Вчення про десять сфірот

Частина шоста

Десять сфірот світу Некудім

1) АК містить АБ, САҐ, МА та БОН у суті своїй (ацмуто). І кожен з цих чотирьох включає всі чотири. З нього також виходять назовні світла, які є його гілками. АБ, в його мохін, відповідає Аріх Анпіну й Абі світу Ацилут. А вище, починаючи з його Ґальґальти, є в ньому подібність до Атіка де-Ацилут. А його САҐ, від озен (букв. «вухо») і нижче, до його табура (місце екрана, букв. «пуп»), - відповідає біні світу Ацилут. А його МА і БОН, від табура й нижче, відповідають ЗОН де-Ацилут.

Ор пнімі

АК містить… Цей коментар, з якого я почав, хоч він найбільш глибокий з коментарів рава (Арі) щодо світу Некудім, і було б доречно представити його в кінці даної частини, однак в цьому коментарі рав дав нам ключ, за допомогою якого він з'ясовує всі питання, які постають перед нами, щодо десяти сфірот світу Некудім, і тому той, хто вивчає, повинен добре знати й пам'ятати це, перш ніж почне вивчати основну частину коментарів.

І спочатку слід дізнатися, про який парцуф з парцуфів АК говорить тут рав, тому що в АК є п'ять парцуфів, як відомо. Однак рав уже повідомив нам, що про два перших парцуфи АК, а саме: про парцуф кетер де-АК ("де-" частка, вказує на приналежність)  і парцуф АБ де-АК - немає в нас дозволу говорити (це наведено в книзі «Ец Хаїм», врата 5, гл.1). Тож уся справа починається тільки з парцуфа САҐ, який міститься від озен і нижче, тобто його рівень до біни, тому що біна де-рош називається озен, як відомо. І з цього ми дізнаємося, що рав говорить тут про парцуф САҐ де-АК, і всі теми й подробиці, які розкриваються перед нами, стосуються цього парцуфа.

І, як сказано, він "містить АБ, САҐ, МА та БОН у суті своїй (ацмуто)" - це чотири рівні, що утворюються на основі чотирьох відомих бхінот (властивості, категорії), якими є бхіна ґімель (третя), що залучає рівень хохми і зветься АВАЯ де-АБ, і бхіна бет (друга), що залучає рівень біни і зветься АВАЯ де-САҐ, і бхіна алеф (перша), що залучає рівень зеїр анпіна і зветься АВАЯ де-МА, і рівень малхут, що зветься БОН. І кожен з них складається з усіх чотирьох, як пояснює далі.

З нього також виходять назовні світла, які є його гілками. Вони називаються "сеарот рош" (волосся голови) і "сеарот дікна" (волосся бороди), які утворюються з рош (голови) цього САҐ де-АК, як описано тут. Однак знай, що все, про що йдеться тут, - тільки коріння тих деталей, які діють у світі Ацилут, і хоча вони не виявлені тут в дії, все одно, тут вони вкорінені.

АБ - в його мохін. Слід пам'ятати тут усе, що ми з'ясували щодо утворення трьох перших парцуфів АК, що наведено коротко в словах рава, у частині п'ятій. Перший парцуф, що відноситься до АК, називається там першим поширенням, парцуф АБ де-АК називається там другим поширенням, а парцуф САҐ де-АК називається там другою бхіною другого поширення (див. ч. 5, п.п. 21 і 27). І взагалі слід пам'ятати все, наведене там у словах рава, і все те, що з'ясовується там в «Ор пнімі», тому що не буду повторювати тут нічого, а тільки наведу одні тільки назви.

І вже відомо тобі, що кожен нижній облачає свого вищого тільки від пе (букв. «рот») і вниз, тобто з місця, де вкорінений і де утворився, яке є малхут рош його вищого, звідки з’являється й утворюється нижній. І тому кетер рош де-САҐ, званий озен, тому що світло біни називається озен, облачається в клі кетера, як відомо. І він облачається на парцуф, вищий за нього, що зветься АБ, від пе й нижче. І знай, що ґуф (букв. «тіло») цього АБ, що облачається в рош де-САҐ, робиться нешамою й мохін для рош де-САҐ. І це те, що він каже: «АБ, у його мохін, відповідає Аріх Анпіну й Абі світу Ацилут», тому що ґуф де-АБ, що облачається в рош САҐ, є бхіною мохін для рош де-САҐ.

Відповідає Аріх Анпіну й Абі світу Ацилут. Тому що Аріх Анпін, він є АБ де-МА, що в Ацилуті, а Аба, він є АБ де-БОН, що в Ацилуті, де з’єднуються разом п’ять парцуфів МА з п’ятьма парцуфами БОН, як написано у відповідному місці. І це те, що він каже, що ґуф де-АБ, що облачається в рош де-САҐ, визначається як Аріх Анпін і Аба де-Ацилут.

І знай, що цей коментар служить порівнянню п'яти парцуфів САҐ де-АК і п'яти парцуфів у Ацилуті, щоб знати, як з одних вивчати інші: як гілки зв'язуються зі своїм корнями та розвиваються від них, і як вивчати з нижнього вищого. І користь від цього велика, понад усяку міру.

Подібність до Атіка де-Ацилут. Парцуф кетер де-Ацилут називається Атік. І каже, що вище парцуфа АБ де-АК є також перший парцуф, тобто парцуф кетер де-АК, що дорівнює парцуфу Атік, що в Ацилуті.

А його САҐ, від озен і нижче, до його табура. Тобто парцуф САҐ де-АК, рівень якого до біни, котра називається озен, і саме про нього все, про що йдеться тут, він довершується й закінчується на табурі. І маємо добре зрозуміти сутність цього табура, на якому завершується парцуф САҐ, тому що цей табур є всім тим полюсом, навколо якого обертаються всі деталі світу Некудім.

І знай, що насправді САҐ все ще продовжується до сіюму раґлін (букв. «закінчення ніг») внутрішнього АК, який зветься парцуфом кетер, проте потім, при скороченні НЕГІ, яке з’ясується далі, піднявся й завершився на табурі, і лише раґлін (або «раґлаїм», - ноги) парцуфа АБ припиняються там. І це тому, що звідти й нижче це місце малхут внутрішнього АК, яка є бхіною далет (четвертою), і оскільки у малхут парцуфа АБ є лише авіютом бхіни ґімель, тому не міг би він світити бхіні далет малхут внутрішнього АК, місце якої називається табуром, як відомо, і тому завершуються раґлін парцуфа АБ вище табура.

Однак парцуф САҐ, весь рівень якого до біни, а відомо, що скорочення було лише на світло хохма, а не на світло біни, тому може парцуф САҐ поширитися й світити також нижче табура попри те, що немає в ньому екрана бхіни далет. І вже тобі відомо, що парцуф АБ є другим поширенням внутрішнього АК, який поширюється й наповнює келім, котрі спорожніли при першому відході, у вигляді другого поширення, як це описано в попередніх частинах. І тому виходить, що характеристики внутрішнього ЗОН де-АК, що містяться під табуром, залишилися без світла, тому що друге поширення, яке є АБ, не може світити їм, адже не має він екрана, який зобов’язаний бути в келім бхіни далет, як сказано вище. І тому прийшли світла парцуфа САҐ і наповнили нестачу в АБ, бо вони поширилися до тих келім де-ЗОН, що нижче табура, які не могли наповнитися від АБ. І виходить, що відхід світел келім парцуфа кетер де-АК, що зветься внутрішнім АК, могли наповнитися знову тільки за допомогою двох парцуфів, АБ і САҐ, при чому АБ наповнив його до табура, а САҐ наповнив його від табура й униз, до сіюм раґлін.

І ось САҐ сам поділяється на таамім (букв. «смаки», або «сенси») і некудот (букв. «точки»), які є кетером ґуфа і дев’ятьма нижніх сфірот ґуфа, тими, що від хохми й униз, як сказано вище в словах рава, тому що тільки перше поширення парцуфа, перш ніж почав зменшуватися, є прямим світлом того парцуфа, що зветься світлом рахамім (милосердя). Але з того моменту, коли почав очищуватися екран і зменшуватися його рівень, попри те, що вище світло не припиняє здійснювати з ним зівуґ на чотирьох стадіях його очищення і утворює на своєму шляху чотири рівні - хохму, біну, зеїр анпін і малхут, але вони вже не є світлом рахамім, і тому вони називаються некудот (букв. «точки»).

І внаслідок того, що світла облачилися у сфірот трьох перших парцуфів, Ґальґальта, АБ, САҐ де-АК, тільки в спосіб «маті ве-ло маті» (присутнє і неприсутнє), тобто спочатку поширилося світло тільки в клі кетера, а потім «ло маті» в кетері, що означає - очистилася міра авіюту його екрана. Тоді «маті» світло в хохмі, адже тільки в клі кетера поширилося світло у вигляді рахамім, зване таамім, але в клі хохми прийшло світло лише після очищення екрана й зменшення рівня, і те саме – в інших сфірот.

Тому всі ті сфірот, що нижче кетера, називаються некудот, оскільки вони вже належать до відбитого світла й до дін (суд, обмеження), як це описано розлого в словах рава вище, у частині 4. гл. 3, і дивись там усе продовження.

І з’ясувалося вище, що два світла спустилися й облачилися в клі кетер, яким називаються ЗОН, де у захара є бхіна ґімель де-ітлабшут, а рівень його – до хохми, а в некеви є авіют бхіни бет, і рівень її – до біни.

І тому клі де-кетер також має завершитися на табурі нарівні з раґлін АБ з тих самих причин, що й АБ, тому що внаслідок того, що в захара, у його клі де-кетер, є рівень хохма, то його стосується скорочення, як і парцуфа АБ, і він має завершитися вище за табур, тому що не може світити в келім ЗОН бхіни далет.

Звідси виходить, що сказане равом далі про те, що парцуф САҐ поширюється до раґлін АК, це говориться тільки стосовно некудот де-САҐ, тобто дев'яти нижніх сфірот, від хохми й нижче. Але таамім де-САҐ, тобто кетер де-ґуф де-САҐ, припиняється на табурі, тому що не може світити від табура й нижче внаслідок світла хохма, наявного в ньому. І тільки після стоншення ЗОН кетера від рівня ґімель і бет, що в них, до рівня бет і алеф, що дано клі хохми де-САҐ, так що в цих світлах уже немає нічого від рівня хохми, поширюються ті світла де-САҐ у келім де-ЗОН внутрішнього АК під табуром. Так само - і світла, що в решті рівнів: біна, зеїр анпін та малхут.

І з'ясувалося далі, у словах рава, що ці чотири рівні: ХУБ, зеїр анпін і малхут де-САҐ, які поширилися під табуром, знову піднялися на місце таамім де-САҐ, вище за табур, і не поширилися більше від табура й униз. І це подібно до сказаного тут, що САҐ завершується на табурі, тобто після підйому світел вище табура. І цей підйом світел називається далі скороченням НЕГІ. І необхідно зрозуміти все вищесказане якнайкраще, повертатися до цих слів, поки не стануть, наче покладені у скриньку, тому що тобі потрібно все вищесказане в кожному слові під час з'ясування Некудім і розбиття келім. І неможливо повторювати щоразу настільки докладно.

А його МА і БОН від табура й нижче відповідають ЗОН де-Ацилут. Тобто десять сфірот де-Некудім, які визначаються як МА і БОН цього САҐ, як це описано у відповідному місці. І вони збігаються за властивостями з ЗОН де-Ацилут, які одягаються на парцуф Аріх Анпін також від табура й нижче. І сенс усіх цих слів буде з'ясовано нижче.

(Див. питання 55-61, 110)

 

2) І подібно до того, як у його пніміюті (внутрішній частині), так само і у світлах, що виходять з нього і є його гілками, тому що сеарот (волосся) його рош відповідають гілкам АБ, а сеарот дікна, вони з АХАП (озен, хотем, пе) і відповідають гілкам САҐ. І в них включені Аба ве-Іма, з-проміж яких узята біна де-МА після виправлення, і це ім'я САҐ, що включає їх обох, і вони включені в мазла де-дікна Аріх Анпіна. І зрозумій це якнайкраще, оскільки тут це саме так. І тоді все ще поширювався САҐ до раґлін АК.

Ор пнімі

Сеарот його рош відповідають гілкам АБ, а сеарот дікна, вони з АХАП і відповідають гілкам САҐ. Ці сеарот рош і дікни не виникають відразу при утворенні парцуфа, а тільки після скорочення НЕГІ та підйому в ейнаїм (букв. «очі») нижньої гей (останньої букви гей імені Творця: юд-гей-вав-гей), як це з'ясується далі, тому що нижня гей, що є спільним екраном бхіни бет і бхіни далет разом, піднялася в хохму де-рош де-САҐ, яка називається ейнаїм, і робить там зівуґ з вищим світлом, і піднімає відбите світло з хохми в кетер, тобто з ейнаїм у ґальґальту (букв. «тім’я»), що притягує лише рівень зеїр анпіна.

І тоді розділилися десять сфірот де-рош САҐ на ґальґальта й ейнаїм і на озен, хотем (букв. «ніс») і пе. Оскільки утворилося місце зівуґу в ейнаїм, і діяли ейнаїм замість пе де-рош, тому стали три сфіри АХАП ґуфом і отримують від цієї малхут, що стоїть в ейнаїм і віддає їм зверху вниз. І залишилися там як рош, тобто у властивості "знизу-вгору", тільки дві сфіри - ґальґальта й ейнаїм. Таким чином, десять сфірот де-рош, розділилися на дві частини: рош і ґуф. Оскільки тільки кетер і хохма з них залишилися в стані рош, а біна, зеїр анпін і малхут, що в них, вийшли зі стану рош і стали сфірот ґуф.

І хоча цей зівуґ, який ділить десять сфірот де-рош на дві частини - рош і ґуф, стався в самій хохмі де-рош де-САҐ, але при цьому в ній самій не відбулося ніяких змін, тому що не існує зникнення в духовному, як відомо. І тільки додаток було зроблено тут, тому що вони визначаються як десять сфірот гілок для рош де-САҐ, що називаються десятьма сфірот, що відносяться до сеарот, і саме вони розділилися на дві частини - рош і ґуф. Так, що кетер і хохма, що в них, які залишилися бхіною рош і вважаються гілками АБ у вигляді сеарот рош, а три їхні сфіри АХАП, які зробилися бхіною ґуф, визначаються як сеарот дікна й гілками САҐ.

І це, як сказано: "Сеарот його рош відповідають гілкам АБ, а сеарот дікна, вони з АХАП і відповідають гілкам САҐ". Тобто цей поділ десяти сфірот де-рош на дві частини, ҐЕ (ґальґальта й ейнаїм) і АХАП, що відбувся в рош де-САҐ, це поновлення називається сеарот, і їх ґальґальта й ейнаїм, які залишилися в стані рош, визначаються як гілки АБ, а їх озен, хотем і пе, які вийшли з рош назовні, визначаються як гілки САҐ. І сенс цього буде з’ясовано далі.

І в них включені Аба ве-Іма, і з-проміж них була взята ..., і вони включаються в мазла де-дікна Аріх Анпіна. Дає нам тут зрозуміти, що подібно до того, як Аба ве-Іма де-Ацилут були включені й вийшли з десяти сфірот де-дікна Аріх Анпіна, так і десять сфірот де-Некудім вийшли у вигляді сеарот дікна де-рош САҐ. І знай, що є три види Аби ве-Іми: внутрішні Аба ве-Іма, вищі Аба ве-Іма та ІШСУТ. І всі ці три види включені в сеарот дікна, тому що є тринадцять виправлень дікни, що утворюють три види існування, тобто три види утворень - три види десяти сфірот. Перші десять сфірот - це чотири перших виправлення, що завершуються на шіболет а-закан (букв. «колос бороди»), і з цих шіболет а-закан вийшли внутрішні Аба ве-Іма, що є ҐАР де-Некудім. Другі десять сфірот - це чотири середніх виправлення, що завершуються на вищому мазаль (або «мазла», тут – «виправлення»), який називається "ноцер хесед" (букв. «який зберігає милість»), і з них утворилися вищі Аба ве-Іма. А з останніх десяти сфірот, що являють собою п'ять нижніх виправлень, які завершуються на нижньому мазаль, що називається "ве-наке", утворилися ІШСУТ де-Ацилут.

І це те, що він каже: "...і вони включені в мазла де-дікна де-Аріх Анпін". Оскільки вищеназвані Аба ве-Іма разом називаються Абою, а ІШСУТ називаються разом Імою. Аба включений у вищий мазаль, а Іма включена в нижній мазаль, і таким чином вони обидва включені в мазла. Однак чотири вищих виправлення, які завершуються на шіболет а-закан, відносяться до внутрішніх Аби ве-Іми, і з них вийшли тільки ҐАР (букв. «три перших») де-Некудім, які є внутрішніми Абою ве-Імою. І запам'ятай ці слова, тому що вони тобі знадобляться в кожному слові, що будуть далі.

І тоді все ще поширювався САҐ до раґлін АК. Ми це вже з’ясували вище, в «Ор пнімі», п.1, див. там деталі.

(Див. питання 14, 28, 65)

 

3) І ось спочатку в АК було так: три перших у ньому, тобто АБ - кетер, САҐ - хохма й біна. І цей САҐ знаходився від його половини й нижче, тобто в його некудот, одягнений від табура й нижче де-АК всередині МА і БОН де-АК. І все це - пніміют АК, його ацмут (сутність), світла і келім.

Ор пнімі

3. І ось спочатку в АК було так: три перших в ньому, тобто АБ - кетер… Тут йдеться про те ж, про що наведено раніше, тільки іншими словами, і я навів це тільки тому, що в словах цих є й трохи нового. Тут він також бере за основу парцуф САҐ де-АК, пов'язуючи з ним також і парцуф АБ де-АК, одягнений у нього. Як відомо, парцуф САҐ одягається від пе де-рош АБ і нижче, тобто на три перших сфіри ХАҐАТ ґуфа де-АБ.

І ось його слова: "Три перших в ньому, тобто АБ - кетер...". Оскільки ХАҐАТ де-АБ - це ті сфірот, що стають ҐАР парцуфа САҐ, і рош де-САҐ облачає їх ззовні. А пе, що є малхут де-рош АБ, - це кетер де-рош САҐ, що знаходиться над ним, а ХАҐАТ де-АБ - це внутрішні мохін у ньому.

САҐ – хохма й біна. Тобто в самому парцуфі САҐ є хохма й біна, і незважаючи на те, що весь рівень САҐ становить лише рівень біни, проте є в ньому захар і некева. Іншими словами, екран, який піднявся в малхут де-рош АБ для того, щоб зробити зівуґ для парцуфа САҐ, складається з двох вищих решімот: решімо бхіни ґімель, що відноситься тільки до облачання, у якому бракує притягнення, і повне решімо бхіни бет. Тому на них відбулися два зівуґи: перший - на рівні хохми, другий - на рівні біни.

І вони називаються "ЗОН": решімо облачення бхіни ґімель, на яке вийшов щабель хохми, називається "захар", а повне решімо бхіни бет, також з боку притягнення, називається некевою, і на нього виходить основне світло парцуфа САҐ, що становить рівень біни. Ці ЗОН одяглися тільки в клі де-кетер ґуфа де-САҐ, і від них нічого не приходить до решти дев'яти нижніх сфірот де-САҐ, скільки б не стоншувалися ЗОН клі кетера до бхіни бет і бхіни алеф. Усе це детально описано вище, у частині п'ятій.

І тому сказано: "САҐ - хохма й біна". Адже парцуф завжди називається за найменуванням вищих сфірот у ньому, як відомо. А оскільки у сфірот ЗОН є рівні хохми й біни, тому САҐ називається іменем хохма й біна.

І повідомляє нам це, щоб зрозуміти, що написано далі, що цей САҐ став потім бхіною АБ, і відомо, що рівень АБ - до хохми. Але як це можливо, щоб із САҐ зробився АБ? І тому нагадує тут, що в цьому САҐ є хохма й біна, тому що захар - це ґімель де-ітлабшут, що є бхіною АБ, і тому стає потім АБ. І запам'ятай це.

Від його половини й нижче, тобто в його некудот, одягнений від табура й нижче де-АК всередині МА і БОН де-АК. І слід пам'ятати сенс понять таамім і некудот, наведений вище в словах рава (ч. 4, гл. 3, п. 11). Оскільки перше поширення парцуфа, перш ніж екран починає тоншати, називається таамім, і це пряме світло й рахамім. Але коли екран починає тоншати і вище світло, що виходить від Створювача, робить зівуґи з екраном на щаблях його стоншення, то чотири рівні, які виходять при цьому, хохма, біна, зеїр анпін і малхут, називаються "некудот", оскільки вони - відбите світло і дін.

Разом з цим зрозумій, що тільки світла, що в клі кетера де-ґуф де-САҐ, називаються таамім, а всі дев'ять нижніх сфірот, що знаходяться нижче кетера де-ґуф де-САҐ, називаються некудот. Як відомо, клі кетера, що відноситься до ґуф де-САҐ, поширюється до табура, тобто до закінчення раґлін де-ґуф де-АБ, і це місце закінчення називається табур. Як сказано: "Від його половини й нижче, тобто в його некудот, одягнений від табура й нижче де-АК". Тобто його дев'ять нижніх сфірот, тому що всі дев'ять нижніх сфірот називаються тут некудот, бо всі вони разом спустилися вниз під табур та одяглися у внутрішні МА і БОН де-АК, як це докладно описано вище.

І все це – пніміют АК. Усе це є будовою самого парцуфа САҐ, а не гілками, що виходять із нього назовні, які рав пояснює далі.

(Див. питання 62)

 

4) І потім вивів зовнішні бхінот, щоб облачити його. Спочатку вивів світла із загального внутрішнього АБ, і це - сеарот кетера, які оточують його рош ззовні, до мецах (чоло) і до ознаїм (вуха), як відомо. А потім вивів сеарот закан (борода), які виходять із загального САҐ, що називається Некудім, із яких утворилася сукупність трьох мохін, що в ньому.

Ор пнімі

4. Сеарот кетера, які оточують його рош ззовні, до мецах і до ознаїм. Уже з'ясували вище, що сеарот діляться на дві бхіни: рош і ґуф. До ознаїм, які є біною, визначається як рош, тому що місце зівуґу було в ніквей ейнаїм, що є хохмою де-рош. І тому поширилися світла звідти й нижче, в озен, хотем і пе до зодягання, яке називається ґуф. І вже знаєш ти, що відмінність між рош і ґуф дуже велика. Про це й сказано, що сеарот продовжуються до ознаїм, тому що до тих пір вважається рош, а від ознаїм і нижче - уже вважається ґуф.

Сеарот закан, які виходять із загального САҐ, що називається Некудім. Слід знати, що ці АХАП, які виходять із рош у ґуф, завжди називаються загальним САҐ. А сенс у тому, що, як рав пояснює далі, весь цей САҐ де-АК, яким ми займаємося, він весь вважається бхіною АБ, крім некудот у ньому, які є його нижньою половиною, яка далі називається ІШСУТ. І тільки вона вважається САҐ, тому що тільки вона вийшла через ніквей ейнаїм в АХАП де-ґуф. Цей ІШСУТ називається всюди загальним САҐ, і він є рош десяти сфірот Некудім, як це докладно описано тут нижче.

І з'ясували вище, що початок зівуґу в ніквей ейнаїм, який виводить АХАП у стан ґуфа, відбувся в самому рош САҐ, але у вигляді сеарот: сеарот рош до ознаїм визначаються як бхіна "знизу-вгору", що означає рош. І тому він визначається ще й як АБ, тому що поки ще невиразна в ньому будь-яка зміна через підйом нижньої гей в ніквей ейнаїм. Однак від ніквей ейнаїм і нижче, що є сеарот дікна, це вже вважається як АХАП, які вийшли з рош і стали ґуф. Тому АХАП де-сеарот, які називаються сеарот дікна, тільки вони одні вважаються загальним САҐ, яким є Некудім. І все це буде докладно розбиратися далі, тому що там їх місце.

