Chapter 1
Chapter 2
Inner Observation
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Answers for Topics
Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)
Вчення про десять сфірот
Частина четверта
Десять сфірот Акудім
Глава 6
З'ясовує повернення світел до створювача для отримання довершення
Містить двадцять два пункти: 1. У першому поширенні акудім світла не народилися повноцінними і тому повернулися до своїх коренів для довершення. І завдяки цьому утворилося клі. 2. У першому поширенні були чисте світло, яке є прямим світлом, і грубе світло, яке є відбитим світлом, змішані одне з одним. Але коли видалялися вони до коренів своїх, залишилося грубе світло внизу, бо не могло піднятися, і збільшилася його грубість, і стало воно клі. 3. Попри те, що повернулося світло на своє місце в другому поширенні на екран бхіни ґімель, все одно не змінило грубе світло свого стану клі, тому що при другому поширенні бракувало світла кетер. 4. Перше поширення акудім вийшло тільки в нефеш. 5. В акудім утворилися келім знизу вгору, спочатку - клі малхут, і в кінці – кетер, назворот від Некудім, де келім утворювалися згори вниз. 6. Спочатку з’явилася малхут рівня нефеш, а потім, коли утворився єсод рівня нефеш, додалося від нього світіння руах до малхут. 7. Світло руах прийшло від ВАК («вав кцавот» - шість кінців) зеїр анпіна, і тому в єсоді почалося світло руах розкриватися й довершуватися з приходом хеседу зеїр анпіна. 8. Існує п’ять хасадим - ХАҐАТ, нецах і год - відповідно до п’яти бхінот КАХАБ ТУМ, а єсод не є частковим хеседом, а він є сумарним щодо всіх п’яти хасадим - ХАҐАТ, нецах і год. 9. Коли вийшов єсод зеїр анпіна, розкрилася загальна нефеш зеїр анпіна, а коли вийшов год, розкрився один кінець нефеш зеїр анпіна і т.под., аж поки довершилися шість кінців. 10. Кожен з «кінців», проявів ХАҐАТ, нецах і год, вони з’явилися й додали загальне світіння нефеш до єсоду, але в самих п’яти бхінот жоден не додає нічого іншому. 11. Коли утворилася біна, була щодо самої себе – нефешом, і була руахом щодо зеїр анпіна, і нешамою для малхут. А коли утворилася хохма, була вона нефешом для себе самої і руахом щодо біни й т.под. 12. Коли утворився кетер, була в нього лише нефеш, але й ця бхіна не залишилася в нього, бо відійшла до створювача. 13. Коли з’явився кетер, у малхут були НАРАНХАЙ, а в решти сфірот не було, і вимушені були повернутися до створювача. 14. Кетер з’явився останнім і повернувся першим. А малхут з'явилася першою, а повернулася останньою. 15. Коли вийшов кетер, піднялася малхут на місце єсоду. І завдяки цьому отримала малхут навколишнє світло хая. А зеїр анпін отримав світло єхида, біна – хая, а хохма – нешама. 16. Коли піднялася хохма, додалося до біни світло єхида, зеїр анпін отримав навколишнє світло хая, а малхут – навколишнє світло єхида. 17. Коли піднялася біна, додалося до зеїр анпіна навколишнє світло єхида, і більшого за це не здобули зеїр анпін і малхут. 18. У кожній з бхінот є десять сфірот і включаються в п’ять, як внутрішні так і навколишні. 19. У десяти сфірот рош є п’ять світел внутрішніх і п’ять світел навколишніх, але від пе й униз де-АК є тільки п’ять внутрішніх і два навколишніх: єхида і хая. 20. Упродовж часу підйому кетера до створювача зникло розкриття світла єхида з малхут. 21. Коли завершив кетер свій підйом до створювача, знову розкрилося світло єхида для малхут. 22. Упродовж часу підйому хохми до створювача зникло розкриття світла хая з малхут. А коли хохма завершила свій підйом, повернулося розкриття світла хая до малхут.
У першому поширенні акудім світла не народилися повноцінними, тому повернулися до своїх коренів для довершення. І завдяки цьому утворюється клі
1) І з'ясуймо походження цих світел, що називаються акудім. Знай, що коли народилися, вийшли вони неповними. Причиною цього є те, що наміром Створювача було утворити наразі початок існування келім, щоб облачити світло для потреб отримувачів, аби змогли прийняти його. І тому, оскільки вийшли неповними та незавершеними, аби піднятися знову до своїх коренів, виправитися й удосконалитися. І завдяки цьому було утворене клі.
Ор пнімі
1. З'ясуймо походження цих світел, що називаються акудім. Знай, що коли народилися, вийшли вони неповними. Як написано вище, це відбулося тому, що тільки малхут отримала п’ять внутрішніх світел НАРАНХАЙ повністю, але інші дев’ять перших сфірот були неповними. Так, що зеїр анпіну бракувало кетера, біні не вистачало також хохми, хохмі бракувало також нешами, а в кетері був відсутній також руах. А зовнішніх келім для навколишніх світел не було там зовсім, як написано далі.
2. Оскільки вийшли неповними й незавершеними, аби піднятися знову до своїх коренів, виправитися й удосконалитися, бо між світлами навколишніми й світлами внутрішніми відбувалося взаємне співударяння, як написано вище (ч. 4, гл. 1, «Ор пнімі» п. 7), так що через це очистилися й піднялися до своїх коренів у пе - і тоді отримали своє доповнення.
У першому поширенні чисте світло, яке є прямим світлом і грубе світло, тобто відбите світло, були перемішані одне з одим. Проте при їхньому відході до своїх коренів залишилося грубе світло внизу, бо не могло піднятися, і додалося йому авіюту - і утворилося клі
2) Справа в тому, що звичайно ж властивість келім була в потенціалі, а не існувала ще реально, перебуваючи у світлі, бо була вона у вигляді світла, тільки більш грубого, з більшим авіютом, та приєднана своєю сутністю до нього, і тому вона, властивість клі, ще не розкрилася. Тому, коли вийшло це світло через пе назовні, вийшло все в змішаному стані, разом. А коли знову піднялися та довершилися, тоді, звичайно ж, внаслідок виходу світла за межі пе, те ж світло з властивістю келім, тобто грубіше, набуло тепер додаткового авіюту. І через це воно теж тепер не в змозі повернутися до свого джерела, як спочатку. І поширилося від нього чисте світло, і піднялося до свого джерела. І тоді додався в цьому грубому світлі до його авіюту ще більший авіют, і тоді довершилася властивість клі й залишилося ним.
