Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

Вчення про десять сфірот

Частина четверта

Десять сфірот Акудім

Внутрішнє споглядання

Сфірот акудім. Містить шість глав. У них з'ясовуються шість головних питань: 1. Зівуґ де-акаа й бітуш. 2. Відбите світло. 3. Решімот. 4. Келім. 5. Екран. 6. Пряме світло.

1) Оскільки всі слова рава, що наводяться тут, є основою, на якій базується все вчення, і не знайдеш жодного навіть найменшого питання у всіх світах АБЄА, у якому або в загальному, або в деталях не відбивався б результат усіх питань, що наводяться тут, у десяти сфірот де-акудім. І більш за це, від кожної легкої зміни та невеликого оновлення в цьому розгалужуються в парцуфах АБЄА множинні й дуже глибокі процеси. Адже відомо, що всі сили й оновлення форм у вищих світах повинні знайти своє відображення в кожному нижньому, включаючи найменшу частинку. І це правило діє протягом усього сходження парцуфів і світів до кінця світу Асія, і тим більше тут, де ми поки що займаємося першим кавом, що простягнувся від Нескінченності до місця скорочення, яким є перший парцуф Адама Кадмона. І тому кожне слово тексту є для нас неоціненно дорогою перлиною і потребує широкого розуміння і правильного формулювання, і варто пам’ятати й повторювати його протягом усього вивчення цієї науки.

Тому збираюсь я впорядкувати головні питання, наведені в цій частині, у вигляді найбільш зручному для запам'ятовування, а також виділити в кожній темі найбільш важливі питання, які рав наводить тут. І якнайточніше сформулювати кожну річ, наскільки це можливо, щоб убезпечити тих, хто вивчає, від виходу за рамки визначень, тому що мінімальна помилка в цих місцях призведе до абсолютного нерозуміння в подальшому вивченні науки.

Глава 1

П'ять видів зівуґів де-акаа й бетішот

2) П’ять видів зівуґів, акаот (множ. від «акаа») і бетішот (множ. від «бітуш») ми знаходимо тут у словах рава про перше поширення де-АК, і ось вони:

Перше називається істаклут алеф (перший), або зівуґ де-акаа вищого світла в екран, що в клі малхут для утворення келім де-рош (ч. 3, гл. 12, п. 4);

Друге - це співударяння та бітуш внутрішнього світла й навколишнього світла одне в інше при виході їхньому з пе де-рош де-АК (гл. 1, п. 3);

Третє - це істаклут бет, або зівуґ де-акаа вищого світла в екран клі малхут для утворення келім де-ґуф (ч. 3, гл. 2, п. 5);

Четверте - акаа та бітуш решімо й відбитого світла, що спускається, одне в одне (гл. 3, п. 9);

П’яте - бітуш світла малхут із відбитим світлом, що спускається (гл. 4, п. 3).

Зівуґ де-акаа. Перший утворює тільки корені келім, другий - клі і світло, з'єднані разом, третій утворює закінчені келім

3) Коренем усього є зівуґ, який називається істаклут алеф, з якого походить усе світло, що є в парцуфі, і це вже добре з’ясовано в словах рава в частині третій. Однак його достатньо тільки для утворення коренів келім, що називається стадією облачення в потенціалі, а не дійсно в дії, тому що відбите світло облачає тут «знизу нагору», що означає опір облачанню в авіют клі згори вниз. Тому називаються десять сфірот де-рош на ім'я Нескінченність або Кетер. І навіть після того, як поширяться десять сфірот з малхут де-рош, униз, у ґуф до табура, ще немає там самостійних келім, а світло й келім немов перемішані одне з одним.

А основний прояв існування келім починається з істаклут бет, який відбувся на екран, що знаходиться в клі малхут, під час його очищення. Тобто чотири рівні, котрі утворюються на ступенях його очищення.

Третій зівуґ де-акаа відбувся навколишнім і внутрішнім світлами, коли навколишнє світло очищує екран, а вище світло здійснює зівуґ де-акаа з екраном на ступенях його очищення, породжуючи чотири рівні - хохма, біна, тіферет і малхут (ХУБ ТУМ)

4) Це очищення, ослаблення екрана, є наслідком співударяння між внутрішнім світлом і світлом навколишнім. І з'ясовується, що навколишнє світло очищає авіют екрана, поки він не стає таким же чистим, як екран у малхут де-рош. Однак насправді, все це очищення відбулося одночасно й моментально. Але оскільки вище світло не припиняє світити ні на мить, то воно здійснює зівуґ з екраном на чотирьох ступенях його очищення й утворює там чотири рівні десяти сфірот - хохма, біна, зеїр анпін і малхут.

Закінчення розкриття келім здійснюється завдяки істаклуту бет

5) І ось з'ясувалася відмінність між трьома видами зівуґів де-акаа: істаклут алеф, хоча він є коренем і джерелом всіх світел і всіх келім в парцуфі, але не має ніякого дійсного, реального розкриття. Усе розкриття робиться тільки завдяки істаклуту бет, який відбувається на рівнях очищення екрана. І очищення це сталося внаслідок взаємоударяння й бітушу навколишнього і внутрішнього світла одне в одне.

Два останніх зівуґи де-акаа необхідні для утворення наступного парцуфа

6) Усі три види зівуґів потрібні для самого парцуфа. Однак ударяння й бітуш решімо з відбитим світлом одне в одного відбуваються для потреб келім парцуфа, що приходить після нього. Подібним же чином відбувається ударяння світла малхут у решімо, що здійснюється для потреб клі малхут з наступного парцуфа. Отже, з’ясувалося, що перші три зівуґи необхідні для самого парцуфа, а два останніх зівуґи - для потреб парцуфа, що утворюється після нього.

(Для повторення див. питання 97)

Глава 2

Дванадцять видів відбитого світла

Загалом усе світло, відштовхнуте від малхут, стало навколишнім світлом

7) У словах рава ми знаходимо дванадцять видів відбитого світла.

Перший - це відбите світло, яке відштовхнуте від бхіни далет під час істаклуту алеф, коли екран затримує вище світло від входження всередину, не дозволяючи йому поширитися там. І світло повертається назад і облачає десять сфірот прямого світла, як відомо. І ось маємо зрозуміти тут два види відбитого світла: перше – це сукупність відбитого світла, щоб не облачалося в клі малхут, і це дуже-дуже велика міра, а тим більше в першому парцуфі АК, яким ми займаємося, бо він включає всю відмінність між Нескінченністю, яка наповнювала всю реальність і парцуфом АК, який є лише тонкою лінією світла порівняно зі світлом Нескінченності. І знай, що це відбите світло включає в себе все навколишнє світло, що в усіх світах.

Відбите світло, яке одягається на пряме світло, є породженням першого відбитого світла, відштовхнутого від малхут

8) Другий вид відбитого світла, включеного сюди, - це відбите світло, що піднімається знизу вгору й облачає десять сфірот прямого світла. І є в цьому велика глибина, бо слід розуміти у відбитому світлі, відштовхнутому від бхіни далет, феномен існування, тобто істинність світла, відштовхнутого звідти. І слід зрозуміти в ньому категорію заперечення, що є силою ударяння згідно з потужністю, яка породжує велике світло через відокремлення від світла. І це є порівняльною величиною між світлом, що відштовхнуте назад і між бхіною далет, що залишається порожньою без того світла, і це відбите світло, що народжується через відокремлення від світла, є відбитим світлом другого виду, що піднімається й облачається на десять сфірот прямого світла. І тому воно вважається породженням відбитого світла першого виду, бувши головним чином категорією заперечення, однак – внаслідок спільних відносин, як уже говорилося.

Два види відбитого світла, навколишнє світло і світло внутрішнє, мають велику відмінність від ХУБ ТУМ прямого світла

9) Два види відбитого світла визначаються як внутрішнє й навколишнє світла десяти сфірот де-рош, бо те відбите світло, яке вдягається на десять сфірот прямого світла, є лише маленькою частинкою сукупності відбитого світла, котре відштовхнуте назад, бувши породженням і співвідношенням клі малхут і відштовхнутого світла.

Уже відомо тобі, що існують чотири бхіни прямого світла - одна вище за іншу. Вони називаються хохма, біна, зеїр анпін і малхут, а кетер є їхнім коренем. Між ними існує серйозна й величезна відмінність. Тому не схоже те, що народилося зі співвідношення відштовхнутого світла та бхіни малхут, на те, що народилося від співвідношення відштовхнутого світла з бхіною зеїр анпін, а тим більше, із бхінот, які вище від зеїр анпіна.

НАРАНХАЙ народжуються та походять від співвідношення відбитого світла, що відштовхується з КАХАБ ТУМ прямого світла

10) Зі сказаного зрозумій народження п'яти світел, які називаються нефеш, руах, нешама, хая та єхида, бо те, що народжується від співвідношення відбитого світла з малхут, називається світлом нефеш, а те, що народжується від співвідношення відбитого світла з зеїр анпіном, називається руах. А те, що народжується від співвідношення відбитого світла з біною, називається світлом нешама, а те, що народжується від відбитого світла з хохмою, називається світлом хая, а народжене від відбитого світла й кетера називається світлом єхида.

