Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами
 

Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами

Стаття 32, 1989 рік

(переклад з івриту)

У книзі Зоар, у главі «Балак» і в коментарі «Сулам», п. 43, написано так: «Мудрий, його очі - в голові його». Запитує: то в якому місці очі людини? Може, вони в тілі чи в кінцівках, як сказав нам «мудріший за всіх людей світу» (цар Шломо). Але ми вивчали, що «хай не проходить людина й чотирьох «амот» (ліктів) з непокритою головою». У чому сенс? Це тому, що Шхіна перебуває над її головою. І кожен мудрий, очі його і слова його – в голові. Тобто в тій, що перебуває і стоїть над головою його, і це – Шхіна. І коли очі його там, в голові, - і це Шхіна, - знає він, що той світильник, який світить на голові його, потребує олії, тому що тіло людини є ґнотом, а вогонь горить вище ґнота. І цар Шломо наказував і казав: «І олії на голові твоїй хай не меншає», бо світильнику, що на голові його, потрібна олія. А це – добрі діла. І про це говорить: «Мудрий, очі його  - в голові його», і ні в якому іншому місці», - кінець цитати.

І маємо зрозуміти: чому, якщо Творець бажає дати світло Своє людині, їй потрібні добрі діяння, як сказано, - олія. Тобто, скільки олії є в ґноті, у тій мірі й світить світильник. Отже, як ми бачимо в матеріальному, ґніт не може світити інакше, ніж у міру олії, що є в ньому. Але як це стосується духовного? Чому, коли бракує добрих діянь, Творець не може зробити людині, щоб світло не припинялося для неї? Адже те, що Творець дає світло людині, це з причини мети творіння, якою є «дати благо створінням», а якщо так, навіщо потрібно Творцеві, щоб нижній надавав Йому добрі діяння?

Отже, слід зрозуміти те, що ми запитали: якщо бажання Творця дати добро й насолоду створінням, то для чого потрібно, щоб створіння давали Йому олію. Відповідь така: як відомо, для того, щоб була [наявною] довершеність дій  Творця, утворилися приховання та вкриття, щоб те, як Він керує всім, не було відкритим для всіх у вигляді відкритого управління. І лише після того, як створіння виправлять у своїх келім бажання отримувати для себе, щоби бути їм в стані тотожності властивостей (з Творцем), що зветься «бажання віддавати», - цим буде виправлений феномен сорому, який з’явився через розбіжність властивостей з Дарителем.

Згідно з цим виходить, що хоча з боку Дарителя дарування блага не припиняється, адже, як написано: «Я АВАЯ не міняв», однак з боку виправлення, яке сталося в першого одержувача, званого «малхут Нескінченності», процес виправлення продовжується, так що на той час, коли нижній не спроможний отримувати все ради віддачі, припиняє світло світити йому. Тому для того, щоби світло світило на голові людини, необхідно чинити добрі справи, тобто дії віддачі, що приведе людину до того, що робитиме все ради віддачі. Тоді буде світлу можливість світити постійно.

І сказаним маємо пояснити те, що написано: «Мудрий, очі його - в голові його». Про поняття «мудрий» сказав мій пан, батько й учитель, що той, хто бажає бути мудрим, уже зветься мудрим. І, відповідно, пояснення буде таким: той, хто хоче бути мудрим, має дивитися «головою», тобто повинен вірити, що Шхіна над його головою. І з цієї причини сказали мудреці: «Не можна проходити й чотирьох амот з непокритою головою», і це ми пояснили так, що «головою людини» називається її розум, а розуму не можна бути відкритим. Це означає, що слід покривати знання та розум, начебто немає знання в людини, і йти вище знання. І саме вище рівня знання вона здатна отримувати все ради віддачі, адже саме в такий спосіб людина може удостоїтися відчути, що Шхіна – над її головою, тобто вище рівня знання, і завдяки цьому вона прийде до відчуття. 

І це, як сказав мій батько й учитель, що в час, коли людина приходить до відчуття, що вона наразі в стані підйому, хай не говорить: «Тепер мені немає потреби вірити, що управління Творця є добрим і добродійним, тому що я вже відчуваю, що це так». Отже, людина знову входить у рамки знання й тоді відразу ж падає зі свого рівня, оскільки пошкодила властивість віри вище знання, кажучи, що нині мені вже не потрібно йти вище рівня знання.

