Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
На ложі своєму ночами
 

На ложі своєму ночами

Стаття 23, 1985

(переклад з івриту)

 

Зоар (Тазріа, стор.1, і в Суламі, п.1) запитує про уривок "На ложі своєму" так: "Рабі Елазар почав: "На ложі своєму ночами шукала того, кого любить душа моя". Запитує: сказано "на ложі", - "в ложі" треба було б сказати". Що таке "на ложі"? – і відповідає: проте, "кнесет Ісраель" (зібрання Ісраеля) сказала перед Творцем, прохаючи його щодо вигнання, тому що вона мешкає між рештою народів зі своїми синами, і лежить в поросі, і оскільки вона лежить на іншій, нечистій, землі, говорить – на ложі своєму я шукаю, бо я лежу в вигнанні, а вигнання зветься "ночі". І тому шукала я Того, кого любить душа моя, щоб вивів мене з нього".

Відомо, що кнесет Ісраель – це малхут, яка включає всі душі. І відомо, що кожна людина являє собою "маленький світ", як написано в Зоар, "людина складається з сімдесяти народів світу", і це відповідає "семи сфіротам", де кожна сфіра складається з десяти, отже, їх сімдесят властивостей. І вони є протилежністю святості, бо існують сім сфірот святості і сімдесят народів, з яких складається людина. Означає це, що кожен народ має особливу пристрасть, що належить до його характеру. А людина складається з усіх сімдесяти пристрастей, котрі є загалом у народів світу. І також є в людині властивість "ісраель", що є її особистою суттю. Однак, вона називається точка в серці, а точка означає темряву, тобто, властивість ісраель, що в ній – не світить, і вважається категорією ахораїм (зворотної сторони). А причина та, що вона перебуває у вигнанні, під владою "сімдесяти народів", що існують в людині.

А в чому їхня сила – панувати над властивістю ісраель? – роблять це питаннями, котрі ставлять властивості ісраель, коли бажає зробити щось Творцеві, і зветься тоді яшар-кель (прямо до Творця). Тоді вони дають зрозуміти, що не варто працювати інакше, як лише ради любові до себе. Але ж коли це ради небес, то вони запитують "що", - "Що це за робота у вас?" а ми вчили, що це "запитання грішника". І якщо людина бажає перебороти його претензії, тоді з’являється в неї "запитання фараона", який сказав: "Хто такий Творець, що я буду слухатись Його?"

І якщо ці запитання не діють на людину за один раз, тоді вони повторюються знову й знову цілий день, як написано (Псалми, 42:11): "Трощачи кістки мої, ганьблять мене гнобителі мої, говорячи до мене весь день: "Де Всесильний твій?" І людина не здатна вийти з-під їхньої влади. І вони принижують властивість ісраель в людині до праху, як написано: "Бо з прахом розмовляє душа наша, з’єдналася з землею утроба наша". І треба пояснити: тим, що "з прахом розмовляє душа наша", спричинює нам, що "з’єдналася з землею утроба наша", де "утроба", - це клі отримання людини, і це те, що точка в серці, вона – "як прах". І це призводить до того, що наші келім поєднані лише з матеріальністю, що й є "себелюбством".

Але ж якби була "малхут небес" в стані "слави", тоді, напевно, славою була б для нас можливість служити Творцю хоч чимось, хай навіть то була б щонайменша служба, - великим надбанням вважалась би для нас. І для цієї слави варто нам поступитися всіма насолодами, які отримуємо завдяки себелюбству. І це те, що ми говоримо в молитві мусаф в дні трьох свят підйому в Єрусалим: "Батько наш, Цар наш, розкрий славу царства Твого над нами скоріш". Що означає: ми просимо у Творця, що оскільки малхут небес в ницості, і вона в стані "Шхіна в праху", тому ми бажаємо, щоб Творець розкрив нам важливість і славу малхут небес, і тоді великою заслугою буде нам, коли удостоїмося цим вийти з себелюбства і прийти до любові до Творця.

І це те, що пояснює Зоар: "І тому шукала я Того, кого любить душа моя, щоб вивів мене з неї". Як відомо, людина складається з трьох нефашот (душ):

а) нефеш де-кдуша (святості);

б) нефеш кліпи ноґа;

в) нефеш трьох нечистих кліпот.

Нефеш святості світить лише як точка. Тому нефеш кліпи ноґа має приєднатися до нефеш святості, як ми з’ясували в попередніх статтях від імені мого пана, батька й учителя, і оскільки діє головним чином нефеш кліпи ноґа, - бо нефеш трьох нечистих кліпот неможливо виправити, а нефеш святості не треба виправляти, адже вона є святістю, - то вся робота проводиться лише з нефеш кліпи ноґа.

