Вчення про десять сфірот

Частина третя

Пряме світло та відбите світло

 

 

Питання й відповіді про сенс слів

1) Орган, органи (евар, еварім)

Це келім сфірот де-ґуф, тобто ті, що утворилися від екрана пе де рош, і нижче. («Ор пнімі», гл. 8, п. 1)

2) Світло відходу (ор істалкут)

Відбите світло, тобто, вище світло, яке не було прийняте в бхіну далет, а відштовхнуто від неї та відходить на своє місце. («Ор пнімі», гл. 15, п. 6, [текст Арі])

3) Світло, що зменшується (ор а-мітмает)

Коли десять сфірот прямого світла проходять, щоб облачитися від екрана й вниз, зменшується задля цього їхня цінність, і вони визначаються як світло, що зменшується. («Ор пнімі», гл. 2, п.п. 2-3)

4) Світло лицьової частини (ор а-панім):

Це світло хохма. («Ор пнімі», гл. 15, п. 6, [текст Арі])

5) Світло породження (ор шель толада)

Десять сфірот прямого світла, які дають світіння через екран униз. («Ор пнімі», гл. 8, п. 9)

6) Окремі букви (отійот ніфрадот)

Коли сутність облачається в келім, чотири бхіни ХУБ ТУМ називаються чотирма окремими буквами, тому що світла одягаються в авіют келім, не дивлячись на відмінність властивостей між ними. А розбіжність властивостей є поділом, що ведеться між духовними об’єктами. (Див. також питання 82). («Ор пнімі», гл. 15, п. 4 [текст Арі], п. 2)

7) З'єднані букви (отійот мехубарот)

Очищення авіюту в малхут де-малхут, що діє в ґуфі кожного парцуфа, коли відбите світло відходить за порядком ступенів, аж поки не підніметься до створювача, - десять сфірот, які в цей момент називаються з’єднаними буквами через те очищення, яке щораз більше отримують келім. І це очищення поєднує їх і наближає до кореня, - як сказано вище, у п. 6, що авіют спричинює поділ, а чистота приводить до поєднання. («Ор пнімі», гл. 15, п. 10 [текст Арі], п. 3) [До питання 95]

8) Озен (вухо)

Це рівень десяти сфірот рош у бхіні бет, якою є біна. («Внутрішнє споглядання» гл. 8, п. 1)

9) Зворотна сторона (ахор)

Коли пряме світло, тобто світло хохма, не вдягається в клі, тоді клі називається "ахор" або "ахораїм". Як сказано вище, у п. 4, світло хохма називається "світлом панім", і тому при зникненні з клі світла хохма, клі називають «ахор». («Ор пнімі», гл. 15, п. 6, [текст Арі])

10) Нижня Іма (іма татаа)

Це малхут світу Ацилут. («Ор пнімі», гл. 4, п. 90)

11) Середнє (емцаї)

Це те, що підкоряє й поєднує два кінці, далекі один від одного. І з цього зрозумій у будь-якому місці назви «середня лінія», «серединний стовп», що включають у себе три сфіри: даат, тіферет, єсод. І зрозумій це. («Ор пнімі», гл. 5, п. 4, [текст Арі], п. 7)

12) Аспаклярія (дзеркало, скло)

Малхут зветься "дзеркалом, у якого від себе немає нічого абсолютно", або "дзеркалом, яке не світить". А зеїр анпін називається "дзеркалом, яке світить". А «світіння» означає, що зеїр анпін і малхут називаються двома світилами, і всі нижні світла приходять тільки лиш від них, але не від того, що вище за них. («Ор пнімі», гл. 7, п. 8)

13) Аріх Анпін

Парцуф Кетер називається "Аріх Анпін" (досл. «довге лице», на ім'я сутності світла хохма, що в ньому. А Тіферет називається Зеїр Анпін (досл. «мале лице») тому, що є в ньому тільки невелике світіння світла хохма. І назви Аріх Анпін та Зеїр Анпін, - вони відповідають одне одному тим, що відносяться тільки до світла хохма, що в парцуфі, бо хохма називається "світлом лику", і зрозумій це. («Ор пнімі», гл.6, п.7 [текст Арі]) [До питання 46]

