Ведучий: Для наших глядачів ви сказали, що Природа, Природа з великої літери, як я розумію, так? М. Лайтман: Так. Ведучий: Це рівнозначно поняттю — Творець. Тобто гематрія цих двох слів на івриті однакова. Тобто ми говоримо практично про Творця з вами, правильно? М. Лайтман: Так. Ведучий: І ви говорите: якщо ми з Творцем будемо добре, то й Він з нами буде добре? М. Лайтман: Звісно. Ведучий: Тепер, якщо можна, оце наше “Добре з Творцем або з Природою” — що тут ви маєте на увазі? М. Лайтман: Виконуй Його заповіді і побачиш, як Він ставиться до тебе - абсолютно подібно. Ведучий: Зрозуміло. Тепер за словом “заповіді” теж є певна таємниця. М. Лайтман: Заповіді — це закони Природи. Ведучий: Можна назвати головні закони Природи, щоб нам не плутатися? Законів багато. М. Лайтман: Закони Природи — це не фізика, математика й так далі… те, що ми знаємо з науки. Ведучий: Так. М. Лайтман: А закони Природи, які стосуються рівня ставлення людини до світу. Тобто це відносини людей між собою, ставлення людини до неживої, рослинної та тваринної природи. Це загалом, практично, ставлення людини до світобудови, до космосу, до всього. Оце все й мається на увазі — ставлення людини до Творця. В цілому, це повинна бути просто любов, правильне й сердечне ставлення до всього, що поза тобою. До всього, що поза тобою. Ведучий: Тобто до себе в мене вона начебто є, так? Тут уже нікуди не подітися. М. Лайтман: Ну, це егоїзм твій . Ведучий: Так, а до іншого й до того, що поза мною, ви кажете — її немає? М. Лайтман: Ні, звичайно. Ведучий: Чи вона недостатня? М. Лайтман: Ні. Ведучий: Ні? М. Лайтман: Ні, звісно ні. Ведучий: Зрозуміло. Як вийти із себе й полюбити щось довкола? Є якісь кроки, які людина повинна зробити? Ми зараз говоримо, в принципі, як опиратися або як зупинити всю цю війну, яку проти нас оголосила Природа. Ми про це говоримо. Якщо можна — конкретні поради. Як вийти із себе й полюбити щось поза мною? М. Лайтман: Ну це і є “Возлюби ближнього, як самого себе”. Це і є головна й загальна заповідь усієї Тори. Ведучий: Коли ви говорите “ближній”, ви маєте на увазі тільки людину-ближнього чи, як ви говорите… М. Лайтман: Взагалі, в принципі, це ставлення до всього навколишнього. Ведучий: До всього навколишнього. Тобто я повинен виробити в собі оцю любов? М. Лайтман: Так. Ведучий: І почати її дарувати, так? М. Лайтман: Так. Причому не просто за розрахунком: оце любити трохи більше, оце — менше й так далі. Возлюбити! Возлюбити — це коли твоє серце каже, як ти повинен ставитися. Ведучий: Зрозуміло. Ну, із серцем теж не дуже нам зрозуміло. М. Лайтман: Ну, треба над цим працювати. Це не просто перемкнути якийсь там перемикач. Ведучий: Зрозуміло. Тобто це цілий процес — возлюбити когось поза собою? Ну, якщо можна — ще трішки, ще крок маленький зробимо. От, що таке полюбити? М. Лайтман: Полюбити — це значить ставитися до іншого, як до себе. Що може бути простіше? Ведучий: Так. І не кажіть! Точно. А ми не можемо зробити цей крок. М. Лайтман: Ні. Ми навіть не розуміємо — як. Ведучий: Як його зробити, тоді? М. Лайтман: Не знаю. Нам треба спочатку просто подивитися якесь кіно. От, ти в нас кіношник. Ведучий: Так. М. Лайтман: