Десять сфірот акудім у другому поширенні, що звуться  

«маті» і «ло маті» (присутнє і не присутнє)

 

1) Знай, що ці десять сфірот, звані світом Акудім, - це світла й гілки, що вийшли з пе Адама Кадмона, як згадано вище. І ось, відомо, що в тому самому пе буде десять сфірот; а в десятій сфірі, званій малхут, що в ньому, є десять коренів тих десяти сфірот, які вийшли назовні, званих світом Акудім. Вони також називаються десятьма сфірот, від кетера до малхут, і вони є коренями тих десяти сфірот акудім, що вийшли назовні. Адже так це у всіх світах.

Ор пнімі

Малхут, що в ньому, є десять коренів. Уже з’ясувалося поняття поширення кожного парцуфа, коли вище світло поширюється спочатку для зівуґу де-акаа (злиття через удар) на екрані, що в клі малхут, а відбите світло піднімається від екрана вгору й облачає десять сфірот вищого світла. І одягання це називається десятьма сфірот рош. А потім розширюється малхут за допомогою відбитого світла, що підняла, - у десять сфірот «від себе й в себе», зверху вниз. Це облачення називається ґуф, а в парцуфах Адама Кадмона воно називається акудім (на відміну від назви «світ Акудім»). І ось, ти знаходиш, що малхут, разом з десятьма сфірот свого відбитого світла, простягаються й утворюють десять сфірот ґуфа, і тому називаються її десять сфірот коренями сфірот ґуфа.

2) І виходить, що, як написано вище, коли відійшли світла до створювача, то залишилося світло кетера постійно злитим зі створювачем, і не спускається знову. А справа в тому, що стояло воно там, нижче сфіри малхут, що в десяти сфірот, званих коренями для акудім, і всі десятеро, вони в сфірі малхут, що з сукупності десяти сфірот самого пе Адама Кадмона. І виходить, що десять згаданих коренів, - малхут, що в них, вона є тою, що утворила ці десять сфірот, що звуться акудім, і вона називається створювачем щодо них.

Ор пнімі

Стояло воно там, нижче сфіри малхут. Уже пояснено, що перше поширення акудім  було на рівні кетер, оскільки зівуґ де-акаа був там на екран авіюту бхіни далет («бхіна» – властивість, категорія). І відомо, що цей рівень кетер, після того, як відійшов після першого поширення акудім, більше не спускається другим поширенням, а залишається у своєму джерелі у створювачі, тобто в малхут рош, яка і є його створювачем. Як пише тут рав, що постав він там під сфірою  малхут з числа десяти сфірот, званих коренями акудім. Тобто, це рівень кетер, який повернувся до створювача, тобто до малхут де-рош, і оскільки він є гілкою цієї малхут, тому, повернувшись до неї, стає під нею. І слід знати різницю між малхут де-рош, яка має екран, і в ній зівуґ де-акаа й відбите світло, і між світлом кетера, що піднялось, яке є тим світлом, що вже було одягненим у клі, але знову вийшло звідти. І воно тепер є світлом без клі. І пам'ятай це надалі.  (Див. додатково питання 51)

 3) І ось, усі десять згаданих коренів, - панім (лицьова сторона) їхні повернені вниз, світити у світ Акудім за допомогою того кетера акудім, який залишається там завжди під малхут коренів, як згадано вище. Також і вищий кетер коренів бажає давати в кетер акудім, що піднявся туди, бо завжди бажання коренів - світити в гілках, адже вони породження їхнє. І світять у них повним достатком, щоб також і гілки, які є породженнями їхніми, зробили зівуґ і породили б нащадків. 

Ор пнімі

Панім їхні повернені вниз, світити у світ Акудім за допомогою того кетера. Пояснення: бо й після відходу акудім, мають потребу келім акудім в отриманні світла від десяти сфірот рош, і це, щоб оживляти їх, що є невеликим світінням, достатнім лише для їхнього існування. І це світіння вони повинні отримати за допомогою світла кетер, що стоїть під малхут рош. Бо таке правило: усе, що приходить і передається в парцуф, передається сфірою кетер того парцуфа, оскільки він є вищим коренем цих десяти сфірот. Тому, також і тут, хоча світло кетера  вже пішло з парцуфа, усе ж келім не можуть отримати світіння для підтримання життя інакше, як світлом  кетера, що стоїть під малхут рош, як згадано вище.

Також і вищий кетер коренів бажає давати ... і породили б нащадків. Це означає, що крім життєвої сили, яку гілки отримують від свого світла кетера, що стоїть під малхут рош, як згадано вище, є ще прагнення у вищих коренів, що в рош, передавати гілкам своїм щедре світіння, достатнє для них, щоб змогли зробити зівуґ і породити нащадків. І це щедре світіння передається їм тільки за допомогою вищого кетера коренів, тобто за допомогою зівуґу на екран малхут рош, який передає світлу кетера, що стоїть під тією малхут, а звідти передається гілкам, як ще буде написано далі. (Див. додатково питання 26, 27, 30, 53)

 4) А оскільки є бажання також і в гілок отримати світіння й живитися від коренів, то захар і некева в клі кетера вищих гілок піднімаються разом наверх, - під кетер, який піднявся під малхут коренів, - і там отримують своє світіння від нього. А після того, як отримали все необхідне, тоді кетер гілок, що стоїть там постійно, повертає свої панім від них угору, до коренів, а свої ахораїм (або «ахор» - задня, тильна сторона) - до згаданих захара й некеви.

 Ор пнімі

Захар і некева в клі кетера вищих гілок. Це решімо кетера й решімо бхіни ґімель, включені в екран, який піднявся й пішов від першого поширення до малхут рош (як пояснено в четвертій частині, гл. 4, «Ор пнімі» п.  50). А оскільки бхіна далет не залишила решімо, то звідки ж є тут решімо рівня кетер? Але є в кожній бхіні два види решімот, бо є решімо притягнення, що належить до нижньої бхіни ступеня, і є решімо де-ітлабшут (облачення) світла, що належить до верхньої  бхіни цього ступеня (див. у «Внутрішньому спогляданні» ч. 4, п. 41). І належністю ці двоє решімот подібні  захару і нукві (те ж, що й «некева»), так, що решімо облачення - це захар, що в решімо, а решімо притягнення - це некева, що в решімо. І знай, що зникла тільки некева решімо бхіни далет, тобто те, що належить до малхут, але захар цього решімо, те, що належить до кетера, залишився й включений в екран, який піднявся до малхут рош, як згадано вище.

Піднімаються разом ... і там отримують своє світіння від нього. Підйом відбувається завдяки очищенню екрана, що в табурі першого поширення, аж поки не стане чистим, як створювач, тобто, як малхут де-рош, бо тотожність властивостей об'єднує духовні об'єкти в один. І оскільки екран ґуфа стає чистим, як екран рош, вважається, що піднявся й об'єднався з ним на його місці в одне ціле. І відомо, що відхід (світла) не відбувається в рош зовсім, але екран, який там, перебуває постійно в стані безперервного зівуґу з вищим світлом. І тому також і екран, який піднявся туди, теж включається з ним у його зівуґ і отримує з ним разом від вищого світла. І ось слова його: "Піднімаються разом ... під малхут коренів, і там отримують своє світіння від нього", а саме, - тим, що включається у  вищий  зівуґ, що відбувається там, як пояснено.

 А після того, як отримали все необхідне. Пояснення: поки не стали придатними до поширення на своє місце в ґуф разом з цим світінням, яке отримали, як написано далі.

Повертає свої панім від них угору. Це означає, що припиняється зівуґ, що відноситься до світла кетер, і тоді припиняє світіння його поширюватися до ЗОН (захара і нукви), що під ним. І це називається, що ахораїм його - навпроти ЗОН, бо перешкоджання світінню називається іменем "ахор", ахораїм. А причина припинення його світіння, як буде пояснено нижче, у тому, що досяг зівуґу нукви, ​​включеної в решімо, а це - авіют бхіни ґімель, що притягує тільки з рівня хохми верхніх коренів, а не від кетера коренів. І тому світло кетер, який під малхут, не отримує більше світла для ЗОН, що під ним. А після того, як відбувається зівуґ згаданої бхіни ґімель, тоді негайно поширюються захар і некева в ґуф, - у клі кетера, яке є там, як написано далі. І відбувається друге поширення акудім.

(Див. додатково питання 5, 34, 50, 52, 56)

 5) А причина того, що вони повинні піднятися вгору, така. Оскільки ці келім акудім - перші утворені келім, як згадано вище, і вище за них не було утворено келім, бо світло велике там, і келім не можуть там існувати. І тому, якби вище світло було притягнуте вниз до їхнього місця, коли вони знаходяться у своїх келім, то келім анулювалися б. Тому мусять тільки світла ЗОН, що в клі кетера, піднятися вгору.

Ор пнімі

 Ці келім акудім - перші утворені келім. Тобто, - келім першого поширення, звідки піднялися згадані захар і некева кетера (див. вище, ч. 4, гл. 1, п. 5 у словах рава, і в «Ор пнімі»).

 Якби вище світло було притягнуте вниз ... келім анулювалися б. Це означає, що якщо б поширився рівень кетера назад у келім, як було спочатку, до його відходу, тоді вийшло б, що келім, які виникли під час відходу, зникли б знову через причину, про яку написав рав вище (ч. 4, гл. 6, п. 3).

 Тому мусять тільки світла ЗОН, що в клі кетера, піднятися вгору. Оскільки в цих ЗОН кетера, що піднялися вгору через екран, що очистився, є тільки авіют бхіни ґімель, як згадано вище, тому вони притягують тільки рівень хохма, а світло хохми одягається в клі кетера, світло біни - у клі хохми й т.д. І виходить, що кожному клі не вистачає багато чого від світла, належного йому. Адже, у клі кетера зараз немає більше, ніж світло хохми, яке набагато нижче його. І також у клі хохми є тільки світло біни і т.д. І через це дається взнаки авіют келім так, що не зможуть анулюватися.

 (Див. додатково питання 19, 61)

6) Пояснімо тепер сутність цього підйому й скажемо: адже коли «ло маті» (не присутній) у кетері, це тому, що піднімаються ЗОН кетера вгору - на місце того кетера, що в кінці верхніх коренів, і вони не можуть бути там разом, бо воно більше за них. Тому вони залишаються на його місці, а він піднімається на місце кореня малхут. А тоді також і корінь малхут піднімається в корінь єсоду, і там залишаються вони обидва як єсод, тобто ЗОН. І тоді корінь вищого кетера передає світло вниз, - після того, як вже є підготовка в нижніх до отримання, і тоді нуква кетера включається в захара. 

 Ор пнімі

  «Ло маті» у кетері, це тому, що піднімаються ЗОН кетера вгору. Тобто, відхід рівня кетера першого поширення, яке називається «не присутній» у кетері, - це підйом ЗОН кетера вгору, - тобто, вони піднімаються туди для включення у верхній зівуґ у малхут рош.

І вже пояснений цей предмет детально в четвертій частині, «Ор пнімі», гл. 4, п. 50, і звідти вивчи. Наведу ж тут тільки суть, коротко, щоб пояснити слова рава тут.

І ось, пояснено там, що основною причиною відходу світел з першого поширення акудім, був тільки лиш підйом малхут. Що означає – очищення екрана, що в клі малхут, при підйомі малхут до зеїр анпіну, який є бхіною ґімель, зникає рівень кетер. А потім, як піднімається також від зеїр анпіну до біни, зникає також рівень хохми. І потім, коли піднімається від біни до хохми, зникає рівень біни, а коли піднімається від хохми до кетера, зникає також рівень зеїр анпіну. А після того, як піднімається також, від клі кетера до створювача, тобто до малхут рош, зникає все світло цього поширення. І ось, усі ці світла, які пішли звідти, залишили решімот після себе у своїх келім, крім малхут, тобто бхіни далет, яка не залишила за собою ніякого решімо після свого відходу. Також пояснено там, що малхут, тобто, екран у ній, - у час, коли він очищується й підіймається від бхіни до бхіни, виявляється включеним у решімот, котрі залишили за собою світла в тих бхінот. Бо при очищенні екрана від бхіни "далет" до бхіни ґімель, яка є клі ЗА, він виявляється включеним у решімо, що залишилося там від світла ЗА після його відходу. І так само, після того, як екран піднявся й очистився до бхіни бет, - а це клі біни, - він виявляється включеним також у решімо, що залишилося там від світла біни після її відходу. І так само, коли піднявся він до хохми, включився в решімо хохми, а коли піднявся до кетера, включився в решімо кетера. Так, що при підйомі його потім від кетера до створювача, екран складається з усіх решімот, які є в десяти сфірот першого поширення, крім решімо  бхіни далет, яка зникла навіть із самої малхут першого поширення, як згадано вище.

І знай, що головне в тих решімот, включених в екран, це авіют бхіни ґімель, що залишився від рівня хохма, і авіют бхіни далет від облачення, що залишився від рівня кетер. Адже решімот від рівнів, які нижче їх, включені до згаданих верхніх решімот.

 І знай, що ці двоє згаданих решімот, попри те, що рівень кетер незрівнянно вищий за рівень хохма, разом з цим, тут вони обидва можуть бути на одному щаблі, але тільки при розділенні на захара і некеву. І це тому, що решімо рівня кетер - не більше, ніж половина решімо, і крім того, не вистачає йому тієї важливішої половини. Бо вже наведено вище, що кожне решімо визначається, як два: решімо притягнення й решімо облачення. Поясненням є те, що величина рівня вимірюється мірою авіюту в екрані, коли більший авіют притягує більш високий рівень. Однак, оскільки вищий рівень потребує клі чистішого, тому потрібно нам розрізняти на кожному рівні два протилежних кінці, які співвідносяться один з одним. Чим рівень більший, тим більше має бути, з одного боку, щоб були в нього екран і клі малхут з більшим авіютом, - бо вони є келім притягнення більшого рівня, - а з іншого боку, - мають бути келім отримання більш чисті, щоб були відповідними облаченню більшого світла.

 І тому ті решімот, які залишилися від першого поширення, визначаються, кожне, двома згаданими половинами, тобто - решімо притягнення й решімо облачення. І знай, що решімо притягнення є основним, бо вищий зівуґ здійснюється на нього, і від нього піднімається відбите світло, що зв'язує й одягає вище світло в парцуфі.

 Разом зі з’ясованим добре зрозумій, чому вважаються решімо рівня кетер і решімо рівня хохми чоловічим і жіночим, що, на перший погляд, досить дивно. Адже відомо, що захар і некева повинні бути в рівності між собою, бо, в іншому випадку, - як може бути в них контакт одного з одним, і як даватимуть один одному, і отримуватимуть один від одного? А тут - захар буде з рівня кетера, а некева - з рівня хохми, коли перевага кетера над хохмою незмірна, як відомо. Але прояснено, що решімо рівня кетер є лише половиною цього решімо, до того ж, половина найслабша, бо не придатне до притягнення світла як таке. Однак, решімо бхіни ґімель - це повне решімо, як з боку притягнення, так і з боку облачення. Тому виходить, що повне решімо бхіни ґімель зрівнюється з половиною решімо рівня кетер. Зрозумій це і пам'ятай добре впродовж подальшого матеріалу.

А далі буде пояснено, як ці захар і некева об'єднуються з екраном у малхут де-рош у єдиному зівуґу через їхній підйом туди, завдяки чому вони притягують знову поширення вищого світла в парцуф, і це називається іменем "друге поширення". І ось слова його: «коли «ло маті» у кетері він, оскільки піднімаються ЗОН кетера нагору… і тоді корінь вищого кетера передає світло вниз». Це, як написано вище: у момент, коли не присутній (ло маті) у кетері. Тобто, при першому поширенні, яке називається, у загальному, кетером, піднімаються з цього рівня кетер властивості захар і некева. Де захар - це решімо кетера рівня кетер, а некева - це решімо хохми цього ж рівня кетер. І вони піднімаються під малхут де-рош і оновлюються там у новому зівуґу, як він пояснює далі.

Тому вони залишаються на його місці… корінь малхут піднімається в корінь єсоду. І необхідно, щоб ти знав тут це правило, що підйом гілок, що означає очищення авіюту, що в них, - це спричинює також підйом їхніх коренів. І, незважаючи на те, що очищення не ведеться в коренях, якими є десять сфірот рош, однак підйом коренів походить від очищення, що в самих гілках, бо відношення гілки до кореня подібно до відношення дії до потенціалу. І це, насправді, - одна сутність, і в дії є лише те, що є в потенціалі. Тому, якщо є якесь розкриття в гілок, тобто у сфірот ґуф, то це ж саме розкриття зобов'язане проявитися перед цим у десяти сфірот коренів. Тому, у дійсності, це зменшення й відхід світел з їхнього облачення в клі не може статися в десяти сфірот рош. Бо вся основа облачення світел у келім існує там лише в потенціалі. Проте, підйом місця зівуґу безсумнівно там є, але відбувається лише через підйом гілок туди. І це знання, воно з найважливіших у цій науці. Далі розширює рав цей предмет у всіх подробицях, а тут він говорить лише узагальнено. І каже, що підйом ЗОН рівня кетер ґуфа до місця під малхут рош приводить до включення світла кетера в бхіну малхут де-рош. Два цих включення - включення ЗОН кетера ґуфа до місця під малхут рош, на місці світла кетера ґуфа, - і включення світла кетера ґуфа в клі самої малхут, приводять до того, що піднімається корінь малхут, тобто екран, включений у клі малхут де-рош, на місце кореня єсоду, - тобто, у авіют бхіни ґімель, як докладно написано про це.

Корінь вищого кетера передає світло вниз. Це - широке дарування через зівуґ, щоб народити породження, тобто, десять сфірот другого поширення, що зветься парцуф АБ Адама Кадмона. Він визначається як породження й син першого парцуфу Адама Кадмона.

Підготовка в нижніх до отримання. Це встановлення екрана таким чином, щоби був придатним і готовим зробити зівуґ з вищим світлом, як написано далі.

Нуква кетера включається в захара. Пояснення. Цей зівуґ відбувається не на решімо бхіни ґімель, тобто некеви, ​​як згадано вище, а відбувається він на решімо бхіни далет - захара кетера. Але некева включається з ним у світіння зівуґу, як буде пояснено далі.

(Див. додатково питання 13, 19, 54, 57, 59-60, 62, 63, 64, 65, 135)

7) Пояснення предмета. Є кілька видів спільностей. Перше, це коли будуть два світла в двох келім - кожне саме по собі; а потім, коли ввійдуть два світла в одне клі, - це називається спільністю, бо включилися одне в одного в одному клі. А є ще інша дійсність - коли знаходяться два цих світла, - чоловіче й жіноче, - у двох келім. І тоді трапляється з ними те, що описано в Зоар у розділі "Трума", бо тоді є між ними таїнство любові. Означає це, що включається світіння чоловічого в жіноче, і разом вони - в одне клі; і так само повертається світіння жіночого включитися в клі чоловічого. І ось вони, чотири світла, - по два в кожному клі, включені один в одного, і це суть чотирьох букв слова "агава" (любов, алеф-гей-бейт-гей).

Ор пнімі

Перше ... два світла в двох келім ... включилися одне в одного в одному клі. Пояснення. Будь-який духовний поділ утворюється відмінністю властивостей, а будь-яке духовне єднання - зрівнянням властивостей. Тому, якщо одне світло одягнене, наприклад, у бхіну далет, а інше - у бхіну ґімель, то вони вважаються двома, бо відмінність їхніх властивостей розділяє їх, і визначаються вони як два світла окремих, кожен сам по собі, у двох келім. Але коли очищується клі бхіни далет і залишається також  у бхіні ґімель, тоді два клі включаються одне в одного й стають одним клі, оскільки обидва тотожні за властивостями. І так само два світла включаються один в одного своїм світінням, незважаючи на те, що з боку їх походження з десяти сфірот прямого світла, - це два види, наприклад, одне - руах, а друге - нефеш.

Два цих світла ... у двох келім ... таїнство любові. Це явище - зівуґ нешікін (поцілунків), і буде пояснено у відповідному місці.

(Див. додатково питання 18, 63, 67)

 

8) І ще є інший вид спільності, і це якраз та дійсність, в якій ми існуємо. Це два світла без келім, тобто ЗОН кетера, які піднялися вгору, і вони не в клі. Їх спільність тоді в тому, що отримають світіння один від одного, і це їхня спільність.

Ор пнімі

Дійсність, в якій ми існуємо. Це два світла без келім. Тому що тут знаходяться захар і некева в стані підйому, завдяки очищенню екрана від усього авіюту, що була в ньому, коли він повністю зрівнявся за властивостями зі створювачем, як згадано вище. І ці захар і некева кетера - це тільки малі решімот, в яких немає ніякого авіюту. Але, оскільки вони були спочатку в облаченні в ґуфі: одне - на рівні кетера ґуфа, а інше - на рівні хохми ґуфа, тому ми називаємо їх іменами чоловіче і жіноче, як згадано вище. І це те, що уточнює рав, повідомляючи нам, що "це два світла без келім, тобто ЗОН кетера, які піднялися вгору". А отже, як пояснено, немає в цих ЗОН нічого від властивостей клі, оскільки вони піднялися.

(Див. додатково питання 68, 69)

9) І ось, зараз некева включена в захар. Адже, оскільки некева - це світло хохми, як згадано вище, а захар - це світло кетера, що залишилося в клі, тому саме захар отримує зараз від свого кореня, яким є корінь кетера. І це притягується до нього завдяки тому, що очищується той кетер, який залишився нагорі, у кінці коренів. І завдяки верхньому світінню кореня кетера він дуже очищується, і тоді світить велике світло в цей захар кетера. І тоді включається некева в захар і отримує світіння від нього, поки не виявляються тепер три ці властивості рівними за своїм світінням, і це - захар і некева клі кетера, і той кетер, що над ними. А оскільки вони рівні, отримають своє світло з боку кореня вищого кетера.

Ор пнімі

Некева - це світло хохми. Тобто, вона є решімо, яке світло рівня хохма залишило після свого відходу.

А захар - це світло кетера. Тобто, решімо, яке залишило світло рівня кетер після свого відходу, і воно залишилося в клі рівня кетер, а тепер піднялося до створювача завдяки екрану, що очистився.

Що очищується той кетер, який залишився нагорі, у кінці коренів. Ось, рав повідомляє нам тут повний порядок зівуґу й народження нижнього парцуфа вищим. Тому ці предмети вимагають розуміння дуже точного. І ось написано, що ці решімо, які піднялися через відхід першого поширення, - це решімо світла, що залишився в клі кетера, і решімо світла, що залишилося в клі хохми. Вони піднялися під малхут рош, - у те місце, де була сукупність світла рівня кетер першого поширення, - після його відходу звідти.

Виходить, що є в нас тут, у малхут рош, три види світел ґуф першого парцуфа світу Адам Кадмон, які вийшли звідти після відходу й прийшли до рош цього парцуфа. І це - сукупність рівня кетер ґуф і - решімо, яке той рівень кетер залишив у клі кетера ґуф після свого відходу, яке потім теж піднялося в рош завдяки включенню в екран малхут ґуфа, що піднімається. Це решімо називається захар клі кетера.

І повинні ми зрозуміти, що решімо це - гілка від згаданої сукупності рівня кетер. І, насправді, це навіть більше, ніж гілка, бо це - частина його сутності, а вся різниця між ними в тому, що сукупність світла рівня кетер повністю пішла з ґуфу, одразу після того, як стоншився екран від авіюту бхіни далет, а решімо - це та частина світла, яку він залишив за собою в своєму клі. І ось ти бачиш, що це одна й та ж сутність.

І ще є тут інше решімо, тобто те світло, яке залишило світло рівня хохма ґуфа Адама Кадмона всередині свого клі після свого відходу з ґуфу. І воно називається некевою кетера, бо також і вона піднялося з клі її ґуфа в рош завдяки включенню в екран, що очищується, як згадано вище (ми вже писали докладно на цю тему в ч. 4, в «Ор пнімі», гл. 4, п. 50). І слід прочитати там уважно, тому що всі слова звідти слід було б скопіювати сюди, якби не шкода було б давати надто довгий текст. І тому я пишу тут дуже стисло.

І добре запам'ятай ці три імені трьох світел: захар де-кетер і некева де-кетер і світло кетера - згідно їх наведеному описанню, бо неможливо пояснювати їх щоразу. Також запам'ятай, що всі три ці світла - це гілки малхут рош, бо вона вивела їх у ґуф силою відмінності властивостей і авіюту ґуфа, яку надала їм, що називається авіютом згори вниз. А тепер, коли вони очистилися від цього авіюту, то знову повернулися до нього й включилися в нього, як спочатку. Це називається, що три світла піднялися на місце малхут рош. Однак порядок їхнього розташування там визначається тим, що кожна гілка стоїть під коренем, найближчим до неї. Світло кетера, яке є сукупністю світла, що піднялося й видалилося з ґуфа, є найбільш близьким до малхут. За ним стоїть захар кетера, який є гілкою світла кетер, бо це решімо, яке світло кетер залишило у своєму клі, як згадано вище. А за ним стоїть некева кетера, оскільки вона з авіюту бхіни ґімель, і це гілка від захару кетера, який з бхіни далет, як згадано вище.

І знай, що підйоми захару й некеви кетера до рош викликали там два зівуґи при цьому їхньому підйомі. Екран і малхут рош піднялися негайно до єсоду рош, що означає, що малхут покинула бхіну далет, що в ній, і прийняла авіют бхіни ґімель де-рош. А причина цього її підйому в тому, що відхід світел першого поширення ґуфа призвело до припинення віддачі з боку малхут де-рош, бо нікому їй більше віддавати. А оскільки весь сенс малхут рош полягає тільки у віддачі, бо вона не придатна до отримання з моменту першого скорочення й далі. Але завдяки зівуґу де-акаа, що ведеться в ній, вона піднімає відбите світло, і за допомогою цього відбитого світла, яке вона піднімає, вона віддає, притягуючи вище світло всередину ґуфа. І ось, у час відходу світел ґуфа вона може передавати в ґуф тільки обмежене світло, достатнє лише для існування келім ґуфа, щоб не анулювалися повністю.

Тому під час приходу екрана й решімот ЗОН кетера в ньому на місце малхут, де зівуґ не припинявся, виявляється, що вони негайно отримують авіют від авіюту рош у всьому тому обсязі, що включений у решімот. А оскільки бхіна далет не залишила решімо, тому не можуть отримати авіют більший, ніж авіют бхіни ґімель. І тоді малхут де-рош через велике своє бажання віддавати, покинула через це свій авіют бхіни далет і прийняла авіют властивості ґімель, що називається, що піднялася вона на місце єсоду, щоб зробити там новий зівуґ де-акаа на екран бхіни ґімель. І завдяки цьому, зможе некева кетера отримати це її світло. Це той зівуґ, який викликали ЗОН кетера своїм підйомом у рош.

Однак, є тут також і решімо бхіни далет, але тільки з боку облачення, і це захар кетера, як згадано вище. І ось, це решімо саме по собі непридатне, щоб ним залучати світло, що означає, щоб вчинило зівуґ де-акаа з вищим світом, щоб піднялося відбите світло, а відбите світло притягне до себе світло, як відомо. Однак, воно є придатним до об'єднання з некевою, тобто з авіютом притягнення. І зрозумій це добре.

Тому тут зробила малхут де-рош зівуґ де-акаа на спільний авіют бхіни далет де-ітлабшут (облачення) і бхіни ґімель притягнення. І цим підняла відбите світло до рівня кетера рош, бо мала допомогу від авіюту бхіни далет облачення, як згадано вище.

І ось, добре пояснені два зівуґи, які ЗОН кетера викликали в малхут де-рош силою їхнього підйому й включення в неї. Перший - це зівуґ на спільний авіют з бхіни далет облачення й бхіни ґімель притягнення, і цим зівуґом притягнутий рівень кетер де-рош. Другий - це зівуґ тільки на авіют бхіни ґімель, і цим зівуґом притягує лише рівень хохми рош.

І разом зі з’ясованим досі добре зрозумій слова рава тут, у пункті 6. І ось його мова: "Піднімаються ЗОН кетера вгору - на місце того кетера, що в кінці верхніх коренів", що означає, що так визначається їхнє існування в рош - кожна гілка під своїм коренем: некева - під захаром, а захар - під світлом кетера. І ось слова його: "А він піднімається на місце кореня малхут. А тоді, також і корінь малхут піднімається в корінь єсоду, і там залишаються вони обидва як єсод, тобто ЗОН". Інакше кажучи, для того, щоб віддавати для ЗОН кетера, що піднялися, вона залишає свою бхіну далет, - місце малхут де-рош, - і приймає авіют бхіни ґімель, що є місцем єсоду рош, як згадано вище.

Однак поглянь, як рав уточнює, кажучи: "І там залишаються вони обидва як єсод, тобто ЗОН", і це, щоб вказати відміну, яка є тут. Бо в багатьох місцях, де малхут піднімається в єсод, виходить, що єсод піднімається в сфіру, що вище за нього, оскільки малхут прийняла авіют бхіни ґімель, а зівуґ, що виходить на авіют бхіни ґімель, притягує тільки рівень хохми. І тоді світло хохма приходить у клі кетера, біни - у клі хохми, зеїр анпіну - у клі біни, малхут - у клі зеїр анпіну. Але тут не піднімався зеїр анпін у клі біни, а залишилися обидва в стані єсод, як і говорить рав.

Причина цього добре пояснюється разом зі згаданим вище. Бо тут стався спільний зівуґ з авіютом де-ітлабшут бхіни далет і авіютом притягнення бхіни ґімель. Малхут рош включила їх у себе силою захара й некеви кетера, які піднялися до неї. Через це поєднання з бхіною далет де-ітлабшут відбувся в ній зівуґ де-акаа з притягненням рівня кетер рош, а отже, приходить світло кетер у своє клі, і сфірот не поміняли свої місця. І само собою, залишається й єсод у своєму клі разом із малхут, що піднялася до нього. Так, що є зараз у клі єсод два світла разом, і це теж з'єднання захара і некеви, тобто його власне світло це захар, - і світло малхут, тобто некева. Про це й говорить він: "... тобто ЗОН", і зрозумій.

І ось слова його: «І тоді корінь вищого кетера передає світло вниз, після того як вже є підготовка в нижніх до отримання». І, як згадано вище, рівень, що виходить завдяки спільному зівуґу, - це рівень кетер рош. І тому виходить, що корінь вищого кетера, - кетер рош, - віддає вниз світлу кетера, включеного в клі малхут. А від світла кетера приходить те світло до його решімо, званого захар клі кетера, а від захара приходить світло до некеви клі кетера, при тому, що вони втрьох включені разом, як згадано вище. І ось слова його: «І тоді некева кетера включається в захар», - тобто все ще не відбувся зівуґ, призначений для неї в малхут рош, - другий згаданий зівуґ лише на авіют бхіни ґімель. Але вона включається в спільність з решімо де-ітлабшут захара. І добре зрозумій це.

І ось слова його тут, у пункті 9: "І це притягується до нього завдяки тому, що очищується той кетер, який залишився нагорі в кінці коренів". Тут є дуже важливе поняття. Цей зівуґ, який відбувається зараз, - це вищий зівуґ де-рош, що відбувається за допомогою екрана в малхут рош. А коли так, як же включиться в цей зівуґ також і світло кетера, яке є світлом, що вже одягнулося в авіют ґуфа, який дуже далекий від властивості рош? Це й повідомляє нам рав: "І це притягується до нього завдяки тому, що тоншає той кетер", тобто оскільки екран ґуфа піднявся й очистився від усієї авіют, що в ґуфі, поки не піднявся в рош, то через це вичерпано повністю всю властивість ґуф, що була включеною в світло кетера. І він став чистим, буквально як сам рош, і тому включився в малхут у зівуґу рош, і отримав світло кетера рош і передав у ЗОН клі кетера, як згадано вище.

І тоді включається некева в захар, як написано в суміжному тексті, бо її бхіна ґімель включилася й поєдналася з бхіною далет де-ітлабшут захара. А після цього вийшла з цього поєднання, бо малхут рош зробила після цього особливий зівуґ на бхіну ґімель некеви, як пояснюється далі.

