Ведучий: Подав комусь руку, допоміг бабусі вийти з автобуса. М. Лайтман: Так, так, так. Ведучий: І що, на вашу думку, це не є добрими справами? М. Лайтман: І ти живеш із тим, що накопичуєш добрі справи на майбутнє. Ведучий: Так. І все ж таки це добрі справи? М. Лайтман: Ні, ти робиш це лише заради себе. Прибери звідси власну вигоду — і ти на все махнеш рукою й нічого не будеш робити. Ведучий: А як же тоді мені жити? Як мені кроки відлічувати? Від чого? М. Лайтман: Якщо ти не подолаєш свого егоїзму і не будеш робити дії проти нього, то ти ніяк не зробиш добру справу. Вона буде заздалегідь проданою. Ведучий: Тобто я весь час підкуплений. М. Лайтман: Так. Якщо людина уявляє собі, що робить якісь справи — най-найдобріші — від яких їй потім буде якась користь, то заздалегідь усе це… Ведучий: Провал. М. Лайтман: Провал. Ведучий: Тобто я маю робити справи з яким наміром? М. Лайтман: Не чекаючи відповіді. Ведучий: Що я нічого за це не отримаю. Жодної вигоди… М. Лайтман: Безкорисливо. Ведучий: Безкорисливо? М. Лайтман: Буде користь світу і людям. Мені — нічого. Наче про це ніхто не знає і не дізнається ніколи. Ведучий: Тобто немає мого імені ніде. Не викарбувано в камені, ні в титрах — ніде немає мого імені. М. Лайтман: Ні. Ведучий: От я зробив — і все. М. Лайтман: Так. Ведучий: Люди мистецтва зараз, ну гаразд, не тільки мистецтва, впадуть, коли це почують. Розумієте? Взагалі весь копірайт побудований на тому, що — ви самі розумієте — «це моя музика, це моє творіння, використовуєте — платіть» і так далі. Увесь світ на цьому побудований! А ми йдемо проти світу. М. Лайтман: Так. Можеш записувати в зошит… Ведучий: Тільки для себе. М. Лайтман: Тільки для себе і потім спалювати. Але все одно навіть у таких діях, коли людина думає про те, що їй буде за це, накопичує ніби на чорний день… Ведучий: Так. М. Лайтман: Усе одно в такому разі добре, якщо вона діє так. Це не дає насправді жодної реальної їй вигоди… Ведучий: Але все одно добре, що вона… М. Лайтман: Але все одно добре. У світі від цього буде менше зла, а добрі справи починатимуться з вищого порогу, з вищого ступеня. Ведучий: А ці справи, як ви називаєте, коли людина справді каже собі: «Я зробив добру справу». Гаразд, вона не думає: «Чи потраплю я від цього в рай чи ні — просто роблю добру справу”. М. Лайтман: Вона піднімає себе на вищий рівень і там повинна починати вже працювати. Ведучий: Знаєте, ми зараз врятували світ, тому що світ подивився і сказав: «Цього досягти неможливо — віри вище знання», а ви дали зараз таку сходинку — усе одно роби ці справи. М. Лайтман: Так. Ведучий: Це не будуть добрі справи, але це буде сходинка до добрих справ. М. Лайтман: Так. А потім людина повинна звикати робити такі дії не заради себе, а заради світу. І ось тут уже у неї починає розкриватися душа — до світу. Ведучий: Що це за простір такий, який називається «душа»? Ви сказали «розкриватися». Що це за простір? М. Лайтман: Це абсолютно порожній простір, який людина повинна наповнити своїм бажанням. Ведучий: До світу, так? М. Лайтман: До світу. Ведучий: Від себе? І нічого собі? М. Лайтман: Нічого. Ведучий: Це та сходинка, до якої йде людство? М. Лайтман: Так. Ведучий: І може дійти до цього? М. Лайтман: Звичайно!