Стаття 34, 1990 рік
(переклад з івриту)
Мідраш (гл. «Бегаалотха», 15, 8) каже так: «І темрява не сховає нічого від Тебе і ніч як день світитиме, пітьма як світло». А нам каже - «коли засвічуватимеш (світильники)». Чому це подібне? Царю, в якого був його улюбленець. Сказав йому цар: «Знай, що в тебе буду трапезувати, тож піди і приготуй мені». Пішов його улюбленець і підготував місце відпочинку як у людей низького стану і світильник як у простолюду, і стіл як у людей з простолюду. Коли прибув цар, прибули з ним його служителі, влаштували все куди не глянь… і золотий світильник перед ним. Коли побачив улюбленець царя всю пишноту, засоромився і сховав усе що приготував для царя, бо все це було занадто просте. Сказав йому цар: «Чи не казав я тобі, що в тебе трапезуватиму, - то чому не приготував ти для мене нічого?» Сказав йому його улюбленець: «Побачив я всю цю пишноту, що прибула з тобою і засоромився, і сховав усе що приготував тобі, бо були то речі як у простолюду». Сказав йому цар: «Слово честі, зневажу я все, що привіз з собою, і задля любові до тебе користуватимусь тільки твоїм». І сказав Він Ісраелю: «Приготуйте мені менору і світильники», кінець цитати.
І слід зрозуміти цю притчу, наведену в Мідраші, бо вона є поясненням того, що Творець заповідав про менору і світильники. Адже в Нього, хай благословиться, є все. Як написано: «І темрява не сховає нічого від Тебе». Якщо так, виникає запитання, - навіщо Йому потрібна менора та світильники?
А відповідь така: попри те, що є у Творця все, однак Він бажає келім нижнього, і називає Мідраш келім нижнього «келім простолюду». Тому слід зрозуміти, що таке келім простолюду, бо Творець бажає саме цих келім.
Відомо, що бажання називається «клі». Слід пояснити те, що бажанням Творця було дати благо Своїм створінням. І це називається «клі Творця», тобто бажання віддачі. А бажання віддачі Творця створило бажання отримувати задоволення й насолоду, все, що Творець хоче, щоб створіння відчували. І це зветься «келім нижнього».
Тобто, «бажання отримувати» називається «низьким», а не святістю. Тоді як «бажання віддавати» зветься клі святості. Як сказали мудреці про написане «святими будьте»: «Може як Я?». Тому написано: «Бо святий Я, адже Моя святість вище вашої святості». І запитали: «Але кому спаде на думку сказати, що людина свята як Творець, так, що про це потрібно наводити доказ з писання, що це не так? Чи може таке бути? Однак «може як Я?» означає: як Я користуюся тільки бажанням віддавати.
Тому можна сказати, що і народ Ісраеля користуватимуться лише бажанням віддачі. А бажанням отримувати щоб не користуватися взагалі. Це те, що написано: «Може як Я? однак Моя святість вище вашої святості». І ви не можете залишитися тільки лиш з бажанням віддачі, а повинні ви користуватися також і келім отримання. Проте, необхідно додати до такого клі намір «заради віддачі».
І сказаним слід пояснити: келім Творця є келім віддачі, і немає там, боже збав, властивості отримання взагалі. А все Його бажання – тільки лиш віддавати. І лише щоб не було «хліба сорому», утворилися скорочення і приховання, коли світло світить тільки тоді, коли є виправлення щоб усе було заради віддачі, тоді Творець світить туди Своїм світлом.
І з цього зрозуміємо притчу, коли цар сказав, що бажає трапезувати у свого улюбленця. І сказав йому, - піди і приготуй мені. Тобто виконай роботу отримання заради віддачі. І він пішов і приготував. А потім, коли прийшло світло з властивістю бажання віддачі до нижніх, людина отримала. І хоч це й було заради віддачі, але клі, яким вона працювала, було бажанням отримувати, а не віддавати. Тож людина тепер соромиться, - чому вона користується «келім простолюду». Хоча й є в неї намір [віддачі], але дія все ж таки – отримання.