Ці три властивості рівні за своїм світінням ... отримують своє світло з боку кореня вищого кетера, бо вони втрьох включилися в цей зівуґ малхут де-рош – у спільний екран з авіюту облачення бхіни далет, з авіютом притягнення бхіни ґімель; так, що відбите світло, що піднялося звідти, одягнуло рівень вищого кетера, тобто кетер рош, як згадано вище. Також і поняття взаємовключення трьох цих світел вже з’ясовано вище: кожна гілка включається в корінь, найближчий до неї, тобто нуква де-кетер у захар де-кетер, а захар де-кетер у світло кетера, а світло кетера – у малхут.

(Див. додатково питання 41, 55, 70-75)

 10) І тоді необхідно, щоб також і нуква кетера отримала від свого вищого кореня, а це - вища хохма. Тому корінь вищої хохми спускається в біну, а біна - у хесед і т.д., поки не спускається єсод у малхут. І тоді той кетер, що піднявся на місце кореня малхут, спускається на своє місце, бо він не може перебувати там, адже він не подібний кореню малхут, і, до того ж, він гілка, а малхут - корінь, тому він гірший від неї, незважаючи на те, що він отримує від кетера. Проте спускається на своє місце й там може перебувати разом із ЗОН, що були на його місці, бо тоді всі троє рівні, оскільки всі троє є рівними у своєму отриманні від кореня вищого кетера.

Ор пнімі

І тоді необхідно, щоб також і нуква кетера отримала від свого вищого кореня. Пояснення. Весь цей великий зівуґ, що стався на сумісний екран захара і некеви разом, який притягнув велике світло вищого кетера, як пояснено, залишився він цілком у рош і не може поширитися в ґуф, оскільки не вистачає там авіют притягнення бхіни далет. І поєднання, що виникло там з притягненням бхіни ґімель, було достатнім для десяти сфірот рош, бо немає в них облачення в дії, але не досить для облачення в дії всередині ґуф.

І тому в той момент, коли збудився в захарі клі кетера авіют де-ітлабшут, щоб поширитися разом з цим великим світлом для облачення, практично, тобто для облачення в десять сфірот ґуф, негайно проявилася через це також і властивість ґуф, включена у світло кетера, що стоїть на місці малхут рош, як згадано вище. І разом з цим, змінилася властивість його в порівнянні з малхут рош. Цим визначається, що негайно відокремився від малхут і вийшов звідти на своє місце, бо відмінність властивостей розділяє й віддаляє духовні об'єкти один від одного. А оскільки вийшов з місця малхут, виходить, що відокремився негайно від світла вищого кетера, і залишилося в ньому тільки попереднє обмежене світіння. Це називається, що світло кетера повернуло панім наверх, а ахораїм свої - униз, як буде написано далі.

І ось вислів його: "І тоді необхідно, щоб також і нуква кетера отримала від свого вищого кореня", - як написано, що зівуґ не довершується великим зівуґом рівня вищого кетера, бо його світіння не поширюється в ґуф. Тому потрібен зівуґ, що відбувається на некеву кетера, тобто, на авіют бхіни ґімель, цілісну як з боку притягнення, так і з боку ітлабшуту.

Від свого вищого кореня, а це - вища хохма. Як написано вище, решімо, яке залишилося від рівня хохми першого поширення після його відходу, - а це авіют бхіни ґімель, - вона й стає тут нуквою кетера, і вона - джерело цього другого поширення.

Корінь вищої хохми спускається в біну, а біна - у хесед і т.д. Бо зівуґ, який робиться на некеву кетера, яка є бхіною ґімель, призводить до спуску ступеня від верху й до низу: кетер спускається на щабель хохма, хохма спускається на щабель біни, біна спускається на щабель хеседу і т.д., аж до спуску єсоду на щабель малхут.

А причина в тому, що цей зівуґ, що відбувається на авіют бхіни ґімель, піднімає відбите світло й притягує лиш тільки рівень хохма. І тому виходить у результаті цього зівуґу, що світло хохма спускається й одягається в клі кетера. І визначається, що спустився кетер зі свого ступеня й прийшов на щабель хохма, і так само світло біни одягається в клі хохма, і спустилася сфіра хохма на щабель біни й т.д., поки не вбирається світло малхут в клі єсоду, і спустився єсод на щабель малхут.

Кетер ..., адже він не подібний кореню малхут. Під час підйому екрана й сфірот вгору до створювача, що означає, що вони очистилися повністю від усього авіюту ґуфа, -тобто зверху вниз, - і цим прийшли до рівності властивостей з малхут рош. І тому визначається, що світло рівня кетер, що піднялось з ґуфа, прийшло на місце малхут, бувши чистим як малхут, і немає між ними жодної відмінності властивостей, як каже рав вище, у пункті 9: "І це притягується до нього завдяки тому, що очищується той кетер, який залишився нагорі в кінці коренів". Однак, після того, як завершився перший згаданий зівуґ, який притягнув рівень вищого кетера від низу до верху, як це ведеться в рош, настав момент для нього перевернутися й поширитися, також, зверху вниз, тобто до облачення в ґуф , як це відбувається з усіма зівуґами, як відомо. І тоді збудилося світло кетера, що знаходиться на місці малхут рош, знову поширитися в ґуф, як він і був там спочатку. Однак, оскільки нуква де-рош не була на своєму місці в бхіні далет, бо не вистачало там бхіни далет з боку притягнення, тому не могла поширитися зверху вниз у десять сфірот «від неї і в неї» до табура ґуфа, і залишилося все те велике світло зівуґу в рош.

Однак, оскільки збудилося згадане світло кетера, щоб знову поширитися в ґуф, як спочатку, хоч і не повернулося, все ж спричинило це пробудження розкриття авіюту ґуфа в ньому, тому що він був там спочатку. А оскільки розкрився в ньому авіют ґуф, то став він відрізнятися властивістю від малхут рош. І немає в нього більше жодної подібності з нею, бо віддалився від неї так, як далекою є властивість ґуф від властивості рош.

І ось слова його: "І тоді той кетер, що піднявся на місце кореня малхут, спускається на своє місце, бо він не може перебувати там, - адже він не подібний кореню малхут, і до того ж, він гілка, а малхут – корінь" - і як згадано вище, після того, як завершився зівуґ, збудився в ньому авіют ґуфа, і стала його властивість відмінною від малхут, до того, що немає в нього більше жодної подібності з нею. Тому неминуче, що спустився він звідти й повернувся на своє місце. І це те, що він каже "бо це - корінь, а це - гілка", тому що ґуф - це гілка, а рош - це корінь.

Спускається на своє місце. Це під малхут де-рош, тобто, проміжна бхіна між рош і ґуф. Адже в ґуф не міг спуститися й поширитися через те, що малхут рош не поширюється в десять сфірот свого відбитого світла, щоб стати келім і облачити його, як згадано вище. І в рош не зможе бути через відмінність властивостей, і тому він визначається як проміжний між ними.

Оскільки всі троє є рівними у своєму отриманні від кореня вищого кетера. Пояснення. Перш ніж стався другий зівуґ на екран авіюту бхіни ґімель, тобто на одну тільки бхіну некева кетера, адже некева поки що поєднана з бхіною далет захара, а захар кетера включений у світло кетер, як згадано вище. І тому всі троє вони рівні зараз у своєму отриманні від вищого кетера в тому, що вони отримують все ще від рівня кетера рош.

(Див. додатково питання 10, 58, 69-72, 76-78)

 11) І тоді простягається світіння кореня хохми вниз, і тоді захар включається в некева, ​​а некева отримує першою, оскільки вона зрівнялася за достойністю із захаром, і обидва вони нарівні отримали від кореня вищого кетера, а через те, що зараз отримують від кореня хохми, тому некева отримує першою з усіх трьох, що тут, а вони отримують від неї і включаються в неї, за суттю: "Жінка доблесна - вінець чоловіка свого".

Ор пнімі

І тоді простягається світіння кореня хохми вниз. Це означає, що відбувається зівуґ на екран бхіни ґімель малхут де-рош без поєднання з авіютом притягнення бхіни далет. Тоді відбите світло, що піднімається знизу вгору, не досягає рівня вищого кетера, а тільки до рівня вищої хохми рош. І ось слова його: "І тоді протягується світіння кореня хохми вниз" - тобто, хохми рош, як згадано вище.

Захар включається в некеву ... вони нарівні отримали від кореня вищого кетера. Пояснення. Бо тепер, коли стався зівуґ на екран бхіни ґімель, який притягує тільки рівень хохми рош, і виходить, що світло хохми рош одягається в клі кетера рош, як пояснюється. А оскільки також і в рош включаються кетер і хохма одне в одного, з цього походить, що також і захар, який є решімо рівня кетер, і некева, ​​яка є решімо рівня хохма, включаються одне в одне, і захар отримує світло зівуґу некеви. І це те, що він каже: оскільки захар і некева отримали в одному зівуґу нарівно, від вищого кетера де-рош, - також і тепер, після того, як прийшло світло хохма в клі кетера де-рош, вони отримують і від клі кетера, обидва нарівно.

Некева отримує першою від усіх трьох, що тут, а вони отримують від неї. Це означає, що спочатку, у першому зівуґу, коли простягнувся рівень кетер рош, виходило, що світло зівуґу належало до світла кетера, який піднявся з ґуфа в малхут де-рош, а також - і до захару клі кетера, а це - решімо рівня кетер. Але в некеви не було жодної належності до цього світла вищого кетера, тому що вона - решімо рівня хохма. І виходить, що некева отримує від усіх цих трьох світел завдяки її включенню в них. Проте зараз, коли зівуґ здійснено на її властивість, тобто, на бхіну ґімель, виявляється некева основним отримувачем серед цих трьох світел, бо у двох інших немає відношення до рівня хохма, а тільки отримують від неї.

(Див. додатково питання 79, 80)

 12) Але сенс спуску кореня хохми вниз на місце кореня біни, і т.п., - має кілька причин. По-перше, оскільки вона близька до кореня кетера, - не може світити, і її світло анулюється у світлі, що походить від кетера. Крім того, вона повинна наблизитися до низу, щоб змогла некева, що в кетері, отримувати спочатку від нього, як згадано вище. І це приводить до близькості кореня до неї на один щабель більше, ніж близькість захара в кетері до його кореня. Більш того, пояснили ми, що ніколи корені не відмовляються передавати світло вниз, коли нижні хочуть отримати. Тому корінь кетера не утримується від віддачі нижнім весь той час, поки ЗОН знаходяться назовні їхнього клі, і якщо так, хохма не може віддавати. Тому, коли віддалиться хохма й спуститься вниз на місце біни, тоді залишиться її місце вільним. І тоді, поки світло, що передається з кореня кетера, наповнює те порожнє місце, то хохма передає світло вниз. Виходить, що тоді, навіть якщо кетер передає, він не скасовує передачу світіння хохма.

Ор пнімі

Близька до кореня кетера, - не може світити, і її світло анулюється у світлі, що походить від кетера. Це означає, що якщо б не спустилися ступені, але було б світло кетера в клі кетера, а світло хохми в клі хохми і т.д., тоді не змогло б світло хохми передавати в ґуф, оскільки воно анулюється в цьому випадку у світлі кетера. Адже всі нижні сфірот скасовуються і не проявляються щодо верхньої сфіри на ступені. Тому кожен ступінь, хоча є в ньому десять сфірот, називається тільки на ім’я вищого серед них, як відомо. І тому неможливо світлу хохма розкритися внизу, інакше, як тільки, коли зробить зівуґ на бхіну ґімель, бо тоді спускаються ступені, і знаходиться світло хохми в клі кетер. І буде тоді світло хохми вищою сфірою й буде проявлено її світіння.

ЗОН знаходяться назовні їхнього клі, і якщо так, хохма не може віддавати. Це означає, що весь той час, поки вони в рош, виходить, що вони без клі. Тому весь час, поки ступені на своєму місці, а світло вищого кетера - у своєму клі, його світіння постійно приходить у ЗОН, і вони не готові отримати від іншого світла, меншого за це. Тому потрібен спуск ступенів, щоб світло кетера не світило у своєму клі, а тільки світло хохма.

Коли віддалиться хохма й спуститься вниз на місце біни, тоді залишиться її місце вільним. Пояснення. Коли ступінь хохма спускається на ступінь біни, виявляється ступінь хохми вільним, і немає іншого місця світу хохми одягнутися, крім як у клі кетера, бо її власне клі служить для світла біни.

Поки світло, що передається з кореня кетера, наповнює це порожнє місце, хохма передає світло вниз. Пояснення. Поки світло, що виходить з клі кетера, наповнює цей ступінь хохма, тобто, саме світло хохма одягається туди, як згадано вище, тоді ступінь хохма передає вниз, і не скасовується у світлі кетера, бувши тепер вищою сфірою в рош, і немає іншого ступеня вище неї.

(Див. додатково питання 76)

 13) Однак, спуск хохми вниз не шкодить її світінню при її віддаленні від створювача на один ступінь, - і це тому, що вищий кетер наповнює той порожній простір. Адже якщо, скажімо, залишилося б там вільне й порожнє місце, то припинилося б світло від створювача в хохму, і навпаки, постраждала б хохма, і було б краще залишатися на своєму місці. Проте тепер, коли світло кетера наповнює той порожній простір, - є шлях і прохід для світла створювача віддавати кореню хохми, і вона не страждає анітрохи.

Ор пнімі

Не шкодить її світінню при її видаленні від створювача на один ступінь. Тобто, після того, як спустилося світло хохми на ступінь біни, через те, що облачилося в неї світло біни, ось, не сталося при цьому жодного розриву між сфірот через те, що бракує там ступеня хохми. З причини, про яку каже далі, що не залишилося там жодного вільного місця, у ступені, бо клі кетера, в якому облачилося світло хохми, заповнює те місце нестачі. І це те, що він каже: «Тепер, коли світло кетера наповнює той порожній простір, - є шлях і прохід для світла створювача віддавати кореню хохми». Інакше кажучи, світло хохми, яке дається від створювача, воно дається в клі кетера, і виходить що кетер наповнює місце хохми, і зрозумій це.

  14) І ось, після того, як отримали ЗОН від кореня хохми також, тоді їм вже не потрібно живитися ще, і тоді спускаються ЗОН у своє клі, і тоді корінь хохми піднімається на своє місце, і також корінь кетера збирає до себе частину світла, і той кетер, що в кінці коренів, отримує лише життєву силу, потрібну лиш тільки йому. І тепер називається «маті» - присутній у кетері для клі, бо повернулося світло у своє клі. Проте, корінь вищого кетера називається «ло маті», не присутній внизу, в акудім. Отже, ясно нам з усього цього, що світло в першому клі називається кетером, і є в ньому лише світло хохма, бо світло кетера залишилося вгорі, у кінці коренів. І це суть «Усіх хохмою (у мудрості створив)…»

Ор пнімі

   І ось, після того, як отримали ЗОН від кореня хохми також, тоді їм вже не потрібно живитися ще, і тоді спускаються ЗОН у своє клі. Іншими словами, після того, як стався зівуґ на повний авіют бхіни ґімель, як з боку притягнення, так і з боку ітлабшут, тоді може нуква кетера поширитися згори вниз у десять сфірот, у ґуф, зі світлом, що отримує з рош, так, що з нею разом спускається й поширюється також захар клі кетера, у ґуф. І це те, що він каже: «і тоді спукаються ЗОН у своє клі», тобто в ґуф.

І тоді корінь хохми піднімається на своє місце, і також корінь кетера збирає до себе частину світла. Пояснення. Спуск ступенів, що стався в рош, відбувся тільки лиш в час зівуґу, але після зівуґу й після того, як спустилися ЗОН у їхнє клі, ступені знову повернулися на свої місця, як і спочатку, і повернулося світло вищого кетера в клі кетера, а світло хохми в клі хохми й т.п. І попри все це не світив вищий кетер світлу кетера, що під малхут, аж поки не зміг поширитися в ґуфі, як і спочатку, а «корінь кетера збирає до себе частину світла, і той кетер, що в кінці коренів, отримує лише життєву силу, потрібну лиш тільки йому», а не так, що зміг би знову поширитися в ґуфі як і на початку. А сенс цього той, як сказано вище.

«Маті» - присутній у кетері для клі. Бо те світло зівуґа, що стався в некеві де-кетер у бхіні ґімель рош, що є рівнем хохми, і він облачається в клі кетера, як сказано, - він спускається зі згаданими захаром і нуквою всередину ґуфа й також облачається в клі кетера де-ґуф. І це те, що він каже, «бо повернулося світло у своє клі», тобто в клі де-кетер, що належить світлу хохми, у тому плані, що притягнуто так від зівуґу. І тому називається «маті» - присутнє, у кетері ґуфа.

Корінь вищого кетера називається «ло маті» - не присутній, внизу, в акудім.  Тобто, коли було сказано «маті» у кетер ґуфа, не означає це, що світло кетера рош світить у ґуфі, бо це – світло кетера, воно завжди «ло маті» у ґуфі. А означає це – світло хохма де-рош, як сказано, просто воно облачається в клі кетера.

Отже, ясно нам… називається кетером, і є в ньому лише світло хохма. Дає нам тут зрозуміти, що в усьому цьому другому поширенні, як сказано, під світлом кетера мається на увазі тільки світло хохма, бо так тут пояснюється, що немає взагалі світла кетер у ґуфі, а виключно світло хохма. Однак через те, що облачається в клі кетера, ми називаємо його світлом кетера.

(Див. додаткові питання 28, 76, 77)

15) І з’ясуємо тепер цю сутність – відходу вищого світла. Адже ось, коли оцінимо цю реальність, - клі, яке включає в себе все світло, то неодмінно, коли видалиться з нього світло, будуть у ньому частини, гідні вдивлятися в те світло, а коли віддалиться від них, віддалиться від них також вдивляння «панім бе-панім», у міру його віддалення. А висновок з цього той, що коли світло видаляється з десятої частини цього клі, яка зватиметься потім «бхіною малхут», тоді та десята частина того клі, з якого видалилося те світло, - завдяки чому й утворилося клі, - тоді клі повертає панім униз. Бо оскільки утворилося тепер клі в його відокремленні від кореня свого світла, немає в нього можливості вдивлятися в нього «панім бе-панім». І тоді відвертає панім після того, як стало клі, і тоді вдивляється у вище світло, яке віддалилося від нього лише через ахор.

Ор пнімі

Частини, гідні вдивлятися в те світло: місце віддачі або місце отримання в клі називається «панім», а самі віддача або отримання називаються «споглядання» або «вдивляння». І це те, що він каже «коли видалиться з нього світло, будуть у ньому частини, гідні вдивлятися в те світло», бо всяке вдивляння відбувається завдяки очищенню авіюту, що в екрані, впровадженому в клі. І відомо, що існує чотири бхіни в екрані. Наприклад, якщо очиститься біхна далет даного клі, і віддалиться світло від клі через це, тоді ще залишиться в клі три бхіни авіюту, від яких світло ще не віддалилося й вони ще гідні вдивлятися в світло.

Віддалиться від них також вдивляння «панім бе-панім», у міру його віддалення. Якщо очистився авіют від бхіни далет, тоді віддалилося світло від клі в міру бхіни далет, а не від решти трьох бхінот, і якщо віддалиться також від бхіни ґімель, - віддалиться світло також на міру авіюту бхіни ґімель від клі, а не від решти клі, а це – від бхіни бет і вище, і далі тим же шляхом.

Тоді клі повертає панім униз. І слід пам’ятати тут все, що писав рав про перше поширення де-акудім у частині четвертій на тему відбитого світла, що спускається з рівнів, які виникають у час очищення й світить у порожні келім, що стоять під місцем зівуґу, і також взаємоударяння, яке ці світла чинять з решімо, що залишаються в тих келім (ч. 4, гл. 3, п. 9, і в «Ор пнімі», п. 50 і п. 80). І з цього зрозумієш, що після того, як очистився авіют, наприклад, бхіни ґімель до бхіни бет, стався зівуґ у бхіну бет, а бхіна ґімель залишилася порожньою, без свого світла, - тоді спускається відбите світло від світіння зівуґу бхіни бет, у клі порожньої бхіни ґімаль, і відбувається акаа (удар) і бітуш (зіткнення задля скасування іншого) між відбитим світлом, що спускається й решімо, що є в порожньому клі. І відбите світло, оскільки прийшло в цей час від світіння зівуґу, переборює решімо бхіни ґімель, яке залишилося в клі, тому що решімо, воно від відходу зівуґу, і тому решімо мусить вийти звідти й піднятися вгору над клі у вигляді таґін, і дає місце відбитому світлу спуститися у своє клі. І знай, що це відбите світло всередині порожнього клі, діє на клі, щоб повернуло свої панім униз, а ахор свій угору, відповідно до слів рава тут.

Адже ти знаєш, що з боку притягнення світла, що в клі, поділяється стінка клі й визначається як дві частини, що звуться панім і ахор, або пніміют (внутрішнє) і хіцоніют (зовнішнє), за словами рава (ч. 4, гл. 5, п. 3). І згідно з цим виходить, що те порожнє клі бхіни ґімель, воно поділено на панім і ахор, коли половина його стінки має більший авіют і зветься панім, оскільки притягує вище світло до себе зівуґом, а половина його стінки з меншим авіютом, називається ахор, оскільки вона «тиха» в цьому клі й світло не має контакту з нею, і зрозумій це добре.

І все сказане – це тільки, коли світло присутнє на ступені. Але під час відходу світла зі ступеня бхіни ґімель до бхіни бет, коли відбувається зівуґ у бхіні бет, і світіння цього зівуґу спускається в порожнє клі бхіни ґімель, як згадано вище, виходить, що дві половини стінки перевертаються, і лицьова половина стає ахораїм, а зворотна половина стає панім. Бо відбите світло, що спускається з бхіни бет всередину порожнього клі, віддаляється від авіюту бхіни ґімель, що знаходиться там тому, що це світло з бхіни бет. І воно наближається до тієї половини стінки клі, яка найближча до бхіни бет, і світить там.

Виявляється, що частина з більшим авіютом у цьому клі, не отримує ніякого світіння від цього відбитого світла, і стає тепер властивістю  ахор у клі. А те, що найчистіше в цьому клі, стає тепер панім клі, тому що світло світить тільки в його чистій частині. І ось слова його: "тоді клі повертає панім свої вниз", тому що не може нічого отримати від світіння зівуґу, що відбувається у верхній частині, і панім стають ахораїм. І виходить, що повертає свої ахораїм вгору, тому що воно тепер основний отримувач відбитого світла, яке спустилося туди. І ахораїм стає панім - це називається перевертанням.

Оскільки утворилося тепер клі. Але після того, коли також і бхіна, вища від неї, стає клі, - тобто видаляється зівуґ також і звідти, і переривається світіння відбитого світла, щоб не спускалося в неї, тоді повертає клі панім свої угору, як спочатку, оскільки ахор його втратив наразі все своє достоїнство. Тому що решімо починає зараз світити в клі, і світіння решімо досягає тільки панім клі, - як і світло до його відходу, - і не досягає його ахораїм. І виходить, що клі повертається до свого стану, як спочатку.

Вдивляється у вище світло… через ахор. Виходить, що тоді світіння зівуґу, що спускається до нього з вищої позиції, приймається тільки через ахор клі, який є частиною найбільш чистою, що в ньому. І це називається, що повернуло свої ахораїм вгору.

(Див. додатково питання 5, 10, 14, 17, 34, 120-121, 123)

16) І ось, також і вище світло називатиметься зараз "ахор" під час свого відходу, і стає клі з цим світлом - ахор бе-ахор.  А після того, як відійшло також і це світло на величину ще однієї частини, яка назветься потім бхіною єсод, і пішло з неї всієї, тоді також і ця частина відверне свої панім від вищого світла, бо не зможе отримати його. І тоді також перше клі, зване малхут, оскільки світло пішло від неї, зможе повернути свої панім вгору. Тоді будуть малхут і єсод панім бе-панім, і тільки єсод з вищим світлом  буде ахор бе-ахор.

Ор пнімі

Вище світло називатиметься зараз "ахор" під час свого відходу. Назви панім і ахор вживаються тільки щодо келім, бо у світлі вони називаються поширення й відхід.  А те, що рав називає тут відхід світла ім'ям ахор, - це запозичення, оскільки він бажає урівняти справу відходу світла з поняттям ахор, що в келім і назвати їх «ахор бе-ахор». А те, що відбите світло, що спускається в порожні келім, називається ахор і відхід, вже поясним це рав в частині 4, гл. 3, п. 4, дивись там уважно.

 

Оскільки світло пішло від неї, зможе повернути свої панім вгору. Бо після того, як припинився зівуґ також і з вищою бхіною, і припинило світіння зівуґу спускатися в клі, і виходить, що клі повертає панім своє вгору, як і спочатку. А панім світять завдяки решімо, а ахораїм клі – внизу, як і на початку, бо не отримує нині жодного світіння.

 (Див. пояснення в питанні 122)

17) І також, коли видаляється світло год, тоді год буде ахор бе-ахор з вищим світлом, і тоді єсод повертає свої панім до год, і будуть год і єсод панім бе-панім, а малхут буде панім бе-ахор - панім малхут до ахор єсоду. Бо пристрасть і бажання сфіри - повернути свої панім до світла, але сфіра, найближча до світла, не може поки що повернути свої панім до нього, поки не віддалиться від світла на величину однієї сфіри.

Ор пнімі

17) Поки не віддалиться від світла на величину однієї сфіри. Бо весь той час, поки є зівуґ у верхній сфірі, світіння зівуґу все ще сягає звідти порожньої  сфіри, яка під нею. І тоді досягає це світіння тільки властивості ахор у клі, а зовсім не панім, як згадано вище. І виходить, що панім клі вниз. Але після того, як віддаляється світло також і від верхньої сфіри, незважаючи на те, що поки ще є зівуґ у сфірі, яка над цією верхньою, усе ж світіння такого зівуґу приходить тільки від вищого до нижнього, тобто, від причини до наслідку, але не від того, що над тією причиною. І тому знову світіння решімо повертає панім свої вгору. Це й уточнює рав, - поки не віддалиться від світла на величину однієї сфіри, як пояснено. І зрозумій добре.

(Див. пояснення в питанні 131)

18).  І також, коли видаляється світло з бхіни нецах, тоді нецах буде ахор бе-ахор з вищим світлом і панім бе-панім з годом, а єсод буде панім бе-ахор з годом, а малхут також панім бе-ахор з єсодом. І так, подібним чином, поки не відійде світло з усіх десяти частин клі, і тоді будуть усі сфірот панім бе-ахор, - панім нижньої до ахор верхньої. Тільки кетер з хохмою будуть панім бе-панім, оскільки кетер з вищим світлом, вони ахор бе-ахор з описаної вище причини, і тому кетер і хохма неодмінно будуть панім бе-панім.

Ор пнімі

18) Кетер з вищим світлом, вони ахор бе-ахор: і це через те, що бхіна далет не залишила решімо, і відомо, що бхіна далет, вона є тою, що притягує світло кетер, і попри те, що саме світло кетер залишає решімо в своєму клі, проте воно є лише решімо де-ітлабшут, а не решімо притягнення, як сказано вище. І це визначається як ахор по відношенню до бхіни притягнення, і визначається через це, що ахораїм його вгору, а панім униз.

Що кетер і хохма будуть панім бе-панім. Бо хохма має повне решімо також і з боку притягнення, і це решімо повертає її панім вгору. А кетер, якому бракує решімо притягнення, як сказано вище, виходить, що його ахораїм – угору, і цим вони дорівнюють одне одному, що зветься панім бе-панім. І це з’ясується ще в подальшому.

(Див. додатково питання 127-129)

19) Отже, пояснили ми сутність відходу, і як завдяки цьому з’явилися келім. Проте, попри те, що ми з’ясували, що в цьому клі існують клі малхут і єсод, і т.д. – не через це зватимуться десятьма келім, оскільки поки що не дається взнаки їхнє існування як десяти сфірот, і до того ж світло відходить усе разом. І ця справа подібна до одного довгого клі, частини якого не рівні між собою своєю віддаленістю цих частин від краю до краю. І ось, з’ясували ми реальність світла і його поширення й відхід, і це є двома категоріями, як ми опишемо це з божою поміччю.

20) А тепер є інші поширення й відхід, як це з’ясується, і тоді довершаться чотири бхіни. І справа в тому, що коли довершиться категорія цього клі, і утвориться клі через відхід світла, тоді, коли знову світло пошириться в ньому, тоді залишиться категорія світел і келім. Проте, коли пошириться світло в цьому клі вдруге, пошириться не за тим порядком, як уперше, а – розкриється й зникне. І це те, що написано в Зоар, «маті» і «ло-маті» (присутнє і не присутнє), і ці дві категорії називаються поширенням і відходом, якими й довершається чотири бхіни.

Ор пнімі

«Маті» і «ло-маті» і ці дві категорії називаються поширенням і відходом, якими й довершаться чотири бхіни. Іншими словами, чотири букви імені АВАЯ, бо ці дві бхіни поширення й відходу першого поширення де-акудім, що наведено вище, у п. 19, вони є двома буквами юд-гей імені АВАЯ. І ці дві категорії поширення й відходу, що в другому поширенні де-акудім, що звуться «маті ве-ло маті» («маті» і «ло маті»), вони є двома буквами вав-гей імені АВАЯ. Як пояснює рав далі.

 (Див. додатково питання 28, 43, 117)

21) А справа в тому, що початок присутності (маті) світла - у клі кетера, а потім відходить з нього. А потім присутність світла в клі хохма, і знову видалення. І так робиться в усіх десяти келім. І це називається «маті ве-ло маті», що згадується в Зоар постійно. І завжди присутнє в природі того світла – прийти й світити, а потім видалитися, як це в природі полум’я свічки, яке коливається. І так, залишається завжди те світло  бути «маті ве-ло маті» у цих келім, що звуться акудім. Бо оскільки вони були в одному клі, немає сили в цього клі терпіти світло, якщо воно не є «маті ве-ло маті». Отже, з’ясували ми в цьому чотири стани, якими є перше поширення і його відхід, і друге поширення, і його відхід. І також з’ясували, що це друге поширення й відхід називаються «маті ве-ло маті». І тому називається те клі акудім, тому що воно є одним клі, але воно з’єднує й «окед» (зв’язує) десять світел в собі.

Ор пнімі

Оскільки вони були в одному клі, немає сили в цього клі терпіти світло: бо до світу Некудім не існує в десяти сфірот більше, ніж одне клі, і, незважаючи на те, що ми називаємо тут назвою «келім» у решті сфірот, це не що інше,, як запозичення, аби привчити наше сприйняття, як навів рав вище, у ч. 4, гл. 1, вивчи там добре.

І це є причиною очищення й відходу світел першого поширення де-акудім, і також «маті ве-ло маті» другого поширення де-акудім, як пояснив рав вище, ч. 4, гл. 1, п. 3, що оскільки десять внутрішніх світел і десять навколишніх зв’язані й поєднані в одному клі, вони б’ють одне в одне й чинять бітуш одне одному. І з цієї причини очистився авіют, що в екрані й відійшли світла. І в той же спосіб всі ці десять відходів і десять входів, які були тут у другому скороченні, вони мають ту ж причину, що навколишнє і внутрішнє світла, зв’язані разом у своєму корені, у малхут де-рош, які б’ють одне в одне при виході своєму звідти в ґуф. Тому що екран не дає навколишньому світлу поширитися на своє місце в ґуф, тобто, від табура й нижче, і тому воно очищує екран, і екран не може стерпіти й обмежувати внутрішнє світло всередині келім, і світла відходять і повертаються, як це описано далі. І подивись у «Ор пнімі», ч. 4, гл. 1, п. 7.

(Див. додатково питання 137)

22) І цим також з’ясовується те, як це клі називається лише одним клі, а світла називаються десятьма. Це тому, що коли відходить світло, усе називається тільки одним клі, а не десятьма келім. Тоді як щодо світел, що в них, коли вони знову будуть поширюватися справжнім поширенням, що є вже другим поширенням, тоді не поширюється це за один раз всередину клі, так, як воно видаляється, а входить і виходить – десять відходів і десять входів: входить і віходить десять разів. Один в кетер, один у хохму, і так у всіх. І з цієї причини назвали це десятьма світлами. Але клі воднораз утворено, першим видаленням, яке відбулося за один раз, і тому називається одним клі.

