Вчення про десять сфірот

Частина шоста

  Внутрішнє споглядання

 

Слід знати, що світ Некудім - це перший корінь, з якого походять світи АБЄА, тому що тут встановлено й укорінено сполучення властивостей рахамім і дін за принципом першого початку. Це - сенс десяти речень, якими створено світ, які означають десять келім для облачення вищого світла, як уже докладно написано про це вище, на початку четвертої частини. Але в трьох попередніх парцуфах АК було тільки одне речення, а це означає, що вище світло облачалося тільки в одне клі, зване малхут, а дев’ять сфірот, що передували малхут, були повністю чистими від властивості клі.

І тому маємо добре зрозуміти перебіг питань, наведених у словах рава в цій частині. І як вони походять, бувши пов’язаними причинно-наслідковим порядком, з трьох попередніх парцуфів. І спочатку з’ясуємо порядок утворення цього парцуфа Некудім від його вищого парцуфа, званого САҐ де-АК.

(Див. питання 88, 89)

 

1) Уже з’ясувалося, що основним чинником виникнення кожного нового парцуфа є справа бітуша навколишнього і внутрішнього світел одне з одним, тому що цей екран і відбите світло, що вгорі, притягує й облачає внутрішнє світло парцуфа, і ось у тій мірі, якою він облачає та притягує внутрішнє світло, він виштовхує з парцуфа навколишнє світло, що належить цьому парцуфу. І цей бітуш (зіткнення задля скасування іншого) навколишнього світла очищає екран від його авіюту так, що піднімає його до його кореня, тобто очищає його повністю від авіюту ґуфа аж поки урівнюється з малхут де-рош того парцуфа. І це визначається, що екран піднімається та включається в екран, що в малхут де-рош, у зівуґ знизу вгору, який там, і тоді поновлюється екран ґуфа з новим авіютом, що піднімає новий рівень десяти сфірот з рош-тох-соф. І цей новий рівень визначається як новий парцуф і син щодо попереднього парцуфа, і в ньому відбувається очищення та новий зівуґ, як сказано вище (ч. 3, відповідь 210). І те світло нового парцуфа, що народився, є частиною навколишнього світла вищого парцуфа, тому що навколишнє світло розкривається тільки утворенням парцуфів і душ нижніх. Так, як сказали мудреці, що син Давида (Машіах) прийде тільки коли закінчаться всі душі, що в тілі, що означає – уся скарбниця душ, включених у вище загальне навколишнє світло. І це й є суть бітушу навколишнього світла у внутрішнє, бо це й є спосіб його розкриття, як пояснено.

І ось ти знаходиш, що екран ґуфа, який є екраном табура, є головним діячем в утворенні нижнього, тому що він є тим, хто піднімається включитися у вищий зівуґ рош, і він піднімає решімот десяти сфірот, що залишаються після відходу світел ґуфа вищого до створювача, яким є малхут де-рош. Як написано в частині 4, у відповіді 210, дивись там докладно. А сенс справи в тому, що в духовному завжди приховання й розкриття йдуть разом, як одне, і в кожному місці, де ти знаходиш приховання, знай, що саме там також і місце розкриття, і вони тримаються одне за одного, як гніт і полум’я у свічці. І все вкриття і зникнення є єдиною підготовкою для розкриття, так що без того укриття не було б жодної можливості тому розкриттю, як немає існування для світла свічки без гноту.

І вже відомо тобі, що екран цього табура при його першому існуванні, тобто в першому парцуфі АК, був єдиним чинником існування темряви й порожнього простору у світах, і вся відмінність його від світу Нескінченності, що наповнював усю реальність, і між парцуфом АК у тому, що той є тільки тонкою лінією світла і виник з причини цього екрана табура, який став на заваді вищому світлу, і не дав йому поширитися і наповнити всю реальність за своїм законом, і утворив кінець і завершення  для вищого світла в центральній точці, як докладно описано все це в попередніх частинах. І незважаючи на те що затримку вищого світла і удар в нього зробив екран в малхут де-рош, проте відомо, що екран де-рош перешкоджає вищому світлу лиш тільки потенційно, тому що й облачення зовсім не відбувається в рош, а тим більше перешкоджання облаченню. А все, що записано «в потенціалі», з’являється та розкривається в ґуфі «в дії», і облачення, яке утворилося у відбитому світлі де-рош, тобто на дев’ять перших сфірот, розкривається в перших дев’яти сфірот ґуфа, місце яких називається «від пе до табура». А утримання й відштовхування, що сталося в рош, розкривається в малхут де-ґуф, місце якої називається від табура до сіюму раґлаїм, так що від сіюму раґлаїм і вниз робиться абсолютна темрява, тому що припинилася там уже лінія світла, що протягується від Нескінченності. І відомо, що точка цього сіюму була тоді у вигляді олам а-зе, тобто буквально нашої земної кулі, за сенсом написаного «І стоятимуть ноги Його на Оливній горі».

(Див. питання 90, 121, 122)

 

2) І ось з’ясувалося, що вся властивість дін - суду, яка існує в реальності, вся вона пов’язана і запечатана в екрані табура в його першому проявленні, яким є перший парцуф де-АК. І тому утворився там сильний бітуш між навколишнім і внутрішнім світлами, тому що внутрішнє світло, що облачилося в акудім цього парцуфа, було дуже малим порівняно з вищим світлом, що залишилося назовні і яке є всім попереднім світлом, яке наповнювало всю реальність, і зветься навколишнім світлом відносно того парцуфа. А місце бітушу було в екрані табура, тому що якби не той екран, навколишнє світло увійшло б у пніміют реальності, як і раніше. І це спричинило очищення екрана й відхід світел акудім першого парцуфа де-АК, який називається парцуфом Ґальґальта. І екран з усіма решімот, що залишилися від десяти сфірот, піднялися та включилися в зівуґ малхут де-рош цього парцуфа, за винятком останньої бхіни, яка не залишає решімот, як відомо.

І ось зівуґ утворився там на решімо вищої бхіни, включеної в екран, що є решімо бхіни ґімель, тому що решімо бхіни далет зникло, оскільки вона є останньою бхіною. І тому відбувся там зівуґ на бхіну ґімель і утворився рівень хохми силою підйому малхут у хотем через її взаємовключення з екраном табура, що включає в себе тільки бхіну ґімель, як відомо. Як сказано вище, у частині третій, у відповіді 210. І з’ясувалося там, що після того, як дався взнаки авіют, що в решімот екрана табура, які приходять від авіюту ґуфа, відразу ж спускаються з рош у ґуф, і це – бхіна ґімель ґуфа, що зветься хазе. А від хазе й вище утворює через зівуґ з вищим світлом десять сфірот де-рош до пе вищого парцуфа, а від хазе й нижче поширюється в десять сфірот тох і соф ґуфа, що завершується в місці табура вищого, тому що не може поширюватися нижче парцуфа, оскільки бракує бхіни далет, а нижче табура - це місце бхіни далет.

