Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини"
 

Що означає в духовній роботі «Тора ослаблює силу людини»

Стаття 29, 1990 р.

(переклад з івриту)

Сказали кабалісти (в трактаті Сангедрін, 26:2): «Сказав рабі Ханін: «Чому зветься Тора йменням «тушія» (мудрість і розуміння), - тому що вона «матешет» (послаблює) силу людини». І треба зрозуміти це, - чи не сказали кабалісти (в трактаті Авот, 6:7): «Великою є Тора, котра дарує життя тим, хто її виконує, як сказано: «Бо життя вони для тих, хто знайшли їх, і кожну плоть лікує». І також сказали (в трактаті Ірувін, 54): «Болить голова – хай займається Торою, заслаб горлом, - хай займається Торою, заслаб нутрощами, - хай займається Торою. Бо сказано: «І кожну плоть лікує». Якщо так, то це суперечить сказаному вище.

І щоб зрозуміти це, маємо перш за все збагнути, що за феномен – Тора. Тобто, задля якої цілі дав нам Творець Тору. Ось, сказали кабалісти (в трактаті Кідушин, 30): «Створив Я зле начало, створив йому Тору-приправу». Звідси витікає, що якби не було злого начала, не створив би Він Тору. Як написано: «Створив Тору-приправу». Чи ж можна так сказати, що Тору створено для злого начала…

Ось, Зоар говорить: «Заповіді, що в Торі, мовою Зоар звуться «пкудін» (внески). І звуться при тому також «ітін» (поради). А відмінність між ними така, що в кожній речі є передня і зворотна сторона. І з боку підготовки до чогось зветься це «ахор» (задній). А з боку осягнення воно ж зветься «панім» (обличчя). І в цьому плані в Торі є категорія «зробимо» і категорія «почуємо». Тож коли виконуємо Тору і заповіді як «ті, хто виконують Його слово», то перш ніж удостоїмся почути Його слово, заповіді називаються «тарьяґ» - 613 порад, тобто зворотною стороною. А коли заслужимо категорії «чути Його слово», робляться 613 заповідей категорією «пкудін», а це від слова «пікадон» (внесок). Бо є «тарьяґ» заповідей, де в кожну заповідь внесено світло особливого ступеня, котрий відповідає певному органу в «тарьяґ» органів і сухожиль душі і тіла».

І зі сказаного виходить, що Тора та заповіді визначаються двома ступенями:

а) як порада, і це те, що написано: «тарьяґ ітін». Тобто, що коли за допомоги цього виконають Тору та заповіді, буде в них сила скасувати зле начало. І цим маємо пояснити те, що написано: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Тобто те, що Тора є категорією «приправи» для злого начала, це в Зоар зветься «тарьяґ ітін»;

б) Тора в ім’я Тори, і це - «тарьяґ пкудін», і ця Тора є категорією «імена Творця». І цю Тору осягають після того, як виправили свої дії, так, що зможуть вже працювати ради віддачі, а не для власної користі.

Проте, коли починають просуватися до того, щоб заслужити келім віддачі, і про це ми говорили, що тут потрібна Тора в категорії порад, як зазначено вище, що зветься «тарьяґ ітін», певно, що є роботи і перед цим, і це – перша категорія, від якої починаємо входити в виконання Тори та заповідей. І це зветься «ло лішма». Це – перший ступінь.

А другий ступінь, це коли бажають просуватися лішма. І тоді треба робити все, що в наших силах, аби прийти до лішма. Тобто, щоб була змога дістатися до того, щоб виконувати всі дії заради віддачі.

А потім приходять до третього стану, і тоді удостоюються тієї сторони Тори, що зветься «імена Творця», і мовою Зоар називається «тарьяґ пкудін», як зазначено вище.

Тому, коли починають виконання Тори та заповідей на першому ступені, тобто ло лішма, для отримання винагороди, як написано в Зоар:

«Бо спочатку робота людини в Торі та заповідях виконується з причини винагороди та покарання в цьому світі, або через винагороду та покарання в світі прийдешньому, виходить, що в цьому стані вона ще не потребує Тори та заповідей як порад. І в мірі, в якій людина вірить в оплату й покарання, вони зобов’язують її до виконання Тори та заповідей.