Ор пнімі

22) Десятьма світлами, але клі воднораз зроблено. Тому що по відношенню до клі всі ці відходи вважаються як один відхід, через те, що є тут лише одне клі, яке є виключно клі малхут, і не визначається тут абсолютно клі в дев’яти перших сфірот, і всі ці відходи й входи, що зроблені щодо нього, називаються одним довгим клі, частини якого не рівні між собою, згідно зі словами рава вище, п. 19. І знай, що все це є підготовками для встановлення десяти келім в десяти сфірот. І процес йшов поетапно так, що при першому поширенні де-АК, поки що не було ознак розрізнення світел через їхній відхід, навіть при визначенні світел не розрізняється, що їх десять світел, а при другому поширенні виникає ознака в десяти сфірот, що вони – десять світел. А в поширенні десяти сфірот у світі Некудім з’явилося розрізнення десяти келім у ҐАР (три перших), але не в ЗАТ (сім нижніх) сфірот, а в світі Ацилут завершена справа й утворилися десять завершених келім, у всіх десяти сфірот, як написано у відповідному місці.

(Див. додатково питання 22, 138)

23) І ось, чотири ці частини є існуванням чотирьох букв АВАЯ, бо юд і вав це дві категорії поширення, а гей і гей є двома категоріями відходу. І вже ти знаєш, що ім’я АВАЯ починається тільки з хохми й вниз. А сенс цього той, що чотири ці бхіни належать виключно порядку від хохми й вниз, але в кетері, є в ньому тільки лиш дві бхіни, і згідно з ними називаються юд-гей юд-гей-вав-гей. І це сенс того, що «в юд-гей АВАЯ – оплот світів», тому що ними почав формувати й творити світ, спочатку, а це – Акудім, що й є суттю юд-гей юд-гей-вав-гей, бо юд-гей – у кетері, а АВАЯ – у всій решті парцуфів.  

Ор пнімі

Юд і вав - це дві категорії поширення, а гей і гей є двома категоріями відходу, тому що перше поширення це, за суттю, юд, а друге поширення, воно – вав, а перший відхід – це перша гей, а другий відхід – це остання гей.

АВАЯ починається тільки з хохми й вниз. Як відомо, юд – за суттю, хохма, вав – зеїр анпін, перша гей, за суттю, - біна, а остання гей – малхут. Але кетер не позначений у чотирьох буквах, окрім як кінчиком букви юд, і це з тієї причини, яку пояснює рав далі.  

(Див. додатково питання 11, 23, 43, 45)

24) А сенс у тому, що внизу, у дев'яти сфірот, є чотири нестачі світла, що саме по собі спричинює дати ім'я у вищому світлі, щоб можна було назвати ім'ям АВАЯ чотири цих нестачі. І ось вони, перша - це поширення світла вперше, коли почало світло поширюватися в кетері, у першому з усіх; і тоді всіх дев'яти, що нижче нього, бракувало в тому світлі. Таким чином, що коли виникло світло в існуванні кетера, - усе ще бракувало інших. І це - перша нестача у першому поширенні в дев'яти келім, і цієї нестачі не існує в кетері.

Ор пнімі

24) Чотири нестачі світла, що саме по собі спричинює дати ім'я у вищому світлі, щоб можна було назвати ім'ям АВАЯ. Пояснення: таємниця літер - це келім, які були утворені й зроблені за допомогою іскор, що впали від відбитого світла чотирьох рівнів, які виникли під час відходу світла з першого поширення. І ввійшли в порожні келім після відходу з них світла, як пояснено в словах рава вище (ч. 4, гл. 3, п. 12, і в «Ор пнімі» там п. 100). І будь-яке "ім'я" означає осягнення, бо те, що не осягнемо - не знатимемо його на ім’я. І відомо, що немає осягнення у світлі без клі. Також пояснено в словах рава вище (ч. 4, гл. 1, п. 9), що "поширення світла і його подальший відхід приводить до утворення існування клі". Виходить, що нестача світла спричинює виникнення існування келім і святих імен. І ось слова його: "У дев'яти сфірот є чотири нестачі світла, що саме по собі спричинює назву іменем у вищому світлі, щоб можна було назвати ім'ям АВАЯ", тобто, щоб була можливість осягнути його під цим ім'ям, і зрозумій це.

Поширення світла вперше… і це - перша нестача в першому поширенні в дев'яти келім. Це означає, що коли світло почало поширюватись у кетері, було це поширення у вигляді прямого світла - милосердя, і тоді всіх дев'яти, що нижче його, бракувало в цьому досконалому світлі. І хоча вони виникли потім у момент відходу, у чотирьох ступенях, які утворив екран на шляху свого очищення, як відомо, все ж вони визначаються як відбите світло й дін (суд, обмеження) і тому називаються ім'ям некудот (точки). Тому є тут нестача в дев'яти нижніх першого поширення. Але немає тут жодної нестачі в кетері. І тому на кетер немає натяку в буквах імені АВАЯ, оскільки вони в стані нестачі світла, як згадано вище. Однак поширення дев'яти сфірот під кетером, які є чотирма рівнями, - хохма, біна, зеїр анпін і нуква, - що утворилися в рамках відбитого світла й суду, - це сутність букви юд імені АВАЯ. А відхід усього цього першого поширення цілком - це сутність букви гей де-АВАЯ. І вони називаються юд-гей кетера, бо все перше поширення називається кетер

 (Див. додатково питання 43, 44, 45)

25) Також і в другому поширенні буде нестача ця другий раз у дев'яти сфірот, але не в кетері. І ось, є вже дві нестачі в дев'яти сфірот, але не в кетері, бо поки не утворено ще жодного світла - це не називається нестачею, але лише після того, як почало вже світло це поширюватися й поширилося спочатку в кетер, тоді дев'ять сфірот назвуться позбавленими цього світла, оскільки світло кетер передувало їм. Однак дві інших нестачі існують як у кетері, так і в дев'яти сфірот, і це - дві бхіни відходу, бо це зватиметься нестачею істинною, як для дев'яти сфірот, так і для самого кетера.

Ор пнімі

25) У другому поширенні буде нестача ця другий раз у дев'яти сфірот, але не в кетері. Бо також і в другому поширенні тільки кетер вийшов як таамім, як згадано вище, але решта дев’ять сфірот утворилися в час очищення як некудот, і в них розкрилася та нестача вдруге. І тому на кетер другого поширення не вказано в чотирьох буквах АВАЯ, навіть у другому поширенні, бо немає в нього нестачі, а тільки від хохми й вниз, а це чотири рівні - хохма, біна, зеїр анпін і нуква, що виходять через очищення екрана, як написано далі, - і називаються вони некудот. Як сказано вище, вони позначені буквою вав у імені АВАЯ, а загальний відхід цього другого поширення - це суть останньої гей в АВАЯ. І про ці поширення та відхід цього другого поширення говорить рав вище (пункт 23) "АВАЯ у всіх інших парцуфах", бо дві нестачі першого поширення існують також і в другому поширенні, як описано це далі.

Дев'ять сфірот назвуться позбавленими цього світла, оскільки світло кетер передувало їм. Це означає, що нестача в них існує тільки відносно світла кетера, який первинний за своїм рівнем. По відношенню до нього вони вважаються як відбите світло й дін, хоча щодо самих себе вони є рахамім (милосердя), оскільки й вони також приходять від створювача зверху вниз, як написав рав вище (ч. 4, гл. 2, п. 1). Відомо, що все, що притягується зверху вниз - це рахамім, але щодо світла кетера вважаються як дін, оскільки вся їх поява - через відхід його світла (у словах рава: ч. 4, гл. 6, і в «Ор пнімі», п. 9). Однак дві бхіни загального відходу, тобто відхід першого й другого поширень, на які вказують букви гей і гей імені АВАЯ, - це істинна нестача й властивість дін, також і щодо їх самих, як і говорить рав.

Прояснилося з усього цього наступне: юд, що в АВАЯ - це некудот першого поширення, тобто дев'ять сфірот від хохми й вниз, які вийшли там під час відходу світла таамім, як згадано вище. Перша гей в імені АВАЯ - це загальний відхід першого поширення. А вав в імені АВАЯ - це світло некудот другого поширення, якими є дев'ять сфірот від хохми й вниз, які вийшли під час відходу світла таамім цього другого поширення. А остання гей в імені АВАЯ - це загальний відхід цього другого поширення, так, що два поширення світла некудот - це суть юд-вав, що в імені АВАЯ, а два відходи - це суть двох букв гей в імені АВАЯ.

І це те, що він каже (вище, пункт 23) - юд-гей у кетері, і АВАЯ в усіх інших парцуфах. І це, - як пояснено, що поширення дев'яти сфірот від хохми й вниз, які з’явилися в час відходу світла кетера першого поширення, а також відходу світла першого поширення в цілому, - це і є юд-гей кетера, бо перше поширення цілком називається іменем відомого кетера, бо він є парцуфом Кетер Адама Кадмон. А ці дві нестачі світла, тобто відхід відносно кетера, але не відносно самих себе, а також істинний відхід, - у тому числі й щодо самих себе, - вони приймаються безумовно також всередині другого поширення, бо всі сили, що розкриваються у вищому, зобов'язані неодмінно перебувати, також і в нижчому за нього. І тому ці юд-гей першого поширення існують також і в другому поширенні, а до них додаються також і дві нестачі світла з боку його самого, і це - відхід відносно кетера другого поширення, але не відносно самих дев'яти нижніх, а також відхід істинний і загальний усього другого поширення, і це суть вав-гей, як згадано вище. Виходить, що є тут у другому поширенні всі чотири букви імені АВАЯ. І це те, що він каже: АВАЯ в усіх інших парцуфах, тобто - в парцуфах другого поширення.

(Див. додатково питання 11, 23, 43-45)

26) І пояснимо цей предмет, як написано: ці бхінот називаються "Бо в юд-гей АВАЯ оплот світів". А справа в тому, що це суть сказаного: "Звеличуйте Того, хто сидить на вищих небесах, в юд-гей - ім'я Його" - і слід уточнити в цьому вислові, адже слід було б йому сказати «юд-гей – ім’я Його», то чому: «в юд-гей - ім'я Його». Але справа в тому, що все ім’я включено в юд-гей, і це й є «в юд-гей – ім’я Його», бо юд-гей з наповненням це юд-вав-далет гей-алеф, за ґематрією – 26, що є ґематрією імені АВАЯ. Отже, в юд-гей – це дійсно ім’я АВАЯ. А ім’я юд-гей у кетері, це щоб указати, як з нього виходить ім’я АВАЯ, і в нього включені всі чотири букви АВАЯ.           

         Ор  пнімі

 26) У юд-гей – ім’я Його... щоб указати, як з нього виходить ім’я АВАЯ. Бо це – сенс написаного «Звеличуйте Того, хто сидить на вищих небесах». Вищі небеса (тут – «аравот») вказують на змішання (івр. «ейрув») властивостей рахамім і дін, початок якого виникає в парцуфах  другого поширення. І каже: "в юд-гей - ім'я Його", тому що в юд-гей, що є кетером, - там поки що не було змішання, і разом з тим з нього походить АВАЯ другого поширення й всі інші парцуфи до світу Ацилут, де й завершується змішування, і утворилися десять келім. І це - вся причина дати хорошу винагороду праведникам, як написано вище (ч. 4, гл. 1 , п. 4 в «Ор пнімі»). Таким є зміст уривку "Звеличуйте Того, хто сидить на вищих небесах", що змішав і поєднав міру милосердя з судом, що й виходить з "юд-гей" - ім'я Його" що в кетері, - що є суттю поширення й відходу, як згадано вище. І цим -"…і веселіться перед Ним", бо цим приготована ​​вся добра винагорода й прихована для праведників, як пояснено.

* 27) І знай, що всі ці келім огрубились і стали келім тільки після відходу світла малхут, і тоді відвертає свої панім від клі, тому що хоч вище світло клі кетера  пішло з нього й піднялося до створювача, усе ж, оскільки піднялося на його місце світло хохма, клі кетера не набуває авіюту й не грубшає. І так, тим же чином, і з усіма іншими світлами. І виходить, що оскільки вже пояснено вище в тлумаченні, що передує цьому, що світло кетера  акудім видаляється першим з усіх, а світло малхут видаляється останнім з усіх, виходить, що не може початися утворення клі інакше, як знизу вгору. І клі малхут випереджає своїм виникненням інших. Оскільки світло малхут видаляється останнім, то при відході з самого її клі, клі не набуває авіюту, поки не завершиться її відхід повністю з усього її клі. А в цей час у дев'яти верхніх келім все ще є світло, хоча й немає в жодному з них тієї частини світла, яка відноситься до його частини насправді. Тому вони не набувають авіюту й не грубшають, але клі малхут, яке позбавилося від свого світла повністю, і також немає іншого світла під нею, котре піднялося б до неї всередину, тому вона набуває авіюту й стає клі. Але не грубшає повністю до тих пір, поки повністю не віддалиться світло від неї, на три ступені. Причина цього буде зрозумілою разом зі згаданим, що "усе, що менше трьох, воно як неподільне", тому, після того, як віддаляється світло на три повних ступені, тоді темнішає клі повністю, і завершується його утворення.

Ор пнімі

 27) Видалиться світло від неї на три ступені. Тому що клі утворюється тільки за допомогою відходу світла з неї повністю, - як внутрішнього світла, так і світла навколишнього. І відомо, що до двох ступенів клі все ще отримує навколишнє світло, і тому не стає воно клі раніше, ніж піде від нього світло на три ступеня(ступені). Наприклад, клі зеїр анпін: у той час, коли світло зеїр анпіну видаляється з клі й піднімається в біну, це ще не вважається віддаленням ступеня, тому що отримує ще одиницю навколишнього світла. А тільки, коли віддаляється й піднімається в хохму, тоді віддаляється від клі на один ступінь, і отримує одне  навколишнє світло. А потім, коли віддаляється на два ступені й піднімається в кетер, то ще одержує друге навколишнє світло. Клі все ще не затемнилося повністю, поки не відходить, також, і з кетера  до створювача, - тоді клі не осягає ніякого світла, і воно завершене.

І так само - клі малхут. Коли віддаляється від неї світло на одну сходинку, тобто, коли піднімається світло малхут у зеїр анпін, то все ще отримує одне навколишнє світло. А коли віддалиться на два ступені, тобто, коли підніметься в біну, то все ще отримує друге навколишнє світло. Але тільки коли світло малхут підніметься в хохму, тобто на третю сходинку, тоді вже не отримує ніякого світіння. Тоді затемнюється клі малхут і завершується.

 І тому від біни й вище не були келім завершені. Адже навіть при підйомі світла біни в кетер, біна отримує ще одиницю навколишнього світла, і це взагалі не вважається відходом ступеня. А тим більше  - кетер і хохма.  І дивись усе це в словах рава вище (ч. 4, гл. 6, п. 15) і все продовження там.

Крім усього згаданого вище, є ще одна умова для завершення клі, і це – довершення зовнішньої половини стінки в клі, що наведено в словах рава (ч. 4, гл. 4, п. 3). До тих пір, поки немає зовнішньої половини стінки в клі, що належить до отримання навколишніх світел, - клі не завершене. І ось, келім де-ҐАР не осягнули під час їхнього підйому до створювача ніяких навколишніх світел, як написано там в словах рава. І виходить, що келім де-ҐАР, їх бракує зовнішній половині стінки їхніх келім, і тому вони були завершені лише потім, - у другому поширенні, як і говорить рав тут.

(Див. додатково питання 116, 131-134)

 28) Виходить, що після відходу світла малхут, коли воно піднялося в її корінь, тобто в пе Адама Кадмона, тоді було завершена робота утворення семи нижніх келім, від хеседу й до малхут. І виходить, що закінчення цієї роботи було зроблено видаленням світел, і під час їхнього відходу утворилися їхні келім. Однак щодо трьох верхніх келім - не було завершено їх виготовлення, оскільки все ще не віддалилися на три повних ступені від світла малхут, що піднялася до створювача, як згадано вище. Однак завершення цієї роботи було потім, коли знову спустилися світла другим спуском всередину згаданих келім, як опишемо це з божою поміччю.

Ор пнімі

 28) Завершення цієї роботи було потім, коли знову спустилися світла другим спуском. Бо тоді завершився хіцоніют їхнього клі, і також світла зменшилися там у сталості, тому що прийшло лише світло хохми в клі кетера, світло біни в клі хохми і т.д., і з цим завершилися їхні келім.

(Див. додатково питання 133, 134)

 29) Додамо ж ще пояснення до поняття утворення цих келім. Ось пояснено в попередньому тлумаченні, що три види світел, що вийшли з АХАП Адама Кадмона, - вони є категорією НАРАН, і вони одягаються один в одного. А світло, що виходить з ейнаїм де-АК, називається нешама ле-нешама, або ж називається хая. Місце її там, угорі, - в аїн, але вона поширюється вниз, як пояснено. І це тому, що на своєму місці вона стоїть як  навколишнє світло для них, і звідти поширюється вниз світлом маленьким, дуже тонким, що зветься реїя (зір). І це не є повним гевелем (парою), як гевелі, що виходять з АХАП, які є довершеними гевелями, відчутними й вагомими. А оскільки це світло дуже тонке й слабке, тому з нього виникли келім акудім, що виходять з пе, і не утворилися світла, тому що воно - світло слабке. Однак, світла АХАП, - якби не були гевелем справжнім і відчутним, - навіть келім не могли б стати, бувши світлами нижчими за світло ейнаїм. Тому вийшли у вигляді справжнього відчутного гевеля, і тому стали світлами, званими НАРАН, як згадано.

Ор пними

Види світел, що вийшли з АХАП Адама Кадмона, - вони є категорією НАРАН. Це вже з’ясувалося в словах рава вище, у ч. 4, гл. 6, п. 6, і в продовженні там, і читай також там в «Ор пнімі».

Світло, що виходить з ейнаїм… місце її там, угорі, - в аїн… як  навколишнє світло. Тобто, навколишнє світло єхида для зеїр анпіну, але до некеви взагалі не доходить, навіть як навколишнє, за словами рава (ч. 4, гл. 6, п. 17, і там також в «Ор пнімі»).

Світлом маленьким, дуже тонким, що зветься реїя (зір). І це не є повним гевелем (парою), як гевелі, що виходять з АХАП, які є довершеними гевелями. Відбите світло, що поширюється згори вниз з прямим світлом, що в ньому, в десять сфірот, що звуться ґуфом, називається «гевель», оскільки воно виходить з зівуґу де-акаа в авіют, що в екрані. І якщо авіют великий, виходить відбите світло більшим, і висота його більша, як відомо. І тому, до бхіни бет визначається, що авіюту в екрані достатньо для підняття відбитого світла, аби протягнути світло знизу вгору, в мірі, достатній для того, щоб поширилося потім також згори вниз, до ґуфа. І відбите світло називається через це повним гевелем. Але авіют бхіни алеф, що зветься ейнаїм, авіют цієї бхіни – дуже тонкий і слабкий, і не дає повного гевеля, який зможе поширитися також згори вниз. І тому не приходить від нього світло в ґуф.

І це те, що він каже, що через те, що світло тонке та слабке, тому з нього утворилися келім акудім, а не утворилися з нього світла. Тобто, ми вирізняємо в світлі ейнаїм тільки пряме світло, що в ньому, що є сутністю світла, яке здійснює зівуґ де-акаа зі світлами АХАП і утворює келім для них, як пояснено далі. Але в ньому самому немає достатнього зівуґу для утворення рівня світла ґуфа, як АХАП, а тільки у вигляді слабкого світла.

(Див. додатково питання 1)

 

30) І повернемося до справи зору очей. І сказано, що ось, утворення келім було завдяки істаклуту зором і вдивлянню у світло акудім, що звуться згаданою нефеш, і це – сенс уривку «І побачив Всесильний світло, що воно добре, і відокремив…», бо ось, руах і нешама, які є світлами озен і хотем, називаються довершеним світлом, а нефеш, що є акудім, що виходять з пе, на них вказано доатковим словом «ет» (ознака знахідного відмінку), у тому, що сказало писання «ет а-ор». І сказав, що оскільки Він – Елокім, тобто Створювач, він бачить і вдивляється в нефеш, звану «ет», і тоді – «і відокремив», що є категорією утворення келім, які є тими, що відокремлюють і обмежують, дають частку і міру світлам, і відокремлюють їхні частини одну від одної, як відомо.

Ор пними(пнімі)

30) Істаклуту зором і вдивлянню у світло акудім, що звуться згаданою нефеш. Пе де-рош називається нефеш, як написано у відповідному місці, а поширення світла називається істаклутом і вдивлянням. І тому поширення вищого світла на екран, що в клі малхут для зівуґу де-акаа, називається істаклутом і вдивлянням у нефеш, тобто в екран, що в малхут, як написано далі.

Створювач, він бачить і вдивляється в нефеш, звану «ет». Як написано в суміжному тексті, екран у клі малхут називається нефеш і зветься «ет», як добре пояснив рав раніше (ч. 3, гл. 3, п. 3).

 (Див. пояснення в питаннях 7, 39)

31) І ось, у цьому зорові є світло пряме й світло відбите. А в цьому істаклуті зором, у вигляді прямого світла, у світлі нефеш, була достатня можливість утворити келім трьох перших. Але сім нижніх келім не завершилися інакше, як до того, що продовжився істаклут прямого світла до клі десятої малхут, а потім повернулися два світла, які є світлом зору очей і світлом нефеш, що вийшло з пе, і обидва знову відійшли вгору, знизу вгору. І тоді, у час їхнього відходу знизу вгору, утворилися сім нижніх келім як відбите світло, але троє перших келім утворилися прямим світлом, згори вниз істаклутом прямого світла ейнаїм у світло нефеш, як згадано, і т.д.

Ор пнімі

У цьому зорі є світло пряме й світло відбите. Тому що поширення вищого світла у парцуф називається зором, а та частина світла, прийнята в парцуфі, називається прямим світлом, тобто до клі малхут. А та частина світла, яка не приймається в парцуфі через екран, який повертає її назад, тобто та частина, яка була б гідною бути отриманою в малхут, називається відбитим світлом. І це те, що він каже, що в цьому зорі є світло пряме й світло відбите.

А в цьому істаклуті зором, у вигляді прямого світла, у світлі нефеш… Тобто в малхут, що зветься нефеш, і світло нефеш, а це – відбите світло, яке вона піднімає від себе вгору й облачає вище світло у вигляді десяти сфірот рош. І це те, що він каже, що була достатня можливість утворити келім ҐАР, тобто келім десяти сфірот рош, що знизу вверх, які визначаються, як корені келім, як відомо.

Але сім нижніх келім не завершилися… до клі десятої малхут. Вона зветься малхут де-малхут, або нефеш де-нефеш. Тому що згадана малхут де-рош, що зветься нефеш, або «ет», вона поширилася саме в десять сфірот «від неї і в неї», до її власної малхут, тобто малхут де-малхут. І ці десять сфірот називаються ґуфом, або сімома нижніми сфірот. А в АК називаються акудім, що поширюються від пе де-АК до його табура, бо малхут де-рош зветься пе, а малхут де малхут називається табур.

Світлом зору очей і світлом нефеш, що вийшло з пе. Тобто пряме й відбите світло, тому що світло зору - це пряме світло, а світло нефеш - це відбите світло, що піднімається від малхут, як зазначено вище.

І обидва знову піднялися вгору, знизу вгору… утворилися сім нижніх келім як відбите світло. І це означає завдяки очищенню екрана, як написано докладно вище, в частині 4, що при очищенні екрана бхіни далет до бхіни ґімель, припиняється зівуґ бхіни далет, а відбите світло з прямим світлом рівня кетер, що в ньому, відходять і піднімаються вгору й здійснюється зівуґ бхіни ґімель, що є бхіною зеїр анпіну прямого світла, де відбите світло цього зівуґу зв’язує й облачає тільки рівень хохми. І приходить світло хохми в клі кетер, а світло біни в клі хохма, а світло зеїр анпіну в клі біни, а світло малхут у клі зеїр анпіну, і клі малхут залишається без світла. І тоді темнішає й набуває авіюту клі малхут, і робиться воно тоді клі, як сказано равом у п. 27. І також, коли очищується екран бхіни ґімель до бхіни бет, яка є біною прямого світла, і відходить відбите світло й пряме світло рівня хохми, і притягується рівень біни, а тоді світло біни облачається в клі кетера й залишається також клі зеїр анпіну без світла. Ось тоді тьмяніє й набуває авіюту клі зеїр анпіну й робиться цим клі, як сказано в словах рава. І коли очищується від бхіни бет до бхіни алеф, яка є хохмою прямого світла, і відходить рівень біни. І притягується рівень зеїр анпіну, і приходить світло зеїр анпіну в клі де-кетер, і залишається там клі біни без світла. Ось тоді тьмяніє й набуває авіюту також клі де-біна, і так далі тим же чином. Отже, келім ґуфа утворюються видаленням прямого й відбитого світел вгору, бо тоді вони темнішають і набувають авіюту, і стають келім.

Однак, тільки два клі, зеїр анпін і малхут, завершуються повністю цим відходом, як внутрішні половини для внутрішнього світла, так і зовнішні половини для навколишнього світла. Однак три клі, - кетера, хохми і біни, - ще не завершилися тут при цьому відході, оскільки їм ще бракує зовнішніх половин стінок келім, тому що ще не було в них ніяких підйомів для осягнення келім і навколишніх світел. І тому вони не завершуються інакше, як у другому поширенні, як написано далі.

Але три перші клі виникли в прямому світлі зверху вниз за допомогою істаклуту прямого світла ейнаїм у світло нефеш. Це означає, що келім де-ҐАР, які належать десяти сфірот рош, виникли завдяки поширенню прямого світла зверху вниз для зівуґу де-акаа в малхут, а малхут підняла відбите світло знизу до верху й одягнула пряме світло ейнаїм. Як написав рав докладно на початку третьої частини, - дивись там.

(Див. додатково питання 201)

32) І пояснімо тепер це друге повернення світел, як воно відбувалося. Знай, що їхнє повернення тепер, удруге, не таке як їхній спуск першого разу, бо тоді спустилися всі на свої місця, усі десять світел, але при повторному спуску цього, другого разу, якби всі спустилися на свої місця, усі келім, які утворилися вже завдяки їхньому відходу, анулювалися б знову, як і вперше, бо не могли витерпіти їхніх світел, як це сталося з ними тоді. І тому необхідно, щоби вище світло, яке є в усіх, і це є кетер, і воно велике й дорівнює всім дев’яти світлам усім разом, залишилося б угорі, постійно злитим зі своїм коренем, який утворив його, і він – у пе де-АК.

 

33) І знову вийшли звідти, спустилися й поширилися вниз тільки дев'ять нижніх світел. І поширилися в такий спосіб: світло хохми увійшло в клі кетера, а світло біни увійшло в клі хохми, і так далі, поки не виходить, що світло малхут увійшло в клі єсод. І ось, зараз є дві зміни в порівнянні з тим, як було спочатку. Адже зараз світло, що є найбільшим з усіх дев'яти, тобто кетер, залишилося нагорі в корені своєму, і крім того, клі кетера, хоча й немає в ньому сили витримувати власне велике світло, усе ж може витримати світло хохми, яке набагато менше ніж кетер, і таким же чином - у всіх інших сфірот. І з двох згаданих причин є здатність і сила зараз у цих келім витримати їх світло, і не відміняться, як спочатку.

34) І незважаючи на те, що ми збираємося пояснити далі, що всі дев'ять нижніх світел входять разом всередину клі кетера, а потім залишається в ньому тільки світло хохми, а потім спускаються вісім інших світел і входять всередину клі біни, і подібним же чином усі, - все ж це не додає й не віднімає. Бо велике правило є в нас: верхній є більшим за все те, що є під ним. Тому, коли навіть увійдуть дев’ять світел разом у клі кетера, то всі вісім нижніх вважаються нічим щодо світла хохми, яка є вищою серед них і яка утворила їх. І вже з’ясувалося, що клі кетера може витримати світло хохми, бо є бхіною більш високою, а коли так, тим більше витримає він також і інші вісім світел, які під ним. Подібним же чином це в інших келім: оскільки призначене для клі світло не входить у нього, а входить світло менше за нього, тому зможуть вони витримати світла й не анулюються, як спочатку.

35) Однак, реальність "маті ве-ло маті" потрібно з’ясувати добре, - у чому суть цього. І скажімо, що спочатку починає світло приходити в кетер, а всі дев'ять світел включені в нього. А потім знову робиться "ло маті" – не присутнє, - коли знову вийшло звідти світло, що приходить у кетер, але дев’ять інших світел залишалися в кетері, бо є в кетера сили терпіти їх. І тоді, коли ло маті, відсутнє в кетері світло його, тоді продовжує кетер до хохми, панім бе-панім, дев’ять світел, і дає їх в хохму. І тоді хохма повертає свої панім, після того як отримала дев’ять світел і світить у біну панім бе-панім одним лише світінням, але поки що не дає їй ще сім світел.

 Ор пнімі

35) Починає світло приходити в кетер, а всі дев'ять світел включені в нього. Щоб зрозуміти слова рава тут, зобов'язані ми пам'ятати добре з ясним розумінням усі його слова в цій частині від пункту 1 до пункту 15, а також і те, що пояснено там, бо неможливо тут копіювати весь довгий текст звідти. І нагадаємо тут коротко основні поняття.

Подивися спочатку порядок підйому сфірот до створювача після їх відходу з першого поширення, що пояснено в четвертій частині (гл. 4, п. 6). Суть у всьому написаному така. Зівуґ де-акаа, який стався в першому парцуфі Адама Кадмона, відбувся на екран, встановлений у клі малхут, яка була з максимальним рівнем свого авіюту, тобто з авіютом бхіни далет. І тому підняла ця малхут найбільше відбите світло, тобто до рівня кетер. Це відбите світло піднялося й одягнуло вище світло знизу вгору.

Ці десять сфірот називаються десятьма сфірот рош. А за законом малхут і відбитого світла воно так, що настільки ж, наскільки облачає знизу вгору, тією ж мірою повертається, розвертається й розширює клі малхут зверху вниз, «від себе і в себе» до тієї малхут де-малхут, і спускається й одягається там з усією мірою рівня прямого світла, яку одягло в рош. І це одягання називається першим поширенням Адама Кадмона й називається, також, десятьма сфірот ґуф. Малхут де-рош називається пе, а малхут де-малхут, тобто, малхут ґуфа, називається табур.

І оскільки в малхут рош усе ще ніяке обмеження не проявляється в дії, тому навколишнє і внутрішнє світла світять там нарівно. Але в той час, коли поширюється світло звідти в десять сфірот ґуф до табура, - а це малхут де-ґуф, - екран табура зупиняє пряме світло й не дає йому поширитися під табур. Це означає, що те пряме світло, яке відноситься до дев'яти перших сфірот, зване внутрішнім світлом, вдяглося в дев'ять сфірот ґуф до табура, а те пряме світло, яке відноситься до малхут, не могло увійти й одягтися у своє місце, тобто, нижче табура, через екран, що стоїть там. І це світло залишається зовні парцуфа у вигляді навколишнього світла.

Тому відбувається акаа й бітуш між навколишнім світлом і внутрішнім світлом на цій межі, що зветься екраном табура. Адже навколишнє світло й саме хотіло б спуститися й облачитися на своєму місці, як і внутрішнє світло, адже в рош світили обидва нарівно, як згадано вище. І тому навколишнє світло долає й очищує екран від його авіюту, щоб зникла з нього його сила затримування, і змогло би одягатися також і навколишнє світло. І зрозумій це добре, бо це суть усього поняття очищення екрана в кожному парцуфі. Адже, оскільки в кожному рош обмеження на навколишнє світло не проявляється, тому воно бажає одягнутися також і в ґуф і тому очищує авіют в екрані, тобто його властивість затримування. Адже міра авіюту в екрані - це й є міра його затримування, це в ньому одне й те саме.

 І насправді навколишнє світло очищує весь авіют в екрані за один раз і приводить його до створювача, тобто до пе де-рош, де немає в нього ніякого обмеження, як згадано вище. Це означає, що очищується екран від усього авіюту ґуфа, і залишається в ньому тільки бхіна кореня, що в ньому й це є екраном малхут рош. Бо це зветься, що він піднявся до пе, оскільки тотожність властивостей з'єднує духовні об'єкти в один.