А потім вивів сеарот закан, які виходять із загального САҐ, що називається Некудім. Тобто від ознаїм і нижче пролягли сеарот закан у вигляді загального САҐ, який називається Некудім. Однак ті сеарот, які виходять з ніквей ейнаїм, тобто з малхут, що в хохмі, від низу до верху, ще вважаються АБ і не є гілками загального САҐ. Так, що сеарот рош є гілками, що виходять із АБ, а сеарот дікна - гілками, що виходять із загального САҐ. І запам'ятай це.

Сукупність трьох мохін, що в ньому. Три перших сфіри КАХАБ де-Некудім утворюються з цих сеарот закан. І не з самого закан, а тільки з того загального, що в них, що зібрано в четвертому виправленні, яке відноситься до сеарот закан, і називається шіболет а-закан, як все це докладно описано далі. І це те, що сказано, що "з них утворилася спільність трьох мохін, що в ньому".

(Див. питання 47, 64, 83)

 

5) І залучаються спочатку у вигляді таамім де-САҐ, якими є АХАП до їхнього табура. І після цього не вивів інші бхінот назовні, тому що вони одягнені всередину МА і БОН, подібно світлам загального АБ, з якого розкриваються тільки ті сеарот, що виходять з АБ загального АБ. Решта ж їх частини приховані всередині загального САҐ.

Ор пнімі

І сходять спочатку у вигляді таамім де-САҐ, які є АХАП до їхнього табура. Спочатку, перш ніж вийшли назовні ще гілки загального САҐ - сеарот рош і дікни, вийшли таамім де-САҐ, які є рівнем АХАП до його табура і є прямим світлом і рахамім, як це докладно описано вище. І ось є там також бхіна захар, рівень якого до хохми, але при всьому тому парцуф називається АХАП, тому що основне у світлі й у рівні визначаються за бхіною некева. Адже все поширення в ґуф іде тільки з некеви, у якій існує авіют притягнення, і є в некеві тільки рівень АХАП, тобто рівень біни. А те, що він закінчується на табурі, уже з'ясували там докладно.

Вони одягнені всередину МА і БОН. Це поняття одягнення вже з'ясували вище, АБ не наповнив знову спорожнілі келім від табура й нижче у внутрішньому АК. Причина в тому, що в АБ немає екрана рівня далет, і тому він не може світити від табура й нижче, тому що там місце бхіни далет. І тому залишилися келім де-ЗОН, що знаходяться у внутрішньому АК від табура й нижче, без світла. Але потім, коли поширився парцуф САҐ, то його дев'ять нижніх сфірот, у яких є тільки рівень світла біни, а на це світло не було скорочення, спустилися вниз, під табур де-АК, і наповнили світлом ті ЗОН, що там. І це те, що він каже, що "не вивів інші бхінот", які нижче таамім де-САҐ, тобто дев'ять нижніх сфірот де-САҐ, "тому що вони одягнені всередину МА і БОН". Тобто, як з’ясовано, дев'ять нижніх сфірот де-САҐ одягнені в ЗОН під табуром внутрішнього АК, і вони називаються МА і БОН. І запам'ятай ці пояснення, тому що питання цього облачення дев'яти нижніх сфірот де-САҐ у внутрішні МА і БОН - це базисне поняття для всього, що відбувається у світі Некудім.

 

6) І ось хотів вивести також і з внутрішніх його МА і БОН їх зовнішню частину назовні, і тоді піднялися всі внутрішні частини САҐ, приховані у внутрішніх МА і БОН, і з ними разом піднялися внутрішні МА і БОН. І тоді ці МА і БОН - вони і є їхнім МАН до самих таамім де-САҐ, що не одягнені всередину МА і БОН. І вони - як Аба ве-Іма щодо ІШСУТ, тому що подібно до того, як задля ібуру (зародження) ЗОН роблять зівуґ вищі Аба ве-Іма, а ІШСУТ включаються з ними, так само й тут: таамім де-САҐ входять у зівуґ з усім АБ. А тим більше некудот, таґін та отійот (точки, коронки над буквами та букви) де-САҐ з'єднуються з ними, оскільки для них вони другорядні, і тому меншовартісні, як ІШСУТ. І тоді породжують БОН зовнішнього й одягають їх на зовнішнє. Адже некева народилася тут раніше.  (Див. питання 68)

Ор пнімі

6. Піднялися всі внутрішні частини САҐ, приховані у внутрішніх МА і БОН. Цей підйом подібний до підйому світел під час першого їх відходу у внутрішньому АК і подібний до підйому світел під час другого їх відходу в парцуфі АБ. Це означає повне звільнення екрана від усього його авіюту доти, поки не урівняється з екраном, що стоїть у рош. Подібність ця означає те, що екран і всі решімот, що включені в нього, піднялися в малхут де-рош і включилися там з нею в зівуґ, що відбувається в рош.

Так само це було і в цьому парцуфі САҐ, тому що після стану «маті» в малхут де-САҐ, тобто після стоншення екрана до рівня малхут, він приходить звідти, повністю звільняється від усього свого авіюту і стає подібним малхут де-рош. Зівуґ парцуфа припиняється, і всі світла виходять до створювача. І все це відбувається так, як з’ясувалося вище, у частині четвертій, гл. 4, «Ор пнімі», п. 50. Див. там деталі.

І з’ясувалося там, що світла залишають після себе решімот під час свого відходу. З'ясувалося також, що екран, проходячи під час свого стоншення від сфіри до сфіри, аж поки очищується весь і піднімається в рош, включається в ці решімот. І виходить тут, що світла САҐ, які одягалися у внутрішні ЗОН, ці світла вже змішалися з авіютом бхіни далет, що в келім під табуром, незважаючи на те, що вийшли звідти, залишили після себе решімот. І ці решімот бхіни далет включилися в екран, який піднявся в малхут де-рош. І виявляється, що під час підняття цього екрана в малхут де-рош, він привів із собою також і ті решімот внутрішніх ЗОН, які називаються внутрішніми МА і БОН.

Про це слова рава: "І тоді піднялися всі внутрішні частини САҐ, приховані у внутрішніх МА і БОН", - тобто решімот дев'яти нижніх сфірот самого САҐ, одягнені й приховані всередині решімот внутрішніх МА і БОН, авіют у яких - рівня далет. І внаслідок того, що решімот від світел САҐ змішані і включаються в решімот МА і БОН, тому піднялися разом, включені в екран САҐ, у малхут де-рош і включилися там у вищий зівуґ.

І не варто утруднятися, адже з'ясовано вище, що парцуф САҐ залишається в стані "маті ве-ло маті" постійно, - так чому ж рав тут говорить, що також і в САҐ відбувається відхід усіх світел у рош? Адже, як відомо, немає зникнення в духовному, і всі зміни, які ми визначаємо в духовному, це тільки додання властивостей, попередня ж форма при цьому не скасовується ніколи. Так само і в цьому: хоча й тут теж стався відхід світел після того, як змішалися світла САҐ з внутрішніми МА і БОН, усе одно постійна форма "маті ве-ло маті" залишається на своєму місці.

І з ними разом піднялися внутрішні МА і БОН. Уже з’ясовано вище в суміжному тексті, що решімот де-САҐ змішалися з решімот МА і БОН, і всі вони включилися в екран і піднялися разом з ним у рош.

МА і БОН і є їхнім МАН. Екран, який піднімається в малхут де-рош включитися там у зівуґ у рош, щоб обновитися й поширитися звідти в новий парцуф подібно до того, як це відбувалося у двох попередніх парцуфах АБ і САҐ, цей екран отримує тепер нове ім'я МАН - абревіатура слів "мейн нуквін" (букв. «жіночі води»).

І це з причини, яку з'ясували вище, що два види решімот перемішалися тут один з одним: решімот світел де-САҐ, які мають авіют рівня бет, і решімот світел, які облачилися у внутрішні МА і БОН, котрі мають авіют рівня далет. І як відомо, рівень бет - це перша гей в імені АВАЯ, а авіют рівня далет - це остання гей в імені АВАЯ, і це й є дві нукви. І внаслідок того, що екран в момент підйому для включення в зівуґ у рош містить дві цих нукви разом, то він називається тепер "мейн нуквін", у множині, тому що містить дві нукви.

І знай, що це об'єднання викликало появу десяти келім у десяти сфірот і встановлення двох ліній, як це описано далі. І це - поєднання властивостей рахамім і дін, тому що перша гей - це властивість рахамім, а гей остання - властивість дін, і вони разом з'єднані в екрані в один зівуґ. Як це докладно описується нижче.

І як сказано: "МА і БОН - це їхній МАН". Тобто вони стали причиною МАН, який став існувати відтак і далі у світах, тому що вони є ЗОН внутрішнього АК, рівень якого - до кетера через бхіну далет, що в ньому, як відомо. Вони включилися і з'єдналися в решімо властивості бет, що від світел де-САҐ, і склалися разом в авіюті екрана, який тепер називається МАН. І знай, що з того моменту, як вони об'єдналися, більше не відокремлювались одне від одного ніколи. І вся різниця між ними тільки у внутрішньому й зовнішньому так, що іноді бхіну далет приховано всередині, а бхіну бет або алеф зовні, а іноді бхіну бет приховано вередині, а бхіну далет розкрито назовні, як це було тут у перший раз, коли вони об'єдналися. Як пише тут рав, що "внутрішні частини САҐ, приховані у внутрішніх МА і БОН", тобто бхіна бет прихована зсередини, і бхіна далет розкрита назовні, і це буде ще з'ясовуватися у відповідному місці.

Їхній МАН безпосередньо до таамім де-САҐ, що не одягнені всередину МА і БОН. Як з’ясували вище, в «Ор пнімі», п. 1, що таамім де-САҐ, які є світлами, що в клі кетера де-ґуф парцуфа САҐ, повинні закінчитися нарівні з сіюмом раґлін де-АБ, тобто вище табура, тому що захар, одягнений у клі де-кетер, має рівень хохми подібно до АБ, і некева в клі де-кетер також включена разом із ним, і тому вони не можуть світити внизу під табуром, тому що в них немає екрана рівня далет. І виходить, що світла таамім де-САҐ не одягнені в МА і БОН, які внизу під табуром. І це подібно до сказаного, що вони утворили "МАН до самих таамім де-САҐ, що не одягнені в МА і БОН", тобто до ЗОН у клі де-кетер, що належать ґуфу де-САҐ, які закінчуються над табуром. І те, що утворилося тут, і світло, що простяглося внаслідок цього, з’ясується далі у відповідному місці.

Аба ве-Іма щодо ІШСУТ. Це порівняння слід зрозуміти особливо добре. Оскільки тут є дві половини САҐ, відмінність між якими дуже велика, і це:

- верхня половина САҐ, тобто клі де-кетер ґуфа де-САҐ, що називається таамім і закінчується вище табура, воно не спускається й не перемішується з внутрішніми МА і БОН, залишаючись з авіютом своєї бхіни бет і бхіною ґімель де-ітлабшут;

- і нижня половина САҐ, тобто дев'ять його нижніх сфірот від хохми й нижче, що називаються некудот де-САҐ, вони спускаються й перемішуються з внутрішніми МА і БОН, і тут є два види авіюту: бхіни бет і бхіни далет - разом.

І сказано, що верхня половина, яка не змішалася з бхіною далет, називається вищими Абою ве-Імою. А нижня половина, яка змішалася з бхіною далет у вигляді МАН, називається ІШСУТ - Ісраель Саба ве-Твуна. І запам'ятай добре ці імена і їхні визначення, тому що надалі рав користується ними всюди.

І знай, що тут - корінь поділу Аби ве-Іми на два парцуфи, що називаються Аба ве-Іма і ІШСУТ, хоча обидва вони виходять з АХАП, які вийшли назовні, тобто з сеарот дікна. Як сказано вище, ці АХАП уже отримують від нижньої частини САҐ, виправленої за допомогою МАН. Але в будь-якому випадку, оскільки це повні десять сфірот де-рош, тому що Аба ве-Іма - це рош парцуфа, що від ніквей ейнаїм і вище, тому визначається, що вони не включені в МАН, оскільки екран де-МАН встановлений під ними, тобто в ніквей ейнаїм, а авіют анітрохи не діє знизу вгору, як відомо. Проте ІШСУТ - це АХАП парцуфа, які виходять від ніквей ейнаїм і вниз, і екран де-МАН уже діє на них. Тому ІШСУТ уже відносяться до найнижчого з парцуфів САҐ, оскільки вони вже перемішані з рівнем далет.

Відбувається зівуґ вищих Аби ве-Іми, а ІШСУТ включаються з ними. Ми вже з'ясували поняття Аби ве-Іми й ІШСУТ де-Ацилут, те, що вони є одним рош десяти сфірот ҐЕ й АХАП, які внаслідок підйому нижньої гей у ніквей ейнаїм розділилися на дві половини рош, так що верхня частина ґальґальта ве-ейнаїм більше не пов'язана з бхіною далет, що в нижній гей, оскільки вона стоїть нижче, ніж ейнаїм, і вони називаються Аба ве-Іма. Друга половина десяти сфірот де-рош - це АХАП, які нижче, ніж нижня гей у ніквей ейнаїм, визначаються з'єднаними з бхіною далет в нижній гей, і тому вони є бхіною ґуф, який отримує від ніквей ейнаїм де-рош зверху вниз.

Так ось для того, щоб народити ЗОН, з'єднуються ці дві частини рош в один парцуф. Оскільки ця нижня гей, що в ніквей ейнаїм, знову спускається на місце пе, тобто в малхут де-рош, і тоді АХАП також повертаються в рош і з'єднуються з Аба ве-Іма в єдині десять сфірот де-рош, народжуючи потім мохін для ЗОН де-Ацилут, як це описано у відповідному місці.

Про це рав каже, що "подібно до того, як для ібура ЗОН відбувається зівуґ вищих Аби ве-Іми, а ІШСУТ включаються з ними в одне, так само й тут: таамім де-САҐ здійснюють зівуґ з усім АБ. А тим більше некудот, таґін і отійот де-САҐ, з'єднуються з ними, бувши для них другорядними, не головними". Пояснення. Вище ми з'ясували народження мохін де-зеїр анпін, коли Аба ве-Іма й ІШСУТ з'єднуються в єдину рош, і відбувається зівуґ в екрані бхіни далет у загальному пе, що в цьому рош, а десять сфірот, що утворюються на цей екран, мають рівень ҐАР біни, вони й стають мохін і ҐАР для зеїр анпіна. Однак для ібура зеїр анпіна, тобто для катнуту зеїр анпіна, це не так. І незважаючи на те що цей зівуґ також повинен відбуватися в Абі ве-Імі, які завжди є рош, однак тут ІШСУТ включаються в Абу ве-Іму, тому що крапля зеїр анпін, яка включена в НЕГІ де-Аба ве-Іма, піднімається і включається в екран де-ІШСУТ. А ІШСУТ включаються в Абу ве-Іму, і зівуґ відбувається на екран де-ІШСУТ, який включений у вигляді МАН в екран де-Аба ве-Іма, і рівень, який виходить на цей зівуґ, близький до бхіни алеф, якій бракує ҐАР, і тоді утворюється зеїр анпін, у якому бракує мохін, у вигляді ґуф без рош.

І тут так само вийшов спочатку тільки стан катнуту де-Некудім, як вище сказано про зеїр анпін де-Ацилут, і тому піднялися некудот де-САҐ, змішані з бхіною далет, і включилися в таамім де-САҐ, що не перемішалися з бхіною далет, а визначаються як вищі Аба ве-Іма. А таамім де-САҐ піднялися в рош де-САҐ разом з МАН де-некудот, і стався зівуґ на МАН де-некудот, включені в таамім, а не на екран таамім. І тоді піднялися МАН в ейнаїм, які є бхіною алеф, тому що відбите світло, що піднімається з хохми в кетер, притягує тільки рівень зеїр анпіна, і це той рівень, який знову спустився від табура вниз у вигляді десяти сфірот, які називаються Некудім. Як це докладно описано у відповідному місці.

Тому сказано: "Некудот, таґін і отійот де-САҐ з'єднуються з ними, бувши для них другорядними". Оскільки дев'ять нижніх сфірот де-САҐ, тобто хохма, біна, зеїр анпін і малхут, називаються "некудот, таґін і отійот": некудот - це хохма й біна, таґін - це МА, тобто зеїр анпін, і отійот (букви) - це БОН, тобто малхут. І вони стали МАН і піднялися в таамім де-САҐ, з'єдналися з ними і включилися в ті таамім, і тому стався там зівуґ - в ейнаїм де-рош таамім.

БОН зовнішнього й одягають їх на зовнішнє. Не помилися пояснити це так, що тут народився рівень малхут, який завжди називається БОН. Оскільки зівуґ, який стався в ніквей ейнаїм, був на авіют бхіни алеф, тобто на рівень зеїр анпін. Але, крім того, тут є бхіна бет де-ітлабшут, яка близька до рівня САҐ, як це описано далі.

Проте зверни увагу, що рав називає його зовнішнім БОН, а не просто БОН, і це тому, що в дійсності це бхіна САҐ, як сказано вище. Рівень цей називається насправді ІШСУТ, і це - САҐ, але оскільки зовнішні АХАП цього ІШСУТ опустилися в Некудім, униз під табур, і звідти будується коренева некева, що у всіх світах, рівень якої в дійсності САҐ, а не БОН, тому що внутрішній БОН, що є рівнем далет, весь залишається у внутрішньому АК, і з нього не розкривається ніяка некева ні в якому світі. І тому називається ця малхут де-ІШСУТ, яка вийшла через ніквей ейнаїм, іменем БОН, тому що він успадкував місце внутрішнього БОН, як з'ясували. І це як сказано: "І тоді породжують зовнішні БОН".

“Адже некева народилась тут спочатку.” Як написано вище, малхут де-ІШСУТ, яка вийшла через ейнаїм, з якої утворились десять сфірот де-Некудім, є тією кореневою некевою, що у всіх світах.

(Див. питання 8, 48, 49, 84, 85, 91-94)

 

7) Коли виникло в бажанні Створювача утворити світ Некудім, і наміром Його було створити для них келім для того, щоб у нижчих світах була сила отримати вище світло, і побачив Створювач Нескінченності, що поки ще немає сили й спроможності в нижніх отримати ці світла, що виходять через ніквей ейнаїм, і вони поширюються від місця табура де-АК і до його раґлін, як з'ясується далі. Тому, перш ніж проявив ці світла, відбулося ще друге скорочення в АК за прикладом скорочення, про яке говорилося вище, у Нескінченності. Воно полягає в тому, що все світло, яке поширювалося в пніміюті цього АК від місця його табура й нижче, було піднято вище місця табура у верхню половину його ґуф. І залишилося згадане місце від табура й нижче без світел.

Ор пнімі

Немає сили й спроможності в нижніх отримати ці світла, що виходять через ніквей ейнаїм. Оскільки відбите світло, що виходить на авіют рівня алеф, - це тонке світло, яке не приходить у бхіну ґуф, тобто облачення, як з'ясували вище, у попередніх частинах. Відомо також, що ейнаїм - це назва для сфіри хохма де-рош, що є бхіною алеф. Про це й сказано, що ще не було сили й можливості отримати світла ніквей ейнаїм.

Ще друге скорочення в АК за прикладом скорочення, про яке говорилося вище, у Нескінченності. На перший погляд це дивно: адже й у двох попередніх парцуфів був такий же відхід світел з ґуф вищого парцуфа, щоб утворити нижній. Вище, у словах рава, вони називаються першим і другим відходами. І чим відрізняється цей відхід НЕГІ де-АК, щоб називати його другим скороченням, і тим більше - уподібнювати його першому скороченню у світах?

Справа в тому, що в дійсності тут сталося щось зовсім нове, окрім поняття відходу світла, яке було в АБ і в Ґальґальті де-АК. Тут утворилася нова точка скорочення додатково до першої точки скорочення, яка була під час скорочення в Нескінченності. І це сталося через змішування решімот де-САҐ і решімот бхіни далет між собою, як це описано вище. І тому піднялося місце скорочення, яке знаходилося в сіюмі бхіни далет, що є «точкою цього світу». Тепер вона піднялася в місце сіюму бхіни бет, що є табуром світу Некудім, як це описано далі.

Таким чином, підйом світел НЕГІ в ХАҐАТ де-АК привів до утворення нової точки скорочення й нового сіюму у світах, що повністю подібно до першого скорочення, яке було в Нескінченності, як описано в рава. Знай також, що від місця нової точки скорочення, тобто від табура де-Некудім, і до місця точки першого скорочення - до «олам а-зе» (цей світ), це місце, де знаходяться три світи, які нижче світу Ацилут, що називаються БЄА, як це ще буде описано у відповідному місці.

Світло, яке поширювалося в пніміюті цього АК від місця його табура й нижче, було піднято вище місця табура. Як ми вже з'ясовували, рав говорить тут про два парцуфи: перший парцуф де-АК, який називається внутрішнім АК, у ньому використовується авіют бхіни далет, і третій парцуф де-АК, який називається САҐ, і в ньому використовується авіют бхіни бет.

Табур означає місце сіюма раґлін другого поширення АК, яке називається АБ. І це внаслідок причини, з'ясованої там, що в цьому АБ є тільки екран бхіни ґімель, тому він не може світити під табуром внутрішнього АК, тому що там місце келім бхіни далет. А в АБ немає екрана бхіни далет, і тому визначається, що він завершується на табурі. І келім внутрішнього АК залишаються порожніми, без світла, від табура й нижче, як це було при першому відході, перш ніж поширився АБ.

Однак після того, як поширився третій парцуф, який називається САҐ, поширилися його некудот, які є дев'ятьма його нижніми сфірот, у яких є тільки світло біни, і вони одяглися і наповнили порожні келім від табура й нижче у внутрішньому АК, як це описано там. Таким чином, ці світла від табура й нижче де-АК - це два парцуфи: внутрішній АК і САҐ де-АК, тому що дев'ять нижніх сфірот де-САҐ одягнені в половину тіферет і НЕГІ внутрішнього АК, тобто місце від його табура й нижче.

І сказано равом, що "все світло, яке поширювалося в пніміюті цього АК від його табура й нижче”, - тобто два види вищеназваних світел: дев'ять нижніх де-САҐ і ЗОН бхіни далет самого внутрішнього АК, - “було піднято вище місця його табура у верхню половину його ґуф". Тобто ці два види світла пішли з цього місця, що нижче табура, які називаються ТАНГІ, і піднялися вище точки табура, тобто до таамім де-САҐ, як це описано вище (в «Ор пнімі», п. 6).

Було піднято вище місця його табура. Цей підйом світел з-під табура де-АК до місця вище табура - це поняття найбільш базисне в цій науці, і тому слід зрозуміти його краще. І в дійсності, ця тема дуже довга, і її не можна з'ясувати інакше, як зрозумівши всі тлумачення рава щодо утворення Некудім. Однак основу його осі, стрижня, становить поняття поєднання властивостей рахамім і дін, тобто об'єднання бхіни бет, біни, з бхіною далет, малхут. Це наведено в Зоар, у розділі «Рут», де сказано: "І пішли вони обидві", - тобто обидві літери гей імені АВАЯ: перша гей, біна, і нижня гей, малхут, - з'єдналися вони і були як одна.

І це явище має корінь тут, у підйомі світел НЕГІ де-АК знизу, з-під табура в ХАҐАТ вище табура, тому що спочатку поширилось світло дев'яти нижніх сфірот де-САҐ, що є бхіною бет, вниз під табур де-АК, вони одягалися і з'єдналися з ЗОН бхіни далет, що знаходяться там. Тим самим бхіна далет дістала силу і змогла потім піднятися разом з дев'ятьма нижніми сфірот САҐ вгору над табуром, де знаходяться таамім де-САҐ, тобто пряме світло, рахамім поширення САҐ. І звідти - в хохму де-рош де-САҐ, яка називається ніквей ейнаїм.