А не задля порад, як написано: «Створив Я зле начало, створив Тору-приправу». Бо Тора є радою проти злого начала, що в людині. І людина хоче вийти з-під його влади, тобто хоче відійти від себелюбства, і все робити на користь Творця, і через це вона виконує Тору та заповіді, то якщо так, то як пояснюється, відповідно до цього, «з ло лішма приходять до лішма»? Чи не бачимо ми, що немає жодного зв’язку між тим, що людина виконує Тору та заповіді щоб отримати винагороду, і тим, що це дає їй трамплін, аби перейти від ло лішма до лішма. Але сказали кабалісти: «Тому що світло, що в ній, повертає до добра». Тобто, світло, котре є в Торі, світить людині, щоби відчула, що вона не дорівнює властивості «адам», людина, - а є подібною до будь-якої тварини. І це те, що написано (в трактаті Явамот, 61): «Ви зветесь людиною, а народи світу не називаються «людина».

І цим треба пояснити те, що запитали ми, - в чому сенс того, що сказано: «Чому зветься Тора йменням «тушія» )мудрість і розуміння), - тому що вона «матешет» (ослаблює) силу людини». Чи не сказано навпаки: «кожну плоть лікує»?

Пояснення цьому таке, що коли людина вчить ло лішма, така Тора приносить їй відчуття, що властивість «адам», що в ній, - дуже слабка, тобто послабилась у неї сила «адам», людина. А подібна вона решті тварин. Але чому людина бачить себе в такому образі, - що властивість «людина, адам» в ній дуже слабка?

Проте, головне, чим ми відрізняємо людину і худобину, як відомо, що в тої немає відчуття ближнього, що зветься «бажання отримувати лише для власної потреби і користі». І називається це також «зло». Тобто, що бажання отримувати лише для себе зветься «зло», оскільки щодо нього було скорочення і приховання, так, що в це бажання отримувати не зможе увійти жодне світло святості.

І через те, що це бажання отримувати є головною перешкодою, бо не зможе людина отримати добро та насолоду, а це було бажанням Його, благословиться Він, дати створінням, тому воно називається «зло», або ж ім’ям «зле начало». Однак, це важко зрозуміти, - чому, коли людина виконує Тору та заповіді відповідно до наміру «створив Я зле начало, створив Тору-приправу», і якщо так, то чому, якщо людина вже прийшла до відчуття, що має вона в собі зло, тобто буде їй добре вже під час підйому, - потім дістає падіння, і відчуває зло в собі, - і чому в неї так багато падінь?

Бо Тора – вона приправа для злого начала. Якщо так, то чому не бачимо що зле начало втрачає свою силу? А кожного разу зло  розкривається наново. Бо ми бачимо, в час, коли починають іти тією дорогою, яка веде до виконання всіх дій ради віддачі, є багато падінь. Тобто, щоразу зло відновлюється ще з більшою агресивністю, ніж до того, коли почала людина свою роботу з наміром прийти до стану, щоби всі дії її були б «заради небес».

А справа в тому, що та частина бажання отримувати для себе, що зветься «зло», вже скасувалася в людині, проте, є ще частини, котрі вона ще не усунула за допомоги світла, що є в Торі. І це можна зрозуміти через таку картину: скажімо, в бажанні отримуваати є бажання до ста кілограмів насолоди. Однак, бажання до ста кілограмів людина поки що не здатна скасувати за один раз. І коли побачить розмір зла, яке є в неї, відразу ж втікатиме з поля бою. Тому справа йде послідовно, етапами.

Так, що спочатку людина відчуває, що вона здатна отримати з матеріальних утіх один кілограм насолод. І коли отримує, то скасовується в неї сила зла. Інакше кажучи, кілограм насолод, котрі вона відчувала в матеріальних речах, - його вона вже може перебороти. А оскільки людина має дістати силу скасувати всі сто кілограм насолод, котрі є для неї в матеріальному, проте, як сказано, ще не може подолати відразу сто кілограм насолод, тому додають їй в матеріальному трохи, - ще кілограм.

