Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

Вступ до науки кабала

(переклад з івриту)

 1) Рабі Хананія бен Акашья говорить: "Захотів Творець удостоїти (івр. "лезакот" – "удостоїти" або "очистити") Ісраель, тому примножив їм Тору та заповіді, як сказано: "Творець, бажаючи праведності його, звеличить Тору і зміцнить" (трактат "Макот", 23:2). І відомо, що "заслуга" (івр."зхут") – це від слова "очищення" (івр."іздакхут"). І це так, як сказали мудреці: "Заповіді дані лише аби очистити ними Ісраель" (Мідраш "Берешіт Раба"). І треба зрозуміти сенс цієї "чистоти", котру ми досягаємо завдяки Торі та заповідям, а також: що це за грубість (івр."авіют") в нас, котру ми повинні очистити Торою та заповідями.

Ми говорили вже про це в моїх книгах "Панім Меїрот у-Масбірот" і "Вчення про десять сфірот". Повторімо зараз це коротко. Задум творіння полягає в тому, щоб насолодити створіння мірою дарування щедрої руки Творця. Через це вкарбовано в душі велике бажання та прагнення отримати Його благо. Адже бажання отримувати є клі (букв."посудина") для міри насолоди, що існує у вищому благу. Бо яка міра величини і сили бажання отримати благо, така ж міра насолоди і цінності, що у вищому благу, не менше й не більше. І вони взаємопов’язані одне з одним, настільки, що неможливо їх розділити інакше, як за належністю, тобто насолода зв’язана з благом, а велике бажання отримувати благо притаманне створінню-одержувачу. І обидва вони безумовно походять від Творця, проте маємо розділяти між ними у згаданий спосіб, коли благо, воно від сутності Творця (Ацмуто), тобто, походить воно "суще з сущого", а бажання отримувати, котре включене в нього, є коренем створінь, а це означає – корінь того нового, що зветься появою "сущого з нічого". Бо в Ацмуто, – безсумнівно, немає там бажання отримувати. Тому й визначається, що згадане бажання отримувати є єдиним матеріалом створіння, від початку й до кінця. Так, що всі види численних створінь і різновидів їхніх, котрим немає ліку, і шляхи управління ними, – ті, що вже розкрилися і ті, що мають розкритися, – є ніщо інше, як міри і зміни значень бажання отримувати. І все, що є в них, у тих створіннях, тобто все, що одержується бажанням отримувати, котре вкарбовано в них, – усе це походить від Ацмуто, "суще з сущого", а зовсім не від нового створіння, яке є "суще з нічого", – бо зовсім не є чимось новим, а походить від вічності Творця, "суще з сущого".

2) І, як сказано, бажання отримувати включено, неодмінно й відразу, в задум творіння, з усіма численними характеристиками, що в ньому, разом з великим благом, котре Творець задумав дарувати створінням і насолодити ним. І знай, що це ті світла та келім (множ. від "клі"), котрі ми вирізняємо у вищих світах, бо вони з’являються неодмінно пов’язаними разом, і спускаються разом зі щабеля на щабель. І за мірою того, як щаблі спускаються від світла обличчя Творця і віддаляються від Нього, тією ж мірою відбувається матеріалізація бажання отримувати, включеного у світло. Також можна сказати й навпаки, що в мірі огрублення бажання отримувати, що у вищому благу, воно все більше опускається зі ступеня на ступінь, як пояснено далі. До місця, найнижчого за все, тобто туди, де бажання отримувати матеріалізується в усій необхідній мірі. І визначається це місце назвою "світ Асія", а бажання отримувати визначається як тіло людини, а благо, що отримує, визначається як міра життя в цьому тілі. І тим же чином також і в інших створіннях цього світу. Отже, уся різниця між вищими світами і цим світом у тому, що, поки бажання отримувати, яке міститься у світлі Творця, не матеріалізується в остаточній формі, означає це, що наразі перебуває в духовних світах, вищих за цей світ. А після того, як бажання отримувати грубішає остаточно, це вважається, що вже перебуває воно в цьому світі.

3) А порядок згаданого спуску до приведення бажання отримувати до його остаточної форми в цьому світі, реалізується за порядком чотирьох категорій, котрі виражаються в чотирьох літерах чотирибуквеного імені. Бо чотири літери АВАЯ, що в Його імені, включають у себе всю повністю дійсність без щонайменшого винятку. А загалом вони пояснюються десятьма сфірот (множ. від "сфіра"): хохма, біна, тіферет, малхут і їхнім коренем. І їх – десять сфірот, тому що сфіра тіферет включає в себе шість сфірот, звані ХАҐАТ НЕГІ (хесед-ґвура-тіферет, нецах-год-єсод), а також корінь, що зветься кетер. Проте по суті своїй вони звуться ХУБ ТУМ (хохма й біна, тіферет і малхут), і пам’ятай це. І вони є чотирма світами, що звуться: Ацилут, Брія, Єцира, Асія. І світ Асія включає в себе також цей світ. Так, що немає створіння в цьому світі, котре не вийшло б, як щось нове, з Нескінченності. Тобто з задуму творіння, котрим є – насолодити створіння. І неодмінно воно відразу ж складається зі світла та клі, тобто з певної міри вищого блага – з властивістю бажання отримувати те благо. Водночас міра блага походить від Ацмуто, "суще з сущого", а бажання отримати благо – абсолютно нове, "суще з нічого". І для того, щоб це бажання отримувати набуло свого остаточного виду, воно зобов’язане спуститися з тим благом, що в ньому, через чотири світи: Ацилут, Брія, Єцира, Асія. І тоді вже довершується створіння у вигляді світла та клі, що і зветься тілом та світлом життя, що в ньому.

4) А потреба в спуску бажання отримувати чотирма згаданими категоріями, що в світах АБЄА, в тому, що існує велике правило щодо келім: поширення світла і його вихід – це те, що утворює клі, яке було б гідним його функції. Тобто, поки клі ще не відокремилося ні разу від свого світла, – воно сполучене зі світлом, і анулюється щодо нього, як свічка перед смолоскипом. А феномен цього анулювання існує тому, що вони протилежні й кінцево далекі одне від одного, бо світло – це благо, що притягується від Ацмуто "суще із сущого", і з боку задуму творіння, що в Нескінченності, воно є повністю віддачею, і немає в ньому нічого від бажання отримувати. А протилежне йому – це клі, котре є великим бажанням отримувати те благо, воно й є всім коренем первозданного створіння, – йому абсолютно не притаманна віддача. І тому, оскільки вони сполучені разом, анулюється бажання отримувати в тому світлі, що в ньому, і може бути визначеним як певна форма лише після першого виходу з нього світла. Бо після виходу світла з нього, воно починає дуже прагнути його, і це прагнення, визначає і формує належним чином властивість бажання отримувати. А після цього, коли світло повертається і одягається в ньому, воно визначається тепер як два окремих феномена: клі та світло, або тіло й життя. І придивися до цього, бо це є найглибшим за все глибоке.

5) А тому мають існувати чотири категорії (івр. "бхіна"), що в імені АВАЯ, які звуться хохма, біна, тіферет і малхут. Бо бхіна алеф (перша), звана хохма, є насправді всією загальністю створіння, світла та клі, адже в ній – велике бажання отримувати з усім взагалі світлом в ньому, що зветься "світло хохма", або ж світло хайя (букв. "жива"), бо воно є всім світлом життя, що в створінні, одягненим в його клі. Проте ця бхіна алеф вважається вся світлом, а клі в ній майже непомітне, бо воно змішане зі світлом і анулюється в ньому, як свічка перед смолоскипом.

А після неї з’являється бхіна бет (категорія друга), тому, що клі хохма наприкінці посилюється в плані подібності властивостей до вищого світла, що в ньому, тобто, пробуджується в цьому клі бажання віддавати Створювачу, – згідно з природою світла що в ньому, котре все є віддачею. І тоді завдяки тому бажанню, що пробуджується в ньому, притягується до нього від Створювача нове світло, що зветься світлом хасадим. І через це майже повністю звільняється від світла хохма, котре дав йому вищий, який створив його, бо світло хохма отримується лише в його клі, яке є бажанням отримувати в повній мірі. Так, що світло і клі, що в бхіні бет, відрізняються абсолютно від бхіни алеф, бо клі, що в ній, є бажанням віддавати, а світло, що в ній, визначається як світло хасадим, що означає світло, яке походить від сили злиття створеного зі Створювачем. Бо бажання віддавати дає йому тотожність властивостей зі Створювачем, а тотожність властивостей у духовному (івр. «руханіют») є злиттям, як пояснено далі. А після неї з’являється бхіна ґімель (третя). Тому що після того, як зменшилося світло, що в створінні до категорії світла хасадим, зовсім без хохми, – а відомо, що світло хохма, це основне в життєвій силі створіння, – тому бхіна бет наприкінці пробудилася і притягнула в себе певну міру світла хохма, аби світило в світлі хасадим, що в ній. І ось, це пробудження притягнуло наново певну міру бажання отримувати, що є властивістю нового клі, званого бхіна ґімель, або тіферет. А категорія світла, що в ній, називається світло хасадим зі світінням хохми, бо головним в цьому світлі є світло хасадим, а меншість у ньому – це світло хохма. А після неї з’являється бхіна далет (четверта), і це тому, що також і клі бхіни ґімель в кінці пробудилося до притягнення світла хохма в повній мірі, як це було в бхіні алеф. І виходить, що це збудження є категорією прагнення до тієї міри бажання отримувати, що в бхіні алеф, і є додатковим до нього, бо тепер вже відділилося від того світла. Адже зараз світло хохма не зодягнене в нього, але прагне до нього, тому встановлюється бажання отримувати у своїй повноті. Бо після поширення світла та його виходу звідти, усталюється клі, а коли знову отримає світло, вийде, що клі передує світлу. І тому визначається ця бхіна далет як кінцеве довершення клі, і зветься малхут.

6) Отже, ці згадані чотири категорії є десятьма сфірот, які дано визначити в кожному створеному і в кожному створінні, як в загальності всього, де вони є чотирма світами, так і в найменшій частці реальності. І бхіна алеф, що зветься хохмою, або світом Ацилут. І бхіна бет, що зветься біною, або світом Брія. І бхіна ґімель, що зветься тіферет, або світом Єцира. І бхіна далет, що зветься малхут, або світом Асія. І з’ясуємо чотири бхіни, які ведуться в кожній душі, бо коли душа виходить з Нескінченності і приходить у світ Ацилут, вона є бхіною алеф душі. І там ще не визначається саме цим ім’ям, бо назва "душа" вказує, що є в ній деяка відмінність від Створювача, і через цю відмінність виходить з Нескінченності і приходить до певного прояву самостійності, як така. І поки не має вона властивості "клі", немає нічого, що відділяло б її від Ацмуто, так, щоб бути гідною називатися окремим ім’ям. І ти вже знаєш, що бхіна алеф клі зовсім не визначається як клі, і вся анульована щодо світла, за тим принципом, як сказано про світ Ацилут, який увесь повністю є проявом Всесильного: "Він, Його світла, і Його келім є одне". І навіть душі решти тварин, оскільки вони проходять світ Ацилут, вважається, що вони ще злиті з Ацмуто.

7) У світі Брія вже панує бхіна бет, тобто категорія клі бажання віддавати, і тому, коли душа спускається і приходить у світ Брія і здобуває те клі, що є там, тоді визначається ім’ям "нешама". Тобто що вже вийшла й відокремилася від Ацмуто, і дістала окреме їм’я називатися "нешама". Проте це клі дуже чисте, оскільки воно тотожне за властивістю зі Створювачем, і тому вважається цілковитою духовністю.

8) А у світі Єцира вже панує бхіна ґімель, котра складається почасти з властивості бажання отримувати, а тому, коли душа, нешама, спускається і приходить у світ Єцира, і дістає там це клі, виходить вона з властивості духовного, що в «нешама», і називається руах. Бо тут його клі, руах, вже змішане з невеличким авіютом, – грубістю бажання, – тобто часткою бажання отримувати, що є в ньому. Проте, поки що вважається духовним, бо цієї міри авіюту не вистачає, аби відділити його повністю від Ацмуто, щоб зватися тілом, котре існує самостійно.

9) А в світі Асія вже володарює бхіна далет, яка є довершеним клі великого бажання отримувати. Тому набуває стану тіла, окремого і цілком відділеного від Ацмуто, такого, що існує самостійно. А світло, що в ньому, зветься нефеш, що вказує на світло, позбавлене власного руху. І знай, що не існує щонайменшої часточки в реальності, яка не складалася б з усіх АБЄА.

10) І ти бачиш, як ця нефеш, котра є світлом життя, одягненим в тіло, походить, "суще з сущого", від самого Ацмуто. І проходячи через чотири світи АБЄА, вона все більше віддаляється від світла обличчя Творця, аж поки приходить в призначене їй клі, зване "ґуф" (тіло). І тоді це вважається щодо клі бажаним кінцем його формування. І хоча й світло, що в ньому, вельми зменшується, настільки, що не видно в ньому кореня його походження, разом з цим, заняттями в Торі та заповідях ради принесення задоволення Створювачу своєму, воно все більше очищає своє клі, що зветься ґуф, аж поки робиться гідним отримання великого достатку, в повній мірі, включеній у задум творіння в час створення. І це те, що сказав рабі Хананія бен Акашья: "Захотів Творець удостоїти Ісраель, тому примножив їм Тору та заповіді".

11) І разом з цим зрозумій істинне визначення, щоб розрізняти між духовним і матеріальним. Бо все, у чому є бажання отримати, досконале в усіх його властивостях, і це – бхіна далет, – зветься матеріальним, та існує в усіх деталях дійсності, що розвертається перед нашими очима в цьому світі. І все, що вище за цю велику міру бажання отримувати, визначається ім’ям "духовне", і це – світи АБЄА, вищі за цей світ, вони, і вся реальність, що в них. І з цього зрозумій, що всі підйоми й падіння, про які йдеться у вищих світах, не є якимось уявним місцем, – хай нас омине! – а це лише феномен чотирьох категорій, що в бажанні отримувати. Бо все, що далі від бхіни далет, визначається як місце більш високе, а все, що наближається до бхіни далет, визначається як місце більш низьке.

12) Проте маємо зрозуміти: оскільки основним у кожному створеному й у всьому створінні взагалі, є лише бажання отримати, а все окрім цього – взагалі не належить до створіння, а походить "суще з сущого" від Ацмуто, – якщо так, то чому ми визначаємо це бажання отримувати як авіют і замутніння, і нам наказано очистити його Торою та заповідями, так, що без цього не прийдемо до високої мети задуму творіння?

13) А справа в тому, що так само як матеріальні сутності відділені одна від одної просторовим віддаленням, так відділені й духовні одне від одного розбіжністю властивостей, що в них. І знайдеш це й у нашому світі: наприклад, двоє людей близькі за своїми поглядами один до одного, – вони люблять один одного, і просторове віддалення не впливає на них, щоб стали вони віддаленими одне від одного. І навпаки, коли вони далекі між собою у своїх поглядах, отже, вони ненавидять одне одного, і просторове зближення не зблизить їх ні на дещицю. Адже розбіжність властивостей в їхніх поглядах віддаляє їх одне від одного, а зближення поглядів наближає між собою. А якщо, наприклад, природа одного протилежна усіма властивостями природі іншого, тоді вони далекі одне від одного, як схід і захід. Те ж саме зрозумій і щодо духовного: все, що стосується віддалення та зближення, злиття та єднання, котрі визначаються в них, є лише мірами відмінності властивостей. Бо за мірою відмінності властивостей вони роз’єднуються, а в мірі тотожності властивостей вони зливаються один з одним. І разом з цим зрозумій, що хоча бажання отримувати є обов’язковим законом в створінні, бо саме воно є в ньому тим феноменом, що зветься "створіння", а також воно є клі, котре гідне сприйняти мету, що в задумі творіння, разом з цим воно зробилося завдяки цьому повністю відокремленим від Створювача. Бо є розбіжність властивостей, аж до суперечності, між ним і Створювачем, бо той є повністю віддачею і немає в Ньому навіть натяку на бажання отримання. А цей весь є отриманням, і немає в ньому нічого з іскор віддачі. Отже, не існує розбіжності властивостей, більшої за це, і тому неодмінно виходить, що ця протилежність властивостей відокремлює створіння від Створювача.

14) А для того, щоб врятувати створіння від цього великого розділення, зробилося "перше скорочення" (івр. "цимцум алеф"). Сутність його в тому, що відділилася згадана бхіна далет від усіх парцуфів (духовних об’єктів) святості (тобто віддачі). Так, що ця велика міра бажання отримувати залишилася властивістю "порожнього простору", вільного і позбавленого будь-якого світла. Бо всі парцуфи святості відділилися від нього екраном (івр. "масах"), встановленим в їхнє клі малхут, щоб не отримувати світло в цю бхіну далет. І тоді, коли вище світло притягнулося до створіння і простягнулося до нього, і цей екран, – масах, – відштовхнув його назад, то це визначається як зіткнення між вищим світлом і масахом, котрий піднімає «ор хозер» (відбите світло) знизу вгору й облачає десять сфірот вищого світла. Бо та частина світла, що відштовхнута назад, зветься відбитим світлом, і при одягненні на вище світло робиться потім клі отримання для вищого світла, замість бхіни далет. Адже після цього розширилося клі малхут у мірі відбитого світла, котре є світлом відштовхнутим, що піднялося і облачило вище світло знизу вгору. І розширилася малхут також зверху вниз, і цим одяглися світла в келім, тобто у те відбите світло. І це поняття "рош" (голова) і "ґуф" на кожному ступені, бо феномен "зівуґ де-акаа" (ударне з’єднання), удар вищого світла в масах, піднімає відбите світло знизу вгору, і одягає десять сфірот вищого світла, роблячи їх десятьма сфірот рош, що означає – коренями келім. Адже там ще не може бути дійсного облачення, а потім, коли малхут розширяється з тим відбитим світлом згори вниз, тоді закінчується відбите світло і утворюється феномен "келім" на вище світло, і тоді одягаються світла в келім, і називається це ґуфом цього ступеня, що означає – довершені келім.

15) Отже, зробилися нові келім в парцуфах святості замість бхіни далет, після цимцум алеф, і вони утворилися від відбитого світла зівуґу де-акаа в масах. Проте, треба зрозуміти це відбите світло, як воно стало клі отримання, адже спочатку було воно лише світлом не отриманим, відштовхнутим, і, виходить, виконує тепер функцію, зворотну його характеру. І поясню тобі прикладом з того, що існує в цьому світі. Отже, в природі людини – любити й шанувати властивість віддачі. І огидна й низька в її очах властивість отримання від ближнього. Тому той, хто приходить в дім свого товариша, і господар просить, щоб він пригостився в нього, то навіть коли цей дуже голодний, – відмовиться їсти, бо ганебно й низько в його очах бути одержувачем даяння від ближнього. Однак, коли господар все більше умовляє його, до достатньої міри, тобто аж поки стане ясно йому, що зробить товаришеві велике добро тим, що пригоститься, тоді примиряється і їсть в нього. Бо вже не відчуває себе одержувачем даяння, а товариша свого тим, хто дарує йому, а навпаки: він сам дарує і робить добро ближньому тим, що отримує від нього це благо. Отже, бачимо, що хоча голод і апетит є клі отримання, призначене для їжі, і цей чоловік мав голод і апетит, достатні для отримання страв від ближнього, разом з цим не здатен був скуштувати в нього навіть трішечки, через сором. Але, коли ближній почав уговорювати його, а він продовжував відмовлятися, тоді почали утворюватися в ньому нові келім отримання для їжі. Бо сили умовляння ближнього і сили його відмовлень, продовжуючи збільшуватися, насамкінець дійшли міри, достатньої аби перетворити йому властивість отримання у властивість віддачі. Так, що зміг уявити собі, що зробить добро й принесе велике задоволення товаришеві тим, що їстиме, і тоді народилися в нього келім отримання на страви, приготовані тим. Отже, зараз можна визначити, що саме сила його відмовлення стала основою келім отримання їжі, а не голод і апетит, попри те, що вони, насправді, є звичними келім отримання.

16) І з наведеного вище прикладу між людиною та її ближнім, можна зрозуміти феномен зівуґу де-акаа і відбитого світла, що піднімається ним, як вони зробилися новими келім отримання для вищого світла замість бхіни далет. Бо феномен "акаа" (ударяння) вищого світла, котре б’є в масах і бажає поширитися в бхіні далет, маємо уподібнити умовлянню господаря пригоститися в нього, бо як і він дуже хоче, щоб товариш їв у нього, так вище світло бажає поширитися в одержувачі. А масах, що б’є у вище світло і повертає його назад, маємо уподібнити незгоді й відмові гостя отримати його пригощання, адже "відштовхує" його благо назад. І як тут саме відмова і неприйняття перетворилися і зробилися келім отримання, котрі готові прийняти трапезу товариша, так само можна уявити, як відбите світло, що піднімається від удару в масах, і відштовхнення його до вищого світла, робиться новими келім отримання вищого світла замість бхіни далет, що служила клі отримання перед цимцумом алеф. Однак, це встановлено лише в парцуфах святості світів АБЄА, але не в парцуфах кліпот (в однині "кліпа", – нечистота, "шкаралупа") і в цьому світі, бо в них сама бхіна далет слугує, як келім отримання. І тому вони відокремлені від вищого світла. Бо сама властивість бхіни далет відділяє їх, і тому визначаються вони, кліпот, – а також грішники, – мертвими. Бо вони відділяються від життя життів своїм бажанням отримувати. Дивись вище в п. 13, і вточни й побачиш, що легко це, бо неможливо пояснювати більше.

 

П'ЯТЬ РІВНІВ, ЩО В МАСАХУ

 

17) Отже, досі пояснені три перших основи цієї науки:

а) поняття світла та клі, де світло – це пряме притягнення з Ацмуто, а клі – це властивість бажання отримувати, яка неодмінно включена в це світло, і котра через міру цього бажання отримувати перейшла від Створювача до стану "створіння". І це бажання отримувати є категорією малхут, що визначається у вищому світлі, тому й називається малхут "Його ім’я", згідно зі сказаним: "Він та ім’я Його – одне", бо слова "ім’я Його" (івр. «шмо») за ґематрією дорівнюють слову "бажання" (івр. «рацон»);

б) з’ясування десяти сфірот і чотирьох світів АБЄА, котрі є чотирма ступенями, один під одним, якими бажання отримувати мусить сходити вниз до утворення клі в повному сенсі слова;

в) справа скорочення та масаха, що зробилися на це клі отримання, котрим є бхіна далет, і замість нього утворилися нові келім отримання, – десять сфірот, званих відбите світло. І зрозумій, і повторюй добре ці три основи, їх та їхні тлумачення, як їх пояснено тут, бо без них не може бути розуміння в цій науці.

18) А тепер з’ясуємо п’ять властивостей, котрі має масах і згідно з якими міняється висота рівнів під час зівуґу де-акаа, який робить з вищим світлом. І треба добре зрозуміти спочатку, що попри те, що після скорочення позбавлена була бхіна далет можливості слугувати клі отримання для десяти сфірот, а відбите світло, що піднімається від масаха зівуґом де-акаа, робиться клі отримання замість неї, разом з цим вона мусить супроводжувати відбите світло своєю силою отримання. Адже без цього відбите світло ніяк не було б готове бути клі отримання. І зрозумій це також щодо прикладу, наведеного в п. 15. Бо там ми довели, що сила відштовхнення й відмови прийняти пригощання зробилася клі отримання замість голоду та апетиту. Тому що голод та апетит, котрі є звичними клі отримання, перестали тут бути келім отримання через сором і ганебність бути одержувачем даяння від ближнього. І тільки сили відштовхненняі відмови зробилися замість них келім отримання, бо через них стало отримання віддачею. І завдяки цьому здобуваються келім, здатні приймати пригощання від ближнього. Але разом з цим неможливо сказати, що тепер вже не потребує звичайних келім отримання, котрими є голод і апетит, бо ясно, що без апетиту до їжі не зможе задовольнити бажання товариша, принісши йому задоволення тим, що їсть у нього. А справа в тому, що голод і апетит, що скасовані були в їхній звичайній формі, перетворившись зараз завдяки силі відштовхнення і відмови, набули нової форми, котрою є отримання ради віддачі. І цим обернулася ганьба на славу. Отже, звичайні келім отримання функціонують зараз як завжди, лише набувши нової форми. Так само відбувається і в нашій темі тут. Бо дійсно, бхіна далет припинила бути келім отримання для десяти сфірот, через свій авіют, що означає розбіжність властивостей з Тим, хто дає, адже ця відмінність відділяє її від Того, хто дає. Але завдяки встановленню масаха в бхіні далет, котрий б’є у вище світло і повертає його назад, перетворилася її попередня, скасована, форма, і набула вона нової форми, званої "відбите світло". Подібно до перетворення властивості отримання на властивість віддачі, як описано в прикладі, де зміст першої форми не змінився, бо й зараз не їсть без апетиту. Тому й тут, весь авіют, котрий є силою отримання, що в бхіні далет, перетворився і перейшов до відбитого світла, і тому зробилося відбите світло здатне бути клі отримання. І зрозумій це добре.

А тому треба завжди розрізняти в масаху дві сили:

а) кашіют (твердість), що є силою відштовхнення, що в масаху, по відношенню до вищого світла;

б) авіют, що є мірою бажання отримувати бхіни далет, яке включено в масах, так, що через зівуґ де-акаа силою кашіюту, що в ньому, перетворився авіют на закут (чистота), тобто обертається отримання на віддачу.

І ці дві сили в масаху діють в п’яти категоріях, котрими є чотири категорії ХУБ ТУМ, і корінь їхній, що зветься кетер.

19) І хоч уже з’ясували ми, що три перших категорії ще не вважаються келім, а лиш тільки бхіна далет вважається клі, разом з цим, оскільки три перших категорії є причинами та чинниками довершення бхіни далет, так, що після того, як довершилася, вкарбувалися в ній чотири рівня в її властивості отримування. Починаючи з бхіни алеф, що є найслабшим рівнем бажання отримувати в ній, а потім бхіна бет, котра є трохи грубішою за бхіну алеф своєю мірою властивості отримання, а потім бхіна ґімель, грубіша за бхіну бет мірою властивості отримання, і насамкінець бхіна далет, яка є її особистою властивістю, найгрубішою з усіх, і міра отримання котрої довершена повністю. Також треба визначити в ній, що й корінь чотирьох категорій включений в неї, і він є найчистішим з усіх. Отже, це й є п’ять категорій отримання, включені в бхіну далет, звуться вони також іменами десяти сфірот КАХАБ ТУМ (кетер-хохма-біна, тіферет і малхут), включених в бхіну далет, і це – чотири категорії, якими є ХУБ ТУМ, як сказано в п. 5, і корінь, що зветься кетер.