Ор пнімі
3. Справа в тому, що, звичайно ж, властивість келім була в потенціалі. Спирається на десять сфірот рош, де відбите світло облачає знизу вгору, що є нічим іншим, як облаченням потенціальним, а не буквальним облаченням у дії, як описано це в «Ор пнімі» (ч. 4, гл. 1, п. 30).
4. Була вона у вигляді світла, тільки більш грубого, з більшим авіютом. Пояснення. Отже, відбите світло, що облачає й приймає десять сфірот де-рош знизу вгору, воно визначається як келім у потенціалі, які там є. І воно називається по відношенню до десяти сфірот прямого світла як світло грубе і з великим авіютом. І це тому, що воно є світлом відходу, тобто світлом, яке не приймається в малхут через екран, який затримує його, як відомо. І ось це відбите світло розширює клі малхут де-рош у десять сфірот «від неї і в неї», і поширюється з нею від пе й униз справжнім облаченням, що зветься ґуфом. І після видалення цього поширення з відбитого світла, що облачає, залишилося це відбите світло внизу у вигляді по-справжньому грубого світла.
5. Приєднана своєю сутністю до нього, і тому вона, властивість клі, ще не розкрилася. Оскільки відбите світло поєднане із самою суттю прямого світла та є чистим подібно до нього, без будь-якої відмінності. І хоча це світло відштовхування, яке є властивістю дін, при всьому тому розкрито це тільки по відношенню до клі отримання. Тоді як в рош, де відсутнє будь-яке облачення, як сказано вище (в «Ор пнімі», ч. 4, гл. 1, п. 30), це не визначається як дін. Навпаки, визначається як джерело рахамім. Адже це воно притягує і зв'язує з десятьма сфірот прямого світла, доки не приводить їх згори вниз всередину ґуф. Тому воно з’єднане з самою суттю прямого світла настільки, що неможливо визначити якусь відмінність між ними.
6. Тому, коли вийшло це світло через пе назовні, вийшло все в змішаному стані разом. Тобто навіть згодом, коли вийшло відбите світло за межі рош і поширилося разом із прямим світлом згори вниз для облачання в ґуф, усе одно, ще не виразною є тут різниця між прямим світлом і відбитим, яке облачається на нього та являє собою клі, а вони немов перемішані разом. Причина в тому, що в авіюті, котрий розкривається у відбитому світлі під час поширення його згори вниз, немає ніякого недоліку або ущербності. Він не є темнішим по відношенню до прямого світла, що облачається в нього. Навпаки, в авіюті вся його цінність і величина його рівня, бо якщо хоча б трохи меншим був би в нього авіют, бракувало б йому рівня його світла. І тому вони є рівними за ступенем важливості, і визначаються як такі, що змішані разом.
(Див. питання 43)
7. А коли знову піднялися та довершилися, тоді, звичайно ж, унаслідок виходу світла за межі пе те ж світло з властивістю келім, тобто грубіше, набуло тепер додаткового авіюту. Тобто авіют його визначається як недолік і як низький стан. І дається взнаки властивість дін, включена в нього, ще коли він був у рош, тобто те, що він є світлом відходу і суду, дін. Адже досі не було видно це через важливість того притягнення й облачення, які робить відбите світло, але тепер, коли відійшло й поширилося від нього пряме світло, ось, розкрилася властивість дін, що в ньому.
(Див. питання 12)
8. І через це воно теж тепер не в змозі повернутися до свого джерела для того, щоб бути включеним у відбите світло рош подібно до прямого світла. І це тому, що це відбите світло, яке поширилося й спустилося згори вниз, є повною протилежністю відбитому світлу рош, яке стоїть там у напрямку знизу вгору. Це означає, що віддаляє воно себе від облачення. («Ор пнімі», ч. 4, гл. 1, п. 30). І тому віддалені вони одне від одного з кінця в кінець, а воно залишилося внизу.
9. І поширилося від нього чисте світло, і піднялося до свого джерела. І тоді додався в цьому грубому світлі до його авіюту ще більший авіют. Тобто, крім того авіюту, що є в нього з моменту його виникнення, того, що є світлом видалення та обмеження, додався в нього додатковий авіют. Сталося це внаслідок того, що залишилося воно внизу без світла, і темрявою цією є новий авіют, якого не було включено в нього до поширення згори вниз. І знай, що цей новий авіют називається вище (у словах рава, гл. 3, п. 6) ім’ям ахораїм.
Хоча повернулося світло на своє місце під час другого поширення на екран бхіни ґімель, грубе світло при цьому не перестало бути властивістю клі, тому що в другому поширенні бракувало світла кетера
3) А якщо скажеш, що коли чисте світло знову спуститься й пошириться в клі, тоді знову очиститься клі, як і спочатку, і позбавиться функції клі. То відповідь на це така, що не повернулися всі десять сфірот, які піднялися до свого джерела, знову всі вниз, а тільки дев’ять нижніх спустилися, а вища, тобто кетер, залишається завжди зі створювачем. І таким чином виходить, що світло хохма є тим, що при поверненні облачилося в клі кетера, і так само вся решта сфірот - і можуть келім отримати від нього тепер світло менше, ніж те, що було в них на початку.
(Див. питання 70)
Ор пнімі
10. Якщо скажеш, що коли чисте світло знову спуститься й пошириться в клі, тоді знову очиститься клі, як і спочатку, і позбавиться функції клі, тому що після того, як пряме світло поширилося в ньому знову, і було б обмежене всередині його авіюту, як і раніше, а величина цього авіюту притягує більше світло, і більше немає тут жодної ознаки зменшення авіюту, бо світло й клі змішані разом. І тому, звідки з’явиться в нас потім можливість розрізнити між світлом і клі?
