1. Немає нікого крім Нього
2. Поняття "Шхіна у вигнанні"
3. Питання духовного осягнення
4. Що є в духовній роботі причиною важкості, яку відчуває людина при скасуванні себе перед Творцем
5. Лішма - це пробудження згори. А навіщо потрібно пробудження знизу?
6. Що таке в духовній роботі "основи в Торі"
7. Що означає в духовній роботі, що звичка робиться другою натурою
8. Яка відмінність між тінню святості та тінню сітра ахри
9. Що таке в духовній роботі "три речі, що поширюють свідомість людини"
10. Що означає в духовній роботі «Тікай, милий мій»
11. Поняття "радість у трепеті" в духовній роботі
12. Основне в роботі людини
13. Суть граната
14. Що таке піднесеність Творця
15. Що таке чужі боги в духовній роботі
16. Що таке в духовній роботі "день Творця" і "ніч Творця"
17. Що означає, що сітра ахра зветься «малхута блі таґа»
18. Що означає в духовній роботі "У прихованні плач, душе моя" - 1
19. Що означає в духовній роботі, що Творець ненавидить тіла
20. Поняття лішма
21. Коли людина відчуває себе в стані підйому
22. Тора лішма
23. Хто любить Творця, – ненавидьте зло
24. Від рук лиходіїв врятує їх
25. Слова, що виходять із серця
26. Майбутнє людини зв’язане з вдячністю за минуле і залежить від неї
27. Що таке "Творець - піднесений, але ниций побачить" - 1
28. Не помру, але жити буду
29. Коли в людини з’являються сумніви
30. Головне - бажати лише віддавати
31. Кожен, ким задоволений дух створінь
32. Жереб – це пробудження згори
33. Суть жеребів, що були в Йом Кіпурим і у Амана
34. Перевага землі – в усьому
35. Про життєву силу святості
36. Що таке три види тіл в людині
37. Стаття до Пурима
38. Трепіт перед Творцем це Його скарбниця
39. І зшили листя смоковниці
40. Віра в учителя – яка міра її
41. Що таке мала та велика віра
42. На що натякає в духовній роботі, що "элуль" є абревіатурою "Я Любому моєму, а Любий мені"
43. Істина і віра
44. Розум і серце
45. Два стани в Торі та в духовній роботі
46. Влада Ісраеля над кліпот
47. Там, де ти знаходиш Його велич
48. Головне в основі
49. Головне це моха і ліба
50. Два стани
51. Якщо уразив тебе цей негідник
52. Прогріх не скасовує заповіді
53. Обмеження
54. Мета духовної роботи – 1
55. Де в Торі згаданий Аман
56. Тора називається "яка вказує"
57. Наблизить його до Свого бажання
58. Радість є "віддзеркаленням" добрих діянь
59. Посох і змій
60. Заповідь, що викликана гріхом
61. А довкілля Його збурене сильно
62. Спускається й підбурює, піднімається й звинувачує
63. Беріть у борг за Мій рахунок, і Я оплачую
64. Із ло лішма приходять до лішма
65. Поняття відкритого й поняття прихованого
66. Поняття дарування Тори – 1
67. Уникай зла
68. Зв’язок людини зі сфірот
69. Спочатку буде виправлення світу
70. Рукою сильною та гнівом пролитим
71. У прихованні плач, душе моя – 2
72. Упевненість є облаченням для світла
73. Після скорочення
74. Поняття "світ, рік, душа"
75. Є поняття "майбутній світ" і є поняття "цей світ"
76. До кожного жертвоприношення свого жертвуй сіль
77. Душа людини навчатиме її
78. Тора і Творець, і Ісраель є одне
79. Ацилут і БЄА
80. Поняття ахор бе-ахор
81. Підйом МАНу
82. Молитва, якою треба молитися постійно
83. "Вав" права і "вав" ліва
84. Що означає "І вигнав Адама з Ґан Едена", аби не взяв від древа життя
85. Що таке в духовній роботі "плід дерева прекрасного"
86. І збудував убогі міста
87. Шабат шкалім
88. Уся робота, вона лише там, де є два шляхи – 1
89. Для того, щоби зрозуміти слова Зоар
90. У Зоар, в главі Берешіт
91. Поняття "підмінного"
92. Пояснення до поняття "мазаль"
93. Плавці та луска
94. І бережіть душі свої
95. Усунення крайньої плоті
96. Що таке в духовній роботі відходи току та виноробні
97. Поняття "відходи току та виноробні"
98. Духовним зветься те, що ніколи не скасується
99. Грішник чи праведник – не сказано
100. Тора письмова і Тора усна – 1
101. Пояснення псалма "Переможцю над трояндами"
102. І візьмете собі плід дерева чудового
103. Спонукає серце його
104. І нищитель був усередині
105. Незаконнонароджений мудрець переважає первосвященика-обивателя
106. На що вказують дванадцять хал у суботу
107. Два ангели
108. Якщо покинеш Мене на день, на два дні покину тебе
109. Два види м’яса
110. Поле, яке благословив Творець
111. Видих, голос і мовлення
112. Троє ангелів
113. Молитва Шмоне Есре
114. Суть молитви
115. Неживе, рослинне, тваринне, людське
116. Той, хто говорить, що заповіді не потребують наміру
117. Доклав зусиль і не знайшов – не вір
118. Зрозуміти поняття "коліна, що схилялися перед Баалом"
119. Той учень, що вчився потай
