Єгуда Ашлаґ (Бааль Сулам)

Вчення про десять сфірот

Частина четверта

Десять сфірот Акудім

Питання й відповіді про сенс слів

1) Відбите світло, що опускається (ор хозер а-йоред)

Коли відбувається стоншення екрана від рівня до рівня, наприклад від бхіни далет до бхіни ґімель, і здійснюється зівуґ де-акаа в бхіні ґімель, тоді спускається світло цього зівуґу від бхіни ґімель всередину бхіни далет, яка порожня від світла. І світіння це називається відбитим світлом, що опускається. («Ор пнімі», гл. 2, п. 1, гл. 3, п. 50)

2) Навколишнє світло (ор макіф)

Сукупність світла, шо відштовхується від табура й униз  кожного парцуфа внаслідок зівуґу де-акаа в екран у малхут рош парцуфа, називається навколишнім світлом («ор макіф», букв. «світло, що оточує»). («Ор пнімі», гл. 1, п. 7. гл. 5, п. 7)

3) Світло, що приходить через повернення (ор а-ба дерех хазара)

Чотири ступеня: хохма, біна, зеїр анпін і малхут, які утворюються внаслідок зівуґу, що відбувається під час очищення, називається світлом, що приходить через повернення. Відбувається це тому, що світла виходять тоді й видаляються, а зівуґи, які при цьому відбуваються, стаються тільки через те, що вище світло не припиняє світити ні на мить. Тому воно приходить у стан зівуґу з екраном на ступенях, які він проходить на шляху свого очищення. І тому світла визначаються не як світла рахамім, як зветься пряме світло, а як властивість обмеження (дін), як зветься відбите світло. («Ор пнімі», гл. 2, п. 9)

4) Світло малхут (ор а-малхут)

Сила екрана та відбите світло, що в ньому, котрі знаходяться в клі малхут, називається світлом малхут. А також чисте світло решімо, що належить малхут, теж називається світлом малхут. («Ор пнімі», гл. 2, п. 6, п. 20)

5) Світло товсте й грубе (ор ав ве-ґас)

Після відходу десяти сфірот прямого світла з десяти сфірот відбитого світла, що облачало їх, залишилося відбите світло внизу у вигляді світла товстого й грубого, оскільки вони (десять сфірот відбитого світла) порожні, без світла. І тоді розкривається їхній авіют і визначаються як клі. Але перед тим, як вийшло пряме світло з відбитого, вони обидва були як змішані разом. («Ор пнімі», гл. 2, п. 20, гл. 3, п. 2, п. 30)

6) Світло акудім (ор акудім)

Перше поширення від малхут рош де-АК згори вниз, до малхут у ґуф де-АК, називається акудім. Причиною цього є те, що всі десять сфірот пов'язані (івр. «акудім») там в одне клі, яке відноситься до малхут, тому що для решти дев'яти перших сфірот ще не було келім. І воно є властивістю прямого світла й рахамім і називається першим світлом. («Ор пнімі», гл. 1, п. 8 [текст Арі])

7) Світло решімо

Світла акудім, після того як видалилися, залишили після себе решімот всередині тих місць, де знаходилися. Вони є прямим світлом подібно до сукупності світла, що їх складає. («Ор пнімі», гл. 3, п. 30, «Внутрішнє споглядання», п. 44)

8) Букви (отійот)

Див. питання 47 «Ніцуцот, що падають».

9) Зворотна сторона (ахораїм)

Частина клі, що не призначена для отримання або віддачі, називається ахораїм. Звернись також до питання 16. («Ор пнімі», гл. 3, п. 5)

10) Зворотна сторона кетера (ахораїм шель кетер)

Коли очистився екран бхіни далет і видалився звідти ступінь кетера і залишив бхіну далет у темряві, без світла, тоді ця сила суду, обмеження (дін) називається ахораїм. Вона залишається відбитою там у клі бхіни далет, поки не отримає своє виправлення. І так - усі ступені. («Ор пнімі», гл. 3, п. 4 [текст Арі])

11) Дзеркало, яке не світить (аспаклярія де-ло неїра)

