Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

Вчення про десять сфірот

Частина четверта

Десять сфірот Акудім

Питання й відповіді про сенс властивостей і дій

67) Дві якості світу Ацилут

Перша – це поширення духовного, тобто п'яти видів світел, званих НАРАНХАЙ. Друга - це п'ять видів келім, які називаються КАХАБ, зеїр анпін і малхут. І слід розрізняти між ними в кожному слові в цій науці, тому що немає світла без клі, але вони суперечні одне одному в усіх своїх проявах, тому що послідовність розкриття келім - згори вниз: КАХАБ, зеїр анпін і малхут. А послідовність розкриття світел навпаки - знизу вгору: НАРАНХАЙ. Нестача нижніх келім у парцуфі викликає нестачу вищих світел там, так що якщо хоч трохи забути про те, що слід знати зворотність, що між ними, негайно скасується вся справа. («Ор пнімі», гл. 1, п. 3)

68) Звідки починається розкриття існування келім

Існування келім починається з моменту початку поширення світла згори вниз, тобто від пе де-АК і вниз, проте вони ще не помітні. Тільки згодом, коли світло повертається до створювача, а келім залишаються порожніми, тоді авіют їхній стає помітним. («Ор пнімі», гл. 1, п. 4)

69) Що приводить до утворення келім

Поширення світла та його вихід звідти приводить до утворення клі. («Ор пнімі», гл. 1, п. 200)

70) Чому келім не проявляються до виходу світла з них

З огляду на те, що міра величини світла залежить від міри величини авіюту в екрані, авіют і чистота виявляються рівними за важливістю та визначаються як змішані одне з іншим, так що неможливо їх розрізнити й розпізнати хоч якусь різницю між ними. («Ор пнімі», гл. 6, п. 3 [текст Арі])

71) Що спричинює визнання келім як грубого світла

Після того, як пряме світло поширилося й вийшло з келім, повернувшись до свого джерела й залишивши їх без світла, тоді дався взнаки їхній авіют як низькість і недолік. Тим самим келім стали помітними. («Ор пнімі», гл. 6, п. 10)

72) Що то за додатковий авіют, якого набуває грубе світло після відходу

Келім, які є поширенням відбитого світла від екрана й малхут де-рош і вниз, визначаються як авіют навіть раніше за їхнє поширення в ґуф. Але не даються вони взнаки до того, як вийде з них світло. І коли видалилося світло з них, тоді пізнається той авіют, що був у них, поки були вони в малхут рош, а також додатковий авіют, який розкрили тепер заново. А саме те, що залишилися в темряві, без світла, що є категорією обмеження, суду й авіютом, якого не було в них перед тим, як поширилися в ґуф. («Ор пнімі», гл. 6, п. 20)

73) Чому келім рош не терплять світел

Адже таким є сенс підйому відбитого світла знизу нагору через зівуґ де-акаа, що відбувається в рош, тому що "знизу вгору" - означає опір облачанню, коли «не терпить», щоб облачилося в нього світло. («Ор пнімі», гл. 1, п. 9)

74) Чому немає очищення в келім

Тому що феномен очищення вказує тільки на силу перешкоджання й обмеження, яка є в екрані завдяки авіюту, що включений до нього. Це приходить до нього внаслідок ударів навколишнього світла в цю властивість перешкоджання, яка чинить опір навколишньому світлу, що бажає поширитися нижче від екрана. І цими ударами навколишнє світло ніяк не приходить у келім, тому що хоч вони насправді прагнуть його, але сила екрана розділяє їх. («Ор пнімі», гл. 2, п. 20)

75) Чому утворюється внаслідок відходу світла лише одне клі кетера

Було утворено після відходу світла тільки одне клі - клі кетера, тому що відхід стався в один прийом і в одну мить. І хоча вирізняємо ми там десять сфірот, але це як клі, частини якого не є рівними. («Ор пнімі», гл. 1, п. 300)

76) Чому не взнається в десяти сфірот де-ґуф те, що вони є десятьма світлами

Через те, що існує тут тільки одне клі й один відхід світла, як сказано в питанні 75. («Ор пнімі» , гл. 1, п. 6 [текст Арі])