14) Ет (букви «алеф-тав»)

Малхут називається іменем "ет" тому, що включає в себе всі букви від алеф до тав, оскільки букви - це келім сфірот, а всі келім - вони від малхут. («Ор пнімі», гл. 12, п. 2 [текст Арі], п. 3)

15) Богу

"Богу" - це назва Аріх Анпіна, і це назва, порівняльна й паралельна слову "тогу", яке є назвою для Атіка й означає заперечення осягнення. А "богу" означає розкриття осягнення й вираз сутності, і є суміщенням двох слів «бо» (у ньому) і «гу» (він). («Ор пнімі», гл. 6, п. 3 [текст Арі], п. 3, гл.7, п. 4, п. 90) [До питання 101]

16) Дім (байт)

Та сфіра малхут, яка відокремилася від внутрішніх келім і стала клі для навколишнього світла, називається «байт» або «гейхаль» (чертог), див. питання 33, питання 176. («Ор пнімі», гл. 5, п. 1 [текст Арі])

17) Розсічення (бкія)

Подолання світлом обмежувального екрана, що стоїть на його шляху, називається «розсіченням». Тобто, він зовсім не звертає уваги на межу, що перед ним, а пробиває собі дорогу й світить за межею й нижче. («Ор пнімі», гл.7, п.3) [До питання 97]

18) Творення (брія)

Поява нового "сущого з нічого", називається творенням, «брія». І оскільки авіют, що в келім, не міг розкритися в світі Ацилут, а тільки від ґрунту світу Ацилут і нижче, тому звідти й нижче називається Брія, - на ім'я авіюту, що розкрився. Тому що авіют, котрий є категорією бажання отримувати, що у створінні, це - "суще з нічого". Оскільки все, що є в реальності, визначається як таке, що походить від Творця у вигляді "сущого з сущого", бо не буває, щоб давав те, чого немає в нього, крім як «бажання отримування», якого безумовно немає в Ньому, адже від кого отримає? І зрозумій це. («Ор пнімі», гл. 2, п. 3)

19) Басар

Бхіна ґімель, що називається зеїр анпін, має назву "басар" (плоть), і ця назва ведеться щодо нього лише в десяти сфірот, рівень яких є однаковим, коли ці десять бхінот називаються «ор, басар, ґідін, ацамот, моах» (шкіра-плоть-жили-кістки-мозок). Малхут називається ор, зеїр анпін називається басар, біна називається ґідін, хохма називається ацамот і кетер називається моах. Див. питання 229. («Ор пнімі», гл. 5, п. 2 [текст Арі])

20) Ґуф

Десять сфірот, які проходять через екран і вниз, коли малхут розширюється на десять сфірот «від себе й у себе», називаються "ґуф" (тіло), тому що вони є основною силою парцуфа, бо там основне облачання суті (ацмут) у келім. У той час як в десяти сфірот рош, що від екрана й вище, - там немає завершеного облачення, а лише зачатки облачення. («Ор пнімі», гл. 8, п. 3)

21) Ґальґальта

Парцуф кетер. І також клі, в яке вдягається світло єхида, теж називається ґальґальта. («Внутрішнє споглядання», гл. 8, п. 2)

22) Ґідін

Клі де-біна в десяти сфірот, рівень яких є однаковим. («Ор пнімі», гл. 5, п. 2 [текст Арі])

23) Чотири форми (арба цурот)

Авіют у створінні, тобто бажання в ньому, називається загальним матеріалом створінь. А чотири бхіни, що в цьому авіюті, називаються чотирма формами. («Ор пнімі», гл. 6, п. 4)

24) Мовлення (дібур)

Малхут рош називається пе, а десять сфірот, які проходять через неї, - від неї і вниз, за допомогою світіння екрана, - називаються мовленням. Бо так завжди даються та приходять світла від парцуфа до парцуфа, як це описано в питанні 168. («Ор пнімі», гл. 11, п. 2 [текст Арі])

25) Шляхом переходу (дерех маавар)

