Тижневий розділ Ваєце

 

10. І вийшов Яаков з Беер-Шеви, і пішов він у Харан.

11. І досяг він того місця, і ночував він там, бо зайшло сонце. Й узяв він з каменів того місця, і поклав собі в узголів’я, і ліг на тому місці.

12. І бачив він сон, і ось, драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес, і ось, ангели Всесильного сходять і спускаються по ній.

13. І ось, Творець стоїть над ним, і сказав Він: Я Творець, Всесильний Авраама, батька твого і Всесильний Іцхака. Землю, на якій ти лежиш, тобі дам її й твоєму потомству;

14. І буде потомство твоє як порох земний, і поширишся ти на захід і на схід, на північ і на південь, і благословлятися будуть тобою всі сімейства землі, і потомством твоїм;

15. І ось, Я з тобою, і берегтиму тебе повсюди, куди б ти не пішов, і поверну Я тебе на цю землю, бо не покину Я тебе, поки не здійсню того, що Я говорив про тебе.

16. І прокинувся Яаков від сну свого, і сказав він: Воістину є Творець на місці цьому, а я не знав!

17. І убоявся він і сказав: Яке страшне місце це! Воно ніщо інше, як Дім Всесильного! І це – брама небес!

18. І піднявся Яаков рано-вранці, й узяв він камінь, який поклав собі узголів’ям, і поставив його пам’ятником і полив єлей на верхівку його;

19. І назвав ім’я місцю тому Бейт-Ель, а проте Луз є назвою міста спочатку.

20. І склав Яаков обітницю, кажучи, - якщо буде Творець зі мною й берегтиме мене на цій дорозі, якою я йду, і дасть мені хліба, щоб їсти, і одяг, щоб одягтися;

21. І я повернуся з миром в дім батька мого, і буде Творець мені Всесильним,

22. То камінь цей, який я поставив пам’ятником, буде Домом Всесильного, і від усього, що Ти даси мені, я відділю десятину Тобі.

 

Глава 29

1. І піднявся Яаков на ноги, і пішов він у землю синів сходу.

2. І побачив: ось колодязь у полі, і ось там три отари дрібної худоби розташувалися при ньому, бо з того колодязя поять отари. І камінь великий на гирлі колодязя;

3. І збиралися туди всі отари, і відвалювали камінь з отвору колодязя, і поїли овець, і повертали камінь на отвір колодязя, на місце його.

4. І сказав їм Яаков: Брати мої, звідки ви? І сказали: із Харана ми.

5. І сказав він: Чи знаєте ви Лавана, сина Нахора? І сказали: Знаємо.

6. І сказав він їм: Чи мир йому? І сказали: Мир. А ось Рахель, дочка його, йде з вівцями.

7. І сказав він: Ось, ще день великий, не час збирати стада. Поїть худобу і йдіть, пасіть;

8. І сказали вони: Ми не можемо, перш ніж зберуться всі отари, і відвалять камінь з гирла колодязя, і ми напоїмо худобу.

9. Він ще говорить з ними, а Рахель прийшла з вівцями, що належать її батькові, тому що пастушка вона.

10. І було, - коли побачив Яаков Рахель, дочку Лавана, брата його матері й дрібну худобу Лавана, брата його матері, то підступив Яаков і відкотив камінь з гирла колодязя, і напоїв він худобу Лавана, брата матері своєї;

11. І поцілував Яаков Рахель, і підняв він голос свій, і заплакав;

12. І повідав Яаков Рахелі, що він брат батька її і що син Ривки він. І побігла вона і сповістила батька свого.

13. І було, коли почув Лаван звістку про Яакова, сина сестри своєї, вибіг він йому назустріч і обійняв його, і поцілував його, і ввів його у дім свій. І розповів він Лавану про всі ці події;

14. І сказав йому Лаван: Однак, кость моя і плоть моя ти! І прожив він у нього місяць.

15. І сказав Лаван Яакову: Чи тому, що ти брат мені, будеш служити мені задарма? Скажи мені, яка плата тобі?

