Вчення про десять сфірот

Частина третя

Пряме світло та відбите світло

  

Питання й відповіді про сенс поняття й теми

102) Чому світло Нескінченності вдаряє в екран, що в клі малхут?

Оскільки його тенденція ще до цимцуму (скорочення) - наповнювати також і стадію далет, то воно й зараз бажає наповнити її. І виходить, що «вдаряє в екран», який перешкоджає його шляху. («Ор пнімі» гл. 1, п. 3 [текст Арі], п. 70)

103) Що означає, що світло приходить через халон і некев без екрана?

Там, де помітним є віддача та дарування блага від відбитого світла, без будь-якого авіюту взагалі, - тобто у відбитому світлі, яке піднімається від екрана й вгору, - визначаються бхінот у ньому як "халон" і "некев". («Ор пнімі», гл. 4, п. 2 [текст Арі], п. 8) [До питання 112]

104) Чому визначається екран, що в малхут вищого як «машпіа», - той, хто дає, - ступеню, що під ним?

Оскільки через зівуґ де-акаа, який відбувається в екрані малхут де-рош вищого, що піднімає відбите світло від екрана й вгору, повертаються ці ж світла та «мітноцецім», дають світіння, також і на ступінь під ним, то виходить, "що екран у малхут вищого є тим, хто дає нижньому". («Ор пнімі», гл. 4, п. 9 [текст Арі], п. 300)

105) Що спричинює ітноцецут світел від екрана й вниз?

Уся та міра рівня, яку спричинює малхут відбитим світлом, що піднімається від неї та вдягається в рош, - вона вважається частиною самої малхут, тому що вона є коренем її існування. І тому весь цей рівень знову повертається й поширюється в самій малхут. Тобто малхут сама розширюється в десять сфірот «від неї і в неї», та приймає цей рівень у три вищих бхіни в ній самій, - до малхут, що в ній, котра непридатна для отримання через цимцум. І стає тому ця малхут завершальною точкою, яка зветься табур. («Ор пнімі», гл. 2, п. 2 [текст Арі], п. 3)

106) Що означає світіння через екран?

Ітноцецут, світіння, породжене світлами де-рош, від екрана й вниз, як сказано вище в питанні 105, називається світінням через екран. («Ор пнімі», гл. 2, п. 4)

107) У чому відмінність між дерех маавар (переходом) та дерех ітлабшут (облачанням)?

Коли дається та приходить у причинно-наслідковий спосіб чотирма стадіями прямого світла, як наприклад, стадія бет, яка спричинена й обумовлена стадією алеф, а стадія ґімель - стадією бет, це називається "шляхом переходу"; а коли дається та приходить через зівуґ та відбите світло, це називається "шляхом облачання" («Ор пнімі», гл. 4, п. 1 [текст Арі], п. 1)

108) Що таке облачання в хохму або облачання в біну, і т.п.?

Облачання десяти сфірот прямого світла у десять сфірот відбитого світла називається виключно на ім’я вищої сфіри цього рівня, і якщо це кетер, то всі десять сфірот називаються іменем кетер, а якщо хохма, - називаються хохма, і т.п. («Ор пнімі», гл. 3, п. 2)

109) Що таке дійсна міра екрана?

Див. в «Ор пнімі», гл. 3, п. 1.

110) Що таке екран між Ацилутом і Брія?

Екран між Ацилутом і Брія - це сіюм раглін (завершення ніг) світу Ацилут, який був створений в результаті другого скорочення підйомом малхут, тобто бхіни далет, в біну Некудот де-САҐ  світу АК. І ця бхіна далет - сама вона внутрішня, і над нею - екран бхіни ґімель, тобто малхут де-малхут Аріх Анпіна, і це малхут, що завершує раглін Аріх Анпіна, а над нею - екран бхіни бет, який називається облаченням у біну для потреб десяти сфірот де-Брія. А дві вищі, кетер і хохма, зникають та приховуються всередині біни, що в них («Ор пнімі», гл. 3, п. 2 [текст Арі])

111) Яким чином впливає екран рівня бет на Брія й екран рівня алеф на Єцира?

Він впливає згори вниз («Ор пнімі», гл. 3, п. 3 [текст Арі])

112) Чому біна стала закритим екраном (масах сатум) у Брія?

Тому, що той, хто дає згори вниз, визначається як "закритий екран", тобто межа в ньому закрита, і десять сфірот, що знаходяться нижче від нього, не можуть живитися з того, що вище за межу. Тоді як, коли екран віддає знизу вгору, - він вважається відкритим екраном, тому що в нього немає сил обмежити там світла, не дивлячись на те, що вони облачаються у його відбите світло. Див. вище питання 103. («Ор пнімі», гл. 4, п. 3 [текст Арі], п.п. 9-10) [До питання 122]

113) Чому точка малхут де-Ацилут пробиває й розбиває екран?

Оскільки вона відноситься до Ацилуту і її корінь - від екрана бхіни ґімель, а екран бхіни бет не владний над нею, тому вона "пробиває й розбиває" його, тобто щодо неї цей екран вважається не закритим, як вище, у питанні 112, а відкритим, і попри те, що вона спускається нижче нього, вона не стає обмеженою внаслідок цього й завжди може повернутися в Ацилут («Ор пнімі», гл. 7, п. 1 [текст Арі], п. 3)

114) Чому ҐАР де-Аріх Анпін не пробивають екран?

Тому що цей екран бхіни бет є їхнім коренем, і вони нижче за нього, як сказано вище, в питанні 112 (гл. 7, п. 1 [текст Арі], п. 4)

115) Чому авіют розкривається не за один раз, а лише за порядком чотирьох ступенів?

Бо дві протилежності є кінцево суперечними. Це - все віддавати і(й) не отримувати взагалі, а це - все отримувати й неможливо двом суперечностям походити одна від одної, інакше, як за порядком ступенів, і зрозумій це. І тому, не виходить світло з сукупності Творця називатися створінням, доки не відбудеться поступовий спуск за порядком чотирьох ступенів: ХУБ ТУМ прямого світла, як відомо. («Ор пнімі», гл. 1, п. 9)

116) Які дві бхіни є у світлі істаклуту?

Це пряме світло й відбите світло: тому що світло істаклут, одержуване в три перших бхіни, хохма, біна й тіферет, є бхіною прямого світла в ньому. А світло істаклут, яке не приймається, а відштовхується назад, тобто світло, гідне бхіни далет, є бхіною відбитого світла в ньому («Ор пнімі», гл. 12, п. 3 [текст Арі], п. 4) [До питання 128]

117) Чотири ступеня в авіюті прямого світла, чи обмежені вони як такі, що йдуть згори вниз, і чому?

У чотирьох стадіях прямого світла визначається, що малхут вищого стає кетером нижнього: малхут стадії алеф стає коренем і кетером для стадії бет, і малхут стадії бет стає кетером для стадії ґімель. Так, що біна прямого світла обмежена авіютом стадії бет, яка вище за неї в малхут де-хохма. І так само авіют зеїр анпіна: він над ним, у малхут біни. І тому вважається в кожній з цих чотирьох стадій, що авіют приходить до них згори вниз (див. також в ч. 2, у «Внутрішньому спогляданні» - див. там все продовження). («Ор пнімі», гл. 1, п. 9)

118) Що сприяє чотирьом стадіям прямого світла бути визначеними й прийнятими на ступінь?

Відбите світло, яке піднімається від екрана в малхут і вище, є чинником прийняття прямого світла на ступінь. («Ор пнімі», гл. 12, п. 4 [текст Арі], п. 5)

119) Звідки походять чотири бхіни відбитого світла?

П'ять решимот залишилися в малхут від її світла в Нескінченності також і після скорочення, тому що там світло Нескінченності повністю наповнювало стадію далет, і вона отримувала там усе світло, що призначене для її п'яти бхінот. А тепер, коли екран затримує все це світло, що призначене наповнити ці решимот, виходить, що в цьому відбитому світлі є п'ять бхінот: КАХАБ ТУМ, які були відштовхнуті від п'яти решимот, що в малхут. І знай, що ці п'ять бхінот у відбитому світлі, піднімаються та вдягаються на п'ять стадій прямого світла («Внутрішнє споглядання», гл. 2, п. 2) [До питання 123, 237]

120) Яка відмінність між відбитим світлом до того, як у нього облачилося пряме світло, і відбитим світлом після того, як у нього облачилося пряме світло?

