Вчення про десять сфірот

Частина третя

Пряме світло та відбите світло

Глава 7

З'ясовує, як малхут де-Ацилут спустилася та обернулася на кетер світу Брія.

Містить десять пунктів: 1. У світі Брія є в рош Аріх Анпіна тільки ХАҐАТ і бракує КАХАБ. 2. Рош кожного парцуфа не вдягається в нижнього. 3. Дві бхіни спускаються від екрана вищого світу до нижчого світу: а) десять сфірот прямого світла й відбите світло, що виходять з екрана завдяки зівуґу де-акаа; б) світло малхут де-малхут вищого світу, що розсікає екран та спускається бути кетером у нижчому світі. 4. Спочатку була малхут великою, як зеїр анпін, і «звинувачувала», стверджуючи, що бажає панувати одна. І сказано було їй: «Іди та зменш себе, щоб спуститися в світ Брія й там пануватимеш». І точка малхут обернулася на кетер у світі Брія. 5. У момент зменшення видалилися дев'ять нижніх сфірот від малхут і піднялися до їхнього кореня, зеїр анпіна. 6. Якщо дев'ять сфірот малхут відходять через ваду, недолік у нижчих, то вони не піднімаються в зеїр анпін, а падають у кліпот. 7. Подібно до того, як точка малхут де-Ацилут спустилася й обернулася на кетер де-Брія, - так воно й у кожному зі світів. 8. Внаслідок того, що малхут вищого стала кетером нижнього, зв'язуються світи один з одним, і ҐАР де-Брія можуть піднятися в шабат у світ Ацилут. 9. Коли реально рахують створіння, - їх тільки чотири, тобто ХУБ ТУМ, а коли рахують і корінь з ними, - то їх п'ять, тобто КАХАБ ТУМ. 10. І так само - у кожному парцуфі й у кожній сфірі: вища зветься створювачем, а нижча - створінням. І є проміжна бхіна між ними, яка називається «кетер», - усе, як описано у світах, і це сенс: «Я перший і Я останній». Бо кетер - він останній у вищого й перший у нижнього.

Дві бхіни спускаються з вищого світу в світ нижній: 1) Десять сфірот прямого світла, одягнені у відбите світло, що поширюються завдяки екрану й зівуґу де-акаа; 2) Остання бхіна вищого світу, тобто малхут де-малхут, яка спускається й стає Атіком у нижчому світі. І вона не поширюється за допомогою відбитого світла в екрані, а розсікає екран та спускається

1) Знайшов я у рава Ґедальї Алеві, що три перших сфіри з шести кінців Аріх Анпіна де-Брія, звані ХАҐАТ, які залишилися відкритими без облачення, - ці три є екраном. Пояснення цьому таке: з'ясували вже, що в кожному з цих трьох світів є у них один екран. Проте, щодо екрана між Ацилутом і Брія, коли пройшла через нього подоба всіх світел Ацилуту, щоби створити, відповідно, десять сфірот де-Брія, вони не розсікли цей екран, пройшовши через нього, а тільки пройшло через цей екран їхнє світло, і були створені всі десять сфірот де-Брія. І ось, також і три перших з Аріх Анпіна де-Брія, - тобто ХАҐАТ, - вони також проходять через екран, не пробиваючи його, а тільки світло їхнє зменшується та проходить у невеликій кількості через екран. Але ця точка малхут де-Ацилут, яка спустилася, щоби вдягтися в ці ҐАР де-Аріх Анпін, вона являє собою саме світло малхут де-Ацилут, і тому пробиває та розсікає сам екран і спускається, і вдягається в ҐАР де-Аріх Анпін (де-Брія).