16. А у Лавана дві дочки, ім’я старшої – Леа, а ім’я молодшої – Рахель;

17. І глаза у Леї слабкі, а Рахель була гарна видом і чудова виглядом;

18. І полюбив Яаков Рахель, і сказав він: Буду служити тобі сім років за Рахель, дочку твою молодшу;

19. І сказав Лаван: Краще віддати її тобі, ніж віддавати мені її чужому чоловікові. Живи у мене.

20. І служив Яаков за Рахель сім років, і було вони в його очах як лічені дні через любов його до неї.

21. І сказав Яаков Лавану: Дай мою дружину, бо виповнилися дні мої, і ввійду я до неї;

22. І зібрав Лаван усіх чоловіків того місця, і влаштував учту;

23. І було ввечері, й узяв він Лею, дочку свою, і привів її до нього. І той увійшов до неї.

24. І дав Лаван їй Зілпу, рабиню свою. Леї, дочці своїй, в рабині.

25. І було вранці: і ось – це Леа. І сказав він Лавану: Що це ти зробив мені? Адже за Рахель служив я в тебе! Чому ти мене обманув?

26. І сказав Лаван: Не робиться так в наших місцях, щоб видавати молодшу перед старшою;

27. Заверши тиждень цієї, і ми дамо тобі також і цю за службу, що будеш служити в мене ще інших сім років;

28. І зробив Яаков так, і звершив він тиждень цієї. І дав той йому Рахель, дочку свою, йому за дружину;

29. І дав Лаван Рахелі, дочці своїй, Білгу, свою рабиню, їй в рабині.

30. І ввійшов він також до Рахелі, і любив він також і Рахель, більше, ніж Лею. І служив він у нього ще других сім років.

31. І побачив Творець, що нелюба Леа, і розкрив утробу її, а Рахель була безплідна.

32. І зачала Леа, і народила сина, і нарекла йому ім’я Реувен, бо сказала вона: Бо побачив Творець бідність мою, а тепер буде любити мене чоловік мій;

33. І зачала вона ще, і народила сина, і сказала: Бо почув Творець, що нелюба я, і дав Він мені також і цього. І нарекла йому ім’я Шимон;

34. І зачала вона ще і народила сина, і сказала: Нині, цього разу, пригорнеться до мене чоловік мій, бо я народила йому трьох синів. Тому наречено йому ім’я Леві; 

35. І зачала ще, і народила сина, і сказала: Цього разу дякуватиму Творцеві! Тому нарекла ім’я йому Єгуда. І перестала народжувати.

 

Глава 30

1. І побачила Рахель, що не народила Яакову, і позаздрила Рахель сестрі своїй. І сказала вона Яакову: Дай мені дітей! А якщо ні, то мертва я.

2. І запалав гнів Яакова на Рахель, і сказав він: Невже замість Всесильного я, Який не дав тобі плоду чрева?

3. І сказала вона: Ось моя рабиня Білга, увійди до неї, і народить вона на колінах моїх, і постану і я через неї;

4. І дала вона йому Білгу, рабиню свою, в дружини, і ввійшов до неї Яаков;

5. І зачала Білга, і народила вона Яакову сина;

6. І сказала Рахель: Судив мене Всесильний і також почув Він голос мій, і дав Він мені сина. Тому нарекла йому ім’я Дан.

7. І зачала ще, і народила Білга, рабиня Рахелі, другого сина Яакову;

8. І сказала Рахель: Боротьбою Всесильного боролася я з сестрою моєю, і подолала. І нарекла йому ім’я Нафталі.

9. І побачила Леа, що перестала народжувати, і взяла вона Зілпу, рабиню свою, і дала її Яакову за дружину;

10. І народила Зілпа, рабиня Леї, Яакову сина;

11. І сказала Леа: Прийшло щастя! І нарекла йому ім’я Ґад;

12. І народила Зілпа, рабиня Леї, другого сина Яакову;

13. І сказала Леа: На благо мені бо благою назвуть мене жінки. І нарекла йому ім’я Ашер.

14. І йшов Реувен у дні жнив пшениці, і знайшов мандрагори в полі, і приніс він їх Леї, матері своїй. І сказала Рахель Леї: Дай же мені від мандрагорів сина твого!

