Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного
 

Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного

Стаття 17, 1988 рік

(переклад з івриту)

У Зоар (в главі «Тазріа», п. 1 і в коментарі «Сулам») написано так: «Рабі Ельазар почав: «На ложі моєму, ночами, шукала я того, кого любить душа моя». Запитує: каже «на ложі моєму», але «у ложі моєму» слід було б сказати. Проте, спільнота Ісраеля говорила перед Творцем і просила його щодо вигнання, тому що живе вона серед інших народів зі своїми синами, і лежить у пороху. І про те, що лежить вона на землі іншій, нечистій, сказала: «На ложі своєму шукаю я, бо я лежу у вигнанні, а вигнання зветься «ночі». І тому шукала я Того, кого любить душа моя, щоб вивів мене з нього», кінець цитати. 

І слід зрозуміти: те, що говорить «на ложі моєму ночами», це означає – у вигнанні. І каже, що стан «вигнання» можна зрозуміти з трьох речей:

а) що вона «живе серед інших народів зі своїми синами», і це у множині, - «між народами»;

б) і «лежить у пороху»;

в) і що «лежить вона на іншій землі, нечистій», в однині.

І також слід зрозуміти, що таке «спільнота Ісраеля з синами своїми» в сенсі духовної роботи. Що означає, що вони поміщені «у вигнання», «і вона лежить у пороху» - в плані духовної роботи.

Відомо, що спільнота (тут – «кнесет») Ісраеля називається «малхут», яка є коренем всіх душ, бо малхут «конесет» (зводить воєдино, включає) в собі всі душі. А в загальному сенсі ми вивчаємо, що всі виправлення, що є у світі, стосуються малхут, тому що вона є загальним клі, що отримує всі світла, які даються всім світам.

І мій пан, батько й учитель сказав правило, що нам потрібно знати:

а) що загалом всі світла, що існують в усіх світах, вважаються світлом Нескінченності;

б) і загальним отримувачем, якого ми вирізняємо у світах і в сфірот, є малхут;

в) а вся численність, що існує, вона лише з боку отримувачів;

г) і кожна з категорій, яку ми вирізняємо, відповідає тій мірі, якою малхут переймається світлами, які вона отримує. Тобто, згідно з силою екрану, яким малхут піднімає відбите світло, в цій мірі вона відчуває світло, яке дається їй. І оскільки існує багато характеристик у екранів, як ми вивчали, тому є багато визначень у світла.

І для того, аби зрозуміти потребу в екрані й у відбитому світлі, що спричинюють багато явищ, потрібно пам’ятати те, що наводиться в ТЕС, част. 1, де каже, що справа взагалі починається зі зв’язку, що є у Творця зі створіннями, і зв’язок цей називається «Його бажанням дати благо Своїм створінням». І з цієї причини Він створив «суще з нічого», де цим «сущим» називається «бажання отримувати для себе». І це є річчю новою, якої не було до того, як було створено це бажання. І тому це бажання, зване «малхут», як відомо, отримувало світло як одну сутність, без розрізнення рівнів, бо коли Творець, створив бажання отримувати благо й насолоду, це бажання точно відповідало тому, як і скільки Творець бажав дати».

І тому написано в книзі «Ец хаїм», на початку, що до скорочення існувало вище світло, що наповнювало всю дійсність, і не було ні початку, ні кінця. А після того, як малхут Нескінченності отримала світло, і оскільки у світлі включена сила Вищого, що є бажанням віддавати, тому малхут, після того, як отримала світло, забажала тотожності властивостей, щоб бути як те світло, що отримала. Тому скоротила себе, припинила отримання заради отримання, щоб одержувати світло тільки в міру того, як могла спрямовувати намір заради віддачі.

І оскільки це клі ми відносимо до отримувача, і це проти природи малхут, яку створено з бажанням отримувати, - а тепер вона повинна робити те, що проти її природи, - тому вже не виходить в неї зробити таке клі за один раз. Тобто, малхут не може отримати все світло, яке було в неї до скорочення, щоби прийняти його заради віддачі.

Тому це й є причиною того, що ми бачимо в малхут, яка є загальним клі отримання, що має багато категорій, згідно з мірою можливостей екранів, які вона в силах утворити. Тобто, з боку Творця намір Його був - віддавати без кінця, тобто відповідно до величини бажання отримувати. Але з боку нижнього, який бажав отримувати тільки лиш заради віддачі, і утворилася для нас уся велика кількість явищ, що називається «виправленнями малхут».