Якщо відбите світло, що облачає, є результатом співвідношення між відштовхнутим світлом і малхут, воно визначається як світло нефеш

11) Тепер, коли відбите світло вдягається на десять сфірот прямого світла і є породженням відбитого світла з бхіною малхут, світло, яке притягується всередину цих десяти сфірот, називається світлом нефеш і є внутрішнім світлом цих десяти сфірот. А сукупність відбитого світла є навколишнім світлом цих десяти сфірот. Таким чином з’ясувалися два види відбитого світла.

Третій вид відбитого світла вдягнений у малхут де-рош і є джерелом і кетером як для десяти сфірот відбитого світла в рош, так і для десяти сфірот, що в ґуф

12) Третій вид відбитого світла - це відбите світло, що залишається постійно та існує в малхут де-рош як джерело і створювач для всіх світел та келім, що знаходяться в ґуфі. Усе, що є в ґуфі, походить від цього джерела, тому що оскільки малхут величиною відбитого світла, яке вона піднімає, облачає всі світла в рош, тим самим вважається вона кетером і коренем, як для світел рош, так і для світел ґуф, тому що немає абсолютно ніякого контакту зі світлом без клі. І оскільки вона є тією, що породжує відбите світло, що є облаченням для світел, тому вважається, що породила й самі світла теж.

Четверте відбите світло поширюється від пе до табура, обернувшись на келім для прямого світла, які ще не завершені 

13) Четвертий вид відбитого світла розширює клі малхут до десяти сфірот «від неї і в неї», згори вниз, тобто від пе до табура, тому що малхут де-рош називається пе, а малхут де-ґуф, що є десятою сфірою малхут де-рош, називається табур. І дійсно, це відбите світло стало справжніми келім для десяти сфірот прямого світла, які опускаються в нього згори вниз. Адже з цієї причини ці десять сфірот називаються ґуфом парцуфа - просто ще не розрізняються як такі. І це - через велике значення авіюту, що в ньому, як сказано в «Ор пнімі» (гл. 6, п. 5).

П'яте відбите світло - це відбите світло, що в малхут де-ґуф, котра називається табур

14) П'ятий вид - відбите світло в малхут де-ґуф, зване світлом некева. Насправді воно є світінням від прямого світла, але світіння невелике, у якому є тільки властивість отримання, без будь-якої сили віддачі. Тому називається відбитим світлом. І запам'ятай це.

Шостий вид відбитого світла - це те, що поширюється від табура й униз

15) Шостий вид відбитого світла - це все, що поширюється в ґуфі від табура вниз, і все воно - тільки властивість малхут де-ґуф, тому що з десяти сфірот, що поширюються від пе в ґуф, дев'ять перших сфірот закінчуються на табурі, а малхут, що в них, займає все місце від табура до сіюму парцуфа. І незважаючи на те що вона всього лиш малхут, усе одно щодо себе самої вона визначається, що поширюється у вигляді десяти сфірот. І це - зі сторони сіюму кожної сфіри, що визначається в цьому місці.

Те, що виходить у результаті зівуґу де-акаа в рош. визначається тільки в ґуфі: поширення до малхут визначається від пе до табура, а відштовхнення від малхут визначається від табура й нижче

16) Слід тобі зрозуміти тут, що немає в нас ніякого розуміння в десяти сфірот рош, бо вони є категорією Нескінченності. І все, що ми розрізняємо в десяти сфірот рош, - це тільки зі сторони поширення їх в ґуф, тобто з нижнього вивчаємо вищого. Тому те, що ми говоримо, що вище світло поширилося до малхут, а екран, що в клі малхут, ударив у світло та не дозволив йому увійти в клі малхут, а повернув його назад. І це відбите світло вдягнуло десять сфірот прямого світла, так ось облачання це - на дев'ять перших сфірот, і це відштовхування світла, щоб не поширювалося воно в малхут, вони визначаються нами тому, що отримують вплив у ґуфі над табуром, і дев'ять перших сфірот, що знаходяться від табура й вище, прийняті й одягнені у відбите світло.

А світло, що належить до сфіри малхут, відштовхується й не приймається в малхут де-ґуф, яка займає все місце від табура й униз. Але оскільки ця малхут облачала, коли була в Нескінченності до скорочення, усі десять сфірот, тому й наповнювало світло всю реальність, як написано це докладно у «Внутрішньому спогляданні» (ч. 1, гл. 1 і 2). І тому ми визначаємо також у малхут, яка скоротилася, тобто в місці від табура й униз, що залишилися в ній десять порожнеч, які спорожніли від світла, що було в них, коли вони були в стані Нескінченності, а тепер є в них лише відбите світло. І тому ми визначаємо в малхут ґуфа десять сфірот, що як такі, вони є носіями всього того хісарону, що з’явився з причини скорочення, і зрозумій це добре. А сенс цього той, що це місце, що від табура й униз, називається ахораїм через відсутність прямого світла. А місце, що від табура й угору, називається панім парцуфа, тому що це є місцем усього світла, що в парцуфі, як пояснено.

(Див. питання 49)

Сьомий вид відбитого світла - це світло, що залишилося в парцуфі після відходу з нього прямого світла

17) Сьомий вид - це відбите світло, яке залишилося внизу, у ґуфі, після виходу звідти прямого світла. Це наводиться в словах рава (гл. 2, п. 10), бо коли повертається пряме світло вгору до свого кореня, відбите світло не піднімається з ним, адже весь основний зміст відбитого світла - це світло видалення, як пояснено вище, в п. 8, що це через відокремлення бхіни далет, яка не отримує світла, і відбувається це з причини скорочення й екрана, що тяжіють над нею, і визначається як авіют і дін за своїм походженням. Але коли стали вони клі, що притягує й облачає вище світло, тоді перетворилися авіют і дін, ставши довершеними «закут» - чистотою і рахамім. Так, що взагалі не визначаються як низькі й темні стосовно вищого світла, яке облачається в це клі, як сказано вище, в п. 14. Проте в час відходу, коли вище світло звільнилося від нього й піднялося до свого кореня, ось втрачена була ним його важливість і залишилося в ньому тільки те, що воно є за своєю суттю, тобто авіют, і скорочення, і дін. І з цього зрозуміло, що в час відходу, коли повернулося пряме світло до свого кореня, не може відбите світло піднятися з ним угору, і навпаки, саме зараз розкрився його спуск униз, тобто розкрилися дін і авіют, що в ньому, такому, який він є за своєю суттю. І через це світло це й називається «грубим». І віднині ретроактивно визначається відмінність між келім, які облачили світло, тобто між відбитим світлом, і між тим світлом, що облачається в нього, - те, що ніяк не було відчутно до його відходу. І це те, що пише рав там, що це грубе світло є категорією келім парцуфа.

Восьмий вид відбитого світла – це згадане вище відбите світло, яке дістало авіют, додатковий до вже наявного в ньому

18) Восьмий вид відбитого світла - це згадане вже відбите світло у вигляді, коли воно дістало додатковий авіют до свого власного, як пише рав (гл. 6, п. 2), бо, крім того авіюту, що розкрився в ньому від самої його сутності, ще додався йому знак нового «суду», дін, який він досяг через своє нинішнє видалення, яке залишило його в темряві й перебуває через це в стані подвійного огрублення.

Дев'ятий вид відбитого світла піднімається від зівуґу де-акаа в екран ступенями свого очищення

19) Дев'ятий вид відбитого світла - це відбите світло, яке піднімається завдяки зівуґу де-акаа, що відбувається в екран на ступенях його очищення, коли ті рівні, які утворюються від цих зівуґів, вважаються в сукупності відбитим світлом, навіть пряме світло, що в них. Адже ці зівуґи відбуваються в час «суду», тобто під час відходу світел до створювача.

20) І не варто утруднювати питання, що адже в кожному з рівнів є поширення прямого світла згори вниз, усередину ґуфа, а все, що поширюється згори вниз, - це рахамім, як відомо. А справа в тому, що насправді немає тут більшого, ніж процес очищення, і навіть ці зівуґи, що походять від вищого світла, також включаються в справу відходу світел, тому що таким є процес очищення. Адже обов’язковим є те, що воно пройде всі чотири бхіни шляхом свого очищення, коли вище світло, яке не припиняється ні на мить, робить з ним зівуґ на його шляху.

І це подібно до людини, яка виходить з дому назовні, і хоча й зробила вона, наприклад, чотири кроки на шляху до виходу з дому, тим не менш ми не рахуємося з ними так, як начебто це були чотири зупинки посеред її ходи. І не спаде таке на думку, адже неможливо вийти з дому інакше, ніж такими кроками, бо такий процес ходіння.

Те ж саме і в нашому питанні, бо попри те, що під час відходу проходить екран чотири бхіни, коли вище світло здійснює з ним зівуґи на його шляху, все одно це не вважається як поширення вищого світла в парцуф через рахамім, а вважається категорією дін, тому що цей час є часом видалення, який включає в себе також поширення на своєму шляху, тому що таким є звичайний шлях відходу. І пам’ятай це.

21) І ось з’ясувалося, що попри те, що є в кожному із зівуґів, які утворюються в час очищення екрана, повний рівень, рош-тох-соф, разом з цим вважаються не прямим світлом, рахамім, а відбитим світлом, і дін, як уже сказано. Проте все це сказано по відношенню до сутності парцуфа взагалі, який страждає від відходу світел з нього, і тому не так уже й зважає на рівні, які утворюються на шляху очищення й відходу світла.

