Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця
 

Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця

Стаття 31, 1989 р.

(переклад з івриту)

У книзі Зоар (гл. Хукат) написано так: «Але це – без додавання літери «вав», це напевно закон Тори, і це – малхут, що зветься «закон», а походить від зеір анпіна, котрий зветься «Тора». І не сама Тора, бо вона – зеір анпін, а лише закон Тори, постанова Тори, і це – малхут». Але ж «І ось Тора» - це щоб показати, що все існує в повному єднанні. І долучити «кнесет Ісраель», котра є малхут, до Творця, щоб було все одним.

І маємо зрозуміти, чому Зоар називає малхут іменем «хука»-закон.Тобто, чому малхут вимушена бути лише законом, без розуму, як пояснив Раші, такими словами: «Це – закон Тори» - оскільки «сатан» і народи світу, визначаючи Ісраель, говорять: «Що це за заповідь, і що за сенс в ній?» Тому написано про неї: «Закон це, постанова Моя, не маєш ти права вагатися щодо нього».

Витікає з цього, - коли зветься «закон»? – лише тоді, коли народи світу запитують: «Що це за заповідь?» і треба давати відповідь на це. Яка відповідь? – «закон це, постанова». Тобто, виходить, - коли людина виконує закон? – виходить, що саме тоді, коли вони запитують «чому?» тоді належить сказати, що виконує заповідь через те, що це закон. Інакше не має в цьому іншого сенсу, який би вказував, що виконує заповідь, оскільки це закон.

А також маємо зрозуміти таке: чи не було б краще, якби ця заповідь облачилась би в оболонку розуму, тобто, щоб було легше виконувати заповідь? І чому побажав Творець, щоб була вона саме у вигляді закону, бо ж так важче виконувати заповідь? І чи не існує правило: «Не входить Творець в чвари зі Своїми створіннями».

Коли так, треба зрозуміти, чому Він бажає, щоб заповідь була у вигляді закону. І якщо будемо говорити шляхом духовної роботи, тоді маємо зрозуміти дві речі:

а) частину «дія»;

б) частину «намір».

В матеріальному світі ми бачимо, що людина дивиться, головним чином, на винагороду. Тобто, якщо чоловік працює у господаря, і той, хто дає йому роботу, говорить: «Я хочу, щоб ти попрацював би в мене, і те, що ти робиш, не треба тобі розуміти, навіщо мені потрібна ця робота. А ти можеш подумати, що краще було б мені, аби я не наказував би тобі робити ці речі, те що я наказую тобі. А я не можу пояснити тобі, для якої потреби мені знадобилися ті речі, котрі ти робитимеш для мене. А натомість скажи мені, скільки ти заробляєш у інших людей, у яких ти таки розумієш, задля якої потреби ти працюєш. І оскільки мені потрібна ця робота, тому я заплачу тобі вдесятеро більше, ніж ти заробляв би в інших». І напевне було б багато таких, котрі кинулись би до цієї роботи, оскільки всі дивляться на оплату та заробіток, і тому що той платить вдесятеро більше. Наприклад, на ринку платять тисячу доларів на місяць, а він заплатить десять тисяч доларів. Певно, про цю роботу не скажуть, що вони працюють вище знання, і що робота їхня зветься «закон», через те що це все в рамках здорового глузду, що варто виконувати цю роботу, бо розум зобов’язує, що головне, чому людина працює, це – заради оплати. Тому там, де дають більшу оплату, там треба працювати. І це зветься «в знанні».

А тоді що називається у створінь «над знанням»? Те, коли людина повинна працювати без оплати, і без нічого взамін. Це зветься «вище знання». І це з причини мети творіння, котра є – «насолодити створіння», тобто, що створіння отримають добро та насолоду, що називається «бажання отримувати заради себе». Тобто все, що Він робить, все буде на користь створінню, бо таким було Його бажання. Тому, коли говорять людині, що вона повинна працювати без нічого взамін, це зветься «над знанням», і це всупереч здоровому глузду, тобто проти мети творіння.