Проте, оскільки є чотири ступені в авіюті, є неодмінним, що екран, у якому був авіют бхіни далет, і очистився цілком, - пройшов ці чотири ступені, обов’язково один за одним. Також і вище світло не припиняє світити навіть на мить, але проявляється у світах тільки якщо є відповідний отримувач, який отримав би світло Творця. І тому бачимо, що вище світло робить зівуґ з екраном на шляху його проходження через чотири ступені, що існують від бхіни далет до повного очищення, і утворює на цьому шляху чотири рівні світла згідно з мірою авіюту, на якій стоїть екран. Бо весь той час, поки є в ньому будь-яка міра авіюту, придатного для зівуґу, вище світло ще зв'язується й облачається в нього. І зрозумій це добре.

І так само, коли духовний рівень відходить, попри те, що вона, зрозуміло, видаляється за раз, усе одно ми визначаємо в ньому, що робить він чотири зупинки на своєму шляху. Наприклад, коли очищується бхіна далет до бхіни ґімель, коли рівень кетера зникає з парцуфа, і оскільки існують п’ять ступенів: КАХАБ, зеїр анпін і малхут у рівні кетера, ми визначаємо порядок його відходу так, що він робить чотири зупинки на своєму шляху. Бо спочатку зникає кетер, що на цьому рівні, і залишається там тільки дев’ять нижніх сфірот, і виходить тоді, що хохма піднялася в місце кетера, а біна – у місце хохми і т.д., аж до малхут – у місце зеїр анпіну. А потім зникає хохма зі свого місця, і тоді піднімається біна в місце кетера, а зеїр анпін у місце хохми, а малхут – у місце біни. А потім зникає також біна з цього рівня, і піднімається зеїр анпін у місце кетера, а малхут – у місце хохми. А потім зникає також зеїр анпін зі свого місця й піднімається малхут у місце кетера. А насамкінець зникає також малхут з цього рівня, і тоді виходить, що весь рівень кетер видалився з парцуфа. Так, що навіть на одному рівні ми визначаємо, що зроблено чотири зупинки посеред його відходу. Проте слід нам зрозуміти, що зівуґи з екраном не відбуваються в час відходу одного рівня, через те, що немає тут поновлення властивостей у авіюті в час відходу. І перш ніж прийде екран до авіюту бхіни ґімель, можна розрізнити там тільки очищення однієї бхіни, коли те очищення відштовхує й видаляє відбите світло, тому, що не гідне воно тоді для зівуґу, оскільки займається очищенням його від тієї властивості.

Також відомо, що екран табура першого поширення, коли очищується й приходить у пе, тоді включається в усі решімот десяти сфірот ґуфа, крім бхіни далет, яка не залишила решімо своєї віддаччі й залишилося від неї тільки решімо облачення. І пояснено раніше, що головним чином ми беремо до уваги найвищу серед них, якою є бхіна ґімель, що залучає рівень хохми. Проте, оскільки є там також решімо бхіни далет де-ітлабшут, що зветься бхіною захар клі кетера, і з одного боку він незмірно вищий за бхіну ґімель, яка з рівня кетера, але оскільки не має він авіюту притягнення, тому він повинен поєднатися з бхіною некеви, а це означає – з бхіною авіюту притягнення, що є решімо бхіни ґімель, в якій є також властивість притягнення, як пояснено докладно у відповідному місці.

А тепер прийдемо до суті з’ясування слів рава, де каже, що «спочатку починає світло приходити в кетер, а всі дев’ять світел включені в нього». І слід зупинитися тут на двох питаннях: перше – чому перетворюється тут порядок з того, що було в першому поширенні, адже там почало світло приходити спочатку в малхут, а тут починає поширюватися спочатку в кетері. А по-друге, чому в першому поширенні прийшли кожне зі світел у клі, що належить до нього, а тут усі прийшли разом в одне клі кетера.

Проте, якщо зрозуміємо, звідки прийшли сюди ці келім, з’ясуються для нас два цих питання в простоті. Отже, слід нам знати, що попри те, що рав описує коротко, і каже, що поширилися світла назад, у порожні келім, після того, як видалилися з них світла, що означає, що не йдеться тут лише про один парцуф, в якому відбулося видалення. Проте, це не так, а є тут поняття особливого парцуфа, відокремленого повністю від першого парцуфа, бо перший парцуф називається Ґальґальта де-АК, а це друге поширення називається парцуфом АБ де-АК, і вважається порожденням і сином першого парцуфа, тому що від його зівуґу вийшло і народилося це друге поширення.

І вже пояснив нам рав порядок цього зівуґу вище, і слід зрозуміти, що все поняття відходу світел і порожніх келім, що залишилися, про які йдеться в першому парцуфі, усе це вже належить до другого парцуфа, бо немає зникнення в духовному. І вся справа відмінності властивостей, що визначається в духовних об’єктах означає додаток властивості, а не зникнення чи заміну. І тому всі ці порожні келім, про які говориться щодо першого парцуфа, вони й є келім цього другого поширення. І в них прийшли й поширилися світла, знову, вдруге.

І тому після того, як були здійснені зівуґи на екран, що складається з двох решімот, згаданих в словах рава вище, які є решімо бхіни далет, що зветься захар, і решімо бхіни ґімель, що зветься некева, тоді поширилися два ці рівні в клі кетера, яке залишилося порожнім ще з першого поширення. І в ті два рівні включається все друге поширення, загалом, бо як у першому поширенні всі рівні включалися в рівень кетер, і всі чотири рівні ХУБ ЗОН утворилися завдяки очищенню екрана авіюту бхіни далет, що є рівнем кетера. Так само і тут, де всі дев’ять сфірот включаються в перший рівень захара й некеви, що утворилися в клі де-кетер. Бо після цього очистився цей екран бхіни далет і бхіни ґімель, і вийшли захар і некева в клі хохми, і так далі, у той же спосіб. Буквально, як це було в процесі першого поширення, як це описано.

І з цього зрозумій в простому сенсі, що не було можливо, щоб рівні бхіни ґімель і бхіни далет, які є близькими до ступеня кетера, щоб змогли вони облачитися в клі хохми, меншої за них набагато. І також не було їм можливості облачитися в рівні ХУБ ЗОН, бо кожна з тих десяти сфірот, захара й некеви кетера, однакові за рівнем, тобто кожен з них близький за рівнем до кетера, то як може хтось з них облачитися в решту низьких рівнів ХУБ, зеїр анпін і малхут.

Не присутнє, коли знову вийшло звідти світло, що приходить у кетер. Бо очистився екран бхіни далет де-захар до бхіни бет, а екран бхіни ґімель некеви - до бхіни бет, і відійшли через це два рівні захар і некева  кетера, і це його слова, - що «знову вийшло звідти світло, що приходить у кетер». А очищення це, яке відбулося з захаром і некевою кетера, відбулося також через бітуш і акаа навколишнього і внутрішнього світел, як і в першому поширенні.

Дев'ять інших світел залишаються в кетері. Це означає, що залишається в ньому авіют властивості "бет", коли зівуґ, що виходить на цей авіют, притягує рівень біна, а біна включає в себе рівень зеїр анпіну й малхут, і це вісім світел. Також залишається бхіна ґімель захара кетера. Таким чином, залишилися дев'ять світел у клі  кетера після очищення його самого.

«Ло маті», відсутнє в кетері світло його, тоді продовжує кетер до хохми, панім бе-панім, дев’ять світел. Вже дізнався ти, що ці келім другого поширення - це ті ж порожні келім, які залишилися після першого поширення. Також пояснений вище в словах рава порядок виникнення цих келім, що спочатку виникла малхут, тому що спорожніла від світла першою, а потім, коли спорожніло клі зеїр анпіну від свого світла, виникло клі зеїр апніна, а потім, коли спорожніло клі біни, виникло клі біни й т.п. А причина в тому, що келім створені зі світла грубого, «ав», що залишилося внизу, яке не піднялося й не пішло з прямим світлом, як написав рав вище (ч. 4, гл. 2, п. 7). І тому виникло кожне клі разом з відходом світла з нього, оскільки тоді залишилося грубе світло внизу й стало клі.

І ось, ти знаходиш, що вишикувалися келім, з моменту їхнього  виникнення, одне над одним: спочатку малхут, над нею зеїр анпін, над ним біна, - до клі кетера, котрий над усіма. І разом з цим дізнайся, що також і тут, у другому поширенні ще перш, ніж поширилися світла, вже впорядковані келім і стоять зверху вниз - кетер на чолі всіх, а в кінці малхут, - тобто, як і вийшли вони у першому поширенні. Тому, коли поширилися світла й вийшли від зівуґу рівня кетера й хохми, коли в усіх цих десяти сфірот був рівень однаковий, близький до кетера, тоді знайшли вони для себе, приготованим і  вартим, клі кетера,  придатним для них.

І ось, у той час, коли «відсутній» у кетері, тобто, стоншилась бхіна далет захара кетера і бхіна ґімель некеви  кетера, тоді відходить рівень  кетер захара і рівень хохма  некеви. При цьому знаходимо, що всі ці десять сфірот захара і некеви втратили свій рівень кетер, - десять сфірот захара зменшилися до рівня хохми, а десять сфірот некеви зменшилися до рівня біни. І цей рівень вже зовсім не відноситься до кетера, а лише до клі хохми, і тому кетер передає їх в клі хохми, як і говорить рав.

Але повинні ми зрозуміти, як притягуються світла з клі кетера в клі хохми. Адже є дуже велика відстань між цими келім. Адже клі кетера  має авіют бхіни далет, а клі хохми - авіют бхіни ґімель, і відомо, що відмінність властивостей відокремлює й взаємно віддаляє духовні об'єкти. А якщо так, то як торкаються один одного, щоб могли передати один одному? І не треба помилятися й говорити, що клі кетер  очистилося до бхіни ґімель і тому стало рівним з клі хохми. Адже відомо, що ніякого очищення не існує в келім взагалі. І все очищення, про яке говорилося, існує тільки в екрані, що в келім, а не в самих келім.

Однак, потрібно пам'ятати те, що пояснив рав вище, що в той час, коли світло видаляється з клі, клі повертає свої панім униз, а ахораїм - угору, і перетворюються панім клі на ахор, а ахор на панім. Подивися там весь предмет за його змістом. А тут, після того, як пішло світло, що відноситься до клі кетера, тому що очистилася бхіна далет де-захар і бхіна ґімель де-некева, ​​і відбувся зівуґ на бхіну ґімель де-захар і бхіну бет де-некева, ​​тоді клі кетера повертає панім униз. І те, що є всім його великим авіютом, який був усіма його панім і важливістю, стає зараз бхіною найгіршою і зворотною, тобто, чиста сторона в ньому стає найбільш важливою. І з цього зрозумій, що клі кетера, після того, як повернуло свої ахораїм вгору, виявляється зрівняним з клі хохми, бо вся відмінність форми, яка була в клі кетера, це великий авіют, що в ньому, - бхіни далет і бхіни ґімель, і в цьому вся  перевага його перед  клі  хохми. І ось тепер вже анулювався йому весь цей авіют через обернення панім вниз, як згадано вище. І тому визначається тепер у рівності властивостей з хохмою.

І ось слова його: "Тоді простягає кетер до хохми панім бе-панім дев'ять світел", бо натякає цим на те, що через відхід світла кетера, повертає клі  кетер свої панім униз, і тому стоїть з клі хохма панім бе-панім. Адже тепер також і панім кетера - це бхіна бет і бхіна ґімель, тобто та чиста сторона, яка була колись бхіною ахор у кетера, - вона буквально нарівні з панім хохми. І тому він може передати світло в хохму, оскільки вони в рівності властивостей одне з одним. Це сенс того, що повідомив нам рав далі, що вся передача світел завжди тільки панім бе-панім.

А дев'ять світел цих, які отримала хохма  від кетера, як пояснено вище, - це залишок авіюту, який залишився від захара кетера  після його очищення, тобто, бхіна ґімель, і це решімо хохми від першого поширення, включене в захар кетера.  І це одне світло. Також отримала залишок авіюту некеви  кетера, а це бхіна бет і рівень біни, куди включені два рівні, зеїр анпін і малхут, і разом - це вісім світел, а разом з бхіною ґімель захара - це дев'ять світел.

Хохма звернула панім свої після того, як отримала дев'ять світел, і світить у біну. Це лише звернення панім захара хохми, а не некеви  хохми. Адже звернення  панім означає очищення авіюту й відхід світла звідти, - тоді клі звертає панім свої вниз, як згадано вище. Тому після того, як отримала хохма  дев'ять своїх світел від кетера, а це захар і некева  клі хохми, - тоді очищається екран авіюту бхіни ґімель захара до авіюту бхіни бет, і виходить, що клі захара повертає свої панім вниз, а ахор - угору, тобто, анулюється важливість величі його  авіюту. І тоді передається цей залишок захара хохми в клі біни. І це його слова: "хохма звертає панім свої після того, як отримала дев'ять світел, і світить у біну", тобто бхіна захара клі біни, як згадано вище.

Однак у захарі клі кетера не пояснив рав вище ніякого очищення, а об'єднав його разом з некевою кетера в одному очищенні. І це тому, що в захарі кетера немає ніякого авіюту притягнення взагалі, а тільки властивість облачення. А у властивості облачення самій по собі не існує очищення, бо немає в ній авіюту зовсім, а тільки лише включається вона в авіют некеви і об'єднується з ним. Тому також і очищення  в ньому відбувається разом з  очищенням екрана некеви, ​​і тому об'єднав їх рав в одне очищення.

Однак, захар клі хохми, тобто, решімо світла хохми, що залишилося в першому поширенні, в якому є також і авіют притягнення, і тому обов’язково повинно очиститися перш ніж очиститься некева, ​​бо міра авіюту його більша, адже це бхіна ґімель, а некева – бхіна  бет, як згадано вище.

Одним лише світінням, але поки що не дає їй ще сім світел. Це означає, що дає тільки одне світло захара клі біни, бо час його настав зараз очиститися, і дає залишок його в біну. Але для некеви ще не настав час очищатися, і тому не дає ще сім світел, що відносяться до некеви біни, як пояснено в суміжному  тексті.

(Див. додатково питання 9, 20, 36, 81, 82, 107-109, 112-114, 117, 120, 124, 125, 128, 172, 187)

36) Згодом знову світло кетера стало «маті» - присутнє, у кетері, і тоді світло хохма знову зникло в кетері через прагнення, яке є в неї об'єднатися з кетером. І тоді клі хохми повернуло свої панім до кетера й дало йому його світло. Але світло біни, яке було в хохмі, не піднімається разом з ним у кетер через прагнення дітей, для яких вона є матір’ю. І вже пояснили ми, що реальність звернення панім і ахораїм є лише в келім, але щодо самих світел невиправданим буде «панім» і «ахораїм», а тільки поширення й відхід.

Ор пнімі

36) «Маті» - присутнє в кетері, і тоді світло хохма знову зникло в кетері. Пояснення. У той час, коли хохма очистилася, і її світла захар і некева відійшли й піднялися в кетер, тоді некева кетера знову огрубилася своїм авіютом бхіни ґімель, і знову стався верхній зівуґ на світло бхіни ґімель. І знову протягнулося світло рівня хохма до клі кетера, і виявилося світло знову "маті" у кетері.

А причина цього - через захар хохми, який піднявся в клі кетера, і це - решімо, що залишилося від першого поширення від авіюту бхіни ґімель, яка була там. Тому, оскільки піднявся й включився в некеву кетера, яка була також авіютом бхіни ґімель до свого очищення, тепер, через підйом захара хохми повернувся до неї її колишній авіют, і повернувся до неї вищий зівуґ.

Хохма повернула свої панім до кетера й дала йому його світло. Це означає, що хохма повернула свої панім угору проти кетера, а потім знову очистилася також і від своєї бхіни бет, і приховався від неї рівень біни, і прийшла до кетера, як згадано вище. Адже до цього каже, що хохма повернула свої панім униз, до біни, яка є причиною очищення захара хохми, і повідомляє нам, що після того, як отримала біна залишки захара хохми, ось, потім клі хохми знову повернуло її панім до кетера, через те, що є в неї ще світло рівня біни в авіюті бхіни бет, від якого нині не очищується. Але після того, як повернула панім свої до кетера, тоді прийшов її час очиститися також від бхіни бет, і зникло від неї також світло рівня біни, віддала його кетеру.

Світло біни, яке було в хохмі, не піднімається разом з ним у кетер. Тобто світло зеїр анпіну, що належить до клі біни, але світло біни не належить тепер, у другому поширенні, до біни, а до хохми, як зазначено. І це те, що він каже, що клі де-хохма дало своє світло кетеру, тобто світло її біни, і це тому, що очистилася від бхіни бет, і залишився в ній лише авіют бхіни алеф, який є світлом рівня зеїр анпіну, що належить до клі біни. І про це світло каже, що воно залишається в клі де-хохма, і не піднімається до кетера, і лише через те, що відноситься до клі біни, називає його рав на ім’я «світло біни».

 (Див. додатково питання 17, 20)

37) Однак, після того, як звернуло клі хохми панім свої до кетера, і піднялося туди його світло, після цього повернуло знову свої панім униз до біни й дало їй сім світел. І знай, що будь-яка передача світел завжди відбувається в стані панім бе-панім.

Ор пнімі

37) Повернув назад свої панім униз до біни й дав їй сім світел. Бо відхід світла з клі хохми призводить до звернення її панім вниз, що є зрівнянням з панім біни, бо скасувала свої панім, тобто свою бхіну бет і зробила свої ахор, тобто бхіну алеф бхіною панім. І виходить, що вона тепер панім бе-панім з біною, і тому може передати їй рівень бхіни алеф, що є рівнем зеїр анпіну, званим тепер на ім’я його вищої сфіри, а це – світло хесед. І вона включає всі сім нижніх сфірот ХАҐАТ НЕГІМ. І так каже: і повернув панім свої вниз, до біни, і дав їй сім світел. І є тепер в біні вісім світел, які є залишками світла захара, який отримала від хохми, і це – бхіна бет. І ще сім нижніх світел, включених у бхіну алеф, яка отримала тепер від некеви хохми, і отже – вісім світел.

Будь-яка передача світел завжди відбувається в стані панім бе-панім. Як з’ясувалося вище, давець і отримувач повинні бути в тотожності властивостей один з одним. І тому, поки панім його вгору, отже, він набагато вищий за отримувача, і не торкаються один одного, а отже – віддає лише в тому випадку, якщо анулює свої панім і зробить ахораїм своїми панім. І тоді стають панім давця і отримувача рівними між собою, що зветься панім бе-панім.

 (Див. додатково питання 17, 31, 34)

38) Однак, біна не повернула свої панім світити вниз у хесед, бо не було сили в хеседі й в шести кінцях отримати настільки велике світло панім бе-панім, а лише ахор бе-ахор. Адже є тут світло ВАК і ще світло біни, яка більша за всіх разом. Але спочатку, коли ще не були світла в біні, а були тільки передані в хохму, тоді повернула свої панім і світила в біну одним лише світінням панім бе-панім. І зовсім інакше - у хеседі. Оскільки є в біні сила отримати ті світла через те, що сім нижніх світел були скасовані по відношенню до її світла, і також і своє світло певно може отримати. А світло хохми, хоча світло в неї більше, ніж її світло, разом з цим вже знаєш ти, що Аба ве-Іма разом існують і разом виходять. І може вона отримати світло хохма, і зовсім інше - у хесед, коли є велика різниця між ним і світлом біни, і не може отримати його панім бе-панім.

Ор пнімі

38) Біна не повернула свої панім світити вниз у хесед, бо не було сили... І слід тобі знати, що є тут, у біні, три світла: перше - це світло захара, яке отримала від очищення захара хохми, що є бхіною бет. Друге - це решімо клі самої біни, як це є в кожному клі з часу першого поширення, і це вважається некевою біни. Третє - це світло хесед, тобто рівень зеїр анпіну, яке отримала нині від решток очищення бхіни бет клі хохми. І це вважається сином біни, і зовсім не світлом біни. І це третє світло називається ВАК, що вказує, що бракує світіння ҐАР, тобто світла хохми, а є в ньому лише хасадим.

І ось слова його: "біна не повернула свої панім світити вниз у хесед, бо не було сили в хеседі й в шести кінцях отримати настільки велике світло панім бе-панім". Тому що оскільки світло хесед тепер у катнуті, тобто одне лиш світло хесед, без світіння ҐАР, абсолютно, і оскільки з’являється від зівуґа на екран бхіни алеф, в якому немає світіння хохми, тому немає в нього сил отримати будь-що від біни й спуститися й облачитися в келім де-ВАК, і тому воно залишається ще в клі біни й не поширюється в клі хесед.

Сім нижніх світел були скасовані по відношенню до її світла. Це означає, що попри те, що біна отримала світло хеседу в себе, що є світлом семи нижніх сфірот, яким бракує  ҐАР, як сказано вище, разом з цим не втратила через це своє світло ҐАР, тому що світла ЗАТ анульовані в ній по відношенню до її власного великого світла, а це – її захар і нуква, які - від бхіни бет.

А світло хохми, хоча світло в неї більше, ніж її світло... Це спирається на захара клі біни, якого отримала завдяки очищенню захара клі хохми (як сказано вище, п. 35). І воно називається світлом хохми, тому що справа очищення, як сказано про захара хохми, є бхіною зівуґу між захаром і нуквою хохми, а з їхнього зівуґу разом народжується світло захара біни. Адже нуква де-хохма, є в неї рівень бхіни бет. А захар де-хохма – є в нього рівень бхіни ґімель, і тому в час, коли очистився захар від бхіни ґімель до рівня бхіни бет, він зрівняв свій рівень зі своєю нуквою, і тоді включилися обидва разом у спільний екран бхіни бет. І стався на нього зівуґ де-акаа, і утворився новий рівень бхіни бет, що містить у собі захара і некеву разом, і цей новий рівень є тим, що спустилося й стало захаром у клі біни. І ось, ти бачиш, що цей захар де-клі біни, рівень його дорівнює некеві клі хохми, і тому він називається світлом хохма. І це те, що сказано, «і може вона отримати світло хохма», тобто її бхіну захар, - як пояснено, рівень його дорівнює світлу біни, що в клі хохми.

Аба ве-Іма разом існують і разом виходять. Адже навіть біна прямого світла визначається як суть хохми прямого світла, а тим більше тут, коли навіть у хохми є тільки рівень біни, як згадано вище.

(Див. додатково питання 1, 38, 140)

39) І повернімося до питання. Бо коли знову стало «ло маті», не присутній, - у кетері, тоді він «маті», присутній, - у хохмі. І спускається світло хохми в неї, і тоді вже сім синів, що є в біни, вони великі й не потребують своєї матері. І тоді біна піднімається до хохми, через прагнення, яке має вона – злитися з нею. І це називається «ло маті» у світлі біни. І тоді клі біни повернуло панім  униз, і спускаються сім світел, що в ній, і віддають усі хеседу, панім бе-панім.

Ор пнімі

«Ло маті», не присутній, - у кетері, тоді він «маті», присутній, - у хохмі. І спускається світло хохми в неї. Адже авіют бхіни ґімель нукви де-кетер знову очистився, і тоді клі кетера повертає свої панім униз, і знову віддає свої залишки, тобто бхіну бет, хохмі, як і раніше. І виходить, що знову спускається світло хохми, як і спочатку.

Сім синів, що є в біни, вони великі й не потребують своєї матері. І тоді біна піднімається до хохми. Пояснення. Бо після того, як спускається світло хохма в клі де-хохма, тоді це світіння приходить також в клі біни, з причини, вказаної вище, що Аба ве-Іма разом виходять, тобто утвоюються на один авіют. І тому – разом існують, тобто рівень їхній однаковий, як сказано в суміжному тексті. І оскільки приходить світіння до біни, отримує також світло хесед це світіння хохми, і тоді досягає свого ґадлуту, тобто ҐАР де-ВАК.

І це те, що він каже: «І тоді сім синів, що є в біни, вони великі й не потребують своєї матері», бо після того, як досягли світіння хохми, зробилися великими, бо досягли світіння бхіни рош, і тому не потребують своєї матері, адже до цього були ВАК світлом хасадим, без жодного світіння хохми, і тому потребували отримання життєвої сили з клі біни, що є бхіною ҐАР і сутністю (івр. «ацмут»). І не могли відокремитися від клі біни в келім ВАК через нестачу життєвої сили, тому що життєва сила й ацмут є лише від хохми. Але тепер, коли досягли світіння хохми, стали великими й є в них сталість і сила поширитися у свої келім.

І тоді біна піднімається до хохми. Адже неможливо вищому віддавати нижньому інакше, як зверненням панім, тобто щоб зрівнявся з нижнім, і це визначається, що він близький до нього і віддає йому свій залишок. І тому біна піднімається до хохми, тобто захар і некева біни очищуються зі своєї бхіни бет до бхіни алеф, і робиться тепер бхіна алеф панім. І цим стає клі біни панім бе-панім з клі де-хесед, адже обидва тепер мають авіют бхіни алеф, а це зветься панім бе-панім. І тоді відокремлюються захар і некева клі біни й піднімаються до клі хохми. І опиняються хохма і біна в одному клі з боку хохми, і виходить, що тепер у парцуфі є влада клі хохми.

І існує тут ще глибина: адже насправді бхіна біни, вона ще з кореня прямого світла є бхіною ахораїм хохми, за суттю букв юд-нун букви «цаді», які зворотні одна до одної, як написано в Зоар у розділі «Берешіт», і як вказав тут рав далі, у словах «бо бажає милості він», що біна жадає хасадим більше ніж хохми. І тому повинна була піднятися до клі хохми, для того, щоб не бути перепоною світлу хесед своїми ахораїм, і тоді може світло хесед отримати світіння більше, ніж хохма, і зрозумій це.

(Див. додатково питання 38, 141, 189)

40) А потім знову робиться «маті» світла в кетері, і тоді хохма і біна обидві піднімаються туди через прагнення, яке є в них, і тоді виходить, що є велике віддалення між синами і між світлом ҐАР, бо існують між ними дві відстані: біна і хохма, в яких немає світла. Тому світло хесед піднімається в біну й називається «ло маті» у хеседі, і тоді повертає хесед свої панім і віддає шість світел вниз, у ґвуру.

Ор пнімі

«Маті» світла в кетері, і тоді хохма і біна обидві піднімаються туди: Бо хохма знову очистилася від авіюту бхіни бет, що в її екрані, і тоді видалилися звідти світла й піднялися в кетер, як зазначено вище. І це спричинило збудження авіюту в нукві кетера силою решімо захара хохми, який піднявся в неї, що є бхіною ґімель, і тому знову набула свого авіюту бхіни ґімель, і знову поширився до неї рівень хохми – і «маті» світло хохми в клі кетера. І знай, що рав називає очищення авіюту прагненням піднятися до вищого, бо очищення й підйом є одним і тим же.

Дві відстані: біна і хохма, в яких немає світла. Для того, щоб з’ясувати питання цих двох відстаней, які виникли через підйом біни в кетер, і також щоб було можливо продовжити пояснення слів рава, я мушу продовжити тут, аби з’ясувати добре, з суттєвим розумінням, властивість цих десяти келім, що залишилися від першого поширення АК після відходу світел з них, і прийшли, і встановилися тут у парцуфі другого поширення АК. І основне, що слід зрозуміти, це поняття панім і ахор тих келім, бо досі ми пояснювали тільки категорію авіюту, що в екрані, який робить зівуґ з вищим світлом. При цьому більший авіют на ступені це його панім, а міра авіюту меншого, що в ньому це ахор ступеня. А тепер з’ясуємо панім і ахор, що у властивостях келім як таких, тобто згідно з тим, які «враження» отримали від поширення й відходу першого поширення. Відомо: основне проявлення сил, що на шляхах світел приходить, головним чином, через властивості самих келім. Адже тому й називаються келім «трубами», бо подібні тому, як вода набуває форми завдяки трубам, через які протікає, - чи то в повноті, чи стиснуто, чи то на схід, чи на захід, і т.д., так само задіюються світла властивостями келім, в які облачаються. І тому ми повинні зрозуміти їх ґрунтовно.

І ось, ти бачиш, що світло кетера, коли воно в першому поширенні, не спускається назад при другому поширенні, а залишається в рош під владою цього рош. І коли ЗОН клі кетера другого поширення мають піднятися аби отримати своє світло, воно звертає свої панім до них, тобто віддає їм у повній мірі, але тільки коли вони з ним у малхут де-рош. Однак потім, коли наповнилися своїм світлом і спускаються в ґуф, відразу звертає свої ахораїм до них, що означає – не дає їм те світло, яке їм потрібно.

І слід зрозуміти це: якщо воно знову не дає їм світла, коли так, чим допомогає підйом у рош. Проте, справа в тому, що насправді вони отримали повною мірою в час підйому, тобто відповідно до тих екранів, що є в них, тобто бхіни далет захара і бхіни ґімель нукви. Де рівень цього зівуґу, він наближений до рівня кетера, і вони спустилися до кетера ґуфа з усім цим великим світлом. Але якщо так, маємо зрозуміти, чим допомагає той кореневий кетер зверненням своїх ахораїм до ЗОН кетера, що спустилися в ґуф. Проте він робить цим великий вплив, адже якщо так, то мусить також клі кетера ґуфа перебувати в стані ахораїм до хохми. Тому що це клі, воно, насправді, є клі того кореневого кетера ще з часів першого поширення, від нього відокремився й піднявся в рош, завдяки цьому вн впливає на нього також і тоді, коли перебуває в рош, і урівнює себе з ним так само, як стояв би в рош, і тому зобов’язане також клі бути в стані ахораїм щодо всіх дев’яти сфірот, нижчих за нього. Тобто не дає їм з того світла, яке отримано з рош, крім як через ахораїм, що означає, уникаючи світити їм хохмою, тому що хохма називається завжди світлом панім, або світлом ҐАР. І пам’ятай це в усіх місцях. Так, що дев’ять нижніх сфірот не можуть отримати від кетера більше, ніж ВАК, що означає – без світіння хохми. І зрозумій це.

Сенс понять панім і ахор де-келім, він простий: місце віддачі, що в них, називається панім, а та бхіна, через яку не віддає, називається ахор. Подібно до людини, яка веде перемовини з ближнім своїм, вона стоїть проти нього своїм обличчям, а не тильною стороною. І разом з цим зрозумій, що попри те, що кетер віддає через свої ахораїм, можна назвати це іноді назвою панім, незважаючи на те, що немає в них світіння хохми, усе одно це місце віддачі. І тому маємо зрозуміти стан тільки за контекстом.

І тому, коли екран кетера очищається від авіюту бхіни далет і бхіни ґімель, що були в ньому, до бхінот ґімель і бет, що відповідають світлу хохми, тоді клі кетера мусить обернути свої панім униз, а ахораїм угору, оскільки ахораїм його затримують повністю світіння хохми, через кореневий кетер рош, що стоїть під малхут де-рош. Проте те, що призводить до згаданого звернення панім, це очищення екрана захару кетера, що є решімо, яке залишив кореневий кетер у клі цього кетера після його відходу від нього. Адже він очистився й прийшов до авіюту бхіни ґімель, отже, припинилася влада кореневого кетера над його клі, і тоді клі повертає панім униз, і тоді все, що відноситься до світіння кореневого кетера, знову піднімається до нього в рош. А його залишок, тобто решімо бхіни ґімель першого поширення, є захаром хохми, і світіння нового зівуґу, який відбувся на авіют бхіни ґімель, що залишила нуква де-кетер після свого очищення, стало некевою клі хохми.

А тепер з’ясуємо панім і ахор клі хохми, бо хохма, за своїм способом, дає тільки хохму, і тому місце передачі світла хохма це її панім. А місце передачі світла хасадим - це її ахораїм. Тобто буквально всупереч кетеру, кінцево й повністю, бо панім кетера – це давати ВАК, а світіння  ҐАР – це через його ахор. А панім хохми - це світіння  ҐАР у вигляді світла хохма, а її ахор – це світіння ВАК, як пояснено.

 А панім і ахор клі біни, вони також є суперечними тому, що в клі хохми, проте, не в повній протилежності, тому що біна, вона від кореня сутності хохми, хоч за своєю природою вона завжди прагне світла хасадим, як писав рав, «бо бажає хеседу Він», де біна називається «Він» і бажає й прагне хасадим. (А сенс цього вже пояснено в частині 1, в «Ор пнімі»). І тому, коли є в неї хасадим у парцуфі, вона знову робиться, по суті, хохмою, як написав рав вище, за суттю «Аба ве-Іма разом існують і разом виходять». Проте, клі біни визначається головним чином у плані прагнення до хасадим, і тому її панім це світіння хасадим, а її ахор - це світіння хохми, тобто назворот клі хохми.