Малхут називається "дзеркало, яке не світить" з двох причин: а) через те, що світло малхут не залишило решімо після свого виходу, як це було з іншими світлами; б) тому що під час другого поширення помінялися світла, і прийшло світло хохми в клі кетера, а світло біни в клі хохми і т.п.  Аж поки світло малхут не прийшло в клі зеїр анпіна, і клі малхут залишилося без світла. («Ор пнімі», гл. 2, п. 8)

12) Скасування (бітуль)

Після того як світло вийшло з клі і до того, як отримує клі своє виправлення, щоб знову стати придатним для облачання світла, це визначається тоді, як стан скасування для клі. Подібно до клі, користування яким анульоване. («Ор пнімі», гл. 6, п. 7)

13) Ґуф (тіло)

Одягання світел у келім має проходити спочатку в потенціалі, а потім - в дії. Стадія облачення десяти сфірот у вигляді потенційної можливості називається рош (голова), а одягання десяти сфірот в дії називається ґуф. («Ор пнімі», гл. 1, п. 7, «Внутрішнє споглядання», п. 68)

14) Причина клі

Поширення світла та подальший його вихід є причиною існування клі. (Див. «Ор пнімі», гл. 1, п. 9 [текст Арі], «Внутрішнє споглядання», п. 58)

15) Стінка [клі] (дофен а-клі)

Унаслідок того, що світло обмежене й відміряне тільки мірою авіюту екрана, адже який авіют, така й величина рівня світла, тому авіют визначається як клі й місце отримання світла. А сам авіют визначається через це як стінка клі, тому що все, що становить клі, - це тільки його стінки. І чотири бхіни, які є в авіюті, визначаються як чотири оболонки в товщині стінки клі, які облачають одна іншу і є серед них внутрішні і зовнішні. Таким чином, що бхіна з найбільшим авіютом в стінці клі, який притягує та відміряє насолоду, визначається як внутрішня частина клі. Решта ж бхінот з меншим авіютом є зовнішньою частиною клі. І якщо є там авіют бхіни далет, то вона - внутрішня частина клі, а бхіна ґімель - зовнішня по відношенню до неї, бхіна бет - зовнішня частина щодо бхіни ґімель, і бхіна алеф - зовнішня по відношенню до бхіни бет. Усі вони разом називаються стінкою. («Ор пнімі», гл. 5, п. 3) [До питання 30]

16) Через задню сторону (дерех ахораїм):

Зовнішні бхінот у стінці клі (див. питання 15) називаються також задньою частиною клі, бо лише пніміют, внутрішня сторона в клі, визначається як світла, тому що світло обмежене й пов'язане в ній. Але хіцоніют, зовнішня частина, яка не використовується для притягнення світла, визначається як така, що не світить і називається задньою стороною (ахораїм). Тому щодо ступенів, які виходять на екран під час його очищення, визначається, що вони виходять «дерех ахораїм» через задню сторону клі, тому що виходять вони на три бхіни чистіші, ніж бхіна далет, і є зовнішніми по відношенню до неї. Таким чином вони виходять через хіцоніют й ахораїм бхіни далет. («Ор пнімі», гл. 3, п. 6 [текст Арі]) [До питання 9]

17) Через сторони (дерех цдадім)

У світлі хасадим  є дві сторони - права й ліва. Збільшення хасадим  називається правою стороною, а скорочення хасадим  називається лівою стороною. І обидві називаються сторонами, щоб показати, що обидві вони є рівними за ступенем важливості, як дві сторони одного рівня. Адже подібно до того, як є важливі виправлення в примноженні хасадим, так само є важливі виправлення в скороченні хасадим. А там, де духовний достаток розкривається поєднанням двох сторін разом, називається, що відбувається це через сторони. («Ор пнімі», гл. 5, п. 2)

18) П'ять хасадим

П'ять бхінот - кетер, хохма, біна, зеїр анпін і малхут - визначаються іноді ім'ям "п'ять хасадим". У місці, де немає світла хохма в трьох перших сфірот КАХАБ, а є тільки світло хасадим, називаються тоді п'ять бхінот ім'ям «п'ять хасадим» - ХАҐАТ, нецах і год. («Ор пнімі», гл. 6, п. 80)

19) П'ять закінчень (гей кцавот)

