Запитання: Ось скажіть, будь ласка, ви весь час говорите, що не можна озиратися в минуле. М. Лайтман: Так. Запитання: Треба нібито відрізати його, не озиратися назад. М. Лайтман: Так. Запитання: Як це робиться? М. Лайтман: Я вважаю, що це просто переконання, самопереконання, що в мене немає зв’язку з минулим. Минуле відвалюється, відрізається, зникає, пропадає, розтає, як імла. Запитання: І я повинен освоювати теперішнє? М. Лайтман: Так.