А тепер з’ясуємо стисло келім семи нижніх сфірот ХАҐАТ НЕГІМ. І слід тобі запам’ятати слова рава, наведені вище (гл. 6, п. 8), що в зеїр анпіна «немає більшого, ніж п’ять кінців, якими є п’ять хасадим від хеседу до году, проте єсод не бере собі свій особистий хесед, просто в ньому включені всі п’ять кінців», і пояснення цього дивись там у «Ор пнімі». А короткий зміст цього той, що існують два загальних світла на всіх ступенях, якими є світло хохма й світло хасадим. Також існують п’ять бхінот авіюту в екрані, відповідно до п’яти бхінот прямого світла, що звуться КАХАБ, тіферет і малхут. І ось, ті п’ять бхінот називаються КАХАБ ТУМ тільки тоді, коли ҐАР – це світло хохма. Проте там, де всі п’ять бхінот мають не більше, ніж лише світло хасадим, вони називаються ХАҐАТ НЕГ, оскільки три перших бхіни, КАХАБ, змінилися їхні назви на ХАҐАТ, а дві останні бхіни, тіферет і малхут, - їхні назви змінилися на нецах і год. І це те, що він каже, що вони є п’ятьма хасадим, від хеседу до году. Тобто, що навіть три перших бхіни, вони також є лише світлом хасадим, і зовсім не світлом хохма. І зрозумій це й запам’ятай. І ось, єсод і малхут, вони є лише двома узагальнювачами згаданих п’яти кінців. Тобто один узагальнювач – у тому плані, що вони є п’ятьма хасадим, «підсолодженими» властивістю рахамім. А другий узагальнювач – у тому плані, що вони є властивістю дін, - суд. І тоді називаються п’ятьма ґвурот, або п’ятьма хасадим, а три ґвури взаємовключені разом, як буде пояснено.

Проте, щоб зрозуміти властивості п’яти цих кінців, потрібні нам слова рава, наведені тут у справі «маті ве-ло маті» (присутнє і не присутнє), бо не пояснені вони в жодному іншому місці в усіх текстах рава. І тому ці слова його потребують особливої уваги.

І повернемося до пояснення народження першого хеседу з п’яти цих хасадим, що наводиться в словах рава. Отже, після того, як видалилися ЗОН хохми до кетера, тому що авіют бхіни бет очистився до бхіни алеф, і його зівуґ піднімає лише світло ВАК, що включені тепер в перший хесед, тоді клі хохми повертає панім униз, бо скасувало свої панім і повернуло вгору свої ахораїм. Тобто його ахор, що вже передує, що означає світіння хасадим, ось, зробився тепер місцем віддачі, і цим зрівняв себе з панім біни, як сказано «бо бажає хеседу Він». І тоді дає їй сім світел, що включені зараз у світло першого хеседу, і опиняється світло хесед у клі біни.

І слід тобі пам’ятати, що крім цього світла хеседу є ще два світла, що передують йому в тому клі біни. І це – захар, що народився з зівуґу ЗОН де-клі хохма, яке є насправді бхіною бет, тобто рівнем світла біни, як некева самої хохми. Проте, оскільки народився завдяки зверненню панім клі хохми, тому він визначається як ВАК хохми, як сказано в словах рава, п. 35 і в «Ор пнімі» там. І знай, що він є коренем Ісраель-Саба, що в усіх парцуфах. І ще є там друге світло, яке є решімо клі біни, що існує там з часу першого поширення (адже крім того, що екран включився в усі решімот, що в тих келім відтоді, як перейшли до створювача, ось, певно, що основні решімот залишилися на своїх місцях у їхніх власних келім, і не піднялися з екраном до створювача). І ось, те решімо, воно є тією некевою, яка є в клі біни, і знай, що вона є коренем усіх бхінот твуни, що в усіх парцуфах. Проте, те світло хеседу, яке хохма передає наразі біні, воно вважається сином біни, а не самою біною.

І пам’ятай добре взаємини ЗОН, що в клі хохми, з ЗОН, що в клі біни, адже вони, насправді, є світлом одного рівня – біни, але співвідношення ЗОН біни й ЗОН хохми, воно як у ІШСУТ і вищих Аби ве-Іми. Де ІШСУТ, вони лише ВАК самих Аби ве-Іми, проте, обидва вони є одним рівнем авіюту бхіни бет. І з цього зрозумій, що головне в роз’єднанні Аби ве-Іми і ІШСУТ на два парцуфи, ҐАР і ВАК, воно лише аби народити катнут семи нижніх. Адже неможливо, щоб клі хохма наділяло світлом хесед, яке є ВАК без ҐАР, якщо це не через ахораїм хохми. І тому він повертає панім замість ахор, як сказано вище, і це повертання поділяє клі хохми на два парцуфи, тобто на парцуф ҐАР, коли панім залишається на своєму місці, і на парцуф ВАК хохми, який повернув панім на ахор, і наділяє світлом ВАК без ҐАР. І тому ІШСУТ називається ВАК, на ім’я обернення панім клі хохми.

Проте, для того, щоб народити ґадлут зеїр анпіну, тобто ҐАР, що належать до тих п’яти хасадим, змушене клі хохми знову повернути свої панім вгору, як і спочатку, і тоді визначається, що ЗОН де-біна й ЗОН хохми, що розділилися на ҐАР і ВАК через обернення панім хохми, - тепер, коли хохма скасувала це своє повернення панім, і не існує більше надання  ҐАР і надання ВАК у клі хохми, ось, виходить, що ЗОН де-біна знову піднімаються в ЗОН хохми й знову робляться одним парцуфом. І знай, що така річ ведеться також у парцуфах світу Ацилут, що коли Аба ве-Іма бажають надати мохін де-ҐАР для зеїр анпіну, ось тоді знову Аба ве-Іма й ІШСУТ стають одним парцуфом. І це також з наведеної вище причини, що скасовується тоді світіння ВАК від хохми, і повертає свої панім на місце, як і спочатку.

І з усього, що пояснено, зрозумій добре порядок народження першого світла хесед, у плані його ґадлуту, що наведено в словах рава. А коротко його слова – це коли знову стає «ло маті» у кетері, і тоді – «маті» у хохмі, щоб спустилося світло хохми, яке було в кетері, до хохми, і тоді сім синів, які є в біні, вони – великі, і тоді біна піднімається в хохму через те прагнення, яке є в неї злитися з нею, і спускаються сім світел, і даються хеседу панім бе-панім.

Пояснення. Бо знову очистився ЗОН де-кетер і відійшов угору до кореневого кетера, який стоїть під малхут де-рош, і тоді повернуло клі кетера свої панім вниз, і дало свій залишок, яким є ЗОН де-хохма, у клі хохми. І повернулися панім де-ЗОН хохми на своє місце, як і на початку, і тоді «біна піднялася в хохму», тобто біна й хохма стали одним клі, на зразок вищих Аби ве-Іми з ІШСУТ, які стали одним парцуфом. І через це той хесед, що в клі біни, який отримав світіння світла хохми, - став він особливим клі зі світлом хохма. І виходить, що хесед повернувся в стан ҐАР, що називається – став великим. І каже рав, що тоді сім синів, що є  у біни, вони великі й не потребують своєї матері. Тобто, досягли світіння хохми й ҐАР, і цим ЗАТ визначаються, як великі, як сказано. І вже з’ясувалося вище, що перш ніж світло хесед досягає ґадлуту, не може поширитися вниз, бо не може відокремитися від клі біни, бо є всією його життєвою силою й сутністю в плані ҐАР. І визначається тому, що потребує матері, проте тепер, коли вже досяг самого світла хохми, вже не потребує вигодовування від клі біни. І це те, що каже «і не потребують своєї матері»

І тоді клі біни повернуло панім  униз, і спускаються сім світел, що в ній, і віддають всі хеседу, панім бе-панім: І слід тобі пам’ятати, що панім клі біни – для світіння хасадим, а ахор її – для світіння хохми, і коли вона в цьому стані, вона не може давати світіння світла хесед зі світінням хохми. Проте з’ясовано, що повернення панім де-клі хохма спричинило поєднання двох келім, біни з хохмою, в одне, через те, що клі хохми вже скасувало своє світіння ВАК. Тому виходить, що клі біни звернуло своє панім завдяки цьому єднанню, до ахор, а той ахор, що перед цим, зробився тепер панім. Тобто, той ахор, який затримував передачу світіння хохми, став тепер тим, хто надає світіння хохми, тому що клі біни набуло зараз тих характеристик, панім і ахор, що є в хохмі. І тому біна передає наразі ЗАТ зі світінням хохми для клі хеседу панім бе-панім.

А тепер зрозумій більш ґрунтовно властивість сфіри хесед зеїр анпіну. Сутність клі хеседу – він є кетером де-ВАК, бо вже з’ясувалося, що ХАҐАТ зеїр анпіну є зміною назви де-КАХАБ, і КАХАБ світла хасадим, тобто КАХАБ рівня бхіни алеф, називаються ХАҐАТ. Отже, клі де-хесед – це клі кетер зеїр анпіну, проте, разом з цим, вважається не кетером, а хохмою зеїр анпіну. І це через світло, що в ньому, бо немає в ньому зовсім світла кетер, а тільки світіння хохми, яке отримав відтоді, як був у клі біни, коли з’єднався з хохмою в одне клі. І тому він називається хохмою, і ще є сенси цього, але тут не місце для них.

А тепер з’ясуємо порядок утворення клі ґвури. Наведено в словах рава тут, у п. 40, і ось його слова: «Потім знову робиться «маті» світла в кетері, і тоді хохма й біна обидві піднімаються туди через прагнення, яке є в них, і тоді виходить, що є велике віддалення між синами й між світлом ҐАР, бо існують між ними дві відстані: біна і хохма, в яких немає світла. Тому світло хесед піднімається в біну й називається «ло маті» у хеседі, і тоді повертає хесед свої панім і віддає шість світел вниз, у ґвуру», кінець цитати.

І потрібно, щоб пам’ятав ти два поняття, які є в поверненні панім униз, що пояснено було вище, і це: перше – з боку клі, тобто місця віддачі, що в ній, чи то хохми, чи то хасадим, а не хохми. А друге поняття таке: з боку зівуґу в мірі авіюту екрана, - бхіна з найбільшим авіютом, що на ступені, визначається як панім, а бхіна з авіютом, меншим за той, є ахор, що на цьому ступені. І згідно з цим завжди виходить так, що ахор вищого ступеня є панім ступеня, що нижче. І тому виходить завжди, що вищий, який бажає давати нижньому, мусить обернути свої панім униз, а це означає, що він очищується від міри свого авіюту, який є його панім, і залишається зі своїм меншим авіютом, який мірою дорівнює авіюту нижнього ступеня, бо тоді виходить, що він близький  до нього й може віддавати йому. І з цього зрозумій, що в будь-якому місці, де наведено тут про те, як біна передає в клі хеседу, тоді біна очищується від бхіни бет до рівня бхіни алеф, бо тоді вона перебуває панім бе-панім з клі хеседу з боку екрана, що в ній.

І виходить, що коли біна передає клі хеседу світло хеседу, тоді очищується біна до бхіни алеф, і був тут цілий порядок очищення відповідно до ступенів. Так, що спочатку очищається кетер бхіни ґімель до бхіни бет, і тоді зникає світло кетера в шореші, і передає бхіна бет для клі хохми, і тоді поєднується клі біни з ним в одне. А потім очищається також бхіна бет до рівня бхіни алеф, і тоді зникають світла келім хохми й біни в кетері, а бхіна алеф передається клі хеседу зі світінням хохми, як згадано вище.

І вже з’ясувалося вище, що коли піднімаються чотири світла захар і некева де-хохма, і захар і некева де-біна до кетера, вони збуджують у клі кетера авіют бхіни ґімель заново. І знову виходить там силою вищого зівуґу десять сфірот рівня хохми, як і на початку, і повертається світло хохма до клі кетера. І це називається «маті» у кетері.

І ось, ти бачиш, що прихід хеседу в його клі спричинює, щоб було «маті», присутній, - в кетері, бо тоді біхна бет, що в хохмі й біні, очищується до бхіни алеф, а чотири їхні світла піднімаються в клі кетера й спричинюють там зівуґ заново на рівень бхіни ґімель, і знову «маті» світло хохма в клі кетера, як і на початку. І це те, що він каже: «потім знову робиться «маті» світла в кетері, і тоді хохма і біна обидві піднімаються туди», тобто, як пояснено, що через підйом чотирьох світел хохми й біни, є «маті» світла в клі кетера. «І тоді виходить, що є велике віддалення між синами й між світлом ҐАР, бо існують між ними дві відстані», означає це, що з’ясувалося, що панім де-кетер це світіння ВАК без ҐАР, як сказано у відповідному місці. Також відомо тобі, що панім клі біни, вони також для світіння ВАК без ҐАР, як сказано за суттю «бо бажає хеседу Він». І це ті дві відстані, що тяжіють нині над світлом хеседу, і не дають йому світіння ҐАР, яке отримувало раніше від хохми. І це те, що він каже: «І тоді виходить, що є велике віддалення між синами й між світлом ҐАР», тобто ці двоє ахораїм, біни і кетера, віддаляють дуже ҐАР від синів, які є ЗАТ, що включені в світло хеседу. І каже він так, - що є між ними дві відстані, біна і хохма, в яких немає світла. Тобто, якби було світло в хохмі, тоді було б можливо світлу хесед, щоб  отримало воно від хохми, і ахор біни не перешкоджав би йому, тому, що не перешкоджав йому спочатку. Проте тепер, коли навіть у хохмі немає світла через ахораїм де-кетер, тому утримується також і те світіння, яке раніше хесед отримав від хохми.

І це те, що він каже: «Тому світло хесед піднімається тоді в біну», бо після того, як зникли ҐАР від світла хесед, і повернувся він до свого малого стану, ось, знову потребує своєї матері, біни, живитися звідти світінням ҐАР де-клі, принаймні, як на початку. І це його слова, - «повертає клі хесед свої панім і передає шість світел вниз, у ґвуру», бо панім клі хеседу це світіння хохми після того, як отримав світіння хохми, як сказано вище. А його ахор це світіння хасадим, бо коли є хохма й хасадим на ступені, визначається, що хохма - це панім, а хасадим - це ахораїм. І тому визначається ахор хеседу як світіння хасадим. Проте тепер, коли зникає від нього світіння хохми, і його світло зникає в клі біни, виходить, що повернув свої панім униз і віддає решту світла, що в ньому для клі ґвури, і тоді – «маті» у ґвурі.

Тепер зрозумій ґрунтовно властивість сфіри ґвура де-зеїр анпін, бо сутність клі де-ґвура є бхінат хохма де-ВАК, як це з’ясувалося вище, що ХАҐАТ, вони є бхіною КАХАБ де-ВАК. Отже, клі ґвури є хохма, проте визначається як біна, і це тому, що його світло - це категорія ВАК світіння хохми, що в хеседі. Це як ЗОН вищої біни, які є ВАК вищої хохми. Отже, світло ґвури є бхіною біни де-ВАК, і ось, з’ясувалися дві сфіри зеїр анпіну, хесед і ґвура, які є бхіною хохма і біна зеїр анпіну, попри те, що їхні келім мають достойність кетера і хохми.

 (Див. додатково питання 8, 17, 35, 36, 38, 42, 49, 52, 56, 82, 83, 113, 115, 125, 126, 140-145, 172, 175, 176, 185, 188 -191, 202)

41) Після цього знову робиться «ло маті» у кетері, і тоді – це «маті» у хохмі, і тоді біна була гідна залишатися там, у хохмі, як і на початку, проте, через світло хеседу, що на її місці, спускається вона бути там з ним, і це – «бо бажає хеседу Він». І вже відомо тобі, що біна називається «Він». І коли спустилася біна на своє місце, тоді хесед не потребує її, і спускається на своє місце. І називається «маті» у хеседі, і тоді піднімається світло ґвури в хесед, і це називається «ло маті» у ґвурі, і тоді повертається клі ґвури своїми панім вниз, і передає п’ять світел вниз, у тіферет. І це називається «маті» у тіферет.

Ор пнімі

«Ло маті» у кетері: тому що знову очистився авіют бхіни ґімель де-некева і бхіни далет де-захар, що в клі кетера, і тоді відійшов ЗОН кетера до свого кореня, і тоді повернув свої панім вниз, тобто скасував свої панім. А ахораїм зробилися панім. І тоді передав ту решту, що в ньому, що є авіютом бхіни ґімель захара й бхіною бет некеви для клі хохми. І тоді це «маті» в хохмі.

І тоді біна була гідна залишатися там, у хохмі, як і на початку. Тому що після того, як повернув панім на своє місце в хохмі, ось, відразу повертаються хохма і біна на один рівень, і тоді біна – у клі хохми, як сказано вище. Проте тут, не залишилося так, бо хохма повернула свої панім униз, а ахораїм вгору, і повернула ЗОН біни до клі біни, і повернулися, і розділилися на два парцуфи. І зрозумій це добре. Бо спочатку, коли отримав клі хохми, світла її ЗОН і повернулися панім хохми на своє місце, як і на початку, тоді напевно біна і хохма поєдналися й стали одним клі з причини, вказаної вище, коли йшлося про народження ґадлуту хеседу, дивись там. Бо так само й тут, тобто хесед, він у клі біни, коли з’єднався з клі хохми, він отримує знову світіння хохми, як і спочатку, і виходить знову, що хесед зростає й не потребує своєї матері. Але неможливо йому більше спускатися самому в своє клі інакше, як завдяки впливу біни. Тому змушена хохма повернути ЗОН біни в клі біни, бо тоді також біна повертає свої панім униз, і повертає світло хеседу на його місце, в його клі.

Проте, через світло хеседу, що на її місці, спускається вона бути там з ним. Тобто, якби біна залишилася з’єднаною в клі де-хохма, тоді залишився б хесед на її місці, і не спускався б у своє клі хеседу, як сказано в суміжному тексті.

Бо бажає хеседу Він. Бо це й є всією природою біни, що вона бажає хасадим більше, ніж світла хохми. І це те, що спричинило очищення авіюту бхіни ґімель захару хохми до бхіни бет, а потім бхіни бет біни до бхіни алеф, тому що його світло це світло хасадим. І тоді вона стоїть панім бе-панім з клі де-хесед, як описано вище детальніше. І це те, що він каже, - коли спустилася біна на своє місце, тоді хесед не потребує її, і спустився на своє місце. Бо після того, як вже отримав світіння хохми, коли клі біни й клі хохми були з’єднані разом, вже не потребує більше живлення від клі біни, і тому спустився на своє місце.

«Ло маті» у ґвурі, і тоді повертається клі ґвури своїми панім униз. Бо все відділення ґвури від хеседу було з причини двох відстаней, тобто через повернення ЗОН кетера на своє місце, коли їхні ахораїм утримували світло хохми від клі хохми, і тоді відірвалося світло хохми від хеседу, і тому повернув панім свої вниз, і дав бхіну ВАК ґвурі, і тому тепер, коли хесед знову дістав свої ҐАР, виходить, само собою, що світло ґвури, яке відокремлюється від ҐАР, знову повертається в клі хеседу, як і на початку, до того, як розділилися.

І подивися й зрозумій, що ця річ повністю подібна шляхам келім хохми й біни, бо як розділення світел ЗОН хохми й ЗОН біни сталося з причини звернення ахораїм клі хохми, що означає, що хохма облишила віддачу своїх ҐАР і віддавала лише ВАК, які є бхіною ЗОН де-клі біни, так само й світла хеседу й ґвури поділилися через звернення панім де-клі хесед. Адже після того, як утримано було щодо нього світіння ҐАР, силою двох відстаней, обернулися його панім, і почав він давати ВАК без ҐАР, що є світлом ґвури. І як після того, як «ло маті» в кетері, і скасувалася сила його ахораїм, і повернув світло хохми в клі хохми, тоді повернув панім хохми на своє місце, як і спочатку. І з цим знову поєдналися світла ЗОН де-хохма й ЗОН де-біна в один парцуф. Те ж саме і тут, бо після того, як хесед досяг світіння хохми, з того часу, коли він був у клі біни в час об’єднання з хохмою, і повернувся зі своїм ґадлутом на своє місце, коли вже повернув свої панім, як і спочатку, тоді об’єднуються цим світла хеседу й ґвури в одне світло. І все це через те, що світло поділяється на ҐАР і ВАК, тільки через певний чинник, який примушує його до цього, тому відразу, як скасується цей чинник, вони повернуться до стану одного світла, як і на початку.

І ось його слова: «Ло маті» у ґвурі, і тоді повертається клі ґвури своїми панім униз, і передає п’ять світел вниз, у тіферет». Тому що в час, коли світло ґвури з’єднується зі світлом хеседу в одне, отже, це з’єднання діє також і на їхні келім, і оскільки клі ґвури з’єдналося з клі хеседу, цим вона звернула свої панім униз, бо скасувала свої панім, адже це затримувало світіння ҐАР, і повернула вгору свої ахораїм, тобто повернулася до того, щоб надавати світіння ҐАР, як клі хесед. І тоді віддала свій залишок, що відноситься до тіферет, у клі тіферет, і отримує також і тіферет світіння ҐАР. І це сенс того, що тіферет називається «вав з рош», що означає те світіння ҐАР, яке отримує завдяки світінню світла ґвури, коли ґвура з'єднана воєдино зі світлом хеседу. І з цього зрозумій те, що наведено в кількох місцях, що тіферет є змішанням хеседу і ґвури разом, а отже, як сказано, вона, тіферет, отримує решту світла ґвури з того часу, коли вона з’єднана воєдино зі світлом хеседу, і зрозумій це.

Тепер зрозумілою є нам сфіра тіферет де-зеїр анпін в її основі. Бо її клі є біною де-ВАК, тому що ХАҐАТ, вони – КАХАБ де-ВАК, як сказано вище. Проте вони визначаються тільки як сфіра даат де-ВАК, і це тому, що світло їхнє є бхіною даат, лише треба спочатку знати, що таке світло даат. Адже є в нас лише десять сфірот, КАХАБ ХАҐАТ НЕГІМ, і відомо те, що написано в «Книзі Єцира»: «Десять і не одинадцять», а коли так, що означає це світло даат. І знай, що джерелом цього світла є заміна світел, що в другому поширенні, що тут. Адже тут приходить світло хохми в клі де-кетер, а світло біни в клі де-хохма, а світло хеседу в клі де-біна, а світло малхут – у клі зеїр анпіну, і клі малхут залишається без світла, як відомо зі слів рава. І ось, це світло де-хесед, яке приходить у клі біни, воно є джерелом світла даат, бо тому й називає його рав «сином біни», а його батько й мати – це захар і некева, що в клі біни, так, що захар є бхіною хохма в клі біни, а некева - це бхіна біна в клі біни, а світло хесед, воно є бхіною даат, що між хохмою й біною, яка зветься завжди сином хохми й біни. А якщо точніше, вважаються ЗОН клі хохми, обидва разом, матір’ю і батьком, а ЗОН, що в клі біни, обидва разом, вважаються біною і матір’ю, а світло хесед, що в клі біни, вважається бхіною даат і сином тих батька й матері. І з цього зрозуміло, що світло хесед утворено з самого його початку з залишку світла ЗОН де-хохма, після того, як очистилися до бхіни алеф і прийшло [світло хесед] у клі біни, яке є їхньою матір’ю. І там, в утробі клі біни, затрималося, аж поки дістало світіння хохми, тобто аж поки зросло, і тоді вийшло в місце келім де-ВАК, що звуться «повітря світу», і більше не слід тут продовжувати.

І ось, з’ясувалося для нас світло даат з його кореня, що воно є сином і породженням, що виникло через перестановку світел, що в другому поширенні, адже тому воно прийшло й облачилося в клі біни, попри те, що воно всього лиш світло зеїр анпіну й категорія ВАК, і немає йому жодного порівняння з ҐАР. Адже відмінність між ҐАР і ВАК, це настільки далеко, як між світлом і його клі, і разом з цим, через перестановку світел приходить це світло ВАК і облачається в клі де-ҐАР, і ця справа дивовижна. І вдивися в це, бо немає тут місця продовжувати в тому, що не потрібно для нашої теми.

І з усього, що з’ясувалося досі, зрозумій, що ці три сфіри, ХАҐАТ зеїр анпіну, не вважаються суттю зеїр анпіну, а – бхіною ҐАР КАХАБ, або ХАБАД зеїр анпіну. П’ять кінців ХАҐАТ НЕГ, вони буквально є п’ятью бхінот КАХАБ, зеїр анпін і малхут, але, коли вони є бхіною світла хасадим і світлом ВАК, змінюються їхні імена на ХАҐАТ НЕГ, і виходить, що суть зеїр анпіну починається з четвертого кінця, з п’яти хасадим, який зветься нецах, адже він відповідає четвертій бхіні, званій зеїр анпіном, проте тіферет, вона відповідає третій бхіні, званій біною, і пам’ятай це.

І тому також і світла ХАҐАТ, вони є бхіною ҐАР, однак, починаються з хохми через згадану вище причину, а світло хесед визначається як світло хохма щодо ВАК, а світло ґвура вважається світлом біни де-ВАК. А світло тіферет вважається тим світлом хесед, що з боку його облачення в клі біни, тобто бхіною світла даат і сином хохми і біни, що є суттю світла ВАК. Тоді як світла хесед і ґвура, які вважаються світлами хохми й біни, які прийшли у це світло хесед, але не сутністю світла хесед у плані його самостійної суті.

А  сенс той, що якщо говорити про келім, то оскільки хесед і ґвура за своїм походженням, вони з келім кетера і хохми, і оскільки це світло хесед ніколи не облачалося в ці келім, тому не одягається також (у келім хеседу і ґвури. Проте оскільки воно облачається в клі біни, тому його місце в келім де-ВАК, у клі тіферет, що є місцем біни, тому вважається тіферет основною в парцуфі зеїр анпіну й «ґуфом древа», а сутність світла хесед, що всередині, вважається «литками древа», а вся решта сфірот ЗАТ вважаються гілками, що висять на тіферет.

 (Див. додаткові питання 115, 125, 126, 140-151, 153, 154, 175, 176, 188, 191)

   42) Слідом за цим знову стало «маті» у кетері, і тоді не було «маті» у хохмі й біні, бо обидві піднімаються там разом до кетера, і тоді – «ло маті» у хеседі, бо він піднімається в місце біни, як і раніше, через дві відстані, що між ними. І тоді стає «маті» в ґвурі, і тоді немає «маті» у тіферет, бо світло тіферет піднімається в ґвуру через пристрасть, і тоді клі тіферет обертає свої панім і дає чотири світла в нецах, і це називається «маті» у нецах.

Ор пнімі

42) Знову стало «маті» у кетері, і тоді, не було «маті» у хохмі й біні.  Уже тобі відомо, що прихід хеседу в його клі приводить до «маті» у кетері. І ось, ти бачиш, що передача світел існує тільки панім бе-панім, як сказав рав вище. Тому повинна біна очиститися від бхіни бет до бхіни алеф, і тоді відходять світла хохми й біни до кетера, і викликають там вищий зівуґ на авіют бхіни ґімель, і знову присутнє світло в кетері з рівнем хохма, як і спочатку. І тоді – «ло маті» у хохмі й біні, бо ахораїм клі кетера, вони припиняють і затримують світіння ҐАР, як сказано вище. І через це «ло маті» також і в хеседі, бо є дві відстані, вільні, без світла, якими є хохма і біна, і оскільки «ло маті», не присутнє, світло в хохмі, виходить також і світіння хохми, що є в хеседі, припиняється для нього, і повернувся хесед до свого катнуту. І знову потребує матері своєї, біни, живитися від неї світінням ҐАР. І тому хесед піднімається в біну, і його клі обертається своїми панім униз, і утворюється «маті» у ґвурі. І тоді – «ло маті» у тіферет, бо ахораїм ґвури припиняють світіння ҐАР світла тіферет і перешкоджають йому, і тому світло тіферет піднімається до клі ґвури, бо зменшилося щодо ґвури лише сила світіння ҐАР влади хеседу над ґвурою. А тепер, коли знову повертається влада ґвури, отже, ґвура піднімає своє світло до себе, як і раніше.

І тоді світло тіферет обертає свої панім униз, бо змушена скасувати світіння своїх ҐАР, яке були перед цим її панім, і зробити свій ахор панім своєї віддачі, і тоді спускає решту свого світла в нецах. І це називається «маті» у нецаху.

А тепер зрозуміємо достеменно сфіру нецах зеїр анпіну. Бо клі нецаху є категорією самого нецаху, бо четвертий хесед з п’яти хасадим відповідає третій бхіні кетера й чотирьом бхінот прямого світла, адже ХАҐАТ, вони є КАХАБ де-хасадим, а нецах і год, вони є зеїр анпіном і малхут де-хасадим. І ти знаходиш, що з боку світла виходить, що сфіра тіферет є основною у світлі зеїр анпіну, тому що сутність світла даат облачається в клі де-тіферет, і це через перестановку світел. Бо через те, що світло хохма облачається в кетер, а світло біна в клі де-хохма, виходить, що світло зеїр анпіну облачається в клі біни, і тому виходить, що в п’яти хасадим облачається світло зеїр анпіну в клі тіферет, що є біною п’яти хасадим, як вказано вище. Проте з боку келім – адже нецах вважається сутністю зеїр анпіну. А світло нецаху є бхіною ВАК, що залишилася в клі тіферет після відходу його звідти до ґвури. А відмінність між ним і сфірою ґвура та, що світло ґвури, попри те, що воно також є бхіною ВАК, проте, відповідає рівню ВАК хохми, бо це – залишок хеседу в плані світіння хохми, що в ньому, і він співвідноситься зі світлом ЗОН клі біни. Проте світло нецаху, воно є бхіною ВАК світла зеїр анпіну, бо з’ясувалося, що світло тіферет є, по суті, світлом зеїр анпіну.

І головним чином повинні ми розрізняти тут, що відношення світел і келім ХАҐАТ і світел та келім НЕГІМ, це як відношення ҐАР до ВАК. Тому що ХАҐАТ відповідають рівню ҐАР п’яти бхінот, а НЕГІМ відповідають рівню зеїр анпіну й малхут п’яти бхінот, як пояснено.

(Див. додатково питання: 151, 155-157)

43) Потім повертається бути стан «ло маті» у кетері й тоді є «маті» у хохмі, також і в біні є «маті» через хесед, який там, як сказано вище «бо бажає хеседу Він». І тоді існує також «маті» у хеседі, бо тоді хесед спускається на своє місце. І тоді існує «ло маті» у ґвурі, бо ґвура піднімається з хеседом. І тоді існує «маті» у тіферет, і спускається світло в тіферет і тоді існує стан «ло-маті» у нецаху, бо світло нецаху піднімається разом з тіферет, і тоді існує стан «маті» у годі, бо тоді обертає клі нецах свої панім і дає три світла году, і тоді год обертає свої панім до єсоду, і світить йому.

Ор пнімі

«Ло маті» у кетері й тоді є «маті» у хохмі: тому що очистилися захар і некева світла кетер до бхіни бет, і тоді скасовуються їхні ахораїм, і передають світло біни в клі хохми, і існує «маті» у хохмі, і повертаються панім хохми на своє місце, як і спочатку.

Також і в біні є «маті» через хесед, який там. Тобто, хохма обернула свої панім униз і дала захара й некеву біни в клі біни, і існує «маті» також у біні. І пояснює сенс – «через хесед, який там», для того, щоб змогла виправити хесед і спустити його в його клі.

«Маті» у хеседі, бо тоді хесед спускається на своє місце.  Тобто, завдяки очищенню бхіни бет, що в біні, до бхіни алеф, яка є бхіною світла п’яти хасадим, що належать до ВАК. І тоді спускається світло хесед до свого клі й існує «маті» у хеседі, і повертає свої панім на своє місце.

І тоді існує «ло маті» у ґвурі, бо ґвура піднімається з хеседом. Тому що все світло ґвури є ахораїм і ВАК світла хеседу, і оскільки повернулися панім хеседу на своє місце, отже, скасувалися ахораїм, що були у ґвури, і знову включилися в панім світла хеседу. І тоді клі ґвури  знову обернуло свої панім униз і дає світло тіферет зі світінням ҐАР у тіферет, і це те, що він каже – і існує «маті» у тіферет.