Само собою, людина дістає падіння, через те, що є в неї сила подолання лише на один кілограм, а коли додають їй відчуття насолоди більше, то від цього вона відчуває падіння, тому що підкоряється великій насолоді. А коли переборює, і це зветься «підйом», дають їй відчути третій кілограм насолоди в матеріальному. Аж поки людина закінчує всі моменти подолання, котрі ведуться в роботі «ради віддачі» щодо матеріальних насолод.

Скажімо, вона вже може перебороти всі матеріальні втіхи, і переробить їх усі на «заради віддачі». І, зрозуміло, для цього треба щоразу дістати допомогу згори, інакше неможливо подолати, навіть маленьку насолоду. Як написано: «Зле начало людини посилюється проти неї щодня, якби Творець не допомагав би їй, не подолала б його».

Однак людина повинна завжди просити допомоги. Бо якщо відкриється їй спочатку розмір насолоди в бажанні отримувати, відразу побачить, що це не для неї, ця робота. Тому показують їй спочатку невеликий смак у матеріальних втіхах. А потім, коли вже дістала силу подолання над усіма матеріальними насолодами, тоді людина заслуговує духовних насолод. А там з’являється поняття екранів, і це вже справа подолання світла духовної насолоди.

Також і там іде згідно з порядком. Тобто, починають, наприклад, з невеличкого ступеня, скажімо, світло нефеш. І коли людина вже може отримати це ради віддачі, дають їй світло руах. Аж поки заслужить усю категорію НАРАНХАЙ. Як написано в Зоар: «Коли народжується, дають йому нефеш. Заслужить більшого, дають йому руах».

І це те, як сказали кабалісти (в трактаті Сукка, 52): «Кожний, хто більший за ближнього свого, зле начало його також більше за того». Де поняття «більший» означає, що вже заслужив підйому в духовному, тобто, що він вже здатний подолати певну міру насолод і отримати її ради віддачі. І знову дають йому насолоду, таку міру, котру в нього ще не було сили перебороти.

І коли удостоїться подолати цю насолоду, і робиться знову «більшим», тобто, приходить до величі, що зветься «підйом», знову дають йому ступінь більш високий. А його ще жодного разу він не переборював. Тому він бачить, що зараз йому набагато гірше, тобто цей ступінь він не може подолати. Тож і тепер йде той же самий порядок, коли він просить, щоб Творець дав йому силу згори, щоб була в нього змога подолати також цю велику міру бажання отримувати. І це зветься, що нижній піднімається до вищого просити сили екрана.

І цим можна пояснити те, що сказали кабалісти: «Чому зветься Тора йменням «тушія» (мудрість і розуміння), - тому що вона «матешет» (ослаблює) силу людини». Тобто, як зазначено вище, кожного разу, згідно з мірою величі людини, вона отримує більшу міру зла. Інакше кажучи, що більша насолода, то важче її подолати. Виходить, що поняття «адам», «людина, означає «той, хто віддає». Як відомо, «адам» за ґематрією «мем-гей», МА, 45. МА зветься зеір анпін, котрий віддає. БОН називається малхут, що отримує. МА – це категорія «захар», чоловіча частина, «адам», віддача. Але «бегейма» (худоба) – ґематрія БОН, а це – категорія «некева», жіноча частина, тобто отримання, а не віддача.

Виходить, що великий ступінь, котрий є більш великим світлом, важко подолати. Отже, категорія «адам» робиться щоразу більш слабка, через те, що кожного разу є в неї справа з більшим світлом.

І цим треба пояснити те, що ми запитували щодо «Болить голова – хай займається Торою». І згідно з тим, що говорить мій батько й учитель, пояснення буде таке:

«Болить голова», - тобто думки його не в порядку.

«Заслаб нутрощами», - тобто все, що входить йому всередину, - все заради його бажання отримувати.

«Хай займається Торою, бо як сказано: «І кожну плоть лікує». Тобто, завдяки Торі заслуговує великий стан, «ґадлут», оскільки «світло, що в ній, повертає до добра». І заслуговує бути великим.