(Див. питання 71)
20. Тільки дев’ять нижніх спустилися, а вища, тобто кетер, залишається завжди зі створювачем. І таким чином виходить, що світло хохма є тим, що при поверненні облачилося в клі кетера, і так само вся решта сфірот. Виходить, що кожній сфірі бракує наповнення світлом, гідним для неї. Адже світло хохми не наповнює клі кетера, а світло біни не наповнює клі хохми і т.п. Таким чином, у кожному клі залишається якась величина авіюту, яка не є облаченням світла, від якої ще не відокремився той додатковий авіют, що придбаний під час першого видалення. І це те, що залишилося великим проявом для клі щодо світла.
(Див. питання 72)
Перше поширення акудім вийшло тільки в нефеш
4) Необхідно знати, що всі народилися виключно як бхіна нефеш. Про це говорить нам вислів: "Поклявся Творець своєю нефеш…», - тому що Ацилут, який називається Некудім, як ми сказали, і він називається АВАЯ, клянеться тим, хто більший за нього, і це – світ Акудім, який народився лише з бхіною нефеш. І в це заглибся - і побачиш, наскільки глибокими є задуми Творця, бо навіть вищий світ Акудім є не більше, ніж бхіна нефеш.
Ор пнімі
30. Необхідно знати, що всі народилися виключно як бхіна нефеш. Слід знати тут три передмови:
1) Послідовність приходу світел така, що спочатку приходить нефеш у клі кетера. А коли приходить світло руах у клі кетера, опускається нефеш у клі хохми, а руах одягається в клі кетера. А коли приходить світло нешама в клі кетера, опускається руах у клі хохми, а нефеш - у клі біни і т.п. І так продовжується до тих пір, поки не приходить єхида в клі кетера, а нефеш - у клі малхут.
2) Величина світла залежить від кількості келім, що існують у світла. Якщо є в нього одне клі, є в нього тільки нефеш. Якщо є в нього два клі, має воно два світла - нефеш, руах. І так – аж поки буде в нього п'ять келім, тоді є в нього НАРАНХАЙ.
3) Кожен нижній, який проходить через вищого, залишає там свій корінь. Тому кожне світло, що приходить у кетер, є лише нефеш того світла. Наприклад: якщо приходить нефеш у клі кетера, то це тільки нефеш де-нефеш, а коли приходить руах у кетер, то це тільки нефеш де-руах. Так само і з нефеш де-нешама і т.п.
Це відбувається внаслідок того, що є в нього лише одне клі, яке отримує тільки нефеш. Якщо ж руах приходить у кетер, а нефеш опускається в хохму, виходить, що залишила свій корінь у кетері, і він світить їй бхіною руах де-нефеш. І тоді є в нефеш двоє келім - кетер і хохма, і є в неї нефеш-руах де-нефеш. Подібним же чином, коли прийшло світло нешама в клі кетера, воно є нефеш де-нешама, тому що це одне клі. А нефеш опускається в біну, а руах з коренем цієї нефеш, що є руах де-нефеш, опускається в клі хохми. А корінь нефеш, який залишився в кетері, виростає до нешама де-нефеш, і є тепер у нефеш НАРАН і троє келім. А в руах - двоє келім: його корінь, що знаходиться в кетері, - це руах де-руах, і в хохмі - нефеш де-руах. У нешами є одне клі й нефеш де-нешама.
Подібним же чином відбувається і з іншими, доки нефеш не прийде в малхут. Це означає, що тоді придбала вона п'ять келім, і є в неї НАРАНХАЙ де-нефеш: нефеш з її власного місця і ЙАХАНАР (єхида-хая-нешама-руах) від тих келім, через які вона пройшла. Так само й світло руах, коли приходить у кетер, - воно тільки нефеш де-руах. Але коли приходить на своє місце, є в нього нефеш у його місці і ЙАХАН від тих трьох келім, через які воно пройшло. І так далі, у тому ж порядку.
Отже, усі п'ять світел НАРАНХАЙ, коли вони на своєму власному місці, визначаються тільки як нефеш, інші ж світла вони отримують від келім, через які пройшли і в яких залишили свої корені.
В Акудім народжувалися келім знизу вгору. Спочатку - клі малхут і в кінці – кетер, на противагу світу Некудім, де келім народжувалися згори вниз
5) І ось утворилися всі десять сфірот, але не утворилися вони всі разом, тільки бхіна малхут зі світу Акудім вийшла спочатку - протилежне тому, що було у світі Некудім. (Див. питання 80)
Спочатку утворилася малхут рівня нефеш, потім, коли з’явився єсод рівня нефеш, додалося від нього до малхут світіння руах
6) І малхут ця народилася тільки як нефеш, тому що немає сфіри, у якої не було б НАРАН, як відомо, - тільки вийшли вони зараз на рівні нефеш. Отже, спочатку з’явилася малхут на рівні нефеш, потім, коли з’явився єсод, у ньому відкрилася тільки бхіна нефеш самого єсоду. Однак додалося світіння в малхут - і в ній відкрилася бхіна руах.
Ор пнімі
40. Отже, спочатку з’явилася малхут на рівні нефеш. Пояснення. У світі Некудім келім передували світлам, тому що спочатку вийшли з решімот парцуфа САҐ келім КАХАБ, зеїр анпін і малхут. Потім прийшли всі світла в кетер, і кетер дав у хохму дев'ять світел, хохма передала в біну вісім світел і т.п., поки малхут не отримала своє світло на завершення всього. Але в Акудім келім були утворені внаслідок очищення за принципом істаклут бет (букв. «вдивляння друге), коли першою очистилася бхіна далет і стала клі малхут, потім очистилася бхіна ґімель, ставши клі зеїр анпіна і т.п. Але клі малхут народилося ще до всіх.
50. Потім, коли з’явився єсод, у ньому відкрилася тільки бхіна нефеш самого єсоду. Хоча світло єсод - руах, але все одно є в ньому тільки частина нефеш де-руах. Адже кожна бхіна, що приходить в кетер, - є в ній тільки кетер. Так само й кожна бхіна на своєму місці, - є в ній тільки її власна нефеш, інші вона отримує від келім, через які пройшла.