У чотирьох стадій завжди є причинно-наслідков відносини, і навіть у прямому світлі. Тому що стадія алеф прямого світла є причиною й створювачем для стадії бет, а стадія бет - для стадії ґімель, і т.п. І кожен ступінь, який вважається створювачем щодо існування іншого, він вважається також провідником до нього з Нескінченності всього світла для потреб його існування. Однак, коли ступінь дає нижньому лише в плані того, що він є причиною, що передує тому - це вважається передачею «переходом». А якщо дає нижньому світіння з його екраном згори вниз, визначається це, що передає йому «шляхом облачення» (див. питання 40). («Ор пнімі», гл. 4, п.п. 1-2)

26) Вузький шлях (дерех цар)

Обмежена віддача, - визначається, що дається вона "вузьким шляхом". («Ор пнімі», гл. 1, п. 6)

27) Широкий шлях (дерех рахав)

Це широка віддача. («Ор пнімі», гл. 1, п.п. 1-2)

28) Авдала

У момент, коли десять сфірот дають світіння й проходять через екран униз, вони стають підпорядкованими межам, що в екрані, і ніяк не можуть живитися від вищого, окрім як відповідно до меж екрана. І тому вважається, що екран відокремлює їх від вищого, тому що не дозволяє їм живитися звідти за їхнім бажанням. («Ор пнімі», гл. 12, п. 4)

29) Гевель

Відбите світло називається гевель. («Ор пнімі», гл. 11, п. 2) [До питання 130]

30) Гевель, що виходить (гевель а-йоце)

Це відбите світло, що спускається від екрана й вниз. («Ор пнімі», гл. 12, п.п. 7-8)

31) Повна АВАЯ (авая млеа)

Як пише рав у "Ец Хаїм", розд. 18, гл. 1: "Корінь світел і основне в них, - це чотири літери простої АВАЯ, без наповнень. Але наповнення - це прояснення АВАЯ, і вихід їхніх світел назовні".

Пояснення. Є п'ять парцуфів: Кетер, АБ, САҐ, МА, БОН. І парцуф Кетер – він їхня основа і їхній корінь. А десять сфірот у ньому позначаються чотирма простими буквами АВАЯ, і називається внутрішньою АВАЯ, і з кожної букви виходить назовні парцуф від неї та облачає.

З букви юд де-АВАЯ парцуфа Кетер виходить парцуф хохма, чотири літери якого мають наповнення юд, у вигляді: юд-вав-далет, гей-юд, вав-юд-вав, гей-юд, і їхня гематрія - АБ (аїн-бет, 72). З першої гей виходить парцуф біна, в якому чотири літери АВАЯ мають наповнення юд та алеф, у вигляді: юд-вав-далет, гей-юд, вав-алеф-вав, гей-юд, і т.п.

Тому парцуфи Кетер позначаються простими АВАЯ, а інші чотири парцуфи, що облачаються на нього, визначаються як повні АВАЯ, - див. також у «Внутрішньому спогляданні» у даній частині. («Ор пнімі», гл. 10, п. 8 [текст Арі], п. 5)

32) Проста АВАЯ (авая пшута)

Див. вище, поняття "повна АВАЯ", питання 31. («Ор пнімі», гл. 10, п. 8 [текст Арі] , п. 5)

33) Гейхаль

Див. вище слово "дім" (байт), питання 16. («Ор пнімі», гл. 8, п. 6 [текст Арі])

34) Вищий гейхаль

Є сім гейхалот, і вищий з них називається "вищий гейхаль". («Ор пнімі», гл. 8, п. 6 [текст Арі])

35) Удар (акаа)

Див. «Ор пнімі» даної частини, гл. 1, п. 70, і в гл. 2, п. 3.