Тоді як якщо зважати на цінність ступенів, тобто в плані їхніх особливостей, згідно з самими цими рівнями, виходить у нас зворотна залежність, тому що кожен із рівнів, що утворюється через зівуґ, який є ближчим до створювача, має більшу перевагу, тому що в бхіні далет вийшло тільки світло нефеш, а коли відбулося очищення до бхіни ґімель, вийшло світло руах, а коли очистилося до бхіни бет, вийшло світло нешама і т.п.

 (Див. питання 50)

22) Поняття цієї зворотної залежності необхідно з'ясувати краще і з повною ясністю, тому що в цьому - весь зв'язок та вся відмінність між світлом і клі. Нестача цього знання буде причиною неуспіху на кожному кроці вивчення цієї науки. Сенс у тому, що є келім отримання вищого світла зі сторони прямого світла. Це п'ять властивостей: КАХАБ ЗОН, або НАРАНХАЙ. І є келім отримання зі сторони відбитого світла. Це ступені, які теж називаються КАХАБ, зеїр анпін і малхут. І вони в стані крайньої суперечності одне щодо одного, тому що з того ж зівуґу, з якого виходить рівень кетера відбитого світла, тобто найбільше клі, виходить рівень нефеш прямого світла, яке є найменшим світлом, і все, як наведено вище.

23) Таким чином з'ясували, якими є витоки двох цих величин, тому що значення чотирьох стадій прямого світла походить від світла Нескінченності, де три перших стадії ще не визначаються як клі отримання, бо ще не виразна в них визначеність розбіжності властивостей, і вся відмінність між ними й вищим світлом у тому, що вони приводять до спуску бхіни далет, що є бхіною найповнішого отримання, як відомо. І тому визначається кожна більш чиста бхіна як більша, тому що є в ній більше злиття з вищим світлом, що одягнутий у неї.

І тому кетер, чинник, найбільш віддалений від бхіни далет, є коренем для всякого поширення. А бхіна алеф, як чинник ближчий до бхіни далет, ніж кетер, вважається світлом меншим за кетер, бо крім того, що вона похідна від кетера й спричинена ним, є в ній також невеличка, може й незначна відмінність зі світлом, яке облачається в неї і в тому, що вона є другим чинником і більш близьким до бхіни далет. І також бхіна бет, яка є третім чинником і є ближчою до бхіни далет. Виходить, що світло, одягнене в неї, менше. І тому подібне, за тим же принципом до того, що бхіна далет сама існує повністю без світла через відмінність властивостей, що в ній, бо на неї було скорочення. Усе це вже відомо з попередніх частин - і не слід продовжувати.

24) І ось відмінності в значеннях згаданих бхінот, що звуться нефеш, руах, нешама, хая, єхида, і різниця між ними дуже велика. А головна відмінність - вона з боку наближення чи віддалення  від бхіни далет, над якою тяжіє сила скорочення. І ось є ще відмінність між ними в плані причини й наслідку, бо кетер спричинює хохму, а хохма біну і так далі. І перевага причини над наслідком є дуже й дуже великою в духовних об’єктах, і немає ні подоби, ні порівняння з тим, що розуміється як причина й наслідок у речах матеріальних, тому що тут всі вони вічні, і світла, які осягаються чимось спричиненим, зобов’язані пройти до нього через його причину. І крім того, основне світло з того, що проходить, залишається в причині, і тільки невеличка галузка від нього передається й приходить до нижнього, спричиненого нею. І це незважаючи на те, що світло належить лише наслідку. І ще є багато характеристик того, що відстань між причиною та наслідком є дуже й нескінченно великою. І крім усього цього, є велика різниця в чотирьох цих бхінот відповідно до виду світла по суті, і попри те, що вище світло є все рівним, єдиним, проте існує тут порівняльне співвідношення між вищим світлом і прямим світлом, що облачається в нього, бо світло хая є категорією сутності, а світло нешама головним чином є світлом хасадим. І ще є відмінності, які з’ясуються у відповідному місці.

(Див. питання 27)

25) І знай, що всі визначення, наведені вище, щодо чотирьох стадій прямого світла, насправді походять із Нескінченності, і внаслідок їхнього приходу, щоб світити від скорочення і вниз всі ці відмінності діють також і в десяти сфірот де-іґулім, як результат виходу з Нескінченності до входження їх у зівуґ де-акаа та облачання відбитого світла. І ти вже знаєш, що вся відмінність між десятьма сфірот де-іґулім і десятьма сфірот де-йошер -  виключно в зівуґу де-акаа, який не ведеться в іґулім.

26) А зараз ми з'ясуємо другий феномен - п'ять ступенів відбитого світла, що являє собою зовсім інше поняття. Уже говорилося у «Внутрішньому спогляданні» другої частини (гл. 6), що після скорочення й далі стало відбите світло клі отримання для вищого світла замість бхіни далет, тому що те ж відбите світло, яке було відштовхнуте від малхут, коли малхут не приймає його внаслідок затримування екраном, стає клі й місцем прийняття світла подібно до того, як була бхіна далет в Нескінченності. І будь-яке світло отримується у світах не інакше, як тільки за допомогою відбитого світла.

27) І тому оскільки зівуґ де-акаа був здійснений на екран бхіни далет, яка була основою місця отримання в Нескінченності, одягаючись там на все світло до кетера, про що сказано, що світло заповнювало всю реальність, тому тепер, коли вся ця величезна міра була відштовхнута від неї, піднявшись угору у вигляді відбитого світла, це відбите світло так само облачило світло на всю його висоту, тобто до кетера. І якщо, однак, очистилося до бхіни ґімель, що в ній, а бхіна далет, що в ній, зникла звідти, тоді екран, який відштовхує вище світло від облачання всередину неї, відштовхує тільки три бхіни. І навіть якщо облачилося б світло в клі бхіни ґімель, усе одно не отримала б від нього більше, ніж до хохми. Тому рівень відштовхнутого відбитого світла теж менший й облачається тільки до хохми. Далі відбувається подібним же чином.

28) Подібно до того, як різниця між кетером і хохмою прямого світла є дуже і дуже великою, точно так само різниця між рівнем кетера й рівнем хохми відбитого світла безмежна й не піддається оцінці, бо не дивлячись на те, що у відбитому світлі той, у кого більший авіют, є більшим, але це є правильним по відношенню до клі притягання, тобто екрана і малхут, у яких відбувається зівуґ. Тоді як для облачання світла їм потрібні більш чисті келім, тому що обов'язковим є, щоб була у світла подібність властивостей із клі. Тому, якщо світло є більшим, коли це пряме світло, то це тому, що воно чистіше (як сказано вище, в п. 22). А отже, само собою зрозуміло, що коли приходить воно для облачення в клі відбитого світла, клі це повинно бути в подібності до нього.

А тому обов'язковим є, що якщо рівень відбитого світла досягає кетера, значить, є там чисте й світле клі, яке придатне для того, щоб одягнути це велике світло кетера. Проте, щодо рівня бхіни ґімель, висота його сягає тільки до хохми, і його клі, що облачає світло хохма, є незрівнянно меншим, ніж клі кетера, яке на рівні бхіни далет. 

29) І не слід запитувати, що якщо відбулося очищення бхіни далет і залишився тільки авіют бхіни ґімель, то виходить, що бхіна малхут зникає звідти. І залишилися тільки три перших бхіни: КАХАБ і зеїр анпін. Якщо так, то повинен був цей ступінь скоротитися на величину малхут, тому що саме цієї частини відбитого світла бракує там. Чому ж скоротило себе відбите світло від облачання кетера, адже ця бхіна не відсутня там?

Справа в тому, що вже з’ясувалося у «Внутрішньому спогляданні», ч. 2, гл. 9, це питання двох процесів, які є в десяти сфірот, де десять сфірот прямого світла визначаються як «згори вниз», і зворотним цьому є відбите світло, яке визначається як «знизу вгору», де внизу, у місці малхут прямого світла, міститься кетер відбитого світла, а в місці зеїр анпіна прямого світла міститься хохма відбитого світла, і т.п., так що в місці кетера прямого світла міститься малхут відбитого світла, і подивись там.

30) Тим самим спробуй зрозуміти сказане в «Сефер Єцира»: "Випливає кінець його з його початку, а початок його - з його кінця". І наводиться в «Ец хаїм», що бхіна далет, тобто малхут, є закінченням сфірот і ударянням вищого світла в екран, що стоїть в ній, вона продовжує всередину себе світло кетера. Іншими словами, прив'язує його, щоб світило воно в парцуфі, тим самим випливає з його початку, саме з кетера, який є початком сфірот. А оскільки кетер тягнеться до відбитого світла бхіни далет, тому всі десять сфірот тягнуться разом з ним, адже кетер включає їх усі. Тому малхут визначається як кетер відбитого світла, тобто дійсно міра кетера. А бхіна ґімель, звана зеїр анпіном відбитого світла, тому що вона - друга щодо неї, відноситься тільки до сфіри хохма, оскільки вона є другою щодо місця зівуґу рівня кетера й одним ступенем чистіша. І так далі, так що кетер, що в ній, котрий є п'ятим по відношенню до місця зівуґу, визначається тільки як малхут. Таким чином, бхіна закінчення прямого світла, якою є сфіра малхут, випливає з початку відбитого світла, яким є кетер відбитого світла.