Тому людина й соромиться, і не хоче бути отримувачем заради віддачі. А хоче вона діяти виключно келім віддачі, які є келім Царя. І всю роботу, що виконала, щоб зробити намір заради віддачі на ці келім, вона приховала, оскільки соромиться нині користуватися низькими келім. А причина та, що удостоїлася нині бачити велич і важливість Царя, тому людина бажає працювати тільки лиш з причини що «Він великий і всевладний». Інакше кажучи, велич Царя спричинилася до того, що немає в людини нічого важливішого, ніж служити великому Царю.
І ось, написано: «Коли прибув цар, прибули з ним його служителі… Коли побачив улюбленець царя всю пишноту, засоромився». Виходить, з причини величі й важливості Царя засоромилася людина користуватися ницими келім. Бо вони є келім отримання.
І ще написано: «Сказав йому цар: «Чи не казав я тобі, що в тебе трапезуватиму?» І маємо зрозуміти, що означає, що Творець трапезує у людини. Проте, слід зазвичай розуміти, в чому полягає необхідність, що людина повинна все робити на благо небес, - це для того, щоб принести задоволення своєму Створювачу. І мудреці сказали нам, що потрібно вірити у винагороду та покарання, як написано: «І вірний Він, господар роботи твоєї, який дасть тобі винагороду за твої дії». А це означає, що оскільки Творець потребує когось, хто виконував би Тору та заповіді, а вони виконують Тору та заповіді для того, щоб було Йому задоволення, то за це Творець дає оплату.
Це можна зрозуміти і між людиною та її ближнім, коли ближньому потрібно, щоби хтось дав йому дещо. Оскільки є в ближнього хісарон, тоді має бути дарування. І коли товариш дає йому якийсь подарунок, а отримувач подарунка має задоволення від цього, тоді отримувач платить йому за це.
Однак, як можна сказати таке про Творця? І чи є в Нього хісарон, нестача, щоби нижні могли б дати Йому щось? Якщо ні, то як пояснити, що народ Ісраеля дають свою роботу, а Він дає їм оплату за роботу? І також маємо зрозуміти те, що сказали мудреці: «Ісраель живлять Батька свого, що на небесах». Яке «харчування» вони дають Йому, яким Він живиться?
Відомо, що те, від чого людина має задоволення, це живить її, бо дає їй задоволення в житті. Може бути, що людина заробляє багато грошей, і є в неї що їсти й пити, але якщо немає в неї задоволення в житті, то це називається, що немає їй від чого живитися, немає їй з чого жити. Тобто того, заради чого варто було б жити, - заради того задоволення, що вона отримує.
Тому існують люди, у яких задоволення в житті тільки від пристрастей. І вже є в людини «харчування», тобто те, що її живить щоби було їй варто жити. Інакше кажучи те, від чого людина отримує насолоду, це дає їй сенс у житті. Тому є люди в світі, які і багаті, і не бракує їм грошей, і все одно набридло їм життя, бо немає в них чогось, щоб мати задоволення в житті. Виходить, що «живлення» не означає обов’язково їсти й пити, а «живленням» називається те, що постачає життя людині, і має вона з цього насолоду в житті.
І зі сказаного слід пояснити те, що сказали мудреці: «Ісраель живлять Батька свого, що на небесах». Тобто, дають Творцеві можливість, щоб Його бажання, яким є бажання дати благо створінням, реалізувалося б. А це означає можливість, щоб Творець міг дати створінням благо й насолоду, щоб створіння втішалися цим і казали б, - ми відчуваємо благо й насолоду, що були в задумі Творця, те, що Він бажає дати, ми отримуємо це добро й насолоду.
Інакше кажучи, до того, як ми досягли келім віддачі, щоб була можливість отримувати заради віддачі, світло, що мало б давати благо створінням, не могло прийти до створінь, через те, що тими келім, які повинні були отримувати вище благо, панували скорочення і приховання. Тому задум Творця не міг здійснитися. А от коли народ Ісраеля виправляють себе за допомогою келім віддачі, щоби змогти отримувати ради віддачі, тоді є вже можливість, що Його бажання може здійснитися. Тобто, щоб Творець втішався тим, що бажанню Його є тепер можливість розкритися.