77) Чому келім рош не є келім отримання в дії

Оскільки знаходяться в стані, який визначається як "знизу вгору", як сказано в питанні 73. («Ор пнімі», гл. 1, п. 7 [текст Арі] і п. 50)

78) У чому відмінність у термінах вищий - нижній і внутрішній - зовнішній

У повному ступені визначаються чотири стадії, одна вища за іншу. "Вгорі" - означає чистоту, "внизу" - означає авіют. І коли йдеться виключно про клі притягнення, що в парцуфі, тоді визначається, що в цих чотирьох стадіях одна є внутрішньою щодо іншої. І що більший в неї авіют, вона є більш внутрішньою. («Ор пнімі», гл. 5, п. 3)

79) Які два види келім є в парцуфі

Перший вид - це грубе світло, яке залишається після відходу. І ці світла для потреб самого парцуфа. Другий вид - це решімот і ніцуцін, що залишаються в цьому грубому світлі. І вони - для потреб другого парцуфа, що приходить слідом за ним. («Ор пнімі», гл. 2, п. 4)

80) Чому в акудім спочатку утворюється малхут на противагу парцуфам, що після нього

Це тому, що в акудім келім беруть початок свого існування, і немає там більше, ніж клі малхут. Але після відходу світел цього парцуфа вже уготовані були тут келім для другого парцуфа. Таким чином, ці келім передують світлам другого парцуфа. А оскільки відповідно до порядку відходу, вони утворилися тут згори вниз, тому що коли очистилася бхіна далет до рівня бхіни ґімель, розкрилося клі де-кетер, а коли очистилася бхіна ґімель до рівня бхіни бет, розкрилося клі де-хохма і т.п., отже, вони стоять так і в другому парцуфі теж. І подібним же чином - у всіх парцуфів, і всі були підготовлені так само. («Ор пнімі», гл. 6, п. 5 [Текст Арі])

81) Чому кетер не утворив клі під час відходу

Клі для власного користування в нього було - це грубе світло, що залишилося внизу після відходу прямого світла. А те, що сказано, що не було утворено клі, означає - для потреб нукви де-кетер другого парцуфа, бо це клі утворюється з ніцуцін, що спускаються від зівуґу, який відбувся в попередній вищій бхіні. Але до кетера не існує ніякого авіюту, у який вдарило б вище світло. І тому не впали ніцуцін у клі кетера, і кетер не утворив клі для другого парцуфа. («Ор пнімі», гл. 4, п. 9)

82) Чому порядок келім такий, що спочатку утворюються вищі на противагу світлам, у яких спочатку приходять нижні

Тому що так відбувався початок їх прояву та втілення, адже розкриття келім приходить внаслідок істаклут бет і подальшого відходу світла. І ось спочатку проявилося клі кетера в результаті очищення з бхіни далет до бхіни ґімель. А потім завдяки очищенню з бхіни ґімель до бхіни бет розкрилося клі ступеня хохма. І коли очистилося від бхіни бет до бхіни алеф, розкрилося клі біни і т.п. Таким чином, спочатку утворилися вищі келім, а в кінці утворилися нижні. Однак світла з’явилися й розкрилися у зворотному порядку: спочатку в першому поширенні з’явилося тільки світло нефеш. Коли очистилося до бхіни ґімель, зробивши зівуґ в хотем, з’явився ступінь світла руах, а коли очищається до бхіни бет, і стався зівуґ в озен, з’явилося світло нешама. І коли очистилося до бхіни алеф, коли стався зівуґ в ейнаїм, з’явилося світло хая, а коли очистилося до бхіни кетер - з’явилося світло єхида. А отже, спочатку з’являються світла нижні, а вищі - потім. («Ор пнімі», гл. 1, п. 3)

83) Чому піднялася хохма в клі кетера

Тому, що більш чисте світло вдягається у більш чисте клі – через подібність властивостей, як відомо. («Ор пнімі», гл. 6, п. 2)