36) Істаклут

Поширення світла Нескінченності для зівуґу де-акаа з екраном у клі малхут, щоб підняти відбите світло, називається "істаклут" (споглядання, вдивляння). Оскільки світло, що поширюється з Нескінченності, визначається завжди як світло хохма, а вона (хохма) називається "світлом ейнаїм" (світло очей), або "реія" (зір), або "істаклут". («Ор пнімі», гл.12, п.1)

37) Істаклут бет

Поширення світла Нескінченності для зівуґу де-акаа в малхут де-ґуф, тобто коли здійснює зівуґ у ній у процесі очищення екрана з рівня на рівень, поки не виводить десять сфірот одна вища за іншу, називається "істаклут бет". («Ор пнімі», гл. 12, п. 8)

38) Вихід, зникнення (істалкут)

У всякому місці, де відбувається очищення авіюту ступеня, існує нарівні з цим вихід, зникнення світла, вищого блага з нього, тому що міра бажання отримувати на даному ступені - це авіют у ньому, і ясно, що при зникненні бажання отримувати зникає з ним разом і те благо, яке в нього отримували, тому що немає примусу в духовному. («Ор пнімі», гл. 12, п. 8)

39) Віддалення (архака)

Авіют стадії бет прямого світла називається віддаленням, тому що обирає світло хасадим та віддаляє себе від отримання світла хохма. Крім того, після скорочення визначається віддалення від хохми також і в стадї далет, тому що все скорочення та екран у ній стосується тільки світла хохма. («Ор пнімі», гл. 1, п.п. 4-5)

40) Облачання (ітлабшут)

Кожне світло повинне вдягтися в клі, і немає світла без клі. Див. вище питання 25. («Ор пнімі», гл. 1, п. 10, гл. 12, п. 3 [текст Арі], п. 4)

41) Світіння (ітноцецут)

Світіння відбитого світла завжди називається "ітноцецут", або ніцуцім (іскри). («Ор пнімі», гл. 2, п. 2 [текст Арі])

42) Збільшення авіюту (іт’авут)

Досягнення бажання отримувати в більшій мірі. («Ор пнімі», гл. 1, п. 1)

43) Поширення (ітпаштут)

Тобто, вище світло, яке поширюється до створінь. Однак потрібно розуміти при цьому, що притягання це - зі сторони бажання в цьому створінні, яке притягує до себе поширення вищого світла в мірі його прагнення, як це докладно описано в частині першій і у «Внутрішньому спогляданні» частини другої, - див. там детальніше. І ступінь завершується тільки двома видами поширення світла Нескінченності, див. далі «Друге поширення», питання 44. («Ор пнімі», гл. 1, п. 1 [текст Арі] і п.п. 7-9)

44) Друге поширення (ітпаштут бет)

Поширення вищого світла не закінчує вдягатися в келім за один раз, тому що в кожному ґуфі, тобто в десяти сфірот, що приходять від екрана й вниз, відбувається очищення авіюту. І тоді відходять усі світла з десяти сфірот ґуф до свого кореня та відбувається новий зівуґ у малхут де-рош, який називається другим поширенням, див. далі питання 168. І це друге поширення знову наповнює келім де-ґуф і завершує облачення сутності (ацмут) у келім для вищого, і також породжує новий парцуф зовні від себе. («Ор пнімі», гл. 12, п. 8)

45) Хвіст у левів (занав ле-арайот)

Сіюм, завершення вищого ступеня називається хвостом левів, тому що "хвіст" означає соф і сіюм. І коли точка сіюма спускається на нижчий ступінь, вона стає там коренем і називається "головою лисиць" (рош ле-шуалім), тому що десять сфірот нижнього ступеня щодо десяти сфірот вищого ступеня вважаються, як "лисиці" по відношенню до "левів". («Ор пнімі», гл. 7, п. 5 [текст Арі], п.п. 20-30) [До питання 91]

46) Зеїр Анпін

Див. вище "Аріх Анпін", питання 13. («Ор пнімі», гл. 4, п. 5 [текст Арі])

47) Хотем

Сфіра зеїр анпін у рош називається "хотем" (ніс). («Ор пнімі», гл. 11, п. 3)

48) Хомер (матеріал)

Бажання отримувати у створінні вважається загальним матеріалом у ньому. А чотири бхіни в ньому вважаються чотирма формами бажання, які називаються ХУБ ТУМ. Див. далі питання 84. («Ор пнімі», гл. 6, п.п. 3-4)

49) Печатка (хотам)