І це називається, що знову вона падає в себелюбство - властивість, щодо якої було скорочення й приховання, і, само собою, відходить від людини світло й залишається вона в темряві. І це те, що сказано: «Коли очі його в голові його», тобто коли людина дивиться на малхут небес, яка в її голові, а це саме не тоді, коли голова непокрита, а коли покрита. І людина діє вище рівня знання, і це зветься «добрими діяннями». А що таке добре діяння? - це те, що покриває вона свою голову тим, що йде вище знання.

Виходить, що тіло людини є ґнотом, якому потрібно світло, що в її голові. І світло світить увесь час, коли є в неї «олія». А коли олії немає, світло відходить від ґноту. А «олією» звуться добрі діяння. Тобто «весь час, коли людина додає олії, світильник світить». Отже, весь той час, коли вона «покриває свою голову», тобто своє відчуття, і це означає, що вона не приймає цей підйом, те, що має наразі відчуття світла в рамках знання, як підтримку.

Тобто, ніби є їй вже на чому заснувати свою малхут небес (панування властивості віддачі). Виходить, що тепер немає в людини «олії», тобто добрих справ, що звуться «вище рівня знання». І природно, «ґніт гасне, позбавлений олії». І це й є поясненням того, що ми запитали: що означає, що олія зветься добрими діяннями.

А відповідь така, як зазначено вище, що добрі діяння – вони як олія в ґноті. І коли закінчується олія, світло припиняється. Так само й тоді, коли припиняються добрі діяння, світло відходить, і людина знову падає в місце ницості.

І мій батько й учитель сказав, що коли людина приходить до стану підйому, тобто коли є відчуття, що варто робити все ради принесення задоволення своєму Створювачу, то хай не каже, що є в мене тепер основа, на якій я вибудую малхут небес, адже нині мені вже не потрібно йти вище знання. А хай скаже: тепер я бачу, що слід мені йти саме вище за знання. І доказом цьому є те, що саме завдяки тому, що я йду вище рівня знання, Творець наближає мене й любить мене. Звідки я знаю, що Творець любить мене?

Про це сказав мій батько й учитель, що існує правило: якщо є в людини любов до Творця, слід їй знати, що це тому, що Творець любить її, як написано: «Творець - тінь твоя». Тому віднині й далі я беру на себе йти тільки вище знання, адже при цьому я бачу, що Творець наближає мене. Виходить, що людина тепер вже не сприймає підйом як основу, щоби йти, спираючись на те, що є в неї нині відчуття, і тому вона бажає бути робітником Творця. А сприймає цей підйом як доказ того, що путь до Творця, - вона є саме шляхом вище знання, і буде вона намагатися відсьогодні й надалі йти лише вище рівня знання.

І зі сказаного зрозуміємо те, що каже Зоар: «І буде, коли будете їсти від хліба тієї землі, підносьте приношення Творцю», - це сказано про «омер а-тнуфа» (букв. «сніп піднесення»). Що таке «тнуфа», - це тому, що «геніф» (піднімав) коен сніп вгору, тому «тнуфа». То як це стостується нас: піднімав він, чи опускав? «Тнуфа», як казали ми, означає «тну-пе» (івр. «дайте уста»), що є літерами слова «тнуфа». А суть цього, це - «надайте славу Творцю Всесильному вашому». Адже «уста» - це слава, тобто Малхут, що зветься славою, і потрібно надати її Творцеві. І тому ми повинні підняти її вгору, бо слава вищого царя, Зеїр Анпіна, існує лише тоді, коли Ісраель виправляють цю «славу», Малхут, і віддають її «Царю слави». І це й є «дайте-уста» - надайте славу. І це, певно, є підніманням, тобто піднести Малхут до Зеїр Анпіна.

Отже, «тнуфа» вказує нам на те, що існує тут робота, іншими словами, хоч простий сенс написаного в тому, що треба підняти сніп, як написано: «сніп піднесення», однак Зоар запитує, чому це нас навчає в духовній роботі. І пояснює це, що ми повинні підняти малхут до Творця. А «уста» називаються малхут, і «уста» називаються славою, як написано: «Надайте славу Творцю Всесильному вашому», що ми повинні віддати уста, які і є малхут, Творцеві.

І слід зрозуміти, що означає те, що ми повинні дати малхут Творцю. А також, що означає, що нададуть «уста», тобто славу, Творцю. Отже, коли ми говоримо про виконання Тори та заповідей в індивідуальній роботі, тобто ради того, щоб прийти завдяки цьому до злиття з Творцем, що є тотожністю властивостей та означає поступитися власною користю і працювати лише над тим, що буде на благо Творцю, - робота ця зветься «Шхіна в пороху», або «Шхіна у вигнанні».