Ор пнімі

1. Три перших сфіри з шести кінців Аріх Анпіна де-Брія, звані ХАҐАТ... Десять сфірот де-Брія всі вони на рівні світла біна, - і навіть кетер та хохма (див. вище гл. 4, п. 2). Але оскільки рівень біни де-Ацилут одягнений на ХАҐАТ де-Аріх Анпін, тому зможуть продовжитися від нього у світ Брія тільки його ХАҐАТ НЕГІ, тобто його ВАК («вав кцавот», букв. «шість кінців»). І тому ХАҐАТ Аріх Анпіна де-Брія визначаються як ҐАР Аріх Анпіна, що там, і з'ясується ще у відповідному місці.

2. Які залишилися відкритими без облачення... Рош будь-якого парцуфа не вдягається в нижній парцуф, тому що облачення нижнього починається від пе де-рош вищого й вниз, як описано у відповідному місці. І оскільки ХАҐАТ де-Аріх Анпін - це рош, тому вони є відкритими, без облачення.

3. Вони не розсікли... Розсічення означає подолання світлом кордону, що в екрані, не дивлячись на його силу затримання, - і воно прориває, проходить і світить також і під екраном. І треба добре пам'ятати те, що ми з'ясували вище щодо удару вищого світла в екран (див. «Ор пнімі» гл. 2, п. 3), коли екран перериває вище світло, що поширюється аби пройти також і під його межу, та повертає його назад, як сказано вище в рава (ч. 3, гл. 1, п. 3 [текст рав]). І разом з тим якась частина вищого світла проривається та не повертається назад, а спускається вниз під екран і світить там. Це подібно до того, що він пробив, проломив і зробив дірку в тілі екрана, пройшовши своїм шляхом від нього й вниз. Однак тут немає жодної подібності до розсічення й отвору матеріальним, уявним і відчутним, ні в якому разі. Йдеться лише про «порушення кордону», бо екран обмежує світло, як відомо, - і частина вищого світла, яку екран не обмежив і не затримав, зветься таке, що ця частина пробиває екран, тобто обмеження й затримування, що в ньому, та проходить під екран униз.

І ця частина, яка порушила кордон екрана й пройшла вниз, називається малхут де-малхут вищого ступеня, або точкою малхут вищого.

І тому ми повинні розрізняти в зівуґу де-акаа дві особливості.

Особливість перша - це те, коли екран долає світло й повертає його на місце, при цьому відбите світло стає облаченням на чотири бхіни вищого світла знизу вгору. У силу цього розширюється малхут у десять сфірот «від себе й в себе», від екрана й вниз, таким способом, що всі десять сфірот, які вийшли від екрана й угору, - пройшло їхнє світіння також і від екрана й вниз. і відбили вони подібне собі там згори вниз (див. в «Ор пнімі», гл. 2, п. 3), і це перша відмінність, яка є в зівуґу де-акаа.

Особливість друга - це та частина вищого світла, яка розсікла й пробила екран, та пройшла вниз під екран без допомоги відбитого світла, тобто буквально вище світло як таке. Як з'ясували вище, ця частина називається «точка малхут вищого», або «малхут де-малхут вищого», яка анулювала межу, не звертаючи увагу на силу затримання, що в екрані. І зрозумій це добре, що відносно тієї точки екран вважається, як його, наче взагалі не існує, і тому уточнив рав і сказав: «пробиває й розсікає екран», з причин, які ми з'ясували. І відповідно до цих двох особливостей, які ми з'ясували, зрозумій усе продовження слів рава.

(Див. питання 17, 97, 113)

4. Тому пробиває та розсікає сам екран і спускається, і вдягається в ҐАР де-Аріх Анпін (де-Брія). Тобто, у ХАҐАТ де-Аріх Анпін, які є його ҐАР, оскільки в цьому Аріх Анпіні де-Брія є тільки ВАК: одні лише ХАҐАТ НЕГІ; і виходить, що ХАҐАТ - це його ҐАР, як сказано вище. І зрозумій тут, що ця точка малхут де-Ацилут, яка пробила та спустилася під екран і вниз у вигляді другої особливості, розглянутої вище, - це Нескінченність, яка називається вище іменем «тогу», в якій є властивості Нескінченності й немає жодних властивостей від чотирьох бхінот ХУБ ТУМ, і включені ці чотири бхіни до неї в потенціалі, а не фактично. І ці ҐАР Аріх Анпіна, всередину яких облачилася точка вищого, - ці ҐАР приходять від першої особливості, розглянутої вище, і називаються «богу», і в них чотири кореня цих чотирьох бхінот ХУБ ТУМ вже повністю в дії, тобто завдяки облаченню відбитого світла. І це вже справжні келім, реальні, і запам'ятай це.

