Мета групи - 1. 1-1 (1984)
Мета групи - 2. 1-2 (1984)
Про любов до товаришів. 2 (1984)
Товариська любов – 1. 3 (1984)
Хай людина допоможе ближньому. 4 (1984)
Що дає нам правило “полюби ближнього”. 5 (1984)
Товариська любов – 2. 6 (1984)
Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”. 7 (1984)
Яке дотримання Тори очищає серце. 8 (1984)
Завжди має людина продати стельові балки дому свого. 9 (1984)
До якого рівня має піднятися людина, щоб не треба було їй перевтілюватися. 10 (1984)
Поняття "заслуги праотців". 11 (1984)
Про важливість групи. 12 (1984)
Імена та назви в духовному. 13 (1984)
Завжди хай продасть людина все, що має, і одружиться з дочкою мудреця. 14 (1984)
Чи може бути, щоб спустилося з небес щось негативне. 15 (1984)
Поняття віддачі. 16 (1984)
Про важливість товаришів . 17-1 (1984)
Порядок зборів товариства. 17-2 (1984)
І буде, як прийдеш у землю, котру Творець Всесильний твій дав тобі. 18 (1984)
Ви постаєте сьогодні всі. 19 (1984)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 1. 1 (1985)
Поняття гілки й кореня. 2 (1985)
Правда і віра. 3 (1985)
Ось породження Ноаха. 4 (1985)
Іди собі з землі своєї. 5 (1985)
І явився йому Творець в дібровах Мамре. 6 (1985)
Життя Сари. 7 (1985)
Зроби собі рава і придбай собі товариша – 2. 8 (1985)
І штовхалися сини в лоні її. 9 (1985)
І вийшов Яаков. 10 (1985)
Щодо суперечки між Яаковом та Лаваном. 11 (1985)
І оселився Яаков у землі проживання батька свого. 12 (1985)
Твердине, оплот спасіння мого. 13 (1985)
Я – перший, і Я – останній. 14 (1985)
І повернув Хізкіягу обличчя своє до стіни. 15 (1985)
І чим більше виснажували його. 16 (1985)
Знай же нині й поклади на серце своє. 17 (1985)
Обвинувачі. 18 (1985)
Ходімо до фараона - 1. 19 (1985)
Той, хто озлобив своє серце. 20 (1985)
Слід завжди розрізняти між Торою та духовною роботою. 21 (1985)
Уся Тора є одним святим ім’ям. 22 (1985)
На ложі своєму ночами. 23 (1985)
Три види часу в духовній роботі. 24 (1985)
У всьому слід розрізняти між світлом і клі. 25 (1985)
Покажи мені славу Свою. 26 (1985)
Повернення. 27 (1985)
Розвідники. 28 (1985)
Близький Творець до всіх, хто закликає до Нього. 29 (1985)
Три молитви . 30 (1985)
Людина не вважає себе грішником . 31 (1985)
Про винагороду тим, хто отримує. 32 (1985)
Злочинці Ісраеля. 33 (1985)
І благав я Творця про милість. 34 (1985)
Коли людина знає, що таке трепіт перед Творцем. 35 (1985)
І був вечір, і був ранок. 36 (1985)
Хто свідчить про людину. 37 (1985)
Праведник і добре йому, праведник і зле йому. 38 (1985)
Почуй голос наш. 39 (1985)
І пішов Моше. 1 (1986)
Слухайте, небеса. 2 (1986)
Що означає, що за допомогою Тори удостоюється людина милостині і світу. 3 (1986)
Поняття "хеседу". 4 (1986)
Про пошану до батька. 5 (1986)
Стосовно впевненості. 6 (1986)
Важливість молитви багатьох. 7 (1986)
Щодо допомоги, яка приходить згори. 8 (1986)
Про ханукальний світильник. 9 (1986)
Поняття молитви. 10 (1986)
Істинна молитва, вона – про істинний хісарон. 11 (1986)
Що є основною нестачею, про яку треба молитися. 12 (1986)
Ходімо до фараона – 2. 13 (1986)
Яка потреба в позичанні келім у єгиптян. 14 (1986)
Молитва багатьох. 15 (1986)
Бо Яаков обрав собі Творець. 16 (1986)
Порядок зборів. 17 (1986)
Хто спричинює молитву. 18 (1986)
Поняття радості. 19 (1986)
І буде, коли згрішить і завинить. 20 (1986)
Поняття "вище знання". 21 (1986)
Жінка коли зачне. 22 (1986)
Поняття трепоту та радості. 23 (1986)
Відмінність між милостинею і подарунком. 24 (1986)
Міра виконання заповідей. 25 (1986)
Близький шлях і далекий шлях. 26 (1986)
Творець і Ісраель пішли у вигнання. 27 (1986)