І тоді, коли говорять людині, що вона має працювати заради віддачі, негайно виникає питання грішника, і запитує: «Що це у вас за робота?» - адже ви не дбаєте про власну користь, а лише про користь Творця. І звісно, треба дати відповідь, котра була б прийнятною.

Адже його твердження дійсно близьке до суті справи, бо він говорить, - ви хочете йти проти природи. То що сказали кабалісти, щоб відповісти йому: «Притупи йому зуби», що означає, що немає на це жодної відповіді, а тільки – закон.

А коли бажають подолати його, і говорять, що варто працювати заради Царя, тоді він робиться ще мудрішим, і починає задавати питання грішника-фараона, який сказав: «Хто Творець, що буду я слухатися Його?» Виходить, що є тут два справедливих твердження. І згідно з тим, як сказав мій батько й учитель, це лише одне твердження. А оскільки він хоче залишитися в себелюбстві, тому він висловлює думки мов мудрець. Тобто: «Правду кажучи, я чоловік геройський, я не якийсь простолюдин, котрий нездатний нічого подолати, але я незнайомий з Творцем, себто, якби Творець розкрився б мені, і не треба було б мені вірити в Нього, я б негайно почав би працювати на користь Творця». Виходить, що він сповнений пихою, тому, що він бажає залишитися в себелюбстві, через це він і висловлює розумні докази, що він не як решта людей, котрі не мають сили перемогти себе, і вони як малі діти, те, що бачать, те й хочуть, і немає в них сил, аби подолати бажання та подивитися, добре це для них, чи може ні.

«А от я звуся «ґевер», мужчина, бо я можу опанувати себе. Проте, коли Творець бажає, щоб я працював для Нього, хай не приховує себе, так що аж не можемо ми осягти Його, а вимушені тільки вірити в Його управління. Це ж не логічно». Виходить, що він одягає своє себелюбство в одежини погорди. Це означає, що бажання отримувати для себе призводить до того, що людина робиться зарозумілою, тобто все, що людина говорить, що не хоче вірити, це головним чином тому, що не хоче скасувати бажання отримувати заради себе. І про це сказав мій батько й учитель, що ми маємо вірити, що цей шлях, вірою вище знання, а також те, що треба працювати для Нього, а не для власної користі, це не тому, що Творець бажає всього цього «собі на добро», а все це – на користь людини.

Тобто, те, що Творець бажає дати створінням добро та насолоду, і щоб була при цьому досконалість в задоволенні, інакше кажучи, щоб не відчували в час отримання задоволення сорому, - через це дав нам пораду, щоб ми працювали б для Нього. А цим ми зможемо отримати добро та насолоду, і не будемо відчувати жодної неприємності під час отримання задоволення, як зазначено вище.

І з цієї причини, щоб не мали ми сорому, дана нам ще одна річ, що зветься категорією «віра вище знання». «Оскільки, якби було вище управління відкритим, - як він пише в Передмові, - тоді не було б жодної можливості зробити що-небудь на користь Творця, а все було б вимушено бути для власної користі», - якби смак насолоди від заповідей був би відкритий більше, ніж матеріальні насолоди. Ми ж бачимо, як в матеріальних утіхах важко, коли людина бажає поступитися якоюсь матеріальною насолодою, і сказати, - я прийму цю насолоду тільки тоді, коли я зможу спрямувати намір на «заради небес», інакше я не бажаю приймати цю насолоду. Як це важко!

А щодо смаків, що в Торі та заповідях, нам треба вірити в те, що сказав Арі, - що через розбиття впали іскри святості в середину кліпот, і звуться мовою Зоар іменем «тоненька свічечка», тобто невеличке світіння святості. А з нього витікають усі насолоди, що існують в нашому матеріальному світі. І людина може зробити тут підрахунок, - якщо стосовно маленьких насолод так важко зробити вибір і сказати, що вона бережеться, аби отримувати матеріальні насолоди лише заради небес, тобто, вона готова поступитися кожною з насолод, котру отримує, якщо не може мати намір при цьому заради небес, - як це важко, то набагато більше це було б, якби були відкриті добро та насолода, одягнені в Тору та заповіді, бо тоді створіння не здатні були б зробити вибір і все робити лише заради небес, а отримували б все добро та насолоду задля власної користі.  