Відбите світло, яке піднімається від екрана, що в малхут, і вгору, яке облачає десять сфірот рош, називається печаткою. А все, що висвічується від екрана й вниз, у десяти сфірот де-ґуф, визначається як відбитки тієї печатки. («Ор пнімі», гл. 8, п. 8)

50) Халон

Це бхіна ґімель рош, одягнена у відбите світло. («Ор пнімі», гл. 1, п. 6)

51) Висічення (хакіка)

Вдавлення та опуклості - це відносини, що є супутніми визначенню вищого блага, тому що опуклість означає, що насолода в сфірот численна настільки, що помітно виступає й випинається відносно спостерігача. На противагу йому існує «висічення», яке означає, що брак світла у сфірот помітний там дуже сильно. І тому поняття печатки, коли світи є відбитками один з одного, як сказано вище в питанні 49, визначається як печатка, літери якої виступають, або як відбиток, літери якого втиснуті й втоплені. У вигляді: печать Ацилуту виступає, а в Брія, що є його відбитком, печать його запала. А Єцира, яка скопійована із запалої печаті Брія, робиться опуклим відбитком. А Асія, відбита з опуклої печатки Єцира, робиться запалою. Таким чином, вважається, що десять сфірот де-Ацилут і десять сфірот де-Єцира виступають. І навпаки, - десять сфірот де-Брія і десять сфірот де-Асія вважаються запалими й висіченими. («Ор пнімі», гл. 8, п. 8)

52) Основи (єсодот)

Чотири бхіни авіюту клі малхут іноді називаються чотирма основами. («Ор пнімі», гл. 5, п. 2)

53) Єцира

Рівень десяти сфірот, що утворюється в результаті зівуґу де-акаа на екран бхіни алеф, називається Єцира. («Ор пнімі», гл. 3, п. 3 [текст Арі])

54) Курсайя

Світ Брія називається "кісе" (стілець), його переклад арамейською - курсайя. Див. далі питання 57. («Ор пнімі», гл. 4, п.п. 30-40)

55) Сила (коах)

Є бхінот у потенцілі, і є бхінот дієві. Наприклад, щодо зерна плоду визначається, що плід включений у зерно, «у потенціалі», а не існує там у дії. А завдяки посіву й розквіту, з’являється й розкривається плід, буквально зі стану потенціального в реальний.

І в той же спосіб ми визначаємо екран: до того, як поширюється до нього світло Нескінченності для зівуґу де-акаа, він складається з десяти сфірот в потенціалі. А після того, як вдарило в нього вище світло й підняв десять сфірот відбитого світла, яке облачило вище світло, визначається, що розкрилися десять сфірот де-рош буквально в дії, у вигляді коренів келім. («Ор пнімі», гл. 6, п. 4 [текст Арі], п.п. 7-8) [До питання 81])

56) Завершені келім (келім ґмурім)

Десять сфірот, які спускають сяйво й поширюються, і спускаються від екрана й вниз, - вважається, що мають вони завершені келім і називаються десятьма сфірот ґуфа. («Ор пнімі», гл. 8, п. 7 [текст Арі])

57) Кісе (престол або стілець)

Світ Брія називається світом «кісе», від слова «кісуй» (покриття) і приховання, бо світло хохма вкривається там (див. тут, в «Ор пнімі», гл. 3, п. 2). Також вказує, що світла ҐАР, одержувані там зі світу Ацилут, вони мають лише властивість біни, і світять там тільки в стані «єшива» (сидіння), подібно до того, як людина сидить на стільці (кісе), коли вишина її зменшується. А світіння хохми називається «аміда» (положення стоячи), бо коли стоїть, величина її рівня є повною. («Ор пнімі», гл. 3, п. 2 [текст Арі], гл. 4, п.п. 30-40) [До питання 54]

58) Кетер

Це перша сфіра з десяти сфірот. І є багато бхінот кетер, як сказано вище. («Ор пнімі», гл. 6, п. 7 [текст Арі])

59) Облачення (левуш)

Це бхіна ЗА, яка відокремилася від внутрішнього світла й стала оточуючим світлом. Крім того, кожен нижчий парцуф називається облаченням щодо вищого парцуфа. («Ор пнімі», гл. 10, п. 1)

