Вчення про десять сфірот

Частина друга

Іґулім та йошер

(кола і прямота)

Глава 2

Розглядає десять сфірот де-йошер, їхню появу, поширення, і те, що міститься в них

Містить сім пунктів: 1. Порядок появи десяти сфірот йошер. 2. П’ять частин душі нижнього «адама»: нефеш, руах, нешама, хая, єхіда. 3. І в іґулім, і в йошер є навколишнє світло та світло внутрішнє, зовнішнє клі й клі внутрішнє. 4. Світло іґулім - це світло нефеш, світло йошер - це світло руах. Спочатку були утворені іґулім, потім йошер. 5. Аріх Анпін де-іґулім світить Абі ве-Імі де-іґулім у вигляді «халонот» (вікна) з трьох ліній: правої, лівої та середньої, що в ньому. І від них простягнулося світло до всіх іґулім так, що всі деталі, які існують в йошер, є також і в іґулім. 6. Адам Кадмон простягнувся від Нескінченності до соф Ацилуту, і до нього введені всі світи. І немає в нас дозволу займатися ним. 7. Ми не займаємося іґулім, а лише йошер, виключно.

Порядок появи десяти сфірот йошер

1) А тепер з’ясуємо другий вид, який існує в десяти сфірот, і це - феномен світла йошер, як первообраз трьох ліній, як форма вищого Адама. І ось, через цей кав, який поширюється згори вниз, - і від нього поширюються іґулім, - також і цей кав поширюється, у вигляді йошер, згори вниз, від рош верхнього «ґаґ» (даху) вищого за всіх іґуля, до рівня нижчого за «тахтіт» (дно) сіюму буквально всіх іґулім, згори вниз. І складається з десяти сфірот у вигляді «целем» (образа) Адама «яшар» (прямого), на весь його зріст, який містить в собі РАМАХ (248) ейварім (органів), і постають в образі трьох ліній, - правої, лівої й середньої, - складається з десяти сфірот загалом. А кожна сфіра з них ділиться ще на десять сфірот, і так - нескінченно.

Ор пнімі

1. ... від рош верхнього «ґаґ» (даху) вищого за всіх іґуля... Кетер в світі або в сфірі називається «ґаґ» цього світу або цієї сфіри. А малхут, що в кожному світі  й сфірі, визначається як «карка» (ґрунт) цієї сфіри або світу. І ось: вищий іґуль - це сфіра кетер, а ґаґ цього кетера є кетером десяти сфірот цього кетера.  

(Див. питання 10, 63)

2. І складається з десяти сфірот, у вигляді «целем»... Облачення на мохін звуться «целем» - від слова «цель» (тінь). А світіння йошер, котре складається з трьох перших сфірот, називається «адам» (людина) з тієї причини, що отримує ҐАР («ґімель рішонот» - три перших сфіри), - в облаченні целем. І це довга тема, для якої немає тут місця.

(Див. питання 56)

3. ... «целем» Адама «яшар», на весь його зріст... Рош кожної сфіри й парцуфа - це три перші сфіри: кетер, хохма, біна. А сім нижніх сфірот: хесед, ґвура, тіферет, нецах, год, єсод, малхут у кожній сфірі й парцуфі, визначаються як «ґуф» (тіло) цієї сфіри й парцуфа. І коли вони впорядковані, тобто світла ҐАР знаходяться в келім де-ҐАР, а світла ЗАТ («заїн тахтонот» - семи нижніх сфірот) - в келім де-ЗАТ, то парцуф називається, що він «на повний зріст». Якщо ж в келім де-ҐАР знаходяться світла ґуфа замість світел, призначених для цих келім, то це означає, що парцуф «не на повний зріст» тому що рош не важливіший за ґуф, оскільки навіть в рош діють лише світла ґуфа. І це називається («арканат рош» - схиляння голови), коли рош і ґуф на одному ступені.

(Див. питання 11, 13, 19, 61)

4. ... який включає в себе РАМАХ ейварім. Пояснення: РАМАХ (248) відмінних ознак хеседу є у вищому парцуфі, і з них походять РАМАХ органів нижнього, пояснені (в Мішні «Агалот»), як це буде розглянуто у відповідному місці.

П’ять частин душі нижнього Адама: нефеш, руах, нешама, хая, єхіда

2) Отже, у нижньому Адамі є п’ять видів світла, а саме: нефеш, руах, нешама, хая, єхіда. Це п’ять рівнів, один вищий за іншого, і це відповідає п’яти благословенням «Благослови, душе моя...», як сказано в трактаті «Брахот», і вони відповідають п’яти бхінот, що є в душі.

Ор пнімі

5. ...у нижньому Адамі є п’ять видів світла... Немає жодної сутності в усіх світах, - ні в світах вищих, ані в цьому світі, - щоб не було в ньому десяти сфірот, які є чотирма відомими бхінот та їхнім коренем. І це те, що написано, що й у «нижньому Адамі», - людині, що в цьому світі, - теж є ці п’ять бхінот.