84) Що за світло притягується від створювача згори вниз під час відходу

Це чотири ступені, які утворилися під час очищення, коли екран приходить у бхінот, що на шляху його очищення. («Ор пнімі», гл. 2, п. 1)

85) Чому ступені, що утворюються під час відходу, називаються відбитим світлом

Тому, що ті поширення, які утворилися від зівуґів під час відходу, теж визначаються як відхід. Адже порядок відходу такий, що вище світло входить з ним [екраном] у зівуґ на своєму шляху, і це не вважається справжнім поширенням. Подібно до людини, яка йде - виходячи з дому, вона обов'язково зупиняється в місцях здійснених нею кроків. Але це абсолютно не вважається зупинками та перервою в її ході, тому що таким є спосіб виходу з будинку. І тому зараховуються до відбитого світла та обмеження (дін). («Ор пнімі», гл. 3, п. 3)

86) Чому називається світіння зівуґу, що спускається з більш високого ступеня всередину нижнього, порожнього від світла, відбитим світлом

Це з двох причин: 1. Тому, що всі ці ступені визначаються як відбите світло, як з'ясувалося в питанні 85; 2. Тому, що все, що спускається вниз від місця зівуґу, є відбитим світлом, а не прямим світлом. («Ор пнімі», гл. 4, п. 2)

87) Дванадцять видів відбитого світла, які є в акудім

Два види відбитого світла визначаються негайно в процесі зівуґу де-акаа. Перший вид - це світло, яке було відштовхнуте від поширення в клі малхут через удар в екран. Це відбите світло визначається як навколишнє світло. Другий вид - це відбите світло, що народилося як результат взаємозв’язку відходу й відокремлення бхіни далет від світла, що з’єднується з відштовхнутим світлом, і воно є відбитим світлом, що піднімається знизу вгору й облачає десять сфірот прямого світла рош.

Третій вид - це постійне відбите світло в малхут де-рош, яке стає там джерелом, від якого дістають існування й випливають світла і келім для ґуфа.

Четвертий вид - це відбите світло, що поширюється від малхут де-рош і вниз. Воно продовжує облачати десять сфірот прямого світла, що поширюються з ним. І це відбите світло визначається як змішане з прямим світлом. І це не визнається як облачення й клі, тому що його важливість дорівнює прямому світлу.

П'ятий вид - це невелике світіння прямого світла, яке дається вниз під табур. Називається світлом некеви і також зветься відбитим світлом.

Шостий вид - це відбите світло, котре завершує кожну з десяти сфірот, що від табура і вниз, до повного завершення парцуфа.

Сьомий вид - це відбите світло, яке називається грубим світлом, яке залишається внизу без світла після виходу прямого світла, тому що тоді дається взнаки авіют, що в його особистій сутності, у тому плані, що був він включений у нього ще до поширення від пе й униз.

Восьмий вид - відбите світло, до якого додався авіют, подвійний порівняно з його власним, через те, що залишилося після відходу внизу, без світла. І ця темрява, якої набуло нині, є новим авіютом, тим, якого не було в ньому до того, як поширилося від пе й униз.

Дев'ятий вид - це пряме світло на ступенях, що утворюються під час очищення. Воно вважається як відбите світло та дін, тому що вони утворюються під час відходу світла.

Десятий вид - це відбите світло, що опускається від світіння зівуґу у вищій бхіні в клі, що під нею, яке є порожнім від світла. І воно приходить до зівуґу де-акаа з решімо, яке є там, у тому клі.

Одинадцятий вид - це ніцуцін, які падають у келім, котрі відділені від відбитого світла, що опускається. Вони перебороли решімо, тому що світло зівуґу світить на них.

Дванадцятий вид - вищезгадані ніцуцін після того, як погасли, тобто після відходу світіння зівуґу від вищої бхіни, тому що тоді решімо переборює їх. («Внутрішнє споглядання», гл. 2)

88) Десять видів келім, які є в акудім

1. Власне бхіна далет, на яку було зроблено перше скорочення і яка називається малхут.