А загалом йдеться про малхут світу Ацилут, бо тільки вона породила душі, адже через спуск світів утворилася малхут світу Ацилут, а душі, які вона породила, вони виправляють її. Означає це, що в душах, породжених нею, кожен робить виправлення в корені своєї душі в малхут, щоб частина бажання отримувати в ній була виправлена на «заради віддачі». І в цій мірі малхут віддає нижнім.  

Тобто, в мірі тотожності властивостей, яку нижній спричинив вгорі, в малхут, цією мірою дається нижньому, який привів до цього виправлення в ній, щоб міг він отримувати від свого вищого, тому що існує вже категорія «тотожності властивостей» між отримувачем і тим, хто дає. І це називається «єднання Творця і Його Шхіни», де феномен «єдності» називається «тотожністю властивостей». І коли отримувача виправлено «заради віддачі», цей намір робить отримувача, щоб називався «той, хто віддає», тому що все йде за наміром.

Отже, як сказано, метою творіння є «дати благо Його створінням», тобто щоб душі отримали благо й насолоду, - і з цієї причини, задля тотожності властивостей, мусить бути для нижніх робота, щоб досягти наміру віддачі, бо створіння народилися з природою «заради отримання», що суперечить святості. Адже все світло насолоди, воно приходить від Творця, через те, що Його бажання – віддавати, а нижній, який отримує, він протилежний цьому. Тому й виникає питання: звідки створіння візьмуть життя, щоб змогти існувати перш ніж дістануть вони келім віддачі, для того, щоб була в них тотожність властивостей? Як відомо, все життя та насолода приходить від Творця, а розбіжність властивостей відокремлює створіння від Нього, а коли так, - хто дасть їм життєву силу й насолоду? Бо без цього неможливо існувати, через закон мети, яким є «дати благо», а якщо не мають створіння блага й насолоди, немає в них права на існування у світі.

Проте, святість оживляє кліпот, для того, щоб не анулювалися. І через це також до того, як людина удостоїться келім віддачі, щоб змогти отримувати світло святості, вона живиться завдяки кліпот, від того, чим святість оживляє кліпот, щоб не анулювалися, як написано в «Передмові до книги Зоар» (п.п. 10, 11): «І щоб виправити це розходження, притаманне клі душ, створив Творець всі повністю світи і поділив їх на дві системи, як написано: «Це  в протилежність цьому створив Всесильний». І це – чотири світи АБЄА святості, і в протилежність їм - чотири світи АБЄА нечистоти. І наділив бажанням віддавати систему АБЄА святості, і вилучив з них бажання отримувати для себе, і віддав його системі світів АБЄА нечистоти. І стали ті через це відокремленими від Творця і від усіх світів святості.

І спустилися світи вниз, до феномену існування цього матеріального світу, тобто до місця, в якому будуть існувати тіло й душа, а також час зіпсованості і час виправлення. Бо тіло, яке є бажанням отримувати для себе, походить від свого кореня в задумі творіння, як зазначено вище, і проходить через систему світів нечистоти».

І зі сказаного ми бачимо, що кліпот необхідні для нас, щоб тіло походило від них і отримувало б від них життєву силу. Тільки потім, завдяки Торі та заповідям, коли людина займається ними задля надання задоволення Створювачу своєму, воно (тіло) починає очищати бажання отримувати для себе, що вкарбовано в нього. І обертає його потроху на «заради віддачі», чим все більше залучає душу святості від її кореня в задумі творіння, і вона проходить через систему світів святості, і облачається в тіло, як написано там (у п. 11).

І тому змушена святість давати життєву силу кліпі, щоб змогла існувати. І це як написано в книзі «Ец хаїм»: «І ось, мусить бути так, що існують всередині цих кліпот трохи іскор святості дуже-дуже малих, і вони є «одинадцять компонентів куріння». Це те, що написано, що неможливо будь-чому існувати без іскор святості. Тому ми розрізняємо, що є у людини дві душі:

а) душа тваринна;

б) душа святості.

Душею тваринною називається та, що оживляє тіло і підтримує існування тіла, оскільки без насолоди неможливо жити. А насолода це світло, що приходить згори, і «немає світла без клі». Тому насолода мусить бути одягненою в якесь клі, і не можна сказати, що людина бажає насолоди без ніякого облачення, а лиш однієї насолоди. А мусить бути (насолода) одягнена в якесь клі, і загалом ці види «одягу» називаються «заздрість», «пристрасть» і «шанолюбство», в які облачається насолода.

