chevron_rightТом 1
chevron_rightЧастина 1
Chapter 1
Chapter 2
Inner Observation
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Answers for Topics
chevron_rightЧастина 2
Глава 1
Глава 2
Внутрішнє споглядання
Питання й відповіді про значення слів
Вопросы о смысле свойств и действий
Питання й відповіді про значення слів
Ответы о смысле свойств и действий
chevron_rightЧастина 3
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Inner Observation
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Answers for Topics
chevron_rightЧастина 4
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Inner Observation
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
chevron_rightТом 2
chevron_rightЧастина 5
Part 5
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
Additional Explanation about the Matter of the Inversion of the Panim and the Making Order of the Kelim
chevron_rightЧастина 6
Частина 6
Внутрішнє споглядання
Порядок причини та наслідку
Питання й відповіді про значення слів
Table of Answers for the Meaning of the Words
Питання й відповіді про поняття й дії
Table of Answers for Topics
Порядок причини та наслідку
Answers of Questions Regarding Cause and Consequence
chevron_rightЧастина 7
Part 7
Inner Observation
Cause and Consequence
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
Answer of Questions Regarding Cause and Consequence
chevron_rightТом 3
chevron_rightЧастина 8
Part 8
Inner Observation
Cause and Consequence
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
Answer of Questions Regarding Cause and Consequence
chevron_rightЧастина 9
Part 9
Inner Observation
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
chevron_rightЧастина 10
Part 10
Inner Observation
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
chevron_rightТом 4
chevron_rightЧастина 11
Part 11
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
chevron_rightЧастина 12
Part 12
Inner Observation
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
chevron_rightТом 5
chevron_rightЧастина 13
Part 13
Inner Observation
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
chevron_rightЧастина 14
Part 14
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
chevron_rightТом 6
chevron_rightЧастина 15
Part 15
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
chevron_rightЧастина 16
Part 16
Table of Questions for the Meaning of the Words
Table of Answers for the Meaning of the Words
Table of Questions for Topics
Table of Answers for Topics
Бібліотекаchevron_right
Бааль Сулам/Вчення Десяти Сфірот/Том 2/Частина 6
chevron_right
Table of Answers for the Meaning of the Words
 

Вчення про десять сфірот

Частина шоста 

Питання й відповіді про значення слів

 

1. Алеф всередині вав де-САҐ

Два кореня є в букв: юд і алеф. І ось насправді, визначається, що юд є істинним коренем букв, адже коли ми хочемо написати якусь букву, ми починаємо її з юд, тобто з точки. А коли продовжуємо точку в сторони й униз, вимальовується бажана буква. Отже, юд є коренем кожної з букв. І разом з цим саме алеф стоїть на чолі двадцяти двох букв. І слід зрозуміти це.

Справа в тому, що букви за своїм вищим коренем означають келім для отримання вищого блага. І відомо, що поширення світла і його відхід спричиняють виникнення келім, тому що від решімот, що залишаються після відходу світла, виникають келім. І з цього зрозумій, що корінь різних відходів є коренем келім, які і є буквами. І відомо, що перше скорочення є коренем усіх відходів, що у світах. І тому точка скорочення, яка і є суттю юд, визначається як корінь усіх повністю букв.

Проте відомо, що перше скорочення ще не вважається коренем світів, а лише коренем кореня, тому що істинний корінь світів - це друге скорочення. А відмінність між ними та, що перше скорочення було тільки щодо однієї точки, яка є бхіною далет, званою малхут. А нижня гей і друге скорочення було на біну, тобто дві точки з’єдналися в цьому скороченні: точка малхут і точка біни, що є суттю сполучення властивостей рахамім і дін, як відомо.

І відомо також, що поєднання двох точок разом утворює лінію, кав, у довжину або вшир, тому називається друге скорочення назвою «кав» (лінія), з причини двох точок, що з’єдналися в цьому скороченні, за суттю написаного «і пішли вони обидві». І сенс цього називається також «ракіа» (небесне склепіння) або парса. Вони як лінія, протягнута вшир, що розділяє між вищими та нижніми.