20) А те, що п’ять категорій отримання, що в бхіні далет, звуться п’ятьма сфірот КАХАБ ТУМ, це тому, що бхіна далет перед цимцумом (скороченням), тобто коли ще вона була клі отримання для десяти сфірот, включених в вище світло за принципом "Він і ім’я Його – одне", бо всі світи включені туди, як написано в першій частині ТЕС. Визначається там її облачення в десять сфірот відповідно тим п’яти категоріям, де кожна з п’яти категорій, що в ній, облачила відповідну їй категорію в десяти сфірот вищого світла. Бо бхіна шореш (корінь), що в бхіні далет, одягла світло кетера, що в десяти сфірот, а бхіна алеф, що в бхіні далет, облачила світло хохма, що в десяти сфірот, а бхіна бет, що в ній, облачила світло біни, а бхіна ґімель, що в ній, облачила світло тіферет, а її власна бхіна облачила світло малхут. І тому й нині, після цимцуму алеф, після того, як бхіна далет припинила бути клі отримання, називаються також п’ять рівнів авіюту, що в ній, назвами п’яти сфірот, – КАХАБ ТУМ.  

21) І ти вже знаєш, що матеріал масаха, загалом, з’ясовується назвою "кашіют", тобто неначе щось дуже тверде, котре не дає нічому проштовхнутися анітрохи в свої межі, – так і масах, не дає навіть трішечки вищому світлу пройти через нього до малхут, бхіни далет. І цим визначається, що всю міру світла, гідного увійти в клі малхут, масах затримує і повертає назад. Також з’ясовується, що ті п’ять бхінот авіюту, що в бхіні далет, включаються і входять в масах, і приєднуються до міри кашіюту, що в ньому. 

І тому визначаються в масаху п’ять видів зівуґу де-акаа, згідно з п’ятьма мірами авіюту, що в ньому:

– де зівуґ де-акаа на повний масах з п’ятьма категоріями авіюту піднімає відбите світло, достатнє аби облачити всі десять сфірот, тобто до рівня кетер;

– а зівуґ де-акаа на масах, де бракує авіюту бхіни далет, і немає більше, ніж авіют бхіни ґімель, – відбите світло, котре він піднімає, достатнє одягнути десять сфірот лише до рівня хохми, і бракує кетера;

– а якщо немає в нього більше ніж авіют бхіни бет, то його відбите світло набагато менше і не достатнє облачити десять сфірот більше, ніж до рівня біни, і бракує кетера й хохми;

– а якщо є в нього лише авіют бхіни алеф, то його відбите світло ще менше, і достатнє одягнути лише до рівня тіферет, і бракує КАХАБ;

– а якщо бракує йому також авіюту бхіни алеф, і залишився в ньому лише авіют бхіни шореш, тоді удар світла в його масах дуже слабкий, і вистачає щоб облачити лише рівень малхут. І нестає йому дев’яти перших сфірот, котрими є КАХАБ і тіферет.

22) Отже, ми бачимо, як п’ять рівнів десяти сфірот виникають завдяки п’яти зівуґам де-акаа на масах, котрі оцінюються п’ятьма категоріями авіюту, що в ньому. А тепер поясню тобі сенс цього. Адже відомо, що світло не можна осягти без клі, також відомо, що ці п’ять мір авіюту походять від п’яти рівнів авіюту, що в бхіні далет. До цимцуму були п’ять келім бхіни далет, що облачилися на десять сфірот КАХАБ ТУМ, як сказано в п. 18. А після цимцуму алеф (першого) включилися в п’ять рівнів масаха, і з відбитим світлом, котре він піднімає, вони знову стають п’ятьма келім з боку відбитого світла на десять сфірот КАХАБ ТУМ, замість п’яти келім, що в самій бхіні далет до цимцуму. І згідно з цим зрозуміло, само собою, що коли є в масаху всі ці п’ять рівнів авіюту, тоді є в нього п’ять келім облачити десять сфірот. Але коли немає в нього всіх п’яти категорій, бо бракує йому авіют бхіни далет, тоді є в нього лише четверо келім, і тому може облачити лише чотири світла ХУБ ТУМ, і позбавлений він одного світла, світла кетер, позаяк бракує йому одного клі, авіюту бхіни далет. І так само, коли бракує йому також бхіни ґімель, коли в масаху є лише три категорії авіюту, тобто тільки до бхіни бет, тоді є в нього лише троє келім, і тому не може облачити більше ніж три світла, котрими є біна, тіферет і малхут. А загальному рівню тоді бракує двох світел, кетера і хохми, так само, як бракує двох келім, бхіни ґімель і бхіни далет. А коли в масаху є лише дві категорії авіюту, тобто бхіни шореш і бхіни алеф, тоді має він лише двоє келім, і тому не може облачити більше ніж два світла, світло тіферет і світло малхут. І виходить, що загальний рівень позбавлений трьох світел, кетер-хохма-біна, оскільки позбавлений трьох келім: бхіни бет, бхіни ґімель і бхіни далет. А якщо в масаху є лише одна категорія авіюту, тобто лише авіют шореш, і має він тоді лише одне клі, тому не може одягти більше ніж одне світло, світло малхут. І такий рівень позбавлений чотирьох світел КАХАБ і тіферет, так само, як бракує йому чотирьох келім: авіюту бхіни далет, бхіни ґімель, бхіни бет і бхіни алеф. Виходить, що рівень кожного парцуфа залежить з великою точністю від міри авіюту, що є в масаху. Адже масах бхіни далет піднімає рівень кетер, а масах бхіни ґімель піднімає рівень хохма, а масах бхіни бет піднімає рівень біни, а бхіни алеф піднімає рівень тіферет, а бхіни шореш піднімає рівень малхут.

23) Однак ще залишилося пояснити, чому через брак клі малхут в масаху, тобто бхіни далет, загальний рівень позбувається світла кетер, а через брак також і клі тіферет, йому починає бракувати світла хохма і так далі. Бо на перший погляд має бути навпаки. Щоб коли бракує клі малхут в масаху, тобто бхіни далет, забракло б загальному рівневі лише світла малхут, і було б у ньому чотири світла, для КАХАБ і тіферет. А також через нестачу двох келім, бхіни ґімель і бхіни далет, бракувало б світел у тіферет і малхут, і було б на всьому рівні лише три світла, для КАХАБ. І так далі, у тому ж порядку. (Див. вище, п. 20)

24) А відповідь така, що завжди існує зворотний порядок між світлами і келім. Бо порядок келім такий, що вищі зростають в парцуфі спочатку, де першим зростає кетер, за ним клі хохма і так далі, так, що клі малхут зростає останнім. І тому ми називаємо келім за порядоком КАХАБ ТУМ, згори вниз, адже така природа їхнього росту. А світла протилежні цьому, адже в світлах нижні входять першими в парцуф, бо спочатку входить нефеш, котре є світлом малхут. А потім – руах, котре є світлом зеїр анпіна, і так далі, аж поки світло єхида входить останнім. І тому ми називаємо світла за порядком НАРАНХАЙ (нефеш, руах, нешама, хайя, єхида), знизу вгору, бо такий порядок їхнього входу, знизу вгору. Так, що коли зростає в парцуфі лише одне клі, котрим неодмінно є вище клі, кетер, тоді входить в клі не світло єхида, що належить цьому клі, а лише світло, найнижче за всіх, світло нефеш, і світло нефеш облачається в клі кетер. А коли зростають двоє келім, два вищих, – кетер і хохма, тоді входить в парцуф також і світло руах, і спускається тоді світло нефеш з клі кетер до клі хохма, а світло руах одягається в клі кетер. І також, коли зростає третє клі в парцуфі, – а це клі біна, – тоді входить у нього світло нешама, і тоді спускається світло нефеш з клі хохма у клі біна, а світло руах – у клі хохма, а світло нешама одягається в клі кетер. А коли зростає в парцуфі четверте клі, – клі тіферет, тоді входить у парцуф світло хайя, і тоді спускається світло нефеш з клі біна в клі тіферет, а світло руах – в клі біна, і світло нешама – в клі хохма, а світло хайя в клі кетер. А коли зростає п’яте клі в парцуфі, і це – клі малхут, входить у нього світло єхида, і тоді входять всі світла в келім, призначені для них. Бо світло нефеш спускається з клі тіферет у клі малхут, а світло руах – у клі тіферет, а світло нешама – в клі біни, і світло хайя – в клі хохми, а світло єхида – в клі кетера.

25) Отже, поки не зросли всі п’ять келім КАХАБ ТУМ в парцуфі, світла містяться не в призначеному для них місці. І не лише це, а й у зворотному порядку, коли за браком клі малхут – бракує там світла єхида, а коли немає двох келім, тіферет і малхут, тоді не вистачає там єхида та хайя, і так далі. І це з тієї причини, що у келім верхні зростають спочатку, а у світел останні входять спочатку. Також знайдеш, що кожне світло, що тільки входить, – воно одягається виключно в клі кетер. І це тому, що кожен одержувач повинен приймати в своє найчистіше клі, а це – клі кетер. І через це мають ті світла, що вже одягнені в парцуф, спускатися одним щаблем нижче зі свого місця, при вході нового світла. Наприклад, при вході світла руах, повинне світло нефеш спуститися з клі кетер у клі хохма, щоби звільнити місце, клі кетер, щоб змогло воно прийняти нове світло, – руах. А також, коли входить нове світло – нешама, повинен також руах спуститися з клі кетер до клі хохма, звільнити своє місце в кетері для нового світла, нешама, і тому повинна нефеш, що була в клі хохма, спуститися в клі біна, і так далі. І все це для того, щоб звільнити клі кетер для нового світла. І тримай це правило при собі, і зможеш розрізнити завжди, в будь-якій ситуації, чи говориться про стан келім, або про стан світел. І не заплутаєшся, бо завжди існує зворотний порядок між ними. Отже, гарно з’ясовано тему п’яти категорій в масаху, як за їхнім порядком змінюються рівні, один нижче за одного.

 

П'ЯТЬ ПАРЦУФІВ СВІТУ АДАМ КАДМОН

 

26) Після того, як добре було розкрито поняття масаха, що встановлений в клі малхут, котра є бхіною далет після того, як скоротилася, і тема п’яти видів зівуґу де-акаа в ньому, що утворюють п’ять рівнів десяти сфірот, один під одним, з’ясуємо зараз п’ять парцуфів АК (Адам Кадмон), які передують чотирьом світам АБЄА. І ти вже знаєш, що це відбите світло, яке піднімається від зівуґу де-акаа знизу вгору і облачає десять сфірот вищого світла, – його достатньо лише для коренів келім, що звуться десятьма сфірот рош парцуфа. А щоби довершити келім, розширюється малхут де-рош ("де-" – частка приналежності) від тих десяти сфірот відбитого світла, що облачили десять сфірот рош, і поширюється «міна у-ба» (від себе і в себе) згори вниз, тією ж мірою, як і десять сфірот рош. І цим поширенням довершуються келім, котрі звуться ґуфом парцуфа, як сказано в п. 14. Так, що два види десяти сфірот треба завжди розрізняти в кожному парцуфі: рош і ґуф, і пам’ятай це.

27) Отже, спочатку народився перший парцуф світу Адам Кадмон. Бо відразу після цимцуму алеф, коли бхіна далет скоротила своє бажання бути клі отримання для вищого світла, і встановлена була в масаху, тоді притягнулося вище світло облачитися в клі малхут, за своєю природою, а масах, що в клі малхут, затримав його і повернув світло назад. І цим ударом, що стався в масах бхіни далет, піднялося відбите світло до рівня кетер у вищому світлі. І те відбите світло стало облаченням і коренями келім десяти сфірот, що у вищому світлі, і зветься десятьма сфірот рош першого парцуфа АК. А після цього розширилася і протягнулася та малхут з відбитим світлом, силою десяти сфірот рош, «від себе і в себе», до стану нових десяти сфірот, згори вниз. І тоді довершилися келім у вигляді ґуфа. А вся висота рівня, що утворилася як десять сфірот рош, облачилася також в десять сфірот ґуф. І цим завершився перший парцуф світу Адам Кадмон, – його рош і ґуф.

28) А потім знову повторився той зівуґ де-акаа на масах, встановлений у клі малхут, котрий має авіют не більший ніж бхіна ґімель, і тоді виходить на нього лише рівень хохми, рош і ґуф. Бо через те, що бракує в масаху авіют бхіни далет, має він лише чотири клі – КАХАБ і тіферет. І тому відбите світло може облачити лише чотири світла, котрими є хохма, нешама, руах, нефеш, і бракує йому світла єхида. І зветься АБ де-АК. А потім повторився той зівуґ де-акаа на масах, що в клі малхут, і є в ньому авіют лише бхіни бет, і тоді вийшли на нього десять сфірот рош і ґуф рівня біни. І це зветься парцуфом САҐ де-АК, якому бракують двоє келім: зеїр анпін і малхут, і два світла, хайя та єхида. А потім зроблено було зівуґ де-акаа на масах, в котрому є лише авіют бхіни алеф, і тоді вийшли десять сфірот, рош і ґуф, на рівні тіферет. І бракує йому трьох келім: біни, зеїр анпіна і малхут, і трьох світел: нешама, хайя, єхида, а є в ньому лише руах і нефеш світел, одягнених в келім кетер і хохму. І це зветься парцуфом МА і БОН де-АК. І пам’ятай при цьому зворотний порядок келім та світел, як сказано в п.24.

29) Отже, з’ясувалося, як утворювалися п’ять парцуфів АК, котрі звуться Ґальґальта, АБ, САҐ, МА і БОН, один під одним. Де кожен нижній позбавлений верхньої бхіни порівняно з вищим за нього. Бо парцуфу АБ бракує світла єхида, а парцуфу САҐ бракує також світла хайя, котре є в його вищому, парцуфі АБ. А парцуфу МА і БОН бракує також світла нешама, яке є в його вищого, – парцуфа САҐ. І все тому, що залежить це від міри авіюту, що в масаху, на котрий було зроблено зівуґ де-акаа. Як пояснено в п. 18. Проте, треба зрозуміти, хто і що спричинилось до того, що масах все зменшувався у мірі свого авіюту, бхіна за бхіною, аж поки поділився на п’ять рівнів через ці п’ять видів зівуґів. 

 

ОЧИЩЕННЯ МАСАХА ДЛЯ УТВОРЕННЯ ПАРЦУФА

 

30) Щоб зрозуміти тему спуска рівнів п’ятьма ступенями, один нижче одного, як пояснено стосовно парцуфів АК вище, а також про всі рівні, котрі пояснені в темі про п’ять парцуфів в кожному зі світів з чотирьох світів АБЄА, до малхут світу Асія, треба добре зрозуміти поняття очищення масаха ґуфа, що ведеться в кожному з парцуфів АК і в світі Некудім, і в світі виправлення.

31) А справа в тому, що немає парцуфа, або будь-якого ступеня, щоб не було в нього двох світел, що звуться а) "світло, що оточує", або "навколишнє світло" (івр. "ор макіф"), і б) внутрішнє світло (івр. "ор пнімі"). І пояснімо це в світі Адам Кадмон. Отже, світло, що оточує перший парцуф АК, є світлом Нескінченності, що наповнює всю дійсність, – котре після цимцуму алеф і масаха, встановленого в малхут, зробило зівуґ де-акаа світла Нескінченності на цей масах. І відбитим світлом, котре підняв цей масах, він знову притягнув вище світло до світу Скорочення, у вигляді десяти сфірот рош і десяти сфірот ґуф, як сказано вище, в п. 25.

Проте, це притягнення світла від Нескінченності, що в парцуфі АК, не наповнює всю реальність, як перед скороченням, а визначається лише як рош і соф (букв. "кінець"). Як згори вниз, бо світло припиняється на точці цього світу, котра є завершальною малхут, згідно з написаним: "І стоятимуть Його ноги на Оливковій горі", так і зсередини назовні. Бо як є десять сфірот згори вниз, КАХАБ ТУМ і малхут, що завершує АК внизу, так є і десять сфірот КАХАБ ТУМ зсередини назовні, що звуться моха (мозок), ацамот (кістки), ґідін (жили), басар (м’ясо, плоть) і ор (шкіра). Причому ор, котрий є малхут, закінчує парцуф іззовні, і в цьому плані визначається парцуф АК порівняно з Нескінченністю, котра наповнює всю дійсність, – лише як тонка лінія. Бо оскільки парцуф ор закінчує його і обмежує його навколо ззовні, і не може розширитися, аби наповнити весь простір, де сталося скорочення, то залишається лише тонка лінія, що стоїть посередині цього простору. І ось, міра світла, отриманого в АК, тобто тонка лінія, зветься внутрішнім світлом. І вся ця велика відмінність між внутрішнім світлом в АК і світлом Нескінченності, що було перед скороченням, називається навколишнім світлом. Адже воно залишилося світлом, що оточує з усіх боків парцуф АК, бо не може облачитися всередину парцуфа.

32) Отже, добре з’ясувалася сутність навколишнього світла АК, величині якого немає кінця й краю. Проте, не йдеться про те, що Нескінченність, котра наповнює всю реальність, вона сама є навколишнім світлом для АК. А справа в тому, що коли стався зівуґ де-акаа на малхут де-рош АК, коли світло Нескінченності ударило в масах, що стояв там, бажаючи облачитися в бхіну далет АК, як перед скороченням, то масах, що в малхут де-рош АК, ударив у нього, що означає – утримав його від поширення в бхіні далет, і повернув його назад. І насправді, відбите світло, що вийшло через повернення світла назад, зробилося також категорією келім для облачення вищого світла. Проте, є велика відмінність між отриманням бхіною далет перед скороченням і отриманням відбитим світлом після скорочення, бо воно облачило лише тонку лінію з рош і соф. І все це зробив масах, коли вдарив у вище світло, а все те, що відштовхнено від АК масахом, тобто вся та міра вищого світла з Нескінченності, котра бажала облачитися в бхіну далет, якби не масах, що затримав його, – вона й зробилася навколишнім світлом довкола АК. А сенс в тому, що немає зміни і зникнення в духовному, а оскільки світло Нескінченності прийшло до АК облачитися в бхіну далет, – отже, це повинно так і статися, тому, незважаючи на те, що затримав його масах і повернув його назад, разом з цим, це не протирічить притягненню світла Нескінченності, а навпаки, це дає йому існування, лише в іншій формі. А саме, – примноженням зівуґів у п’яти світах АК і АБЄА, до кінцевого виправлення, коли буде бхіна далет виправлена цим в усій своїй досконалості. І тоді Нескінченність облачиться в неї, як і на початку. Отже не сталося жодної зміни та зникнення через удар масаха у вище світло. І це є суттю того, що написано в Зоар, що "не буде у світла Нескінченності єдності, поки не дадуть йому подружжя". А поки що, тобто до того часу, світло Нескінченності зробилося навколишнім світлом, і це означає, що готове облачитися в бхіну далет потім, а зараз воно оточує її і світить їй лише ззовні, певним світінням, і світіння це робить її здатною поширитися за законами, здатними привести її до отримання цього навколишнього світла в мірі, до котрої Нескінченність прагнула спочатку.

33) А тепер прояснімо тему бітуш (зіткнення, співударяння) ор пнімі і ор макіф, одне з одним, котрий приводить до очищення масаха і втрати останньої бхіни авіюту. Бо оскільки два цих світла протилежні одне одному і зв’язані обидва разом в масаху, що в малхут де-рош АК, тому стикаються і вдаряють одне в одне. Пояснення: бо той зівуґ де-акаа, що стався в пе (рот, уста) де-рош АК, тобто в масаху, що в малхут де-рош, котрий зветься "пе", був причиною облачення ор пнімі де-АК відбитим світлом, що піднявся від масаха (як сказано вище, в п. 14). А також це є причиною появи ор макіф де-АК. Бо через те, що утримав світло Нескінченності від облачення в бхіну далет, вийшло світло назовні як ор макіф. Тобто вся та частина світла, котру відбите світло, ор хозер, не може облачити так, як саму бхіну далет, – вийшла і зробилася навколишнім світлом, ор макіф. Отже, масах, що в пе, є однаковою причиною як для ор макіф, так і для ор пнімі.

34) І з’ясувалося, що ор пнімі та ор макіф, обидва зв’язані з масахом, проте діями, протилежними одна одній. Бо тією ж мірою, як масах притягує частину вищого світла всередину парцуфа завдяки відбитому світлу, котре облачає його, так само він віддаляє ор макіф, щоб той не облачився в парцуф. І через те, що та частина світла, що залишилася зовні, як ор макіф, вона є дужє великою, оскільки масах затримує це світло, не даючи йому облачитися в АК, тому визначається, що воно б’є в масах, котрий віддаляє його, тому що воно бажає облачитися всередину парцуфа. І, з іншого боку, визначається також, що сила авіюту й кашіюту, що в масаху, б’є в ор макіф, котрий бажає облачитися всередину і затримує його, так само як він б’є у вище світло під час зівуґу. І ці удари, котрими ор макіф і авіют масаха б’ють одне в одне, називаються бітуш ор макіф і ор пнімі, – співударяння навколишнього і внутрішнього світел. Однак цей бітуш стається між ними лише в ґуфі парцуфа, бо там дається взнаки зодягання світла в келім, що залишає ор макіф поза межами клі. Тоді як в десяти сфірот рош, – там не існує цього бітуша, бо там ор хозер не вважається келім, а лише тонким корінням їх, і тому світло, що в них, не вважається обмеженим внутрішнім світлом, так щоб можна було світло, що залишається зовні, називати "ор макіф". А позаяк немає цієї відмінності між ними, тому не існує співудару ор пнімі й ор макіф в десяти сфірот де-рош. І тільки після того, як  світла поширюються від пе і нижче, десятьма сфірот ґуф, де одягаються світла в келім, котрими є десять сфірот ор хозер, що від пе і вниз, – там стається співударяння між ор пнімі, що в келім і ор макіф, що залишився зовні.

35) І ось, цей бітуш продовжується до того, що ор макіф очищає масах від усього його авіюту, і піднімає його до його вищого кореня, що в пе де-рош. Тобто, очищає йому весь авіют, що згори вниз, званий "масах і авіют ґуфа", і залишається в ньому лише корінь ґуфа, котрий є масахом малхут де-рош, званим пе. Інакше кажучи, очищається від усього авіюту, що згори вниз, котрий розгороджує ор пнімі та ор макіф, а залишається лише авіют, що знизу вгору, де ще не утворилася різниця між ор пнімі та ор макіфом. І відомо, що тотожністю властивостей духовні об’єкти зливаються в один, тому АБ, після того, як очистився масах ґуфа від усього авіюту ґуфа, і залишився в ньому лише авіют, що дорівнює масаху в пе де-рош, і за властивістю став дорівнювати масаху де-рош, тоді поєднався з ним бути буквально одним, бо немає між ними нічого, що робило б їх двома, і це зветься, що масах ґуфа піднявся в пе де-рош. І оскільки включився масах де-ґуф в масах де-рош, виходить, що він знову включився у зівуґ де-акаа, що відбувається в масаху в пе де-рош. І стався знову зівуґ де-акаа на нього, і утворюються в нього десять сфірот нового рівня, званого АБ де-АК, або парцуф хохма де-АК, і вважається він "сином" і породженням першого парцуфа АК.

36) А потім, коли утворився парцуф АБ де-АК і довершився як рош і ґуф, відновився і в ньому феномен бітуш ор макіф в ор пнімі, так, як пояснено це вище щодо першого парцуфа АК. І також і його масах ґуфа очистився від усякого авіюту ґуфа до тотожності властивостей з масахом його рош. І виходить тоді, що включається в зівуґ в його пе де-рош, і стався на нього знову зівуґ де-акаа, який підняв новий рівень десяти сфірот на рівні біни, що зветься САҐ де-АК, котрий вважається "сином" і породженням парцуфа АБ де-АК, бо народився від зівуґу в його пе де-рош. І в той же спосіб утворилися також парцуфи від САҐ де-АК і нижче.

37) Отже, з’ясувалося народження парцуфів один нижче одного, що зробилося силою бітуша ор макіф у ор пнімі, котрий очищає масах ґуфа настільки, що повертає його до властивості масаха пе де-рош, і тоді включається в зівуґ де-акаа, що ведеться в пе де-рош, і народжує своїм зівуґом новий рівень десяти сфірот, і цей новий рівень вважається "сином" попереднього парцуфа. І таким чином народжується АБ від парцуфа Кетер (Ґальґальта), і САҐ від парцуфа АБ, і МА від парцуфа САҐ, а також і решта ступенів в світі Некудім і АБЄА. Проте, треба ще зрозуміти, чому утворилися десять сфірот АБ лише на бхіну ґімель, а не на бхіну далет. А також САҐ – лише на бхіну бет, і так далі. Тобто, кожен нижчий менший на один ступінь щодо свого вищого, і чому не народилися один від одного на одному рівні?

38) А спочатку маємо зрозуміти, чому вважається десять сфірот АБ породженням першого парцуфа АК, адже він народився від зівуґу в пе де-рош першого парцуфа так само, як десять сфірот ґуфа самого парцуфа. І якщо так, чим він вийшов із категорії першого парцуфа, щоб вважатися другим парцуфом і породженням того? Отже, потрібно тобі зрозуміти тут велику відмінність масаха де-рош від масаха де-ґуф, бо існує два види малхут у парцуфі:

– перший – це малхут "а-міздавеґет" (що робить зівуґ) з вищим світлом силою масаха, встановленого в ній;

– другий – це малхут "а-месаємет" (що завершує) вище світло, що в десяти сфірот ґуфа, силою масаха, встановленого в ній.

І різниця між ними така ж, як відстань Створювача від створеного. Бо малхут де-рош, що робить зівуґ де-акаа з вищим світлом, вважається створювачем по відношенню до ґуфа. Адже масах, встановлений в ній, не віддалив вище світло ударом у нього, а навпаки, відбитим світлом, яке підняв, одяг і притягнув вище світло у вигляді десяти сфірот рош і поширився згори вниз, аж поки облачилися десять сфірот вищого світла в клі ор хозер, що зветься ґуф, і тому вважаються масах і малхут де-рош тими, хто створюють десять сфірот ґуф, і не дається взнаки поки що ніякого обмеження і відштовхнення в масаху і в цій малхут.

І зовсім інша справа – масах і малхут де-ґуф, тобто, після того, як десять сфірот поширилися від пе де-рош, згори вниз, то поширюються лише до малхут, що в тих десяти сфірот. Бо вище світло не може поширюватися в малхут де-ґуф через масах, що встановлений там, котрий утримує його від поширення в малхут, і тому закінчується там парцуф, і робиться там кінець і закінчення (івр. "сіюм") для парцуфа. Отже, вся сила цимцуму і обмеження розкривається лише в масаху і в цій малхут ґуфа. А тому весь бітуш ор макіф у ор пнімі зробився лише в масаху де-ґуф, – бо саме він обмежує і віддаляє ор макіф від світіння всередині парцуфа, – а не в масаху де-рош, бо масах в рош лише притягує і облачає світла, і сила обмеження поки що анітрохи в ньому не проявляється.

