Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

Вчення про десять сфірот

Частина четверта

Десять сфірот Акудім

Глава 5

З'ясовує внутрішні та навколишні світла акудім

У ній вісім пунктів: 1. У світлах акудім є десять сфірот внутрішніх і десять сфірот навколишніх, і світять як усередині, так і навколо, і в усе оточення АК. 2. Внутрішнє світло світить в половині товщини стінки клі з внутрішньої сторони, а навколишнє світло - із зовнішньої сторони. За допомогою їх обох світить клі й очищується. 3. Оскільки навколишнє світло є набагато більшим за внутрішнє, повинен «хіцоніют» (зовнішні сторона й суть) клі, у який одягається навколишнє світло, бути чистішим та вищим за «пніміют» - частину клі, куди вдягається внутрішнє світло. 4. Ще одна причина: якби хіцоніют клі не був би чистішим, не могло би навколишнє світло з'єднатися із внутрішнім світлом. 5. Пніміют клі є чистішим від його хіцоніюту, бо воно обмежує в собі внутрішнє світло, і тому отримує повне світіння. Тоді як навколишнє світло світить далеко в хіцоніюті клі. 6. Чим нижче знаходиться світ, тим більше бракує в ньому досконалості. 7. До світу Некудім було п'ять внутрішніх і п'ять навколишніх, і зміни відбувалися в міру зближення навколишніх із внутрішніми. 8. Від Некудім і нижче немає більше, ніж п'ять внутрішніх і два навколишніх, і менше цього не може бути.

У світлах акудім є десять сфірот внутрішніх і десять сфірот навколишніх. Вони світять у пніміюті і також у сторони та в усе оточення АК

1) І ось з пе Адама Кадмона вийшли десять внутрішніх сфірот і десять навколишніх, і протягуються від навпроти пніміюту до навпроти табура цього Адама Кадмона. І це є основним світлом, але також світить крізь сторони в усе оточення цього Адама.

Ор пнімі

1. І ось з пе Адама Кадмона вийшли десять внутрішніх сфірот і десять навколишніх. Не варто думати, ніби це знаходиться в протиріччі з тим, що говориться в главі 6, п.18 цієї ж частини, що з пе де-АК вийшли лише п’ять внутрішніх і два навколишніх. Адже там він говорить про загальні навколишні, але якщо в деталях, то не існує світла, у якому не було б пніміюту й хіцоніюту, як написано у відповідному місці.

2. І це є основним світлом, але також світить крізь сторони в усе оточення цього Адама. Пояснення. Адже два види світел розрізняємо в повному парцуфі: одне зветься світлом хохма, а друге називається світлом хасадим. І відповідно до них розрізняємо ми в кожному парцуфі два світіння: праве і ліве, панім і ахор. Праве і ліве відносяться до світіння світла хасадим, панім і ахор відносяться до світіння світла хохма.

Як відомо, перше скорочення відбулося головним чином щодо світла хохма, щоб не з’являлося в бхіні далет, і тому розділилися парцуфи на панім і ахор. Так, що бхінот, що вище за бхіну далет, які отримують світло хохма, називаються панім. А ті, що включають у себе з бхіни далет, які не зможуть отримувати світло хохма, називаються ахор. І вони в панім, і вони в ахор, й існує праве і ліве: ті бхінот, які отримують світло хасадим сповна, називаються «праве», а ті властивості, які не отримують світло хасадим вільно, називаються «ліве». Також знай, що головна відмінність між панім і ахор визначається в табурі, і від табура й вище називається панім, а від табура й униз називається ахор, бо малхут де-ґуф називається табуром, як відомо.

І це те, що він каже: «Протягуються від навпроти пніміюту до навпроти табура». Це означає, що поширення цих десяти сфірот від пе де-АК і вниз продовжується й світить головним чином у панім парцуфа, а це – вище бхіни далет, що зветься табуром. Але від табура й униз не світить через скорочення, яке тяжіє над бхіною далет.

