Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)
(переклад з івриту)
Знавцям "Древа життя", а так само варто і кожній душі, як заведено: спочатку все вивчити, і повторити, щоб зрозуміти.
1. Сказано мудрецями: "Немає жодної травинки внизу, щоб не було над нею ангела вгорі, який б’є її та каже їй: "Рости!" І, на перший погляд, це дуже дивно: чому й навіщо було Творцю утрудняти ангела у висях бити й ростити малу травинку, яка не має ніякої цінності?
Отже, вислів цей, він з таємниць створіння, задалеких від того, щоб бути поясненими. Адже серце мудреців не дано дослідити: розкрити міру та прикрити дві, за їх золотою алегорією, оскільки остерігалися вони розкрити Тору недостойному учневі. Тому й сказано ними: не вчаться зі сказаного в аґаді, тому слова аґади запечатані й закриті перед усією масою людською, і відкриті виключно обраним одиницям у поколінні. І також знаходимо в книзі Зоар, що Рашбі повелів рабі Аба, щоб він записував таємниці, тому що вміє розкривати в прихованій формі.
І подивись в «Ідра»: наведено там, що про кожну з таємниць, яку розкрив Рашбі з секретів мудрості, плакав він і казав: «Горе, якщо скажу, горе, якщо не скажу. Якщо не скажу – позбавлені будуть товариші цих моїх слів, а якщо скажу – знатимуть грішники, як служити Господарю їхньому". Означає це, що було сутужно йому з двох сторін: якщо не розкриє таємниці Тори – тоді втрачені будуть вони також справжніми мудрецями, які бояться Творця. А якщо розкриє таємниці – тоді зазнають невдачі в них недостойні люди, які не зрозуміють ці речі в їхній основі та прийдуть їсти плід недостиглий. Тому обрав Рашбі рабі Абу, щоб той писав через його мудрість у ремеслі іносказань. Налаштувати речі так, щоб були відкриті в повній мірі всім тим, які достойні зрозуміти їх, і щоб були вони приховані та запечатані для тих, які не варті розуміти їх. І це те, що він сказав, що вміє рабі Аба розкрити таємно. Тобто, незважаючи на те що розкриває, все одно залишається воно таємним для того, хто не вартий цього.
Однак, обіцяно нам у Зоар, що має розкритися ця мудрість повністю в кінці днів – і навіть малим. І ще сказали, що «цим твором» (книгою Зоар) народ Ісраеля вийде з вигнання, і означає це, що розкриттям науки істини удостояться Ісраель повного визволення. І насправді, ми бачимо, як поступово розкривається нам і сказане в Зоар, і таємниці, приховані в науці істини, – покоління за поколінням, – аж поки заслужимо того, що розкриється нам вся ця мудрість, і тоді удостоїмося ми повного визволення. І перш ніж приступити до пояснення вислову, котрим ми розпочали, упередимо це поясненням мішни в знаменитій «Книзі Єцира», і наведено там щодо суті десяти сфірот: "Десять, а не дев'ять, десять, а не одинадцять". І вже займалися цим багато коментаторів, ми ж розтлумачимо її у свій спосіб, так, щоб стали ці речі відкриті кожному, хто шукає слово Творця.
Відомо, що десять сфірот називаються кетер, хохма, біна, хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод, малхут. І наведено в "Розділі передмов" учителя нашого Арі, в главі "Даат", що насправді їх п'ять категорій: кетер, хохма, біна, зеїр анпін, малхут, але зеїр анпін включає в себе шість сфірот: ХАҐАТ НЕГІ. І ось я докладно роз'яснив це в моєму творі [коментар "Панім меїрот у-масбірот" на книгу "Древо життя" Арі] про десять сфірот, а тут викладу стисло. Оскільки бажання моє в цій "Загальній передмові" – дати читачеві сумарне й достовірне поняття про обсяг більшості тем цієї великої науки та істинний напрям способу навчання в книзі "Древо життя", де більшість тих, хто вивчали, сильно помиляються в тлумаченні сказаного, тому що духовні поняття, які поза простором і часом, виражаються й тлумачаться ними поняттями матеріального світу, уявними та впорядкованими за місцем і часом.
У додаток до цього, записи Арі не систематизовані в розрахунку на початківців у цій науці. Книги Арі складаються із поєднання висловлювань його святих, які промовляв він перед учнями своїми день у день, а учні його були самі великими знавцями в науці істини. І тому немає жодного розділу, великого чи малого, в усіх книгах, що написані, котрий не вимагав би дійсної ерудованості у всій науці в цілому. А отже, зневірялися в них ті, хто вивчав, бо поняття ніяк не зв'язувалися в них у систему.
Тому й виступив я з цією передмовою, аби зв'язати більшість тем і основ науки в короткі поняття, підготувавши їх таким чином, щоб було це готовим уже для читача в кожній із глав, яку тільки він побажає вивчити в текстах Арі. Через це я й не пишу довгі пояснення щодо кожного з питань до кінця, бо все з'ясується всередині написаного мною твору, а викладаю коротко і йду далі так, щоб було достатньо для поняття, потрібного мені. Адже так і казали мудреці: «Спочатку все вивчити, і повторити, щоб зрозуміти».
І ось, як навчав нас рав (Арі), десять сфірот КАХАБ, ХАҐАТ і НЕГІМ (кетер-хохма-біна, хесед-ґвура-тіферет, нецах-год-єсод-малхут) – це не що інше, як п'ять бхінот (властивостей, категорій): кетер, хохма, біна, зеїр анпін та малхут, що є сутністю чотирибуквеного імені юд-гей-вав-гей, де кінчик букви юд – це кетер, юд – це хохма, гей – біна, вав – зеїр анпін, що включає шість сфірот ХАҐАТ НЕГІ. І остання буква гей – це малхут. І слід знати, що букви й сфірот є одним поняттям, але згідно з правилом, за яким не може бути поширення світла без клі, коли ми говоримо про обидва, тобто коли світло зодягається в клі, ми називаємо це сфірот, а коли говоримо тільки з боку келім – називаємо це буквами.
І це смисл наведеного в сказаному, що білий колір у книзі Тори вказує на світло, а чорний колір, що в книзі Тори, тобто букви, вказує на келім, як тлумачив Рамбан написане: "Утворює світло і творить темряву", і пояснив, що феномен появи сущого з нічого називається "творить", бо воно є новим, чого не було до того, як було створено. А у світлі, і у всьому благу й насолоді, включених у світло, все це є ні новим, ні появою сущого з нічого, а лише суще з сущого. Адже світло й усе благо вже включені в сутність самого Творця. Тому сказано: "Утворює світло", бо це не нове створіння, а справа утворення (івр. "єцира"), тобто "змальовує" (івр. "мецаєр") світло так, щоб нижні змогли отримати його. Але темрява є річчю новою, що з’являється при творінні, коли виходить суще з нічого, бо не включене воно – хай нас омине! – в сутності Творця, тому сказано: "І творить темряву".
І темрява ця – справжня протилежність світлу, а тому потрібно зрозуміти: як це можливо, щоб темрява походила від світла й виходила б з нього. У книзі "Панім Масбірот", розділ 1, я докладно розповів про це, а тут пройдусь по темі коротко.
Ось, відомо, що наведено в книзі Зоар стосовно мети творіння, що вона полягає в тому, щоб насолодити створіння, оскільки в природі доброго – чинити добро. І зрозуміло: усе, що у Творця є бажанням, у створінь буде це обов'язковим і незаперечним законом. І виходить, оскільки Творець задумав дати насолоду створінням, негайно ж вкарбована була у створіння неодмінна природа, щоб вони бажали отримувати цю Його насолоду. Іншими словами, величезне жадання отримувати благо Творця. І знай, що таке жадання називається клі, що дорівнює "шорешу" – кореню.
І тому сказано кабалістами: "Немає світла без клі", бо бажання отримувати, включене в кожне утворене і створене, – це клі, і воно є в той же час всією мірою світла, тобто клі отримує точно в тій мірі, у котрій бажає, не менше й не більше. Адже примус не ведеться в духовному, і навіть у матеріальному він не належить до святості.
Зрозуміло, що властивість клі відрізняється від властивості світла, тому й визначається назвою «клі», а не «світло». І необхідно зрозуміти феномен цієї розбіжності властивостей. Отже, дійсно, це бажання отримувати саме є великою відмінністю властивостей, оскільки ця властивість абсолютно не ведеться в Створювачі, – бо від кого отримає? І вона з’явилася, як нова, появою сущого з нічого, відразу ж у першому створінні, у котрому бажання отримувати – від Причини всіх причин.
І пояснюється цим сказане в книзі Зоар: "Вищий кетер – чорний по відношенню до Причини причин". Вони говорять про бажання отримувати, включене в перше створіння, і називають цю відмінність властивостей «чорнотою», оскільки не існує в Створювачі. І тому воно є коренем темряви, бо є чорним кольором по відношенню до світла і зворотним щодо нього.
Ми вже говорили в "Панім Масбірот", що як матеріальні предмети відокремлюються один від одного за допомогою сокири й кайла, так і духовні сутності відділяються одна від одної відмінністю своїх властивостей, що є між ними. І збільшенням цієї розбіжності до полярної протилежності утворюється між ними абсолютне роз’єднання.
І пояснюється там, що властивість бажання отримувати відразу включена в будь-яке світло, що виходить від Творця, але тільки як прихована сила. І ця прихована сила проявляється у створінні лише тоді, коли воно зміцнюється в бажанні до додаткового вищого блага – більшого, ніж міра, якою воно поширюється від Створювача. Як наприклад, коли їжа приємна та смачна, посилюється жадання отримати додатково їжі – більше за міру звичайного споживання. І тому, після того, як створіння зміцюється у своєму бажанні притягнути додаток блага, більшого за міру його поширення, тоді практично розкривається клі отримання. І справа в тому, що така властивість не ведеться у Творці, а є тільки у створінні, тому формується повністю лише, коли збуджується створіння. І зрозумій це добре.