31) І з цього зрозумій у простому сенсі питання, яке ми поставили: якщо відбулося очищення до бхіни ґімель, отже, бракує тільки малхут, то чому скоротилося відбите світло настільки, що зможе облачити рівень кетер тільки від хохми та нижче. А тепер зрозуміло це добре, бо є тут зворотний порядок, коли бхіна далет вважається тут кетером, а бхіна ґімель – хохмою і т.п. Буквально назворот тому, як це в прямому світлі.

32) При всьому тому варто рахуватися зі ступенем отримання прямого світла, як пояснено вище (п. 22 і 24). І хоча «випливає кінець його з його початку», і малхут залучає для себе світло кетера, стаючи сфірою кетер, це не говорить про те, що малхут продовжує для себе справжнє світло єхида. Цього абсолютно не може бути, щоб світло єхида приходило притяганням клі малхут, це можливо лише завдяки притяганню клі кетера прямого світла. Адже як це можливо, щоб змінилося все те співвідношення властивостей прямого світла з вищим світлом, адже вони одягнені та притягнені з Нескінченності, де відмінність "вище - нижче" в них неймовірно велика, але вони збережені з великою точністю у відповідності до задуму, і жодна з бхінот не зрушить ні на йоту зі свого місця в системі.

33) Просто сенс того, що кінець його випливає з його початку, у тому, що світло нефеш, котре належить малхут і яке відноситься до неї зі сторони прямого світла, росте й розкриває якість самого себе, яка закладена в кетері, тому що кетер включає всі десять сфірот до малхут, так що світла, що в них, визначаються як п'ять частин світла єхида, звані НАРАНХАЙ де-єхида. І тому світло нефеш, що належить малхут, осягає зараз свій корінь, що існує в нього в кетері і який називається "нефеш де-єхида", і не осягає вона нічого вище від її власного рівня.

34) Отже, ти бачиш, що при тому, що існує зворотна залежність між десятьма сфірот відбитого світла й десятьма сфірот прямого світла, разом з тим не анулюють і не зменшують вони один одного анітрохи, незважаючи на те, що утворюються одночасно з одного зівуґу. А із зівуґу бхіни далет утворюється рівень десяти сфірот буквально до кетера, однак тільки до нефеш де-єхида. А із зівуґу бхіни ґімель утворюються десять сфірот на рівні хохма, однак не осягає бхіни хохма, що зветься хая, бо бхіна ґімель - це бхіна зеїр анпін, що є світлом руах прямого світла. А світло хохма притягується лише хохмою прямого світла, але осягає лише власну бхіну, що коріниться в хохмі і яка зветься руах де-хая. І так само всі з тих, де кожен притягує й осягає не більше, ніж свій рівень у прямому світлі. Але рівень відбитого світла дає можливість взяти свій рівень з більш високого місця відповідно до величини рівня.

35) Але не варто запитувати згідно з цим, як може бути, що світло руах, значення якого є безмежно вищим, ніж нефеш, виявляється одягненим в нижчу, ніж світло нефеш, величину. Адже світло нефеш притягується за допомогою бхіни далет й облачається в рівень кетер. Величина світла руах, яке повинно бути залученим бхіною ґімель і виявляється одягненим лише в рівень хохма, набагато нижча, ніж кетера. Але насправді у світі виправлення, коли келім виправлені як належить, постійно існує те, що хоча світло руах притягується бхіною ґімель, все одно вдягається в рівень кетер, тому що тоді спускається світло нефеш із рівня кетер й одягається в рівень ґімель, а світло руах одягається в рівень кетер. Так само - і всі інші.

Однак тут, перш ніж келім, які тут не вийшли, отримавши виправлення тільки на основі висвітлення, очищення, коли розкрилася бхіна ґімель, притягнувши світло руах, уже клі рівня кетер не існувало в реальності, адже екран уже видалився звідти. Тому мусив прийти й одягтися в клі більш низьке - клі де-нефеш. І внаслідок цього не зміг парцуф отримати від нього всю міру його світла.

Десятий вид відбитого світла - той, що спускається з чотирьох рівнів, які утворюються при очищенні екрана, у порожнє клі, що стоїть нижче

36) Десятий вид - це відбите світло, яке спускається з чотирьох рівнів, котрі утворюються в міру очищення екрана, від місця зівуґа й нижче, всередину клі, порожнього від світла, що стоїть нижче. І це наведено в словах рава тут (гл. 4, п. 3), тому що в той час, коли бхіна далет очищується до бхіни ґімель, коли виходить світло з бхіни далет і зникає рівень кетер, а зівуґ відбувається в бхіні ґімель, породжуючи ступінь хохма, тоді спускається відбите світло від світіння цього зівуґу, що в бхіні ґімель, і приходить всередину клі бхіни далет, порожньої від власного світла. Так само й коли видалилося місце зівуґу з бхіни ґімель та піднялося в бхіну бет, і спорожніла так само й бхіна ґімель від свого світла, тоді спускається світіння зівуґу з бхіни бет всередину клі спорожнілої бхіни ґімель. Подібним же чином відбувається й далі.

(Див. питання 48)

У цьому відбитому світлі існують два недоліки: а) що прийшло воно від очищення екрана, який є - дін; б) що притягнулося з того, що нижче табура

37) Це відбите світло, є в ньому два недоліки. 1. Те, що прийшло воно від зівуґу, здійсненого в час очищення, через що вважається загальний рівень цього ступеня бхіною відбитого світла та властивістю суду, як сказано про восьмий вид відбитого світла. 2. Оскільки продовжене з того, що нижче табура.

Під час стоншення екрана до бхіни ґімель піднімається малхут рош у хотем. Тоді вважається хотем подібним до пе де-рош, звідки спускається й поширюється світло згори вниз всередину ґуф, до бхіни ґімель де-ґуф, і яка визначається зараз як малхут бхіни малхут де-рош, що зветься табур. Так само й коли відбулося очищення до бхіни бет, визначається бхіна бет де-ґуф як табур. І так далі.

Тому відбите світло, яке спускається від світіння зівуґу бхіни ґімель із ґуф до бхіни далет де-ґуф визначається, що воно приходить під табур. І вже з'ясувалося, що це відбите світло є бхіною ахораїм і бхіною обмеження, дін.

Одинадцяте відбите світло - це відбите світло, що народилося від ударів решімо та відбитого світла, що спускається, одне в інше. Називається воно ніцуцот

38) Одинадцятий вид - це відбите світло, яке народжується від зівуґів де-акаа решімо й відбитого світла, що спускається, одне в одне, як говорить про це рав у гл. 3, п. 9 цієї частини, де воно називається четвертим світлом. Оскільки решімо та відбите світло різні за своєю природою, вони вдаряють одне в одного. Внаслідок цього відокремилися ніцуцін від відбитого світла, що опускається, і прийшли всередину порожнього клі, яке стоїть нижче від місця зівуґу.

(Див. питання 46)

Дванадцятий вид відбитого світла - це відбите світло після припинення зівуґу, коли темнішає воно й гасне

39) Дванадцятий вид - це те ж відбите світло, що й в одинадцятому виді, тільки після того, як вони, іскри, згаснуть, тому що після того, як припинилося світіння зівуґу від бхіни ґімель, наприклад, разом з ним припиняється також світіння зівуґу, яке продовжувалося звідти всередину бхіни далет. Тому й ті іскри, що впали та прийшли в бхіну далет, погасли теж. Це означає, що померкло їхнє світіння. Так само й інші іскри з решти бхінот.

(Див. питання 47, а також для повторення - питання 87)

Глава 3

Дванадцять видів решімот

Решімо притягання та решімо облачення

40) Перший вид - це решімо, що залишилося від світел після їхнього виходу, яке проявляється у вигляді облачення. Другий вид - це решімо, що залишилося від світел після їхнього відходу, і яке проявляється у вигляді притягання. Означає це, що як уже відомо, величина ступеня вимірюється величиною авіюту екрана, коли великий авіют притягує більший рівень. Відомо також, що завжди слід розрізняти в цьому дві взаємозалежні суперечності. Оскільки чим більший рівень, тим більше ці суперечності віддалені одна від одної, бо вищий рівень потребує більшого авіюту екрана й клі малхут, а також потребує більш чистих келім отримання. Як це на прикладі бхіни далет, яка має найбільший авіют і притягує до себе рівень кетер, разом з цим їй потрібно клі більш чисте, щоб відповідало світлу кетер, яке вона отримує в себе, як написано про це у «Внутрішньому спогляданні» в другій частині.

Решімот і притягнення залишаються в келім притягнення, а решімот облачення залишаються в клі отримання

41) Отже, можемо ми розрізнити після кожного видалення два види решімот: перше - це те, що залишається в клі притягнення цього світла; друге – це решімо, яке залишається в клі отримання цього світла. І насправді, якщо ми судимо згідно з суттю решімо, так вони майже як одне, але за своїм походженням вони далекі одне від одного, як схід від заходу. Адже решімо властивості притягнення - від авіюту, і немає нижче за нього. А решімо властивості отримання - від чистоти, вище за яку немає, тому що одне - це бхіна далет, а друге - бхіна шореш.

Решімо облачання - це чоловіча частина, захар, а решімо від авіют - це жіноча частина, некева

42) І знай, що вони визначаються одне щодо іншого як чоловіча і жіноча частини. І це - при тому, що обидва вони відносяться до одного рівня світла, іншими словами, світло, що вдягнене в клі, яке підходить йому належним чином. Але після того, як світло вийшло звідти й авіют самого клі проявився як низькість (як у словах рава тут, в п. 18), тоді розкрилася та величезна дистанція, яка існує між двома цими решімот. А оскільки вони спочатку складають одне ціле, тому розглядаються як захар і некева.