Тому, для того, щоби створіння могли б виправити себе, аби здобути злиття і тотожність властивостей в час отримання добра та насолоди, для цього зробилися скорочення та приховання. І тоді, якщо благо не є відкритим в Торі та заповідях, і людина виконує Тору й заповіді, керуючись своєю вірою, тобто, вона вибирає Тору та заповіді не тому, що має вона задоволення в Торі та заповідях, бо поки що благо й насолода не відкриті, як зазначено вище, бо до того, як людина виправить свої келім отримання, щоби те, що вона робить, було б заради небес, а не для власної користі, то перебуває над цією людиною категорія скриття та приховання, і є тоді місце для вибору, тобто вибирати й дивитися, чи працює вона для власної користі, або на користь Творця.

Але ж, якби були відкриті добро та насолода, тоді створіння були б вимушені залишитися в категорії власної користі, оскільки не могли б віддалити себе від Тори та заповідей через відкритість вищого управління, як зазначено вище. Як сказав (в Передмові до ТЕС, 43), такими словами: «І, скажімо, наприклад, якби Творець поводився зі Своїми створіннями відкритим управлінням, так, коли, приміром, кожний, хто їсть заборонену річ, подавиться негайно, на місці, а кожний, хто виконує заповідь, знайде в ній насолоду надзвичайну, подібну до найзначніших насолод, що в цьому світі, то тоді – який дурень помислив би навіть скуштувати заборонену річ, тоді, коли знав би, що миттю втратить через це своє життя, так само, як і не думає стрибнути в вогонь. А також, - який дурень залишив би будь-яку заповідь, не виконавши б її відразу і якомога спритніше». Виходить, що справа ця, віри, а також справа роботи заради віддачі, а не заради власної користі, все це – на благо людини.

І зі сказаного зрозуміємо те питання, котре ми підняли: навіщо дано нам цей порядок роботи шляхом віри вище знання. Бо ж логіка доводить, що якби Творець дав би нам роботу в Торі та заповідях на рівні знання й зі здоровим глуздом, було б набагато легше виконувати роботу в святості. Також «Творець не входить у чвари зі Своїми створіннями», як вже сказано. То якщо так, - чому зробив це?

Відповідь така, що лише шляхом скритності та приховання є можливість, що створіння прийдуть до довершеності, тобто, що отримають добро та насолоду в досконалості, іншими словами, що не відчуватимуть неприємності в час отримання насолод. Тому виходить, що саме в час, коли ми можемо йти в категорії «моха ве-ліба» до Творця, саме цим шляхом, - цей шлях є найбільш успішним. А не так, як кожний думає, що якби Творець дав нам шлях роботи в категорії розуму, тобто, щоб вище управління було б відкритим, через це прийшли б створіння до досконалості. Про це можемо сказати, як написано: «Бо Мої думки – не ваші думки». І зі сказаного зможемо пояснити те, що ми запитували, - чому малхут зветься «закон», бо вона зветься «закон Тори». І говорить там Зоар, що малхут називається «законом Тори», а не самою Торою, постановою Тори, що вона малхут, – але треба включити малхут в Тору в повній єдності.

І запитали ми, - чому малхут зветься «закон». А відповідь така, що малхут називається «малхут (царство) небес», бо вона є категорією віри, - вірити в Творця, що Він наглядає за всім світом, управляючи як «Добрий і Той, хто дає добро».

Але, коли людина починає робити розрахунки щодо себе, тоді бачить, що вона сповнена недоліків, і якщо так, то як тіло, може зрозуміти, що все це – благо. І при тому, що дано нам молитися про погані стани, котрі ми відчуваємо як у матеріальному, так і в духовному, але після цього, тобто після молитви, коли людина молилася, і не отримала відповіді на свою молитву, коли вона бачить, що перебуває в остаточній ницості, як в матеріальному, так і в духовному, то має вона тоді зміцнитися і сказати, що ім’я Творця – це «Добрий і Той, хто дає добро».

