С.Винокур: Сергій запитує: "Комунізм - це погано чи все-таки добре? Я дивлюся, як мої батьки сумують за старими часами. Та я й сам, дивлячись на сьогоднішній день, не дуже-то радію. Чому ми все-таки не змогли побудувати комунізм? Адже так хотіли цього!"
М.Лайтман: Комунізм не може існувати без попереднього виховання всього суспільства. І тому, це просто ілюзія, це мрія. Але цілком досяжна, якщо люди цього захочуть.
С.Винокур: У чому була помилка?
М.Лайтман: У тому, що насильно змушували людей жити, як за комунізму.
С.Винокур: А як мало бути? Що таке попереднє виховання?
М.Лайтман: Треба спочатку навчити людей. І коли люди цього захочуть, тоді це можна вводити поступово.
С.Винокур: А яка кількість людей має цього захотіти, щоб це не було кривавою революцією?
М Лайтман: Ні, це взагалі не має бути революцією. Це може бути маленька група людей, типу кібуца.
С.Винокур: Яка показує, що так можна жити?
М.Лайтман: Так.
С.Винокур: А якщо вони починають так жити і раптом у них виходить, що далі відбувається? Це починає поширюватися світом?
М.Лайтман: Це залежить від них самих.
С.Винокур: Від тих, хто перебуває в цій групі?
М.Лайтман: Так.
С.Винокур: Але вони хочуть, щоб це розійшлося світом?
М.Лайтман: Так і ні.
С.Винокур: Так?
М.Лайтман: Звичайно. Хотіли б, можливо, але розуміють, що у великих масштабах це ще неможливо.
С.Винокур: Тобто ще не час, так?
М.Лайтман: Так.
С.Винокур: Як вони визначають, час настав чи не настав для того, щоб рівність розійшлася світом?
М.Лайтман: За моральним рівнем суспільства. Як суспільство саме бажає привести всіх своїх членів до єднання, до єдиного рівня і так далі.
С.Винокур: Тобто тут ви говорите, що тільки не силою?
М.Лайтман: Ну звісно!
С.Винокур: Тільки не силою?
М.Лайтман: Ніяк.
С.Винокур: Тобто все має бути за ось цим, за згодою?
М.Лайтман: Звичайно.
С.Винокур: Той, хто живе добре і заробляє добре, і добре живе при капіталізмі, припустимо, невже він захоче прийти до цього суспільства рівних і так далі? Як ви думаєте?
М Лайтман: Це залежить від виховання.
С.Винокур: Тобто свідомість може бути такою?
М.Лайтман: Так.
С.Винокур: Тобто насправді, як висновок: передусім виховання, а потім уже...
М Лайтман: Звичайно, обов'язково!
С.Винокур: Безреволюційний перехід.
М.Лайтман: Так.
С.Винокур: Запитання таке. Ви вже трошки відповіли, але все-таки Сергій ставить це запитання: "І все-таки комунізм буде або ж це утопія?"
М.Лайтман: Я думаю, що це буде, назвемо це комунізмом, але це не буде те, що ми думаємо. Це буде особливе, мудре суспільство, де всі розумітимуть, що в такому стані для них це краще.
С.Винокур: І все-таки це буде суспільство рівних чи це не можна так називати?
М.Лайтман: Рівних - так. Але в чому?
С.Винокур: Так, ось це запитання.
М.Лайтман: Це питання.
С.Винокур: А в чому правильна рівність?
М. Лайтман: Правильна рівність - що кожній людині дається можливість досягти своєї мрії.
С.Винокур: Тобто ти рухаєшся саме своїм шляхом?
М.Лайтман: Так. А от яку мрію вона захоче здійснити, це вже залежить від виховання.
С.Винокур: Але це красиво! Тобто ти рухаєшся до своєї мрії - і так кожен?
М.Лайтман: Так.
С.Винокур: І тоді ти наче рівний з ними?
М.Лайтман: Ти тримаєшся за неї і йдеш вперед.
С.Винокур: Ось ще просить Сергій запитати вас: "Шановний Міхаелю, що б ви сказали літнім людям, які справді вірили в ідеали рівності, братерства? Це було правильно?"
М.Лайтман: Це було правильно. Це був час такий. Тож не треба переживати за те, що вас змушували або навчили якихось дурниць, і ви в них вірили, і пройшло життя ось так. Ні. Ми все одно прийдемо до цього поступово. Я думаю, що люди до цього прийдуть.
Але він має бути заснований на вихованні, на взаємній повазі, любові, зв'язку між собою. Це те, що говориться в Торі: "Полюби ближнього як себе". І цим вирішуються всі проблеми.
С.Винокур: Тільки до цього прийти, і далі все вже покотить?
М.Лайтман: Так.