Таким чином, що бхіна далет, тобто нижня гей, одяглася і прийшла в екран, що в ніквей ейнаїм і включилася там у вищий зівуґ на цей екран, що піднімає відбите світло з хохми в кетер і продовжує рівень бхіни алеф, тобто рівень зеїр анпіна. Однак внаслідок того, що там є також властивість облачення бхіни бет, як описано далі, тому визначається як Ісраель Саба у-Твуна (ІШСУТ). Виходить, що в ці ІШСУТ, які утворюються зівуґом в ейнаїм, включено властивість далет, тобто нижня гей де-АВАЯ, таким чином, що дві бхіни: бхіна рахамім, тобто ІШСУТ, і бхіна дин, тобто нижня гей, - з'єдналися тут буквально в єдиний парцуф.

Знаходимо, що всі ці з'єднання і сполучення бхіни бет і бхіни далет, відбулися за допомогою підйому світів НЕГІ де-АК в його ХАҐАТ вище табура. Оскільки звідти піднялися бхіна бет і бхіна далет, включені одна в одну, і прийшли разом у місце зівуґу з вищим світлом, яке називається ніквей ейнаїм, і з них обох створився буквально єдиний парцуф. Це - парцуф, який називається світом Некудім. Запам'ятай це поняття, тому що воно - основа всіх пояснень, наведених далі. А подробиці цієї теми, а також причину відходу світел НЕГІ, вже з'ясували вище.

(Див. питання 20, 24, 31, 32, 86)

 

8) Розумний збагне і уявить собі слово в слово, як у всіх створених світах, які світять у світі, що під ними, вони завжди нижня частина тіферет і НЕГІ. Адже знайшли ми, як половина тіферет і НЕГІ де-зеїр анпін світять в його нукву. А НЕГІ де-Аріх Анпін і Аба ве-Іма світять у зеїр анпін, НЕГІ де-Атік Йомін - в Аріх Анпін. І так само ці тіферет і НЕГІ де-АК світять в Атік Йомін і в усьому світі Ацилут, як це буде з'ясовано. І з цього буде з'ясовано також, що кожного разу, коли виводять світла утворювати їх (світи), необхідне скорочення. І це буде з'ясовано нижче, у відповідному місці, яким чином Аріх Анпін також скоротив світла своїх НЕГІ, щоб створити зеїр анпін і його нукву, і тямущому досить.

 

9) І після того, як скоротив він себе, встановив одну парсу посеред свого ґуфа, у місці його табура, зсередини, щоб перервався поки. І в цьому сенс сказаного: "І буде склепіння посеред вод, і буде розділяти води від вод". І, як сказано в Зоар, у главі «Берешит»: "Є одна якась мембрана посеред внутрішніх органів людини, яка перетинає між верхом і низом, вбирає в себе зверху і передає вниз. І тоді залишається усе світло вгорі, над цією парсою, тисне там, бувши міцно стиснутим. і тоді розсікає він цю парсу, спускається і світить в решті ґуфа - від табура й нижче".

Ор пнімі

Парса посеред свого ґуфа... вбирає в себе зверху та передає вниз. Парса означає екран, який завершує парцуф, на зразок ецбаот раґлін (букв. «пальці ніг»), які завершують парцуф. Відмінність тільки щодо пніміюту і хіцоніюту (зовнішньої частини), оскільки парса - це закінчення внутрішніх парцуфів, а ецбаот раґлін - це закінчення також і зовнішньої частини парцуфа. Ця парса утворилася після вищого зівуґу, що відбувся в ніквей ейнаїм, а це означає, що місце зівуґу піднялося з місця пе, тобто з малхут де-рош, у місце ніквей ейнаїм, тобто в хохму де-рош.

І тоді розділилися десять сфірот де-рош на два ступені, рош і ґуф, віддаленість між якими дуже велика, тому що в рош реально ще немає келім і облачення в дії, бо відбите світло використовується там знизу вгору, а не згори вниз, що означає облачення. І ця малхут де-рош в силу зівуґу, який стався в екрані в ній, розширюється в десять сфірот «від неї і в неї», і тоді світло одягається в неї зверху вниз, тобто повним облаченням.

І тепер, коли місце екрана й зівуґу піднялося в ніквей ейнаїм, тобто в хохму де-рош, і відбите світло піднімається та одягає пряме світло від хохми й вище, до кетера, знаходимо, що малхут, що в тій хохмі, розширюється після цього й поширюється разом з прямим світлом у ній зверху вниз, тобто у три сфіри - біну і ЗОН де-рош. І ці біна, зеїр анпін і малхут, що називаються АХАП, стають сфірот ґуф, що означає клі отримання для світла, яке виходить від зівуґу в ніквей ейнаїм. Таким чином, що тут утворився з десяти сфірот одного рош цілий парцуф - рош і ґуф, і тільки його ґальґальта й ейнаїм залишилися в ньому у вигляді рош, а озен, хотем і пе (АХАП), які були в ньому, утворили ґуф для тієї рош.

І в тій же мірі, у якій піднялася корінна малхут де-рош з пе до ніквей ейнаїм, у тій же мірі розділилися десять сфірот сіюму цього парцуфа САҐ, тому що десять завершальних сфірот парцуфа починаються в САҐ від місця хазе до сіюм раґлін. Бхінот кетер і хохма в ньому поширюються від місця хазе до табура, а три сфіри: біна, зеїр анпін і малхут у ньому - поширюються від табура до сіюм раґлін. Знаходимо тепер, що подібно до того, як біна, зеїр анпін і малхут де-рош вийшли назовні з рош і утворили ґуф, так і біна, зеїр анпін і малхут сфірот сіюму вийшли повністю зі створення парцуфа. Таким чином, що екран цей, який завершує парцуф, що знаходився в малхут десяти сфірот сіюму, тобто на місці ецбаот раґлін, піднявся тепер в хохму цих десяти сфірот, що є місцем табура. А три сфіри: біна, зеїр анпін і малхут, що нижче табура, - повністю вийшли назовні з парцуфа, і скасована була щодо них справа утворення того парцуфа.

І з цього зрозумій добре, що ті дев'ять нижніх сфірот де-САҐ, які раніше поширювалися від табура до сіюм раґлін внутрішнього АК і піднялися у вигляді МАН до таамім де-САҐ і до ніквей ейнаїм, не спускаються потім знову на попереднє місце, тобто до сіюм раґлін де-АК. Адже вже змінилося місце точки сіюму парцуфа САҐ, тобто на місці табура, і там вже встановлено екран, який завершує САҐ, і залишаються вище табура та парси, і тільки ЗОН внутрішнього АК, які були разом з ними, тільки вони одні спустилися нижче табура. А справа "вбирання в себе зверху та передачі вниз", а також розсічення, коли світло пробиває парсу, з'ясовується далі.

(Див. питання 11, 23, 26, 78, 79)

 

10) Однак, безумовно, зникнення світла вгорі над табуром було досить, щоб з'явилася можливість у світі Ацилут отримувати їхні світла, але цього не було достатньо, щоб дати силу світу Брія, щоб він також міг отримати своє світло. І тому додав інших властивостей, встановивши там той екран і парсу. Знаходимо, що це дві речі: скорочення світла нагорі, щоб Ацилут міг отримати своє світло, - зміст цього в тому, що підйомом його вгору виходить нове світло, і звичайно ж, що це світло приходить зменшене, попри те, що воно безпосередньо від самого САҐ, і існує можливість отримати його. А наявність парси - для того, щоб світ Брія також зміг отримати своє світло.

Ор пнімі

10. Скорочення світла нагорі, щоб Ацилут міг отримати і т.п., виходить нове світло, тобто світло, яке виходить завдяки зівуґу в ніквей ейнаїм. І завдяки цьому світлу виправляється тільки властивість Ацилут, тобто бхіна Некудім до табура Некудім, тому що до цих пір - це місце Ацилуту, який повинен бути в майбутньому, після цього світу, проте нічого від цього свіла не прийшло в це місце, що від табура Некудім і нижче. Як це буде з'ясовуватися далі.

Нове світло, і звичайно, це світло приходить зменшене, незважаючи на те, що воно йде від самого САҐ, тому що за допомогою підйому вгору, на місце ніквей ейнаїм, яке є хохмою й бхіною алеф, зменшується САҐ з рівня біни до рівня зеїр анпіна. І тому келім можуть прийняти його у вигляді Ацилут. І знай, що це нове світло - це світло, що відноситься до келім панім де-ҐАР, і є сутністю світла ҐАР де-Некудім. Однак те нове світло, яке було утворено згодом зівуґом АБ-САҐ, який спустився та розсік парсу, і світів у Некудім, не є сутністю світу Некудім, а визначається як додатки світла і як ґадлут.

І як сказано, "підйомом його вгору виходить нове світло, і зрозуміло, що це світло приходить зменшене попри те, що воно безпосередньо від самого САҐ, й існує можливість у келім отримати його". Тобто у келім де-ҐАР де-Некудім, як сказано вище. І називає їх світом Ацилут, тому що вони є коренями для світу Ацилут.

(Див. питання 33)

 

11) І ми повинні пояснити сенс того, чому знадобилися дві дії: а) скорочення, б) встановлення парси. Справа в тому, що для того, щоб нижні могли отримати це світло, необхідно зменшити світло також і тим, що воно приходить через екрани. І ось внаслідок того, що у світі Некудім відбувся основний початок розкриття келім, знадобилося вищезазначене скорочення, щоб зменшити світло, і щоб могли келім де-Некудім витримати його. І бувши під скороченням там, вони дуже затиснуті, обмежені, і внаслідок цього силою, тиском, виходять через ейнаїм і поширюються вниз.

 

12) І обов'язково також встановити парсу, і ще більше зменшити світла, що виходять через парсу. А сенс додаткового зменшення за допомогою парси не відноситься до поняття самого світу Некудім, який є світом Ацилут, він для потреб світу Брія, що під ним, щоб мав він можливість отримувати світло, що приходить до нього. І з цього зрозумій, чому існують екран і парса між Брія й Ацилут. Однак між Ацилутом і тим, що вище за нього, не потрібен екран як такий, а лише віддалення, тобто скорочення, про яке йдеться вище, тому що світло піднялося вгору над табуром і віддалилося від точки, що відповідає табуру, і нижче ззовні.

Ор пнімі

Парса не відноситься до поняття самого світу Некудім, який є світом Ацилут, вона - для потреб світу Брія, що під ним. Як вже з'ясували вище, парса - це екран, що завершує парцуф САҐ, на зразок ецбаот раґлін, що передує цьому. Однак є в ньому велике виправлення, яке називається в Зоар "вбирає в себе зверху й передає вниз", як сказано вище в словах рава. І це – через те, що екран складається з двох бхінот: бхіни бет і бхіни далет разом. І тому діє в ньому поняття розсічення парси, коли Брія повинна отримати світло від Ацилуту.

Поняття пробивання, розсічення, означає скасування межі сіюму, що в ньому, і поширення світел САҐ униз під парсу. І відміна ця - вона тільки на деякий час, а потім закривається знову, так що схоже на отвір, який відкривається і закривається. І це залежить від спуску бхіни далет парси всередину бхіни бет парси. Оскільки коли дві бхіни з'єднані й спаяні одна з одною, то парса закрита подібно до екрана, що стоїть в ецбаот раґлін, і немає ніякого поширення парцуфа за межі ецбаот раґлін.

А коли бхіна далет залишає парсу і спускається на місце ецбаот раґлін парцуфа, як це було раніше, тоді анулюється сила сіюму цієї парси, що й називається, що розсічена парса, і світла проходять звідти вниз, у світ Брія. Про це і йдеться в Зоар, що "вбирає в себе зверху й передає вниз". І це ще буде з'ясовуватися далі.

Екран і парса між Брія та Ацилутом. Оскільки силою парси, яка встановлена тут під парцуфом САҐ де-АК, встановлена межа світу Некудім у його табурі, бо в цьому табурі де-Некудім знаходиться парса між Ацилутом і Брія. Як це докладно описано далі, і це те, на що вказує, аби зрозуміти завдяки цьому парсу, що між Ацилутом і світом Брія, тому що це - єдина тема.

Ацилут, чому вище від нього не потрібен екран як такий, а лише віддалення? Тобто попри те, що сіюм раґлін САҐ на парсі спричинений підйомом світел, що нижче табура, у МАН до ніквей ейнаїм, коли внаслідок цього АХАП де-рош вийшли за межі рош, а біна, зеїр анпін і малхут десяти сфірот сіюму - за межі ґуфа Ацилуту, як це описано вище. І тому начебто ясно, що парса приходить для виправлення утворення світел світу Некудім, оскільки вони походять зі світел ейнаїм. І тому говорить рав, що, дійсно, закінчення самого парцуфа САҐ на парсі йде разом з тією властивістю утворення, що в ніквей ейнаїм. Однак це ще не називається екраном і парсою, а тільки віддаленням, адже сіюм парцуфа САҐ раніше був нарівні з раґлін внутрішнього АК. А тепер, внаслідок зівуґу, який піднявся у світлі ейнаїм, піднявся сіюм парцуфа до місця табура, і цей новий кордон став називатися тільки віддаленістю відстані. Однак парса - це щось інше, що додалося до віддаленості від табура й вище, і це - для потреб світу Брія, тому що в парсі є особливе виправлення, завдяки якому світла Ацилуту проходять у Брія.

 

13) І той, хто навчений, зрозуміє з цього, що кожен вихід оновлених світел і додаткових світів відбувається не інакше, як за допомогою скорочення світла, бо так відбулося скорочення Нескінченності, щоб утворити АК, АК - щоб утворити Некудім, він же Ацилут, і все це близько до анулювання мелахім (царів), і не можна говорити про це, оскільки місце це є дуже високим.

Ор пнімі

Кожен вихід оновлених світел і додаткових світів відбувається не інакше, як за допомогою скорочення світла. Оскільки поява чогось нового у світах відбувається лише внаслідок поновлення келім, а в самому світлі немає ніяких змін ніколи, і подібно до того, як воно світить в рош кава (лінії), так само світить воно і в соф світу Асія. Про виникнення келім пише рав вище, у частині четвертій, гл. 1, п. 9, що "поширення світла й подальший його вихід, призвело до утворення реальності клі". Таким чином, скорочення та відхід світла - це сутність реальності клі. І сенс цього вже був детально з'ясований у частині четвертій, у «Внутрішньому спогляданні», п. 58.

Скорочення Нескінченності, щоб утворити АК. Це з'ясовано у «Внутрішньому спогляданні», в частині четвертій, п. 63. Див. там деталі.

Близько до анулювання мелахім. Це з'ясовується вище, у четвертій частині. Подібність між скороченням світу Нескінченності, щоб утворити АК, що означає перший кав, яким світила Нескінченність всередині місця скорочення, і між другим скороченням, яке є скороченням НЕГІ де-АК, тому що обидва вони є закінченням і припиненням для світел світу Ацилут.

Але відмінність у тому, що точка припинення, яку зробило перше скорочення точкою сіюму раґлін парцуфу АК, що завершуються в олам а-зе, тому що раґлін АК закінчуються в олам а-зе за сенсом сказаного: "І стоятимуть ноги Його на Оливній горі". Друге скорочення створило місце закінчення утворення САҐ, і нова точка припинення називається парса. Це є також і сіюм раґлін усіх парцуфів Ацилуту, що з’являються після парцуфа САҐ, тому що всяка нова сила, що у вищому парцуфі, обов'язково править також і нижчими за нього. Це і є місце відтинання та розриву між світом Ацилут і трьома світами БЄА.

 

14) І ось після скорочення й парси, про які йшлося, виявилася там, у місці хазе, велика кількість світел. Підйом їх туди був сприятливим для мейн нуквін (МАН). І зрозумій це з того, що написано щодо Аби ве-Іми, які розділилися на дві частини кожен: Аба та Ісраель Саба, і біна й Твуна. І тямущий зрозуміє, тому що тут було саме так, тому що ім'я АБ, що відноситься до АК, і ім'я САҐ, який від озен і нижче, до табура в його пніміюті, і не в сенсі світел, що виходять назовні, а самих внутрішніх світел АК. Так цей АБ, який є захар, і вони - його мохін, здійснив зівуґ з таамім САҐ, що з внутрішніх АХАП, які є коренями тих світел і гілок, що виходять назовні, і ці таамім внутрішніх САҐ - нуква, і зробили вони разом зівуґ.

Ор пнімі

Підйому їх туди сприяли мейн нуквін (МАН). І зрозумій це, … Аба ве-Іма, які розділилися на дві частини кожен. Поняття МАН вже було з'ясовано вище й немає необхідності повторюватися. А справу Аби ве-Іми, які розділилися на дві частини, також уже пояснено вище. І знайдеш там, що два зівуґи відбулися задля десяти сфірот Некудім: перший - за допомогою підйому НЕГІ де-АК, що включають у себе бхіну далет і бхіну бет разом, у МАН до таамім де-САҐ, а звідти - у ніквей ейнаїм де-рош САҐ. І це викликало там поділ десяти сфірот де-рош САҐ на дві частини - рош і ґуф: ҐЕ стали рош, а АХАП вийшли назовні, як ґуф, як це описано вище, оскільки цей поділ на ҐЕ й АХАП не відбувся в самій рош де-САҐ, а тільки в десяти сфірот де-сеарот. Однак рош де-САҐ може вплинути на парцуф, нижчий за нього, не інакше, як за допомогою цього парцуфа сеарот, тому що кожна сила, яка з’явилася у вищому, обов'язково панує над тим, що нижче за нього, як відомо. Тому всі світла, що впливають на нижніх, виходять за допомогою зівуґу, який відбувається в ніквей ейнаїм, і отримують їх з АХАП де-сеарот, і вони обов'язково поділяються на ҐЕ та АХАП, як десять сфірот де-сеарот.

А рівень, який вийшов за допомогою підйому МАН у ніквей ейнаїм, як уже з’ясовано там, - це тільки рівень зеїр анпін, і там бракує ҐАР. І він називається ІШСУТ, тому що там залишився рівень бет де-ітлабшут, як і в парцуфах світу Некудім. І він поділяється на дві частини: ҐЕ - як рош і АХАП - як ґуф. І їхнє місце - від хазе де-САҐ і нижче. Причому рош, тобто ҐЕ, поширюється від хазе до табура де-САҐ, і тільки він називається ІШСУТ, а АХАП поширюється від табура й нижче, і вони є ҐАР де-Некудім.

І це, як сказано: "Після скорочення й встановлення парси є там дуже численні світла на місці хазе. Підйом їх туди був сприятливим для МАН". Тобто після того, як вийшов ІШСУТ з ніквей ейнаїм та опустився й поширився від місця хазе до табура, там збільшилися світла в місці хазе. І як відомо, парса складається з двох частин: бхіни далет і бхіни бет, як описано вище. І там ми з'ясували, що іноді бхіна далет спускається із парси, і тоді розсікається парса й анулюється межа. І ось поширення ІШСУТ від місця хазе до табура викликало спуск бхіни далет з парси. Оскільки утворилися МАН аж до таамім де-САҐ, і тоді стався зівуґ внутрішнього АБ, що знаходиться в рош таамім де-САҐ, із рош де-САҐ, який зветься АХАП, унаслідок того, що світло озен одягнене в ґальґальта де-САҐ. І за допомогою цього зівуґу АБ і САҐ нижня гей знову спускається з ніквей ейнаїм де-САҐ на місце пе, тобто малхут де-рош, як це було спочатку, і тоді відбувається зівуґ у пе де-рош на бхіну далет, яка там, і тоді виходить новий рівень до кетера, від пе де-рош САҐ і вище, і звідти опустилося це нове світло в ІШСУТ, що знаходиться на місці хазе, і опустив також властивість далет, що знаходиться в його ніквей ейнаїм, тобто на місці табура. Він опустив цю бхіну на місце пе, тобто в малхут де-рош, що знаходиться в закінченні ҐАР де-Некудім, і внаслідок цього об'єдналися ҐАР де-Некудім, які за походженням є АХАП де-ІШСУТ, з ІШСУТ, що знаходяться в хазе і є їх ҐЕ, і утворили разом десять сфірот єдиної рош на рівні кетер, тому що тепер відбувся зівуґ на бхіну далет, яка опустилася в малхут у закінченні ҐАР де-Некудім. І це те нове світло, що розсікає парсу, про яку Арі говорить далі.

Отже, ми детально з'ясували два зівуґи, які були потрібні для Некудім. З першого зівуґу вийшов тільки стан катнут Некудім, тобто тільки рівень зеїр анпін, і бракує ҐАР. І цей зівуґ відбувся в ніквей ейнаїм, і це виводить АХАП де-рош САҐ у стан ґуфа, і таким же чином вийшли на рівні, який утворився звідти й називається ІШСУТ, також дві частини: рош і ґуф, щодо його ніквей ейнаїм. Від ніквей ейнаїм і вище називається ІШСУТ. Точка табура - це самі ніквей ейнаїм, і там закінчується ІШСУТ. Від ніквей ейнаїм і нижче, тобто від табура й нижче, поширилися озен, хотем, пе де-ІШСУТ, і вони - це ҐАР де-Некудім. І знай, що, незважаючи на те, що в новому світлі, яке вийшло від цього першого зівуґу, бракує ҐАР, воно все ж є сутністю та головною частиною світу Некудім.

Другий зівуґ, що відбувся для потреб Некудім, продовжив до них ҐАР і мохін. Цей зівуґ відбувся за допомогою двох парцуфів: АБ і САҐ, як сказано вище. За допомогою цього зівуґу знову з’єдналося те роз’єднання, яке сталося через скорочення НЕГІ і їх підйом у ніквей ейнаїм, тобто ҐЕ та АХАП, які відокремилися один від одного у вигляді рош і ґуф. І вони завдяки зівуґу АБ і САҐ знову об'єдналися й знову зробилися десятьма сфірот єдиного рош, оскільки опустили нижню гей з ніквей ейнаїм на місце пе, як і спочатку. І тоді розсікається парса, тобто місце нового закінчення, яке утворилося в САҐ на місці хохми десяти завершальних сфірот, що є джерелом для табура, як сказано вище. І тепер ця нова межа анулюється, тому що подібно до того, як спустилася бхіна далет з ніквей ейнаїм на місце пе в рош САҐ, так само спустилася бхіна далет з місця табура й парси на місце сіюму раґлін де-Ак, як і спочатку.

(Див. питання 34, 35, 37, 98, 108)

 

15) І тоді ці світла, що від табура й нижче, які піднялися на місце хазе, були там у вигляді мейн нуквін до Нукви, що є таамім де-САҐ. І за допомогою цих МАН стався згаданий зівуґ. І цим зівуґом породили нове світло, і опустилося це нове світло та розсікло цю парсу. Адже вище неї, на місці хазе, є зараз світла дуже численні, і немає сили в цьому місці витерпіти їх, і розколюється парса й опускається таким чином від табура й униз, і наповнює все це місце, яке було порожнім від цього нового народженого світла. І це те, що написано в Зоар, у розділі «Берешіт», стор. 32: "І вбирає в себе зверху й передає вниз".

(Див. питання 5, 15, 36)

 

16) Однак світло, яке було спочатку внизу й піднялося вгору, залишається потім постійно нагорі в хазе й не опускається до парси. Однак внаслідок того, що знаходяться вгорі і там вони обмежені, то випустили з себе гілки назовні через ейнаїм, і вони - ті Некудім, які поширилися за межами АК від табура до сіюм раґлін. І це їхня основна частина. Однак і те нове світло, яке опустилося у внутрішню частину через парсу, і воно також і клі, і ґуф АК, і світить у цих Некудім, і через ґумот сеар (лунки, з яких ростуть волосини), і через табур і єсод. Знаходимо, що це нове світло здійснює два пробивання: а) через парсу, б) через стінки келім АК.