60. Однак додалося світіння в малхут - і в ній відкрилася бхіна руах, тому що коли притягується руах на якийсь рівень, притягується він у клі, що належить кетеру. І тоді спускається нефеш у клі хохми, а корінь її, що залишила в кетері, став їй руах де-нефеш. А оскільки руах, який є зеїр анпіном, у якого «шість кінців», тому й руах ділиться на шість ступенів - ХАҐАТ НЕГІ, як він пояснює далі.
І коли єсод приходить від ВАК де-руах у клі кетера, тоді нефеш досягає загального руах де-нефеш. Про це сказано, що коли вийшло світло єсода в ґуф, «додалося світіння в малхут - у ній відкрилася бхіна руах». І в подальшому, після того, як прийшло світло біни в ґуф, малхут одержує від нього світло нешама; зеїр анпін при цьому отримує від нього тільки руах.
Світло руах приходить від ВАК де-ЗА, тому світло руах почало проявлятися в єсоді та прийшло до досконалості з приходом хеседу де-ЗА
7) А сенс цього той, що оскільки суть руаха приходить від ВАК, як відомо, тому після того, як прийшов єсод, почала розкриватися в малхут бхіна руах і не завершується повністю до тих пір, поки не розкрився весь ВАК - від єсоду до хеседу. І тоді завершується повністю бхіна руах, що в малхут. І коли приходив кожен з них, розкривався в малхут один «кінець» з загальної бхіни руах, як написано в Зоар, глава «Трума».
Ор пнімі
70. Тому після того, як прийшов єсод, почала розкриватися в малхут бхіна руах і не завершується повністю до тих пір, поки не розкрився весь ВАК. Адже зеїр анпін - це тільки одна бхіна з чотирьох уже відомих нам, і це бхіна ґімель, як відомо. Але є в ньому шість «кінців», які називаються ХАҐАТ НЕГІ. Тому світло руах довершується лише після того, як облачається в шість цих келім. І це те, що каже рав, що світіння руах, яке малхут отримує від зеїр анпіна, довершується лише, коли розкриються всі його ВАК, бо тоді довершується зеїр анпін.
(Див. питання 115)
Загалом є п’ять хасадим - ХАҐАТ НЕГ, відповідно до п’яти бхінот - КАХАБ ТУМ, а єсод не є частковим хеседом, він включає в себе всі п’ять хасадим - ХАҐАТ НЕГ.
8) І вже відомо, що єсод не з суми всіх ВАК, тому що вони тільки п'ять хасадим - від хеседу до году. Але єсод не бере для себе особистий хесед, а тільки включаються в нього всі п’ять «кінців». Виходить, що загальний руах - це те, що розкрилося в малхут, коли приходить єсод, але коли з’являється год або нецах і так далі з решти сфірот, тоді розкривається бхіна реальних кцавот (кінців) руаха, що в малхут.
Ор пнімі
80. Єсод не з суми всіх ВАК, тому що вони тільки п'ять хасадим - від хеседу до году. Є в цьому істинне, первинне розуміння, яке потрібно добре збагнути. Адже насправді немає в усіх десяти сфірот більше, ніж п’ять бхінот, якими є корінь, що зветься кетер, і чотири бхіни, звані хохма, біна, зеїр анпін і малхут. І ці п’ять бхінот визначаються ще в самому прямому світлі. Як написано це в першій частині. А те, що ми вирізняємо в бхіні ґімель шість сфірот, ХАҐАТ НЕГІ, то немає в цьому ніякого додатку до п’яти бхінот, просто вони є особливим проявом тих самих п’яти бхінот у вигляді їхнього включення в зеїр анпін. Зменшуються вони в ньому до трьох сфірот ХАҐАТ, а сфіра нецах, що в ньому, є його особистою властивістю, а сфіра год, що в ньому, є включенням малхут, що в зеїр анпіні.
І обов’язковість визначати подвоєння п’яти бхінот, особливо в зеїр анпіні, - є в цьому велика важливість, бо сума всього світла, що приймається в парцуфи, визначається двома бхінот - світло хохма і світло хасадим, відстань між якими є дуже великою. І вже наведено це в частині 1 (в «Ор пнімі», гл. 1, п. 5). І вони називаються також іменами «світло ҐАР («ґімель рішонот» - три перших)» і «світло ВАК». Це тому, що світло хохма визначається тільки в трьох перших сфірот - кетер, хохма, біна, і там – єхида, хая і нешама. Але руах і нефеш, якими є зеїр анпін і малхут, є в них тільки світло хасадим, і навіть в їхніх ҐАР, як написано в Зоар (гл. «Мішпатім», п. 520): «Голова царя виправляється хеседом і ґвурою».
І через те, що також і три перших сфіри зеїр анпіна, КАХАБ, є лише світлом хасадим, ось виходить для нас особливе визначення трьох перших бхінот у плані того, що вони є лише світлом хасадим. І виходить таким чином, два види трьох перших бхінот: або світіння хохми, або світіння хасадим. Три перших бхіни, коли вони є світлом хохми, звуться іменами кетер, хохма, біна. А в тому сенсі, що вони є світлом хасадим, називаються іменами хесед, ґвура, тіферет, тобто в зеїр анпіні, як вже пояснено. І тому іноді ми називаємо п’ять бхінот КАХАБ, зеїр анпін і малхут, тобто тоді, коли три перших сфіри є світлом хохма, а іноді ми називаємо їх ХАҐАТ НЕГ, або п’ять хасадим, і це тоді, коли три перших сфіри є виключно світлом хасадим. І пам’ятай це в усіх місцях.
І разом з цим ті п’ять хасадим, ХАҐАТ НЕГ, не вважаються п’ятьма категоріями авіюту, як п’ять загальних бхінот, бо світло хасадим, як таке, є лише бхіною ґімель, і воно називається світлом руах. Так, що немає ніякої відмінності щодо величин авіюту в цих шести сфірот - ХАҐАТ НЕГІ.
