Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що таке в духовній роботі "низькі келім"
 

Що таке в духовній роботі «низькі келім»

Стаття 34, 1990 рік

(переклад з івриту)

Мідраш (гл. «Бегаалотха», 15, 8) каже так: «І темрява не сховає нічого від Тебе і ніч як день світитиме, пітьма як світло». А нам каже - «коли засвічуватимеш (світильники)». Чому це подібне? Царю, в якого був його улюбленець. Сказав йому цар: «Знай, що в тебе буду трапезувати, тож піди і приготуй мені». Пішов його улюбленець і підготував місце відпочинку як у людей низького стану і світильник як у простолюду, і стіл як у людей з простолюду. Коли прибув цар, прибули з ним його служителі, влаштували все куди не глянь… і золотий світильник перед ним. Коли побачив улюбленець царя всю пишноту, засоромився і сховав усе що приготував для царя, бо все це було занадто просте. Сказав йому цар: «Чи не казав я тобі, що в тебе трапезуватиму, - то чому не приготував ти для мене нічого?» Сказав йому його улюбленець: «Побачив я всю цю пишноту, що прибула з тобою і засоромився, і сховав усе що приготував тобі, бо були то речі як у простолюду». Сказав йому цар: «Слово честі, зневажу я все, що привіз з собою, і задля любові до тебе користуватимусь тільки твоїм». І сказав Він Ісраелю: «Приготуйте мені менору і світильники», кінець цитати.

І слід зрозуміти цю притчу, наведену в Мідраші, бо вона є поясненням того, що Творець заповідав про менору і світильники. Адже в Нього, хай благословиться, є все. Як написано: «І темрява не сховає нічого від Тебе». Якщо так, виникає запитання, - навіщо Йому потрібна менора та світильники?

А відповідь така: попри те, що є у Творця все, однак Він бажає келім нижнього, і називає Мідраш келім нижнього «келім простолюду». Тому слід зрозуміти, що таке келім простолюду, бо Творець бажає саме цих келім.

Відомо, що бажання називається «клі». Слід пояснити те, що бажанням Творця було дати благо Своїм створінням. І це називається «клі Творця», тобто бажання віддачі. А бажання віддачі Творця створило бажання отримувати задоволення й насолоду, все, що Творець хоче, щоб створіння відчували. І це зветься «келім нижнього».

Тобто, «бажання отримувати» називається «низьким», а не святістю. Тоді як «бажання віддавати» зветься клі святості. Як сказали мудреці про написане «святими будьте»: «Може як Я?». Тому написано: «Бо святий Я, адже Моя святість вище вашої святості». І запитали: «Але кому спаде на думку сказати, що людина свята як Творець, так, що про це потрібно наводити доказ з писання, що це не так? Чи може таке бути? Однак «може як Я?» означає: як Я користуюся тільки бажанням віддавати.

Тому можна сказати, що і народ Ісраеля користуватимуться лише бажанням віддачі. А бажанням отримувати щоб не користуватися взагалі. Це те, що написано: «Може як Я? однак Моя святість вище вашої святості». І ви не можете залишитися тільки лиш з бажанням віддачі, а повинні ви користуватися також і келім отримання. Проте, необхідно додати до такого клі намір «заради віддачі».

І сказаним слід пояснити: келім Творця є келім віддачі, і немає там, боже збав, властивості отримання взагалі. А все Його бажання – тільки лиш віддавати. І лише щоб не було «хліба сорому», утворилися скорочення і приховання, коли світло світить тільки тоді, коли є виправлення щоб усе було заради віддачі, тоді Творець світить туди Своїм світлом.

І з цього зрозуміємо притчу, коли цар сказав, що бажає трапезувати у свого улюбленця. І сказав йому, - піди і приготуй мені. Тобто виконай роботу отримання заради віддачі. І він пішов і приготував. А потім, коли прийшло світло з властивістю бажання віддачі до нижніх, людина отримала. І хоч це й було заради віддачі, але клі, яким вона працювала, було бажанням отримувати, а не віддавати. Тож людина тепер соромиться, - чому вона користується «келім простолюду». Хоча й є в неї намір [віддачі], але дія все ж таки – отримання.

