Зміст
Єгуда Лейб Алеві Ашлаґ (Бааль Сулам)/Пасхальна Агада
Пасхальна Агада

Пасхальна Агада

Кадеш

(Наливають перший келих. Маца покрита)

(У суботу починають так:)

І був вечір, і був ранок, день шостий.

І були скінчені небо й земля, і все воїнство їхнє. І скінчив Всесильний у день сьомий труд Свій, який здійснював. І спочив у день сьомий від усього труда Свого, який здійснив. І поблагословив Всесильний день сьомий, і освятив його, бо в нім спочив від усього труда Свого, яким творив Всесильний, здійснити.

(У будні починають так:)

Слухайте, добродії й наставники наші й вчителя мої!

Благословен Ти, Творець, Всесильний наш, Цар світу, який творить плод лози виноградної.

Благословен Ти, Творець, Всесильний наш, Цар світу, який обрав нас з усіх народів, і піднес нас з усіх мов, і освятив нас Своїми заповідями. І дав нам, Творець, Всесильний наш з любов’ю (у суботу: суботи для покою і) терміни для радості, свята і часи для утіх, (у суботу: день суботній цей і) день цей свята маци, час волі нашої, (у суботу: з любов’ю) зібрання святе, згадку про вихід із Єгипту. Бо нас обрав Ти і нас освятив Ти з усіх народів, (у суботу: і суботу) і пори святі Твої (у суботу: з любов’ю й прихильністю) з радістю й утіхою у володіння дав нам.

Благословен Ти, Творець, який освячує (у суботу: суботу цю, і) Ісраель і часи.

(Якщо седер відбувається при виході суботи, додають благословіння «авдала»)

(далі:) Благословен Ти, Творець, Всесильний наш, Цар світу, який оживляв нас і давав існування нам, і привів нас до цього часу.

(П’ють, спершись ліворуч, без кінцевого благословіння потім)

Урхац

(Омивають руки, - без благословіння на омивання рук)

Карпас

(Беруть маленький шматочок карпасу, умочують у солону воду, і з’їдають після благословення:) Благословен Ти, Творець, Всесильний наш, Цар світу, який сотворив плоди землі.

Яхац

(Той, хто головує на седері виймає середню мацу з трьох, які мають бути перед ним, переломлює її навпіл, більшу частину відкладає вбік і ховає (це афікоман), меншу частину вертає на місце, між двома цілими)

Магід

(Той, хто головує, розкриває мацу на блюді, піднімає його і говорить:)

Ось хліб бідності нашої, який їли батьки наші в землі єгипетській. Кожний, хто голодний, хай прийде і їсть, кожний, хто потребує, хай прийде і святкує Песах. Цьогоріч – тут, наступного року – на землі Ісраеля. Цьогоріч – раби, наступного року – вільні люди.

(Повертає блюдо з мацою на місце, знову покриває її. Наймолодший запитує (зазвичай наймолодші співають):

Чим відрізняється ця ніч від усіх ночей? Адже усі ночі ми їмо хамец і мацу, а цієї ночі – лише мацу.

Адже усі ночі ми їмо решту овочів, а цієї ночі – лише марор.

Адже усі ночі ми не умочуємо навіть жодного разу, а цієї ночі – двічі.

Адже усі ночі ми їмо і сидячи і напівлежачи, а цієї ночі усі ми - напівлежачи.

(Головуючий знову розкриває мацу на блюді і починає оповідання Агади)

Рабами були ми у фараона в Єгипті, і вивів нас Творець, Всесильний наш, звідтіль рукою міцною і силою спрямованою. І якби не вивів би Творець батьків наших із Єгипту, адже ми, і сини наші, і сини синів наших поневолені було б у фараона в Єгипті. І навіть якщо всі ми мудрі і всі ми розумні, всі ми досвічені, всі знавці Тори, - заповідано нам оповідати про вихід із Єгипту. І кожний, хто примножує оповідання про вихід із Єгипту, такий є найславнішим.

Було якось, що рабі Еліезер і рабі Єгошуа, і рабі Елазар бен Азарья, і рабі Аківа, і рабі Тарфон правили седер у Бней Браку, і розповідали про вихід із Египту всю ту ніч, аж поки не прийшли учні їхні, і сказали їм: «Учителі наші, прийшов час читання ранкового «Шма».

