Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

Вчення про десять сфірот

Частина четверта

Десять сфірот Акудім

Глава 3

З'ясовує чотири види світел: таамім, некудот, таґін і отійот. 1. Перше поширення від пе до табура - це таамім. 2. Ступені, що виходять під час відходу, називаються некудот. 3. Решімот називаються таґін. 4. Світло, що народжується зі взаємного ударяння решімот та відбитого світла, що спускається, одне в одне, називається отійот

Містить тринадцять пунктів: 1. Коли піднімається єсод, залишає він решімо у своєму місці, щоби світити малхут. 2. Решімо - це те, що залишилося від світла акудім, першого, що простягнулося згори вниз у вигляді йошер (букв. «прямота»), і це - рахамім. 3. Перше поширення акудім світило згори вниз отримувачам, а ступені, які народилися в процесі його відходу, світили знизу вгору. 4. При підйомі кетера до створювача він своєю зворотною стороною світив створінням. 5. Світла панім (лицьової сторони) - це рахамім, а ахораїм (задня, тильна сторона) - це дінім (множ. від «дін») і називаються відбитим світлом. 6. Хохма отримує від однієї зворотної сторони кетера, біна - від двох, і малхут - від дев'яти ахораїм. 7. Ще існують відмінності відповідно до якості сфіри. Так тіферет отримує від ахораїм ґвури, а це важкі ахораїм. 8. Якими є відмінності у властивостях сфірот, таким буде й світло, що притягується: дін слабкий, середній або сильний. 9. Три види світла: а) перше поширення акудім від пе до табура; б) решімот, що залишилися від цього першого поширення, яке є рахамім; в) рівні відбитого світла, які виходять від створювача під час видалення світел, і це - дін. 10. Від бітушу світла решімот і відбитого світла одне в одного народжується четверте світло, зване ніцуцот (те ж, що й «ніцуцін»). 11. Перше поширення акудім називається таамім, рівні відбитого світла називаються некудот, решімот називаються таґін, і ніцуцот називаються отійот. 12. Ніцуцот, які називаються отійот, - це келім і називаються ґуф. 13. Ніцуцот лише змішалися з келім та схожі на РАПАХ (288) ніцуцін, що залишилися в розбитих келім світу Некудім.

Коли піднімається єсод, залишає він решімо у своєму місці, щоби світити малхут

1) І почнемо з'ясування з єсоду, тому що він є останнім з тих, які залишають решімо. І сказано, що під час підйому від єсоду до місця году вгору, залишає решімо в місці, де був єсод, для потреб малхут. І те решімо не зникає звідти ніколи, навіть коли малхут повертається й піднімається до створювача. Подібним же чином діють і всі інші сфірот, крім малхут.

Ор пнімі

1. І почнемо з'ясування з єсоду, тому що він є останнім з тих, які залишають решімо. І сказано, що під час підйому від єсоду до місця году вгору, залишає решімо в місці, де був єсод, для потреб малхут. І те решімо не зникає звідти ніколи, навіть коли малхут повертається й піднімається до створювача. Як уже з'ясовувалося, малхут де-акудім називається табуром, а створювачем її є малхут рош, яка називається пе. І коли масах, що в малхут де-ґуф, очистився від усієї авіют, яка була включена в нього, і залишився чистим, повністю рівним у цьому з малхут де-рош, яка є його створювачем, як відомо, називається це, що малхут знову піднялася до створювача, бо коли вони обидва рівні мірою свого закуту (чистоти), вони тоді злиті між собою та включені одне в одне, буквально як одна бхіна. Як відомо, відмінність властивостей - це міра різниці й відокремлення в духовних об’єктах, а тотожність властивостей є злиттям та єднанням в них. І тому, коли малхут де-ґуф і малхут де-рош рівні між собою мірою чистоти, вони визначаються тоді, що злиті між собою і включені в одну бхіну, як описано в попередніх частинах.

І це те, що каже рав: «І те решімо не зникає звідти ніколи, навіть коли малхут повертається й піднімається до створювача». І повідомляє нам цим, що навіть коли очищається екран від усього його авіюту повністю, так що залишається рівним за своєю чистотою зі створювачем, разом з усім цим, він поки що включає в себе решімот десяти сфірот ґуфа, крім решімо бхіни далет, бо остання бхіна не залишає решімо з причини, наведеної вище. Адже ці решімот належать до прямого світла, а остання бхіна не отримує в себе пряме світло, і є в ній лише відбите світло, як відомо.