60) Моах (мозок)

Сфіра кетер у десяти сфірот, рівні яких є однаковими. («Ор пнімі», гл. 5, п. 2 [текст Арі])

61) Від нього й в нього (міней у бей)

Поширення й розширення малхут де-рош від себе й вниз у десять сфірот, які звуться десятьма сфірот де-ґуф, називається "від нього й в нього", щоб показати, що всі ці десять сфірот - це бхінот малхут, що в ній: від кетера де-малхут до малхут, що в малхут. («Ор пнімі», гл. 4, п. 60)

62) Повне облачення (мальбуш ґамур)

Екран між Ацилутом та Брія, який проводить десять сфірот з Ацилуту в Брія, стає повним облаченням, що обмежує ці десять сфірот. («Ор пнімі», гл. 4, п. 3 [текст Арі], п. 10)

63) Екран (масах)

Це сила скорочення й обмеження, котра встановлена в малхут, яка відштовхує вище світло від облачання в неї. Див. також у питаннях частини другої, питання 43, і запам'ятай його. («Ор пнімі», гл. 1, п. 70)

64) Закритий екран (масах сатум)

Коли екран між Ацилутом і Брія проводить десять сфірот з Ацилуту в Брія, він стає екраном закритим, який «закупорює» їх від хохми. Див. вище, у питанні 62. («Ор пнімі», гл. 4, п. 10)

65) Місце темряви (маком хошех)

Сфіра малхут у вигляді десяти сфірот одного рівня, котра називається "ор" (шкіра), вона завершує світіння парцуфа, тому що сама шкіра, тобто малхут, не отримує всередину нічого зі світел цього парцуфа через силу скорочення, що в ній. І тому вона завершує світла парцуфа, а від неї й назовні визначається як місце темряви. («Ор пнімі», гл. 10, п. 2) [До питання 230]

66) Меканена («гніздиться», або «з’являється й зникає»)

Часткове світіння називається появою й зникненням, на зразок птахів, що сидять у гнізді лише іноді, коли бажають вивести пташенят, і потім віддаляються звідти. («Ор пнімі», гл. 4, п. 40)

67) Іскра створіння (ніцуц нівра)

На всіх ступенях вищий визначається як створювач, а нижній, наступний за ним, - як створіння. І в світі Брія вищий ступінь називається створювачем, а той, хто йде за ним - створінням. І малхут де-малхут вищого, яка спускається та стає рош для нижнього, складається з двох бхінот світла малхут (див. далі питання 222), тобто з бхіни самої її реальності, що вважається створювачем, або творцем, і з бхіни належності її до нижньої категорії, що вважається утворенням, або створінням. А бхіна її особистої реальності, що зветься «іскрою Творця», і нижня бхіна, що в ній, називається «іскрою створіння». І ти вже знаєш, що світло малхут, тобто відбите світло, завжди зветься ніцуцім (іскри). («Ор пнімі», гл. 5, п. 5 [текст Арі], п.п. 9-30) [До питань 79, 210]

68) Маленька іскра (ніцуц катан)

Частина менша, ніж світло малхут, тобто ніж відбите світло, яке залишається в ній зі сторони її реальності, називається маленький ніцуц, а у світлах це називається решимо. («Ор пнімі», гл. 5, п. 9)

69) Нефеш

Світло малхут називається "нефеш". («Ор пнімі», гл. 5, п. 50)

70) Вузький отвір (некев цар)

Екран, що перешкоджає вищому світлу поширюватися, визначається як перегородка, що перешкоджає світлу. І коли екран відкривається за допомогою зівуґу де-акаа й вище світло проходить через нього й поширюється вниз, визначається, що утворився отвір і діра в замкненій перегородці, і вище світло проходить крізь неї. При широкому поширенні визначається як халон (вікно). А при невеликому поширенні визначається як вузький отвір. («Ор пнімі», гл. 1, п. 9)

71) Точка (некуда)

Малхут та екран, що в ній, у час, коли немає в ній зівуґу й вона не піднімає відбитого світла, називаються точкою, за подобою до чорної точки, в якій немає жодної білини. І таким чином, немає в ній тоді ніякого світла внаслідок скорочення, що діє на неї. Крім того, називається точкою на ім’я скорочення, яке відбулося в центральній точці. («Ор пнімі», гл. 7, п. 6)