6. …нефеш, руах, нешама, хая, єхіда... Келім, що в десяти сфірот, називаються: кетер, хохма, біна, зеїр анпін, малхут. А світла, що в них, звуться: єхіда, хая, нешама, руах, нефеш. Світло єхіда вдягається в клі де-кетер, світло хая вдягається в клі де-хохма, світло нешама - у клі де-біна, світло руах - у клі де-зеїр анпін, і світло нефеш - у клі де-малхут.

(Див. питання 27, 31 49)

7. Це п’ять рівнів... Як вже відомо тобі, ступені розрізняються чистотою й авіютом, що в них, і завжди «вищий» означає міру чистоти більшу, ніж у іншого.

(Див. питання 70)

Як в іґулім, так і в йошер є навколишнє світло та світло внутрішнє, зовнішнє клі та клі внутрішнє

3) І ось, усі десять сфірот де-іґулім мають усі зазначені вище елементи, а саме: світла й келім, і світло поділяється на внутрішнє світло та світло навколишнє, а клі ділиться на «хіцоніют» (зовнішня сторона) і «пніміют» (внутрішня суть). І також у десяти сфірот де-йошер у вигляді Адама, є там всі ті самі елементи також.

Ор пнімі

8. ... усі десять сфірот де-іґулім мають усі зазначені вище елементи, а саме: світла й келім. Світла - це НАРАНХАЙ (нефеш, руах, нешама, хая, єхіда), а келім - це КАХАБ ЗОН (кетер, хохма, біна, зеїр анпін, нуква), як сказано вище.

9. … світло поділяється на внутрішнє світло та світло навколишнє... Духовний поділ відбувається через відмінність властивостей, котра утворилася там (див. ч.1, гл.1, п.30). І кожен вищий за іншого, означає, що він чистіший за того, а кожен нижчий за іншого означає, що він має більший авіют, ніж у того, бо цією відмінністю властивостей за авіютом відділяється та відходить від нього, і стає нижчим, ніж той. І відомо, що світла передаються від кожного вищого до нижчого за нього, і тому повинен нижній приймати вище благо у свою найвищу й найчистішу частину, а вищий передає йому вище благо тільки з частини найнижчої та найбільш грубої, що в ньому.

Тим самим збігаються властивості світла, що приходить від вищого, із властивостями клі, які є в нижнього. Тому що частина найбільшого авіюту й найгрубіша, що у вищому, - є в неї тотожність із частиною найтоншою й чистою, що в нижньому. І виходить, що нижній не здатен отримати все світло, котре він має отримати, а лише дуже маленьку частину, - тільки те, наскільки найчистіше клі в ньому здатне отримати. А інші його частини, котрі не є настільки тонкими, змушені залишитися без світла, що належить їм, через відмінність властивостей з вищим, що дає їм.

Відповідно до цього виходить, що світло, яке належить до нижчого, ділиться на дві частини: одна - це маленька міра світла, яку він отримує від вищого всередину свого найвищого клі. І це світло, яке він отримує, називається внутрішнім світлом, що в нижньому. Друга - це вся міра світла, яка належить до решти частин нижнього, котрі не здатні отримувати внаслідок відмінності їхніх властивостей від вищого. І визначається, що вся ця міра залишилася у вищому й не спустилася до нижнього й називається навколишнім світлом.

Воно називається так тому, що «оточує» нижчого, тобто світить йому здалеку, незважаючи на те, що не вдягається в нього. Іншими словами, це світіння невеличке й світить здалеку. І це далеке світіння здатне очистити той авіют, який існує в нижньому, настільки, що в змозі уподібнити всі властивості нижнього властивостям вищого. І тоді зможе отримати все світло, що належить до нього. Це називається входженням навколишніх світел, - тобто вони входять та вдягаються в очищені келім нижчого, стаючи його внутрішнім світлом.

10. ... клі ділиться на «хіцоніют» і «пніміют». Внаслідок того, що світла розділилися на внутрішнє й навколишнє, існують тепер два види отримання в клі: отримання всередину клі й отримання через зовнішню частину клі (див. ч.1, питання 102). Причому внутрішнє світло приймається у внутрішню частину клі, -  у тох, а навколишнє світло, яке очищає його від авіюту, визначається, що приймається  воно через хіцоніют клі, тобто без жодного облачення в клі.

І цей поділ клі на хіцоніют та пніміют залежить від авіюту й чистоти самого клі, тому що тільки його авіют придатний для отримання внутрішнього світла. Адже головне клі отримання у створінні - це бхіна далет. А три перші бхіни не призначені для отримання, але вони викликають розкриття стадії далет. Таким чином, кожне клі визначається, як таке, чотирма бхінот, що в клі, при тому світло приймається в основному в бхіну далет, що в ньому, яка зветься через це пніміютом клі, його тох, і там знаходиться вище благо.

