Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що означає особиста власність людини
 

Що означає особиста власність людини

Стаття 20, 1987 рік

(переклад з івриту)

Зоар (у главі «Корах») пояснює написане: «І взяв Корах». «Запитує: що означає «і взяв»? І відповідає: взяв собі погану раду. Кожен, хто женеться за тим, що йому не належить, воно тікає від нього. І не тільки це, а й те, що є в нього, пропадає. Корах гнався за тим, що не належить йому, тож і його пропало, і чужого не придбав».

І слід зрозуміти це за методикою духовної роботи: що є тим, про що можна сказати, що воно належить людині? Тобто коли можемо сказати, що це її? І про що можна сказати, що не її? Бо Зоар каже про Кораха, що той гнався за тим, що не належить йому, то також і своє втратив. На що вказують нам ці речі в процесі духовної роботи, щоб знала людина, як вберегти себе від покарання Кораха?

Відомо, що те основне, що було нового у створінні, -  це бажання отримувати, як написано (ТЕС, «Внутрішнє споглядання», част. 1): «Його бажання дати благо Своїм створінням є зв’язком між Творцем і створіннями, де Він створив категорію хісарону, тобто феномен бажання і прагнення, щоб створіння прагнуло отримати задоволення й насолоду, а інакше ні від чого неможливо мати втіху».

Відомо, що не можна говорити про щось, що було до творіння. А все, про що ми говоримо, воно лише в аспекті «з дій Твоїх пізнали ми Тебе». Тобто про те, що існує ву створіннях, – про це ми й говоримо. Але чому Творець створив так, таку реальність, адже міг Він зробити інакше, - про це не можна нам говорити. 

І ми бачимо, що існує у створінні таке, що неможливо мати втіху ні від чого, якщо немає прагнення до цього. І поготів: прагнення до будь-чого - саме воно визначає міру задоволення насолодою, у якій ми можемо тішитися від того, до чого прагнемо.

І через це ми маємо на увазі під клі, званим «бажанням отримувати задоволення й насолоду», те клі, яке зробив Творець, і щодо цього клі не маємо ми ні права, ні можливості скасувати його і зіпсувати це бажання отримувати. І після того, як з’явилося це клі і отримало вище благо, яке Творець бажав дати йому, воно відчуло, що коренем його є Той, хто дає, а воно, клі, – це те, що отримує, і немає тут тотожності властивостей. Тому зажадало клі стати тим, хто віддає, подібно до свого Кореня. І здійснило скорочення на властивість отримання. Так, що клі буде отримувачем, а Створювач буде Тим, хто віддає. Однак воно сказало, що не отримуватиме нічого інакше, як тільки мірою, котрою зможе отримати заради віддачі.

Це клі, яке отримує лиш у формі заради віддачі, ми відносимо до створіння, оскільки це є дією, протилежною тому, що створив Творець. Творець створив, щоб нижній отримував, бо це - мета творіння, якою є «бажання дати благо створінням», щоб створіння відчували задоволення. А нижній робить протилежну дію, бо воно хоче, щоб Творець мав утіху. І це є його показник, і не думає про себе, про те, щоб сам він мав утіху, і щодо кожної дії робить розрахунок, чи варто це робити, чи ні. Тобто якщо вийде з цього задоволення Творцеві, нижній зробить це, а якщо він не бачить, що з цього виросте щось для Творця, він відвертає себе від того, щоб вчинити цю дію. Тобто всі розрахунки, які створіння робить перед кожною зі своїх дій, вони відповідають мірі, якою змогу дати задоволення Творцеві. 

А вище благо, що притягується у це клі, зване «заради віддачі», називається «світлом лінії». І означає це, що світло світить згідно з лінією і мірою, якою отримувач може спрямувати намір на «заради віддачі», що є станом тотожності властивостей. Але на сам факт задоволення нижній не дивиться, бо бажає злиття. І від цього походить те, що причиною всієї численності світів та парцуфів є отримувачі.

Пояснення. Коли світло світило в клі Творця, котре зветься «бажанням отримувати заради отримання» і називається малхут, це клі мало можливість отримувати благо й насолоду, які були в задумі творіння. Бо ясно, що згідно з мірою блага й насолоди, які Творець бажав дати, створив він і величину клі. І само собою воно отримало все світло, і не було там нічого, крім єдиного простого світла, - як написано в книзі «Ец хаїм», що «До скорочення існувало вище просте світло, яке наповнювало всю реальність». 

