chevron_rightБерешіт
Берешіт
Ноах
Лех леха
Вайєра
Хаєй Сара
Толдот
Ваєце
Ваішлах
Вайєшев
Мікец
Ваїґаш
Вайєхі
chevron_rightШемот
Шемот
Ваера
Бо
Бешалах
Ітро
Мішпатім
Трума
Тецаве
Кі тіса
Вайякгель
Пкудей
chevron_rightВаікра
Ваікра
Цав
Шміні
Тазріа
Мецора
Ахарей мот
Кдошім
Емор
Бегар
Бехукотай
chevron_rightБемідбар
Бемідбар
Насо
Бегаалотха
Шлах
Корах
Хукат
Балак
Пінхас
Матот
Мас’ей
chevron_rightДварім
Дварім
Ваетханан
Екев
Р’е
Шофтім
Кі теце
Кі таво
Ніцавім
Вайєлех
Гаазіну
Ве зот а-браха
Бібліотекаchevron_right
Моше/Тора/Берешіт
chevron_right
Ваішлах
 

Тижневий розділ Ваішлах

 

4. І послав Яаков ангелів перед собою до Ейсава, брата свого, в землю Сеїр в полі Едома.

5. І наказав він їм, кажучи: Так скажіть панові моєму Ейсаву, - так сказав раб твій Яаков: З Лаваном я проживав, і затримався донині.

6. І набув я собі вола й осла, дрібна худоба, і раб, і рабиня. І я послав сповістити пана мого, знайти милість в очах твоїх.

7. І повернулися ангели до Яакова, кажучи: Ми прийшли до брата твого, до Ейсава. І він також іде назустріч тобі, і чотириста мужів з ним.

8. І злякався Яаков дуже і тужно стало йому. І розділив він народ, що з ним, і дрібну й велику худобу, і верблюдів на два стани.

9. І сказав він: Якщо піде Ейсав на один стан і розіб’є його, що той, що залишиться, врятований буде.

10. І сказав Яаков: Всесильний батька мого Авраама і Всесильний батька мого Іцхака, Творець, який сказав мені: Повернися на землю свою і на батьківщину свою, і Я благодіяти буду тобі!

11. Малий я за всі милості й усю істину, що вдіяв Ти рабові Твоєму, бо з моїм посохом перейшов я Йордан, а нині став я двома станами.

12. Визволи ж мене від руки брата мого, від руки Ейсава, бо страшуся я його, як би не прийшов він і не розбив би мене, - матір з синами.

13. Ти ж сказав: Благодіючи, благодіяти буду тобі. І зроблю Я потомство твоє як пісок морський, який не полічити через численність.

14. І ночував він там тієї ночі. Й узяв він з того, що прийшло в руку йому, дарунок для Ейсава, брата свого.

15. Кіз двісті і цапів двадцять, овець двісті й баранів двадцять,

16. Верблюдиць дійних з верблюжатами їх, коров сорок й биків десятеро, ослиць двадцять і ослів молодих десять.

17. І дав у руки рабам своїм, кожне стадо окремо, і сказав він рабам своїм: Пройдіть ви переді мною, і проміжок залишайте між стадом і стадом.

18. І наказав він першому, кажучи: Коли зустріне тебе Ейсав, брат мій і запитає тебе: чий ти і куди йдеш? І кому ці, перед тобою?

19. То скажеш: Раба твого Яакова приношення це, послане пану моєму Ейсаву, і ось також і він за нами.

20. І повелів він так само і другому, також і третьому, так само і всім, які йшли за стадами, кажучи: Згідно з цим говоріть Ейсаву, зустрівши його.

21. І скажіть: Ось, також і раб твій Яаков за нами. Бо сказав: Викуплюсь від гніва його дарами й приношенням, що йдуть переді мною, а потім побачу лице його, може пробачить мені.

22. І пройшов дар перед ним, а він ночував у ту ніч в стані.

23. І піднявся він тієї ночі, й узяв він двох дружин своїх і двох рабинь своїх, і одинадцять синів своїх, і перейшов він переправу через Ябок.

24. І  взяв він їх, і переправив через річку, і переправив те, що в нього.

25. І залишився Яаков один. І боровся з ним хтось до ранкової зорі,

26. І, побачивши, що не долає його, торкнувся суглоба стегна його, і змістився суглоб стегна Яакова, коли він боровся з ним.