2. Келім  де-рош, які є тільки коренями келім.

3. Келім, що від пе й униз, які змішані зі світлами.

4. Келім, що від пе й униз після виходу, які визнаються як грубе світло.

5. Келім, які позбавлені своїх світел, але є в них решімот.

6. Келім, що позбавлені своїх світел, і немає в них решімот.

7. Келім, підготовлені для потреб бхінот зхарім другого поширення.

8. Келім, підготовлені для потреб бхінот некевот другого поширення.

9. Келім, що нижче від табура, які непридатні для отримання прямого світла.

10. Зовнішні келім для отримання навколишніх світел. («Внутрішнє споглядання», п. 56)

89) Що таке підйом світел до створювача

Очищення від авіюту, зване підйомом і повним очищенням, поки не стає чистим подібно до створювача, називається підйомом світел до створювача. Адже подібність властивостей зв’язує та об'єднує духовні об'єкти. («Ор пнімі», гл. 2, п. 4)

90) Як відбувається народження парцуфів

Світло малхут, що означає екран і відбите світло, включене в нього, коли воно очищується й піднімається до створювача, воно проходить через усі сфірот. І коли проходить в них, воно включає в себе всі решімот, що залишилися в них від їхніх світел, крім останньої бхіни. І тому, коли приходить до створювача, тобто до малхут де-рош, туди, де ніколи не припиняється зівуґ, виходить, що й воно включається в той зівуґ й отримує звідти авіют, що знизу вгору. І цим знову збуджуються та набувають авіюту решімот, що в ньому, у їхньому власному авіюті, який діє згори вниз. І тоді спускається екран на своє місце в ґуф, у місце хазе. А від хазе й угору утворює десять сфірот де-рош, а від хазе й униз знову поширюється в десять сфірот де-ґуф, як і на початку. І це називається другим поширенням, або другим парцуфом, оскільки відрізняється від першого парцуфа, тому що матеріал келім першого парцуфа, він від авіюту всієї бхіни далет. А другий цей парцуф - матеріал усіх його келім від авіюту бхіни ґімель, тому що екран, що піднімається в малхут де-рош, абсолютно не включав у себе авіют бхіни далет, тому що вона не залишила решімо після свого відходу. («Ор пнімі», гл. 3, п. 1) [До питання 96]

91) Яка причина взаємоударяння внутрішнього й навколишнього світел одне в одного

Як відомо, попри те, що головне в зівуґу де-акаа - це екран, що в малхут де-рош, разом з цим усе відштовхнення й затримання, що в тому екрані, воно зовсім не в дії, а лише в потенціалі. І тому ніяк неможливо вирізнити там внутрішнє й навколишнє світла, бо світло, що обмежене в клі, називається внутрішнім світлом, а те, що не обмежене в клі, називається навколишнім світлом. А оскільки немає тут поки що ні облачення, ні відштовхнення від бхіни далет, тому звідки може бути тут визначення внутрішнього й навколишнього світел? А тому внутрішнє й навколишнє світла існують з’єднаними разом в пе, тобто в малхут рош.  

Проте потім, коли облачення й відштовхнення, що в рош, вийшли з потенціалу в дію в ґуфі, в екрані, що в табурі, коли від екрана, що в табурі й угору, тобто в дев’яти перших сфірот, що в ґуфі, облачилися світла в келім, а від екрана, що від табура й униз, тобто в малхут де-ґуф, світла були відштовхнуті, і не облачилися. І відкрилися тут внутрішнє й навколишнє світло буквально в дії, так що світла, які прийшли в келім, що від табура й вище, є внутрішніми, а світло, яке було гідним прийти від табура й нижче, відштовхнуте звідти внаслідок затримки екраном, що в табурі, - це навколишнє світло. І тому зробилися акаа й бітуш між внутрішнім світлом, тобто екраном і відбитим світлом, яке облачає пряме світло, і між навколишнім світлом, бо навколишнє світло, яке почало відчувати тут силу, яка відштовхує і яка є в авіюті екрана, ударило й увійшло в бітуш з ним, щоб очистити його й скасувати силу обмеження, що в ньому, так, щоб і воно могло увійти у пніміют парцуфа.