І в час, коли (людина) виконує заповіді, кліпа ноґа приєднується до святості. А коли чинить (боронь Боже) гріхи, тоді нефеш кліпи ноґа долучається до нефеш трьох нечистих кліпот. Але нефеш святості - в ахораїм, так, що не світить, і перебуває в ницості. Тому не бажаємо докладати зусиль і чинити добрі справи для того, щоб кліпа ноґа долучилася до святості.

Тому "На ложі своєму ночами шукала я Того, кого любить душа моя, щоб вивів мене з неї", адже нефеш святості належить до кнесет Ісраель, а вона перебуває в іншій, нечистій, землі, і просить у Того, "кого любить душа моя", щоб вивів мене з неї, - з нечистої землі. Пояснення: позаяк нефеш святості перебуває в ницості, тому нефеш ноґа робить те, чого бажають три нечистих кліпи. Виходить тоді, відповідно, що нефеш святості вимушена терпіти владу нечистих кліпот, які тоді панують. Тому нефеш святості просить – виведи мене з цього вигнання, що зветься "ночі".

Там же в Зоар (а в Сулам п.9) написано так: "Рабі Аха сказав: "Це те, що ми вчили, що Творець присуджує краплі, чи буде захаром (чоловічим єством), чи некевою (жіночим єством), а ти говориш, - жінка, коли запліднює першою, народжує захара. І тому не треба присуду Творця". Сказав рабі Йосі: "Певно, що Творець розрізняє де крапля захара, а де крапля некеви, і оскільки взнає її, - присуджує її, чи буде захар, або некева".

І це пояснення незрозуміле, що він пояснив цим, - позаяк "розрізняє, чи захар…" – так Він і присуджує. Але навіщо Йому присуджувати, чи не станеться це само собою, - захар або некева? І пояснює там, в коментарі Сулам, так: "Пояснення: бо троє беруть участь в людині: Творець, батько та мати, де батько дає білину, що в ній, а мати дає червоність, що в ній, а Творець дає душу. І якщо крапля є захаром, - дає Творець душу захара. А якщо некева, дає Творець душу некеви. І виходить, що тим, що жінка запліднює першою, ще не робить краплю кінцево захаром, якщо Творець не дасть в неї душу захара. І це визначання, коли Творець розрізняє в краплі, - гідна вона для душі захара або некеви, - вважається присудом Творця.

Бо якщо не розрізнив би цього, і не послав би душу захара, не мала б душа неодмінно бути захаром. То ж виходить, що два ці вислови не суперечать один одному".

І маємо зрозуміти все наведене вище шляхом духовної роботи. Треба пояснити, що всі ці "троє співучасників", - в одній людині. "Батько й мати" є чинниками того, що народиться дитина. "Батько" зветься "захар", і називається "чоловік, муж", і зветься "довершеність", бо захар є категорією довершеності.

І батько дає білину, бо "біле" зветься "досконалістю", де немає ніякого бруду. А "мати" зветься "некева", і називається "жінка", і зветься категорією "хісарон" (нестача, потреба), бо "некев" означає хісарон і зветься "червоністю". Як говорять, - там он червоне світло, і не можна там проїхати, це зветься "махсом" (шлагбаум), коли не можна рухатися вперед. А Творець дає душу, бо все може людина зробити, але дух життя належить Творцеві.

І порядок роботи такий, що людина повинна поділити день роботи на категорію "день" і на категорію "ніч". "День" зветься досконалістю, а "ніч" зветься хісароном. І щоб народився син, щоб був йому "довгий день", цей син має бути породженим батьком та матір’ю. Бо батько дає йому білину, тобто довершеність, що є категорією "чоловік захар". А мати дає йому категорію хісарону, що називається "жінка некева". Довершеність та хісарон повинні існувати тому, що людина мусить отримувати поживу для життєвої сили, лише тоді вона може працювати. А також тут, в роботі Творця, людина мусить отримувати духовну поживу, а потім вона може бачити, що треба виправити, інакше, без їжі, не матиме сил для роботи. А живлення отримують лише від досконалості.

Тому, дано нам дістати досконалість, коли займаємося Торою та заповідями, бо тоді не треба нам дивитися, наскільки ми докладаємо зусиль у виконанні Тори та заповідей, щоб це було найкращим чином, без жодного хісарону. Тобто дивитися на себе й бачити, чи ми в порядку, чи ні. Бо тоді час подивитися й на Тору та заповіді, як такі, - тобто Чиї Тору та заповіді ми виконуємо. І треба нам думати про "Того, хто дає Тору", адже ми благословляємо: "Благословен Ти, Творець, який дає Тору". А при виконанні заповідей ми говоримо: "…котрий освятив нас заповідями Своїми…", тобто щоб знати, що ми виконуємо заповіді Творця.

