226. Ковчег несе носіїв своїх

(переклад з івриту)

Скрижалі заповіту містилися у ковчегу. Скрижалі звуться категорією Тори. І це облачається в ковчег, тобто в категорію віри.

А категорія віри є справою великою та складною, і не в нашій змозі взяти на себе таку проблему. А слід людині знати, що «ковчег несе носіїв своїх». Тобто те, що є в можливостях людини зробити, - лише пізнати трепіт перед Творцем, - наскільки для людини вище її сил, прийняти на себе цю справу.

І це за принципом «якби Творець не допоміг йому, не подолав би його», - йдеться про запитання «хто і що». Тобто, людині треба просити міри трепоту і бачити його в істинному вигляді, чистому та прозорому, як написано: «Якщо жадатимеш його, як срібло та скарби шукатимеш, тоді зрозумієш трепет перед Творцем». А до того, як жадатимуть побачити його істинно, неможливо зрозуміти, в чому полягає трепіт перед Творцем.

І тоді, коли бачить труднощі й протидію з боку тіла, і бачить що буквально не в людських силах прийняти це, тоді це вже місце для молитви, щоб Творець допоміг, за принципом «якби Творець не допоміг йому...»

І здійсниться «і знання Всесильного знайдеш», бо лише тоді час удостоїтися знання святості. І тому зветься «знахідкою», оскільки людина вже побачила, що не може бути такого в світі, щоб мати можливість прийняти на себе тягар віри. Виходить, що після всіх пошуків, знайшла людина лише негативний результат, - наскільки ця категорія далека від неї. І лише тоді вона удостоюється розкриття імені Творця.

Отже, це не йде за принципом «попереднє й наступне», коли порядок такий, що «сьогодні я знаю трохи, а завтра більше», аж поки познайомиться з усім предметом повністю.

А тут воно навпаки, сьогодні я знаю трохи, а завтра, якщо не шукаю способів очищення, я знаходжу в собі все менше, а назавтра ще менше, - і так далі, аж поки приходимо до нуля.

І тільки тоді людина готова прийняти на себе віру в повноті. Виходить, що це є саме знахідкою, - тим, що з’являється без наміру і без уваги. Тому й написано: «І знання Всесильного знайдеш».

І це є феномен ковчега, тобто віри, що несе своїх носіїв, іншими словами, віра дає силу тим, хто її несе, які прийняли на себе це важке завдання. І приходять до стану, коли думають, що неможливо нести на собі тягар віри, думаючи, що це вони нестимуть віру. Тому й не бачать, щоб це було в людських силах, - нести ковчег на плечах віри, адже цей тягар, званий ковчегом, «на плечах понесуть».

Але слід знати, що віра дає силу людині, тобто дарує людині життєву силу, адже вона є феноменом «живе само себе несе». Інакше кажучи, згідно з людським розумом, неможливо дійти до такого рівня, щоб бути вільним від будь-якого бажання отримувати, як у розумі, так і в серці. Але вона [віра] дає силу категорії «живе само себе несе», силу, котра несе людину, і це є станом «ковчег несе своїх носіїв».

І тоді, коли удостоїться цього, тоді вже існує для людини така реальність, і це зветься в неї знахідкою, адже вона думала, що завжди залишиться в стані між небом та землею. І тоді вона бачить, що навіть в такому стані також є у віри сила дати їй вічне життя.

Кабала Медіа

Кабала Медіа

My LibrarySign in to like, save and subscribe to videos

Укрепление отношений внутри группы

Укрепление отношений внутри группы

Укрепление отношений внутри группы

Завантаження...Чекайте...

Кабала МедіаCopyright © 2003-2026 Бней Барух – Асоціація Кабала Ла-Ам, Всі права захищені

My Library
Sign in to like, save and subscribe to videos

Завантаження...
Чекайте...

Кабала Медіа
Copyright © 2003-2026 Бней Барух – Асоціація Кабала Ла-Ам, Всі права захищені