І з’ясувалося в матеріалі книги, що те основне нове, що утворилося в другому скороченні, - це феномен поділу десяти сфірот, що на всіх рівнях, на дві категорії, бо біна, зеїр анпін і малхут кожного ступеня вийшли назовні з нього і стали по відношенню до нього нижнім ступенем, так що з одного рівня утворився верхній і нижній: кетер і хохма, що в ньому, стали вищим, а біна, зеїр анпін і малхут, що в ньому, стали нижнім ступенем щодо кетера й хохми. І два ці поновлення, якими є дві точки разом на зразок лінії, і поділення ступеня на вищий і нижній мають вигляд форми букви алеф, тому що з’єднання  двох точок у скороченні - це навскісна лінія, що в букві алеф (א), а вища частка всього ступеня - це юд, що над лінією вгорі, що включає кетер і хохму ступеня за суттю «вищі води». А нижча частка всього ступеня є нижньою юд, що під лінією, що включає біну, зеїр анпін і малхут, які вийшли назовні зі ступеня і стали нижніми, і це сенс «нижніх вод».

І ось ти бачиш, що існують два кореня у світів, тому що верхня юд - це перший корінь, що утворився при першому скороченні виключно на точку малхут. А алеф є другим коренем, що утворився при другому скороченні на дві точки разом, якими є біна і малхут. І оскільки перше скорочення є коренем, далеким від світів, і тільки друге скорочення вважається коренем світів, тому буква юд не вважається коренем букв так, щоб стати їй на чолі двадцяти двох букв. А тільки алеф вважається коренем усіх букв, тому що вона є другим скороченням, яке є істинним коренем світів. І тому стоїть алеф на чолі двадцяти двох букв. А юд вважається пракоренем, який використовується в буквах у прихованому вигляді.

І  з цього зрозумій сенс чотирьох видів наповнень, які використовуються в імені АВАЯ (юд-гей-вав-гей). І вони такі: АБ – юд-вав-далет, гей-алеф, вав-юд-вав, гей-юд. САҐ – юд-вав-далет, гей-юд, вав-алеф-вав, гей-юд. МА – юд-вав-далет, гей-алеф, вав-алеф-вав, гей-алеф. БОН – юд-вав-далет, гей-гей, вав-вав, гей-гей. І ось головне визначення таке: якщо келім, що в них, походять від першого скорочення або від другого скорочення, де наповнення букв юдін, вказує на те, що походять головним чином від першого скорочення, а наповнення алефами вказує, що походять від другого скорочення. І з цього зрозумій: якщо всі букви АВАЯ з наповненням юдін, що є АВАЯ де-АБ, отже, немає в келім того парцуфа від другого скорочення нічого, а є тільки від першого скорочення виключно. І якщо букви де-АВАЯ наповнюються алефами, що є ґематрією МА, то немає в келім того парцуфа нічого від першого скорочення, а є тільки друге скорочення. Проте в АВАЯ де-САҐ букви не наповнюються нарівно, тому що всі – з юдін, крім вав де-АВАЯ, вона – з алеф.