2. І тому світло Творця у своєму поширенні не виходить із категорії «Створювач» у стан створеного, перш ніж пройде стани чотирьох стадій, що називаються хохма, біна, зеїр анпін та малхут, бо загальне поширення світла Творця називається «хохма» – і це вся міра суті світла цього створіння.
А коли зміцнюється бажання притягнути додаткове благо, більше за міру його поширення, це вже є другою стадією, званою «біна». І в цій окремій другій стадії потрібно розрізняти три особливості.
Особливість перша: суть сфіри біна така ж, як у хохми.
Особливість друга: збільшення бажання, яке виявила. І як наслідок цього, розкрився в ній корінь клі отримання, і в міру цього проявилася відмінність властивостей, тобто з'являється «авіют» (сила, грубість бажання), порівняно зі світлом хохма. І називається це «ґвура ілаа», вища «ґвура» (тут – сила зміцнення).
Особливість третя: це суть того вищого блага, якого досягла збудженням власного бажання. Світло це назване, відповідно до його суті, світлом хасадим. Воно є набагато нижчим за світло хохма, яке поширюється виключно зі Створювача, бо світло хасадим передбачає участь із боку створіння й посилення його бажання. І ґвура, що являє собою світло, котре набуло авіюту, стала коренем світла хасадим.
Три ці особливості разом і називаються біна, або друга стадія після хохми. Таким чином, з’ясувалися дві сфіри: хохма і біна, а кетер – сутністю його є Нескінченність, в тому сенсі, що він є коренем створіння.
Однак незважаючи на те, що друга стадія вже проявила дієво посилення бажання, що в ній, вона все ж не може ще служити довершеним клі отримання. І це тому, що в духовному і клі, і світло, що в ньому, дуже близькі. Вони дійсно залежать одне від іншого так, що якщо зникає світло, усувається й клі, а якщо зникає клі, анулюється світло, і клі так само важливе, як і його світло тощо. Тому в біні не завершена властивість клі отримання, оскільки походить вона від суті світла хохма, як сказано вище. А світла хасадим, яке біна притягнула завдяки власному посиленню, – його не видно порівняно з її суттю, як полум'я свічки поряд зі смолоскипом.
І тому це світло хасадим поширилося ще більше від біни й за її межі і також посилилось притягнення ним додаткового світла, більше, ніж міра його поширення з боку біни, – і довершилося клі отримання. І тому ми розрізняємо ще дві стадії: третю й четверту, де сутність того поширення, що пішло від біни, в якому властивість клі поки що в потенціалі та невідчутна, поки не посилилося в ньому прагнення додаткового бажання, зветься «зеїр анпін». А те, що зміцнилося в бажанні додаткового світла, називається клі малхут, котра є клі отримання, що завершилося в цьому створеному, яке тепер складається зі світла та клі, і цим вийшло зі стану «створювач» і визначається як створіння.
Це і є ті чотири стадії, що відомі під іменем хохма, біна, зеїр анпін та малхут, що є сутністю чотирибуквеного імені: хохму й біну позначають букви юд, гей; а ЗОН (зеїр анпін і «нуква» – малхут) – позначають букви вав, гей. Разом вони утворюють десять сфірот, тому що зеїр анпін включає в себе шість сфірот: хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод.
Суть зеїр анпіна – це світло хеседа й ґвури, тобто дві бхіни світла хасадим і вищої ґвури, що поширилися від біни назовні. І тут необхідно розрізняти, що в біні ґвура передує і є коренем світла хасадим, тоді як в тіферет (назва «зеїр анпіна») навпаки, хесед передує світлу ґвури, тому що основа його поширення – це світло хесед. А ґвура вторинна в ній через "матір" тіферет – біну. І з цього зрозумієш сказане в книзі "Древо життя" й у Рашбі, що у світі Некудім ґвура зеїр анпіна передувала його хеседу, оскільки ЗОН світу Некудім вважаються як ЗОН біни, а не справжніми ЗОН двох нижніх стадій з чотирьох відомих. І тому ґвура зеїр анпіна передує його хеседу.
А сфіра тіферет зеїр анпіна – це об'єднання хеседа й ґвури для дії клі малхут, і зветься тіферет (букв. «пишнота»). Назву цю дано тому, що саме світло "пишається собою" перед першою стадією – хохмою, яка не змогла посиленням свого бажання утворити клі. Але третя стадія – хесед і ґвура, що поширюються від біни й назовні, змогли утворити клі малхут, і це як "пишнота людини – жити в домі". Таким чином, пояснені три сфіри – ХАҐАТ (хесед, ґвура, тіферет) зеїр анпіна. Вони звуться трьома праотцями, оскільки вони є головними у створенні зеїр анпіна, а нецах, год і єсод називаються синами, оскільки вони поширюються із ХАҐАТ.
І справа в тому, що внаслідок першого скорочення, як добре пояснюється в книзі, у клі малхут виник жорсткий «масах» (екран), означає це, що четверта бхіна в клі малхут затримує вище світло, щоб воно не поширилося в бхіні далет, і це – через розбіжність їхніх властивостей, як пояснено в певному місці. І ось, світло приходить і хоче увійти також і в бхіну далет, тому що природа вищого світла – поширюватися до найнижчих так, що майже відділяється воно від свого місця. А тому між вищим світлом, що поширюється до клі малхут і екраном клі малхут, котрий затримує його, виникає зівуґ де-акаа (ударне з'єднання). На зразок сонячного світла, що б'є у скло, і відбиваються промені назад. І тому в результаті цього зівуґу де-акаа утворилися десять нових сфірот, що звуться десятьма сфірот відбитого світла. І виходить, що в кожному створінні є два рази по десять сфірот: десять сфірот прямого світла, відповідно до чотирьох стадій, і десять сфірот відбитого світла.
І знай, що це вище світло, котре від ХАҐАТ зеїр анпіна знову поширилося для зівуґу де-акаа на екран клі малхут, називається нецах, год і єсод. І з цього зрозумій те, що наводиться в "Тікуней Зоар", що малхут – четверта щодо «праотців» і сьома щодо синів. Тобто, з початку свого утворення малхут визначається як [результат] дії тіферет зеїр анпіна й слідує за ХАҐАТ, що звуться праотцями. А з боку світіння відбитого світла на її екрані вона слідує за НЕГІ, що поширилися до неї для зівуґу де-акаа. НЕГІ називаються синами щодо ХАҐАТ, і тому вона – сьома по відношенню до синів.
Таким чином добре роз'яснена суть десяти сфірот КАХАБ, ХАҐАТ, НЕГІ й малхут у їх коренях. І це є базисними відомостями в науці істини, які завжди повинні бути перед очима людини, коли вона вивчає цю науку.
І зараз зрозуміло пряме застереження в «Книзі Єцира» – "десять, а не дев'ять". Адже оскільки від цимцуму (скорочення) й далі у четвертої стадії з'явився екран, що затримує, то можна помилитися й сказати, що четверта стадія відірвана від десяти сфірот, і залишилися у святості тільки дев'ять сфірот. І тому наголошує і застерігає: "десять, а не дев'ять". І ще зауважує: "десять, а не одинадцять", тому що помилкою буде сказати, що четверта стадія стала клі отримання після цимцуму. Оскільки, якщо так, то в малхут існують дві сфіри: одна з яких – екран, який постійно піднімає «відбите світло» (івр. «ор хозер», букв. «світло, що повертається»), а також – клі отримання, яке приймає пряме світло. І тому сказано: "десять, а не одинадцять".
3. І ось п'ять основних категорій є в десяти сфірот, і хай не зникають вони з-поперед очей твоїх і хай випрямляють шляхи твої перед тобою при вивченні цієї науки.
Перша категорія – це світло сутності (ацмут), що являє собою загальне світло світу Нескінченності, що існує в створінні. І воно є основним, оскільки нижній абсолютно не бере в цьому участі, і називається хохма прямого світла.
Друга категорія – це світло хасадим, що залучається зверху вниз. Це світло, що бере участь у збудженні сили створіння в другій стадії. Це світло біни, котре вона притягнула.
Третя категорія – це світло хасадим, що піднімається від низу до верху завдяки зівуґу де-акаа. Воно називається відбитим світлом, яке піднімається й походить виключно від створіння з причини затримання, як зазначено вище.
Четверта категорія – це світло вищої ґвури, тобто друга стадія, що являє собою авіют біни, який вона придбала при посиленні свого бажання.
П'ята категорія – це нижня ґвура, тобто четверта стадія, у якій посилення бажання задіяне світлом хасадим, спільним з боку створіння. Це називається клі малхут прямого світла, і ця ґвура є за суттю клі десяти сфірот. І запам'ятай це.
І знай: екран, що в клі малхут, є коренем темряви, внаслідок сили стримування, наявної в екрані щодо вищого світла, щоб не поширювалося в четверту стадію. Він також є коренем зусиль заради отримання винагороди, бо зусилля – це дія не за бажанням, адже працівнику тільки спокій бажаний, але оскільки господар платить йому, то він підпорядковує своє бажання бажанню господаря.
І знай, що немає в цьому світі ніякої реальності або будь-якого виду управління, корінь яких не знаходився б у вищих світах, звідки сходять гілки в нижчі світи доти, поки не прийдуть і не розкриються нам у цьому світі. І ти бачиш, що загалом уся робота й усі зусилля коріняться в екрані, що в клі малхут, який затримує вище світло, котре приємне їй, тому що існує Створювач, який хоче насолодити. А все, що є думкою у Створювача, є законом неодмінним і обов’язковим для створеного, і зрозуміло, що не потребує Він інструменту для дії, а сама думка Його завершує дію.
Але разом з цим малхут самостійно вирішує не отримувати вище світло, щоб не прийти до розбіжності властивостей. І знаходимо, що величина сили затримання в екрані дорівнює величині зусилля. А винагорода, котру господар дає робітникові, коріниться у відбитому світлі, яке виходить у результаті зівуґу де-акаа. І через те, що екран став коренем відбитого світла, малхут робиться кетером цих десяти сфірот – і відбитого, і прямого світла, як буде ще пояснено, і весь її здобуток вона дістала завдяки тому, що затримала світло.