 

3) І ось ти бачиш, що цей екран табура, що перешкоджає навколишньому світлу першого парцуфа АК, не даючи йому поширитися від табура й нижче через силу бітушу, який навколишнє світло здійснює на нього, набуває тепер здатності продовжити й облачити повний парцуф з рош-тох-соф. Адже саме сила приховання перетворилася та стала силою розкриття. І ще не зупинилася справа на цьому, але й екран табура цього другого парцуфа де-АК очистився також від сили бітушу навколишнього світла в нього настільки, що піднімається та включається в зівуґ рош того парцуфа, і також і він поновлюється там, як нова авіют бхіни бет, тому що також і тут зникає остання бхіна, бхіна ґімель, і не залишає від себе решімо. І після того, як дається взнаки авіют ґуфа, що в екрані, він спускається в місце бхіни бет ґуфа, і це – на рівні хазе його вищого парцуфа, тому що табур цього парцуфа АБ є бхіною ґімель, як сказано вище, що в другому парцуфі АК вже немає зовсім бхіни далет, і тому його хазе стоїть в його бхіні бет. І тому спускається новий рівень, що утворився з нього, у місце його хазе. А від хазе й вище виводить десять сфірот де-рош, а від хазе й униз – десять сфірот де-ґуф з тох і соф. І цей парцуф є парцуфом третім де-АК, що зветься САҐ де-АК. І отже, знову те ж саме, коли сила приховання перетворюється та стає силою розкриття, тому що екран де-табур, який заважав навколишньому світлу парцуфа АБ і не давав йому поширитися анітрохи нижче за себе, ось тепер поновився та поширився в повний парцуф з рош, тох і соф.

 (Див. питання 123)

 

4) Проте поняття екрана табура не має на увазі виключно точку табура, а всі десять сфірот сіюму, що в ньому, а точка табура, вона лише сила сіюму щодо кетера, хохми й біни, і за нею є ще дві точки: точка єсоду і точка сіюму раґлін, де точка сіюму для зеїр анпіна - у точці єсоду, а сила сіюму для малхут - у точці сіюму раґлін. І всі вони включені в екран табура. І пам’ятай це, тому що все це місце, що зветься від табура до сіюму раґлін є лише однією нижньою сфірою ґуфа, що зветься малхут, на яку було перше скорочення. І на неї впроваджено екран, що затримує та відштовхує вище світло, щоб не облачалося в неї, і оскільки вище світло включає в себе десять сфірот, тому також і екран, що в цій малхут, включає також десять сил сіюму на десять цих сфірот. А продовження цих десяти сил сіюму називається – від табура й униз. І з цього зрозумій, що вся справа бітушу навколишнього світла у внутрішнє світло, який все більше розширює межі екрана табура описаним вище способом, усе це сказано щодо того місця, що від табура й нижче.

 (Див. питання 124, 125, 138)

 

5) Однак згідно з усім цим слід, проте, зрозуміти те, що наведено в кількох текстах, що місце МА і БОН - від табура й униз парцуфа. І також поняття п’яти сфірот ТАНГІМ парцуфа, місце яких від табура й нижче кожного парцуфа. І згідно зі сказаним вище, є там лише одна сфіра, якою є сфіра малхут.

А справа в тому, що вже пояснив нам рав у кількох місцях, що не існує малхут без НЕГІ за сенсом написаного «три отари овець розташувалися при ньому». А сенс цього той, що з’ясувалося вище, що три сфіри, год, єсод, малхут, вони всі є лише поширенням одного клі малхут, адже в самій клі малхут є три сфіри - год, єсод і малхут. Також відомо, що в ахораїм вважаються нецах і год однією сфірою і включені одна в одну без жодної відмінності й розрізнення між ними. І вважаються тому всі ці чотири сфіри, нецах-год-єсод-малхут, однією тільки сфірою малхут, але коли приходить до них світло у вигляді панім, відокремлюється тоді нецах від году, і видно тоді величину переваги году, і вважаються вони двома роз’єднаними сфірот, і навіть тоді, оскільки колись з’єдналися чотири сфіри, більше не відокремлюються, а визначається тоді, що нецах включає в себе чотири сфіри НЕГІМ як праву сторону, а год включає чотири сфіри НЕГІМ як ліву сторону. І ось ти бачиш, як завжди існує в малхут чотири сфіри - нецах, год, єсод і малхут. І згідно з цим знай, що попри те, що насправді все це місце, що від табура й нижче де-АК, є тільки сфірою малхут, разом з цим є там чотири сфіри НЕГІМ.

І повинні ми ще з’ясувати поняття МА і БОН, що постійно існують від табура й нижче. І це зовсім інша справа, тому що не належить до порядку сфірот п’яти бхінот прямого світла, коли визначається місце, що від табура й униз як чотири сфіри НЕГІМ. І це відповідно до величини міри рівня п’яти парцуфів: Ґальґальта, АБ, САҐ, МА, БОН. І знай, що в плані величини рівня вважаються МА і БОН одним рівнем, що утворюється зівуґом де-акаа в екран, авіют якого від бхіни алеф, що притягує всього лиш рівень зеїр анпіна, як відомо. А сенс той, що є тут лише чотири бхіни авіюту в екрані, так що  на екран бхіни далет утворюється рівень кетера і тому подібне, і на екран бхіни алеф - рівень зеїр анпіна. Але на екран, який уже очистився як бхіна кетер, з якого повинен вийти лише рівень малхут, там не ведеться акаа між ним і вищим світлом, так, щоб поширився від нього рівень парцуфа з рош, тох і соф. Тому що не відрізняється властивостями від вищого світла, і тому зівуґ де-акаа відбувається тільки на міру авіюту лише бхіни алеф. І крім того, навіть бхіна алеф визначається як авіют дуже слабкий, і також в екрані бхіни алеф зівуґ де-акаа називається «тонкий істаклут», від якого немає поширення парцуфа в рош, тох і соф. І це парцуф МА і БОН, який утворився на екран бхіни алеф, і було це тільки завдяки особливому виправленню, тобто завдяки підйому нижньої гей в ейнаїм, коли поєдналися там дві гей разом: перша гей з гей останньою, як пише про це рав. І сполучення цього авіюту з бхіною алеф спричинило зівуґ де-акаа, якого достатньо для утворення парцуфа з рош-тох-соф, званого МА і БОН. Проте без сполучення з останньою гей також і бхіна алеф не гідна достатнього зівуґа для утворення парцуфа.

 (Див. питання 126-128, 139)

 

6) Отже, з’ясувалося, що все, що спричиняє утворення бхіни алеф, званої МА і БОН – це остання гей, тобто малхут де-АК. І виходить, що два парцуфи відносяться до останньої гей, яка є бхіною далет: перший - це парцуф Ґальґальта де-АК, рівень якого - до кетера, а другий - це парцуф Некудім де-АК. І вони є МА і БОН де-АК, рівень якого - до зеїр анпіна, що утворився з причини підйому нижньої гей, яка є бхіною далет в ніквей ейнаїм. А те, що бхіна далет не утворює тут рівень кетер, як у парцуфі Ґальґальта, це з’ясується далі.

І ти бачиш, що завдяки бітушу навколишнього та внутрішнього світла сила скорочення, яка в екрані табура парцуфа Ґальґальта, усе більше поширюється, як описано вище, в п. 4, тому що після того, як очистився до бхіни ґімель, поширюється від нього рош-тох-соф другого парцуфа АК, що називається АБ. А після того, як очистився до бхіни бет, поширився від нього третій парцуф, що зветься парцуфом САҐ, з рош, тох і соф. А потім, коли очистився до бхіни алеф, поширився від нього парцуф Некудім, що зветься МА і БОН де-АК.