(Див. питання 15, 114)

Спочатку малхут була такою ж великою, як зеїр анпін, і завинила, тобто забажала панувати одна. І тоді було сказано їй, щоб зменшила себе на дев'ять сфірот Ацилуту, і спустилася в Брія, і панувала б там. І ці дев'ять сфірот, які зникли в неї, приєдналися до своїх джерел у зеїр анпіні. І тоді вона спустилася та обернулася на Атік у світі Брія

2) І ось, сенс цієї точки полягає в тому, що адже відомо, що існували два світила, при утворенні їхньому однієї величини вони були створені, рівними одне одному. І коли «місяць» (малхут) висунув звинувачення й зменшився, це значить, що була малхут у стані повного парцуфа, - і зменшилася, і стала у вигляді маленької точки, що складається з десяти сфірот. А дев'ять інших точок відлетіли від неї, - як відомо, корінь її первісно є лише однією точкою. І потім прийшли додатково завдяки зеїр анпіну дев'ять інших точок, і тому вона (малхут) називається «дзеркало, у якого немає нічого свого». І тому повернувся зеїр анпін та забрав їх, а вона залишилася у вигляді маленької точки. І тоді не змогла вона встояти там через занадто малий свій стан, і спустилася замість цього в рош де-Брія. (Див. питання 201, 219-220)

Ор пнімі

5. Існували два світила, при утворенні їхньому однієї величини вони були створені, рівними одне одному. Зеїр анпін і малхут називаються двома світилами, тому що вони впливають на нижні світи, бо від ҐАР, - кетера, хохми, біни, - нижні не можуть отримувати, і тому тільки зеїр анпін і малхут світять нижнім, тому називаються «світилами». У момент, коли вони були створені, за висотою своєю вони були рівними, тобто малхут отримувала світло від біни, а не через зеїр анпін, і таким чином обидва були рівними. Тому що, як зеїр анпін був створений біною та отримував світло від біни, так і нуква отримувала світло від біни. Але коли малхут не гідна отримувати від біни, а тільки завдяки зеїр анпіну, то вважається, що вона нижче від зеїр анпіна, бо отримувач є нижчим за того, хто дає йому, як відомо. І сенс цього буде з'ясований у відповідному місці.

(Див. питання 133)

6. Була малхут у стані повного парцуфа, - і зменшилася, і стала у вигляді маленької точки, що складається з десяти сфірот. Уже з'ясували вище, що «місяць», тобто малхут, - була вона нарівні із зеїр анпіном, тобто з «сонцем». І тоді була висота їх обох на рівні ВАК, - ХАҐАТ НЕГІ, - і обом бракувало рош, тобто були без трьох перших сфірот, і обидва живилися від біни, яка називалася «кетер». І це те, що пишуть мудреці (трактат «Хулін», 60:2), що (малхут) сказала: два правителя не користуються однією короною тобто Імою (біною), а малхут бажала володарювати одна. І тоді було сказано їй: «Іди й зменш себе», - тобто вийди з Ацилуту в Брія, і там володарюй.

І малхут, яка була в Ацилуті цілим парцуфом у десять сфірот, зменшилася внаслідок спуску в Брія, та перебувала там у вигляді маленької точки, що складається з десяти сфірот, «у потенціалі», а не фактично. І ще буде з’ясовано далі.