Із вищесказаного випливає, що десять сфірот – це не що інше, як одне клі, що зветься малхут. Однак для удосконалення її форми розрізняються щодо неї три кореня, що являють собою три бхіни – хохма, біна і зеїр анпін, що виходять одна з одної. І знай, що ця малхут поки що включена у світло Нескінченності, те, що до цимцуму, і зветься «малхут Нескінченності». Це в ній було здійснено цимцум алеф (перше скорочення). Задля тотожності властивостям Створювача виникло в неї бажання отримати в четверту стадію, і тоді протягнулася до неї з Нескінченності лінія світла. І ця лінія світла включає в себе все світло, котре поширюється в усіх п'яти світах, що називаються світами Адам Кадмон, Ацилут, Брія, Єцира, Асія.
Це світло загалом називається «кав» – лінія, від слів «лінія виміру». Оскільки продовжується у світах у мірі й числі, відміряних для кожного зі світів, що обумовлено формою клі малхут відповідного світу.
П'ять цих світів являють собою кетер і чотири бхіни, відомі в десяти сфірот. Світ Адам Кадмон – це «світ кетер», світ Ацилут – «світ хохма», світ Брія – «світ біна», світ Єцира – «світ зеїр анпін», світ Асія – «світ малхут». При цьому, у кожному зі світів є десять сфірот, і кожна з десяти сфірот цього світу також складається з десяти сфірот.
А цей поділ на п'ять світів стався тому, що спочатку клі малхут має бути включена в кожну зі сфірот до кетера. І це сталося в такий спосіб:
а) у першому поширенні в АХАП Адама Кадмона вона включилася в ЗОН;
б) у другому поширенні АХАП вона включилася в біну;
в) у світі Некудім включилася в хохму;
г) і у світі Ацилут включилася в кетер.
І оскільки малхут включилася в кожну сфіру, тоді починається світ виправлення, на чолі котрого – світ Ацилут. У нього одягається світло Нескінченності в першій стадії, потім світло Нескінченності одягається в другу стадію і створює світ Брія; далі воно одягається в третю стадію і створює світ Єцира; після чого воно одягається в четверту стадію і створює світ Асія. І, як пояснено детально в "Панім Меїрот у-Масбірот", світи ці виходять один з одного в обов'язковому порядку причини та наслідку і зв'язуються один з одним.
4. І для початку слід зрозуміти властивості кожного зі світів Адам Кадмон і АБЄА.
Я поясню їх по одному, і почнемо зі світу кетер, який є світом Адам Кадмон. Перше його клі – це світ Акудім. І так пише рав в «Шаар Акудім», розд. 3: «І ось утворилися всі десять сфірот, але вони не виникли всі разом. Адже спочатку з'явилася тільки малхут світу Акудім. Ця малхут вийшла в категорії нефеш. І після цього продовжилася справа й утворилися інші частини аж до кетера. З появою кетера малхут стає наповненою усіма п'ятьма внутрішніми світлами – нефеш, руах, нешама, хая, єхида.
Але все ще не вистачає всіх сфірот, які утворилися без довершення. І тому повинні були повернутися й піднятися до Створювача, щоб отримати свої довершення. Однак зараз, при поверненні, кетер повертається раніше за всіх. І ось за відсутності кетера на його місце піднялося світло хохма. Біна піднялася на місце хохми, зеїр анпін – на місце біни, а малхут – на місце зеїр анпіна.
Після цього зникла, піднявшись до Створювача, і хохма. І в кетер слідом за хохмою піднялася біна. Зеїр анпін піднявся в хохму, і малхут – в біну. Потім також зникла й біна. І зеїр анпін піднявся в кетер, а малхут – в хохму. Після чого зник також зеїр анпін, і малхут піднялася в кетер, так що і малхут зникла в Створювачі. І тоді знову повернулося світло від Створювача та поширилося в них, але не в тому порядку, який було спочатку, бо світло кетер не повернулося, а вийшло і залишилося зниклим, і тому світло хохма наповнило клі кетера, світло біна – клі хохми, світло зеїр анпін – клі біни, а світло малхут – клі зеїр анпіна. А клі малхут залишилася абсолютно без світла». Так він описав стисло.
І ще є там: «Десять сфірот Акудім вийшли від низу до верху. Першою вийшла малхут, за нею – зеїр анпін, потім – біна, далі – хохма, і за ними – кетер».
І слід добре зрозуміти появу та вихід сфірот згори вниз і знизу вгору, згадані в словах рава. Адже певно, що мова не йде про поняття верх-низ, раніше-пізніше в категоріях часу та простору. А йдеться про поняття попереднього й наступного, причини та наслідку. А якщо так, то як можливо, щоб малхут вийшла спочатку, а після неї – зеїр анпін, а потім – біна, і так до кетера, котрий є коренем усього, а виходить останнім? Усе це, на перший погляд, здається досить дивним. І хто й навіщо це зробив і перевернув вищих униз, а нижчих – угору?
Справа в тому, що вже пояснювався порядок утворення десяти сфірот прямого світла, які являють собою п'ять ступенів, що стоять один під одним, відповідно до міри очищення кожного з них від грубого світла, котре змінило свої властивості, тобто четвертої стадії. Перша стадія прихована в потенціалі, вона найважливіша на цьому рівні. Друга стадія, що вже вийшла з потенціалу в дію через те, що в ній збільшилося бажання, котре є гіршим, ніж у першої стадії. Третя стадія – гірша, ніж друга. І четверта стадія, яка є малхут, – найгірша з усіх, оскільки авіют її більший, ніж у всіх інших.
Відомо також, що після того, як з’явилося клі малхут, відбувся з нею цимцум алеф, щоб нічого не отримувати в четвертій стадії. І ця сила протидії називається екран. Коли пряме світло спускається з Нескінченності й ударяє в екран, що в малхут, відбувається зівуґ де-акаа, внаслідок чого утворюються десять сфірот відбитого світла. І в цих десяти сфірот відбитого світла значення ступенів стало зворотним у порівнянні з десятьма сфірот прямого світла. У десяти сфірот прямого світла кожен, хто чистіший, – вищий за рівнем і кращий. Проте в десяти сфірот відбитого світла більш високим і кращим буде якраз грубіший. І це тому, що малхут є кетером і коренем десяти сфірот цього відбитого світла, оскільки її грубий екран затримує світло та не дає йому спуститися до її четвертої стадії. І тому малхут стає кетером, як сказано: "кінець його відповідає його початку".
І знаходимо, що зеїр анпін отримує світло від кетера відбитого світла, а тому вважається зеїр анпін ступенем хохма. Біна вважається ступенем біна, оскільки отримує від зеїр анпіна, котрий став хохмою. А хохма прямого світла у відбитому світлі вважається як зеїр анпін, оскільки отримує відбите світло від біни. А кетер прямого світла вважається малхут у відбитому світлі, оскільки отримує від зеїр анпіна. І знаходимо, що чистіший за рівнем буде нижчим за значущістю та якістю. І зрозумій це добре.
Проте десять сфірот відбитого світла з'єднуються і сполучаються разом у десять келім. І в їх з'єднанні воєдино всі ступені мають однакову цінність, адже малхут – її рівень буде однаковим з кетером з боку відбитого світла, де малхут стала кетером. А зеїр анпін дорівнює хохмі, оскільки у відбитому світлі зеїр анпін є хохмою. Хохма за рівнем дорівнює кетеру, оскільки кетер отримує від неї відбите світло так само, як хохма отримує від кетера пряме світло. І оскільки рівень зеїр анпіна дорівнює хохмі, а хохма – кетеру, то виходить, що й зеїр анпін дорівнює рівню кетера. І зрозумій це.
А оскільки десять сфірот відбитого світла вийшли з четвертої стадії, то всі ступені, що в десяти сфірот стали рівними між собою – до самого кетера.
5. Отже, десять сфірот світу Акудім повернулися й зникли. І слід зрозуміти причину їх відходу. Рав говорить, що це тому, що коли виникли, не були вони досконалими. І тому повернулися й відійшли для того, щоб отримати своє довершення, як випливає з його вищенаведених слів.
Проте слід зрозуміти, що означає «хісарон» (нестача, недолік), і що це за виправлення, яке вони дістали внаслідок їх зникнення. І з цього приводу сказав рав, що хісарон виник, оскільки кетер вийшов лише на рівні нефеш. А в іншому місці пише, що хісарон виник тому, що внутрішнє світло та «навколишнє світло» (івр. «ор макіф», букв. «світло, що оточує»), вийшли з одного отвору і стикалися між собою. І пише він так: "А після цього з'явилися нижчі «таамім» («смаки» або «сенси»), що містяться під буквами, і вони є світлами, що виходять звідти й назовні через «пе» (рот) Адама Кадмона. І тут повністю з'єдналися світла повним поєднанням, оскільки вийшли вони через один канал. І оскільки вже з'єдналися разом світла навколишні та внутрішні, звідси бере свій початок існування келім. І тому п'ять внутрішніх світел і навколишніх світел виявилися пов'язані разом, і тому називаються «акудім» – від слова "пов'язані", як сказано: "І пов'язав Іцхака".
А тому, коли вони разом виходять з пе (букв. «рот») назовні, пов'язані один з одним, то стикаються один з одним і б'ють один в одного. І від їх зіткнень і ударів народжується існування феномену келім. Світла «озен» (вухо) і «хотем» (ніс) означають, що внутрішнє світло поширилося через ліві отвори озен і хотем, а навколишнє світло поширилося через праві отвори озен і хотем. І тому вони існують і не зникають, оскільки є особливе клі для внутрішнього світла і особливе – для навколишнього світла. Проте для світла пе є тільки один отвір. І там внутрішнє світло і навколишнє світло знаходилися в одному клі й тому стикалися один з одним. А тому зникло світло, а келім впали вниз, тобто впали зі своєї висоти, і додався авіют до авіюту попереднього. І цим утворилися келім, оскільки вихід світла завершує й довершує келім.