Сказав рабі Елазар бен Азарья: «Ось, мені як не сімдесят років, але не удостоївся значення розповіді про вихід із Єгипту саме вночі, поки не розтлучачив це бен Зома: «Адже сказано: «Аби пам’ятав ти день виходу твого з Єгипту всі дні життя твого». «Дні життя твого» – саме дні, «усі дні життя твого» - це ночі. А мудреці говорять: «Дні життя твого» - тільки цей світ, «усі дні життя твого», - привести і до днів Машіаха».

Благословен Всюдисущий, благословен Він, благословен, що дав Тору народу своєму, Ісраелеві, благословен Він.

Про чотирьох синів говорила Тора: один – мудрий, а один – грішник, і один – простодушний, і один – що не вміє й запитати.

Мудрий, - що він говорить?

Що то за свідчення і закони й укази, котрі заповідав вам Творець Всесильний наш? Також і ти скажи йому в дусі законів Песаху: «У кінці седера після афікоману нічого не їдять».

Грішник, - що він говорить?

Що це за служіння у вас? «У вас», а не у нього. І через те, що вивів себе із загалу, - заперечив саму основу. Також і ти притупи йому зуби, і скажи йому: «Задля цього чинив Творець мені при виході моєму з Єгипту». «Мені» - а не «йому». Якби був він там, не було б його визволено.

Простодушний, - що він говорить?

«Що це?» Промов до нього: «Сильною рукою вивів нас Творець із Єгипту, із дому рабів».

А тому, хто не вміє й запитати, - ти відкрий йому, як сказано: «І скажи синові своєму в той день, говорячи, - задля цього чинив Творець мені при виходя моєму з Єгипту».

Може, на початку місяця святкувати? Вчення говорить: у той день. Якщо «в той день», може ще за дня? Вчення говорить: «задля цього». Не сказав би я «задля цього» інакше, як тільки коли є маца і марор, - лежать перед тобою.

Попервах ідоловірцями були прабатьки наші, а тепер наблизив нас Всюдисущий до Свого служіння, як сказано: «І сказав Єгошуа всьому народові: «Так сказав Творець, Всесильний Ісраеля, - за рікою жили батьки ваші споконвіку, Терах, батько Авраама і батько Нахора, і служили іншим богам. І взяв Я батька вашого, Авраама із-за ріки тієї, і провів його всією землею Ханаанською, і примножив потомство його, і дав йому Іцхака, і дав Іцхакові Яакова і Ейсава. І дав Ейсавові гору Сеір, успадкувати її, а Яаков і сини його зійшли до Єгипту.

Благословен, Хто дотримує обіцянку Свою Ісраелеві, благословен Він. Бо Святий, благословен Він, урахував кінець, зробити, як сказав Аврааму, прабатькові нашому, в «союзі між частинами», де сказано: «І промовив до Авраама, - знаючи, знай, що чужинцем буде потомство твоє в землі не своїй, і уярмлюватимуть їх, і прингічуватимуть їх чотириста років. А Я і народ той, на якого вони працюватимуть, - судитиму Я, а після цього вийдуть з великим майном.

(Покриває знову мацу і піднімає келих, і говорить:)

І це те, що підтримувало батьків наших і нас. Бо не один хтось тільки поставав на нас, згубити нас, а в кожному з поколінь постають на нас згубити нас. А Святий, благословен Він, рятує нас від їх рук.

(Ставить келих і розкриває мацу)

Іди і вчи, що хотів Лаван арамеєць вчинити Яакову прабатькові нашому: бо ж фараон не присудив нікого іншого як тільки чоловіків, а Лаван хотів викорінити усіх. Як сказано: «Арамеєць – губитель батька мого, і зійшов той до Єгипту, і жив там нечисленним сімейством, і став там народом великим, могутнім і численним».

І зійшов той до Єгипту - присилуваний тим, що сказано Творцем.

І жив там – вчить нас, що не спустився Яаков, батько наш, зав’язнути в Єгипті, а - пожити там, як сказано: «І сказали фараону, - пожити в цій країні прийшли ми, бо немає пасовища для дрібної худоби, що в рабів твоїх, бо тяжкий голод у землі Ханаанській. Тож тепер дай поселитися рабам твоїм у землі Гошен».

Нечисленним сімейством – як сказано: «Сімдесятьма душами зійшли батьки твої у Єгипет, а зараз зробив тебе Творець Всесильний твій як небесні зірки численним».