39) І з’ясувалося що через силу бітуша ор макіф у ор пнімі, знову масах малхут а-месаємет, став масахом малхут а-міздавеґет. Бо бітуш ор макіф очистив завершальний масах від усього авіют ґуфа, котрий був у ньому, і залишив йому лише тонкі "решімот" (знаки, помітки) від того авіюту, що дорівнюють авіюту в масаху де-рош. А відомо, що тотожність властивостей поєднує і робить духовні об’єкти як один, тому після того, як масах де-ґуф зрівняв властивість свого авіюту з масахом де-рош, відразу включився в нього, і зробилися обидва як один масах. І тоді дістав силу для зівуґу де-акаа, як масах де-рош. І вийшли на нього десять сфірот нового рівня. Проте разом з цим його зівуґом поновилися в його масаху де-ґуф решімот авіюту де-ґуф, котрі були в ньому спочатку, і тоді знову вирізнилася в ньому відмінність властивостей, у певній мірі, між ним і масахом де-рош, що поєднався з ним. І прояв цієї відмінності відділив його і вивів його з пе де-рош вищого. Бо після того, як знову далася взнаки його перша основа, котрою є місце від пе і вниз – у вищому, – тоді не може вже стояти вище від пе того, хто вище за нього, бо відмінність властивостей відділяє духовні об’єкти один від одного, і тому вимушений він спуститися звідти в те місце у вищому, що від пе і вниз. І тому безперечно стає іншим ґуфом щодо вищого. Бо навіть рош нового рівня визначається щодо вищого лише як його ґуф, оскільки походить від масаха його ґуфа. І тому ця розбіжність властивостей поділяє їх на два роздільних ґуфа. А позаяк новий рівень є повністю порожденням масаха де-ґуф попереднього парцуфа, тому вважається для нього як "син" і як відгалуження, що походить від нього.

40) І є ще одне поняття стосовно різниці між нижнім та вищим. Адже кожен нижній народжується від іншого рівня з п’яти рівнів масаха, як сказано вище, в пп. 22 і 24. І кожен нижчий позбавлений верхнього рівня світел вищого, а також нижнього рівня келім вищого. А причина в тому, що природа бітушу ор макіф у масах –  позбавити масах останнього рівня його авіюту. Наприклад, у першому парцуфі АК, де в масаху є всі п’ять рівнів авіюту, тобто до бхіни далет включно, то бітушем ор макіф в масах де-ґуф очищає авіют бхіни далет, абсолютно, і не залишає від нього навіть решімо (однина від "решімот") того авіюту, а залишаються в масаху лише решімот авіюту бхіни ґімель і вище. І тому, коли той масах включається в рош і отримує там зівуґ де-акаа на авіют, що залишився в його решімот від ґуфа, виходить що зівуґ робиться лише на бхіну ґімель авіюту масаха. Бо решімо авіюту бхіни далет втратилось і немає його там. І тому рівень, що утворюється на цей екран – це рівень хохми, що зветься АВАЯ де-АБ де-АК, або парцуф АБ де-АК. І з’ясувалося вище, в п. 22, що рівню хохми, який утворюється на масах бхіни ґімель, бракує малхут келім і світла єхида, котре є світлом кетер. Отже, парцуфу АБ бракує останньої бхіни келім вищого, і вищої бхіни світел вищого. І через цю велику розбіжність властивостей нижній є парцуфом, відділеним від вищого.

41) І таким же чином, після того, як поширився парцуф АБ, у вигляді рош і ґуф, і стався бітуш ор макіф на масах ґуфа АБ, масах бхіни ґімель, ось, цей бітуш видаляє з нього решімо авіюту останньої бхіни в масаху, котрою є бхіна ґімель. І виходить, що в час підйому масаха до пе де-рош і включення в нього, в його зівуґ де-акаа, зробився зівуґ лише на авіют бхіни бет, що залишилася в цьому масаху. Бо бхіна ґімель пропала в нього, і тому він народжує десять сфірот лише на рівні біни, що звуться АВАЯ де-САҐ де-АК, або парцуф САҐ. І бракує зеїр анпіна і малхут келім і хайя й єхида світел. І так само, коли поширився парцуф САҐ у вигляді рош і ґуф, і стався бітуш ор макіф в його масах де-ґуф, і це – масах бхіни бет, тоді цей бітуш позбавляє його останньої бхіни авіюту масаха, котрою є бхіна бет, і в масаху залишилися лише решімот авіюту від бхіни алеф і вище. І тому в час підйому масаха в пе де-рош і включення там в зівуґ де-акаа, зробився зівуґ лише на масах бхіни алеф, котра залишилася в масаху. Бо бхіна бет вже пропала в нього, і тому він народжує лише десять сфірот на рівні тіферет, що зветься рівнем зеїр анпіна, і бракує біни, зеїр анпіна і малхут з боку келім і нешама, хайя та єхида світел.

42) Отже, з’ясувався добре сенс спуску рівнів, один нижче за одного, під час поетапного походження парцуфів один від одного. Це тому, що бітуш ор макіф в ор пнімі, що відбувається в кожному з парцуфів, завжди видаляє там останню бхіну решімот його авіюту. Однак, треба знати, що в цих решімот, що залишаються в масаху після його очищення, є дві категорії. Одна зветься решімо де-авіют, друга зветься решімо де-ітлабшут (облачення, одягання).

Наприклад, ми говорили, що після того, як очистився масах де-ґуф у першому парцуфі АК, тоді остання бхіна решімот авіют, тобто решімо бхіни далет, зникла з нього. І залишилося в масаху лише решімо авіют бхіни ґімель. Проте, решімо бхіни далет включає дві вказані вище категорії: ітлабшут і авіют. І зникло з масаха через те очищення лише решімо авіюту бхіни далет. Але решімо ітлабшуту бхіни далет залишилося в тому масаху і не зникло з нього. А решімо де-ітлабшут є категорією набагато чистішою ніж решімо бхіни далет, і не має вона достатньо авіюту для зівуґу де-акаа з вищим світлом. І це решімо залишається від останньої бхіни в кожному з парцуфів в час його очищення, а те, що ми говорили, що остання бхіна зникає з кожного парцуфа під час очищення, це стосується лише її решімо авіюту.

43) А те, що решімо де-ітлабшут залишається в останній бхіні, що зостається в кожному з масахів, приводить до появи двох рівнів, захар (чоловіче начало) і некева (жіноче начало) в рош усіх парцуфів, починаючи з АБ де-АК, а також і в САҐ де-АК, і в МА і БОН де-АК, також і в усіх парцуфах світу Ацилут. Бо в парцуфі АБ де-АК, в масаху котрого є лише решімо авіюту бхіни ґімель, що народжує десять сфірот рівня хохма, – решімо ітлабшуту від бхіни далет, що залишилося там в масаху, через його чистоту зовсім не придатне для зівуґу з вищим світлом. Воно включається в авіют бхіни ґімель і стає одним решімо з ним, і тоді здобуває це решімо де-ітлабшут силу зробити зівуґ з вищим світлом. І тому було зроблено на нього зівуґ де-акаа з вищим світлом, що народжує десять сфірот близько до рівня кетер, і це тому, що в ньому є категорія ітлабшуту бхіни далет. А взаємовключення це зветься включенням некеви в захара, бо решімо авіюту бхіни ґімель називається некева, позаяк вона є носієм категорії авіюту, а решімо ітлабшут бхіни далет зветься захар, тому що прийшло з рівня, вищого за цей, і тому, що ітлабшут чистіший від авіюту. Отже, хоч самого решімо захар недостатньо для зівуґу де-акаа, проте, включенням в нього некеви, зробилося й воно гідним зівуґу де-акаа.

44) А після цього є також включення захара в некеву, тобто решімо ітлабшуту включилося в решімо авіюту. І тоді утворюється зівуґ де-акаа лише на рівень некеви, котрий є лише рівнем бхіни ґімель, що є рівнем хохми, званої АВАЯ де-АБ, як зазначено вище. Отже, вищий зівуґ, коли некева включилася в захара, визначається як рівень захар, що є рівнем, близьким до кетера. А зівуґ нижній, коли захар включається в некеву, визначається як рівень некева, що є лише рівнем хохми. Проте рівень захар, через те, що авіют в ньому – не від нього самого, а від взаємовключення з некевою, то, хоча цього й достатньо для утворення рівня десяти сфірот знизу вгору, званих рош, разом з цим цей рівень не може поширитися згори вниз, ставши категорією "ґуф", що означає облачення світел в келім. Бо зівуґу де-акаа на авіют, що утворюється від взаємовключення, недостатньо поширення у вигляді келім, а тому рівень захар є лише категорією рош без ґуфа. А ґуф парцуфа походить виключно від рівня некева, в котрій є власний авіют, і через це ми називаємо парцуф не інакше, як на ім’я рівня некева. Тобто, ім’ям "парцуф АБ", бо головне в парцуфі це його ґуф, котрий є облаченням світел в келім, і він народжується лише від рівня некева, як пояснено. Тому парцуф називається на її ім’я.

45) І так само, як з’ясувалися два рівні, захар та некева, в рош парцуфа АБ, буквально у той же спосіб утворюються ці двоє в рош САҐ, проте, там рівень захар є близьким до категорії хохми, тому що він – від решімо ітлабшуту бхіни ґімель з включенням авіюту бхіни бет. А рівень некева – він рівня біни, тобто авіюту бхіни бет. Також і тут називається парцуф лише на ім’я рівня некеви, оскільки захар є рош без ґуфа. І тим же чином в парцуфі МА де-АК, і там рівень захара близький до рівня біни, що зветься рівнем ІШСУТ (Ісраель, саба і твуна), оскільки він від решімо бхіни бет ітлабшуту, при включенні авіюту бхіни алеф, а рівень некеви є лише рівнем зеїр анпін. Бо вона тільки-но бхіна алеф авіюту, і також тут парцуф зветься виключно на ім’я некеви, тобто парцуф МА, або ж парцуф ВАК (шість кінцевих), тому що захар, він – рош без ґуфа. І в той же спосіб зрозумієш всі парцуфи.

 

ТААМІМ, НЕКУДОТ, ТАҐІН І ОТІЙОТ

 

46) Після того, як з’ясовано бітуш ор макіф і ор пнімі, котрий відбувається після поширення парцуфа у формі ґуфа, і внаслідок котрого очищається масах ґуфа, всі світла ґуфа відходять, а сам масах з решімот, що залишилися в ньому, піднімаються в пе де-рош і оновлюються там в новому зівуґу де-акаа, і народжують новий рівень в мірі авіюту решімот, – з’ясуємо тепер чотири види світел ТАНТА (таамім-некудот-таґін-отійот), що утворюються разом з бітушем ор макіф і підйомом масаха в пе де-рош.

47) Бо з’ясувалося, що бітуш ор макіф з масахом ґуфа очищає масах від усього авіюту ґуфа так, що той очищається і робиться тотожним з масахом пе де-рош. А тотожність властивостей з пе де-рош поєднує його з ним в одну категорію і включається в зівуґ де-акаа, що в ньому. Проте, слід визначити, що масах не очищається в один прийом, а поетапно, тобто спочатку з бхіни далет у бхіну ґімель, потім з бхіни ґімель у бхіну бет, а потім з бхіни бет у бхіну алеф, а потім з бхіни алеф у бхіну шореш, – аж поки очиститься від усього авіюту і зробиться чистим, як масах в пе де-рош.

А вище світло не припиняє світити ні на мить, і воно робить зівуґ з масахом на кожному етапі його очищення. Бо після очищення від бхіни далет, коли зник весь цей рівень кетер, і масах прийшов до авіюту бхіни ґімель, тоді вище світло робить зівуґ з масахом на авіют бхіни ґімель, що залишився в ньому і піднімає десять сфірот рівня хохми. А потім, коли очищається масах також від бхіни ґімель, і видаляється також рівень хохми, залишаючи в масаху лише бхіну бет, виходить, що вище світло робить зівуґ на бхіну бет і масах піднімає десять сфірот рівня біни. А потім, коли очищається й від бхіни бет і йде від нього також і цей рівень, залишаючи в ньому лише авіют бхіни алеф, тоді вище світло робить зівуґ з масахом на авіют бхіни алеф, що залишився в ньому, і утворює десять сфірот рівня зеїр анпін. А коли очищається також від авіюту бхіни алеф і рівень зеїр анпін зникає, і залишається лише авіют шореш, – вище світло робить зівуґ також на авіют шореш, що залишився в масаху, і піднімає десять сфірот рівня малхут. А коли очищається масах також від авіюту шореш, і рівень малхут зникає звідти, бо не залишається в масаху жодного авіюту ґуфа, тоді масах і його решімот піднімаються і поєднуються з масахом де-рош і включаються там в зівуґ де-акаа, і утворюються на нього десять нових сфірот, званих "сином" і породженням попереднього парцуфа.

Отже, з’ясувалося, що процес бітуша ор макіф з ор пнімі, що очищає масах де-ґуф першого парцуфа АК і піднімає його в його пе де-рош, де від цього народжується і виходить другий парцуф, АБ де-АК, – все це робиться не за один раз, а поетапно. Коли вище світло робить зівуґ з ним на кожному з чотирьох ступенів, до яких приходить за час свого очищення, аж поки не зрівнюється з пе де-рош. І тим же чином, як коли виходять чотири рівня протягом часу очищення ґуфа першого парцуфа для появи АБ, так само виходять і три рівні впродовж часу очищення масаха де-ґуф парцуфа АБ, коли з нього утворюється парцуф САҐ, і так само на всіх ступенях. Бо є правилом, що масах очищається не за один раз, а поетапно, і вище світло, яке не припиняє приходити до нижнього, робить зівуґ з ним на кожному ступені шляху його очищення.

48) Проте, ці рівні, що виходять на масах в час його поетапного очищення, не вважаються поширенням справжніх ступенів, як перший рівень, що вийшов перед початком очищення. А вважаються вони "точками", і визначаються як відбите світло та "дін" (суд, обмеження). Бо сила суду, обмеження, видалення світел вже примішаний до них. Адже в першому парцуфі, відразу, коли бітуш почав діяти і очистив масах ґуфа бхіни далет, вважається, наче очистився весь, бо немає "трохи" в духовному, і оскільки почав очищуватися – мусить очиститися весь. Просто через те, що масах зазвичай очищається поетапно, то є можливість присутності вищого світла, для зівуґу з ним, на кожному зі ступенів авіюту, котрі масах дістає впродовж свого очищення, аж поки очиститься весь. І тому сила виходу вже примішана до тих рівнів, котрі з’являються під час його виходу, тому вважаються лише як некудот (точки), ор хозер і "дін". Через це ми вирізняємо в кожному з парцуфів два види рівнів, на ім’я: таамім (смаки) і некудот. Адже десять сфірот де-ґуф, котрі вийшли вперше в кожному парцуфі, звуться таамім, а ті рівні, що виходять в парцуфі в процесі його очищення, тобто після того, як вже почав екран очищатися, аж поки приходить в пе де-рош, – вони називаються некудот.

49) А ті решімот, що залишаються внизу, в ґуфі, після виходу світел таамім, називаються таґін (коронки). А ті решімот, що залишаються від рівнів некудот, називаються отійот (букв. «букви»), котрі й є келім. І таґін, котрі є решімот від світел таамім, – вони містяться над отійот та келім, і дають їм існування. Отже, з’ясувалося чотири види світел, званих таамім, некудот, таґін та отійот.

Так, що перший рівень, котрий утворюється в кожному з п’яти парцуфів, що звуться: Ґальґальта, АБ, САҐ, МА, БОН, називається таамім.

А рівні, що виходять в кожному парцуфі після того, як вже почав очищатися, – аж до того, як очиститься весь, називаються некудот.

А решімот, що в кожному з рівнів залишаються від світел таамім, після їхнього виходу, звуться таґін.

А решімот, котрі залишаються від світел некудот після їхнього виходу, звуться отійот або келім.

І пам’ятай це щодо всіх п’яти парцуфів, званих Ґальґальта, АБ, САҐ, МА і БОН, бо в усіх існує очищення, і в усіх є ці чотири види світел.

 

Рош, тох, соф що в кожному з парцуфів та порядок облачення парцуфів один в одного

 

50) Ми вже знайомі з тим, що існує два види малхут в кожному парцуфі. І це – малхут а-міздавеґет і малхут а-месаємет. І ось, від масаха, що в малхут а-міздавеґет, піднімаються десять сфірот ор хозер, від неї й угору, – котрі облачаються на десять сфірот вищого світла, – і звуться десятьма сфірот рош, тобто лише корені. А звідти й униз поширюються десять сфірот ґуфа парцуфа, як одягнення світла в повноцінні келім. І ці десять сфірот ґуфа поділяються на два види, звані десять сфірот "тох" (нутро) і десять сфірот "соф". При цьому місце десяти сфірот тоху – від пе до табура, тобто місце облачення світел в келім. А місце десяти сфірот софа й сіюма парцуфа – від табура й униз, до "сіюм раґлін" (закінчення ніг). І це означає, що малхут закінчує кожну зі сфірот, аж поки приходить процес до неї особисто як до бхіни, котра не гідна отримати жодне світло. І тому закінчується там парцуф. І це закінчення називається "сіюм ецбаот раґлін" (закінчення пальців ніг) парцуфа, а звідти й нижче – вільний та порожній простір, без світла.

І знай, що ці два види десяти сфірот походять від десяти сфірот коренів, званих рош. Бо обидва включаються в малхут а-міздавеґет, адже є там сила облачення, і це – ор хозер, котрий піднімається і облачає вище світло. А також є там сила затримання масаха, щоб сама малхут не приймала світло, і цим робиться зівуґ де-акаа, що піднімає ор хозер. І дві ці сили існують в рош лише як просто корені, але коли поширюються згори вниз, тоді перша сила, сила облачення, починає діяти в десяти сфірот тоху, що від пе і вниз до табура. А друга сила, сила затримання, щоб малхут не отримувала світло, починає діяти в десяти сфірот софа й сіюма, від табура й униз – до сіюм ецбаот раґлін. І ці два види десяти сфірот називаються завжди ХАҐАТ НЕГІМ. Адже десять сфірот де-тох, від пе до табура, називаються ХАҐАТ (хесед-ґвура-тіферет), а десять сфірот де-соф, від табура й нижче, всі звуться НЕГІМ (нецах-год-єсод-малхут), і пам’ятай це.

51) І ще маємо знати, що цимцум був лише на світло хохма, бо його клі це бажання отримувати, котре довершується в бхіні далет, в котрій утворюються цимцум і масах. Але на світло хасадим не було ніякого цимцуму, бо його клі – це бажання віддачі, в якого немає ні авіюту, ні розбіжності властивостей зі Створювачем, і не потребує жодних виправлень. Але разом з тим, оскільки в десяти сфірот вищого світла ці два світла, хохма та хасадим, пов’язані разом, без жодної відмінності між ними, тому що вони є одним світлом, що поширюється згідно зі своєю властивістю, отже, коли починають поширюватися в келім після цимцуму, то світло хасадим також припиняється на малхут, попри те, що на нього не було цимцуму. Адже якщо світло хасадим поширилося б у місці, де світло хохма не може поширитися анітрохи, тобто, в малхут а-месаємет, то сталося б розбиття у вищому світлі. Бо світло хасадим мусило б цілком відділитися від світла хохма, – і через це зробилася б малхут а-месаємет категорією вільного і абсолютно порожнього простору, навіть від світла хасадим.

52) І разом з цим зрозумій вміст десяти сфірот софа парцуфа, від табура й униз. Бо ніяк неможливо сказати, що вони є лише категорією світла хасадим без жодного світла хохма. Адже світло хасадим ніколи не відокремлюється повністю від світла хохма, тому є там невеличке світіння також і світла хохма. І знай, що це невеличке світіння ми завжди звемо на ім’я "ВАК блі рош" (шість кінцевих без рош). І ось, з’ясовано три категорії десяти сфірот парцуфа, звані рош, тох, соф.

53) А тепер з’ясуємо порядок облачення парцуфів, Ґальґальта, АБ і САҐ де-АК один на одного. Отже, відомо, що кожен нижній виходить з масаха ґуфа вищого, після того, як той очистився і зробився тотожним за властивостями з малхут і з масахом, що в рош. Бо тоді він включається в масах в рош, в його зівуґ де-акаа. А після того, як зробився на нього зівуґ де-акаа, на два види решімот, – авіют та ітлабшут, що залишилися у масаха де-ґуф, тоді проявляється авіют, що в ньому, а це, за властивістю, – авіют ґуфа. Тоді, через це проявлення, ми бачимо, що той рівень, що виходить з рош першого парцуфа АК, і спускається й облачає його ґуф, тобто місце свого походження, – він походить з масаха ґуфа. Бо насправді мав би масах з малхут а-міздавеґет нового парцуфа, спуститися в місце табура першого парцуфа. Бо там починається масах де-ґуф разом з малхут а-месаємет першого парцуфа, і там – корінь нового парцуфа і його приналежність. Проте через те, що остання бхіна авіюту втрачається в масаху через бітуш ор макіф і ор пнімі, залишається в масаху лише бхіна ґімель авіюту, і ця бхіна ґімель авіюту зветься хазе (букв. «груди»). І тому немає у масаха і малхут а-міздавеґет нового парцуфа ніякої належності й кореня в табурі вищого, а є лише в його хазе, і він "приліплений" там, як гілка до свого кореня.

54) Тому виходить, що масах нового парцуфа спускається в місце хазе першого парцуфа, й утворює там зівуґом де-акаа з вищим світлом десять сфірот рош, від себе й вище, – до пе вищого, котрим є малхут де-рош першого парцуфа. Але десять сфірот рош вищого парцуфа нижній не здатний облачити анітрохи, оскільки він є лише масахом ґуфа вищого. А потім утворює десять сфірот згори вниз, званих десятьма сфірот ґуфа, з тохом і софом нижнього, і місце їхнє – від хазе вищого парцуфа вниз, і лише до його табура. Бо від табура й униз – це місце десяти сфірот сіюма вищого, місце бхіни далет, і в нижнього немає належності до останнього ступеня вищого парцуфа, адже втратив він її в час свого очищення (як сказано вище, в п. 40). І тому нижчий парцуф зветься парцуфом хохми АК, або парцуфом АБ де-АК, і мусить закінчитися вище табура першого парцуфа АК. І добре з’ясувалося, що всі рош-тох-соф парцуфа АБ де-АК, котрий є нижчим стосовно першого парцуфа АК, – вони стоять від місця що вниз від пе першого парцуфа до місця його табура. Так, що хазе першого парцуфа є місцем пе де-рош парцуфа АБ, тобто малхут а-міздавеґет, а табур першого парцуфа є місцем сіюма раґлін парцуфа АБ, тобто малхут а-месаємет.

55) І як те, що з’ясувалося щодо порядку утворення парцуфа АБ з першого парцуфа де-АК, – так діється і в усіх парцуфах до кінця світу Асія, тобто кожен нижній виходить з масаха ґуфа його вищого, після того, як очистився і включився в масах малхут де-рош вищого в його зівуґ де-акаа, а після цього спускається звідти в належне йому місце в ґуфі вищого. І також утворює на своєму місці, зівуґом де-акаа з вищим світлом, десять сфірот рош, знизу вгору, і також поширюється згори вниз десятьма сфірот ґуф, у вигляді тох і соф, тим же способом, котрий з’ясовано щодо парцуфа АБ де-АК, з усіма сенсами й поясненнями. Хоча, щодо сіюма парцуфа існують відмінності, як описано в певному місці.

 

ЦИМЦУМ БЕТ, ЗВАНИЙ ЦИМЦУМОМ НЕГІ ДЕ-АК

 

56) Отже, добре з’ясувалося питання першого скорочення, яке сталося з клі малхут, котра є бхіною далет, щоб не отримувала в себе вище світло. А також питання масаха і його зівуґу де-акаа з вищим світлом, що піднімає ор хозер, і цей ор хозер стає новими келім отримання замість бхіни далет. А також питання очищення масаха де-ґуф, що відбувалося в ґуфі кожного з парцуфів з причини бітуша ор макіф у ор пнімі. І це утворює чотири категорії ТАНТА ґуфа кожного з парцуфів і піднімає масах де-ґуф до масаха рош і робить його готовим для зівуґу де-акаа з вищим світлом, і з цього народжується другий парцуф, нижчий на один ступінь за попередній парцуф. А також утворення трьох перших парцуфів АК, званих Ґальґальта, АБ, САҐ і порядок їх облачення один на одного.

57) І знай, що в цих трьох парцуфах, Ґальґальта, АБ і САҐ де-АК, немає навіть кореня чотирьох світів АБЄА, бо навіть категорії місця для трьох світів БЄА тут ще не було, адже внутрішній парцуф АК протягнувся до точки цього світу. А також ще не розкрився корінь бажаного виправлення, з причини котрого зробився цимцум, бо те, що бажалося від цимцуму, що стався в бхіні далет, – це виправити її, щоби не було в ній жодної відмінності властивостей при отриманні нею вищого світла (як сказано в п. 10). А також щоб створити ґуф людини з тієї біхни далет, і людина своїми заняттями Торою та заповідями ради принесення задоволення Творцю перетворить силу отримання, що в бхіні далет, щоб була вона ради віддачі. І цим дорівнює властивість отримання до цілковитої віддачі, і тоді прийде ґмар тікун (остаточне виправлення). Бо цим бхіна далет знову стане клі отримання для вищого світла, а також буде в повному злитті зі світлом, без жодної відмінності властивостей, абсолютно. Однак до цього моменту не розкрився поки що корінь цього виправлення, бо для цього повинна людина складатися також з вищих категорій, котрі вище за бхіну далет, щоб існувала підготовка для того, щоб чинити добрі дії віддачі. А коли б утворилася людина зі стану парцуфів АК, була б уся з властивості порожнього простору, бо бхіна далет, котра повинна бути коренем тіла людини, вся була нижче "ніг" АК, у стані вільного й порожнього простору, без світла, оскільки була зворотною за властивістю вищому світлу, і через це визначалася, як категорія відокремлення та смерті. І якби людина була створена з неї, – зовсім не була б здатна виправити свої діяння, бо не було в неї жодних іскор віддачі. А подібна була б худобі, в котрої немає нічого від властивості віддачі, і все життя їхнє лише ради себе. На зразок грішників, занурених в пристрасті егоїстичного отримання, бо навіть милість, котру чинять, – для себе її роблять. І про них сказано: "Грішники за життя свого звуться мертвими", бувши протилежними за властивостями життю життів.