(Див. питання 120, 140)

 

7) Проте слід добре зрозуміти: оскільки вже очистився екран до бхіни алеф, тобто до міри авіюту, який є в клі хохми, як відомо, якщо так, як можна уявити ще , що буде діяти тут бхіна далет мірою свого авіюту так, щоб завдяки обом утворився б рівень МА і БОН. І ще: якщо насправді з’єдналася тут бхіна далет з бхіною алеф, повинен був би утворитися тут на цей зівуґ парцуф рівня кетер, як парцуф Ґальґальта де-АК, то чому утворився тут лише рівень зеїр анпіна, тобто в мірі рівня бхіни алеф, а не рівня бхіни далет.

А річ у тому, що відомо: очищення не ведеться в келім. І тому попри те, що очистився екран бхіни далет, який діяв у парцуфі Ґальґальта де-АК, коли утворив АБ, разом з цим у самих келім не сталося через це ніяких змін, і авіют бхіни далет залишився в них як і на початку, до очищення екрана. Проте не проявлялося від них жодної дії, оскільки світло видалилося з них, тому що клі без світла - як тіло без душі, і тому після того, як некудот парцуфа САҐ поширилися і світили від табура до сіюма раґлін парцуфа Ґальґальта де-АК, то через це світіння САҐ авіют бхіни далет, що в келім, які від табура й униз, знову ожив, як і на початку. І тоді домішався авіют бхіни далет, який у келім від табура й нижче де-АК, до екрана, що в келім Некудот де-САҐ, тому що в час підйому екрана до створювача він включається в усі решімот, що у сфірот, з яких відійшли світла. І тому, як він включив у себе решімот сфірот де-САҐ, які є бхіною бет, так само включив у себе решімот, що в келім, що від табура й нижче, які є бхіною далет, і підняв їх, дві бхіни разом, до створювача, яким є малхут де-рош САҐ, як відомо.

І вже відомо тобі, що цей екран складається виключно з авіюту бхіни алеф, тому що бхіна бет є останньою бхіною тут, яка залишає після себе лише решімо ітлабшуту. І виходить, що екран складається з двох решімот, які залишилися після відходу світел зі сфірот де-САҐ, які є бхіною бет де-ітлабшут і бхіною алеф притягнення, які звуться захаром і некевою, як відомо. І тому також і малхут де-рош піднялася в бхіну алеф де-рош, тобто відповідно до міри авіюту, включеного в решімо, що залишилося в екрані, тобто бхіни алеф. Проте також і решімо бхіни далет включено в екран, який залишився в келім, що нижче табура Ґальґальти де-АК після відходу некудот де-САҐ з них, як написано вище. І тому, оскільки основне в екрані - це бхіна алеф, а бхіна далет другорядна щодо нього і зовсім не відповідає його характеру, тому притягується з нею в ніквей ейнаїм, тобто до бхіни алеф де-рош. І тому відбувся зівуґ не на авіют бхіни далет, який притягнув би рівень кетер, а тільки на бхіну алеф, що залучив рівень зеїр анпін.

(Див. питання 50, 52)

 

8) З усього того, що з'ясували дотепер, зрозумій, що головна частина всіх виправлень залежить від МА та БОН, місце знаходження яких від табура й нижче в кожному парцуфі, тому що там місце діну та хісарону в кожному з парцуфів, як у місці від табура першого парцуфа АК, як сказано вище в п. 1 і 2, так і в усіх парцуфах, до кінця світу Асія. І кожен нижній парцуф з’являється тільки, аби наповнити й довершити це місце хісарону, що у вищому за нього, через силу відштовхнення і затримки, що існує в екрані того табура щодо вищого світла. І, як написано вище, кожен нижній розкриває частину цього світла, що відштовхується через екран табура вищого. І таким чином, що чим більша кількість парцуфів і нешамот, тим більше розширюється ця межа, що від табура й нижче, і стає придатною для отримання вищого світла, аж до розкриття загального навколишнього світла, що зветься навколишнім світлом Нескінченності. І тоді буде кінець виправлення, і тому основне в усіх виправленнях залежить тільки від парцуфів МА і БОН, місце розташування яких – від табура й униз. І пам’ятай це, тому що це базисна інформація в усьому обсязі нашої науки.

І ось, цей світ Некудім, яким рав займається тут, це перший МА і БОН, що розкрився у світах. І називається лише іменем БОН, а сенс той, що від нього залишилася для входу в світи АБЄА лише некева, що зветься БОН, тому що захар, що притягує мохін, тобто ҐАР, називається іменем МА, а некева, що отримує мохін, називається БОН.

(Див. питання 53, 54)

 

9) А тепер перейдемо до суті слів рава і спочатку з'ясуємо поняття келім парцуфа Некудім. Рав говорить вище, що келім утворилися за допомогою істаклут ейнаїм в АХАП, і слід зрозуміти, чому відрізняється утворення келім у Некудім від інших парцуфів. Як відомо, малхут де-рош поширюється «від неї і в неї», у десять келім згори вниз, в усій тій кількості, як і в її відбитому світлі, яке облачає десять сфірот рош. І згідно з цим також і тут малхут де-ейнаїм повинна була поширитися у вигляді келім від ніквей ейнаїм і вниз, у тій же мірі, якою облачає від ніквей ейнаїм і вище. І тому мав би бути істаклут у ніквей ейнаїм, а не в АХАП.

Проте є в цьому глибокий зміст, адже з’ясувалося вище, в п. 7, що попри те, що нижня гей, яка є бхіною далет, піднялася в ніквей ейнаїм, які є бхіною алеф, разом з цим зівуґ зроблено було не на бхіну далет, а на решімо бхіни бет де-ітлабшут, що зветься озен і є захаром, і на решімо бхіни алеф притягнення, що зветься хотем-пе, як написано докладно вище. І виходить через це, що келім де-Некудім не мають в собі від нижньої гей, тобто бхіни далет, нічого, тому що нижня гей залишається в ніквей ейнаїм, і не поширюється від себе й униз.

І не слід утруднюватись через те, як це поділилися також ҐАР де-Некудім на два рош, на ґальґальта ве-ейнаїм, що є кетером, і на АХАП, які є хохмою й біною, як відомо, нижня гей в ейнаїм, а юд-гей-вав – в АХАП. Проте маємо пам’ятати, що після того, як решімот, що піднялися до зівуґу в ніквей ейнаїм де-рош САҐ, включилися в зівуґ де-рош, і поновився в них їхній авіют, і ось відразу спускаються звідти у відповідне їм місце в ґуфі, яким є табур. І знову спускається вище світло до екрану, і його решімот для зівуґу де-акаа, і утворює від табура й вище десять сфірот де-рош, а від табура й униз десять сфірот ґуф, як і в усіх парцуфах. І тому виходить, що знову нижня гей включена в екран, що в місці табура, і тому знову спустилися АХАП назовні, як і в рош, і тим же чином в ҐАР самих Некудім після того, як поділяються на ґальгальта ве-ейнаїм і АХАП, знову нижня гей перебуває в ейнаїм. Проте від ейнаїм і нижче нижня гей не поширюється зовсім через істаклут, що є зівуґом, який не здійснюється в бхіні далет, тобто в нижній гей, а в бхіні бет і бхіні алеф, які є АХАП. І ось з’ясувалося, що келім де-Некудім є бхіною бет і бхіною алеф, і немає в них нічого від бхіни далет, незважаючи на те, що малхут де-рош включає в себе нижню гей, як пояснено.