Відомо, що кожне оновлення властивостей вважається добавкою до попередньої форми. І тому, якщо бхіна далет у малхут очистилася до бхіни ґімель, - це вже інша малхут, яка додалася до першої, тому що немає зникнення в духовному. Однак сила скорочення, що в малхут бхіни далет, тяжіє також і над новою малхут бхіни ґімель, і тому діє в ній також зівуґ де-акаа. І при всьому тому вона не вважається завершальною малхут, подібно до малхут бхіни далет у вищому, перш ніж пряме світло вдягається в її відбите світло. Тобто, тільки після того, як розширюється «від себе й в себе» у десять сфірот де-ґуф, і відбите світло спускається туди згори вниз з усією тією мірою рівня, яку вдягнуло в рош, аж до малхут де-малхут, яка називається табур, і тоді стає табур завершальною точкою, «некуда месаємет». І сенс у тому, що перше скорочення було тільки на клі малхут, яка вже облачила світла, як відомо («Внутрішнє споглядання», гл. 7, п. 3) [До питань: 168, 210, 226]

121) Якою є причина для поширення десяти сфірот де-рош у ґуф?

Див. вище питання 105.

122) Чотири рівні відбитого світла, що обмежують АБЄА, чи діють вони згори вниз, і чому?

Вони певно є бхінот згори вниз, бо відбите світло знизу вгору не обмежує, як сказано вище, в питанні 112 («Ор пнімі», гл. 3, п. 5 [текст Арі], п. 6) [До питання 129]

123) Чому авіют бхіни ґімель утворює рівень хохма ?

Оскільки п'ять решимот, КАХАБ, зеїр анпін і малхут, що містяться в клі малхут (як сказано вище, в питанні 119), розташовуються знизу вгору, бо бхіна далет - це кетер, бхіна ґімель - це хохма, бхіна бет - біна, бхіна алеф – зеїр анпін, і повністю чиста - це малхут у ній. І внаслідок того, що в ній бракує авіюту бхіни далет, виходить, що навіть якщо б отримала пряме світло всередину, у ній не було б місця притягнути й отримати світло кетер, через відсутність у ній бхіни далет. І тому також і тепер, коли екран відштовхнув і повернув це світло, він відштовхнув тільки від рівня хохма й нижче, тобто тільки ту міру, яка могла бути отримана. І тому відбите світло не може піднятися й облачити кетер інакше, як тільки від хохми й нижче, тобто за своєю мірою рівня. І таким же чином, якщо в ній є тільки авіют бхіни бет, виходить, що бракує в її рівні відбитого світла двох сфірот, кетера й хохми. І тому воно може вдягнути кетер і хохму прямого світла тільки від біни й нижче, і далі - таким же чином. («Внутрішнє споглядання», гл. 2, п. 2) [До питання 136]

124) Як з’являються зівуґи де-акаа в АХАП?

Незважаючи на те, що світло АХАП - це світло хасадим, у них усе ж ведеться зівуґ де-акаа, тому що є в них світіння Хохми. («Ор пнімі», гл. 11, п. 7)

125) Чому десять сфірот відбитого світла без прямого світла завершують парцуф?

Бо у відбитому світлі без прямого світла зовсім немає віддачі, і воно визначається як світло некева, яке отримує й не віддає нічого, і тому воно завершує парцуф («Внутрішнє споглядання», гл. 7, п. 2)

126 ) Що таке гевель, що виходить із ступеня?

Відбите світло, що спускається згори вниз, називається гевель, що виходить назовні. («Ор пнімі», гл. 11, п. 7 [текст Арі], п. 8)

127) Чому з ейнаїм не виходить справжній гевель?

Тому що немає акаа в бхіні алеф, бо її авіют дуже слабкий. («Ор пнімі», гл. 11, п. 5 [текст Арі], п. 5) [До питання 142]

128) Яка реальність утворюється у сфірот від світла істаклут?

Пряме світло й основа реальності відбитого світла, - обидва вони від світла істаклут, тобто від світла хохма, що поширюється від Нескінченності, яка називається кетером. Див. також вище питання 116. І основа реальності келім, - також від світла істаклут, оскільки вони утворюються відбитим світлом, як відомо. («Ор пнімі», гл. 11, п. 6)

129) Яка реальність утворюється в сфірот від гевелю АХАП?

Бхіна авіют у келім, місце розкриття яких від екрана й нижче (див. вище, питання 122), створюється від гевелім, що виходять з АХАП. («Ор пнімі», гл. 11, п. 7) 

130) Чому не утворюється ніякої реальності від світел АХАП?

Бо АХАП - це тільки бхінот малхут: малхут, яка піднялася в бхіну ґімель рош, називається хотем, Малхут, яка піднялася в бхіну бет де-рош, називається озен, і тому немає в них прямого світла зовсім, а лише відбите світло, що спускається. Воно називається гевель і виходить назовні, і з цього утворюється тільки авіют у келім, і тому не утворюється з них ніякої реальності, див. вище, питання 29. («Ор пнімі», гл. 11, п. 7 [текст Арі], п. 8) [До питання 139]

131/1) Що означає, що у світі Ацилут взагалі немає екрана?

Немає екрана в світі Ацилут, тому що екран означає, що він відштовхує світло від облачення в клі, і в кожному місці, де є екран, він перериває світіння вищого світла, щоб воно не світило далі. І з цього зрозумій, що немає реального екрана, окрім як у сіюм раглін кожного парцуфа, тому що там припиняється світло парцуфа й завершується його ступінь. Але екрани, що вище, ніж сіюм раглін парцуфа, це тільки дії, що піднімаються від екрана, що в сіюм раглін, який у пе де рош вчинює зівуґ де-акаа, а в хазе він перериває облачення прямого світла. І так само - рівні очищення екрана, про які йдеться в парцуфі, - усі вони взагалі не є реальними екранами, тому що зовсім не переривають світіння ступеню парцуфа, а є вони діями, що піднімаються в силу авіюту й кашіюту (твердості) екрана в сіюм раглін. А те, що ми називаємо їх екранами - це аби тільки «призвичаїти вухо». («Ор пнімі», гл. 2, п. 1 [текст Арі], п. 1)

131/2) У чому відмінність світла суті від світла породження?

Пряме світло, що вдягнене у відбите світло, котре піднімається знизу вгору, - це ацмут (сутність) світла на даному ступені, а пряме світло, що вдягнене у відбите світло, яке спускається від екрана й вниз, і котре зветься десятьма сфірот де-ґуф, це світло породження від десяти сфірот де-рош («Ор пнімі», гл. 8, п. 9). Світло, що сходить до нижнього тому, що приносить задоволення вищому, - це світло породження, яке має назву "ґуф". І також - три лінії в зеїр анпіні, які даються йому через те, що «троє з одного виходять», також називаються світлом породження й називаються ґуфом. («Ор пнімі», гл. 2, п. 2 [текст Арі], п. 2)

132) Чому називається весь рівень з десяти сфірот тільки на ім’я однієї вищої сфіри?

Тому, що маленькі світла анулюються у вищих і не називаються іменем. («Внутрішнє споглядання», гл. 4, п. 3)

133) Чому два світила ЗОН на одному рівні?

Тому що вони з категорії десяти сфірот однакового рівня. («Ор пнімі», гл. 7, п. 2 [текст Арі], п. 5)

134) Яким чином відбувається зівуґ де-акаа щодо десяти сфірот світу Брія та світу Єцира?

Від зівуґу де-акаа на ґрунт де-Ацилут вийшли десять сфірот де-Брія, а від зівуґу де-акаа на ґрунт де-Брія вийшли десять сфірот де-Єцира («Ор пнімі», гл. 2, п. 2, [текст Арі], п. 3)

135) Яким чином світить Нескінченність в Ацилуті?