І знай, що ці решімот, що залишилися, включені в малхут також, коли вона перебуває у створювачі, і вони є основним ядром для народження другого парцуфа, бо з цих решімот походять усі світла й келім для другого парцуфа, як написано вище (і у «Внутрішньому спогляданні» тут, п. 52). І це тому, що екран малхут де-рош ніколи не очищається, і зівуґ де-акаа, що в екрані бхіни далет, який стоїть там, він є зівуґом безперервним. І ось виходить, що коли піднімається туди малхут де-ґуф і включається в екран де-рош, включається й вона в зівуґ де-рош, і це спричиняє збудження авіюту, що включений в ті решімот, що в ній, бо отримує від авіюту, що знизу вгору, який включений там в екран рош. Однак відразу, коли решімот, що в ній, повертаються до свого авіюту, виходить, що він перетворюється в них на авіют, що згори вниз, тому що вони приходять з десяти сфірот ґуф, які були там у стані облачення згори вниз. І через це знову розкривається там ґуф, що в екрані, який піднявся, що є авіютом «згори вниз», який є ґуфом, а не рош. І визначається це розкриття, як падіння й відокремлення від малхут де-рош, бо повернувся до попереднього стану, до малхут бхіни ґуфа, але не до бхіни далет, що зветься «табур», а тільки до бхіни ґімель, що зветься «хазе». І там стався знову зівуґ де-акаа, що піднімає десять сфірот рівня хохми, з рош-тох-соф, і називається це парцуфом АБ, і вже пояснювалася ця справа (ч. 3, відповідь 210), і звідти вивчи це.

 (Див. питання 90)

Решімо - це те, що залишилося від першого світла акудім, яке простягнулося згори вниз шляхом йошер - рахамім

2) І ось це решімо - воно з первинного світла, яке спустилося у вигляді йошер, а світло, що приходить через йошер, - це світло рахамім. А світло, яке повертається нагору, - це відбите світло, і воно - дін. Отже, решімо, оскільки воно через йошер, тому воно рахамім.

Ор пнімі

2. Це решімо - воно з первинного світла. Від першого поширення, котре відбувається від пе до табура де-АК, і воно включає в себе пряме світло й відбите світло одне в одному. Так, що пряме світло зветься чистим світлом, а відбите – грубим (як сказано в «Ор пнімі», гл. 2, п. 10), коли залишки, що зостаються від чистого світла після його виходу й звуться «решімо», - це рахамім, тому що є залишками від прямого світла, яке йде згори вниз, для облачення в парцуф. А відбите світло, що спорожніло від прямого світла після його виходу, визначається як келім, у яких облачаються решімот, що залишилися від прямого світла, згідно зі словами рава вище, в п. 10.

 (Див. питання 5)

3. Світло, яке повертається нагору, - це відбите світло, і воно - дін. Це означає: світло, що приходить і притягується від створювача з причини зівуґу де-акаа, який зроблено на екран на етапах його очищення, коли ступені все більше убувають, аж поки світло зникає повністю та повертається до свого кореня вгорі, до малхут де-рош. І ці ступені називаються відбитим світлом, судом, через те, що з’являються під час відходу.

 (Див. питання 85)

Перше поширення акудім світило згори вниз отримувачам. А ступені, які народилися в процесі відходу, світили знизу вгору

3) Як відомо, коли виникли сфірот акудім, їхні панім були звернені вниз, бо з'явилися вони в намірі світити вниз, тому їхні панім були звернуті до отримувачів. Але при поверненні, коли піднімалися нагору,  тоді звернули панім вгору, до створювача, а ахораїм - униз.