П'ять хасадим, про які йдеться в питанні 18, називаються ХАҐАТ НЕГ. Насправді це п'ять бхінот - КАХАБ, зеїр анпін і малхут, але через те, що немає в трьох перших бхінот світла хохма, а є тільки світло хасадим, вони називаються ХАҐАТ НЕГ. Це вказує на те, що три властивості КАХАБ зеїр анпіна - тільки у світлі хасадим, властивість самого зеїр анпіна називається нецах, а включення малхут до зеїр анпіна називається год. І тому вони називаються «п'ять кінців», вказуючи тим самим, що кожне закінчення вказує на окрему бхіну з п'яти бхінот КАХАБ ЗОН прямого світла, включені в зеїр анпін. Однак єсод зеїр анпіна не є окремим закінченням, адже не існує більше за п’ять бхінот прямого світла. А єсод зеїр анпіна - це ступінь взаємовключення всіх п'яти проявлених закінчень разом. Таким чином, що п'ять бхінот проявляються двічі в зеїр анпіні: у перший раз – у частковому вигляді, коли кожна бхіна відокремлена, сама по собі, як окреме закінчення. Називаються вони в такому випадку ХАҐАТ НЕГ. І вдруге - у загальному, коли всі включені разом та перемішані одна з одною, і називається тоді єсодом зеїр анпіна.. («Ор пнімі», гл. 6, п.п. 80-90) [До питань 29, 37]

20) Обмеження світла (аґбалат а-ор)

Усі міри й величини та численні форми, що у світлі, приходять від авіюту, що в екрані, та від його очищення, коли він породжує ступені, що відрізняються одне від одного за властивостями, як відомо. І тому називається це обмеженням світла. («Ор пнімі», гл. 1, п. 30) [До питання 41]

21) Потенційне обмеження (аґбала бе-коах)

Сила затримки, що в екрані малхут де-рош, не дозволяє вищому світлу поширитися в малхут. Затримка ця існує тільки потенційно, а не в дії. Адже навіть одягнення на дев'ять перших сфірот, що відбувається там, воно теж облачання тільки потенційне. А облачання й відторгнення світла в дії розкриваються тільки в ґуфі. («Ор пнімі», гл. 1, п. 30)

22) Обмеження в дії (аґбала бе-поаль)

Обмеження, яке робить екран, що в малхут де-рош, тільки потенційне. А розкривається воно в дії лише в екрані, що стоїть у малхут де-ґуф, який називається табуром, див. питання 26. («Ор пнімі», гл. 1, п. 20, п. 30)

23) Істаклут алеф

Див. ч.3, «Питання і відповіді», відповідь 36.

24) Істаклут бет

Див. ч.3, «Питання і відповіді», відповідь 37.

25) Потенційне облачання (ітлабшут бе-коах)

Див. питання 21.

26) Облачання в дії (ітлабшут бе-поаль)

Усе, що робиться зівуґом де-акаа вищого світла з екраном, який стоїть у малхут де-рош, а саме: відштовхування світла від малхут і нижче, одягання світла на дев'ять сфірот від малхут і вгору - усе це розкривається там в дії. Реалізується ж це в дії тільки в екрані, який стоїть у малхут де-ґуф і називається табур, де від табура й нижче світло відштовхується, а в дев'ять сфірот, розташованих вгору від табура, воно вдягається. («Ор пнімі», гл. 1, п. 30)

27) Прагне до свого джерела (хошек ле-мекоро)

Коли світло бажає тотожності властивостей - бути чистим подібно створювачу, і тому прагне віддалитися від облачання в келім, таке віддалення називається прагненням до свого джерела. Це відбувається внаслідок зіткнення внутрішнього й навколишнього світел одне з одним. І слід тобі зрозуміти, що мова не йде безпосередньо про вище світло, а йдеться про десять сфірот прямого світла, які вже є взаємним зв'язком між світлом та його облаченням, адже тому й називаються ім’ям «сфірот» - від слова «сапір» (світний). Тому щодо вищого світла не маємо ми ані слова, ні думки абсолютно, бо світло не осягається без облачення або клі (п. 24).