Завдяки облаченню світла Нескінченності в хохму, - тобто від зівуґу на екран бхіни ґімель («Ор пнімі», гл. 3, п. 4 [текст Арі], п. 5)

136) Чому Ацилут не отримує вище за рівень хохма?

Тому що у відбитому світлі, яке відштовхнуте від малхут, немає світла кетера, а є тільки від хохми й униз, як сказано вище в питанні 123, і тому йому нема в що вдягнути кетер прямого світла та отримувати від нього («Ор пнімі», гл. 3 , п. 2)

137) В якому облаченні отримує світло Нескінченності світ Ацилут? А світ Брія? А світ Єцира? А світ Асія?

Ацилут отримує в облаченні у відбите світло від бхіни ґімель, яка називається хохмою. А Брія - за допомогою облачання в бхіну бет, що називається біною. А Єцира - за допомогою облачання в бхіну алеф, що називається зеїр анпіном або тіферет. А Асія отримує за допомогою малхут де-Єцира. («Ор пнімі», гл. 3, п.п. 2-3 [текст Арі])

138) Чому ітноцецут від вищого до нижнього, називається "хотам" і "ніхтам"?

Усі бхінот, які відбите світло облачає від екрана й вгору у світлі де-рош, воно повертає та приводить з собою, коли поширюється від екрана й вниз у десять сфірот де-ґуф, нічого не упускаючи. І тому це відбите світло, що спускається згори вниз, є повністю подібним до «хотам» (печатки), тому що все, що викарбовано на ньому, воно копіює на ніхтам (відбиток) з нього, тобто в десять сфірот де-ґуф, і таким же чином - від кожного вищого до нижнього, як відомо. («Ор пнімі», гл. 8, п. 9 [текст Арі], п. 8)

139) Звідки утворилися келім?

Головна реальність келім утворилася зі світла істаклут, як сказано вище в питанні 128, проте їхній авіют і властивості утворені за допомогою відбитого світла, яке спускається від озен, хотем, пе, і вниз, як сказано вище, у питанні 129. («Ор пнімі», гл. 11, п. 7 [текст Арі], п. 8)

140) Чому світла передують келім?

При поширенні світла Нескінченності для утворення келім визначаються чотири стадії прямого світла, і відомо, що три стадії, ХУБ і зеїр анпін, вважаються світлами, і тільки малхут вважається клі. І виходить тому, що світла передують келім. («Ор пнімі», гл. 12, п. 5 [текст Арі], п. 2) 

141) Яким чином утворюються келім де-рош?

За допомогою відбитого світла від екрана й вгору («Ор пнімі», гл. 12, п. 4 [текст Арі], п.п. 5-6) [До питань 203, 212, 237]

142) Яким чином утворюються келім де-тох?

За допомогою істаклут в АХАП: тому що при очищенні табуру до бхіни ґімель зникає світло з місця між табуром і хазе, оскільки бхіна ґімель де-ґуф називається хазе, і внаслідок цього очищення піднялася малхут де-рош з пе в хотем, тому що бхіна ґімель у рош називається "хотем", і там відбувається зівуґ де-акаа на бхіну ґімель, і відбите світло, яке спускається від хотем і вниз, поширюється до хазе.

І потім, коли очищується також малхут бхіни ґімель до бхіни бет, зникає світло також з місця від хазе до «шиболет закан» (колос бороди), тому що там визначена бхіна бет де-ґуф, і внаслідок цього очищення піднімається малхут де-рош з хотем в озен, тобто в бхіну бет де-рош, і там відбувається зівуґ де-акаа на екран бхіни бет, і відбите світло, яке спускається від озен і вниз, поширюється до шиболет закан.

І потім, коли стоншується також малхут бхіни бет де-ґуф, яка називається "шиболет закан", до авіют бхіни алеф, то внаслідок цього зникає світло також з місця від шиболет закан до місця впритул до пе, і внаслідок цього піднімається також малхут де-рош з озен в ейнаїм, тобто в бхіну алеф де-рош, і там не діє акаа (удар) (як сказано вище, у питанні 127), і тому там немає відбитого світла, що спускається вниз, і тому не утворюється ніякого клі для світла хохма.

І таким же чином, коли очистилася до шореша, і піднялася малхут від ейнаїм у ґальґальта, тому що кетер де-рош називається "ґальґальта", не було там також ніякого удару, і тому немає там відбитого світла, що спускається, і тому не виходить клі де-кетер у ґуф.

Таким чином, що немає келім у ґуф ні для хая, що є світлом хохма, ні для єхида, що є світлом кетер, тому що там не сталося удару, акаа, у час очищення малхут, як з'ясували. І є тут лише троє келім, а саме: малхут, місце якої від хазе до табура, зеїр анпін, місце якого від шиболет і вниз до хазе, і біна, місце якої з-під пе й до шиболет закан. І тут слід знати, що зівуґ де-акаа не ведеться в малхут де-ґуф, а тільки в малхут де-рош, тобто від пе й угору. («Внутрішнє споглядання» гл. 6, п. 5) [До питань 147, 164, 168, 197, 203, 237]

143) Яким чином утворюються келім де-соф?

Оскільки малхут де-ґуф не здатна отримати від прямого світла нічого крім відбитого світла, а у відбитому світлі без прямого світла немає поширення й віддачі, тому воно завершує парцуф. («Внутрішнє споглядання» гл. 7, п. 5) [До питань 168, 203, 237]

144) Чому зобов'язані бути в кожному парцуфі три ступені: рош, тох, соф?

Тому, що на початку всього повинен бути зівуґ де-акаа, що розкриває відбите світло знизу нагору у вигляді десяти сфірот рош і коренів келім. І потім для того, щоб розкрити закінчені келім, повинне відбите світло поширитися від екрана й вниз, як сказано вище в питанні 142. І потім є потреба в десяти сфірот, що завершують парцуф, і це десять сфірот де-соф, оскільки жодний ступінь не є довершеним інакше, як у трьох бхінот: рош, тох, соф. («Внутрішнє споглядання» гл. 5, п. 4)

145) Що таке підйом малхут до створювача?

Підйом означає очищення: коли малхут де-ґуф очищується до бхіни ґімель, вважається, що малхут піднялася до зеїр анпіна. Коли очищується до бхіни бет, вважається, що піднялася до біни. Коли очищується до бхіни алеф, вважається, що піднялася до хохми. А коли очищується до бхіни шореш, вважається, що піднялася до кетера, який називається створювачем. («Внутрішнє споглядання» гл. 10, п. 7)

146) Що є чинником підйому малхут до створювача?

Навколишнє світло, яке залишилося поза парцуфом і бажає світити також у пніміюті (внутрішній частині), є причиною очищення. («Внутрішнє споглядання» гл.10, п.5)

147) Коли вдягається світло Нескінченності в келім?

Після істаклут бет у світла АХАП (як сказано вище, у питанні 142), який став причиною того, що відійшли всі світла з десяти сфірот де-ґуф, ось, потім відбувається новий зівуґ і друге поширення, котре знову світить і наповнює ці десять сфірот де-ґуф, і також утворює новий парцуф, який вдягається на це місце. Див. далі питання 168. («Внутрішнє споглядання» гл. 6, п. 5) [До питання 165]

148) Чому десять сфірот де рош не вважаються келім?

Тому, що авіют, що в малхут, не може піднятися від місця виходу й вище анітрохи, і тому відбите світло, яке піднімається від неї і вгору, ще належить до світла, але щодо прямого світла вважається як клі, - таким чином, що його достатньо лише для того, щоб триматися на ступені й бути тільки коренем для келім. («Внутрішнє споглядання» гл. 5, п. 2)

149) Як утворилися келім одне вище за іншого?

Див. вище, питання 142.

150) Чому не утворилися келім з бхіни ейнаїм?

Див. вище, питання 142.

151) Чому перші три стадії прямого світла не мають келім, а має їх тільки стадія далет?

Тому, що головна властивість клі - це авіют, тобто бажання отримувати, що у створінні, і це розкривається в достатній мірі лише в стадії далет, а в трьох перших стадіях немає достатньої міри, і вони вважаються тільки чинниками для розкриття стадії далет, і тому три перші стадії вважаються світлом, і тільки стадія далет одна вважається клі. («Ор пнімі», гл. 12, п. 2)

152) Чому руах і нешама називаються світлом?