І щоб як слід зрозуміти, що означають два отвори, озен і хотем Адама Кадмона і один отвір пе Адама Кадмона, а також п'ять внутрішніх і п'ять навколишніх світел, також і зіткнення – бітуш, а також келім і їх авіют – грубість, я повинен продовжити роз'яснення, оскільки рав говорив про ці поняття дуже лаконічно, особливо відносно навколишніх світел так, що на перший погляд, він суперечить собі в кожному тлумаченні. Один раз він говорить, що від хотема та вище нього було 5 внутрішніх світел КАХАБ ЗОН і 5 навколишніх світел КАХАБ ЗОН, проте від пе й нижче припинилися навколишні світла біни та ЗОН і залишилися тільки два навколишні світла кетера і хохми і 5 внутрішніх світел КАХАБ і ЗОН. Іншим же разом говорить, що від світу Некудім і нижче урвалися нижні навколишні світла, але у світлах де-пе є все ще 5 навколишніх світел і 5 внутрішніх світел. А є таке, як каже він, що у всіх світах АБЄА є 5 внутрішніх світел і 5 навколишніх. І ще є протиріччя на кшталт цих.
6. Я вже зупинявся на цьому детально в книжці (“Панім Меїрот у-Масбірот”), а зараз лише нагадаю коротко й продовжу далі, щоб не виходити з теми. У кожних десяти сфірот відбувається два поширення та два огрублення. Поширення походить із кореня, яким є кетер цих десяти сфірот. Спочатку виходить хохма, і це розповсюдження вшир, тобто її поширення включає все світло, що йде від Нескінченності до того створіння.
І клі, що зветься огрубленим світлом, тобто бажання отримувати, включене в поширення світла, яке через це набуває розбіжності властивостей зі Створювачем, у якому немає властивості отримання, і тому робиться темнішим, ніж світло, але ще не проявилося в цьому розповсюдженні вшир, поки не зросло бажання отримати додаткове світло більше, ніж міра його поширення. Проте це клі складається з грубого світла з боку Створювача, бажання якого – дати йому вище благо. І тому воно зобов'язане розкрити своє клі отримання, і привести його з потенціалу в дію, а тому воно, поширюючись, набуває додаткового авіюту, тобто посилюється бажання отримати додаткове світло більше, ніж міра його поширення. І таке огрублення, що відбувається при цьому поширенні, визначається окремим іменем через його посилення і зветься біною, яка темніша за світло хохма, оскільки в ній проявляється в дії бажання отримувати. Але така біна ще не придатна стати справжнім клі, оскільки її суть – від суті хохми, але вона – корінь клі, оскільки клі може придбати завершену форму тільки при огрубленні в другому поширенні, що називається поширенням через «халон» (вікно). Це означає, що додаткове світло, яке притягнула біна при збільшенні її бажання, поширюється від неї назовні й називається світлом хасадим, на відміну від світла першого розповсюдження вшир, що називається світло суті.
Поширення світла від біни через халон називається зеїр анпін. Він також огрублюється при своєму поширенні, як і перше поширення. Тобто у нього теж збільшується бажання притягнути додаткове світло в розмірі більшому, ніж приходить від біни. Цим він задіює включене в нього клі отримання. І це друге огрублення називається окремим іменем, оскільки через своє посилення воно стає темнішим за світло, що поширюється, і називається малхут.
Отже, четверта стадія, що є огрубленням, яке сталося при поширенні через халон, і яка зветься малхут, є остаточно сформованим клі отримання, а не як ті три стадії, що передували їй і які спустилися тільки для того, щоб таким чином розкрити цю четверту стадію в зазначений вище спосіб.
І з нею відбувається цимцум алеф, чим вона уникає отримання світла в цій четвертій стадії через відмінність властивостей, що проявилися в ній. Ця сила стримування світла називається екран або «паргод» (ширма, завіса), тобто стримує вище благо, щоб воно не світило та не поширювалося в ній.
І це – вся відмінність між першим огрубленням, яке сталося при розповсюдженні вшир і між огрубленням, яке сталося при поширенні через халон. Адже в першому огрубленні не діє цимцум. Тому стадія придатна для отримання світла, і тому називається халон, бо отримує подібно до того, як будинок отримує денне світло через вікно.
Тоді як при другому огрубленні панує над нею цимцум, і вона уникає отримувати світло у свій авіют, і тому називається екран, тобто стримує проходження світла. І зрозумій це.
Після того, як розкрилася четверта стадія зі своїм екраном, знову до неї приходить світло, і екран стримує його поширення. І тоді відбувається зівуґ де-акаа, і утворюються від цього десять сфірот відбитого світла. Ці десять сфірот виходять від низу до верху, і тому їх порядок протилежний порядку десяти сфірот прямого світла. Адже екран, що породив це сильне світло і який є його коренем, стає кетером. І в цьому суть сказаного – "кінець його відповідає його початку". Подібно до того, як кетер є початком і «рош» (букв. «голова») десяти сфірот прямого світла, так і кінець, малхут, стає початком і рош десяти сфірот відбитого світла. І перетворюється малхут на кетер цих десяти сфірот, зеїр анпін десяти сфірот прямого світла стає зараз хохмою, оскільки перший, хто отримує від кореня, називається хохма. Так само й усі подальші до кетера прямого світла, котрий перетворюється на малхут десяти сфірот відбитого світла, оскільки отримує від зеїр анпіна відбитого світла, який, в свою чергу, є хохмою прямого світла. І зрозумій це.
І знаходимо, що в десяти сфірот КАХАБ ЗОН прямого світла ступені розташовуються відповідно до міри чистоти в порівнянні з грубим світлом так, що тонший, світліший є вищим і важливішим. А в десяти сфірот відбитого світла КАХАБ ЗОН ступені визначаються за мірою авіюту так, що ступінь з великим авіютом буде вищим і важливішим. І таким чином вищі в десяти сфірот прямого світла перебувають внизу десяти сфірот відбитого світла, а найнижчі з десяти сфірот прямого світла будуть вищими щодо десяти сфірот відбитого світла.
Отже, перші десять сфірот, що поширюються від Нескінченності, називаються Адам Кадмон. Вони є коренями для келім де-рош, тому ці десять сфірот називаються клі рош, тобто ґальґальта (тім’я), ейнаїм (очі), ознаїм (вуха) – вони є КАХАБ десяти сфірот Адама Кадмона, а хотем і пе – це зеїр анпін і малхут десяти сфірот Адама Кадмона. І відомо, що десять сфірот включені одна в іншу, і тому кожна з десяти сфірот поширилися з ґальґальти й ейнаїм та АХАП на всі десять сфірот. Про десять сфірот, що поширилися в ґальґальта й ейнаїм, які є кетер і хохма десяти сфірот Адама Кадмона, заборонено говорити. Ми не займаємося ними, а починаємо говорити про АХАП і нижче, тобто від біни і ЗОН Адама Кадмона.
Відомо, що десять сфірот – це кетер, чотири бхіни ХУБ (хохма і біна) і ЗОН, і є в них внутрішнє світло і навколишнє світло. Це означає, що те, що вже облачилося в клі, називається внутрішнім світлом, а те, що не ввійшло ще в клі, називається навколишнім. І знаходимо, що в кожній з десяти сфірот АХАП Адама Кадмона є 5 внутрішніх світел КАХАБ ЗОН і 5 навколишніх світел КАХАБ ЗОН.
7. А зараз з'ясуємо особисті властивості внутрішнього світла та світла навколишнього, загальні для десяти сфірот Адама Кадмона. І вже з’ясувалися поняття десяти сфірот прямого світла та десяти сфірот відбитого світла, які є в кожній з десяти сфірот. Так і в цих десяти сфірот Адама Кадмона також є десять сфірот прямого світла, від кетера до малхут, і, подібним же чином, десять сфірот відбитого світла від малхут до кетера. І ось пряме світло притягується і приходить повністю до того створіння. Проте десять сфірот відбитого світла не притягуються повністю негайно до цього створіння, а притягується воно за допомогою усіх парцуфів, що утворюються після Адама Кадмона.
А справа в тому, що все, що виходить від Створювача, поширюється в усій досконалості, з усіма наповненнями, і це – десять сфірот прямого світла. Тоді як десять сфірот відбитого світла, які виходять з боку створіння, тобто з боку сили стримування, наявної в четвертій стадії, що зветься екраном, не з'являються негайно і повністю. Кожний зі створених має частку в них, і вона збільшується та множиться в мірі збільшення кількості створінь. І зі сказаного зрозумій, що десять сфірот прямого світла й частина десяти сфірот відбитого світла є внутрішнім світлом, а загальне відбите світло є суттю світла навколишнього.
І, як уже роз'яснено вище, у десяти сфірот існують дві нукви, тобто огрубіння при розповсюдженні вшир і огрубіння при поширенні через халон. Вони називаються біна й малхут. І знай, що біна – це внутрішнє клі, у яке одягається все внутрішнє світло. А малхут – це зовнішнє клі, у яке одягається все навколишнє світло. Іншими словами, це навколишнє світло пов'язане з малхут, оскільки в ній є екран, який непридатний для отримання через силу стримування, що є в ньому, але він є коренем десяти сфірот відбитого світла.
Отже, роз'яснено, що являють собою внутрішнє світло та світло навколишнє, внутрішнє клі та клі зовнішнє. І цим робиться зрозуміло сказане равом про те, що 5 внутрішніх світел і 5 світел навколишніх вийшли пов'язаними одне з одним через пе Адама Кадмона. Внутрішнє світло та світло навколишнє десяти сфірот ознаїм, а також внутрішнє світло та світло навколишнє десяти сфірот хотем вийшли в двох келім: внутрішнє клі – для внутрішнього світла, а зовнішнє клі – для навколишнього світла. І вони віддалені одне від одного, тому що з отвору правого вуха вийшли 5 навколишніх світел КАХАБ ЗОН, а з отвору лівого вуха вийшли 5 внутрішніх світел КАХАБ ЗОН. Так само відбувається і в хотемі. І тому повідомляє нам тут щодо десяти сфірот пе де-АК, що немає тут двох спеціальних келім, а всі вони (і 5 внутрішніх світел, і 5 світел навколишніх) виходять пов'язаними в одному клі – пе, що називається малхут світу Адам Кадмон, тобто бхіна далет. Але внутрішнього клі, біни бхіни бет, тут немає.