І разом з цим рав говорить нам: «Це є основним світлом, але також світить крізь сторони в усе оточення парцуфа», тобто також і в бхіну ахор, що в ньому, хоч і приходить туди через сторони, тобто як з правого боку, так і з лівого, бо завдяки відбитому світлу, яке бхіна далет вносить у парцуф, і це – світло хасадим, виходить, що отримує також світіння хохми, але як свіло некева, що означає - лише отримуючи, але не віддаючи. 

 (Див. питання 17, 49, 62)

2) І нехай не утруднює тебе те, що викладено вище, бо зі світла озен (букв. «вухо») лівого, що входить у пе, утворюється хіцоніют клі. А з некев (отвір) хотем (букв. «ніс») лівого утворено пніміют клі. І якщо взяти до уваги, що навколишнє світло є більшим і якіснішим за світло внутрішнє, попри все те, пніміют у клі є більшим за його хіцоніют, як сприймається через аїн (букв. «око»). Однак інакше відбувається із світлами, оскільки велике світло, яке клі не в змозі буде продовжити й отримати всередину, світить ззовні у вигляді навколишнього світла, невелике ж світло залишається всередині - не так, як у келім. І якщо так, то як зі сторони озен, який є вищим, походить хіцоніют клі, то з хотем, який є нижчим, вийде пніміют клі.

Ор пнімі

3. Зі світла озен лівого, що входить у пе, утворюється хіцоніют клі. А з некев хотем лівого утворено пніміют клі. Знай, що дві обов'язкових властивості є в кожному клі: притягнення й отримання (як пояснено в ч. 3, «Питання й відповіді», п. 157-158). Так бхіна з великим авіютом є кращою для притягнення світла. На противагу цьому - отримання та одягання світла: тут чистіша є кращою, тому що має вона перебувати в подібності властивостей зі світлом, що приймається в неї.

І ось ці дві бхіни іноді називаються вищим та нижчим, іноді - пніміютом і хіцоніютом. І необхідно знати, у чому між ними різниця.

Так, коли мова йде про повний ступінь, де є притягнення й облачання, тоді визначаються вони  як вищий і нижчий. Адже що більшим є його пніміют, тобто клі притягнення, він має більший авіют, і виходить, що притягує більш високий рівень. Наприклад, якщо його пніміют - це бхіна далет, виходить, що облачає до рівня кетер, і виходить, що з боку притягнення він нижній, тобто його авіют більший. А через те, що світло кетер потребує чистішого клі, щоб могло облачитися в нього, тому з боку облачення він є вищим, що означає – чистіший. Інакше кажучи, є в нього клі найчистіше, подібних до якого немає, настільки, що гідний облачити світло кетер. І тому, коли ми говоримо про повний рівень, визначаються чотири бхіни, що одна вища за іншу, тобто кожен чистіший є більш високим.

Проте, коли ми говоримо виключно про клі притягання, визначаються для нас чотири бхіни як стінка посудини, у якій є чотири оболонки, одна на одній на всю її товщину. Так, що вище благо, що в ньому, приймається й вимірюється тільки в його внутрішній оболонці, а до трьох зовнішніх оболонок не торкається взагалі. І вони служать у клі лише для зміцнення внутрішньої оболонки, що в стінці клі. Так само і в клі притягнення ми вирізняємо чотири бхіни, які облачають одна одну, і кожна грубіша є більш внутрішньою, а бхіна далет є основною, яка притягує вище світло зівуґом де-акаа, вище світло вимірюється точно висотою відбитого світла, яку вона піднімає, і визначається як пніміют клі. А інші три бхіни вважаються хіцоніютом клі, тобто зовсім не торкаються світла й не служать йому, а вони є причинами, які спричиняють четверту стадію, так що вона не може розкритися без них.

І це те, що він каже: «Зі світла озен лівого утворюється хіцоніют клі, а з некев хотем лівого утворено пніміют клі», що є бхіною ґімель, тобто кожен з більшим авіютом є більш внутрішнім, як пояснено.