27. І сказав: Відпусти мене, бо зійшла зоря. І сказав: Не відпущу тебе, а тільки якщо благословиш мене.

28. І сказав йому: Як ім’я твоє? І сказав: Яаков.

29. І сказав: Не Яаков вимовлятися надалі імені твоєму, а Ісраель; бо боровся ти зі Всесильним і з людьми, і подолав.

30. І запитав Яаков, і сказав: Повідай-но ім’я твоє. І сказав: Навіщо це питати тобі про моє ім’я? І благословив його там.

31. І нарік Яаков ім’я місцю тому Пніель, бо бачив я Всесильного лицем до лиця, і врятувалася душа моя.

32. І зійшло для нього сонце, коли проходив він Пніель, і кульгав він на стегно своє.

33. Тому не їдять сини Ісраеля жилу вертлюжу, що на суглобі стегна, і до сього дня, бо торкнувся суглоба стегна Яакова, жили вертлюжої.

 

Глава 33

1. І звів Яаков очі свої й побачив: і ось, Ейсав приходить, і з ним чотири сотні чоловіків. І розділив він дітей: при Леї і при Рахелі, і при двох рабинях.

2. І поставив рабинь і дітей їхніх першими, а Лею й дітей її позаду, а Рахель і Йосефа останніми.

3. А він пройшов перед ними і поклонився до землі сім разів, поки не підступив до брата свого.

4. І побіг Ейсав йому назустріч, і обійняв його, й упав на шию його, й поцілував його. І плакали вони.

5. І підняв очі свої, і побачив жінок, і дітей, і сказав: Хто це в тебе? І сказав він: Діти, якими обдарував Всесильний раба твого.

6. І підступили рабині, вони й діти їхні, і поклонилися.

7. І підступила також і Леа, і діти її, і поклонилися вони, а потім підступив Йосеф і Рахель і поклонилися вони.

8. І сказав він: Що тобі весь цей стан, який я зустрів? І сказав він: Щоб набути милості в очах пана мого.

9. І сказав Ейсав: Є в мене пребагато, брате мій, хай буде тобі те, що в тебе.

10. І сказав Яаков: О ні! Якщо я здобув милість в очах твоїх, то візьми моє приношення з руки моєї, бо тому й побачив я обличчя твоє, як наче хтось побачив лице Всесильного, і ти явив благовоління до мене.

11. Прийми ж моє благословення, що принесено тобі, бо обдарував мене Всесильний, бо є в мене все. І благав його, і той узяв.

12. І сказав: Рушаймо в дорогу і підемо, і я піду нарівні з тобою.

13. І сказав йому: Пан мій знає, що діти ніжні, а дрібна й велика худоба у мене дійна на мені, якщо погнати її в один день, помре вся дрібна худоба.

14. Хай же пройде пан мій перед рабом своїм, а я буду вести повільно, ходою худоби, що переді мною і ходою дітей, поки не прийду до пана мого в Сеїр.

15. І сказав Ейсав: Поставлю-но я при тобі з народу, який зі мною. І сказав він: Навіщо це? Знайти б мені милість в очах пана мого.

16. І повернувся в той день Ейсав своєю дорогою в Сеїр.

17. А Яаков рушив у Суккот. І збудував собі дім, а для худоби своєї зробив курені. Тому назвав ім’я місцю Суккот.

18. І прийшов Яаков благополучно в Шхем, що на землі ханаанській, повернувшись з Падан-Арама, і розташувався станом перед містом.

19. І купив він частину поля, де розкинув свій намет, у синів Хамора, батька Шхема, за сто кесіт.

20. І поставив там жертовник, і назвав його «Всевишній є Всесильний Ісраеля».

 

Глава 34

1. І вийшла Діна, дочка Леї, яку та народила Яакову, подивитися на дочок тієї землі.

2. І побачив її Шхем, сина Хамора, хівійця, князя тієї землі, і взяв він її, і лежав з нею, і вчинив над нею насильство.

3. І приліпилася душа його до Діни, дочки Яакова, полюбив він дівчину, і говорив до серця дівчини.

4. І сказав Шхем Хамору, батькові своєму, кажучи: Візьми мені цю дівчинку за дружину.

