Ведучий: Подав комусь руку, допоміг бабусі вийти з автобуса.
М. Лайтман: Так, так, так.
Ведучий: І що, на вашу думку, це не є добрими справами?
М. Лайтман: І ти живеш із тим, що накопичуєш добрі справи на майбутнє.
Ведучий: Так. І все ж таки це добрі справи?
М. Лайтман: Ні, ти робиш це лише заради себе.
Прибери звідси власну вигоду — і ти на все махнеш рукою й нічого не будеш робити.
Ведучий: А як же тоді мені жити? Як мені кроки відлічувати? Від чого?
М. Лайтман: Якщо ти не подолаєш свого егоїзму і не будеш робити дії проти нього, то ти ніяк не зробиш добру справу. Вона буде заздалегідь проданою.
Ведучий: Тобто я весь час підкуплений.
М. Лайтман: Так. Якщо людина уявляє собі, що робить якісь справи — най-найдобріші — від яких їй потім буде якась користь, то заздалегідь усе це…
Ведучий: Провал.
М. Лайтман: Провал.
Ведучий: Тобто я маю робити справи з яким наміром?
М. Лайтман: Не чекаючи відповіді.
Ведучий: Що я нічого за це не отримаю. Жодної вигоди…
М. Лайтман: Безкорисливо.
Ведучий: Безкорисливо?
М. Лайтман: Буде користь світу і людям. Мені — нічого. Наче про це ніхто не знає і не дізнається ніколи.
Ведучий: Тобто немає мого імені ніде. Не викарбувано в камені, ні в титрах — ніде немає мого імені.
М. Лайтман: Ні.
Ведучий: От я зробив — і все.
М. Лайтман: Так.
Ведучий: Люди мистецтва зараз, ну гаразд, не тільки мистецтва, впадуть, коли це почують. Розумієте? Взагалі весь копірайт побудований на тому, що — ви самі розумієте — «це моя музика, це моє творіння, використовуєте — платіть» і так далі. Увесь світ на цьому побудований! А ми йдемо проти світу.
М. Лайтман: Так. Можеш записувати в зошит…
Ведучий: Тільки для себе.
М. Лайтман: Тільки для себе і потім спалювати. Але все одно навіть у таких діях, коли людина думає про те, що їй буде за це, накопичує ніби на чорний день…
Ведучий: Так.
М. Лайтман: Усе одно в такому разі добре, якщо вона діє так. Це не дає насправді жодної реальної їй вигоди…
Ведучий: Але все одно добре, що вона…
М. Лайтман: Але все одно добре. У світі від цього буде менше зла, а добрі справи починатимуться з вищого порогу, з вищого ступеня.
Ведучий: А ці справи, як ви називаєте, коли людина справді каже собі: «Я зробив добру справу». Гаразд, вона не думає: «Чи потраплю я від цього в рай чи ні — просто роблю добру справу”.
М. Лайтман: Вона піднімає себе на вищий рівень і там повинна починати вже працювати.
Ведучий: Знаєте, ми зараз врятували світ, тому що світ подивився і сказав: «Цього досягти неможливо — віри вище знання», а ви дали зараз таку сходинку — усе одно роби ці справи.
М. Лайтман: Так.
Ведучий: Це не будуть добрі справи, але це буде сходинка до добрих справ.
М. Лайтман: Так. А потім людина повинна звикати робити такі дії не заради себе, а заради світу. І ось тут уже у неї починає розкриватися душа — до світу.
Ведучий: Що це за простір такий, який називається «душа»? Ви сказали «розкриватися». Що це за простір?
М. Лайтман: Це абсолютно порожній простір, який людина повинна наповнити своїм бажанням.
Ведучий: До світу, так?
М. Лайтман: До світу.
Ведучий: Від себе? І нічого собі?
М. Лайтман: Нічого.
Ведучий: Це та сходинка, до якої йде людство?
М. Лайтман: Так.
Ведучий: І може дійти до цього?
М. Лайтман: Звичайно!