 (Див. питання 15, 78)

4. Зі сторони озен, який є вищим, походить хіцоніют клі, а з хотем, який є нижчим, вийде пніміют клі. Рав піднімає тут два питання: а) внаслідок того, що навколишнє світло є більшим від внутрішнього світла, тому хіцоніют клі, здавалося б, повинен бути важливішим за його пніміют, тому що служить для більшого світла; але в дійсності ми бачимо зворотнє, що пніміют клі є найбільш важливою частиною ступеня, і вся його висота й життєва сила, залежать від нього; тоді як хіцоніют клі - він не настільки є важливим; б) і друге питання - якщо дійсно пніміют клі набагато важливіший за його хіцоніют, значить і походити він повинен від більш важливого кореня, тобто з бхіни бет, що в рош, яка називається озен; а хіцоніют клі - з кореня більш низького, тобто з бхіни ґімель; чому ж було навпаки?

Внутрішнє світло світить в половині товщини стінки клі з внутрішньої сторони, а навколишнє світло - із зовнішньої сторони. За допомогою їх обох світить клі - і очищується

3) Відповідь така: знай, що все світло є однорідним, у єдиній рівності. І коли забажало увійти й бути обмеженим всередині клі, тоді те світло, яке не може ввійти в клі, залишилося ззовні у вигляді навколишнього. А внутрішнє світло світить зсередини в клі й проходить світло до половини товщини оболонок клі зсередини, з боку пніміюту А навколишнє світло світить ззовні й проходить до половини товщини оболонок клі з боку хіцоніюту. І завдяки цим двом світлам світить клі - і очищується.

Ор пнімі

5. Відповідь така: знай, що все світло є однорідним, у єдиній рівності. Тобто немає відмінностей у світлі від самого себе, а тільки зі сторони клі.

6. І коли забажало увійти й бути обмеженим всередині клі. Це означає, що міра світла обмежена й залежить від величини клі, не більше й не менше. Так авіют бхіни далет залучає рівень кетера, бхіни ґімель - тільки хохми, а бхіни бет - тільки біни і т.п.

7. Тоді те світло, яке не може ввійти в клі, залишилося ззовні у вигляді навколишнього. Існує правило: усе, що прийнято в парцуф, називається внутрішнім світлом. А все, що поки не отримане, але в майбутньому має увійти всередину парцуфа, називається навколишнім світлом. Нескінченність є першим навколишнім світлом, яке оточує тільки АК, тому що на екран бхіни далет в пе де-АК відбувся зівуґ де-акаа, і піднялося там найбільше відбите світло, і облачило десять сфірот рош АК до кетера, що є суміжним і злитим з Нескінченністю. Тоді це відбите світло включає в себе наколишнє світло Нескінченності, бо «відбите світло» означає всю міру світла, відштовхнутого силою екрана від малхут. І оскільки міра того відштовхнутого світла й є всією різницею між Нескінченністю, яка наповнювала всю реальність і АК, який визначається порівняно з Нескінченністю як одна тонка лінія, тому все це велике світло Нескінченності визначається як навколишнє світло щодо АК. І зрозумій це. І також кожен рош визначається як навколишнє світло для десяти сфірот його ґуфа, бо зівуґ де-акаа на екран, що стоїть в пе де-рош того парцуфа й затримує вище світло, щоб не поширювалося до малхут того парцуфа. Отже, усе світло, що не входить у клі малхут, стає відбитим світлом, яке облачає десять сфірот рош парцуфа, як відомо. Таким чином, це відбите світло, що стоїть у рош, складається з усього того світла, яке не може ввійти в парцуф, званого навколишнім світлом.

 (Див. питання 2)

8. А внутрішнє світло світить зсередини в клі й проходить світло до половини товщини оболонок клі зсередини, з боку пніміюту. Це вже з'ясовувалося, що чотири бхіни, які знаходяться в пе де-рош зі сторони клі притягання визначаються там як внутрішнє і зовнішнє. Подібно до стінки посудини, у якій є чотири оболонки, одна на одній, так що тільки внутрішня оболонка торкається вищого блага, що в ній і утримує його. Так само і в малхут де-рош, що зветься пе, де бхіна з найбільшим авіютом там вважається як пніміют. Тобто вона залучає вище світло. А ті, що більш чисті в ній, визначаються як зовнішні, тобто немає в них ніякого прямого контакту з тим світлом, що приймається там, а вони служать лише навколишньому світлу.