5. А Яаков почув, що осквернив той Діну, дочку його, а сини його були з худобою в полі і мовчав Яаков до їхнього приходу.

6. І вийшов Хамор, батько Шхема, до Яакова, говорити з ним.

7. Сини ж Яакова прийшли з поля, коли почули. І засмутилися ці люди, і запалав гнів їхній дуже, бо гидоту зроблено Ісраелю, лягти з дочкою Яакова, а так не робиться.

8. І говорив Хамор з ними, кажучи: Шхем, син мій, - зажадала душа його дочки вашої. Дайте ж її йому за дружину!

9. І породніться з нами: ваших дочок давайте нам, а наших дочок беріть собі.

10. І селіться з нами. І земля буде перед вами: селіться і об’їжджайте її (з товаром), і осілими ставайте на ній.

11. І сказав Шхем до батька її й до братів її: Знайти б мені милість в очах ваших, і що мені скажете, дам вам.

12. Призначте мені найбільше віно і дарунки, я дам, що б ви не сказали мені, і дайте мені дівчину за дружину!

13. І відповідали сини Яакова Шхему і Хамору, батькові його, з хитрістю, і говорили вони так тому, що він осквернив Діну, сестру їхню.

14. І казали їм: Не можемо ми зробити такого, дати сестру нашу чоловікові, в якого крайня плоть, бо безчестя це для нас.

15. Тільки при тому згоду вам дамо, якщо будете як ми, щоб обрізаний був у вас кожен чоловік.

16. І ми будемо давати наших дочок вам, а ваших дочок брати собі, і поселимося з вами і станемо одним народом.

17. А якщо не дослухаєтеся до нас, обрізатися, то візьмемо дочку нашу і відійдемо.

18. І сподобалися слова їхні Хамору і Шхему, сину Хамора.

19. І не забарився юнак зробити це, бо бажав дочки Яакова, - а він найбільш шанований був у домі батька свого.

20. І  прийшли Хамор і Шхем, син його, до воріт міста свого, і говорили вони чоловікам свого міста так:

21. Люди ці, мирні вони з нами. Нехай селяться вони на землі, і об’їжджають її, - а земля ось, простора перед ними. Дочок їхніх будемо брати собі за дружин, і наших дочок видавати за них.

22. Тільки за тієї умови дадуть нам згоду ці люди поселитися з нами, бути одним народом, коли обрізаний буде в нас кожен чоловічої статі, як вони обрізані.

23. Набуте ними і придбання їхні і вся худоба їхня, - чи не нам воно, то тільки згодимося з ними, і житимуть з нами.

24. І послухалися Хамора і Шхема, сина його, усі, хто виходить з воріт міста його, і обрізали себе всякий чоловічої статі, усі, хто виходив з воріт міста його.

25. І було, на третій день, коли боліло їм, і взяли двоє синів Яакова, Шимон і Леві, брати Діни, кожен свій меч, і напали на місто впевнено, і вбили всіх чоловічої статі.

26. І Хамора і Шхема, сина його, вбили мечем, і взяли Діну з дому Шхема, і вийшли.

27. Сини Яакова прийшли до вбитих і розграбували місто за те, що осквернили сестру їхню.

28. Дрібну й велику худобу їхню, і ослів їхніх, і все, що в місті, і все, що в полі, взяли.

29. І все багатство їхнє, і всіх дітей їх, і дружин їхніх взяли в полон, і захопили вони здобич, і все, що в домі.

30. І сказав Яаков Шимону і Леві: Ви накликали біду на мене, ненависним зробили мене для жителів цієї землі, ханаанцям і перізеям, а я нечисленний, і зберуться на мене, і розіб’ють мене, і знищений буду я і дім мій.

31. І сказали: То що, подібною до блудниці хай робить сестру нашу?

 

Глава 35

1. І сказав Всесильний Яакову: встань, піднімись у Бейт-Ель, і оселися там, і зроби там жертовник Всевишньому, який явив Себе тобі, коли ти тікав від Ейсава, брата твого.

2. І сказав Яаков дому своєму і всім, хто був з ним: видаліть богів чужих, що серед вас, і себе очистіть, і перемініть одяг свій.

3. І встанемо, і піднімемося в Бейт-Ель, і зробимо там жертовник Всевишньому, який відповів мені в день лиха мого, і був Він зі мною на шляху, яким я йшов.