Ор пнімі

Здійснює два пробивання: а) через парсу, б) через стінки келім АК. Оскільки перше пробивання відбувається для потреб самих НЕГІ де-АК, оскільки парса обмежувала й завершувала Ацилут де-САҐ, щоб не опустилося більше ніяке світло від парси й нижче, і ці келім де-ЗОН у НЕГІ були порожніми від світла, а тепер за допомогою другого зівуґу де-АБ-САҐ анульована ця межа парси, і знову поширилися світла, що виходять з цього зівуґу, всередину келім де-ЗОН, які знаходяться там. І це перше пробивання. А друге пробивання відбулося для потреб Некудім, тобто через табур і єсод, де ті світла де-ЗОН внутрішнього АК світили десяти сфірот де-Некудім, як це описано далі.

(Див.питання 87)

 

17) Проте перше світло, яке спочатку було внизу й піднялося вгору, не опустилося знову, а залишилося там, вище табура, і там залишило свій корінь назавжди. І звідти поширилося та вийшло через ейнаїм, вони і являють собою Некудім. І продовжилося, і поширилося зовні до кінця раґлін де-АК. І ось усе світло, що простягнулося до табура, навіть незважаючи на те, що воно з рівня ейнаїм, усе було поглинене та включилося в Акудім, і тому воно не помітне. Але світло, що простягнулося під табуром, до його раґлін, тільки воно називається іменем некудот, оскільки воно знаходиться зараз окремо.

Ор пнімі

17. Перше світло, яке спочатку було внизу й піднялося вгору, не опустилося знову. Як з'ясували вище в суміжному тексті, у результаті зівуґу АБ-САҐ опустилася нижня гей з місця табура, опустилася в біну де-Некудім, що є пе загального рош ІШСУТ і Некудім. І тоді ҐЕ, що в ІШСУТ, з АХАП, які є КАХАБ де-Некудім, стають одним рош, тим самим були продовжені мохін де-ҐАР до Некудім.

І рав повідомляє нам тут, що разом з тим, не опустилися власне світла ІШСУТ приєднатися до своїх АХАП, якими є Некудім. Про це він говорить, що "перше світло, яке було там, не опустилося знову, а залишилося там вище табура" навіть після другого зівуґу. І це сталося з двох причин.

1. Оскільки тоді й ІШСУТ теж повернулися та з'єдналися з таамім САҐ в один щабель, тому що весь поділ САҐ на дві половини: на таамім, що вважаються АБ де-САҐ і значенням Аби ве-Іми, і на некудот, що є першим світлом, яке називається ІШСУТ, що знаходилося нижче табура, який визначається як САҐ де-САҐ, увесь цей поділ відбувся в результаті сполучення ІШСУТ із бхіною далет. І виходить, що зараз, після того, як повернулася й опустилася бхіна далет на своє місце, знову немає відмінності між таамім та ІШСУТ, і повернулися обидва на один щабель, як спочатку.

2) Друга причина в тому, що анулювання межі сіюму в парсі було лише тимчасовим, тому воно й називається словом "пробивання, розсічення". А після того, як спустилися світла вниз, ця дія знову припинилася, і тому ІШСУТ не можуть опуститися нижче парси навіть після опускання нижньої "гей" звідти, бо не опустилася парса звідти назавжди. Тому залишилася парса в усій її силі, а ІШСУТ залишилися постійно вище табура. І тільки їхнє світло приходить для наповнення ҐАР де-Некудім.

(Див. питання 69)

 

18) І дійсно, те саме світло, яке знову опустилося через парсу завдяки зівуґу, про який говорилося вище, також розсікає ґуф і клі Адама Кадмона та виходить назовні, і світить у цих Некудім. Отже, є два види світла для потреб Некудім.

 

19) І є ще третє світло, і воно обов'язкове тому, що коли опускається й поширюється світло аїн (око) вниз через акудім, ось воно вдивляється у світла тих АХАП, і воно втягує звідти та бере з них світло для потреб утворення келім некудот, і бере з трьох світел, які є світлами озен, хотем, пе.

Ор пнімі

Вдивляється у світла тих АХАП … для потреб утворення келім некудот. Рав говорить тут з боку десяти сфірот де-сеарот. Як відомо вже тобі, у результаті підйому нижньої гей у ніквей ейнаїм, розділився відразу рош де-САҐ на дві частини: рош і ґуф - так, що ҐЕ залишилися в стані рош, а озен, хотем і пе вийшли та стали ґуф і клі отримання для світла ейнаїм.

Вище по тексту з'ясували, що ця велика зміна не відбулася в самому рош САҐ, а з боку зовнішніх гілок, що виходять з нього назовні. І лише АХАП сеарот вийшли, ставши бхіною ґуф і клі отримання для світла ейнаїм.

Коли опускається й поширюється світло аїн вниз через акудім, ось воно вдивляється у світла тих АХАП. Ці слова рава означають, що світло ейнаїм передається й одягається в АХАП, що під ейнаїм, бо істаклут (досл. «споглядання, вдивляння») означає віддачу й отримання, як відомо. І тому, як ці АХАП отримують світло ейнаїм зверху вниз, виходять з рош і стають ґуф. І вже відомо тобі, що вони не є АХАП де-рош самого САҐ, а лише його гілками, які називаються сеарот дікна.

І ці сеарот дікна також визначаються як два ступені, тому що є в них обов’язково десять сфірот, адже вони є повним рівнем, званим "світлом ейнаїм". І відповідно, вони також поділяються на ҐЕ й АХАП, подібно до їхніх коренів, з яких вони вийшли.

І тому існують у них три категорії.

Перша категорія - це АХАП у місці їх виникнення, що в Аріх Анпіні Ацилуту, називаються «кінцями волосся» під «кутами голови» - праворуч і ліворуч під вухами - до кутів, що під щоками внизу, звідки борода починає розширюватися. І це є категорією "озен" у місці його виходу. А категорія «хотем» (ніс) у місці свого виходу називається іменем сеарот, що оточують «сафа ілаа» (верхню губу) справа і зліва. Пе в місці свого виходу називається "урха" (доріжка), що посеред сафа ілаа під носом, вільна від сеарот.

І всі ці три виправлення дікни вважаються категорією рош у стані тільки ґальґальта ве-ейнаїм, які є першою категорією дікни.

Друга категорія - це стан АХАП, які вийшли за межі рош де-дікна, які, за своїм джерелом, зараховуються до рош. Але оскільки вони є світлом ейнаїм, а за законом цього світла, є в ньому тільки ҐЕ в рош, але його озен, хотем, пе не перебувають у його рош, а виходять у ґуф, і з цієї точки зору вважається друга категорія АХАП де-дікна бхіною ґуф. І ці зовнішні АХАП де-дікна називаються шіболет а-закан, це четверте виправлення дікни Аріх Анпіна, і це волосся, що висить на «сафа татаа» (нижній губі) в її середині, і вважається місцем зібрання всіх трьох виправлень, що в ҐЕ, які визначаються як рош дікна. І тому називається місцем зібрання, тому що цей шіболет (букв. «колос») є клі отримання для світел, що в рош дікна. І все, що є в рош, тобто АХАП у місці їх виходу, знаходиться під впливом і з'єднується в цьому шіболет.

Третя категорія дікни - це всі інші виправлення дікни, що продовжуються до хазе (досл. «груди»), тобто до її завершення. Вони є її справжніми ЗАТ (сім нижніх), тобто вони є ґуфом і клі отримання також за своїм походженням.

І це те, що він каже: "Коли опускається світло аїн, воно проходить через озен, хотем і пе, і дивиться у світла тих АХАП", це означає, що світла ейнаїм передаються в АХАП, і тому вони стають келім та отримувачами, які виходять цим з рош у ґуф. І сказано: "І бере з них світло для потреб утворення келім некудот", - тобто і келім де-Некудім, які отримують від них, зобов'язані мати такі ж властивості, як пояснює далі.

(Див. питання 70, 105)

 

20) І справа така, що з'ясовується, таким чином, що світла озен поширилися до шіболет а-закан, і світла хотем і пе також проходять там. А коли так, безумовно, коли пошириться через це ж місце світло ейнаїм де-АК, воно змішається з ними і візьме їхнє світло. І ось їхні десять некудот: три перші з них беруть світло з того, що поширилося від істаклут аїн в АХАП, від їх місця до місця їх з'єднання в шіболет а-закан, і отримують їх лише в шіболет а-закан, оскільки звідти вони починаються, але не з того, що в шіболет а-закан і вище. Але сім нижніх некудот беруть тільки з того, що поширилося від істаклут у світлах хотем і пе від шіболет а-закан і нижче, як відомо, оскільки хотем доходить до хазе, а пе - до табура, але не від шіболет а-закан і вище.

Ор пнімі

 20. Пошириться через це ж місце світло ейнаїм де-АК, воно змішається з ними і візьме їхнє світло. Як сказано вище в сусідньому тексті, сили, які у вищому, неминуче повинні бути в нижчому. У цьому сенс сказаного: "Безумовно, коли пошириться світло ейнаїм... і візьме їхнє світло", тобто Некудім, коли отримують світло ейнаїм, воно зобов'язане проходити через АХАП. А якщо так, - безумовно, світло ейнаїм візьме їхнє світло, бо буде діяти відповідно до їхніх келім, і розділиться на ті ж три ступені, наявні в АХАП де-дікна, і переведе їх в келім Некудім. І необхідно згадати також, що кожен вищий є створювачем для нижнього й причиною для нижнього, і, відповідно до цього, АХАП де-дікна є створювачем для десяти сфірот Некудім. І зрозумій сказане.

Три перші з них беруть світло з того, що поширилося від істаклут аїн в АХАП, від їх місця до місця їх з'єднання в шіболет а-закан. Ти вже дізнався, що три рівні визначаються в кожному парцуфі, що походить від світла ейнаїм. Дві бхіни, рош і ґуф, визначаються в десяти сфірот самого рош: ґальґальта й ейнаїм - в рош, а АХАП - у ґуф, а третя бхіна - це справжній ґуф, званий сімома нижніми сфірот. Аналогічно тому, як з'ясували в суміжному тексті щодо сеарот дікна. І за тим же принципом поділяються також Некудім.

Перший ступінь Некудім, яким є їхні ґальґальта й ейнаїм, тобто рош десяти сфірот де-рош, називається Ісраель, Саба та Твуна, ІШСУТ, їхнє місце вище табура до хазе. І про них говорить рав: "Усе світло, що простягнулося до табура, навіть незважаючи на те, що воно зі ступеня ейнаїм, було поглинене та включене в акудім. І тому воно непомітне". Вивчи там і побачиш, що рав підкреслює, що навіть якщо воно зі ступеня ейнаїм - усе одно вважається акудім, а не Некудім. Причина цього в тому, що авіют екрана абсолютно не функціонує, коли діє знизу вгору, і оскільки цей ІШСУТ є істинним рош де-Некудім, тобто ґальґальта ве-ейнаїм, коли екран спільного авіюту бхіни бет і бхіни далет стоїть внизу, у ніквей ейнаїм де-ІШСУТ, які є місцем точки табура, тому в ньому не діє жодна ознака об'єднання з бхіною далет, що походить від світла ейнаїм. І тому визначається як акудім, подібно до САҐ, у якому дається взнаки тільки бхіна бет, і немає в нього жодної ознаки авіюту Некудім. І це те, що він каже, що «поглинене та включене в акудім. І тому воно непомітне». І ось з’ясувалася перша категорія парцуфа Некудім, яка зветься ІШСУТ, і вона включається в акудім.

А другий ступінь парцуфа Некудім - це АХАП, які виходять з рош назовні й визначаються як його ґуф, і це коли вони отримують та облачають світло, що походить від ніквей ейнаїм як друга категорія дікни, що зветься шіболет а-закан, який є зібранням світел де-АХАП, що в місці їхнього виходу. Запам’ятай і зрозумій ці зовнішні АХАП, які за походженням насправді є біною, і зеїр анпіном, і малхут де-рош з приєднанням кетера й хохми, які є в першому рош, званому ІШСУТ. Але тільки в плані отримання ними світла ейнаїм вони вийшли з визначення «рош» і зробилися ґуфом. І тому вони називаються другим рош відповідно до ІШСУТ, які звуться першим рош. І цей другий рош є рош Некудім, званим ҐАР де-Некудім, але перший рош, яким є ІШСУТ, вважається належним до акудім, а не до Некудім, як сказано в словах рава.

А третя категорія в Некудім - це істинний ґуф Некудім, тобто нижче пе де-рош, так само як попередні ґуфи в парцуфах АК. І вони називаються сімома нижніми сфірот де-Некудім подібно до виправлень дікни, які нижче за шіболет а-закан, які продовжуються до хазе й до табура. Так, що вища поверхня дікни продовжується до хазе, а нижня поверхня дікни продовжується до табура, тому що вони є ЗАТ дікни, і це – зеїр апін, що включає в себе шість сфірот ХАҐАТ НЕГІ, і малхут, яка є сьомою. І вища поверхня дікни - це шість сфірот, званих зеїр анпіном, що продовжується від хотем де-рош, як відомо з попередніх частин. І тому завершується на хазе, оскільки від хазе до шіболет а-закан - це місце зеїр анпіна, як відомо. А нижня поверхня дікни – це малхут, клі якої – від хазе до табура. І тому завершується на табурі. І за тим же принципом і сім нижніх сфірот Некудім, які є зеїр анпіном, що включає шість сфірот, і малхут – сьома.

І ось його слова: «Три перші з них беруть світло з того, що поширилося від істаклут аїн в АХАП, від їх місця до місця їх з'єднання в шіболет а-закан». І як пояснено, ҐАР де-Некудім є бхіною АХАП, які виходять назовні з рош і робляться келім отримання для світла, що спускається згори вниз з ніквей ейнаїм першого рош. Подібно до шіболет а-закан, який отримує від ніквей ейнаїм першого рош дікни, які є АХАП, що на своєму місці, тобто три вищих виправлення дікни, що залежать від суті рош, вище пе. І це два звуження дікни - справа й зліва під озен, і волосся сафа ілаа, що над пе, справа і зліва, і урха, вільна від волосся, що посеред сафа ілаа. І ці троє називаються АХАП, що на своїх місцях, і означає це, що вони вище від пе, так що малхут, що в них, ще з категорії знизу вгору за принципом «верхньої щоки». І вони є ґальґальтою ве-ейнаїм, коли екран – в ейнаїм і є категорією сафа ілаа. Але шіболет а-закан, що з’єднаний з сафа татаа, уже належить до ґуфа тільки в плані АХАП, які вийшли з рош назовні.

І відомо, що вся кількість світла, яка є в рош парцуфа, спускається й передається в ґуф, як сказано в попередніх частинах. І виходить, що всі світла трьох вищих виправлень дікни, які є АХАП, на своєму місці спускаються, і передаються, і з’єднуються з шіболет а-закан. І це те, що він каже, що з шіболет а-закан з’єднується все продовження світел АХАП, що на своїх місцях до шіболет. А від нього вони – ҐАР де-Некудім, як пояснено. І пам’ятай ці речі впродовж усього, що каже рав.

І отримують їх лише в шіболет а-закан, оскільки звідти вони починаються. Уже з’ясувалося детально, що ҐАР де-Некудім не є справжнім рош парцуфа Некудім, а вони є другим рош, бо вони – АХАП, які виходять назовні з першого рош, які є шіболет а-закан. І це те, що він каже: «Оскільки звідти вони починаються, але не з того, що в шіболет а-закан і вище», тому що вище шіболет а-закан – перший рош, і звідти отримують перший рош Некудім, і це – ІШСУТ, але не ҐАР де-Некудім, у яких немає контакту там, адже вони є категорією ґуфа, як пояснено.

Сім нижніх некудот беруть тільки з того, що поширилося від істаклут у світлах хотем і пе від шіболет а-закан і нижче, тому що з’ясувалося, що сім некудот є істинним ґуфом парцуфа Некудім, тобто третьою категорією, як сказано вище. І тому вони отримують знизу, від шіболет а-закан, і це – від двох поверхонь дікни до хазе і до табура, які є сім нижніх сфірот, як сказано вище.

 (Див. питання 3, 30, 38-41)

 

21) І виходить, що відповідно до цього три некуди беруть світіння для потреб їхніх келім із трьох світел, якими є АХАП, саме в шіболет. Але ЗАТ беруть лише з двох світел виключно, якими є хотем і пе, від шіболет і нижче до табура, тому що світло вищого озена вже завершилося й закупорилося в шіболет а-закан, і тому світіння трьох вищих некудот є більшим, ніж у семи нижніх.

Ор пнімі

Світло вищого озена вже завершилося й закупорилося в шіболет а-закан, тому що троє келім визначаються від табура й вище, які утворилися від відходу світел, як описано вище. Оскільки від відходу світла малхут до зеїр анпіна утворилося клі малхут від табура до хазе, а коли видалилося світло зеїр анпіна, утворилося клі зеїр анпіна від хазе до шіболет. А коли видалилося світло біни, утворилося клі біни в місці шіболет. І виходить через це, що світло біни завершується в місці шіболет, тому що немає йому клі нижче за шіболет а-закан. А світло зеїр анпіна завершується в хазе, а світло малхут – на табурі. І це те, що він каже, що світло вищого озена вже завершилося й закупорилося в шіболет а-закан.

І ще є причина закупорення світла озен у місці шіболет а-закан. Адже насправді шіболет і парса - одне й те ж, і обидва вони утворилися силою скорочення НЕГІ та підйому нижньої гей в ейнаїм. Адже АХАП вийшли в ґуф, і якщо так, спустився пе й став табуром там, де простягнулася парса, а відмінність та, що пе в корені своєму – малхут де-рош, і лише через отримання ним світла ейнаїм спустився до табура. А парса, вона в місці істинного табура, оскільки і в парцуфах, які передували світлу ейнаїм, була як табур. І виходить, як існує парса в істинному табурі загального АК, який вище від своїх НЕГІ, які є ЗОН, так існує парса вище мазла, які є НЕГІ і ЗОН дікни. Так, що вища поверхня є зеїр анпіном, а нижня поверхня є малхут. І обидва разом називаються мазла, а ця парса, яка вище мазла, є шіболет а-закан, і вона, як і та парса, завершує САҐ, і він припиняється над табуром і парсою. Так шіболет а-закан завершує світло озена, який є бхіною САҐ, що в рош, і не світить нижче за шіболет, а тільки хотем і пе де-рош, які є лише ЗОН, як в НЕГІ загального АК. І тому завершується світло вищого озена в шіболет а-закан, так що нижче за шіболет а-закан немає світіння ҐАР, яке є світлом озена, а тільки ВАК без ҐАР, які є лише категорією хотем і пе всього лиш, і зрозумій це добре.

І це те, що він каже в пункті 22: «І з цієї причини три перших мелеха (царя) не вмерли», тому що в них було світло ҐАР з початку їхнього утворення, тобто світло озен, яке є світлом біни. Але «сім нижніх мелахім вмерли», тому що немає в них від світла ҐАР на початку їхнього утворення. І тому не змогли витерпіти світіння ҐАР, яке прийшло до них з єсоду АК, як написано у відповідному місці.

 

22) І з цієї причини три перших мелахім не вмерли, оскільки є в них велике світіння, і в них дуже високе клі, тому що утворилося від властивості верхнього озен, і від хотем, і пе. Оскільки за допомогою істаклут аїн у світлі озен, хотем, пе виникли їхні келім, тому що взяли свої келім з місця, де поки що продовжуються світла озен, що являють собою властивість нешама, і це - до шіболет а-закан, як сказано вище. Однак сім нижніх мелахім померли, тому що їхні келім виникли з істаклут аїн тільки в хотем, пе, і було відсутнє в них світло верхнього озен.

 

23) Також і в самих ҐАР є поділ між одним та іншим. І це через те, що від кетера не опустилися навіть ахораїм - тільки ахораїм НЕГІ. Однак в Аба ве-Іма Некудім опустилися тільки їхні ахораїм, а панім залишилися на своїх місцях. Сенс цих речей в тому, що ці світла, що тривають до шіболет а-закан, розділилися на три. Так кетер взяв від самої бхіни озен з того, що процес бачення вбирає при спогляданні у світло озен, і тим більше, що включені в нього два інших світла. З цього було створено клі для кетера Некудім. А Аба взяв від того, що процес бачення вбирає при спогляданні від світел хотем, і також світло пе включене в нього.

Ор пнімі

Кетер взяв від самої властивості озен з того, що процес бачення вбирає при спогляданні в світло озен, і тим більше, що включені в нього два інших світла. Необхідно зрозуміти тут порядок утворення цього парцуфа, що зветься Некудім, для того, щоб добре зрозуміти властивості трьох сфірот цих - кетера, хохми й біни, які рав пояснює тут. І потрібно тобі пам’ятати слова рава, що вище, щодо утворення парцуфа АБ з двох вищих решімот парцуфа Ґальґальта де-АК, а також усе, що з’ясовується там в «Ор пнімі». І згадаємо тут лише головні поняття.

Отже, з’ясовується там, що причиною виникнення кожного нижнього є вихід світел з вищого ґуфа. І тоді решімот сфірот вищого ґуфа включаються в екран вищого табура, який очистився до свого кореня, яким є екран, що в малхут де-рош, що зветься пе. І тоді включається у вищий зівуґ, що в рош, і рівень, який виникає завдяки цьому зівуґу, визначається як нижній парцуф. Також з’ясувалося, що остання бхіна не залишає за собою решімо від свого авіюту, а виключно від ітлабшуту. Так, що в решімот які піднялися в пе першого парцуфа, бракувало решімо бхіни далет від властивості притягнення, і залишилося в ній лише решімо облачення, яке не здатне ввійти в зівуґ з вищим світлом, оскільки бракує авіюту, як написано в попередніх частинах.

І з цього утворився корінь для захара й некеви, що у світах, тому що решімо бхіни облачення, що завжди залишається після відходу світел вищого ґуфа, визначається як захар, і означає це, що воно є половиною ґуфа й не гідне залучати вище світло, окрім як з участю некеви, що довершує його хісарон. І так було в решімо бхіни далет де-ітлабшут, яке поєдналося з бхіною ґімель. І тоді утворюється на нього вищий зівуґ, тобто на екран, що складається з двох решімот: бхіни далет де-ітлабшут і бхіни ґімель притягнення, як написав там рав. І він пояснює там, що вони здійснюють два зівуґи шляхом взаємовключення, коли в першому зівуґу включається некева, яка є бхіною ґімель, в захара, який є бхіною далет, і тоді притягують рівень вищого кетера, тому що зівуґ, що на авіют бхіни далет залучає рівень кетер, як відомо. Проте оскільки бракує бхіні далет притягнення, тому не може спуститися в ґуф, тобто в бхіну облачення в келім, тому що облачення в келім може бути тільки завдяки авіюту, тобто силі притягнення, якої не вистачає бхіні далет. І тому потрібен другий зівуґ, і це – включення захара в нукву, тобто в бхіну ґімель, бо є там властивість притягнення. Але рівень, що виникає завдяки цьому зівуґу, - це лише рівень хохми. І після того, як здійснилися ці два зівуґи, вони можуть спуститися й облачитися в ґуф, і вони одягаються в клі кетер ґуфа, дивись там уважно.

І так само – у всіх парцуфах, тому що таким був порядок утворення парцуфа САҐ з АБ, бо й там була остання бхіна, що залишилася після відходу світел ґуф де-АБ лише в ітлабшуті, званому захаром, тобто в бхіні ітлабшут бхіни ґімель, тому що остання бхіна де-АБ - це бхіна ґімель. І також він зобов’язаний з’єднатися з некевою для того, щоб довершити собі властивість притягнення, щоб бути гідним зівуґу з вищим світлом. І тому з’єднується з бхіною бет, яка залишилася сповненою також властивості притягнення. І тоді включилися обидва у два зівуґи так, як з’ясувалося щодо рош працуфа Ґальґальта.

І так само було при утворенні парцуцфа БОН, яким є світ Некудім, що утворений і з’явився з рош САҐ, тому що після того, як видалилися світла де-НЕГІ де-АК з дев’ятьма нижніми сфірот САҐ, тоді також і тут зникла остання бхіна і не залишила за собою решімо притягнення, а тільки бхіну облачення, звану захар, який не гідний зівуґу з вищим світлом, а лише бере участь у притягненні некеви, яка тут тільки бхіна алеф. Адже остання бхіна парцуфа САҐ - це бхіна бет, з якої залишилося лише облачення. Виходить, що повне решімо - це бхіна алеф.