«Ло-маті» у нецаху, бо світло нецаху піднімається разом з тіферет. Це також зі згаданого вище сенсу, оскільки світло нецаху - це тільки ахораїм і ВАК світла тіферет, тому, коли повертаються панім тіферет на своє місце, виходить, що притягує до себе свій ВАК. Подібно до хеседу, що притягнув світло ґвури й подібно до хохми, що притягнула до себе ЗОН біни.

«Маті» у годі, бо тоді обертає клі нецах свої панім. Бо після того, як світло нецаху піднялося до панім клі тіферет, отже, повертає цим панім свого клі назад, бо вплив ҐАР, який був раніше, затримувався в ньому бхіною ахор, обертається й стає зараз місцем віддачі, як панім клі хеседу, який панує зараз над ним. І тоді дає свій залишок, передаючи ҐАР году.

І ось, знайшли ми шлях зрозуміти сфіру год зеїр анпіну в її основі. І знай, що ця сфіра є полюсом, і всі виправлення залежать від неї і обертаються навколо неї. І ось, її клі є п’ятою бхіною, останньою з п’яти бхінот КАХАБ, зеїр анпін і малхут, тобто коренева клі малхут, бо чотири хасадим, що передують їй, вони відповідають КАХАБ і зеїр анпіну. І виходить, бракує п’ятої, тобто – году, який відповідає малхут. І вже ти знаєш, що всі ті келім другого поширення, вони є келім першого поширення, які спорожніли від своїх світел, і виходить, що клі де-год є бхіною далет першого поширення, яка спорожніла від свого світла й не залишила після себе жодного решімо. Як сказано в ч. 4 у словах рава (гл. 2, п. 6). Проте світло году не є світлом малхут, а є світлом зеїр анпіну, тобто те, що приходить до неї від залишку нецаху, коли він з’єднаний зі світлом світіння ҐАР де-тіферет. І більш за це, адже це світло є найважливішим між сфірот НЕГІМ, тому що з боку світел він є ҐАР зеїр анпіну, а не сам зеїр анпін. А отже, він важливіший за нецах, бо нецах, він є ахораїм і ВАК світла тіферет, але год є панім де-тіферет, в якому є світіння ҐАР від тіферет. І тому год називається п’ятим хеседом, оскільки є світінням ҐАР, які є в НЕГІМ, як пояснено. І попри те, що з боку клі це бхіна далет, яка є дін, - обмеженням найбільшим, що в десяти сфірот, - але зрозуміло, що головне це світло, що в ньому. І ось, його світло, воно підсолоджено тепер найбільше, тобто від світіння ҐАР, що в тіферет, і зрозумій це добре. 

Год обертає свої панім до єсоду, і світить йому. І вже ти знаєш, що все це світло походить у «маті ве-ло маті» від біни до году, є світлом хасадим, тобто рівень, який вийшов на авіют бхіни алеф, який залишився після очищення біни, як написано у відповідному місці. І вся справа відмінності «маті» і «ло маті» головним чином у змінах світіння ҐАР у хасадим, або хасадим без світіння ҐАР. Але у висоті рівня не було жодної відмінності між ними, тому що всі вони на рівні бхіни алеф. І тут також обернула сфіра год панім свої назад, незважаючи на те, що поки що не вчинила повне очищення бхіни алеф, а скасувала світіння ҐАР, що в ньому, яке є панім, і зробила ахор стороною панім. Проте слід знати тут те, що пише рав далі, що ЗОН, які в клі біни, увійшли в зівуґ і народили одну букву гей (ה), і буква вав (ו), що всередині букви гей, віддана в клі єсоду, а буква далет (ד), що над цією вав у букві гей, віддана в клі малхут.

Пояснення понять. Бо в час, коли біна обернула свої панім уперше й очистилася від свого авіюту бхіни бет до бхіни алеф, коли зрівняла свої панім з панім клі хеседу, і тоді надала світло хесед у клі хеседу, - ось тоді спустила також одне світло, народжене завдяки зівуґу захара й некеви, що в ній самій, і це світло, воно є бхіною нукви, тому воно називається «гей». Таким чином, що спустилися й до келім де-ВАК також захар і некева, як спускалися в ҐАР другого поширення. Захар - це світло даат, а некева, вона є тим світлом, що народилося через зівуґ ЗОН біни, що зветься «гей». І всі ці світла, що приходять і народжуються завдяки зівуґу, рав називає їх світіннями, як сказано вище в п. 35, де каже, що хохма звернула свої панім і світить біні. І так само тут, де каже, що год повертає панім до єсоду й світить у ньому, і також далі, де каже, що так само було в кожному ВАК, коли повертають свої панім і світять униз. Ось, все це є притягненням світел, які приходять завдяки зівуґу, і тому називає їх світіннями.

І це те, що він каже, що «год обертає свої панім до єсоду, і світить йому», тобто, ще не було завершеного очищення, а тільки аби світила буква гей біни в єсод. А потім, коли зроблено було закінчене очищення, тоді спустилося світло, що належить до єсоду, - в єсод, як написано далі.

Проте ця гей, яка народилася  із ЗОН біни, є початком сполучення властивостей рахамім і дін, і тому варто розширити її розуміння, і вже говорили ми про це поновлення, що утворилися при другому поширенні, коли світло зеїр анпіну утворено й виникло завдяки хохмі, а не біні, як мало б бути з боку десяти сфірот прямого світла, і як це було при першому поширенні. І ось, це поновлення з’явилося тут завдяки перестановці світел, а крім цього є ще велике поновлення, бо світло малхут утворено біною, а не зеїр анпіном, як в десяти сфірот прямого світла, а також як це було при першому поширенні. І як і в очищенні захара й некеви клі хохми утворено світло даат і спустилося в клі біни, і це – світло зеїр анпіну, так і завдяки очищенню захара й некеви клі біни виникло світло малхут, тобто згадана вище буква гей, яка належить малхут, бо вона є світлом некеви.

А тепер зрозумій добре відмінність між світлом даат, яке є світлом зеїр анпіну, і світлом букви гей, яке є світлом малхут, і це згідно з їх утворенням; тому що насправді в час, коли були створені, виникли обидва на рівні бхіни алеф, бо як бхіна бет де-ЗОН клі хохми очистилися до бхіни алеф, яка є світлом хеседу, що зветься світлом даат, або ж світлом зеїр анпіну, як сказано вище. Ось, також бхіна бет захара й некеви біни очистилися до бхіни алеф, і це – світло «гей», яка є буквою малхут, і ти знаходиш, що світло хеседу, яке є світлом зеїр анпіну й світло букви гей, яке є світлом малхут, - рівень їхній однаковий, бо й це, і це є бхіною алеф, адже прийшли від очищення бхіни бет, як пояснено. Проте велика різниця є між ними, і вона – як різниця між ЗОН де-хохма й ЗОН де-біна, бо, як пояснено вище, ЗОН де-біна, вони є ахораїм і ВАК від ЗОН де-хохма, і зрозуміло само собою, що й породження, які утворилися з них, є також далекими між собою, як далекі ҐАР від ВАК. А світло хесед, утворене від ЗОН де-хохма, визначається як панім і ҐАР щодо світла букви гей, яка визначається як ахораїм і ВАК порівняно зі світлом хесед, яке є світлом зеїр анпіну, тобто подібно до значущості тих, хто породив, і зрозумій це добре.

А тепер зрозуміємо якнайкраще те, на чому рав наголосив вище: «Однак, біна не повернула свої панім світити вниз у хесед, бо не було сили в хеседі й в шести кінцях отримати настільки велике світло панім бе-панім, а лише ахор бе-ахор». Він мав на увазі при цьому, що світло букви гей, яке він називає «світіння», тому що вийшло через зівуґ, а не за простим порядком очищення й утворення світел одне від одного, як описано вище. І на цьому він наголошує, що світло цієї букви «гей» не прийшло до ВАК раніше за сім світел, що приходять за простим порядком очищення, як захар біни, який народився від зівуґу ЗОН де-хохма, що прийшов у клі біни раніше, ніж прийшло світло хеседу завдяки простому очищенню, як сказав рав раніше, у п. 35. А сенс той, що якби прийшло світло букви гей раніше очищення до бхіни алеф, тобто раніше спуску хеседу, як це було з захаром біни, тоді був би рівень букви гей, що була в бхіні бет, бо ще не очистився авіют біни до бхіни алеф, - тільки в час надання світла хесед у клі хесед. І це те, що підкреслює рав, - «бо не було сили в хеседу й у ВАК отримати таке велике світло», адже як можна, щоби світло рівня бхіни бет з’явилося й облачилося б у келім де-ВАК, які є бхіною алеф. І тому змушена була біна очиститися раніше від бхіни бет до бхіни алеф, і тоді також і світло букви гей очистилося до рівня бхіни алеф. І тоді вийшли обидва, тобто світло хесед і світло гей, і прийшли до клі хеседу, а ця гей переходила з клі до клі, аж поки не прийшла в клі єсоду, де й є її місце, як написано вище.

І з цього зрозумій також те, що рав пояснює там і каже, що хохма могла світити біні до того, як очистилася до бхіни алеф, тому що «Аба ве-Іма разом існують і разом виходять». Хоче сказати, що хохма утворила й дала захар біни в клі біни перш ніж очистилася до бхіни алеф, тому що клі біни, воно насправді є клі бхіни бет, як і рівень світла хохма, і тому не потребує очищення й зменшення свого рівня до бхіни алеф. І зовсім інше це біна щодо келім де-хесед і решти ВАК, які є келім бхіни алеф, то як зможуть вони отримати світло букви гей, поки є в нього рівень бхіни бет.

І це те, що він каже: «І тоді год повертає свої панім до єсоду й світить у ньому». Бо з’ясувалося, що ця гей визначається як світло ахораїм і ВАК, і тому, оскільки панім де-год, вони від світіння ҐАР, і тому не може передати світло букви гей, яке є світінням ахораїм, інакше, як оберненням панім униз, а ахораїм угору. Тобто, його ахор, який передає ВАК і затримує ҐАР, буде тепер тим, хто віддає, і тоді передає світло цієї гей єсоду.

 (Див. додатково питання: 158, 161, 162, 176-178)

44) І так само в усіх ВАК, бо коли світла дані їм, вони повертають панім і світять униз. Тому що саме біна, вона не повернула панім до хеседу, бо не має сили в хеседу прийняти світло біни. Проте ВАК, вони самі мають змогу отримувати світло кожен іншого, один від одного, бо всі ВАК, вони рівні між собою.

Ор пнімі

І так само в усіх ВАК… вони повертають панім і світять униз: тобто, як написано вище, ця «гей» виникла завдяки зівуґу захара й некеви клі біни. І в час, коли біна очистилася від бхіни бет до бхіни алеф, для того, щоб дати світло хеседу в клі хеседу, ось тоді вийшло з ним також світло цієї гей, і хесед передав ґвурі й т.д., аж поки прийшло в клі де-год, і год передав єсоду. І це те, що він каже: «І так само в усіх ВАК, бо коли світла дані їм, вони повертають панім і світять униз», тобто те світло букви гей, яке утворилося завдяки зівуґу, віддачу якої рав завжди називає «світінням».

(Див. додатково питання: 177)

45) Після цього знову стало «маті» у кетері, і тоді – «ло маті» у хохмі й біні, бо обидві піднімаються туди. Також і в хеседі «ло маті», бо піднявся в біну, й існує «маті» в ґвурі, і тоді існує «ло маті» у тіферет, і тоді існує «маті» у нецаху й «ло маті» у годі. І тоді повертає год свої панім і передає два світла єсоду, і тоді – «маті» в єсоді, і тоді єсод повертає свої панім і світить у малхут, як описано це вище в усіх ВАК.

Ор пнімі

Знову стало «маті» у кетері, і «ло маті» у годі: уже з’ясувалося й повторено вище, що вплив біни на клі де-ВАК приводить до того, щоб було «маті» у кетері, і тоді панують ахор клі кетера, і затримують усе світіння ҐАР для парцуфа, і навіть у клі хохми, а тим більше в келім, що нижче, які отримують від клі хохми. І тому видаляється світіння ҐАР з клі году, і тоді клі повертає свої панім униз, і дає залишок єсоду. Однак є тут у справі обернення панім клі де-год також справа очищення авіюту бхіни алеф до бхіни кетера, коли світло, яке виходить, є в нього лише рівень малхут. Як пояснив рав вище, рівень малхут облачається в клі єсоду, так, що в поверненні панім де-год було дві категорії: як справа передачі ахораїм замість попередніх панім, так і справа очищення авіюту бхіни алеф, який панував у всіх п’яти кінцях, від хеседу до году. А тепер очистився год від своєї бхіни алеф і дав тільки рівень малхут у клі єсоду. А сенс цього той, що немає більше рівня бхіни алеф, як тільки п’ять кінців, як написано в словах рава.

А тепер з’ясувалася нам сфіра єсод зеїр анпіну, бо його клі, воно від бхіни малхут, і це тому. що також і клі де-год зеїр анпіну, воно також є клі малхут. А тим більше єсод, що з’являється після нього, так, що всі ці три клі, год, єсод і малхут, усі вони є поширенням виключно клі малхут. А справа їхнього поширення, воно в основному від сили тієї букви гей, яка спустилася від зівуґу ЗОН біни й від світла ахораїм, що залишилося від клі де-год після того, як відвернула панім свої від сили панування ахору де-кетер, бо два ці світла відносяться до клі де-єсод.

Так, що клі де-єсод є бхіною клі малхут. А світло, що в ньому, воно складається з дін і рахамім: адже світло ахораїм, що залишається від сфіри год після того, як обернула свої панім, воно є бхіною дін, - судом набагато жорсткішим за всі п’ять кінців зеїр анпіну. Тому що він є клі бхіни далет з часів першого поширення. Але коли прийшло до нього світіння ҐАР нижньої гей, тоді навпаки, вважається хеседом, тому що світіння ҐАР перетворює все на хесед. Проте, коли зникає від нього світіння ҐАР, тоді залишається лише властивість дін, і та властивість дін спускається в клі єсоду. І слід тобі знати, що це буде чимось новим у парцуфах, бо до цього часу не розкривалася абсолютно властивість суду в парцуфі в усіх п’яти кінцях, а навпаки, світло хасадим рівня бхіни алеф панувало у всьому парцуфі, хоч іноді світінням ҐАР, а іноді без світіння ҐАР. Однак тепер вже очистився рівень світла хасадим від сфіри год, й існує там лише рівень малхут, і також світіння ҐАР зникає з парцуфа, тому розкривається вся сила суду, що в клі де-год. І цей залишок спустився в клі де-єсод, і ось ти знаходиш, що ця сила суду, дін, вона є тим поновленням, що розкрилося нині в клі єсоду.

І тому визначаються тепер усі п’ять кінців як п’ять ґвурот через поновлення властивостей, яке досягли в клі єсоду. Так, що є тепер дві особливості: існують п’ять хасадим, які є п’ятьма кінцями від хеседу до году. І друге – через те, що вони є п’ятьма ґвурот, а отже – у клі єсоду.

Проте є тут ще світло цієї гей у клі єсоду, тобто те, що приходить до нього від зівуґу ЗОН де-біна, що є дуже великим світлом. Бо за коренем його утворення воно є бхіною бет, адже прийшо від зівуґу ЗОН бхіни бет, а потім, коли спустилося разом зі світлом хесед у келім де-ВАК, зменшився його рівень до бхіни алеф. І тепер, коли прийшло до єсоду, знову зменшилося до рівня малхут. Проте оскільки походить від зівуґу бхіни бет, тому визначається як світло хесед, хоч і на низькому рівні, і тому з його боку визначаються п’ять кінців знову як п’ять хасадим, і вони підсолоджують п’ять ґвурот, які спустилися в клі єсоду від залишку світла год. І ось, добре з’ясувалося для нас, що світло єсоду є спільним світлом хеседу і діну, що звуться п’ятьма хасадим і п’ятьма ґвурот, де ґвурот є залишком світла ВАК, а хасадим є залишком захара й некеви клі біни, і вони перемішуються й з’єднуються разом у клі єсоду. І слід пам’ятати, що все це сталося тут у час і з причини влади ахор клі кетера.

(Див. додатково питання: 159, 160, 183, 185, 186)

46) Потім знову стає «ло маті» у кетері, і тоді існує «маті» у хохмі й біні й у хеседі. І тоді є «ло маті» у ґвурі, і «маті» у тіферет, і «ло маті» у нецаху, і «маті» у годі, і «ло маті» в єсоді, бо піднявся в год, і тому повертаються його панім і передає світло малхут униз, на її місце. І тоді існує «маті» у малхут. Отже, тепер довершилися перші бхінот, що є реальністю поширення. І ось, прийшли всі десять світел до малхут.

Ор пнімі

46) «Ло маті» у кетері… і «маті» у годі, і «ло маті» в єсоді, бо піднявся в год, і тому повертаються його панім і передає світло малхут униз, на її місце. І тоді існує «маті» у малхут… Уже з’ясувалося питання «ло маті» у кетері, що це з причини звичайного очищення через бітуш внутрішнього й навколишнього світла, бо тоді очищується бхіна ґімель, що в клі бхіни бет, так, що світло, що виходить при цьому зівуґу, є рівнем біни, і цей залишок дав кетер в клі хохми й т.д. І оскільки повернулося світіння ҐАР у парцуф, повернулися всі бхінот панім хохми й біни, і хеседу й тіферет, і году на свої місця, як на початку. І тоді виходить, що світло єсоду, що піднімається й з’єднується зі світінням панім де-ҐАР году, зі згаданої вище причини, і тоді клі єсоду повертає свої панім униз, тобто також віддає світіння ҐАР з боку влади над ним клі де-год. Проте не від бхіни алеф, а від рівня світла малхут, бо світло, що залишається в клі єсоду є лише рівнем малхут, - і тоді існує «маті» в малхут.

Однак, тут слід знати, що то за світло єсоду, що піднялося в год. І що то за його залишок, який дає в клі малхут. І потрібно знати дуже глибоко особливість цієї гей, що спустилася в клі єсоду. І вже ти знаєш, що ця буква гей є породженням зівуґу ЗОН, що в клі  біни, і ще слід знати, що у формі цієї гей (ה) є далет (ד) над вав (ו), тією вав, що всередині гей, яка не має рош. І є в цьому важливий натяк, що ця гей складається з захара й некеви, що в біні, і тому некева, що в гей, це суть далет, а захар, що в гей це суть вав без рош, що в ній.

Пояснення цього таке. Розрив на лівою ніжкою в «гей» (ה) вказує на те, що є розрив між ҐАР і ВАК, що підготовлений і зроблений у клі біни. І побачиш велику новину, те, що некева є набагато важливішою від її захара, бо захар є породженням, що походить від зівуґу захара й некеви клі хохми, коли захар у стані «схилення голови», як сказано в словах рава, що хохма звернула панім свої і світить в біну, панім бе-панім одним лише світінням. І це означає, що захар, що в клі хохми, є бхіною ґімель, яка повернула панім і очистилася до бхіни бет, як нуква де-клі хохма. І виходить, що захар схилив голову, адже ҐАР де-хохма називається рош, бо тепер, після того, як відокремився від авіюту бхіни ґімель, повністю пропало в нього світло хохма, повністю, і дорівнює тепер рівню біни своєї некеви. І тоді ввійшли в зівуґ і народили захара клі біни. І відомо, що кожен син і породження визначається як ВАК свого створювача, отже, рівень захара є бхіною ВАК рівня біни, виключно. Адже створювач його, тобто захар і некева де-хохма, які породили його, ось, коли народили його, не було в обох більше, ніж рівень біни. І виходить, їхнім сином є лише ВАК цього рівня.

Однак некева клі біни, вона є решімо біни, що залишилося в тому клі з часів першого поширення, яке світло біни першого поширення залишило там у час свого відходу звідти. І це світло біни мало ім’я «рівень кетер», тому що всі десять сфірот першого поширення мали рівень кетера, як відомо. І ось, ти бачиш велику важливість цього решімо, яке залишено в клі біни. І разом з цим стала нуквою для захара клі біни, де бракує навіть ҐАР біни. І було це через те, що світіння цього решімо дуже мале, бо все його світло вже видалилося, і воно є лише решімо, що означає дуже незначне світло, що мусить залишитися після всього світла, коли те відійшло з того місця, в якому було. І тому оскільки решімо є майже позбавленим світла, тому стало бхіною некеви для світла захара, набагато нижчого за неї, для того, щоб отримати від нього світло, і зрозумій це.

Тепер зрозумій добре суть цієї «гей», що утворена від цих захара і некеви. Бо вав – усічена, без рош, стоїть вона всередині гей, і є захаром, що в цьому породженні, і він є ВАК рівня біни, і бракує йому рош рівня біни. І тому також і вав, що походить від нього, вона усічена, без рош. А далет, яка нависає над цією усіченою вав, що в гей, є некевою, що в цьому породженні, і визначається, як рош над усіченою вав, тому що вся вона є ҐАР. Проте не вистачає їй світла, яке є в усіченої вав, і все світіння лише від того, що отримує від цієї усіченої вав. І тому вона називається далет, щоб показати, що вона «дала» (убога) і порожня від свого власного світла, і повинна отримувати від свого захара.

І ось, суть того розриву, що зробилося в лівій ніжці «гей», вказує, що вона розділилася на два ступені, відокремлені один від одного. І це те, що зробилося тепер завдяки підйому світла єсоду до сфіри году. Бо відомо два види світел, які є в клі єсоду: перше це ті дінім, суди, які залишилися в год після того, як зникло там світіння ҐАР, і друге - це світло гей, що притягується до нього від ЗОН, що в біні. І це після того, як «маті» світло в год, що є світінням ҐАР, що відокремилося від світла єсоду, коли світло це було в годі, тому й спустився його залишок в єсод. Виходить тепер, коли спустилося знову те світло в год, тоді залишок, який спустився в єсод, певно повернувся до свого кореня, до году, де знову є в нього там тепер світіння його ҐАР. І ось, це світло, коли піднімається, взяло з собою також цю усічену вав, що в гей, що в єсоді, і підняв її у год. Так, що двоє світел піднялися з єсоду: перше - це світло малхут, тобто залишок, який взятий раніше від году, а друге - це усічена вав, що в гей. І сенс цього той, що попри те, що та вав зовсім не з году, разом з цим вона піднялася туди, і це тому, що раніше була приєднана до світла малхут, щоб підсолодити її. Бо світло малхут є п’ятьма ґвурот і гей (ה) - це категорія букви «хет» (ח), і вони підсолодилися одна в одній. І ось, це підсолодження прийшло тільки лиш від вав, що всередині гей, оскільки вона є всім тим світлом, що в гей, але зрозуміло, що взяла також від далет її світіння ҐАР, тобто тільки в час, що «ло маті» у годі, і він був у єсоді без світіння ҐАР. Проте тепер, коли повернувся й «маті» - присутнє світіння ҐАР у годі, отже, більше не потребує світіння ҐАР, що в бхіні далет. І тому не взяв у час підйому туди нічого крім бхіни вав, - а не далет, що оточує її. І знай, що та далет, що оточує її, спустилася й облачилася в клі малхут.

І тепер добре зрозумілою є сфіра малхут, бо клі, що в ній, є клі малхут, яка походить від клі году. А світло, що в ній, воно є бхіною далет, що оточує вав у вигляді гей, що походить від ЗОН біни. Проте, світло самої малхут, воно є тим, що облачилося тут у клі єсоду. І тому називається малхут «аспаклярія (дзеркало), що не світить», за словами рава вище, у ч. 4.

І ось, ти знаходиш, що чотири захара й чотири некеви є в цьому другому поширенні. Дві перших пари - це ЗОН де-кетер і ЗОН де-хохма. І в них зхарім (множ. від «захар») важливіші від некевот (множ. від «некева»), бо захар кетера, він від бхіни далет де-ітлабшут, але некева кетера, вона лише від бхіни ґімель. А захар де-клі хохми, він є бхіною ґімель, але некева клі хохми, вона бхіна бет, отже, зхарім більші за некевот. Але разом з цим в обох є зхарім і некевот в одному клі, бо є в них близькість одне до одного через те, що зхарім, вони від решімот, які залишилися після першого поширення, і тому у них нестача світла, але некевот, вони від другого поширення, нового, і вони повні світла.

Але захар і некева клі біни – у них некева більша за захара, бо захар, він є бхіною ВАК біни, а некева, вона бхіна ҐАР біни, і разом з тим вони обидва в одному клі, через те, що некева, вона походить від решімо, і є в неї нестача світла, а захар походить від зівуґу ЗОН хохми, і тому він повен світлом. І також захар, що в клі кетера, хоч він і решімо, і визначається як позбавлений світла, але про цей хісарон йдеться тільки щодо його ҐАР, проте повен світлом у своєму ВАК.

Що стосується захара і некеви ВАК, є в них багато особливостей. Бо захар, який є світлом зеїр анпіну, він створений хохмою, що є світлом хесед, що в клі біни, а потім поширився в клі зеїр анпіну. Але некева, вона є породженням біни, тобто «гей», утворена завдяки ЗОН біни.

Проте слід вирізнити там ще бхінот захар й некева, тобто захара й некеву, що в єсоді й малхут, і там захар менший за некеву, бо захар є бхіною вав без рош, що в гей, і походить від захара біни, яка є бхіною ВАК. І разом з цим вони не в одному клі, а захар, він у клі вищому, яким є єсод, а некева, вона в клі нижчому, і це – малхут.

І ось, дві згадані бхіни ЗОН, що в семи нижніх сфірот, вважаються часом як одне, а часом як двоє. Бо в ґадлуті є в некеви вся згадана «гей», і всі ВАК вважаються тоді, як захар цієї «гей», але в катнуті враховується тільки єсод як захар, а малхут – є в неї тоді лише далет, що в «гей». Тому що усічену вав бере єсод. І також в цьому є численні відмінності, але немає тут місця продовжувати.

І ще потрібно тут визначити, що є три частини в семи нижніх, якими є рош, тох, соф. Перша це хесед і ґвура, і вони є бхіною рош де-ВАК. Другою є тіферет і нецах, і вони є тох де-ВАК. Третьою є год, єсод, малхут, і вони є соф де-ВАК. А справа з «маті» і «ло маті» залежить тільки від кетера й хохми, і це з причини, що ахор кетера перешкоджає світінню ГАР у всьому парцуфі, і тому неможливо, щоб було світіння ҐАР у парцуфі інакше, як скасуванням влади кетера, тобто через очищення авіюту, що в його екрані, що належить до його рівня. І тоді зникає світло з кетера й залишок його «маті» у хохмі, з якої йде світіння ҐАР в парцуфі.

І тому, якщо «маті» у кетері, перешкоджає це всякому світінню ҐАР навіть у хохмі, і тому панують тоді ВАК семи нижніх сфірот, тобто їхні ВАК де-рош, що є сфірою ґвура, і ВАК де-тох їхні, що є нецах, і ВАК де-соф, що в них – і це єсод.

А якщо «ло маті» у кетері, і тоді «маті» у хохмі, у такому випадку приходить панування світіння ҐАР у рош-тох-соф семи нижніх сфірот, якими є: світіння ҐАР  їхнього рош, і це хесед, і світіння ҐАР їхнього тох, і це тіферет, і світіння ҐАР їхнього соф, і це год, і звідти приходить ҐАР де-ВАК до малхут, що зветься далет, що над вав, які присутні в формі букви гей.

І поняття цієї далет означає припинення світла для парцуфа, бо очистився весь авіют, що в екрані, і припинився зівуґ, і немає там більше відбитого світла, що облачає пряме світло, і припиняється також пряме світло. І всі сфірот повертаються до створювача, тобто через включення всіх решімот, що в них, в екран, бо тільки екран піднімається до створювача, як написано в ч. 4 у «Внутрішньому спогляданні».

Отже, тепер довершилися перші бхінот, що є реальністю поширення. Інакше кажучи, існуванням другого поширення, що зветься парцуфом АБ де-АК.

І ось, прийшли всі десять світел до малхут. Іншими словами, прийшло очищення до рівня малхут, і тоді екран робиться чистим від усякого авіюту, що з боку ґуфа, настільки, що його властивість тепер дорівнює властивості екрана малхут де-рош, а це визначається, що він піднявся туди й включився в безперервний зівуґ у малхут де-рош. І тоді знову збуджуються решімот сфірот ґуфа, включені в нього в повній мірі їхнього авіюту, і знову збільшується авіют, що в ґуфі, і від цього знову змінюється його властивість порівняно з малхут де-рош, і визначається через це, що виходить звідти й відділяється собі окремо, і тоді виходить на нього вищий зівуґ, і залучає новий рівень десяти сфірот ґуфа, як описано в частині четвертій.

І пояснено там, що остання бхіна не залишає решімо, а оскільки останньою бхіною тут була бхіна ґімель, виходить, що бхіна ґімель не залишила решімо. І тому вона не включена в екран, а решімо, найбільше в ньому, це бхіна бет, і тому, коли екран знову набув нового авіюту через його включення в зівуґ де-рош, не міг посилити авіют більше, ніж до бхіни бет, і виходить, що рівень, який утворюється там, доходить лише до рівня біни, як відомо. І це друга бхіна поширення світла після його відходу удруге.

 (Див. додатково питання: 104-106, 139, 152, 161, 163-165, 171, 173, 177-179, 182, 185, 186)

47) І тепер бхіна бет є простою. Бо нині стало знову «маті» у кетері, і тоді знову «ло маті» у хохмі й біні, і хеседі, і «маті» у ґвурі, і «ло маті» у тіферет, і «маті» у нецаху, і «ло маті» у годі, і «маті» в єсоді, і «ло маті» у малхут. А потім усе повторюється, як і спочатку.

Ор пнімі

Бхіна бет є простою. Бо нині стало знову «маті» у кетері: як вже пояснено в суміжному тексті, що після другого відходу, що стався, знову екран повернувся з усіма решімот, що включені в нього, до екрана, що в малхут де-рош, і там утворився новий зівуґ на цей екран, і оскільки був у нього лише авіют бхіни бет, тому притягнув лише рівень біни, і знову цей рівень біни поширився в ґуфі до клі кетера, і це – «маті» у кетері, тобто світло біни в клі кетера.

І ось, також і тут келім передували світлам, бо всі ці келім, що залишилися порожніми після другого відходу, парцуфа АБ, переходять до цього нового парцуфа. Як написано вище про АБ, що всі порожні келім, які залишилися після першого відходу, перейшли до другого поширення, що зветься АБ, так само й тут, і так само всі чотири бхіни захара й некеви, які були в парцуфі АБ, діють також і тут, але на другому рівні, тому що тут лише малий рівень у загальному парцуфі.

І з’ясуємо чотири пари захара й некеви, які є в цьому парцуфі. Отже, той рівень світла біни, який спустився до кетера, є некевою в клі кетера. І як у парцуфі АБ зробилося решімо бхіни далет де-ітлабшут бхіною захар де-клі кетер де-АБ, - те ж саме й тут, де решімо бхіни ґімель від ітлабшуту, що залишилося в клі де-кетер парцуфа АБ, воно стало тут захаром кетера цього парцуфа рівня біни, якого він отримує від світла хохми, що піднімається під малхут де-рош де-АБ під час другого відходу, і не повертається в ґуф парцуфа біни. Тобто повністю як захар кетера парцуфа АБ, і тому також і кетер парцуфа біни перешкоджає світінню ҐАР у парцуф, тому що світло хохма, що під малхут де-рош, стоїть за ним внизу, що означає – не поширюючись у ґуф, і він панує над клі кетера, що й він повертається за ним униз, і світить виключно світінням ВАК, і перешоджає світінню ҐАР у парцуф, і навіть у клі хохма, а тим більше світінню ҐАР де-рош у соф семи нижніх сфірот. І це те, що він каже: «І «маті» у ґвурі, і «ло маті» у тіферет, і «маті» у нецаху, і «ло маті» у годі, і «маті» в єсоді, і «ло маті» у малхут». Тобто, бо тоді приходить світло в келім де-ВАК рош-тох-соф семи нижніх сфірот, які є сфіра ґвура й сфіра нецах, і сфіра єсод. А келім де-ҐАР семи нижніх сфірот, які є: хесед, тіферет, год, - «ло маті» світло в них. Тому що ахораїм де-кетер не допускає світіння ҐАР у них, як пояснено.