Від останньої бхіни після очищення не залишається решімо де-авіют

43) І знай, що це решімо бхіни некева не залишилося після видалення світла звідти. І хоч не втрачається воно, тому що не існує зникнення в духовному, проте залишається затихлим, без будь-якого руху до самого кінця виправлення. І пише про це рав, що остання з бхінот не залишає решімо (гл. 2, п. 6), і тому залишилося там тільки решімо бхіни захар, тому що коли піднявся кетер і видалився, він залишив замість себе одне решімо в тому своєму клі, аби світити з нього в хохму, що стоїть нижче, після того, як підніметься й видалиться.

Решімот, які одягаються у свої келім

44) Третій вид - це решімот, які одягаються в місцях сукупності світла, що видалилося, іншими словами - у відбитому світлі й клі малхут, яка розширилася «від себе і в себе» у вигляді десяти сфірот, котрі облачають десять сфірот прямого світла, як відомо. І ось так само й решімот, що залишаються після їхнього виходу, одягнулося кожне з них у відповідності до своєї властивості, відповідно до його частини. Наприклад кетер прямого світла, одягнений у нефеш відбитого світла під час поширення, згодом, коли видалився звідти, одягається решімо замість нього, тобто в нефеш відбитого світла. Так само й решімо хохми - у руах відбитого світла і т.п. І звичайно ж, не знадобилася їм вся величина клі, тому що решімо - це лише мала частина світла, яке видалилося, просто зайняло воно певну частину від клі відповідно до своєї міри. Про це і йдеться в наведених тут словах рава у п. 18.

(Див. питання 7)

Решімот, котрі не вдягаються у свої келім, а перебувають над своїми келім

45) Четвертий вид - це решімот, які не вдягаються у свої келім, а знаходяться кожне над тим клі, що належить йому, у вигляді таґін над літерами, як сказано тут у рава (гл. 4, п. 4). Причина їхнього виходу з власних келім - в ударянні відбитого світла, що спускається, та решімо одне в одне, бо відбите світло приходить від світіння зівуґу, воно бере гору над решімо, яке є залишком відходу зівуґу. І оскільки світло решімо в суперечності з відбитим світлом, яке спускається всередину його клі, тому не можуть вони бути разом, в одному носії, тобто в одному клі. І тому решімо було зобов'язане видалитися зі свого клі, вийти вище за своє клі.

Решімот, які повернулися у свої келім

46) П'ятий вид - це решімот, які повернулися до своїх келім після того, як вийшли звідти, бо після виходу зівуґу також і з вищої бхіни ось через це видалилося разом з ним і світіння відбитого світла, що опускається. І погасли ніцуцін, які падають у клі, котре лежить нижче, і тоді повернулося решімо всередину свого клі, як і раніше, тому що тепер немає йому більше опору зі сторони відбитого світла, що всередині його клі, адже воно теж після виходу свого зівуґу. Тому знову решімо бере гору над відбитим світлом.

А причина того, що результат цього зівуґу називається згасанням ніцуцін, у тому, що світіння відбитого світла позначається ім'ям ніцуцін. Тому припинення його світіння називається згасанням - термін, який вживається щодо іскор вогню.

Решімо складається з чистого і грубого світел. Решімо чистого світла. Решімо грубого світла

47) Шостий вид - це решімо, що включає в себе чисте і грубе світла. Сьомий вид називається чистим світлом, про який сказано тут у рава в другій главі, п. 10. Восьмий вид називається грубим світлом цього решімо.

Як і у світлах першого поширення чисте світло було змішане із грубим світлом, так само воно і в решімо, яке залишило перше поширення

48) Пояснення. Оскільки все те, що є у світлі, є також і в решімо, що залишилося від того світла, тому називається решімо "слідом від печаті". І тому решімот, які залишаються від світел першого поширення, включають у собі світло й клі, подібно до світел, з яких виникли. Але весь той час, що решімо вдягнене у своє клі, немає там відмінності між світлом і клі, подібно до світел першого поширення, де світла і келім перемішані (читати в словах рава, гл. 6, п. 2 і в «Ор пнімі» п. 6). Тому і в решімо, що приходить від них, також не дається взнаки ця відмінність між світлом і клі, а змішані вони разом. Це і є шостий вид, про який говорилося, тобто решімо, що включає в себе світло чисте і світло грубе. Але грубе світло не помітне в ньому, а домішане до нього.

Після виходу решімо з клі розкрився авіют, що в клі

49) Тепер зрозумій сьомий і восьмий вид. Отже, з’ясувалося вище, в п. 45, про четвертий вид решімо, коли внаслідок удару відбитого світла, що опускається, у решімо, видалилося й вийшло решімо зі свого клі та піднялося вгору над ним у вигляді таґін над буквами. Тепер же через видалення решімо з клі проявилася різниця між клі і решімо, тому що зараз помітним став авіют, що є в клі. Він визначається зараз ім'ям грубе світло, подібно до світел першого поширення. Таким чином з'ясували, що все, що ведеться у світлі, притаманне також і решімот, які походять з них.

50) І ось зясувалося, що після видалення решімо з клі проявилася різниця між світлом решімо і між клі цього решімо, причому клі тепер називається грубим світлом цього решімо. І знай, що з келім грубого світла, що в решімо, утворилися келім зхарім другого поширення. А світло решімо називається тепер чистим світлом, що в решімо, з якого виникли світла зхарім другого поширення. І пам'ятай це.

Решімо облачання, яке залишається в малхут

51) Дев'ятий вид - це решімо світла малхут, що наводиться в словах рава (гл. 6, п. 20). Знай, що решімо це відноситься до сьомого виду, який називається чистим світлом, тобто в ньому відсутня властивість клі. Як уже говорилося вище, в п. 43, решімо зі сторони притягання пропало, тобто бхіна грубого світла з цього решімо, що є восьмим видом решімо. Але чисте світло, що в ньому, залишилося без клі й піднялося через це вище від свого клі - у єсод. (Гл. 4, п.п. 2, 3)

Решімот, які включені в екран після його очищення

52) Десятий вид - це решімот, які включилися в екран на шляху підйому його до створювача, бо світло малхут, яким є екран та відбите світло, що в ній, очищується й піднімається від рівня до рівня, аж поки прийде до створювача, тобто в пе де-рош. І в міру проходження його в них включає в себе також решімот, які світла залишили там після свого виходу. Тому, коли прийшло воно в пе, включало в собі всі три види решімот, на які знову був здійснений зівуґ, з якого відокремилися келім і світла другого поширення, як описано докладніше в «Ор пнімі», гл. 4, п. 4.

Решімот, що залишилися від чотирьох рівнів, які утворилися під час очищення

53) Одинадцятий вид - це решімот, які залишилися від чотирьох рівнів, які виходять під час очищення, в плані дев'яти їхніх перших сфірот. Адже рав говорить тут про решімот, що залишилися від дев'яти перших сфірот першого поширення, перш ніж почало очищатися, і називається першим світлом. Однак також від чотирьох ступенів, що вийшли потім під час стоншення, вони теж залишили решімот у своїх келім після видалення. А точніше, також від дев'яти перших сфірот, що в них, тому що остання бхіна не залишає решімо, як відомо.

Решімот облачення, які залишилися від останніх бхінот чотирьох ступенів

54) Дванадцятий вид - це решімот, які залишилися від останніх бхінот, що в чотирьох ступенях, що вийшли під час очищення, тобто лише бхіна чистого світла в тих же решімот, тому що грубе світло в цих решімот було втрачене з останніх бхінот. Як з'ясовувалося вже про останні бхінот решімот, що залишилися від першого світла (вище, п.п. 29 і 51).

55) Отже, з'ясовані дванадцять видів решімот.

1. Решімот, що походять від облачання (з'ясували в п.п. 40-43).

2. Решімот, що походять від притягнення (з'ясували там же).

3. Решімот, які вдягаються всередину своїх келім (з'ясували в п. 44).

4. Решімот, котрі не вдягаються у свої келім, а вони - як таґін над буквами (з'ясували в п. 44).

5. Решімот, які повернулися до своїх келім після того, як вийшли з них (з'ясували в п. 46).

6. Решімот, що включають чисте і грубе світла, але грубе світло не проявляється в них (з'ясували в п.п. 47-49).

7. Чисте світло від решімот, з яких були утворені світла зхарім другого поширення (з'ясували там же).

8. Грубе світло від решімот, з яких були утворені келім для зхарім другого поширення (з'ясували там же і в п. 50).

9. Решімот світла малхут, і це тільки від чистого світла, що в цьому решімо, тому що остання бхіна не залишає решімо (з'ясували в п. 51).

10. Решімот, які були включені в екран при його підйомі до створювача, і там оновилися в зівуґу для другого поширення (як з'ясували в п. 52).

11. Решімот, що залишилися від дев'яти перших сфірот у чотирьох рівнях, які вийшли під час очищення (з'ясували в п. 52).

12. Решімот від останніх бхінот на цих рівнях (з'ясували в п. 54).