(Див. питання 18-19)
90. Єсод не бере для себе особистий хесед, а тільки включаються в нього всі п’ять «кінців». Адже крім п'яти властивостей немає тут нічого більше, як уже говорилося. Тому сфіра єсод визначається як третя з п'яти загальних властивостей, зі сторони взаємовключення і сполучення властивостей рахамім і дін. Так, що п’ять визначень, ХАҐАТ НЕГ, вони є рахамім і дін кожен як такий, і з боку рахамім вони називаються п’ятьма хасадим, а з боку дін вони називаються п’ятьма ґвурот. А у сфірі єсод – там місце сполучення властивостей рахамім і дін, і там взаємовключення п’яти хасадим і п’яти ґвурот, одних в одні, і виправляються разом, і звідси даються малхут. І це те, що сказав: «Але єсод не бере для себе особистий хесед, а тільки включаються в нього всі п’ять «кінців», як пояснено.
Коли з’явився єсод де-зеїр анпін, розкрилася загальна нефеш де-зеїр анпін, а коли з’явився год - розкрилося перше закінчення нефеш зеїр анпіна і т.п., доки не довершилися всі шість закінчень (вав кцавот)
9) Усе це - щодо властивості малхут, але те, що стосується вав кцавот зеїр анпіна, це проходить наступним чином. З появою єсоду розкривається сукупність п'яти кінців зеїр анпіна лише в бхіні нефеш, але коли з’являється год, тоді розкривається один кінець нефеш зеїр анпіна. І так, аж поки довершаться всі шість кінців.
Кожен з кінців з ХАҐАТ НЕГ, коли всі вони з’явилися, дали загальне світіння нефеш в єсод, але в самих п'яти бхінот жоден не додає нічого іншому
10) Існує ще одна відмінність між єсодом та іншими п'ятьма кінцями. Полягає вона в тому, що коли з’явився год, дав він силу своєї сукупності знову в єсод, тільки властивість нефеш. Так само - і в усіх інших, доки не з’явився хесед, який теж дав по виході свою сукупну силу в єсод. І зовсім інше – в решті п’яти «кінців», бо при приході одного, не додавав він жодних додатків іншому, анітрохи, бо всі – рівні, тільки коли довершилися всі шестеро, тоді виходить, що завершився весь зеїр анпін в обсязі нефеш.
Ор пнімі
100. І зовсім інше – в решті п’яти «кінців», бо при приході одного, не додавав він жодних додатків іншому, анітрохи, бо всі – рівні. Адже оскільки єсод - це лише бхіна взаємовключення п’яти «кінців», тому він зобов’язаний бути під їхнім впливом і тому з приходом кожного з «кінців» він наповнюється і вдосконалюється. Тоді як самі п’ять «кінців», які є п’ятьма бхінот, відділених одна від одної, як п’ять загальних бхінот, тому жоден не додає нічого іншому, тому що кожен обмежує себе у своїй властивості.
Коли утворилася біна, була вона нефеш щодо себе, руах - для зеїр анпіна і нешама - для малхут. Коли утворилася хохма, була вона нефеш щодо себе, для біни - руах і т.п. І коли утворився кетер - був він нефеш щодо себе, руах - для Аби і т.п.
11) Після цього утворилася біна: бхіною нефеш виключно до себе, бхіною руах для зеїр анпіна і бхіною нешама для малхут. Потім утворюється хохма: нефеш - для себе, руах - для біни, нешама - для зеїр анпіна і хая - для малхут. І після цього утворюється кетер: бхіною нефеш по відношенню до себе, руах - для Аби, нешама - для Іми, хая - для зеїр анпіна та єхида - для малхут.
Ор пнімі
200. Адже коли прийшла в кетер, то було в неї тільки одне клі, яке могло отримати тільки нефеш. І тоді опускається руах у клі хохми, а корінь його, що залишився в кетері, стає руах для зеїр анпіна. З ним спускається також руах де-нефеш у клі хохми. А корінь нефеш, що залишився в кетері, тому що немає зникнення в духовному, обернувся на нешама де-нефеш. Таким чином, є тепер у нефеш НАРАН, у руах – нефеш-руах і в нешама - нефеш.
Так само, коли з’явилася хохма й прийшла в клі кетера, є в неї там тільки нефеш де-хая. Тоді опускається нефеш де-нешама в клі хохми з нешама де-нефеш і з руах де-руах. Корінь нефеш, що залишився в кетері, став тепер хая де-нефеш, а корінь руах, що залишився в кетері, став тепер нешама де-руах, і корінь нешама, що залишився в кетері, став тепер руах де-нешама. Таким чином, на ступені знаходиться на даний момент нефеш де-хая, нефеш-руах де-нешама, НАРАН де-руах і НАРАН де-нефеш.
І коли вийшло світло єхида в клі кетера, немає в нього нічого, крім своєї нефеш, тому що є в нього тільки одне клі. І тоді спускається хая в клі хохми, а з нею руах де-нешама з нешама де-руах і з хая де-нефеш. Корінь хая, що залишився в кетері, стає руах де-хая, а корінь нешама, що залишився в кетері, стає нешама для нешама і т.п.
І немає в цьому ніяких складнощів. Адже рав каже (ч. 3, гл. 12, п. 7), що відбите світло, яке піднімається в акудім та облачає собою пряме світло, робить усі келім відповідними одному рівню. Рівень кожного з них - кетер.
Справа в тому, що тут виходять КАХАБ ТУМ у висоту й КАХАБ ТУМ вшир. Тобто п’ять разів виходять КАХАБ ТУМ одні на одних вшир, коли немає між ними ніякої різниці. Але КАХАБ уздовж, звичайно ж, відрізняються одна від іншої. Так, у його кетері є тільки нефеш де-кетер, в хохмі - тільки нефеш-руах де-хохма, а в біні – тільки НАРАН де-нешама, і т.п.
Коли з’явився кетер, у ньому було тільки світло нефеш. Але й ця бхіна не залишилася в ньому, бо видалилася до створювача
12) Адже коли з’явився кетер, останній з усіх, вийшов він тільки на рівні нефеш. Про це говорить нам вислів: "Поклявся Творець своєю нефеш...". Але навіть і ця бхіна нефеш кетера не залишилася у світі Акудім, бо знову зникла, і залишилася злитою зі своїм місцем у своєму створювачі.