Тобто все вище благо, яке бажав дати, отримала малхут, звана «бажанням отримувати». І оскільки це клі походить від Створювача, тому зрозуміло, що створив Він клі в досконалості, щоб змогло отримати те, що Він бажає дати. А потім малхут сказала, що не бажає отримувати в клі Творця, а є в неї її власне клі, тобто те, що вона утворила. І оскільки нижній, який є створінням, не має змоги зробити, як і Творець, таке клі, за один раз, бо нижній обмежений у тому, що йому потрібно зробити, тому це клі утворюється потроху, тобто в міру того, наскільки можливо спрямовувати намір заради віддачі.

І від цього з’являється для нас багато ступенів, тобто коли світло світить у міру підготовленості келім нижніх. І про це пояснює в ТЕС, ч.1, про сказане в «Ец хаїм», що світло розповсюджується потроху, і запитує: «Як можна сказати «потроху» щодо духовного? Адже немає там часу, а «потроху» вказує на наявність часу». І пояснює він там, в «Ор пнімі», що під «потроху» мається на увазі, що світло не розповсюджується водночас, а розрізняє в процесі ступені згідно з тим, скільки нижні можуть отримати заради віддачі. Це й визначається як «потроху».

І зі сказаного випливає, що є в нас 2 келім:

1. Клі, яке ми відносимо до Творця. І це клі, що зветься «бажання отримувати заради отримання». І це клі утворилося в повній довершеності, бо є в ньому довершеність з боку Творця.

2. Клі, яке ми відносимо до створіння. І це – бажання віддавати. І клі утворюється потроху, тому що нижні не здатні створити це клі за один раз. І слід знати, що вся наша робота базується лише на одній точці: Тора і заповіді, які заповідано нам виконувати, вони для того, щоб мати в результаті клі, котре ми повинні зробити. А це клі можна утворити тільки чудодійною силою Тори та заповідей. Як говорить рабі Хананья бен Акашья: «Бажав Творець удостоїти Ісраель, тому примножив для них Тору та заповіді, як сказано: «Творець бажає заради праведності Його, збільшить Тору і посилить її».  І як написано в статті «Вступ до науки кабала (Птіха)»: «І відомо, що «зхут» (заслуга) – це від слова «іздахехут» (очищення), і це так, як сказали мудреці: «Дані заповіді лише для того, щоб  очистити ними Ісраель».

Виходить, що нам потрібно утворити лише клі, котре зветься «клі віддачі». А більше нічого нам не бракує. І це як написано: «І благословив Я тебе в усьому, що ти робитимеш». Означає це, що поняття «роблення» дорівнює поняттю «клі». І якщо ми утворимо клі, тоді Творець наповнить його благословенням, тобто вищим благом, що зветься «Його бажання дати благо створінням».

І клі віддачі готове для нас як в розумі, так і в серці. Це з тієї причини, що Творець дав нам клі отримувати. І через це маємо ми бажання зрозуміти кожну річ нашим розумом. Бо це бажання дає нам прагнення пізнавати мудрість. А це приводить нас до прагнення збагнути Тору та заповіді. Але разом із цим є в нас жадання зрозуміти вище управління, і людина робить собі розрахунок, як Творець поводиться з нею управлінням «добрий і добродійний».

А тут нам слід вірити вище рівня знання. І оскільки впроваджено в наше тіло бажання зрозуміти й пізнати, ясно звідси, що збуджується в людині бажання зрозуміти шляхи Творця. Але щодо бажання зрозуміти і пізнати - це сказано про Тору, а не про вище управління. Тобто нам потрібне це бажання зрозуміти кожну річ, його сила - тільки для Тори, і [воно] не стосується вищого управління.

І мій пан, батько й учитель сказав колись про простий сенс того, що ми промовляємо в благословенні: «…який сформував людину і створив у ній отвори-отвори, порожнини-порожнини. Відкрито й відомо перед троном слави Твоєї, що, якщо відкриється один з них або стулиться один з них, неможливо існувати і стояти перед Тобою». Сказав: різниця між «отворами» і «порожнинами» та, що отвір потрібно затулити, але порожнину потрібно залишити порожниною.

Означає це, що оскільки існують категорії «закон» і «правосуддя», то «закон» називається, що слід сприймати все у вигляді закону вище рівня знання. І це є категорія віри, бо прийняття віри має бути вище рівня знання. Виходить, що брак знання й розуміння і логічності чогось залишається, як порожнє місце без знання. І кожного разу людина повинна бути обережною, щоб ця порожнина не наповнилася.

І це те, що ми промовляємо в благословенні «Який утворив»: «або стулиться один з них, неможливо існувати…» Однак «порожнині», тобто місцю, де бракує знання, не можна йому наповнюватись, а завжди повинні ми йти вище рівня знання. І це називається категорія «моха», заради віддачі.