Це й називається «Ісраель живлять Батька свого, що на небесах». Тому що задоволення, що є у створінь від того, що вони отримують благо й насолоду, - це й є «живленням» для Творця. Тобто, Творець втішається тим, що Його ціль здійснюється і реалізується те, що Він бажав, - дати благо Своїм створінням.
І зі сказаного зрозуміємо те, що ми запитували, - що означають слова царя, що він бажає трапезувати у свого улюбленця. В матеріальному сенсі можна сказати, що цар сидить на трапезі у того, кого він любить. Але як можна сказати про Творця, що Він «трапезує зі створіннями»?
Відповідь така: те, що створіння насолоджуються благом і насолодою, які Творець дає їм, це й є трапеза Творця, тобто це й є Його «харчування». Бо тільки тому, що створіння отримують від Нього все благо, це зветься «царською трапезою», і це Його «харчування». І це є сенсом «Ісраель живлять Батька свого, що на небесах».
І також зрозуміємо тепер, що означає, що цар сказав йому: «У тебе буду трапезувати, тож піди і приготуй мені». Пішов його улюбленець і підготував місце відпочинку як у людей низького стану». А сенс «низького» - це келім отримання, але він виправив їх щоб були заради віддачі. І це те, що написано: «Коли прибув цар, і він побачив усю пишноту», тобто удостоївся осягти велич Царя. І всоромився користуватися келім отримання, незважаючи на те, що вони – заради віддачі.
Тепер з’ясуємо те, що запитує Мідраш, - адже написано: «І темрява не сховає нічого від Тебе, і ніч як день світитиме…», якщо так, чому сказав Ісраелю «приготуйте мені менору і світильники»? Це він пояснює притчею. І слід зрозуміти запитання, а потім зможемо зрозуміти відповідь, яку дали нам цією притчею. У простому сенсі важко зрозуміти, у чому проблема, що Творець сказав Ісраелю: «Приготуйте Мені менору і світильники». Адже, боронь боже, чи може комусь спасти на думку, що менора і світильники вони для того, щоби світити Творцеві? Якщо так, то яке воно, питання, на яке відповіли притчею?
І слід пояснити це тим, що відбувалося під час дарування Тори, про що сказали мудреці (в трактаті «Шабат», 88): «Коли піднявся Моше ввись, сказали ангели служіння перед Творцем: «Володаре світу, що йому, народженому жінкою, між нами?» Сказав їм: «Отримати Тору прийшов». Сказали перед Ним: «Коштовність утаєну Ти хочеш дати плоті й крові? Що є син людський, щоб пам’ятав Ти про нього? Творцю, Господарю наш, яке ж величне ім’я Твоє на всій землі, що й на небеса дасть велич Твою!» Сказав Творець Моше: «Дай їм відповідь». Сказав їм: «У Єгипет спускалися ви? Зле начало є між вами?»
Відразу ж згодилися з Творцем, як сказано («Теилім», 8, 10): «Творцю, Господарю наш, яке ж величне ім’я Твоє на всій землі!». І тільки «дати велич Твою на небеса» - не написано. Тоді як перед цим («Теилім», 8, 2) таки написано: «що даш Ти на небеса».
Бачимо ми, що звинувачення ангелів було щодо малої цінності народу Ісраеля, в яких є келім бажання отримувати, що звуться «злим началом». А отже, Тора належить тому, хто не настільки матеріально грубий, тобто - ангелам, які мають тільки келім віддачі. Як написано («Передмова книги Зоар»): «Бо Еліягу летів чотирма крилами, тоді як ангели – шістьма крилами». І пояснює там в коментарі «Сулам», що ангели – вони вище хазе, бо вони є категорією «від хазе і вище», адже достатньо їм прихованих хасадим, тому що є в них тільки келім віддачі.
Тоді як душі походять від малхут, яка від хазе і нижче, де місце для відкритих хасадим. Бо там місце будови малхут, яка є зібранням усіх душ. І є в них келім НЕГІ, які є келім отримання. Тому душі потребують світла хохми, що дається тільки в келім отримання.