І ось ці захар і некева піднялися в ніквей ейнаїм, що включилися там у два зівуґи, як сказано вище про АБ і САҐ, де в першому зівуґу включилася некева в захара, який є бхіною бет облачення, і тоді притягується до них рівень біни, бо як відомо, бхіна бет притягує рівень біни. І виходить, що й некева, яка є рівнем бхіни алеф, здобула ҐАР у своєму взаємовключенні з захаром. Проте поки що не можуть спуститися в ґуф через нестачу авіюту притягнення від бхіни бет, так що роблять другий зівуґ, щоб включився захар в некеву, що є бхіною алеф, і залучили рівень зеїр анпіна. І тоді спустилися до облачення в ґуф так, як пояснив рав про парцуф АБ.

Тепер зрозумій добре властивість ҐАР де-Некудім. Адже кетер де-Некудім – це захар, який є бхіною бет ітлабшуту, а хохма й біна Некудім, вони обидві – некева, і вони – бхіна алеф. І також вони включилися одна в одну у двох зівуґах у рош де-САҐ, а звідти спустилися через дікну в місце, що нижче табура. І поширилися в самостійний парцуф, тобто в три бхіни, які є дві рош і ґуф, де перший рош - це ІШСУТ у вигляді лише ҐЕ, а другий рош - це ҐАР де-Некудім, які є АХАП, що вийшли назовні з першого рош. А ґуф - це ЗАТ де-Некудім.

І відповідно до цього зрозумій також парцуф дікни, адже з’ясувалося вище, що кожен нижній виникає завдяки силі решімот, що піднімаються через відхід світел вищого до малхут де-рош самого вищого, і вони є захар і некева. І спочатку вони включаються в екран де-рош вищого, і здійснюють там два зівуґи з двома видами включення, і притягують там два рівні. Рівень перший – з властивістю захара, і другий рівень - з властивістю некеви, і все це робиться в самому рош вищого.

А потім вони поширюються і спускаються на своє місце, яке гідне їх. І знай, що ці два рівні, які є захаром і некевою парцуфа Некудім, притягнули в час, коли були вони в рош САҐ, і вони є всім парцуфом дікни, що в рош самого САҐ, тому що даються вони взнаки в самому рош де-САҐ виключно своїми гілками, що виходять назовні, і які є сеарот, як зазначено вище.

І з цього зрозумій, що перше виправлення дікни, яким є два звуження бороди, що продовжуються нижче ознаїм, є, за суттю, захар, тобто рівень, який утворився при включенні некеви, яка вийшла у властивості захара, рівень якого – до біни. І два нижніх виправлення, які є сеарот, що на сафа ілаа під хотемом справа і зліва. А після цього – урха, вільна від сеарот, яка є посередні, що проходить прямою лінією посеред сафа ілаа, під хотемом до пе. І вони обидва є некевою рош, тобто рівнем бхіни алеф, яка виникла у включенні захара в некеву. І вже з’ясувалося, що також і некева має рівень біни, адже вона включилася у перший зівуґ властивості захара, проте разом з цим є велика відмінність між ними, тому що захар, оскільки він сам є бхіною бет, отже, має сутність світла біни. Однак некева, яка сама по собі є лише бхіною алеф, яка є світлом зеїр анпіна, має тільки світіння від світла біни, але не сутність світла біни.

І ось усі світла захара й некеви, що в трьох цих виправленнях, приходять в ітлабшут у шіболет а-закан, що є АХАП, які вийшли в ґуф. І тому визначають ті два рівні в трьох вищих де-дікна в шіболет а-закан.  

І це те, що він каже, «кетер узяв від самої бхіни озен, з того, що процес бачення вбирає при спогляданні у світлі озен», тому що кетер де-Некудім є бхіною захар, у якого є рівень бхіни бет. Тому він притягується з істаклуту у світло озена, тобто від зівуґу, що виходить на рівні біни, що є світлом озен, і звідти притягується до захара, що в шіболет, а від шіболет спустився на своє місце вниз під табур до бхіни кетер де-Некудім. Отже, є в нього, у кетера, сутність світла озена.

І це те, що каже рав, «а Аба взяв від того, що процес бачення вбирає при спогляданні від світел хотем, і також світло пе включене в нього», тому що Аба де-Некудім, він є бхіною некева, у якої є лише бхіна алеф, і також Іма де-Некудім включена в Абу, бо вони обидва вважаються некевою щодо кетера. І тому від самого себе є в нього лише світло хотема, що є світлом зеїр анпіна, тому що бхіна алеф притягує лише рівень зеїр анпіна. І також світло пе, який є малхут, включається у світло хотема, тому що вони обидва є одним рівнем, який утворився в другому зівуґу у властивості некеви.

 (Див. питання 11, 30, 43)

 

24) Отже, клі де-кетер, яке взяло від озен дуже велике світло, не розбилося, але в Аба ве-Іма, які беруть тільки від хотем і пе, розбилися ахораїм їхніх келім. Отже, хоч Аба ве-Іма отримували це світло хотем і пе де-АК, перебуваючи вгорі близько до місця ніквей озен, попри те, що отримували від світел самого озена лише трошки світіння, що давало існування ахораїм їхніх келім, але оскільки отримують тільки від сіюму озена, що є місцем шіболет а-закан, тому, незважаючи на те що беруть невеличке світіння, це не допомогло їм, і тому розбилися ахораїм їхніх келім. Проте кетер, оскільки бере справжнє світло озена, то хоч і взяв його в його закінченні, але оскільки бере саму його сутність, цього досить, і не розбилися навіть ахораїм його келім. І зовсім інше в Аби ве-Іми, які беруть лише просте світіння, до того ж таке, що на великій відстані. Отже, з’ясувалися три ці бхіни, і вони такі: кетер залишився існувати весь, в Аби ве-Іми розбилися і впали їхні ахораїм, а в ЗОН впали їхні панім й ахораїм.

Ор пнімі

Отже, хоч Аба ве-Іма… незважаючи на те що беруть невеличке світіння, це не допомогло їм, і тому розбилися ахораїм їхніх келім. Оскільки дійсно вони включилися в перший зівуґ у властивості захар, і тоді досягли також і самі світла рівня бхіни бет захара, і якщо так, є також для Аби ве-Іми світіння озен, як захар. Але як пояснено вище, оскільки вони самі є тільки решімо бхіни алеф, то зараховується для них це поєднання з захаром лише як світіння світла озен, а не сама сутність, як захар. І якщо б отримали це світіння «коли вони близькі до місця ніквей озен», тобто якщо Аба ве-Іма де-Некудім були б некевою в першому рош дікни, що є першими двома виправленнями, званими сеарот, сафа і урха, тому що тоді певно не розбилися б їхні ахораїм, як перший рош Некудім, що звуться ІШСУТ, які всі збереглися. Але оскільки вони є другим рош і беруть тільки від шіболет, і, крім того, немає в них сутності світла озен, а лише підсвічування, тому розбилися їхні ахораїм.

Проте кетер, оскільки бере справжнє світло озена, то хоч і взяв його в його закінченні, але оскільки бере саму його сутність, цього досить, і не розбилися навіть ахораїм його келім. Тобто, як з'ясували, кетер - це захар, який сам по собі має рівень бхіни бет, і тому вважається світлом озен в його сутності. Питання відмінностей ахораїм і панім буде з'ясовано у відповідному місці далі.

А тепер зрозумій глибше справу світла озена, що закупорилося на шіболет, що наводиться в словах рава вище. І вже з’ясувалося там два аспекти, в «Ор пнімі». І це разом з поясненим тут щодо захара й некеви, які є у світлі ейнаїм, що навіть захар не має бхіни бет в повноті, а тільки половину цього решімо, тобто тільки бхіну облачення, яка є там. І з цієї причини не було поширення в келім від першого зівуґу, який утворився на рівні біни. І тому навіть після другого зівуґу, що в поєднанні захара з некевою, які спустилися й поширилися в ґуф, і вони є зовнішнім АХАП, що в дікні, - вони називаються шіболет. А в парцуфі Некудім вони є ҐАР де-Некудім. Ось також і тоді не можуть світити світлом біни в келім, які нижчі за них, через нестачу авіюту притягнення, яка є в бхіні бет. І тому закупорюється світло озена в шіболет, що є клі цих ЗОН, тому що не можуть віддавати від свого світла біни. І так само в ҐАР де-Некудім закупорюється світло озен в біні, і не можуть віддавати назовні нічого. І ця справа з’ясувалася докладно вище, тому що й тут визначається, що світло біни залишається в рош під малхут де-рош подібно до світла кетера в АБ і подібно до світла хохми в САҐ, тому що все, що діє там, має місце й тут.

(Див. питання 42, 71)

 

25) Отже, ці Некудім поширилися від табура де-АК до сіюму його раґлаїм за подобою ЗОН, що облачають Аріх Анпін, але так, що там одягаються ЗОН на Аріх Анпін з усіх його сторін і навколо, а тут головні світла надходять тільки через панім де-АК, хоча коли поширюється трохи світіння від цих Некудім як від їхніх світел, так і від їхніх келім, одягають цей АК з усіх його сторін так, як пояснили вище щодо АХАП, проте головне світіння - через панім.

Ор пнімі

Головні світла надходять тільки через панім де-АК, хоча коли поширюється трохи світіння від цих Некудім… Це питання вже детально пояснювалося вище. І звідти прокоментуємо. Суть така, що сторони, тобто праве і ліве в парцуфі, означають наступне: повна хасадим називається "праве", нестача хасадим називається "ліве". Місце отримання хохми й ҐАР називається панім, а місце, негідне для отримання ҐАР називається ахор. Тому рош і тох до табура в кожному парцуфі називаються панім, оскільки до табура він здатний отримати світло ҐАР. А місце від табура вниз називається ахор, бо не в змозі отримати там ҐАР.

І вже знаєш ти новий цимцум, здійснений підйомом МАН у ніквей ейнаїм, коли АХАП де-рош вийшли звідти в ґуф, а пе стало сіюмом для світіння ҐАР на зразок табура, оскільки тому й закупорилося світло озена в шіболет, як сказано в суміжному тексті. І тому називається світіння світла ейнаїм – панім, тому що світять у келім де-ахор, які від пе й униз, лише невеличким світінням через сторони, тобто тим, яке походить від категорій праве і ліве, що означає світіння хасадим.

 (Див. питання 44)

 

26) Місце кетера з некудот - від табура АК до закінчення ґуфа. ХАБАД знаходиться в трьох початкових пракім (відтінків) НЕГІ де-АК. ХАҐАТ - у трьох середніх пракім. А НЕГІ - у трьох нижніх. Так само, як в ЗОН, що облачаються на Аріх Анпін.

Ор пнімі

ХАБАД знаходиться в трьох початкових пракім НЕГІ де-АК. ХАҐАТ - у трьох середніх пракім. Ти бачиш тут чотири частини: кетер - хохма, біна, даат – хесед, ґвура, тіферет - нецах, год, єсод. І аби зрозуміти це, потрібно знати перш за все дві відмінності, які існують тут по відношенню до парцуфів Ґальґальта, АБ, САҐ, що передують парцуфу Некудім. Перша – поняття клі даат, якого доти не було в десяти сфірот, і звідки воно з’являється тут, у десяти сфірот Некудім. Друга – це поняття ґуфа парцуфа Некудім, бо доти пояснює рав щодо ґуфів трьох попередніх парцуфів, що вони починаються з кетера, як сказано в частині п’ятій. А тут каже, що ґуф починається з клі даат, а не з кетера. І рахує тільки сім нижніх сфірот в кожному ґуфі, а не десять. Тобто тільки даат, і ХАҐАТ, і НЕГІМ, як наводиться далі в словах рава.

А справа в тому, що відомо тобі, що ҐАР де-Некудім є АХАП де-Ісраель, Саба у-Твуна, що є першим рош Некудім, тому що з причини нижньої гей, яка піднялася в ейнаїм, то піднялося й місце зівуґу в ніквей ейнаїм, стали через це АХАП цього рош категорією клі отримання й ґуфом. І цей ґуф де-АХАП, є ҐАР де-Некудім. Так, що двоє келім, кетер і хохма де-рош, залишилися в ІШСУТ категорією першого рош, а троє келім, біна, зеїр анпін і малхут, прийшли в ҐАР де-Некудім і стали другим рош, який і є рош Некудім, як пояснювалося вище.

І вже відомо тобі, що вся кількість, яка є в рош, проходить та облачається також у ґуф, і виходить, оскільки в рош Некудім є лише троє келім, біна, зеїр анпін і малхут, отже, також і в ґуфі немає більше, ніж троє тих келім, адже все, що є в ґуфі, мусить бути отриманим з рош. Отже, у ґуфі Некудім немає більше ніж сім нижніх сфірот, якими є біна, п’ять келім зеїр анпіна, тому що нецах і год тут є одним клі, і клі малхут, яке є сьомим. Проте в трьох попередніх парцуфах, Ґальґальта, АБ, САҐ, тобто до того, як поділилися десять сфірот рош на два ступені і було десять повних сфірот у рош, ось уся ця кількість перейшла також у ґуф, і тому також і в їхніх ґуфім (множ. від «ґуф») були десять сфірот від кетера до малхут.

Також з’ясувалося вище, що справа появи сфіри даат - у десяти сфірот, що пов’язано з переміною світел, оскільки в парцуфі АБ облачилося світло хохма в клі кетера, а світло біни - в клі хохми, а світло хеседа - в клі біни і т.п., тому це світло хесед, що одягнене в клі біни, стало сфірою даат, що означає МАН біни. Адже облачення світла хесед, яке є рівнем зеїр анпіна в клі біни, визначається так, що спустилася біна на рівень зеїр анпіна, як це пояснюється вище в словах рава, що в зівуґу рівня хохми, що стався через підміну світел, відбулося зниження на всіх ступенях, коли спустився кетер на рівень хохми, а хохма на рівень біни.

Отже, з’ясувалося, що через облачення світла зеїр анпіна в клі біни, змінилося ім’я біни на сфіру даат. І згідно з цим зрозумій поняття виходу світла зеїр анпіна з пніміюту АК назовні, про що говорить рав далі, тому що знайдеш, що у внутрішньому парцуфі, що зветься Ґальґальта де-АК, було світло зеїр анпіна в клі зеїр анпіна, як і має бути. Проте в парцуфі АБ де-АК піднялося світло зеїр анпіна й облачилося в клі біни, а в парцуфі САҐ де-АК піднялося світло зеїр анпіна й облачилося в клі хохми. А в парцуфі Некудім піднялося світло зеїр анпіна в клі кетера. Як написано вище, що парцуф, який вийшов зі світла ейнаїм, має лише рівень бхіни алеф, яка є рівнем некеви кетера, що є сутністю світла, але рівень біни, який є в захарі, не поширюється вниз з ҐАР де-Некудім.

І не потрібно утруднятися цим, оскільки, як з’ясувалося, кетер де-Некудім є всього лише клі біни, тому що кетер і хохма взяли перший рош, і якщо так, слід було б кетеру де-Некудім називатися сфірою даат, оскільки було сказано, що світло зеїр анпіна в клі біни називається даат. А відповідь така, що оскільки рош називається відносно самого себе кетером і ще – і це головне - що є в кетері також рівень бхіни бет від першого зівуґу, проте включає в себе також зівуґ другий з рівня бхіни алеф, який  є світлом зеїр анпіна, і тому поки що вважається, що світло зеїр анпіна вийшло назовні не тут, а лише у світі Ацилут, тому що там облачається в клі кетера й визначається, що вийшло назовні, як написано у відповідному місці.

А тепер зрозумій добре, що клі біни ґуфа, оскільки немає в нього світла біни абсолютно, тому що світло біни завершується й закупорюється в ҐАР, як уже сказано, через це змінюється його ім’я на «даат», оскільки немає в ньому зовсім світла біни. І ось пояснюється сенс того, що виникла сфіра даат у світі Некудім, і це тому, що тут зробилося клі біни ґуфа порожнім, повністю позбавленим свого світла. Також з’ясувався сенс того, що ґуф Некудім має лише сім нижніх сфірот, і це тому, що тільки ці три знаходяться також у рош, і ними є біна, зеїр анпін і малхут.

І тут корінь поділу НЕГІ на три третини. І вони відповідають трьом сфірот, біні, зеїр анпіну і малхут, парцуфа Некудім, який облачається на нецах, год, єсод де-АК. Так, що рош НЕГІ - це біна, а тох НЕГІ, які є його середніми пракім (множ. до «перек» - відтинок, частина чогось довгого), - це зеїр анпін, а соф НЕГІ, які є нижніми пракім, - це малхут. І сенс поділу той, що в усьому цьому парцуфі, що світить в НЕГІ де-АК, немає більше трьох цих сфірот, тому що кетер і хохма, що в них, залишилися вище табура в ІШСУТ, що вище парси, і вважається акудім, і не враховується зі сфірот Некудім.

Однак рав налічує тут чотири поділи, якими є кетер, ХАБАД, ХАҐАТ, НЕГІ. І це тому, що було в цьому парцуфі Некудім два періоди - катнут і ґадлут, оскільки на початку їх утворення вони виникають у катнуті, тому що виникли з ніквей ейнаїм на рівні бхіни алеф, а це лише світло зеїр анпіна, але потім стався другий зівуґ АБ і САҐ, як сказано в словах рава. І тоді утворилися мохін і стан ґадлуту Некудім, які є ҐАР. І тому рав поділяє їх тепер у  порядку встановлення ліній, як зеїр анпін, що облачає Аріх Анпіна світу Ацилут, тобто хохма, хесед, нецах - у правій лінії, і біна, ґвура, год - у лівій лінії, і кетер, даат, тіферет і єсод - в середній лінії. Але на початку їхнього утворення виникли сім нижніх тільки одне за одним в одну лінію. Але рав говорить про ґадлут Некудім. І це важко зрозуміти, тому що не було виправлення ліній у ВАК. Але він каже, використовуючи подібність із зеїр анпіном Ацилуту й НЕГІ Аріх Анпіну.

І це те, що він каже, що кетер з некудот, що облачає від табура де-АК до сіюму ґуфа й ХАБАД, вони в трьох початкових пракім НЕГІ де-АК. І виходить, що в єдиному рош, тобто ҐАР Некудім, розділилися, бо кетер облачається на тіферет де-АК, а хохма й біна облачають верхні частини стегон (нецах і год) де-АК. І потрібно зрозуміти це. І ще – звідки з’являється тут сфіра даат у рош Некудім, адже далі лічить її рав між сімома нижніми сфірот зеїр анпіна. А справа в тому, як уже відомо тобі, що ҐАР де-Некудім є АХАП, що вийшли з рош, кетер - це озен і біна, а хохма й біна – це хотем і пе, тобто зеїр анпін і нуква, де зеїр апнін у стані встановлення ліній є хеседом, ґвурою й тіферет, а нуква є НЕГІ, як пояснено у відповідному місці.

І з’ясувалося вище, що завдяки зівуґу АБ-САҐ спустилася бхіна далет з ніквей ейнаїм у пе, як і на початку, і тоді піднялися знову АХАП у рош, і спустилося до них світло ҐАР, як уже сказано. І пояснено там, що разом з цим не сталося зміни в попередньому стані, і спустився знову через це нижче табура не ІШСУТ, а тільки його світіння. І тому визначаються ці ҐАР, що вони є ХАҐАТ, які стали ХАБАД, тобто в тих хотем-пе, які були раніше на рівні зеїр анпіна і малхут, які є ЗАТ, - хесед, що в них, що повернувся на рівень рош, став тепер хохмою, а ґвура, що в них, яка повернулася в рош, стала тепер біною, а решта сфірот ТАНГІМ (тіферет-нецах-год-єсод-малхут), що в них, стали тепер даат. А бхіна озен, яка є біною, що повернулася в рош, зробилася тепер кетером. І ось з’ясувалося, як АХАП, які були в ҐАР Некудім, перетворилися в час ґадлуту на КАХБАД: озен став кетером, хесед і ґвура, що в хотем і пе, стали хохмою й біною, а ТАНГІМ, що в хотем і пе, стали даат.

І знай, що відтак і далі в Ацилуті виникли дві бхіни, ХАҐАТ НЕГІ в кожному з парцуфів. І це тому, що АХАП, які вийшли з рош і стали ґуфом, і це – рівень зеїр анпіна. А потім є справжні ХАҐАТ НЕГІ, які ніколи не були рош, і дві ці бхіни поділяються на табурі кожного парцуфа так, що ХАҐАТ НЕГІ - і це АХАП, які стали ґуфом, місце їхнє – вище табура, і визначаються як Аба ве-Іма цього парцуфа, а справжні ХАҐАТ НЕГІ визначаються як ЗОН цього парцуфа, і місце їхнє – під табуром. І також у ХАҐАТ НЕГІ, які нижче табура і які є справжніми ЗОН, є в них у самих також ті ж визначення, коли вони поширюються у формі окремого парцуфа, де його ХАҐАТ закінчується на табурі й визначаються як АХАП, що вийшли назовні з рош того парцуфа, тобто справжній зеїр анпін. А НЕГІ його, що нижче табура, є бхіною його справжніх ХАҐАТ НЕГІ, тобто такими, які ніколи не були в його рош.

І зі з’ясованого вище добре зрозумілим є порядок облачення парцуфа Некудім на НЕГІ де-АК, який пояснює тут рав. І вже з’ясувалося, що в САҐ де-АК, у якому був початок підйому МАН у ніквей ейнаїм, що спричинило вихід АХАП з рош, саме в ньому самому не сталося жодної зміни. А АХАП рош де-САҐ не вийшли з його рош, а визначилося, що виник там особливий парцуф сеарот, і в ньому сталася вся ця велика зміна. І тому ми не кажемо тут, що є ХАҐАТ НЕГІ вище табура АК, як у тих парцуфах, що після цього, а говоримо, що від його табура й вище – це бхіна акудім. Так, що його десять сфірот починаються з кетера, а в усьому тому новому парцуфі, коли АХАП перетворилися на ХАҐАТ, у ньому вони визначаються тільки як ХАҐАТ НЕГІ, які нижче табура парцуфів, які нижчі за нього.

І тому облачення його подібне до ЗОН Ацилуту, що облачають нижче табура Аріх Анпіна Ацилуту. І тому кетер Некудім, який з самого початку його утворення бхіною озен, яка є біною, одягає нижню третину тіферет, тому що сфіра тіферет є біною п’яти кінців, з боку його клі. І він облачає тільки нижче табура тіферет де-АК, а не вище табура, тому що там – бхіна акудім, а в Кетера Некудім немає контакту з бхіною акудім.

ХАБАД знаходиться в трьох початкових пракім НЕГІ де-АК, тому що з’ясувалося вище, що сфіра нецах є бхіною зеїр анпіна п’яти кінців з боку клі, а сфіра год є малхут п’яти кінців. І тому хотем і пе, що в ҐАР де-Некудім, які є зеїр анпіном і малхут, що повернулися в рош і стали хохмою й біною, вони облачають вищі третини нецаха й года де-АК, тому що вони є рош зеїр анпіна і малхут, де-рош зеїр анпіна  в нецах, а рош малхут в год. Проте тепер зробилися ці зеїр анпін і малхут справжніми хохмою й біною, тому що повернулися в рош, як було попередньо. Отже, у хохми й біни Некудім є однакове співвідношення з вищими пракім нецаха й года, оскільки на початку їхнього утворення були зеїр анпіном і малхут, як і вони, і зрозумій це добре.