І став там народом – вчить, що були Ісраель відмінні там.

Великим, могутнім – як сказано: «А сини Ісраеля розплодилися і аж кишіли, і розмножилися, і посилилися надзвичайно, і наповнилася та земля ними».

І численним – як сказано: «Примноження, як рослині польовій, дав Я тобі, і множилася ти, і зростала, і з’явилася в численних прикрасах, перса сповнилися, волосся відросло, і ти неприкрита й нага».

І зле робили нам єгиптяни, і мучили нас, і поклали на нас тяжку роботу.

І зле робили нам єгиптяни – як сказано: «Давайте перехитримо його, бо якщо збільшиться, то буде, коли станеться війна, - долучиться й він до ворогів наших, і воюватиме з нами, і підніметься з цієї країни».

І мучили нас – як сказано: «І поставили над ним зверхників податкових, аби мучили його тяготами своїми. І збудував міста припасів фараону, Пітом і Рамсес».

І поклали на нас тяжку роботу – як сказано: «І уярмлювали єгиптяни синів Ісраеля з утиском».

І закричали ми до Творця, Всесильного батьків наших, і почув Творець голоса нашого, і побачив муки наші і труди наші, і утиск наш».

І закричали ми до Творця, Всесильного батьків наших – як сказано: «І було в ті численні дні, і вмер цар Єгипту, і застогнали сини Ісраеля від праці й закричали, і піднявся лемент їхній до Всесильного, від їхньої праці».

І почув Творець голоса нашого – як сказано: «І почув Всесильний стогін їхній, і згадав Всесильний союз Свій з Авраамом, з Іцхаком і з Яаковом».

І побачив муки наші – це відлучення «шляхом землі», як сказано: «І побачив Всесильний синов Ісраелевих, і зважив на це Всесильний».

І труди наші – це сини. Як сказано: «Кожного сина народженного у Ніл кидайте, а кожну дочку – живою залишайте».

І утиск наш – це гноблення, як сказано: «І бачив Я також той утиск, яким єгиптяни гнітять їх».

І вивів нас Творець із Єгипту рукою міцною і силою спрямованою, і жахом великим, і знаменнями, і чудесами.

І вивів нас Творець із Єгипту – не янголом, і не серафимом, і не через посланця, а Святий, благословен Він, особисто.

Як сказано:

І пройду Я землею єгипетською в ту ніч, і уражатиму кожного первістка в землі єгипетській, від людини до худобини, й усім богам єгипетським учиню суди, Я Творець».

І пройду Я землею єгипетською в ту ніч – Я, а не янгол;

І уражатиму кожного первістка в землі єгипетській – Я, а не серафим;

І усім богам єгипетським учиню суди – Я, а не посланець;

Я Творець – Я, і не хто інший.

Рукою міцною – це мор, як сказано: «Ось, рука Творця буде на худобі твоїй, що в полі, на конях, на віслюках, на верблюдах, на великій і дрібній худобі, мор вельми тяжкий».

І силою спрямованою – це меч, як сказано: «І меч Його оголений в руці Його, простягненій над Єрусалимом».

І жахом великим – це розкриття Шхіни, як сказано: «Чи спробувало божество прийти узяти собі народ із чрева народу випробуваннями, знаменнями і чудесами, і війною, і рукою міцною, і силою спрямованою, і жахами великими, - як усе те, що зробив для вас Творець Всесильний ваш в Єгипті перед очима твоїми».

І знаменнями – це посох, як сказано: «І посох цей візьми в руку свою, адже ним робитимеш знамення».

І чудесами – це кров, як сказано: «І дам я чудеса на небі й на землі: (коли говорить далі «кров і вогонь, і стовпи диму», а також коли перелічує потім десять кар, і коли промовляє їх абревіатури: дацах, адаш, бахав, - на кожне з того, що перелічується, присутні кожний пальцем відливає з келиху краплю вина) кров, і вогонь, і стовпи диму».

Інший смисл: рукою міцною – дві, і силою спрямованою – дві, і жахом великим – дві, і знаменнями – дві, і чудесами – дві. Це десять кар, що навів Святий, благословен Він, на єгиптян в Єгипті, і ось вони:

Кров (дам)

Жаби (цфардеа)

Воші (кінім)

Дикі звіри (аров)

Мор (девер)

Нариви (шхін)

Град (барад)

Сарана (арбе)

Темрява (хошех)

Ураження первістків (макат бхорот)

Рабі Єгуда давав до них ознаки, абревіатури: дацах, адаш, бахав.