58) І це сутність сказаного в Мідраші "Берешіт Раба": "Спочатку виникло Йому в думці створити світ властивістю суду, і побачив, що так світ не існуватиме. Зробив, щоб передувала властивість милосердя і з’єднав її з властивістю суду". Пояснення: всі "спочатку" і "потім", про котрі говориться в духовному, означають причину та наслідок. І це те, що сказано, що першою причиною світів, тобто парцуфів АК, утворених перед усіма світами, – є те, що були утворені вони мірою суду. Тобто, лише властивістю малхут, званою "міра суду", інакше кажучи, бхіна далет, що скоротилася і утворилася як категорія порожнього простору й сіюму для "раґлей АК" (ніг АК). Що є точкою нашого світу, котра міститься під сіюмом раґлей АК як простір, вільний та порожній від будь-якого світла. "І побачив, що так світ не існуватиме", тобто так не буде жодної можливості людині, що має бути створена з цієї бхіни далет, щоб змогла засвоїти дії віддачі, котрою існуватиме світ, коли він виправлений у бажаній мірі. Тому зробив, щоб передувала властивість милосердя і з’єднав її з властивістю суду. Пояснення: сфіра біна зветься властивістю милосердя, а сфіра малхут зветься властивістю суду, тому що на неї зроблено скорочення. А Створювач підняв властивість суду, що є силою сіюму, – закінчення, котре зробилося в сфірі малхут, – і підняв її до біни, котра є властивістю милосердя, та сполучив їх одну з одною, а завдяки цьому сполученню почала також бхіна далет, властивість суду, складатися з іскор віддачі, що в клі біни (як сказано в п. 5). І цим було зроблено підготовку для тіла людини, що походить від бхіни далет, щоб складалося також і з властивості віддачі, і здатне було б чинити добрі справи ради принесення задоволення Творцеві, так, що перетворить властивість отримання в собі, щоб була вона вся ради віддачі, і цим принесе у світ виправлення, бажане з самого створення світу.

59) Отже, це поєднання малхут з біною зробилося в парцуфі САҐ де-АК, і спричинило друге скорочення (івр. "цимцум бет") в світах, що нижче від нього, бо зробився в ньому новий сіюм на вище світло, тобто в місці біни. І виходить, що малхут а-месаємет, котра стояла в сіюм раґлін САҐ де-АК, над точкою цього світу, піднялася і стала закінченням вищого світла в місці половини біни ґуфа САҐ де-АК, що зветься тіферет, бо КАХАБ ґуфа називається ХАҐАТ, то й виходить, що тіферет – це біна де-ґуф. Також і малхут а-міздавеґет, котра стояла в місці пе де-рош САҐ де-АК, піднялася в місце "ніквей ейнаїм" (очниці) де-АК, тобто в половину біни рош, і зробила там зівуґ для МА де-АК, званих світом Некудім, в місці ніквей ейнаїм.

60) І це називається також цимцумом НЕГІ де-АК, бо САҐ де-АК, котрий закінчувався нарівні з парцуфом Ґальґальта де-АК над точкою цього світу, – ось, завдяки сполученню й підйому малхут в місце біни, закінчується над табуром внутрішнього АК, тобто в місці половини тіферет, а це – половина біни де-ґуф внутрішнього АК. Бо туди піднялася малхут а-месаємет і затримала вище світло, щоб воно не поширювалося звідти вниз, і тому утворився там простір вільний та порожній, без світла, і вийшло, що ТАНГІ (тіферет-нецах-год-єсод) де-САҐ скоротилися і спорожнилися від вищого світла. І тому зветься цимцум бет – цимцумом НЕГІ де-АК, бо через новий сіюм, що утворився в місці табура, спорожнилися НЕГІ де-САҐ де-АК від своїх світел. І також визначається, що АХАП де-рош САҐ вийшли зі ступеня рош САҐа і зробилися його ґуфом, бо малхут а-міздавеґет піднялася в ніквей ейнаїм, і утворилися десять сфірот рош з масаха, вгору від ніквей ейнаїм. А вниз від ніквей ейнаїм, – це вже зветься ґуфом парцуфа, бо не може отримати більше ніж світіння від ніквей ейнаїм і нижче, що є категорією ґуф. А той рівень десяти сфірот, що вийшли з ніквей ейнаїм САҐ де-АК, це десять сфірот, що звуться світ Некудім, котрі спустилися від ніквей ейнаїм де-САҐ і прийшли на своє місце нижче табура внутрішнього АК, і поширилися там як рош і ґуф. І знай, що новий сіюм, який утворився в місці біни де-ґуф, зветься парса. І є тут внутрішнє та зовнішнє, при цьому десять сфірот зовнішнього називаються світом Некудім, а десять сфірот внутрішнього називаються МА і БОН самого АК.

61) Проте, треба зрозуміти: оскільки десять сфірот Некудім і МА де-АК утворилися та вийшли з ніквей ейнаїм рош САҐ, отже, мали облачити САҐ від його пе де-рош і вниз, як написано про попередні парцуфи, де кожний нижчий облачає свого вищого від пе де-рош і вниз, – то чому сталося не так, а спустилися облачити місце, котре нижче табура АК. А щоб зрозуміти це, потрібно добре знати, як утворюється згадане вище сполучення, коли біна та малхут поєднуються разом.

62) І справа в тому, що при утворенні працуфа САҐ, він весь закінчується вище табура внутрішнього АК, як з’ясовано і щодо парцуфа АБ де-АК, бо не могли поширитися від табура й нижче, адже там починається володіння бхіни далет внутрішнього АК у вигляді десяти сфірот її сіюма, а в парцуфах АБ і САҐ немає від бхіни далет нічого (див. п. 54). Проте, коли почали утворюватися некудот де-САҐ де-АК, тобто після того, як очистився екран де-САҐ, – котрий є бхіною бет авіюту, – бітушем ор макіф в нього, і прийшов до бхіни бет ітлабшуту і бхіни алеф авіюту, тоді відходять таамім де-САҐ і утворюється рівень некудот на авіют, що залишився в масаху, ВАК блі рош. Бо десять сфірот, що утворюються на бхіну алеф авіюту – це рівень зеїр анпіна без ҐАР. А також в рівні "захар", що є бхіною бет ітлабшуту, категорія біни там лише приблизна, що вважається як ВАК біни. І тому цей рівень некудот де-САҐ дорівнює властивостям десяти сфірот сіюма, що нижче табура АК, адже й вони є категорією ВАК блі рош (див. вище, п. 52). І відомо, що тотожність властивостей зближує духовні об’єкти, роблячи їх одним, а тому спустився цей рівень вниз під табур АК, і перемішався там із ЗОН (зеїр анпін і нуква) світу АК, і почали функціонувати разом, дорівнюючи один одному за рівнем.

63) І не варто утруднюватися з тим, що, мовляв, є поки що між ними велика відстань в плані авіюту, бо некудот де-САҐ утворилися від авіюту бхіни бет, і немає в них зовсім бхіни далет. І хоча вони – рівня "зеїр анпін", це ще не подібно до того рівня зеїр анпіна, що нижче табура де-АК, який є зеїр анпіном бхіни далет, адже є між ними велика відмінність. Відповідь цьому така, що авіют дається взнаки в парцуфі не в час облачення світла, а лише після відходу світла. Тому, коли з’явився парцуф некудот де-САҐ рівня "зеїр анпін", – спустився він та облачився в рівень ЗОН, що нижче табура АК, і тоді перемішалися бхіна бет з бхіною далет одна з одною. І призвело це до цимцуму бет, так, що утворився новий сіюм в місці біни де-ґуф того парцуфа. А також спричинився до зміни місця зівуґу, і зробився пе де-рош в місці ніквей ейнаїм.

64) Отже, бачимо, що джерело сполучення малхут з біною, що зветься цимцумом бет, – зробився нижче табура АК, поширенням туди парцуфа некудот де-САҐ. І тому не міг рівень цих десяти сфірот Некудім, котрий з’явився через цимцум бет, поширитися вище табура АК, бо жодна сила і влада не може розкритися вище місця їх виникнення. І оскільки місце існування цимцуму бет починається від табура й униз, тому мусить також і рівень Некудім поширитися там.

 

МІСЦЕ ЧОТИРЬОХ СВІТІВ АБЄА ТА ФЕНОМЕН ПАРСИ, ЩО МІЖ АЦИЛУТОМ І БЄА

 

65) Отже, з’ясувалося, що найголовніше в цимцумі бет реалізувалося лише в парцуфі некудот де-САҐ, місце котрого – від табура АК і вниз, до сіюм раґлін, тобто до місця, що вище точки цього світу. І знай, що всі ці зміни, що виникли внаслідок цього другого скорочення, зробилися лише в тому парцуфі некудот де-САҐ і не вище за нього. А те, що ми говорили вище, що підйомом малхут до половини тіферет де-АК, де вона завершила парцуф, вийшли нижня половина тіферет і НЕГІМ де-АК в категорію порожнього простору, – зробилося це не в ТАНГІ самого АК, а лише в ТАНГІ парцуфа некудот де-САҐ де-АК, а в самому АК визначаються ці зміни лише як підйом МАН (мейн нуквін, досл. "жіночі води"). І це означає, що він облачається в ці зміни, аби утворити десять сфірот Некудім в їхніх властивостях, але в самому АК не відбулося жодних змін.

66) І ось, відразу, під час цимцуму, тобто в час підйому малхут в біну, ще до підйому МАН і зівуґу, що стався в ніквей ейнаїм де-АК, спричинилось це до поділу парцуфа некудот САҐ де-АК на чотири частини: а) КАХАБ ХАҐАТ до його хазе, що визначається як місце Ацилут; б) дві третини тіферет, що від хазе і вниз до сіюма тіферет, що зробилися місцем світу Брія; в) три сфіри його НЕГІ, що стали місцем світу Єцира; г) малхут, що в ньому, котра зробилася місцем світу Асія.

67) А сенс цього в тому, що місце світу Ацилут означає: місце, гідне для поширення вищого світла, а через підйом малхут а-месаємет в місце біни де-ґуф, званої тіферет, виходить, що парцуф закінчується там, і світло не може перейти звідти вниз, адже місце світу Ацилут закінчується там на половині тіферет до хазе. І вже відомо, що цей новий сіюм, що утворився тут, зветься іменем парса що під світом Ацилут, а ті сфірот, котрі нижче парси, поділені на три частини. І це тому, що насправді вийти вниз від Ацилуту мали лише дві сфіри – ЗОН ґуфа, звані НЕГІМ, бо після того, як сіюм зробився в біні ґуфа, котра є тіферет, то лише ЗОН, які нижче за тіферет, містяться під сіюмом, а не тіферет, – проте й нижня половина тіферет також вийшла вниз під сіюм. А причина цьому, що біна де-ґуф складається також з десяти сфірот КАХАБ ЗОН, і через те, що ці ЗОН біни є коренями загальних ЗОН де-ґуф, включених в біну, вони вважаються такими ж як і ті, тому й вийшли також ЗОН біни вниз під парсу Ацилуту разом з загальними ЗОН. І через це розкололася сфіра тіферет ушир на місці хазе, бо малхут, що піднялася в біну, стоїть там і виводить також і ЗОН біни назовні, і це – дві третини тіферет, від хазе й нижче, до сіюма. І разом з цим є різниця між двома третинами тіферет і НЕГІМ, бо дві третини тіферет належать, насправді, до біни ґуфа, і вийшли вниз під сіюм Ацилуту не через свої властивості, а лише тому, що вони є коренями ЗОН. Тому не пошкодились дуже, адже вийшли не через свої властивості, і через це відділилися від НЕГІМ і стали окремим світом, і зветься він світ Брія.

68) Також і ЗОН ґуфа, звані НЕГІМ, розділилися на дві категорії, бо у малхут, оскільки вона за властивістю нуква (жіноче начало), пошкодженість більш серйозна, і вона робиться місцем світу Асія. А зеїр анпін, котрий є НЕГІ, зробився світом Єцира, вищим за світ Асія. Отже, з’ясувалося, як саме розділився парцуф некудот де-САҐ з причини цимцуму бет, і зробився місцем чотрирьох світів: Ацилут, Брія, Єцира, Асія. Так, що КАХАБ ХАҐАТ до його хазе зробилися місцем для світу Ацилут. А нижня половина тіферет, від хазе до сіюма тіферет, зробилася місцем для світу Брія. А НЕГІ, що в ньому, – для світу Єцира. А малхут його – для світу Асія. І місце їхнє починається з точки табура АК, і закінчується над точкою цього світу, тобто до сіюма раґлін де-АК, бо це – кінець міри облачення парцуфа некудот де-САҐ на парцуф Ґальґальта де-АК.

 

СТАНИ КАТНУТУ Й ҐАДЛУТУ, ЩО З'ЯВЛЯЮТЬСЯ В СВІТІ НЕКУДІМ

 

69) Отже, після того, як ми познайомилися в загальному вигляді з темою цимцуму бет, який стався в парцуфі некудот де-САҐ для утворення десяти сфірот світу Некудім, який є четвертим парцуфом АК, повернемося і з’ясуємо тему утворення десяти сфірот Некудім детально. Вже з’ясувався феномен появлення парцуфа з парцуфа, коли кожен нижній парцуф народжується та утворюється з масаха ґуфа вищого, після його очищення й підйому для поновлення зівуґу в пе вищого. А чинник, що призводить до цього очищення – це бітуш ор макіф у масах вищого парцуфа, який очищує масах від авіюту його ґуфа і робить його рівним авіюту рош. І (як сказано в п. 35) таким чином з’являється парцуф АБ де-АК з парцуфа Кетер де-АК, а також парцуф САҐ де-АК з парцуфа АБ де-АК, як написано там. І ось четвертий парцуф АК, що зветься десятьма сфірот світу Некудім, також народжується й утворюється зі свого вищого, котрим є САҐ де-АК, тим же самим способом.

70) Проте є тут додатковий момент: адже в попередніх парцуфах, в час очищення масаха і підйому до пе де-рош вищого, масах складався виключно з решимот авіюту ґуфа вищого, але тут при очищенні масаха САҐ де-АК для утворення Некудім цей масах складався з двох видів решимот. Крім того, що він включав решимот власного авіюту, тобто властивості сфірот ґуфа САҐ де-АК, він включає ще й решимот авіюту ЗОН де-АК, що нижче табура. І це через те, що вони разом перемішалися під табуром АК, – як написано вище, в п. 61, що некудот де-САҐ спустилися нижче табура АК і перемішалися разом з ЗОН де-АК, що міститься там.

71) І внаслідок цього з’явилися тут, в парцуфі Некудім, феномени "катнут" (малий стан) і "ґадлут" (великий стан). Адже з решимот авіюту масаха утворилися на них десять сфірот катнуту світу Некудім. А з решимот ЗОН де-АК, що нижче табура, які приєдналися і перемішалися з решимот масаха, утворилися на них десять сфірот ґадлуту світу Некудім.

72) Також знай, що десять сфірот катнуту світу Некудім, які вийшли на масах, вважаються основою парцуфа Некудім, бо утворилися поетапно, тобто від масаха ґуфа вищого. Так само, як з’явилися три попередні парцуфи АК. Але десять сфірот ґадлуту Некудім вважаються лише додатком до парцуфа Некудім, тому що вийшли лише з зівуґу на решимот ЗОН де-АК, що нижче табура, які не з’явилися за порядком, а приєдналися й додалися до масаха через спуск парцуфа некудот де-САҐ вниз під табур де-АК, див. п. 70.

73) Отже, спочатку з’ясуємо десять сфірот катнуту Некудім. Уже відомо, що після поширення САҐ де-АК стався в ньому бітуш ор макіф з ор пнімі на його масах, і очистив масах ступінь за ступенем, а рівні, які виходили в процесі його очищення називаються некудот де-САҐ, і це вони спустилися під табур АК і змішалися з бхіною далет, що там, (як вказано вище, п.62). І ось, коли закінчив очищення від усього авіюту де-ґуф, що в масаху, і залишився в ньому тільки авіют де-рош, визначається це, що піднявся він в рош САҐ і прийняв там новий зівуґ мірою авіюту, що залишився в решимот масаха, як пояснено вище в п. 35.

74) Також і тут визначається, що остання бхіна авіюту, котрою є авіют бхіни бет, який був у масаха, видалилася зовсім, і лише решимо ітлабшуту залишилося від неї, а від авіюту залишилася лише бхіна алеф. І тому дістав масах там, в рош де-САҐ, два види зівуґів (як сказано вище в п. 43), адже від включення бхіни алеф авіюту в бхіну бет ітлабшуту, що зветься включенням решимо некеви в решимо захара, утворюється на них рівень, близький до біни, який, приблизно, як ВАК біни, і цей рівень зветься сфірою кетер де-Некудім. А від включення захара в решимо некеви, тобто включення решимо бхіни бет ітлабшуту в бхіну алеф авіюту, утворюється рівень зеїр анпіна, який є категорією ВАК блі рош, що зветься Аба ве-Іма де-Некудім "ахор бе-ахор" (задня сторона до задньої сторони). А два ці рівні звуться ҐАР де-Некудім, тобто категорією десяти сфірот рош Некудім, бо кожен рош називається ҐАР, або КАХАБ. І є відмінність між ними, бо парцуф Кетер світу Некудім, який є рівнем захар, не поширюється в ґуф, а світить лише в рош, а щодо Аби ве-Імі Некудім, які є рівнем некева, то лише вона поширюється в ґуф, що зветься "сім нижніх сфірот Некудім", або ХАҐАТ НЕГІ де-Некудім.

75) Таким чином, є тут три ступені один під одним: а) парцуф Кетер Некудім, який має рівень ВАК біни; б) рівень Аба ве-Іма Некудім, які мають рівень зеїр анпіна, і вони обидва є категорією рош; в) ЗАТ (івр. «заїн тахтонот», сім нижніх) Некудім – ХАҐАТ НЕГІМ, які є категорією ґуфа Некудім.

76) І знай, що через підйом малхут у біну визначається, що ці ступені світу Некудім під час їх утворення розкололися на дві половини, що звуться "панім" (лицьова сторона) і "ахораїм" (задня сторона). А позаяк зівуґ зробився в ніквей ейнаїм, то в рош є тільки дві з половиною сфіри, якими є ґальґальта і "ейнаїм" (очі), і ніквей ейнаїм, тобто кетер, хохма і верхня половина біни, і звуться вони "келім де-панім". А келім де-АХАП (озен-хотем-пе), які є нижньою половиною біни і зеїр анпін та нуква, вийшли з десяти сфірот рош і зробилися ступенем, який нижче за рош, і тому ті келім рош, які вийшли з рош назовні, визначаються як келім де-ахораїм. І таким же чином розколовся кожний зі ступенів.

77) І виходить згідно з цим, що не існує духовного ступеня, у котрого не було б панім та ахораїм. А АХАП рівня захар, які є парцуфом Кетер світу Некудім, вийшли зі рівня Кетера і спустилися на рівень Аба ве-Іма світу Некудім, які є рівнем некева. А АХАП рівня некева, які є Аба ве-Іма світу Некудім, спустилися й упали на ступінь свого ґуфа, тобто на ступені семи сфірот ХАҐАТ НЕГІ світу Некудім. І виходить, що Аба ве-Іма складаються з двох категорій, панім та ахораїм, адже в них всередині містяться ахораїм рівня Кетер, тобто АХАП Кетера, а їх облачають келім де-панім самих Аби ве-Іми, тобто їхні власні ґальґальта й ейнаїм, і ніквей ейнаїм. І також ЗАТ де-Некудім складаються з панім та ахораїм, бо келім де-ахораїм Аби ве-Іми, які є їхнім АХАП, містяться всередині ЗАТ, а келім де-панім ЗАТ облачають їх іззовні.

78) І цей феномен поділу ступенів на дві половини, спричинився також до того, що не може бути в усіх цих ступенях світу Некудім більше, ніж категорія нефеш і руах, тобто ВАК без ҐАР. Адже оскільки бракує в кожному ступені трьох келім, біни та ЗОН, зі згаданої вище причини, то бракує там також ҐАР світел: нешама, хая, єхида (див. у п. 24). Отже, добре з’ясовано десять сфірот катнуту світу Некудім, тобто три ступеня, звані кетер, Аба ве-Іма, ЗАТ. І немає на кожному ступені більше, ніж кетера й хохми келім і нефеш-руах світел, бо біна та ЗОН кожного зі ступенів упали на рівень, що під ним.

 

ПІДЙОМ МАН ТА УТВОРЕННЯ ҐАДЛУТУ НЕКУДІМ

 

79) А зараз з’ясуємо десять сфірот ґадлуту світу Некудім, які утворилися на МАН решимот ЗОН де-АК, що нижче табура. І треба знати, перш за все, що таке підйом МАН. Адже досі ми говорили лише про підйом масаха де-ґуф в пе де-рош вищого після його очищення, і що на решимот, включені в нього, стався там зівуґ де-акаа, що піднімає десять сфірот для утворення нижнього. Проте тепер знову піднялися МАН, "мейн нуквін", бо ці світла, що піднялися знизу від табура АК в рош САҐ, які є решимот ЗОН ґуфа АК, називаються підйомом МАН.

80) І знай, що джерело підйому МАН, – воно від зеїр анпіна і біни десяти сфірот ор яшар (прямого світла), про них пояснено вгорі, п. 5. І пояснено там, що біна, яка є категорією світла хасадим, коли утворила сфіру тіферет, що зветься бхіною ґімель, знову поєдналася з хохмою і притягнула від неї світіння хохма для тіферет, котрою є зеїр анпін. І вийшов зеїр анпін головним чином від категорії світла хасадим біни, а меншість його – в світінні хохми. І від цього утворився зв’язок між зеїр анпіном та біною, бо тоді, коли решимот зеїр анпіна піднімаються в біну, біна з’єднується з хохмою і притягує від неї світіння хохми для зеїр анпіна. І цей підйом зеїр анпіна в біну, що поєднує її з хохмою, завжди називається підйомом МАН. Адже без підйому зеїр анпіна в біну, біна не вважається нуквою стосовно хохми, оскільки її сутність лише світло хасадим і не потребує світла хохма. І вважається, що вона завжди ахор бе-ахор з хохмою, це означає, що вона не бажає отримувати від хохми, і лише в час підйому зеїр анпіна до неї, вона знову робиться нуквою для хохми, щоб отримати від неї світіння хохми для зеїр анпіна. Отже, підйом зеїр анпіна робить її нуквою, тому називається його підйом іменем "мейн нуквін", бо підйом зеїр анпіна повертає її панім бе-панім (обличчям до обличчя) з хохмою, це означає, що отримує від неї, як нуква від захара. І ось, добре з’ясувався феномен підйому МАН. І пам’ятай це.

81) Отже, ти вже знаєш, що працуф АБ де-АК є парцуфом хохма, а парцуф САҐ де-АК є парцуфом біна, тобто вони визначаються згідно вищій бхіні їхнього рівня, бо АБ, вища бхіна якого – хохма, вважається, що весь він – хохма, а САҐ, вища бхіна якого – біна, вважається весь біною. І тому, коли решимот ЗОН де-ґуф, що нижче табура АК, піднялися в рош САҐ, зробилися там МАН для САҐ, і через це САҐ, тобто біна, увійшов у зівуґ з парцуфом АБ, хохмою. І надав АБ для САҐ нове світло для ЗОН, що містяться під табуром, але піднялися туди, а після того, як отримали ЗОН де-АК це нове світло, знову спустилися на своє місце, нижче табура АК, де розташовані десять сфірот Некудім. І світили там новим світлом в десяти сфірот Некудім, і це – мохін (світло, світла) ґадлуту десяти сфірот Некудім. Отже, з’ясувалися десять сфірот ґадлуту, які вийшли на другий вид решимот, якими є решимот ЗОН, що нижче табура АК (наведено вище, п. 71), проте ці мохін ґадлуту призвели до розбиття келім, як пояснюється далі.

82) Вище, в п. 74, пояснено, що є два рівні в рош світу Некудім, звані парцуфами Кетер і Аба ве-Іма, і тому, коли принесли ЗОН де-АК нове світло АБ-САҐ у десять сфірот світу Некудім, воно світило спочатку в Кетер Некудім, через табур АК, бо там облачається Кетер, і доповнили ҐАР світел і біну та ЗОН келім. А потім світило в Абі ве-Імі Некудім через єсод АК, місце, яке облачають Аба ве-Іма, і доповнив їх – ҐАР світел і біною та ЗОН келім.

83) І з’ясуємо спочатку феномен ґадлуту, який спричинило це нове світло для десяти сфірот Некудім. Справа в тому, що є протиріччя в написаному вище (в п. 74), що рівень Кетера та Аби ве-Іми світу Некудім були в стані ВАК, тому що утворилися на авіют бхіни алеф, але ж ми говорили, що через спуск некудот де-САҐ вниз під табур де-АК приєдналася бхіна далет до масаха некудот де-САҐ, які є біною, то виходить, що є в цьому масаху також решимо бхіни далет авіюту. А якщо так, то мали б утворитися на цей масах, коли він включився в рош де-САҐ, десять сфірот рівня кетер і світло єхида, а не рівень ВАК біни в сфірі кетер і рівень ВАК блі рош у Аби ве-Іми. А пояснення цьому те, що "місце визначає", бо через те, що бхіна далет включилася в біну, яка є ніквей ейнаїм, зник там авіют бхіни далет у внутрішності біни, і виглядає так, наче її там немає. І тому зівуґ був лише на решимот бхіни бет ітлабшуту і бхіну алеф авіюту, а вони – виключно від суті масаха біни, і утворилися там лише ці два рівні: ВАК де-біна і закінчені ВАК.

84) І тому тепер, після того, як ЗОН де-АК, що нижче табура, залучили нове світло своїми МАН від АБ САҐ де-АК, і світили ним в рош де-Некудім (див. п. 81), то через те, що в парцуфа АБ де-АК немає нічого спільного з другим скороченням, яке підняло бхіну далет в місце ніквей ейнаїм, тому, коли його світло притягнулося до рош Некудім, знову скасувало в ньому цимцум бет, який підняв місце зівуґу до ніквей ейнаїм, і спустило назад  бхіну далет на її місце в пе, туди, де була в час цимцуму алеф, тобто в місце пе де-рош. І виходить, що троє келім, озен (вухо), хотем (ніс), пе (рот), які через цимцум бет впали зі свого рівня, зараз знову піднялися на своє місце, як і спочатку, і тоді знову спустилося місце зівуґу з ніквей ейнаїм до бхіни далет у місці пе де-рош. І оскільки бхіна далет знову опинилася на своєму місці, утворилися там десять сфірот рівня кетер. І ось, з’ясувалося, що завдяки новому світлу, яке притягнув ЗОН де-АК в рош Некудім, здобуто три світла: нешама, хая, єхида, і три клі АХАП, котрі є біною та ЗОН, яких бракувало йому спочатку, в час утворення.