(Для повторення - див. питання 103)

Глава 4

Десять видів келім

Корінь усіх келім - це бхіна далет

56) Перший вид - це бхіна далет чотирьох стадій прямого світла, яка є коренем усіх келім у світах. І це - малхут Нескінченності, де відбулося перше скорочення, а до скорочення вона облачалася на всі чотири стадії прямого світла. І це сенс того, що сказано, що вище світло заповнювало всю реальність і не було ніякого іншого виду отримання, окрім неї. А після того, як скоротилася і встановилася в екрані, де здійснює зівуґ із вищим світлом у вигляді зівуґу де-акаа, і екран піднімає відбите світло, то це відбите світло стає тепер клі отримання замість неї, як це описано в словах рава (ч. 3, гл. 1, п.п. 1-3 і т.п., і в гл. 12, п. 4), - див. там докладніше.

Після скорочення включається бхіна далет в екран і відбите світло стає клі замість неї

57) І знай, що бхіна далет є сутністю клі також і після скорочення, точніше - властивістю авіюту в ньому. Але цей авіют може бути придатним для отримання після скорочення тільки в тому випадку, якщо його включено до екрана. І тоді відбите світло, яке він піднімає, відміряється точно авіютом, що в ньому, і відповідно до величини авіюту в ньому - міра світла, яке він піднімає. І це відбите світло стає клі отримання на величину рівня вищого світла, як це докладно описано у «Внутрішньому спогляданні» частини другої.

Поширення світла та його вихід привели до утворення келім

58) І ось рав встановлює нам важливий закон, що поширення світла й подальший його вихід стали причиною виникнення реальності клі (тут, гл. 1, п. 9). Однак слід зрозуміти в цих його словах, що й для першого поширення світла необхідне клі ще до того, як воно зникне, тому що не існує світла без клі. І слід пояснити його слова відповідно до того, що він написав далі (гл. 6, п. 2), що коли перше поширення вийшло з пе де-АК назовні, все вийшло змішаним разом, тобто світло й клі були змішані одне з одним. І не було помітним клі до виходу світла, незважаючи на те, що воно обов'язково є там.

Поширення й вихід - рівні причини для утворення клі

59) Але це пояснення певною мірою є незадовільним, бо слова: "Стало причиною виникнення реальності клі" звучать незрозуміло, тому що з цих слів виходить, ніби перед відходом світла немає ще жодної реальності клі взагалі. Однак ми повинні глибше зрозуміти його слова. Насправді ж, сказані вони дуже обережно, тому що він не сказав: "Зникнення світла стало причиною утворення клі", а сказав: "Поширення світла та його відхід стало причиною утворення клі". Тобто сенс у тому, що вони обидва, і поширення, і відхід є однаковими причинами для утворення клі.

Первинний матеріал для клі - це бхіна далет

60) І його слова є зрозумілими разом з тим, що з’ясувалося вище, (в п.п. 56 і 57), що первинний матеріал клі - це бхіна далет, на яку було здійснене перше скорочення, іншими словами, велика міра бажання отримувати, яка була включена у світло Нескінченності і яка називається малхут Нескінченності. У самій Нескінченності вона не була помітна взагалі, а початок її розкриття стався після того, як вона скоротилася та утворився порожній простір, тому що тоді розкрилася величина бажання отримувати як протилежність властивостей по відношенню до вищого світла, яке є повною віддачею і в якому немає від бажання отримувати анітрохи й ні дещиці. Цим вона відокремилася, і спустилася, та віддалилася від вищого світла, ставши повною йому протилежністю, бо відмінність властивостей розділяє в духовному, а зворотність властивостей - це повне відокремлення, крайня протилежність у духовному. І тому з цього моменту й далі визначається велика міра бажання отримувати, наявного в скороченій бхіні далет, як велика міра авіюту, що у світах по відношенню до вищого світла, яке вважається граничною чистотою, що існує в реальності. І це тільки через очищення від бажання отримувати, оскільки все воно є повною віддачею. І більше того, немає в нас осягнення вищого світла щодо нього самого, його сутності. І ми вже детально розглянули це (ч. 1, «Ор пнімі» і «Внутрішнє споглядання»).

Після скорочення включається бхіна далет в екран. І відбите світло, яке піднімається завдяки їм обом, стає клі для отримання

61) І ось при всій значній відмінності бхіни далет від вищого світла, крім неї, немає жодного іншого клі отримання, однак вона потребує виправлення екраном. І тоді подібно до того, як вона отримувала до скорочення, виключно відповідно до величини притягання, так само і в тій же мірі вона отримує тепер згідно з величиною кількості відштовхування. Тобто відповідно до міри величини світла, яке вона отримувала б, якби не була обмежена скороченням та екраном (див. поняття "скорочення" та "екран" в розділі «Питання та відповіді» в частині другій, питання 43).

Зникнення світла з бхіни далет стало причиною появи екрана

62) І вже з'ясувалося в другій частині, що малхут де-ігулім, на яку було скорочення, є коренем і причиною для малхут де-йошер та екрана в ній, тому що після того, як зникло світло з малхут де-ігулім, з усіх чотирьох її бхінот, вона повернулася, щоб знову притягнути світло в три свої стадії, на які не було скорочення. Це бажання і є внутрішнім змістом установки екрана, щоб не поширилося світло в бхіну далет у ній, а лише до трьох стадій і не більше. Це відбувається в неї через зникнення світла з усіх чотирьох бхінот у ній, коли вона залишається повністю порожньою від світла. Виходить, що зникнення світла було причиною народження екрана.

Бхіна далет - це наслідок поширення вищого світла. Таким чином, поширення й вихід спричинились разом до утворення клі, і з них вийшли бхіна далет і екран

63) Отже, бхіна далет за своєю суттю - це породження від поширення світла. Адже вона є четвертою стадією прямого світла і вона - малхут Нескінченності, тільки світло потім вийшло з неї в результаті скорочення. Тому бхіна далет, по суті, є породженням від поширення світла, а екран - породженням від зникнення світла. І з’ясовано в п. 61, що від скорочення й далі, об'єднуються вони обидва, бхіна далет та екран, у бхіну «клі отримання». І у світах немає взагалі клі для отримання крім них.

І ось ти бачиш, наскільки справедливими є слова рава, який говорить, що "поширення світла й подальше його зникнення стали причиною утворення реальності клі", тому що від поширення світла походить бхіна далет у своїй сутності, тобто авіют, що в ній, а від відходу світла походить екран, установлений в ній, без якого вона непридатна для отримання взагалі.

Унаслідок того, що початок утворення клі походить із поширення й відходу, тому ці дві сили повинні передувати кожному клі

64) І відомо, що всі сили, що у вищих, зобов'язані існувати в тих, хто нижче за них. І внаслідок того, що початок утворення клі в малхут де-йошер, яка є пе де-рош АК, відбувається через поширення світла та його відхід, тому від цього й далі, ці дві сили зобов'язані передувати кожному клі, тобто поширення світла та його відхід. І не можна собі уявити жодного клі у світах без них.

Матеріал клі - це авіют, а форма - це екран

65) Отже, ми детально з'ясували базисні матеріал і форму, а саме: авіют бхіни далет - це матеріал, а екран, встановлений у ній, - це форма, і з них двох розвинулися всі види келім, у загальному і в деталях в усіх чотирьох світах АБЄА.

Другий вид - це відбите світло, що піднімається від пе й вище та вдягає десять сфірот прямого світла

66) Другий вид келім - це відбите світло, що піднімається знизу нагору за допомогою зівуґу де-акаа вищого світла з екраном, який встановлений у клі малхут, і він називається істаклут алеф. І як написано вище, в п. 61, від скорочення й далі міра вищого світла, одержуваного ступенем, залежить та відміряється величиною рівня відбитого світла, що піднімається внаслідок зівуґу де-акаа з екраном, тому що це відбите світло пов'язує й облачає десять сфірот прямого світла, як відомо.

Відбите світло, що в рош, не є справжнім клі, воно тільки корінь келім

67) І слід запам'ятати все, що з'ясовувалося тут, в «Ор пнімі», щодо облачання відбитого світла в десять сфірот де-рош. Головне, що це не визначається як реальне облачання в дії, тому що воно піднімається знизу вгору. Це подібно до протидії облачанню в авіют келім. Але разом з тим це відбите світло розширює клі малхут де-рош у десять сфірот «від неї і в неї», і вони стають клі для реального отримання в дії. І вже докладно обговорювали це («Ор пнімі», гл. 1, п. 30)

Третій вид - це відбите світло, що перевертається від пе й униз, і одягає десять сфірот ґуф, до табура

68) Третій вид келім, наведений вище (в п. 65), коли відбите світло, що відноситься до рош, тобто другий вид, незважаючи на те що саме воно абсолютно не є властивістю облачення, все одно воно змінюється на протилежне й стає клі отримання в дії. І цей третій вид завжди називається ім’ям ґуф парцуфа, а другий вид завжди називається рош парцуфа.

(Див. питання 13)

Четвертий вид - це келім від табура й униз

69) Четвертий вид - це келім, що нижче табура. Вони визначаються як десять сфірот відбитого світла, у яких немає прямого світла, тому що третій вид діє тільки до табура, бо там місце дев'яти перших сфірот ґуфа. Але від табура й униз, де місце малхут де-ґуф, вони не вважаються келім отримання.