Отже, у час, коли людина працює ради особистої користі, тобто для того, щоб дістати винагороду за свою роботу, тоді має вона «пальне» для роботи, адже дивиться вона на винагороду. Але ж коли людина бажає працювати не для отримання оплати, тоді тіло запитує: «Що це за робота у вас?» І тому ця робота в людини має смак пороху. І навіть якщо вона переборює це й виконує Тору та заповіді, все одно, працює вона при цьому через великі зусилля, оскільки тіло не має задоволення від цієї роботи.  

І навпаки, коли людина говорить тілу: «Якщо ти запитуєш мене, навіщо я виконую Тору та заповіді, то маю сказати: дійсно, донині працювала я для тебе, а тепер усвідомила, що слід працювати на благо Творця. А оскільки я не в змозі воювати, бо ти сильніше за мене, як написано: «І визволив його від руки сильнішого за нього», тому я бажаю виконувати Тору та заповіді і вірю в мудреців, які сказали: «Світло, що в ній повертає до добра». А завдяки виконанню Тори та заповідей я здужаю перебороти тебе. Тому я прошу тебе, щоби ти не заважало мені, бо інакше я не зможу анулювати тебе».

І зрозуміло, що тіло відповідає їй на це, що адже є відоме правило: «Того, хто прийшов убити тебе, встань і вбий». Тому ясно само собою, що тіло, все, що в його змозі зробити, воно робить. Воно дає людині багато поганих думок настільки, що не в силах людина подолати його. І тоді вона бачить, що сама вона не може перемогти його. То що тоді має вона робити? Немає їй іншої ради, як тільки вірити в мудреців, які сказали: «Тому, хто приходить очиститися, допомагають». Тобто повинна людина молитися Творцеві, щоби дав їй допомогу згори, і тоді буде в неї сила перемогти тіло.

А про яку допомогу людина має тоді просити, щоб Творець допоміг їй? Адже не в її силах перемогти зло, що в ній, яке зветься «бажанням отримувати для власної користі», через те, що Шхіна в пороху. Тобто, оскільки є правило в природі, що малий анулюється перед великим, як свічка перед смолоскипом, те, що людина не в змозі працювати на благо Творця, це тому, що Цар не важливий для неї. Це й зветься «Шхіна в пороху».

Виходить, що вона просить Творця, щоб підняв Шхіну з пороху. Тобто, хоч Шхіна й називається «малхут небес», але немає в неї ні цінності, ні важливості, а просто як прах. І це, як промовляємо ми в «Біркат а-мазон» (благословення після трапези): «Милосердний, Він підніме нам сукку Давида, що падає», де «сукка Давида» означає малхут небес, що лежить у пороху. І просимо у Творця, щоб підняв малхут, тобто щоб ми змогли побачити її важливість, а не так, як ми бачимо її зараз, коли вона в пороху, і через це бракує нам сил подолати зло, що в нас.

Але ж, якби була відкритою слава небес, тоді тіло анулювалося б, як свічка перед смолоскипом. І це те, що ми говоримо в молитві «Мусаф»: «І через гріхи наші вигнані ми з країни нашої й віддалені від землі нашої». Це означає, що через гріхи, звані «келім отримання», «віддалені ми від землі (івр. «адама») нашої». «Адама» - походить від «едаме ле-ельйон» (уподібнюсь Вищому), тобто подібний Вищому, коли й нижній також хоче бути в стані бажання віддачі, як і Вищий. І віддалилася від цього людина, тому що хоче бути виключно отримувачем для себе. І тому ми просимо Творця й кажемо: «Батьку наш, Царю наш, розкрий славу царства Твого над нами якнайшвидше». Тобто тим, що Творець розкриє нам Свою славу, що означає: коли підніме Шхіну з пороху і коли малхут буде уславленою - тоді буде нам можливість анулювати наше бажання отримувати завдяки правилу «малий анулює себе перед великим».

Проте тут постає питання: навіщо ми повинні просити Творця, щоби Він підняв малхут з пороху. Чому Він Сам не показує нам важливість малхут, а зробив так, що ми бачимо на власні очі, що вона лежить у пороху?