Немає громади менше десятьох. 28 (1986)
Лішма і ло лішма. 29 (1986)
Поняття кліпи, що передує плоду. 30 (1986)
Поняття вигодовування та зародження. 31 (1986)
Поняття "в час молитви мають бути випрямлені ноги й покрита голова". 32 (1986)
Що то за заповіді, які людина "топче п’ятками". 33 (1986)
Судді та стражники. 34 (1986)
П’ятнадцятого ава. 35 (1986)
Що таке підготовка до сліхот. 36 (1986)
Добрий, який чинить добро злим і хорошим. 1 (1987)
Про важливість усвідомлення зла. 2 (1987)
У всіх в Ісраелі є частка в майбутньому світі. 3 (1987)
Від поганої людини не можна слухати щось добре. 4 (1987)
Яку перевагу має робота над винагородою. 5 (1987)
Важливість віри, присутня завжди. 6 (1987)
Диво Хануки. 7 (1987)
Відмінність між "милість та істина" і милістю, що не є істиною. 8 (1987)
Велич людини залежить від величини її віри в майбутнє. 9 (1987)
У чому тяжкість злослів’я і проти кого воно. 10 (1987)
Пурим, коли заповідь – "ад дело яда". 11 (1987)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 1. 12 (1987)
Чому свято маци називається "Песах". 13 (1987)
Зв’язок між песахом, мацою та марором. 14 (1987)
Дві категорії в святості. 15 (1987)
Відмінність між роботою загалу та особистості. 16 (1987)
Сутність суворості заборони навчати Торі ідоловірця. 17 (1987)
Що таке підготовка до отримання Тори - 1. 18 (1987)
Що таке приховане і відкрите в роботі Творця. 19 (1987)
Що означає особиста власність людини. 20 (1987)
Що означають брудні руки в роботі Творця. 21 (1987)
Що то за подарунок, який людина просить у Творця. 22 (1987)
Мир після суперечки важливіший, ніж коли взагалі немає суперечки. 23 (1987)
Що таке безпричинна ненависть в духовній роботі. 24 (1987)
Серйозність в духовній роботі – що це?. 25 (1987)
Що таке легка заповідь. 26 (1987)
Що таке прокляття і благословення в духовній роботі. 27 (1987)
Що таке «не додавай і не зменшуй» в духовній роботі. 28 (1987)
Що означає "у міру страждань і оплата". 29 (1987)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 1. 30 (1987)
Що таке укладення союзу в духовній роботі. 31 (1987)
Чому життя поділяється на два види. 1 (1988)
Наскільки великою є міра повернення. 2 (1988)
Що означає, що ім’ям Творця є "істина". 3 (1988)
Що таке "молитва про допомогу та прощення" в духовній роботі. 4 (1988)
Що означає в духовній роботі: "Ісраель у вигнанні, - Шхіна з ними". 5 (1988)
Яка відмінність між полем і людиною поля в духовній роботі. 6 (1988)
У чому важливість нареченого, що пробачають йому його прогріхи. 7 (1988)
Що означає, що той, хто молиться, має пояснювати свої слова як слід. 8 (1988)
Що означає, що праведник страждає від лиха. 9 (1988)
Які є чотири категорії тих, хто йде в дім навчання, в духовній роботі. 10 (1988)
Які дві категорії є перед лішма. 11 (1988)
Що таке Тора і робота на шляху Творця. 12 (1988)
Що означає "проводир народу, він – увесь народ" в духовній роботі. 13 (1988)
Необхідність любові до товаришів. 14 (1988)
Що означає в духовній роботі "немає благословення в порожньому місці". 15 (1988)
Що є основою, на якій будується святість. 16 (1988)
Основна відмінність між тваринною душею і душею від Всесильного. 17 (1988)
Коли зветься працівником Творця в духовній роботі. 18 (1988)
Що означає в духовній роботі - срібло, золото, Ісраель, інші народи. 19 (1988)
Що є винагородою в роботі віддачі. 20 (1988)
Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви. 21 (1988)
Що означають в духовній роботі заслуги та прогріхи праведника. 22 (1988)
Що означає в духовній роботі що починаємо з ло лішма. 23 (1988)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю, а відкрите – нам". 24 (1988)