15. І сказала вона їй: Мало того, що забрала ти чоловіка мого? І забрать тобі також мандрагори сина мого! І сказала Рахель: Тому хай ляже з тобою в цю ніч, за мандрагори сина твого.

16. І прийшов Яаков з поля ввечері, і вийшла Леа назустріч йому, і сказала: До мене увійди, бо за плату я тебе найняла, за мандрагори сина мого! І ліг він з нею в ту ніч.

17. І почув Всесильний Лею, і зачала вона й народила Яакову п’ятого сина;

18. І сказала Леа: Дав Всесильний мені плату за те, що дала я рабиню мою чоловікові своєму. І нарекла ім’я йому Іссахар.

19. І зачала ще Леа, і народила вона шостого сина Яакову;

20. І сказала Леа: Наділив мене Всесильний добрим дарунком. Цього разу буде зі мною чоловік мій, бо я народила йому шестеро синів. І нарекла йому ім’я Звулун;

21. А потім народила вона дочку і нарекла їй ім’я Діна.

22. І пом’янув Всесильний Рахель, і почув її Всесильний, і відкрив Він утробу її;

23. І зачала вона й народила сина, і сказала вона: Усунув Всесильний ганьбу мою.

24. І нарекла йому ім’я Йосеф, сказавши: Хай прибавить мені Творець другого сина.

25. І було, коли народила Рахель Йосефа, то сказав Яаков Лавану: Відпусти мене, і піду я на місце своє і на землю свою;

26. Віддай моїх жінок і моїх дітей, за яких я служив тобі і піду я. Адже ти знаєш працю мою, як я служив тобі;

27. І сказав йому Лаван: Якщо б оце знайшов я милість в очах твоїх! Гадав я – і благословив мене Творець через тебе;

28. І сказав він: Признач плату собі від мене, і я дам її.

29. І сказав той йому: Ти знаєш, як я служив тобі, і те, якою була твоя худоба при мені.

30. Адже те нечисленне, що було в тебе до мене, розмножилося у великій кількості, і благословив тебе Творець з приходом моїм. А нині, коли працювати буду я також і для дому мого?

31. І сказав він: Що мені дати тобі? І сказав Яаков: Не давай мені нічого, якщо зробиш мені таке, то повернуся й пасти буду дрібну худобу твою й охороняти.

32. Обійду я усю дрібну твою худобу сьогодні. Видали звідти всякого крапчастого і плямистого з овець, і всякого бурого з овець, і плямистого й крапчастого з кіз, - і буде таке мені оплатою.

33. І відповість за мене правота моя в день прийдешній, коли прийде для оплати моїй перед тобою. Усе, що не крапчасте і не плямисте серед кіз і не буре серед овець, є краденим при мені.

34. І сказав Лаван: Так! Хай буде по слову твоєму!
35. І видалив він у той же день цапів з відмітинами на гомілках і плямистих, і всіх кіз крапчастих і плямистих, усіх, на яких біле й усіх бурих серед овець, і передав у руки синам своїм;

36. І поклав він три дні путі між собою і між Яаковом, а Яаков пас решту дрібної худоби Лавана.

37. І взяв Яаков свіже пруття із тополі, з орішника та каштана, і повирізував на ньому білі смуги, оголяючи біле, що на прутті; 

38. І ставив він пруття з нарізкою перед худобою у водопійних коритах, у поїлках, куди худоба приходила пити, напроти неї і вона збуджувался, коли приходила пити; 

39. І зачинала худоба перед пруттям, і народжувалася худоба строката, і з цятками, і з плямами; 

40. І відокремлював Яаков ягнят і ставив худобу лицем до строкатої і всієї бурої худоби Лаванової; і тримав свої отари окремо і не ставив їх разом з худобою Лавана; 

41. Кожного разу, коли зачинала худоба міцна, Яаков ставив пруття в коритах перед очима худоби, щоб вона зачинала перед пруттям; 

42. А коли зачинала худоба з затримкою, тоді він не ставив. І діставалася худоба пізня Лавану, а міцна – Яакову.

43. І розрісся чоловік дуже-дуже, і була в нього дрібна худоба, що множилася, і рабині й раби, і верблюди, і осли.