І знай, що тут навколишнє світло перебороло внутрішнє, і той екран, що в табурі, очистився й піднявся в пе, і там поновився, так що вивів від нього й униз нове поширення рош-тох-соф, що називається парцуфом АБ де-АК. Отже, подолало навколишнє світло силу обмеження, що в екрані, бо тепер пройшло від нього й униз, у повний парцуф, що зветься АБ, і зрозумій це. (гл. 1, «Ор пнімі», гл. 1, п. 6)

92) Що означає суперечність, що існує між внутрішнім і навколишнім світлами

Міра його величини і все існування внутрішнього світла залежать від величини авіюту й затримки, що є в екрані. Навколишнє світло відштовхується та залишається поза межами парцуфа внаслідок тієї ж затримки та авіюту, які є в екрані. Так, що великий авіют віддаляє навколишнє світло відповідно до міри своєї величини, але наближає й збільшує внутрішнє світло відповідно до тієї ж міри власної величини. І виходить, що вони вкрай протилежні одне одному. («Ор пнімі», гл. 1, п. 7)

93) Хто переборює при співударянні внутрішнього та навколишнього світел

Спочатку перебороло, звичайно ж, внутрішнє світло, адже дев’ять перших сфірот облачились там у відбите світло екрана буквально в дії, і також залишилися так навіть після відходу, бо немає зникнення в духовному, як написано вище. А потім навколишнє світло взяло гору над внутрішнім світлом, так що очистило екран повністю й урівняло його властивості зі створювачем, тобто з малхут де-рош. А там навколишнє й внутрішнє світла з’єднані разом. І там здобуло силу, так що вийшло з нього й униз другим поширенням, що зветься парцуфом АБ. («Ор пнімі», гл. 1, п. 7)

94) Хто переборює при взаємному зіткненні решімо з відбитим світлом, що спускається

Під час зівуґу у вищій бхіні виходить, що відбите світло, яке спускається звідти в порожнє клі, переборює решімо, що існує там. І незважаючи на те що решімо набагато більше за відбите світло, яке спускається, разом з цим, оскільки решімо, воно після відходу його зівуґу, а відбите світло, що спускається, походить від світіння зівуґу, тому й перемагає його. А потім, коли очистився екран також від вищої бхіни, і також і там видалився зівуґ, повертається решімо й переборює відбите світло, що спускається, тобто ті ніцуцот, що впали в його клі. І решімо спускається знову у своє клі, як і спочатку, і скасовує силу ніцуцот, так що знову вони поновлюються аж потім, при другому поширенні. («Ор пнімі», гл. 3, п. 80, гл. 4, п. 7)

95) Чому немає нікого, хто вдаряв би в кетер

Тому що немає більше зівуґу де-акаа в екрані після того, як очистився від кетера. Адже навіть у бхіні алеф достатнього авіюту для справжнього зівуґу де-акаа немає, крім як виключно для спуску ніцуцін, а тим більше вище за кетер («Ор пнімі», гл. 4, п. 40).

96) Що отримують сфірот при приході їх до створювача

Усі сфірот включені в екран, який піднявся до створювача, бо їхні решімот включені в нього відтоді, як він пройшов у них при підйомі, як сказано в п. 90, крім бхіни далет, якої в ньому немає, тому що не залишила від себе решімо. І тому отримав він від створювача лише авіют бхіни ґімель, рівень якого тільки до хохми. І зі сторони келім бракує в ньому бхіни малхут, а зі сторони світел відсутнє світло кетер. («Ор пнімі», гл. 4, п. 50)

97) Чим визначаються п'ять видів зівуґів де-акаа, які є в акудім

1. Істаклут алеф, від якого є тільки корені світел і келім.

2. Істаклут бет, від якого - завершення келім.

3. Ударяння внутрішнього світла в навколишнє світло, і від цього - підйоми світел до створювача.

4. Співударяння решімо з відбитим світлом, що опускається, і від цього - келім для другого поширення.