Тому людина й соромиться, і не хоче бути отримувачем заради віддачі. А хоче вона діяти виключно келім віддачі, які є келім Царя. І всю роботу, що виконала, щоб зробити намір заради віддачі на ці келім, вона приховала, оскільки соромиться нині користуватися низькими келім. А причина та, що удостоїлася нині бачити велич і важливість Царя, тому людина бажає працювати тільки лиш з причини що «Він великий і всевладний». Інакше кажучи, велич Царя спричинилася до того, що немає в людини нічого важливішого, ніж служити великому Царю.

І ось, написано: «Коли прибув цар, прибули з ним його служителі… Коли побачив улюбленець царя всю пишноту, засоромився». Виходить, з причини величі й важливості Царя засоромилася людина користуватися ницими келім. Бо вони є келім отримання.

І ще написано: «Сказав йому цар: «Чи не казав я тобі, що в тебе трапезуватиму?» І маємо зрозуміти, що означає, що Творець трапезує у людини. Проте, слід зазвичай розуміти, в чому полягає необхідність, що людина повинна все робити на благо небес, - це для того, щоб принести задоволення своєму Створювачу. І мудреці сказали нам, що потрібно вірити у винагороду та покарання, як написано: «І вірний Він, господар роботи твоєї, який дасть тобі винагороду за твої дії». А це означає, що оскільки Творець потребує когось, хто виконував би Тору та заповіді, а вони виконують Тору та заповіді для того, щоб було Йому задоволення, то за це Творець дає оплату.

Це можна зрозуміти і між людиною та її ближнім, коли ближньому потрібно, щоби хтось дав йому дещо. Оскільки є в ближнього хісарон, тоді має бути дарування. І коли товариш дає йому якийсь подарунок, а отримувач подарунка має задоволення від цього, тоді отримувач платить йому за це.

Однак, як можна сказати таке про Творця? І чи є в Нього хісарон, нестача, щоби нижні могли б дати Йому щось? Якщо ні, то як пояснити, що народ Ісраеля дають свою роботу, а Він дає їм оплату за роботу? І також маємо зрозуміти те, що сказали мудреці: «Ісраель живлять Батька свого, що на небесах». Яке «харчування» вони дають Йому, яким Він живиться?

Відомо, що те, від чого людина має задоволення, це живить її, бо дає їй задоволення в житті. Може бути, що людина заробляє багато грошей, і є в неї що їсти й пити, але якщо немає в неї задоволення в житті, то це називається, що немає їй від чого живитися, немає їй з чого жити. Тобто того, заради чого варто було б жити, - заради того задоволення, що вона отримує.

Тому існують люди, у яких задоволення в житті тільки від пристрастей. І вже є в людини «харчування», тобто те, що її живить щоби було їй варто жити. Інакше кажучи те, від чого людина отримує насолоду, це дає їй сенс у житті. Тому є люди в світі, які і багаті, і не бракує їм грошей, і все одно набридло їм життя, бо немає в них чогось, щоб мати задоволення в житті. Виходить, що «живлення» не означає обов’язково їсти й пити, а «живленням» називається те, що постачає життя людині, і має вона з цього насолоду в житті.

І зі сказаного слід пояснити те, що сказали мудреці: «Ісраель живлять Батька свого, що на небесах». Тобто, дають Творцеві можливість, щоб Його бажання, яким є бажання дати благо створінням, реалізувалося б. А це означає можливість, щоб Творець міг дати створінням благо й насолоду, щоб створіння втішалися цим і казали б, - ми відчуваємо благо й насолоду, що були в задумі Творця, те, що Він бажає дати, ми отримуємо це добро й насолоду.

Інакше кажучи, до того, як ми досягли келім віддачі, щоб була можливість отримувати заради віддачі, світло, що мало б давати благо створінням, не могло прийти до створінь, через те, що тими келім, які повинні були отримувати вище благо, панували скорочення і приховання. Тому задум Творця не міг здійснитися. А от коли народ Ісраеля виправляють себе за допомогою келім віддачі, щоби змогти отримувати ради віддачі, тоді є вже можливість, що Його бажання може здійснитися. Тобто, щоб Творець втішався тим, що бажанню Його є тепер можливість розкритися.