120. Сенс звичаю, що не їдять горіхи в Рош а-Шана
121. Подібна до суден торгових
122. Зрозуміти те, що пояснено в Шульхан Арух
123. Дія і результат дії відбуваються одночасно
124. Субота початку творіння – і шести тисяч років
125. Той, хто насолоджує суботу
126. Мудрець приходить у місто
127. Зрозуміти відмінність між основним, суттю, – і додатком світла
128. З голови тієї сочиться роса на Зеїр Анпін
129. Стан "Шхіна у праху"
130. Тверія мудреців наших – "як хороше бачити тебе"
131. Той, хто приходить очиститися
132. У поті лиця свого їстимеш хліб – 1
133. Світла суботи
134. П’янке вино
135. Чистого і праведного не вбивай
136. Відмінність між першими та останніми посланнями
137. Цалафхад був збирачем хмизу
138. Боязнь і страх, котрі приходять іноді до людини
139. Відмінність шести днів творіння від суботи
140. Як люблю я Тору Твою
141. Свято Песах
142. Основна боротьба
143. Лише на благо Ісраелю
144. Є один народ
145. Що означає, що саме мудрим дав мудрість
146. Пояснення до Зоар
147. Робота в отриманні та віддачі
148. З’ясування "гірке й солодке", "правда і брехня"
149. Чому потрібно притягувати світло хохма
150. Оспівуйте Творця, бо піднесене утворив Він
151. І побачив Ісраель єгиптян
152. Бо підкуп засліплює очі мудрих
153. Думка є породженням бажання
154. Не може бути порожнього простору в світі
155. Чистота тіла
156. Щоб не взяв від древа життя
157. Я сплю, а серце моє не спить
158. Причина, з якої в Песах не прийнято їсти в гостях
159. І було в ті численні дні
160. Причина приховання мацот
161. Дарування Тори – 2
162. Чому говорять "Зміцнися!" по закінченню читання кожної з книг Тори
163. Те, що говорили автори Зоар
164. Є різниця між матеріальним і духовним
165. Пояснення прохання Еліші до Еліягу
166. Дві частини в осягненні
167. Чому називається "субота каяття"
168. Звичаї Ісраеля
169. Довершений праведник
170. Нехай не буде в тебе каменя великого
171. Зоар, Емор – 1
172. Перешкоди та завади
173. Чому говорять "лехаїм"
174. Поняття приховання
175. Якщо далеким буде для тебе
176. Під час пиття спирту після "авдали"
177. Суть спокути
178. Троє, що беруть участь в людині
179. Поняття трьох ліній
180. Зоар, Емор – 2
181. Проблема пошани
182. Моше і Шломо
183. Машіах
184. Відмінність між вірою та розумом
185. Простолюдин – страх суботи на ньому
186. Суботу свою зроби буднем, – але не залеж від створінь
187. Вирішити – зусиллям
188. Уся робота – тільки там, де є два шляхи – 2
189. Дія впливає на думку
190. Будь-яка дія залишає слід
191. Час падіння
192. Суть жеребів
193. Поняття однієї стіни, що слугує обом
194. Сім повних днів
195. Заслужили – прискорю
196. Причеплення зовнішніх сил
197. Книга, автор, розповідь
198. Свобода
199. У кожної людини з Ісраеля
200. Ослаблення екрана
201. Духовне і матеріальне
202. У поті лиця свого їстимеш хліб – 2
203. Гординя людини принизить її
204. Мета духовної роботи – 2
205. Мудрість зовні співатиме
206. Віра й насолода
207. Сенс отримання для віддачі
208. Сенс зусилля
209. Три умови в молитві
210. Гарна вада, що в тобі
211. Як той, хто стоїть перед царем
212. Обійми справа та обійми зліва
213. Розкриття хісарону
214. Відомий у брамах
215. Поняття віри
216. Праве й ліве
217. Якщо не я собі – хто мені?
218. Тора і Творець є одне
219. Сенс самозречення
220. Сенс страждань
221. Володіння всього
222. Частка, яку дають сітрі ахрі, щоб відокремилася від святості
223. Вбрання – ряднина – брехня – мигдаль
224. Жіноча основа і чоловіча основа
225. Підняти себе
226. Письмова та Усна Тора – 2
227. Винагорода за виконання заповіді – Той, хто заповідує
228. Риба передує м’ясу
229. Кишені Амана
230. Піднесеним є Творець, але ниций побачить – 2
231. Очищення келім отримання
232. Довершення зусиль
233. Поняття прощення, пробачення та спокути
234. Той, хто залишає слова Тори і займається розмовами
235. Дивиться у книгу знову
236. Бо ганьбили мене гнобителі мої весь день
237. Бо не житиме людина, як побачить Мене
238. Щасливий чоловік, який не забуде Тебе і син людський, що докладатиме сил для Тебе
239. Відмінність світел в Шавуот і в суботню молитву "мінха"
240. Бажай, прошу, тих, хто домагається Тебе, коли шукають вони обличчя Твого
241. Закликайте до Нього, коли Він близько
242. Що означає в духовній роботі звеселяти бідних у свято
243. Перевірка тіні в ніч Ошана Раба
244. Усі світи
245. Перед утворенням зародку
246. Пояснення про удачу
247. Думка є категорією живлення
248. Щоб товариш його почав
Бібліотекаchevron_right
Бааль Сулам/Шаматi
chevron_right
Трепіт перед Творцем це Його скарбниця
 