А сенс цього той, що також і саме АВАЯ де-САҐ поділяється на чотири парцуфи, якими є хохма, біна, зеїр анпін і малхут за порядком букв. І виходить, той вав, що з’являється, є зеїр анпіном парцуфа САҐ. Відомо, що друге скорочення було тільки в парцуфі САҐ, а не у  двох перших парцуфах, що в ньому, якими є юд-гей, тобто хохма й біна, що в ній, а тільки в зеїр анпіні, що стоїть нижче табура САҐ (як сказано у «Внутрішньому спогляданні», п. 15). Отже, початок кореня букви алеф, тобто другого скорочення, було не в юд-гей де-САҐ, а тільки у вав де-САҐ. І тому юд-гей де-САҐ наповнюються буквами юд, як АВАЯ де-АБ, і тільки вав де-САҐ наповнюється буквами алеф, тому що до зеїр анпіна де-САҐ друге скорочення не проявляється, як пояснено. А наповнення АВАЯ геїн вказує на те, що там бракує наповнення, а отримує від свого вищого парцуфа. І тому вона є лише подвоєною АВАЯ, тому що двічі АВАЯ за гематрією - БОН. А сенс справи той, що міра наповнення вказує на міру рівня, що залучається зівуґом вищого світла на екран, що там. І екран, що в парцуфі зеїр анпіна, що з авіютом бхіни алеф, залучає світло також за малхут, екран якої дуже слабкий, як відомо. І тому вона позбавлена наповнення, як така, і є в ній тільки подвійна АВАЯ, що вказує на частину зеїр анпіна, що в ній.
І зі сказаного зрозумій те, що хохма й біна не вважаються коренем світу, а світ починається тільки з зеїр анпіна за сенсом шести днів будування, і це тому, що в їхніх келім є лише перше скорочення, а світи починаються тільки з другого, як пояснено. І тому лише зеїр апнін, який є бхіною АВАЯ де-МА з наповненням алефін, що є другим скороченням, є коренем усіх світів.

 («Внутрішнє споглядання», п.15) [До питань 10, 11, 26]

 

2. Букви (отійот)

Див. вище в питанні 1.

 

3. АХАП на своєму місці (АХАП бімкомо)

Три перших виправлення  з тринадцяти виправлень дікни називаються «АХАП на своєму місці», що означає, що не вийшли вони з категорії рош, і вони є категоріями ґальґальта ве-ейнаїм де-рош дікни. А те, що називають АХАП, то це тільки щодо рош де-САҐ.

 

4. Буціна де-карденута

Буціна означає світло, а карденута означає твердість або пітьму. І вказує на нижню гей, тобто бхіну далет. І це сенс нижньої гей, що в ейнаїм, у кетер де-Некудім, світіння якої не відкрите. І вона є точкою, що у вав, тобто мелафум, який дає єсод де-АК хохмі й біні Некудім, і тільки вав розкритий в Імі, але точка прихована в ній. І це те, що він каже, що буціна де-карденута прихована в єсоді Іми.

 

5. Розсічення парси (бкіят а-парса)

Розсічення парси вказує на скасування межі, що в ній, яка відокремлює в ступені кетер і хохму, що в ньому від його біни й ЗОН. І завдяки розсіченню біна й ЗОН повпертаються до ступеня, як і на початку.

 

6. Одне на одному (зу аль зу)

Одне на одному означає, що коли сфірот кожна окремо і не може отримувати або віддавати іншій через відмінність властивостей, що існує між ними та розділяє їх одну від одної, тоді стоять одна на одній згідно з порядком ступеня. Коли панім нижньої  до ахор вищої, наприклад, зеїр анпін, панім якого є бхіною алеф, урівнюється з ахор біни, що також бхіна алеф. А панім біни, який є бхіною бет, виходить, урівнюється з ахор хохми, який також є бхіною бет. І так далі тим же порядком. І в такому стані вони суперечні одна одній й відокремлюються одна від одної. (ч. 4, гл. 3, «Ор пнімі», п. 30)

 

7. Холам

Некудот вказують головним чином на світіння зівуґу, що виходить силою з’єднання нижньої гей з першою гей, які називаються некудот. І є в цьому три категорії.

Перша, коли нижня гей є кетером Некудім у вигляді «нижня гей в ейнаїм, а юд-гей-вав в АХАП». І тоді називається, що холам - над буквами юд-гей-вав, тому що світло кетера не дається хохмі й біні як нижня гей, а виключно як перша гей.

Друга – у вигляді некудот, що під буквами юд-гей-вав, які є келім хохми й біни, і це завдяки вищому зівуґу АБ і САҐ, що спускає нижню гей з ейнаїм у пе у вигляді камац, що під буквами. І також тепер нижня гей захована в камаці, який є єсодом кетера, а у юд-гей-вав немає поки що від світіння нижньої гей.