85) Отже, добре з’ясувалися катнут і ґадлут світу Некудім, коли цимцум бет, який підняв "гей татаа" ("нижню гей" – останню літеру ה "гей" імені АВАЯ), котрою є бхіна далет, в місце ніквей ейнаїм, і приховав її там, спричинив рівень катнуту де-Некудім, який є рівнем ВАК, або зеїр анпін зі світлами нефеш-руах, і бракувало там келім біни та ЗОН, і світел нешама, хая, єхида. І завдяки приходу нового світла АБ-САҐ де-АК до Некудім, повернулося перше скорочення на своє місце, і повернулися келім біна та ЗОН в рош. Бо гей татаа спустилася від ніквей ейнаїм і повернулася на своє місце в малхут, звану "пе", і тоді стався зівуґ на бхіну далет, яка повернулася на своє місце, і утворилися десять сфірот на рівні кетер та єхида, і довершилися НАРАНХАЙ світел і КАХАБ ЗОН келім. І задля стислості, відтак і далі називатимемо цимцум бет і катнут назвою "підйом гей татаа в ніквей ейнаїм і спуск АХАП вниз". А ґадлут будемо називати: "прихід світла АБ САҐ, що опускає гей татаа з ніквей ейнаїм і повертає АХАП на їхнє місце". І запам’ятай це пояснення. Також пам’ятай завжди, що ґальґальта й ейнаїм і АХАП є іменами десяти сфірот КАХАБ ЗОН рош, а десять сфірот ґуфа називаються ХАҐАТ НЕГІМ, також і вони поділяються на ґальґальта-ейнаїм та АХАП, бо хесед і ґвура та верхня третина тіферет до хазе – це ґальґальта й ейнаїм, і ніквей ейнаїм, а дві третини тіферет і НЕГІМ – це АХАП, як вказано вище. Також пам’ятай, що ґальґальта й ейнаїм і ніквей ейнаїм, або ХАҐАТ до хазе звуться келім де-панім. А АХАП, або дві третини тіферет і НЕГІМ, що від хазе і вниз, називаються келім де-ахораїм. А також пам’ятай феномен розколення ступеня, що зробилося при цимцумі бет, коли залишилися на кожному ступені лише келім де-панім, і кожен нижній має в собі, всередині, келім де-ахораїм вищого (як зазначено в п. 77).

 

ПОЯСНЕННЯ ТРЬОХ НЕКУДОТ: ХОЛАМ, ШУРУК, ХІРІК

 

86) Знай, що некудот (оголоски) поділяються на три категорії: рош, тох, соф. Вищі некудот, ті, що над отійот, об’єднані назвою "холам". Серединні некудот, що всередині отійот, об’єднані назвою "шурук", або "малафум", тобто літера вав і всередині неї – точка. А нижні некудот, що під отійот, об’єднані іменем "хірік".

87) І пояснюються вони так, що отійот означають келім, тобто сфірот ґуфа, бо десять сфірот рош – лише корені келім, а не дійсно келім. А некудот означають світла, що оживляють келім і рухають їх. І ось, світло хохма, що зветься світлом хая, є категорією "нове світло", яке ЗОН де-АК дістали від АБ САҐ і світили ним в келім світу Некудім, і спустили гей татаа назад, в пе кожного ступеня, і повернули до цього ступеня АХАП келім та ҐАР світел. І це світло рухає келім АХАП і піднімає їх з рівня, що внизу, і приєднує їх до вищого, як спочатку, що і зветься – некудот рухають отійот. І це світло, що притягнуте від АБ де-АК, і бувши світлом хая, оживляє (івр. "мехайє") ті келім АХАП тим, що облачається в них.

88) І ти вже знаєш, що ЗОН де-АК світили цим новим світлом у десяти сфірот світу Некудім, через два рівні: через табур світили в парцуф Кетер світу Некудім, а через єсод – в Аба ве-Іма Некудім. І знай, що світіння через табур називається "холам", що світить для отійот зверху. А це тому, що світіння табура приходить лише в Кетер світу Некудім, що є рівнем захара рош Некудім. А рівень захара не поширюється в ЗАТ де-Некудім, які є келім де-ґуф, що звуться отійот. Тому визначається, що воно світить їм лише зі свого місця вгорі і не поширюється в самих отійот. А світіння через єсод називається шурук, тобто літера вав з точкою, вав, яка стоїть в рядку літер, а сенс той, що світіння це приходить до Аби ве-Іми світу Некудім, які є рівнем некева де-рош світу Некудім, світіння якої поширюється також в ґуф, а це – ЗАТ де-Некудім, звані отійот, і тому міститься некуда "шурук" всередині рядка отійот.

89) Отже, добре з’ясувалися холам і шурук, – те, що світіння нового світла через табур, яке опускає гей татаа з ніквей ейнаїм Кетера до пе, і піднімає назад АХАП Кетера, є сутністю точки холам, що над отійот. А світіння нового світла через єсод, що опускає гей татаа з ніквей ейнаїм Аби ве-Іми до їхнього пе і повертає їм АХАП, це сутність точки шурук, що всередині отійот, тому що ці мохін приходять також в ЗАТ де-Некудім, що звуться отійот.

90) А сутність хірік – це нове світло, яке самі ЗАТ отримують від Аби ве-Іми, аби спустити гей татаа, завершальну, що стоїть в їхньому хазе, до місця сіюма раґлей АК (закінчення ніг АК). І цим повертаються до них їхні АХАП, які є келім від хазе і вниз, що зробилися місцем БЄА, і тоді знову БЄА стануть як Ацилут. Однак ЗАТ де-Некудім не змогли спустити гей татаа з хазе і скасувати повністю цимцум бет і парсу, і місце БЄА, бо коли притягнули світло в БЄА, розбилися негайно всі келім ЗАТ. Адже сила завершальної гей татаа, що стоїть в парсі, була вмішана в ці келім, і було вимушене світло відразу піти звідти, а келім розбилися і вмерли, і впали в БЄА. І розбилися також їхні келім де-панім, що стоять вище парси, тобто келім, що від хазе й вище, бо з них також видалилося все світло і розбилися, і померли, і впали в БЄА, і це було через з’єднання з келім де-ахораїм в один ґуф.

91) Отже, бачимо, що точка хірік не змогла запанувати у світі Некудім, бо навпаки, спричинила розбиття келім, через те, що хотіла облачитися в отійот, тобто ТАНГІМ (тіферет-нецах-год-єсод-малхут), що нижче парси світу Ацилут, які зробилися БЄА. Проте потім, в світі виправлення, дістала точка хірік своє виправлення, бо там була встановлена світити під отійот. Тобто в час, коли ЗАТ де-Ацилут отримують світло ґадлуту від Аби ве-Іми, що повинно опустити завершальну гей татаа з місця хазе до сіюм раґлін де-АК і приєднати келім де-ТАНГІМ до Ацилуту, і тоді світла поширяться вниз до сіюма раґлін де-АК. Але не роблять цього, а піднімають ці ТАНГІ з місця БЄА у місце Ацилуту, що вище парси, і отримують світла, позаяк вони вище від парси Ацилуту, щоб не сталося в них знову розбиття келім, як у світі Некудім. І це визначається, що точка хірік, яка піднімає келім ТАНГІ де-ЗАТ світу Ацилут, стоїть під цими келім ТАНГІМ, які підняла, тобто стоїть у місці парси Ацилуту. Таким чином, точка хірік функціонує під отійот. Отже, з’ясувалася, в загальних рисах, суть трьох некудот: холам, шурук, хірік.

 

ПІДЙОМ МАН ДЕ-ЗАТ СВІТУ НЕКУДІМ ДО АБИ ВЕ-ІМИ ТА ПОЯСНЕННЯ СФІРИ ДААТ

 

92) Вже з’ясувалося, що з причини підйому гей татаа в ніквей ейнаїм, що сталася при цимцумі бет, тобто в час утворення катнуту десяти сфірот світу Некудім, розділився кожен ступінь на дві половини: ґальґальта й ейнаїм залишаються на самому ступені й називаються через це келім де-панім, а озен, хотем і пе, що падають з цього ступеня на той, що під ним, називаються через це келім де-ахораїм, – див. п. 76. Таким чином, що кожен зі ступенів робиться подвійним, складаючись з пніміюту (внутрішнє) та хіцоніюту (зовнішнє). Через те, що келім де-ахораїм вищого впали у пніміют келім де-панім самого ступеня, і виходить, що АХАП парцуфа Кетер де-Некудім, які впали, зодягнені в ґальґальта й ейнаїм Аби ве-Іми, а АХАП де-Аба ве-Іма, що впали, зодягнені в ґальґальта й ейнаїм де-ЗАТ світу Некудім.

93) І з цього випливає, що коли на даний ступінь приходить нове світло АБ САҐ де-АК, яке опускає гей татаа на її місце в пе, тобто в стані ґадлуту Некудім, ступінь повертає до себе свої АХАП, і довершуються десять сфірот келім і десять сфірот світел, – визначається тоді, що також і нижній ступінь, що був злитий з АХАП вищого, піднімається разом з ними до вищого. Бо є правилом те, що немає зникнення в духовному, і як був нижній ступінь з’єднаний з АХАП вищого в період катнуту, так само вони не від’єднуються одне від одного в час ґадлуту, тобто в час, коли АХАП вищого повертаються на свій рівень. І виходить, що нижній ступінь робиться зараз, буквально, вищим ступенем, бо нижній, що піднімається до вищого, робиться таким, як і він.

94) І виходить, в час, коли Аба ве-Іма отримали нове світло де-АБ САҐ, і спустили гей татаа з ніквей ейнаїм назад, в їхнє пе, і підняли до себе свої АХАП, тоді також і ЗАТ, що облачали ці АХАП в час катнуту, піднялися зараз також разом з ними до Аби ве-Іми і зробилися ЗАТ одним ступенем разом з Абою ве-Імою. І цей підйом ЗАТ до Аби ве-Іми, зветься підйомом МАН, і оскільки вони є одним ступенем з Абою ве-Імою, то також отримують і світла Аби ве-Іми.

95) А причина того, що це зветься МАН, пояснена вище, в п. 80, що підйом зеїр анпіна в біну повертає її панім бе-панім з хохмою. І відомо, що всі ЗАТ є ЗОН, і тому в час, коли ЗАТ піднялися разом з АХАП де-Аба ве-Іма на рівень Аби ве-Іми, стали вони МАН для біни десяти сфірот де-Аба ве-Іма, і вона повертається з хохмою де-Аба ве-Іма панім бе-панім, і передає світіння хохми ЗОН, які є ЗАТ світу Некудім, що піднялися до них.

96) Однак підйом ЗАТ у Абу ве-Іму, про який ми говорили, не означає, що вони зникли повністю зі свого місця і піднялися в Абу ве-Іму, бо немає зникнення в духовному, і будь-яка зміна місця, про яку говориться в духовному, не означає, що бхіна зникла з попереднього місця і прийшла до нового, на зразок зміни місця в матеріальному. А є тут лише додаток, тобто прийшли в нове місце, але також залишилися в попередньому місці. Так, що хоча ЗАТ піднялися, як МАН, до Аби ве-Іми, все ж залишилися також на своєму місці, на своєму рівні, як і до того.

97) Так само зрозумій: попри те, що ми говоримо, що після того, як піднялися ЗОН як МАН до Аби ве-Іми, і отримали там свої світла, вони виходять звідти й повертаються на своє місце внизу – і тут це не означає, що зникли зі свого місця вгорі та прийшли на місце, що внизу. А якби ЗОН зникли зі свого місця вгорі, в Абі ве-Імі, припинився б негайно зівуґ Аби ве-Іми панім бе-панім, і повернулись би вони до попереднього стану, ахор бе-ахор, і тоді припинилося б їхнє світло, і ЗОН унизу втратили б своє світло. І вже з’ясувалося вище, що біна за своєю природою прагне лише світла хасадим, як написано, "бо бажає хеседу Він", і немає в неї взагалі інтересу до отримання світла хохми, тому стоїть з хохмою ахор бе-ахор. І лише в час, коли ЗОН піднімаються до них як МАН, повертається біна для зівуґу панім бе-панім з хохмою, щоб дати світіння хохми зеїр анпіну. Тому, поза сумнівом, ЗОН залишаться там назавжди, щоб дати існування й стан зівуґу Абі ве-Імі панім бе-панім. І тому не можна сказати, що ЗОН зникли з місця Аби ве-Іми, коли повернулися на своє місце внизу, а як ми говорили, кожна зміна місця є ніщо інше, як лише додаток. Так, що навіть коли ЗОН спустилися на своє місце внизу, все одно залишилися також вгорі.

98) І звідси зрозумій сутність сфіри даат, яка з’явилася у світі Некудім, бо в усіх парцуфах АК до Некудім є лиш тільки десять сфірот КАХАБ ЗОН, а починаючи зі світу Некудім і далі, вже є там сфіра даат, і ми вважаємо це як КАХБАД (кетер-хохма-біна-даат) ЗОН. А справа в тому, що вже з’ясувалося вище, в п. 79, що й підйому МАН не було в парцуфах АК, а лише підйом масах в пе де-рош. І знай, що сфіра даат походить від підйому МАН ЗОН в Аба ве-Іма. Бо з’ясувалося, що ЗОН, які піднялися там як МАН до хохми й біни, – вони залишаються там, також після виходу звідти, на своєму місці внизу, щоб дати існування та статус зівуґу Аби ве-Іми панім бе-панім. І ці ЗОН, що залишаються в Абі ве-Імі, називаються сфірою даат. І тому є тепер у хохми й біни сфіра даат, що ставить їх у зівуґ панім бе-панім, і це – ЗОН, які піднялися туди як МАН і залишилися там також після виходу ЗОН на своє місце. І тому відтак і далі ми характеризуємо десять сфірот іменами КАХБАД ЗОН. Але щодо парцуфів АК, які ще до світу Некудім, – в них ще не було підйому МАН, тому не було там сфіри даат. Також знай, що сфіра даат називається завжди –  п’ять хасадим і п’ять ґвурот, бо зеїр анпін, що залишився там, є категорією п’яти хасадим, а нуква, що залишилася там, є категорією п’яти ґвурот.

100) І не треба ускладнювати питання, мовляв, наводиться в "Сефер Єцира", що десять сфірот – це десять, а не дев’ять, десять, а не одинадцять. А згідно зі сказаним, що в світі Некудім з’явилася сфіра даат, виходить, що є одинадцять сфірот: КАХБАД ЗОН. А відповідь така, що це не є ніяким додатком до десяти сфірот, бо з’ясовано, що сфіра даат – це ЗОН, що піднялися як МАН і залишилися там, і тому немає тут додатку, а є дві категорії ЗОН: першою є ЗОН, що на своєму місці внизу, і вони там – ґуф, а другою є ЗОН, що залишилися в рош в Абі ве-Імі, тому що вже були там під час підйому МАН, а в духовному немає зникнення. Тому немає тут ніякого додатку до десяти сфірот, бо врешті-решт є тут всього лише десять сфірот КАХАБ ЗОН, і якщо залишилися також ЗОН в рош Аби ве-Іми, це не додає нічого до феномену десяти сфірот.

 

СПРАВА РОЗБИТТЯ КЕЛІМ ТА ЇХНЬОГО ПАДІННЯ В БЄА

 

101) Отже, добре з’ясована суть підйому МАН і сфіри даат, які є категорією келім де-панім ЗАТ світу Некудім, що притягнулися й піднялися до Аби ве-Іми, бо Аба ве-Іма отримали нове світло АБ САҐ де-АК від ЗОН де-АК як некуду шурук, і спустили гей татаа зі своїх ніквей ейнаїм у пе, і підняли свої келім ахораїм, які впали в ЗАТ Некудім, і через це піднялися також келім де-панім де-ЗАТ, поєднані з келім ахораїм де-Аба ве-Іма (див. вище пп. 89 і 94). І зробилися ЗАТ де-Некудім там категорією МАН, і повернули Абу ве-Іму панім бе-панім. А через те, що гей татаа, яка є бхіною далет, вже повернулася на своє місце в пе, зівуґ де-акаа, що зробився на цей екран бхіни далет, утворив повних десять сфірот рівня кетер зі світлом єхида (див. п. 84), і виходить, що ЗАТ, що включені там як МАН, також отримали ті великі світла Аби ве-Іми. І все це лише за принципом "знизу вгору", бо Аба ве-Іма є категорією рош Некудім, де відбувається зівуґ, що утворює десять сфірот знизу вгору. А потім поширюються також як ґуф, тобто згори вниз (див. п. 50), і тоді притягуються ЗАТ з усіма світлами, які отримали в Абі ве-Імі, до свого місця внизу. І довершуються рош і ґуф парцуфа ґадлуту де-Некудім, і це поширення вважається категорією таамім парцуфа ґадлуту світу Некудім (див. вище, п. 26).

102) Отже, також в парцуфі Некудім визначаються чотири категорії: таамім, некудот, таґін, отійот. Бо всі сили, які є у вищих, неодмінно мають бути й у нижніх, проте в нижнього ще додається дещо, порівняно з вищим. І з’ясувалося там, що головне в поширенні кожного парцуфа називається "таамім", а після його поширення робиться в ньому бітуш ор макіф і ор пнімі, і цим бітушем очищається масах, поетапно, аж поки починає дорівнювати пе де-рош. А через те, що вище світло не припиняється, воно входить в зівуґ з масахом в кожному зі станів його авіюту, поки той очищається. Тобто, коли очищається з бхіни далет до бхіни ґімель, утворюється на нього рівень хохма, а коли приходить до бхіни бет, утворюється на нього рівень біна, а коли приходить до бхіни алеф, утворюється на нього рівень зеїр анпін, а коли приходить до бхіни шореш, утворюється на нього рівень малхут. І всі ці рівні, що утворюються на масах під час його очищення, називаються "некудот". А решимот, що залишаються від світел після їхнього виходу, називаються "таґін". А келім, що залишаються після виходу з них світел, звуться отійот. А після того, як масах очистився весь від авіюту ґуфа, він включається в масах пе де-рош в зівуґ, що відбувається там, і утворюється на нього там другий парцуф.

103)  І точно в такий же спосіб зробилося й тут, в парцуфі Некудім, бо й тут утворюються два парцуфи, АБ і САҐ, один під одним, і в кожного з них – таамім, некудот, таґін, отійот. І вся різниця в тому, що очищення масаха відбулося тут не через бітуш ор макіф в ор пнімі, а через силу суду й обмеження завершальної малхут, яка включена в ці келім, (див. п. 90). І через це келім у парцуфі не залишилися порожніми після виходу світел, як в трьох парцуфах Ґальґальта, АБ, САҐ де-АК, а розбилися й померли, і впали в БЄА.

104) І ось парцуф таамім, який утворився у світі Некудім, і є першим парцуфом де-Некудім, який утворився на рівні кетер, утворився з рош і ґуфом, де рош утворився в Абі ве-Імі, а ґуф – це поширення ЗАТ від пе Аби ве-Іми і вниз. І це поширення від пе де-Аби ве-Іми і вниз називається "мелех а-даат" (цар "даат"), і він насправді є сукупністю всіх ЗАТ де-Некудім, що знову поширилися на свої місця після підйому МАН. Але оскільки їхній корінь залишився в Абі ве-Імі для існування в стані панім бе-панім де-Аба ве-Іма, і зветься там "моах а-даат", що приводить до зівуґу Аби ве-Іми, то й його поширення згори вниз в категорію ґуф зветься також цим іменем, тобто "мелех а-даат", і це – перший мелех (букв. "цар") де-Некудім.

105) І відомо, що вся кількість та якість, що в десяти сфірот рош, розкривається також в поширенні згори вниз у ґуф. А тому, як у світлах де-рош знову спустилася малхут а-міздавеґет з місця ніквей ейнаїм на рівень пе, а ґальґальта-ейнаїм і ніквей-ейнаїм, які є келім де-панім, знову приєднали до себе келім де-ахораїм, які є АХАП, і світла поширилися в них, так і при їхньому поширенні згори вниз, у ґуф притягнуті були світла також в їхні келім де-ахораїм, які є ТАНГІМ, що в БЄА, нижче парси світу Ацилут. Проте, оскільки сила малхут а-месайємет (що завершує), що в парсі Ацилуту, примішана в ті келім, тому відразу, коли зустрілися світла мелех а-даат з цією силою, вийшли світла повністю з келім і піднялися до своїх коренів, а всі келім мелех а-даат розбилися, панім і ахор, і вмерли, і впали в БЄА, бо вихід світел з келім – це як вихід життєвої сили з матеріального тіла, і зветься смертю. І тоді очистився масах від авіюту бхіни далет, позаяк ці келім вже розбилися та вмерли, і залишився в ньому лише авіют бхіни ґімель.

106) І так само, як анулювався авіют бхіни далет масаха де-ґуф через розбиття, так анулювався той же авіют і в малхут а-міздавеґет в рош де-Аба ве-Іма, бо авіют де-рош і авіют де-ґуф є одне й теж, лише це – в потенціалі, а це – в дії (див. п. 50). І тому припинився зівуґ рівня кетер також в рош в Абі ве-Імі, а келім де-ахораїм, які є АХАП, що долучилися до рівня кетера, знову впали на рівень, що під ним, тобто в ЗАТ. І це зветься анулюванням ахораїм рівня кетера від Аби ве-Іми. Таким чином, весь рівень таамім де-Некудім, і рош, і ґуф, анулювався.

107) А через те, що вище світло не припиняє світити, виходить, що знову робить зівуґ на авіют бхіни ґімель, що залишається в масаху де-рош в Абі ве-Імі. І утворилися десять сфірот рівня хохма. А ґуф, що згори вниз, поширився в сфіру хесед, і це – другий мелех світу Некудім. Також і він поширюється в БЄА, розбивається і вмирає. І тоді анулюється також авіют бхіни ґімель в масаху де-ґуф і де-рош, а також келім ахораїм. АХАП, що доповнили цей рівень хохма де-Аба ве-Іма, знову анулювалися і впали на ступінь, що під ним, до ЗАТ, як сказано вище про рівень кетер. А потім стався зівуґ на авіют бхіни бет, що залишився в масаху, і вийшли десять сфірот рівня біни, і ґуф, що згори вниз, поширився в сфіру ґвура, і це – третій мелех Некудім. Також і він поширився в БЄА, і розбився, і вмер. І анулювався також авіют бхіни бет, рош і ґуф, і припинився зівуґ рівня біни також і в рош, а ахораїм рівня біни де-рош впали на рівень, що під нею, в ЗАТ. А потім стався зівуґ на авіют бхіни алеф, що залишився в масаху, і вийшли на нього десять сфірот рівня зеїр анпін, і ґуф його згори вниз поширився у вищу третину тіферет, і також він не втримався, і вийшло світло з нього, і очистився також авіют бхіни алеф, ґуф та рош, а ахораїм рівня зеїр анпін впали на рівень що під ним, в ЗАТ.

108) І тут завершили всі ахораїм де-Аба ве-Іма, які є АХАП, опускатися, бо при розбитті мелеха а-даат анулювалися в Абі ве-Імі лише АХАП, що належать рівню кетер. А при розбитті мелеха а-хесед анулювалися у Аби ве-Іми лише АХАП, що належать до рівня хохми. А при розбитті мелеха а-ґвура анулювалися АХАП, що належать до рівня біни. А при виході верхньої третини тіферет анулювалися АХАП рівня зеїр анпін. І виходить, що анулювався весь ґадлут де-Аба ве-Іма, і залишилися в них лише ґальґальта-ейнаїм катнуту. А в масаху залишився лише авіют де-шореш, а потім очистився масах де-ґуф від усього свого авіюту і зрівнявся з масахом де-рош. І тоді включився в зівуґ де-акаа в рош, і поновлюються там його решімот, крім його останнього ступеня. І силою цього поновлення утворюється новий ступінь, що зветься ІШСУТ.

109) Через те, що останній ступінь зник, залишилася лише бхіна ґімель, і утворюються на неї десять сфірот рівня хохма. І коли проявився його авіют де-ґуф, вийшов з рош де-Аба ве-Іма, і спустився, і облачив місце хазе де-ґуф Некудім. І утворює від хазе й вище десять сфірот рош, і цей рош зветься ІШСУТ. А його ґуф він утворює від хазе і вниз, у двох третинах тіферет до сіюма тіферет. І це – четвертий мелех Некудім, і він також поширюється в БЄА, і розбивається, і вмирає. І очистився авіют бхіни ґімель, рош і ґуф, і келім де-ахораїм рош впали на рівень під ним, в місце ґуфа. А потім стався зівуґ на авіют бхіни бет, що залишилася в ньому, і утворився з цього рівень біни, а його ґуф, що згори вниз, поширився на двоє келім – нецах та год. І вони обидва є одним мелехом, тобто п’ятим мелехом Некудім, і вони також поширилися в БЄА, розбилися й померли. І очистився також авіют бхіни бет, рош і ґуф, а келім де-ахораїм цього рівня впали на рівень під ним, в ґуф. А потім зробився зівуґ на авіют бхіни алеф, що залишилася в ньому, і утворився з цього рівень зеїр анпін, а ґуф його, що згори вниз, поширився в клі де-єсод. І це – шостий мелех де-Некудім. Також і він поширився в БЄА, і розбився, і помер. І очистився також авіют бхіни алеф, рош і ґуф, і келім ахораїм, що в рош, впали на рівень під ним, в ґуф. А потім зробився зівуґ на авіют бхіни шореш, що залишився в масаху, і утворився рівень малхут, і згори до свого низу поширився в клі малхут, і це сьомий мелех де-Некудім. І він також поширився в БЄА, і розбився, і помер. І очистився там авіют де-шореш, рош і ґуф, і ахораїм де-рош впали на рівень, що під ним, в ґуф. І ось, закінчилося анулювання всіх келім де-ахораїм ІШСУТ. А також і "швірат (розбиття) келім" усіх ЗАТ де-Некудім, що звуться "семеро мелахім".

110) Отже, з’ясувалися таамім та некудот, що утворилися у двох парцуфах – Аба ве-Іма та ІШСУТ світу Некудім, звані АБ і САҐ. У Аби ве-Іми виникли чотири рівні, один нижче другого, якими є: рівень кетер, званий "істаклут ейнаїм (вдивляння очей) де-Аба ве-Іма", рівень хохма, званий "ґуфа де-Аба", рівень біна, що зветься "ґуфа де-Іма" і рівень зеїр анпін, що зветься "єсодот де-Аба ве-Іма", а з них пішли чотири ґуфа, якими були мелех а-даат, мелех а-хесед, мелех а-ґвура і мелех вищої третини тіферет до хазе. Ґуфім (множина від "ґуф") цих чотирьох рівнів розбилися, – їхні панім та ахор разом, але щодо категорій "рош" цих чотирьох рівнів в Абі ве-Імі – залишилися в них їхні келім де-панім, тобто їхні ґальґальта, ейнаїм та ніквей ейнаїм кожного рівня, які були в них з часів катнуту світу Некудім. І лише келім де-ахораїм кожного рівня, що приєдналися до нього в час ґадлуту, – тільки вони знову анулювалися через розбиття і впали на рівень, що під ними, і залишилися такими, як були до утворення ґадлуту світу Некудім – див. у пп. 76, 77.

