(переклад з івриту)
Слід зрозуміти кілька деталей в «Меґілат Естер»:
1) Ось, написано: «Після цих подій звеличив цар Амана». І маємо зрозуміти, що означає «після цих подій». Адже після того, як Мордехай врятував царя, було би розумним, щоб цар звеличив Мордехая. А чому написано, що підніс Амана?
2) Коли Естер сказала царю: «Тому що продані ми, – я і народ мій», запитав цар: «Хто це і який він?» Виходить, що цар нічого не знав. Але ж написано ясно, що цар сказав Аману: «Срібло дано тобі, і народ – робити з ним як вважаєш правильним». Якщо так, ми бачимо, що цар таки знав про продаж.
3) Про «за бажанням кожного» (букв. «одного і другого») пояснили мудреці: «Сказав Раба, – вчинити за бажанням Мордехая та Амана» (трактат «Меґіла», 12). Відомо, що там, де написано просто «цар», мається на увазі Цар світу. То як можливо, що Творець чинитиме за бажанням грішника?
4) Написано: «І знав Мордехай про все, що сталося». Виходить, що лише Мордехай знав. Але ж перед цим написано: «А місто Шушан збентежене». Якщо так, то, виходить, все місто Шушан знало про це.
5) Написано: «Тому що те, що написано від імені царя і запечатано перснем царя, не можна повернути». І як же потім дав другі послання, адже вони, кінець кінцем, скасовують перші послання?
6) В чому сенс сказаного мудрецями: «Зобов’язана людина сп’яніти в Пурим до того, що не знатиме [різниці] між «проклятий Аман» і «благословен Мордехай»?
7) Що означає сказане мудрецями про написане «а питво йшло за законом», – що таке «за законом»? «Сказав рабі Ханан зі слів рабі Меїра: «За законом Тори. Який закон Тори? – їжа переважає над питвом».
І для того, щоби зрозуміти сказане вище, потрібно перш за все зрозуміти поняття «Аман і Мордехай». Як пояснили мудреці про написане «за бажанням кожного», – тобто Амана і Мордехая. І слід пояснити, що бажанням Мордехая називається закон Тори, і це – їжа переважає над питвом. А бажання Амана – навпаки, питво переважає над їжею. І запитували ми: як може бути, щоб зробив трапезу за бажанням грішника? Про це написана там же відповідь: «без примусу», це означає, що питво було необов’язковим, що є поясненням до «без примусу».
І це так, як сказали мудреці про написане: «І прикрив Моше лице своє, бо боявся поглянути». Сказали, що в заслугу за «і прикрив Моше лице своє», удостоївся «образ Творця бачив». Це означає, що саме тоді, коли не потребує чогось (тобто, може зробити на це екран1), тоді можна йому отримати.
І це те, що написано: «Дав Я допомогу герою» («Теилім» 89:20). Тобто той, хто є героєм і може йти шляхами Творця, то Творець дає йому допомогу. І це те, що написано: «а питво йшло за законом». Що таке «за законом»? Тому що без примусу. А це означає, що не потребували цього питва. Але потім, коли вже почали пити, то потягнулися до пиття. Отже, вже пристрастилися до пиття, тобто мали потребу в ньому, а інакше не змогли б рухатися вперед. Це називається примусом. І називається, що скасували підхід Мордехая.
І це суть сказаного мудрецями, що те покоління приречене на погибель, бо втішалися трапезою того грішника. А отже, як зазначено вище, якби приймали б питво «без примусу», не скасували б волю Мордехая. А це – підхід Ісраеля. А от потім, коли брали питво через примус, виходить, вони самі прирекли на погибель закон Тори, що є категорією «Ісраель». Тому є поняття «їжа переважає над питвом». Бо «питво» означає розкриття хохми, що зветься властивістю «знання». А «їжею» зветься світло хасадим2, що є властивістю «віра».
