Лист 49

(переклад з івриту)

11 елуля (14 вересня) 1959 р., тут, в м.Бней Брак

Вітаю і всього найкращого моєму другові…

Це вже багато часу як не отримував я від тебе листа … У мене немає нічого нового, і сподіватимусь, що Творець допоможе нам в усіх (відомих) справах якнайкраще.

Ось, треба зрозуміти (слова) Мідраша про уривок, котрий ми говоримо в молитві «Шмона есре» в Рош а-Шана: «І піднесеться Творець воїнств в правосудді й святий Сильний освячений милістю». І так говорить: «Сказав Творець Ісраелю: «Сини Мої, слово честі, в заслугу за те, що ви зберігаєте суд, Я підношусь». Звідки це? Бо сказано: «І піднесеться Творець воїнств в правосудді». І тим, що ви підносите Мене в суді, так і Я чиню милість і впроваджую Свою святість між вами». Звідки це? Бо сказано: «І святий Сильний освячений милістю».

І маємо зрозуміти: а) і чи неначе… внизу, що треба підносити Його? б) і чи (наш) суд є щось істинне, що судом можна щось піднести? в) якщо Творець бажає дати милість, - навіщо Йому потрібна категорія суду, чи без суду Він не може дати милість і впровадити Свою святість?»

І треба пояснити це методом кабали в роботі Творця. Ось, людина складається з двох властивостей, - зі злого начала і з доброго начала. І щоб не було «хліба сорому», дана людині робота в Торі та заповідях, коли тим вибором, котрим людина обирає добро і гребує злом, вона заслуговує отримувати дарування Творця без ніякого сорому.

Виходить, згідно з цим, що людина є суддею, і вона повинна судити і вирішувати, за ким правда. Тобто, коли зле начало твердить «все моє», що все тіло належить йому, тобто людина має дбати і робити всі свої справи так, щоб було на користь злого начала; і також і добре начало стверджує, - «все моє», що все тіло належить йому що людина має дбати і робити всі свої справи так, щоб було лише на користь доброму началу.

А коли людина бажає влаштувати суд, і обрати добро, тоді виникає питання, - чому вона повинна обирати добро, і говорити, що правда за добрим началом? І не можна сказати, що це для того, щоб здобути оплату в світі майбутньому, - чи ж не сказано: «Не будьте як раби, котрі обслуговують свого господаря заради отримання оплати», і т.д. А повинна людина вибрати добро через велич Творця, хай благословиться, і як написано в Зоар, треба працювати для Творця «через те, що Він є великим і панівним, і наповнює всі світи, і спричинює всі світи». Тобто, що головна основа роботи – з причини величі Творця.

Те, що витікає з цього, - що коли людина чинить суд, вона вимушена займатися величчю Творця, виходить, що завдяки суду – підноситься Творець. І тоді, після того, як людина вже обрала добро, - не через винагороду, то Творець вже може дати їй всі Його подарунки, і не буде вже «хліба сорому», і тоді Творець впроваджує Свою святість, тобто, дає вже відчути святість. І всі ці даяння визначаються як милість, котру дав Творець, оскільки людина не працює задля винагороди, тому тепер називаються даяння Творця – милістю.

І Творець допоможе нам удостоїтися і відчути святість, і справдяться в нас згадані слова Мідраша.

А я благословляю вас на добрий запис та підпис.

Від друга твого, котрий бажає тобі й твоїй сім’ї всього блага.

Барух Шалом Алеві Ашлаґ