28) Повернення до створювача (хазара ле-мааціль)

Відхід світла, спричинений очищенням екрана, називається поверненням до створювача, тобто до малхут де-рош, яка є створювачем для десяти сфірот, званих ґуфом, бо завдяки підйому туди вони поновлюються й поширюються вдруге у вигляді другого поширення. І таким чином при кожному новому поширенні, яке відбувається тільки через повернення світел до створювача, так що кожне повернення світел до створювача для того, щоб спричинити утворення нового парцуфа.

29) Окремий хесед (хесед праті)

Див. "П'ять хасадим" (питання 18). П'ять закінчень, якими є ХАҐАТ НЕГ де-зеїр анпін - це п'ять бхінот КАХАБ ЗОН прямого світла. Через нестачу світла хохма в трьох перших сфірот зеїр анпіна - вони тільки п'ять хасадим. Але єсод зеїр анпіна не входить у число п'яти хасадим, тому що немає більш, ніж п'ять бхінот. А він, єсод, є властивістю взаємовключення п'яти бхінот разом їхнім змішанням одна з одною, а не є окремим закінченням, щоб бути визначеним як "окремий хесед" з п'яти хасадим. («Ор пнімі», гл. 6, п. 90)

30) Половина товщини стінки (хаці ові дофен)

Див. «Стінка [клі]» (питання 15). Пніміют і хіцоніют, що в стінці клі, вважаються двома половинами стінки клі. Половина стінки клі з більшим авіютом називається пніміютом клі. Вона служить для внутрішнього світла. А половина товщини стінки з меншим авіютом, називається хіцоніютом клі й служить для навколишнього світла. («Ор пнімі», гл. 5, п. 8) [До питання 52]

31) Табур

Малхут де-ґуф, від якої починається практично обмеження та відштовхнення світла, називається табуром. («Ор пнімі», гл. 1, п. 20)

32) Таамім

Поширення світла згори вниз, тобто від пе де-АК до табура, називається таамім (досл. «смаки» або «сенси»). Як сказано: "Піднебіння їжу смакуватиме". («Ор пнімі», гл. 3, п. 11 [текст Арі])

33) Праве і ліве

Див. питання 17.

34) Сила десяти сфірот (коах есер а-сфірот)

У десяти сфірот рош самі десять сфірот непізнавані, вони є лише потенціалом десяти сфірот, тобто їх коренем. Подібно до насіння, яке є коренем для дерева, але дерево ще не пізнаване в ньому. Див. частину другу, «Питання й відповіді», відповідь 55.

35) Клі для навколишнього світла (клі ле-ор макіф)

Половина товщини зовнішньої стінки в клі використовується для навколишнього світла (див. питання 30).

36) Клі малхут

Бхіна далет прямого світла, яка є тим авіютом, на який було здійснено скорочення, щоб не отримувала у весь свій великий обсяг, називається клі малхут. («Ор пнімі», гл. 1, п. 10)

37) Сукупність п'яти закінчень (клалут гей кцавот)

У єсоді зеїр анпіна є сукупність усіх п'яти сфірот ХАҐАТ НЕГ зеїр анпіна (див. питання 19).

38) Оживити клі (легахайот клі)

Невелике світіння, яке не дає повного достатку, а лише забезпечує існування форми клі в його основі називається оживленням клі. («Ор пнімі», гл. 2, п. 2)

39) Вища білина (ловен а-ельон)

Перш ніж світло вдягається в келім, воно називається вищою білиною, це означає, що немає в ньому ніяких відтінків, бо всі відтінки - тільки з боку келім. («Ор пнімі», гл. 1, п. 3 [текст Арі])

40) Створювач (маациль)

Малхут де-рош визначається як створювач щодо десяти сфірот, званих ґуфом. Так само кожен вищий ступінь відносно нижчого за нього називається його створювачем. («Ор пнімі», гл. 1, п. 30)

41) Обмежений (муґбаль)

Коли світло утримується величиною авіюту в клі та залежить від нього й може поширитися там не менше й не більше, ніж міра авіюту, що в ньому, називається, що воно обмежене всередині клі, див. питання 20. («Ор пнімі», гл. 1, п. 30)

42) Б'ють і співударяються (макім у-меватшім)