4. І віддали Яакову всіх чужих богів, що в них, і серги, що у вухах їхніх, і закопав їх Яаков під берестом, що поблизу Шхема.

5. І вирушили вони в путь, і був страх Всесильного на містах, що навколо них, і не переслідували синів Яакова.

6. І прийшов Яаков у Луз, що в землі ханаанській, він же Бейт-Ель, - він і весь народ, що з ним.

7. І збудував там жертовник, і назвав місце «Всевишній Бейт-Еля», бо там відкрив Себе йому Всесильний, коли він тікав від брата свого.

8. І вмерла Двора, годувальниця Рахелі, і похована була нижче Бейт-Еля, під Алоном, і назвав він те місце Алон Плачу.

9. І явив Себе Всесильний Яакову ще, коли прийшов він з Падан-Арама, і благословив Він його.

10. І сказав йому Всесильний: Ім’я твоє – Яаков, не називатися тобі надалі Яаковом, але Ісраель буде ім’я твоє. І нарік Він ім’я йому Ісраель.

11. І сказав йому Всесильний: Я – Всевишній Всемогутній. Плодися і розмножуйся. Народ і спільнота народів буде від тебе, і царі вийдуть з лона твого.

12. І землю, котру дав Я Аврааму і Іцхаку, тобі дам її і потомству твоєму після тебе дам Я землю.

13. І піднявся від нього Всесильний на місці, де розмовляв з ним.

14. І поставив Яаков постамент на місці, де Він говорив з ним, постамент кам’яний, і злив на нього узливання, і злив на нього єлей.

15. І нарік Яаков ім’я місцю, де говорив з ним Всесильний, Бейт-Ель.

16. І вирушили в путь з Бейт-Еля. І залишилася ще частка землі йти до Ефрата, і народжувала Рахель, і важкі були їй пологи.

17. І було, коли важко давалися їй пологи її, сказала їй повитуха: Не бійся, бо також і це тобі син.

18. І було, коли відходила душа її, бо вона помирала, то назвала ім’я йому Бен-Оні. А батько його назвав його Біньямін.

19. І вмерла Рахель. І похована була по дорозі до Ефрата, він же Бейт-Лехем.

20. І поставив Яаков постамент над її моглою, це надгробний пам’ятник Рахелі до сього дня.

21. І рушив у путь Ісраель і розкинув свій намет за Міґдаль-Едером.

22. І було при перебуванні Ісраеля в тій землі, і пішов Реувен, і ліг з Білгою, наложницею батька свого, і почув Ісраель. І було синів Ісраеля дванадцять.

23. Сини Леї: первісток Яакова, Реувен, і Шимон, і Леві, і Єгуда, і Іссахар, і Звулун.

24. Сини Рахелі: Йосеф і Біньямін.

25. І сини Білгі, рабині Рахелі: Дан і Нафталі.

26. І сини Зілпи, рабині Леї: Ґад і Ашер. Це сини Яакова, які народжені були йому в Падан-Арамі.

27. І прийшов Яаков до Іцхака, батька свого, у Мамре Кірьят а-Арба, він же Хеврон, де проживали там Авраам і Іцхак.

28. І було днів Іцхака сто років і вісімдесят років.

29. І спустив Іцхак дух, і помер, і приєднався до народу свого, старий і насичений днями. І поховали його Ейсав і Яаков, сини його.

 

Глава 36

1. Ось родовід Ейсава, він же Едом.

2. Ейсав узяв собі дружин з дочок Ханаана: Аду, дочку Елона-хетеянина і Аголіваму, дочку Ани, дочку Ців’она-хівійця.

3. І Басмат, дочку Ішмаеля, сестру Невайота.

4. І народила Ада Ейсаву Еліфаза, а Басмат народила Реуеля.

5. А Аголівама народила Єуша і Йялама і Кораха. Це сини Ейсава, які народжені були йому на землі ханаанській.

6. І взяв Ейсав своїх дружин і своїх синів, і своїх дочок, і всі душі дому свого, і все надбання своє, і всю худобу свою, і все, що придбав в землі ханаанській, і пішов у (іншу) землю, від лиця Яакова, брата свого.

7. Оскільки було майно їхнє великим, щоб селитися разом, і не могла земля проживання їхнього винести їх через безліч худоби їхньої.