І хоча вони є загальними трьома облаченнями, але в кожному з облачень є багато видів. Наприклад, у «пристрасті» слід розрізняти їжу, питво й таке інше. І також в їжі є багато видів і також у напоях. Тобто, в кожному облаченні ми відчуваємо іншу насолоду, яка відрізняється своїм смаком, і смак при поїданні хліба не подібний до смаку, коли їмо торти й подібне. І хоч світло насолоди є одним, але убрання, в які світло насолоди облачається, утворюють відмінності.

І все називається «тваринною душею», і це означає, що є категорія «тварина» і є категорія «людина», як сказали мудреці: «Ви називаєтеся людиною, а народи світу не називаються людиною». І слід зрозуміти, що поняття «тварина» означає, що не має вона належності до роботи Творця. Тому «тваринна душа», яка оживляє тіло, не має потреби, щоб була в неї віра у Творця. Бо навіть коли немає в них віри, можуть вони отримувати світло насолоди, що оживляє тіло і зветься «категорія тварини». Хоча й потрібно вірити, що немає нічого, що не походило б від Творця, - як сказано вище, святість підживлює кліпот, - але те, що тіло називається «твариною» означає, що не має відчуття, що світло приходить від Творця. І потрібно вірити, що Творець робить це з попереднім наміром, щоб не знали, що Він дав їм життя, тому що це – для виправлення людини, інакше вона була б присуджена до стану «знає свого Пана і наміряється постати проти Нього».

Тоді як «душа від Всесильного», - саме скільки є віри в людини, - в тій мірі ця душа й поширюється в ній. Тобто відчуття, що є в людини душа від Всесильного, що оживляє її, поширюється в ній мірою тієї віри, що є в неї. І міра цієї віри може бути в людині відповідно до того, наскільки вона працює заради віддачі, як пояснено в коментарі «Сулам» («Передмова книги Зоар»), де сказано: «Не може людина досягти віри, перш ніж будуть в неї келім віддачі».

І слід вірити, як ми бачимо, що «тваринна душа», яка оживляє тіло, - згідно з мірою її облачення в ті «вбрання» відчувається смак в тому, у що вона зодягається. І хоча тваринна душа, вона одна, але через ті «вбрання», в які вона одягається, ми бачимо, як кожна з цих «одежин» дає інший смак. А отже, ми повинні сказати, що те, що облачається у «вбрання», воно змінюється згідно зі своїм вбранням. Також ми повинні вірити, що і «душа від Всесильного», яка облачається в свої облачення, що називаються «Тора та заповіді», - хоча й говоримо ми, що у світлі не відбувається змін, все одно завдяки тому, що одягається у «вбрання», вони породжують інші смаки, і неможливо відчути смаки світла, що облачилося в Тору та заповіді, щоб були подібні одне до одного.

Оскільки в кожній заповіді облачається інше світло, і це є поняттям 613 заповідей, які звуться мовою Зоар 613 «пкудін», а це означає, що в кожній заповіді існує інший «пікадон» (вклад) світла, тобто інший смак, і відмінності існують з причини різного облачення. І це як написано в коментарі «Сулам»: коли удостоюємося стану «почути голос слова Його», стають 613 заповідей категорією «пкудін», і це від слова «пікадон». Бо є 613 заповідей, де в кожній з них вкладено світло особливого рівня, яке відповідає особливому органу в 613 органах і жилах душі та тіла. І виходить, що при виконанні заповіді людина притягує  до відповідного їй органу в душі й у тілі рівень світла, що належить до того органу чи жили. І це категорія «обличчя заповідей». І це, як сказано вище, що хоч світло воно й одне, бо в світлі немає відмінностей, але «немає світла без клі», тобто без облачення. Виходить, що «вбрання» утворюють відмінності смаків у світлі. І від цього походять багато характеристик, як в матеріальних, так і в духовних насолодах.

Однак, маємо знати, що головна характеристика, яку ми розрізняємо в духовному, це «екрани», і це означає величину того, наскільки можуть спрямовувати намір на заради віддачі, що зветься в духовному «згідно з відбитим світлом», яке є в ньому, настільки він облачає вище благо. І це називається в процесі нашої роботи «у тій мірі, якою людина може мати намір заради віддачі», - цією мірою і розкривається їй світло.

