М. Лайтман: Наповнення, яке приходить людині від Творця, ー воно незрівнянне ні з чим. І якщо людина відволікається від цього, то, звісно, Творець ось тут висловлює свої ревнощі. С. Винокур: Тобто Творець нам каже: "Ви не уявляєте, скільки Я вам приготував, і ви розбазарюєте мою любов на..." Отже, ви говорите, що Він говорить нібито, що немає земної любові. М. Лайтман: Вона всього лише дається нам для того, щоб прийти до неземної любові. С. Винокур: І щоб нас розвернути до Нього, Він дає нам усілякі страждання, болі і так далі, і так далі? М. Лайтман: Він їх не дає. Він просто показує нам Свою любов, яку ми відкидаємо. І ми ось цю відкинуту нами ж любов відчуваємо як страждання. І все. С. Винокур: Тобто від Нього виходить тільки любов? М. Лайтман: Так. А якщо ти її відкидаєш, то ти ж перетворюєш її на страждання. С. Винокур: Що робити? До чого Він закликає нас? Ми ж Його не бачимо, ми Його не знаємо, ми Його не відчуваємо. М. Лайтман: Це не має значення. Тобі дається можливість розвернути себе, як треба, щодо Нього. С. Винокур: І це, в принципі, головне завдання Його, головна мета життя і так далі? М. Лайтман: Нічого іншого в природі немає взагалі. С. Винокур: Що людина має розвернутися до Творця і полюбити Творця? М. Лайтман: Так. С. Винокур: Але реалізувати спочатку ці почуття земні треба чи не треба? М. Лайтман: Ну, вони мають допомогти нам у тому, щоб підібратися до зв'язку між собою, і цей зв'язок між собою організувати якомога більше у властивості віддачі й любові. С. Винокур: Ось це бажання Вищого, так? І тоді Він припинить ревнувати? М. Лайтман: Немає ревнощів, ти ж розумієш, це зовсім інші рівні. С. Винокур: Так, але ми не можемо інакше сказати. М. Лайтман: Так. С. Винокур: Людська мова каже, що це ревнощі. М. Лайтман: Абсолютно, так. С. Винокур: А це рівень любові, так? М. Лайтман: Рівень абсолютної любові.