(Див. питання 71, 83)

7. А дев'ять інших точок відлетіли від неї... тобто залишилися в зеїр анпіні в Ацилуті, і спустилася в Брія одна тільки малхут де-малхут.

8. І потім прийшли додатково завдяки зеїр анпіну дев'ять інших точок, і тому вона (малхут) називається «дзеркало, у якого немає нічого свого». І тому повернувся зеїр анпін та забрав їх, а вона залишилася у вигляді маленької точки.
«Дзеркало» означає «світило», тому що малхут називається світилом, як сказано вище. І каже: «немає в неї нічого від себе», тому що її корінь, первісно, це одна точка, як пише рав вище. А всі дев'ять сфірот, які були в неї, коли вона ще була в Ацилуті, - були не її бхіною, тобто від прямого світла малхут, а лише від відбитого світла, який вона піднімала за допомогою екрана від себе нагору, до зеїр анпіна. І це відбите світло повертається від зеїр анпіна до малхут згори вниз та будує малхут у вигляді десяти сфірот (див. «Ор пнімі», гл. 2, п. 3). І це те, що говорить рав, що «прийшли додатково завдяки зеїр анпіну дев'ять інших точок». І тому в момент, коли зменшилася малхут та спустилася в Брія, спустилася тільки сутність малхут, а всі дев'ять перших сфірот у вигляді відбитого світла залишилися в Ацилуті, у зеїр анпіні, в їхніх коренях. І це те, що пише рав: «повернувся зеїр анпін і забрав їх». І тому називається вона «дзеркалом, у якого немає від себе нічого».

(Див. питання 12)

Навіть після того, як вже було виправлено зменшення малхут, залишилася малхут у вигляді Атіка у світі Брія

3) І хоча це було під час ущербності місяця при створенні світу, але й після того, як вже була виправлена й повернулася на своє місце ахор бе-ахор, і був створений Адам Рішон, і повернув її панім бе-панім, як було спочатку, - потім, внаслідок гріхів нижчих, знову зменшилася та спустилася, і в цьому весь внутрішній сенс наших молитов, - виправити її під час наших молитов. І тоді вона повертається до початкового стану, бо немає в нас сили на більше. І ось кожна частка в святості залишає рошем (враження, слід) на своєму місці, не дивлячись на те, що відходить звідти. І завжди залишається ця точка в рош де-Брія.

Ор пнімі

9. Був створений Адам Рішон, і він повернув її панім бе-панім, як було спочатку... Це довга тема, і немає тут місця з'ясовувати її.

10. І ось кожна частка в святості залишає решимо на своєму місці, не дивлячись на те, що відходить звідти... Така річ як зникнення не ведеться в духовному, і будь-яка зміна, зменшення, і т.п., не означають, що перша бхіна зникає й замість неї приходить інша, нова бхіна, а означає, що перша бхіна залишається, як і була, а зміна, про яку ми говоримо, у тому, що приходить властивість додаткова до першої. Так, що кожен раз, коли мовиться про те, що якась бхіна змінилася, мається на увазі, що додалася бхіна нова до першої. І повинні пам'ятати про це, тому що неможливо нагадувати постійно. І це те, що пише рав: «кожна частка у святості залишає рошем на своєму місці, не дивлячись на те, що зникає звідти. І завжди залишається ця точка в рош де-Брія». Тобто, як з'ясували, підйом цієї точки та її повернення на своє місце в Ацилут не спричинює ніякого зникнення в точці, яка спустилася в Брія, тому що немає зникнення в духовному. І тому слід розуміти повернення точки в Ацилут як щось нове, що з’явилося додатково, подібно до запалювання свічки від свічки, і першої не убуває. Так, що точка залишається в рош де-Брія, і також піднялася в Ацилут, і тепер є дві точки, - і зрозумій це добре.