Ор пнімі
300. А рівень кетер притягується не інакше, як бхіною далет. І ось бхіна далет ще не поновилася в зівуґу де-акаа після того, як очистилася при відході першого поширення де-акудім, тому що бхіна далет не залишила за собою решімо, і тому зникло це велике світло відтак і надалі з усіх парцуфів і світів.
(Див. питання 114)
Коли прийшов кетер, були в малхут НАРАНХАЙ, а в решти сфірот бракувало, і були змушені повернутися до створювача
13) Однак, коли з’явився кетер, малхут виявляється сповненою всіма п'ятьма внутрішніми світлами - НАРАНХАЙ. Але бракує наразі ще всіх тих сфірот, які вийшли незавершеними, без наповнень, що відбулося буквально з довершеним наміром. Тому повинні вони знову піднятися до створювача, щоб отримати від нього своє наповнення. (Див. питання 117)
Кетер вийшов останнім, а повернувся першим. Малхут вийшла першою, а повернулася останньою
14) І тепер назад кетер повертається раніше за всіх. Виходить, що вийшов він останнім, а увійшов першим. А в малхут було навпаки: вийшла першою, а увійшла останньою. Про це говорить нам вислів: "Я - перший, і Я - останній", і пояснення цього вислову буде виправданим як щодо сфіри кетер, так і щодо сфіри малхут, просто вони суперечні одне одному. Адже, як відомо, «Я» (івр. «ані») - це назва малхут, а «не існує» (івр. «ейн» - ті ж букви, що і в «ані») – це назва кетера.
(Див. питання 112)
Ор пнімі
400. І тепер назад кетер повертається раніше за всіх. Виходить, що вийшов він останнім, а увійшов першим. Уже з’ясувалося це вище, що в першому очищенні від бхіни далет до бхіни ґімель відразу ж зникає ступінь кетера з ґуфа, тому що зівуґ де-акаа, що відбувся на бхіну ґімель, уже породжує лише десять сфірот рівня хохма. А світло кетера зникло у своєму джерелі.
1. А в малхут було навпаки: вийшла першою, а увійшла останньою.., бо зникла вона тільки після того, як очистився екран від усього свого авіюту та зрівнявся своїми властивостями зі створювачем.
Коли кетер відійшов, малхут піднялася в місце єсоду, отримавши завдяки цьому навколишнє світло хая. Зеїр анпін отримав єхида, біна - хая, а хохма - нешама
15) І ось, коли зник кетер у своєму джерелі, піднялася хохма до місця кетера, а біна - до місця хохми, і так само - всі інші, так що малхут перебуває в місці єсоду. Унаслідок цього підйому до місця єсоду додалося в ній світло, і було їй одне навколишнє світло, що відповідає «хая пніміт (внутрішній)». Також і зеїр анпін піднявся на один ступінь, і додалася в ньому єхида від внутрішніх світел. І тепер довершилися в ньому п'ять внутрішніх світел. У біні додалася внутрішня хая, і в хохмі додалася внутрішня нешама.
Ор пнімі
2. І ось, коли зник кетер у своєму джерелі, піднялася хохма до місця кетера, а біна - до місця хохми, і так само - всі інші. Як уже говорилося, підйом малхут у місце єсоду означає, що екран бхіни далет, який є бхіною клі малхут, піднявся й очистився до бхіни ґімель. А бхіна ґімель є бхіною клі єсоду. І тоді вище світло, що не припиняється, здійснює зівуґ на екран бхіни ґімель, від якого народжуються десять сфірот рівня хохма. "Зник кетер у своєму джерелі, піднялася хохма до місця кетера, а біна - до місця хохми, і так само - всі інші".
(Див. питання 83)
3. Унаслідок цього підйому до місця єсоду додалося в ній світло, і було їй одне навколишнє світло, що відповідає «хая пніміт», бо тепер досягла малхут шосте клі з рівня бхіни ґімель завдяки своєму підйому в єсод, що визначається як зовнішнє клі щодо бхіни далет. І облачається в неї навколишнє світло хая - у це зовнішнє клі.
4. Також і зеїр анпін піднявся на один ступінь, і додалася в ньому єхида від внутрішніх світел. І тепер довершилися в ньому п'ять внутрішніх світел, бо тепер здобув він п'яте клі. А оскільки є в нього п'ять келім, поширюються в них п'ять світел НАРАНХАЙ повністю.
5. У біні додалася внутрішня хая, бо придбала четверте клі, і є в неї місце для світла хая.
(Див. питання 118)
6. У хохмі додалася внутрішня нешама. Оскільки набула третього клі, і є в неї місце для поширення світла нешама, котре відноситься до хая.
Коли піднялася хохма, у біну додалася єхида, зеїр анпін отримав навколишнє світло де-хая, а малхут – навколишнє де-єхида
16) Після цього піднялася хохма до створювача, а біна піднялася в місце кетера, і додалася в ній бхіна внутрішньої єхиди, і довершилася вона всіма п'ятьма внутрішніми світлами. А в зеїр анпіні додалося одне навколишнє світло, що відповідає внутрішньому світлу хая. А в малхут додалося більш високе навколишнє, яке відповідає внутрішній єхиді.
Ор пнімі
7. Після цього піднялася хохма до створювача, а біна піднялася в місце кетера. Тобто також і екран бхіни ґімель очистився до бхіни бет, і вийшли десять сфірот рівня біна. Тоді зникло й світло хохма, піднявшись до створювача. Тоді визначається, що малхут піднялася в біну, бо там місце зівуґу в малхут. А зеїр анпін - у місце хохми, а біна - у місце кетера.
8. І додалася в ній бхіна внутрішньої єхиди, і довершилася вона всіма п'ятьма внутрішніми світлами, бо розкрила п'яте клі, і є тепер місце для облачення єхиди.
9. А в зеїр анпіні додалося одне навколишнє світло, що відповідає внутрішньому світлу хая. А в малхут додалося більш високе навколишнє, яке відповідає внутрішній єхиді. Тобто під час здійснення зівуґу бхіни бет, коли утворився рівень біни, коли біна прийшла до кетера, а зеїр анпін до хохми, і тоді досяг зеїр анпін клі для навколишнього світла де-хая на рівні біни. А малхут досягла цього свого місця бхіни бет навколишнього де-єхида.