Ор пнімі

4. Як відомо, коли виникли сфірот акудім, їхні панім були звернені вниз. Немає тут, звичайно ж, ніякого руху, ані ззаду й ні спереду. А як з’ясувалося в попередніх частинах, кожне поновлення властивості, будь-яке, називається «духовним рухом» (див. «Внутрішнє споглядання» ч. 1, п. 33). І знай, що категорія віддачі відносно світел, або категорія притягнення щодо келім, називається панім. І відомо, що кожен, хто віддає, він віддає найбільш грубою частиною, і що більший авіют має екран, видає він рівень десяти сфірот більш високий. І тому визначається тут, що світла рахамім, які даються для облачення в парцуф, їхні панім – вниз, бо слово «панім» означає віддачу, а «вниз» означає більший авіют. А панім їхні вниз означає, що віддача здійснюється в найбільший авіют даного ступеня.

 (Див. питання 60)

5. Але при поверненні, коли піднімалися нагору,  тоді звернули панім вгору, до створювача, а ахораїм - униз. Як з'ясувалося, властивість віддачі називається панім, і звідси стає зрозумілим, чому віддалення від віддачі називається ахораїм. Також з'ясували ми, що «вниз» означає найгрубішу властивість в цьому місці. А «ахораїм вниз» означає, що світла відходять і відокремлюють себе від авіюту, так що коли авіют більший, буде там і більший відхід.

 (Див. питання 9, 61)

При підйомі кетера до створювача світив він зворотною своєю стороною до створінь

4) І ось, коли піднімається кетер до створювача, немає сумніву, що ніколи світло створювача не припиняється навіть на одну мить для створених отримувачів. Відмінність тільки в тому, що коли кетер піднімається вгору, тоді те світло, що спускається від створювача, спускається від нього до сфіри через його ахораїм, адже він повернув панім свої вгору, а ахораїм до створінь, і це – суди. І таким же чином щодо решти сфірот у час, коли вони повертаються, піднімаючись.

 (Див. питання 10)

Ор пнімі

6. Коли піднімається кетер до створювача, немає сумніву, що ніколи світло створювача не припиняється навіть на одну мить для створених отримувачів. Це головне правило в цій науці, що вище світло постійно дається і ллється без жодної перерви чи будь-якої зміни за суттю написаного: «Я АВАЯ не змінюю». Як ми докладно описали це в першій частині (в «Ор пнімі», гл. 2, п. 2). І тому також і в час відходу, тобто в час, коли екран все більше очищається попри те, що цей відхід був воднораз і одномоментно, разом з цим, оскільки процес очищення піднімається, безумовно, за порядком ступенів, що в чотирьох бхінот авіюту, то обов’язковим є те, що очищається спочатку до бхіни ґімель, а потім до бхіни бет, а потім до бхіни алеф, а потім до бхіни кетер. Тому визначається для нас, що світло створювача не припиняє поширюватися до нього й чинити зівуґи з ним, коли той піднімається й приходить від бхіни до бхіни. І на кожній бхіні піднімає новий рівень десяти сфірот відповідно до авіюту, що в ньому. Так, що коли приходить у бхіну ґімель, утворює рівень біни, і т.п., аж поки весь не очиститься і припиниться вище світло через нестачу відбитого світла для його облачення. Адже немає розкриття світла без клі та облачення.

 (Див. питання 104, 108)

Світла панім - це рахамім, а ахораїм - це дінім, і називаються відбитим світлом

5) І виходить, що навіть під час підйому світел нагору вони продовжують униз світло, що спускається від створювача до нижніх з їхньою допомогою та через них, як згадано. Але проходить воно через їхні ахораїм. І відомо, що панім - це рахамім, а ахораїм - це дінім, світло ж, що опускається зараз, називається відбитим світлом, оскільки опускається воно в той час, коли вищі світла знову піднімаються до своїх джерел і створювачів, і тому світло це - воно дін.

Ор пнімі

7. Навіть під час підйому світел нагору вони продовжують униз світло, що спускається від створювача до нижніх з їхньою допомогою та через них. Тобто світло спускається від створювача до нижніх бхінот, які утворилися в кожній зі сфірот на шляху підйому екрана і його очищення. І в кожному місці, куди екран, що в малхут, піднявся, робиться те місце нижньою бхіною, що означає – стає перепоною для світла створювача й затримує його поширення від неї і вниз. І виходить, що світло створювача завершується в цьому місці, і тому ми називаємо те місце, куди прийшов екран, нижньою бхіною.