І виходить, що внутрішнє світло зв’язане тільки з пніміютом клі й світить у ньому, і ніяк не торкається хіцоніюту клі. А навколишнє світло все більше розкривається тільки завдяки хіцоніюту клі, і немає в нього жодного контакту з пніміютом клі. Більш за це, саме пніміют клі не дає навколишньому світлу увійти в клі, оскільки воно є авіютом, що в екрані, який затримує його. І так хіцоніют клі є категорією ахораїм для внутрішнього світла, оскільки зменшує його рівень.

 (Див. питання 30, 52)

Оскільки навколишнє світло є набагато більшим за внутрішнє, тому хіцоніют клі, у яке вдягається навколишнє світло, повинен бути чистішим і вищим за пніміют клі, куди вдягається внутрішнє світло

4) Нам потрібно, щоби зовнішня половина клі світила б через навколишнє світло. Це навколишнє світло - дуже велике, і не проходило його світіння, щоб бути поглиненим стінкою клі та світити в ній. Адже є відстань, і відмінність, і різниця велика між ними, і тому виникла необхідність, щоб пніміют клі низької якості зрівнявся б із внутрішнім низьким світлом, і світили б одне в одному. І так само хіцоніют клі, воно високого ґатунку, щоб світило в ньому високого ґатунку навколишнє світло, бо якщо не так, залишиться хіцоніют клі без світіння.

Ор пнімі

9. Адже є відстань, і відмінність, і різниця велика між ними. Світло вдягається в клі лише за умови, що існує між ними тотожність властивостей. І поки властивість клі є чужою щодо світла, відмінність ця відштовхує та відокремлює світло, не дозволяючи йому пройти всередину клі, бути поглинутим ним. Тому й говориться, що "існує віддаленість та велика відмінність між ними", тобто відмінність у властивостях розділяє й віддаляє духовні об'єкти одне від одного.

10. Виникла необхідність, щоб пніміют клі низької якості зрівнявся б із внутрішнім низьким світлом, і світили б одне в одному. Уся велич й достойність внутрішнього світла - у найбільшому й найсильнішому авіюті. І виходить тому, що пніміют клі, яке є гіршим і з більшим авіютом, буквально дорівнює величині внутрішнього світла, гіршого за навколишнє.

20. І так само хіцоніют клі, воно високого ґатунку, щоб світило в ньому високого ґатунку навколишнє світло, бо якщо не так, залишиться хіцоніют клі без світіння, бо він абсолютно позбавлений авіюту клі, який потрібен для притягнення світла, що є відсутнім у навколишньому світлі, і тому він співвідноситься тільки з бхіною, найбільш чистою в клі, щоб була в нього з нею тотожність властивостей, та, яка потрібна для облачення світла.

Причина друга: якби хіцоніют клі не був би чистим, не могло б навколишнє світло з'єднатися з внутрішнім світлом

5) Є також інша причина, і вона дуже близька до першої. Полягає вона в тому, що бажання й прагнення навколишнього світла - поєднатися з внутрішнім світлом. І тому, якби половина стінки посудини з зовнішнього боку не була б більш чистою, не пройшло б через неї навколишнє світло, і внутрішньому світлу бракувало б  отримати в себе навколишнє світло. Проте оскільки половина клі зовнішньої стінки чиста, тому є можливість у навколишнього світла пройти до половини товщини внутрішньої стінки, і тоді вони світять одне в одне попри те, що внутрішня половина стінки не буде чистою, немає тут побоювань, бо внутрішнє світло проходить і світить у ньому до половини його внутрішньої товщини, хоч вона й не більш чиста.

Ор пнімі

30. Бажання й прагнення навколишнього світла - поєднатися з внутрішнім світлом. Це означає, що прагне одягтися у внутрішню частину клі й світити разом із внутрішнім світлом, наскільки це можливо для нього. І це тому, що в результаті повинне воно вдягтися повністю в клі. Як це написано вище, що внутрішнє світло - це те, що вже облачилося в клі, а навколишнє світло означає - облачиться в клі після цього, тобто протягом усього часу до кінця виправлення.