І не слід утруднювати питання: як можливо, щоби внутрішнє світло, яке є десятьма сфірот прямого світла, облачилося б у клі де-пе, яке є бхіною далет, адже вона була встановлена як екран і не придатна для отримання? Справа в тому, що в самій малхут розрізняють чотири особливі складові, звані ацамот (кістки), ґідім (жили), басар (плоть) і ор (шкіра). Ацамот малхут вказують на суть її будови, що є буквально категорією зеїр анпін, тобто поширення через халон. Але в процесі поширення огрубилася ця категорія внаслідок збільшення бажання притягнути додаткове світло, більше, ніж приходить від біни. І тому названа окремим іменем, як сказано, і тому визначаються в ній дві категорії: перша – це ацамот, що в ній, що є частиною зеїр анпіна, і друга – додатковий авіют у ній, що виник через посилення бажання і званий ґідім. А те, що бере від сили скорочення – цимцуму, тобто сили стримування, щоб не отримувати вище благо в це грубе світло, зване екраном, котрий робить зівуґ десяти сфірот відбитого світла, як вже сказано, то це четверта бхіна в малхут, і зветься шкірою (ор). А відбите світло, що піднімається з екрана під впливом сили зівуґа, зветься плоть (басар), і це третя бхіна в малхут.
І ти знаходиш, що малхут також складається з поширення біни, і, більш цього, вона є сутністю її будови, як сказано. І зрозумій, що категорія ацамот в малхут стає внутрішнім клі для п’яти внутрішніх світел пе, а категорія ор (шкіри), що в ній, стає зовнішнім клі для п’яти навколишніх світел, котрі належать до пе.
І добре з’ясовано, як 5 внутрішніх світел КАХАБ ЗОН і 5 навколишніх світел КАХАБ ЗОН з’єдналися в одному клі – малхут. А в ній самій також є два клі – внутрішнє і зовнішнє, однак пов'язані між собою, адже всі чотири бхіни є лише одним клі, і це – малхут.
8. А тепер роз'яснимо питання акаа й бітуш, що відбулися між навколишнім і внутрішнім світлами через їх зв’язаність разом в одному клі, бо природа внутрішнього світла – очистити клі, у яке світло зодягнене. А отже, через те, що в десяти сфірот пе світу Адам Кадмон внутрішнє світло та світло навколишнє були пов'язані в одному клі малхут, внутрішнє світло все більше очищало клі малхут щабель за щаблем, і в цьому причина відходу десяти сфірот пе, що називається світ Акудім.
І, як уже з'ясувалося вище в пунктах 4 і 6, десять сфірот відбитого світла є протилежністю десяти сфірот прямого світла, оскільки в десяти сфірот прямого світла ступені підіймаються один над одним у залежності від їхнього «закуту» (чистоти) до кореня, чистота якого більше, ніж у всіх. Однак у десяти сфірот відбитого світла ступені підносяться один над іншим у залежності від їхнього авіюту до кореня, що є найгрубішим, тобто з найбільшим авіютом. І це бхіна далет і малхут, що стала кетером. А бхіна ґімель стала хохмою, а бхіна бет – біною, бхіна алеф – зеїр анпіном, і кетер – бхіною малхут.
І спочатку очищається екран одного щабля, тобто очищаються властивості грубого світла четвертої стадії, що в ньому, і набуває він властивості авіюту бхіни ґімель (третьої стадії). І це називається, що світло малхут відійшло від свого місця та піднялося в клі зеїр анпін, тому що поширилося пряме світло з Нескінченності на екран, а в екрані також тоді панувала сила стримування, так що відбувся зівуґ де акаа, і утворилися десять сфірот відбитого світла з екрана бхіни ґімель. Але вони ще не на рівні кетер, як було спочатку, а на рівні хохми. І це через те, що авіют зеїр анпіна й біхіни ґімель прямого світла відповідає рівню хохми у відбитому світлі, як сказано вище, виходить, що екран не став знову кетером через відбите світло, а став знову хохмою. І після цього ще очистився і дістав очищення бхіни бет, тобто біни. І там теж поширюються до неї пряме світло для зівуґу де акаа і підняття відбитого світла, проте, вже на рівні біни. І так само, як втрачено нею авіют бхінот ґімель і далет, не стало в ній також і двох перших сфірот відбитого світла, як сказано вище. Після чого екран очистився ще і відбулося очищення бхіни алеф, і стався зівуґ з прямим світлом з Нескінченності, і піднялося відбите світло, але на рівні зеїр анпін, і забракло екрану також бхіни біна. Після цього він ще очистився, до властивості кореня, піднявшись до висоти кетера, і тоді немає більше авіюту в екрані. А якщо так, то немає можливості для зівуґу де акаа з боку прямого світла, і тому зникло остаточно відбите світло з десяти сфірот світу Акудім.
Отже, з’ясувалося, що оскільки внутрішнє світло також облачається в клі малхут, тому воно все більше очищає його щабель за щаблем, і внаслідок очищення зникають десять сфірот КАХАБ ЗОН відбитого світла. Через те, що під час підйому її в кетер, губляться в екрана можливості підняття відбитого світла, як сказано. Але разом із ним так само зникають десять сфірот прямого світла, і це тому, що пряме світло та відбите світло пов'язані й залежать одне від одного.
9. І для того, щоб пояснити це, роз'ясню спочатку розташування сфірот в інтонаційному знаку "сґульта де-таамім": кетер – вгорі посередині, під ним справа – хохма, ліворуч – біна, як відомо. І потрібно зрозуміти це правильно, бо хай нас омине розуміти це у вигляді місць, котрі уявляються нашому матеріальному оку. А також поняття "панім бе-панім" (обличчям до обличчя) і "ахор бе-ахор" (тильна сторона до тильної), як це ведеться в десяти сфірот, бо немає тут, боже збав, ні задньої сторони, ні лицьової. А справа полягає в тому, як це вже пояснювалося про порядок поширення прямого світла в чотирьох стадіях від Нескінченності, що є кетером, що поширення кетера називається хохма, і світло огрублюється при поширенні, що за суттю є посиленням бажання притягнути світла більше за міру його поширення.
І тому розрізняємо в ньому дві стадії. Перша – загалом все світло, що поширюється від Нескінченності до того створіння, що називається хохма. І друга стадія – огрублення, що дається світлу посиленням бажання притягнути нове світло, і це називається біна, як уже сказано.
І таким чином, у сфірі біна є 3 аспекти. Перший – це сутність біни, що є частиною самої хохми. Аспект другий – це світло, котре огрубилося в ній, тобто огрубилося посиленням бажання притягнути нове світло від кетера. Третій аспект – це суть світла, яке вона вбирає від кетера, зване світлом хасадим, і воно набагато нижче за світло хохма, що приходить безпосередньо від Створювача. Тоді як світло біни, котрим вона живиться від кетера, є спільним через те, що йому передувало її посилення, оскільки вона погрубішала ради нього, як сказано вище.
Отже, коли біна вбирає світло хасадим від кетера, тоді вона не вбирає в себе світло хохма від сфіри хохма, і тому вважається, що вона з хохмою в стані ахор бе-ахор. І виходить, що світло хохма, котре є світлом суті сукупності десяти сфірот у створінні, припиняється для біни через саму біну, котра "відвернула обличчя", аби живитися світлом хасадим від кетера. Однак, коли розкрилася четверта стадія, і десять сфірот відбитого світла, що виходять з неї, що є також світлом хасадим ще в більшій мірі, ніж світло хасадим у біні, тоді вже біна не потребує більше отримання світла хасадим від кетера, бо приходить воно до неї у відбитому світлі малхут у великому достатку. І тому знову повертається обличчям до хохми, і знову отримує світло хохма. І тоді притягується світло хохма в достатку в усіх десяти сфірот того створіння, і це називається станом панім бе-панім хохми й біни, котрий вони здобули завдяки відбитому світлу, що піднімається від малхут. Однак до того, як розкрилося клі малхут, біна була повернена обличчям до кетера, і це стан у "сґульта де-таамім", коли біна міститься під кетером, як і хохма, але хохма живиться від кетера світлом сутності (ацмут), а біна живиться від кетера світлом хасадим. А оскільки світло сутності є загальним світлом у створінні, то й визначається хохма як права сторона, а світло хасадим визначається як ліва, тому що спільне з ґвурою, як сказано вище.
І ось з’ясувалося, що світло сутності – через біну, котра з ним, ахор бе-ахор, може поширитися в сукупності десяти сфірот прямого світла не інакше, як тільки через зівуґ де-акаа в екрані, що в клі малхут. І тоді біна не потребує більше світла хасадим, і повертається панім бе-панім з хохмою. А отже, під час відходу десяти сфірот відбитого світла зі світу Акудім, як зазначено вище, виходить, що світло сутності десяти сфірот прямого світла також вийшло разом з ним, адже світло хохма та відбите світло залежать одне від одного. І залишилася там, у світі Акудім, лише категорія ахораїм біни, тобто світло її хасадим і ґвури, як сказано вище.
І з цього зрозумій слова рава, котрі наведені вище, що в природі внутрішнього світла – очищати клі, у котре воно зодягнуте, бо ґрунтується на світлі хохма, що зодягається у внутрішність створіння завдяки біні, з котрою повернулося до стану панім бе-панім, – і цим очищаються ахораїм біни. А оскільки ахораїм біни, котра є бхіною бет, є коренем бхіни далет, тому коли очищається корінь, очищається з ним також і гілка – бхіна далет.