І це те, що уточнює рав: «До нижніх, з їхньою допомогою та через них», - повідомити нам, що світло притягується від створювача тільки ніижніми бхінот і завдяки цим нижнім бхінот. Тобто завдяки екрану, який піднімає відбите світло, коли він піднімається та приходить на ступені свого очищення. Так, що коли він приходить до бхіни ґімель, що є зеїр анпіном, тоді бхіна ґімель робиться нижньою бхіною, яка б’є у вище світло й затримує його від поширення від неї й униз. І виходить, що вся міра світла, яке стане гідним бути отриманим в ній, відштовхується й повертається назад у вигляді відбитого світла та притягує десять сфірот рівня хохма, як сказано вище, - і далі в тому ж порядку. І ти бачиш, що притягнення світла відбувається завжди від нижньої бхіни, що поновилася, так що світло, яке вона не прийняла, стає відбитим світлом.

Хохма отримує від одних ахораїм - кетера, біна - від двох, а малхут від дев'яти ахораїм

6) Отже, коли кетер знову піднявся до створювача, першим з усіх сфірот, ось те світло, яке спускається від створювача до нижньої від кетера сфіри, продовжується та проходить через ахораїм кетера. І воно є дін, як відомо. Подібно до цього відбувається й під час підйому решти сфірот, тільки є тут одна відмінність: хохма отримує лише від ахораїм кетера, біна отримує від двох ахораїм, тому це є більшою мірою суду, дін. І так - в усіх інших сфірот, доки не виходить, що малхут отримує від дев'яти бхінот ахораїм, і тому це - дін, найбільший з усіх інших сфірот, що над нею.

(Див. питання 16)

Ор пнімі

8. Отже, коли кетер знову піднявся до створювача, першим з усіх сфірот, ось те світло, яке спускається від створювача до нижньої від кетера сфіри, продовжується та проходить через ахораїм кетера. Тобто через очищення екрана від бхіни далет до бхіни ґімель, коли відбите світло, що піднімається від бхіни ґімель, не досягає, щоб облачити світло кетера, і тому знову повертається до свого кореня, бо немає розкриття світла без облачення, як відомо. І цей відхід світла кетер зветься «ахораїм кетера», тому що панім означають віддачу й поширення, а ахораїм означають відхід від віддачі.

9. Світло є дін, як відомо. Подібно до цього відбувається й під час підйому решти сфірот, тільки є тут одна відмінність: хохма отримує лише від ахораїм кетера. Ахораїм означає відхід, як відомо. І ось при першому поширенні утворилися всі сфірот на рівні кетер. І виходить, що всі сфірот отримали від панім кетера, оскільки вони мають однакові рівні з ним. І зовсім інше в час очищення, бо коли очищається до бхіни ґімель й утворюється рівень хохми, і світло кетер залишається зниклим у пе, виходить тепер, що хохма отримує від ахораїм кетера, тобто страждає й відчуває велику нестачу від зникнення світла кетера. І це те, що він каже, що «хохма отримує лише від ахораїм кетера», тобто бхіна дін через відчуття нестачі світіння. Подібним же чином – й інші сфірот.   

10. І так - в усіх інших сфірот, доки не виходить, що малхут отримує від дев'яти бхінот ахораїм. Існує правило, що весь потенціал сил вищого знаходиться завжди в нижчому щодо нього, який обов'язково отримує всі ахораїм, що знаходяться у вищому. Коли очищається до бхіни ґімель і народжується ступінь хохма й отримує властивість дін, що розкрилася в ній від нестачі світіння світла кетера, тоді й сфірот, які стоять нижче від хохми, теж отримують ті ж самі ахораїм. Адже вони теж отримали від панім кетера під час першого поширення, як і хохма, тому що всі знаходилися там на одному рівні, до кетера. А тепер на рівні бхіни ґімель бракує їм світла кетера, і є в них лише від світла панім хохми.