Третя – це, за сенсом, точки, що в буквах юд-гей-вав, що завдяки світінню єсоду АК є бхіною малафум, де некуда нижньої гей - усередині вав, і це світіння приходить усередину букв юд-гей-вав, які є хохмою й біною, звідки народжуються ЗАТ де-Некудім. («Внутрішнє споглядання», п. 19)

 

8. Другорядний (тафель)

Вища сфіра, що на кожному ступені, включає в себе всі бхінот, що під нею. І тому вища бхіна визначається завжди як основна на ступені, так що всі інші бхінот другорядні щодо неї і не варті нічого.

 

9. Вихід з силою

Там, де авіют в екрані більший, світло виходить з більшою силою, а там, де авіют, що в екрані, слабкий, світло не виходить з силою. Тобто відбите світло тоді мале і той рівень світла, яке воно залучає, не може поширитися вниз. І оскільки нижня гей з’єдналася з ніквей ейнаїм, виходить, що світла там виходять з силою і поширюються вниз.

 

10. Двадцять дві букви (каф-бет отійот)

Букви - це келім, у яких облачається сутність. І є в них двадцять дві головні характеристики, з яких будуються всі парцуфи, і називаються двадцятьма двома буквами, і дивись вище, відповідь перша.

 

11. Вищі води (маїм ельйонім), зхарім

Дивись першу відповідь. І з’ясувалося там, що кетер Некудім є вищими водами, що над небесним склепінням, яке є парсою. А хохма й біна де-Некудім є нижніми водами, що під склепінням. І відомо, що кетер - це захар, а хохма й біна - це його некева. Отже, вищі води є бхіною захар, а нижні води, які є хохмою й біною, – некева.

 

12. Нижні води (маїм тахтонім),  некевот

Дивись відповідь 11 і відповідь 10.

 

13. Малафум

Дивись відповідь 7.

 

14. Мазла

Сеарот дікна (волосся бороди) називаються «мазла», від написаного «витечуть (івр. «ізлу») води з відер його», тому що їхнє благо тече крапля за краплею, аж поки приєднаються до світел більших, що у світах. І дивись далі питання 29.

 

15. Мейн нуквін, МАН

Відомо, що через поширення некудот де-САҐ у МА і БОН внутрішнього АК з’єдналися решімот, що в екрані, які від бхіни першої гей, що в САҐ і нижньої гей, що у внутрішньому АК. І виходить, що екран складається з двох некевот - з біни і з малхут. І через це здобув екран назву «мейн нуквін» (букв. «жіночі води»), тому що відтак і далі включені в нього дві ці нукви в кожному з зівуґів, які здійснює з вищим світлом.

 

16. Смерть (міта)

До місця, куди продовжується лінія світла Нескінченності, - це життя, а після завершення лінії, тобто нижче точки скорочення, уже припиняється світло життя, і там властивість смерті. І тому келім, які впали в БЄА, які нижче нової точки скорочення, визначаються, що вмерли там, тому що відокремилися від світла життя.

 

17. Вищі точки (некудот ельйонот)

Дивись відповідь 7.

 

18. Точки, що під отійот (мітахат ле-отійот)

Дивись відповідь 7. Отже, три світла діяли в Некудім: гевель табура, гевель єсоду і гевель «ціпорней раґлаїм» (нігтів ніг). Гевель табура - це некудот, що над буквами, тобто холам. Гевель єсоду - це некудот, що всередині букв, і це – малафум. А гевель ціпорней раґлаїм є некудот, що під буквами.

 

19. Ніцуца де-карденута

Дивись відповідь 4.

 

20. Ніквей а-ейнаїм (очниці)

Бхіна алеф, що в рош, називається ніквей а-ейнаїм, тому що хохма де-рош називається ейнаїм (очі). І силою підйому нижньої гей туди, зробилася також у хохмі нуква, і називається ніквей ейнаїм.