Це й називається «Ісраель живлять Батька свого, що на небесах». Тому що задоволення, що є у створінь від того, що вони отримують благо й насолоду, - це й є «живленням» для Творця. Тобто, Творець втішається тим, що Його ціль здійснюється і реалізується те, що Він бажав, - дати благо Своїм створінням.

І зі сказаного зрозуміємо те, що ми запитували, - що означають слова царя, що він бажає трапезувати у свого улюбленця. В матеріальному сенсі можна сказати, що цар сидить на трапезі у того, кого він любить. Але як можна сказати про Творця, що Він «трапезує зі створіннями»?

Відповідь така: те, що створіння насолоджуються благом і насолодою, які Творець дає їм, це й є трапеза Творця, тобто це й є Його «харчування». Бо тільки тому, що створіння отримують від Нього все благо, це зветься «царською трапезою», і це Його «харчування». І це є сенсом «Ісраель живлять Батька свого, що на небесах».

І також зрозуміємо тепер, що означає, що цар сказав йому: «У тебе буду трапезувати, тож піди і приготуй мені». Пішов його улюбленець і підготував місце відпочинку як у людей низького стану». А сенс «низького» - це келім отримання, але він виправив їх щоб були заради віддачі. І це те, що написано: «Коли прибув цар, і він побачив усю пишноту», тобто удостоївся осягти велич Царя. І всоромився користуватися келім отримання, незважаючи на те, що вони – заради віддачі.

Тепер з’ясуємо те, що запитує Мідраш, - адже написано: «І темрява не сховає нічого від Тебе, і ніч як день світитиме…», якщо так, чому сказав Ісраелю «приготуйте мені менору і світильники»? Це він пояснює притчею. І слід зрозуміти запитання, а потім зможемо зрозуміти відповідь, яку дали нам цією притчею. У простому сенсі важко зрозуміти, у чому проблема, що Творець сказав Ісраелю: «Приготуйте Мені менору і світильники». Адже, боронь боже, чи може комусь спасти на думку, що менора і світильники вони для того, щоби світити Творцеві? Якщо так, то яке воно, питання, на яке відповіли притчею?

І слід пояснити це тим, що відбувалося під час дарування Тори, про що сказали мудреці (в трактаті «Шабат», 88): «Коли піднявся Моше ввись, сказали ангели служіння перед Творцем: «Володаре світу, що йому, народженому жінкою, між нами?» Сказав їм: «Отримати Тору прийшов». Сказали перед Ним: «Коштовність утаєну Ти хочеш дати плоті й крові? Що є син людський, щоб пам’ятав Ти про нього? Творцю, Господарю наш, яке ж величне ім’я Твоє на всій землі, що й на небеса дасть велич Твою!» Сказав Творець Моше: «Дай їм відповідь». Сказав їм: «У Єгипет спускалися ви? Зле начало є між вами?»

Відразу ж згодилися з Творцем, як сказано («Теилім», 8, 10): «Творцю, Господарю наш, яке ж величне ім’я Твоє на всій землі!». І тільки «дати велич Твою на небеса» - не написано. Тоді як перед цим («Теилім», 8, 2) таки написано: «що даш Ти на небеса».

Бачимо ми, що звинувачення ангелів було щодо малої цінності народу Ісраеля, в яких є келім бажання отримувати, що звуться «злим началом». А отже, Тора належить тому, хто не настільки матеріально грубий, тобто - ангелам, які мають тільки келім віддачі. Як написано («Передмова книги Зоар»): «Бо Еліягу летів чотирма крилами, тоді як ангели – шістьма крилами». І пояснює там в коментарі «Сулам», що ангели – вони вище хазе, бо вони є категорією «від хазе і вище», адже достатньо їм прихованих хасадим, тому що є в них тільки келім віддачі.

Тоді як душі походять від малхут, яка від хазе і нижче, де місце для відкритих хасадим. Бо там місце будови малхут, яка є зібранням усіх душ. І є в них келім НЕГІ, які є келім отримання. Тому душі потребують світла хохми, що дається тільки в келім отримання.