Даат де-Некудім облачається на верхній перек єсоду АК, що прихований між рашім (множ. від «рош») стегон всередині ґуфа, тобто всередині тіферет, яка є клі біни п’яти кінців, з причини, наведеної вище, так що даат – це світло хеседа, одягненого в клі біни. І вже відомо тобі, що ці хотем і пе складаються з семи нижніх сфірот, тому що хотем включає в себе ХАҐАТ НЕГІ, а пе - це малхут. Також відомо, що тільки хесед і ґвура, що в них, стали хохмою й біною, а п’ять сфірот від тіферет і нижче стали бхіною даат. І це тому, що сфіра хесед з боку світла, що в ній, є хохмою п’яти кінців. І тому є в неї сила, коли повертається в бхіну рош, щоб знову отримала бхіну хохми. А сфіра ґвура є біною п’яти кінців з боку свого світла. І тому тепер знову стала біною, а сфіра тіферет є світлом зеїр анпіна, що в п’яти кінцях, тому коли він зараз одягнений в тіферет де-АК, яка є біною з боку клі, він став сфірою даат та облачає верхній перек єсоду АК, одягненого в пніміют тіферет де-АК. Проте з боку облачення він одягається тільки на єсод, а сенс той, що клі єсоду - це бхіна малхут, що в п’яти кінцях. І відомо, що екран, який вчиняє зівуґ з вищим світлом, міститься в клі малхут, і тому є в єсоді троє пракім, які є трьома місцями зівуґу - пе, хазе і єсод, і тому бхіна даат, що в рош, на яку стався там зівуґ, облачає верхній перек єсоду, що є бхіною малхут де-рош.

І ХАҐАТ у трьох середніх пракім, а НЕГІ в трьох нижніх пракім, тому що відомо, що ці ХАҐАТ НЕГІ є ЗАТ де-Некудім, які є справжнім зеїр анпіном, який ніколи не був у рош. Також з’ясувалося, що справжні ЗОН теж діляться табуром на дві бхіни так, що вище табура вони є АХАП самих себе, які вийшли назовні з рош, і вони називаються ХАҐАТ. А нижче табура вони є його ЗОН, які ніколи не були в ньому рош, і називаються НЕГІ. І відповідно до цього співвідношення поділяються також середні пракім і нижні пракім НЕГІ де-АК так, що ХАҐАТ облачають середні пракім, а НЕГІ – нижні пракім.

Є ще й другий сенс, і він більш правильний у цьому місці. Адже знаєш ти, що ХАҐАТ п’яти кінців - це ҐАР, що в них, а зеїр анпін, що в п’яти кінцях, починається з нецаха в плані келім, а в плані світел починається в тіферет. І тому поділяються рош, тох і соф НЕГІ де-АК так: рош, що в них, є бхіною АХАП, що повернулися буквально в рош, а тох, що в них, є бхіною ҐАР п’яти кінців, тобто ХАҐАТ, а соф, що в них, є ВАК де-ВАК, які є зеїр анпіном і малхут п’яти кінців, як пояснено.

І ось з’ясувалися чотири частини, що в десяти сфірот Некудім, які існують у них у стані ґадлуту.

Перша - це кетер де-Некудім, який не входить тут в число парцуфа, оскільки він є захаром рош Некудім, що є біною й сутністю світла озен, тому що є в нього бхіна бет де-ітлабшут.

Друга - це хохма, біна й даат, які на початку їхнього створення є лише світлом зеїр анпіна де-рош, що зветься хотем і пе, які вийшли назовні з рош та стали зеїр анпіном ґуфа, але в час ґадлуту знову стають рош, і є в них також світіння світла озен через їхнє взаємовключення з захаром.

Третя - це ХАҐАТ де-Некудім, які ніколи не були в рош, а лише через п’ять кінців вони вважаються частиною КАХАБ.

Четверта - це НЕГІ де-Некудім, які є зеїр анпіном і малхут п’яти кінців.

І не слід запитувати, що оскільки АХАП повернулися в рош і стали єдиними з ґальґальтою ве-ейнаїм, що в ньому, то якщо так, зробилися хотем і пе, які є хохмою й біною, єдиними з кетером, який є озеном. І є тут лише три категорії. Адже потрібно пам’ятати, що не зроблено знову змін у вищих сфірот через повернення Аби ве-Іми в рош, а ІШСУТ, які є ҐЕ того рош, залишилися вище табура у вищому парцуфі, як і спочатку. Так само й кетер Некудім, який є бхіною бет, який залишився також сам по собі, як і спочатку, і тільки світіння їхнє приходить у хохму й біну, коли вони повертаються в рош, як це написано й далі.

(Див. питання 45, 46, 72, 73)

 

27) І ось два види світел виходять зсередини ґуф де-АК: перший - з табура, а другий - з пе єсоду. І виходять там два гевелі, і згідно з тим, як годиться сказати, мало б бути три гевелі відповідно до ҐАР, які отримали від АХАП, але оскільки бракує світла озен від Аби ве-Іми, тому також є нестача гевеля, який відповідає озену. І вийшли тільки два гевелі відповідно лише хотему й пе, від яких отримали Аба ве-Іма вгорі. Також і тут внизу отримують від них.

Ор пнімі

Є нестача гевеля, який відповідає озену. І вийшли тільки два гевеля відповідно лише хотему й пе. Тобто вийшло з пі єсоду тільки двоє гевелів, що відповідають хотему й пе, які є вав для Іми та некуда для Аби, як пише рав далі. Але гевель табура, який відповідає світлу озен, не прийшов до Аби ве-Іми, тому що є в них контакт тільки з хотем-пе виключно, як говорить рав далі.

 

28) Але світло семи нижніх, які взяли тільки від ґуфа й нижче, тобто від сіюму шіболет а-закан і нижче. Тому немає також гевелім (множ. від «гевель») світити їм, однак існує натяк: "І зігнулися м’язи рук його", внутрішній зміст: "Десять крапель, що бризнули  з-проміж нігтів", як згадується у виправленні 69, як відомо, бо вони самі є категорією мелахім, адже ось анулювання мелахім було, оскільки не встановлено поки що як одну людину, захара й нукву.

Ор пнімі

28. Світло семи нижніх, які взяли тільки від ґуфа й нижче, тобто від сіюму шіболет а-закан і нижче. Як написано вище, сім нижніх беруть від ступеня виправлень дікни, які нижче шіболет, куди не доходить світло озен, тому що закінчується в шіболет а-закан, і вивчи це вище.

"І зігнулися м’язи рук його", внутрішній зміст: "Десять крапель, що бризнули  з-проміж нігтів": Незважаючи на те, що він говорить далі, що десять гевелів вийшли через нігті ніг, то як каже тут, що вони – з рук. Проте те, що написано, що ЗАТ взяли з гевелів, що виходять через нігті ніг, означає, що взяли з парси, що завершує раґлін де-САҐ, і виходить з цього, що взяли з нігтів ніг. І потрібно пам’ятати те, що написано вище, що ця парса означає нову точку скорочення, яка перейшла з місця малхут десяти сфірот сіюму в місце біни десяти сфірот сіюму. І як місце кава в першому скороченні Нескінченності було в малхут десяти сфірот сіюму, яка є буквально «олам а-зе» (цей світ), як написано «І стоятимуть ноги Його на Оливній горі», так зроблено й тепер, у другому скороченні, що зветься скороченням НЕГІ де-АК, точкою завершення в біні цих десяти сфірот, що зветься точкою світу майбутнього. І простягнута тут парса, що утворює завершення нової межі, яка виникла у світах, де завершуються раґлін парцуфа САҐ де-АК, і визначається парса як «нігті ніг» де-САҐ світу Адам Кадмон, і пам’ятай це.

І з’ясовується вище в «Ор пнімі», що зміст парси й шіболет а-закан однаковий. І це те, що каже рав тут, що з єсоду АК вийшли тільки два гевелі, що відповідають хотему-пе, від яких отримували Аба ве-Іма, і бракує гевеля, того, що відповідає світлу озена, і тому взяли ЗАТ від нігтів ніг, тому що взяли від сіюму шіболет, що завершує світло озен. І зрозумій те, що через нову точку сіюму вийшли три категорії сіюму в САҐ, у його рош, тох і соф: точка сіюму рош називається ніквей ейнаїм, а точка сіюму тох, яка є місцем попереднього табура, називається шіболет а-закан, а категорія сіюму соф називається парса, так що парса - це пальці ніг САҐ де-АК.

Однак все те, що ми розрізняємо в САҐ де-АК, не міняє нічого в суті парцуфа САҐ конкретно, тому що вже відомо тобі, що немає зникнення та змін у духовному, і все, що ми розрізняємо в ньому, це лише просто шореш. А всі ці зміни, що здійснюються силою нової точки скорочення, усе це в тому новому парцуфі, який вийшов через поєднання бхіни далет і бхіни бет через ніквей ейнаїм, що зветься парцуфом Некудім. І тільки рош-тох-соф цього парцуфа вийшли й виникли згадані вище три парси в рош, тох і соф його буквально в дії, і пам’ятай це.

І вже відомо тобі, що в цій парсі є велике виправлення, бо «вбирає згори й дає вниз», тому що це категорія екрана, що складається з двох бхінот - з бхіни бет і бхіни далет. І це зроблено через підйом НЕГІ в ХАҐАТ, і включилася бхіна бет, що діє в ХАҐАТ у парцуфі САҐ, з бхіною далет, що діє в НЕГІ внутрішнього АК. І тому стоїть парса по діагоналі від хазе до табура, оскільки вона включає в себе разом і НЕГІ і ХАҐАТ. І тому в час ґадлуту спускається нижня гей, яка є бхіною далет, від парси, і парса розсікається, і це означає, що завершальна межа анулюється, і тоді проходять світла САҐ під парсу. А після цього відразу парса повертається на своє місце. І цим парса вбирає згори світіння САҐ, і приносить нижче парси в парцуф Некудім, що нижче табура. І тим же чином відбувається в парцуфах Ацилуту.

І тому ті сім сфірот Некудім, що не змогли отримати жодного світла від САҐ, з причини сіюму парси, перебувають вони тепер, в час ґадлуту, після того, як розсічена була парса, у стані, коли також і вони отримують світло з місця парси, де бхінот САҐ і ХАҐАТ загального АК. Отже, ті світла, які сім нижніх сфірот де-Некудім отримали від парси, - це ХАҐАТ, які є «м’язами рук», і тому сказано: «І зігнулися м’язи рук Його», і зрозумій це добре.

Отже, з’ясувалося, що до зівуґу ґадлуту визначається парса як пальці ніг парцуфа САҐ, тому що світіння САҐ завершується там, і кінець світіння називається раґлін. Але в час, коли розколюється парса, і тоді повертається межа в точку сіюму цього світу, як раніше, то поширюється ХАҐАТ, як і раніше.

(Див. питання 18)

 

29) Так ось, ці гевелі, які гідні цих семи мелахім, вийшли через нігті ніг, попри те, що нігтів, їх десять, а некудот, що розбилися, їх лише сім нижніх. Справа в тому, що також є два види ахораїм Аби ве-Іми, що розбилися, адже їх дев’ять бхінот, і є десята, оскільки й від кетера також було в ньому трохи дефекту, як написано далі, і це його НЕГІ, які ввійшли й стали мохін для Аби ве-Іми, і також і вони розбилися. Отже, їх десять бхінот відповідно до десяти гевелім, які вийшли з нігтів ніг (і весь вихід цих десяти гевелім через його нігті), були всі причиною хісарону отримання ними від світла вищого озена. І саме ця причина привела до всього цього і до анулювання мелахім.

(Див. питання 25, 104)

 

30) Отже, вище з приводу акудім уже було з'ясовано питання таамім, некудот, таґін, отійот, що в них, і з’ясуємо їх тут у Некудім. Сказано, що категорія некудот - це перші світла, що вийшли спочатку. А отійот - це келім. Згодом, коли розбилися келім і відокремився кожен «від свого мертвого», світла залишилися як таґін над буквами, які є келім. І таамім - це ім'я нового МА, який виник пізніше зі світла мецах для виправлення мелахім, як буде написано далі.

Ор пнімі

Вище з приводу акудім вже було з'ясовано питання таамім, некудот, таґін, отійот: що перше поширення парцуфа, яке є прямим світлом і рахамім, визначається як таамім, що в ньому. І коли починається зменшуватися через очищення екрана, бо тоді виникають інші чотири рівні катнуту від хохми до малхут, вони визначаються як некудот, що в ньому. А решімот, які залишаються від таамім, є таґін, що в ньому, а решімот, що залишаються від некудот, від ніцуцін, які падають з них в келім, називаються отійот.

Некудот - це перші світла, що вийшли спочатку. Каже нам, що тут змінився порядок порівняно з тим, що було в трьох попередніх парцуфах де-АК, тому що там з’явився спочатку ґадлут, і це – таамім, а потім з’явилися ступені катнуту, якими є некудот. Але тут, у світі Некудім, з’явився спочатку катнут, а потім виник ґадлут, тому що спочатку утворився тільки ҐАР у світлах руах-нефеш, тобто рівень зеїр анпіна. А потім здійснили зівуґ АБ і САҐ, і розсіклася парса, і спустилися світла ҐАР у Некудім і також у сім нижніх сфірот.

І це те, що він каже, що «некудот - це світла, що вийшли спочатку», тобто назворот від попередніх парцуфів Ґальґальта, АБ, САҐ де-АК, де вийшли спочатку таамім. А тут вийшли некудот першими, тобто катнут, а потім ґадлут. Проте разом з усім цим, світіння ґадлуту Некудім не називаються таамім, тому що не були категорією рахамім, бо була тут у світлах їхніх і з їхньої причини справа розбиття келім.

А отійот - це келім. І вони включають у себе також ніцуцін, які впали в них у час відходу світел з них так, як це було в акудім, як це пояснено у відповідному місці.

І таамім - це ім'я нового МА. Оскільки ті самі таамім, які вийшли у світі Некудім, тобто ґадлут, який виник завдяки зівуґу АБ-САҐ, якими є таамім де-Некудім, ось вони можуть існувати в Некудім лише після того, як таамім нового МА виправили їх, і тому вони називаються на ім’я МА, як це описано у відповідному місці.

(Див. питання 6, 99)

 

31) Повернімося до обговорюваного вище, так ми з'ясували, що некудот (оголоси) діляться на три частини: верхні, над літерами, як "холам", у середині, як "шурук", і нижні, як інші некудот. Так ось, некуда холам - це гевель, що виходить з табура, де стоїть кетер, як написано вище, тому що кетер, як відомо, - це холам над тіферет, бо основа холама - в тіферет де-АК. Однак він став кетером  для некудот, як написано у виправленні п'ятому, що холам - кетер у буквах. Некуда шурук у букві вав, звана "мелафум", який посередині, - це гевель, що виходить з єсоду  до Аби ве-Іми, і він ділиться на два, оскільки некуда шурук - це вав з юд посередині; так ось юд шурука  відноситься до Аби, який називається першою юд імені, а вав шурука - до Іми, щоб вивести й народити ВАК зеїр анпіна, це і є цією бхіною вав, котру бере Іма. Є також інший зміст, тому що така некуда, як юд у шурук, є більш високою, і від неї живиться Аба де-Некудім, а від вав шурука, яка є буквою вав, живиться Іма де-Некудім,  як відомо, тому що некудот - це хохма, отійот - біна, а сім нижніх некудот з трьома бхінот, якими є: а) НЕГІ кетера, б) ахораїм де-Аба ве-Іма – це ті десять, які вийшли через нігті ніг. І немає в нас наміру сказати, що це самі некудот, а тільки, що з усіх цих евелім  вийшло світло до десяти некудот, котрі  вийшли через аїн, як написано вище, і запам'ятай це.

Ор пнімі

31. Некудот діляться на три частини. Це відповідає трьом світлам: біни, зеїр анпіна та малхут, що світять у Некудім, бо є там світло біни у вигляді ітлабшут, шо зветься захар, який є кетером де-Некудім, і є там рівень бхіни алеф, яка є некевою де-Некудім, що зветься хохма й біна, де світло зеїр анпіна - у хохмі, а світло малхут - у біні. І це те, що він каже, що некудот поділяються на три частини, якими є біна, зеїр анпін і малхут, одягнені в кетер, хохму й біну некудот. Проте знай, що зеїр анпін і малхут, які є в хохмі й біні, обидва вважаються однією частиною, оскільки вони є світлом одного рівня, який є рівнем бхіни алеф. І тому визначаються сім нижніх сфірот третьою частиною, так що кетер, у якого є біна виду ітлабшут, є вищою частиною. А хохма й біна обидві разом є другою частиною, а ЗАТ є третьою частиною.

Холам - це гевель, що виходить з табура, де стоїть кетер. І це світло біни в сенсі облачення. І з’ясувалося вище, що цей зівуґ бхіни бет де-ітлабшут - не вийшло з нього ніякого поширення келім, тому що поширення келім є лише від екрана, у якому є властивість притягнення. Тому келім з’явилися лише з бхіни алеф некеви, яка є хохмою й біною. І це те, що він каже, що гевель, який виходить з табура до кетера Некудім, гевель, який є світлом біни, є бхіною холам, що вище світел, тобто що отіют є келім, а світло біни це, яке вийшло тільки з бхіни бет де-ітлабшут, не має поширення в келім. І тому воно є холам, що над отійот, і не торкається до них, тому що не може облачитися в них.

Шурук у букві "вав", звана "мелафум", яка посередині… Як написано вище, що тільки Аба ве-Іма, які є некевою Некудім, мають поширення келім, і можуть облачитися в них. І тому позначаються Аба ве-Іма знаком шурук, тобто мелафум, який посередині букв.

Юд шурука  відноситься до Аби, який називається першою юд імені. Тобто юд імені АВАЯ, яка є бхіною АБ, що, як відомо, є Абою. І вказує на п’ять хасадим єсоду, які вклав Аба, тому що віддача єсоду - це тільки хасадим і ґвурот, як відомо. А п’ять хасадим вклав Аба, тому що зміст АБ – хасадим.

А вав шурука - до Іми, що виводить і народжує ВАК зеїр анпіна. Іма, за сенсом, є першою гей імені АВАЯ, і тому отримала від єсоду усічену вав, що в букві гей (ה), що є її МАН, і це зміст зеїр анпіна, що в утробі біни.

Некуда… і від неї живиться Аба де-Некудім. Некуда вказує на нижню гей, яка піднялася в ніквей ейнаїм, звідки вийшли Аба ве-Іма Некудім, і стала тепер бхіною МАН до Аби, за суттю великого зівуґа істаклуту ейнаїм Аби ве-Іми.

Від вав шурука… живиться Іма де-Некудім. І це як написано в «Ец хаїм», врата 8, глава 1, що силою підйому МАН у ніквей ейнаїм, він поділяє там АВАЯ де-САҐ, коли вав – у пе, який є Імою.

Некудот - це хохма, отійот – біна. Тому що на початку утворення Аби ве-Іми є в них тільки рівень зеїр анпіна, і вважається Аба світлом зеїр анпіна, а Іма – клі, що за суттю – отійот. І це світло, що в катнуті, називається світлом некудот. Як саказано в словах рава, п. 30, там він каже: некудот – хохма, а отійот – біна.

А сім нижніх некудот… ці десять, які вийшли через нігті ніг. Іншими словами, вони є некудот, що під буквами, і їх дев’ять некудот. І у двох перших некудот, камац і патах, що в них, не було розбиття, і вони є кетером і хохмою, а в семи нижніх некудот, у яких було розбиття келім, як пише рав у «Ец хаїм», шаар 8, гл. 1. І ці дев’ять некудот є нижніми під буквами, тому що отримали гевелім, що виходять через нігті ніг, що під келім парцуфа. І не слід питати, що, мовляв, каже вище, що холам і шурук є кетером і хохмою, тобто вищі й середні некудот, а тут він вважає їх камацом і патахом, і виходить що також кетер і хохма є нижніми некудот. А справа в тому, що слід розрізняти в них між сутністю їхнього утворення, тобто так, як вони виникли, спочатку через ніквей ейнаїм, коли тільки два світла вийшли звідти, якими є захар і некева, де кетер є захаром і рівень його – до біни в плані ітлабшуту, а некева - це хохма й біна, обидві разом, і вони на рівні бхіни алеф. І тому вважаються тут холамом і шуруком, вказати на те, що в захара, який є кетером, немає поширення в келім, і міститься вище парцуфа за суттю точки табура, що над парцуфом Некудім. А він є бхіною холам, що є кетером для букв, і не входить в поширення парцуфа. Проте, відповідно до цього, Аба ве-Іма – на них вказує шурук, який міститься всередині букв, тобто всередині парцуфа, тому що вони – некева, і є в них повні МАН також в плані притягнення.

Проте некудот, що під буквами вказують на період ґадлуту Некудім, після того, як АБ і САҐ вчинили зівуґ і рівень, який утворився завдяки їхньому зівуґу, спустився й розсік парсу, що означає, що скасувалася межа сіюму раґлін де-САҐ. І тоді весь парцуф Некудім, що стоїть під парсою, отримав від раґлаїм де-САҐ, що вище парси, тобто десять сфірот сіюму САҐ, над якими міститься парса, досягли тепер станів поширення й світили в Некудім. І виходить, що Некудім отримують тепер від світел, що нижче парцуфа, порівняно з попереднім станом, і вони називаються некудот, що під буквами. І зрозумій це добре, тому що та категорія холам, яка вище за отійот парцуфа Некудім з боку суті його утворення тоді, у період ґадлуту, спустилася звідти й облачилася в Некудім, тобто в отійот. І ми говоримо про них «під буквами» тільки в значенні стану віддачі, але не в значенні стану отримувача.

І ось з’ясувалося, що також і кетер, і хохма дістали від сіюму раґлін де-САҐ подібно до ЗАТ, і навпаки, головним чином саме вони отримали їх, і вони є тими, що передали їх для ЗАТ, як написано далі. І в цьому плані вони називаються камац і патах, які під буквами, так що для того, щоб відзначити кетер і хохму за суттю їхнього утворення, відзначають їх холамом і шуруком. А коли відзначають їх з боку того, що отримали завдяки ґадлуту Некудім, визначаються вони тоді назвами камац і патах. Проте те, що пише рав, що камац і патах не розбилися, йдеться про те, що є в них з боку суті їхнього утворення, а не те, що отримали від сіюму раґлаїм де-САҐ, тому що ці світла анулювалися так само в кетері й хохмі, як написано далі, і називаються вони світлами ахораїм Аби ве-Іми.

І немає в нас наміру сказати, що це самі некудот. Іншими словами, ці світла й гевелі, які вийшли з нігтів ніг, не є сутністю некудот, а вони визначаються лише як доповнення, тому що сама сутність некудот вийшла зі світла ейнаїм.

 (Див. питання 113-115)

 

32) На початку занять з моїм учителем він приховував, і прикривав, і облачав поняття, через те, що я ще не знав початків речей у тому порядку, як я пояснив їх у попередніх розділах. І тому, коли він став пояснювати мені в той час поняття Атік Йомін, пояснив мені перше тлумачення, і я записав його тут, і не міг зв'язати це з тим, що записав раніше. Але разом з тим я хочу написати це, і можливо, уважний читач зможе зв'язати їх зі сказаним вище, бо сприймаються ці речі, як наче суперечать сказаному вище. У цьому й полягає справа.

Отже, відомо, що спочатку було десять некудім, але три перших не розбилися, а залишилися келім і світла, тільки сім нижніх некудот залишилися, і келім спустилися в Брія, а світла залишилися на своїх місцях у світі Ацилут взагалі без левушім (облачень). І знай, що з трьох перших некудот, як із світел, так і з келім, виник тільки парцуф Атік Йомін, і ніяка інша сила не домішана до них. Однак у семи нижніх некудот є багато домішаних до них сил. Так, у кожній з семи некудот є вища бхіна, яка з бхіни Атік, і є так само в кожній з семи друга бхіна - Аріх Анпіна. Є так само бхіна з Аба ве-Іми, і є нижня бхіна, що в них - з ЗОН.

Ор пнімі

З трьох перших некудот… виник парцуф Атік. Пояснення. У парцуфі кетер, що зветься Атіком, є десять сфірот, звані «внутрішня АВАЯ». І в ній кінчик букви юд є кетером в ній самій, тобто кетер де-кетер. А юд, що в ній, є Абою і хохмою, а перша гей, що в ній, є Імою й біною, а вав, що в ній, є зеїр анпіном, а остання гей, що в ній, є малхут.