Якою є підготовка у переддень суботи в духовній роботі. 25 (1988)
Яка відмінність між законом і правосуддям в духовній роботі. 26 (1988)
Що таке в духовній роботі, що Творець не терпить того, хто гордує. 27 (1988)
Що означає, що управління Творця, воно приховане і відкрите. 28 (1988)
У чому різниця між тим, хто працює на Творця, і тим, хто не працює на Нього. 29 (1988)
Чого вимагати від зборів товаришів. 30 (1988)
Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця. 31 (1988)
Які є дві дії в період падіння. 32 (1988)
Яка різниця в духовній роботі між загальним та особистим. 33 (1988)
Що таке день і ніч в духовній роботі. 34 (1988)
Що за допомога в духовній роботі, яку просити у Творця. 35 (1988)
Якою є міра повернення. 1 (1989)
Що таке гріх великий чи малий в духовній роботі. 2 (1989)
Яка відмінність воріт сліз від інших воріт. 3 (1989)
Що означає "водний потоп" в духовній роботі. 4 (1989)
Що означає, що створення світу було з милості. 5 (1989)
Що таке "вище знання" в духовній роботі. 6 (1989)
Що означає в духовній роботі "Той, хто не клопотався напередодні суботи, що їстиме в суботу?". 7 (1989)
Що означає в духовній роботі, що коли добро зростає, то також і зло зростає. 8 (1989)
Що означає в духовній роботі що нещастя, що приходить на грішників, починає з праведників. 9 (1989)
Що означає в духовній роботі що драбина - по діагоналі. 10 (1989)
Які ті сили, що потрібні в духовній роботі. 11 (1989)
Що таке трапеза нареченого. 12 (1989)
Що таке “хліб недоброзичливця” в духовній роботі. 13 (1989)
Що означає написане "І поклади на серце своє". 14 (1989)
Що означає в духовній роботі, що праведники взнаються завдяки грішникам. 15 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона благословляти над порожнім столом. 16 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона вітатися, перш ніж благословляє Творця. 17 (1989)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на тому, що підраховано. 18 (1989)
Що означає в духовній роботі, що субота називається "ше-бат". 19 (1989)
Що означає в духовній роботі, що зле начало піднімається і зводить наклеп. 20 (1989)
Що означає в духовній роботі "п’яний хай не молиться". 21 (1989)
Що означає що саме в пасхальний вечір ставлять чотири питання. 22 (1989)
Що означає в духовній роботі "якщо проковтнув марор – не виконав". 23 (1989)
Що таке в духовній роботі "благословення простолюдина хай не буде для тебе незначним". 24 (1989)
Що означає в духовній роботі "Чоловік, який має порок, хай не наближається". 25 (1989)
Що означає в духовній роботі "того, хто оскверняє себе, оскверняють згори". 26 (1989)
У чому сутність страждань в духовній роботі. 27 (1989)
Кому потрібно знати, що людина вистояла у випробуванні. 28 (1989)
Що таке в духовній роботі підготовка до отримання Тори - 2. 29 (1989)
Що таке в духовній роботі засвічування менори. 30 (1989)
Що означає в духовній роботі заборона навчати Торі ідоловірця . 31 (1989)
Що означає в духовній роботі, що олія зветься добрими ділами. 32 (1989)
Що означає "розвідники" в духовній роботі. 33 (1989)
Що таке мир у духовній роботі. 34 (1989)
Що означає "той, хто не має синів", в духовній роботі. 35 (1989)
Що означає в духовній роботі "бо в цьому мудрість ваша і розум ваш в очах народів". 36 (1989)
Що означає в духовній роботі "Шлях, початок якого – колючки, а кінець – рівний". 37 (1989)
Що таке судді та наглядачі в духовній роботі. 38 (1989)
Що означає в духовній роботі "говорила Тора виключно про зле начало". 39 (1989)
Що означає в духовній роботі "щодня хай будуть для тебе як нові". 40 (1989)
Розпорядок дня. 41 (1989)