(Див. питання 232)

Коли відхід дев'яти сфірот малхут відбувається через гріхи нижніх, то дев'ять її сфірот не піднімаються в зеїр анпін, а падають у кліпот

4) Однак у той час, коли її зменшення - внаслідок пороків нижчих, то дев'ять інших точок, які відходять від неї, вони не повертаються до зеїр анпіна, до джерела, з якого прийшли, а спускаються внаслідок наших гріхів у кліпот, у вигляді «Шхіни у вигнанні». І не слід продовжувати це.

Подібно до того, як точка малхут де-Ацилут спустилася й стала Атіком у кетер де-Брія, - так і в кожному зі світів, коли малхут вищого світу облачається в кетер світу, нижчого за той

5) І повернімося до теми. Ця точка була спочатку «хвостом у левів» у соф світу Ацилут, як сказано: «Хава була хвостом у Адама». А потім спустилася й зменшила себе у вигляді точки, і стала «головою в лисиць», - справжньою рош для Брія. І так було в кожному світі, коли точка малхут де-Єцира спустилася в рош Асія, і так само - з Брія в рош Єцира. І так було також і в рош де-Ацилут, за принципом «усіх їх у мудрості утворив Ти». Оскільки світло Нескінченності облачилося у вищу хохму, що вище від світу Ацилут, спустилася сама та хохма, і пробила екран, що над Ацилутом, і спустилася з місця свого виходу та вдягається в Ацилут, і завдяки їй отримує Ацилут світло Нескінченності. Це й становить сенс слів «усіх їх у мудрості утворив Ти», як сказано про світ Ацилут.

Ор пнімі

20. Ця точка була спочатку «хвостом у левів» у соф світу Ацилут... Тобто, сіюмом - закінченням усіх сфірот світу Ацилут, які уподібнені в порівнянні зі сфірот світу Брія, левам по відношенню до лисиць. І малхут спустилася з сіюму сфірот де-Ацилут і стала рош для сфірот світу Брія.

30. Як сказано: «Хава була хвостом у Адама». Зеїр анпін і малхут називаються Адамом і Хавою, а малхут є сіюмом усіх сфірот зеїр анпіна. І тому говорять мудреці про Адама Рішона перед створенням Хави, що «Хава була хвостом у Адама», тобто сіюмом, завершальною його бхіною.

(Див. питання 45)

40. Світло Нескінченності облачилося у вищу хохму, що вище від світу Ацилут, і спустилася сама та хохма... Тобто малхут де-АК, всередині якої знаходиться екран бхіни ґімель, яка є рівнем хохми, - ця малхут спустилася й стала Атіком у світі Ацилут.

Внаслідок того, що малхут вищого стала кетером нижнього, зв'язуються світи один з одним, - отримувати світіння один від одного

6) Отже, усе це, що відбувалося у всіх світах, - усе було на користь тим світам, щоб зв'язати кожного з кожним, щоб могли отримувати світіння один від одного, тим, що сіюм Ацилуту є реально початком рош де-Брія, і те саме - в інших світах.

Внаслідок того, що малхут де-Ацилут одягається в кетер де-Брія, який у гейхалі «кодеш кодашим» (святая святих), може цей гейхаль (палац) піднятися в шабат в Ацилут

7) І в цьому сенс «дня суботнього», бо тоді додається святість у світах, і тоді вищий гейхаль кодшей кодашим світу Брія знову піднімається в Ацилут, і стає Ацилут повністю завершеним, і відповідно до цього, - в інших світах. І не слід тут продовжувати про це.

Ор пнімі

50. Тоді вищий гейхаль кодшей кодашим світу Брія знову піднімається в Ацилут... Рош де-Брія, де одягається точка малхут де-Ацилут, називається «гейхаль» кодеш кодашим, і весь цей гейхаль піднімається в шабат, день суботній, разом з точкою, в Ацилут, з причини точки де-Ацилут, яка вдягнена там.