5. Співударяння світла малхут з решімо, де через те, що немає решімо в малхут, відбувається співударяння з її світлом, яке є світлом, чистішим за решімот. («Внутрішнє споглядання», гл. 1)

98) Відношення решімот до другого парцуфа

Відносини їх подібні до відношення батька до синів, коли одна іскра від батька йде до сина й не відходить від нього повік. Також і сутність решімот переходять до другого парцуфа, званого сином першого парцуфа, і вони робляться йому частиною будови й сутності парцуфа. («Ор пнімі», гл. 2, п. 3)

99) Чому решімот вважаються прямим світлом

Оскільки вони є залишками поширення прямого світла згори вниз. («Ор пнімі», гл. 2, п. 2)

100) Чому остання бхіна не залишає решімо

Тому, що решімот ці - вони від прямого світла, як описано словами рава тут, гл. 2, п. 10. А остання бхіна не отримує нічого від прямого світла через екран, що на ній, як відомо. («Ор пнімі», гл. 2, п. 6)

101) Як решімот стають таґін

Унаслідок взаємного зіткнення й бітуша відбитого світла, що спускається, з решімо, через їхню взаємну суперечність відбите світло, що спускається, переборює решімо і входить у клі. І вони обидва не можуть бути в одному клі, бо не може бути двох протилежностей в одному носії. Тому змушене решімо вийти звідти, і піднімається вище клі, і світить у клі незначним світінням за суттю «таґін» («Ор пнімі», ч.4, п. 7)

102) У чому залишається решімо де-кетер

Решімо де-кетер залишається в клі кетера, тобто в грубому світлі, яке залишається внизу й не може піднятися разом зі світлом кетера, як пише рав (гл. 2, п. 10). А те, що каже, що кетер не утворив клі, це означає - для потреб другого поширення. («Ор пнімі», ч.4, п. 9)

103) Якими є дванадцять видів решімот, що знаходяться в акудім

1. Решімот, які залишаються від облачення. 2. Решімот зі  сторони притягання. 3. Решімот, що вдягнені у свої келім. 4. Решімот, які не вдягнені у свої келім, а перебувають над ними у вигляді таґін. 5. Решімот, які повернулися у свої келім після того, як вийшли звідти. 6. Решімот, що складаються з грубого і з тонкого світла, без будь-якої ознаки відмінності між ними. 7. Решімот зі сторони тільки тонкого світла, з яких були утворені зхарім другого поширення. 8. Решімот зі сторони тільки грубого світла, з яких були утворені келім для зхарім другого поширення. 9. Решімо, що належить до світла малхут. Воно є лише чистим світлом, яке залишилося від її світла. Але бхіна грубого світла, що в ній, зникла, і не залишилося жодного решімо від нього, тобто решімо з боку притягнення світла, що в ньому, про яке рав каже, що малхут не залишила решімо. 10. Решімот, які були включені до екрана в мірі проходження його по сфірот на шляху підйому до створювача. Вони оновилися там, у новому зівуґу для другого поширення. 11. Решімот, що залишилися від дев'яти перших сфірот, які проявилися під час очищення екрана. 12. Решімот від останніх бхінот, від тих рівнів. («Внутрішнє споглядання», гл. 3)

104) Чому вище світло входить у зівуґ з екраном під час його очищення

Хоча вихід стався воднораз і моментально, але через те, що вище світло не припиняє світити ні на одну мить, а також тому, що обов'язково проходить екран шляхом свого очищення по чотирьох ступенях авіюту, тому вище світло здійснює з ним зівуґ, коли екран приходить у кожну з бхінот. («Ор пнімі», гл. 3, п. 6)

105) Які сім відмінностей існують в екрані

1. Перешкоджання, межа й авіют діють в екрані як одне, і неможливо виділити щось окремо в екрані, якщо не включене це до авіюту, тому що тоді цього зовсім не існує в дійсності.

2. Властивість затримки, що існує в потенціалі в екрані від малхут рош.

3. Властивість затримки в дії, яка існує реально в екрані, що в малхут де-ґуф.