10. А тепер з’ясуємо тему бітуш внутрішніх світел зі світлами навколишніми через те, що вони зв’язані одне з одним, як я навів угорі, у пункті 5. І наведу ще вислів рава з "Розділу Акудім", глава 5, де він сам пояснює докладно це поняття бітуша. І ось його слова, коротко, з середини ціє теми: "Виходить, що існують [при поширенні світла світу Акудім і виходу його назад до Створювача] три види світел.
Світло перше – воно перше серед усіх, тобто світел де-Акудім, званих таамім. Світло друге – це решімо (замітка), що залишилося ще від цього світла після його виходу, і зветься "таґін" (коронки над буквами). Світло третє – це світло, що приходить до нього через підйом сфірот, бо тоді це через ахораїм, котрі є "дін" (суд, обмеження) і звуться "некудот" (точки). І коли приходить третє світло, некудот, і б’є в друге світло, що зветься решімо, котре є "рахамім" (милосердя), тоді б’ють і стикаються одне з одним, бо вони є двома протилежностями: це – пряме світло, рахамім, а це – відбите світло, дін. І тоді падають іскри від відбитого світла, що спускається, котре є дін, і ці іскри є іншим світлом, четвертим, що зветься "отійот" (букви). І це є суттю чотирьох категорій: таамім, некудот, таґін, отійот, котрі всі були включені тут, у поняттях Акудім. А ті іскри, котрі впали від відбитого світла, що спускається, – як РАПАХ (288) іскор розбиття келім у світі Некудім, і т.п.", кінець цитати.
Пояснення його слів. Згідно з тим, що пояснювалося вище щодо порядку поширення світла до світу Акудім, коли спочатку поширилося світло від Нескінченності до зівуґу де-акаа в екрані клі малхут. І тоді виходять із неї десять сфірот відбитого світла знизу вгору, як згадано в пункті 6. І є в них зворотний порядок: ті, що є вищими в прямому світлі, будуть нижчими у відбитому світлі, адже в десяти сфірот відбитого світла ступені зменшуються в міру очищення. І зеїр анпін, який чистіший за малхут, буде на ступені, нижчому за малхут, і він, за своїм значенням, тільки хохма в десяти сфірот відбитого світла. А біна, що набагато чистіша від зеїр анпіна, зменшилася за рівнем, і має вона лише рівень біни. А хохма, що набагато чистіша, ніж біна, зменшилася за рівнем і має лише рівень зеїр анпіна. А кетер за своїм значенням – малхут, як написано там, у розділі 3. Проте після того, як пряме й відбите світло з’єднуються й сполучаються разом, згідно з цим зробилася їхня цінність рівною, бо висота кожної з десяти сфірот буде до кетера, як написано в пункті 4. І все взагалі у світі Акудім, тобто поширення й повернення світла Нескінченності від кетера до малхут і від малхут до кетера, і те, що відбите світло з’єднується з прямим світлом нарівно до самого кетера, зветься таамім, або перше поширення Акудім.
І ось пояснюється вище (пункт 8), що з причини внутрішнього світла, що зодягається також у клі малхут і природа його – очищати клі, завдяки йому поступово очищається екран, ступінь за ступенем. При цьому спочатку став за чистотою, як бхіна ґімель, і це зветься, що піднявся екран до зеїр анпіна, і тоді світло Нескінченності поширюється та повертається від кетера до екрана в клі зеїр анпіна, і від зеїр анпіна до кетера. І цим зменшується цінність відбитого світла, що піднімається від екрана до рівня хохми, якою є цінність зеїр анпіна відбитого світла. І таким чином спускаються ступені через очищення екрана до очищення бхіни кетер прямого світла, і тоді скасовується екран, і припиняється зівуґ де-акаа. І ось це відбите світло загалом, що спускається зі ступеня на ступінь, аж поки зникає все, називається світлом некудот. Через те що феномен екрана походить від точки цимцуму, тому він стримує також і пряме світло, щоб не поширювалося й не облачалося в ньому. Так само, як і центральна точка першого скорочення, котра прикрасила себе й позбулася світла, що в ній, і віддала перевагу очищенню себе від авіюту, щоб дійти тотожності зі Створювачем, як пояснюється докладно в першому розділі книги "Панім Масбірот". І тому вкарбовано в екран цю силу, тобто бажання до очищення. І зрозумій це добре.
А тепер з’ясуємо феномен решімо, котре є світлом таґін, бо відомо, що незважаючи на те, що світло виходить, все ж залишає за собою решімо. І тому перше поширення світу Акудім загалом відбувається так, що поширюється й повертається від кетера до малхут і від малхут до кетера, і утворюються там десять сфірот, рівень яких – до кетера внутрішнього світла. І таким же чином десять сфірот навколишнього світла, як сказано вгорі в пункті 7 [вивчи там добре, що не було тут окремого клі для внутрішнього світла й окремого клі для світла навколишнього]. І це клі загалом зветься клі кетер, оскільки всі десять сфірот були на рівні кетера. І тому, попри те що це поширення світла потім усунулося знову, все ж залишилося від нього решімо, котре утримує і дає існування там попередній формі, щоб не анулювалася зовсім через відхід світла.
І, згідно з цим, зрозумій, що світло решімо, котре залишилося від першого поширення, і відбите світло, що спускається, котре є світлом некудот, є двома суперечностями, і б’ють одне в одне і стикаються між собою. Адже світло решімо посилюється саме в першому поширенні, коли пряме світло поширилося до екрана бхіни далет. І воно дуже бажає, щоб екран залишився саме з авіютом бхіни далет, бо саме завдяки сильному авіюту, що в бхіні далет, має воно цінність рівня кетера. Проте світло некудот, тобто сам екран, навпаки, зміцнюється з усіх сил, щоб очиститися від грубого світла, що в ньому, бо воно є категорією суду, і бажає цілком очиститися й зробити свої властивості подібними, як у Створювача, оскільки вкарбований у ньому перший початок точки скорочення, котра є його коренем, – і зрозумій це добре.
11. І таким чином зрозуміємо четвертий вид світел, що впали через зіткнення світла решімо зі світлом некудот, і зветься він – отійот, вони як 288 іскор розбиття келім світу Некудім. І слід тобі знати, що всюди, де наведено в Зоар, у «Тікуней Зоар» і у творах Арі назву "ніцуцін" (іскри), або варіанти цього слова, або "ітноцецут" (іскріння), – це вказує на феномен відбитого світла, бо світіння прямого світла так і зветься "світлами", або "негорін" (арам.) тощо. А світіння відбитого світла позначаються назвами "ніцуцін", або «ітноцецут» та подібне. І з цього зрозумій, що іскри, що впали через зіткнення решімо з відбитим світлом, що спускається, є також решімо, просто це – решімо відбитого світла, і тому визначаються іменем ніцуцін.
Отже, вище, у пункті 8, з’ясувався порядок спуску відбитого світла, яке спочатку було отримане для очищення зеїр анпіна та виявилося відділеним від бхіни далет, котра є клі справжньої малхут. І коли світло Нескінченності поширилося й повернулося до екрана, що в клі зеїр анпіна, буде це світло малхут на рівні хохми, і відніметься тепер від загального світла Акудім бхіна кетер, оскільки малхут у зеїр анпіні не стала знову кетером, а хохмою, [і пояснено, що головне, що дає міру висоті десяти сфірот створіння – це світло малхут, як зазначено вище, дивись в "Панім Масбірот", розд. 4]. І виходить клі справжньої малхут без світла. І повинно залишитися в ній два решімо: решімо перше – від світла таамім, котре дає існування й утримує авіют бхіни далет, скільки може, а також решімо друге – від світла некудот, тобто від того світла, що належить екранові та бажає очиститися. Проте обидва вони не можуть залишатися разом, бо є суперечними одне одному, адже місце, де є решімо таамім, зветься клі кетер, тому що його десять сфірот є висотою кетера. А місце, де є решімо відбитого світла, що спускається, зветься клі хохма, або "те, що нижче кетера". Тому пішло від малхут також її решімо і також піднялося в клі зеїр анпіна, а решімо відбитого світла, що спускається, залишилося на своєму місці. І виходить, що тут виштовхнуто решімо заради іскор відбитого світла, проте відтак і далі виштовхуються іскри відбитого світла заради світла решімо.
А після цього, при підйомі екрана на місце біни, тобто коли очистилася бхіна бет, світло Нескінченності поширюється та повертається від кетера до біни й від біни до кетера. Тоді стає відсутньою також категорія хохми, і виходить, що клі зеїр анпіна залишається без світла. І залишається також там два решімо: від світла таамім, і від відбитого світла – суперечних одне одному. І тут решімо перемагає іскри відбитого світла, при цьому решімо таамім залишається в клі зеїр анпіна, і тому залишається в стані клі кетера. Однак решімо відбитого світла, котре є іскрами клі хохма, виштовхуються вниз під табур, тобто вниз від клі кетера, бо поширення світу Акудім – до табура, адже малхут Акудім зветься табуром. І вже відомо, що там залишаються іскри кетера відбитого світла, що спускається, рівень яких – кетер хохми. Адже решімо малхут таамім, котре є справжнім кетером, піднялося в зеїр анпін, а іскри, що впали з клі зеїр анпіна, які є іскрами "хохми, що в хохмі", впали нижче табура, туди, де кетер хохми, як сказано вище.
І тим же чином, при підйомі екрана до хохми, тобто коли очистився він до рівня бхіни алеф, світло Нескінченності поширювалося й поверталося від кетера до хохми і від хохми до кетера, бо це світло – рівня зеїр анпіна, і віднято було також рівень біни, отже, залишилося клі біни порожнє, без світла. І залишилися два решімо, згаданих вище, з них решімо таамім залишилося на своєму місці, а решімо відбитого світла, що спускається, відштовхнуто і впало нижче іскор хохми, що нижче табура, як вказано вище.
А потім очищається до кетера, котрий є коренем, і, само собою, пропав увесь авіют, що в ньому, і припинився зівуґ де-акаа, і немає вже відбитого світла, і виходить, що не впали жодні іскри з рівня кетер, а залишилося там лише решімо таамім.
