Репліка: Тут є в мене лист нашої учениці, я думаю, що він буде цікавим і для всіх наших слухачів. Ось такий лист: "Добрий день, дорогий учителю! Звертаюся до вас із проханням: навчіть говорити з Творцем. Я займаюся кабалою понад 12 років. Два місяці тому в мене помер чоловік. Жили разом 28 років. Нашою наукою він не займався, але був таким янголом за моєю спиною: допомагав мені вчитися, працювати, розповсюджувати. Він помер. Мені дуже тяжко, серце розривається! Допомагають ваші статті, відео. Розмовляю з чоловіком дуже часто у серці, прошу його допомоги у справах, прошу поради. Такий діалог. Але ж це ненормально, його ж немає, а є тільки Творець. Як мені від образу людини навчитися звертатися одразу до Творця? Допоможіть будь ласка! Дуже дякую за відповідь, хоч і знаю, що у вас немає часу на особисті повідомлення. З повагою, Олена". Ось я подумав, що це не особисте повідомлення, а все ж таки воно важливе. М. Лайтман: Так, по-перше, звісно, ​​мої співчуття. По-друге, те, що чоловік фізично помер, відсутній поряд з вами, це нічого не означає! Абсолютно! Навпаки. А зв'язок його з вами – він ще міцніший, тільки ви його не відчуваєте тією мірою, якою він існує. Тому ви, будь ласка, не уявляйте його зниклим, що пішов, а таким, що він знаходиться з вами. З вами внутрішньо, душевно, духовно. І так ви повинні до нього ставитись. І розмовляти з ним, і розмовляти з Творцем. Розмовляти! Не треба нічого іншого! Ось як ви хочете говорити, так і кажіть. І він, і Творець вас зрозуміють. І найкраще – щоб ви говорили найпростішою своєю мовою. Репліка: Ось цікаво– ви кажете, і у мене прямо тепло по серцю йде. М. Лайтман: Так, бо так воно і є. Не треба вигадувати нічого іншого! Питання: А ось те, що у Олени сумніви? "Я говорю з ним, з чоловіком, а треба б з Творцем", - вона каже. М. Лайтман: Це не має значення. Ви говорите просто з найвищою силою про ваші проблеми. І до цієї вищої сили включені і ваш чоловік, і Творець, і взагалі всі ми. Питання: Ось цікаво, чи правильний висновок, що коли я з кимось розмовляю, з кимось, так із серця, я завжди розмовляю з Творцем? М. Лайтман: З Творцем. Питання: Правильно, так? М. Лайтман: Так Репліка: Тобто, коли все йде ось так…? М. Лайтман: "Немає нікого крім Нього". Ось це найстрашніша проблема! Репліка: Так, страшна. М. Лайтман: Коли ти дивишся на безліч людей, і поганих, і добрих, – це всього лише вистава Творця для тебе. Питання: Тобто, якщо ми прийдемо,зуміємо, зробимо зусилля і зуміємо прийти до того, що це закон – "я говорю з Творцем весь час", тоді світ зміниться? М. Лайтман:Так, але люди не хочуть цього розуміти. Це важко уявляти, треба себе примушувати. Питання: Зрозуміло. Тобто Олена робить все правильно, так? Вона ось так розмовляє зі своїм чоловіком, якого не бачить, але відчуває явно. І це правильний шлях? М. Лайтман:Так Питання: Це й називається молитвою? М. Лайтман:Так, звичайно. Що таке молитва? Те, що потім склали молитви члени Вищих зборів (анашей Кнесет а-Гдола), – це тому, що люди відійшли трохи від Творця і не могли звертатися до Нього просто по-людськи. Тоді склали їм усілякі молитви і замінили це просте звернення до Творця, сердечне звернення до Творця словами. Слова дуже правильні. Ті люди, які складали ці молитви, були в осягненні Творця. Але це не те, що людина може сказати сама від серця. Питання: Але це практично революція така для людини, що вона може не написані молитви читати, існує дуже багато написаних молитов, а як би зчитувати серце і говорити? М. Лайтман:Так-так-так. Питання: І це буде майже те ж саме і той самий ефект, ви кажете? М. Лайтман:Більший ефект. Якщо людина говорить від серця, то ефект більший. Репліка: Дякую. Так що Олено, давайте, із сердця у вас все виходить, тому давайте розмовляйте. Дякую.