38. Трепіт перед Творцем це Його скарбниця

Почуто 10 нісана (31 березня) 1947 року

(переклад з івриту)

Скарбницею називається клі (вмістище), куди поміщають всяке добро. Наприклад, збіжжя вносять в комору, а речі коштовні кладуть в місце, що охороняється ретельніше. Тобто, все, що поміщається туди, називається, відповідно, як світло, що в клі. А вмістище, клі, мусить бути [таким], що зможе прийняти ці речі, як ми вчимо: «Не існує світла без клі», і це ведеться навіть в матеріальному.

Але що то за клі в духовному, в котре ми зможемо прийняти духовне благо, яке Творець бажає дати, щоб це клі відповідало б світлу? Тобто, як в матеріальному, щоб вмістище пасувало тому, що поміщають в нього, повинна бути відповідність між ними. Як наприклад, ми не можемо сказати, що маємо запаси вина, і для збереження, щоб вино не зіпсувалося, налили ми його в нові мішки. Або, що багато борошна всипали в бочки. А як і належить, вина – клі їхнє це бочки та глеки. А борошно, – клі його це мішки, а не бочки. І тому подібне.

І згідно зі сказаним виникає питання: що являє собою духовне клі, щоби з цих келім ми могли б утворити велику скарбницю вищого блага? За правилом, що більше, ніж теля бажає смоктати, корова хоче нагодувати, адже бажання Творця це дати благо створінням. А щодо причини скорочення, – ми повинні вірити, що воно нам на благо. І певно, причина та, що немає в нас придатних келім, щоб вище благо могло би бути там, подібно до матеріальних келім, які мають бути відповідними тому, що кладуть в них. І через це ми маємо сказати, що коли ми будемо додавати келім, то буде в чому тримати все більше вищого блага.

На це дається відповідь: «Немає в скарбниці Творця нічого, крім скарбу трепоту перед Ним». Але треба з’ясувати, що таке трепіт, котрий є клі, з якого роблять скарбницю, і кладуть в неї всі важливі речі. То сказано так, – трепіт це як у Моше, адже сказали мудреці: «В заслугу за «І прикрив Моше лице своє, бо боявся поглянути», – заслужив, що «образ Творця бачив». А поняттям трепету є те, що страшиться великої насолоди, яка є там, [боїться] що не зможе отримати її заради віддачі. І як винагорода за те, що був у нього трепіт, цим утворює собі клі, в яке зможе отримувати вище благо.

І це й є роботою людини, а все що крім цього, ми відносимо до Творця. І зовсім інше – це трепіт, бо сенс трепоту полягає в тому, щоб не отримувати. Але те, що Творець дає, – Він дає лише для отримування. Це й є поняттям: «Усе в руках небес, крім трепоту перед небесами».