 

21. Ніквей а-озен (вушні отвори)

Дивись відповідь 20. Відтоді, як з’єдналися два гей за сенсом сполучення властивостей рахамім і дін, і нижня гей піднялася в ейнаїм, відтоді й надалі утворилася нуква в усіх сфірот до хохми, що означає отвори, як зробилися в хотемі, в озені і в ейнаїм. Проте перш ніж з’єдналися, не було бхіни «нуква» ніде, крім як у пе.

 

22. Птіхо де-ейнін (відкриття очей)

Світіння хохми називається «птіхо де-ейнін», тому що ейнаїм є хохмою.

 

23. Парса

Парса – це діафрагма, що розділяє між органами дихання, які є життєвістю, і між органами травлення, і робить як наче два тіла в одному тілі. Так парцуф МА і БОН, який вийшов з ніквей ейнаїм де-рош САҐ, поділяється на два парцуфи в табурі й парсі так, що від пе де-рош САҐ до парси - це бхіна ҐАР де-МА і БОН, і вважається повним окремим парцуфом, де сіюм його раґлаїм на табурі, тому що він утворився з решімот таамім де-САҐ, що не з’єдналися з нижньою гей, а від парси й униз вийшов нижній МА і БОН, тобто десять сфірот де-Некудім, і вони вийшли з решімот некудот де-САҐ, що з’єднуються з нижньою гей, що нижче табура, як відомо. Отже, парса поділяє один парцуф МА і БОН на два парцуфи.

 

24. Цимцум бет (друге скорочення)

Скорочення НЕГІ де-АК називається другим скороченням, тому що воно подібне до першого скорочення, яке було в Нескінченності на бхіну далет. І тому утворилося тут скорочення на бхіну бет, як у першому скороченні припинилася лінія світла Нескінченності на малхут НЕГІ де-АК, так припинилася лінія світла Нескінченності тут на бхіну НЕГІ де-АК, так що біна, зеїр анпін і малхут залишилися під точкою скорочення без світла, і з них утворилися три світи відокремлення, що звуться БЄА, тому що Брія - це біна, Єцира - це зеїр анпін, а Асія - це малхут.

25. Ципорней раґлаїм (нігті ніг)

Бхінот завершення кожного парцуфа, що є малхут де-НЕГІ парцуфа, називаються «ецбаот раґлаїм» (пальці ніг). А з часу встановлення парси й надалі утворилася додаткова сила щодо сіюму парцуфа, тобто з боку участі точки біни в скороченні. І ця додаткова сила, коли вона в місці табура, називається парсою, а коли це є місцем завершення НЕГІ, називається «ципорнаїм» (нігті), тобто ципорней раґлаїм.

 

26. Ракіа а-мавділь (небосхил, що розділяє)

«Ракіа а-мавділь» є парсою, що стоїть посередині десяти сфірот кожного ступеня силою об’єднання двох точок - біни і малхут. І вона розділяє кетер і хохму в категорію «вищі води» - зхарім, а біну, зеїр анпін і малхут у категорію «нижні води» - некевот. Дивись вище відповідь 11 і відповідь 1.

 

27. Шурук

Мелафум називається також шурук. Значення його дивись вище, відповідь 7.

 

28. Сеарот рош (волосся голови)

Перший зівуґ для потреб парцуфа Некудім відбувся в ніквей ейнаїм рош де-САҐ, і все одно він не вивів назовні АХАП рош де-САҐ, тому що немає зникнення в духовному. І справа поділу ступеня ніяк не діє в рош самого САҐ, а тільки як додаток парцуфа, і це – парцуф сеарот, так що від ніквей ейнаїм і вище утворилися сеаот рош, а вниз від цього місця утворилися сеарот дікна у вигляді АХАП.

 

29. Сеарот дікна (волосся бороди)

Дивись відповідь 28.

 

30. Шіболет а-закан (колос бороди)

Шіболет а-закан - це бхінот АХАП, які утворилися з першого рош дікни, тому що три перших виправлення дікни є ґальґальтою ве-ейнаїм, тобто рош дікни. А шіболет а-закан - це АХАП, які вийшли з рош дікни на рівень ґуф, у якому скопичується наповнення трьох перших виправлень дікни.