Ведучий: Захотіло Боягузтво само́ від себе сховатися. Та тільки куди? Хитрість їй порадила: «А ти оселися в Сміливості, з нею не так страшно”.Пішло Боягузтво до Сміливості, але побоялася постукати в дім, просто лягло в неї на ґанку. Відтоді шлях до сміливості лежить через боягузтво. Запитання моє таке: чи так це в ціло́му? М.Лайтман: Так. Ведучий: Так? М.Лайтман: Тому, що природа егоїстична, то неможливо без боязні досягти сміливості. Люди які… Ведучий: Сміливі? М.Лайтман: Так. Як вони можуть? Це тому, що вони долають боягузтво. Ведучий: Так? Тобто, що це виходить? Що чим більший, людина, боягуз і чим більше долає боягузтво, тим більше вона смілива людина? М.Лайтман: Так. Ведучий: Тобто ми в основі своїй боягузи? М.Лайтман: Та тому, що в нас егоїзм. Він не дає нам діяти необдумано Ведучий: Так М.Лайтман: Супроти себе, там де є можливість якось зашкодити собі. Він не дає. Ведучий: Тобто, є побоювання весь час, так? М.Лайтман: Так. Ведучий: І це наш егоїзм нам робить. Чому ж тоді боягузтво так зневажається? Знаєте, так весь час. М.Лайтман: Ну, його-то зневажають, але треба розуміти, що це лю́дське́ почуття і дуже сильне. І воно, до діла, кажучи, оберігає нас від дуже багатьох проблем, які ми могли б накоїти собі та іншим. Ведучий: Тобто, людина, яка визнає, що вона боягуз, Ви її не зневажаєте, так? Є таке? М.Лайтман: Ні, не зневажаю. Просто, треба вміти врівноважити цю силу, берегти себе, у будь-якому стані зі зваженістю, наскільки це потрібно. Ведучий: От скажіть, мені, будь ласка, чи є сміливість без боягузтва? Загалом, є таке? М.Лайтман: Ні. Тільки, якщо це хворобливий стан. Ведучий: Тобто, це ви називаєте хворобою? М.Лайтман: Так. Ведучий: Коли відчайдушність повна? М.Лайтман: Авжеж. Подивися на звірів, як вони себе поводять. Вони беззастережно так не нападають ні на кого. Вони перевіряють, вони обходять, роблять: ко́ла, всяке таке та інше і вже потім, якщо вже так, то ринуть вперед. Ведучий: Так, є таке. Лише скажені собаки — у них, схоже, цього немає М.Лайтман: Так. Ведучий: Тобто, це хвороба насправді якщо повністю людина відчайдушна, смілива, як кажуть. Тобто її треба… М.Лайтман: Це не сміливість. Ведучий: Це не сміливість? М.Лайтман: Ні. Ведучий: Скажіть, будь ласка, ось це важливе запитання: як треба виховувати дітей? Коли, кажуть, дитині: «Не будь боягузом, будь сміливим»… М.Лайтман: Зважай на все. Ведучий: Кому ви зараз говорите? М.Лайтман: Дитині. Зваж усі за і проти. І тільки якщо ти переконаєшся, що іншого шляху немає, нападай. Ведучий: Ви зараз звертаєтеся до дитини, як до дорослого, як до того, хто користа́ється мудрістю. М.Лайтман: Ну що ж поробиш? Так і з дорослими теж. Ведучий: Але таке ставлення має бути до дитини? М.Лайтман: Так. Ведучий: Тобто ти зважай на все, зваж усі за і проти, і тільки після цього… М.Лайтман: Так. Ведучий: Це й називається вихованням? Так? М.Лайтман: Безперечно Ведучий: Дитина, може, так зробити? М.Лайтман: Може. Тому що саме ось ця от обережність, боязливість вона, може, їй допомогти. Ведучий: За який вік ви зараз говорите, от коли кажете за виховання ось такої дитини? М.Лайтман: Про невеликий, з 3 років. Ведучий: Так? М.Лайтман: З таких, так. Ведучий: Ви можете з трьох років сказати: «Зважай»? М.Лайтман: Так. Ведучий: Сісти навпроти нього й по-дорослому сказати: «Зважай»? М.Лайтман: Так. Ведучий: Тобто можна ставитися, ось із такого віку вже, до дитини, як до дорослого? М.Лайтман: Так. Ведучий: Якщо батьки так ставляться, що це говорить про батьків, якщо вони ось так ставляться? М.Лайтман: Що батьки вчать свою дитину зваженого ставлення до світу.