4. Включення екрана до авіюту з трьох перших бхінот під час підйому екрана.

5. Це дві дії: відштовхнення світла від бхіни далет й облачення світла в дев'ять перших сфірот. Обидві ці дії пов'язані в екрані. Оскільки подібно до того, як він відштовхує світло від останньої бхіни, так він пов'язує й облачає світла, що від неї й вище.

6. Авіют, що спрямований знизу вгору, який оновлюється в екрані внаслідок його підйому й приходу в малхут де-рош.

7. Авіют, що згори вниз, який оновлюється в екрані за допомогою решімот, що включилися в нього під час його проходження у сфірот ґуф при його очищенні. («Внутрішнє споглядання», гл. 5)

106) Чому ніяке обмеження не проявляється в десяти сфірот рош

Обмеження означає облачання в келім, яке оцінюється відповідно до міри величини авіюту, не більше й не менше. І тому в рош навіть відштовхнення екраном було тільки в потенціалі, не кажучи вже про облачення. І все ведеться там виключно "в потенціалі". І немає тут ніякого прояву обмеження, абсолютно. («Ор пнімі», гл. 1, п. 5)

107) Відколи починає проявлятися обмеження

З часу виходу світел від пе згори вниз, до табуру. Але не дається взнаки до моменту повернення світел до створювача, тому що тоді почалися реальні прояви облачення авіюту. І був авіют і пряме світло, що в ньому, на одному рівні, настільки, що те, що вдягає, не усвідомлювало того, що вдягає, аж поки пряме світло не повернулося до створювача. Тоді залишається авіют внизу без світла і стає помітним обмеження, що в авіюті, і категорія діну, що в ньому. («Ор пнімі», гл. 1, п. 7)

108) Чому бхіна, у якій відбувся зівуґ, визначається як нижній ступінь

Тому що зівуґ відбувся там за допомогою екрана, що повертає світло назад і який не дає світлу поширитися від себе й униз. Таким чином, світло зупиняється на цій бхіні, і тому вона називається останньою або нижньою бхіною («Ор пнімі», гл. 3, п. 6)

109) Чому включаються десять сфірот у п'ять бхінот

Дивись «Ор пнімі», гл. 6, п. 80.

110) Що являють собою десять сфірот, які нижче від табура

Вони є лише відбитим світлом без прямого світла і отримують від прямого світла тільки невелике світіння у вигляді світла некеви, яка отримує й не віддає. І ці десять сфірот визначаються як десять бхінот завершення, коли кожна з них завершує відповідну їй сфіру з десяти сфірот усього парцуфа. («Ор пнімі», гл. 1, п. 80)

111) Чому при другому розповсюдженні малхут залишається без світла  

Це внаслідок зворотного співвідношення, яке існує між келім і світлами, тому що всі недоліки, що в парцуфі, подібно до того, як стосуються келім у їхній найнижчій із бхінот, також стосуються світел у їхній найвищій із бхінот, коли при відсутності найнижчого клі бракуватиме найвищого світла. І якщо будуть відсутні два нижніх клі, це призводить до нестачі двох найвищих світел таким чином, що нестача світла з клі малхут вказує, що у світлах парцуфа бракує світла кетер. І також навпаки: нестача світла у двох нижніх келім - зеїр анпіна і малхут, вказує на брак двох вищих світел - кетера й хохми. І так завжди.

А причина проста: тому що облачання світел у келім відміряється авіютом екрана, який здійснює зівуґ з вищим світом. Тому при підйомі екрана від малхут до зеїр анпіна, який є бхіною ґімель, і здійсненні зівуґу в бхіні ґімель залишається малхут без світла внаслідок того, що місце зівуґу піднялося в зеїр анпін. І також бракує світла кетера, бо на екран рівня зеїр анпін виходить тільки ступінь хохма. І якщо місце зівуґа піднімається в бхіну бет, у біну, тоді залишається й клі зеїр анпіна без світла. І є в тебе тепер два нижніх клі без світла і, відповідно, не буде вистачати двох вищих світел - світла кетера й світла хохми, тому що з зівуґа на екран бхіни бет утворюється тільки ступінь біна. І так відбувається завжди. («Ор пнімі», гл. 2, п. 8)