А потім людина заслуговує ступінь ще більший, подолати який ще не було в неї сили. І вона має просити у Творця, щоби дав їй допомогу, щоб було в її силах подолати його. Виходить, щоразу треба говорити про дві речі, протилежні одна одній. І в кожному ступені треба завжди розрізняти дві сторони:

а) коли нижній піднімається до великого стану, і це зветься «підйом» рівня. Бо отримав відчуття, як цінувати – що є наближення до Творця, і розуміє зараз, що дбати треба тільки про користь Творця, а сам він нічого не вартий. Тобто, для себе самого не треба йому нічого, і він може поступитися як матеріальним, так і духовним, - тим, що стосується власної користі, він поступається. І всі дії, котрі він виконує, будуть лише аби принести задоволення Творцеві. І це зветься, що Тора дає життя всьому. Як написано: «Великою є Тора, бо вона дає життя тим, хто виконує її, і будь-яку плоть вона лікує»;

б) «Кожний, хто більший за ближнього свого, зле начало його також більше за того». Тобто, після цього він отримує насолоду набагато більшу. Іншими словами, в час, коли ще не удостоївся келім віддачі, виходить, що поки що «приліплений» до матеріальних насолод. Тоді кожного разу він дістає все більший смак речах матеріальних, тому, що він має подолати бажання отримувати собі, бо не показують людині смак величезних насолод, що є в матеріальному, тому, що не зможе пересилити. І є певна міра, в якій кожний відчуває матеріальні насолоди.

Але ж, коли людина починає просуватися до того, щоб усе робити у віддачі, а не для власної користі, тоді дають їй згори більше смаку в солодощах себелюбства. Виходить, в час, коли починає входити до великої стадії в роботі, тобто, коли бажає бути між тими, хто працює заради віддачі, тоді щоразу додають людині смак в себелюбстві. І, само собою, вона бачить щоразу, що має в собі все більше зло.

І в тому, що сказано, ми бачимо, що навіть в час підготовки, коли людина бажає ввійти в роботу заради віддачі, навіть коли ще не удостоїлась цього, вже починається справа «кожний, хто більший за ближнього свого, зле начало його також більше за того». Тобто, як зазначено вище, тоді, коли людина бажає увійти в роботу тих великих, які працюють заради віддачі, вона дістає багато разів підйоми з боку «світло, що в ній, повертає до добра». І тоді вона визначається як «велика».

А потім дають їй скуштувати трохи більше зла, як описано вище, для того, щоб просила б у Творця, щоб дав їй допомогу. Виходить, що тут треба розрізнити дві речі:

а) що Тора дає людині життя і робиться вона великою;

б) а потім дають їй зло, як сказано, що «кожний, хто більший за ближнього свого, зле начало його також більше за того».

Виходить тоді, що людина в такому стані, що коли завдяки Торі стала «великою», то почала бачити правду, що властивість «адам» в ній послабіла, і подібна вона худобині, оскільки бажання отримувати посилюється щоразу все більше, відповідно до міри добра, що отримала від Тори, котра повертає її до джерела. Тому маємо пояснити – «чому зветься Тора «тушія», - що завдяки Торі людина бачить, що сила «адам» слабка в неї, тільки сила «худоби» в ній зміцнюється.

І те ж саме в духовному. Тобто, після того, як людина удостоїлась келім віддачі, кожного разу зміцнюється її авіют. І щоразу їй треба підніматися до свого вищого, і просити сили подолати бажання отримувати, котре тепер набагато більше, ніж сила подолання, що отримала людина перед цим. Отже, набула тепер більшого авіюту. Тому й тоді, коли вже заслужила келім віддачі, треба також іти вперед, щоб виправити бажання отримувати, кожний згідно з його рівнем.

І зі сказаного виходить, що в час, коли людина бажає увійти в роботу віддачі, тоді вона бачить, що є в неї тільки трохи зла. Тобто, зі свого  боку вона знає, що має трішечки зла. Виходить, що зло, котре є в неї, є тому, що вона свідома того. Тому людина і вважає, що має свої власні сили подолати його, тому, як сказано, - «кожний, хто більший за ближнього свого, зле начало його також більше за того».

