С.Винокур: Сергій запитує: "Комунізм - це погано чи все-таки добре? Я дивлюся, як мої батьки сумують за старими часами. Та я й сам, дивлячись на сьогоднішній день, не дуже-то радію. Чому ми все-таки не змогли побудувати комунізм? Адже так хотіли цього!" М.Лайтман: Комунізм не може існувати без попереднього виховання всього суспільства. І тому, це просто ілюзія, це мрія. Але цілком досяжна, якщо люди цього захочуть. С.Винокур: У чому була помилка? М.Лайтман: У тому, що насильно змушували людей жити, як за комунізму. С.Винокур: А як мало бути? Що таке попереднє виховання? М.Лайтман: Треба спочатку навчити людей. І коли люди цього захочуть, тоді це можна вводити поступово. С.Винокур: А яка кількість людей має цього захотіти, щоб це не було кривавою революцією? М Лайтман: Ні, це взагалі не має бути революцією. Це може бути маленька група людей, типу кібуца. С.Винокур: Яка показує, що так можна жити? М.Лайтман: Так. С.Винокур: А якщо вони починають так жити і раптом у них виходить, що далі відбувається? Це починає поширюватися світом? М.Лайтман: Це залежить від них самих. С.Винокур: Від тих, хто перебуває в цій групі? М.Лайтман: Так. С.Винокур: Але вони хочуть, щоб це розійшлося світом? М.Лайтман: Так і ні. С.Винокур: Так? М.Лайтман: Звичайно. Хотіли б, можливо, але розуміють, що у великих масштабах це ще неможливо. С.Винокур: Тобто ще не час, так? М.Лайтман: Так. С.Винокур: Як вони визначають, час настав чи не настав для того, щоб рівність розійшлася світом? М.Лайтман: За моральним рівнем суспільства. Як суспільство саме бажає привести всіх своїх членів до єднання, до єдиного рівня і так далі. С.Винокур: Тобто тут ви говорите, що тільки не силою? М.Лайтман: Ну звісно! С.Винокур: Тільки не силою? М.Лайтман: Ніяк. С.Винокур: Тобто все має бути за ось цим, за згодою? М.Лайтман: Звичайно. С.Винокур: Той, хто живе добре і заробляє добре, і добре живе при капіталізмі, припустимо, невже він захоче прийти до цього суспільства рівних і так далі? Як ви думаєте? М Лайтман: Це залежить від виховання. С.Винокур: Тобто свідомість може бути такою? М.Лайтман: Так. С.Винокур: Тобто насправді, як висновок: передусім виховання, а потім уже... М Лайтман: Звичайно, обов'язково! С.Винокур: Безреволюційний перехід. М.Лайтман: Так. С.Винокур: Запитання таке. Ви вже трошки відповіли, але все-таки Сергій ставить це запитання: "І все-таки комунізм буде або ж це утопія?" М.Лайтман: Я думаю, що це буде, назвемо це комунізмом, але це не буде те, що ми думаємо. Це буде особливе, мудре суспільство, де всі розумітимуть, що в такому стані для них це краще. С.Винокур: І все-таки це буде суспільство рівних чи це не можна так називати? М.Лайтман: Рівних - так. Але в чому? С.Винокур: Так, ось це запитання. М.Лайтман: Це питання. С.Винокур: А в чому правильна рівність? М. Лайтман: Правильна рівність - що кожній людині дається можливість досягти своєї мрії. С.Винокур: Тобто ти рухаєшся саме своїм шляхом? М.Лайтман: Так. А от яку мрію вона захоче здійснити, це вже залежить від виховання. С.Винокур: Але це красиво! Тобто ти рухаєшся до своєї мрії - і так кожен? М.Лайтман: Так. С.Винокур: І тоді ти наче рівний з ними? М.Лайтман: Ти тримаєшся за неї і йдеш вперед. С.Винокур: Ось ще просить Сергій запитати вас: "Шановний Міхаелю, що б ви сказали літнім людям, які справді вірили в ідеали рівності, братерства? Це було правильно?" М.Лайтман: Це було правильно. Це був час такий. Тож не треба переживати за те, що вас змушували або навчили якихось дурниць, і ви в них вірили, і пройшло життя ось так. Ні. Ми все одно прийдемо до цього поступово. Я думаю, що люди до цього прийдуть. Але він має бути заснований на вихованні, на взаємній повазі, любові, зв'язку між собою. Це те, що говориться в Торі: "Полюби ближнього як себе". І цим вирішуються всі проблеми. С.Винокур: Тільки до цього прийти, і далі все вже покотить? М.Лайтман: Так.