І це стосується теми Біґтана і Тереша, які хотіли підняти руку на Царя світу. «І знано стало це Мордехаю, і розслідувана була справа, і виявлена». А дія розслідування була не за один раз, і не легко Мордехай осягнув це, а внаслідок великої роботи розкрився йому цей порок. І після того, як розкрилося йому ясно, повісили обох. Тобто після того, як відчутним став порок внаслідок цього, тоді повісили. Тобто, звели ці діяння та бажання зі світу.
«Після цих подій». Тобто після всіх старань та зусиль, яких доклав Мордехай в цьому розслідуванні, яке провів. І хотів Цар дати йому оплату за зусилля, за те, що працював тільки лішма, а не для власної користі. А оскільки є правило, що нижній не здатен отримувати будь-що без потреби, тому що «не існує світла без клі», а клі зветься хісарон, потреба. І через те, що він не потребує для себе нічого, як можна дати йому щось?
І якби Цар запитав Мордехая, – що дати йому за труди, то ж Мордехай – він праведник, і вся його робота лише у віддачі, і немає йому жодної потреби підніматися сходами вгору, а задовольняється малим. А у Царя було бажання дати світло хохма3, яке походить з лівої лінії4, а робота Мордехая була лиш тільки в правій лінії5.
Що зробив Цар? – звеличив Амана. Тобто віддав перевагу лівій лінії, і це – і поставив його над усіма міністрами, щоб той мав би владу, тобто всі служителі царські схиляли коліна та кланялися Аману, бо так наказав йому цар, щоб він прийняв владу. І всі упокорювалися перед ним, бо поняття «схиляння колін» є визнанням влади.
Тому що шлях Амана в роботі подобався їм більше, ніж шлях Мордехая. І всі іудеї, що в Шошані, прийняли владу Амана. Так, що важко було їм зрозуміти судження Мордехая. Адже всім ясно, що робота просування в лівій лінії, що зветься знанням, набагато легша, щоб іти шляхами Творця.
І питали [Мордехая] – «Чому ти порушуєш повеління Царя?» А коли побачили, що Мордехай тримається своєї думки іти шляхами віри, збентежились, і не знали, з ким правда. Тоді пішли та запитали Амана, – з ким правда? Як написано: «і сказали Аману, – побачити, чи встоять слова Мордехая, бо він сказав їм, що він іудей». Адже шлях іудея, це коли їжа переважає над питвом, тобто що головне, це віра. І в цьому вся основа «іудейства» (від слова «іхуд» = єднання (з Творцем).
І це спричинило Аману велику перешкоду, – чому Мордехай не згоден з його думкою. Тому, коли всі побачили шлях Мордехая, який стверджував, що тільки він іде шляхом «іудейства», а хто йде іншим шляхом, – це вже зветься, що служить ідолам. І це те, що написано: «Але все це нічого не варто мені, весь час, коли я бачу Мордехая-іудея, що сидить у вратах царських», адже Мордехай стверджував, що лише його шлях – це ворота Царя, а не [шлях] Амана.
І зі сказаного зрозуміємо, чому написано: «А Мордехай знав», що означає, що саме Мордехай знав. Але ж написано: «А місто Шушан збентежене», виходить, що всі знали.
Але треба пояснити, що місто Шушан було в збентеженні, і не знали, з ким правда. Але Мордехай знав, що коли буде влада Амана, це буде погибеллю (боронь боже) народу Ісраеля, тобто зітре спільноту Ісраеля з лиця землі. Це означає – шлях народу Ісраеля, де основою роботи є віра вище знання, що зветься «вкриті хасадим», і йти з Творцем із заплющеними очима, і говорити постійно про себе: «Очі в них і не побачать». Оскільки все, за що Аман тримається, це ліва лінія, що зветься «знанням», і що є протилежним вірі.