І згідно з цим зрозумій, що стосовно сполученню властивостей милосердя й суду, яке є з’єднанням двох геїн, першої гей і нижньої гей, сполучення це залишається постійно існувати в ніквей ейнаїм, а не в АХАП, які вийшли назовні, тому що в АХАП, що вийшли назовні, є там тільки вав, що є екраном виключно першої гей, тому що нижня гей не притягнулася до них з ніквей ейнаїм, як сказано вище. І пам’ятай це.

І згідно з цим зрозуміємо справу двох видів НЕГІ, які світили в ХУБ де-Некудім. І це - НЕГІ де-кетер і НЕГІ де-АК, тобто єсод де-АК. І також поняття вищої даат, що в ҐАР де-Некудім і поняття нижньої даат, яка є рош ЗАТ і першим мелехом Некудім, як це наведено далі, у частині сьомій.

(Див. питання 51, 129, 141)

 

10) І щоб зрозуміти це, ми повинні ґрунтовно знати поняття утворення семи нижніх сфірот силою з’єднання нижньої гей з ніквей ейнаїм. І знай, що ця нижня гей зробила чотири кроки, аж поки прийшла на своє місце в ЗАТ де-Некудім, тому що спочатку прийшла в ніквей ейнаїм у вигляді холам, тобто після її спуску з включення її в рош де-САҐ до свого місця в табурі АК, і там відбувається перший істаклут на її подвійний екран, і утворилися десять сфірот від табура й вище до хазе, що зветься першим рош, або ІШСУТ. І в цьому місці визначається нижня гей, що в екрані, як холам, що над буквами юд-гей-вав, які звуться ҐАР де-Некудім. І це перший крок. А потім поширилася від табура й униз, у вигляді ґуф, зовнішніх АХАП, що виходять назовні з рош, де ці АХАП є ҐАР де-Некудім. І відомо, що вони визначаються також як рош щодо себе самих у десять повних сфірот, що поділяються також на ҐЕ і АХАП, де ҐЕ - це кетер де-Некудім, а АХАП є хохмою і біною Некудім. І знову приходить нижня гей у ніквей ейнаїм, тобто в екран клі кетера, що зветься єсодом кетера, або НЕГІ кетера, адже місце зівуґу називається єсодом або НЕГІ. І тут нижня гей називається точкою камаца, який є небосхилом та іскрою, або лінією йі точкою під нею. І це – другий крок.

І саме тут – головне визначення, що нижня гей, вона вгорі, в ейнаїм, а юд-гей-вав, вони внизу, в АХАП. І це вказує, що немає в цих АХАП нічого від нижньої гей, з’єднаної з ніквей ейнаїм, тому що зівуґ та істаклут сталися лише в АХАП, які є всього лиш першою гей. Так, що тільки кетер є тим, що несе в собі нижню гей, але хохма і біна чисті від нижньої гей.

(Див. питання 74, 104, 112)

 

11) І різниця між холамом і камацем в тому, що точка холам, тобто нижня гей, включена в перший екран де-рош, що стоїть в місці табура, вона залишається там сталою й постійною і не зрушує звідти, тому що перший рош не вважається взагалі категорією Некудім. Але точка камац, яка є нижньою гей, включеною в кетер Некудім, ось в ній відбувається процес підйому й падіння, тому що в час зівуґу АБ і САҐ виходить, що ця нижня гей спускається з ніквей ейнаїм у місце пе, тобто під буквами юд-гей-вав, і тоді повертаються хохма й біна де-Некудім в рош, тому що ці хохма й біна Некудім були виштовхнуті з рош у ґуф тільки з причини нижньої гей, яка прийшла в ніквей ейнаїм, тобто в НЕГІ кетера й була там як холам, що над буквами юд-гей-вав. І тому вийшли отійот юд-гей-вав, які є хохмою й біною Некудім, у ґуф. Але тепер, коли нижня гей спустилася звідти вниз, під букви юд-гей-вав, тобто у вигляді точки камац, роль якої – перебувати під буквами, тоді знову повертаються хохма й біна і приєднуються до кетера в бхіну рош.

І ця справа називається так, що нецах, год і єсод кетера облачилися в хохму й біну, і став для них мохін, тобто повернув їх у категорію ҐАР і рош, тому що коли НЕГІ кетера були вище за них, тоді були відштовхнуті з рош і стали ґуфом. Але тепер, коли НЕГІ кетера подовжилися і нижня гей, що в них, спустилася під їхні отійот, вони знову досягли стану ҐАР. І тому називається це облаченням для мохін, і це – третій крок нижньої гей, тому що спустилася під отійот.

(Див. питання 119, 167)

 

12) І з цього зрозумій те, що постійно наводиться в словах рава, що єсод вищого є даат для нижнього, тому що тут коріниться ця справа. Адже коли НЕГІ кетера вище за хохму й біну, як холам, який над буквами, тоді ці юд-гей-вав хохми й біни вважаються як ХАҐАТ, тобто ґуф, де юд є хеседом, гей є ґвурою, а вав - тіферет. Але після того, як НЕГІ кетера подовжилися й облачилися в хохму й біну у вигляді камаца, що під буквами юд-гей-вав, і хохма й біна повернулися через це в рош, виходить тепер, що юд-гей-вав стають хохмою, біною й даат у рош, де юд стала хохмою, а гей біною, а вав – даат. І визначається, що нецах кетера підняв хесед хохми й біни до хохми, облачившись у них, а год кетера піднімає ґвуру на рівень біни, а єсод кетера піднімає тіферет хохми й біни на рівень даат. І ось ти бачиш, що завдяки облаченню єсоду кетера в тіферет де-хуб зробилася нижня гей сфірою даат. І це сенс того, що єсод вищого робиться даат завдяки облаченню в нижнього, як з’ясовано.

І слід тобі знати, що є дві категорії даат: вища даат і нижня даат, тому що тіферет хохми й біни, що стала тепер бхіною даат хохми й біни, називається вищою даат, тому що немає в цих келім хохми й біни нічого від нижньої гей, є тільки від першої гей. І тому не має ніякого відношення до ЗОН, які з’єднані з нижньою гей (як сказано вище, в п. 6 тут). І знай, що це та даат, що світить у келім, у яких є включення нижньої гей, що зветься нижньою даат.

(Див. питання 100, 106, 142, 143, 149)

 

13) І ось з’ясувалося, що зівуґ й облачення НЕГІ кетера в хохму й біну Некудім сприяє також самим хохмі й біні, тому що повертає їх у рош. Але в ЗАТ Некудім ці ҐАР не світять зовсім, тому що нижня гей, що міститься в пе де-Некудім, де ці ҐАР ніяк не можуть світити їй, оскільки зовсім не містять її. І тому потрібен другий зівуґ, щоб ҐАР світили також і для ЗАТ, і це – зівуґ НЕГІ де-АК для хохми й біни де-Некудім, і від цього зівуґу виникають ЗАТ з нижньою даат, як це пояснено.