Подібним же чином, коли очищається від бхіни ґімель до бхіни бет, і утворюється ступінь біни, і тепер біна страждає й від відходу світла хохми теж. Таким чином, вона приймає всередину, в себе, два види ахораїм, і це - ахораїм кетера, які вже отримала під час перебування на ступені бхіни ґімель, і ахораїм хохми, які приймає зараз. Але й сфірот, що нижче від біни, також страждають від тих самих ахораїм хохми на додаток до ахораїм кетера, одержаних ними під час прояву ступеня бхіни ґімель. Подібним же чином відбувається й далі, аж поки очищається до бхіни кетер, тоді там утворюється лише рівень малхут, і бракує при цьому всіх дев’яти сфірот, і виходить, що малхут отримує від дев’яти ахораїм. Але ж коли була вона на рівні бхіни ґімель, отримала ахораїм кетера, а коли була в бхіні бет, отримала ахораїм хохми, а коли була в бхіні алеф, отримала ахораїм біни. А тепер, коли є в неї лише її власне світло, отримує також від ахораїм зеїр анпіна, які є шістьма сфірот ХАҐАТ НЕГІ, а отже, отримала малхут дев’ять бхінот ахораїм.

 (Див. питання 50)

Ще існують відмінності в залежності від якості сфіри. Так тіферет отримує від ахораїм ґвури, які є важкими ахораїм

7) Є ще одна властивість. Ось тіферет отримує своє світло від сфіри ґвура, від її ахораїм. А це важкі ахораїм і дуже сильні ґвурот, як відомо. Але інші сфірот, які вище, не такі.

Якими є відмінності у властивостях сфірот, таким буде й світло, що проводиться: дін, суд - слабкий, середній або сильний

8) І виходить, що які відмінності в бхінот, такими будуть відмінності й самого світла, що проводиться: або дін слабкий, або середній дін, або сильний. Але те, що урівнює їх усіх, - це келім, бо всі вони дінім, адже проявляються через ахораїм. И немає в пера сил розширити та перелічити всі ті деталі, що є в цьому питанні.

Три види світел: а) перше поширення акудім від пе до табура; б) решімот, що залишилися від цього першого поширення, від рахамім; в) рівні відбитого світла, що походять від створювача під час відходу світел, що є судом, дін

9) І ось виходить, що є тут три види світла: перший - це найперше світло серед усіх, називається акудім. Акудім спустилися й поширилися від пе й назовні та вниз до (хазе) табура. Друге світло - це світло решімо, яке залишило перше світло від самого світла, що прийшло через йошер, і воно - рахамім. Третє світло - це відбите світло. Це світло, що поширилося від створювача до сфіри, і поширювалося тоді, коли світла піднімаються та повертаються знизу вгору. Світло це - дін, оскільки приходить через ахораїм.

Ор пнімі

20. І ось виходить, що є тут три види світла: перший - це найперше світло серед усіх, називається акудім. Акудім спустилися й поширилися від пе й назовні та вниз до (хазе) табура. Тобто це перше поширення, коли стався зівуґ де-акаа на бхіну далет, яка називається пе - бхіна малхут де-рош. Коли розширилася згодом ця малхут до десяти сфірот «від неї і в неї», до своєї малхут, ці десять сфірот називаються ґуф, а малхут цього ґуф називається табур. Ці десять сфірот рош і ґуф були рівня кетера. 

30. Друге світло - це світло решімо, яке залишило перше світло від самого світла, що прийшло через йошер, і воно - рахамім. Дивись у словах рава (гл. 2, п. 10), де він пише про два світла, які залишилися після відходу першого поширення, і перше – це світло, що залишилося від прямого світла, а друге – це грубе світло, що означає – відбите світло, що спорожніло від прямого світла, яке облачило в час першого поширення, і залишилося внизу. І розкрився авіют, що в ньому, і це грубе світло є келім, а чисте світло, що залишилося від прямого світла, називається решімо, і це решімо залишилося в облаченні грубого світла.

 (Див. питання 5, 7)

40. Воно поширювалося тоді, коли світла піднімаються та повертаються знизу вгору. Піднімаються - означає очищення від авіюту для того, щоби прийти до подібності властивостей зі своїм вищим, тобто зі створювачем. Повертаються - означає вихід світла після його поширення, коли визначається, що повертається до свого кореня. Про це рав пише: "Світло, що поширилося від створювача до сфіри, і поширювалося тоді, коли світла піднімаються та повертаються знизу вгору", - вище світло, що простягнулося в результаті зівуґу де-акаа під час очищення екрана і проходу його по ступенях, що на шляху його очищення. Тоді ступені зменшуються доти, доки екран не очиститься зовсім і не зрівняється за властивостями зі створювачем, тобто з малхут де-рош. Цей процес завжди зветься підйомом світел до створювача, і пам’ятай це.