І з кожної букви, що у внутрішній АВАЯ, тобто з десяти сфірот, що в самому парцуфі кетер, виходить назовні повна АВАЯ у вигляді облачення: з юд, що в ній, виходить парцуф АБ, а з першої гей, що в ній, виходить парцуф САҐ, де АБ називається Аба, а САҐ називається Іма, як відомо. А з вав, що в ній, виходить парцуф Зеїр Анпін, що облачає з табуру й нижче. А з останньої гей виходить парцуф Малхут. І знай, що так воно в кожному повному парцуфі: парцуф Кетер, що в ньому, визначається як внутрішній, і в ньому самому також є внутрішні АБ, САҐ, МА і БОН, що називаються внутрішньою АВАЯ. А крім цих, є в нього зовнішні АБ, САҐ, МА і БОН, які є облаченнями на нього, при чому АБ і САҐ одягають його вище табура, а МА і БОН, які є ЗОН, облачають нижче табура, як сказано в словах рава.

І ось у парцуфі Некудім вийшов лише парцуф Кетер, що в ньому, з АБ, САҐ, МА і БОН, що в нього всередині, але не зміг вивести зовнішні АБ, САҐ, МА, БОН, тому що розбилися сім його нижніх сфірот. І також скасувалися ахораїм ҐАР, що в ньому, як відомо.

Але панім трьох перших його залишилися, а це означає, що все, що було в цих ҐАР з початку їх утворення, називається панім, і все це залишається, і нічого з них не анулюється.

І це те, що він каже: з трьох перших некудот, як з боку світел, так і з боку келім, утворився лише парцуф Атік, тому що в зовнішніх АБ, САҐ, МА, БОН немає жодного контакту з ҐАР парцуфа Кетер. І це те, що він каже: «І ніяка інша сила не домішана до них», бо навіть парцуф АБ, який починає виходити з пе парцуфа Кетер і вниз, він нижче за малхут його рош, а тим більше – інших парцуфів.

У семи нижніх некудот є багато домішаних до них сил. Тобто ті бхінот, з яких повинні вийти чотири зовнішніх парцуфи, АБ, САҐ, МА, БОН, що облачаються на нього, оскільки поки що не вийшли з  нього у світі Некудім. Як він пояснює й далі, що є бхіна, з якої повинен вийти Аріх Анпін і тому подібне.

(Див. питання 117, 131)

 

33) І виходить, що з цих бхінот, які є в семи нижніх некудот, виникли парцуфи Аріх Анпін, Аба ве-Іма, ЗОН після виправлення як зі світел, так і з келім. Проте бхінот, у яких є Атік Йомін, з них піднялися і змішалися з трьома першими некудот, де всі є Атік Йомін, і з усіх цих бхінот утворився парцуф Атік так, як з’ясовано.

Ор пнімі

З цих бхінот, які є в семи нижніх некудот, виникли парцуфи: Аріх Анпін, Аба ве-Іма… Тобто завдяки з’ясуванням у взаємодії з новим МА, як описано в певному місці, і навіть парцуф Аріх Анпін зробився з НЕГІ де-кетер, що з’ясувався та встановився завдяки новому МА, через анулювання ахораїм, що було там у час розбиття келім, як відомо. І знай, що ці НЕГІ де-кетер, з яких утворився Аріх Анпін де-Ацилут, визначаються як сім нижніх сфірот кетера, тому що це є правилом: усе, що було в парцуфі Некудім на початку його утворення, тобто так, як вийшов він з ніквей ейнаїм, усе вважається ҐАР, тому що світло ейнаїм світило на початку їх утворення лише для ҐАР де-Некудім. Як написано вище, зі світла ейнаїм вийшло тільки рош без ґуф, тому що бхіна алеф не світить у ґуф, як сказано в словах рава (ч. 3, гл. 1, п. 6). І тому було їм у ЗАТ де-Некудім лише світіння келім зі стану істаклут ейнаїм в АХАП.

І разом з цим зрозумій, що весь ґадлут, який дається їм як додаток до того, що було в них на початку їхнього утворення, визначається як ЗАТ і келім ахораїм, тому що взяли їх від нігтів ніг де-САҐ, як пояснювалося вище.

 

34) Відомо, що в кожного нижнього поширюється вищий для надання йому життєвої сили, але нижній не поширюється у вищого за нього, і тому сила парцуфа Атік Йомін є в семи нижніх некудот і не домішується сила Аріх Анпіна, Аби ве-Іми і ЗОН до трьох перших некудот, де всі вони є бхіною Атік.

 

35) Але з приводу тих мелахім, з самого початку хотів вищий Створювач створити їх таким чином, щоб містили в собі стан святості, але щоб вона була дінім і ґвурот, і до них приєднались шмарім і кліпот. І з великим наміром створив їх так, щоб були у світі нагорода й покарання - стягнути зі  злочинців і дати добру нагороду праведникам. І немає тут місця продовжити це, однак з глибоким наміром створив так, щоб анулювати і вмертвити їх, щоб відібрані були з них святі іскри і піднялися б угору, а кліпот, змішані з ними, залишилися б унизу. У сенсі «домішки золота й осад у вині».

 

36) І знай, що ці сім мелахім, їх десять, але вони подібні семи палацам, яких десять, але називаються числом сім. І згідно з тим, що вищий палац складається з трьох перших палаців, а нижній палац містить два останніх палаци. Так само, буквально, і з цими сімома мелахім, бо їх десятеро, а називаються лише словом "сім". Але оскільки ці мелахім є категоріями дінім і ґвурот, виходить, що всі вони є некевою, позаяк некева вся є дін.

 

37) І це те, що він написав: "Іди і дивись, початок роботи у вірі ... вибиває іскри темряви". І це корінь суду, прихованого в нутрі Іми. Як сказано в «Ідра Зута»: "І кинув іскри в триста двадцяти напрямках". Оскільки ці мелахім, бувши сильними дінім і ґвурот, називаються іскрами вогню, що вийшов з буціна де-кардінута (світіння темряви). І було число їх триста двадцять іскор, кожна іскра відрізнялася від іншої: "Кожен у свій бік звернувся". І їх кидання тривало, поки не впали вниз зі світу Ацилут. І коли вони перебували там, відбирався непотріб з задуму і прояснювався. Оскільки були вони важкими дінім, були відходи кліпи домішані в них і, бувши скинуті вниз, відбиралися й виправлялися. І добре й святе, що в них, повернулося для виправлення за допомогою восьмого мелеха, званого "адар" (пишнота) і піднялися вгору, а з непотребу, що в них, утворилися кліпот, і вони залишилися внизу.

(Див. питання 4)

 

38) І дійсно, ці десять некудот були одна над одною, і довжина їхнього рівня була такою ж, як зараз довжина Ацилуту й міра його рівня, оскільки до того місця, якого досягали ті некудот, доти зараз світ Ацилут, а звідти вниз - світ Брія.

Ор пнімі

38. Ці десять некудот були одна над одною. Десять некудот, про які тут йдеться, - не місце тут коментувати, - але в дійсності тільки сім нижніх некудот були одна над одною, але три перших з них були у встановленні ліній, як відомо з усіх джерел.

А сенс того, що сім нижніх некудот розташовувалися в одну лінію одна під одною, у тому, що поняття встановлення ліній з'явилося в результаті підняття НЕГІ в ХАҐАТ, коли включилися взаємно бхіна бет і бхіна далет, одна в одну, тому що тоді включилася малхут в кожну зі сфірот до хохми, і виникла через це лінія хесед і лінія дін в кожній зі сфірот. І завдяки зівуґу, що піднімає відбите світло, з'єдналися одна з одною як рахамім. І початок цього встановлення стався в парцуфі Некудім, який вийшов з ніквей ейнаїм де-САҐ, проте це світло прийшло лише в ҐАР Некудім, а не в сім нижніх. І тому залишилися нижні келім без встановлення ліній.

 І слід тобі знати тут, що келім кожного парцуфа утворилися з тих келім, що в парцуфі, вищому за нього, після відходу з них їхніх світел. І з цього зрозумій, що келім десяти сфірот де-Некудім утворилися з дев’яти нижніх сфірот де-САҐ, які простягнулися вниз від табура, і відійшло світло з них у час скорочення НЕГІ де-АК. І тому, оскільки в САҐ поки що не було встановлення ліній, встановилися сім нижніх келім в одну лінію. Але ҐАР, які отримали від зівуґу, що в ніквей ейнаїм, вийшли у встановлення ліній. І попри те, що й сім нижніх келім також взяли з істаклуту ейнаїм в АХАП, цього малого світіння не досить їм для встановлення ліній.

Довжина їхнього рівня була такою ж, як зараз довжина Ацилуту й міра його рівня, тому що з поєднання бхіни далет з бхіною бет їхнього взаємовключення разом, виникла нова точка скорочення у світах, тобто в місці бхіни бет десяти сфірот сіюму. Коли перший парцуф утворився в мірі нового сіюму, і це парцуф Некудім, після нього - всі парцуфи Ацилуту. І те місце, від точки старого скорочення, яка в олам а-зе, до точки нового скорочення, називається місцем трьох світів БЄА. І оскільки вони стоять у цьому місці, що після точки скорочення, яка з’явилася, тому ці три світи називаються трьома світами відокремлення. І це те, що він каже, що рівні Некудім і Ацилут мають однакову довжину, а звідти й нижче – світ Брія, як пояснено.

 (Див. питання 134)

 

39)  Але світло цих десяти некудім було дуже великим, і додалося в них також вище світло, і не було в них сили отримати, і тоді ці келім померли. Пояснення: коли спустилися вниз, у місце, яке зараз Брія, це падіння й було їх смертю. Однак це стосується тільки семи нижніх некудот, тому що в келім ҐАР була сила отримати їх світло, і вони не померли. Але для семи келім, семи нижніх, тих, які померли і впали в місце, яке зараз Брія, це їх смерть. Насправді час їх смерті був, коли виникли як "некудім". Оскільки коли утворювались як "акудім", які були включені всі разом у кетер, звідки вийшли й розділилися на десять некудім, це й був їхній вихід, і відразу померли, як написано в «Ідра»: "Як ті іскри, як коли б’є майстер по залізу, і вилітають іскри, і відразу гаснуть».

Ор пнімі

39. Додалося в них також вище світло: оскільки крім того, що було в них з початку їх утворення, з зівуґу ніквей ейнаїм, зараз прийшов до них ще цілий парцуф де-ґадлут в результаті зівуґу АБ-САҐ. Перше світло називається сутністю їх створення, а друге світло називається словом "додатки". І це те, що він каже: "Додалося в них вище світло".

І не було в них сили отримати і т.п. Оскільки келім були малі, щоб вмістити те велике світло, яке прийшло в стані "добавки", тому що це світло було рівня ҐАР, а їх келім починалися від біни й униз. Тому вони не могли існувати, поки не прийшов новий МА й не поєднав їх з собою, тоді виросли ці келім і стали існувати, як написано про це у відповідному місці.

У келім ҐАР була сила отримати їх світло. Тобто саме їхнє світло, те, що було в них на початку їхнього утворення, тобто перше світло, згадане вище, у суміжному тексті. Але друге світло, що зветься додатками, не існувало також і в ҐАР, а отже - скасування ахораїм Аби ве-Іми і недолік НЕГІ де-кетер, що наводить рав вище.

Коли утворилися як "акудім"… і розділилися на десять некудім, це й був їхній вихід, і відразу померли, тому що спочатку прийшли всі світла та включилися в клі кетера Некудім. І це клі поки що вважається як акудім, тобто як парцуф САҐ, тому що є в ньому  бхіна бет де-ітлабшут. І є в ньому сутність світла озен, проте потім, через світіння єсоду АК, поширилися НЕГІ цього кетера в Абу ве-Іму, і повернулися Аба ве-Іма панім бе-панім, і ввійшли у зівуґ за суттю МАН нижньої гей, як «точка, яку взяв Аба», і стався великий зівуґ за суттю істаклут ейнаїм Аби ве-Іми одне в одне, як написано у відповідному місці. І тоді, коли поширилося це велике світло згори вниз, до келім де-Некудім, тобто поділитися на десять некудім, тому що кожне з келім складалося з десяти, як відомо, за принципом ШАХ (320) іскор, відразу розбилися і вмерли на зразок тих іскор, як коли б’є майстер по залізу, і вилітають іскри, і відразу гаснуть. І це – триста двадцять іскор, тому що кожен мелех складається з чотирьох бхінот: хохма і біна, тіферет і малхут. І в кожній бхіні було десять некудот, отже, сорок іскор для кожного мелеха, і їх вісім мелахім, отже, вісім раз по сорок, і це – ШАХ, і це сенс ШАХ ніцуцін, що згадуються в усіх місцях, як це буде ще описано у відповідному місці.

(Див. питання  16, 135, 136)

 

40) У принципі, було десять простих сутностей, і складалися вони з десяти, але ті не були помітні в них. А ҐАР, які були властивістю рахамім, були в змозі отримати світло Нескінченності, але коли воно прийшло до семи некудот, то вони скасувалися. Це і є померлі мелахім, тому що вони - дін, а  світло, котре прийшло, - рахамім, вони не могли отримати його, і оскільки не отримали життєву силу - померли. І тому потрібно виправлення, щоб зробили келім для кетера, і цим підсолоджується світло, яке приходить і проходить через екран; і ще - щоб стали помітні в ньому ті десять. І ці мелахім, вони нижче малхут де-Ацилут. І з них залишився тільки адар, тому що були захар і некева, і вони - тіферет і малхут.

Ор пнімі

40. Десять простих сутностей, і складалися вони з десяти, але ті не були помітні в них. Тобто, коли вони були в ҐАР де-Некудім попри те, що вже були в них встановлення ліній і десять келім, і означають вони, що включилася малхут у кожну зі сфірот, і стало десять келім для десяти світел. Проте оскільки вони були категорією рош, і екран в них діє знизу вгору, і тому вважається ще, що всі світла включені в клі кетера, як в акудім. І не видно в них десяти келім, тому що авіют не проявляється в дії знизу вгору, а це означає - до того, як світло облачається в келім, як відомо.

А ҐАР, які були властивістю рахамім, були в змозі отримати світло Нескінченності. Як написано в суміжному тексті, авіют, внутрішній зміст якого – властивість суду через включення малхут у кожну зі сфірот, ще непомітний в ҐАР, тому що немає ще властивості облачення в дії, а тільки в потенціалі, і тому вони – рахамім.

Тому що вони - дін, а  світло, котре прийшло, - рахамім, вони не могли отримати його. Як написано вище, келім були малими, тому що великі келім, що були в ґуфім трьох попередніх парцуфів АК, якими є клі кетера і клі хохми, бракували тут в ґуфі Некудім, адже почали зі сфіри даат і вниз, а це клі біни. І оскільки світло, що приходить до них, було рахамім, тобто світла ҐАР, що зветься світлом рахамім, які повинні облачатися в келім зхарім кетера-хохми, тому не могли отримати його.

Келім для кетера… приходить і проходить через екран. Йдеться про екран де-єсод Атіка, який встановився в Ацилуті, завдяки якому підсолодилось світло, як буде сказано про це у відповідному місці.

Щоб стали помітні в ньому ці десять. Оскільки завдяки станам ібур і єніка (вигодовування), зробилося встановлення ліній і десяти сфірот також і в ЗАТ, і тоді облачилося світло сутності в келім.

Нижче малхут де-Ацилут. Означає, що поширилися нижче парси де-Ацилут і вийшли за межі нової точки скорочення, що сталося в Некудім. І це було, як уже сказано, їхньою смертю.

Адар, тому що були захар і некева, і вони - тіферет і малхут. Означає, що його нуква була виправлена, як слід, і тому зберігся. І це сенс імені «новий МА», що пояснюється у відповідному місці.

(Див. питання 103, 137)

 

41) І ось кожна з цих десяти сфірот, зрозуміло, містила всі десять сфірот, але вся справа була в змішанні, як наприклад, якщо б вода і вино, й олія, і мед, і молоко й подібне до цього, були змішані разом, і влиті в одну посудину, і сім нижніх були як дінім (множ. до «дін»). А сенс той, що існування світу й усе, що відбувається в ньому, неможливі без судів і кліпот, і як сказано в мішні, «стягнути зі злочинців… і дати добру винагороду праведникам».

Ор пнімі

Містила всі десять сфірот, але вся справа була в змішанні, тобто завдяки скороченню НЕГІ і т.п. зробилося вже виправлення десяти келім, що означає, що змішалася бхіна далет з кожною зі сфірот через її з’єднання з бхіною бет. І тоді встановлюється екран і зівуґ в кожній зі сфірот до хохми і до ніквей ейнаїм. Проте це виправлення було тільки в ҐАР де-Некудім, але в ЗАТ Некудім попри те, що й там панувало поєднання бхіни бет з бхіною далет, тому що ті келім є келім дев’яти нижніх сфірт де-САҐ, у яких і була основна суть цього з’єднання, і там набула авіюту бхіна бет через силу світіння у внутрішніх ЗОН де-АК, як сказано вище, тому той подвійний авіют отримали першими сім нижніх (ЗАТ). Але були вони без виправлення, а тільки були перемішані разом одне з одним, як змішання рідини з рідиною, яке наводить рав, тобто не можна було визначити окремо дінім й окремо рахамім і подібне, а все було перемішане разом до невпізнанності. І з цієї суміші виникли там також і кліпот на зразок домішок золота й осаду вина, і також і вони перемішалися в тих келім невпізнавано, як він описує.

І потрібно тобі зрозуміти в усій цій справі, що хоч в авіюті, що в келім і є вся їхня велич і перевага, якими вимірюється вся висота їхнього рівня, але все це існує, якщо є в них виправлення екрана, який дорівнює мірі того авіюту. Але якщо немає в них виправлення екрана, гідного бути у зв’язку з тим авіютом, тоді перетворюється авіют, стаючи для них дінім важкими та гіркими, тому що відмінність властивостей є духовним роз’єднанням. І тому не можуть живитися від вищого світла життєвою силою для себе, бо тоді робиться авіют дінім і кліпот, тобто жорсткими шкідниками, аж поки не дістануть свого повного виправлення.

Існування світу й усе, що відбувається в ньому, неможливі без судів і кліпот, тому що поведінка світу відповідає задуму творіння, якою є – дати благо створінням, тобто для того, щоб дати добру оплату праведникам. І реалізація такої поведінки  є лише  роботою за принципом «одне проти одного утворив Всесильний». І тому підготовлено місце для дінім і кліпот.

 

42) Проте хоча й був дін внизу, у семи нижніх, але було все перемішане разом, як згадано, аби бути так, щоб не було в десяти сфірот жодного виправлення взагалі, тому, коли світло Нескінченності спускалося й пробивало їх згори вниз, спускалося це світло від кетера до хохми, а від хохми до біни, яка є третьою сфірою. Але коли поширювалося те вище світло, яке є повними рахамім і повним хеседом, то коли приходило воно до семи нижніх, які є дінім, і суди від цього збуджуються, не могли його отримати, тому що вони суперечні: це – хесед, а це – дін. І анулювалися вищим світлом і помирали. І це як сказано: «І помер Бела… і помер Хушам…»

Ор пнімі

Світло Нескінченності спускалося й пробивало їх згори вниз. Йдеться про нове світло, що спускається, і розсікає парсу, і стає світлом Некудім, як сказано в рава. А розсічення означає анулювання межі.

 

43) І тоді остаточно опустилися ці сім нижніх мелахім униз, у світ Брія, нижче за місце малхут Ацилута. І залишилося їхнє місце нижче сфіри біна вільним. І в той простір між сфірою біна та сімома цими мелахім вийшли ще сім інших сфірот, включених разом в образ людини, що складається з чоловіка і жінки, і це, за суттю, ЗОН. І називається він восьмим мелехом, ім'я якого Адар, а ім'я його дружини Мегейтавель, тому що Адар - це зеїр анпін, а Мегейтавель - це нуква.

Ор пнімі

Остаточно... нижче за місце малхут Ацилута, тобто нижче нової точки цимцума, де закінчується бхіна Ацилуту та починається місце світів відокремлення.

Залишилося їхнє місце нижче сфіри біна вільним, тому що ҐАР, які є КАХАБ, існували, і тільки мелахім, що від біни й нижче, розбилися, і залишилося порожнім їхнє місце. І це їхнє місце є позицією світу Ацилут після виправлення.

 

44) Якщо порахуєш ім'я від АБ, то виявиться, що вся бхіна АБ - це буква юд з імені АВАЯ, а САҐ - перша буква гей від АВАЯ, МА - буква вав, і БОН - остання буква гей. Якщо ж порахуєш ім'я тільки від САҐ, то вийде, що таамім САҐ - це буква юд, некудот - перша гей, таґін - вав, а отійот - остання гей. Якщо розділити також таамім, то буква юд буде в озен, перша гей - у хотем, буква вав - у пе й остання буква гей - в ейнаїм. Так тому, що в аїн є остання гей і перша гей.

Ор пнімі

44. Якщо порахуєш ім'я від АБ..., якщо ж порахуєш ім'я тільки від САҐ… І потрібно знати, що відношення таамім, некудот, таґін, отійот у чотирибуквеному імені відрізняється від відношення десяти сфірот або п'яти парцуфів у чотирибуквеному імені, бо згідно з десятьма сфірот кінчик юд визначається як кетер, а сама юд - хохма, гей - біна, вав - зеїр анпін, а остання гей - малхут. Але згідно з ТАНТА (таамім-некудот-таґін-отійот) визначається юд як таамім та кетер, перша гей - некудот та хохма, а вав - таґін та біна, нижня гей - отійот та ЗОН. Причина цього в тому, що чотири ступені ТАНТА являють собою тільки чотири величини, що слідують у порядку відходу світел з парцуфів до виправлення. Як пише рав вище (див. пункт 9), перше поширення від малхут рош у ґуф називається таамім, бувши прямим світлом рахамім, і це клі називається кетер, бо початок входження світел до ґуфа завжди в клі де-кетер. І він, кетер, називається юд де-АВАЯ, бо він - початок вбрання ґуф і келім, і тому відноситься до юд, яка є початком АВАЯ. І коли стоншується екран, що в клі де-кетер, і рівень все зменшується чотирма стадіями, аж доки остаточно не зникає у створювачі, то всі ті чотири рівні називаються словом некудот, бо ж утворюються під час відходу світел до створювача, і тому вважаються відбитим світлом і дін. І називаються хохма, бо вища сфіра в них - хохма. І три рівні: біна, зеїр анпін і малхут - включені в цю вищу. І називаються першою гей імені АВАЯ, тому що вони є бхіною дін, а бхіна дін завжди вважається нуквою, яка є гей де-АВАЯ. І решімот, що залишаються після відходу світла таамім, називаються таґін, тому що вони покривають келім під час відходу їхніх світел, подібно до таґін, коронок над буквами, і вони називаються біна, бо приходять від прямого світла й рахамім, і вони є ҐАР. Але у зв'язку з тим, що вони перебувають у стані істалкут, вважаються біною, яка є бхіною нукви де-ҐАР. І решімот від світла некудот, після їхнього відходу, називаються «отійот», це категорія келім. Оскільки вони приходять від відбитого світла й дін, і є також станом істалкут, тому вважаються келім. І називаються також бхіною ЗОН через те, що світло ЗОН, які є ВАК, - це світло келім.

І ось ти бачиш, що як решімот де-таамім, що звуться таґін і біною, так і решімот де-некудот, що звуться отійот, вони є категоріями істалкут й ахораїм, але решімо де-таамім  є бхіною ҐАР і тому і зветься біною, і вона також є вав де-АВАЯ, тобто вав у рош, але решімо некудот, оскільки вони є бхінот ВАК, називаються ЗОН і отійот, і вони є останньою гей де-АВАЯ.

