Двадцять першого кислева (22 грудня) 1959 року, Бней Брак.
(переклад з івриту)
Вітання й усіх благ навіки другові моєму …
Коментатори запитували про написане: «І злякався Яаков дуже й стало скрутно йому», - але ж Творець пообіцяв Яакову при явленні йому драбини, оберігати його всюди, куди піде, як написано: «І от, Я з тобою, і оберігатиму тебе всюди, куди б ти не пішов». А якщо так, навіщо було йому молитися: «Врятуй мене від руки брата мого, від Ейсава» і т.д.?
Ось, Зоар в главі «Ваїшлах», 70, пояснює сказане посланцями Яакову: «І також іде назустріч тобі, і чотириста чоловік з ним». І запитує: і чому це так сказали йому? І відповідає: через те, що Творцю завжди бажана молитва праведників і Він прикрашається їхніми молитвами, і т.д. Тобто, Творець жадає молитов праведників.
І ось, мій пан, батько й учитель пояснював: чому Творець не дає створінням все благо без молитви, а бажає Він, щоб вони просили в Нього, і тоді Він дає їм. Адже відомо, що більш ніж теля хоче смоктати, корова бажає його нагодувати. Проте, існує правило, що немає світла без клі. А «клі» - це бажання. Бо немає примусу в духовному, тому що неможливо відчути смак насолоди від того, до чого немає бажання. Адже основне у відчутті насолоди залежить від міри прагнення й бажання, які є у людини до будь-чого. Тому Творець дає створінням тільки тоді, коли є в них бажання й прагнення.
А бажання людини утворюється, власне, завдяки молитві, бо через те, що людина відчуває потребу, вона починає молитися, і цим її молитва зростає й примножується аж поки досягає міри, коли людина гідна отримати вище благо. І через це «Творець жадає молитов праведників», бо тільки завдяки цьому вони можуть отримати благо від Творця.
І відомо, що в благу Творця ми розрізняємо дві речі: а) навколишнє світло; б) внутрішнє світло. Навколишнє світло означає те, що людина отримає в майбутньому, а нині вона не гідна поки що отримати це благо. Внутрішнє світло означає те, що людина отримує нині, тобто каже, що благо Творця прийшло їй всередину.
І згідно з тим, що ми сказали вище, все, що отримуємо, слід упередити молитвою, щоб було клі для отримання блага. Виходить, що навіть після того, як Творець пообіцяв Яакову при явленні йому драбини, - це зветься навколишнім світлом. Але коли той вже зустрів Ейсава й вже потребував порятунку в теперішньому, був повинен молитися і(й) проявити бажання, що визначається як клі для порятунку, тому що неможливо отримати без клі. І це зветься внутрішнім світлом. Тобто обіцянка називається навколишнім світлом, тоді як, коли приходить час виконання обіцяного, потрібна молитва, і це називається внутрішнім світлом. Бо навколишнє світло є збудженням згори, а внутрішнє світло - це збудження знизу.
З благословенням Тори й дружби,
Барух Шалом Алеві Ашлаґ