Що означає в духовній роботі "щоб були ми головою, а не хвостом". 1 (1990)
Що таке невдача в духовній роботі. 2 (1990)
Що означає, що світ створено для Тори. 3 (1990)
Що означає в духовній роботі що породженням праведників є добрі діяння. 4 (1990)
Що означає в духовній роботі що земля не давала плодів перш ніж було створено людину. 5 (1990)
Коли людині слід користуватися гординею в духовній роботі. 6 (1990)
Коли час молитви і коли час подяки в духовній роботі. 7 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Ейсав зветься людиною поля. 8 (1990)
Що означає "драбина поставлена на землю, а верхівка її сягає небес". 9 (1990)
Що означає в духовній роботі сказане мудрецями, що у царя Давида не було життя. 10 (1990)
Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва. 11 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією - 1. 12 (1990)
Що означає, що єднанням Творця та Шхіни всі гріхи спокутуються. 13 (1990)
Що таке в духовній роботі "істинна милість". 14 (1990)
Що означає в духовній роботі що поки не впав правитель єгипетський, не отримували відповіді на свій лемент. 15 (1990)
Що таке в духовній роботі "через нетерпіння та важку роботу". 16 (1990)
Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися. 17 (1990)
Що означає в духовній роботі "хай не буде мова в суботу такою, як мова в будні". 18 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 19 (1990)
Що таке половина шекеля в духовній роботі - 2. 20 (1990)
Що означає в духовній роботі "Як Я даром, так і ви даром". 21 (1990)
Який порядок усунення Амалека. 22 (1990)
Що означає в духовній роботі, що Моше утруднився щодо новомісяччя. 23 (1990)
Що означає в духовній роботі, що все, що приносять в жертву всеспалення – це "захар". 24 (1990)
Що означає в духовній роботі "Славте Творця всі народи". 25 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає святого, подібного Творцю, бо немає нікого крім Тебе". 26 (1990)
Що означає в духовній роботі що в кожної травинки є призначенець вгорі, який б’є її і каже "Рости!". 27 (1990)
Що означає "попередити великих щодо малих" в духовній роботі. 28 (1990)
Що означає в духовній роботі "Тора ослаблює силу людини". 29 (1990)
Що означає в духовній роботі, що "закон і суд" є іменем Творця. 30 (1990)
Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується. 31 (1990)
Що означає в духовній роботі "Ісраель виконують бажання Творця". 32 (1990)
Що таке в духовній роботі "земля жахнулася й затихла". 33 (1990)
Що таке в духовній роботі "низькі келім". 34 (1990)
Що означає в духовній роботі "втішається трапезою нареченого". 35 (1990)
Що означає в духовній роботі, що сини Есава та Ішмаеля не хотіли прийняти Тору. 36 (1990)
Що означає в духовній роботі "Шхіна є свідоцтвом про Ісраель". 37 (1990)
Що означає в духовній роботі, що келих благословення має бути повним. 38 (1990)
Що таке в духовній роботі “кожний, хто тужить за Єрусалимом, заслуговує і бачить його в радості”. 39 (1990)
Що означає в духовній роботі "бо ви нечисленніші за всі народи". 40 (1990)
Що таке в духовній роботі легкі заповіді, які людина топче п’ятами. 41 (1990)
Що означає благословення та прокляття в духовній роботі . 42 (1990)
Що означає в духовній роботі "не висаджуй собі "ашеру" поряд з жертовником". 43 (1990)
Що таке в духовній роботі "війна за дозволом" - 2. 44 (1990)
Що означає в духовній роботі "Приховане – Творцю Всесильному нашому". 45 (1990)
Порядок духовної роботи за Бааль Суламом. 46 (1990)
Що означає в духовній роботі "Немає в нас царя, крім Тебе". 1 (1991)
Що означає в духовній роботі "Повернися, Ісраелю, до Творця Всесильного свого". 2 (1991)