Усе вертається, як і спочатку. Тому що коли «ло маті» у кетері, бо очистилися бхіна ґімель і бхіна бет, що в ньому, і світло кетер повертається до свого джерела, отже, припиняється сила панування кетера, і тоді спускається його залишок у хохму, і виходить, що келім світіння ҐАР, що в рош-тох-соф семи сфірот, які досягають своєї влади, і вони, це: хесед, тіферет, год. А малхут приймає свою «далет», як написано далі.

А тепер з’ясуємо захара й некеву де-клі хохми, бо захар і некева, що в клі кетер, входять у зівуґ і народжують захара й некеву, подібних собі, де захар походить від форми захару, тобто ВАК без ҐАР, бо світло хохма, що стоїть під малхут де-рош, опиняється за ним внизу по відношенню до створених, що в ґуфі, і тому є в захарі кетера лише ВАК без ҐАР. І тому також і в захарі, що народився від нього, є лише ВАК без ҐАР. І також некева де-кетер дарує від своєї форми некеви, що народилася від неї, що є бхіною світла біни. А потім очищується клі де-кетер і повертає панім униз, тобто очищується до бхіни алеф, і дає ці три світла в клі хохми. І це – захар, який є бхіною ВАК хохми, і некева, яка є бхіною світла біни й рівень бхіни алеф, який є світлом хесед, що включає сім нижніх сфірот. Тобто повністю так само, як пояснено щодо утворення ЗОН клі біни в парцуфі АБ. І вся відмінність, вона в тому, що тут спустилися ступені, і всі бхінот світла в клі біни де-АБ існують тут у клі хохми, а клі біни взаємно включається тут у клі хохми. Проте таки залишилися в біні решімот ЗОН з часів, коли вона була в парцуфі АБ перед другим відходом, але вони не проявляються, оскільки властивостями подібні ЗОН, що в клі хохми.

І також той зівуґ, що був у ЗОН клі біни, що в парцуфі АБ, що народили одну гей, яка спустилася зі світлом семи нижніх сфірот, аж поки прийшла до єсоду й малхут, коли вав, що в ній, взяла собі єсод, а далет, що в ній, взяла малхут. Так буквально ввійшли в зівуґ тут, у парцуфі біни, ЗОН, що в клі хохми, і народили також одну гей, яка спустилася з ЗАТ, від клі до клі, аж поки прийшла до келім єсоду й малхут, коли вав, що в ній, взяла собі єсод, а далет, що в ній, взяла малхут.

І ось, з’ясувалися чотири захари й чотири некеви, що в келім десяти сфірот нового парцуфа, що тут, з рівня біни. Бо захар клі кетера, він є бхіною ВАК де-хохма, а некева кетера є рівнем біни. І захар і некева, що в клі хохми, вони також ВАК хохми для захара, і рівень біни для некеви. І попри те, що в кожному місці враховуються породження бхіни ВАК по відношенню до тих, хто породив їх, усе одно тут світло захару кетера велике й потужне, а те, що називають його ВАК де-хохма, це через ахораїм світла хохми, що в рош, які панують над ним, щоб передавав лише ВАК. І тому його породження вважається також як ВАК, як і він, тому що він приходить у клі хохми, в якого немає ніяких ахораїм. І також некева вважається рівнем біни, як нуква кетера, яка її породила, тому що є в неї в клі хохми також решімо рівня біни, яке залишилося там з часів поширення АБ, що поєднується з цією некевою, і тому й вона досягає рівень біни. І з’ясувалося, що також і в ЗОН клі хохми є клі ВАК де-хохма в захара, і рівень біни в некеви, подібно до ЗОН кетера.

А ЗОН клі біни: уже з’ясувалося, що вони є тими решімо, що залишилися з часів попереднього поширення АБ. І вони з’єднуються з захаром і некевою клі хохми, оскільки властивості їхні близькі одне до одного.

А ЗОН де-ЗАТ: захар, що в них, він є світлом хеседу, який утворився завдяки ЗОН клі кетера після їхнього очищення до бхіни алеф, як сказано. А некева, що в ЗАТ, вона є тією гей, що утворилася завдяки ЗОН, що в клі хохми. І ця гей також поділилася на ЗОН, тобто на вав і далет, де вав облачається в клі єсоду, а далет у клі малхут. І вони є малими ЗОН, що в ЗАТ.

І ось ти знаходиш, що всі шляхи утворення, які були при другому поширенні, що зветься АБ де-АК, були також у парцуфі біни де-АК лише при спуску одного ступеня: бо ЗОН хохми де-АБ піднялися в парцуф біни до ЗОН кетера. А ЗОН біни де-АБ піднялися тут у ЗОН хохми. І так світло зеїр анпіну, який утворено в парцуфі АБ з клі хохми, - тут утворено з клі кетера. І також «гей», що утворена з клі біни в парцуфі АБ, утворена тут з клі хохми, - і так далі, тим же способом. І все це походить від сили загального спуску, який був тут, коли хохма залишилася в рош, а в ґуф прийшло й поширилося тільки світло біни. І виходить, що світло біни облачилося в клі кетера, а світло зеїр анпіну прийшло в клі хохми, тобто після того, як очистилися ЗОН кетера до бхіни алеф, а світло малхут до клі біни, бо та гей, що утворилася з хохми, прийшла в клі біни, і звідти поширилися в ЗАТ, як написано.

А тепер з’ясуємо порядок «маті» і «ло-маті», який ведеться в парцуфі біни де-АК, що зветься також парцуфом САҐ де-АК. А феномен «маті» і «ло маті» є завжди постійним у цьому парцуфі. І ось, вже пояснили ми вище порядок першого поширення цього парцуфа. І з’ясувалося там, що коли поширився рівень біни до парцуфа, і «маті» світло біни в клі кетера, ось тоді прийшло світло в усі келім під владою ВАК, що в парцуфі. Згідно з тим впливом, що відбувся під час другого поширення перед його відходом, бо вони – келім, які прийшли в цей парцуф біни, і тому прийшло світло в ті три келім ахораїм, що в рош-тох-соф, що в ЗАТ, і це – ґвура, нецах, єсод. І світіння їхнє продовжувалося до того, що очистилися ЗОН клі кетера до бхіни алеф, і ці ЗОН піднялися до свого кореня. І тоді – «маті» у хохмі й біні, тобто в ЗОН, що в хохмі й біні, які є бхіною ВАК хохми для захара й рівень біни для некеви. І тоді прийшло світіння ҐАР у парцуф, і «маті» у всіх келім де-панім, які є в рош-тох-соф, що в ЗАТ, якими є хесед, тіферет, год, і світло далет у малхут.

І не слід утруднюватися в тому, що оскільки «ло маті» у хохмі, перш ніж очистилося клі кетера до бхіни алеф, і тоді обернулися його панім і дало світло хесед для клі хохми, якщо так, також і ЗОН хохми повинні були б зменшитися до бхіни алеф. А справа в тому, що клі кетера дало ЗОН для клі хохми в плані світіння, перш ніж очистилося до бхіни алеф (так, як описував рав щодо захара клі біни, що утворений від клі хохми в час другого поширення). Що тільки після того, як спустилися ЗОН до клі хохми, очистилося клі кетера й опустило бхіну алеф, тобто світло хесед, у клі хохми. І ось, є тепер у цьому клі три світла, якими є: захар у ВАК де-хохма, і нуква в рівні біни, і світло хесед, яке є світлом зеїр анпіну. Також знаєш ти, що ЗОН хохми ввійшли в зівуґ і породили гей, яка є бхіною, що зветься некева світла хесед, яка прийшла в клі біни. І тоді ЗОН хохми й біни очистилися з рівня бхіни бет до бхіни алеф, і повернули свої панім униз, як сказано вище про друге поширення, і дали світло хеседу з цією «гей» для клі хеседу, і тоді піднялася ґвура до клі хеседу, і клі ґвури звернуло свої панім униз і віддало свій залишок зі світінням ҐАР для тіферет. І тоді – «ло маті» у нецаху, бо піднявся до тіферет і повернув панім униз. І дав свій залишок году зі світінням ҐАР, і тоді – «ло маті» в єсоді, бо піднявся в ґод, і тоді повернув єсод свої панім і віддав свій залишок у малхут, тобто далет з гей, усе як пояснено вище.

Також слід тобі пам’ятати те, що написав рав вище, що келім світили одне одному перш ніж повернули свої панім для віддання світел, тому що всі вони однакові за рівнем. Тобто, дали гей, що народилася від зівуґу ЗОН, одне одному, перед тим, як повернули свої панім, і тільки біна не могла віддати гей хеседу перш ніж звернула свої панім, тому що є різниця в рівнях між біною й клі хеседу, бо це – ҐАР, а це – ВАК, і зовсім інше - між самими келім де-ЗАТ, рівні яких однакові. І тому після того, як прийшла «гей» у клі хеседу, тоді клі хеседу віддало її клі ґвури, до того, як повернула панім униз. Тому після того, як повернула панім свої вниз, віддала цю гей разом зі своїм залишком у клі тіферет. І також клі тіферет дало цю «гей» для клі нецаху, перш ніж повернуло свої панім униз, а після того, як клі нецаху повернуло свої панім униз, передає цю гей разом зі своїм залишком для клі году, і далі тим же порядком. Клі ґоду дало «гей» у клі єсоду, перш ніж повернуло свої панім униз, а потім, коли повернуло панім униз, дало далет від тієї гей у клі малхут.

І ти вже знаєш дві ті речі, які є в справі звернення панім униз. Перше це з боку клі, що відвертає місце своєї віддачі від світіння ВАК до світіння ҐАР, або навпаки. А друге це стосується екрана, величина авіюту, що в ньому, це панім, а зменшення авіюту – це відвертання панім. І ось, у всіх келім зеїр анпіну, рівень яких однаковий, від бхіни алеф, - звернення панім їхнє стосується лише келім, але екран не очищується в час звернення панім. Окрім звернення панім в єсоді, бо тоді вже очистився екран бхіни алеф до рівня малхут, так, що після того, як прийшло світло «далет» до малхут, також і малхут очистилася, і весь авіют припинився в екрані. І тоді скасовується зівуґ і відходить усе світло з парцуфа, і тоді піднімаються всі світла як МАН до клі кетера, до ЗОН кетера, що там, і тоді їхній екран знову набуває авіюту до рівня бет, і знову входить у зівуґ з вищим світлом, і притягує знову рівень біни, як і спочатку. І є «маті» світло біни в клі де-кетер, і «маті» також у ґвурі, нецаху і єсоді, і «ло маті» у хохмі, біні, хеседі, тіферет, годі й малхут.

Слідом за цим знову очищається екран бхіни ЗОН кетера, і тоді «маті» у хохмі й біні, і хеседі й тіферет, і в годі, і в малхут. І «ло маті» у кетері, ґвурі, нецаху і єсоді. І оскільки «маті» у малхут, тоді припиняється зівуґ і відходять світла, і піднімають у клі кетера у вигляді МАН, до ЗОН, які там, і знову притягується рівень біни до кетера, і повертається й «маті» у кетері, ґвурі, нецаху, єсоді, і «ло маті» у хохмі, біні, хеседі, тіферет, годі й малхут, і повторюється знову, як і на початку. Бо так світла цикрулюють у цьому парцуфі постійно: часом вони в кетері-ґвурі-нецаху-єсоді, а часом у хохмі-біні-хеседі-тіферет-годі-малхут, як полум’я свічки, що коливається туди й сюди.

А сенс цього той, що екран бхіни бет, він є екраном слабким, тому що він в ахораїм біни до хохми, і черпає звідти свою силу. І вже відомо тобі, що ахораїм біни щодо хохми, це коріниться ще в біні прямого світла, коли вона повертає свої ахораїм до хохми й притягує хасадим з кетера, за принципом букв юд і нун, що в букві цаді, які відвернуті одна від одної. І тому вживлено в біну прагнення до хасадим і обирати більше світло хасадим, ніж світло хохма, за суттю написаного «бо бажає хеседу Він», як сказано у рава. І тому після того, як зроблено зівуґ на екран бхіни бет, і світло поширюється до парцуфа, і вже є в біні світло хасадим в повні, тоді тільки ослаблюється екран і очищується, тому що також і ахораїм де-Іма до хохми скасовується. Тобто, хоч вона й віддає перевагу світлу хасадим перед світлом хохма, то це тільки в час, коли є потреба у світлі хасадим, але після того, коли вже є світло хасадим у достатку, вона  повертає себе назад до світла хохма, і скасовує свої ахораїм, і само собою, також і екран, що спирається на ці ахораїм, також і він очищується. І за порядком ступенів, аж поки не очиститься до бхіни кетер – і тоді припиняється зівуґ і відходять світла з парцуфа, і їхні решімот піднімаються в клі кетера, коли вони включені в екран, що очистився. І ось тоді знову відчуває біна нестачу світла хасадим, і повертає свої ахораїм до хохми, на своє місце, і тоді знову екран набуває авіюту бхіни бет, що там, від сили ахораїм біни, і знову починається зівуґ і притягує рівень бхіни бет, і повертається повня світла хасадим у парцуф. І тоді знову біна скасовує свої ахораїм до хохми, і знову екран очищується до того, що чистішає весь, і знову припиняється світло хасадим, і знову піднімаються решімот, що прагнуть, як МАН до клі кетера, і знову відчуває нестачу хасадим, і повертає ахораїм свої до хохми, і тоді повертається екран і збільшується його авіют до бхіни бет, і здійснює зівуґ з вищим світлом, і так повторюється знов і знов, як полум’я, що коливається туди й сюди.

І ось, з’ясувалося, як «маті» і «ло маті», що в цьому парцуфі є постійним і завжди існує. І коли «маті» рівня бхіни бет у клі кетера, то «маті» також у ґвурі, нецаху, єсоді, які є світлом хасадим без світіння ҐАР. Але це з великим світлом, оскільки притягуються з клі кетера, через що біна скасовує свої ахораїм, і екран очищується. І тоді «маті» у хохмі й біні, і приходить світіння ҐАР у парцуф. І «маті» також у келім де-панім ЗАТ, якими є хесед, тіферет, год, аж до «маті» у малхут, коли вже припиняється авіют екрана, і припинився зівуґ, і піднімається екран з решімот світел до клі кетера, через подібність властивостей, як відомо. І тоді відчуває біна нестачу хасадим, і знову повертає свої ахораїм до хохми, як і на початку, і знову набуває екран авіюту до бхіни бет, і входить у зівуґ з вищим світлом, і «маті» знову рівень світла біни в клі кетера. І знову «маті» у кетері-ґвурі-нецаху-єсоді, а «ло маті» в хохмі-біні-хеседі-тіферет-годі-малхут, і повторюється знову, як описано вище.

 (Див. додаткові питання: 83-89, 100, 104-106, 110, 139, 152, 162, 166, 167, 173, 177, 192-200)

48) А отже, тепер декілька характеристик: адже завжди прагнуло нижнє світло приліпитися до вищого, і коли є «маті» в єсоді, тоді «ло маті» у малхут, і тоді світло малхут піднімається там у єсод, оскільки є прагнення. І так у решті сфірот, крім хеседу з біною, бо коли є «ло маті» у біні, тоді є «ло маті» у хеседі, через дві відстані, і коли є «маті» у біні, тоді є також «маті» у хеседі, тому що не дорівнює світло хеседу всьому світлу біни. Проте в ту єдину мить, коли спускається біна на своє місце, знаходить вона на своєму місці хесед, і в ту ж мить спускається хесед на своє місце. І це є поняттям, що ВАК, вони самі по собі є одним ступенем, і не можуть злитися з біною, яка належить до ҐАР. Також і поняття «маті» і «ло маті» у ҐАР має інший сенс, бо якщо це «маті» у кетері, тоді вони обидві, хохма й біна, піднімаються вгору, у кетер. І з цієї причини називаються ҐАР важливими, як єдине. А коли «ло маті» у кетері, тоді існує «маті» у хохмі. І бажаним було б, щоб залишилася там біна й було б «ло маті» в біні, і лише через те, що «бажає милості Він», то існує «маті» також і в біні.

49) Також знай, що міра часу, коли світло у сфірі – «ло маті», це лише одна мить, і це є сенсом слів «бо на одну мить гнів Його…». Адже видалення світла, коли воно «ло маті», було через гнів, і також через нижніх, в яких немає сил. Але тривалість стану «маті», що є поверненням світла вниз, щоб оживляти світи, цьому немає міри, бо які діяння нижніх, таким воно й буде. І це - «…життя – у благоволінні Його», згідно з бажанням, яке буде тоді, бажає сказати: які діяння людей, так триватиме й час їхнього життя. Проте вище ми пояснювали, що перший відхід світел, був для того, щоб утворити клі. І ось, коли повернулися світла вдруге, у другому поширенні, тоді почали келім знову анулюватися, як і вперше, тому необхідно було, щоб залишилося світло, перше серед усіх, яким є світло кетера, угорі, і не входило б у ці келім. І прийшли б тільки дев’ять світел, самі, у такому порядку: світло хохми в клі кетера й світло біни в клі хохми й так далі, у тому ж порядку, поки не станеться, що світло малхут входить у клі єсод. І тепер, після того, як не повернулося в клі те світло, яке стосується його і яке колись пішло з нього, а прийшло до нього інше світло замість того, менше за нього, тому залишилися келім у вигляді келім, і не стали знову світлами, як були спочатку. І ось, коли почали світла входити в келім, то ввійшли дев’ять світел у кетер, і це називається «маті» у кетері. А потім відійшло світло, що належить кетеру, яке є світлом хохма, і це називається «ло маті». І не слід продовжувати про це, бо вже докладно описано вище про категорії «маті» і «ло маті», в достатній мірі. А проте, сенс того, чому зараз увійшли всі дев’ять світел разом у клі кетер, адже зовсім інакше було в першому поширенні, бо там увійшли один в один. Так, що ввійшло світло малхут у клі кетера, а потім відштовхнуто було це світло нижче, у місце хохми, а потім увійшло світло єсоду в кетер, і далі тим же порядком, аж поки не ввійшли всі десять світел за кількістю десяти келім. І сенс цього зрозумілий зі сказаного вище, що спочатку, коли було з ними світло кетера, також і всі світили згідно з ним, тому не було сили в жодному клі з них отримати в себе більше, ніж одне світло. Але тепер, коли світло кетера не входить у клі, і залишається вгорі, і повертає свої ахораїм униз, як ми це опишемо, тому нині є сила ввійти усім світлам разом в одне клі. Оскільки всі дев’ять світел, що входять нині в кетер, вони менші за перше світло кетера, і є сила прийняти їх, і також, коли ввійшли всі вісім світел у клі хохми, є в неї сила прийняти їх, бо всі вони менші за світло хохми, і так само й у всіх.

Ор пнімі

Міра часу, коли світло у сфірі - «ло маті», це лише одна мить. Тобто, міра часу відходу світла з усього парцуфа – це мить, а отже, час підйому світел у вигляді МАН у клі кетер, у ЗОН, що там, бо тоді немає зівуґу в парцуфі, тому що екран очистився від усього свого авіюту, і тому вважається як час гніву. І говорить нам цим, що справа «маті» і «ло маті», що в парцуфі, воно переходить туди й сюди безперервно. Оскільки в ту мить, коли «ло маті» у малхут, відразу піднімаються світла в ЗОН кетера, і ахораїм біни відразу повертаються на свої місця, і повертається авіют бхіни бет, і відразу «маті» світло рівня біни в кетері. Так, що вся справа ця подібна до того, як полум’я коливається туди й сюди. Бо темрява, що утворюється в парцуфі під час підйому світел у МАН і до того, як робиться зівуґ, це дуже короткий термін.

через гнів, і також через нижніх, в яких немає сил… щоб утворити клі. Усі ці три причини є однією річчю, і це те, що сказали мудреці, що спочатку виникло в думці створити світ властивістю суду (дін), побачив, що світ не існуватиме, і упередив властивістю милосердя, і поєднав з властивістю дін». Означає це, що коренем властивості суду є бхіна далет, і вона є тим, що утворилося спочатку, у першому поширенні, бо було там лише одне клі, малхут з авіютом бхіни далет. І це й є сенсом «виникло в думці створити світ властивістю суду». Але побачив, що світ не може існувати, бо немає сил у нижніх отримувати світло через таку важку бхіну, тому сполучив з нею властивість рахамім, що є біною, яка називається в усіх текстах властивістю милосердя, як відомо. І на це вказали в Зоар, у розділі «Рут», написаним: «І пішли вони обидві», і вони – це дві букви гей імені АВАЯ, у взаємовключенні, як одна. І це як пояснено, що перша гей імені АВАЯ є біною, а остання гей імені АВАЯ, вона є малхут, і заради виправлення світу поєдналися вони разом, тобто властивість рахамім з властивістю дін.

І ось, це сполучення не сталося воднораз, а потроху, за порядком спуску парцуфів і ступенів, і вся ця діяльність відбулася завдяки відходу світел, бо в час першого відходу вже почав екран бхіни далет включатися в дев’ять перших сфірот своїм підйомом зі ступеня на ступінь, до свого приходу до створювача. І також там зникає сила обмеження, що в екрані, бо бхіна далет не залишила решімо для залучення світел. І оскільки це стало коренем для поділу ступеня на захара й некеву, бо до другого поширення повернулося лише половина решімо бхіни далет, тобто решімо де-ітлабшут. І воно стало захаром клі кетера другого поширення, і визначається, проте, як половина справи, тому що бракує притягнення світел, і тому почало потребувати рівня бхіни ґімель, щоб доповнив його в плані притягнення. І зрозумій це, що з цього поширюється принцип, за яким у нижніх світах захар без некеви (чоловік без дружини) є «половиною тіла». І ось, ЗОН клі того кетера, вони є початком сполучення властивостей рахамім і дін, бо бхіна ґімель визначається як рахамім по відношенню до бхіни далет. І ця річ проявляється там в усіх чотирьох парах захара й некеви, що в тому другому поширенні. А після цього, у другому поширенні, зникає також решімо притягнення бхіни ґімель, і залишається тільки бхіна бет, хоч захар бхіни ґімель з боку ітлабшуту є спільним з ним у клі кетера. І ця спільність продовжується також і тут, у всіх чотирьох парах захара й некеви, що в цьому парцуфі біни. Проте поки що міг закінчитися лише до виходу біни назовні з ҐАР, і приходу до рівня ВАК. І це уготовано завдяки «маті» і «ло маті», що міняються між собою в цьому парцуфі біни. І тоді утворюється світ Некудім, де вже вийшла біна з бхіни ҐАР у бхіну ВАК, але там сталося розбиття келім, і завершується це у світі виправлення, у світі Ацилут, де утворилося сполучення властивості милосердя з властивістю суду в усій повноті, як написано у відповідному місці.

І ось, ти бачиш, як «маті» і «ло маті», що в цьому парцуфі, є джерелом поєднання властивості милосердя з судом. І це те, що він каже, що відхід світла, що постійно видозмінюється з причини «маті» і «ло маті», це – «через гнів», тобто через силу суду, яка є в бхіні далет, і світ не встоїть перед ним, за словами мудреців. І це через нижніх, які не мають сили, а отже - те ж саме, тобто світ не може встояти в ньому, і це «для того, щоб утворити клі», тобто сутність (тут – світло) зможе облачитися в нього, так, що не буде більше очищення й відходу світел. Це відбувається тільки при повному сполученні властивості милосердя й суду разом, і не раніше. Бо до того моменту світла увесь час будуть відходити в кожному парцуфі, і келім не будуть відповідати своєму призначенню. І це те, що він каже, - «для того, щоб утворити клі». Отже, всі ці три причини, про які говорить рав, є одним і тим самим.

Які діяння людей, так триватиме й час їхнього життя. І зрозумій, що не йдеться тут про порядок утворення парцуфів згори вниз, бо поки що немає тут людей, щоб змогли псувати чи виправляти. А йдеться про цей час, після чотирьох світів, як їм належить, тоді можуть діяння нижніх подовжити життя вищих у цьому парцуфі, або, боронь боже, скоротити. І це те, що добрі діяння продовжують примноження вищого блага, і відомо, що все поновлення цього блага повинно притягуватися від Нескінченності, так, що якщо людина спричинює своїми діяннями поновлення вищого блага, воно притягується з Нескінченності й проходить через світ скорочення, і звідти до першого парцуфа де-АК, а звідти до другого парцуфа де-АК, а звідти до цього третього парцуфа, в якому впроваджено явище «маті» і «ло маті», а звідси до решти ступенів у чотирьох світів АБЄА, і приходить у цей світ для отримання людиною.

І тому, якщо діяння в усій своїй досконалості, виходить, що коли світло проходить у цьому парцуфі біни, і воно видозмінюється там на шляхах «маті» і «ло маті», тоді той ступінь, до якого належить світло, коли приходить час «маті» на тому ступені, не переходить звідти швидко, а подовжується для нього час, і цим світло розширює час отримання також коли приходить до людини в цьому світі, і це зветься, що життя людини подовжується. Проте якщо дія дефектна, тоді виходить, що світло там має дуже короткий кругообіг, бо коли «маті» світло на рівні, що належить йому, не подовжує час, а відразу приходить до стану «ло маті», це спричинює те, що коли приходить світло в цей світ до людини, може утриматися в ній лише дуже короткий термін. І це й є суттю того, що «грішники, дні їхні короткі й сповнені вони гніву», і зрозумій це. Однак, потрібно розуміти тут поняття часу в духовному, яке з’ясовано у «Внутрішньому спогляданні» в частині першій, у кінці.

(Див. додатково питання 130)

50) І ось, коли почали знову світла входити, ввійшло світло хохма в кетер, і тоді світло кетера, що в ньому, яке залишилося в час відходу, бо клі не завершується аж поки не віддалиться від нього світло трьох ступенів, і це не належить до ҐАР. Тоді входить світло кетера, що залишилося там у світлі хохми, що входить тепер і облачається в нього, і робиться для нього нешамою, тому що воно – світло кетера, і зробилося захаром, а хохма навколо нього стає нуквою. І тоді світло більш добірне облачається в хохму, а те, що потьмяніло трохи через віддалення світел звідти, залишиться категорією клі, з двох причин: по-перше, через віддалення світла звідти, яке привело до спричиненої темноти. І ще, бо навіть обране, що в ньому, видаляється й облачається в світло хохми, що входить туди. І тоді робиться гіршим перше світло, що залишилося від кетера, і робиться клі для кетера, бо світло хохма роз’єднує їх. Так, що навпаки, прихід світел при їхньому теперішньому поширенні, це спричинює в цих ҐАР утворення клі, а не в час їхнього відходу утворилися келім. І ще одна причина: адже коли світло бхіни кетер залишилося вгорі, бо ніколи не входить більше в ці келім, а тільки залишається в кінці десяти коренів світел угорі, і повертає свої ахораїм униз, тому світла нині менші ніж спочатку, і навіть у час відходу. Так само й в другому клі хохми, в яке входить світло біни, і тоді світло хохми облачається в нього, а те світло, що залишилося, тьмяниться й робиться воно клі через своє віддалення, хоч це й не абсолютне віддалення. І отже, тепер є захар і некева разом у кетері, і захар, і некева в хохмі. Виходить, що ніколи кетер і хохма не скасовують свою дійсність, стати зі зхарім – некевот, адже їхні світла залишаються на своїх місцях, попри те, що не завершені, як спочатку, а навпаки, решта світел, які прийшли нині, додаються до них, і робляться некевот для них.

Ор пнімі

Трьох ступенів, і це не належить до ҐАР. Уже з’ясувалося це в «Ор пнімі» вище, до слів рава, що дві умови мають бути для довершення клі: перша, це доповнення половини зовнішньої стінки, що є бхіною отримання навколишнього світла. Бо через те, що не існує світла, в якому не було б внутрішнього й зовнішнього, тому також не існує й клі, щоб не було в ньому внутрішнього клі й клі зовнішнього, щоб було здатне прийняти два види світла. І тому називає їх рав двома половинами стінки (вище, ч. 4, гл. 5, п. 5), тому що це є обов’язковою умовою для стінки клі, тобто для підготовки клі, щоб було гідним для отримання якогось світла всередину. І це умова перша. А друга умова, це те, щоб було колись порожнім від світла, і навіть від навколишнього світла, бо відхід світла перетворює його на клі.

І тому при першому поширенні виникли келім лише для ЗАТ, і це – ЗОН. Тому що малхут, яка досягла внутрішніх НАРАНХАЙ у повноті, у час поширення, отже тепер, при  підйомі її до зеїр анпіну, досягла першого навколишнього світла, а при підйомі її в біну досягла другого навколишнього світла, а коли піднялася в хохму, не отримала більше ніякого світла, за словами рава (ч. 4, гл. 6, п. 15). І тому, коли приходить до хохми, яка віддалилася тоді трьома ступенями від її клі, якими є хохма, біна, зеїр анпін, тоді довершилися обидві вказані умови. Адже досягла вже зовнішню половину стінки для отримання двох навколишніх. І не отримує більше ніякого світла, і тому завершується її клі. Проте, зеїр анпін не завершується до свого приходу до створювача, тому що в час підйому зеїр анпіну до кетера, він отримує там ще й друге навколишнє світло, і тому немає більше повного відходу світла від його клі, а потім, коли відходить також від кетера, і приходить до створювача, тоді темнішає його клі й завершується.

Проте, ҐАР, які є КАХАБ, не отримали там, у першому поширенні, ніяких навколишніх світел, також і світло щодо них не припиняється повністю, бо навіть біна, коли приходить до кетера, поки що отримує там свою внутрішню єхиду. І тому їм бракує двох умов, і тому не утворилися келім для ҐАР при тому першому поширенні.

Більш добірне облачається в хохму, а те, що потьмяніло трохи через віддалення світел звідти, це залишиться категорією клі. Це означає, що решімо складається зі світла й клі, як сукупність світла, від якого залишилося. І вже відомі тобі слова рава вище (ч. 4, гл. 6, п. 2), що в першому поширенні, перш ніж видалилося, були світла змішані з келім, і немає там жодного прояву клі, і тому також і решімот, що залишилися там від тих світел, були також перемішані зі світлом і клі разом (див. в ч. 4, у «Внутрішньому спогляданні», п. 48), а тим більше келім де-ҐАР, де навіть самі келім не вважаються ще келім.

І тому нині, коли повернулися світла в другому поширенні, і прийшли захар і некева в клі кетер, коли захар є решімо від світла кетера першого поширення, тоді поділяється решімо на дві бхіни, світло й клі, що в ньому. І обране з них, тобто світло, воно робиться світлом захара клі кетера, а гірший, що в ньому, є категорією клі, яке було змішане з ним, відділяється від нього через світло хохми, що облачилося також у те клі кетера. І оскільки світло хохми одягається в клі решімо, виходить, що хохма робиться перепоною між світлом решімо і його клі, і тоді темнішає те клі й завершується в ньому властивість клі, за словами рава.

При їхньому теперішньому поширенні, це спричинює в цих ҐАР утворення клі. Тому що світло хохми, що облачилося в клі кетера, відокремлює світло й клі решімо, і цим послабилося решімо також і першого поширення. І доки решімо цілісне, доти зміцнюється клі від решімо, що в ньому, і навіть після того, як віддалиться світло від нього на три ступені. Проте тепер також і решімо послаблюється, після того, як віднято від нього клі, що в ньому. І також досягає цим половину зовнішньої стінки, бо клі складається також і з бхіни ґімель, через те, що вона облачає світло хохма, яке є бхіною ґімель, і є зовнішньою для бхіни далет. І в такий спосіб клі хохми першого поширення, в яке облачилося нині світло біни, воно осягає завдяки йому зовнішню половину стінки, бо світло біни є бхіною бет, яка є хіцоніютом для клі хохми, а вона – бхіна ґімель. І таким же чином клі біни першого поширення, в яке облачилося світло зеїр анпіну, досягає завдяки йому зовнішню половину її стінки, тому що світло зеїр анпіну, воно є бхіною алеф, яка є хіцоніютом бхіни бет. Отже, келім де-ҐАР утворилося завдяки нинішньому другому поширенню, а суть поширення спричинює для них перетворення на келім.