І це – велика робота, оскільки щодо всіх питань, котрі ставить тіло, немає в нас пояснень відповідно до розуму. А людина має сказати, що я приймаю на себе тягар «царства небес» вище знання. І говорить, що така вона, постанова Творця. Бо про це сказали кабалісти: «Оскільки народи світу, визначаючи Ісраель, говорять: «Що це за заповідь, і що за сенс в ній?» То це те, що треба відповісти: «Закон це, постанова Моя, не маєш ти права вагатися щодо нього».

Тому «малхут небес» зветься «закон». Але вона – закон Тори, а не сама Тора. Тобто, щоб удостоїтись Тори, треба прийняти на себе закони, котрі Тора дала нам. Інакше неможливо прийняти Тору. А коли людина приймає на себе «царство небес», тоді вона зветься категорією «ісраель», бо завдяки «царству небес», котре людина приймає на себе вище свого знання, вона виходить із себелюбства, і тоді вона є готовою до отримання самої Тори.

Інакше, тобто, коли не заслужила поки що келім віддачі, то вся Тора, котру вона візьме, все піде до «сітра ахра», а не у святість. Інакше кажучи, світло Тори, яке є тими добром та насолодою, котрі створіння мають дістати, впаде у кліпот. Але через це були скорочення і приховання, - щоб усе ввійшло б до святості. Тому, саме коли людина заслужила категорії «ісраель», тобто що вже удостоїлась «царства небес», це означає, що в усьому, що вона робить, немає в неї іншої думки, як тільки принести задоволення Сотворителю своєму, - тоді можуть дати їй Тору.

І зі сказаного виходить, - те, що заборонено навчати Торі ідоловірця в плані духовної роботи означає, що неможливо вивчати Тору весь той час, коли людина поки що в категорії «ідоловірець», тобто поки що занурена в себелюбство. Як сказано зазначено, віра вище знання, що зветься «малхут (царство) небес», котра є категорією закону, це спосіб, як вийти з себелюбства, і заслужити цим, [властивість «ісраель»]згідно з порядком роботи, даним для цього часу, коли людина бажає прийняти на себе «малхут небес» в категорії «моха ве-ліба». Тоді вона заслуговує властивість «ісраель», що означає, що всі її дії будуть лише «заради небес», і тоді це той час, коли може отримати Тору, і не буде кліпот, що можуть живитися від святості.

І цим маємо пояснити те, що сказали кабалісти (в трактаті Хулін, 89): «Світ існує лише для тих, хто стримує себе під час свари». І треба зрозуміти це, що коли людина не стримує себе, а відповідає другому під час свари, то через це світ вже не може існувати. А пояснення, зі сказаного вище, що в плані духовної роботи «світ» - це сама людина, як написано в Зоар: «Кожна людина, вона маленький окремий світ». А якщо так, то пояснення таке, що коли людина починає сваритися з тілом, і бажає виконати те, що сказали кабалісти: «Завжди хай підбурює людина добре начало проти злого начала». А пояснення Раші, що хай веде з ним війну, і це зветься «війна проти злого начала», тобто, коли людина вимагає від тіла, щоб робило все «заради небес» і це дуже сердить зле начало, оскільки вона хоче повністю скасувати його володіння, а все, що робить людина, вона бажає, щоб було все в ім’я небес. Тоді тіло приходить до неї зі справедливими претензіями, і висловлює «інтелектуальні» твердження. І якщо людина бажає існувати, тобто бажає прийти до повної досконалості і виконати волю Творця, котрий бажає насолодити створіння Свої, це означає, щоб удостоїлись вони світла Тори, котре є тими добром і насолодою, що в задумі створіння. Тоді заборонено відповідати тілу словами «з розуму». Тобто, говорити тілу, що воно йде «в знанні», а той хто йде «в знанні», вимушений бути в «заради отримання», як зазначено вище… А нехай стримує себе під час свари, і говорить йому: «Ти маєш рацію з боку розуму, а я йду вище свого знання».