72) Нешама

Це світло біни. Однак, коли десять сфірот поділяються у вигляді: шореш, нешама, ґуф, левуш, гейхаль, називається світло хохма іменем "нешама", а біна іменем "ґуф". І в такому вигляді немає в парцуфі більше трьох світел НАРАН, тому що хая та єхида стають навколишніми світлами. («Ор пнімі», гл. 9, п. 10 [текст Арі])

73) Суміжна, яка впритул (смуха)

Близькість властивостей однієї бхіни до іншої називається, що вона впритул до іншої. («Ор пнімі», гл. 12, п. 6 [текст Арі])

74) Сфіра

Десять сфірот прямого світла, що вдягнені в десять сфірот відбитого світла, котрі утворюються зівуґом де-акаа за один раз, називаються однією сфірою, - на ім'я вищої сфіри цього рівня, - незважаючи на те, що містить десять сфірот уздовж і десять сфірот ушир. («Ор пнімі», гл. 4, п. 3)

75) Світ (олам)

В основному назва "світ" починається з парцуфа БОН де-АК, який називається світом Некудім, і він називається так, тому що там зникли (івр. "неелму", корінь як у слова "олам", - світ) зеїр анпін та малхут внутрішніх келім бхіни далет. Вони стали келім для навколишнього світла й називаються левуш та гейхаль. І «олам» означає «геелем» (приховання, зникнення), проте коли-не-коли слово "олам" використовується також щодо парцуфів і сфірот, які передували світу Некудім, але це - тільки в порядку запозичення. («Ор пнімі», гл. 8, п. 1 [текст Арі])

76) Ейнаїм

Це клі де-хохма в рош. («Ор пнімі», гл. 12, п. 6 [текст Арі])

77) Сутність світла

Десять сфірот рош визначаються як головне і як сутність світла, а від пе де-рош і вниз визначаються як світло породження від світел десяти сфірот де рош. Проте це мовиться - від світу Брія й нижче. («Ор пнімі», гл. 8, п. 9)

78) Асія

Десять сфірот рівня малхут, яка отримує від зеїр анпіна, називаються на ім’я "Асія". («Ор пнімі», гл. 5, п. 1)

79) Атік

Малхут де-малхут вищого стає бхіною Атік у нижньому, і це - зі сторони її власної реальності, тобто іскри Творця, що в ній. А іскра створіння, що в ній (див. вище питання 67) стає Аріх Анпіним в ньому, і обидва разом - це парцуф кетер нижнього. («Ор пнімі», гл. 6, п. 7-8 [текст Арі])

80) Пе

Малхут рош називається пе. («Ор пнімі», гл. 11, п. 5 [текст Арі], п. 4)

81) Дія, реалізація (поаль)

Є категорія «у потенціалі», і є категорія «у дії». Див. вище питання 55. («Ор пнімі», гл. 6, п. 4 [текст Арі], п. 8)

82) Відокремлення, роз’єднання (перуд)

Відмінність властивостей утворює роз’єднання й віддалення між духовними об'єктами, а близькість властивостей утворює їхнє злиття. («Ор пнімі», гл. 10, п. 1) [До питань: 6, 88]

83) Парцуф

Десять сфірот, одна нижче за іншу, що утворюються через підйом малхут до Творця, називаються парцуфом. («Ор пнімі», гл. 7, п. 6, «Внутрішнє споглядання» гл. 8, п. 1)

84) Форма, властивість (цура)

Чотири бхіни авіют, що в малхут, котрі називаються ХУБ ТУМ, визначаються як чотири форми. («Ор пнімі», гл. 6, п.п. 3-4) [До питання 48]

85) Дуже вузький (цар меод)

Дуже скорочена віддача називається "дуже вузькою". («Ор пнімі», гл. 1, п. 6)

86) Святая святих (кодеш кодашим)

Вищий гейхаль з семи гейхалот де-Брія, що містить КАХБАД де-Брія, - внутрішня частина в них називається на ім'я "святая святих". («Ор пнімі», гл. 7, п. 50)

87) Поява і зникнення (кінун)

Див. питання 66.