І ось добре з’ясована тема суперечності між решімо та відбитим світлом, що спускається, через що розірвалися зв’язки, і решімот від десяти сфірот таамім залишилися на своєму місці, котрим є келім КАХАБ ЗОН кетера до табура АК, а іскри, які є решімо відбитого світла, що спускається, впали назовні зі свого ступеня, на якому були, і визначається, що вони нижче табура, тобто нижче малхут Акудім, а це – келім КАХАБ ЗОН хохми, і вони, як сказано вище, звуться отійот.
12. І ось причина очищення вже пояснена вище, у кінці пункта 9. Оскільки внутрішнє світло зв’язано в клі малхут, котре насправді є лише зовнішнім клі для навколишнього світла, як пояснено в 7-му пункті. Тому, позаяк відбите світло піднімається і повертає хохму та біну панім бе-панім, виходить, що авіют біни пішов від неї через те, що вона знову перетворюється з хохмою в одну сутність, як було спочатку. А при скасуванні авіюту в корені, скасовується разом з ним, звичайно, і авіют, що в гілці. І з цього зрозумій, що процес поєднання біни з хохмою очищає також і екран, і він також піднімається через неї і нею, зі ступеня на ступінь, аж поки не зникає. Коли починає відбите світло приходити до біни, і вона починає повертати панім до хохми, піднімається цим екран бхіни далет і бхіни ґімель. А коли живиться світлом хохма від панім хохми, виходить, що екран піднімається до бхіни бет. І коли перетворюється з хохмою в одну сутність, тоді піднімається екран до бхіни алеф, аж поки не піднімається до бхіни шореш – це те, що згадано в «Ідра Раба», "і повертає ніцуц".
З цього випливає, що світло хохма є загальним світлом сутності першого створіння. Тобто світ Акудім і відбите світло, що піднімається від клі малхут, зв’язані одне з одним і переслідувані одне одним. Адже без відбитого світла не зможе світло хохма розповсюдитися у створінні через біну, що звертає свої панім живитися світлом хасадим від кетера, а її ахораїм повернуті до хохми, тобто щоб не живитися від неї світлом сутності. І лише коли виходить відбите світло, тоді біна повертає свої панім до хохми, і тільки тоді може світло сутності поширитися у створінні. Тож виходить, що світло сутності залежить від відбитого світла. Проте коли повертаються хохма й біна панім бе-панім, і припиняється її живлення від кетера, тоді скасовується авіют, що в ній, і, само собою, скасовується також авіют у гілці, котрою є екран, і, природно, зникає також відбите світло, тож виходить, що відбите світло відштовхується й видаляється через світло сутності.
І цим добре пояснюються слова рава, котрі я навів вище, у пункті 5, що внутрішнє світло й навколишнє світло вдаряють одне в одне, і через їхнє зіткнення народжуються келім. Адже внутрішнє світло є світлом хохма, що поширюється у створінні через відбите світло, як згадано вище, а навколишнє світло – це суть екрана, який є зовнішнім клі, з котрим зв’язане все навколишнє світло, що в майбутньому проявиться у світах як відбите світло, як сказано в пункті 7. І попри те, що вони залежать одне від одного, все ж внутрішнє світло, що поширюється через те, що хохма й біна повертаються панім бе-панім, ударяє в навколишнє світло, котре очищає екран і призводить до того, що світло йде зі світу Акудім. І цим відокремлюються також решімот таамім і решімот відбитого світла одне від одного. А решімо відбитого світла виштовхується назовні, за його межі, тобто нижче табура, і звуться отійот, і саме вони є келім, як відомо. І вивчи це добре.
13. І ось з’ясувалася добре причина виходу (світла) через поетапне очищення екрана аж поки зникає все відбите світло, а з ним також світло сутності кетера й хохми прямого світла. Проте це залишається так лише після зникнення світла сутності через те, що біна повернула свої панім до кетера для отримання світла хасадим. Виходить, що повертаються до неї ахораїм і авіют, і стає як раніше, і коли так, то повертається також її авіют до екрана, котрий є її гілкою. І відомо, що пряме світло від Створювача не припиняється для створінь навіть на мить. Тому після того, як екран знову огрубів, знову повертається до нього пряме світло Нескінченності на відомі чотири бхінот для (нового) зівуґа й відбитого світла, і знову поширюються десять сфірот прямого й відбитого світла у світі Акудім, і це зветься другим поширенням світу Акудім.
Проте після того, як хохма й біна знову повернулися панім бе-панім завдяки відбитому світлу, знову відбувається очищення авіюту й ахораїм біни. А з нею також авіют екрана, котрий є її гілкою, і знову скасовується зівуґ де-акаа і відбите світло, і знову біна починає живитися світлом хасадим від кетера. І знову зникає світло сутності, як і раніше. І тим же способом, після того, як знову з’явилися в біни ахораїм та авіют, знову повертається авіют до екрана, і, само собою, знову повертається пряме світло до екрана, і завдяки йому поширюється також світло сутності, як зазначено вище. І так само повторюється завжди, що через появу відбитого світла знову поширюється світло сутності, а через появу світла сутності зникає відбите світло, а при зникненні відбитого світла знову екран набуває авіюту. І знову поновлюється відбите світло, і знову поширюється світло сутності, і це повторюється. І виходить, що це друге поширення постійно, як полум’я, коливається туди й сюди. І це те, що каже рав, що внутрішнє світло й навколишнє світло зв’язані в одному клі, і вони б’ють одне в одне та стикаються одне з одним.
І зрозуміла велика відмінність між першим поширенням Акудім, котре було на рівні кетера через пряме світло, що робить зівуґ з екраном бхіни далет для теперішнього поширення, котре лише на рівні хохми, оскільки весь авіют екрана є лише поширенням авіюту біни на зразок авіюту зеїр анпіна, котрий через це притягує тільки рівень світла хохма, як сказано в п. 8. І також і це світло не існує як стале й постійне, а як полум’я, що коливається туди й сюди. Тож добре з’ясувалося, що друге поширення Акудім є феноменом, котрий походить від того, що видалилося перше поширення. І вивчи це добре.
14. І з цього прийдемо до розуміння слів рава в "Розділі Некудім" (глави 1 і 2) про те, що АК скоротив себе і підняв усі світла, що нижче табура, вгору, вище табура, і піднялися, як МАН, до АБ Ґальґальти, і простягнув там парсу у своєму нутрі, і світло, що піднялося від НЕГІ, вийшло через ейнаїм, аж поки не притягнулося під табур, і поширилося як десять сфірот світу Некудім. А світло, що з’явилося через підйом МАН, прийшло також, і пробило парсу, і спустилося нижче табура, і поширилось через отвори табура і єсод у десять сфірот світу Некудім. І з двох цих світел вибудувалися десять сфірот світу Некудім. І тема двох цих світел, а також тема цього нового скорочення потребують широкого пояснення, і вони будуть пояснені у свій час, а тут ми з’ясуємо їх в певній, необхідній мірі.
Отже, про світла, що нижче табура АК. Уже пояснювалося вище, у пункті 11, що це, за суттю, є отійот і ніцуцін, котрі впали через зіткнення решімо кетера й таамім із решімо хохми й некудот так, що вийшли нижче від усіх решімот кетера, і місце цього виходу зветься НЕГІ та "нижче табура". І ось тепер, після того, як знову сталося друге поширення у світі Акудім, що є лише світлом хохма в клі кетер, знову зрівнялися решімот таамім із решімот некудот, бо обидва вони є категорією хохми, і тому притягнулися й піднялися всі КАХАБ ЗОН решімот некудот, що нижче табура, і з’єдналися знову з решімот, що вище табура. І це те, що говорить рав, що АК підняв світло, що під табуром, вище табура. Проте треба зрозуміти, чому це називається скороченням. А справа в тому, що існують два види ніцуцін, що піднялися:
– перший – це ніцуцін кетера відбитого світла, що спускається, котрі залишилися в самому табурі, який є малхут Акудім і бхіною далет. До неї не доходить світло другого поширення, оскільки воно – від бхіни ґімель і авіюту від поширення ахораїм біни;
– другий – це ніцуцін ХУБ і ЗОН, котрі належать до бхіни ґімель, як сказано вище, у пунктах 11 і 12.
І тому, після того як піднялися ХУБ ЗОН ніцуцін, примножилися там світла більше, ніж раніше, з причини авіюту, що додався в них через їхнє падіння під табур. І тому притягнулися туди також ніцуцін кетера, що в табурі, котрі є бхіною далет. І, само собою, з’явилося й поширилося до них пряме світло Нескінченності, що не припиняється для створінь навіть на мить. І відбувся зівуґ відбитого світла бхіни далет, і тому вийшли десять нових сфірот рівня кетер, як при першому поширенні.
І ти бачиш, як з ніцуцін, що піднялися, утворилися дві категорії десяти сфірот: із ХУБ ЗОН ніцуцін, що утворилися лише при їхньому підйомі, тому що вони – з бхіни ґімель, як друге поширення, утворені як десять сфірот рівня хохми. І з ніцуцін кетера утворені нові десять сфірот рівня кетер. І два ці парцуфи є коренями парцуфів Аба ве-Іма та ІШСУТ світу Ацилут. При цьому новий парцуф рівня кетер – це Аба ве-Іма, і зветься Хохма і Аба світу Ацилут. А парцуф старого світла, що є рівнем хохми, – це ІШСУТ. І зветься біною та Імою світу Ацилут. І в цих коренях зрозумій те, що згадано в «Ідра Зута», що "батько (Аба) виводить матір (Іму) назовні заради її сина". А сам Аба робиться як "захар і нуква" (чоловіче та жіноче начала), бо вищий парцуф, що на рівні кетер, який зветься Аба, робиться як "захар і нуква", оскільки підняв до себе бхіну далет, котра є нуквою та малхут. А біна, що є нижнім парцуфом, рівень котрого нижче кетера, виходить назовні від Аби через нукву, що є бхіною далет, котра затримує й робиться закінченням для вищого світла, щоб не поширювалось нижче неї. І тому називається ця бхіна далет парсою без отвору, котрий є в бхіні бет. І ІШСУТ не облачає світло кетер через цю парсу.