Світла, які за своєю природою є суперечними одне одному, і вони приходять одягтися в один носій, як наприклад навколишнє світло й світло внутрішнє, коли та сама міра авіюту екрана, яка залучає й збільшує внутрішнє світло, вона ж відштовхує навколишнє світло й не дозволяє йому облачитися всередину парцуфа. А оскільки обидва вони приходять одягтися в парцуф, тому б'ють одне в одне і співударяються до тих пір, поки навколишнє світло не візьме гору й не очистить в екрана авіют, який перешкоджає. Внутрішнє світло видаляється звідти, а навколишнє світло набуває для себе в парцуфі зовнішні келім, у яких воно світить. («Ор пнімі», гл. 1, п. 7)

43) Змішаний (меурав)

Коли світла зливаються одне з одним внаслідок подібності їхніх властивостей одне одному, називається це поєднанням світел. Але якщо є між ними відмінність властивостей, проте з'єднуються внаслідок якогось зв'язку, котрий існує між ними та урівнює їх між собою, об'єднуючи разом, тоді це називається, що вони змішані разом. Відмінність у властивостях, що існує між ними, не дає їм злитися разом буквально в щось одне, залишаючи неодмінну різницю між ними. Однак подібність набутого рівня змішує їх одне з одним разом настільки, що "неможливо відрізнити злидаря від вельможі". Як, наприклад, пряме світло, котре вдягнене у відбите світло: через те, що пряме світло не може світити інакше, окрім як відповідно до величини відбитого світла, через це визначаються вони як такі, що змішані разом. Оскільки авіют відбитого світла має ті ж переваги й важливість, як і чистота прямого світла. І тому ці авіют і чистота перемішані одне в одному, і відмінність властивостей між ними не сприймається. («Ор пнімі», гл. 6, п. 6)

44) Одержувачі (мекаблім)

Десять сфірот де-ґуф завжди називаються одержувачами, тому що світло приходить до них згори вниз. («Ор пнімі», гл. 1, п. 30)

45) Джерело світел (макор а-орот)

Малхут де-рош визначається як джерело світел через те, що відбитим світлом, яке вона піднімає та облачає ним десять сфірот рош, вона вводить їх всередину ґуфа. («Ор пнімі», гл. 1, п. 100)

46) Ніцуцот (іскри)

Світла, які згасають, та які повинні збудитися, розгорітися й знову світити, як і раніше, називаються "ніцуцот" (те ж, що і «ніцуцін»), тому що є в них подібність до іскор, які залишилися після горіння або вилітають з-під молотка в руках ремісника. Хоча й виглядає, наче вони згасають, усе одно можуть вони розпалитися у величезне й страшне полум'я. І всі ці згадані світла існують виключно у відбитому світлі. («Ор пнімі», гл. 3, п. 10 [текст Арі], «Внутрішнє споглядання», п. 38)

47) Ніцуцот, що падають (ніцуцот а-нофлот)

Коли спускається світло зівуґу, що відбувається в момент очищення екрана, від вищого рівня до нижнього рівня, порожнього від свого світла, як, наприклад, очистився екран із рівня бхіни ґімель до бхіни бет, і спорожніла бхіна ґімель від свого світла, і ось тоді спускається світло зівуґу від бхіни бет всередину порожньої бхіни ґімель. А оскільки решімо, яке залишилося в бхіні ґімель, суперечить світінню, що спускається, тому б'ють і співударяються одне з одним. Однак відбите світло, що опускається, бере гору над решімо, яке вже припинило свій зівуґ, і відбите світло опускається всередину клі. А решімо, яке не може бути з ним разом в одному носії, видаляється звідти.

Світло зівуґу, яке опускається в порожнє клі, називається "ніцуцот, що падають", і це тому, що негайно ж припинився зівуґ і в бхіні бет теж, і піднімається до бхіни алеф, як відомо. І отже, ці світла згасають, а решімо знову спускається у своє клі, тому що тепер немає жодної переваги у відбитого світла, що опускається, над решімо, оскільки й те, й інше існують уже після того, як видалився їхній зівуґ. І від того, що світло решімо є незрівнянно більшим за відбите світло, що опускається, тому решімо тепер переборює і скасовує світіння ніцуцот, що падають у його клі, щоб змогло воно облачитися там. І цей процес називається «акаа у бетіша» (биття і співударяння), бо часом перемагає відбите світло, що спускається, а часом бере гору решімо, як це пояснено. («Ор пнімі», гл. 3, п. 11 [текст Арі], «Внутрішнє споглядання», п. 39) [До питання 66]