(Див. питання 113)
Коли піднялася біна, до зеїр анпіна додалося навколишнє світло єхида, і більш за це зеїр анпін і малхут не прибдали нічого
17) Слідом за цим піднявся хесед у місце кетера, оскільки біна піднялася до свого створювача. І тоді додалася зеїр анпіну також бхіна другого вищого навколишнього світла, що відповідає внутрішньому світлу єхида. А відтак і далі не придбали нічого зеїр анпін і малхут, і не додалося їм більше додатків світла.
Ор пнімі
10. Слідом за цим піднявся хесед у місце кетера, оскільки біна піднялася до свого створювача. Іншими словами, екран бхіни бет очистився до бхіни алеф, і це зветься, що малхут піднялася в хохму, і тоді зменшилися десять сфірот до рівня зеїр анпіна. І зникло світло біни з парцуфа, і піднялося до свого джерела, до створюювача. І це те, що сказано: «Піднявся хесед у місце кетера», тобто зеїр анпін - у місце кетера, а малхут - на місце хохми.
20. І тоді додалася зеїр анпіну також бхіна другого вищого навколишнього світла, що відповідає внутрішньому світлу єхида. Це означає, що вийшов рівень бхіни алеф, що є ступенем зеїр анпіна, що приходить у клі кетера, і малхут – у клі хохми. Тоді придбав зеїр анпін навколишнє світло де-єхида від цього нового клі, і слід знати, що навколишнє світло прагне завжди світити в парцуфі, бо все очищення зроблено саме з цієї причини. Проте воно потребує клі, і тому, коли здобувають шосте та сьоме клі, світять у них відразу ж навколишні хая і єхида.
(Див. питання 119)
30. А відтак і далі не придбали нічого зеїр анпін і малхут, і не додалося їм більше додатків світла. Причина в наступному: відбувся зівуґ де-акаа на бхіну алеф, що в рош, яка називається ейнаїм. Відбите світло цього зівуґу дуже мале, тому що авіют у цього екрана дуже слабкий. Тому називається він «істаклут дак» (букв. «тонке вдивляння»), і це є у рава (ч. 3, гл. 11, п. 6), де він каже, що «гевель ейнаїм» не поширюється вниз, а залишається на своєму місці в рош, де «гевель» означає відбите світло, що виходить завдяки зівуґу де-акаа.
І тому тільки зеїр анпін, що стоїть зараз у кетері, може отримати від світіння зівуґу в ейнаїм. І хоча світіння його не спускається нижче рош, усе одно, оскільки малхут де-рош зробилася кетером для ґуфа, тому зеїр анпін став близьким до рош і може отримувати від ейнаїм. Тоді як малхут, що стоїть зараз у хохмі, уже перебуває повністю нижче від рош і не в змозі нічого отримувати від зівуґу бхіни алеф, тому що не може отримувати ніякого навколишнього світла від світіння ейнаїм, як пояснено.
А потім, коли піднялася малхут до кетера, зникає також рівень зеїр анпіна у створювачі, і тоді припиняється повністю зівуґ де-акаа, тому що екран, що очищується до рівня кетера, не має більше авіюту, достатнього для акаа (ударяння) і не піднімає відбите світло. І тому світіння малхут, яке отримує там, є дуже малим і не вважається навколишнім світлом для малхут.
І це те, що він каже, що зеїр анпін і малхут не придбали нічого більше й не додалося їм більше додаткового світла. І це через вже пояснену причину, що малхут не в змозі отримати навіть від ейнаїм, бо не світять вони нижче від рош. А зеїр анпін після того, як отримав друге навколишнє світло, вже перебуває у своєму джерелі, у створювачі. І тому немає в них більше, ніж п’ять внутрішніх і два навколишніх.
(Див. питання 120)
Кожна бхіна складається з десяти сфірот, які включаються у п'ять, як у внутрішні, так і в навколишні
18) А справа в тому (одним вступним словом, бо слід тобі знати) з’ясувалося вище, що в кожній з бхінот кожного світу та кожного парцуфа є десять сфірот, не менше й не більше. І їх, внутрішніх світел - десять, і навколишніх - десять, але десять внутрішніх включаються лише в п'ять відповідно до п'яти бхінот парцуфів, що є в них. Це Аріх Анпін, і Аба ве-Іма, і Зеїр Анпін, і Нуква. Самі вони називаються НАРАНХАЙ сукупності кожного зі світів окремо. І так само і в навколишніх світлах - їх десять, а включені у п’ять.
Ор пнімі
40. Це дуже просто, бо немає тут більше, ніж п'ять бхінот, на які й народжуються п'ять ступенів: КАХАБ, зеїр анпін і малхут, або п'ять парцуфів: Аріх Анпін, Аба ве-Іма, Зеїр Анпін і Нуква. Однак ступінь зеїр анпін, тобто бхіна ґімель, складається з шести сфірот: ХАҐАТ НЕГІ. І між ними не існує жодної різниці за рівнем, тому що у всіх них одна й та ж величина авіюту. Тому не існує більше, ніж п'ять внутрішніх світел і п'ять світел навколишніх.
У десяти сфірот рош є п'ять світел внутрішніх і п'ять світел навколишніх. Але від пе де-АК і нижче є лише п'ять внутрішніх і два навколишніх - єхида та хая
19) Отже, знай, що у всіх світлах, світах і парцуфах, що існують від хотем Адама Кадмона й вище, у кожному парцуфі завжди існують у повноті всі ці бхінот, якими є п'ять внутрішніх сфірот, що складаються з десяти часткових сфірот, а також п'ять навколишніх, що складаються з десяти часткових сфірот. Але від пе Адама Кадмона й нижче, до соф усіх світів, є тільки п'ять внутрішніх світел і два вищих навколишніх, що відповідають хая та єхида. І не більше, тому що від цього стану й далі світло зменшується. Тому у світі Акудім, що є світлами, які виходять з пе Адама Кадмона, було тільки п’ять внутрішніх світел і два світла навколишніх, і немає більше. І пам’ятай цю передмову.