А тепер повернемося до з’ясування того, що ми запитували про «спільноту Ісраеля, яка лежить у пороху». І Зоар називає «вигнання» іменем «ночі», і також «живе між іншими народами», і також «інша, нечиста земля», і також «порох». І згідно зі сказаним, справа того, що душі повинні виправляти малхут, від якої народилися, полягає в тому, що оскільки з боку природи Творець створив малхут з бажанням і прагненням до отримання блага й насолоди, бо це було метою творіння, то лише задля виправлення створіння, для того, щоб не було сорому, слід виправити її на «заради віддачі», і виправлення це покладено на душі.

Означає це, що як ми вивчаємо, бажанням Творця є «дати благо Своїм створінням», - то йдеться про душі, що саме вони отримають благо й насолоду. А все, що вивчаємо у вищих світах, є лише підготовкою, коли завдяки скороченням і очищенням і всіляким змінам, які ми вивчаємо у вищих світах, - все це є підготовкою, щоб душі утворилися б у такій формі, яку Творець бажав, щоб вони вийшли, так, щоб були підготовлені для отримання блага й насолоди.

Тому, коли кажуть, що «малхут породила душі», поясненням буде, що душі повинні отримувати вище благо від неї згідно з умовами, за якими вище благо буде існувати в них, тобто щоб отримували заради віддачі. Тобто, начебто душі говорять малхут: дай нам благо й насолоду в наші келім, згідно з тим, як ми збуджуємо себе, щоб усе, що ми робимо, було б тільки заради віддачі.

І зі сказаного зрозуміємо те, що написано, що «малхут перебуває у вигнанні зі своїми синами», і це з причини бажання віддачі, бо воно притаманне тим келім, якими можемо отримувати благо й насолоду, і щоб не пішло звідти (вище благо). Інакше, якщо з’явиться посередині бажання отримувати собі, вище благо буде змушене видалитися. І оскільки келім бажання віддачі називаються категорією «людина», як сказали мудреці: «Ви називаєтеся людиною, а народи світу не називаються людиною», як сказано вище, де «людиною» називається стан «той, хто віддає», а «твариною» називається стан отримувача; і людина називається «захар» (чоловіча суть), а «некевою» (жіночою суттю) називається той, хто отримує.

І відомо, що кожна «людина» називається окремим маленьким світом, як написано в Зоар. Тобто, кожна людина складається з сімдесяти народів, що означає «бо одне проти одного утворив Всесильний». І так само, як існує «сім категорій святості», що звуться ХАҐАТ НЕГІМ, і кожна складається з десяти сфірот, тому вважаються іноді сім категорій святості як «сімдесят гілок». І проти цього є «сімдесят народів нечистоти», і все це включено в людину.

Тобто, категорія «людина» в ній, що зветься «точкою в серці», вона перебуває в темряві під владою «сімдесяти народів», що в ній, які уярмлюють категорію «ісраель», що в людині, щоб не мала вона можливості займатися віддачею, що й є категорією «людина», - а «тваринна душа» панує. Виходить, що категорія «ісраель», вона у вигнанні між «іншими народами», тобто властивість егоїстичного отримання, звана «народи світу», панує над категорією «ісраель».

І це називається, що «Шхіна живе між іншими народами зі своїми дітьми». Тобто, в плані «коли Ісраель у вигнанні, Шхіна з ними», виходить, що вона у вигнанні зі своїми синами. І сенс той, що малхут, загалом, називається «Шхіна». А «синами її» називаються всі властивості «ісраель», які є в кожному. «Перебувають у вигнанні», тобто ті, хто відчувають, що не можуть вийти з-під влади народів світу. А міра страждання у вигнанні виміряється мірою, якою хочуть вийти з вигнання, тобто з-під влади інших народів. Однак, є іноді, що людина приходить до стану, як написано: «І змішаються з народами і навчатимуться їхнім звичаям», тобто не відчувають відмінності між собою і народами. Іншими словами, людина не каже, що бажала б діяти інакше, от тільки народи панують над нею, - бо сама вона хоче поводитися так, як всі народи. І людина ця не перебуває у вигнанні, тобто немає в неї келім для визволення. Бо той, келім якого – у вигнанні, тобто бажає діяти заради віддачі, а тіло протидіє йому, той може сказати, що «сімдесят народів світу», що є в його тілі, володарюють над властивістю «ісраель», що в ньому.

Тоді він може сказати, що келім віддачі перебувають під владою тіла. І коли він кричить до Творця, щоби вивели його з вигнання, тоді він знає, (як сказане) ясною мовою, чого він бажає, як написано в Зоар, що людина повинна слідкувати в час, коли молиться, щоб вміла вона молитися ясною мовою. І запитували ми, - чи не знає Творець, що в серці самої людини. А коли так, чому Зоар каже, що людина має говорити до Творця ясною мовою? А відповідь така, що самій людині має бути ясно, що вона просить у Творця. А сенс той, як сказано вище, що «немає світла без клі», тому «немає визволення без вигнання».