І спочатку слід ґрунтовно зрозуміти поняття НЕГІ де-АК. І вже відомо тобі, що ці НЕГІ є коренем усього цього з’єднання двох букв гей і їхнього підйому в ніквей ейнаїм, тому що спочатку поширюється САҐ до сіюму раґлін АК й облачається у внутрішні НЕГІ де-АК, тобто першого парцуфа АК. І тоді змішалося світло САҐ, який є бхіною бет, з бхіною далет, що у внутрішніх НЕГІ де-АК, і тому після того, як очистився екран і піднявся в рош САҐ, аби обновитися в новому зівуґу, піднялося з ним також решімо бхіни далет, включеної в нього. І цим піднялася нижня гей, яка є бхіною далет, у ніквей ейнаїм, і цей підйом називається скороченням НЕГІ де-АК. І зівуґ, який стався в ніквей ейнаїм, вивів біну і ЗОН кожного ступеня назовні, а АХАП де-рош стали ґуфом і ХАҐАТ, а біна і ЗОН ґуфа стали НЕГІ, а біна і ЗОН де-НЕГІ вийшли повністю назовні з суті парцуфа, тобто в категорію відокремлених БЄА. І через це завершується парцуф САҐ де-АК у місці табура де-АК, а під ним простягається парса.

(Див. питання 107, 143, 150, 156, 157)

 

14) І потрібно добре зрозуміти те, що рав пише вище, що скорочення й парса є двома окремими поняттями, бо скорочення НЕГІ де-АК було, аби зменшити світло для потреб Некудім, а встановлення парси не стосується лише самого світу Некудім, який є світом Ацилут, адже це – для потреб світу Брія, що під нею. Означає це, що утворилися тут початок і корінь трьох світів - Брія, Єцира й Асія, що звуться світами відокремлення. І це сталося через скорочення НЕГІ де-АК, коли піднялися решімот з двох геїн - першої гей і нижньої гей, що з’єдналися з НЕГІ де-АК і піднялися в ніквей ейнаїм. І з цього зівуґу вийшла сутність десяти сфірот Некудім у вигляді нижньої гей в ейнаїм і юд-гей-вав в АХАП. І відомо, що також і решімот де-ЗОН, які прийшли від НЕГІ де-АК, повернулися на свої місця під табур за прикладом ҐАР де-Некудім, тобто також через поділення ступенів, при чому біна і ЗОН вийшли назовні зі ступеня. І виходить, що те світло ЗОН, яке повернулося на своє місце після зівуґу в ніквей ейнаїм у рош де-САҐ, не наповнило всі десять сфірот, що від табура й нижче внутрішнього АК, а тільки кетер і хохму, що в них. А біна, зеїр анпін і малхут, що в ньому, вийшли повністю назовні з Ацилуту і зробилися трьома світами - Брія, Єцира, Асія. І все це сталося завдяки скороченню НЕГІ де-АК, як пояснено.

Проте парса є особливим виправленням для потреб Брія, тобто для трьох світів БЄА відокремлення, які відділилися від світла Ацилуту через поділ ступеня. Але називаються всі разом на ім’я біни, тобто світу Брія, тому що вона є вищою сфірою. А справа цього виправлення є річчю дуже глибокою, тому що насправді парса також є справою поділу ступеня на ніквей ейнаїм, що походить від скорочення НЕГІ, однак в ній є властивість «вбирає в себе зверху і передає вниз», як пише рав від імені Зоар. І означає це, що є в неї явище «часом більше, часом менше». Адже, з одного боку, це небесне склепіння, що розділяє між вищими водами, зхарім, і нижніми водами, некевот, тобто силою поділення кожного ступеня, що виводить біну і ЗОН назовні і робить кетер і хохму ступеня вищими водами, зхарім, а біна і ЗОН ступеня відокремилися та вийшли назовні, як нижні води, некевот, і через це називається парса склепінням, що розділяє. А з іншого боку є в ній властивість «вбирає в себе зверху і передає вниз», а отже завдяки вищому зівуґу АБ-САҐ спускається нижня гей з ейнаїм у місце пе де-рош, і тоді розсікається парса, тобто анулюється різниця між кетером і хохмою – і біною і ЗОН, тому що повертаються на їхній рівень, як і на початку.

(Див. питання 75, 77, 80, 144, 151)

 

15) І те, що це виправлення у вигляді повернення біни і ЗОН на ступінь називається тільки іменем "парса". І на перший погляд усе це сталося тільки внаслідок зівуґу АБ і САҐ, і чим зарадить цьому парса настільки, щоб це виправлення називалося на її ім’я.  А справа в тому, що все, що йде від початку його утворення, не відбувається з ним жодних змін, і тому, після того, як нижня гей прийшла один раз у ніквей ейнаїм, більше не спускається звідти ніколи. І тому для підйому та спуску нижньої гей з ніквей ейнаїм утворено інший рош, другий щодо першого, тобто такий, що отримує від першого. Так, що нижня гей, що в ніквей ейнаїм другого рош, перебуває в стані «часом більше, часом менше», і та різниця, що в ніквей ейнаїм другого рош, між кетером і хохмою і між біною і ЗОН, що в ньому, називається встановленням парси, яка перебуває в стані «часом більше, часом менше». І тому називається повернення БЄА в Ацилут іменем «парса», тому що тільки вона встановлена так, що нижня гей спуститься на своє місце в Асія і повернуться біна і ЗОН, які вийшли з усіх ступенів. Але відмінність, яка утворилася в ніквей ейнаїм першого рош, звана ІШСУТ, не анулюється ніколи щодо біни і ЗОН, які вийшли з неї, тому що там визначається як початок утворення, яке не дістає змін.  І, крім сказаного, є ще особливе виправлення в парсі, яка приховує і вкриває силу нижньої гей, що перебуває в ніквей ейнаїм першого рош, щоб не впливала на нижніх, коли АХАП повертаються в рош, тому що якби не вплив униз на другий рош, не змогла б також і нижня гей другого рош спуститися з ніквей ейнаїм у пе, тому що сила вищого завжди тяжіє над нижчим за нього, але парса приховує її, і сила її не відчувається в той час внизу, і пам’ятай це.

І з поясненого зрозумій відмінність, що між АВАЯ де-АБ і АВАЯ де-САҐ, тому що як АВАЯ де-АБ - вона з наповненням юдін, так АВАЯ де-САҐ - вона з наповненням юдін, і немає відмінності між ними іншої, як тільки в наповненні, що в букві вав, тому що наповнення вав у АВАЯ де-САҐ - це алеф, так: вав-алеф-вав. І це тому, що сенс форми букви алеф з’ясовується відносно виправлення парси, тому що є в її формі (א) дві букви юд, верхня юд і нижня юд, і похила лінія, тобто парса, що розділяє між ними по діагоналі. І це вказує на поділення ступеня, яке сталося з причини скорочення НЕГІ й підйому в ніквей ейнаїм, де верхня юд - це кетер і хохма ступеня, що від ніквей ейнаїм і вище, що зветься вищими водами, зхарім. А нижня юд - це біна і ЗОН цього ступеня, що від ніквей ейнаїм і нижче, які вийшли назовні, і звуться нижніми водами, некевот. А парса, що між цими юдін, - це «ракіа», склепіння, що відокремлює води від вод. І оскільки це справа поєднання властивостей рахамім і дін, що є першим початком для світів, тому алеф є глава й початок усіх двадцяти букв, якими створені світи, як відомо. І тут немає чого додати.