Тоді як судочинство, котре є категорією Тори, - саме тут місце, де людина має старатися і робити все, що в її силах для того, щоб зрозуміти Тору. Бо Тора називається «іменами Творця». І покладено на нас зрозуміти й осягти це. А тут, у Торі, хісарон, що називається «некев» (отвір), слід затулити, тобто щоб не було ніякого хісарону. «І кожен, хто примножує, той і є славним».

І через це ми говоримо, «що якщо відкриється… неможливо існувати». Мається на увазі «якщо відкриється», тобто «отвір» відкриється, і буде отвір і недолік у розумінні Тори. Тоді немає людині існування й можливості встояти, і відразу ж слід пильнувати, щоб цей хісарон наповнився світлом Тори, бо «світло Тори, воно повертає людину до добра». І це є клі, гідне отримати вище світло. А після цього приходить до людини світло, одягнуте в Тору, що зветься «613 вкладів», як написано в «Передмові книги Зоар».

Але у світі порядок зворотний. Тобто тягар малхут небес, який повинні приймати вище рівня знання, - саме тут кожен бажає зрозуміти управління створінь Творцем, і всі хочуть зрозуміти на рівні знання. Тоді як стосовно Тори - тут згодні йти вище рівня знання і не докладають зусиль, аби зрозуміти в усій повноті.

У Зоар (глава «Хукат» і в коментарі «Сулам», п. 2) написано «Ось закон Тори» і написано «І ось Тора», а не написано «закон». «І ось Тора» - це показати, що все є в повному єднанні, включаючи спільноту Ісраеля, яка є Малхут, в Творця, який є Зеїр Анпіном, щоб існували разом, не роз’єднуючись. «Ве-зот» (і ось) - це загальне й часткове разом, тобто захар і нуква разом. Бо «ве-» (буква «вав», сурядний сполучник «і») - це захар, тобто Зеїр Анпін, що є загальним. «Зот» («ця», або «ось») - це нуква, тобто Малхут, яка є частиною. Але «зот» без додатку «вав» - це «закон Тори», тож певно, що це Малхут, яка зветься «законом» і походить від Зеїр Анпіна, що зветься Торою. І вона лише «закон Тори», присуд Тори, яка є Малхут».

І слід зрозуміти, що це за пояснення, що Зеїр Анпін називається «Тора», і називається «загальним», і зветься «захар», і також зветься «вав». Тоді як Малхут називається «закон Тори», і називається «присуд Тори», і зветься «частиною», і зветься також «нуквою» і також «спільнотою Ісраеля».

І зі сказаного вище ми можемо пояснити, що Творець називається «Зеїр Анпіном» - згідно з тим, що сказав Арі, що управління світу ведеться категорією Зеїр Анпін і Малхут, де Зеїр Анпін називається «загальним», тобто від нього походить усе. Але той, хто отримує від нього, він бере завжди лише деталі. Тобто кожного разу розкривається частина загального в деталях. І в цьому плані називається Малхут «спільнотою Ісраеля», яка щоразу збирає в себе частини з Ісраеля, що зветься Зеїр Анпін. І це в тому плані, що Малхут є тою, що отримує вище благо від Зеїр Анпіна.

Але є ще одне пояснення, що Малхут називається «спільнотою Ісраеля» через те, що вона є загалом всіх душ. І в цьому аспекті слід пояснити, що Малхут бере вище благо у Зеїр Анпіна і дає душі Ісраеля. Але слід розрізнити між впливом Зеїр Анпіна, що зветься «Торою» і впливом Малхут, що зветься «судом Тори», або ж «присудом Тори», і зветься «законом».

Відомо, що Малхут називається «вірою», тобто малхут небес потрібно сприймати як закон вище рівня знання. Бо такий присуд Тори, щоб приймали віру вище рівня знання, і це як вказано вище, що вона є категорією «моха». І в плані «ліба» також має бути вище рівня знання, і не дивитися людині на те, що тіло пояснює нам, що варто нам робити, а що ні. А все має бути вище рівня знання.

Тоді як Тора, вона є категорію загального, тобто того, від чого все походить. І це означає, що категорія «дати благо Його створінням», що є благом і насолодою, включена в Його віддачу. А також і сила отримати собі вище знання також включена в Дарителя. Тобто Зеїр Анпін, який зветься «Святий, благословен Він», повинен дати цю силу, щоб у нижнього була наснага перебороти своє знання і йти вище рівня знання. Бо ця сила називається «світло», а будь-яке світло приходить від вищого. І тільки клі належить до нижнього. Тобто, якщо нижній відчуває, що бракує йому цієї сили, тобто хоче йти вище рівня знання, але не може, це називається «клі». І про це сказали: «Немає світла без клі». Як відомо, «немає наповнення без хісарону».