Що таке в духовній роботі "грішник підготує а праведник одягне" . 3 (1991)
Що означає в духовній роботі що нищитель був у потопі і він умертвляв. 4 (1991)
Що означає в духовній роботі що добрі діяння праведників є їхнім породженням. 5 (1991)
Що означає в духовній роботі "пастухи худоби Аврама" і "пастухи худоби Лота". 6 (1991)
Що таке людина і що таке тварина, в духовній роботі. 7 (1991)
Що означає в духовній роботі "А Авраам старий, на схилі днів" . 8 (1991)
Що таке "запах одягу його" в духовній роботі. 9 (1991)
Що означає в духовній роботі що "цар стоїть на своєму полі, коли врожай вже обмолочено". 10 (1991)
Що означає в духовній роботі, що добре начало і зле начало оберігають людину. 11 (1991)
Свічки ці є святістю. 12 (1991)
Що означає в духовній роботі "віддав сильних у руки слабких". 13 (1991)
Що означає в духовній роботі що благословенням людини є благословення її синів. 14 (1991)
Що означає в духовній роботі благословення "Що зробив мені чудо в цьому місці". 15 (1991)
Що означає в духовній роботі: щоб знати, що Творець, Він – Всесильний, слід "покласти у серце своє". 16 (1991)
Що означає в духовній роботі "Бо Я обтяжив його серце". 17 (1991)
Що означає в духовній роботі, що слід підняти праву руку над лівою. 18 (1991)
Що означає в духовній роботі "Постань, Творцю, і розсіються вороги Твої". 19 (1991)
Що означає в духовній роботі "немає нічого, чому б не було місця". 20 (1991)
Що означає в духовній роботі, що читаємо главу "захор" перед Пуримом. 21 (1991)
Що таке в духовній роботі "троянда між тернів". 22 (1991)
Що означає в духовній роботі очищення попелом корови. 23 (1991)
Що означає в духовній роботі, що людина повинна народити сина й доньку. 24 (1991)
Що означає, що людина, яка повернулася до Творця, повинна бути в радості. 25 (1991)
Що таке "розкриття однієї п’яді і прикриття двох", в духовній роботі. 26 (1991)
Що означає в духовній роботі – якщо жінка запліднює першою, народжує "захара". 27 (1991)
Що таке в духовній роботі святість та чистота. 28 (1991)
Що означає в духовній роботі, що первосвященик має брати заміж тільки незайману дівчину. 29 (1991)
Що означає в духовній роботі: тому, хто був у далекій дорозі, - відкладається на другий Песах. 30 (1991)
Що означає в духовній роботі, що милостиня бідним утворює святе Ім’я. 31 (1991)
Що таке "прапори" в духовній роботі. 32 (1991)
Що означає в духовній роботі, що Творець віддає комусь перевагу. 33 (1991)
Що означає в духовній роботі "Їсть плоди їхні в цьому світі, а фонд існує в світі майбутньому". 34 (1991)
Що означає поняття "розвідники" в духовній роботі. 35 (1991)
Що означає в духовній роботі "мир, мир далекому і близькому". 36 (1991)
Що є Тора і що є закон Тори в духовній роботі. 37 (1991)
Що означає в духовній роботі поняття "права лінія". 38 (1991)
Що означає в духовній роботі, що праве має бути більшим за ліве . 39 (1991)
Що таке "правда" і "брехня" в духовній роботі. 40 (1991)
Що робити людині, якщо створена вона з недобрими властивостями. 41 (1991)
Що таке в духовній роботі "Знає віл власника свого а Ісраель не знає". 42 (1991)
Що означає в духовній роботі "І бачив ти Мою зворотну сторону, а обличчя Моє не побачать". 43 (1991)
Що є в духовній роботі причиною, з якої Ісраель заслужили успадкування землі. 44 (1991)
Що означає в духовній роботі, що суддя повинен судити істинним судом. 45 (1991)
Що означає в духовній роботі "син улюбленої" і "син ненависної". 46 (1991)
Що означає в духовній роботі що права і ліва сторони суперечать одна одній. 47 (1991)
Бібліотекаchevron_right
Рабаш/Статті
chevron_right
Свічки ці є святістю
 