48) Некудот (точки)

Чотири ступені, що утворюються внаслідок зівуґу де-акаа під час очищення екрана, називаються "некудот" і називаються відбитим світлом, який є дін (суд, обмеження). («Ор пнімі», гл. 3 п. 11 [текст Арі], «Внутрішнє споглядання», п. 36)

49) Навколишнє (свівот)

Кожний парцуф ділиться на дві частини: від малхут де-ґуф і вгору - там місцезнаходження всіх світел, і називається тому панім - лицьова сторона. І друга частина - від малхут де-ґуф і вниз, звідки відштовхується пряме світло й не світить там, і тому називається "ахор" - зворотна сторона. Але є вид світіння, яке проходить від панім парцуфа й світить у бік його ахор. Характер такого світіння називається «свівот», тобто світить «кружним шляхом», тому що через "йошер" (досл. прямота) та частина парцуфа, що від табура й униз, не в змозі отримати світло. Тільки через "свівот" - особливий вид виправлення, що буде з’ясовано у відповідному місці окремо. («Ор пнімі», гл. 5, п. 2, «Внутрішнє споглядання», п. 16)

50) Страждає (совель)  

Страждає - означає стан, коли клі гідне облачити світло, але не облачає його через свій власний вибір. Це дуже тонке питання, і говориться лише про десять сфірот рош, там, де не існує облачення в дії. І не може навіть і думки виникнути зовсім про те, що келім де-ґуф більше гідні облачення світел, ніж келім рош. І разом з цим облачення існує тільки в ґуф, але не в рош. Відбувається це через те, що відбите світло де-рош не терпить облачення, тому що воно в стані "знизу вгору". І ця позиція є категорією протидії облаченню - те, що не терпить воно його. І зрозумій це добре. («Ор пнімі», гл. 3, п.п. 9-10, «Внутрішнє споглядання», п. 21)

51) Завершення підйому (сіюм га-алія)

Коли екран починає очищатися послідовно від бхіни до бхіни, як наприклад: від бхіни далет до бхіни ґімель, варто виділити там бхіну продовження очищення. Тобто, перш ніж досягає точки авіюту, що в бхіні ґімель, парцуф у цей час абсолютно без світла, тому що зівуґ, що в бхіні далет, уже припинився, а зівуґу бхіни ґімель ще не досяг. Але варто визначитися з поняттям "завершення підйому", що це означає. Після того, як закінчив очищення від усієї авіют, що належить бхіні далет і досяг авіюту бхіни ґімель, тоді вище світло, що не припиняє свою дію ні на мить, робить зівуґ із нею та народжує новий ступінь хохми. І тепер світло знову одягається в парцуф, як і раніше, але вже на ступені хохма, яка нижче від попереднього ступеня. («Ор пнімі», гл. 3, п. 40)

52) Товщина стінки (ові дофен)

Весь матеріал вмістища клі - це авіют, що в ньому, як відомо. Тому визначається, що чотири ступені авіюту оточують одне одного. І разом вони складають стінку клі, і той, хто має авіют більший, ніж в іншого, є більш внутрішнім за нього, див. питання 30. («Ор пнімі», гл. 5, п. 8)

53) Підйом світел

Див. питання 28.

54) Підйом кетера до створювача

Це відбувається в результаті очищення екрана з бхіни далет до бхіни ґімель (там же).

55) Підйом хохми до створювача

Відбувається в результаті очищення екрана з бхіни ґімель до бхіни бет (там же).

56) Підйом біни до створювача

Відбувається в результаті очищення екрана з бхіни бет до бхіни алеф (там же).

57) Підйом зеїр анпіна до створювача

Відбувається в результаті очищення екрана з бхіни алеф до бхіни кетер (там же).

58) Підйом малхут до створювача

Відбувається в результаті очищення з бхіни кетер до бхіни малхут де-рош, де немає абсолютно нічого від авіюту, що згори вниз. І тоді зрівнюється його властивість із малхут рош і він включається туди (там же).