І це суть того, що Аман кидав жереби, так, як було в Йом Кипурим, як написано: «Один жереб – Творцю, і один жереб – Азазелю». Де жереб для Творця є категорією «праве», що є суттю хасадим, званих «їжа», і сенс цього – віра. А один жереб – Азазелю, що є суттю лівої лінії, що, власне, є категорією, де ні в чому не буде успіху, і вся сітра ахра приходить звідти. Тому походить від лівої лінії те, що вона затулює світла, бо ліва лінія заморожує світло.
І це сенс сказаного «кидав пур, це – жереб». Тобто, пояснює, що саме кидав. І говорить, що «пур» (жереб), зміст його – пі-ор (уста світла), бо жеребом для Азазеля затулені були всі світла, і виходить, що скинув всі світла вниз.
І Аман думав, що праведник приготує, а грішник одягне. Тобто, Аман думав, що за всі роботи та зусилля, які доклав Мордехай разом з тими, хто його супроводжує, – оплату, що належить їм, Аман думав, що цю оплату він візьме.
Тобто, Аман вважав, що світла, які розкриваються виправленнями Мордехая, візьме все в свою власність. І все це було тому, що бачив, що Цар дав йому владу притягнути світло хохма вниз. І тому, коли прийшов до царя, сказати щоби знищити всіх іудеїв, тобто скасувати владу Ісраеля, яка є категорією віри та хасадим, і щоб була категорія знання розкрита в світі, то відповів йому цар: «срібло буде дано тобі, і народ – робити з ним як вважаєш правильним». Тобто, як добре в очах Амана, отже, відповідно його владі, яка є лівою стороною і знанням.
Отже, вся різниця між першими та другими царськими посланнями була в слові «іудеї». І ось, в «патшеґен а-ктав» (де «патшеґен» означає зміст, який вийшов від царя, а потім дають на цей зміст пояснення, які тлумачать, що мається на увазі у змісті), було написано: «Дати закон в кожну з країн, відкритий всім народам, бути готовими до цього дня». І не написано, кому треба «бути готовими».
Лише Аман дав пояснення на зміст, як написано: «І написано було все, як повелів Аман». А в других [наступних] посланнях написано слово іудеї, як сказано: «Зміст написаного – дати закон в кожну з країн, відкрито для всіх народів, і бути іудеям готовими до того дня, помститися ворогам своїм».
Тому, коли прийшов Аман до царя, то сказав йому цар: «Срібло, що приготоване заздалегідь, віддано тобі». Отже, тобі не треба ніяких додаткових дій, тому що народ вже [готовий] зробити з ним, як це добре для тебе. Тобто, народ вже хоче зробити «як добре для тебе». Значить, народ вже бажає прийняти твою владу. Але Цар не сказав йому скасовувати владу Мордехая та іудеїв, а «приготовано заздалегідь», щоб було нині, в цей час, розкриття світла хохма, і це – «як тобі подобається».
І в тексті указу було: «Дати закон в кожну з країн, відкрито всім народам». Це означає, що закон був, щоб було відкрито, що розкриття світла хохма, (воно) для всіх народів. Але не було написано, щоб скасували категорію Мордехая та іудеїв, що означає віру. А передбачалося, що буде розкриття світла хохма, і разом з тим, вони виберуть хасадим.
Але Аман сказав, що оскільки саме тепер, це час для розкриття світла хохма, певно що розкриття хохми не дано щоб не користуватися цим світлом, бо хто робить щось не для користування. Адже якщо не користуються цим, виходить, що дія буде марною. І звичайно ж, бажання Творця таке, щоб користуватися світлом хохма, тому вчинив це розкриття.
А твердження Мордехая було, що розкриття було лише аби показати, як вони приймають на себе йти правою стороною, що є вкритими хасадим, – і це не те щоб становище було безвихідне і через це вони йдуть цим шляхом. Бо виглядало б тоді як примус, тобто немає їм іншої ради, якщо хохма не відкрита, – а саме тепер, коли є розкриття хохма, є можливість вибору за своїм добрим бажанням. Тобто, вони бажають шляху хасадим більше ніж лівої лінії, яка є розкриттям хохми. Отже, розкриття було лише щоб змогли розкрити важливість хасадим, що вони важливіші їм ніж хохма.