Тому нам і треба дивитися на важливість Того, хто дає, і нам треба дістати від цього життя та радість, від того, що ми удостоїлися виконувати те, що Він заповідав нам, хоч трохи, і сказати тоді, що також і виконання, хай це поки що не "істинне виконання", щоб було повністю "заради небес", але все ж таки ми зобов’язані вірити, що є люди котрим не з’явилося в них бажання й не спало їм на думку дотриматись Тори та заповідей навіть на дещицю. І нам дав Творець бажання й прагнення виконати трохи, тобто з мінімумом розуміння, але ж ми врешті-решт робимо щось, в той час як у людей – навіть і цього немає, і коли звертаємо на це увагу, то отримуємо силу життя й живлення від цього.

І це називається "батько дає білину", як сказано, що досконалість зветься "білиною", де немає ніякого бруду, а виграш з цього – подвійний:

а) цим людина отримує піднесений настрій, тому що вона злита з Досконалим, тобто з Творцем. А те, що Він дає, - треба вірити, що це є досконалістю. А досконалість робить людину довершеною, щоб відчувала й себе досконалою. І само собою людина дістає від цього живлення, щоб змогла жити й існувати, щоб була в неї потім сила виконувати роботу святості;

б) згідно з мірою важливості, котру здобуде в час досконалої роботи, буде людині потім можливість відчути хісарон тієї своєї роботи, яка не в істинній чистоті. Тобто, тоді вона може уявити собі, наскільки вона втрачає через свою недбалість в роботі. Бо може порівняти важливість Творця з власною ницістю, що дасть їй силу для роботи.

Але людина має виправити також і себе, інакше вона залишиться в пітьмі, і не побачить справжнього світла, що світить в келім, гідних цього, що звуться "келім віддачі". А виправлення келім називається "категорія нукви", хісарон, коли працює щоб виправити свої хісарони. І це зветься "мати дає червоність", тобто бачить тоді червоне світло, і це – шлагбауми, що стоять людині на путі, і не дають їй прийти до мети.

І тоді приходить час молитви, оскільки людина бачить міру роботи, яка є в неї в справах "розуму та серця", і те, як вона не просувається в роботі віддачі. А також бачить, яке її тіло слабке, і немає в неї великих сил, достатніх, аби подолати свою природу. Тому людина бачить, що коли Творець не  допоможе їй, - вона пропала, як написано (Теилім, 127): "Якщо Творець не збудує дім, - дарма трудилися з ним будівники".

І після цих двох, тобто після довершеності та хісарону, котрі є категоріями "батько й мати", виходить, що Творець допомагає людині, бо Він дає їй душу, котра є духом життя. І тоді народжується дитина. І це те, що сказали мудреці: "Троє беруть участь в людині". А та дитина, що народилася, вважається "життєстійким сіменем", тобто є в неї довголіття. Інакше, якщо позбавлена вона цього, - що "Творець дає душу", - то те, що народилося, зветься "викиднем", тобто, не має воно права на існування, - і людина падає зі свого рівня. І треба знати стосовно Творця, що Він бажає дарувати, як пояснено в кількох місцях, що "Вище світло не припиняє світити", і лише гідних келім ми потребуємо.

Тому, стосовно того, що залежить від підготовки людини, маємо розрізняти в цьому дві категорії, адже і в людині є дві сили:

а) сила отримання;

б) сила віддачі.

І дві ці сили треба виправляти, щоб були ради віддачі. Сила віддачі, що в людині, зветься "іш" (чоловік, муж). А сила отримання в людині зветься "іша" (жінка), "некева". А поняття "сіяння", "запліднення" називається, коли людина працює, щоб досягти певної речі. Наприклад, коли людині потрібна пшениця, вона сіє пшеницю, тобто, роботою своєю здобуде пшеницю. А якщо людині потрібна картопля, вона садитиме картоплю. Тобто, що точно вона бажає, таку й роботу вона виконує, і те й здобуває.

Так само в роботі Творця. Якщо людина бажає виправити келім віддачі, звані "захар", "іш", що зветься "коли чоловік запліднює першим", тобто початковим його задумом є виправити келім віддачі, тоді – "і народжує некеву". Адже, як відомо, існує зворотний порядок келім та світел, бо "світло некева" називається категорією катнуту (малого стану).

"А якщо жінка запліднює першою", тобто коли бажання людини – виправити келім отримання, щоб були ради віддачі, тоді "і народжує захара", тобто "світло захар", що є світлом ґадлуту (великого стану). "А Творець дає душу". "А Творець визначає краплю", що означає: від якої властивості в роботі людини, було "запліднення" її, тобто підготовка. Інакше кажучи, якщо людина бажає, щоб келім отримання були ради віддачі, тоді Творець дає душу захара, котра зветься "душею ґадлуту". А якщо людина в категорії "іш", тобто бажає лише, щоб келім віддачі були заради віддачі, тоді вона отримує від Творця світло катнуту, зване "некева".