88) Кліпот

Див. вище питання 82, що відмінність властивостей розділяє та відокремлює духовні об’єкти, і знай, що крайня протилежність властивостей розділяє, віддаляючи їх одне від одного кінцево, так, що немає між ними ніякого живлення. І як вже відомо, у вищому світлі визначається тільки бажання віддачі, без отримання будь-чого, а кліпот, вони в повній суперечності властивостей цьому, тобто виключно бажання отримати та поглинути все, і немає в них бажання віддачі анітрохи. І тому вони є відокремленими від життя життів, і називаються мертвими, і так само - кожен, хто в злитті з ними, і зрозумій. («Ор пнімі», гл. 10, п. 1)

89) Реїя

Світло ейнаїм, тобто світло хохма в рош, називається реїя. («Ор пнімі», гл. 11. п. 5)

90) Рош

Це десять сфірот прямого світла, одягнених у відбите світло, яке піднімається від екрана й вище, і означають вони початок і корінь, тому що вони ще не є завершеними келім, що придатні для повного облачення світла, а лише їхнім корінням. («Ор пнімі», гл. 12, п.п. 5-6)

91) Рош для лисиць (рош ле-шуалім)

Див. питання 45. («Ор пнімі», гл. 7, п. 5 [текст Арі], п.п. 20-30)

92) Четверта частина крові (рвіїт а-дам)

Нефеш де-нефеш називається "чверть", тому що являє собою бхіну далет, як відомо, і вона облачається в "четверту частину крові моаха". Кетер у десяти сфірот де-ґуф, рівні яких є однаковими, зветься "моах", тому що ці десять сфірот називаються: ор, басар, ґідін, ацамот, моах. («Ор пнімі», гл. 5, п. 6 [текст Арі], п. 50)

93) Руах

Це світло зеїр анпіна. («Ор пнімі», гл. 9, п. 10 [текст Арі])

94) Тонкий руах (руах дак)

Це відбите світло, що спускається від авіюту бхіни бет. («Ор пнімі», гл. 11, п. 3)

95) Квадрат (рібуа)

Зівуґи де-акаа, які відбуваються в малхут у процесі її очищення (див. вище питання 7) у послідовності ступенів, тобто від бхіни далет до бхіни ґімель, від бхіни ґімель до бхіни бет, від бхіни бет до бхіни алеф та від бхіни алеф до шореш (корінь). Ці зівуґи називаються ім'ям "квадрат", на ім'я чотирьох типів очищення, що робляться там, як сказано. («Ор пнімі», гл. 15, п. 5 [текст Арі], п. 3) [До питання 237]

96) Запах (реях)

Зеїр анпін у рош називається хотем, а світло в ньому називається запахом (реях), бо десять сфірот рош називаються: ґальґальта, ейнаїм, озен, хотем, пе. («Ор пнімі», гл. 11, п. 2)

97) Розбиття (швіра)

Анулювання межі в екрані називається розсіченням і розбиттям. Див. питання 17. («Ор пнімі», гл. 7, п. 3)

98) Шореш

Усі бхінот у кетері вважаються коренями сфірот. («Ор пнімі», гл. 9, п.п. 1-2)

99) Слух (шмія)

Це світло біни рош, а її клі називається озен. («Ор пнімі», гл. 11, п. 2)

100) Корені келім (шоршей келім)

Це десять сфірот рош, що зветься кетер. («Ор пнімі», гл. 6, п. 8)

101) Тогу

Кетер включає в себе дві бхіни, які називаються іскрою Творця та іскрою створіння. І бхіна іскри Творця в ньому називається "Атік" і називається "тогу" (порожнеча, ніщо) з причини абсолютної відсутності осягнення в ньому. А бхіна іскри створіння в ньому називається Аріх Анпін і називається "богу" (хаос, безлад), що вказує на корінь і початок осягнення в ньому. («Ор пнімі», гл. 6, п. 4 [текст Арі], п.п. 6-8) [Див. питання 15]