І це те, що сказали мудреці: «До цих пір з примусу, відтак і далі – за бажанням». І це є поясненням на: «Виконали і прийняли іудеї на себе», тобто все розкриття хохми проявилося нині лише для того, щоб змогли прийняти шлях іудеїв з власної волі.
І в цьому був сенс суперечки між Мордехаєм та Аманом. Де твердження Мордехая було: те, що ми бачимо наразі, що Творець розкриває владу хохми, це не для того, щоб отримати світло хохма, а збагатити хасадим. Тобто, зараз буде їм можливість показати, – те, що отримують хасадим, це за бажанням. Тобто, є можливість отримати хохму, бо нині влада лівої лінії, яка світить хохмою, і все ж таки вони вибирають хасадим. Виходить, що показують нині тим, що отримують хасадим, що права володарює над лівою, тобто головне – це закон іудеїв.
А Аман стверджував зворотне, – те, що Творець розкриває зараз ліву лінію, що є категорією хохми, це для того, щоб користуватися хохмою, інакше виходить, що Творець чинить безглуздо, тобто робить щось, і ніхто не має з цього задоволення. Тому не треба дивитися на те, що говорить Мордехай, а всі мають слухатися його, Амана, і користуватися розкриттям хохми, яка зараз проявилася.
І згідно з цим виходить, що другі послання не скасовували перші, а дали пояснення та тлумачення першому списку з указу. Бо «розкрито всім народам», те, що розкриття хохми, яка світить нині, це для іудеїв. Тобто для того, щоб іудеї змогли б вибрати хасадим за своїм власним бажанням. А не тому, що немає вибору, щоб іти іншим шляхом. Тому написано в других посланнях: «бути іудеям готовими в той день помститися ворогам своїм».
Тобто, те, що наразі існує влада хохми, це аби показати, що вони віддають перевагу хасадим над хохмою. І це зветься «помститися ворогам своїм», адже їхні вороги бажають саме хохми, але ж іудеї відринають це світло.
І з цього зрозуміємо те, з чим у нас було утруднення, – що цар запитав: «Хто це і який він, що наважився так вчинити?» А чому запитав? Адже цар сам сказав Аману: «Срібло дано тобі, і народ – робити з ним як вважаєш правильним». (І це, як сказано, означає, що розкриття хохми було з наміром, щоб народ вчинив так, як добре для тебе, тобто щоб була можливість вибору. Це називається «і народ, чинити, як ти вважаєш за добре». Якщо ж немає розкриття світла хохма, немає можливості вибору, а хасадим, які приймають, здається що це через відсутність вибору). Тобто, все це було через те, що цар дав команду, щоб був нині час розкриття світла хохми.
А намір був той, щоби ліва служила б правій, і цим буде всім видно, що права важливіша за ліву, бо саме через це вони вибирають хасадим. І це сенс Меґілат Естер. Адже на перший погляд це дві суперечні речі. Бо Меґіла означає, що це «ґалуй» (розкрито) всім, а Естер означає, що існує «астара» (приховання). І треба пояснити як зазначено вище, що все розкриття – воно для того, щоб дати можливість обрати приховання.
А тепер зрозуміємо те, що сказали мудреці: «Зобов’язана людина сп’яніти в Пурим до того, що не знатиме [різниці] між «проклятий Аман» і «благословен Мордехай». А подія з Мордехаєм та Естер була перед будуванням другого Храму, де будування Храму є феноменом притягнення світла хохма. А малхут зветься Храмом.
І це сенс того, що Мордехай послав до Естер, щоб пішла до царя просити за свій народ. І вона відповіла: «Усі служителі царя... яких не кликав, єдиний закон – вмертвити... А я не звана прийти до царя вже тридцять днів». Це означає, як відомо, що не можна притягувати ҐАР де-хохма6 вниз. А той, хто таки притягне ҐАР7 (які є трьома сфірот, і кожна складається з десяти, отже, тридцять), присуджується до смерті, тому що ліва лінія спричинює відокремлення від «життя живих»8. «Лиш якщо простягне йому цар золотий скіпетр, – то житиме». Бо сенс «золота» – це хохма і ҐАР.