І також каже Арі, що тільки душі, які піднімаються як МАН, вони піднімають ЗОН до Аби ве-Іми, притягнути додаток мохін. Тому що душі потребують світла хохма, адже є в них келім отримання.

А от ангели, що від хазе і вище, і вони є келім віддачі, не потребують нічого крім світла хасадим. Тому, коли піднімаються як МАН до Зеїр Анпіна просити наповнення, яким є виключно хасадим, - а у Зеїр Анпіна завжди є хасадим, - то не спричинюють ЗОНу ніякого підйому.

І тільки душі, яким потрібно світло хохма, що притягується в келім отримання, а цього немає у Зеїр Анпіна в наявності постійно, тому саме душі спричинюють підйом світів, для того, щоб притягнути світло хохма. Тому коли ЗОН піднімаються, тоді піднімаються всі світи до Нескінченності.

І сказаним слід пояснити твердження ангелів. Те, що вони стверджували, що свята Тора, яка визначається як «імена Творця» і є внутрішньою частиною Тори, що зодягнена в матеріальні вбрання, - все це є розкриттям присутності Творця для створінь. І як дають таку велику річ людям, які низькі за своїм рівнем, адже напевно повинна бути тотожність властивостей зі світлом Творця для того, щоби змогли отримати його. А стосовно світла Творця, яке є вищим благом і дається нижнім, то ангели зрозуміли так, що тільки вони мають належність до світла, яке є властивістю Того, хто віддає, бо і в них є келім віддачі. А не «народжений жінкою», де «жінкою» зветься категорія нукви і означає, що Ісраель народилися від категорії «нуква», тобто від келім отримання, адже, як зазначено вище, душі походять від малхут, званої «спільнота Ісраеля».

Це слід пояснити, - те, що ангели запитували: «що йому, народженому жінкою, між нами?» Тобто, він же прийшов від малхут, яка є клі отримання, що протилежно за властивостями Торі, яка є світлом вищого блага. І Моше відповів їм: «Чи зле начало є між вами?» Відразу згодилися ангели з Творцем і сказали: «Творцю, Господарю наш, дай велич Свою на землю».

Та відповідь, яку дав Моше ангелам, - «чи зле начало є між вами?» потребує пояснення. Адже ангели знали, що йдеться там про дотримання заповідей в матеріальному. То чи є в них тіло, у ангелів, що вимагали, щоб дали їм, як, наприклад, [заповіді] про таліт і цицит, зодягатися в них, і подібне, - аж поки прийшов Моше і повідомив їм, що Тора оповідає про речі матеріальні, і може Тора виконуватися тільки тими, хто має матеріальне тіло.

Ясно, що ангели розуміли це. Однак, вони явно вимагали, щоби внутрішній зміст Тори, яким є імена Творця, - щоб це дали саме їм. І насправді питання дуже важке щоби зрозуміти його: якщо дають Тору Ісраелю, то вже не можна дати Тору також і ангелам? Чи це якась матеріальна річ, - якщо дають цьому, вже не можна дати іншим?

І тут виходить, що ангели побачили і зрозуміли: якщо дадуть Тору Ісраелю, це означає що саме Ісраелю можуть дати Тору, а їм – ні. Тобто, що вони не гідні отримання внутрішньої Тори, а тільки Ісраель, інакше мали б дати також і їм.

Іншими словами, відкрита Тора певно що належить тільки тим, хто має матеріальні тіла. Але коли почули, коли Моше піднявся вгору отримувати Тору від Творця, і вони запитали – «що йому, народженому жінкою, між нами?», сказав їм: «Отримати Тору прийшов», а вони не знали про справу дарування Тори зовсім - здивувалися.

«Сказали перед Ним: «Коштовність утаєну Ти хочеш дати плоті й крові, а нам не повідомив, щоб і ми отримали коштовність утаєну?» Бо явно що вони думали про внутрішню суть Тори, адже «внутрішнім» називається те, що утаєно всередині, що є категорією «утаєна коштовність».