40. І тому, якби половина стінки посудини з зовнішнього боку не була б більш чистою, не пройшло б через неї навколишнє світло, і внутрішньому світлу бракувало б  отримати в себе навколишнє світло. Рав додає, тим самим уточнюючи, що якби не була зовнішня його частина більш тонкою, більш підходящою для навколишнього світла, ніколи не змогли б тоді навколишні світла вдягтися в парцуф хоч скільки-небудь, бо "не пройшло б через неї навколишнє світло, і внутрішньому світлу бракувало б  отримати в себе навколишнє світло".

А сенс цього той, що внутрішнє світло проходить завжди згори вниз до ґуфа, тільки від відповідної бхіни, що в рош. Наприклад, ор пнімі малхут де-ґуф походить від малхут де-рош, яка є такою ж бхіною далет, як і вона. А внутрішнє світло клі зеїр анпіна ґуфа походить від хотема рош, який є бхіною ґімель, як і він. А внутрішнє світло клі біни де-ґуф походить від озен де-рош, яка є бхіною бет, як і вона. І так далі, за тим же порядком.

Проте навколишнє світло походить завжди від сфіри, яка вище, ніж та, що проти неї, тому що навколишнє світло малхут де-ґуф походить від хотема, який є бхіною ґімель. А навколишнє світло зеїр анпіна походить від озена, який є бхіною бет. І далі так само. І це при першому поширенні де-акудім, коли екран, що в малхут, є бхіною далет. А при другому поширенні, коли екран що в малхут, він бхіни ґімель - і притягується внутрішнє світло до тієї малхут від хотема, які також є бхіною ґімель, як і вона. А навколишнє світло до тієї малхут приходить згори, від відповідної їй бхіни, тобто від озена, що є бхіною бет. І так далі цим же способом.

І тепер добре зрозуміло, що малхут може отримувати навколишнє світло лише тоді, якщо буде в неї клі також згори, від відповідної їй бхіни в рош, яку вона придбала, піднявшись в зеїр анпін, - від світла лівого озена, і т.п. Тобто в парцуфі, коли його малхут – бхіна ґімель, виходить, що пніміют пе – з хотема, який є бхіною ґімель, а хіцоніют пе, він вище її бхіни, тобто з бхіни бет, яка є озеном.

Пніміют клі є чистішим за його хіцоніют, тому що внутрішнє світло вміщене в ньому й отримує повне світіння. Тоді як навколишнє світло світить здалеку в хіцоніют клі

6) І якщо скажеш, що потрібно ще запитати й сказати: адже бачимо ми достовірно, що пніміют клі чистіший за його хіцоніют. То відповідь на це така: незважаючи на те, що внутрішнє світло менше за навколишнє, разом з тим, оскільки воно обмежене всередині клі, тому клі отримує повне світіння від нього. Але навколишнє світло, хоч воно й велике світло, разом з цим, через те, що не було злитим і скороченим разом з клі, не дуже й світить у хіцоніюті клі, як світить внутрішнє світло в пніміюті клі. І цим усе прийде до ладу.

Ор пнімі

50. Адже бачимо ми достовірно, що пніміют клі чистіший за його хіцоніют. Виникає питання: кінець кінцем ми знаходимо, що хіцоніют келім є менш важливим, ніж пніміют келім, і не так світить, як він. Однак, якщо хіцоніют келім отримує від навколишнього світла, яке є набагато більшим за внутрішнє світло, то мало б бути навпаки.

60. Відповідь на це така: незважаючи на те, що внутрішнє світло менше за навколишнє, разом з тим, воно обмежене всередині клі. Тобто оскільки рівень світла відміряний і обмежений максимальним авіютом клі так, що, якби авіют був меншим, то й величина світла була б меншою. Тому авіют, що в клі, отримує повне світіння, адже авіют зовсім не затемнює світло, а навпаки, - збільшує його. І тому пніміют клі є дуже чистим, хоча світло - невелике.