Див. вище, питання 151.

153) Звідки походять корені келім?

З відбитого світла, яке піднімається від екрана й вгору. («Внутрішнє споглядання» гл. 5, п. 2)

154) Звідки походять завершені келім?

З відбитого світла, який спускається від екрана й вниз. («Внутрішнє споглядання» гл. 5, п. 3)

155) Як і де утворюються троє келім де-ґуф: біна, зеїр анпін і малхут?

Очищенням малхут де-ґуф (питання 142)

156) Як називаються чотири бхіни авіют рош?

Авіют бхіни алеф прямого світла називається отриманням за допомогою кетера. Авіют бхіни бет називається "архака" (віддалення). Авіют бхіни ґімель називається халон і некев цар. Авіют бхіни далет називається халон і некев цар із віддаленням. («Ор пнімі», гл. 1, п. 4 [текст Ари])

157) Що є притяганням і отриманням для світла єхида?

Притягання - авіютом бхіни далет, а отримання – повністю чистим, як бхіна шореш. («Внутрішнє споглядання» гл. 6, п. 4)

158) Що є притягненням і отриманням: для світла хая? для світла нешама? для світла руах?

Для світла хая - притягнення бхіною ґімель і отримання в бхіну алеф. Для світла нешама - притягнення бхіною бет і отримання також у бхіну бет. Для світла руах - притягнення бхіною алеф і отримання в бхіну ґімель. Для світла нефеш - притягнення зеїр анпіном і отримання в бхіну далет. («Внутрішнє споглядання» гл. 6, п. 4, п. 6) [До питання 237]

159) Чому зрівнюються рівні всіх келім у зівузі де-акаа?

Внаслідок того, що в прямому світлі чистіший є більш важливим й більш високим, а у відбитому світлі - це навпаки, тобто грубіший - більш важливий; тому, коли вони вдягаються один на інший, то рівні всіх однакові, оскільки нижчий у прямому світлі є більш високим у відбитому світлі, і навпаки. («Внутрішнє споглядання» гл. 3, п. 5)

160) Звідки є п'ять частин у клі де-малхут?

Див. вище питання 119.

161) Яким чином може малхут де-рош розширитися «від неї й в неї», аж до отримання всередину десяти сфірот від рош?

Див. вище питання 120-121.

162) До яких пір поширюються десять сфірот де-ґуф?

До малхут де-малхут, що називається табур. («Внутрішнє споглядання» гл.5, п.4)

163) Чому для світел хая та єхида кожного парцуфа немає відповідних келім?

Див. вище питання 142.

164) Що означають назви: шиболет, хазе, табур?

Шиболет - це малхут де-біна де-ґуф. Хазе - це малхут де-зеїр анпін де-ґуф. Табур - це малхут де-малхут де-ґуф. Див. вище, питання 142

165) Коли наповнюються світлом келім виду "одне вище за іншого"?

При другому розповсюдженні. Див. вище, питання 147

166) Чому світло єхида вдягається в ґальґальта, а не в пе?

Тому, що кожен давець віддає частиною найбільш грубою, а кожен отримувач повинен отримувати в частину найбільш чисту, див. «Внутрішнє споглядання» ч. 2, див. там все продовження. («Внутрішнє споглядання» гл. 6, п. 6)

167) Чому світло хая не вдягається в хотем?

Тому що не отримують світло хая інакше, як у бхіну алеф, і це світло ейнаїм, з причин, розглянутих вище, у питанні 166. («Внутрішнє споглядання» гл. 6, п .6)

168) Як утворюється АБ з парцуфа Ґальґальта?

У кожного парцуфа повинні бути два види коренів у його вищому, а саме: кетер де-малхут вищого, який має назву пе, і малхут де-малхут вищого, що називається табур, тому що завдяки підйому табура парцуфа кетер у його пе, що означає, що малхут де-ґуф очистилася від усього її авіюту й залишилася чистою, подібно до клі де-кетер, визначається цим, що прийшла на місце пе де-рош, тому що є чистою як пе, бо коли це згори вниз, то немає ніякого авіюту в пе, як відомо.

І внаслідок того, що це пе стоїть і діє там у вигляді малхут де-рош, яка піднімає відбите світло знизу догори, а коли це знизу вгору, тоді в ньому є авіют бхіни далет. Виходить, що табур, який піднявся туди, також і він включився в цей зівуґ у пе у вигляді знизу вгору, а це означає, що він включив у себе той авіют, що є там. Однак табур не може отримати всередину авіют бхіни далет, як це є в пе, через зникнення з нього останньої бхіни в силу очищення, як це описано у відповідному місці, і тому табур отримує там тільки авіют бхіни ґімель.

І знай, що це огрубіння, яке дістав табур від пе, називається спуск на місце хазе парцуфа кетер, тому що після того, як табур дістав більшого авіюту, що є малхут де-ґуф, яка зверху вниз, і отримав авіют бхіни ґімель, - цим він повернувся і(й) став малхут де-ґуф, яка називається хазе. І виходить, що завдяки тому, що здобув цей авіют, виходить табур з бхіни пе та повертається й спускається впритул до табура, тобто в місце, в якому був спочатку, перш ніж стоншився, - а саме в місце хазе. І не спустився в сам табур з причини, що не огрубився до бхіни далет, а тільки до бхіни ґімель; а хазе - це місце малхут бхіни ґімель де-ґуф парцуфа кетер.

І ось, змінилася властивість табура через його очищення та підйом у пе, тому що до підйому у нього був авіют бхіни далет, а після того, як піднявся й повернувся на своє місце, він отримав тільки авіют бхіни ґімель, і тому вважається тепер цей табур новим клі малхут. І визначається внаслідок цього, що він вийшов повністю з парцуфа, тобто з вищого парцуфа, який є парцуфом кетер.

І внаслідок цього став придатним для зівуґу де-акаа й для облачення десяти сфірот де рош, незважаючи на те, що стоїть на місці хазе парцуфа кетер, і незважаючи на те, що хазе, - тобто малхут де-ґуф, - непридатно для акаа, як сказано вище в питанні 142, оскільки воно з бхіни малхут після облачення в неї світла згори вниз, як сказано вище, у питанні 120. При всьому тому це облачення не стосується взагалі табура, який піднявся й спустився туди, тому що цей табур є новою малхут, і вище світло ще не облачалося в неї ніколи, і тому він є придатним для зівуґу де-акаа, як сказано вище в питанні 120, і далі - у питанні 210.

І тому розповсюдилося світло Нескінченності в цю нову малхут бхіни ґімель, що знаходиться на місці хазе вищого, і за допомогою акаа в екран у ній вийшли десять сфірот відбитого світла та одягнули вище світло до рівня хохма, як сказано вище в питанні 119, що відбите світло, яке піднімається від малхут бхіни ґімель, не може вдягнути кетер.

Таким чином, ці нові десять сфірот де-рош одягають парцуф кетер від місця знаходження малхут де-рош, тобто від хазе парцуфа кетер до місця його пе, тому що там місце його вищого кореня, бо не могли піднятися вище коренів, і виходить, що рош парцуфа кетер залишається внаслідок цього розкритою.

І потім спускається відбите світло й поширюється також від малхут де-рош і вниз, у десять сфірот де-тох, як сказано вище в питанні 142, і в десять сфірот де-соф, як сказано вище в питанні 143. І ці рош-тох-соф називаються парцуфом АБ, який народився й вийшов за допомогою його вищого парцуфа, що називається парцуф кетер, або парцуф Ґальґальта. (Див. докладніше у «Внутрішньому спогляданні» гл. 10, усе продовження) [До питань 24, 44, 147, 174, 192, 210, 237]

169) Як утворюється парцуф САҐ з парцуфа АБ?