Рабі Йосі аГлілі говорить: «Звідки виходить, що уражені єгиптяни в Єгипті десятьма карами, а на морі уражені п’ятдесятьма? Про Єгипет що писання говорить? – «І сказали чародії фараонові: Перст божий це». А про море що говорить? – «І побачив Ісраель руку велику, яку явив Творець в Єгипті, і устрашився народ Творця, і повірили в Творця і в Моше, служителя Його». Скільки уражено перстом? Десять кар. Висновуй тепер: в Єгипті завдано їм десять кар, а на морі зазнали вони п’ятдесят кар».

Рабі Еліезер говорить: «Звідки це, що кожна з кар, що навів Святий, благословен Він, на єгиптян у Єгипті, складалася з чотирьох кар? Бо сказано: «Нашле на них гнів Свій, лють і ворожість, і лихо, навалу янголів зла». Лють – одна, і ворожість – дві, і лихо – три, навала янголів зла – чотири.

Висновуй тепер: в Єгипті завдано їм сорок кар, а на морі зазнали двісті кар».

Рабі Аківа говорить: «Звідки це, що кожна з кар, що навів Святий, благословен Він, на єгиптян у Єгипті, складалася з п’яти кар? Бо сказано: «Нашле на них гнів Свій, лють і ворожість, і лихо, навалу янголів зла». Гнів Свій – одна, лють – дві, і ворожість – три, і лихо – чотири, навала янголів зла – п’ять.

Висновуй тепер: у Єгипті завдано їм п’ятдесят кар, а на морі зазнали двісті п’ятдесят кар».

Скільки гідностей є у Творця щодо нас!

Якби вивів нас із Єгипту, і не чинив би їм суди, - було б нам досить.

Якби учинив суди їм, і не чинив би це їхнім богам, - було б нам досить.

Якби учинив це їхнім богам, і не вбив би їхніх первістків, - було б нам досить.

Якби убив їніх первістків, і не дав би нам їхні скарби, – було б нам досить.

Якби дав нам їхні скарби, і не розітнув би для нас море, – було б нам досить.

Якби розітнув для нас море, і не провів би нас ним як суходолом, - було б нам досить.

Якби провів нас морем як суходолом, і не утопив би гнобителів наших в ньому, - було б нам досить.

Якби втопив гнобителів наших в морі, і не забезпечував би наші потреби в пустелі сорок років, - було б нам досить.

Якби забезпечував наші потреби в пустелі сорок років, і не годував би нас манною, - було б нам досить.

Якби годував нас манною, і не дав би нам суботу, - було б нам досить.

Якби дав нам суботу, і не наблизив би нас до гори Сінай, - було б нам досить.

Якби наблизив нас до гори Сінай, і не дав би нам Тору, - було б нам досить.

Якби й дав нам Тору, і не увів нас в країну Ісраелю, - було б нам досить.

Якби й увів нас в країну Ісраелю, і не спорудив би нам обраного Ним Храму, - було б нам досить.

Тож тим більше великим і величезним є благодіяння Творця щодо нас: адже вивів нас з Єгипту, і чинив їм суди, і вчинив також і їхнім богам, і вбив їхніх первістків, і дав нам їхній скарб, і розітнув для нас море, і провів нас через нього суходолом, і втопив гнобителів наших в ньому, і забезпечував наші потреби в пустелі сорок років, і годував нас манною, і дав нам суботу, і наблизив нас до гори Сінай, і дав нам Тору, й увів нас в країну Ісраелю, і спорудив нам обраний Ним Храм, - спокутити всі провини наші.

Рабан Гамліель, бувало, говорив: «Кожний, хто не сказав про три ці речі в Песах, - не виконав обов’язку, - і ось вони: «песах», «маца» і «марор».

Песах (пасхальна жертва) – який їли батьки наші в часи, коли існував Храм, - з якої причини? Тому що проминув Святий, благословен Він, оселі батьків наших в Єгипті, як сказано: «І будете говорити, - жертва пасхальна це для Творця, який проминув оселі синів Ісраелю в Єгипті, коли вражав Він єгиптян, а наші оселі врятував. І вклонився народ, і впав ниць».