111) Буквально за тим же принципом у парцуфі ІШСУТ сталося утворення чотирьох рівнів один під одним, де першим рівнем була хохма, і звалася "істаклут ейнін де-ІШСУТ", одне в одного, і рівень біни, і рівень зеїр анпіна, і рівень малхут, а від них поширилися чотири ґуфи: мелех двох нижніх третин тіферет, мелех нецах ве-год, мелех єсод і малхут. І чотири ці ґуфи розбилися, їхні панім та ахор, разом. Але в їхніх рошім (множина від "рош"), тобто в чотирьох рівнях ІШСУТ, залишилися їхні келім де-панім, і лише ахораїм анулювалися через розбиття. І впали на ступінь, що під ними. І ось після анулювання цих двох парцуфів: Аба ве-Іма та ІШСУТ – утворився ще рівень МА в Некудім, і оскільки поширилися від нього в ґуф лиш тільки виправлення келім, не будемо тут подовжувати розповідь про нього, і це вже пояснюється у «Вченні про десять сфірот».

 

СВІТ ВИПРАВЛЕННЯ ТА НОВИЙ МА, КОТРИЙ УТВОРИВСЯ З МЕЦАХА ДЕ-АК

 

112) Отже, було добре з’ясовано з початку статті й до цього місця чотири перших парцуфа де-АК:

парцуф перший де-АК, що зветься парцуфом Ґальґальта, зівуґ де-акаа в якому зробився на бхіну далет, а десять сфірот його – рівня кетер;

парцуф другий де-АК, що зветься АБ де-АК, зівуґ де-акаа в якому стався на авіют бхіни ґімель, а десять сфірот його – на рівні хохми. І він одягає парцуф Ґальґальта від пе і вниз;

парцуф третій де-АК зветься САҐ де-АК, і зівуґ де-акаа зробився в ньому на авіют бхіни бет, а його десять сфірот – на рівні біни, і він одягає парцуф АБ де-АК від пе і вниз;

парцуф четвертий де-АК зветься МА де-АК, і зівуґ де-акаа зробився в ньому на авіют бхіни алеф, а десять сфірот його – рівня зеїр анпін, і цей парцуф облачає, від табура й нижче, САҐ де-АК, і він поділяється на пніміют та хіцоніют. Пніміют його зветься МА і БОН де-АК, а хіцоніют називається світ Некудім. І тут утворилося сполучення малхут з біною, що зветься цимцумом бет, і катнут, і ґадлут, і підйом МАН, і феномен даат, а даат примушує до зівуґу хохму та біну панім бе-панім, і феномен розбиття келім. І все це з’явилося в четвертому парцуфі АК, який зветься МА, або світ Некудім.

113) І ці п’ять рівнів авіюту масаха мають назву згідно зі сфірот в рош, тобто ґальґальта, ейнаїм та АХАП. При цьому авіют бхіни далет зветься пе, і на нього утворився перший парцуф АК, а авіют бхіни ґімель зветься хотем, і на нього утворився парцуф АБ де-АК. А авіют бхіни бет зветься озен, і на нього утворився парцуф САҐ де-АК, а авіют бхіни алеф зветься ніквей ейнаїм, на нього утворився парцуф МА де-АК і світ Некудім. А авіют бхіни шореш зветься ґальґальта або мецах, і на нього утворився світ виправлення, і зветься він "МА а-хадаш" (новий МА). Отже, четвертий парцуф де-АК є основою парцуфа МА де-АК, бо вийшов з ніквей ейнаїм на рівні зеїр анпіна, що зветься АВАЯ де-МА. Однак п’ятий парцуф де-АК, що утворився з мецаха, тобто ґальґальти, авіют котрої – шореш, є в ньому, насправді, лише рівень малхут, званий БОН. Проте через те, що залишилася там також бхіна алеф де-ітлабшут, а це бхіна зеїр анпін, тому називається й він – МА, але МА, що утворився від мецах де-АК, що означає – від включення авіюту де-шореш, званого мецах. Також він зветься ім’ям МА а-хадаш, щоб відрізнити його від МА, який утворився з ніквей ейнаїм де-АК. І цей парцуф, МА а-хадаш, називається світом виправлення, або світом Ацилут.

114) Однак треба зрозуміти, чому три перших рівні де-АК, звані Ґальґальта, АБ, САҐ, вважаються не трьома світами, а трьома парцуфами, і чим відрізняється четвертий парцуф де-АК, щоб називатися світом, а також п’ятий парцуф де-АК. Адже четвертий парцуф називається світом Некудім, а п’ятий парцуф називається світом Ацилут, або світом виправлення.

115) Отже, необхідно знати відмінність парцуфа від світу. Вона полягає в тому, що парцуфом називаються десять сфірот, що утворюються на масах ґуфа вищого, після того, як той очистився і включився в пе де-рош вищого (як сказано в п. 50). І після його виходу з рош вищого він сам поширюється в рош-тох-соф, і також є в ньому п’ять рівнів один під одним, що звуться таамім і некудот (див. п. 47), проте називається він лише ім’ям рівня таамім, що в ньому. І таким чином вийшли три перших парцуфи де-АК: Ґальґальта, АБ, САҐ. Але "світ" означає, що він включає все, що є у світі, вищому за нього, як відбиток печатки, коли все, що є в печатці, переходить на її відбиток.

116) І згідно з цим зрозумій, що три перших парцуфи: Ґальґальта, АБ, САҐ де-АК – вважаються одним світом, тобто світом АК, що утворився в першому скороченні. Але четвертий парцуф де-АК, в якому сталося друге скорочення, став окремим світом, через подвоєння, що сталося в масаху некудот де-САҐ, коли він спустився під табур де-АК, бо додався до нього також авіют бхіни далет за принципом "гей татаа в ейнаїм" (див. п. 63). А в стані ґадлуту повернулася бхіна далет на своє місце в пе і утворила рівень кетер, і виходить, що цей рівень дорівнявся до першого парцуфа АК. А після того, як поширився у вигляді рош-тох-соф з таамім та некудот, утворився на нього другий парцуф на рівні хохма, і зветься ІШСУТ, і він подібний до другого парцуфа АК, який зветься АБ де-АК. А після його поширення з таамім та некудот, вийшов третій парцуф, званий МА де-Некудім (див. у п. 111). І він подібний до третього парцуфа АК. Отже, утворилося тут, у світі Некудім, все, що було у світі АК, тобто три парцуфи один під одним, і в кожному з них таамім та некудот і всі їхні особливості, подібно до трьох парцуфів Ґальґальта, АБ та САҐ, що у світі АК. І тому вважається, що світ Некудім, він як відбиток зі світу АК, і через це зветься повним самостійним світом. (А те, що три парцуфи світу Некудім називаються не Ґальґальта, АБ і САҐ, а АБ, САҐ, МА, це тому, що у бхіни далет, яка приєдналася до масаха де-САҐ, авіют неповний через очищення, яке сталося раніше, в першому парцуфі АК, і тому спустилися до рівня АБ, САҐ, МА).

117) Отже, з’ясувалося, як світ Некудім став відбитком світу АК. І те ж саме сталося і з п’ятим парцуфом АК, тобто МА а-хадаш, що є повним відбитком світу Некудім, так, що всі категорії, що були в Некудім, незважаючи на те, що розбилися і анулювалися там, все ж знову з’явилися в новому МА. І тому він називається окремим світом. А також – світом Ацилут, тому що закінчується весь вище парси, що встановилася ще за цимцуму бет. Крім того, зветься світом виправлення, тому що світ Некудім не встояв, бо були в ньому анулювання та розбиття. Але потім, у новому МА, коли всі ті категорії, що були у світі Некудім, з’явилися в МА а-хадаш, вони включилися туди і продовжили існувати, і тому зветься світом виправлення. Хоч насправді він є самим світом Некудім, але отримав тут, в новому МА, своє повне виправлення. І завдяки новому МА знову приєднуються до ҐАР всі ті ахораїм від Аби ве-Іми та ІШСУТ, що впали в ґуф, а також панім та ахораїм всіх ЗАТ, що впали в БЄА і вмерли,  – вони знову піднімаються завдяки йому в Ацилут.

118) А сенс цього в тому, що кожен нижній парцуф знову наповнює келім вищого після виходу світел з парцуфів в час очищення масаха. Так, після виходу світел де-ґуф першого парцуфа АК через очищення масаха, дістав масах новий зівуґ на рівні АБ, який знову наповнив порожні келім ґуфа вищого, тобто першого парцуфа. Також після виходу світел ґуфа де-АБ через очищення масаха, дістав масах новий зівуґ на рівні САҐ, який повернувся і наповнив порожні келім вищого, тобто парцуфа АБ. А також після виходу світел де-САҐ через очищення масаха, дістав масах новий зівуґ на рівні МА, який вийшов з ніквей ейнаїм, тобто Некудім, який знову наповнив порожні келім вищого, тобто некудот де-САҐ. І точно тим же чином після виходу світел де-Некудім через анулювання ахораїм і розбиття келім дістав масах новий зівуґ на рівні МА, що утворився з мецаха парцуфа САҐ де-АК, і наповнює порожні келім де-ґуф вищого, а це келім де-Некудім, що анулювалися й розбилися.

119) Однак є велика відмінність тут, в новому МА, бо він зробився категорією "захар" і вищим по відношенню до келім де-Некудім, які він виправляє. А в попередніх парцуфах нижній не робиться захаром і вищим щодо келім де-ґуф вищого, незважаючи на те, що він наповнює їх своїм рівнем. І ця різниця існує тому, що в попередніх парцуфах не було жодної вади у виході світел, адже лише очищення масаха спричинило їхній вихід. Але тут, у світі Некудім, була вада в келім, бо сила малхут а-месайємет була примішана до келім де-ахораїм де-ЗАТ, і вони не гідні були отримати світла, і з цієї причини розбилися й померли, і впали в БЄА. Тому вони повністю залежні від нового МА, щоб оживити, вибрати й підняти їх в Ацилут, і через це вважається цей МА а-хадаш "захаром", тим, хто віддає, а ці келім Некудім, які він вибирає, зробилися категорією нукви для МА, тому й змінилося їхнє ім’я на БОН, тобто зробилися нижніми щодо МА. І попри те, що вони вищі, ніж МА а-хадаш, бо вони є келім зі світу Некудім і категорії МА і ніквей ейнаїм, вищий рівень яких це ВАК де-САҐ де-АК (як вказано вище, в п. 74), все ж зробилися зараз нижніми щодо нового МА і називаються через це БОН.

 

П'ЯТЬ ПАРЦУФІВ АЦИЛУТ ТА ПОНЯТТЯ МА І БОН, ЩО В КОЖНОМУ З ПАРЦУФІВ

 

120) З’ясувалося, що рівень "МА а-хадаш" поширився також як новий світ, окремий, як і світ Некудім. А сенс цього, як пояснено і щодо рівня Некудім, що це через силу подвоєння масаха також з боку бхіни далет. І хоча світіння ЗОН де-АК, яке світило через табур і єсод для ҐАР де-Некудім, повернуло на своє місце цимцум алеф, а гей татаа спустилася з ніквей ейнаїм в пе, і цим утворилися всі ці рівні ґадлуту світу Некудім, проте всі ці рівні знову анулювалися і розбилися, і всі світла вийшли, і тому повернувся цимцум бет на своє місце, і бхіна далет знову приєдналася до масаха.  

121) І тому також в новому МА, що утворився з мецаха, також є два стани, катнут і ґадлут, як у світі Некудім, бо спочатку утворюється катнут, тобто згідно з авіютом, що розкривається в масаху, і це є рівень зеїр анпіна де-ітлабшут, званий ХАҐАТ, і рівень малхут де-авіют, званий НЕГІ через три лінії, що утворилися в рівні малхут. Адже права лінія зветься нецах, а ліва лінія зветься год, а середня лінія – єсод. Проте, оскільки від бхіни алеф є лише ітлабшут без авіюту, то немає в ній келім, і виходить, що це рівень ХАҐАТ без келім, і одягається вона в келім де-НЕГІ. І цей рівень зветься "убар" (зародок), а це означає, що там є авіют лише рівня шореш, який залишився в масаху після його очищення, коли він підіймався для зівуґу в мецах вищого, і рівень, що утворюється там, – лише рівень малхут. Проте в ній усередині є категорія прихованої гей татаа, і це гей татаа в мецах, а після того, як убар дістає зівуґ у вищому, спускається звідти на своє місце (див. п. 54). І тоді отримує мохін "єніка" (вигодовування) від вищого, тобто авіют бхіни алеф, в стані гей татаа в ніквей ейнаїм, і цим здобуває келім також для ХАҐАТ, і поширюються ХАҐАТ із НЕГІ, і є в нього рівень зеїр анпін.

122) А після цього піднімається вдруге як МАН до вищого, і зветься це "ібур бет" (друге зародження), і дістає там мохін від АБ САҐ де-АК, і тоді спускається бхіна далет з ніквей ейнаїм на своє місце в пе (див. п. 101), і тоді робиться зівуґ на бхіну далет на її місці, і утворюються десять сфірот рівня кетер, і келім де-АХАП піднімаються й повертаються на своє місце в рош, і довершується парцуф десятьма сфірот світел і келім. І ці мохін називаються мохін де-ґадлут парцуфа. І це є рівень першого парцуфа Ацилуту, що зветься парцуф Кетер, або парцуф Атік Ацилуту.

123) Отже, відомо, що після розбиття келім знову впали усі види АХАП, кожен зі свого ступеня на ступінь, що під ним (вище, п. 77 і п. 106). І виходить, що АХАП рівня кетер де-Некудім містяться в ҐЕ (ґальґальта ве-ейнаїм) рівня хохма, а АХАП рівня хохма – в ҐЕ рівня біна, і так далі. І згідно з цим, у час другого ібура ґадлуту першого парцуфа світу Ацилут, званого Атіком, коли знову піднялися його АХАП, разом з ними піднялися також ҐЕ рівня хохма, і встановилися разом з АХАП рівня Атік, і дістали там ібур алеф.

124) А після того, як ҐЕ хохми дістали свої ібур та єніка (див. у п. 121), вони знову піднялися в рош Атіка і отримали там свій ібур бет для мохін ґадлуту. І спустилася бхіна ґімель на своє місце в пе, і утворилися на неї десять сфірот рівня хохма, а келім їхніх АХАП знову піднялися на своє місце в рош, і довершився парцуф хохма десятьма сфірот світел та келім. І цей парцуф називається парцуфом Аріх Анпін світу Ацилут.

125) І з цими АХАП де-Аріх Анпін піднялися разом також ҐЕ рівня біни, і отримали там свої ібур алеф та єніка. А після цього піднялися в рош Аріх Анпіна для ібура бет, і піднялися їхні АХАП, і отримали мохін де-ґадлут, і довершився парцуф біна десятьма сфірот світел та келім. І зветься цей парцуф Аба ве-Іма та ІШСУТ, бо ҐАР називаються Аба ве-Іма, а ЗАТ називаються ІШСУТ.

126) І разом з цими АХАП де-Аба ве-Іма піднялися також ҐЕ де-ЗОН і отримали там свій ібур алеф і єніку, і цим довершилися ЗОН рівнем ВАК зеїр анпіна і точкою Нукви. І ось з’ясувалися п’ять парцуфів МА а-хадаш, які утворилися у світі Ацилут у постійному вигляді, і звуться вони: Атік, Аріх Анпін, Аба ве-Іма та ЗОН. Де Атік утворився на рівні кетера, а Аріх Анпін на рівні хохма, а Аба ве-Іма на рівні біна, а ЗОН – як ВАК і некуда (точка), що є рівнем зеїр анпіна. І на цих п’яти рівнях не станеться ніколи жодного зменшення, бо до ҐАР дії нижніх не досягають, щоб змогти завдати шкоди; а щодо зеїр анпіна та Нукви, то дії нижніх досягають саме до їхніх келім ахораїм, які вони здобувають в час ґадлуту, але до келім де-панім, які є ҐЕ світел ВАК і некуда – до них також не досягають дії нижніх. І тому визначаються зазначені рівні як постійні мохін в Ацилуті.

127) А порядок їхнього облачення один на одного і на парцуф АК такий, що парцуф Атік де-Ацилут, незважаючи на те, що утворився з рош САҐ де-АК, все ж може облачити від пе і вниз САҐ де-АК лише нижче табура, бо вище табура де-АК – це категорія цимцум алеф і називається Акудім. І це правда, що над парцуфом Атік, оскільки він є першим рош Ацилуту,  цимцум бет поки що не панує, і коли так, був би гідним облачити вище табура де-АК, проте, оскільки цимцум бет уже встановився в пе його рош – для решти парцуфів Ацилуту, від нього й нижче, – тому може він облачити лише нижче табура АК. І виходить, що рівень Атік починається від табура АК, і завершується нарівно з раґлей АК, тобто вище точки цього світу. І це щодо самого цього парцуфа, але стосовно його зв’язку з рештою парцуфів Ацилут, то оскільки з їхнього боку визначається, що він також включає в себе цимцум бет,тому вважається, що його "ноги" завершуються вище парси Ацилуту, бо парса – це новий сіюм цимцуму бет, як сказано в п. 68.

128) А рівень другого парцуфа МА а-хадаш, званий Аріх Анпін, що утворився і вийшов з пе де-рош Атіка, починається з місця його утворення, тобто від пе де-рош Атіка, і облачає ЗАТ де-Атік, що завершуються над парсою світу Ацилут. А третій парцуф зветься Аба ве-Іма, що утворилися від пе де-рош Аріх Анпіна. Вони починаються від пе де-рош Аріх Анпіна і закінчуються вище табура Аріх Анпіна. А ЗОН починаються від табура Аріх Анпіна і закінчуються нарівно з сіюмом Аріх Анпіна, тобто вище парси Ацилуту.

129) І знай, що кожний рівень з цих п’яти парцуфів МА а-хадаш, коли утворився, вибрав та приєднав до себе частину з келім де-Некудім, що зробилася для нього як нуква. Тому що коли утворився парцуф Атік, взяв і приєднав до себе всі ҐАР де-Некудім, що залишилися цілими в час розбиття келім, тобто категорію їхніх ҐЕ, що утворилися в час їхнього катнуту, званого келім де-панім (як сказано в п. 76). А від катнуту Некудім приєдналася до них лише верхня половина кожного ступеня, яка є ҐЕ та ніквей ейнаїм, а нижня половина кожного, що зветься АХАП, спустилася на нижній ступінь. І тому визначається, що парцуф Атік де-МА а-хадаш взяв собі з келім де-Некудім вищу половину Кетера, і вищу половину ХУБ (хохми й біни), і сім коренів ЗАТ, включених в ҐАР світу Некудім. І вони зробилися парцуфом нукви для Атіка де-МА а-хадаш. І з’єдналися разом одне з одним. І це вони звуться МА і БОН Атіка Ацилуту, бо захар де-Атік звуться МА, а згадані келім де-Некудім, що приєдналися до нього, звуться БОН (сенс цього див. у п. 119). А порядок їх взаємного розташування, це панім бе-ахор: Атік де-МА звернутий своїми панім, а Атік де-БОН – своїми ахораїм.

130) А парцуф Аріх Анпін де-МА а-хадаш, що утворився на рівні хохма, вибрав і приєднав до себе нижню половину парцуфа Кетер світу Некудім, яка є АХАП Кетера, що в час катнуту були на ступені, що під Кетером, тобто в хохмі та біні Некудім. І зробилися категорією нукви для Аріх Анпіна МА а-хадаш, і поєдналися разом одне з одним. А порядок їхнього розташування такий: справа-зліва, де Аріх Анпін де-МА є захаром і стоїть справа, а Аріх Анпін де-БОН є нуквою і стоїть зліва. І те, що парцуф Атік де-МА не взяв собі нижню половину Кетера Некудім, це тому, що Атік, оскільки він перший рош Ацилуту і висота його дуже велика, він приєднав до себе тільки келім де-панім ҐАР де-Некудім, бо в них не сталося жодного пошкодження під час розбиття. Але ж в нижній половині парцуфа Кетер, яка є АХАП, що в час катнуту були внизу, в ХУБ, а потім в час ґадлуту піднялися з ХУБ і приєдналися до Кетера Некудім (як сказано в п. 84), а потім, в момент розбиття келім, знову відпали від Кетера Некудім і анулювалися, – адже вони вже зазнали пошкодження через своє падіння та анулювання, і не гідні через це для Атіка, тому взяв їх собі Аріх Анпін де-МА.

131) А парцуф Аба ве-Іма де-МА а-хадаш, які на рівні біни, вибрали і приєднали до себе нижню половину ХУБ світу Некудім, і це – АХАП де-ХУБ, які в стані катнуту впали в ЗАТ де-Некудім, а потім, в час ґадлуту Некудім, піднялися і приєдналися до ХУБ де-Некудім (див. п. 94), а в час розбиття келім знову впали до ЗАТ де-Некудім і анулювалися. Саме їх вибрали собі Аба ве-Іма де-МА як нукву для себе, і вони називаються ЗАТ де-хохма і "шість нижніх" біни де-БОН. А категорія хесед біни залишилася з ҐАР де-ХУБ де-БОН у парцуфі Атік, бо залишилося в нижній половині біни лише "шість нижніх", від ґвури й нижче. І виходить, що захар де-Аба ве-Іма є рівнем біни де-МА, а нуква де-Аба ве-Іма є ЗАТ де-ХУБ де-БОН, і їхнє місце – справа та зліва: Аба ве-Іма де-МА справа, а Аба ве-Іма де-БОН зліва, а ІШСУТ де-МА, які є ЗАТ Аби ве-Іми, взяли всі категорії малхут де-ХУБ де-БОН.

132) А парцуф ЗОН де-Ма а-хадаш, які на рівні ВАК з точкою, вибрали та приєднали до себе келім де-панім ЗАТ де-Некудім з їхнього розбиття в БЄА, тобто категорію ҐЕ ЗАТ де-Некудім. І вони зробилися нуквою для ЗОН де-МА, і місце їхнє справа і зліва: ЗОН де-МА справа, а ЗОН де-БОН зліва.

133) Отже, з’ясовано МА і БОН у п’яти парцуфах Ацилуту, де п’ять рівнів МА а-хадаш, що утворилися у світі Ацилут, вибрали собі зі старих келім, що функціонували в час світу Некудім, і встановили їх як нукву, що зветься БОН, так що БОН Атіка утворено та встановлено з верхньої половини ҐАР Некудім, а БОН Аріх Анпіна та Аби ве-Іми вибрано та утворено з нижньої половини ҐАР де-Некудім, які діяли у час ґадлуту світу Некудім, а потім знову анулювалися. А БОН де-ЗОН вибрані й утворені з келім де-панім, що утворилися в час катнуту Некудім, а в час ґадлуту розбилися та впали разом зі своїми келім де-ахораїм.

 

ВЕЛИКЕ ПРАВИЛО ДЛЯ МОХІН, ЩО В ПОСТІЙНОМУ СТАНІ І ПРИ ПІДЙОМАХ ПАРЦУФІВ ТА СВІТІВ, ЩО ВІДБУВАЛИСЯ ВПРОДОВЖ 6000 РОКІВ

 

134) Уже з’ясувалося вище (в п. 86 і далі), що поява ґадлуту ҐАР і ЗАТ світу Некудім відбувається в три прийоми, як три оголоски: холам, шурук, хірік. І звідси зрозумій, що є два види довершення десяти сфірот для отримання мохін ґадлуту:

Перше – з боку підйому і включення у вищого. Тобто, в час, коли ЗОН де-АК світили новим світлом через табур у парцуф Кетер Некудім, і спустили гей татаа з ніквей ейнаїм Кетера до його пе, і цим піднялися упалі АХАП Кетера, які були в Аба ве-Іма, а тепер повернулися на свій ступінь, до Кетера, і доповнили його десять сфірот. Тоді визначається, що піднялися разом з ними також ҐЕ де-Аба ве-Іма, які були злиті з АХАП Кетера, і виходить, що й Аба ве-Іма включаються в повні десять сфірот Кетера (як сказано в п. 93). Бо нижній, що підіймається до вищого, робиться таким, як і той. І тому визначається, що Аба ве-Іма своїм включенням у Кетер також дістали АХАП, яких їм бракувало для довершення своїх десяти сфірот. І це є перший вид мохін ґадлуту.

135) А другий вид – це коли ступінь довершується десятьма сфірот своїми силами. Тобто, коли ЗОН де-АК світили новим світлом в Абу ве-Іму через єсод де-АК, що зветься точкою шурук, і спустили гей татаа з ніквей ейнаїм самих Аби ве-Іми до їхнього пе. І цим підняли келім АХАП де-Аба ве-Іма з місця їхнього падіння в ЗАТ – в рош де-Аба ве-Іма, і закінчили доповнення їх десяти сфірот, і нині Аба ве-Іма досягли повноти саме своїми силами, бо дістали келім АХАП, яких їм дійсно бракувало. Але ж у першому виді довершення, коли отримали доповнення від Кетера через злиття з його АХАП, тоді ще дійсно бракувало їм АХАП. Але через їхнє включення в Кетер, отримали завдяки йому світіння від їхніх АХАП, якого вистачало лише аби додати їм до десяти сфірот тоді, коли вони були в місці Кетера, але зовсім не тоді, коли вони вийшли звідти на своє місце.

136) І таким же чином існують два згаданих види довершеності також в ЗАТ: перший – у час світіння шурук і підйому АХАП де-Аба ве-Іма, тоді також і ҐЕ де-ЗАТ, що злиті з ними, піднеслися разом з ними й піднялися в Абу ве-Іму. І отримали там категорію АХАП для довершення своїх десяти сфірот, хоч ці АХАП ще не справжні їхні АХАП, а лише світіння АХАП, достатнє для довершення десяти сфірот, поки вони в Абі ве-Імі, а зовсім не при їхньому спуску на своє місце.

А другий вид довершення десяти сфірот ЗАТ досягли в час поширення мохін від Аби ве-Іми до ЗАТ, адже цим і вони спустили гей татаа а-месайємет від свого хазе до місця сіюма раґлей АК, і підняли свої ТАНГІ з БЄА, і приєднали їх до свого ступеня в Ацилуті. І тоді, якби вони не розбилися і не вмерли, довершилися б своїми силами в повні десять сфірот, адже дістали тепер справжні АХАП, яких їм бракувало.

