Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Розвідники
 

Розвідники

Стаття 28, 1985

(переклад з івриту)

Ось Зоар пояснює поняття «розвідники», яких послав Моше розвідати країну, духовну землю, і це його слова: «Що написано? Що сказав їм Творець: «Підніміться зараз у Неґев». Докладайте зусилля в Торі, і з неї знатимете той світ. «І роздивіться землю, яка вона», тобто побачите з неї той світ, у який Я веду вас. «І народ, що опосів її», – це праведники, що в Ґан Едені (райському саду).

«Сильний він чи слабкий», тобто в тій країні ви побачите, чи удостоїлися вони цього через те, що подужали своє зле начало силою і зламали його, або ж [діяли] розслаблено, без зусиль. І чи зміцнилися в Торі, займаючись нею вдень і вночі, чи може облишили її і разом з цим удостоїлися всього цього.

Чи малий він (народ), чи численний. «Чи багато тих, хто займається служінням Мені і зміцнюються в Торі й заслужили всього цього, чи ні. «І яка земля, дорідна вона чи неплідна. З Тори дізнаєтесь, яка та земля, тобто який він, той світ, чи багато там вищого блага для тих, хто живе на ній, чи може немає на ній нічого.

«І піднялися у Неґев і дійшли до Хеврона». «І піднялися у Неґев» означає, що люди піднімаються в ній, у Торі. У Неґев, тобто з лінивим серцем, як хтось, хто працює задарма і сухо, бо думає, що немає в ній винагороди. Він бачить, що багатство цього світу втратив ради Тори. І думає, що все пропало. «У Неґев (також «південь»)», тобто висохли води.

«І дійшли до Хеврона», тобто прийшли «легітхабер» (поєднатися) з Торою. А Хеврон сім років будувався, і це ті «сімдесят облич у Тори».

«І прийшли до потоку Ешколь» - це слова «аґади» (сказання) і тлумачення, що залежать від віри.

«І відрізали там лозу», - вивчили з цього основне в розділах і основне в темах.

Ті, які є синами віри, радіють цим речам, і вони благословляються в них, і дивляться, що вони є одним коренем і однією суттю і немає в них роз’єднаності.

А ті, хто не є синами віри, і не вивчають Тору лішма, роблять віру, яка є малхут, відокремленою від зеїр анпіна, тому що не вірять, що вони є однією суттю і одним коренем. Це те, що каже: «І понесли його на жердині удвох», так, що утворили розлад між письмовою Торою і усною Торою.

«І з гранатів, і зі смоківниць» залишили ці речі повністю сітрі ахрі (нечистій стороні) у бік відступництва і в бік розбрату. Адже «рімонім» (гранати) – це від слова «мінім» (відступники), а «теенім» (смокви) це від вислову «а Творець «іна» (підвів) йому під руку», тобто випадковість, коли не вірять у вище управління, і на все кажуть: «випадок це», і відокремлюють Творця від світу.

«І повернулися від розвідування землі». Тобто повернулися у бік зла, і повернулися зі шляху істини, бо сказали: «Що вийшло нам? До сього дня не бачили ми добра в світі, труждалися в Торі, а дім наш порожній. І сиділи ми між ницими, що в народі. А того світу – хто удостоїться його і хто вступить в нього? Тож краще нам було б, щоб не докладали таких зусиль». І розповіли йому [Моше] і сказали: «Адже ми старалися і вчилися, щоби знати долю того світу, як ти радив нам, і дійсно «тече молоком і медом» він, добрий він, той вищий світ, як знали ми це з Тори, але хто може удостоїтися його? «Адже могутній народ» - могутнім є той народ, який заслужив той світ, бо зовсім не зважив на весь цей світ, - займатися ним, щоб мати велике багатство. Хто той, хто зможе вчинити так, щоби заслужити його? Певно, що дуже мужній народ, який опосів ту землю, той, хто хоче заслужити її, має бути сміливим в багатстві, як каже писання: «А багатий відповідає з зухвалістю».

А міста – великі, оточені мурами. Тобто будинки наповнені всіляким добром, так, що не бракує в них нічого.