Виходить, що згори дають людині знання про зло. Отже, зло, що розкрилося зараз, прийшло згори. Тоді людина стоїть і думає, - звідки з’явилося в ній це зло, - оскільки є правило: «світло, що в Торі, повертає до добра». І вона спочатку вже відчула трошки, що дістала підйом в духовному. Коли так, то що то за причина, що є в неї зараз більше зла?

Те зло, що отримала людина тепер, визначається тим, що з’явилося в ній вище знання. Тобто, знання її не здатне зрозуміти, як людина впала в стан ницості, що зветься «зло», тобто дістала раптом певну спільність з речами матеріальними. Хоч до того, як увійшла в роботу віддачі, була вже віддаленою від них. А тепер набула ще більшої близькості до себелюбства.

І це – як написано в книзі «Панім меїрот»: «Поняття «добра оплата праведникам» - це їхнє власне осягнення таких ступенів, коли своїми добрими ділами повернули світло до вищих ЗОН. А справа «покарання грішників» - це принцип написаного «одне відповідно до одного». Бо в тій мірі, в якій людину віддалено від осягнення вічного світла, точно в цій мірі вона все більше спускається до насолод нечистих кліпот, що звуться «пекло і згуба», оскільки зростає в ній таке ставлення до них, що може їх терпіти».

Виходить, що зло, котре розкривається в людині, - воно не від неї самої. А людина бачить, неначе це зло приходить до неї понад її знанням. Тоді вона бачить, що не має вона ніякої можливості перебороти це зло, котре додалося їй тепер тим, що доклала вона більше зусиль і роботи. Тобто, який результат? – що дістала більше зла. Коли так, то людина запитує: «І який буде кінець?» Адже робота й зусилля не допомагають тому, щоб з’явилась можливість вийти з-під влади зла, котрим є себелюбство.

А відповідь така, що людина має знати, що так як і зло прийшло їй згори, так і для виходу зі зла прийде їй допомога згори». І, само собою, не варто людині вражатися від того, коли бачить, що не має вона жодної можливості вийти з-під влади зла своїми силами. А треба їй знати, що так само і зло додавалось їй щоразу, не потребуючи її власних сил, адже вона не трудилася, щоб здобути більше зла, а прийшло воно згори, вище знання, і на цьому вона не розуміється.

Точно так людина має вірити, що аби вийти зі зла, вона також отримає силу згори. Тобто, що всі речі, що приходять вище знання, - вони й скасовуються вище знання. Бо можна сказати: те, що людина перебуває у вигнанні під владою «знання», це не дається їй власними силами, а згори. Так і визволення, - також приходить згори.

І зі сказаного виходить, що в час, коли людина входить в роботу віддачі, і вона знає, що має в собі трохи зла, тобто що не знаходить такого вже й великого смаку в себелюбстві. Але в час, коли вона бажає скасувати себелюбство своє і працювати заради віддачі, тоді вона отримує згори більше жадання до себелюбства. Тобто, повідомляють людині, що було приховано від неї, силу влади та могутність, котрі є у себелюбства.

І тоді людина бачить, що вона просто надзвичайно віддалена від Творця. Бо Творець увесь - віддача, а людина вся – отримання. А коли Творець допомогає їй, тоді людина відчуває велич Творця, як Він опікується нею, щоб вивести її з-під влади зла. І щоразу, коли розкривається в людині більше зла, тобто вона в більшій ницості, тоді вона бачить, що Творець займається навіть найнікчемнішою людиною.

І це треба пояснити так, як сказали кабалісти: «Сказав рабі Йоханан: «Там, де ти знаходиш велич Творця, там ти знаходиш і Його скромність». І пояснення буде – «там, де людина бачить велич Творця», тоді вона бачить, що Творцеь є скромним, бо опікується нею особисто, персонально її доглядає. Тому, коли Творець робиться ще більшим для людини, тоді вона бачить, що Він більш скромний.