Запитання: Ось скажіть, будь ласка, ви весь час говорите, що не можна озиратися в минуле.
М. Лайтман: Так.
Запитання: Треба нібито відрізати його, не озиратися назад.
М. Лайтман: Так.
Запитання: Як це робиться?
М. Лайтман: Я вважаю, що це просто переконання, самопереконання, що в мене немає зв’язку з минулим. Минуле відвалюється, відрізається, зникає, пропадає, розтає, як імла.
Запитання: І я повинен освоювати теперішнє?
М. Лайтман: Так.