Відштовхнення й облачення, які спричинив екран у рош у потенціалі, розкрилися в ґуф у дії: облачання - від пе до табура, і відштовхнення - від табура й нижче

70) І сенс у тому, що рош і ґуф визначаються як величина потенційна щодо втілення в дії, і все, що включене до рош у потенціалі, розкривається в ґуф у втіленні. І тому ці дві дії, які екран викликав у десяти сфірот рош, а саме: затримка вищого світла, щоб воно не поширювалося в бхіні далет, тобто в малхут, і облачання, яке відбулося завдяки відбитому світлу, що піднімається, обидва вони були в рош тільки в потенціалі. А саме місце розкриття цих двох дій - у ґуфі, коли потенційне облачання, яке було в рош, приходить до реалізації в дії вище від табура ґуф. А затримка самою малхут розкривається в дії нижче від табура ґуф.

П'ятий вид - це келім першого поширення, які називаються грубим світлом

71) П'ятий вид - це келім, які спорожніли від вищого світла і звуться грубим світлом, тому що після того, як поширилися десять сфірот ґуф від пе де-АК до табура як третій вид, знову вище світло зникло з них, і залишилися келім порожніми, без світла. І тут є велика відмінність, тому що при першому поширенні, незважаючи на те що вони визначаються там як келім отримання в дії, у той же час вони не вважаються ще справжніми келім через велику важливість, яка є там по відношенню до келім. І тому говорить там рав, що келім і світло, що всередині них, перемішані. Однак після того, як зникло світло з них, став помітним їхній авіют, і відбулося розділення між світлом і клі. І тому називаються ці келім грубим світлом.

Шостий вид - це келім, які спорожніли від своїх світел, та решімот, що залишилися для їхнього оживлення

72) Шостий вид - це келім, які залишилися порожніми після виходу світла, і в них залишилися решімот від світел, які зникли. Решімот при цьому оживляють та підтримують існування келім, щоб вони були придатні осягнути свої світла, як і раніше. І також світять вони парцуфу, який після них, як наведено тут у словах рава (гл. 2, п. 1 і п. 8, і гл. 4, п. 2).

Сьомий вид - це спорожнілі келім, у яких не залишилося решімот

73) Сьомий вид - це келім, які залишилися порожніми після відходу світла, і в них не залишилося решімот від світел, котрі видалились. Це останні бхінот від кожного парцуфа і поширення, оскільки остання бхіна не залишає решімо, як наведено в словах рава (гл. 2, п. 6). І це дійсно так, як це з'ясовано вище (в п. 43).

Восьмий вид - це келім, які підготовлені для потреб другого парцуфа, наступного за ним

74) Восьмий вид - це келім, які приготовлені та налаштовані в парцуфі для потреб другого парцуфа, наступного за ним, як сказано в рава (в гл. 4, п. 6). І навіть клі кетера, про яке рав каже там, що воно не утворене в першому парцуфі, а тільки в другому парцуфі безпосередньо, при всьому тому клі кетера зі сторони захар підготовлено ще з першого парцуфа.

Вид келім, що описаний вище, - це келім зхарім другого парцуфа

75) І восьмий вид, описаний вище, - це келім зхарім для потреб другого парцуфа. Вони приходять від решімот, які світла залишили в келім після свого відходу. І від грубого світла, включеного до цих решімот, були утворені келім де-зхарім, як це описано в «Ор пнімі» (гл. 2, п. 3).

Дев'ятий вид - це келім, які вготовані в парцуфі для келім некевот другого парцуфа

76) Дев'ятий вид - це келім для некевот, які були приготовлені в першому парцуфі для потреб другого парцуфа. І вони утворені з ніцуцін, що падають всередину порожніх келім після того, як зникло світло з них, які приходять від світіння зівуґу в бхіні, вищій за порожнє клі (у словах рава гл. 4, п. 3). І внаслідок того, що в другому парцуфі змінилися світла, коли приходить світло хохма в клі кетера, а світло біни - в клі хохми, а світло зеїр анпіна в клі біни і т.п., тому там були необхідні келім, які були б подібні за своїми бхінот. І тому були підготовлені ці ніцуцін таким чином, що ніцуцін, які впали з рівня біни в порожнє клі рівня хохми, стали клі для світла біни, що приходить в клі хохми. А ніцуцін, що впали з рівня зеїр анпіна в клі рівня біни, стали клі для світла зеїр анпіна, що приходить у клі де-біна, і далі - так само.

Десятий вид - це зовнішні келім для навколишнього світла

77) Десятий вид - це зовнішні келім для навколишнього світла. Оскільки навколишнє світло не може бути отримане ступенем інакше, як тільки від того, що стоїть вище за відповідну йому властивість у рош. Тому воно потребує також клі, яке відповідає цьому світлу, тобто щоб і клі було також від властивості, котра стоїть вище за відповідну йому властивість в рош. І якщо ступінь - з бхіни далет, то він потребує того, щоб клі було з бхіни ґімель. А якщо він - з бхіни ґімель, то потребує клі, яке було б з бхіни бет. Подібним же чином - і далі. І тому келім навколишнього світла називаються зовнішніми келім, тому що келім завжди визначаються так, що кожне, яке чистіше за інше, більш зовнішнє за нього («Ор пнімі», гл. 5, п. 3).

Ті келім, про які сказано, приходять на ступінь під час очищення

78) І ось ці зовнішні келім осягаються ступенем лише шляхом підйому на ступінь, що вище за нього, і це відбувається в час підйому світел до створювача. Як наводиться в словах рава тут (гл. 6, п. 15. Див. також в «Ор пнімі»).

(Див. для повторення питання 88)

Глава 5

Сім характеристик в екрані

79) Уже говорили ми вище, що екран - це властивість межі, яка з'явилася після скорочення, щоб отримувати світло тільки в дев'ять перших сфірот та затримувати світло, щоб не розповсюджувалося воно в бхіну далет - у малхут. Як сказано: "Прийди до цього місця й не додавай". І цей екран є породженням, наслідком від скорочення, тобто від виходу світла, тому що після того, як світло видалилося звідусіль повністю, тобто з усіх чотирьох бхінот, наявних там, хоча скорочення було тільки на бхіну далет, як відомо, внаслідок цього з'явилася нова форма бажання в малхут Нескінченності - знову продовжити світло за допомогою сили обмеження, тобто лише від бхіни далет і вище, але не вниз від бхіни далет. І ця нова межа називається екраном. Унаслідок того, що основа цієї межі знаходиться тільки в бхіні далет, тобто в малхут, тому визначається, що екран перебуває, бувши встановлений усередині клі малхут.

Межа та авіют в екрані з’являються в ньому як одне

80) І ось - сім основних визначень, які слід розрізняти тут, у цьому екрані. Перше: межа та авіют включаються й приходять до нього як одне, без будь-якої абсолютно відмінності між ними. Оскільки межа, яка перебуває в ньому, дійсна тільки щодо авіюту бхіни далет, виходить, що вона не обмежує й не перешкоджає поширенню світла щодо ступеня, який не має цієї міри авіюту, адже авіют і межа виступають як одне. І обидва разом вони називаються іменем «екран». І неможливо взагалі говорити про екран і визначати його як щось окреме, як щось, що не включене в авіют, бо тоді взагалі нереально щось розрізнити в ньому.

Є авіют без екрана, але не існує екрана без авіюту

81) Однак у клі самої малхут слід розрізняти багато чого тоді, коли в ній не встановлено екран. І перш за все слід знати, що малхут де-ігулім не має екрана взагалі, тому що екран існує тільки у сфірот йошер. Ми з'ясовували вже це в другій частині, і ще є численні визначення, які з’ясуються у відповідних місцях. Але коли ми говоримо лише про малхут, це означає, що ми говоримо тільки з боку авіюту, без виправлення екраном. Так, що екран без авіюту - не можливий, проте існує реальність авіюту без екрана.

Сила затримки в екрані рош - у потенціалі, а не в дії

82) Друге визначення - це «затримка в потенціалі», що в екрані. Оскільки затримка екраном вищого світла є «в потенціалі» і «в дії», і це є відмінністю між рош і ґуф. І попри те, що ми кажемо, що вище світло поширюється, аж поки не вдаряє в екран, що в клі малхут, й екран повертає його назад, і це повернуте світло облачає десять сфірот рош. Ось усе це існує лише в потенціалі, а не буквально в дії, як написано вище в п. 16. І тому знай, що всяке обмеження й затримка світла, що є в екрані, що в малхут де-рош, є лише затримкою в потенціалі, а не в дії.

Сила затримки в екрані в потенціалі називається "пе", а у вигляді дії називається "табур"

83) Третє визначення - це практична затримка, яка існує в екрані, тому що ті облачання й та затримка, які відбуваються в рош у потенціалі, приходять і розкриваються в ґуфі в дії, оскільки малхут де-рош поширюється «від себе і в себе» у вигляді десяти сфірот згори вниз, які в сукупності називаються ґуфом. Малхут цих десяти сфірот називається табуром, тому що там розкривається вся сила затримки вищого світла, що існує в екрані, що в рош. Вона дозволяє вищому світлу вдягтися тільки від табура й вище, і не дає йому облачатися від табура й униз. І знай, що ці два імені, пе і табур, указують на дві ці розглянуті ознаки, тому що властивість затримки в потенціалі, що є в екрані, називається пе, а властивість затримки в дії, що існує в екрані, називається табур.