 

Глава 31

1. І почув він слова синів Лавана, які казали: забрав Яаков усе, що у батька нашого, і з того, що у батька нашого, склав він увесь цей достаток.

2. І побачив Яаков обличчя Лавана, і ось, він з ним вже не так, як учора і третього дня.

3. І сказав Творець Яакову: Повернися на землю твоїх батьків і на батьківщину твою, і Я буду з тобою.

4. І послав Яаков і закликав Рахель і Лею в поле до худоби своєї.

5. І сказав він їм: Бачу я по обличчю батька вашого, що до мене він не так, як учора і третього дня. А Всесильний батька мого був зі мною;

6. І ви знаєте, що всією силою своєю служив я батькові вашому;

7. А ваш батько підсміювався з мене і разів десять переміняв платню мені; але Всесильний не попустив йому зробити мені зло; 

8. Якщо так скаже: крапчасті будуть оплатою тобі, - то вся худоба народжувала крапчастих. А якщо так скаже: з плямами на гомілках буде оплата тобі, - то народжувала вся худоба з плямами на гомілках;

9. І вивільнив Всесильний з достатків батька вашого, і дав мені.

10. І було в той сезон, коли збуджувалася худоба, то підвів я очі свої й побачив уві сні: ось, цапи, що піднімаються на худобу, з плямами на колінах, крапчасті й строкаті.

11. І сказав мені ангел Всесильного уві сні: Яакове! І сказав я: Ось я;

12. І сказав він: Підніми очі свої й дивись: усі цапи, що піднімаються на худобу, з плямами на гомілках, крапчасті й опоясані, бо бачив Я все, що Лаван робить з тобою;

13. Я – Всевишній Бейт-Еля, де ти помазав пам’ятник, де ти склав мені обітницю. А нині піднімися, вийди з землі цієї й повернися на землю батьківщини твоєї.

14. І відповідали Рахель і Леа, і сказали вони йому: Чи є в нас ще доля і спадщина в домі батька нашого?

15. Хіба не чужими вважаємося ми в нього, бо продав він нас? І він витрачав і проїдав срібло наше;

16. Але все багатство, що визволив Всесильний у батька нашого, - нам це і дітям нашим. А нині все, що сказав тобі Всесильний, роби!

17. І піднявся Яаков, і посадовив він дітей своїх і дружин своїх на верблюдів;

18. І повів він все своє надбання, ним придбане, що здобув в Падан-Арамі, - щоби прийти до батька свого, Іцхака, на землю ханаанську.

19. А Лаван пішов стригти свою дрібну худобу, і вкрала Рахель ідолів, що в її батька.

20. І викрав Яаков серце Лавана-арамейця тим, що нічим не повідомив йому, що тікає він;

21. І втік він з усім, що в нього, і піднявся він, і перейшов річку і попрямував він до гори Ґіл’ад.

22. І повідомлено було Лавану третього дня, що втік Яаков;

23. І взяв він братів своїх з собою, і гнався він за ним, сім днів путі, і наздогнав його біля гори Ґіл’ад.

24. І прийшов Всесильний до Лавана-арамейця уві сні вночі, і сказав Він йому: Стережися, щоб не говорити тобі з Яаковом від доброго до поганого.

25. І наздогнав Лаван Яакова. А Яаков розташував намет свій на горі, і Лаван поставив зі своїми братами на горі Ґіл’ад.

26. І сказав Лаван Яакову: Що зробив ти, адже вкрав ти серце моє й увів дочок моїх як наче взятих у полон мечем!

27. Чому ти приховався, тікаючи і вкрав у мене, і не сказав мені, а я відіслав би тебе з радістю і з піснями, з тимпанами й лірою;

28. І не дав ти мені поцілувати синів моїх і дочок моїх. Цього разу по-дурному ти вчинив;

29. Є можливість в моєї руки зробити вам зло, але Всесильний батька вашого минулою ніччю сказав мені так: Бережися говорити з Яаковом від доброго до поганого;

30. А нині, якщо ти пішов, бо тягнула тебе туга за домом батька твого, то чому вкрав ти мої божества?