(Див. питання 1, 81, 145, 152, 158, 159)

 

16) Отже, ми з'ясували, що парса встановлена не в першому рош, тобто ІШСУТ, що від табура й вище, а в другому рош - від табура й нижче. І у внутрішній частині - це НЕГІ де-АК, а в зовнішній частині - це ҐАР де-Некудім, у яких місце МА і БОН де-АК, на яке натякає вав імені АВАЯ, як відомо. І тому юд-гей з АВАЯ де-САҐ, що знаходяться від табура й вище, у яких не діє парса та нижня гей, рівні з парцуфом АБ і мають наповнення юдін на рівних з парцуфом АБ. Але вав з АВАЯ де-САҐ, що знаходиться від табура й нижче, має наповнення алеф, тому що там знаходиться парса й поділ на вищі води та нижні води. І знай, що з цієї причини в АВАЯ де-МА всі чотири літери мають наповнення алефін, тому що все їхнє утворення – тільки від парси й участі в цьому нижньої гей, як сказано вище тут, в п. 6. Проте в АВАЯ де-АБ зовсім немає наповнення алеф, тому що вся відмінність між АБ і САҐ - тільки стосовно з'єднання з нижньою гей, яке відбулося в парцуфі САҐ і відсутнє в парцуфі АБ. І навіть в САҐ це з'єднання помітне тільки від табура і нижче, в його зеїр анпіні, а не від табура й вище.

 

17) І, разом з цим, зрозумій зівуґ АБ-САҐ, унаслідок якого опускається нижня гей з ніквей ейнаїм і повертається на своє місце, як спочатку. Як відомо, рош САҐ одягається на ХАҐАТ де-АБ, тобто від хазе АБ до його пе, тому що є його другим поширенням, як сказано вище в попередніх частинах. І після того, як АБ передає свої світла в САҐ і внаслідок того, що у світлі АБ зовсім немає нижньої гей в ейнаїм, тому коли світла АБ приходять в САҐ, вони опускають також і нижню гей з ніквей ейнаїм де-САҐ на місце пе - на її справжнє місце, як у неї в АБ. Унизу, у світі виправлення, цей зівуґ відбувається за допомогою підйому МАН від нижніх, як це описано у відповідному місці, але тут поки що не діє підйом МАН, а зівуґ відбувається сам собою тим, що САҐ живиться, отримуючи достатню міру світел АБ, і ці світла опускають нижню гей на її справжнє місце, як сказано вище.

(Див. питання 96, 98, 101, 146, 153, 160)

 

18) З цього зівуґу АБ-САҐ пішли дві дії: одна у внутрішній частині АК, тобто у внутрішніх ЗОН від його табура і нижче, і одна в зовнішній частині АК - тобто в ҐАР де-Некудім, які одягнули його ззовні від табура й нижче, тому що в зовнішній частині АК кетер де-Некудім опускає свої НЕГІ та облачає їх в мохін в хохмі й біні де-Некудім. Це означає, що опускає з його ніквей ейнаїм нижню гей, яка відділяє його від хохми і біни де-Некудім, що виводило їх у стан ґуф. А тепер він опустив нижню гей на її справжнє місце в пе де-Некудім у вигляді камац, що знаходиться під буквами юд-гей-вав, як сказано вище тут, у пункті 12. Літери юд-гей-вав, які перебували в стані ХАҐАТ, знову повертаються в стан ХАБАД, тобто в стан ҐАР і рош. Однак цього досить лише для ХУБ самих Некудім, але в ЗАТ де-Некудім уже не притягується жодне світіння, тому що в цих ХУБ немає нічого від нижньої гей, тому вони не мають відношення до ЗОН, що включають у себе нижню гей, як це описано вище тут, в п. 12 і п. 9.

А друга дія походить від зівуґу АБ і САҐ до внутрішніх ЗОН де-АК, що знаходяться внизу під табуром. Оскільки це світло опустилося й розсікло ту парсу, що знаходиться у внутрішній частині АК, яка відділяла внутрішні ЗОН і виводила їх за межі парцуфа САҐ. Тепер це анулюється, і знову поширюється світло САҐ до внутрішніх ЗОН так само, як було до скорочення НЕГІ, тобто до сіюму раґлін де-АК. Оскільки тепер і біна, і зеїр анпін, і малхут, які вийшли за межі НЕГІ де-АК і утворили три світи - Брія, Єцира, Асія, - знову повертаються в стан Ацилут, тобто в НЕГІ де-АК, як раніше. З цього зрозумій слова рава, наведені вище, в пункті 14, що парса – це виправлення для потреб Брія. Оскільки за допомогою виправлення у вигляді підйомів і спусків, що в парсі, повернуті Брія, Єцира, Асія в НЕГІ де-АК і знову повертаються до Ацилуту.

(Див. питання 97, 102, 143, 150, 156, 157)

 

19) І внаслідок того, що ҐАР де-Некудім одягаються на НЕГІ де-АК, то й тут також відбувається зівуґ НЕГІ де-АК з хохмою й біною де-Некудім, як і вище описано щодо АБ-САҐ. І передає їм світло мелафум, тобто у вигляді "вав і точка". Це означає нижню гей, яка світить всередину букв юд-гей-вав, і ця нижня гей називається точкою, а пе де-Некудім - це вав, і точка приходить у вав і включається в букву вав хохми й біни. І добре зрозумій це, тому що до того, як вони отримали мелафум від НЕГІ де-АК, не могли нічого передати в ЗАТ, тому що не містили нижньої гей, як описано вище в пункті 9. Оскільки нижня гей залишилася в ніквей ейнаїм, тобто в НЕГІ де-кетер де-Некудім, а юд-гей-вав, що означають потребу в нижній гей, спустилися в ХУБ, які є АХАП де-кетер. Але тепер, коли вав, що з юд-гей-вав, отримав нижню гей, тобто точку всередині мелафум, з єсоду АК, і в хохму й біну включилася нижня гей, то хохма і біна знову здійснюють на неї зівуґ, тобто продовжують вище світло на цей екран, що містить нижню гей, і притягують рівень кетер. І це світло знову передається зверху вниз у ЗАТ, у ґуф, як це описано у відповідному місці, у частині сьомій.

І це четвертий крок, який зробила нижня гей: вона приходить всередину букв юд-гей-вав, тобто ХУБ де-Некудім, у вигляді точки всередині вав, як сказано вище, і звідси вона може поширитися в ґуф де-Некудім, тобто в сім нижніх сфірот де-Некудім. Зрозумій ці чотири кроки і заглибся в них - у кроки, які зробила нижня гей з моменту, як вона з'єдналася з першою гей всередині келім внутрішніх НЕГІ де-АК, і до того, як прийшла всередину букв, які є келім ХУБ де-Некудім, звідки вона може прийти на своє місце, тобто в ЗАТ де-Некудім.