Уже з'ясувалося вище, що головний фактор для народження парцуфа - це закон очищення, що діє постійно в десяти сфірот де-ґуф з причини облачання вищого світла в них, як написано у «Внутрішньому спогляданні» тут, у главі десятій, п.1. Тому після того, як облачилося вище світло в десять сфірот де-ґуф парцуфа АБ, викликало також і тут очищення авіюту в його малхут де-ґуф, яка називається табур де-АБ, і він очистився за порядком ступенів знизу нагору, поки не став чистим, як шореш. І це визначається як підйом табура де-АБ у його пе, і досягнення там нового авіюту бхіни бет, оскільки остання бхіна завжди зникає в момент очищення, як сказано вище, у попередньому пункті. І тут, в АБ, який має авіют бхіни ґімель, вважається бхіна ґімель як остання бхіна, що зникає в силу очищення. І тому досяг табур внаслідок його включення в пе тільки авіют бхіни бет.

І огрубіння табура до бхіни бет називається виходом з пе й спуском на місце хазе де-АБ, тому що там - місце бхіни бет де-ґуф, оскільки табур вважається в ньому бхіною ґімель, а хазе, - як бхіна бет. І з причин, які докладно з'ясовані в попередньому пункті, відбувається новий зівуґ де-акаа в цій новій малхут, тобто в табурі де-АБ, який піднявся й спустився в хазе, і тому стає місце хазе як малхут де-рош: від хазе й вище до пе де-АБ поширилися десять сфірот де рош на рівні біни, а від хазе й вниз поширилися десять сфірот де-тох і десять сфірот де-соф тим же чином, як з'ясували в попередньому пункті. І ці рош тох соф парцуфа, рівень якого тільки до біни, називаються парцуфом САҐ. («Внутрішнє споглядання» гл. 11) [До питання 174]

170) Що спричинює очищення авіют, що в малхут?

Облачення ацмут у келім завжди призводить до очищення авіюту в малхут. («Внутрішнє споглядання» гл. 10, п. 1)

171) Чому зівуґ де-акаа для десяти сфірот де-рош нижнього відбувається в місці хазе вищого?

Тому, що остання бхіна завжди зникає в силу очищення й підйому в пе, і тому табур, який піднімається туди й отримує новий авіют, завжди втрачає останню бхіну, яка була в ньому до очищення, і це - його попередня малхут, що міститься завжди від табура до хазе кожного парцуфа. І тому, коли він виходить з пе й спускається на своє місце, як було спочатку, він спускається тільки до місця хазе, і там відбувається новий зівуґ, для наступного за ним нижнього парцуфа, як сказано вище в питанні 168. І через це є в нас правило, що хазе вищого - це малхут де-рош нижнього, що називається "пе" у нижньому. («Внутрішнє споглядання» гл. 10, п. 9)

172) Чому корінь кожного нижнього парцуфа - у пе вищого?

Див. далі, питання 210.

173) Чому облачає рош парцуфа АБ місце від пе до хазе в парцуфі Ґальґальта?

Див. вище, питання 168.

174) Чому не може рош де-АБ облачитись на місце, вище від пе де-Ґальґальта, і також - САҐ на АБ, і т.п.?

Тому, що вищий корінь для кожного нижнього - це пе де рош вищого, як сказано вище, в питанні 169, і тому він не може піднятися вище його кореня.

175) Що означають назви шореш, нешама, ґуф, левуш, гейхаль?

Це назви для КАХАБ зеїр анпіна й малхут, причому зеїр анпін і малхут з них відділилися й стали келім макіфім (навколишніми), і вказують на нестачу хая і єхида там. («Ор пнімі», гл. 9, п. 11 [текст Арі], гл. 10, п. 1)

176) Чому відділилися левуш та гейхаль від внутрішніх келім і стали навколишніми?

Внаслідок поєднання властивостей милосердя й суду, що означає підйом малхут та її сили скорочення в біну, і вони обидві з'єднуються разом. І внаслідок цього виходять попередні зеїр анпін і малхут нижче від точки скорочення, і не можуть отримати ніякого світла, і тому стають навколишніми, які отримують світло тільки здалеку. («Ор пнімі», гл. 10, п. 1) [До питання 16, 237]

177) На що вказують імена п'яти бхінот: шореш, нешама, ґуф, левуш, гейхаль?

Вони разом вказують головним чином на зеїр анпін і малхут бхіни далет, які відокремилися й стали навколишніми, і з цієї причини від світу Некудім і далі бракує внутрішніх хая та єхида в усіх парцуфах. («Ор пнімі», гл. 10, п. 1) [До питання 200]

178) Чому НАРАН, тобто нижні, одягаються на шореш, нешама, ґуф, тобто на верхні?

Тому що світло завжди отримують у келім найбільш чисті. («Внутрішнє споглядання» гл. 6, п. 6)

179) Як називаються п'ять бхінот у нешама?

НАРАНХАЙ. («Ор пнімі», гл. 5, п. 2 [текст Арі])

180) Як називаються п'ять бхінот у ґуфі?

Моах, ацамот, ґідін, басар, ор. («Ор пнімі», гл. 5, п. 2 [текст Арі])

181) Як називаються п'ять бхінот у левушім?

Кутонет, міхнасаїм, мацнефет і авнет (сорочка, штани, тюрбан і пояс) («Ор пнімі», гл. 5, п. 2 [текст Арі])

182) Як називаються п'ять бхінот у гейхалі?

Байт, хацер, саде й мідбар (будинок, двір, поле й пустеля) («Ор пнімі», гл. 5, п. 2 [текст Арі])

183) Чому кожна з п'яти бхінот у ШНҐЛЕ складається з усіх чотирьох?

Внаслідок очищення екрана, що діє на кожному з цих ступенів. («Ор пнімі», гл. 5, п. 3)

184) Які бхінот зеїр анпін і малхут існують після другого скорочення?

Зеїр анпін і малхут де-біна («Ор пнімі», гл. 10, п. 1)

185) Яким чином одягаються ШНҐЛЕ де-Атік де-Ацилут на АК?

Шореш, нешама й ґуф де-Атік одягаються на шореш, нешама й ґуф де-АК, тому що левуш та ейхал де-БОН де-АК відділилися від внутрішніх де-АК і відсутні там, і стали навколишніми, і те ж саме - у всіх парцуфах звідти й далі. («Ор пнімі», гл. 10, п.п. 3-4 [текст Арі])

186) З якого світу починається корень для нижніх?

Від парцуфа БОН де-АК і далі, тому що там відбувся початок для поєднання властивостей милосердя й суду. («Внутрішнє споглядання» гл. 12, п.п. 3-4)

187) Який парцуф АК вважається коренем для загальних десяти сфірот?

Парцуф БОН де-АК. У той час, як попередні парцуфи, котрі від справжньої бхіни далет, призначені лише для самих себе, бо немає в них поєднання властивостей милосердя й суду, як в усіх загальних десяти сфірот. («Внутрішнє споглядання» гл. 12, п.п. 3-4)

188) Чому іноді рахують чотири бхіни, а іноді п'ять бхінот?

Тому, що насправді їх тільки чотири бхіни, але коли ми рахуємо з ними разом також і шореш, який має назву кетер, вони вважаються п'ятьма бхінот. («Ор пнімі», гл. 7, п. 60)

189) Чому десять сфірот не починаються з кетера?

Тому, що й у самому кетері є не більше, ніж корені чотирьох бхінот ХУБ ТУМ, і він також починається з хохми. («Ор пнімі», гл. 7, п. 70)

190) Що таке десять загальних сфірот?

БОН де-АК, Ацилут, Брія, Єцира, Асія. («Внутрішнє споглядання» гл. 8, п. 1)

191) Якими є ті численні світи, що вище світу Ацилут?

Вони всі включаються в п'ять парцуфів де-АК. Тому що АК вважається першими десятьма сфірот, які утворилися в рош кава після цимцуму. («Ец Хаїм», розд. 3, гл. 1) («Ор пнімі», гл. 3, п. 2)

192) Яка відмінність між окремими НАРАНХАЙ, що в кожному парцуфі й п'ятьма парцуфами: АБ, САҐ, МА, БОН у кожному з світів?