31. І відповів Яаков, і сказав Лавану:  Тому що боявся я, бо сказав, - може забереш у мене дочок своїх;

32. У кого ж знайдеш свої божества, - не житиме. При наших братах впізнай, що твого є в мене – і бери собі. І не знав Яаков, що Рахель вкрала їх.

33. І ввійшов Лаван в намет Яакова, і в намет Леї, і в намет двох рабинь, і не знайшов, і вийшов з намету Леї, і ввійшов у намет Рахелі;

34. А Рахель взяла ідолів і положила їх у верблюже сідло, і сіла на них. І обмацав Лаван увесь намет і не знайшов;

35. І сказала вона батькові: Хай не подивиться гнівно пан мій, що не можу піднятися перед тобою, бо звичайне жіноче в мене. І шукав він і не знайшов ідолів.

36. І запалав гнів в очах Яакова і сперечався він з Лаваном. І відповідав Яаков, і сказав: У чому злочин мій і в чому гріх мій, що ти погнався за мною?

37. Ось, ти обмацав усі речі мої, - що ти знайшов з усіх речей свого дому, поклади сюди перед братами моїми і перед своїми братами, і хай судять вони між нами обома!
38. Двадцять років цих я у тебе: у овець твоїх і у кіз твоїх не було викидня, і баранів худоби твоєї я не їв;

39. Розтерзаного я не приносив тобі, я оплачував це, з мене ти стягував, вкрадене вдень і вкрадене вночі;

40. Було мені: удень спека мене виснажувала, а паморозь вночі і сон тікав від очей моїх;

41. Таке було мені двадцять років у домі твоєму, служив я тобі чотирнадцять років за двох дочок твоїх і шість років за твою худобу, а ти чи не десять разів міняв платню мені;

42. Якби Всесильний батька мого Авраама і Страх Іцхака не був би зі мною, нині порожнім відіслав би ти мене. Муку мою і труди рук моїх бачив Всесильний і довів це минулої ночі.

43. І відповідав Лаван і сказав Яакову: Доньки – мої доньки, і діти – мої діти, і худоба – моя худоба, і все, що ти бачиш, моє воно. Але дочкам своїм – що я зроблю цим сьогодні, чи дітям їхнім, яких вони народили?

44. А тепер підемо, укладімо союз, я і ти, і (Він) буде свідком між мною і тобою.

45. І взяв Яаков камінь, і звів його постаментом;

46. І сказав Яаков братам своїм: Зберіть каміння! І взяли вони каміння і утворили пагорб. І їли вони там, на пагорбі;

47. І назвав його Лаван Йєґар-Сагадута, а Яаков назвав його Ґальед;

48. І сказав Лаван: Цей пагорб – свідоцтво між мною і тобою сьогодні. Тому назвав його Ґальед (пагорб-свідок);

49. А Міцпа - тому що сказав: Хай споглядає Творець між мною і тобою, коли ми зникнемо з очей один одного;

50. Якщо утиск будеш робити дочкам моїм і якщо візьмеш жінок крім дочок моїх, - дивись, немає нікого з нами: Всесильний є свідком між мною і тобою.

51. І сказав Лаван Яакову: Ось, цей пагорб і ось постамент, який поклав я між мною і між тобою;

52. Свідком цей пагорб і свідком цей постамент, що не перейду я за цей пагорб до тебе, і що ти не перейдеш до мене за цей пагорб і цей постамент для зла;

53. Всесильний Авраама і Всесильний Нахора хай чинять суд між нами, Всесильний батька їхнього. І поклявся Яаков Страхом батька свого Іцхака.

54. І заколов Яаков худобу на горі, і закликав він братів своїх їсти хліб. І їли вони хліб, і ночували на горі.

 

Глава 32

1. І встав Лаван рано-вранці і поцілував онуків своїх і дочок своїх, і благословив їх. І пішов і повернувся Лаван у своє місце;

2. А Яаков пішов шляхом своїм, і зустріли його ангели Всесильного; 

3. І сказав Яаков, побачивши їх: Це стан Всесильного. І нарік ім’я місцю тому: Маханаїм.