Свічки ці є святістю

Стаття 12, 1991 р.

(переклад з івриту)

Батько й учитель мій сказав про те, що написано: "Свічки ці є святістю, і не маємо ми права користуватися ними, а лише дивитися", - що треба знати різницю між чудом Хануки і чудом Пурима. Бо в Хануку був присуд лише про духовне, що позбавили народ Ісраеля виконання заповідей. А чудо було те, що в час, коли перемогли Хасмонеї, тоді могли вже виконувати заповіді. А оскільки в духовному немає келім, бо "келім" називаються саме келім отримання, що зветься "створене "суще з нічого", що є бажанням отримувати, тому з’являється натяк на це: "Свічки ці є святістю, і не маємо ми права користуватися ними".

Зовсім інше це чудо Пурима. Був присуд також щодо тіл, як написано: "Знищити, вбити і погубити…" (Меґілат Естер, 3:13). Виходить, що чудо стосувалось тіл. А "тілами" звуться келім отримання. Тому про Пурим написано: "Радість і бенкет і свято", де поняття "бенкет" вже належить до тіла. А в Хануку дано нам чудо "Лиш тільки бачити їх, і немає в нас права користуватися ними".

І це те, що сказали кабалісти, - Ханука це "хану-ко" (зупиніться тут). І запитав, - що це за натяк "зупиніться". І сказав, що поняття "зупиніться" означає зупинку. І розповів про це притчу: буває багато разів посеред війни дають відпустку якомусь загону вояків, і вони йдуть додому, щоб після цього вони мали силу бути дужими вояками. А потім, після цієї зупинки, повертаються на поле бою. То є дурні, які думають: навіщо дана їм свобода йти додому? - певно, війна закінчилася. Тому вже вони не потрібні.

Але ж тямущі серед них розуміють, - те, що дали їм відпустку, це щоб відпочити, для того, щоб набути нових сил, аби могли битися з ненависником. Тому вони розуміють, що відпочинок він для того, щоб отримати силу воювати.

Так само й тут, в Хануку було визволення тільки щодо духовного, бо присуд був лише про духовне, як написано ("За дива... "): "Коли постало злочинне царство грецьке на народ Твій Ісраель, щоб забули вони Тору Твою і відійшли від законів бажання Твого, а Ти, в милосерді великому Твоєму став за них в час лиха їхнього… і т.д."

Виходить, що визволення було лише щодо духовного. А поняттям "духовне" в роботі звуться келім віддачі, які називаються "світло хасадим", що зодягається в келім віддачі. Але при цьому, коли заслуговують лише келім віддачі, - це тільки половина роботи, тобто половина війни. Інакше кажучи, людина повинна заслужити, щоб і келім отримання також увійшли в святість, тобто, щоб користуватися ними з наміром віддачі.

А після того, як і келім отримання ввійдуть в святість, тоді це зветься, що людина вже має келім для отримання. І тоді цей рівень називається підсолодженням ґвурот. Тобто, до того, як досяг келім отримання, щоб були вони заради віддачі, не міг користуватися світлом, котре проявилося для келім віддачі. Бо келім віддачі означають, що людина дає щось, а за те, що віддала, не хоче нічого, через те що вона вірить, що служить великому Царю. Тому вона радіє тим що заслужила обслуговувати великого Царя.

Але ж коли людина користується келім отримання, тобто, бере насолоди від Творця, і оскільки отриманням цим вона робиться відокремленою від Творця через розбіжність властивостей, тому звуться ці келім отримання "гіркі ґвурот". Тому що гірко людині через віддалення від Творця. Адже ґвурот означають, що оскільки є в людини два види келім: один вид зветься "хесед", тобто, коли вона віддає, і один зветься "ґвура", це тому, що вона отримує, і називається ґвурою бо є тут феномен переборення (івр. "ітґабрут"), щоб не отримувати, а якщо таки отримає, людина буде віддалена від Творця. І стан цей є гірким для неї. Тому, коли вона може надати бажанню отримувати намір ради віддачі, виходить, попередні ґвурот, коли вона користувалася келім отримання, було гірко їй через розбіжність властивостей.

А зараз підсолодилися, тобто тепер, коли користується келім отримання, відчуває солодкість, оскільки намір її – заради віддачі. І це вже є категорією тотожності властивостей. Тому тепер людина може втішатися ними. Бо в отриманні такого виду, - ради віддачі, - немає нічого гіркого, а все добре.

Ось, ми промовляємо (в пісні "Твердиня, оплот порятунку мого"): "Греки зґуртувалися проти мене, тоді, в дні Хасмонеїв. І пробили стіни веж моїх". Отже, "греками" звуться ті люди, що діють в рамках знання. Тобто, не можуть вони зробити щось, коли це проти знання. І тоді була влада греків, тобто ця влада панувала над народом Ісраеля.

І влада ця зветься "злочинне царство грецьке", функція котрих – "(примусити) їх забути Тору Твою і відвести їх від законів бажання Твого". Тобто, влада, що [примушує] діяти саме в рамках знання, - призводить до того, що пробивають мур, що охороняє вежу. Смисл "вежі" такий, що є в людині певна міра величі Творця, а "стіною" називається віра вище знання, що саме за допомогою віри вище знання людина може прийти до відчуття величі Творця. І, також, уявити собі велич Творця.

А в час, коли є в людини відчуття величі Творця, вона подібна "як свічка перед смолоскипом", що анулюється перед ним. Але греки, тобто влада, що в рамках знання, які не дали йти вище знання, - означає, що "пробили стіну веж моїх". Інакше кажучи, категорію віри вище знання, що є стіною, і за цим муром можна будувати "вежі", тобто осягти велич Творця, що зветься "вежею". Тобто, саме завдяки вірі вище знання заслуговуємо знання святості.