(Див. питання 86)

У кожному створінні є не більше, ніж чотири ступеня ХУБ ТУМ і проміжна бхіна між Творцем та створінням, звана «кетер», в якій є властивістьТворця й властивість створіння

8) Правило, яке випливає з цього: у дійсності у створінні - не більше, ніж тільки чотири ступеня, і це чотири букви імені АВАЯ, і вони - Ацилут, Брія, Єцира, Асія, і вони - хохма, біна, тіферет і малхут. І тому Тора починається зі слова «берешит», і «немає іншої решит (початок), крім хохми», як сказали мудреці. І вони сказали це мовою заперечення, щоби вилучити кетер. Однак є проміжний ступінь, що включає дві бхіни: створювача й створіння. Вона називається «кетер», і цей кетер має в собі сукупність усього, що знаходиться вище за нього, і хоча він найменший з усіх, живиться від усіх, і є в ньому корінь усіх десяти сфірот створінь, він впливає на всіх.

Ор пнімі

60. І тому Тора починається зі слова «берешит», і «немає іншої решит, крім хохми», як сказали мудреці. І вони сказали це мовою заперечення, щоби вилучити кетер. Було б їм сказати, що решит - це хохма, чому ж вони сказали: «немає іншої решит, крім хохми», адже сенс той же, і не інший: «щоби вилучити кетер», навчити тебе, що кетер ні в якому разі не є початком світу, а хохма - це початок світу. Адже світ у цілому має чотири бхіни ХУБ ТУМ, і хохма - це перша бхіна з них, а кетер не входить у число бхінот світу, це проміжна бхіна, і він сам по собі також містить чотири бхіни, як сказано вище.

(Див. питання 188)

Коли ми налічуємо чотири - це число створених реально, а коли ми налічуємо п'ять, ми рахуємо з ними і кетер, в якому є й створювач, і створіння

9) І не дивуйся тому, що іноді ми говоримо, що десять сфірот діляться на чотири букви імені АВАЯ, а іноді ми говоримо, що поділяємо на п'ять парцуфів: коли ми говоримо про чотири, - це число створінь, що існує в дійсності, реально, а якщо ми налічуємо п'ять парцуфів, це коли ми рахуємо й корінь, створювача із самими створіннями.

Ор пнімі

70. Іноді ми говоримо, що десять сфірот діляться на чотири букви імені АВАЯ, а іноді ми говоримо, що поділяємо на п'ять парцуфів... Однак ці десять сфірот не діляться на десять парцуфів, і причина в тому, що шість сфірот ХАҐАТ НЕГІ не утворюють шість парцуфів, тому що всі вони є однією бхіною авіюту екрана та міри ступеня, - тобто бхіною ґімель. І тому всі разом виходять з одного зівуґу де-акаа, і вважаються тому як один парцуф. І відмінності між шістьма сфірот ХАҐАТ НЕГІ з'ясуються в подальшому.

 (Див. питання 189)

У всіх ступенях, що у світах, вищий вважається створювачем, а нижній - створінням, в якому є чотири бхіни. І є між ними проміжна бхіна звана «кетер», в якій є й створювач, і створіння. І кетер, з боку того, що він - малхут вищого, називається «ані» (я), а в плані, що він кетер нижнього, називається «ейн» (немає). І це є сенсом: «Я - перший і Я - останній»

10) І знай, що таким же чином це в кожних десяти сфірот, що в кожному зі світів, і так само, зокрема, у кожному з парцуфів, бо завжди  кожна бхіна, що зветься вищою, вона - створювач, а нижня - створіння. І немає створіння меншого ніж чотири букви АВАЯ, навіть у десяти окремих сфірот та підсфірот. І є між ними проміжна бхіна, звана кетер, і зрозумій це добре, тому що в цьому проясняться всі тлумачення, які будемо з'ясовувати. І це: «Я - перший і Я - останній», тому що кетер - він перший і він останній, і він - «ейн» (немає), і він - «ані» (Я). Оскільки зі сторони малхут створювача, що в ньому, - він останній, і називається «ані» (Я), і це малхут. А зі сторони кореня створінь, що в ньому, що є бхіною кетера, - він перший, і називається «ейн», - де ті ж самі букви (алеф-юд-нун), що й у «ані» (алеф-нун-юд). (Див. питання 227)

