М. Лайтман: Люди розуміють, що вони не можуть знайти сенс життя у шлюбі, не можуть знайти сенс життя і в роботі, С. Вінокур: І в дружбі, схоже, теж. М. Лайтман: Ну і в дружбі, звісно. Тобто ні в чому. У чому ж тоді сенс? Я лежу в ліжку, для чого мені вставати? Немає для чого. Просто немає сенсу рухатися, думати, говорити, взагалі щось робити. Ось таке от завмирання світу відбувається. С. Вінокур: І сьогодні воно трапляється дедалі частіше. М. Лайтман: Так, так звісно. А сенс з’являється тільки тоді, коли ми розкриємо сенс життя, який вище цього стану, і хоча б якось про нього розповімо, покажемо, розворушимо, струснемо людей. А інакше, звичайно, все закінчиться тим, що хтось усе ж таки почне продавати пігулки, які присипляють назавжди, С. Вінокур: Так. І будуть їх купуватимуть. М. Лайтман: І люди будуть їх купуватимуть. Ще й як! Будуть із задоволенням кидати собі до рота, запивати склянкою води, лягати спокійно — і все. А що з ними далі – яка різниця? С. Вінокур: Ну от скажіть мені, це ж звучить нелогічно. Людині ж дуже зле, вона ж по ідеї мала б шукати… М. Лайтман: А що вона може зробити, якщо не бачить жодного виходу? А для чого жити? С. Вінокур: А у зв'язку, бодай у якомусь зв’язку з іншою людиною — хоча б так? М. Лайтман: Ну є таке. Але вони збираються в якісь клуби, але загалом і це закінчується. С. Вінокур: Це не вихід, ви впевнені? М. Лайтман:Ні, звичайно. С. Вінокур: Тобто поки людина не прорветься до цього сенсу життя, так? Тобто зараз відбувається такий прорив, так? через… М. Лайтман:Так. С. Вінокур: І тому цей тренд такий? М. Лайтман: Він має прориватися крізь таке загородження, яке являє собою абсолютне небажання ні до чого. І лише потім він виявляє зовсім інше життя. Тобто це певним чином смерть. Пройшовши цю грань, він відкриває, що є життя, але воно інакше. Воно інше. І ось тепер я можу в ньому почати існувати. С. Вінокур: Тобто ви кажете, людині обов’язково треба пройти смерть, насправді, щоб почати жити. М. Лайтман: Вона повинна зрозуміти, погодитися, захотіти відмовитися від цього життя, егоїстичного, у погоні за чимось і якось. Коли вона з цим погодиться у тій чи іншій формі — це можна зробити по-різному, — тоді вона буде готова до наступного життя. С. Вінокур: Яка ваша порада самотній людині, якій дуже самотньо і аж до такої душевної туги? М. Лайтман: Моя порада — зайти на наш сайт і читати. Нічого іншого не можу порадити. Насправді, нічого іншого не можу запропонувати. От від щирого серця не хотів би це говорити, але, крім цього, нічого не можу порадити.