А відповідь, вона, як сказано вище, така: якби була відкритою для нас слава малхут, тоді не було б нам можливості зробити вибір, усе увійшло б у келім отримання, і не було б жодної можливості вийти з-під влади бажання отримувати для себе. Але ж коли існує приховання щодо малхут небес, і повинна людина приймати тягар малхут небес вище знання, тоді вкорінюється в ній, що існує заборона отримання вищого блага в келім отримання. Тому людина починає працювати не для отримання винагороди, а задля слави Царя. Через це вона й просить у Творця, щоб не приховував себе від нижніх, а щоби «розкрив славу царства (івр. «малхут») Свого над нами» для того, щоб мали ми сили анулювати себе і щоб змогли працювати тільки з причини слави Царя.

І зі сказаного зрозуміємо поняття «тнуфа» (змахування, піднесення): говориться, що означає це – «тну-пе» (дайте уста). Слід пояснити, що це означає, що створіння мають дати уста, тобто малхут, Творцеві. І мається на увазі, що нижнім слід прийняти на себе малхут небес, а сенс цього - потрібно підняти малхут, що лежить у пороху. І сказати, що вона не в стані ницості й кинута в прах, а що місце її – на небесах (властивість віддачі). І це зветься «малхут небес», і означає, що піднімають її з пороху і повертають її на її місце, що й є її місцем слави, тобто на небеса. І тоді малхут називається «уста». І це те, що сказано: «Дайте славу Творцю Всесильному вашому, бо «уста» – це слава, адже немає іншої шани у вищого Царя, крім як коли Ісраель виправляють цю «славу», малхут, і віддають її «Царю слави».

А пояснення цьому, як сказано вище, таке, що вся наша робота полягає в тому, що ми повинні спрямовувати намір в усіх наших справах, якими займаємося, на те, щоб «підняти Шхіну з пороху». Тобто підняти малхут. І це таким чином, що ми приймемо на себе малхут небес, щоб була шанованою, і ми зрозуміємо її велич, і те, що варто працювати на благо Творця, а не задля особистої користі.

Однак ця робота є роботою важкою через те, що вона проти природи. Тому робота ця спричинює нам багато підйомів та падінь, так що іноді людина приходить до зневіри і каже, що робота ця не для неї, і хоче вона втекти з поля бою, оскільки не бачить ніякого поступу в роботі. І не тільки це, а ще й бачить вона, що відступає назад, а не йде вперед. Тобто вона бачить, що нині вона більше занурена в себелюбство, а от до того, як почала роботу віддачі, не була настільки грубою.

Виходить, що відчуває людина тепер, що є в ній більше зла. Тоді й справді виникає питання: що ж є правдою? Тобто, чи все те зусилля, яке доклала в духовній роботі, аби прийти до любові до Творця, було марною працею, без жодної користі? Однак є правило - те, що сказали мудреці: «Завжди хай бачить себе людина наполовину винною та наполовину виправданою. Виконала одну заповідь - щаслива, що переважила себе на шальку виправдання. Коли так, то виникає питання: після того, як переважила себе на шальку виправдання, як людина може бачити себе тепер, наполовину винною й наполовину виправданою? Адже вона наразі здебільшого виправдана.

Проте слід пояснити згідно з тим, як сказали мудреці: «Кожен, хто більший за свого ближнього - і його зле начало більше, ніж у того». То чому ж дають йому зле начало більше? А відповідь така: оскільки щоразу людина підкоряє якесь зло, і те, що було злом, входить у святість, дають їй порцію зла ще більшу, щоби виправила і його. Виходить, що тепер, після того, як підкорила людина попереднє зло, дають їй зло знову більшою мірою. Тобто за мірою добра дають їй міру від зла. Виходить, за правилом «кожен, хто більший за свого ближнього - і його зле начало більше, ніж у того» добро та зло завжди однієї ваги. А отже, відповідно, усвідомлення зла дається за оцінкою, скільки людина досягла добра, у цій мірі розкривається в ній зло.

Виходить згідно з цим, що той, хто має трошки добра, виявляється, що має він лише трошки зла, бо інакше не буде врівноважене та не буде змоги зробити вибір, адже зла буде більше, ніж добра. Тому розкривають людині зло, що в її нутрі, тільки за мірою добра, скільки його є в ній. Випливає з цього, що завжди людина в стані, коли вона наполовину добра й наполовину зла.

Отже, завдяки падінням та підйомам поступово виправляється зло. І людина має постійно пам’ятати й вірити в те, що сказали мудреці: «Тому, хто приходить очиститися, допомагають». Однак, повинна людина дати «збудження знизу» - і тоді вона удостоюється «уст святості», як наведено вище: «Дайте уста, дайте славу Творцю Всесильному вашому».