Ор пнімі

80. І немає у створінні менше чотирьох букв АВАЯ, навіть у десяти окремих сфірот та підсфірот... Чотири букви імені АВАЯ, - це ХУБ ТУМ, і тіферет включає в себе шість сфірот, а проміжний ступінь між Творцем і створінням називається «кетер». Разом їх - десять сфірот, і кожна окрема сфіра з цих десяти сфірот обов'язково включає до себе також десять сфірот, і те ж саме - в окремих підсфірот, як ми це докладно з'ясували у «Внутрішньому спогляданні» частини другої (п. 96).

90. І це: «Я - перший і Я - останній», тому що кетер - він перший і він останній, і він - «ейн» (немає), і він - «ані» (Я). Є тут дуже поважний натяк, тому що слово «ейн», вказує на відсутність осягнення, і протилежним йому є слово «ані» (Я), сенсом якого є повне розуміння в його граничній повноті. І хоча й немає двох протилежних понять, які б суперечили одне одному більше, ніж ці два слова «ані» та «ейн», як з’ясовано, попри все це, букви, що їх складають, є рівними й тотожними. І це є великим дивом, про яке написано: «Я перший і Я останній», щоб показати, що це не два поняття, а буквально одне, як пише рав: «Бо з боку малхут створювача, яка в ньому, - він останній, і називається «Я» (ані), і це малхут. А зі сторони кореня створінь, який у ньому, тобто кетера, - він перший, і називається «ейн», що є буквами слова «ані». І ці речі є глибшими за все найглибше й вищими за все найвище, і тому застерігає нас рав тут і каже: «і зрозумій це дуже добре, бо цим проясняться всі тлумачення, які будемо з’ясовувати».

Тому ми повинні добре зрозуміти внутрішній зміст двох цих протилежних понять, що розглядаються тут, які не є навіть двома відокремленими категоріями. А повинні ми розуміти їх як одне поняття, - так, що оскільки це малхут вищого й сутність вищого, який розсік і пробив екран, - як описано вище, де на точку малхут вищого обмеження екрана не діє зовсім. І з цієї причини кетер називається: «Я - останній», що означає кінцеву довершеність, тому що малхут вищого отримує від усіх десяти сфірот вищого, причому ці десять сфірот неодмінно включають усі ступені й парцуфи, гідні поширитися у світах, що нижче за них. Знаходимо, що ця точка включає кінцеву досконалість, і це - «Я - останній». І це зміст кетера, який називається Атік, і називається тогу, і називається іскрою Творця, і називається Нескінченністю.

І оскільки це корінь для створінь, які в ньому, тому що це кетер для нижчого, створеного, і це «Я перший», який називається «ейн» - букви слова «ані», - тобто, по відношенню до створінь ті букви «ані» самі робляться сполученням «ейн», що за сенсом є зворотним сполученню «ані», оскільки це також малхут вищого, однак у плані «світло зменшується й проходить через екран», як написано вище докладніше, він включає через це, реально, чотири бхіни ХУБ ТУМ.

І тому називається «рош створіння», і все, що є в ґуф, - іде від рош. І називається «ейн» тому, що всі ступені й світи, що знаходяться під ним, вони розкривають те, що наявне в рош. І перш ніж вони завершують призначене для них, рош знаходиться у вигляді «ейн», як написано: «Я перший», - тобто тільки початок розкриття й корінь розкриття. І називається Аріх Анпін, і називається «богу», і називається іскрою створіння, і називається «кетер». Заглибся в ці слова, можливо, удостоїшся й знайдеш вхід до мудрості. Однак те, що написано, що Атік (світу Брія) називається «Я останній», означає тільки, - зі сторони його підйому в Ацилут у шабат, що він знову стає там малхут вищого, як пише рав, і зрозумій це.

(Див. питання 15, 213-214)