І також каже Арі, що тільки душі, які піднімаються як МАН, вони піднімають ЗОН до Аби ве-Іми, притягнути додаток мохін. Тому що душі потребують світла хохма, адже є в них келім отримання.
А от ангели, що від хазе і вище, і вони є келім віддачі, не потребують нічого крім світла хасадим. Тому, коли піднімаються як МАН до Зеїр Анпіна просити наповнення, яким є виключно хасадим, - а у Зеїр Анпіна завжди є хасадим, - то не спричинюють ЗОНу ніякого підйому.
І тільки душі, яким потрібно світло хохма, що притягується в келім отримання, а цього немає у Зеїр Анпіна в наявності постійно, тому саме душі спричинюють підйом світів, для того, щоб притягнути світло хохма. Тому коли ЗОН піднімаються, тоді піднімаються всі світи до Нескінченності.
І сказаним слід пояснити твердження ангелів. Те, що вони стверджували, що свята Тора, яка визначається як «імена Творця» і є внутрішньою частиною Тори, що зодягнена в матеріальні вбрання, - все це є розкриттям присутності Творця для створінь. І як дають таку велику річ людям, які низькі за своїм рівнем, адже напевно повинна бути тотожність властивостей зі світлом Творця для того, щоби змогли отримати його. А стосовно світла Творця, яке є вищим благом і дається нижнім, то ангели зрозуміли так, що тільки вони мають належність до світла, яке є властивістю Того, хто віддає, бо і в них є келім віддачі. А не «народжений жінкою», де «жінкою» зветься категорія нукви і означає, що Ісраель народилися від категорії «нуква», тобто від келім отримання, адже, як зазначено вище, душі походять від малхут, званої «спільнота Ісраеля».
Це слід пояснити, - те, що ангели запитували: «що йому, народженому жінкою, між нами?» Тобто, він же прийшов від малхут, яка є клі отримання, що протилежно за властивостями Торі, яка є світлом вищого блага. І Моше відповів їм: «Чи зле начало є між вами?» Відразу згодилися ангели з Творцем і сказали: «Творцю, Господарю наш, дай велич Свою на землю».
Та відповідь, яку дав Моше ангелам, - «чи зле начало є між вами?» потребує пояснення. Адже ангели знали, що йдеться там про дотримання заповідей в матеріальному. То чи є в них тіло, у ангелів, що вимагали, щоб дали їм, як, наприклад, [заповіді] про таліт і цицит, зодягатися в них, і подібне, - аж поки прийшов Моше і повідомив їм, що Тора оповідає про речі матеріальні, і може Тора виконуватися тільки тими, хто має матеріальне тіло.
Ясно, що ангели розуміли це. Однак, вони явно вимагали, щоби внутрішній зміст Тори, яким є імена Творця, - щоб це дали саме їм. І насправді питання дуже важке щоби зрозуміти його: якщо дають Тору Ісраелю, то вже не можна дати Тору також і ангелам? Чи це якась матеріальна річ, - якщо дають цьому, вже не можна дати іншим?
І тут виходить, що ангели побачили і зрозуміли: якщо дадуть Тору Ісраелю, це означає що саме Ісраелю можуть дати Тору, а їм – ні. Тобто, що вони не гідні отримання внутрішньої Тори, а тільки Ісраель, інакше мали б дати також і їм.
Іншими словами, відкрита Тора певно що належить тільки тим, хто має матеріальні тіла. Але коли почули, коли Моше піднявся вгору отримувати Тору від Творця, і вони запитали – «що йому, народженому жінкою, між нами?», сказав їм: «Отримати Тору прийшов», а вони не знали про справу дарування Тори зовсім - здивувалися.
«Сказали перед Ним: «Коштовність утаєну Ти хочеш дати плоті й крові, а нам не повідомив, щоб і ми отримали коштовність утаєну?» Бо явно що вони думали про внутрішню суть Тори, адже «внутрішнім» називається те, що утаєно всередині, що є категорією «утаєна коштовність».