70. Але навколишнє світло, хоч воно й велике світло, разом з цим, через те, що не було злитим і скороченим разом з клі… Оскільки немає там клі притягання, щоб притягнути це світло зівуґом де-акаа, тому світло це не вдягається в його пніміют. І тому те світло злите з клі, тому що малий авіют, який неодмінно існує також і в хіцоніюті клі, відрізняється за властивостями від чистого світла абсолютно. Так, що міра авіюту, що існує в хіцоніюті клі, зменшує світло, і якби було б чистішим, отримувало б світло набагато більше. Тому кожне зовнішнє клі не таке вже й чисте, бо авіют, що в ньому, відчувається як великий недолік, котрий відокремлений від світла та не з’єднується з ним. І тому, хоч світло його й велике, все одно не так уже й світить у хіцоніюті клі, як світить внутрішнє світло в пніміюті клі.

Світи, чим вони нижчі, тим більше вони позбавлені досконалості. До світу Некудім було п’ять внутрішніх і п’ять навколишніх, і відмінності відповідали близькості навколишніх із внутрішніми

7) І знай, що вищі світи, чим вони нижчі один від одного за рівнем, тим більше вони позбавлені досконалості один порівняно з іншим. Тому виходить, що до світу Некудім були п’ять видів внутрішніх світел і п’ять навколишніх відкритими, а відмінності між ними були такі, що в цих навколишні з внутрішніми зближувались, а в цих були більш віддаленими.

Ор пнімі

80. Вищі світи, чим вони нижчі один від одного за рівнем, тим більше вони позбавлені досконалості. Адже вони все більше зменшуються через очищення екрана, тому що другий парцуф АК, в екрані якого був лише авіют бхіни ґімель, світло кетер зменшується - і рівень його досягає лише до хохми. А третій парцуф, який був з авіютом лише бхіни бет, зменшується порівняно зі світлом хохми - і рівень його лише до біни, і далі так само. І так воно й у світах, як описано докладно вище, у третій частині.

90. До світу Некудім були п’ять видів внутрішніх світел і п’ять навколишніх відкритими. Тобто саме в рош парцуфів від малхут де-рош і вище. Проте від малхут де-рош і вниз, навіть у першому парцуфі АК, було не більше ніж п’ять внутрішніх і два навколишніх, як каже рав у главі 6, п. 18.

 (Див. питання 123)

Від Некудім і нижче немає більше, ніж п'ятьох внутрішніх і двох навколишніх світел, і менше цього не може бути

8) Однак від світу Некудім і нижче, а це світ Ацилут, був один недолік: що не розкрилися в них у всіх деталях більш, ніж п'ять внутрішніх світел і два навколишніх світла. А саме: навколишнє - для єхида й навколишнє - для хая. Але для інших трьох внутрішніх світел - немає для них навколишніх зі сторони НАРАН, тільки зі сторони єхида та хая, які є навколишніми для всіх, а не для них самих. Але є в них відмінності й недоліки ще й інші згідно з послідовністю парцуфів і світів. Але загальне для них правило, що не може бути менше п'яти внутрішніх і двох вищих навколишніх.

Ор пнімі

100. Не розкрилися в них у всіх деталях більш, ніж п'ять внутрішніх світел і два навколишніх світла. А саме: навколишнє - для єхида й навколишнє - для хая. Навіть в рошім (множ. від «рош») парцуфів, що після світу Некудім, немає більше п'яти внутрішніх і двох навколишніх. Це є наслідком підйому нижньої гей в ейнаїм, що є поєднанням властивостей рахамім і дін, яке виникло там. І оскільки місце зівуґу утворилося в хохмі рош, яка є ейнаїм, через це сталося так, що біна, зеїр анпін і малхут де-рош вийшли назовні з рош, тобто в місце спрямування згори вниз, що є бхіною ґуф. І тому залишилися в рош лише кетер і хохма.

200. Але для інших трьох внутрішніх світел - немає в них навколишніх зі сторони НАРАН, тільки зі сторони єхида та хая, які є навколишніми для всіх, а не для них самих. Тобто два навколишніх світла, єхида і хая, є навколишніми також і для трьох нижніх світел НАРАН, але не як НАРАН, а як єхида та хая. І знай, що все це мовиться про загальні навколишні світла, але в часткових навколишніх є завжди п’ять внутрішніх і п’ять навколишніх, бо немає світла, у якому не було б внутрішнього і зовнішнього.