І ось рав бажає тут вказати на стан і ступінь позиції парцуфа Некудім між парцуфами АК, також на порядок спуску з них і зв’язок з ними, і тому впорядкував нам з самого початку п’ять парцуфів відповідно до чотирибуквеного імені, і каже, що АБ, який є парцуфом хохми АК, є юд де-АВАЯ, а САҐ, який  є парцуфом біни де-АК, є гей де-АВАЯ. І після того, як ми взнали, що САҐ є бхіною гей де-АВАЯ, ділить нам також сам САҐ відповідно до ТАНТА, що в ньому, так, що порядок його відрізняється від порядку п’яти парцуфів, але є між ними близький зв’язок, як ми пояснили вище.

Якщо розділити також таамім… Ось це поділення зробилося після підйому світел від НЕГІ де-АК у вигляді МАН до таамім де-САҐ і до ніквей ейнаїм де-рош таамім, що спричинило там поділення десяти сфірот де-рош САҐ на дві бхіни в ніквей ейнаїм через екран і місце зівуґу, що піднялося туди. І тому місце від ніквей ейнаїм і вище зробилося рош, а від ніквей ейнаїм і нижче зробилося ґуфом, і виходить, що озен, хотем і пе, що там, вийшли  з рівня рош на рівень ґуф.

Буква юд буде в озен, перша гей - у хотем, буква вав - у пе й остання буква гей - в ейнаїм. Як з’ясувалося в суміжному тексті, все це спричинило підйом світел НЕГІ де-АК у ніквей ейнаїм, тому що тоді були Некудот де-САҐ, які є чотирма рівнями: хохма, біна, зеїр анпін і малхут, які утворилися в САҐ після очищення екрана кетера де-ґуф САҐ, що звуться таамім, поширювалися вниз від табура внутрішнього АК. І світили вони внутрішнім ЗОН, що там, і виходить два види світел, які є некудот де-САҐ і внутрішні ЗОН змішані одне з одним так, що бхіна САҐ є бхіною бет, а перша гей де-АВАЯ і внутрішні ЗОН є бхіною далет і нижньою гей де-АВАЯ. І там з’ясувався сенс підйому цих двох геїн (гей у множині) у вигляді МАН в ніквей ейнаїм і справа їхнього поділу на два ступені. І це те, що він каже, що остання гей піднялася в ніквей ейнаїм, тобто через її поєднання з першою гей. І тому АХАП вийшли назовні з рош, тому що ці АХАП є юд-гей-вав, тобто вважаються нижньою рош, у якій є десять повних сфірот, крім останньої гей, якої бракує їм  через те, що залишилася в ніквей ейнаїм.

І це те, що він каже: юд-гей-вав в АХАП і остання гей в ейнаїм, тому що зараз поділився рош таамім на двоє рашім, де остання гей залишилася в першій рош, що є ґальґальтою ве-ейнаїм, а в другій рош є не більше, ніж юд-гей-вав, де юд-гей є КАХАБ, вав – це ХАҐАТ НЕГІ, як відомо, а малхут, яка є нижньою гей, відсутня в другій рош.

І для того, щоб зрозуміти ці два рош, потрібно вивчити їх на основі парцуфа Некудім, який утворився завдяки цьому зівуґу ніквей ейнаїм, тому що в цьому місці, де стався зівуґ, яке є рош САҐ, воно саме не змінилося через поділення, що сталося в ніквей ейнаїм. А тільки той рівень, який вийшов з цього зівуґу де-ніквей ейнаїм, саме він дістав усі ті зміни, якими розділилися через підйом нижньої гей у ніквей ейнаїм, і цей рівень, який вийшов звідти, називається світом Некудім.

І знай, що в тому світі Некудім слід розрізняти троє рашім, і всі три вони є лише десятьма сфірот одного рош в плані того, що було перед підйомом МАН у ніквей ейнаїм. І слід тобі пам’ятати порядок підйомів світел до зівуґу двох парцуфів АБ і САҐ, що було до цього, тому що після відходу світел з верхнього парцуфа піднімаються двоє вищих решімот для зівуґу у вищому рош, бо звідти народжується нижній, і вони вважаються захаром і некевою, які здійснюють спочатку два зівуґи в рош вищого і включаються одне в одного. А звідти вони спускаються і поширюються на своє місце в ґуфі вищого, що відноситься до них, і знову розширяються там самі на рош і ґуф (ч. 3, гл. 4, п. 50).

І виходить, що після того, як піднялися решімот некудот де-САҐ з нижньою гей у ніквей ейнаїм рош де-САҐ і включилися там у два зівуґи, повернулися на свої місця в табур де-АК і розширилися там у рош і ґуф, як у зівуґах, які здійснювали в рош, тобто в місці ніквей ейнаїм. І вже з’ясувалося, що екран ніквей ейнаїм стоїть у табурі, тобто в місці парси, що встановлена там, і виходить, що рош цього парцуфа вийшла з табура і вгору до хазе де-САҐ, і в ньому тільки дві сфіри - ґальґальта та ейнаїм, при чому нижня гей, вона в цих ніквей ейнаїм. І це є перший рош, що в парцуфі Некудім, і вважається як РАДЛА («невідомий рош») де-Ацилут, тому що не приєднується зовсім до парцуфа Некудім, а є вищим коренем парцуфа ніквей ейнаїм.

І ось три сфіри рош: озен, хотем, пе, які виникли зі ступеня першого рош, оскільки вони перебувають нижче його екрана, вони включають у себе двоє рашім, тому що вони вважаються трьома сфірот АХАП у тому сенсі, чого бракує в першому рош, що зветься ІШСУТ. Але щодо самих себе є в них десять повних сфірот - ҐЕ і АХАП. І вони називаються ҐАР де-Некудім, що стоять від табура й униз де-АК. І вони є суттю Некудім, у яких ведуться ті два зівуґи катнуту й ґадлуту, коли в катнуті є нижня гей в ейнаїм того рош, а три сфіри АХАП вважаються нижнім рош і категорією ХАҐАТ по відношенню до вищого, який є другим рош, тому що він нижче за його ніквей ейнаїм. А в стані ґадлуту спускається нижня гей у пе, тобто в малхут, яка включає в себе всі троє рашім. І тоді приєднуються ґальґальта ве-ейнаїм, які є другим рош, до АХАП, які є третім рош, і стали єдиним рош. Отже, з десяти сфірот одного рош утворилися троє рашім, де перший рош, який є ґальґальта ве-ейнаїм, називається ІШСУТ і вважається ще бхіною таамім, а не Некудім. А другий рош є ґальґальтою ве-ейнаїм ҐАР де-Некудім, які є АХАП, яких бракувало в Ісраель, Саба і Твуна, і щодо самих себе є в них десять сфірот. А третій рош - це АХАП, яких бракує в другій рош, і стали стосовно себе третім рош. А другий рош є кетером Некудім, а третій рош – хохмою і біною Некудім. І нижня гей, вона в ейнаїм другої рош, а юд-гей-вав містяться в третій рош, а в зівуґу ґадлуту, який з’єднує їх разом, коли нижня гей спускається в пе третьої рош, і двоє нижніх рашім стають одним рош, тоді є в них ім’я АВАЯ у своєму порядку - юд-гей, вав-гей, тому що нижня гей повернулася на своє місце.

В аїн є остання гей і перша гей, тому що весь цей парцуф Некудім, що зветься світлом ейнаїм, походить від некудот де-САҐ, які піднялися й відійшли від НЕГІ де-АК і зробилися МАН у ніквей ейнаїм. Отже, ейнаїм є першою гей де-АВАЯ, тому що некудот де-САҐ є першою гей, як сказано в словах рава. А остання гей, яка піднялася з ними разом у ніквей ейнаїм і зробилася також бхіною ейнаїм, отже, ейнаїм, вони є останньою гей де-АВАЯ. Отже, ми вчимо, що екран, що в ніквей ейнаїм, є подвійним екраном, складається з двох геїн разом. І вже з’ясувалося, що це корінь поєднання властивостей рахамім і дін, яке спочатку утворилося з’єднанням двох геїн, першої гей і нижньої гей, в ніквей ейнаїм.

 

45) І це сенс того, що написано в «Тікунім»: "ані яшена" (я сплю) відповідає останній гей, тому що в скасуванні світла Некудім «ані яшена» - від слова "шейна" (сон), також в «ані яшена» - букви слова "шнія" (друга), тому що хохма - це перша гей, і вона друга після кетера, бо ж відомо, що таамім - це кетер, а некудот - це хохма, а таґін - біна, і отійот - сім нижніх, тому що аїн (око) - бхіна хохма, яка є некудот. І це сенс того, що мудреці громади  називалися очима громади. Подібно до написаного: "І буде, якщо від очей громади і т.п."

Ор пнімі

"Ані яшена" відповідає останній гей, тому що в скасуванні світла Некудім «ані яшена»... Тому що основне в розбитті келім було від останньої гей, і від цього походить для неї стан «сну», і тому вказує на «сон» остання гей.

Хохма - це перша гей..., а некудот - це хохма. Як написано вище, коли світла, які піднялися як МАН від НЕГІ де-АК, включають у себе всі некудот де-САҐ, які від хохми й нижче з ЗОН де-АК, і відомо, що парцуф називається на ім’я вищої сфіри, тому називаються некудот іменем хохми.

 

46) І ці некудот є категорією мелахім, які царювали в країні Едом і померли, як пояснимо далі. І це сенс слів: "І земля була "тогу ва-вогу" (пустельна й хаотична), бо земля - це остання гей, яка є бхіною аїн, як сказано. І це вона була "тогу ва-вогу", що означає смерть мелахім, аж поки не приходить їхнє виправлення, і тоді сказано: "Нехай буде світло, і стало світло". І це: "Відкрий очі свої та побач наше спустошення".

 

47) І щоб зрозуміти цей уривок, з'ясуймо суть сказаного, що некудот усього дев'ять: камац, патах, цейре, сеголь, шва, холам, шурук, хірік, кібуц. Але серед них також є поділ на верхні, до яких належить оголос холам, середні, як шурук, та всі решта - нижні, місце яких під літерами. Згодом буде з’ясовано все це.

Ор пнімі

Верхні, до яких належить оголос холам, середні, як шурук, та всі решта - нижні. Адже три світла використовувалися в Некудім.

Перше - це гевель табура, яке є пе першого рош, званого ІШСУТ, і це світло називається холам, що світить над буквами, і це тому, що перший рош не вважається справжнім світлом некудот, а лише коренями. І навіть у час ґадлуту не з’єднується в одне зі своїм АХАП, які є ҐАР де-Некудім.

Друге світло є гевелем єсоду, який є внутрішніми ЗОН, що світять для ҐАР де-Некудім: вав – для Іми, юд – для Аби. І це світло називається шурук, тому що світить всередині келім Аби ве-Іми.

І третє світло – це світло, що дається з пе де-Некудім і вниз, у ЗАТ де-Некудім, які продовжуються від парси завдяки зівуґу ґадлуту. І тому вони є нижніми некудот, що під буквами, тобто продовжується з-під келім вищого, тому що парса є кінцем сіюму пальців раґлін де-САҐ де-АК.

(Див. питання 18)

 

48) Отже, усі сім останніх некудот (оголосів) є формою юдін (множ. до «юд»), крім двох перших некудот, які є камац і патах, котрі є двома буквами вав і юд. І річ у тім, що якщо порахувати всі юдін, які є в семи цих некудот, їх тринадцять юдін, і ґематрія сто тридцять, як ґематрія слова аїн, що вказує на те, що з аїн вийшли некудот, і залишився камац-патах, які є юд і два вав, які є ґематрією двадцять два. І це сенс двадцяти двох букв, з яких утворені келім Некудім.

Ор пнімі

Сім останніх некудот є формою юдін, крім двох перших некудот. Адже камац і патах, як пише рав, є коренем усіх некудот, бо камац - це кетер, а патах - хохма. І вже відомо тобі, що ҐАР де-Некудім поділяються на ґальґальта й ейнаїм, що звуться кетером, і на АХАП, які вийшли за межі цього кетера, звані хохма й біна. І справа цього поділення полягає у двох гей, які з’єдналися разом і піднялися в ейнаїм, і через це розділилися десять сфірот де-рош Некудім за принципом нижньої гей в ейнаїм, а юд-гей-вав – в АХАП. Означає це, що екран бхіни бет де-ітлабшут, який є першою гей, називається тут вав, тому що є захаром, а остання гей, що з’єдналася з цим вав, що в ніквей ейнаїм, є бхіною некуда, що всередині вав, тому що некуда вказує на властивість суду за сенсом «чорна точка, у якій зовсім немає білини». Проте поєднання точки з вав у ніквей ейнаїм утворює там не шурук, а лише камац, тому що вав покладена, і під нею – точка, що є, за сенсом, небосхил та іскра. А смисл цього такий: через те, що АХАП виходять назовні через це поєднання небосхилу з іскрою, тому називаються камац, що означає стиснення, закупореність, утворені через підйом і приєднання нижньої гей в ейнаїм. Адже юд-гей-вав, що світять тепер в АХАП, вони у стисненні та закупоренні, бо страждають від двох причин. Одна - це те, що весь їхній рівень – це бхіна алеф, тому що вони є некевою кетера. І повинні отримати світіння ҐАР від захара, яким є кетер. Проте через камац, що в клі кетера, уже не вважаються рівнем рош і не можуть включитися в захар, що в кетері. А друге - те, що стали бхіною ґуф, тому стоять ці хохма й біна в стані ахор бе-ахор.

Але самі, як такі, вони є бхіною юд-гей-вав, як сказано вище, тобто юд-гей-вав в АХАП. І є в цьому великий сенс, тому що вказує нам цим, що нижня гей, яка є точкою під патахом, що в ніквей ейнаїм, яка утворює там камац, не спустилася звідти до АХАП. А тільки небосхил, який є лінією, що над точкою, і він, як патах, тільки сам спускається до АХАП, не беручи з собою нічого від точки, тобто від нижньої гей, крім екрана, що в пе, і це лише – вав без точки, що включена в нього в ніквей ейнаїм.

І ось з’ясувалося, що екран, що в клі кетера Некудім, включає в себе патах і точку, що за сенсом є небосхил та іскра, тобто форма камаца. А екран, що в клі хохми й біни де-Некудім, є лише поширенням патаха, включеного в камац, що в ніквей ейнаїм, тобто в клі кетера, і не має він від точки нічого.

Але під час зівуґу АБ-САҐ, що спричиняє спуск нижньої гей з ніквей ейнаїм у місце пе, як і на початку, виходить, що камац, що в клі кетера, спускається та з’єднується з клі хохми й біни, де був лише патах. І цим зробилася «птіха» - відкриття очей, тому що місце зівуґу, яке було в ніквей ейнаїм за сенсом камаца, що закупорював світла, які розкрилися навстіж, тому що повернулися АХАП в рош. Адже тоді спустилося світло до семи нижніх сфірот де-Некудім. І ось ти бачиш, як з зівуґу камаца й патаха утворилися всі інші некудот.

І з’ясувалося, що після спуску камаца в місце пе, тобто завдяки зівуґу ґадлуту, тоді виникли сім нижніх, і виходить, що сім цих некудот утворилися  з тієї точки, що в камаці. Адже поки ця точка була включена в ніквей ейнаїм і в пе Некудім, існував тільки патах, і тоді не могли сім некудот (оголосів) поширитися з пе донизу, тому що тоді самі АХАП були категорією ґуф, а патах, що в пе, був у стані малхут де-малхут, що зветься табур. Але після спуску нижньої гей в місце пе, відкрилися світла семи нижніх і вийшли у свої місця. Адже вся перевага ЗАТ походить від точки, і тому вказує на них форма юдін, тобто лише точок, адже не походять від небосхилу, який є патахом, а від іскри, як уже пояснено.

І це те, про що говорить рав: «Усі сім останніх некудот є формою юдін, крім двох перших некудот, які є камац і патах, котрі є двома буквами вав і юд», і це з вищезгаданої причини. Адже букви вав, що є сенсом патаха, включені лише в кетер і хохму, вав з точкою в кетері, що є формою камаца. І окремий вав у хохмі, що є формою патаха. Але в ЗАТ є лише точка, тому що звідти вони походять.

З аїн вийшли некудот, тобто, як сказано в суміжному тексті, що через спуск нижньої гей з ейнаїм виникли всі некудот.

Двадцять дві букви, з яких утворені келім Некудім. Келім називаються буквами, а кількість двадцять два включає всі види келім, що в реальності, як відомо. І вже з’ясувалося, як від зівуґу камаца й патаха утворилися всі ЗАТ. І також вийшли в них тоді нові келім, звані келім де-ахор, як написано у відповідному місці.

 (Див. питання 118)

 

49) І не слід дивуватися, чому записані та вказуються келім у двох некудот, перших за всіх і найкращих. Адже справа в тому, що з цих двох перших некудот, якими є кетер і хохма некудот, як відомо, з них утворені келім для інших, і саме вони породили й вивели келім для сфірот, що під ними. І ще є другий смисл згідно з тим, як відомо, що сім нижніх некудот є сімома мелахім, що померли, але перші не померли, і відомо, що смертю є розбиття клі, тому сім інших некудот залишилися без клі, лише одне світло, що є некудот. Але перші, які не померли й залишилися зі своїми келім, там світла зникають, і облачаються в келім, і називаються іменами келім, якими є двадцять два світла, на які вказують камац і патах, як згадано.

Ор пнімі

49. Перші не померли, а повернувся камац у ніквей ейнаїм, як це було раніше, і тому патах залишився знову сам у клі де-хохма, тому що коли вони на своїх місцях, як були на початку їхнього утворення, визначаються як келім де-панім, щодо яких не діє скасування й розбиття.

 

50) Отже, камац, як відомо, вказує на кетер, а кетер - це таамім, патах вказує на хохму, і це - некудот. Тому й називаються ці двоє некудот камац і патах, оскільки вони вказують на сказане вище. Річ у тім, що весь той час, коли виходили тільки таамім парцуфа САҐ, що є світлами АХАП, були ці світла поки що закупорені та стиснуті, і коли прийшли некудот, які є хохмою, котра є патахом, і це бхіна аїн, тоді вони відкрилися в розкритті очей, як згадується в «Тікунім». І це сенс оголосу патах. Але на початку, у стані таамім, якими є кетер, котрий є камацем, тому що світла були «кмуцім» (стиснуті) і закупорені.

Ор пнімі

Патах вказує на хохму, і це - некудот, тобто некудот, що означає сім нижніх сфірот, виникли з цього зівуґу «камац-патах», які є кетером і хохмою. І тоді виходять і розкриваються некудот де-САҐ, як буде описано далі.

Таамім парцуфа САҐ, що є світлами АХАП.., і коли прийшли некудот… відкрилися в розкритті очей. І потрібно тобі зрозуміти тут ту зворотність, що сталася з причини підйому нижньої гей в ейнаїм, коли некудот передували таамім, тому що основне розрізнення між таамім і некудот - те, що таамім де-САҐ, які до табура, не з’єдналися з нижньою гей, тобто з внутрішніми ЗОН де-АК. І некудот де-САҐ, які є дев’ятьма нижніми від хохми й нижче, з'єдналися з нижньою гей і піднялися як МАН в ейнаїм. І ось тут, у парцуфі, який утворився з цього зівуґу ніквей ейнаїм, сталося навпаки, тому що некудот, тобто поєднання першої гей з нижньою гей, сталося в ніквей ейнаїм, а таамім, тобто перша гей, яка не з’єдналася абсолютно з нижньою гей, вийшла в АХАП. І опинилися некудот вгорі, у ніквей ейнаїм, а таамім внизу, в АХАП, що протилежно їхній позиції в САҐ, де таамім були вище табура, а некудот були нижче табура. Проте насправді це поки що не називається виходом у некудот, тому що поки некудот стоять у ніквей ейнаїм, вони не розкриті назовні, тому що вони там у стані камац. Але потім, завдяки зівуґу АБ-САҐ, коли некудот виходять з ейнаїм у пе, під таамім, а це означає, що некуда, яка злита з патахом, відокремилася й відділилася звідти, і залишилися ейнаїм лише як патах, без некуди. І тоді розкриваються очі й АХАП повертаються в рош, а ЗАТ приходять на свої місця.

І це слова рава, що «весь той час, коли виходили тільки таамім парцуфа САҐ, були світла закупорені». Тобто весь час, коли нижня гей була в ейнаїм, коли не могли вийти некудот, а тільки лиш таамім у вигляді юд-гей-вав, чистих від нижньої гей, тоді були світла закупорені й стиснені. «І коли прийшли некудот, які є хохмою, котра є патахом, і відкрилися в розкритті очей», тоді спустилася некуда, злита з патахом, який в ейнаїм, і розкрилося назовні світло некудот де-САҐ, які є хохмою.

 

51) І повернемося до змісту уривка "Розплющ очі", бо коли прийшла бхіна "очей", які є некудот, то говориться: "Розплющ свої очі", - бо тоді були з розплющеними очима. І вже з'ясовано, що всі ці бхінот - вони на ім’я САҐ, і це ім'я вказує на біну, що є вищою ґвурою, від якої залежать дінім, обмеження. Тому в цій бхіні САҐ відбулося анулювання мелахім. І також особисто в самому САҐ є бхіна таамім, і також і вони називаються АБ, хоча й перебувають у САҐ, але некудот САҐ є основними в самому САҐ, бо вони є САҐ де-САҐ, і саме там були анулювання й смерть. Як написано: "Усе разом - САҐ", - бо в імені САҐ було все анулювання. І сам САҐ вказує на те, що він від слів «насоґу ахор» (відступили назад), що є анулюванням мелахім.

(Див. питання 21, 22)

 

52) Також і аїн, око, називається на ім’я САҐ, як і АХАП, і це стосується того, що адже коли були три згадані бхіни, тобто АХАП, які є таамім, був там їхній САҐ бхіною АВАЯ, що й є САҐ: юд-гей-вав-гей. Проте щодо аїн, який є бхіною некудот, він є САҐ трьох парцуфів Ек’є, що за гематрією також САҐ. І це є той САҐ, який в аїн.

 

53) Отже, кожна Ек’е з цих трьох бере всі двадцять дві літери, на які вказують камац-патах, щоб зробити з них келім за допомогою споглядання аїн в них. Таким чином, кожне ім'я Ек’е з них містить усі двадцять дві букви. У результаті три імені Ек’е з тричі двадцятьма двома буквами з сумарним 1, мають загалом числове значення сто тридцять, у гематрії - аїн. Ось так ім'я САҐ вказує також на око.

(Див. питання 10)

 

54) І це означають слова "Розплющ очі свої й дивися", тому що в АХАП тричі міститься САҐ, у гематрії "пках" (розплющ) з сумарним 1, а після них бхіна ейнаїм. І це - "розплющ очі свої", тому що три цих Ек’е, що в ейнаїм, - це Ек’е з наповненням юдін, їхня гематрія куф-самех-алеф, 161, як гематрія "ейнейха" (твої очі), сто шістдесят з сумарним 1. І це: "І бачив нашу спустошеність", бо було тут велике спустошення й анулювання мелахім.

Ор пнімі

"Розплющ очі свої й дивися", тому що в АХАП тричі міститься САҐ, у гематрії "пках" (розплющ) з сумарним 1, а після них бхіна ейнаїм. Означає, що це - молитва, щоб виправити порядок, щоб юд-гей-вав, таамім були вгорі, а САҐ, що в ейнаїм, що є з'єднанням двох геїн, що там, спуститься вниз, нижче за таамім, бо тоді, після спуску точки, злитої з патахом, що в ейнаїм, і залишається патах без з'єднання з нижньою гей. Тоді відкриваються очі за сенсом патах. І це те, що він каже, «а після них бхіна ейнаїм», тобто після таамім, на яких вказується в гематрії «пках».

І це: "І бачив нашу спустошеність", бо було тут велике спустошення й анулювання мелахім. Адже поверненням до попереднього порядку, як у суміжному тексті, коли спуститься нижня гей донизу, а юд-гей-вав повернуться вгору, виправляється "велике спустошення", що сталося внаслідок розбиття келім, тобто з усім виправленням келім, яке є в нас нині у світі виправлення.