Тому вони й звинувачували, тобто коли побачили, що Тора в плані внутрішньої суті Тори, певно належить їм, а не тому, хто народжений жінкою. Тобто, вони висказували, на їхню думку, справедливі претензії. Адже відкрита Тора напевно належить тільки Ісраелю. Але чому внутрішню Тору не можна дати також і їм? А оскільки вони не знали про це, тобто про дарування Тори, а це показує, що вони тут зовсім не при чому, то вони праві. І що Моше відповів їм, - «злого начала немає між вами?» А оскільки немає в них злого начала, - «в Єгипет спускалися?» І маємо зрозуміти відповідь Моше. Бо якщо вони вимагали внутрішньої Тори, то що це за відповідь, яку Моше дав їм?

А означає це, як сказано вище, що внутрішня частина Тори поділяється на два світла, звані: світло хасадим і світло хохма. Світло хасадим дається в келім віддачі, оскільки це походить від прямого світла. І як ми вивчали, - хохма в кінці, тобто після того, як отримано світло хохма, яке є категорією мети творіння, а це – дати благо Його створінням, бо для блага й насолоди, які Творець бажає дати, має бути хтось, хто отримає це благо, а цього поки що не було. Тому створив, як «суще з нічого», це бажання отримувати, зване «бхіна алеф» авіюта, що є першою стадією, яка з’явилася і проявилася як суще з нічого. Тобто те, щодо чого не було жодного кореня отримання в реальності.

Виходить, що клі хохма, воно є клі отримання для світла мети творіння, тобто задля цього клі створено небо і землю. Отже, вся ціль створення світів була для того, щоби це клі отримало благо та насолоду.

Виходить, якби не було цього клі, що зветься «бажання отримувати», не було б місця створенню світів. І лише потім, тобто хохма в кінці, після того, як отримала світло, відчула що вона протилежна за властивостями Тому, хто дає, і забажала тотожності властивостей. Тому переборола бажання отримувати в собі і сказала: «Я бажаю віддавати».

І це є коренем світла хасадим, яке є у світах, що визначається як світло виправлення створіння. А потім біна в кінці побачила, що все ж метою творіння було те, щоб нижні отримували, а не щоб віддавали, тому зробила щось на кшталт компромісу, що отримає хасадим і трошки хохми, тобто отримає хохму у вигляді «зеїр анпіна», який зветься «світло хасадим з підсвічуванням хохми».

А потім, як ми вивчаємо, зеїр анпін в кінці побачив, що метою творіння було не те, щоб вище благо, що є категорією «добрий і добродійний», світило б у вигляді «зеїр анпін» (букв. «маленьке обличчя»), а широко. І це зветься «сфірою малхут», яка є справжнім клі для отримання вищого блага. Тобто, клі малхут, яка є клі, в якому може світити світло мети творіння, те, яке Творець бажає дати створінням.

І з цього можемо зрозуміти відповідь Моше, який сказав: «Чи спускалися ви в Єгипет і чи є в вас зле начало?» Якщо ні, то не вам отримати внутрішню Тору, яка є категорією імен Творця, бо це – світло мети творіння, і воно було тільки для «народженого жінкою», як зазначено вище. Тобто тільки для тих, хто має в собі бажання отримувати, а це – малхут, що зветься некевою, категорією «жінка». А не для ангелів, які не мають келім отримання, адже вони належать до категорії «від хазе і вище», і вони – келім біни, келім віддачі, а не келім отримання.

І це те, що написано: «Чи спускалися ви в Єгипет?» А це означає, що оскільки на саму малхут було скорочення і приховання, тому потрібно зробити виправлення на це клі. І весь час, поки немає виправлення, зветься це, що кліпа Єгипту панує над бажанням отримувати. І оскільки немає у вас бажання отримувати, не можна сказати, що ви повинні робити виправлення заради віддачі, адже немає у вас клі отримання на світло мети творіння.

І з цього зрозуміла притча, бо це є відповідь: попри те, що є в Творця вгорі ангели, а це – чисті келім і немає там келім отримання, що звуться «низькими келім», а «усі вони святі, усі чисті і т.д.», і все одно, обрав Творець саме нижні створіння, в яких є ниці келім, бо тільки в ці келім є можливість отримати Тору як «святі імена». А ангели, вони належать до виправлення створіння, через це ангели є служителями душі. Тому сказав народу Ісраеля: «Приготуйте мені менору».