Тому вони й звинувачували, тобто коли побачили, що Тора в плані внутрішньої суті Тори, певно належить їм, а не тому, хто народжений жінкою. Тобто, вони висказували, на їхню думку, справедливі претензії. Адже відкрита Тора напевно належить тільки Ісраелю. Але чому внутрішню Тору не можна дати також і їм? А оскільки вони не знали про це, тобто про дарування Тори, а це показує, що вони тут зовсім не при чому, то вони праві. І що Моше відповів їм, - «злого начала немає між вами?» А оскільки немає в них злого начала, - «в Єгипет спускалися?» І маємо зрозуміти відповідь Моше. Бо якщо вони вимагали внутрішньої Тори, то що це за відповідь, яку Моше дав їм?
А означає це, як сказано вище, що внутрішня частина Тори поділяється на два світла, звані: світло хасадим і світло хохма. Світло хасадим дається в келім віддачі, оскільки це походить від прямого світла. І як ми вивчали, - хохма в кінці, тобто після того, як отримано світло хохма, яке є категорією мети творіння, а це – дати благо Його створінням, бо для блага й насолоди, які Творець бажає дати, має бути хтось, хто отримає це благо, а цього поки що не було. Тому створив, як «суще з нічого», це бажання отримувати, зване «бхіна алеф» авіюта, що є першою стадією, яка з’явилася і проявилася як суще з нічого. Тобто те, щодо чого не було жодного кореня отримання в реальності.
Виходить, що клі хохма, воно є клі отримання для світла мети творіння, тобто задля цього клі створено небо і землю. Отже, вся ціль створення світів була для того, щоби це клі отримало благо та насолоду.
Виходить, якби не було цього клі, що зветься «бажання отримувати», не було б місця створенню світів. І лише потім, тобто хохма в кінці, після того, як отримала світло, відчула що вона протилежна за властивостями Тому, хто дає, і забажала тотожності властивостей. Тому переборола бажання отримувати в собі і сказала: «Я бажаю віддавати».
І це є коренем світла хасадим, яке є у світах, що визначається як світло виправлення створіння. А потім біна в кінці побачила, що все ж метою творіння було те, щоб нижні отримували, а не щоб віддавали, тому зробила щось на кшталт компромісу, що отримає хасадим і трошки хохми, тобто отримає хохму у вигляді «зеїр анпіна», який зветься «світло хасадим з підсвічуванням хохми».
А потім, як ми вивчаємо, зеїр анпін в кінці побачив, що метою творіння було не те, щоб вище благо, що є категорією «добрий і добродійний», світило б у вигляді «зеїр анпін» (букв. «маленьке обличчя»), а широко. І це зветься «сфірою малхут», яка є справжнім клі для отримання вищого блага. Тобто, клі малхут, яка є клі, в якому може світити світло мети творіння, те, яке Творець бажає дати створінням.
І з цього можемо зрозуміти відповідь Моше, який сказав: «Чи спускалися ви в Єгипет і чи є в вас зле начало?» Якщо ні, то не вам отримати внутрішню Тору, яка є категорією імен Творця, бо це – світло мети творіння, і воно було тільки для «народженого жінкою», як зазначено вище. Тобто тільки для тих, хто має в собі бажання отримувати, а це – малхут, що зветься некевою, категорією «жінка». А не для ангелів, які не мають келім отримання, адже вони належать до категорії «від хазе і вище», і вони – келім біни, келім віддачі, а не келім отримання.
І це те, що написано: «Чи спускалися ви в Єгипет?» А це означає, що оскільки на саму малхут було скорочення і приховання, тому потрібно зробити виправлення на це клі. І весь час, поки немає виправлення, зветься це, що кліпа Єгипту панує над бажанням отримувати. І оскільки немає у вас бажання отримувати, не можна сказати, що ви повинні робити виправлення заради віддачі, адже немає у вас клі отримання на світло мети творіння.
І з цього зрозуміла притча, бо це є відповідь: попри те, що є в Творця вгорі ангели, а це – чисті келім і немає там келім отримання, що звуться «низькими келім», а «усі вони святі, усі чисті і т.д.», і все одно, обрав Творець саме нижні створіння, в яких є ниці келім, бо тільки в ці келім є можливість отримати Тору як «святі імена». А ангели, вони належать до виправлення створіння, через це ангели є служителями душі. Тому сказав народу Ісраеля: «Приготуйте мені менору».