(Див. питання 51)

Від бітушу світла решімот та відбитого світла одне в інше народжується четвертий вид світла, що зветься "ніцуцот"

10) Є однак і четвертий вид світла, який народився між згаданих уже світел. Коли третє зі світел, зване відбитим світлом, протягується вниз і спускається, щоб світити у сфірі, тоді стикається там з другим зі світел, званим решімо, що залишилося внизу. А оскільки вони є суперечними за своєю природою: одне - це пряме світло, рахамім, а друге – відбите світло, дін, тому б'ють, силячись анулювати одне одного. Зокрема світло решімо жадає і прагне піднятися до свого джерела - до першого зі світел. І хоча реально не піднімається, бо решімо назавжди залишається бути внизу, разом з цим, усі його прагнення й жадання - піднятися. Але відбите світло опускається вниз, як зазначено, і виявляються вони суперечними за своєю природою. Тоді вдаряють одне в одне, як відомо, тому що співударяння бітуш існує лише, якщо світла суперечні одне одному за своєю природою. І тоді народжуються між ними від ударів одне в одного ніцуцот - світло на зразок відбитого світла, яке є дін. І воно гірше за світло решімо, яке є рахамім. І ці ніцуцот є тим четвертим світлом, про яке ми говорили. (Див. питання 46)

Ор пнімі  

50. Коли третє зі світел, зване відбитим світлом, протягнулося вниз і спускається, щоб світити у сфірі. Визначається, що ці ступені, один щодо іншого, як батько для синів. Тому під час підйомів світел до створювача, коли очистився екран бхіни далет до рівня бхіни ґімель і стався тоді зівуґ у бхіні ґімель, а бхіна далет залишається порожньою від свого світла, тоді бхіна ґімель світінням свого зівуґу починає впливати на бхіну далет. І потім, коли відбувається очищення бхіни ґімель до рівня бхіни бет, а зівуґ відбувається в бхіні бет, тоді й бхіна ґімель залишається порожньою, без світла. І тоді бхіна бет дає бхіні ґімель від світіння свого зівуґу. Подібним же чином відбувається й далі.

І хоча зі сторони притягання світел бхіна далет уподібнюється кетеру, а бхіна ґімель - хохмі, але щодо самих келім - навпаки: бхіна ґімель визначається як зеїр анпін, а бхіна далет - як малхут. А оскільки бхіна далет порожня від світла, тому визначити щось тут можна тільки по відношенню до самих келім.

І рав пише: "Коли третє зі світел, зване відбитим світлом, протягнулося вниз і спускається, щоб світити у сфірі...". Третє зі світел - це світло тих ступенів, які народжуються шляхом очищення (екрана). Це світло продовжується й опускається також нижче від місця зівуґу світити сфірі, яка знаходиться під нею. Наприклад, коли зівуґ відбувається у бхіні бет, світіння цього зівуґу продовжується до нижньої сфіри, до бхіни ґімель, порожньої від світла. Як відомо, світла, після того як вийшли зі сфірот, залишили в них решімот. Тому, коли світіння зівуґу бхіни бет продовжується в бхіну ґімель, стикається там зі світлом її решімо.

Про це й мовиться, що "тоді стикається там з другим зі світел, званим решімо, що залишилося внизу". Тобто, як вже було пояснено, світло зівуґу, що у вищій сфірі, продовжуючись, спускається до нижньої бхіни, яка є порожньою від свого світла, і стикається там з решімо. Далі рав називає це світло, що сходить від світіння зівуґу й униз, відбитим світлом, що опускається.

(Див. питання 1)

60. А оскільки вони є суперечними за своєю природою: одне - це пряме світло, рахамім, а друге – відбите світло, дін, тому б'ють, силячись анулювати одне одного. Решімо – воно від прямого світла та залишилося від першого поширення, рівень якого був до кетера. Оскільки зівуґ де-акаа був здійснений там на екран бхіни далет, тому авіют бхіни далет визначається як його панім. Адже від неї походить весь рівень його ступеня. А авіют від бхіни ґімель і вище визначається для нього як ахораїм його клі, і вона не світить у ньому.  