І разом з усім цим також і дітей велетнів бачили ми там. Тобто необхідно мати тіло сильне, мужнє як лев, тому що Тора послаблює сили людини, то хто зможе удостоїтися її?

До того ж «Амалек живе на півдні країни». То якщо скаже людина, що навіть усе це удостоїться подолати, то - Амалек живе на півдні країни, - тобто зле начало, обвинувач, який виступає проти людини, постійно перебуває в тілі.

Цими словами «відвернули вони серце синів Ісраеля», тому що звели наклеп на країну.

Ті, в кому була віра, ті сказали: «Якщо благоволить нам Творець, то дасть нам її». Тобто якщо людина прагне всім серцем до Творця, вона заслужить її, бо Він не бажає від неї нічого, крім серця.

Але ж тільки проти Творця не повставайте. І треба, щоб не повставати проти Тори, бо Тора не потребує ні багатства, ні посуду срібного й золотого.

І ви не лякайтеся народу тієї землі. Бо скрушене тіло, якщо займатиметься Торою, знайде зцілення в усьому, і всі обвинувачі, які є проти людини, обернуться для неї на помічників», кінець цитати.

Так Зоар пояснює поняття «розвідники» у зв’язку з входом людини у духовну роботу, що зветься в цілому «прийняти на себе тягар малхут небес», - і цим заслуговуємо отримання Тори, як це сталося при стоянні біля гори Синай, коли сказали «зробимо й почуємо». Так кожен, хто бажає заслужити Тору, повинен пройти через період, що зветься «зробимо», а потім він може удостоїтися стану «почуємо».

А в стані «зробимо» існує багато ступенів. В цілому він поділяється на два види:

1. Відкрита частина, полягає в тому, що практично виконує Тору та заповіді, коли вчиться людина вдень і вночі, і дбайливо виконує заповіді з усіма деталями й подробицями, так, що немає їй більше чого й додати в плані дії. А намір її той, що робить усе заради небес, виконуючи повеління Царя, і за це вона отримає винагороду в цьому світі й у світі майбутньому. І в цьому стані людина зветься «праведником».

2. Прихована частина. Це прихована частина в Торі, і це – намір, адже те, що людина має наміром під час своїх дій, приховано від людей, а найголовніше, що це приховано від самої людини. Тому що ця робота має вестися вище рівня знання. А якщо так, як знання може піддати аналізу роботу людини, - чи йде вона дорогою, що піднімається до злиття з Творцем, тобто, чи йде шляхом, що зветься «заради віддачі», і називається також «щоб не ради отримання винагороди»? Тому це приховано, оскільки людина працює без оплати, а отже, оплата прихована від неї.

Пояснення: людина, яка працює за оплату, вона знає, що працює добре, тому що отримує оплату. Але той, хто робить щось ради надання задоволення своєму Створювачу, щоби Творець втішався, він не може побачити, чи отримує Творець задоволення від його роботи. Навпаки, він повинен вірити, що Творець має задоволення. Виходить, що і оплата зветься «ради віддачі», і вона теж вище за знання.

Є й інші причини, що звуться «прихована частина». І робота ця належить не до всього загалу, а до окремих людей, як каже Рамбам: «Сказали мудреці: хай завжди займається людина Торою, навіть ло лішма, бо із ло лішма приходить до лішма. А тому, коли навчають малих, жінок і загал простолюду, вчать їх працювати зі страху і для отримання винагороди. Аж поки не збільшиться їхнє знання і здобудуть додаткову мудрість, тоді розкривають їм цю таємницю потроху і привчають їх до цього поняття повільно, - поки не осягнуть його і знатимуть його, і служитимуть Творцю з любові».

Справа з розвідниками починається у людини, головним чином, тоді, коли вона бажає йти шляхом злиття з Творцем, тобто у властивості віддачі. І тоді з’являються розвідники з їхніми справедливими, за їхньою логікою, твердженнями, які дають зрозуміти, логічно і розумно, що вони мають рацію.

Бо відомо те, що каже Зоар: «Адже кожна людина – це маленький світ», тобто складається з сімдесяти народів і також з категорії Ісраель. А означає це те, що існують сім властивостей, які є сімома сфірот, а в противагу їм існують сім властивостей сітри ахри. І кожна складається з десяти, отже їх сімдесят. І що в кожного з народів є своя пристрасть, і бажає запанувати своєю пристрастю над усіма. А також у народа Ісраеля, що в людині, є також особлива пристрасть, і це – злитися з Творцем.