Окремі НАРАНХАЙ, які вдягаються у сфірот КАХАБ ЗОН у кожному парцуфі, утворюються за допомогою зівуґу де-акаа шляхом очищення малхут, і тому вони стоять один вище за іншого. Однак чотири парцуфи: АБ, САҐ, МА, БОН утворюються через підйом табуру в пе, - він набуває там нового авіюту й спускається на своє місце, як описано вище, у питанні 168, див. там, і тому хазе вищого стає пе нижнього, і вони знаходяться один нижче за іншого. («Внутрішнє споглядання» гл. 5, п.1, гл. 13, п.п. 1-3)

193) У чому відмінність п'яти парцуфів від п'яти світів?

Світи відрізняються один від іншого численними відмінностями, як це описано в подальших частинах, але цього абсолютно немає між парцуфами, і тут нема чого додати. («Ор пнімі», гл. 14, п. 5)

194) Як називаються десять сфірот прямого світла та відбитого світла, що утворюються завдяки зівуґу де-акаа за один раз?

Це десять сфірот, рівні яких однакові, і вони називаються: ор, басар, ґідін, ацамот, моах. («Ор пнімі», гл. 5, п. 3, «Внутрішнє споглядання» гл. 3, п. 6) [До питання 237]

195) П'ять рівнів, що виходять один вище за іншого, - на ім’я кого вони називаються?

Вони називаються НАРАНХАЙ, або КАХАБ ЗОН, тобто на ім’я вищої сфіри рівня. («Внутрішнє споглядання» гл. 4, п. 3)

196) Чому називаються п'ять парцуфів іменами АБ, САҐ, МА та БОН?

З'ясуємо в наступних частинах.

197) Чому ґуф називається «сімома нижніми»?

Тому що немає келім, окрім біни та ЗОН, які називаються: шиболет, хазе, табур. Виходить, що від шиболет і вниз, - звідки й починається ґуф, - є там виключно клі зеїр анпіна й клі малхут, і це сім сфірот, тому що зеїр анпін містить ХАҐАТ НЕГІ, і разом з малхут їх сім сфірот: ХАҐАТ НЕГІМ. [Див. питання 142]

198) Чи є якась відмінність між АК та АБЄА зі сторони чотирьох стадій прямого світла, і чому?

Немає жодної різниці в ступенях зі сторони чотирьох стадій прямого світла, які завжди є стадіями поширення з Нескінченності, тому що немає жодного оновлення світла в світах, яке не походило б з Нескінченності, як відомо. («Внутрішнє споглядання» гл. 14, п. 4)

199) Чому називаються АБЄА чотирма буквами АВАЯ?

Тому, що чотири букви АВАЯ вказують на ХУБ ТУМ, і також вищі сфірот у чотирьох світах АБЄА - це ХУБ ТУМ, і тому кожен світ називається на ім’я вищої сфіри в ньому. («Ор пнімі», гл. 8, п. 1 [текст Арі])

200) Чому називаються всі бхінот в Ацилуті - нешамот, а в Брія - ґуфім?

Коли ми хочемо зіставити світи, в яких бере участь властивість милосердя, з парцуфами АК, в якому немає цього поєднання з властивістю милосердя, ми називаємо сфірот КАХАБ ТУМ іменами: шореш, нешама, ґуф, левуш, гейхаль. І вважаються при цьому всі бхінот АК як шореш, і весь Ацилут як нешама, і вся Брія - як ґуфім. Однак, коли ми оцінюємо світи щодо них самих, ми називаємо їх на ім’я НАРАНХАЙ, де єхида відноситься до АК, а хая, що є світлом хохма, вона - в Ацилуті, а нешама - у Брія, а руах - в Єцира, а нефеш - в Асія. І вже відомо, що стосовно ШНҐЛЕ світи АБЄА позбавлені світел єхида та хая, як сказано вище, у питанні 177, і тому є в Ацилуті тільки нешама, і тому він тут називається іменем "нешама". («Ор пнімі», гл. 8, п. 3)

201) Яка відмінність між точкою (некуда) та сфірою?

Бхіна екран і малхут, до того, як відбувся зівуґ де-акаа, називається "некуда". А після того як відбувся зівуґ де-акаа та облачання десяти сфірот відбитого світла на десять сфірот прямого світла, називаються вони разом на ім'я "сфіра". («Ор пнімі», гл. 5, п. 5, гл. 7, п. 2 [текст Арі])

202) Яка відмінність між сфірою та парцуфом?

Див. вище, питання 192. («Внутрішнє споглядання» гл. 5, п. 1)

203) Скільки бхінот по десять сфірот повинні утворитися, щоб довершити один ступінь?

Десять сфірот де-рош і десять сфірот де-тох, як написано вище, у питаннях 141 і 142, і десять сфірот де-соф, - у питанні 143.

204) Чому кетер називається Нескінченністю?

Тому, що малхут де-рош, яка називається кетер, не завершує світло й не робить соф на нього, а навпаки, стає початком і коренем для всіх світел в парцуфі. («Ор пнімі», гл. 1, п. 2)

205) Чому кетер називається середнім між Створювачем і створінням?

Тому що в ньому є сила Створювача й сила створіння, як написано далі, у питанні 210.

206) Чому рош кожного ступеня називається Нескінченністю?

Тому що малхут де-рош не утворює сіюм на світло, а навпаки, робить початок для світла за допомогою відбитого світла, яке піднімається від неї (як сказано вище, у питанні 204). [До питання 210]

207) Що означає облачення Нескінченності в кетер? у хохму? у біну? у зеїр анпін? у малхут?

Коли десять сфірот прямого світла вдягаються у відбите світло, що піднімається від зівуґу де-акаа в екрані бхіни далет і облачає пряме світло до кетера, це називається вдяганням Нескінченності в кетер. А якщо рівень відбитого світла від бхіни ґімель, - це називається вдяганням Нескінченності в хохму. А якщо  від бхіни бет, - називається вдяганням Нескінченності в біну. А від бхіни алеф, - називається вдяганням Нескінченності в зеїр анпін або в тіферет. І незважаючи на те, що в кожному облачанні є десять сфірот прямого світла й відбитого світла, у будь-якому випадку, кожне облачання називається тільки на ім’я вищої сфіри на цьому рівні. («Ор пнімі», гл. 3, п. 4 [текст Арі])

208) Навіщо потрібна проміжна бхіна між створювачем і створінням?

Тому що далекі вони одне від одного, як далеким є небо від землі, і неможливо, щоб вийшли один з одного, окрім як за допомогою середнього, який з'єднує їх. («Ор пнімі», гл. 6, п. 4 [текст Арі])

209) Чому кетер не зі складу десяти сфірот і не позначається в буквах АВАЯ, крім як кінчиком букви юд?

Тому, що стосовно іскри Творця, що в ньому, немає у нього нічого від властивості, що в створінні, як це розглядається в наступному питанні. («Ор пнімі», гл. 6, п. 6)

210) Яким є корінь чотирьох бхінот у потенціалі?

Є законом те, що коли нижній піднімається на місце вищого, він стає буквально як сам вищий, і обидва вони робляться як єдине тіло повністю. Адже всі відмінності й поділ в духовному - тільки через розбіжність властивостей між ними, тому що відмінність властивостей, яка з'являється в духовному, ділить ціле на два. І коли ми говоримо "нижній і вищий", це означає ступінь грубий і ступінь чистий, подібно до табуру і пе, коли внаслідок відмінності авіюту в табурі, який спрямований згори вниз, він вважається відділеним окремо від чистого ступеню, що зветься пе, більш ницим за нього, і називається нижнім щодо нього.

І тому, коли ми говоримо, що табур піднявся в пе, - це означає, що він очистився повністю, подібно до пе, і тому вони рівні й стають буквально одним, бо немає між ними нічого, що робило б їх двома бхінот. Однак внаслідок цього взаємовключення і єдності, виходить, що включає також і табур у себе від авіюту, що діє в пе, - тобто «авіют знизу вгору», який є там, як сказано вище, у питанні 168, бо вони є одним тілом.