Перший крок вона робить з НЕГІ де-АК у ніквей ейнаїм у вигляді холам, і в цьому кроці є три ступені:

а) – у ніквей ейнаїм де-рош САҐ;

б) – у ніквей ейнаїм ІШСУТ, і це в місці табура;

в) – у ніквей ейнаїм де-кетер де-Некудім.

І у всіх них вона була у вигляді холам угорі, над буквами юд-гей-вав, тобто нижня гей - в ейнаїм, а юд-гей-вав - у АХАП. І в цьому плані були юд-гей-вав, тобто АХАП, повністю чистими від нижньої гей, як описано вище в пункті 10.

Другий крок вона зробила з ніквей ейнаїм де-кетер Некудім у пе де-Некудім у вигляді камац, що під буквами юд-гей-вав, і завдяки цьому повертаються ХУБ у стан рош, тому що вийшли юд-гей-вав, які були в стані ХАҐАТ, і повернулися в стан ХАБАД в рош. І вони поки що чисті від нижньої гей, яка знаходиться під ними у вигляді камац.

Третій крок вона робить за допомогою зівуґу єсод де-АК, і тепер вона приходить до отримання всередину келім де-ХУБ, тобто всередину букв юд-гей-вав, тому що тепер за допомогою зівуґу Аби ве-Іми вона спускається на своє місце, в ЗОН де-Некудім, і це - четвертий крок. І знай, що цей крок називається «крок назовні». Це означає, що вийшла назовні з Ацилуту, тому що келім семи нижніх сфірот, у які поширилася нижня гей, світили спочатку поза Ацилутом у силу світіння єсоду АК, який повернув БЄА в Ацилут. Однак сім нижніх сфірот не могли існувати таким чином, і їх БЄА знову вийшли й відділилися від Ацилут, і це називається розбиттям келім, як це описано у відповідному місці. Тому цей останній крок називається кроком назовні. І зрозумій це.

Вище, у пункті 10, ми з'ясували два кроки в самому стані холам, тому що є стан холам, у якому немає виправлення у вигляді парси, тобто він може поширюватися внизу під буквами, і це - нижня гей, що знаходиться в ніквей ейнаїм де-ІШСУТ, і є холам, у якому є підйоми і спуски, і це нижня гей, що в ніквей ейнаїм де-кетер де-Некудім. Ми їх розцінили як два кроки, і таким чином вийшло тут п'ять кроків, тобто чотири кроки до приходу всередину келім де-ХУБ, і один крок назовні, як описано вище.

(Див. питання 7, 144, 147, 154, 161)

 

20) І слід добре зрозуміти відмінність між двома видами холам, де нижня гей, що в ніквей ейнаїм першої рош, не спускається більше зі свого місця. А нижня гей другої рош, яка є кетером Некудім, спускається вниз завдяки зівуґу АБ і САҐ. А сенс цього той, що з’ясувалося вище, в пункті 15 тут, що основа виправлення, що в парсі, - це приховати й укрити силу нижньої гей, що є в ніквей ейнаїм вищого рош, коли нижня гей нижнього рош спускається у місце пе. А зміст цього виправлення не можна уявити в першій рош як такій, оскільки там нижня гей у місці її першого утворення в спільності з першою гей. І якщо спускалася звідти, не було в неї способу ще піднятися. А весь зміст парси - це лише те, що вона є породженням цієї нижньої гей, яка піднялася в ніквей ейнаїм першої рош, і тому не зможе спуститися зі свого місця, оскільки нема кому приховати її силу. Але після того, як народилася парса під першою рош, і АХАП, які вийшли назовні з першої рош, поділилися самі на ҐЕ і АХАП, ось тоді можна, щоб ця нижня гей спустилася з цих ніквей ейнаїм першого рош. Так, що головна сила спільності властивостей рахамім і дін зробилася в ніквей ейнаїм першої рош коренем постійним і дійсним. Проте парса може приховати іноді свою силу, але не назавжди. А дія цієї спільності, тобто підйом і спуск, місце її – у другій рош.

 

21) Слід пам'ятати про необхідність двох видів зівуґів, які відбуваються в хохмі й біні Некудім, які з’ясовані вище, а саме: одягання НЕГІ де-кетер Некудім в мохін в ХУБ і світіння єсоду АК цієї точки шурук в ХУБ де-Некудім. Оскільки зівуґ НЕГІ де-кетер сприяє тільки хохмі й біні, тобто для рош де-Некудім, тому що завдяки спуску нижньої гей на місце пе повертаються ХУБ у стан рош. Однак зовсім не сприяє для ґуфа Некудім, тобто для семи нижніх сфірот, як сказано вище в пункті 10. І тому необхідно світіння НЕГІ внутрішніх АК, які самі є нижньою гей, як сказано вище, у пункті 7. І після того, як ХУБ отримали світіння нижньої гей від єсоду у вигляді вав і всередині неї - точка, тобто нижня гей, тому що точка приходить усередину келім де-ХУБ, то це світло є суттю семи нижніх сфірот, ЗАТ, які прийшли в біну де-Некудім, і вона породила їх, і вони прийшли вниз на свої місця.

(Див. питання 133)

 

22) І слід ще з’ясувати: адже відомо, що кожен нижній парцуф облачає вищого за нього, від пе де-рош і донизу, як це описано добре щодо попередніх парцуфів АК. І тому – чому цей парцуф, Некудім, якого утворено з парцуфа САҐ, не облачає його зовсім. Адже кетер де-Некудім починається нижче від сіюму всього парцуфа САҐ, а облачає він – НЕГІ першого парцуфа АК, званого парцуфом Ґальґальта де-АК. І ще є проблема: що сталося з решімот таамім де-САҐ, які залишилися після відходу цих світел. Адже через очищення екрана всі світла ґуфа видаляються й піднімаються до свого створювача, як відомо. А найбільш незрозуміло: звідки приходить наповнення в ґуф де-САҐ, що від табура й  вище, до пе, після відходу світла звідти. Адже в усіх парцуфів існує нижчий, який наповнює й облачає ґуф свого вищого після відходу, як відомо. Але парцуф Некудім не облачає свого вищого, яким є САҐ, тому що стоїть під сіюмом раґлав (його ніг). І тому – хто наповнює його після відходу його світел до створювача?

І щоб зрозуміти це, маємо краще уточнити слова рава, наведені тут, як він каже: “Ось усе світло, що притягується до табура, навіть коли воно з ейнаїм, усе поглинається і включається в акудім, і тому непомітне. Але світло, що притягується з-під табура до його раґлаїм, тільки воно називається некудот, тому що стоїть тепер на самоті”, - кінець його слів.

І слід нам зрозуміти це, чому світло з ейнаїм, яке утворено від парцуфа САҐ, поглинене і включене в акудім де-САҐ і зовсім непомітне до табура. Адже кожен нижній парцуф облачає вищого також і вище табура, і все одно він добре помітний, і не включається в нього і не поглинається ним?