8. І оселився Ейсав на горі Сеїр, Ейсав, він же Едом.

9. І ось родовід Ейсава, батька ідумеїв, на горі Сеїр.

10. Ось імена синів Ейсава: Еліфаз, син Ади, дружини Ейсава, Реуель, син Басмат, дружини Ейсава.

11. І були синами Еліфаза: Тейман, Омар, Цефо і Ґаатам, і Кеназ.

12. Тімна ж була наложницею Еліфаза, сина Ейсава, і народила вона Еліфазу Амалека. Це сини Ади, дружини Ейсава.

13. І ось сини Реуеля: Нахат і Зерах, Шама і Міза, - ці були синами Басмат, дружини Ейсава.

14. А ці були синами Аголівами, дочки Ани, дочки Ців’она, дружини Ейсава. І народила вона Ейсаву Єуша і Йялама і Кораха.

15. Ось старійшини синів Ейсава. Сини Еліфаза, первістка Ейсава: старійшина Тейман, старійшина Омар, старійшина Цефо, старійшина Кеназ.

16. Старійшина Корах, старійшина Ґатам, старійшина Амалек. Це старійшини Еліфаза в землі Едома. Це сини Ади.

17. А ці – сини Реуеля, сина Ейсава: старійшина Нахат, старійшина Зерах, старійшина Шама, старійшина Міза. Це старійшини Реуеля в землі Едома. Це сини Басмат, дружини Ейсава.

18. А ось сини Аголівами, дочки Ани, дружини Ейсава: старійшина Єуш, старійшина Йялам, старійшина Корах. Це старійшини Аголівами, дочки Ани, дружини Ейсава.

19. Ось сини Ейсава і це їхні старійшини; він же Едом.

20. Ось сини Сеїра-хорійця, мешканці землі: Лотан і Шоваль, і Ців’он, і Ана,

21. І Дішон, і Ецер, і Дішан. Вони старійшини хорійців, синів Сеїра, на землі Едома.

22. І були синами Лотана Хорі і Геймам. А сестра Лотана – Тімна.

23. І ось сини Шоваля: Алван і Манахат, і Ейваль, Шефо і Онам.

24. А ось сини Ців’она: Айя і Ана, той Ана, який знайшов мулів у пустелі, коли пас ослів Ців’она, батька свого.

25. І ось сини Ани: Дішон. І Аголівама, дочка Ани.

26. І ось сини Дішона: Хемдан і Ешбан, і Ітран, і Херан.

27. Ось сини Ецера: Білган і Зааван, і Акан.

28. Ось сини Дішана: Уц і Аран.

29. Ось старійшини хорійців: старійшина Лотан, старійшина Шоваль, старійшина Ців’он, старійшина Ана.

30. Старійшина Дішон, старійшина Ецер, старійшина Дішан. Це старійшини хорійців, за старшинством їх у землі Сеїр.

31. А ось царі, які царювали в землі Едом, до того, як царював цар у синів Ісраеля.

32. І царював в Едомі Бела, син Беора, і назва міста його Дінгава.

33. І помер Бела, і зацарював після нього Йовав, син Зераха з Боцри.

34. І помер Йовав, і зацарював замість нього Хушам із землі Теймані.

35. І помер Хушам, і зацарював замість нього Адад, син Бдада, який розбив Мідьяна на полі Моаву; а ім’я його міста Авіт.

36. І помер Адад, і зацарював замість нього Самла з Масреки.

37. І помер Самла, і зацарював замість нього Шауль з Реховота при потоці.

38. І помер Шауль, і зацарював замість нього Бааль-Ханан, син Ахбора.

39. І помер Бааль-Хадад, син Ахбора, і зацарював замість нього Адар, а назва міста його Пау, а ім’я дружини його Метавель, дочка Матреда, дочка Мей-Загав.

40. І ось імена старійшин Ейсава по їхнім сімействам, по місцям їхнім і по іменам їхнім: старійшина Тімни, старійшина Алви, старійшина Йєтета,

41. Старійшина Аголівами, старійшина Ели, старійшина Пінона,

42. Старійшина Кеназа, старійшина Теймана, старійшина Мівцара,

43. Старійшина Маґдіеля, старійшина Ірама. Це старійшини Едома за їхніми поселеннями у землі володіння свого. Це Ейсав, батько Едома.