(Той, хто головує на седері, піднімає мацу і показує її учасникам седеру)

Маца, яку ми їмо, - з якої це причини? Через те, що не встигло тісто батьків наших забродити, коли відкрився їм Цар царів над царями, Святий, благословен Він, і визволив їх, як сказано: «І спекли те тісто, яке винесли з Єгипту, коржі прісні, бо не заквасилося воно, адже вигнані були з Єгипту, і не могли баритися, і навіть припасу не приготували собі».

(Потім піднімає марор, показує його усім)

Марор, який ми їмо, - з якої причини? Через те, що гірким робили єгиптяни життя батьків наших в Єгипті, як сказано: «І гірким зробили життя їхнє працею важкою з глиною і цеглою, й усякою роботою в полі, всякою працею, якою уярмлювали їх з утиском».

У кожному з поколінь повинна людина бачити себе, неначе вона вийшла з Єгипту, як сказано: «І розкажеш сину своєму в той день, говорячи, - за це зробив мені Творець при виході моєму з Єгипту. Не лише тільки батьків наших визволив Святий, благословен Він, а навіть нас врятував разом з ними, як сказано, - і нас вивів звідти, аби привести нас і дати нам землю, про яку клявся батькам нашим».

(Прикриває мацу, бере в руку келих з вином)

Тому ми повинні дякувати, славити, хвалити, славословити, звеличувати, шанувати, благословляти, величати і звеличувати Того, хто зробив батькам нашим і нам усі ці чудеса: вивів з рабства на волю, з журби у радість, зі скорботи у свято, і з пітьми до світла великого, і з уярмлення до визволення. І проголосимо перед Ним пісню нову: «Уславте Творця!»

(Ставлять келихи на стіл)

Уславте Творця! Уславте, служителі Творця, славте ім’я Творця. Хай буде ім’я Творця благословенним відтепер і навіки. Від сходу сонця аж до заходу благословенно Творцеве ім’я! Піднесений над усіма народами Творець, на небесах слава Його. Хто подібний до Творця Всесильного нашого, який мешкає у висотах, який знижує Себе бачити, що на небі й на землі. Бідаря Він підводить із праху, зо сміття піднімає нужденного, - посадити його з вельможними, з вельможними люду Його. Садовить неплідну в домі матір’ю радісною дітей. Уславте Творця!

Коли виходив Ісраель з Єгипту, дім Яаковів від народу чуждого, Єгуда став святинею Йому, Ісраель – пануванням Його. Море побачило – і втікло, Йордан повернув назад. Гори вистрибували немов баранці, а пагірки немов ягнята. Що тобі, море, що ти втічеш, Йордан, - що повернеш назад? Гори – що вистибуватимете як баранці, а пагірки немов ягнята? Перед Господарем тремти, земле, перед Всесильним Яакова. Хто обертає скелю на водоймище, кремінь – на джерело водне!

(Піднімають келих з вином)

Благословенний Ти, Творець, Всесильний наш, Цар світу, який визволив нас і визволив наших батьків з Єгипту, і привів нас до ночі цієї, їсти вночі мацу і марор. Так Творець, Всесильний наш, Всесильний батьків наших приведе нас до решти урочистих днів і свят, - які приходять нам назустріч заради миру, - радих у відбудуванні міста Твого, і веселих в служінні Тобі. І їстимемо там від жертв наших і від пасхальних, кров яких торкнеться стінки жертовника Твого, в угоду Тобі, і подякуємо Тобі піснею новою про визволення наше і про порятунок душ наших. Благословен Ти, Творець, який визволив Ісраель.

Благословен Ти, Творець, Всесильний наш, Цар світу, який творить плод лози виноградної.

(Пьють із келиха, спершись ліворуч)

Рахца

(Обмивають руки і благословляють:)

Благословен Ти, Творець, Всесильний наш, Цар світу, який освятив нас своїми заповідями, і заповідав нам обмивання рук.

Моці

(Той, хто веде седер, піднімає над столом ті три маци, що перед ним, і благословляє)

Благословен Ти, Творець, Всесильний наш, Цар світу, який видобуває хліб із землі.

Маца

(Повертає на блюдо нижню мацу, на решту благословляє)

Благословен Ти, Творець, Всесильний наш, Цар світу, який освятив нас своїми заповідями, і заповідав нам їсти мацу.

(Обділяє себе і кожного з учасників седеру двома шматочками з двох коржів маци, які тримав востаннє, один шматочок з верньої і один з нижньої. Всі додають до цього ще від тих коржів маци, що на столі і з’їдають це, спершісь ліворуч).