Ор пнімі
50. У всіх світлах, світах і парцуфах, що існують від хотем Адама Кадмона… Тобто в десяти сфірот рош АК, куди відбите світло піднімається від малхут де-рош і вгору, і облачає дев’ять перших сфірот. А малхут де-рош називається пе, де стоїть екран бхіни далет, а зеїр анпін де-рош називається хотем, звідки й починається пряме світло рош.
60. Але від пе Адама Кадмона й нижче, до соф усіх світів, є тільки п'ять внутрішніх світел і два вищих навколишніх, що відповідають хая та єхида. Тобто в десяти сфірот ґуф, які спускаються згори вниз, щоби одягатися в келім, немає більше двох вищих навколишніх світел - хая і єхида. Причиною цього є нестача зовнішніх келім, які потрібні для розкриття навколишніх НАРАН. Оскільки зовнішні келім, необхідні для отримання навколишніх світел, народжуються внаслідок зівуґів де-акаа, котрі відбуваються під час очищення екрана і його підйому до створювача. А оскільки зівуґ де-акаа не відбувається від бхіни алеф і вище, тому не можуть народитися більше двох зовнішніх келім: одне - для єхида і одне - для хая.
(Див. питання 122)
У той час, як піднімався кетер до створювача, зникло розкриття єхида з малхут
20) І знай, коли кетер піднявся до створювача, у тій же мірі, протягом того ж часу, що відбувався його підйом, від малхут видалилося розкриття світла єхида, яке є світлом, що протягнулося до неї від кетера, і оскільки кетер піднімався і видалявся, не було в нього наміру світити їй, а залишив у ній лише решімо.
Ор пнімі
70. Коли кетер піднявся до створювача, у тій же мірі, протягом того ж часу, що відбувався його підйом, від малхут видалилося розкриття світла єхида, яке є світлом, що протягнулося до неї від кетера, бо після того, як бхіна далет очистилася, але до приходу екрана для зівуґу бхіни ґімель, парцуф був тоді зовсім без будь-якого світіння, тому що ступінь бхіни далет, яка і є світлом кетера, відійшов. А ступінь бхіни ґімель ще не прийшов.
80. І оскільки кетер піднімався й видалявся, не було в нього наміру світити їй, а залишив у ній лише решімо. Не слід думати, що це суперечить тому, що було сказано про малхут, що не залишила вона після себе ніякого решімо. Адже там мовиться саме зі сторони решімот прямого світла, котрі включені до екрана, коли він піднімався до створювача, і на які відбувається зівуґ для другого поширення, званого АБ. Тоді як тут рав каже, виходячи з решімо, яке відноситься до світла малхут, яке є властивістю відбитого світла.
Коли кетер закінчив свій підйом до створювача, повернулося розкриття єхиди до малхут
21) Коли завершив кетер своє приховування й закінчила малхут підйом до сіюму єсоду, тоді знову став світити в ній створювач, як спочатку бхіна єхида, що в ній. Адже після того, як піднявся кетер до створювача, також і вона піднялася в єсод, і стала на одну сходинку ближчою до створювача, і отримує тепер те, що отримувала раніше від кетера. Але весь той час, поки не завершив кетер свій підйом, він відділяв її створювача від біни, і сам кетер також не світив їй. І так, таким же чином це й у бхіні хая, яка отримує від кетера. І так, у той же спосіб хохма й біна, і все, що походить від них.
Ор пнімі
90. Коли завершив кетер своє приховування й закінчила малхут підйом до сіюму єсоду. Як уже пояснювалося вище, малхут означає екран, що в ній. А закінчення підйому її в єсод означає, що малхут де-рош теж піднялася до хотема, і відбувся там зівуґ де-акаа на ступені хохма. Це означає, що завершила вона свій підйом.
100. Після того, як піднявся кетер до створювача, також і вона піднялася в єсод, і стала на одну сходинку ближчою до створювача, і отримує тепер те, що отримувала раніше від кетера. Як він пояснює далі, після того, як піднялася вона в єсод, що означає, що очистився екран й отримав на авіют бхіни ґімель, тоді й екран, що в пе де-рош, піднявся в хотем, який є бхіною ґімель де-рош. І вийшов там зівуґ де-акаа на ступінь хохма й продовжився звідти вниз, у ґуф. Виходить, таким чином, що вона "стала однією сходинкою ближчою до створювача". Тобто вона отримує тепер згори, від відповідної їй бхіни, що в рош, бо тепер вона отримує від зівуґу, що в хотемі, і знову світить їй створювач бхіною єхида, що в ній, хоча й на рівні хохми, яка є бхіною хая де-єхида. А хая де-єхида ця стає в ній бхіною навколишнього світла де-хая, як пояснено вище. І це те, що він каже: «І отримує тепер те, що отримувала раніше від кетера». Тобто отримує тепер від хотема через кетер зеїр анпіна, як отримувала раніше через свій кетер.
200. Але весь той час, поки не завершив кетер свій підйом, він відділяв її створювача від біни, і сам кетер також не світив їй. Після того, як бхіна далет очистилася і кетер почав зникати, то поки ще не відбувся зівуґ у бхіні ґімель, виходить, що зникнення кетера припиняє світіння в парцуфі, бо в бхіни далет немає зівуґу, а бхіна ґімель поки що не світить їй.
Весь час підйому хохми до створювача розкриття хая відходить від малхут, а коли завершила хохма свій підйом, повернулося розкриття хая до малхут
22) Також, коли піднялася хохма вгору, у свого створювача, зникла з малхут частина, що приходить їй від нього. І не залишилося в ній нічого, крім решімо, поки не закінчила хохма підніматися до свого створювача, і тоді повернулося світло, як і раніше. З цього можна провести аналогію з усіма іншими, тому що в них є багато поділів. Коли почала хохма підніматися до кетера, зникло її світло з усього, що знаходиться нижче від неї. А коли піднялася вже в кетер, тоді повернулося воно, як раніше. Коли знову, вдруге стала підніматися до створювача, тоді знову, вдруге вийшло світло. А коли закінчила підніматися, повернулося світло у свій звичайний стан. Той, хто вивчає, зрозуміє інші розділи на зразок цього, у справі навколишніх світел де-ЗОН, які беруть під час повернення й зникнення вгорі.
Ор пнімі