І виходить, що бхіна бет, котра є біною, щодо якої не було зовсім першого скорочення, усувається зараз, бо скоротилася також через те, що вона нижче бхіни далет. І це, як сказав рав, що АК скоротив себе, піднявши світло, що під табуром, що базується на бхіні бет, котра тепер скоротилася через підйом МАН, як сказано вище.
15. І слід знати велику відмінність між рош і «ґуф» (букв. «тіло»), де рош зветься ҐАР, а ґуф зветься ВАК, або ЗАТ, або ЗОН. І сам ґуф поділяється на ҐАР і ЗОН. А корінь цього поділу той, що до пе, котре є малхут, знаходиться пряме світло в основі конструкції, а відбите світло, що піднімається й з’єднується з ним, є лише облаченням для нього. А протилежним йому є ґуф, котрий є поширенням самого екрана в тій мірі, у котрій одягає сфірот рош. І тому буде відбите світло головним в його "будові", а десять сфірот прямого світла, як його галуззя. Він дійсно називається ЗОН, незважаючи на те, що головне в ньому лише малхут. І це тому, що світла малхут взагалі не існує, крім як з НЕГІ зеїр анпіна, що з’єднуються з нею в зівузі де-акаа, і тому вони обидва вважаються як одне, що поширюється як відбите світло. І вже з’ясовано вище, що екран, що затримує, і відбите світло, котре виходить завдяки йому, вважається, що належить не до Створювача, а виключно до створіння, і тому рош вважається сутністю світла Створювача, а ґуф вважається лише дією самого створіння. І зрозумій добре.
І цим з’ясовується п’ять парцуфів, із яких складається АК, що звуться Ґальґальта, АБ, САҐ, МА і БОН за порядком їхнього створення й облачення одного одним, і як вони зв’язані один з одним і походять один від одного за принципом «попереднє й наступне» з причини задуму Творця, думки Його єдиної й особливої, що пояснено добре в "Панім Масбірот", розд. 1. Її сутність – насолодити створіння, і ця Його думка є коренем сутності клі, а також першого скорочення, що здійснено в бхіні далет. Проте непрямим способом, як описано там в п. 7 у притчі про багатія. І ця єдина думка містить у собі всю дійсність, і всі світи, і всю численність характеристик і форм, і дій до кінця виправлення, коли всі вони знову поєднаються у світлі Нескінченності, що було перед скороченням, у Його простій єдності, у єдиній формі, що постає перед нами,– "насолодити створіння".
І ось, відразу ж за сутністю цимцуму в бхіні далет, котра є великою силою бажання, як вся малхут Нескінченності, розкрилися в решімо, що спорожніло від світла, чотири форми стадій у вигляді клі, що зветься хохма й біна, зеїр анпін і малхут. І в них внутрішнє світло й навколишнє світло. Загалом 12 форм. А потім було притягнуто світло на решімо, до точки скорочення, бо світло Творця ніколи не припиняється. І тоді простягнулася тонка лінія в решімо. А зветься тонкою, тому що світло сутності поширюється у створіння не інакше, як у відбитому світлі, що піднімається через зівуґ від екрана. І завдяки відбитому світлу розкривається образ АК у вигляді парцуфа Ґальґальта, що зветься за аналогією початком лінії. І він поширюється на 25 бхінот, бо є КАХАБ ЗОН у довжину, і також вшир є КАХАБ ЗОН. Адже через те, що малхут стала кетером, поширилися всі КАХАБ ЗОН у десять сфірот до кетера, і називаються за аналогією ґальґальта, ейнаїм, АХАП, або Ґальґальта, АБ, САҐ, МА і БОН. І висота кожного – до Ґальґальти, і зрозумій. І з внутрішності цього створіння виходять його світла назовні, як пояснюється в "Панім Масбірот", розд. 3, – вивчи там добре порядок виходу світел назовні через очищення екрана.
16. І згідно з цим, спочатку вийшов АБ назовні, а вихід – це погіршення, бо з причини очищення бхіни далет внутрішнього АК, що зветься "пе", дістала авіют бхіни ґімель, а після того, як світло Нескінченності прийшло до цього екрана, виходять нові десять сфірот на рівні хохма, що й зветься АБ.
А отже АБ, що виходить назовні, гірший, ніж АБ, що залишився всередині АК, на рівні кетер.
І виходить, що кетер зовнішнього АБ одягається на Хохму Ґальґальти і поширюється до табура внутрішнього АК, і має він також 25 бхінот. Десять сфірот його прямого світла, котрими є його ґальґальта, ейнаїм, озен, хотем, пе поширюються завдяки відбитому світлу на п’ять бхінот, до кетера АБ. Проте загальний кетер внутрішнього АК залишається відкритим.
І визначається в ньому також рош і ґуф, де від пе і вниз називається ґуф, оскільки це лише поширення екрана, і тому зв’язані там внутрішнє й навколишнє світла в бхіні далет АБ. Тому вимушені були знов усунутись, і вони називаються світ Некудім, котрий є категорією ЗОН і ґуф зовнішнього АБ.
І вже з’ясувалося, що саме через вихід [світла] повернувся авіют в екран, і прийшло туди друге поширення, як сказано вище, у пунктах 13 і 14, це те, що піднімає вище табура ті світла, що були під табуром. І через це підняття встановилися вищі Аба ве-Іма, і протягнулася парса під ними, і ІШСУТ від парси до табура. І все це підняття називається зовнішнім парцуфом САГ, тобто вийшов зі свого попереднього ступеня, бо в зовнішньому АБ була біна на рівні кетера Хохми, і це феномен світла "озен" до "шіболет а-закан" (букв. «колос бороди»). Проте в цьому парцуфі, що утворився від ніцуцін, котрі впали від світел пе зовнішнього АБ, виходить, що біна цього парцуфа – під усіма десятьма сфірот вищих Аби ве-Іми. І через це менша на один ступінь – кетер. А місце його – від пе й нижче, тобто від "шіболет а-закан", котрий є її ґальґальтою, і, як і зовнішній АБ, облачає лише малхут загального кетера. А дев’ять перших залишаються відкритими, також і зовнішній САҐ облачає лише малхут кетера АБ, тобто від пе і вниз. А його дев’ять перших, котрі є загальним змістом рош, залишаються відкритими. І так само, як АБ виводить своє відгалуження через "сеарот рейша" (волосся голови), так і цей САҐ виводить своє відгалуження через сеарот АХАП, щоб розкрилися на своєму місці. І це є світлом, якого не стало в них через те, що вони вийшли, порівняно з вищим, котрий залишився там, в сеарот, як навколишнє світло, як це в того навколишнього світла, що повертається. І цей САҐ облачається на АК від шіболет а-закан до його сіюма (закінчення), тобто категорії його рош, і це – ҐАР, що протягуються до табура. І вони за їхнім порядком – ґальґальта, ейнаїм, озен і хотем; а його пе поширюється окремо в десять сфірот ґуфа так само, як пе зовнішнього АБ. А зі світлами пе зовнішнього САҐ відбувається те ж, що й зі світлами пе зовнішнього АБ, бо через те, що вони зв’язані в одному клі, сталося і з ними очищення екрана, поетапне, аж поки не очистився до рівня кетер, і тоді пропадає все поширення. І це є сутністю розбиття келім і падіння РАПАХ, 288-ми, ніцуцін, як описано у відповідному місці. Проте це сталося лише в їхніх ЗОН, а не в їхніх ҐАР, а отже, через встановлення парси, як буде пояснено у відповідному місці.
А потім притягнулися, піднімаючись, також ніцуцін, що впали з пе зовнішнього САҐ за принципом підйому МАН, і тоді з’явився новий МА й утворилися десять сфірот Ацилут у вигляді 12 парцуфів. І всі попередні ступені включилися у світ Ацилут, а від світу Ацилут зробився, як "відбиток", світ Брія, так що все, що є в Ацилуті, відбилося в Брія, а від Брія відбився світ Єцира, а від Єцира відбився світ Асія. І тому немає нічого, що існувало б і діяло в нижніх, у чого не було б прямого зв’язку з вищими, з котрих вони вийшли та прийшли до існування у вигляді нижніх.
І це те, що сказали кабалісти: "Немає жодної травинки внизу, яка не мала б ангела вгорі, який б’є її і говорить їй: "Рости!" Бо все, що приходить із вищого світу до нижнього, приходить завдяки зівуґам. Проте самі світи поділяються на внутрішнє та зовнішнє, причому внутрішнє світів, від Ацилуту й нижче, не походить від зівуґа де-акаа в екрані, а від зівуґа єсодот. Але категорія того зовнішнього, що приходить зі світу у світ, приходить завдяки зівуґу де-акаа, що є сенсом написаного «б’є» і т.п. І це те, на що точно вказали кабалісти, що ангел, що у світі Єцира, котрий є коренем травинки, що у світі Асія, впливає на неї і ростить її через зівуґ де-акаа (єднання ударом), тобто б’є і говорить їй – рости, тому що "говоріння" – це вплив, як відомо. І з’ясувалася добре тема попереднього й подальшого в Ґальґальти, АБ, САҐ світу АК. І якість облачення їхнього одне на одне, і що всякий нижній – як ЗОН вищого, що походить лише від ніцуцін світел пе вищого.
І з’ясувалося, що у вихід АБ назовні включено екран бхіни ґімель, а у вихід САҐ назовні включено екран бхіни бет у нукву Аби. А у вихід МА зсередини назовні включено екран бхіни алеф, і це буде пояснено потім. А малхут бхіни ґімель зветься табуром, а бхіни бет зветься парсою, а бхіни алеф зветься «крума» (кірка), і немає сенсу продовжувати більше. А я лише зв’язав теми з їхніми коренями способом коротким та легким, і це є моїм наміром тут. А в самій книжці пояснюються всі речі ширше.