Подивися якесь кіно, як людина любить себе, щоб я міг із цього навчитися, як я повинен любити інших. Ведучий: Тобто начебто скопіювати, так? М. Лайтман: Так-так-так. От покажи мені в якомусь кіно, як я люблю себе. Ведучий: Зрoзуміло. М. Лайтман: Без всяких купюр. Ведучий: Так. М. Лайтман: І я звідси бачитиму, як я повинен любити інших, щоб переді мною завжди стояв цей приклад. Ведучий: Тобто я весь час живу тим, що я хочу щось таке солодке отримати, хороше, тепле, добре, сердечне, щоб до мене так ставилися. І точно так само… М. Лайтман: Переважно, щоб я завжди мав рацію. Ведучий: Тут ви маєте слушність, так. Тобто я маю раптом щось віддати й сказати: “Ти маєш рацію”. Так? М. Лайтман: Так-так-так. Ведучий: О, це серйозна робота. І Природа заспокоїться тоді? М. Лайтман: Звичайно, заспокоїться! Тому що ти, найголовніший зачинщик усього цього негативного процесу, себе з цієї картини просто прибереш. Ведучий: Тобто вона нас коригує й веде саме до цього нашого рішення? М. Лайтман: Так. Ведучий: А можна ще запитати: а Природа - така? Ось те, про що ви зараз говорите, — вона така? М. Лайтман: А Природа — вона реагує на це. Вона віддала людині на відкуп цей світ, цю земну кулю, і роби, що хочеш. Ведучий: Але, в принципі, вона така — та, що дає й віддає, так? М. Лайтман: Вона дає й віддає рівно настільки, наскільки даєш і віддаєш ти. Ведучий: Тобто ви тут ставите знак рівності — буду я таким, як вона, — все буде добре. М. Лайтман: Людина повинна прийти до подібності Творцеві, і тому Природа тут не поступається. Ведучий: Тобто, якщо коротко: ми повинні бути відповідними до Творця — і все. М. Лайтман: Так. А що тут? Ведучий: Так… тільки як це зробити? Зрозуміло. І вона не заспокоїться, допоки ми не прийдемо до цього? М. Лайтман: Ні, про це й сказано: “Піднімайтеся до рівня Творця” (Шуву бней Ісраель ад Шем Елокеха) Ведучий: Зрозуміло. Ви в курсі взагалі, що сейсмологи уже передбачають, що це не буде зупинятися, а буде трясти, трясти й трясти. Там щось із ядром відбувається, щось із Землею… Не буду в технічні дані вдаватися, але вони кажуть, що буде продовжувати трясти й ще будуть з’являтися місця, де серйозно трястиме. Так вони кажуть. М. Лайтман: Ти показуєш хорошим жестом, ніби Творець грається з м’ячиком. Ведучий: Так-так-так. Ось так із Землею. Ось так. М. Лайтман: Так. Ведучий: Ну, гаразд, це вчені передбачають. Тобто це — до тієї пори, як ви кажете, допоки ми не приймемо це рішення й не почнемо рухатися назустріч Творцю. М. Лайтман: Так. Ведучий: Нам треба тільки прийняти рішення? Я весь час боюся зістрибнути з цієї теми, бо вона найважливіша сьогодні. Нам треба тільки прийняти це рішення? Так? Від нас лише це вимагається? М. Лайтман: Але, погодитися! Прийняти — це значить погодитися. Ведучий: Погодитися, так? М. Лайтман: Так. Але це ж не як на зібранні — одностайно, а це… Ведучий: І потім пішов додому, так… М. Лайтман: Так. А тут це повинна бути одностайна згода всіх людей жити за цим принципом. Ведучий: “Возлюби ближнього, як самого себе”. М. Лайтман: Так. Ведучий: Можна сказати, що всі заповіді сюди входять — 613, 620? М. Лайтман: Звичайно, звичайно. Ведучий: В одну цю заповідь? М. Лайтман: Так.