112) Чому кетер входить останнім і виходить першим, а малхут - навпаки

Тому, що екран бхіни далет очищується першим, і через це відразу ж зникає ступінь кетера. Але ступінь малхут утворився за допомогою підйому малхут на місце кетера, і тому вона видаляється останньою. («Ор пнімі», гл. 6, п. 14 [текст Арі])

113) Як це, що в зеїр анпіна є бхіна хая при першому поширенні

Оскільки світло вищого, що приходить до нижнього, вважається по відношенню до нього на ступінь вищим, ніж він сам, так, якщо він знаходиться на рівні нефеш, визначається світіння, яке він отримує, як таке, що відноситься до руах. А якщо сам він належить до рівня руах, визначається світіння щодо нього як рівень нешама, і т.п.  Світіння, яке отримує від вищого, що над його вищим, визначається для нього на два ступені вищим за нього самого. І якщо він знаходиться на рівні нефеш, світіння визначається для нього як нешама. А якщо сам він - руах, світіння визначається для нього як бхіна хая і т.п.  Тому тут, коли зеїр анпін являє собою властивість нефеш, світло, що отримується ним від біни, визначається як руах, тому що вона є його вищим. А світіння, яке отримує від того, що стоїть над його вищим, тобто від хохми, визначається для нього як нешама. І далі так само. («Ор пнімі», гл. 6, п. 9)

114) Чому десять сфірот акудім утворилися тільки на рівні нефеш

Те, що отримується з пе, - це світло нефеш, а одержуване з хотем - світло руах і т.п.  Однак у келім - навпаки. Рівень кетер - з пе, рівень хохма - з хотема і т.п.  Це і є зворотним співвідношенням між келім і світлами. («Ор пнімі», гл. 6, п. 300)

115) Чому не доповнюється світіння руах для малхут до того, як утворилися всі шість сфірот зеїр анпіна

Тому що руах походить від хотема, який є зеїр анпіном де-рош, тобто бхіною ґімель. Відомо також, що він включає шість сфірот ХАГАТ НЕГІ, і всі вони - шість частин руах. («Ор пнімі», гл. 6, п. 70)

116) Чому єсод зеїр анпіна не в числі п'яти його сфірот

Див. питання 19.

117) Чому нефеш вийшла в першому поширенні, а великі світла РАНХАЙ вийшли під час відходу

Якщо брати до уваги їхнє світіння, певно, що їхнє світіння невелике, і вони є лише відбитим світлом і судом, дін, попри те, що відповідно до походження тих зівуґів визначаються як РАНХАЙ. («Ор пнімі», гл. 6, п. 13 [текст Арі])

118) Коли біна здобуває світло хая

На ступені бхіни ґімель, коли хохма - у клі де-кетер, а біна - у клі де-хохма: наближається отримати від того, що лише на один ступінь нижче за власний. (гл. 6, «Ор пнімі», п. 5)

119) Коли зеїр анпін здобуває навколишнє світло де-єхида

Коли піднялася малхут до хохми і стався зівуґ у бхіні алеф в ейнаїм. (гл. 6, «Ор пнімі», п. 20)

120) Чому малхут не здобуває третє навколишнє світло

Бо авіют бхіни алеф дуже слабкий і відбите світло її не приходить у ґуф. («Ор пнімі», гл. 6, п. 30)

121) Звідки приходять навколишні келім і світла

Див. гл. 5, «Ор пнімі», п. 40.

122) Де знаходяться п'ять внутрішніх і п'ять навколишніх світел

У десяти сфірот де-рош, і тільки вище від світу Некудім. («Ор пнімі», гл. 5, п. 90, гл. 6, п. 60)

123) Чому в ґуф парцуфів немає більше п'яти внутрішніх і двох навколишніх світел

Див. «Ор пнімі», гл. 5, п. 90, гл. 6, п. 60.