І тоді прокинулися решимот, які залишилися в табурі від стану, що до очищення, і ці решимот, вони у вигляді "згори вниз", і вони сполучилися та з'єдналися тепер з авіютом, який знизу вгору, у самому пе. І від цього знову народжується нова форма в табурі, що відрізняється від властивості пе й набагато нижча за нього, тому що авіют знизу догори, який діє в пе, визначається як бхіна Нескінченності, як сказано вище, у питанні 206, оскільки ще не стала бхіна далет облаченням для прямого світла, як сказано вище, у питанні 120, однак авіют, що згори вниз, означає, що вже увійшла бхіна далет у відношення між ними як облачання, і сила скорочення править у ній у всій повноті (як сказано вище, у питанні 120).

Але оскільки решимот у табурі є «тихими», тобто, коли вони повністю очистилися від усього їхнього авіюту, - вони вважаються там, ніби їх немає в реальності взагалі. Однак зараз, коли табур включився в пе й сприйняв авіют від нього, попри те, що це тільки авіют у вигляді "знизу вгору", проте решимот, тихі й сплячі, що в табурі, постають внаслідок цього до життя, і знову є помітною через це в табурі його бхіна "згори вниз", у певній мірі, і знову утворюється відміна властивостей між пе й табуром, тому що помітна його низькість. І це називається виходом і спуском з пе і(й) вниз, на місце бхіни ґімель де-ґуф, як сказано вище, у питанні 168, і зрозумій це.

І тому також і після спуску табура з пе й вниз, на його місце в ґуфі вищого, є в ньому неодмінно дві реальності, тобто авіют, що в ньому, і решимот, що в ньому. І ось, ця реальність авіюту, що в ньому, - вона повністю від пе вищого, тобто це авіют знизу вгору, яку табур осягнув і отримав від нього включенням у єдиний ґуф з ним. Однак реальність решимот, що в ньому, - це частина самого табуру, тобто самого нижнього.

І знай, що ці дві реальності звуться іскрою Творця та іскрою створіння. Оскільки реальність авіюту, що в ньому, називається іскрою Творця, тому що вона повністю з пе вищого, а вищий щодо нижнього завжди називається створювачем або Творцем. А реальність решимот, що в ньому, називається іскрою створіння, тому що нижній називається створінням або утворенням стосовно вищого, як відомо.

І ця іскра Творця визначається як корінь для нижнього - у потенціалі, а не в дії, тому що він напевно є всім основним коренем нижнього, бо якби не було в ньому того авіюту в табурі, не утворилося б на нього жодного зівуґу, оскільки він вже очистився повністю. А внаслідок того, що він отримав авіют з пе, він став гідним і придатним для акаа та утворення десяти сфірот на новому рівні для нижнього парцуфа, як сказано вище, у питанні 168. Адже ця іскра Творця, незважаючи на те, що вона є всім коренем для нижнього, усе ж не визначається ще як корінь фактично, тому що основа нижнього - це реальність табура, який піднявся в пе й повернувся та спустився звідти й назовні, як сказано вище, у питанні 168. І тому тільки іскра створіння в ньому, тобто решимот табура, які прокинулися й огрубилися через авіют в пе, - тільки вони одні вважаються коренем чотирьох бхінот реально, у втіленні, і є суттю реальності нижнього, як з'ясували. («Ор пнімі», гл. 5, п. 6, і гл. 6, п. 4 [текст Арі], п.п. 6-8) [До питань 67, 168, 220, 237]

211) Яким є корінь чотирьох бхінот у дії?

Це докладно з'ясовано вище, у суміжному обговоренні.

212) Чому малхут де-малхут Ацилуту стає Атіком у світі Брія?

Карка де-Ацилут - це пе де-рош світу вищого стосовно світу Брія (як написано в «Ец Хаїм», розділ 47, у кінці гл. 2), і там також є підйом табура в пе, він огрубився в цьому пе й повернувся та спустився на своє місце, і став малхут у рош де-Брія, тобто відбувся з ним зівуґ де-акаа й одягання десяти сфірот відбитого світла на десять сфірот прямого світла, як сказано вище в питанні 141. І тому тут також є дві реальності, як сказано вище, у питанні 210, а саме: іскра Творця й іскра створіння. І іскра Творця, котра являє собою авіют знизу догори з пе вищого (див. питання 210), визначається як малхут де-малхут де-Ацилут, яка спустилася й стала Атіком для Брія, "для бхіни шореш у потенціалі". А іскра створіння, тобто решимот, визначається, що стала бхіною Аріх Анпін де-Брія, і являє собою бхіну «корінь чотирьох бхінот реально, у дії». («Ор пнімі», гл. 6, п. 8 [текст Арі])

213) В якій бхіні кетер називається "Я останній"?

У бхіні «іскра Творця» називається "Я останній". («Ор пнімі», гл. 7, п. 90)

214) В якій бхіні кетер називається "Я перший"?

У бхіні «іскра створіння» називається "Я перший". («Ор пнімі», гл. 7, п. 90)

215) Звідки отримує кетер де-Брія й хто вважається його коренем?

Незважаючи на те, що малхут вищого є такою, що дає всі десять сфірот для нижнього, в будь-якому випадку визначається, що кожна бхіна отримує точно від відповідної їй у вищому: кетер нижнього виходить з кетера вищого, хохма нижнього - з хохми вищого, біна нижнього - з біни вищого, і т.п. А малхут вищого копіює їх та приводить до нижнього за допомогою свого відбитого світла. («Ор пнімі», гл. 8, п. 10 [текст Арі]) [До питання 228]

216) Чому вважаються всі бхінот в АК кетерами для бхінот в АБЄА?

Оскільки в ньому є авіют бхіни далет, так, що рівень його відбитого світла піднімається й облачає до кетера прямого світла. («Ор пнімі», гл. 9, п. 6 і п. 8 [текст Арі])

217) Чому ХАҐАТ Аріх Анпіна вважаються рош?

Це з'ясується в подальшому, і тут нема чого додати.

218) Чому бхіна Аріх Анпін не дається взнаки в кожному світі?

Оскільки вона є бхіною кетер і рош, а ґуф його прихований та вдягнений у чотири парцуфи: АБ, САҐ, МА, БОН. («Ор пнімі», гл. 10, п. 5 [текст Арі])

219) Чому малхут називається дзеркалом (аспаклярія), в якому немає від себе нічого?

Оскільки на неї було зроблено скорочення, і вона не отримує прямого світла зовсім. І відомо, що десять сфірот прямого світла є сутністю й головною частиною світел, і тому визначається, що немає в ній там світіння від її кореня та ацмут (сутності), тобто через те, що вона є малхут прямого світла. І лише за допомогою зівуґу де-акаа вона стає кетером відбитого світла, і тому називається: "аспаклярія (дзеркало, скло), в якій від самої себе нічого". "Від себе" означає: від сутності, тобто, через те, що вона являє собою малхут прямого світла, - немає в неї ніякого світіння звідти, як пояснено. («Ор пнімі», гл. 7, п. 2 [текст Арі])

220) У чому сенс спуску точки з вищого світу в нижній світ?

Іскра Творця, яка спускається, щоб стати Атіком у нижньому (див. питанні 210), це точка, яка спускається з вищого в рош нижнього. («Ор пнімі», гл. 7, п. 2 [текст Арі])

221) Як зменшується місяць, тобто малхут де-Ацилут?

З'ясується в наступних частинах.

222) Чому визначається, що точка, яка спускається зі світу в світ, належить своїй власній реальності?

Див. вище, у питанні 210.

223) Чому точка, що спускається, живиться від усіх вищих, попри те, що вона є меншою за всіх?

Оскільки вона є малхут вищого, тобто пе, яке піднімає відбите світло й облачає всі десять сфірот прямого світла та захоплює їх у парцуфі. І це є законом у вищих: кожен ступінь, який викликав додаток світла у вищих, - весь цей додаток світла повертається й дається ступеню, який спричинив його. Тому, оскільки малхут, зусиллями відбитого світла в ній захоплює в парцуф десять сфірот прямого світла, повертаються всі ці десять сфірот і даються цій малхут. І виходить, що малхут, незважаючи на те, що вона найнижча з десяти сфірот, - як там не є, вона отримує й живиться від усіх десяти сфірот разом. («Внутрішнє споглядання» гл. 9, п. 2, «Ор пнімі», гл. 6, п. 6 [текст Арі])

224) Чому пряме світло на всіх ступенях походить від Нескінченності?