Тобто, тільки збудженням вищого можемо залишитися в живих. Адже злиття називається «життям», – але не через збудження нижнього. І хоч суть Естер це малхут, яка потребує хохми, але це лиш тільки через збудження вищого. А от якщо вона притягує світло хохма, втрачає вона свою властивість.
І на це відповів їй Мордехай: (тоді) «звільнення та порятунок постануть для іудеїв з іншого місця». Тобто, тим, що анулюють абсолютно ліву лінію, і залишиться іудеям лиш тільки права лінія, що означає хасадим. Адже «ти і дім батька твого згинете». Бо за принципом «Батько заснував дочку», вона мусить мати хохму. Хоча й має бути «їжа переважає питво», але якщо не буде іудеям ніякої ради, вони будуть вимушені скасувати ліву лінію. Виходить, що вся її властивість анулюється.
І про це вона сказала: «І коли я вже пропала, то пропала». Тобто, якщо піду, я пропала, бо можу прийти до відокремлення, як зазначено вище, бо збудження нижнього приводить до відокремлення від «життя живих». А якщо не піду, тоді «звільнення та порятунок постануть для іудеїв з іншого місця», тобто іншим чином, коли вони цілком анулюють ліву лінію, як сказав їй Мордехай.
Тому прийняла шлях Мордехая, тим, що запросила Амана на бенкет, це означає, що притягнула ліву лінію, як наказав їй Мордехай. А потім включила ліву лінію в праву. І в такий спосіб може бути і розкриття світел внизу, і також залишиться в злитті з Творцем. Це й є суттю «Меґілат Естер». Тобто, попри те, що вже є розкриття світла хохма, вона все одно вибирає приховання, яке існує там (бо Естер означає «hестер», приховання).
А щодо «так, що не розрізнятиме» пояснено у «Вченні десяти сфірот», що навіть коли світитиме світло хохма, але без світла хасадим неможливо його отримати, бо через це приходять до роз’єднання, – але «сталося диво, коли завдяки своїм постам та молитвам» притягнули світло хасадим, тоді були в змозі отримати світло хохма. І до «ґмар тікун9» (кінця виправлення) не існує такого. А оскільки ця властивість, вона з властивостей ґмар тікуна, коли вже буде все виправлено, як написано в Зоар: «В майбутньому стане Сам10 святим ангелом», виходить, що тоді немає відмінності між Аманом та Мордехаєм. Бо і Аман буде виправлений. І на це є натяк: зобов’язана людина сп’яніти в Пурим до того, що не знатиме [різниці] між «проклятий Аман» і «благословен Мордехай».
Треба додати про те, що говорить: «Тоді повісили». Це натякає на «повісили на дереві», бо зрозуміли, що це той же самий гріх древа пізнання, бо і там було пошкодження ҐАР. А щодо «сидить в царських воротах» можна додати, що це натяк – те, що він сидить, а не стоїть, бо сидіння називається ВАК11, а стояння називається ҐАР.
Екран – антиегоїстична сила, котра забезпечує виконання – парцуфом, душею, – бажання Творця – насолодити створіння. Через перше скорочення парцуф не може отримати Його світло егоїстично, просто в келім, а тільки альтруїстично, заради віддачі. Тому екран стоїть між келім парцуфа і вищим світлом, має в собі певну міру «авіюту» – сили бажання келім, а також «кашиют», – твердість екрана (від івр. «каше», – твердий). Авіют притягує світло, кашиют його відбиває, і воно зветься «відбитим світлом». Отже, міра кашиюту екрана і відбите світло визначають міру альтруїстичності парцуфа і завдяки їм він отримує вище світло заради віддачі.