І ось, рав повідомляє тут три причини завершення келім де-ҐАР. По-перше, через вихід і віддалення добірного світла решімо від світла грубого й з великим авіютом, що в ньому. І тому стало грубе світло решімо завершеним клі. По-друге, через прихід нового світла хохми, що облачається в те грубе світло решімо, що входить посередині й стає перепоною між добірним світлом решімо й грубим світлом решімо, і цим робиться грубе світло завершеним клі. По-третє, з причини ахораїм світла кетер, що залишається стояти в рош, і не повертається поширитися в ґуфі при цьому другому поширенні. Ці ахораїм зменшують світло ҐАР ще більше, ніж те, яким воно було в час його відходу. І тому воно затемнює келім більше, ніж відстань у три ступені. І тому перетворилися на келім, у час виникнення ахораїм кетера під малхут де-рош.

Захар і некева разом у кетері, і захар й некева в хохмі. Решімо кетера першого поширення робиться захаром кетера, а решімо хохми першого поширення робиться захаром хохми. І світло хохми другого поширення, що приходить знову, робиться некевою кетера, а світло біни другого поширення стає некевою клі хохми.

(Див. додатково питання 50, 118, 119, 131-134)

51) Те ж саме відбувається й у біні, тільки є в ній відмінність, і полягає вона в тому, що залишається в ній невеличке світло біни в час відходу, а тепер входить у неї світло хеседу. І ось, хесед є сином біни, як відомо, і не може бути, щоб він був захаром, а світло самої біни – некевою до нього. І якщо, скажімо, світло біни буде захаром, а світло хеседу буде некевою, також і це не може статись. І тому потрібне те повернення панім бе-панім, як ми пояснювали вище, що хохма повертає свої панім униз, коли дають їй вісім світел. І тоді входять у зівуґ там, на своєму місці, захар і некева хохми, і утворюють завдяки своєму зівуґу одне світло, що зветься юд, і тоді дається вниз, при поверненні своїх панім до біни. І тоді те юд облачається у світло біни, як і інші, і робиться юд захаром, а біна нуквою. А потім, коли дані сім світел у клі біни, тоді дається в неї світло хеседу, і залишається в ній світло хеседу завжди, у ролі МАН.

Ор пнімі

Що світло біни буде захаром, а світло хеседу буде некевою, також і це не може статись. Тому що десять сфірот визначаються як двоє зхарім, якими є хохма й зеїр анпін, і як двоє некевот, якими є біна й малхут. Захар означає поширення світла, а некева означає отримання світла. Ознакою цього є те, що в захара панім униз, віддавати нижнім, а в некеви панім вгору, отримувати. І ці взаємовідносини вкорінилися ще в десяти сфірот прямого світла, бо кетер прямого світла є коренем, і перше поширення від кореня - це світло хохми, а друге поширення - це світло хасадим, тобто зеїр анпін, і вони обидва – зхарім. Біна ж є некевою хохми, а малхут є некевою зеїр анпіну, і це те, що каже рав, - «не можна сказати, що світло біни буде захаром, а світло хеседу буде некевою». Тому що природа світел, з самого їхнього кореня, є взаємозворотною, коли світло хеседу є захаром, тобто світлом зеїр анпіну, а світло біни є некевою, як пояснено.

Що хохма повертає свої панім униз. Це питання вже з’ясувалося вище.

Завдяки своєму зівуґу одне світло, що зветься юд. І попри те, що цей захар, що виникає з зівуґу хохми й біни, визначається як їхній ВАК, тому що кожне породження вважається, як ВАК по відношенню до тих, хто його породив. Проте, оскільки він є ВАК хохми, яка є юд, визначається щодо самого себе також як юд. Проте справжні ВАК завжди називаються вав.

Юд облачається у світло біни. Тобто, у решімо, яке залишається в клі біни з часу першого поширення, після того, як відійшло звідти світло біни. Бо всі світла залишили там решімот в їхніх келім, у час відходу згідно зі словами рава (ч. 4, гл. 2, п. 2), і те решімо, що в клі біни стало некевою для згаданого юд.

(Див. додатково питання 124, 125, 168, 169, 173, 180, 181, 184)

52) І попри те, що це світло біни, воно – від перших світел, що залишилися там, і ця юд, в яку прийшло з зівуґу де-ЗОН, що в хохмі, вона є новою, а якщо так, як стане біна, яка є коренем, некевою для цього нового світла від хохми? А відповідь така, що вже з’ясували ми, що це світло біни не є великим світлом, тому що є три відстані між ним і самим світлом, хоч вони й не є повні відстані. І зовсім інше - у хохмі, що вгорі. І ще: це світло біни залишилося тут у час відходу, не мало наміру світити, але вища нуква, що в хохмі, прийшла в час поширення, і намір її – світити. Тому син, який виходить з-проміж них обох, може бути більш внутрішнім, ніж ця біна, і тим більше ніж хесед, що в ній зараз, попри те, що й він сам прийшов від поширення, але разом з цим він є трьома ступенями нижче від хохми.

Ор пнімі

Це світло біни, воно – від перших світел, що залишилися там: тобто, воно залишилося від світел першого поширення де-АК, як сказано в суміжному тексті.

(Див. додатково питання 3, 172, 174)

53) Підсумуємо. У верхнього кетера є ім’я юд-гей, і це – ЗОН, кетер і хохма. І в хохмі є ЗОН, і це інше ім’я юд-гей, і це хохма і біна. А біна - це інше ім’я юд-гей, тобто ЗОН, і це хохма, що поновлюється від вищого зівуґу, що в ЗОН, які в хохмі. І це юд, а біна є некевою щодо нього, і вона є буквою гей, отже, ім’я юд-гей також тут, і ще є в ній світло хесед, що є бхіною «син». Також кожен з цих ҐАР називається буквою юд,  у повному написанні: юд-вав-далет, бо в кетері є ЗОН, - юд-вав, а саме клі - це далет з цього юд-вав-далет. Також хохма – є в ній юд, і це – юд-вав ЗОН, а далет - це клі. Однак, біна називається юд-вав-далет у плані трьох світел, що в ній, і порядок їхній: юд-далет-вав, і вони є: хохма-біна-хесед, але клі не згадується при цьому. Також і інший сенс: чому крапля юд з зівуґу хохми є чоловіком цієї нижньої біни, - це тому, що коли роблять зівуґ ЗОН, що в хохмі, вони виводять цю краплю не з неї самої, а згори, тобто від кетера, тому її сила більша, ніж світло нижньої біни.

Ор пнімі

Біна називається юд-вав-далет у плані трьох світел, що в ній, і порядок їхній: юд-далет-вав. Захар називається юд, на ім’я хохми, тому що є її породженням, а некева, яка є біною зі світлом хесед, що в ній, є суттю гей (ה), в якій світло хесед визначається як вав (ו), що в гей, а біна визначається як далет (ד), що облягає вав, і це тому, що вона є ҐАР цієї вав.

54) Проте у решті сфірот не було присутності ЗОН, тому що всі – зхарім, і також тому, що вони є завершеними келім, і світло в них є лише те, що ввійшло щойно, як нове. Виходить, світло ґвури входить у хесед, і так далі, у тому ж порядку, так, що виходить, що світло малхут – у клі єсоду. І тут існує також і перше утруднення: як з захара утворилася некева? Однак, знай, що тому й потрібними були ЗОН, що в біні, аби ввійти в зівуґ й утворити одну гей, поділену надвоє, тобто далет і вав. І буква вав увійшла в клі єсоду за суттю захара малхут, яка там, бо ця буква вав вища на кілька ступенів за світло малхут, що в єсоді, тому вони ЗОН. А потім буква далет спустилася в малхут і вчинила довершення там на її місці, бо в чотирьох бхінот є в них ЗОН, і вони є КАХАБ єсод, і це стосується описаного вище утруднення, яке є в цих чотирьох, і чого немає у інших.

Ор пнімі

Світло малхут – у клі єсоду. Тому що після того, як очистилася бхіна алеф світла год до рівня кетера, тобто того, що притягує лише рівень світла малхут, тоді дано світло для клі єсоду. І це те, що він каже, що світло малхут у клі єсоду.

Вав увійшла в клі єсоду за суттю захара малхут, яка там, бо вища вона. Тому що ця вав, вона з рівня бхіни алеф, а після того, як очистилася біна до рівня бхіни алеф, віддала згадану вище гей разом зі світлом хесед келім де-ВАК. Також і год віддав гей для єсоду у вигляді одного лиш світіння, а не через очищення бхіни алеф. А після того, як год освітив у ньому цю гей, очистився до рівня малхут і віддав цей свій залишок єсоду. Отже, вав з тієї гей, яку взяв єсод, є в неї рівень бхіни алеф, як у зеїр анпіну, і тому вона є захаром клі єсоду для світла рівня малхут, що в ньому, яка є некевою в ньому. І це те, що він каже, що «ця буква вав вища на кілька ступенів за світло малхут, що в єсоді». По-перше, це рівень бхіни алеф, а по-друге, з’являється від зівуґу ЗОН біни, як згадано вище.

 (Див. додатково питання 171, 182, 183)

55) Ось уже ми з’ясували, що є п’ять світел у двох келім. Тому що в келім хохми є ЗОН, і в клі біни є ЗОН, і син, яким є згаданий вище хесед, і ці підйоми залежать від діянь нижніх. Іноді піднімуться всі п’ять світел, а іноді піднімуться лише чотири, а світло хесед, який є сином, залишиться внизу, у клі біни, і ось, пояснили ми вище, що є ЗОН у кожному з цих ҐАР, і називається юд-гей: юд у захарі, гей у нукві. І знай, що всі ці п’ять світел, які піднімаються в кетер, іноді включаються  в нукву, а іноді в захара, а іноді частково в нукву й частково в захара. І знай, що завжди, коли піднімаються лише чотири світла, включаються лише в нукву.

Ор пнімі

У клі біни є ЗОН і син, яким є згаданий вище хесед. Захар - це та юд, що народилася завдяки ЗОН де-клі хохма. А некева, вона решімо, що залишилося в клі біни з часу першого поширення. А син, який там, він є світлом хесед, яке передала хохма в клі біни, після того, як очистилися ЗОН де-хохма до бхіни алеф, як сказано в п. 51.

Ці підйоми залежать від діянь нижніх. Тому що в стані «ло маті» у хохмі й біні, оскільки очистилися до бхіни алеф і зник рівень хохми й біни з парцуфа, тоді піднімаються хохма й біна до кетера і завдяки їхньому підйому до ЗОН кетера, вони спричинюють повернення авіюту бхіни ґімель до екрана ЗОН кетера, і тоді знову входять у зівуґ з вищим світлом, і знову притягують рівень хохми, як і спочатку. І в той же спосіб, у другій стадії поширення, тобто парцуфа біни де-АК, коли «ло маті» у хохмі, біні, хеседі, тіферет, годі, малхут, коли всі світла піднімаються в кетер, до ЗОН, які там, що приводить до повернення авіюту бхіни далет до екрана, що там. І знову утворюється там рівень біни, як і спочатку. І двох цих видів підйому, тобто підйомів другого поширення, що зветься парцуфом хохма де-АК, і підйомів другої стадії постійного поширення при «маті» і «ло маті», званій парцуфом біни де-АК, - їх стосуються слова рава, що перед нами. А його слова, що це залежить від діянь нижніх, це вже пояснено вище.

Іноді піднімуться всі п’ять світел, а іноді піднімуться лише чотири, а світло хесед, який є сином, залишиться внизу, у клі біни. Бо в парцуфі хохми піднімаються тільки чотири світла, якими є: ЗОН клі хохми й ЗОН клі біни. Але світло хесед, що включає в себе всі ЗАТ, не піднімається впродовж усього другого поширення в першій стадії, до завершення всього того поширення. Так, що в усіх цих відходах і входах світел у келім другого поширення в кетер піднялися лише чотири світла, що в хохмі й біні, тому що бхіна бет очистилася й зник її рівень у корені, що в кетері, але бхіна алеф очистилася лише в кінці поширення, при приході світел у єсод і малхут, коли піднімаються в малхут де-рош і завершується те поширення. І тоді починається постійне поширення «маті» і «ло маті», що називається парцуфом біни, і в цьому парцуфі піднімаються п’ять світел, бо тут також і світло хесед, що включає в себе всі ЗАТ, піднімається в кетер, тому що тут постійно ведеться «маті» і «ло маті». Бо щоразу, коли «маті» в малхут, це вже після очищення бхіни алеф, і коли очищується й малхут, піднімаються всі світла в кетер. Так, що кожного разу, коли в малхут «ло маті», піднімаються п’ять світел, якими є ЗОН хохми й біни, і також хеседу, що включає в себе ЗАТ, у кетер. І це те, що він каже, що іноді піднімаються чотири світла, тобто в парцуф хохми, а часом піднімаються п’ять світел, тобто в парцуф біни, як пояснено.

Чотири світла, включаються лише в нукву: тому що відомо тобі, що є в клі кетера захар і нуква, а в парцуфі хохми де-АК, що є другим поширенням, є там двоє келім, одне для захара, і одне для некеви. І тому, коли світла піднімаються в кетер, вони приходять усі, тобто чотири світла, у клі некеви, бо вона приймає їх у себе як МАН, а не як захар, бо всі підйоми в МАН – усі вони тільки до некеви. Проте, коли піднімаються п’ять світел, що може статись тільки - у парцуф біни, де «маті» і «ло маті» є постійними, і кожного разу, коли «ло маті» у малхут, усі світла піднімаються як МАН до кетера, тобто навіть хесед. І оскільки в парцуфі біни немає більше за одне клі захара, так, що навіть нуква облачається в клі захара, як пише рав далі, тому змушені світла підніматися до клі захара, тому що й нуква також там.

(Див. додатково питання 67, 83, 91, 97, 102, 103, 166)

56) І з’ясуємо тепер цей варіант, і скажемо, що перш ніж піднялися ці світла вгору, включитися в кетер, ім’я юд-гей, що в кетері було просте й без наповнення. Але з підйомом цих світел вгору буде там наповнення. І ці три наповнення, вони – або юдін (буквами юд), або геїн (буквами гей), або алефін (буквами алеф). І ось, коли піднімаються тільки чотири світла, вони всі включаються в нукву, яка є гей з імені юд-гей, що в кетері, і тоді наповнення тієї гей, воно – буквою юд, так – гей-юд (הי)

Ор пнімі

Ім’я юд-гей, що в кетері було просте й без наповнення. Тобто, коли очистилися ЗОН кетера від бхіни ґімель, що в них, і припинився там зівуґ, і видалилися рівні ЗОН до своїх коренів, і залишилися лише решімот де-ЗОН у клі кетера, вони визначаються тоді як просте ім’я юд-гей, з відсутністю їхнього наповнення, тобто властивості авіюту, що притягує їхній рівень і наповнює їх їхнім світлом.

Наповнення… або юдін (буквами юд), або геїн (буквами гей), або алефін (буквами алеф). Авіют бхіни ґімель, що притягує рівень хохми, зветься наповненням юдін. І авіют бхіни бет, що притягує рівень біни, званий також наповненням юдін, крім алеф, яке є в його вав. Таке: юд-гей-вав-гей, а з наповненням: юд-вав-далет, гей-юд, вав-алеф-вав, гей-юд. А бхіна зеїр анпін це АВАЯ (юд-гей-вав-гей) з наповненням алефін. А бхіна малхут, це АВАЯ з наповненням геїн.

Чотири світла, вони всі включаються в нукву, яка є гей імені юд-гей. Це означає, що клі нукви - це гей від юд-гей, тому що тільки келім називаються буквами, а не самі світла. І пам’ятай це. Як сказано в словах рава (ч. 4, гл. 3, п. 12).

Наповнення тієї гей, воно – буквою юд, так – гей-юд (הי). Адже авіют бхіни ґімель називається юд, як відомо. І з’ясувалося вище, що через підйом захара хохми, який є від авіюту бхіни ґімель, нуква де-кетер знову отримує у свій екран цей авіют бхіни ґімель. І виходить, що гей, яка є нуквою кетера, наповнюється буквою юд.

(Див. додатково питання 6, 12, 21, 29, 43, 90, 92-95)

57) А справа в тому, що чотири світла, коли піднімаються в нукву, тоді три нижніх скасовуються в першому, бо завжди світло хохми анулює інші, і тоді всі троє скасовуються в букві юд, яка є хохмою, тому наповнення цієї гей, воно буквою юд.

Ор пнімі

Світло хохми анулює інші, і тоді всі троє скасовуються в букві юд: тобто, рівень хохми включає в себе інші рівні, ніжчі за нього. Як каже рав: «Бо велике правило є в нас, що вищий є більшим за все, що ніжче за нього, і тому називається весь рівень тільки на ім’я вищої сфіри, що в ньому».

58) Але знай, що коли ЗОН, що в кетері, піднімаються вгору в їхні корені, а це суть стану «ло маті», тоді дев’ять сфірот, що в кожному з них, вони піднімаються, а внизу на їхньому місці залишаються дві малхут: малхут захара й малхут некеви, у двох келім, що звуться юд-гей, які є простими, без наповнення.

Ор пнімі

Дві малхут: малхут захара й малхут некеви, у двох келім, що звуться юд-гей, які є простими, без наповнення: це означає, що решімот, які залишилися від світел ЗОН після їхнього відходу, вони є двома малхут ЗОН, тому що решімо визначається як малхут світла, що видалилося, і вони прості, без наповнення, бо наповнення означає міру авіюту, що в екрані, що притягує певний рівень. А оскільки міра авіюту очистилася, бо тому й видалилися світла, тому вони – прості.

І вже знаєш ти, що келім називаються буквами, також з’ясувалося вище, що в парцуфі хохми є особливе клі для захара й особливе клі для некеви. І це те, що він каже, що дві малхут, вони у двох келім, званих юд-гей, тому що вони прості, без наповнення.

 (Див. додатково питання 37, 95)

 

59) Проте знай, що тоді двоє цих царів рівні, бо незважаючи на те, що захар є більшим за нукву, разом з цим зараз вони рівні, тому що світло захара, воно в стані відходу, як згадано вище, бо коли ті світла побажали вийти, щоб утворити клі, тоді залишилися ті світла в кетері, хохмі й біні, як згадано вище. Я бажаю сказати, що світло захара кетера воно в стані видалення, а світло некеви кетера, воно в стані панім, як відомо. Тому світло захара й світло некеви, вони цього разу є рівними. І ще: оскільки захар залишив себе зовні під коренями, тому прагнення захара, що в кетері, є великим – знову піднятися, чого немає в нукви. І тому майже все світло захара піднімається вгору, а залишається лише трошки від світла, але нуква, яка не має вгорі кореня, як відомо, як у захара, що в кетері, тому не має вона такого вже прагнення й жадання піднятися й залишається більшість її світла в її клі. Тому вони зможуть бути тоді рівними, два царі разом, захар і некева. Але коли знову приходять, то захар приходить у всьому своєму світлі, і також він бере велике світло від кореня кетера, що вище за нього, і тоді, коли повертаються, не в змозі нуква прийняти світло всього захара, а тільки ВАК.

(Див. додатково питання 32, 40, 96)

60) І ось, для того, щоб з’ясувалося для тебе це, потрібно знати одну передмову. І це те, що є відмінність між першим разом у час утворення й часом, що був потім, бо в перший раз, що в усіх, коли залишилося світло захару кетера в час першого відходу, а потім у другому поширенні, коли входить хохма в клі кетера, тоді входить у клі захара, а входить у клі самої нукви, яка є гей від юд-гей. І були ЗОН у двох келім, але при другому відході, коли піднімалися ЗОН обидва вгору, тоді зрівнялися вони разом, і отримали разом світіння від вищого кетера. І тому, коли повертаються у свої келім, тоді входять обидва в клі захара, а малхут нукви залишається в клі своєї гей, як згадано вище.

Ор пнімі

Відмінність між першим разом у час утворення й часом, що був потім: адже з’ясувалося вище в словах рава, що на початку поширюється світло в «маті» і «ло маті» десятьма відходами й десятьма входами всіх десяти світел, аж поки приходить усе до малхут. А потім утворюється «маті» і «ло маті» удруге, у постійності, тобто кожного разу, коли поширення приходить до малхут, воно повторюється знову й знову. І з’ясувалося там, що перший етап, тобто «маті» і «ло маті» до того, поки не приходить до малхут один раз, воно називається парцуфом хохми де-АК, або АБ де-АК. А «маті» і «ло маті» постійне, що повторюється циклічно, воно є іншою категорією, що зветься парцуфом біни де-АК, або САҐ де-АК.

І ось його слова: «Є відмінність між першим разом у час утворення», тобто «маті» і «ло маті» вперше, до того, як прийшло до малхут, «і часом, що був потім», тобто «маті» і «ло маті» після того, як прийшло до малхут уперше, і це – постійне «маті» і «ло маті».

У перший раз, що в усіх… у двох келім… Тому що ці двоє келім захара і некеви, вийшли в час приходу світла знову в парцуф силою подвійних ударів решімо, що залишилося в кетері, у світло, що приходить заново в парцуф. І ось, рав пояснив вище (ч. 4, гл. 4, п. 6), що попри те, що мале світло не б’є у світло, більше за нього, усе одно, оскільки є перевага у світла хохма, що ось знову прийшло згори, і зовсім інше - решімо, зівуґ світла якого вже відійшов, тому може хохма вдарити в решімо й вибити з нього ніцуцін. І ось, ця причина достатня тільки для світла хохма, через його прихід заново від зівуґу, що вгорі, воно зрівнюється цим з решімо, зівуґ якого вже відійшов; але цього не досить для парцфа біни де-АК, тому що світло біни, хоч і прийшло як нове, усе одно не має воно сили вдарити в решімо аби видобути ніцуцін для клі. І тому не утворилося тут клі для некеви, а облачається вона в клі захара, що залишилося від попереднього другого поширення.

І ще: адже весь сенс ударяння світел одне в одне, як написав рав (ч. 4, гл. 3, п. 10), що воно відбувається тільки між світлами, протилежними один одному й різними за природою. І ось, кетер і хохма є різними за своєю природою, тому що решімо кетера утримує світіння ҐАР силою ахораїм світла кетера, що стоїть у рош, а світло хохма, усе світіння його є тільки ҐАР. І оскільки вони суперечні за своєю природою, вони вдаряють дне в одне. І зовсім інше в парцуфі біни, де решімо залишилося від світла хохма другого поширення, а світло, що прийшло нині заново, це світло біни, і відомо, що хохма і біна не є різними за своєю природою, а навпаки, «Аба ве-Іма разом існують». І тому ударяння не існує між решімо й світлом біни, і немає тут ніцуцін для нових келім задля нукви, і тому некева облачається в клі захара.

І це не протирічить тому, що пише рав вище, у п. 50, що світло хохми облачається в найгірше з решімот кетера, а світло решімо кетера в хохму. Отже, світло хохми й решімо, є в них тільки одне клі, а тут говорить, що є в них двоє келім. А справа в тому, що вони одягаються одне в одне, як часткові ступені, що в парцуфі Ацилут. Тобто, клі хохми облачається в клі кетера, а в клі хохми облачається грубе світло решімо, а в грубе світло решімо облачається світло хохма, а добірне світло решімо облачається у світло хохми.

При другому відході, коли піднімалися ЗОН… входять обидва в клі захара. Це означає, що відхід «маті» і «ло маті» у перший раз називається другим відходом, тому що парцуф кетер де-АК є першим поширенням. І відхід парцуфа кетер називається першим відходом, а парцуф хохми де-АК - це друге поширення, і відхід парцуфа хохми називається другим відходом.

Так само як у першому відході пояснив рав вище, що перед другим поширенням піднялися ЗОН де-кетер вгору, і вони є решімо бхіни далет де-ітлабшут і решімот бхіни ґімель, і обидва отримали там світіння вищого кетера, так само це й при другому відході перед поширенням парцуфа біни, коли піднялися два решімо, які є решімо бхіни ґімель ітлабшуту й решімо бхіни бет, і вони є ЗОН кетера парцуфа біни. І піднялися обидва до малхут де-рош, і там отримали разом світіння від вищого кетера, і завдяки цьому світінню досягла некева рівності з захаром, і тому змогла некева облачитися в клі захара.

 (Див. додатково питання 15, 16, 97-99, 111)

61) І так відбувається завжди після першого разу, бо ЗОН завжди залишаються в клі захара, і там входять у зівуґ разом, виходить, що юд, яка є клі захара, там були обидва ЗОН. І тоді, коли вони входять у зівуґ, нуква може терпіти світло захара тільки від його ВАК, і від зівуґу цих ЗОН, які включилися в просту букву юд, виходять з них подібні до них двоє дітей ЗОН, і вони є вав-далет наповення юд-вав-далет.

Ор пнімі

Нуква може терпіти світло захара тільки від його ВАК. І це через світло хохма, що залишилося в рош під малхут, тому що ахор його внизу, і затримує світіння ҐАР від кетера ґуфа. І там це з’ясовано щодо парцуфа хохми, і те ж саме також і в парцуфі біни, бо причина в обох одна, та, що світло, що залишилося в рош, не може саме поширитися в ґуф, хоч його решімо й світить у ґуф, усе одно визначається таке світіння, що йде воно через ахораїм і затримує світіння ҐАР. І це те, що він каже, - нуква може терпіти світло захара тільки від його ВАК.

І від зівуґу цих ЗОН, які включилися в просту букву юд, виходять з них подібні до них двоє дітей ЗОН, і вони є вав-далет наповення юд-вав-далет. Пояснення. Адже, як і ЗОН де-кетер, що в парцуфі хохми де-АК утворили ЗОН для клі хохми того парцуфа, так і ЗОН кетера, що в парцуфі біни, що тут, утворили також своїм зівуґом разом ЗОН для клі хохми, що тут. А різниця тільки в рівні, бо в парцуфі хохми визначаються ЗОН клі хохми як юд-гей. Але тут, де навіть у ЗОН кетера є тільки світло біни, тому ЗОН хохми, які утворилися від їхнього зівуґу, - у цьому ЗОН вже немає ҐАР, а є ВАК де-ҐАР. І це подібно до ЗОН клі біни, які утворилися з ЗОН хохми в парцуфі хохми де-АК, тому що рівень ЗОН де-кетер парцуфа біни, він як рівень ЗОН хохми, що в парцуфі хохми де-АК. Тому захар, що в клі хохми, який тут, називається не юд, а вав, тому що ВАК завжди називається вав. І це те, що він каже, що «вони є вав-далет наповнення юд-вав-далет», що подібно до ЗОН, що в біні парцуфа хохми.

(Див. додатково питання 101)

62) А справа в тому, що оскільки захар робить зівуґ з нуквою тільки своїм ВАК, тому й син його також має форму вав (ґематрія 6). Проте нуква є формою далет, тому що є в неї всі десять келім, тільки її світло ВАК скасовується в її чотирьох перших, тому називається далет (ґематрія 4), отже, наповнення юд (юд-вав-далет), яким є вав-далет, і все це називається юд, тобто ЗОН.

А після цього йде буква гей з імені юд-гей, що є клі нукви. І там залишається малхут нукви. І ось, коли піднімаються чотири нижніх світла в цю букву гей, тоді вона наповнюється буквою юд, і робиться гей-юд. Але форма самої гей, - це далет і вав (ה), тому вона - десять.

Ор пнімі

Захар робить зівуґ з нуквою тільки своїм ВАК… нуква є формою далет. Тому що захар походить від захара, що є світлом хохма. Проте оскільки робить зівуґ задля цих ЗОН тільки бхіною ВАК, що в ньому, тому в захара є тільки ВАК хохми, і тому він називається «вав». А некева походить від нукви клі кетера, що є рівнем біни, і вона називається «далет», тому що попри те, що є в неї ҐАР, проте її ВАК включені в ҐАР.

Отже, наповнення юд, яким є вав-далет - і з’ясувалося в цьому питання підйому світел парцуфа біни, і це означає: якщо піднімаються п’ять світел, то всі піднімаються до захара. І з’ясувалося, що це тому, що в ЗОН, що в цьому парцуфі, є лиш тільки одне клі, яке є клі захара, зване юд. Також з’ясувалося, що всі ці п’ять світел, які піднялися в клі кетера, включені у вищі світла, якими є ЗОН хохми, що звуться вав-далет, також з’ясувалося, що це вав-далет наповнення юд, тому що коли вони піднімаються в клі захара, що зветься юд, і світла, що піднімаються, називаються вав-далет, і тоді повертається зівуґ до парцуфа. І це є висновком, який рав бажав повідомити нам у цьому тлумаченні. А далі наводить також підйоми парцуфа хохми до клі нукви кетера.

Коли піднімаються чотири нижніх світла в цю букву гей, тоді вона наповнюється буквою юд, і робиться гей-юд. Тобто висновок другого варіанту, коли піднімаються чотири світла, тобто в парцуфі хохми, тоді піднімаються до нукви клі кетера. І з’ясовується, що клі нукви кетера називається гей, а світла, що піднімаються до неї, є її наповненням, тому що вони повертають їй вищий зівуґ. І з’ясувалося, чому ці чотири світла називаються юд, що це на ім’я вищої сфіри, що в цих світлах, і це захар клі хохми (це бхіна ґімель і світло хохми, що притягується світінням ЗОН де-кетер до ЗОН хохми), який зветься юд, і всі світла, які піднімаються, включаються в нього. І тому ця гей наповнюється буквою юд і стає гей-юд, як пояснено.

І ось, рав говорить вище про три варіанти в справі підйомів світел вгору і їхнє включення в ЗОН кетера. Перший - те, що піднімаються й включаються в нукву кетера. Другий - те, що включаються в захара кетера. Третій - те, що включаються частково в нукву, а частково в захара. Отже, два перші варіанти, вони з’ясувалися тут, а третій варіант рав нам не пояснив зовсім.

Проте цей третій варіант вже було пояснено нам вище, бо там почав говорити про ці три види взаємовключення: перший, це коли включаються ЗОН одне в одне, в одному клі. Друге, це коли включаються світла їхні одне в одне, коли вони в двох келім. Третє, це коли вони включаються одне в одне, коли вони є двома світлами без келім. А означає це, що перше включення, коли ЗОН включаються в одне клі, тобто в парцуф біни де-АК, де немає взаємного ударяння решімо й світла біни одне в одне, і тому не утворилося клі для некеви кетера, і тому некева облачається у клі захара. А друге включення, коли є в ЗОН два клі, і це в парцуфі хохми де-АК, де є ударяння решімо й світла хохми одне в одне. І виходять два клі: одне для захара, і одне для нукви. А третє включення, це коли «ло маті» у кетері, і самі ЗОН піднімаються в малхут рош, тоді вони знімають облачення й виходять з їхніх келім ґуфа, і вони є двома світлами без келім.

Отже, два перших включення рав не пояснив нам зовсім, і це тому, що спирався на те, що пояснено тут докладно. Адже два ці включення - це два перших варіанта, які добре пояснені перед нами. А третій варіант, який не пояснив тут, він є третім включенням там, яке рав пояснив там докладно. І каже там, що є у ЗОН, що піднялися в рош, два зівуґи, перший, коли некева включається в захара, і зівуґ виходить на авіют бхіни далет, згідно з мірою захара, і тоді притягують світло рівня вищого кетера. А другий зівуґ, коли захар включається в некеву й зівуґ утворюється на авіют некеви, тобто бхіни ґімель, і тоді притягують світло тільки рівня хохми.

І з’ясувалося там, що в цьому підйомі в рош ЗОН, включені всі сфірот, і ті, що нижче кетера, проте, усі вони анульовані в ЗОН кетера, і тому не мають цінності. І ось, тут піднялися всі п’ять світел, що в парцуфі, і також світло хеседу, що включає ЗАТ, також включається в ці ЗОН. І тоді виходить, що п’ять світел частково включені в клі некеви, а частково включені на бхіну захара, тобто, коли включена некева в захара, зівуґ здійснюється в захарі, тоді включаються всі п’ять світел у захар. А в другому зівуґу, коли включається захар у некеву, і здійснюється зівуґ на бхіну некеви, включаються також п’ять світел у некеву, так, що п’ять світел частково включаються в захар завдяки першому зівуґу, а частково – у некеву завдяки другому зівуґу, як пояснено.

Форма самої гей, це далет і вав (ה), тому вона - десять. Тому що є гей, форма якої вав-далет, а є гей, форма якої юд-далет. І каже, що ця гей, що вказує на некеву кетера, форма її – вав-далет, тому ґематрія її – десять, що вказує на те, що є в ній, в(у) цієї гей, десять келім, тобто всі десять сфірот рівня включаються в гей. Як написано вище, кожен новий рівень, що утворюється в другому поширенні, є рівнем хохми, а це - світло некеви кетера.

 (Див. додатково питання 18, 67, 91, 102)