59) Пе

Малхут де-рош, де авіют екрана діє знизу вгору, називається пе. («Ор пнімі», гл. 1, п. 3 [текст Арі])

60) Панім униз (панім лемата)

Коли світло дається, щоб утриматися й облачитися відповідно до міри величини авіюту, що вміщена в екрані, називається це, що їхні панім звернені вниз, бо звернення світел спрямовані на те, щоб прийти й одягтися в авіют, який називається "низ". («Ор пнімі», гл. 3, п. 4)

61) Панім угору (панім лемала)

Під час очищення екрана, коли зівуґи відбуваються щоразу на все чистішу бхіну до тих пір, поки не припиняється зівуґ остаточно, це називається, що панім їхні – вгору, тобто вони видаляються й повертають себе від авіюту до «закуту» (чистоти), тому що "згори вниз" означає від закуту до більшого авіюту. А "знизу вгору" означає від авіюту до закуту. («Ор пнімі», гл. 3, п. 5)

62) Панім й ахор

Облачання та відштовхнення, які збуджуються в зівуґу де-акаа, що в малхут де-рош, розкриваються не там, а в малхут де-ґуф, яка називається табур. Облачання відбувається від табура й угору, а відштовхнення світла відбувається від табура й униз. Тому місце облачення, що в ґуфі, називається панім, а місце, звідки світло відштовхується, називається ахор. («Ор пнімі», гл. 5, п. 2)

63) Псування заради виправлення (кількуль аль менат летакен)

Це означає, що той, кому невідоме те велике виправлення, яке було здійснене в певному місці, вважає його псуванням. Але якби знав ту дію, яка цим зроблена, побачив би цю порчу, що вона вся повністю є виправленням, і ніякого псування тут ніколи не було.

Це подібно до дурня, який бачить, як кравець бере гарний відріз тканини й розрізає його на шматки. І через те, що не знає й не розуміє здійснювану тут дію, він дивується, що кравець псує такий чудовий відріз тканини. А якби знав ремесло це, звичайно ж, не спало б йому на думку, що є тут навіть крихта порчі, а що з самого початку й до кінця є тут одне тільки виправлення. І зрозумій добре. («Ор пнімі», гл. 4, п. 8 [текст Арі])

64) Відбиток печатки (рошем а-хотам)

У результаті облачання світла в клі виникли багато визначень у світлі через взаємовідношення між світлом і клі. І якщо світло видаляється звідти, усе одно залишаються всі ті форми й відмінності, які були там до його відходу, так що нічого не бракуватиме. Те, що залишається при цьому, називається відбитком печатки, тому що природа печаті така, що якщо притискують її до воску, вона залишає там всі свої форми у всіх її деталях і знаках без винятку. («Ор пнімі», гл. 1, п. 2)

65) Решімо (запис, слід)

Див. питання 64. Необхідно знати, що запис цей, решімо, який світла залишають від себе після їхнього відходу, - це те зерно й корінь, з якого народжується другий парцуф, бо так будь-який наслідок виходить і народжується завдяки своїй причині, і так само продовжуються всі світла, що у світах, до нижніх. І самі вони проходять від причини до наслідку, який народжується від неї. За прикладом іскри душі, яка переходить від батька до сина і залишається постійно в душі сина, не залишаючи його ніколи (як з'ясовувалося це в гл. 2, «Ор пнімі», п. 3). Необхідно зрозуміти це й добре запам'ятати. Це є ключем до розуміння того, що саме зобов'язує наслідок розвиватися з його причини протягом усього процесу походження парцуфім та світів одне з одного, від рош до соф. («Ор пнімі», гл. 1, п. 9 [текст Арі], п. 200)

66) Таґін

Див. питання 47, тому що відбите світло, яке спускається всередину порожнього клі, воно приходить зараз від світла зівуґу, що відбувається на більш високому ступені. А решімо, що знаходиться в цьому клі, - від того стану, що після завершення зівуґу, тому відбите світло переборює решімо й спускається в клі. Решімо ж при цьому змушене піднятися звідти вище клі. І ось те світіння, яким решімо світить цьому клі, перебуваючи над ним, називається "таґін". («Ор пнімі», гл. 3, п. 80, п. 11 [текст Арі])