Протилежним йому є відбите світло, яке опускається до нього від світіння зівуґу вищої бхіни. Наприклад, коли спускається світіння від зівуґу бхіни бет у сфіру бхіни ґімель, спорожнілу від свого світла, це відбите світло, що опускається, приходить від зівуґу де-акаа, який відбувся на екран з авіютом бхіни бет, рівень якого - до біни. І вважається для нього авіют бхіни бет як його панім. Тобто як найбільша висота його рівня, і він залишає  авіют бхіни ґімель і бхіну далет як ахораїм, тобто як низькість і нестачу. Адже оскільки вони не світять у нього, виходить, що спускає й принижує їх, ставить їх нижче, інакше кажучи, відмінність властивостей, що в них, робиться тим, що відокремлює їх від світла. Іншими словами – протилежними тому решімо, у якому бхіна далет, що має найбільший авіют, продовжує та поєднується з більшим світлом.

Про це й сказано, що "вони є суперечними за своєю природою: одне - це пряме світло, рахамім, а друге – відбите світло, дін", бо решімот, які залишаються в усіх сфірот, приходять від прямого світла, рахамім, тобто від першого поширення, коли вийшов зівуґ на екран бхіни далет. У ньому кращим є той, у кого авіют є більшим, тому що все воно - рахамім. Але відбите світло, яке сходить від світінь зівуґів, що відбуваються під час очищення, - усі ці ступені визначаються як ор хозер і дін, оскільки вони віддаляються від авіюту, опускають і принижують авіют до ахораїм. Тому світло, що опускається від них, суперечить решімот, тому що в них важливішим є той, що з більшим авіютом. Тому те, що для решімо є панім, визначається як ахораїм по відношенню до відбитого світла, що опускається. А те, що є панім для відбитого світла, що опускається, вважається як ахораїм по відношенню до решімо. Тому вони вдаряють і силкуються скасувати одне одного.

70. Зокрема світло решімо жадає й прагне піднятися. Бувши частиною, що залишилася після першого поширення, яка вийшла, укрившись у своєму джерелі, це бажання й прагнення виявилося відбитим і в решімо також. І про це сказано, що "хоча реально не піднімається, бо решімо назавжди залишається існувати внизу, разом з цим усі його прагнення й жадання - піднятися". Тобто, хоч особливість решімо в тому, що має воно залишатися в клі, і воно ніколи не підніметься до свого джерела, але при всьому тому існує в ньому прагнення піднятися, тому що загальна сила світла неодмінно залишилася відбитою в ньому.

80. Але відбите світло опускається вниз. Воно приходить і притягується від створювача завдяки зівуґу заново та спускається вниз облачитися всередину ґуфа, тому що всі ці зівуґи, що утворюються на ступенях очищення, відбуваються в рош, і звідти продовжуються згори вниз, у ґуф. Але оскільки утворюються під час очищення й не залишаються існувати, визначається це як ор хозер і дін.

І це те, що він пише: "Але відбите світло опускається вниз". Якщо зважати тільки на час зівуґу, воно нібито сходить й опускається на якийсь час одягтися в ґуф. І зовсім інше - решімо, у якому існує бажання вийти з ґуфа й піднятися до свого джерела.

І знай, що з цієї причини виходить, що відбите світло, котре спускається від світіння зівуґу, переважає над світлом решімо під час їхнього зіткнення й бітуша одне в одне, і тому відокремлюються ніцуцін від цього відбитого світла та облачаються в клі, порожнє від світла. І виходить, що світло решімо виштовхується зсередини та піднімається вище того клі у вигляді таґін. Як написав рав (далі, гл. 4, п.4), вони обидва не можуть існувати в одному клі, оскільки вони суперечні одне одному. І знай, що згадані зіткнення й бітуш - все це відбувається вище порожнього клі, бо решімо б’є у відбите світло та не дає йому поширитися, а відбите світло, що спускається, б’є в решімо для того, щоб облачитися в клі і світити в ньому, і це доти, поки не відокремлюються ніцуцін від відбитого світла та спускаються і входять у клі.