І цим слід пояснити поняття вигнання, воно існує, коли Шхіна - разом з душами, які перебувають у вигнанні. І для того, щоб малхут отримала благо й насолоду для душ, вони повинні бути в стані «тотожності властивостей» (з Творцем), що за змістом є бажанням віддачі. І бажання це лежить під владою кліпот, що звуться «земля народів» або «нечиста земля». Тому коли людина бажає діяти заради віддачі, вона відчуває в роботі віддачі смак пороху. І тільки коли діє заради отримання для себе, вона відчуває смак їжі.

І це так, як ми пояснили написане: «І прах їстимеш всі дні свого життя», де сказали мудреці, що «Для змія вся їжа – прах», і це слід пояснити так, що весь час, поки людина не виправила гріх первинного змія, все, що вона їсть, тобто всі смаки, які людина відчуває в Торі та заповідях, - в усьому вона відчуває смак пороху. Однак потім, після того, як людина удостоюється виправити гріх егоїстичного отримання, що зветься «первинним змієм», тоді починає відчувати смак в Торі та заповідях, як написано: «Приємніші за золото і солодші за мед».

І це те, що написано, що «Шхіна лежить у пороху». Тобто, кожен, хто бажає діяти заради віддачі, тобто перейняти на себе малхут небес (владу властивості віддачі), заради віддачі, той відчуває смак пороху через гріх первинного змія, як говорив мій батько й учитель про сказане мудрецями: «Прийшов змій на Хаву і поклав у ній нечистоту (івр. «зогама»)».

Сказав, що пояснення цього те, що «змій поклав у малхут «зо-ма» (це – що?), тобто вніс пошкодження в малхут небес. І до того, хто бажає прийняти на себе малхут небес, приходить змій і запитує людину: це – що?, тобто що буде тобі з того, що ти хочеш працювати на благо малхут небес? І цей змій є злим началом, тобто нам слід вірити вище рівня знання, що завдяки малхут небес отримаємо благо й насолоду, що й є метою творіння, а вся причина того, що ми не можемо отримати це благо, то це тільки через цього змія, званого «бажання отримувати для себе».

І це те, що написано, що вигнання розуміється нами в трьох видах:

1) Що вона «живе між іншими народами». Тобто точка в серці кожного живе у вигнанні між «сімдесятьма народами», які є в кожному.

2) Що вона «лежить у пороху», тобто відчувають смак пороху.

3) У загальному сенсі Шхіна «лежить в іншій, нечистій землі», яка називається «первинним змієм», замість того, що мала б бути зодягнута в місце бажання віддачі, що називається «земля Ісраеля», - це коли всі діяння людини були б «ісраель» - яшар-ель (прямо до Творця)», - Шхіна перебуває в іншій землі, тобто «в землі нечистій». І само собою вона не може давати створінням благо й насолоду, через відмінність властивостей, що існує між створіннями і Творцем.

І це те, що написано: «На ложі моєму», і пояснює Зоар, що йдеться про вигнання. Тлумачення цього: це ті, які потерпають від вигнання, тобто бажають втекти від бажання отримувати для себе, але народи світу панують над ними, і не можуть вони вийти з-під їхньої влади. Про таких вона каже: «Просила я Того, кого любить душа моя, щоб вивів мене звідти», тобто щоб Творець дав силу вийти з вигнання, оскільки вже існує «збудження знизу», що називається «клі” і “бажання», тоді є вже можливість розповсюдження світла, і світло визволення видаляє владу народів світу.

І зі сказаного зрозуміємо відмінність між «тваринною душею» і «душею від Всесильного». Тобто, по правді, обидві приходять від Творця, бо немає іншого життя у світі крім того, яке дає Творець. Однак, різниця в тому, що «тваринну душу» дає людині Творець, а людина не повинна знати, що ця душа, що оживляє, прийшла від Творця, а думає людина, що вона приходить через «посланців» природи. І це зветься, що «над народами світу дав владу володарям», тобто їм не має потреби вірити, що приходить від Творця. Тоді як щодо народу Ісраеля – тільки Він Сам володіє ними, тобто властивістю «ісраель» називається, коли людина вірить, що це прийшло від Творця, і немає жодної сили в світі, а тільки Він один робить і робитиме всі діяння.