Включення екрана до трьох перших бхінот через його висвітлення

84) Визначення четверте – це включення екрана до авіюту трьох перших бхінот, що відбувається внаслідок висвітлення екрана. Це відбулося за допомогою вдаряння й бітушу між внутрішнім та навколишнім світлом і вимагає особливого розуміння, тому що є основою, на якій тримається все вчення.

Включення екрана до трьох перших бхінот означає: до трьох перших бхінот, що в бхіні далет

85) Ми вже докладно розглядали це питання в «Ор пнімі», і тут не місце заглиблюватися в нього. Але важливо тут зрозуміти щодо нашої теми, що це взаємовключення, про яке ми говоримо в екрані, зовсім не означає, що три перших бхіни самі тепер скоротилися, як раніше скоротилася бхіна далет. А все це очищення відбулося тільки в самій бхіні далет, тому що сама бхіна далет складається із чотирьох бхінот, бо прийшла з Нескінченності. І тому екран, що встановлений у ній, також складається з усіх чотирьох бхінот, як описано вище (в п. 80), що вся авіют малхут включена до екрана. Тим самим зрозумій, що коли йдеться про те, що екран піднявся в зеїр анпін, у бхіну ґімель, це означає, що екран очистився від бхіни далет, що в далет, і залишилася в ньому тільки величина авіют бхіни ґімель, що в далет. Таким чином виходить, що цим він уподібнився за властивостями зеїр анпіну. А як відомо, подібність властивостей означає єднання в духовному. І тому називається це, що піднявся й об'єднався із зеїр анпіном, як ніби сама малхут була властивістю зеїр анпіна, адже немає нічого, що дозволило б розрізнити їх. І це називається, що включився екран в зеїр анпін.

І за цим принципом зрозумій інші включення, про які йдеться щодо екрана, поки піднявся він і включився у пе де-рош. Іншими словами, поки не зрівняв свої властивості із властивостями екрана, який діє в потенціалі, і не можна визначити в ньому тоді, що він є екраном в дії. І зрозумій це добре.

Якщо з клі зникає екран, зникає з нього й світло

86) Визначення п'яте - це припинення дії екрана в клі внаслідок виходу його звідти. Іншими словами, коли відбулося стоншення екрана з бхіни далет до бхіни ґімель, що визначається як вихід екрана з клі малхут та підйом його в клі зеїр анпіна. І може здатися, що малхут звільнилася від сили затримки й обмеження, які тяжіли над нею, і тепер вона може отримувати вище світло без перешкод. Однак це не так. Більш того, вона залишається повною темрявою через вихід з неї екрана. І це тому, що від першого скорочення й далі малхут може отримувати скільки-небудь світла тільки за допомогою екрана. Таким чином, що обидві дії, і отримання світла, і відштовхування світла, пов'язані з екраном, тому що відштовхуванням світла від останньої бхіни він зв'язує й облачає світла вгору від цієї бхіни.

Екран, який дістає авіют рош після свого очищення

87) Визначення шосте - це авіют рош, яку набуває екран заново після його очищення, тобто через його підйом, і прихід у малхут де-рош, та включення до неї, як це описувалося раніше (гл.4, п. 50 і в «Ор пнімі»).

Екран, який отримує авіют ґуф після свого очищення

88) Визначення сьоме - це авіют ґуфа, який набуває екран заново після його очищення. Як це описувалося раніше, що після отримання від екрана рош авіюту знизу вгору, пробуджуються в екрані де-ґуф усі решімот, які включилися до нього при проході через сфірот ґуф під час його підйому до створювача. І ці решімот - від авіют згори вниз, тобто від властивості ґуф. Таким чином, цей авіют, який він отримує від рош і який спрямований знизу вгору, обертається в решімот де-ґуф на авіют згори вниз.

(Для повторення - див. питання 105)

Глава 6

Шість визначень у прямому світлі

Вище світло повністю однорідне, а всі зміни, про які сказано, існують щодо отримувачів

89) Перш за все, слід знати й запам'ятати, що вище світло перебуває в повній однорідності, а вся та безліч змін, яку ми знаходимо у світах, - усі вони відбуваються зі сторони отримувачів. Більш того, вони обов'язково йдуть у порядку причини й наслідку від першого отримувача, від малхут Нескінченності. І після всього цього не відбувається ніяких змін у вищому світлі навіть щодо тих, хто отримує, не дістає воно змін. Тобто в самому кінці розкриється просте світло Творця отримувачам так, як було воно відкрите в першому отримувачі, тобто в малхут Нескінченності до скорочення, без жодних змін, за сенсом написаного: «Я АВАЯ не змінюю».

Знання вчення багато в чому залежить від знання послідовності спуску сфірот, парцуфів і світів у причинно-наслідковому порядку

90) Знай, що знання цієї науки залежить у більшості від знання порядку походження сфірот, і парцуфів, і світів одне від одного за принципом «причина й наслідок» обов’язково й безперечно. І мудреці Зоар пояснили це в прихованій формі. Однак незрозумілими були їхні слова, доки не прийшов Арі та не розкрив ці поняття. І знай, що все те нове, що є в кабалі Арі порівняно з попередніми дослідниками, полягає в основному в розкритті шляхів десяти сфірот відбитого світла. І хоча десять сфірот відбитого світла в цілому були розкриті всім попереднім кабалістам, однак головні їхні осягнення й розуміння відповідали лише шляхам десяти сфірот прямого світла, доки не прийшов Арі й не прояснив для нас розуміння шляхів відбитого світла у всіх деталях. І цим розкрив багатства, що приховані й замкнені на ключ у книзі Зоар.

Усі характеристики, які існують у відбитому світлі, походять із прямого світла

91) Однак слід знати, що всі ці численні особливості, які ми розрізняємо у відбитому світлі, походять з десяти сфірот прямого світла настільки, що немає ніякого найменшого оновлення у відбитому світлі, яке б не виходило з прямого світла. І тому вони також називаються тими ж іменами прямого світла. І не тільки те, що вони походять з них, але й властивості їхні дорівнюють одна одній, а всі відмінності лише через зворотний порядок, що між ними. І це тому, що одне - світло, а інше - клі.

Про десять сфірот прямого світла Арі говорить дуже мало

92) Однак про десять сфірот прямого світла говорив Арі дуже мало й дуже коротко. Це тому, що він покладався в цьому на попередніх кабалістів, які говорили тільки про пряме світло, і тому не вважав він за необхідне продовжувати їх. І слід визнати, що нам дуже бракує його ясних знань про десять сфірот прямого світла. Це нестача, яку важко оцінити.

93) І є тут, у десяти сфірот прямого світла, шість визначень, які необхідно пам'ятати постійно під час занять кабалою. Пояснимо їх нижче.

Перше визначення - вище світло однорідне й рівномірне, і ті властивості, які визначаються в десяти сфірот прямого світла, - це облачення на вище світло, але вони розкриваються тільки внаслідок облачання їх у відбите світло.

Кількість "десять сфірот" - це в прямому світлі, однак у відбитому світлі їх п'ять бхінот

94) Визначення друге полягає в тому, що кількість "десять сфірот", в основному, - тільки в прямому світлі. Однак у відбитому світлі є тільки п'ять бхінот, як сказано про це у рава (тут, в п. 63) і в іншому місці.

Десять сфірот прямого світла вважаються єдиним світінням і відокремлюються одна від одної тільки при облачанні у відбите світло

95) Визначення третє полягає в тому, що десять сфірот прямого світла, коли вони самі по собі не є ступенями, які відмінні одне від одного подібно до того, як коли вдягнені вони у відбите світло, а визначаються всі як одне світіння. Але коли одягаються вони в десять сфірот відбитого світла, розкриваються між ними відмінності великі й дуже відчутні.

Є віддалення в десяти сфірот прямого світла в плані їхньої сутності, хоча подібні вони єдиному світінню

96) Визначення четверте - це взаємні відстані, які є в десяти сфірот прямого світла зі сторони сутності кожної зі сфірот, як це описано в частині першій в «Ор пнімі», дивись там докладніше все продовження, а також у «Внутрішньому спогляданні» там же.

Усе, що є в наслідку, одержане ним від його причини. Але головне світіння залишається в його причині, і тільки галузина від нього передається наслідку

97) Визначення п'яте - це величина відстані між причиною і наслідком, і все, що є в наслідку, одержане ним від його причини. І не в змозі він нічого отримати від будь-якого ступеня, який вище від його причини, без посередництва причини. І в усьому, що причина передає наслідкові, головне світіння залишається в причині, і тільки маленька галузка від неї передається та приходить до наслідку, незважаючи на те, що головне світіння приходить тільки заради наслідку. (див. вище, п. 24)

Кожен, ближчий до бхіни далет, визначається, що авіют його є більшим

98) Визначення шосте - це ступінь близькості до бхіни далет. Адже той, хто ближче до бхіни далет, визначається, що авіют його є більшим і що він більш низький (як сказано в п. 23). І це визначення починається в десяти сфірот прямого світла тільки від скорочення й нижче, коли бхіна далет перетворилася на порожній простір і був у ній встановлений екран. Тому особливість ця не властива ігулім, оскільки немає там екрана.

99) І ось усі ці визначення, крім останнього, існують у десяти сфірот прямого світла ще до скорочення. І незважаючи на те що немає в нас абсолютно ніякого осягнення того, що до скорочення, при всьому тому - "з нижнього вивчиш вищого", як відомо. І добре пам'ятай ці визначення, щоб не зникали з поля зору, коли займатимешся вивченням цієї науки.