Тому, що немає жодного поновлення світла в світах, яке б не походило з Нескінченності. («Ор пнімі», гл. 2, п. 2)

225) Чому немає ніякої відмінності в чотирьох стадіях прямого світла від рош кава до соф світу Асія?

Тому, що на будь-якому рівні в будь-якому місці вони нарівно притягуються з Нескінченності. («Ор пнімі», гл. 2, п.п. 8-9)

226) Чому пряме світло не може пройти від табура й униз?

Тому, що там є бхіна малхут згори вниз, і вона вже є облаченням на світла, і тому тяжіє над нею сила скорочення, і вона не може через це отримати від прямого світла нічого. (Див. в питанні 120).

227) Чому вищий ступінь завжди вважається створювачем для ступеня, який нижче за нього?

Тому, що він створений ним і є наслідком його. Бо так спускаються всі ступені від рош кава до соф світу Асія шляхом причини й наслідку, коли кожен породжується тим, що вище за нього. І тому називається кожен вищий створювачем або творцем для того, хто нижче за нього. і так само нижній називається створінням або утворенням з боку свого вищого. («Ор пнімі», гл. 7, п. 10 [текст Арі])

228) Які ті два корені, котрі визначаються, що мають бути у кожної бхіни?

Крім того, що малхут вищого - це корінь для всіх бхінот у нижньому, при цьому кожна бхіна в нижньому також походить точно з відповідної бхіни у вищому: кетер нижнього - від кетера вищого, хохма - від хохми вищого (див. у питанні 215). Таким чином, у кожної бхіни в нижньому є два корені: один корінь - у відповідній бхіні вищого, і другий корінь – у малхут, яка є загальним коренем для нижнього. («Ор пнімі», гл. 8, п. 10 [текст Арі])

229) Як називаються десять сфірот, рівні яких однакові?

Вони називаються: ор, басар, ґідін, ацамот, моах. («Ор пнімі», гл. 5, п. 2 [текст Арі]) [До питання 19]

230) Чому мадор кліпот, він між ор і левуш?

Тому, що там - місце темряви, як сказано вище, в питанні 65. («Ор пнімі», гл. 10, п. 2)

231) Чому внутрішнє світло в ор гірше, ніж в басар, ґідін, ацамот, моах парцуфа?

Тому, що ор («шкіра», букви аїн-вав-рейш) не приймає всередину себе пряме світло, що в парцуфі, через скорочення на нього (Див. у питанні 65), («Ор пнімі», гл. 10, п. 2)

232) Чому кожна річ у святості робить запис (рошем)?

Тому, що немає зникнення в духовному, і оскільки розкрилася святість одного разу в будь-якій бхіні, то більше вона не зрушується звідти ніколи. («Ор пнімі», гл. 7, п. 3)

233) До якого рівня може осягнути людина?

Людина може осягнути навіть вище, ніж нефеш де-Ацилут. («Ор пнімі», гл. 10, п. 7 [текст Арі])

234) Чому нефеш вищого вважається для нижнього бхіною руах?

Тому, що кожен вищий зобов'язаний бути на один ступінь вище, ніж нижній, і якщо в нижньому є нефеш і додається до нього світіння від нефеш вищого, виходить, що це світіння вище за нього на один ступінь; а ступінь, який є більш високим, ніж нефеш, називається "руах", і далі - тим же чином., (гл. 10, п. 6 [текст Арі], «Ор пнімі» п. 4)

235) Звідки з’являються НАРАНХАЙ де-нефеш?

Усі світла в малхут називаються нефеш, і навіть єхида, що в ній. («Ор пнімі», гл. 14, п.п. 2-3 [текст Арі])

236) Чим відрізняються: світ, парцуф, сфіра й точка?

Див. вище, питання 193, 201-202.

237) Чим відрізняються: десять сфірот прямого світла, десять сфірот відбитого світла, десять сфірот, рівні яких однакові, десять сфірот, вищі одна за іншу, десять сфірот, які нижчі одна від іншої, десять сфірот рош, десять сфірот тох, десять сфірот соф, п'ять бхінот у клі малхут, п'ять бхінот келім у потенціалі й п'ять бхінот келім дієвих?

Десять сфірот прямого світла - це чотири стадії поширення світла Нескінченності.

Десять сфірот відбитого світла - це світла, що повернуті й відштовхнені від малхут, як сказано вище, у питанні 119.

Десять сфірот, рівні яких однакові, - це десять сфірот прямого світла, що облачаються у десять сфірот відбитого світла через один зівуґ де-акаа, як сказано вище, у питанні 194.

Десять сфірот, які одна вища за іншу, виходять з чотирьох зівуґів де-акаа, які здійснюються в малхут у процесі її очищення, тобто в час її підйому з табура в пе, як сказано вище, в питанні 142.

Десять сфірот, які одна нижче від іншої, виходять з п'яти зівуґів де-акаа після приходу малхут кожен раз в пе й отримання там нового авіюту, як сказано вище, у питанні 168.

Десять сфірот де-рош, вони від малхут і вище, до того, як вона облачається, як сказано вище, у питанні 141.

Десять сфірот де-тох, вони від малхут і вниз, як сказано вище, у питанні 142.

Десять сфірот де-соф - це відбите світло без прямого світла, тому що вони - від малхут і вниз після її облачання в світла, і тому вони завершують парцуф, як сказано вище, у питанні 143.

П'ять бхінот у клі малхут - вони від решимот з Нескінченності, які залишилися в малхут після скорочення, як сказано вище, у питанні 119.

Чотири бхіни коренів келім у потенціалі, вони від бхінот іскри Творця, як сказано вище, в питанні 210.

Чотири бхіни коренів келім у дії, - вони від бхінот іскри створіння, як сказано вище, у питанні 210.

І знай відносно десяти сфірот, які одна вища за іншу, - це десять окремих сфірот у кожному парцуфі, - що немає там келім для хая та єхида, тому що ці десять сфірот утворюються завдяки зівуґу де-акаа в процесі очищення малхут, як сказано вище (в питаннях 95 та 142), і внаслідок того, що у бхіни алеф авіют дуже слабкий, зівуґ де-акаа не так вже діє там, бо не піднімає відбите світло так, щоб достатньо було, аби вдягнути пряме світло в такій мірі, щоб його згори вниз утворило клі. І годі й говорити, що зівуґ де-акаа не ведеться, коли очистилася повністю, як бхіна кетер. І тому немає там більше, ніж три клі, якими є від бхіни бет, і бхіна ґімель і бхіна далет, але від бхіни кетер і бхіни алеф немає там келім. А світла хая і єхида повинні вдягтися у пніміют нешама, тобто в світло біни (як сказано вище, у питанні 163).

І слід щоб пам’ятав ти тут, що слід розрізняти, що є в кожній сфірі: а) амшаха (притягнення) і б) отримання (див. питання 157 і 158). І знаходимо відповідно до цього, що те, що ми сказали тут, що немає келім для світла єхида і світла хая, - це тільки про клі отримання, але клі притягнення є в ній, тому що клі притягнення для світла хая - це бхіна ґімель, а клі притягнення для світла єхида - це бхіна далет. І ці бхінот є у повноті в парцуфах АК, і тому сказали ми тут, що світла хая і єхида є, але вдягнені вони в нешама.

Однак з моменту поєднання властивостей милосердя й суду, й далі, тобто від БОН де-АК і далі, - як сказано вище, у питанні 176, що не стало бхіни ґімель і бхіни далет у парцуфах і вони стають навколишніми, які називаються "левуш" та "гейхаль", - то бракує також келім притягнення для хая і єхида, що в усіх парцуфах, і також світла хая та єхида відсутні в парцуфі. Адже немає тут бхіни далет, щоб притягнути світло єхида, і немає тут бхіни ґімель, яка притягує світло хая, і пам'ятай це. І знай, що ця відсутність ЗОН - вона тільки щодо АК, проте щодо самих себе, звичайно, є в них десять повних келім, як це описано у відповідних місцях.