Лист 26

(переклад з івриту)

Вітання й побажання всього найкращого другу моєму, людині, найдорожчій серед людей, що прямує за справедливістю та милосердям, увінчаній гідностями та вищими якостями…

Сьогодні вранці одержав я листа разом з «двадцять ґера це шекель». І я напишу тобі дещо на тему Хануки, згідно з тим, що чув я від свого батька й учителя, - пояснення того, що сказали кабалісти: «Що таке Ханука, - «хану-ко» (зробіть зупинку тут)». Про це він сказав, що є два ступеня: а) категорія «ко»-тут («каф-гей»); б) категорія «зе»-це («заїн-гей»). Як сказали кабалісти: «Усі пророки пророкували про «каф-гей» (тут), а Моше, вчитель наш, мир з ним, - про «заїн-гей» (це). А діло Хануки була категорією «каф-гей».

І пояснення його святих слів, на прикладі, таке, - коли вояки йдуть на війну і перебувають деякий час в бою, то потім посилають цих вояків на перепочинок, в місце де відпочивають, і годують і поять їх всім найкращим. І командир має на увазі, що це для того, щоб отримали вони нові сили, щоб не були втомленими, і зможуть повернути їх ще раз до бою. А той, в кого немає розуму, то він міркує, що те, що дають їм зараз відпуску, це тому, що війна вже закінчилася. Але правда полягає в тому, що війна ще не закінчилася, а весь цей відпочинок, він, щоб були в них сила і міць іти знову на передову, в бій.

Так само і з Ханукою, бо це питання «хану», - зробіть зупинку, - тобто зупинка була не через «заїн-гей» (це), що зветься досконалістю, тобто «світне дзеркало», а була зупинка як «каф-гей» (тут), тобто не-досконалість, що є категорією «дзеркало, що не світить». Іншими словами, війна зі злим началом ще не закінчилася, ще треба дійти до справжньої досконалості. І це – «хану-ко», зупинка в стані «каф-гей» (тут), тобто прийняли вплив згори, щоб було в них більше сили йти вперед в боротьбі зі злим началом.

І з цього походить те, що коли людина йде шляхом Творця, їй багато разів дають пробудження з височіні, тобто посеред молитви або посеред вивчення Тори, або під час виконання заповіді. Це пробудження входить в серце людини, і вона починає відчувати смак і тягу до духовного.

Але людина повинна знати, що це світло їй дали тільки для того, щоб знайшла нові сили, змогла б зміцнитися в роботі, щоб знову вступити в битву зі злим началом, і тоді кожного разу їй дають зупинку, тобто вище світло, тому що коли до людини приходить пробудження згори, їй здається, що вже немає ніякої війни, оскільки в цей час вона починає відчувати красу і пишність святості і низькість матеріальних речей, поки не вирішить, що вже готова і покликана до роботи тільки «заради небес».

А оскільки людина насправді ще не закінчила свою роботу, забирають у неї дане їй пробудження, і тоді негайно падає знову до свого попереднього стану. Тобто, відчуває привабливість і красу тільки матеріальних речей, а духовні речі вважає зайвими, і тоді вона займається Торою і заповідями тільки вимушено і з примусу, а не через бажання і радість, як тоді коли була в пробудженні.

А пробудження це є категорією ханукальної свічки, як сказано вище.

Тому, якщо в людини є розум, вона повинна завжди зміцнюватися, поки не допоможуть їй згори удостоїтися істинної досконалості.

І будемо сподіватися, що Творець освітить очі наші і радуватиме серце наше вічно.

Від друга, який бажає тобі та сім’ї твоїй всіх благ.

Барух Шалом Алеві Ашлаґ,

син батька мого, пана, учителя й наставника, Бааль Сулама.