Виходить, велич людини, коли вона заслуговує відчуття величі Творця, з’являється саме завдяки тому, що людина принижує себе, тобто, принижує своє знання. І тоді вона може удостоїтися величі Творця, що зветься "знання святості". І цим можна пояснити те, що написано: "Сказав рабі Йоханан: "В кожному місці, де ти знаходиш велич Творця, там ти знаходиш Його скромність, і т.д." Певно, є цьому тлумачення більш просте. Проте, коли ми говоримо про шлях духовної роботи, маємо зрозуміти те, що написано, - що ми знаходимо скромність Творця, що Він – скромний. І треба зрозуміти, як можна сказати, що в Творця є властивість скромності. Бо це означає приниження. І як можна говорити щодо Творця про таку властивість. Адже зазвичай пишеться: "Творець воцарився, в гординю вбрався".

І треба пояснити так, що мається на увазі людина. Тобто, в кожному стані, коли людина удостоюється величі Творця, осягти щось в величі Творця, - "там ти знаходиш Його скромність" – людини. Бо відповідно до величі Творця, котрої удостоюється людина, - в цій мірі людина бачить свою ницість.

Це означає, що саме в час, коли людина просувається вище знання, саме тоді приходить до неї знання і хоче заважати їй. І починає сперечатися з нею. І людина бачить тоді, що немає їй що відповісти. Тоді вона відчуває зло, що є в ній, і що вона потребує ще більшого зміцнення, аби була в неї можливість врятуватися від розуму злого начала, яке зветься властивістю "греки". І бачить тоді, за мірою зла, яке розкривається в ній, що немає більше настільки ницого, як вона, позаяк зло, що розкривається в ній – більше, ніж в інших людей. Як зазначено вище, відповідно до добра, котре робить людина, якщо вона йде шляхом істини, коли хоче робити все ради віддачі.

Виходить, що в час, коли людина удостоюється величі Творця, хоча б трошки, вона не знає, чому Творець допоміг їй більше ніж решті людей. Бо вона відчуває, що є гіршою за всіх людей на світі. І говорить собі: певно, що якби інші люди знали шлях істини, так, як це зрозуміло їй, напевно були б вони людьми великими, а не такими, як вона. Виходить, що в час, коли людина відчуває трохи велич Творця, вона відчуває стан ницості, від того, що Творець допоміг такій нікчемі як вона. І це те, що написано: "Там, де ти бачиш велич Творця, там ти бачиш Його скромність".

Тому, коли людина говорить Творцеві: "Ти дав руку злочинцям і правиця Твоя простягнута прийняти тих, що повертаються" (в молитві "Неіла"). Означає це, що коли людина просить Творця, щоб він наблизив її, а це зветься "Даєш руку для примирення і правиця Твоя простягнута прийняти тих, що повертаються". Тобто, людина говорить Творцеві: я відчуваю своє становище, наскільки я перебуваю в стані грішника і злочинця більше ніж увесь світ". І це відбувається тому, що зверху розкрили їй зло, як зазначено вище, що не розкривають людині зло більше, ніж те добро, що є в ній.

Як ми пояснили те, що сказали кабалісти: "Грішники, - здається їм зле начало як волосина, а праведникам – як висока гора". І на перший погляд це має бути навпаки. Грішники, які не можуть перебороти зле начало, саме вони повинні були б сказати, що зле начало – як висока гора. Але ж праведники, в яких була сила подолання, мали б бачити зле начало як волосину.

А відповідь така, що не показують людині зло, що в ній, інакше, як лише за мірою добра, яке є в ній. Для того, щоб було добро і зло врівноважені. Тому у праведників, в яких є багато підйомів та падінь, всі падіння їхні з боку злого начала. І з багатьох падінь робиться "висока гора".

А слово "гора" (івр. "гар") треба пояснити як сумніви (івр. "гіргурім"). Тобто, кожний сумнів, коли людина сумнівається у властивості Творця, і не вірить в Його управління, що Він є Добрим і Тим, хто дає добро, - це зветься "злий сумнів".