Існує правило, що людина не може боротися сама з собою, а потрібна для цього особлива сила, щоб мала людина можливість іти проти власних думок. Тоді як на боротьбу з іншими є в людини сила і міць, якщо вона вважає, що її думка – істинна; і вона ніколи не бажає підкоритися чужій думці.

Тож, відповідно, якщо сімдесят народів містяться в самій людині, - як вона може боротися з собою? Тобто якщо іноді бере гору над сімдесятьма народами якийсь народ з його пристрастю, тоді людина під владою цієї пристрасті. І тоді вона, думаючи про себе, бачить, що це – її пристрасть, і не каже, що якийся з сімдесяти народів бажає володарювати над нею. Навпаки, людина думає, що це вона сама, а з самою собою дуже важко боротися.

Тому людині слід змальовувати собі, що є в неї в тілі сімдесят народів і також Ісраель. І вона повинна визначитись, до якого народу вона належить. Адже є правило: кожна людина любить свою батьківщину, і готова боротися за її благо. Якщо так, людина має визначитись, чи належить вона до народу Ісраеля, чи до якогось іншого з сімдесяти народів. І якщо вона вирішує для себе, що відноситься до народу Ісраеля, тоді вона може воювати з сімдесятьма народами, коли бачить, що вони виходять на бій.

І тоді людина бачить, що сімдесят народів бажають покінчити з народом Ісраеля, як написано в Пасхальній Аґаді: «І це те, що боронило батьків наших  і нас, бо не тільки хтось один постав, аби погубити нас, але в кожному поколінні постають нам на погибель, а Творець рятує нас від них». І якщо людина знає сама, що належить вона до народу Ісраеля, тоді є в неї сили боротися з сімдесятьма народами. Адже існує сила в природі боротися за благо батьківщини, а людина знає, що вона «Ісраель», а ті хочуть погубити його. Таким чином, є начебто двоє, що воюють один з одним, - і тоді у людини є сили битися.

Виходить тут, коли мова йде про духовну роботу, тоді «народ Ісраеля» називається так тому, бо він – яшар-ель (прямо до Творця), бажає злитися з Творцем, бажає малхут, тобто прийняти на себе тягар малхут небес. А малхут називається «Ель» (Вишній), як наведено в Зоар: «Це те, що написано: «Ель» гнівається кожен день», - і це малхут. А сімдесят народів, що в людині, протидіють цьому і борються з властивістю «ісраель», що в ній, і бажають різними способами скасувати і знищити властивість «ісраель», що є в тілі людини».

І тут у роботі над наміром, коли людина хоче спрямувати намір на те, щоби просуватися саме у властивості віддачі, - тоді й починаються твердження розвідників. І Зоар пояснює їхні твердження відповідно до того, що написано в Торі, як вони сперечаються й борються з властивістю «ісраель», що в людині, і бажають стерти цю властивість з лиця землі. Тобто хай і не думає людина, що прийде до того, чого вона сподівалася досягти, через усі їхні аргументи, якими вони борються з нею. Бо основа сімдесяти народів спирається на бажання отримувати, а властивість «ісраель»  – аби скасувати себе перед Творцем без будь-якої винагороди. І тому, саме тоді, коли людина хоче йти наперекір їхній думці, тоді починається найголовніше твердження розвідників, які дають зрозуміти логічно, що немає людині жодних шансів прийти до мети, якої вона мріяла досягти.

Але є іноді, що розвідники приходять до людини, вселяючи їй думку, яка важча за все, що вони стверджують. Коли вони кажуть людині: «Знай: людині, такій низькій, як ти, Творець допомогти не може». І це є важчим за все, бо правило таке, що кожного разу, коли є скрута в людини, має вона можливість молитися. Тоді як коли вони запевняють людину, що «жалко твоєї роботи, бо Творець не зможе допомогти тобі», то таким чином позбавляють її можливості для молитви. Бо що має вона вдіяти тоді і до кого може звернутися по допомогу?

