Ведучий: Як я маю прожити життя, щоб підняти справжню молитву, на яку буде відповідь? М. Лайтман: Ти маєш постаратися взяти своє серце, розкрити його. І ти побачиш, яка молитва в ньому знаходиться і як вона виходить. Ведучий: Це все ж таки така дія… М. Лайтман: Але це треба зробити саме так, інакше це не молитва. Ведучий: Коли ви кажете «серце», це, звісно, не наш орган — серце. Що ви маєте на увазі? М. Лайтман: Я маю на увазі всі твої найглибші бажання, мрії, але загалом — краще сказати, претензії до життя. Ведучий: Це і є серце? М. Лайтман: Так. Ведучий: Усі ці нездійсненні бажання — що це? Коли цей вибух… М. Лайтман: Що ти бажаєш прийти з ними до Творця. Ведучий: Тобто я їх приношу Творцю? М. Лайтман: Так. І щоб Він пояснив тобі, чому Він їх не задовольнив. Ведучий: На яке моє нездійсненне бажання буде відповідь? М. Лайтман: Лише на одне — якщо колись ти бажав, то чи чекав ти наповнення цих бажань від Творця. Не що ти бажав, а що ти бажав Творця, який їх наповнить. І в цьому буде їхнє наповнення. Тобто ти не бажав грошей, щастя, слави, удачі, неважливо чого і як, а ти чекав, щоб це зробив Творець. Тому що ти бажав, щоб Він наповнив твої бажання. І лише це могло б тебе задовольнити. І нічого іншого не треба. Лише щоб Він! І навіть якщо Він наповнить це однією краплею — цього буде достатньо, тому що це зробив Він.