Марор

(Учасники седера, не спираючись ліворуч, з’їдають, після наступного благословення, трохи марору, - гіркої зелені, - вмакнувши її в харосет).

Благословен Ти, Творець, Всесильний наш, Цар світу, який освятив нас своїми заповідями, і заповідав нам їсти марор.

Корех

(Той, хто веде седер, роздає всім учасникам по два шматочки від нижньої, третьої маци, кожний кладе між ними трохи марору і тертого хріну, і з’їдають це, сказавши:)

В пам’ять про Храм і за звичаєм Гілеля. Так робив Гілель в час існування Храму: він складував (м’ясо пасхальної жертви) мацу і марор, і з’їдав їх разом, аби виконати сказане: «З мацою і марором їжте його».

Шульхан орех

(Святкова трапеза, що традиційно починається з вареного яйця, макають його спочатку в солону воду. Варто закінчити трапезу до полуночі, - час, до якого в Храмі мали закінчити їжу пасхальної жертви).

Цафун

(По закінченні трапези ділять на всіх «афікоман» - більшу частину розломаної середньої маци, яку відклали убік. За звичаєм діти ховають афікоман і за його повернення після трапези отримують як винагороду солодощі, невеличкі подарунки. Афікоман поділяється між учасниками, і кожний, доповнивши отримане ще мацою, до двох «кезайтів», з’їдає. Після цього не їдять і не п’ють вино, тільки воду і легкі напої).

Барех

(Наливають утретє келих вина і далі йде благословення після трапези. Перед ним – «Пісня сходів»).

Пісня сходів. Коли повертав Творець полонених Сіону, були ми як уві сні. Тоді сповнить сміх уста наші, і співи - язик наш. Казали б тоді між народами: «Велике вчинив Творець з цими!» Велике вчинив Творець з нами, були ми радісними. Поверни, Творець, полон наш так, як повняться сухі русла в Негеві. Ті, хто сіють в сльозах, зо співом жатимуть. Йдучи, йтиме і плакатиме, несучи торбу насіння, приходячи, - прийде зі співом, несучи снопи свої.

(По закінченні післятрапезного благословення знову промовляють благословення на вино і випивають третій келих вина, спершись ліворуч.

Потім вчетверте наповнюють вином келихи, а також келих пророка Еліягу, відчиняють вхідні двері і промовляють:)

Вилий гнів Свій народам, що не пізнали Тебе, і на царства, що до Імені Твого не звертаються. Бо з’їли вони Яакова і мешкання його спустошили. Вилий на них гнів Свій, і лють Твоя хай спіткає їх. Переслідуй їх злостиво і знищи їх з-під небес Творця.

(Зачиняють двері)

Галель

(Наповнюють учетверте вином келихи і читають традиційну добірку псалмів, що називається «Галель». Потім промовляється благословення на вино, спершись ліворуч, випивають четвертий келих, потім промовляється благословення після вина)

Нірца

(Промовляють, - зазвичай, співають, - «Закінчився пасхальний седер»)

Транслітерація:

Хасаль седер песах ке-гілхато, ке-холь мішпато ве-хукато,

Каашер захіну лесадер ото, кен нізке лаасото.

Зах, шохен меуна, кумем кгаль мі мана,

Бе-каров нагель ніт’ей кана пдуїм ле-ціон бе-ріна.

Переклад:

Закінчився пасхальний седер за його установленням, за усім порядком його, і законом його,

Так, як удостоїлись ми впорядкувати його, так заслужимо дотримуватись його.

Чистий, Який мешкає у висях, підніми їх, громаду несчисленну,

Скоріше приведи паростки основи її, викуплені Тобою, в Ціон, з радістю.

(Разом співають, як пісню, побажання «Наступного року – у відбудованому Єрусалимі»:)

Бе-шана габаа бі-Єрушалаїм, бе-шана габаа бі-Єрушалаїм абнуя!

Пісні

-----

Ехад – мі йодеа?

Ехад – мі йодеа? Ехад – ані йодеа!

Ехад Елокейну (останнє слово в кожному куплеті повторюють багато разів)

Ше ба шамаїм у ба арец.

Шнаїм – мі йодеа? Шнаїм – ані йодеа!

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Шлоша – мі йодеа? Шлоша – ані йодеа!

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Арба – мі йодеа? Арба – ані йодеа!