137) Також і в чотирьох парцуфах, які вийшли з Аби ве-Іми в келім ХАҐАТ, а також в чотирьох парцуфах, які вийшли з ІШСУТ в келім ТАНГІМ (див. пп. 107 та 109), ось, в них також існують ці два види довершення десяти сфірот. Бо з одного боку довершився кожен із них приліпленням їхнім до АХАП Аби ве-Іми та ІШСУТ, коли вони були в рош, і це є довершенням десяти сфірот першого виду. А потім, коли поширилися в БЄА, хотіли досягти довершення доповненням десяти сфірот другого типу. І це діє також в усіх деталях.

138) І знай, що ці п’ять парцуфів Ацилуту: Атік, і Аріх Анпін, і Аба ве-Іма, і ЗОН – встановлені на постійно, і не існує ніякого зменшення в них (див. п. 126), і що Атік утворився на рівні кетер, а Аріх Анпін на рівні хохма, і Аба ве-Іма на рівні біна, а ЗОН на рівні зеїр анпін і ВАК блі рош. Отже, келім де-АХАП, що були вибрані з часу ґадлуту, існували в плані довершення десяти сфірот першого виду, тобто через точку холам, що світить в парцуф Кетер де-Некудім. І тоді довершилися також Аба ве-Іма завдяки Кетеру і дістали світіння келім де-АХАП (як сказано у п. 134), і тому попри те, що було в кожного, від Атіка, і Аріх Анпіна, і Аби ве-Іми –  десять повних сфірот у рош, все ж не прийшла через це категорія ҐАР у їхні ґуфім, і навіть у ґуфі парцуфа Атік був лише ВАК блі рош, а також і в Аріх Анпіні, і в Абі ве-Імі. А сенс той, що кожен чистіший відбирається першим, і тому відібрані в них лише довершення десяти сфірот першого типу, а це – з боку його підйому до вищого, тобто світіння келім АХАП, достатнє щоб довершити десять сфірот в рош, але ще немає поширення з рош в ґуф. Бо коли Аба ве-Іма включилися в Кетер де-Некудім, було їм досить світіння АХАП від сили Кетера, але зовсім не при їх поширенні на своє місце від пе Кетера де-Некудім і вниз (як сказано в п. 135). І оскільки ґуфім Атіка і Аріх Анпіна, і Аби ве-Іми були в стані ВАК блі рош, то тим більше це стосується самих ЗОН, які є категорією загального ґуфа світу Ацилут, що утворилися як ВАК блі рош.

139) Проте у світі Адам Кадмон було не так, а вся кількість, що утворилася в рошім парцуфів АК, поширилася також у їхні ґуфім. І тому визначається, що всі п’ять парцуфів Ацилуту є лише ВАК парцуфів АК, тому й називаються вони МА а-хадаш, або МА п’яти парцуфів АК, тобто рівень зеїр анпіна, що означає: МА без ҐАР, а отже – без Ґальґальта, АБ, САҐ. Бо головне в ступені визначається його поширенням в ґуф, від пе і вниз, а оскільки і в трьох перших парцуфах розповсюджуються в ґуф лиш тільки ВАК блі рош, тому вони визначаються як МА, який є рівнем ВАК блі рош відносно п’яти парцуфів АК.

140) Так, що Атік де-Ацилут, в рош якого є рівень кетер, вважається категорією ВАК для парцуфа кетер де-АК, і бракує рівнів нешама, хая, єхида де-кетер АК. І Аріх Анпін де-Ацилут, в якого в рош є рівень хохма, вважається категорією ВАК парцуфа АБ де-АК, рівня хохма, і бракує рівнів нешама, хая, єхида де-АБ світу АК. І Аба ве-Іма Ацилуту, в яких є в рош рівень біни, вважаються категорією ВАК парцуфа САҐ де-АК, і бракує їм рівнів нешама, хая, єхида де-САҐ світу АК. А ЗОН де-Ацилут вважаються категорією ВАК парцуфа МА і БОН де-АК, і бракує їм рівнів нешама, хая, єхида де-МА і БОН світу АК. А ІШСУТ і ЗОН – завжди на одному ступені, цей – рош, а цей – ґуф.

141) І підйомом МАН від добрих справ нижніх відбираються довершення АХАП десяти сфірот другого виду, тобто довершення Аби ве-Іми самих по собі, способом точки шурук, і тоді Аба ве-Іма самі спускають гей татаа зі своїх ніквей ейнаїм і піднімають до себе свої АХАП. Тоді є в них сила дати світло також для ЗАТ, які є їхніми ЗОН, тобто для ґуфім, згори вниз, бо ҐЕ де-ЗОН, злиті з АХАП Аби ве-Іми, притягуються разом з ними до Аби ве-Іми й отримують від них довершення десяти сфірот (див. п. 94). І тоді виходить, що вся кількість мохін, яка є в Аби ве-Іми, даються також і ЗОН, які піднялися до них разом з їхніми АХАП. Тому, коли п’ять парцуфів Ацилуту отримують це довершення другого виду, тоді є ҐАР також і в ґуфім трьох перших парцуфів, якими є Атік, Аріх Анпін та Аба ве-Іма Ацилуту, і також для ЗОН Ацилуту, які є загальним ґуфом де-Ацилут. І тоді піднімаються п’ять парцуфів Ацилуту і довершують п’ять парцуфів АК, бо в час поширення ҐАР також до ґуфім п’яти парцуфів Ацилуту, вони зрівнюються з п’ятьма парцуфами світу Адам Кадмон. І Атік де-Ацилут піднімається та облачає парцуф кетер де-АК, а Аріх Анпін  – АБ де-АК. І Аба ве-Іма облачає САҐ де-АК, а ЗОН – МА і БОН де-АК. І тоді отримує кожен з них нешама, хая, єхида від відповідної йому категорії в АК.

142) Проте щодо ЗОН де-Ацилут вважаються ці мохін лише першим видом довершення десяти сфірот, бо ці АХАП не є закінченими, і є лише світіння АХАП, яке вони отримують завдяки парцуфу Аба ве-Іма, у час, коли вони на місці Аби ве-Іми, але коли поширюються на своє місце, тоді їм ще бракує своїх АХАП (див. п. 136). І через це визначаються всі мохін, які ЗОН досягають за шість тисяч років, як "мохін де-алія" (світло ґадлуту, що отримується на більш високому рівні). А самі мохін де-ҐАР можливо їм досягти лише в час підйому на рівень ҐАР, бо тоді вони довершуються ними. Але коли ще не піднімаються вгору, на місце ҐАР, неможливо, щоб були в них мохін, бо поки що не відібрані для ЗОН мохін другого виду, а буде це лише в стані ґмар тікун.

143) Отже, з’ясовано, що мохін постійних п’яти парцуфів Ацилуту, належать до відбору келім першого виду Аби ве-Іми, а у світі Некудім зветься це світіння світінням табура, або точкою холам, і що навіть у Аби ве-Іми довершення лише першого виду. І тому від перших сфірот Атіка, Аріх Анпіна та Аби ве-Іми до їхніх ґуфім і також до ЗОН не приходить жодне світіння ҐАР, бо і ЗАТ де-Некудім не отримало нічого від цього світіння категорії холам (див. п. 88). А мохін шести тисяч років до остаточного виправлення, що приходять завдяки підйому МАН нижніми, належать до відбору келім для довершення десяти сфірот другого виду Аби ве-Іми, і у світі Некудім зветься це світіння "світінням єсоду", або точкою шурук. І тоді піднімають Аба ве-Іма свої АХАП, з якими злиті також ҐЕ де-ЗАТ. І тому також і ЗАТ отримують у місці Аби ве-Іми категорію мохін де-ҐАР. А отже, належать ці мохін також і ґуфім п’яти парцуфів Ацилуту і загальним ЗОН, проте для цього вони повинні бути вгорі, у місці ҐАР і облачати їх. А в прийдешні часи, в стані ґмар тікун, набудуть тоді ЗОН довершення десяти сфірот другого виду, і спустять гей татаа а-месайємет зі свого хазе, тобто парси Ацилуту, до місця сіюма раґлін АК (див. п. 136).  А відтак приєднаються ТАНГІ де-ЗОН, що в БЄА, до ступеня ЗОН де-Ацилут, і дорівняється сіюм раґлін Ацилуту до сіюма раґлін де-АК, і в той час відкриється цар Машіах. За суттю написаного: "І стоятимуть ноги Його на Оливковій горі". Отже, добре з’ясувалося, що в шість тисяч років немає для світів іншого виправлення, як тільки способом підйому.

 

ПОЯСНЕННЯ ТРЬОХ СВІТІВ: БРІЯ, ЄЦИРА І АСІЯ

 

144) Сім загальних основ треба визначити в трьох світах БЄА:

Перша: звідки утворилося місце для трьох цих світів.

Друга: висота парцуфів БЄА і розташування світів спочатку, коли були утворені та вийшли з нукви світу Ацилут.

Третя: всі ці рівні від додаткових мохін, і стан їхнього розташування, який отримали ще до гріха Адама Рішона.

Четверта: мохін, що залишилися в парцуфах БЄА і місце падіння світів після їх пошкодження від гріха Адама Рішона.

П’ята: мохін де-Іма, які отримали парцуфи БЄА після їхнього падіння вниз під парсу світу Ацилут.

Шоста: парцуфи ахор, тильної сторони п’яти парцуфів світу Ацилут, що спустилися і облачилися в парцуфи БЄА і стали для них категорією "нешама ле-нешама".

Сьома: малхут світу Ацилут, що спустилася і зробилася Атіком для парцуфів БЄА.

145) Перша характеристика вже пояснена (див. від п. 66 і далі), що через підйом малхут а-месаємет, що під сіюмом раґлей АК, в місце хазе де-ЗАТ некудот де-САҐ, що стався під час цимцуму бет, виникли та впали дві нижніх третини тіферет і НЕГІМ нижче нової точки сіюма, що в хазе некудот де-САҐ, і більше не гідні отримувати вище світло, і утворилося з них місце для трьох світів БЄА. При цьому з двох нижніх третин тіферет зробилося місце світу Брія, а з трьох сфірот НЕГІ зробилося місце світу Єцира, а з малхут утворилося місце світу Асія.

146) Щодо другої характеристики, якою є висота парцуфів БЄА та місце їхнього розташування в час утворення й народження з черева Нукви світу Ацилут. Знай, що в цей час вже дістав зеїр анпін категорію хая від Аби, а Нуква вже отримала категорію нешама від Іми. І вже відомо, що ЗОН отримують мохін від Аби ве-Іми лише через підйом та облачення. І тому виходить, що зеїр анпін облачає Абу де-Ацилут, який зветься "Аба ве-Іма ілаїн (вищі)". А Нуква облачає Іму де-Ацилут, що зветься ІШСУТ. І тоді Нуква Ацилуту відібрала й утворила світ Брія в сукупності його п’яти парцуфів.

147) А оскільки Нуква стоїть на місці Іми, отже і вона вважається ступенем Іми, бо нижній, що піднімається до вищого, робиться як він, і тому світ Брія, що відібраний нею, вважається ступенем зеїр анпіна, оскільки він нижче ступеня Нукви, яка є категорією Іми, а те, що нижче Іми є зеїр анпіном. І виходить тоді, що світ Брія стоїть у місці зеїр анпіна Ацилуту, під Нуквою Ацилуту, яка була тоді категорією Іми світу Ацилут.

148) І згідно з цим визначається світ Єцира, якого відібрано й утворено світом Брія, що він тоді на ступені Нукви Ацилуту, яка є рівнем нижчим по відношенню до світу Брія, що був тоді категорією зеїр анпіна світу Ацилут, адже те, що нижче зеїр анпіна є категорією нукви. Проте не всі десять сфірот світу Єцира є категорією Нукви Ацилуту, а лиш тільки чотири перших світу Єцира. А сенс у тому, що є два стани Нукви: панім бе-панім та ахор бе-ахор, так, що коли вона панім бе-панім із зеїр анпіном, висота її дорівнює його висоті, а коли вона ахор бе-ахор, тоді займає лише чотири сфіри ТАНГІ зеїр анпіна. А оскільки тоді був стан усіх світів лише ахор бе-ахор, тому в Нукви було лише чотири сфіри. І тому і світ Єцира займає в місці Нукви де-Ацилут лише чотири перших його сфіри, а решта шість нижніх світу Єцира були в шістьох перших сфірот нинішнього світу Брія. Тобто відповідно до властивостей місця БЄА, що в першій характеристиці, згаданій в п. 145, куди впали світи БЄА після гріха Адама а-Рішона, і там їхнє постійне місце.

149) А світ Асія, відібраний світом Єцира, визначається як ступінь нинішнього світу Брія, бо через те, що світ Єцира був тоді на ступені Нукви світу Ацилут, виходить, що ступінь, що під ним, світ Асія, він як нинішній світ Брія. Проте оскільки лише чотири перших сфіри Єцира були як Нуква Ацилуту, а шість нижніх були у світі Брія, тому й щодо світу Асія, що під ним, виходить, що лише чотири вищих його – як чотири нижніх світу Брія, а шість нижніх світу Асія були на місці шести перших теперішнього світу Єцира. І виходить тоді, що чотирнадцять сфірот, які є НЕГІМ теперішнього світу Єцира та всі десять сфірот теперішнього Асія були порожніми від святості й зробилися осередком кліпот, бо лише кліпот містяться в місці цих чотирнадцяти сфірот. Адже світи святості закінчилися в місці хазе нинішнього світу Єцира. І ось з’ясувалися ступені рівнів парцуфів БЄА і місце їхнього розташування в час, коли вперше утворилися.

150) А тепер з’ясуємо третю характеристику – рівні парцуфів БЄА та їхнє розташування, що було в них від додаткових мохін перед гріхом Адама Рішона. І це тому, що завдяки додатковому світінню суботи були в них тоді два підйоми. Перший – о п’ятій годині напередодні суботи, коли народився Адам а-Рішон, бо тоді почав світити додаток суботи  за суттю букви "гей" в слові "йом га-шіші" (п’ятниця), і тоді досяг зеїр анпін категорію єхида, і піднявся й облачився на Аріх Анпін де-Ацилут, а Нуква – категорію хая, і піднялася й облачила Абу ве-Іму де-Ацилут, а світ Брія піднявся в ІШСУТ, а Єцира піднялася вся в зеїр анпін, а чотири перші сфіри Асія піднялися в місце Нукви Ацилуту, а шість нижніх Асія піднялися в місце шести перших де-Брія. А другий підйом був напередодні суботи в сутінках, коли завдяки додатку суботи піднялися також шість нижніх сфірот де-Асія в місце Нукви де-Ацилут, і стояли світ Єцира та світ Асія у світі Ацилут, у місці ЗОН де-Ацилут у стані панім бе-панім.

151) А зараз з’ясуємо четверту характеристику, і це – рівень мохін, що залишилися в БЄА, і місце їх падіння після гріха. А це означає, що через пошкодження від гріха древа пізнання вийшли зі світів усі додаткові мохін, що були досягнуті завдяки двом згаданим підйомам, і ЗОН повернулися до стану "ВАК і некуда". А в трьох світах БЄА залишилися лише мохін, які з’явилися в них уперше в час їхнього утворення, коли світ Брія був на ступені зеїр анпіна, що означає ВАК, а Єцира та Асія – на вищезгаданому рівні (п. 148). А в додаток до цього покинула їх властивість Ацилуту і впали вони під парсу Ацилуту, у властивість місця БЄА, яке підготовлене другим скороченням. І виходить, що чотири нижніх сфіри Єцира й десять сфірот світу Асія впали й розташовані в місці чотирнадцяти сфірот кліпот, що зветься "мадор (осередок) кліпот".

152) П’ята характеристика – це мохін де-Іма, які отримали БЄА в місці їхнього падіння, бо після того, як вийшли БЄА з Ацилуту та впали під парсу Ацилуту, мали вони лише ВАК. І тоді одяглися ІШСУТ в ЗОН Ацилуту й увійшли ІШСУТ в зівуґ, бувши в облаченні в ЗОН, і дали мохін де-нешама парцуфам БЄА на їхньому місці. Таким чином, світ Брія отримав від них десять повних сфірот на рівні біни, а світ Єцира отримав від них ВАК, а світ Асія – лише категорію ахор бе-ахор.

153) Характеристика шоста – це категорія "нешама ле-нешама", яку дістали парцуфи БЄА від парцуфів "ахор" п’яти парцуфів Ацилуту, бо під час зменшення місяця впав парцуф ахор де-Нукви Ацилуту й облачився в парцуфи БЄА, і він включає три парцуфи, звані ібур, єніка, мохін. Бхіна "мохін" впала в Брія, бхіна "єніка" впала в Єцира, а бхіна "ібур" впала в Асія, і зробилися бхіною "нешама ле-нешама" для всіх парцуфів БЄА, а це для них є властивістю "хая".

154) Сьома характеристика – це Нуква Ацилуту, що зробилася РАДЛА ("рейша де-ло яда" – невідома рош) і світінням єхида в БЄА. Бо з’ясувалося, що в час зменшення місяця впали три категорії: ібур, єніка, мохін парцуфа "ахор" Нукви Ацилуту й облачилися в БЄА. І вони є категорією "ахораїм" дев’яти нижніх парцуфів Нукви, а це – ібур, єніка, мохін, при чому НЕГІ звуться ібур, ХАҐАТ звуться єніка, а ХАБАД (хохма-біна-даат) звуться мохін. Проте категорія "ахор" де-кетер Нукви зробилася Атіком для парцуфів БЄА. Так, що головне у світлах нинішніх парцуфів БЄА, це з залишків, що зосталися в них після гріха Адама Рішона, і це категорія ВАК кожної їхньої деталі (див. п. 151). А категорію нешама отримали від мохін де-Іма. А категорію нешама ле-нешама, тобто хая, отримали від дев’яти нижніх парцуфа ахор де-Нуква. А категорію єхида отримали від ахор де-кетер Нукви Ацилуту.

 

ПОЯСНЕННЯ ПІДЙОМУ СВІТІВ

 

155) Головна відмінність парцуфів АК від парцуфів світу Ацилут та, що парцуфи АК – від першого скорочення, при якому на кожному ступені є десять повних сфірот, а в десяти сфірот є лише одне клі, і це – клі малхут, а дев’ять перших сфірот – вони лише світла. Тоді як парцуфи Ацилут – це категорія другого скорочення, як написано: "У день, коли створив АВАЯ Елокім землю й небеса", коли поєднав милосердя з судом (див. п. 59), тобто коли міра суду й обмеження, малхут, піднялася й приєдналася до біни, що є мірою милосердя, і діяли разом. І цим зробився новий сіюм на вище світло в місці біни, коли малхут, що завершувала ґуф, піднялася в біну ґуфа, що є тіферет, у місце хазе. А малхут а-міздавеґет, що в пе де-рош, піднялася в біну де-рош, звану ніквей ейнаїм, (див. п. 61). І цим зменшилася величина парцуфів до ґальґальта ве-ейнаїм, які є кетером і хохмою келім на рівні ВАК блі рош, а це – нефеш-руах світел (див. п.74), і позбавлені АХАП келім, тобто біни та ЗОН, і нешама та хая світел.

156) І хоча, як з’ясувалося вище, в п. 124, що підйомом МАН для ібуру бет, дістали парцуфи Ацилуту світіння мохін від АБ-САҐ де-АК, що опускає гей татаа з ніквей ейнаїм на її попереднє місце в пе, як у стані цимцуму алеф, і здобувають знову АХАП келім і нешама, хая та єхида світел. Проте це було корисним лише для десяти сфірот рош парцуфів, а не їхнім ґуфім, бо ці мохін не поширилися від пе униз до їхніх ґуфім (див. п. 138), і тому також після мохін ґадлуту залишилися ґуфім у другому скороченні, як у час катнуту. І через це вважається, що в усіх п’яти парцуфах Ацилут є лише рівень десяти сфірот, що утворюються на авіют бхіни алеф, а це – рівень зеїр анпіна, ВАК блі рош, що зветься рівнем МА. І вони облачають рівень МА п’яти парцуфів АК, тобто від табура й нижче у п’яти парцуфів АК.

157) Таким чином, що парцуф Атік де-Ацилут облачається на парцуф кетер де-АК від його табура й нижче, і отримує його світло з рівня МА парцуфа кетер де-АК, що там міститься. А парцуф Аріх Анпін Ацилуту облачається від табура й униз парцуфа АБ де-АК, і отримує його світло з рівня МА де-АБ світу Адам Кадмон. А Аба ве-Іма де-Ацилут облачаються від табура й униз парцуфа САҐ де-АК, і отримують своє світло з рівня МА де-САҐ, що там міститься. А ЗОН Ацилуту облачаються від табура й нижче парцуфа МА і БОН де-АК, і отримують світло з рівня МА парцуфа МА і БОН де-АК. Отже, кожний парцуф з п’яти парцуфів Ацилуту отримує від парцуфа АК, відповідного йому, лише категорію ВАК блі рош, що зветься рівнем МА. І незважаючи на те, що є в рош кожного з п’яти парцуфів Ацилуту категорія ҐАР, все ж ми беремо до уваги лише мохін, що поширюються від пе й униз до їхніх ґуфім, що є лише ВАК блі рош, як сказано в п. 139.

158) І не йдеться про те, що п’ять парцуфів Ацилуту облачаються кожен на відповідну йому категорію в АК, бо це неможливо, адже п’ять парцуфів АК облачаються один на одного, так само і п’ять парцуфів Ацилуту. А йдеться про те, що рівень кожного парцуфа світу Ацилут співвідноситься з відповідною йому категорією у п’яти парцуфах світу Адам Кадмон, звідки й отримує він своє світло (див. у книзі креслень "Сефер а-Ілан", мал. 3).

159) А для того, щоб були дані мохін від пе й униз в ґуфім п’яти парцуфів Ацилуту, з’ясувалося вище, в п. 141, що потрібен підйом МАН від нижніх, і тоді даються їм довершення десяти сфірот другого виду, достатнього також для ґуфім. А в тих МАН, що піднімають нижні, є три категорії, бо коли піднімають МАН від авіюту бхіни бет, утворюються на них десять сфірот рівня біна, що зветься рівнем САҐ, і це мохін світла нешама.

А коли піднімають МАН від авіюту бхіни ґімель, утворюються на них десять сфірот рівня хохма, що зветься рівнем АБ, і це мохін світла хая, а коли піднімають МАН від авіюту бхіни далет, утворюються на них десять сфірот рівня кетер, що зветься рівнем Ґальґальта, і це – мохін світла єхида. Див. п. 29.

160)  І знай, що ті нижні, що гідні підняти згадані МАН – це лише категорія НАРАН де-цадикім (нефеш-руах-нешама праведників), що вже складаються з БЄА й можуть підняти МАН до ЗОН Ацилуту, які вважаються їхнім вищим, і тоді ЗОН піднімають МАН до свого вищого, котрим є Аба ве-Іма, а Аба ве-Іма ще вище, аж поки приходять до парцуфів АК. І тоді спускається вище світло від Нескінченності, до парцуфів АК на ті МАН, що піднялися туди, і утворюється рівень десяти сфірот, відповідний авіюту МАН, які підняли. Якщо він з бхіни бет, то це рівень нешама, якщо з бхіни ґімель, то це рівень хая, і так далі. І звідти спускаються мохін зі ступеня на ступінь через парцуфи АК, аж поки приходять до парцуфів Ацилут, і так проходять зі ступеня до ступеня через усі парцуфи Ацилуту, аж поки приходять до ЗОН де-Ацилут, а вони дають ці мохін для НАРАН де-цадикім, які підняли ті МАН з БЄА. І це є правилом, що кожне поновлення мохін приходить лише тільки від Нескінченності. А кожний ступінь може підняти МАН або отримати світло лише від вищого, найближчого до нього.

161) І звідси знатимеш, що неможливо, щоб нижні отримали щось від ЗОН світу Ацилут перш, ніж завдяки їм зростуть усі вищі парцуфи світу Ацилут та світу Адам Кадмон. І з’ясувалося, що немає іншого поновлення мохін, як тільки з Нескінченності, проте НАРАН де-цадикім можуть отримати їх лише від найближчого до них вищого парцуфа, тобто ЗОН Ацилуту, і тому мохін мають спуститися через вищі світи та парцуфи, аж поки прийдуть до ЗОН, а вони передають їх для НАРАН де-цадикім.

І вже відомо, що в духовному немає зникнення, а справа переходу з місця на місце не означає, що зникає в першому місці й приходить у друге, як це в матеріальному. А означає, що залишаються в першому місці також і після того, як перейшли і з’явилися в другому, як коли засвічують свічки одну від одної, і першої не робиться менше. Мало того, а ще є правило, що головне в світлі та його корінь залишаються у першому місці, а в друге місце приходить лише його відгалуження. І разом з цим зрозумій, що те світло, що проходить через вищі парцуфи, аж поки приходить до НАРАН де-цадикім, залишається на кожному зі ступенів, через які проходить, і всі ці ступені зростають завдяки світлу, яке вони переводять для потреб НАРАН де-цадикім.

162) І зі сказаного зрозумій, як нижні своїми діяннями спричинюють підйоми та падіння вищих парцуфів та світів. Бо в час, коли поліпшують свої діяння та піднімають МАН і притягують світло, тоді всі світи та ступені, через які пройшло світло, зростають і піднімаються вгору завдяки світлу, яке передають. А коли знову погіршують свої діяння, тоді ушкоджуються МАН, і мохін видаляються також від вищих ступенів, бо припиняється процес передачі ними світла для потреб нижніх, і вони знову спускаються до постійного стану, як і на початку.

163) А тепер з’ясуймо порядок підйомів п’яти парцуфів Ацилуту до п’яти парцуфів світу Адам Кадмон, і трьох світів БЄА до ІШСУТ і ЗОН де-Ацилут, починаючи з їхнього постійного стану до найвищого, який тільки може бути в шість тисяч років до ґмар тікуну. Зазвичай їх лише три підйоми, проте вони поділяються на багато деталей. Положення світів АК та АБЄА в постійному стані вже пояснено вище: перший парцуф, утворений після цимцум алеф, – це парцуф Ґальґальта де-АК, на який облачаються чотири парцуфи АК: АБ, САҐ, МА та БОН. А сіюм раґлей АК – вище точки цього світу (див. пп. 27 і 31). І його оточують навколишні світла АК від Нескінченності, величі яких немає кінця й міри. І так само, як світло Нескінченності оточує його, так воно й облачається в його внутрішню частину, і зветься лінія Нескінченності.

164) А в пніміюті МА й БОН де-АК є парцуф ТАНГІМ де-АК, що зветься також Некудот де-САҐ де-АК (див. пп. 63, 66), де під час цимцуму бет піднялася малхут а-месаємет, яка стояла над точкою цього світу і встановила своє місце в хазе цього парцуфа, під верхньою третиною його тіферет. І утворився там новий сіюм для вищого світла, щоб не поширювалося звідти вниз, і цей новий сіюм зветься парса під Ацилутом (див. п. 68). А ті сфірот, що нижче хазе парцуфа Некудот де-САҐ де-АК, що залишилися під парсою, зробилися місцем для трьох світів БЄА: дві третини тіферет до хазе зробилися місцем для світу Брія, НЕГІ зробилися місцем для світу Єцира, а малхут стала місцем для світу Асія (див. п. 67). І виходить, що місце трьох світів БЄА починається під парсою й закінчується над точкою цього світу.