І в книзі Зоар сказано так: «Сказав рабі Йосі: вони вдалися до прийому звести наклепи на все. Що означає «на все»? Означає – і на землю Ісраеля, і на Творця. Сказав рабі Іцхак: «Про землю – це так. А про Творця – звідки нам відомо?» Відповів йому: «Це висновується з того, що написано: «Але ж і могутній народ той», що означає – хто може подолати їх? «Бо могутній народ» – це точно, тобто навіть Творець не подужає їх. І звели наклеп на Творця.

І з усіма словами розвідників, які виникають у людини, немає їй ніякої ради, як логічно оскаржити їх, або зачекати поки буде їй що відповісти їм, залишаючись тим часом під їх владою. Навпаки, людина має знати, що ніколи не зможе розв’язати їхні питання зовнішнім розумом. А саме коли удостоїться внутрішнього розуму, тоді матиме вона мову, аби пояснити їм. А поки що їй слід іти вище рівня знання, тобто казати, що попри те, що розум – це річ дуже важлива, а все ж віра за своєю важливістю стоїть набагато вище за розум. Тому слід їй іти не за своїм розумом, а шляхом віри, - вірити в те, що сказали нам наші вчителі: що людина повинна прийняти на себе тягар малхут небес вірою вище знання. І тоді немає місця доводам розвідників, оскільки вони говорять тільки в рамках знання, що належить зовнішньому розуму.

І це те, що сказали сини Ісраеля в час підготовки до отримання Тори: «зробимо», а потім «почуємо», бо «роблення» здійснюється без зовнішнього розуму, а виконує його людина за рахунок заповіді, адже напевно Той, хто заповідав, знає, що добре, а що ні, тобто що добре для людини, а що ні.

Однак тут виникає велике питання: то навіщо Творець дав нам зовнішній розум, і цим розумом ми користуємося у всьому. Адже тут, в духовній роботі, ми повинні йти проти цього розуму, а не з ним - з розумом, з яким ми народилися.

Це дано тому, що Творець бажав, щоби просили допомоги в Нього. А поміч, яку Він дає, вона є світлом Тори. А якби люди могли обійтися без допомоги Творця, тоді не було б у них ніякої потреби в світлі Тори, як сказали мудреці: «Створив Я зле начало, створив Я Тору-приправу». Тому, для того, щоб була людині потреба залучати світло Тори, через це й дана нам ця робота в стані приховання, з наміром, щоб людина мала потребу у внутрішньому розумі. Бо щодо зовнішнього розуму зробив його Творець так, що він не дасть жодної допомоги в духовній роботі, а навпаки, заважатиме людині в роботі ради віддачі. І це те, що написано в Зоар, такими словами: «Якщо людина приходить очиститися, допомагають їй святою душею, і очищають її, і освячують її, і зветься «святою» (тією, хто віддає)».

І завдяки цьому є в людини потреба удостоїтися НАРАНХАЙ, що належить до кореня її душі. Тому і вчинено було виправлення прихованням, яким є «знання», тобто зовнішній розум людини буде проти роботи заради небес, і зветься це «в рамках знання» зовнішнього розуму. І він робить для людини всі розрахунки, що не варто їй працювати ради віддачі. А якщо людина переборює це і не тікає з поля бою, і молиться Творцеві, щоби допоміг їй іти вище рівня знання, тобто щоб не бути під владою бажання отримувати, в такому разі, коли Творець допомагає їй, людина набуває внутрішнього розуму, що зветься «внутрішнє знання». Тоді, завдяки цьому знанню, тіло вже згодне працювати ради надання задоволення Творцю, як написано: «Якщо забажає Творець шляхів чоловіка, також і ворог його примириться з ним», тобто зле начало.

Виходить, коли людина перебуває «всередині знання», тобто розум каже їй, що варто виконувати цю роботу, вона вже спроможна докласти сил до роботи. Тому, коли є в неї зовнішній розум, тоді знання зобов’язує її, і це - з наміром ради отримання. І зветься «в рамках знання». А коли удостоюється внутрішнього розуму, тобто внутрішнього знання, тоді розум зобов’язує людину, що варто працювати для того, щоб принести задоволення Творцеві.