Дев’ятого сивана, Антверпен.
(переклад з івриту)
Другові моєму …
Запізнився я з відповіддю на листи, що одержав від друзів, хай будуть живі, бо пошту я отримую не завжди вчасно, оскільки переїжджаю з місця на місце. Тому, коли листи доходять до мене, то я вже перебуваю в іншому місці, тобто в іншій країні. І твій лист одержав тільки минулого тижня, а оскільки було це перед святом Шавуот, не було мені вільного часу відповісти тобі. Також дістав я листа від … минулого тижня й відповів йому дуже коротко.
А щодо того, що ти просиш пояснення про вислів: «Кожен, чиї розум і знання задоволені його мудрістю, це є добрим знаком для нього…» - слід зрозуміти у чому полягає поняття знаків. Відомо, що людина повинна завжди знати й перевіряти себе, чи йде вона шляхом істини, що є прямою дорогою до мети, задля якої створено людину.
А поняття «знання», в таємному сенсі, це – середня лінія, і не маю наразі бажання пояснювати це. А за термінологією духовної роботи знання називається категорією віри у Творця. Бо знанням в усіх книгах зветься стан злиття з Творцем, а злиття досягається саме вірою в Творця.
І це означає: «Кожен, чиє знання задоволене його мудрістю», тобто мудрість, якої досяг, не зменшує віру, це зветься, що знання задоволене нею. Тоді як, коли мудрість, якої досяг, скасовує віру, тобто знання, тоді знання не задоволене мудрістю, через те, що «мудрість його» хоче скасувати його «знання». І це добра ознака того, що людина йде шляхом істини.
А також необхідно зрозуміти те, що сказали мудреці : - той, хто задовольняється вином своїм, є в ньому [частина] знання Господаря його… увійшло вино – вийшла таємниця.
Зоар пояснює вислів «Їжте, друзі, пийте й упивайтеся, любі». Пояснює, що під поняттям «питво» мається на увазі категорія хохми (мудрості). І згідно з цим маємо сказати, «той, хто задовольняється вином своїм», тобто завдяки хохмі, яку досяг, він залишається задоволеним категорією віри, є в ньому знання його Господаря. Тобто, це показує, що є в людини злиття з Творцем, що зветься – є в ній від знання її Господаря.
І тим же чином слід пояснити: «Кожен, чиє знання задоволене його злим началом, це добрий знак для нього, а якщо його знання не задоволене його злим началом, це поганий знак для нього». Бо в природі злого начала – заважати. Тому людина не задоволена ним. Але саме тоді, коли послабилася сила злого начала, тоді людина задоволена. Виходить, що вона може просуватися в роботі Творця, саме в час, коли не відчуває надто велику насолоду в матеріальних речах.
Тобто, коли людина може займатися Торою та заповідями, саме там, де не зможе здобути великих насолод, тоді вона готова присвятити свій час і зусилля для потреб Вишнього. Тоді як у час, коли зле начало дає людині зрозуміти, що отримає вона великі насолоди в матеріальному, вона не спроможна підкорити своє зле начало, оскільки людина здатна працювати там, де є великі набутки, а маленький прибуток поступається великому. Виходить, що процес роботи схожий на торгівлю.
І все це сказано, якщо людина взяла на себе роботу за оплату, тоді є можливість у злого начала стверджувати, що вона може заробити в матеріальному набагато більше. Виходить, що не заспокоюється, оскільки існує влада злого начала, і це є поганим знаком для людини. Тобто, це ознака того, що не йде дорогою істини.
Тоді як, коли причина її занять Торою та заповідями - за принципом «Як віл під ярмо й віслюк під поклажу», тобто належить до основи віри вище знання, але через те, що «сказав – і виконано його бажання» (я не писатиму багато про це, бо вже говорив на цю тему багато разів), тоді злому началу немає претензій проти людини, щоб припинила свою роботу.
Бо все, що стверджувало зле начало, людина відповідала йому, - от зараз ти дало мені місце для роботи вище за розум і знання. Тобто, якби зле начало не висувало проти людини «інтелектуальні» претензії, не було б їй з чим іти проти розуму
Виходить, що знання людини задоволене її злим началом, і це є гарною ознакою для неї, тобто це знак, що йде шляхом істини.
І Творець допоможе нам, щоб йшли ми дорогою істини.
Барух Шалом Алеві,
син пана мого, батька й учителя, Бааль Сулама