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Хаміша – мі йодеа? Хаміша – ані йодеа!

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Шіша – мі йодеа? Шіша – ані йодеа!

Шіша сідрей Мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Шів’а – мі йодеа? Шів’а – ані йодеа!

Шів’а йемей шабта,

Шіша сідрей Мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Шмона – мі йодеа? Шмона – ані йодеа!

Шмона йемей міла,

Шів’а йемей шабта,

Шіша сідрей Мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Тіш’а – мі йодеа? Тіш’а – ані йодеа!

Тіш’а йерхей лейда,

Шмона йемей міла,

Шів’а йемей шабта,

Шіша сідрей Мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Асара – мі йодеа? Асара – ані йодеа!

Асара дібрайя,

Тіш’а йерхей лейда,

Шмона йемей міла,

Шів’а йемей шабта,

Шіша сідрей Мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Ехад асар – мі йодеа? Ехад асар – ані йодеа!

Ехад асар кохвайя,

Асара дібрайя,

Тіш’а йерхей лейда,

Шмона йемей міла,

Шів’а йемей шабта,

Шіша сідрей Мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Шнейм асар – мі йодеа? Шнейм асар – ані йодеа!

Шнейм асар шівтайя,

Ехад асар кохвайя,

Асара дібрайя,

Тіш’а йерхей лейда,

Шмона йемей міла,

Шів’а йемей шабта,

Шіша сідрей Мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Шлоша асар – мі йодеа? Шлоша асар – ані йодеа!

Шлоша асар мідайя,

Шнейм асар шівтайя,

Ехад асар кохвайя,

Асара дібрайя,

Тіш’а йерхей лейда,

Шмона йемей міла,

Шів’а йемей шабта,

Шіша сідрей Мішна,

Хаміша хумшей Тора,

Арба імаот,

Шлоша авот,

Шней лухот а-бріт,

Ехад Елокейну

Ше ба шамаїм у ба арец.

Один – хто знає? Один – я знаю!

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Два – хто знає? Два – я знаю!

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Три – хто знає? Три – я знаю!

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Чотири – хто знає? Чотири – я знаю!

Чотири праматері,

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

П’ять – хто знає? П’ять – я знаю!

П’ять книг п’ятикнижжя,

Чотири праматері,

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Шість – хто знає? Шість – я знаю!

Шість розділів Мішни,

П’ять книг п’ятикнижжя,

Чотири праматері,

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Сім – хто знає? Сім – я знаю!

Сім днів тижня,

Шість розділів Мішни,

П’ять книг п’ятикнижжя,

Чотири праматері,

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Вісім – хто знає? Вісім – я знаю!

Вісім днів до обрізання,

Сім днів тижня,

Шість розділів Мішни,

П’ять книг п’ятикнижжя,

Чотири праматері,

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Дев’ять – хто знає? Дев’ять – я знаю!

Дев’ять місяців до пологів,

Вісім днів до обрізання,

Сім днів тижня,

Шість розділів Мішни,

П’ять книг п’ятикнижжя,

Чотири праматері,

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Десять – хто знає? Десять – я знаю!

Десять речень,

Дев’ять місяців до пологів,

Вісім днів до обрізання,

Сім днів тижня,

Шість розділів Мішни,

П’ять книг п’ятикнижжя,

Чотири праматері,

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Одинадцять – хто знає? Одинадцять – я знаю!

Одинадцять зірок,

Десять речень,

Дев’ять місяців до пологів,

Вісім днів до обрізання,

Сім днів тижня,

Шість розділів Мішни,

П’ять книг п’ятикнижжя,

Чотири праматері,

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Дванадцять – хто знає? Дванадцять – я знаю!

Дванадцять колін,

Одинадцять зірок,

Десять речень,

Дев’ять місяців до пологів,

Вісім днів до обрізання,

Сім днів тижня,

Шість розділів Мішни,

П’ять книг п’ятикнижжя,

Чотири праматері,

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Тринадцять – хто знає? Тринадцять – я знаю!

Тринадцять властивостей,

Дванадцять колін,

Одинадцять зірок,

Десять речень,

Дев’ять місяців до пологів,

Вісім днів до обрізання,

Сім днів тижня,

Шість розділів Мішни,

П’ять книг п’ятикнижжя,

Чотири праматері,

Троє прабатьків,

Дві скрижалі заповіту,

Один Всесильний наш,

Який на небі й на землі.