 (Див. питання 148, 162)

 

23) І тут необхідно добре пам'ятати всі фактори в процесі утворення нижнього парцуфа з вищого, які були з’ясовані в попередніх частинах. Згадаємо їх коротко. Ось головний фактор для народження парцуфа - це стоншення екрана аж до зрівнювання зі створювачем, цим він піднімає до створювача всі решімот зі сфірот ґуф, які залишилися після зникнення світел де-ґуф. І включається там разом з ними в екран малхут де-рош, який називається створювачем, і тоді оновлюються решімот за допомогою вищого зівуґу де-рош, і коли в них стає помітним авіют ґуф, вони повинні вийти зі стану рош і повернутися в стан ґуф, як спочатку, але не в табур вищого, де вони були колись, а на один щабель вище табура вищого, тому що остання бхіна завжди зникає в момент утоншення аж до того, що не залишає решімо. А табур вищого - це завжди остання бхіна, яка зникає, і тому існує відповідна їй бхіна в ґуфі вищого, яка є на один ступінь вищою за табур вищого, як відомо. І таке ведеться в усіх парцуфах.

За тим же порядком утворений і парцуф Некудім, який є МА і БОН де-АК, з його вищого, тобто з парцуфа САҐ де-АК. За допомогою утоншення екрана де-ґуф парцуфа САҐ де-АК так, що зрівнює свої властивості зі створювачем, яким є малхут де-рош САҐ, він підняв усі решімот, залишені світлами після їхнього відходу з ґуфа до створювача. І після того, як вони оновилися там, у зівуґу де-рош, і став помітний їх авіют, вони вийшли з рош і спустилися на відповідну їм бхіну в ґуфі, яка на щабель вище табура САҐ, тобто на місце, яке називається хазе де-САҐ. А від хазе й вище утворюються завдяки зівуґу з вищим світом десять сфірот де-рош, а від хазе де-САҐ і нижче утворюються десять сфірот де-ґуф у вигляді тох і соф до табура, тобто до сіюму раґлін де-САҐ. І це - порядок, що діє у всіх парцуфах.

 

24) Однак відомо, що цей екран де-ґуф САҐ, який очищається й піднімається в малхут де-рош САҐ, тобто в ніквей ейнаїм, у бхіну алеф де-рош, він включає також решімот, що залишилися від світел де-ЗОН внутрішнього АК після зникнення світел з них. Знаходимо, що тут, при очищенні екрана ґуфа де-САҐ є велика відмінність від усіх парцуфів, тому що він складається з двох видів решімот від двох різних парцуфів:

а) - це решімот, які залишилися від самого парцуфа;

б) - це решімот, які залишилися від ЗОН парцуфа Ґальгальта де-АК.

І вони далекі один від одного, тому що решімот самого парцуфа йдуть від екрана бхіни бет, а решімот де-ЗОН внутрішнього АК йдуть від екрана бхіни далет. Тому, коли вони включилися в екран і піднялися для зівуґу у вищому, що відбувається в рош САҐ, там вийшли на них два види зівуґів.

Перший - на решімот його самого, і звідти виходить світло ейнаїм, що поширюється до табура, (як сказано вище в пункті 22 тут, у словах рава), що говорить про нього, що його поглинено та включено в акудім, і стає невідчутним. І порядок облачення такий: після того, як став помітним його авіют, і екран спустився з рош у хазе, вийшли десять сфірот де-рош від хазе до пе де-САҐ, і десять сфірот де-ґуф від хазе й униз до сіюм раґлін де-САҐ, тобто до місця табура де-АК.

Другий зівуґ відбувається на решімот, включені від бхіни далет, тобто світло некудот де-САҐ, які одягалися в ті ЗОН парцуфа Ґальгальта де-АК, і до них приєдналася бхіна далет, яка там. І це - світло, яке спустилося з ейнаїм і поширилося під табуром де-АК. І рав говорить про нього, що тільки воно називається "некудот", тому що це воно виникло у вигляді нижня гей - в ейнаїм, а юд-гей-вав - у АХАП.

(Див. питання 66, 109, 151, 154, 155, 162)

 

25) А насправді цей поділ вкорінено ще у два парцуфи, що від табура й вище і від табура й нижче, у самому парцуфі САҐ ще до його відходу, тому що й тоді наводить рав, що поділяється на таамім і некудот: таамім де-САҐ - це та частина САҐ, що не змішалася з внутрішніми МА і БОН. І уподібнює його Абі ве-Імі, і продовжується до табура АК. А некудот де-САҐ є тією частиною САҐ, що облачилася та з’єдналася з внутрішніми МА і БОН. І уподібнює його ІШСУТ, і починає від табура й униз. Отже, ще в парцуфі САҐ, ще до відходу його світел, уже вкорінено в ньому два парцуфи, відокремлені один від одного силою поєднання з бхіною далет внутрішніх МА і БОН. Так, що його вищий парцуф називається таамім, і він є бхіною Аба ве-Іма, а його нижній парцуф - це бхіна ІШСУТ, що називається некудот.

Отже, ми з'ясували, що зовнішній парцуф МА та БОН де-АК, утворений з зовнішнього парцуфа САҐ де-АК, ділиться на два парцуфи: вищий - до табура, нижній - від табура й униз. І якщо уявиш їх у вигляді одного парцуфа подібно таамім і некудот де-САҐ, то вищий відповідає ҐАР, а нижній - ВАК, і вони за своїм значенням як Аба ве-Іма по відношенню до ЗОН де-Ацилут.

(Див. питання 23, 156, 157)

 

26) З цього зрозумій те, що наведено в багатьох місцях, що ҐАР зеїр анпіна залишаються в парцуфі Іми в момент його утворення і не виходять разом з ним. Як ми з'ясували вище, у пункті 8 тут, світ Некудім - це перші ЗОН, які проявилися у світах, тобто МА і БОН, як відомо. Також з'ясувалося, що головне в МА і БОН - це його з'єднання з бхіною далет, як сказано вище в пункті 6 тут. І він постійно утворюється з парцуфа САҐ, який є парцуфом біна. І як це відбувається тут, так воно й у всіх світах. І тому САҐ називається Імою, оскільки вона є створювачем для ЗОН, тобто для МА і БОН.

Знаходимо, що перші МА і БОН, які утворені з САҐ де-АК, повинні вийти у вигляді двох парцуфів: парцуф ҐАР, від пе де-САҐ до табура, який не включає нижню гей, і парцуф ВАК, від табура й нижче, що містить нижню гей, як сказано вище. І вищий парцуф, який вище табура, поглинається і включається в акудім де-САҐ, тому що в ньому немає нічого від Некудім, тобто з'єднання з нижньою гей. І тільки парцуф від табура й нижче вважається парцуфом Некудім, тобто МА і БОН. Таким чином, ҐАР де-МА і БОН залишаються і поглинаються в ґуф де-Іма, тобто в САҐ, і не виходять разом з МА і БОН, тобто не об'єднуються з ними зовсім, тому що є парцуфом, повністю відокремленим від них. Як сказано вище в словах рава, що світло, яке від пе до табура, поглинається і включається в акудім де-САҐ. І як відомо, всі сили, що діють у вищому, повинні перебувати і в усіх нижчих за нього. І тому поділ МА і БОН на два парцуфи, ҐАР і ВАК, що відбувся в перших МА і БОН, діє в усіх парцуфах МА та БОН від цього часу й далі. І ҐАР залишаються злитими та поглиненими в їхньому створювачі, тобто в Імі, і тільки одні ВАК виходять під ім'ям МА і БОН.

(Див. питання 67, 95, 130)