.↩
Хасадим – світло хасадим є світлом біни, зветься так, бо «хесед» це властивість віддачі і розповсюджується не у висоту, а вшир, тому що не залежить від рівнів бажань. Хасадим зветься вірою І хоча світлом життя є хохма, однак, світіння хохма, якщо воно не зодягнуте в хасадим, завдає страждань, адже в парцуф пряме світло, хохма, може увійти лише якщо воно зодягнене у відбите світло, хасадим.↩
Світло хохма – світло, яким відразу ж наповнилося створіння, – бажання, котре виникло в результаті 1-го розповсюдження прямого світла. Світло хохма є основою існування створіння. «Хохма» в перекладі «мудрість», також називається «світлом життя», оскільки віддача, властивість Творця, його джерела, називається «життям» і «мудрістю». Світло хохма світить людині тільки в облаченні світла хасадим, котре породжується віддачею самої людини.↩
Ліва лінія – У створінні існує дві властивості: отримання і віддача. Отримання є природною властивістю самого створіння, віддача є проявом властивості Творця у створінні. Робота людини в режимі егоїстичного отримання, котрому належить наповнення світлом хохма, – називається просуванням лівою лінією.↩
Права лінія – права лінія духовної роботи відчувається як особисте управління Творця. Людина відчуває себе досконалою, тому що працює вище свого розуму, режим роботи в правій лінії називається «віра». Працюючи в правій лінії, людина не задіює свої егоїстичні келім отримання, тобто права лінія є абсолютною віддачею, тим, що не потребує виправлення.↩
ҐАР де-хохма – кетер, хохма і ҐАР де-біна світла хохми звуться ҐАР де-хохма, котре ще не облачалося в келім, тому що дає настільки абсолютне відчуття величі Творця і, порівняно з цим, безнадійної ницості створіння, що створіння не в змозі цього витримати. Навіть лише підсвічування цим ҐАР де-хохма викликає у створіння стан, відчуття ночі, важкого єгипетського рабства, тьми єгипетської. Тільки в стані ґмар тікун світитимуть ҐАР де-хохма і ҐАР де-хасадим разом.↩
ҐАР – «ґімель рішонот» (три перших), три вищих сфіри, – кетер, хохма і біна. Вони являють собою «рош» (голову) кожного парцуфа, тому що містять в собі відношення Створювача до створіння: програму і ціль створіння (кетер і хохма) і програму виправлення створіння (біна).↩
«Життя живих» – відчутна близькість до джерела життя, – властивості віддачі як властивості самого Творця.↩
Ґмар тікун – (кінець виправлення) – стан повного і остаточного виправлення егоїзму створіння, коли після численних особистих виправлень усіх душ вони, їх система, звана душею Адама а-Рішона, досягають повного злиття, – тотожності властивостей – з Творцем. Відбувається їхній підйом у світ Нескінченності і зникає необхідність у відчутті, званому «наш світ», котрий душам змальовував їх невиправлений егоїзм.↩
Сам («Сітра ахра») – (букв. «інша сторона») , – егоїзм, протилежний віддачі як властивості Творця. Сітра ахра має також декілька інших функціональних назв: Сатан, Сам, Азазель, ангел смерті та інші. Її надмірний егоїзм походить від четвертої стадії, найбільшої сили бажання. І оскільки меншим справжній егоїзм не вдовольняється, він постійно невдоволений, постійно висуває претензії, спокушає людину показовою «праведністю», підбурює на пряме чи приховане егоїстичне отримання.↩
ВАК – «вав кцавот» (шість кінців), шість нижніх світел дев’яти перших сфірот парцуфа, – крім світла малхут. Якщо наповнення парцуфа – світло ВАК, це означає, що він в малому стані. Світло ВАК дається згори, вищим, тоді як світло ҐАР приходить завдяки роботі і з’ясуванням нижніх. І світло ВАК є зазвичай світлом хасадим.↩