 (Див. питання 66, 94)

Перше поширення акудім називається таамім. Рівні ор хозер називаються некудот. Решімот називаються таґін, а ніцуцот називаються отійот

11) І з цього зрозумій те, що ми казали, що в цих світлах акудім є четверо бхінот: таамім, некудот, таґін, отійот. І ось їхній зміст: перше світло, що в келім, що називається таамім, і третє світло, зване ор хозер, - вони називаються некудот, як відомо, бо некудот є бхіна дін. Другий вид світла, решімо, називається таґін. А четвертий вид світла - це ніцуцот, що падають, і вони називаються отійот. (Див. питання 32, 47-48, 66)

Ніцуцот, які називаються отійот, - це келім, що звуться ґуф

12) І ось це четверте світло, ніцуцот, які називаються отійот, вони самі являють собою келім, як відомо, бо отійот називаються ґуф. Таким чином, з'ясували ми, як були утворені келім.

Ор пнімі

90. І ось це четверте світло, ніцуцот, які називаються отійот, вони самі являють собою келім, тому що до них світло знову поширилося потім у другому своєму поширенні ступенем хохма, коли кетер залишився укритим у пе. І світло хохма облачилося в клі кетера, світло біна - у клі хохми і т.п., поки малхут не залишилася без світла, як сказано далі. І знай, що ці ніцуцот були уготовані, щоби бути келім для цих світел. (Див. в «Ор пнімі», гл. 2, п. 4)

Ніцуцот тільки змішалися з келім і схожі на РАПАХ ніцуцін, що залишилися в розбитих келім де-Некудім

13) І здається мені за бідністю розуму мого, що чув я від мого вчителя (Арі), що вже з самого початку були в них келім. Тільки ніцуцот ці перемішалися та приєдналися до них, і були в них як РАПАХ ніцуцін, що залишилися всередині келім світу Некудім, що розбилися.

Ор пнімі

100. Тільки ніцуцот ці перемішалися та приєдналися до них. Як уже писав ясно рав вище, гл. 2, п. 10, що грубе світло, яке залишилося після відходу світла першого поширення, - це властивості самих келім парцуфа, до яких увійшли два вищеназваних світла, котрі звуться світло друге - решімо, і світло четверте - ніцуцот, що падають, які називаються "отійот".

Про це й сказано, що "вже з самого початку були в них келім, тільки ці ніцуцот перемішалися з ними та приєдналися до них". Два види келім повинні бути готові до другого поширення, тому що є там у кожній сфірі захар і нуква (некева). І тому з тих же келім, що спочатку були в них, тобто з грубого світла, були утворені келім для світел зхарім другого поширення. А з ніцуцот, що впали до них і перемішалися з ними, утворилися келім для світел некевот цього ж поширення. Слово "перемішалися" говорить нам про те, що їхні бхінот не рівні між собою, тому що в бхіну далет прийшли ніцуцот бхіни ґімель, і також ніцуцот бхіни бет – у клі бхіни ґімель, а ніцуцот бхіни алеф - у клі бхіни бет і т.п. І тому приєднання це визначається як змішання, і зрозумій це.

200. І були в них як РАПАХ ніцуцін. Важливу річ повідомляє нам цим, бо відомо, що РАПАХ ніцуцін, що залишилися в келім після того, як ті розбилися і вмерли, були чинниками для оживлення келім, тому що ці ніцуцін були, за суттю, сполученням рахамім з діном. І дійсно, ніцуцін, що тут, впали від відбитого світла, що спускається, і вони також за суттю є поєднанням властивості рахамім з діном, але за принципом початку. Адже кожна вища бхіна вважається як властивість рахамім по відношенню до бхіни, нижчої за неї. І оскільки ніцуцін вищої бхіни впали, і змішалися, і поєдналися з нижньою бхіною, як сказано в суміжному тексті, тому це вважається змішанням властивостей рахамім і дін, нарівно з РАПАХ ніцуцін.

І знай, що це й є всією значущістю відходу першого поширення, бо з цієї причини спустилися згадані ніцуцін і утворився корінь для сполучення властивостей рахамім і дін. І це те, що відзначає рав далі про цей відхід, який є «зіпсуттям заради виправлення». Тобто подібно до розбиття келім, яке також було для того, щоб оживити. І це й є поєднанням властвостей рахамім і дін, від якого – оживлення, і від нього – усе виправлення світу. І зрозумій це, і з’ясується це ще у відповідному місці.