165) Отже, існують чотири світи: Ацилут, Брія, Єцира, Асія, які починаються з місця нижче табура де-АК і закінчуються над точкою цього світу, бо п’ять парцуфів світу Ацилут починаються з місця, що нижче табура де-АК і закінчуються над згаданою парсою. А від парси й униз до цього світу стоять три світи БЄА, і це є постійним станом світів АК та АБЄА, з якими не трапиться ніколи жодного зменшення. І вже з’ясувалося вище (п. 138), що в цьому стані немає в усіх парцуфах та світах більше, ніж ВАК блі рош, бо навіть у трьох перших парцуфах Ацилуту, у рош яких є ҐАР, немає світла від пе й нижче, і всі їхні ґуфім – у стані ВАК блі рош, тим більше в парцуфах БЄА. І навіть щодо парцуфів АК, його навколишні світла також вважаються позбавленими ҐАР. Див. п. 32.

166) А тому існують три загальних підйоми, щоб довершити світи трьома рівнями: нешама, хая, єхида, яких їм бракує. І ці підйоми залежать від підйому МАН нижніми. Перший підйом – це коли нижні піднімають МАН від авіюту бхіни бет, і тоді вибираються АХАП рівня біна й нешама з боку довершення десяти сфірот другого виду, тобто від світіння точки шурук (див. п. 135), коли ці мохін світять також категорії ЗАТ і ґуфім, як в парцуфах АК, і вся кількість, яка є в десяти сфірот рош парцуфів АК, переходить і поширюється також і в ґуфім.

167) І виходить, коли ці мохін проходять через парцуфи Ацилут, отримує кожен з п’яти парцуфів Ацилуту категорію мохін біни й нешами, що зветься мохін де-САҐ, що світять ҐАР також їхнім парцуфам, як і у світі Адам Кадмон. І тому визначається тоді, що вони зростають, і піднімаються, і облачаються на парцуфи АК відповідно до міри мохін, яких досягли.

168) Таким чином, коли парцуф Атік де-Ацилут отримує ці мохін де-біна, виходить, що піднімається й облачає парцуф біни де-АК, спрямований на рівень САҐ парцуфа Ґальґальта де-АК, і отримує звідти категорію нешама де-єхида де-АК, яка світить також в його ЗАТ. І коли мохін приходять до парцуфу Аріх Анпін де-Ацилут, він піднімається й облачає рош Атіка постійного стану, відповідний рівню САҐ парцуфа АБ де-АК, і він отримує звідти категорію нешама де-хая де-АК, що світить в його ЗАТ. А коли мохін приходять до парцуфа Аба ве-Іма світу Ацилут, вони піднімаються й облачають ҐАР де-Аріх Анпін постійного стану, відповідні рівню біни де-САҐ де-АК, і отримують звідти категорію нешама де-нешама де-АК, що світить також їхньому ЗАТ. А коли ці мохін приходять до ІШСУТ і ЗОН де-Ацилут, вони піднімаються і облачаються на Аба ве-Іма постійного стану, відповідні рівню біни парцуфа МА і БОН де-АК, і отримують звідти категорію нешама де нефеш-руах де-АК. І тоді отримують НАРАН де-цадикім мохін де-нешама де-Ацилут. А коли мохін приходять до парцуфів світу Брія, піднімається світ Брія та облачає Нукву Ацилуту, й отримує від неї категорію нефеш де-Ацилут. А коли приходять мохін до світу Єцира, він піднімається і облачається на світ Брія постійного стану, і отримує від нього категорію нешама і ҐАР де-Брія. А коли мохін приходять до світу Асія, той піднімається і облачається на світ Єцира, і отримує звідти категорію мохін де-ВАК, що в Єцира. І ось з’ясовано підйом перший, який дістав кожен парцуф зі світів АБЄА завдяки МАН бхіни бет, що підняли нижні. (Див. у "Сефер а-Ілан", мал. 7).

169) Другий підйом –це коли нижні піднімають МАН від авіюту бхіни ґімель, і тоді відбираються АХАП рівня хохма й хая з боку другого виду довершення десяти сфірот, коли ці мохін світять також для бхінот ЗАТ і ґуфім, як в парцуфах світу Адам Кадмон. А коли мохін проходять через парцуфи АБЄА, тоді кожен парцуф піднімається й зростає завдяки їм згідно з тими мохін, що дістав.

170) Отже, коли прийшли мохін до парцуфа Атік де-Ацилут, він піднімається й облачається на ҐАР парцуфа хохма де-АК, що зветься АБ де-АК, відповідний рівню АБ де-Ґальґальта де-АК, і отримує звідти категорію світла хая де-єхида. А коли мохін приходять до парцуфа Аріх Анпін світу Ацилут, він піднімається та облачається на ҐАР де-САҐ де-АК, що відповідають рівню АБ парцуфа АБ де-АК і отримує звідти світло хая де-хая де-АК. А коли мохін приходять до парцуфів Аба ве-Іма де-Ацилут, ті піднімаються й облачають ҐАР де-Атік постійного стану, що відповідають рівню АБ парцуфа САҐ де-АК й отримують звідти світло хая де-нешама де-АК, яке світить там для ЗАТ і ґуфім. А коли мохін приходять до ІШСУТ де-Ацилут, ті піднімаються й облачають ҐАР де-Аріх Анпін постійного стану, що відповідають рівню АБ де-МА де-АК й отримують звідти світло хая де-МА де-АК. А коли мохін приходять до ЗОН де-Ацилут, вони піднімаються до ҐАР де-Аба ве-Іма, що відповідають рівню АБ де-БОН де-АК, і отримують звідти світло хая де-БОН де-АК. А від ЗОН отримують нешама де-цадикім. А коли приходять мохін до світу Брія, він піднімається й облачає зеїр анпін світу Ацилут і отримує від нього категорію руах де-Ацилут. А коли мохін приходять до світу Єцира, піднімається Єцира й облачає Нукву світу Ацилут і отримує від неї світло нефеш де-Ацилут. Коли ж мохін приходять до світу Асія, піднімається й облачає світ Брія й отримує від нього категорію ҐАР і нешама де-Брія. І тоді довершується світ Асія всіма НАРАН де-БЄА. Отже, з’ясувався другий підйом кожного з парцуфів АБЄА, що піднялися і збільшились завдяки МАН бхіни ґімель, які підняли НАРАН де-цадикім. (Див. у "Сефер а-Ілан", мал. 8).

171)  Третій підйом, це коли нижні піднімають МАН з авіюту бхіни далет. І тоді відбираються АХАП рівня кетер та єхида з боку другого виду довершення келім, і ці мохін світять також для ЗАТ і їхніх ґуфім, як в парцуфах АК. А коли ці мохін проходять через парцуфи АБЄА, тоді кожен парцуф піднімається й збільшується і облачає свого вищого згідно з мірою тих мохін.

172) Таким чином, що у час приходу мохін до парцуфа Атік світу Ацилут той піднімається й облачає ҐАР парцуфа Ґальґальта де-АК і отримує звідти світло єхида де-єхида. А коли мохін приходять до парцуфа Аріх Анпін де-Ацилут, піднімається й облачає ҐАР парцуфа АБ де-АК і отримує звідти світло єхида де-хая де-АК. А коли мохін приходять до парцуфа Аба ве-Іма де-Ацилут, ті піднімаються й облачають ҐАР де-САҐ де-АК і отримують звідти світло єхида де-нешама де-АК. А коли мохін приходять до парцуфа ІШСУТ, ті піднімаються й облачають ҐАР де-МА де-АК і отримують звідти світло єхида де-МА де-АК. А коли мохін приходять до ЗОН де-Ацилут, ті піднімаються й облачають ҐАР де-БОН де-АК і отримують звідти світло єхида де-БОН де-АК. І тоді одержують НАРАН де-цадикім світло єхида від ЗОН Ацилуту. А коли мохін приходять до світу Брія, – піднімається й облачає парцуф ІШСУТ де-Ацилут і отримує звідти нешама де-Ацилут. А коли мохін приходять до світу Єцира, піднімається й облачає парцуф зеїр анпін де-Ацилут і отримує від нього руах де-Ацилут. А коли мохін приходять до світу Асія, піднімається й облачає Нукву де-Ацилут і отримує від неї світло нефеш де-Ацилут. (Див. у "Сефер а-Ілан", мал. 9).

173) І виходить тепер, в час третього підйому, що кожен з п’яти парцуфів Ацилуту доповнився трьома рівнями: нешама, хая, єхида – від АК, яких бракувало їм з боку постійного стану. І визначається, що п’ять парцуфів Ацилуту піднялися й облачили п’ять парцуфів світу Адам Кадмон, кожен – відповідний йому рівень у парцуфах АК. Також і НАРАН де-цадикім отримали ҐАР, котрого їм не вистачало, а також і три світи БЄА, що містилися під парсою світу Ацилут, і з боку постійного стану була в них лише категорія НАРАН світла хасадим, відокремлених від хохми силою парси, що над ними. А тепер піднялися над парсою, й облачили ІШСУТ та ЗОН де-Ацилут, і є в них НАРАН де-Ацилут, і світло хохма світить в їхніх хасадим.

174) І треба знати, що НАРАН де-цадикім облачають на постійно лише парцуфи БЄА, що під парсою: нефеш облачає десять сфірот де-Асія, а руах облачає десять сфірот де-Єцира, а нешама – десять сфірот де-Брія. І виходить, що хоча вони отримують від ЗОН де-Ацилут, разом з цим, це приходить до них лише через парцуфи БЄА, що облачаються на них. Так, що і НАРАН де-цадикім піднімаються нарівно з підйомами трьох світів БЄА, які пояснені вище. І виходить, що й світи БЄА збільшуються не інакше, як тільки в мірі отримання світла НАРАН де-цадикім, тобто відповідно до МАН, що відбираються ними.

175) І ось з’ясувалося, що з боку постійного стану в усіх світах та парцуфах, що в них, є лише категорія ВАК блі рош, у кожного за його властивістю, бо навіть НАРАН де-цадикім є ніщо інше, як категорія ВАК, адже при тому, що є в  них ҐАР де-нешама зі світу Брія, разом з цим ці ҐАР вважаються лише як ВАК порівняно зі світом Ацилут, тому що вони є світлом хасадим, відокремленим від хохми. А також парцуфи світу Ацилут попри те, що в їхніх рошім є ҐАР, але оскільки вони не світять в ґуфім, то вважаються лише категорією ВАК. І всі мохін, що приходять у світи, які в стані більшому, ніж ВАК, це лише завдяки МАН, що піднімають праведники (івр. "цадикім"). Проте ці мохін не зможуть бути отриманими в парцуфах інакше, як підйомом нижнього на місце вищого, як пояснено. І це тому, що незважаючи на те, що вони вважаються довершенням десяти сфірот другого виду, все ж, по відношенню до ґуфім і ЗАТ їх самих, вони поки що вважаються з’ясуванням АХАП першого виду, тобто довершуються не на своєму місці, а лише тоді, коли вони на місці вищого. (Див. п. 142). І тому п’ять парцуфів світу Ацилут можуть отримати світла нешама, хая, єхида де-АК лише коли вони піднімаються й облачають їх. Так само НАРАН і три світи БЄА зможуть отримати НАРАН де-Ацилут лише коли вони піднімаються й одягаються на ІШСУТ та ЗОН де-Ацилут. Бо ці АХАП другого виду, які належать до ЗАТ в яких є поширення згори вниз, в місце ЗАТ, будуть з’ясовані лише в ґмар тікуні. А тому в час, коли три світи БЄА піднімаються й облачаються на ІШСУТ і ЗОН світу Ацилут, виходить, що їхнє постійне місце від парси й униз залишається цілком порожнім від будь-якого світла святості. І там існує відмінність між місцем від хазе й вище світу Єцира, і від його хазе й нижче, бо пояснено вище, що місце від хазе світу Єцира і вниз є постійним місцем лише для кліпот, (див. п. 149), проте через порок гріха Адама Рішона, спустилися чотири нижніх світу Єцира святості і десять сфірот Асія святості і облачились там (див. п. 156). І тому в час підйомів БЄА в Ацилут виходить, що від хазе Єцира і вище немає ні святості, ні кліпот, але від хазе Єцира і нижче є кліпот, бо там їхній осередок.

176) І оскільки додаткові мохін з рівня ВАК приходять тільки завдяки МАН нижніх, через це їх немає на постійній основі в парцуфах, бо залежать від поведінки нижніх, і коли ті погіршують свої діяння, мохін виходять звідти, (див. п. 162). Однак постійні мохін в парцуфах, що виправлені силою самого Створювача, не зміняться ніколи, адже вони не збільшуються завдяки нижнім, а тому й не зазнають через них пошкоджень.

177) І хай не здається складним те, що Аріх Анпін де-БОН вважається кетером Ацилуту, а Аба ве-Іма – як АБ (див. п. 130), адже Аріх Анпін є нижньою половиною кетера БОН, а Аба ве-Іма є нижньою половиною ХУБ де-Некудім, і тому тим, що відповідає Аріх Анпіну в АК, мав би бути парцуф кетер де-АК, а тим, що відповідає парцуфу Аба ве-Іма в АК, мав би бути АБ де-АК. А справа в тому, що парцуфи БОН – це нукви, що отримують не самі, а лише те, що зхарім (множина від "захар"), тобто парцуфи МА, дають їм. А тому все те, що є при підйомах, тобто досягнення мохін від вищого, даються взнаки лише в зхарім, а це – парцуфи МА. А оскільки Аріх Анпін де-МА не має нічого від кетера, а є лише ступінь хохми, а Аба ве-Іма де-МА не має нічого від хохми, а є лише ступінь біни (див. п. 126), тому відповідна їм категорія в АК така: АБ де-АК відповідає Аріх Анпіну, а САҐ де-АК – Абі ве-Імі. А парцуф кетер де-АК відноситься лише до Атіка, який взяв увесь рівень кетера де-МА, як було сказано вище.

178) Також потрібно визначити в сказаному, що співвідношення ступенів мохін, що на постійній основі, не міняється ніколи попри всі описані підйоми, адже з’ясовано вище (п. 161), що причиною всіх цих підйомів є те, що НАРАН де-цадикім, що розташовані в БЄА, не можуть отримати будь-що раніше, ніж всі вищі парцуфи переведуть це для  них з Нескінченності. І в тому ж стані перебувають самі ті вищі, до самої Нескінченності, бо збільшуються й піднімаються кожен лише до свого вищого. І виходить, що в мірі підйому одного ступеня, тією ж мірою зобов’язані піднятися всі ступені, до Нескінченності. Наприклад, при підйомі ЗОН з їхнього постійного стану, під табуром Аріх Анпіна й облаченні їх на місце від хазе й нижче Аріх Анпіна, – у той же час підніметься й Аріх Анпін на один ступінь зі свого постійного стану, тобто від пе Атіка вниз, і облачить ҐАР де-Атік. А після нього піднімуться також його часткові ступені, бо його ХАҐАТ підніметься в місце постійних ҐАР, а його частина, що від хазе до табура, підніметься в місце постійних ХАҐАТ, а його частина від табура й униз підніметься в місце, що від хазе до табура. Згідно з цим виходить, що ЗОН, які піднялися в місце від хазе до табура постійного місця Аріх Анпіна, поки що нижче табура Аріх Анпіна, бо в той же час вже піднялося також місце, що нижче табура Аріх Анпіна, в місце від хазе до табура (див. у "Сефер а-Ілан" мал. 4, де побачиш підйом ЗОН щодо постійного місця п’яти парцуфів Ацилуту, як вони піднімаються й облачають, осягаючи рівень нешама, в ҐАР ІШСУТ, що на місці від пе і вниз Аби ве-Іми, що на місці від хазе й нижче Аріх Анпіна). Проте всі парцуфи Ацилуту також піднімаються в цей час (як побачиш це в "Сефер а-Ілан" на малюнку 7, в час осягання рівня нешама), тому знайдеш там, що ЗОН поки що облачає від пе й униз де-ІШСУТ, що на місці від хазе й нижче де-Аба ве-Іма, що на місці від табура й нижче де-Аріх Анпін, таким чином, що порядок ступенів ніяк не помінявся через підйом. І так само в будь-яких підйомах. (Див. у "Сефер а-Ілан" в усіх малюнках від мал. 3 і до кінця).

179) Також треба знати, що й після підйомів парцуфів вони залишають всі свої ступені на постійному місці або в місці, в якому були на початку, бо немає зникнення в духовному (як сказано вище, п. 96). Отже, коли ҐАР де-Аба ве-Іма піднімаються в ҐАР Аріх Анпіна, залишаються ҐАР Аби ве-Іми ще й у постійному місці від пе й униз де-Аріх Анпін. Виходить, що ІШСУТ, які піднялися тоді до піднятих ХАҐАТ Аби ве-Іми, отримують від самого ҐАР де-Аба ве-Іма, що були там перед підйомом. Мало того, ще й визначається, що є там три ступені разом, бо ҐАР Аби ве-Іми, що піднімаються і які стоять на місці ҐАР Аріх Анпіна постійного стану, впливають на їхнє постійне місце від пе й униз де-Аріх Анпін, де нині стоять ІШСУТ, виходить, що ҐАР Аріх Анпіна й Аби ве-Іми, та ІШСУТ світять одночасно в одному місці. І таким чином всі парцуфи де-АК і АБЄА визначаються під час підйомів. І тому треба розрізняти завжди в підйомі парцуфу значення підйому щодо вищих парцуфів у їх постійному стані, а також значення його щодо вищих, які також піднялися на один ступінь, як і він. (Див. усе це в "Сефер а-Ілан", бо на мал. 3 знайдеш положення парцуфів у їхньому постійному стані, а три підйоми зеїр анпіна відповідно до значення п’яти парцуфів Ацилуту в постійному стані знайдеш в малюнках 4, 5, 6, а три підйоми всіх п’яти парцуфів Ацилуту відповідно до стану п’яти парцуфів АК в постійному стані знайдеш в малюнках 7, 8, 9. А три підйоми всіх п’яти парцуфів АК відповідно до постійної лінії Нескінченності знайдеш в малюнках 10, 11 і 12).

 

ПОДІЛ КОЖНОГО ПАРЦУФА НА КЕТЕР ТА АБЄА

 

180) Треба знати, що загальне та частина дорівнюють одне одному, і все, що можна визначити в цілому, існує також в усіх його деталях, і в останній найменшій часточці, котру лише дано розрізнити. А тому, оскільки дійсність зазвичай визнається як п’ять світів, АК та АБЄА, де світ Адам Кадмон визначається як кетер серед світів, а чотири світи АБЄА визначаються як ХУБ і ЗОН, (див. у п. 3), так само немає жодної малої деталі в усіх чотирьох світах АБЄА, що не складалась би з усіх цих п’ятьох. Де рош кожного парцуфа вважається його кетером, що відповідає світу АК, а ґуф від пе до хазе визначається в ньому як Ацилут, а від місця хазе до табура визначається в ньому як Брія, а від табура й униз до сіюм раґлін, вважається як його Єцира та Асія.

181) І треба знати, що існують численні назви у десяти сфірот КАХАБ ХАҐАТ НЕГІМ, бо іноді називаються ҐЕ та АХАП, або КАХАБ ЗОН, або НАРАНХАЙ, або "кінчик юд і чотири літери: юд, гей, вав, гей", або "проста АВАЯ та АБ, САҐ, МА й БОН". І це чотири види наповнень, що в АВАЯ: наповнення АБ – це "юд-вав-далет, гей-юд, вав-юд-вав, гей-юд", наповнення САҐ – це "юд-вав-далет, гей-юд, вав-алеф-вав, гей-юд", наповнення МА – це "юд-вав-далет, гей-алеф, вав-алеф-вав, гей-алеф", наповнення БОН – це "юд-вав-далет, гей-гей, вав-вав, гей-гей". І так вони звуться: Аріх Анпін і Аба ве-Іма, і ЗОН, де Аріх Анпін – це кетер, Аба – це хохма, Іма – це біна, а зеїр анпін – це ХАҐАТ НЕГІ, а нуква зеїр анпіна – це малхут. І так називається: АК і АБЄА, або кетер і АБЄА, де малхут кетера зветься пе, а малхут де-Ацилут зветься хазе, а малхут де-Брія зветься табур, а малхут де-Єцира зветься "атерет єсод", а малхут всієї сукупності зветься сіюм раґлін.

182) І знай, що завжди маємо розрізняти ці відмінності в назвах десяти сфірот за двома показниками. Перший – це подібність до сфіри, назвою котрої визначається його належність, і другий – це внутрішня відмінність від тієї сфіри, до якої є приналежність, і з цієї причини змінилося ім’я на нову особливу назву. Наприклад, кетер десяти сфірот прямого світла, за сутністю – Нескінченність, і кожен рош парцуфа також зветься кетер. І також усі п’ять парцуфів світу Адам Кадмон звуться кетер, також і парцуф Атік зветься кетер, і також Аріх Анпін зветься кетер. Тому треба вдивитися: якщо всі вони "кетер", чому змінюються їхні імена, – називатися цими назвами. А також, якщо вони всі належать до кетера, отже, повинні бути подібними кетеру. Проте правда в тому, що з однієї точки зору всі вони дорівнюють кетеру – тим, що вони є категорією Нескінченності. Бо є правилом те, що поки вище світло не одяглося в клі, воно є категорією Нескінченності, і тому всі п’ять парцуфів АК вважаються по відношенню до світу виправлення світлом без клі, бо не маємо ми жодного осягнення щодо келім першого скорочення, тому його світла вважаються для нас категорією Нескінченності. Також і Атік та Аріх Анпін світу Ацилут, обидва вони як парцуф Кетер де-Некудім, проте з іншого боку вони далекі один від одного, бо кетер прямого світла є однією сфірою, але в АК є п’ять повних парцуфів, і в кожного з них – рош, тох, соф (див. п. 142). І так само парцуф Атік лише з верхньої половини Кетера Некудім, а парцуф Аріх Анпін, він з нижньої половини Кетера Некудім (див. п. 129). І тим же чином треба розрізняти ці два показника в усіх видах назв сфірот.

183) І знай, що особливим показником, чому називають десять сфірот іменем "кетер і АБЄА", це щоб вказати, що йдеться про розподіл десяти сфірот на келім де-панім і келім де-ахораїм, що зробилося через цимцум бет. Адже пояснювалось вище (п. 60), що тоді піднялася малхут а-месаємет в місце біни де-ґуф, званої тіферет – в місце хазе, і завершила там ступінь, і утворився там новий сіюм, званий парса, що під світом Ацилут (див. п. 68). А келім, що від хазе й нижче вийшли назовні від Ацилуту й називаються БЄА, де дві третини тіферет від хазе до сіюму звуться Брія, НЕГІ звуться Єцира, а малхут зветься Асія. Також з’ясувалося, що з цієї причини розділився кожен ступінь на келім де-панім і келім де-ахораїм, коли від хазе й вище називаються келім де-панім, а від хазе й униз називаються келім де-ахораїм.

184) Отже, цей розмежувач, "парса в місці хазе", ділить ступінь на чотири особливі категорії, що звуться АБЄА, як сказано: Ацилут до хазе, а БЄА – від хазе й униз. Початок розрізнення – в самому АК, але в ньому спустилася парса до його табура (з причини, згаданої в п. 68), і виходить, категорія Ацилуту, що в ньому, це – АБ-САҐ, що закінчуються вище його табура, а від табура й униз – це його БЄА, і там два парцуфи: МА і БОН, що в ньому. Отже, як п’ять парцуфів АК поділяються на АБЄА? Силою сіюма де-цимцум бет, що зветься парсою: Ґальґальта – це рош, а АБ і САҐ до табура – це Ацилут, а МА та БОН, що від табура й нижче – це БЄА.

185) Тим же чином розподіляються п’ять парцуфів світу Ацилут у верхній частині на кетер і АБЄА, бо Аріх Анпін – це рош сукупності Ацилуту, а вищі Аба ве-Іма, які є АБ, що облачають Аріх Анпін від пе й униз, до хазе, – це Ацилут, і там, в точці хазе, стоїть парса, що завершує "Ацилут світу Ацилут". А ІШСУТ, які є САҐ, що облачають від хазе де-Аріх Анпін до його табура, – це Брія де Ацилут. А ЗОН, які є МА і БОН, що облачають від табура Аріх Анпіна до сіюма Ацилуту, це Єцира й Асія де-Ацилут. Отже, при тому, що світ Ацилут, його п’ять сфірот загалом, розподіляється на рош та АБЄА, як п’ять парцуфів АК, проте, тут стоїть парса на своєму місці, в хазе де-Аріх Анпін, де й є її справжнє місце (див. п. 127).

186) Проте в сукупності всіх світів  ці три парцуфи, Ґальґальта, АБ і САҐ де-АК вважаються категорією загальної рош, а п’ять парцуфів світу Ацилут, що облачають від табура АК і вниз, до загальної парси, що є парсою, яка утворилася в хазе Некудот де-САҐ (див. п. 66), – там це загальний Ацилут, а від парси й нижче стоять три світи загальних БЄА (див. п. 67, п. 68 і далі).

187) І точно за тим же принципом поділяється кожен частковий ступінь, в кожному зі світів АБЄА, на рош і АБЄА, і навіть малхут де-малхут, що в Асія. Адже визначається там рош і ґуф, а ґуф ділиться за допомогою хазе, табура та сіюма раґлін. А парса, що під Ацилутом того ступеня стоїть в його хазе, і завершує Ацилут. А від хазе до табура – це категорія Брія того ступеня, який закінчує точка табура. А від табура й униз, до сіюм його раґлін – категорія Єцира та Асія цього ступеня. З точки зору сфірот ХАҐАТ до хазе визначаються як Ацилут. А дві нижні третини тіферет, що від хазе до табура, – як Брія. А НЕГІ – як Єцира, а малхут – як Асія.

188) І тому рош кожного ступеня відносять до категорії кетер, або до світла єхида, або до парцуфа Ґальґальта. А Ацилут, що в ньому, що від пе до хазе, відносять до хохми, або до світла хая, або до парцуфа АБ. А Брія, що в ньому, що від хазе до табура, відносять до біни, або до світла нешама, або до парцуфа САҐ. А Єцира та Асія, що в ньому, що від табура й униз, відносять до ЗОН, або до світел руах-нефеш, або до парцуфа МА і БОН. І дивись в "Сефер а-Ілан", малюнки від 3-го й далі, і побачиш, як кожен парцуф поділяється згідно з цими категоріями.