Хад ґад’я

(пісня арамейською мовою)

Хад ґад’я, хад ґад’я, де-забін аба бі-трей зузей, хад ґад’я, хад ґад’я.

Одне козеня, одне козеня, що купив батько за два золотих, одне козеня, одне козеня.

Ве-ата шунра, ве-ахла ле-ґад’я, де-забін аба бі-трей зузей, хад ґад’я, хад ґад’я.

І прийшов дикий кіт, і з’їв козеня, що купив батько за два золотих, одне козеня, одне козеня.

Ве-ата кальба, ве-нашах ле-шунра де-ахла ле-ґад’я, де-забін аба бі-трей зузей, хад ґад’я, хад ґад’я.

І прийшов собака, й покусав дикого кота, що з’їв козеня, що купив батько за два золотих, одне козеня, одне козеня.

Ве-ата хутра, ве-гіка ле-кальба, де-нашах ле-шунра де-ахла ле-ґад’я, де-забін аба бі-трей зузей, хад ґад’я, хад ґад’я.

І прийшла палиця, і вдарила собаку, що покусав дикого кота, що з’їв козеня, що купив батько за два золотих, одне козеня, одне козеня.

Ве-ата нура, ве-сараф ле-хутра, де-гіка ле-кальба, де-нашах ле-шунра де-ахла ле-ґад’я, де-забін аба бі-трей зузей, хад ґад’я, хад ґад’я.

І прийшов вогонь, і спалив палицю, що вдарила собаку, що покусав дикого кота, що з’їв козеня, що купив батько за два золотих, одне козеня, одне козеня.

Ве-ата майя, ве-хаба ле-нура, де-сараф ле-хутра, де-гіка ле-кальба, де-нашах ле-шунра де-ахла ле-ґад’я, де-забін аба бі-трей зузей, хад ґад’я, хад ґад’я.

І прийшла вода, і загасила вогонь, що спалив палицю, що вдарила собаку, що покусав дикого кота, що з’їв козеня, що купив батько за два золотих, одне козеня, одне козеня.

Ве-ата тора, ве-шата ле-майя, де-хаба ле-нура, де-сараф ле-хутра, де-гіка ле-кальба, де-нашах ле-шунра де-ахла ле-ґад’я, де-забін аба бі-трей зузей, хад ґад’я, хад ґад’я.

І прийшов бик, і випив воду, що загасила вогонь, що спалив палицю, що вдарила собаку, що покусав дикого кота, що з’їв козеня, що купив батько за два золотих, одне козеня, одне козеня.

Ве-ата га-шохет, ве-шахат ле-тора, де-шата ле-майя, де-хаба ле-нура, де-сараф ле-хутра, де-гіка ле-кальба, де-нашах ле-шунра де-ахла ле-ґад’я, де-забін аба бі-трей зузей, хад ґад’я, хад ґад’я.

І прийшов різник, і зарізав бика, що випив воду, що загасила вогонь, що спалив палицю, що вдарила собаку, що покусав дикого кота, що з’їв козеня, що купив батько за два золотих, одне козеня, одне козеня.

Ве-ата мал’ах а-мавет, ве-шахат ле-шохет, де-шахат ле-тора, де-шата ле-майя, де-хаба ле-нура, де-сараф ле-хутра, де-гіка ле-кальба, де-нашах ле-шунра де-ахла ле-ґад’я, де-забін аба бі-трей зузей, хад ґад’я, хад ґад’я.

І прийшов янгол смерті, і вбив різника, який бика, що випив воду, що загасила вогонь, що спалив палицю, що вдарила собаку, що покусав дикого кота, що з’їв козеня, що купив батько за два золотих, одне козеня, одне козеня.

Ве-ата а-Кадош Барух-гу, ве шахат ле-мал’ах а-мавет, де-шахат ле-шохет, де-шахат ле-тора, де-шата ле-майя, де-хаба ле-нура, де-сараф ле-хутра, де-гіка ле-кальба, де-нашах ле-шунра де-ахла ле-ґад’я, де-забін аба бі-трей зузей, хад ґад’я, хад ґад’я.

І прийшов Святий, благословен Він, і вбив янгола смерті, який вбив різника, який бика, що випив воду, що загасила вогонь, що спалив палицю, що вдарила собаку, що покусав дикого кота, що з’їв козеня, що купив батько за два золотих, одне козеня, одне козеня.