Репліка: Давайте трішки поговоримо за підсумками цього року. Подій було багато, треба читати і читати все це. Я, все таки, пішов таким шляхом. Я взяв і перевірив, що найбільше “гуглили” люди, що найбільше шукали в інтернеті. Це Олімпійські ігри в Парижі. Це вибори в різних країнах, і найголовніше - перемога Дональда Трампа. Це дуже цікавило світ. Мільйонні, майже мільярдні перегляди- така бегемотиха Му Денг. Ви не чули, напевно, про таку? Я теж не чув. Заглянув, виявилося - це карликова бегемотиха, яка народилася в Таїланді. І, то вона купається, то вона посміхається, і всі дивляться, дивляться, дивляться. Далі, протистояння двох реперів.(це підсумки двадцять четвертого року в пошуку). Є такий Кендрик Ламор і Дрейк, два репери, які жили нормально, мирно, писали так свою реп-музику. А потім почали раптом битися один з одним, ненавидячи один одного, обзиваючи один одного, все це вкладаючи в пісні. І люди стежать за цим боєм. Ну, успіхи SpaceX - цієї космічної компанії. Ймовірно, люди весь час хочуть все-таки полетіти. Шоколад дубайський дуже цікавить. Є такий шоколад молочний з фісташковою начинкою - ось, мільярдні перегляди. Ну, а далі вже природні катаклізми і багато іншого. При цьому при всьому тривали війни, як ми знаємо, і в нас, і в Європі. Людей мало цікавлять наукові відкриття, нобелівські лауреати, історія... Ось, я хотів би вас запитати: ось, як би ви, все-таки, підбили підсумок ось цього 2024 року? Ось для вас, ось так от просто скажіть мені. М. Лайтман: Не знаю. Пора прикривати лавочку. Запитання: Ви про все це? Так? М. Лайтман: Про все це взагалі. Репліка: Тобто у вас мало оптимізму з приводу... М. Лайтман: У мене не те, що немає оптимізму, мені нема на чому його базувати. Запитання: Так? М.Лайтман: Так, так, так. Усе йде кудись донизу. Запитання: Донизу... Скажіть, а чому все-таки розваги, ось ці конфлікти реперів цікавлять людей набагато більше, ніж, я не знаю, щось інше? М. Лайтман: А що їм ще робити? Куди їм ще себе кинути? Запитання: Тобто вже менше співпереживаєш війнам, трагедіям, стражданням? М. Лайтман: Звичайно. Запитання: Так? Люди тікають? Так? М. Лайтман: Так. Репліка: Тобто людина не йде туди, де… Не йде…? М. Лайтман: Їй вистачає і такого болю, який у неї є. Особисті неприємності перекривають глобальні. Запитання: От, чи можна через усі ці інтереси до спорту, ось до цих розваг, усе-таки чи можна прийти до усвідомлення глибших основ? Ось, людина буде цікавитися тим і цим, і раптом потихеньку прийде до такої думки: а для чого я все це дивлюся? М. Лайтман: Вона прийде. Запитання: Прийде? М. Лайтман: Так. Запитання: Тобто, ось це все, всі ці наші інтереси... М. Лайтман: Це все її приведе. Запитання: Тобто це приведе її до питання про сенс життя, про все? М. Лайтман: Так. Запитання: Тобто в цьому є позитивне зерно, правильно? М. Лайтман: Я не бачу, щоб люди змогли б оцінити своє життя, місію, мету з такого погляду, щоб вони зажадали від Всевишнього розкрити їм всю картину творіння. Людство втратило себе. Запитання: Так? М. Лайтман: Це, я б сказав, мій діагноз. Тут підхоплюються мільйони і кричать: «Як же так?! А ось це, а ось це, а ось це?!». Поживіть і побачите, що, включаючи і це, і це, і це, однаково в підсумку все перетвориться на одне непрохідне болото. Запитання: Ну, добре. Тоді скажіть мені, якби ви могли якось, і вас би послухали, спрямувати людство на одну єдину тему... М.Лайтман:Так... Запитання: На яку б тему ви його спрямували? М. Лайтман: Ну, це зрозуміло, що сенс життя. Я покладаюся на Творця, я повністю вірю Йому. Запитання: Ви говорите зараз про людину чи про себе? М. Лайтман: Про людину. Я повністю вірю Йому. Я повністю солідарний з Ним. І в моєму уявленні все виглядає саме так. Віддайте Творцеві Богове, а людині - те, що їй належить після того, як Творець візьме своє Собі. Запитання: Я просто покладаюся на Нього і все? М. Лайтман: Так. Так. Запитання: Але ж це правильне рішення, правильно? Як би, покладатися на Творця? М. Лайтман: Я не бачу жодних інших можливостей.