Тому у праведників зле начало робиться високою горою. Але в грішників, в яких немає підйомів та падінь, оскільки не можна дістати падіння до того, як людина піднімається, як ми пояснювали щодо сну Яакова, де написано "І ось, ангели Всесильного сходять і спускаються нею", де треба було б сказати спочатку "спускаються", а потім "піднімаються". Але ж в плані духовної роботи, всі люди прийшли в цей світ почергово здійснювати те, для чого послав кожного Творець. А "ангел називається посланником". Тому перш за все повинен піднятися ступенями духовної роботи, коли відчувається трохи наближення Творця. А потім може бути спуск. Тому грішники, в яких немає підйомів, само собою, немає в них падінь. І насправді, чому вони не піднімаються? Це тому, що зле начало заважає їм піднятися. Тому вони залишаються в злому началі, котре не більше за волосину.

А праведники, котрі мають в собі зло в справжній його формі, і тому, коли Творець допомагає їм, вони відчувають свою ницість, бо Творець наблизив їх. І це зветься, як написано: "Зі сміття піднімає злиденного". Це означає, що людина говорить: коли я була в смітті, і втішалася від того, де всі тварини дістають своє харчування, тобто, від покидьків... І це те, що написано: "Там, де велич Творця, ти знаходиш Його скромність".

Проте, треба пояснити це, як згадано вище, що не можна людині говорити зараз, що вже удостоїлась я категорії величі Творця, і вже я не потребую віри вище знання, адже є мені на чому будувати свою роботу, - на основі того, що удостоїлася нині величі Творця.

А потрібно, як говорив мій пан, батько й учитель, щоб людина була обережною, і в час, коли вона удостоюється якогось наближення з боку Творця, то хай не говорить, що тепер вона знає, що варто працювати в роботі святості через те, що відчуває зараз смак в роботі. А має вона сказати, - зараз я бачу, що варто працювати вище знання, бо саме тим, що я бажаю йти вище знання, Творець дає мені трохи наближення до Себе.

Отже, людина сприймає це наближення як ознаку того, що йде шляхом істини. Тому вона приймає на себе, що від сьогодні й далі не захоче сприймати жодну роботу в знанні, а все – вище знання. Виходить, що людина не сприймає наближення до Творця як основу, щоб про це сказати, що варто бути робітником Творця, тому що є в мене зараз основа. А навпаки, що від сьогодні й далі вона працюватиме лише вище знання.

І це те, що написано: "У місці величі Творця ти знаходиш Його скромність". Тобто, в місці величі, інакше кажучи, там, де людина осягає трохи велич Творця, там треба знайти Його скромність. Іншими словами, там, де людина знаходить велич Творця, вона має знайти скромність людини, що є категорією віри вище знання, що зветься "ницість", "скромність".

Оскільки властивість «віра» - низька за своєю важливістю, тому віра називається категорією "внизу". Тобто, коли людина знаходить велич Творця, вона має шукати і знайти можливість працювати в категорії віри, а не в тому плані, що вона вже знайшла місце величі Творця.

Отже, людина має сказати, - те, що удостоїлася трохи розкрити місце величі Творця, це тому, що до цього працювала в віри, що зветься станом "внизу", станом "ницість". Тому вона продовжує просуватися таким шляхом, який є вірою вище знання. Через те, що вона бачить, що цей шлях є шляхом істини, і доказом цьому є те, що саме завдяки цій підготовці фТворець наближає її до Себе.

І це те, що написано: "Греки згуртувалися проти мене… і пробили стіну моїх веж". Де справа в тому, що людина має берегти цей мур, що зветься "віра в Творця вище знання". Тобто, не треба людині чекати, аж поки повірить, що варто вчитися, а також що варто молитися тощо. І хай не дивиться на те, що її знання радить їй. А повинна вона йти згідно з тим, до чого Тора зобов’язує людину. Так людина має поводитись. І лише в такий спосіб, що зветься "безумовне підкорення", людина може заслужити знання в святості.

А головне це молитва. Тобто, людина має молитися Творцеві, щоб допоміг їй іти вище знання. Тобто, робота має бути в радості, неначе вже удостоїлася знання в святості. І те, яка радість була б тоді їй від роботи, так само вона повинна просити у Творця, щоби дав їй силу, щоб вона могла б іти вище знання тіла.

Тобто, незважаючи на те, що тіло не згодне з цією роботою, заради віддачі, але людина просить у Творця, щоб мати можливість працювати в радості, як це личить тому, хто служить великому Царю. І вона не просить у Творця, щоб показав Свою велич, і тоді б вона працювала в радості. А бажає, щоб Творець дав би їй радість в роботі вище знання, щоб це було важливо для людини, неначе вже є в неї знання.