Лист 33

(переклад з івриту)

Четвертий день відліку Омера (28 квітня) 1927 р., Лондон.

Дорогим учням, хай живуть і хай буде з ними Творець.

Позавчора вночі стався зі мною чудний випадок: один чоловік попрохав мене прийти до нього додому, аби побачити його зібрання книжок. І між ними також книжки з кабали...

Побачив я там велику книгу, близько ста вісімдесяти аркушів, по два на друкарський аркуш, під назвою «Емек а-мелех» (Царська долина), одного з найчудовіших тих, хто осягнув духовне, рава Нафталі Ашкеназі, надруковану в Амстердамі в році 1648-му.

Автор повністю впорядкував науку істини відповідно до книги «Ец хаїм», починаючи зі скорочення, і закінчуючи нижніми світами БЄА. І побудовано на основах Арі, з власними поясненнями. Також вдається до допомоги кабали ґаонів і «рішонім» (перших), за методом р. Якова Копіля.

Коли розгорнув я кригу, побачив у ній багато положень та основ, що не наведені в жодній з книжок Арі та «рішонім», крім як лише в «Книзі вивчення Ацилута», що приводяться в його книжці, літера в літеру, - і було мені дивно.

Продивився я цю книжку дуже уважно, аж поки з’ясувалося для мене, що вся «Книга вивчення Ацилута», що приписується Арі, є видуманою та сфальсифікованою, просто один з копірувальників скоротив книгу «Емек а-мелех», і зробив з неї невеликий твір, що й є «Книгою вивчення Ацилута», що є в нас.

І мало того, а ще й копіювальник цей був великим невігласом, і не розумів у кабалі нічого. І тому переплутав сторінки книги просто жахливо, бо взяв з кожних десяти аркушів піваркуша або третину аркуша, і переписав їх літера в літеру, а потім з’єднав їх разом в одну тему, і виходить, що одна тема в «Книзі вивчення Ацилута» зібрана і з’єднана з десяти третин аркушів, з десяти окремих тем у книзі «Емек а-мелех». І тому вона дивна й чудна. Міру мого гніву проти цього дурня й злочинця неможливо описати. Оскільки забрав у мене багато часу самому впорядкувати теми.

Однак дорогими були вони мені через велич святості положень, наведених там, тому витратив я дуже багато часу, - більше ніж розраховував, - на цю книгу. І зрозумів я, що з усіма великими траплялося те ж саме. І оскільки це так, бажаю я оголосити всім: 1) що книга ця не належить до праць Арі; 2) що вона перекручена і переплутана настільки, що не можна в неї дивитися, і потрібно поховати її в «ґнізу» (сховище), аби усунути перешкоду для наступних поколінь. А той, хто бажатиме наполягати на святості тих слів, хай знайде собі святу книгу, згадану «Емек а-мелех», де наводяться положення в їхній повноті та високій пишноті. А я думаю пояснити це в передмові, яку складу.

Вищезгадана книга – раритет. Як видно, не друкувалася більше ніж один раз, близько трьохсот років [тому]. І це мені вперше, що я бачу її. І вище управління було тут, оскільки взяв я з собою в дорогу «Книгу вивчення Ацилута», і коли захотів подивитися в неї, не знайшов її. Я поцікавився, може зможу взяти її на час. Але не знайшов її в жодному місці. А в кінці знайшов я її в своєму саквояжі, і було мені це дивним.

Щодо особистих питань. Піднесу я молитву: щоб в усьому, куди б [хто з вас] не звернувся – був би йому успіх. Бо не маю можливості займатися в ці дні приватними питаннями, бо оточили мене клопоти. Тому «в світлі Його побачимо світло».

Єгуда Лейб