У цьому аспекті можна називати Зеїр Анпін «загальним», тому що він включає  в себе все. Тобто і віру вище знання він дає, і також Тору, яка зветься «іменами Творця». І ми вже говорили про те, що поняття «імена Творця» означає «благо й насолода, що розкриваються завдяки Торі», бо загальне ім’я Творця - це «Добрий і Добродійний». І в Торі з’ясовується, як у кожній літері в Торі розкривається особливе світло. І ця категорія називається «Тора, Ісраель і Творець є одне».

І зі сказаного нам зрозуміло: те, що Зеїр Анпін називають «Тора», це в плані «імена Творця». І це називається «письмовою Торою», де немає чого додати і немає чого відняти. Бо Даритель, званий «Святий, благословен Він», - щодо Нього не існує ніякого осягнення. І через це немає чого ні додати, ні відняти. А все, що є в Дарителі, розкривається в отримувачі. Тобто в отримувачі пізнається те, що є в Дарителі. 

Але не все, що є в Дартелі, розкривається в отримувачі, і кожного разу в отримувачі розкривається додаткова деталь. І через це Малхут, яка є клі отримання, називається «частиною», а Зеїр Анпін називається «загальним». І через це називається Малхут «Тора ше-бе-аль пе» (усна Тора), де «пе» (рот, уста) називається розкриттям, що розкриває те, що є в письмовій Торі, яка зветься «Зеїр Анпін».

Проте Малхут називається «законом Тори», і це означає, що кожна категорія Тори, котра розкривається в Малхут, вона, згідно з законом, є тим, чому дозволено розкритися. Тобто, оскільки малхут називається «отримувач», а щодо клі отримання був закон, що не можна отримувати інакше, як за умовою, - наскільки може спрямувати намір на «заради віддачі». І тому в Малхут діє порядок підйомів та падінь.

І називається «закон», оскільки з боку віри це закон, що не вимагає розуму. І якщо запитаємо себе, чому віра має бути законом, на це приходить відповідь, що таким був присуд Творця, щоб ми служили Йому вище за свій розум. І для чого цей закон? – бо в цьому сенсі називається Малхут «присудом Тори». Бо Тора присудила, що таким буде порядок духовної роботи - у вигляді роботи вище рівня знання. А Раші наводить цитату про вислів «ось закон Тори»: «Тому що сатан і народи світу вказують на Ісраель, кажучи: що це за заповідь і який сенс у ній? Тому й написано про неї: «закон, присуд вона переді Мною, і не маєш ти права сумніватися в ній».

Тому не слід запитувати, чому Творець бажає, щоб ми служили Йому вище рівня знання також і в цьому. Тобто також і на це питання приходить відповідь, що це – вище рівня знання, оскільки здоровий глузд зобов’язує до того, що, якби наша робота була в рамках знання, тобто тіло розуміло б шляхи, якими Творець управляє створіннями, тоді не було б місця відступникам і світським людям,які б віддалялися від святості, а всі були б служителями Творця. І на це сказано в Ішаягу, 55: «Бо не є Мої думки вашими думками, і не ваші шляхи є Моїми шляхами» - слова Творця».

І це те, що каже Зоар, що тому й написано «ве-зот» (і ось) з буквою «вав» - аби показати, що все існує в одному єднанні і включає спільноту Ісраеля, яка є «Малхут», у Творця, який є «Зеїр Анпін». Маємо пояснити поняття єдиності: відомо, що це тотожність властивостей. І через це, коли нижні займаються Торою та заповідями з наміром віддачі, вони спричинюють цим, щоб Малхут, яка є коренем душі кожного, була заради віддачі, на зразок Зеїр Анпіна, який зветься захаром, тобто дарителем.

І це те, що каже: «і включити спільноту Ісраеля, тобто Малхут, у Творця, який є Зеїр Анпіном», і цим розкривається у Малхут, котра є нуквою, що отримує, те, що є у загальному, - у Зеїр Анпіні, дарителі. І завдяки єдності розкривається щоразу ще деталь, частка в Малхут. І через це називається Малхут «частиною». 

І зі сказаного зрозуміємо те, що ми запитували: що є особистим майном, про яке можна сказати, що воно належить лиш тільки конкретній людині. Отже, згідно з тим, що ми пояснили, у людини в її світі є лише ті келім, які вона сама утворює, що звуться «келім віддачі». Лиш тільки це належить людині. Але те, що входить в келім отримання, це не належить людині, бо оскільки  ці келім Творець створив. Тому і все, що увійшло в ці келім, також не належить людині. І має вона лиш тільки те, що сама вводить у келім віддачі. Тому Корах, який бажав отримати у не свої келім, тобто в келім отримання, він і свої келім, що були в нього від бажання віддачі, - також втратив.