І цього клі ми й потребуємо, бо інакше ми будемо називатися «дурниками», як сказали мудреці: «Хто такий «дурень», – той, хто втрачає те, що дають йому». Це означає, що сітра ахра відбирає в нас вище благо, якщо ми не можемо спрямувати намір на «заради віддачі», і тоді все йде в келім отримання, які є сітрою ахрою і нечистотою.

І це є поняттям «дотримуйтесь заповідей», бо дотримання, за суттю – це трепіт. І хоча в природі світла – зберігати себе, і це означає, що перед тим, як хочуть отримати світло в клі отримання, світло відходить, – а все ж людина сама повинна робити це, наскільки можливо. Як сказали мудреці: «Бережіть себе, хоч трохи, знизу, а Я берегтиму вас, великою мірою, згори».

А те, що ми відносимо трепіт до людей, як пояснювали мудреці: «Усе в руках небес, крім трепоту перед небесами», – це тому, що все Він може дати, крім трепоту. Адже все, що дає Творець – Він додає любові, а не страху.

А щоб придбати трепіт – це робиться завдяки сґулі Тори та заповідей. Тобто, коли людина займається Торою та заповідями з наміром удостоїтись давати задоволення Творцеві, цей намір, що перебуває над діями заповідей та вивчення Тори, дає людині удостоїтися цього. Інакше вона може залишитися, – хоч і виконує Тору та заповіді в усіх подробицях та деталях, – все ж залишається лише на неживому рівні святості.

І згідно з цим виходить, що людина має завжди пам’ятати причину, що зобов’язує її займатися Торою та заповідями. І це те, що тлумачили мудреці: «Щоб була святість ваша ради Мого імені», це означає, що Я буду вашою причиною. І це називається, що вся робота ваша буде в тому, що ви бажатимете дати задоволення Мені, тобто, всі ваші дії будуть ради віддачі.

Як в словах мудреців: «Усе, що є в збереженні, є і в пам’ятанні». Що означає, – всі ті, хто займаються збереженням, (тобто дотримуванням) Тори та заповідей, – намір їхній, щоби прийти до пам’ятання, за принципом: «Як згадаю Його, не дає мені це спати», виходить, що головне в дотримуванні – заслужити згадувати.

Тобто, те, що бажає пам’ятати Творця, – це приводить до дотримування Тори та заповідей. Отже, відповідно, причина та чинник того, що треба дотримуватися Тори та заповідей, – це Творець. Оскільки без цього людина не може злитися з Творцем, тому що [каже Творець]: «Не можемо Я і він мешкати в одному осередку», – через розбіжність властивостей, як відомо.

А причина того, що винагорода та покарання не відкриті, і ми повинні лише вірити у винагороду та покарання, – це тому, що Творець бажає, щоби всі працювали б для Нього, а не для власної користі. Що означало б розбіжність властивостей з Творцем. А якщо винагорода та покарання були б відкриті, тоді людина працювала би з причини себелюбства. Тобто, щоби Творець любив її. Або від ненависті до себе, тобто боялась би, що Творець ненавидітиме її. Виходить, що всією причиною духовної роботи була б тоді лише людина, а не Творець. А Творець бажає, щоб Він був причиною, – а це зобов’язує.

І зі сказаного виходить, що трепіт існує лише тоді, коли людина визнає свою ницість, і говорить, що те, що вона служить Цареві, тобто, що вона бажає віддавати Йому, – вважатиметься їй це за велику заслугу. І не має можливості оцінити, щоб сказати, наскільки це служіння важливо для неї. За правилом, що коли дають шанованій людині, то вважається, неначе отримують від неї, як відомо. І певно, в мірі ницості людини, як вона відчуває себе, цією мірою вона може почати цінувати велич Творця, і пробудиться в ній прагнення служити Йому. Якщо ж людина – гордій, говорить Творець: «Не можемо Я і він мешкати в одному осередку».

І це є змістом поняття, що дурень і грішник, і грубіян діють разом. Сенс в тому, що коли немає людині страху, що означає, – не може принизити себе перед Творцем і сказати, що великою честю вважатиметься для неї те, що зможе служити Йому без жодної оплати, тоді вона не може отримати властивість «хохма» (мудрість) від Творця. Тоді вона залишається дурнем. А той, хто дурень – той і грішник, як пояснили мудреці: «Не грішить людина інакше як лише коли входить в неї дух дурості».