А три перші бхіни тільки викликають розкриття бхіни далет, що в клі, - самі вони не є такими, що отримують. Вони вважаються як такі, що оточують бхіну далет із зовні, подібно до стінок матеріальної посудини (івр. «клі»), яка складається з чотирьох оболонок, котрі оточують одна одну. І все, що потрапляє до клі, входить в його внутрішню частину, тобто у внутрішню оболонку, а інші три оболонки в його стінках тільки підтримують, зміцнюють внутрішню, щоб була в неї сила витримати наповнення, яке знаходиться в ній. Подібно до цього й тут, у духовному: слід розуміти, що головна частина, яка утримує в собі світло-насолоду, це бхіна далет в клі, а три перші бхіни - це причини для розкриття бхіни далет у всій її силі, аж поки вона стане здатною утримувати вище благо, але самі вони не є одержувачами внутрішнього світла.

І тому вони називаються хіцоніютом клі, оскільки містяться зовні від отримання внутрішнього світла: бхіна ґімель – вона хіцоніют по відношенню до бхіни далет. Бхіна бет є зовнішньою для бхіни ґімель. А бхіна алеф - зовнішня для всіх і оточує всіх. І над усіма є зовнішня бхіна, взагалі без ніякого, найменшого, авіюту, котра являє собою «шореш» (корінь) усіх чотирьох бхінот у клі. І знай, що ця бхіна є повністю чистою, вона є клі отримання для навколишнього світла, тому що внаслідок своєї чудової чистоти вона здатна отримати світіння навколишнього світла, не дивлячись на те, що воно світить здалеку.

Отже, ми розібрали поділ клі, де його пніміют означає частину з найбільшим авіютом, що в клі, - бхіну далет, - і вона є тою, що отримує внутрішнє світло. А хіцоніют, що в клі, означає найчистішу частину клі - бхіну шореш в клі, і вона отримує навколишнє світло здалеку. І хай не буде утрудненням, що стадія далет не здатна отримувати через скорочення та екран, бо ми займаємося тут виключно категорією відбитого світла, яке піднімається з бхіни далет (див. також «Внутрішнє споглядання»).

Світло іґулім - це світло нефеш, а світло йошер - це світло руах. Спочатку були утворені іґулім, а потім йошер

4) Однак відмінність між іґулім і йошер у тому, що десять сфірот іґулім, - це світло, яке зветься нефеш, і є в них світло внутрішнє й світло навколишнє, - внутрішнє і зовнішнє. І є в ній десять сфірот келім, і в кожному клі з них є пніміют і хіцоніют. Є також десять сфірот світел, і в кожному світлі є світло внутрішнє та світло навколишнє. Але десять сфірот де-йошер - це світло, яке зветься руах, і цей ступінь є вищим, ніж ступінь нефеш, як відомо, і вони також складаються з внутрішнього та навколишнього світел. Також є в них десять сфірот келім, і в кожному з цих келім є пніміют і хіцоніют. І ясно, що стадія нефеш була утворена спочатку, а потім була утворена руах.

Ор пнімі

20. ... відмінність між іґулім і йошер у тому, що десять сфірот іґулім, - це світло, яке зветься нефеш... Усі сфірот, в яких є можливість тільки отримувати світла й немає можливості віддавати іншим, - світло, що в них, називається ім’ям «світло нефеш». І вже з’ясовували ми, що все світло в іґулім вони повинні отримувати від світла кава (див. вище, ч.2, гл.1, п.30). Причина в тому, що вище світло може зв’язатися з келім лише за допомогою зівуґу з екраном, який піднімає відбите світло. І це відбите світло зв’язує світло з келім (ч.2, гл.2, п.20). І тому з тими келім, в яких немає цього екрана, у вищого світла немає зв’язку, аби могли вони передати його іншим згори вниз. І придатні лише отримувати світло з попереднього ступеня знизу вгору, лише для потреб власного існування. І це світло називається світло нефеш, як сказано вище. І тому, оскільки в келім де-іґулім немає екрана, як вже говорилося, то немає у вищого світла можливості взаємодії, зв’язку з ними самими, а змушені отримувати світло від кава, - причому й це тільки в мірі потреб власного існування, а не для передачі, як з’ясували. І тому називається світло, що в іґулім, світлом нефеш.

30. ...десять сфірот де-йошер - це світло, яке називається руах. Десять сфірот світла руах, мають властивість віддавати, і тому світло руах називається світлом «захар» (чоловіча суть, віддача), тобто таким, що дає. Але десять  сфірот нефеш, називаються світлом «некеви» (жіноча суть, отримання), тобто тієї, що отримує, і не може віддавати. І тому називаються десять сфірот світла кава десятьма сфірот де-руах, аби вказати, що це світло захар, чоловіче й таке, що дає. Сенс цього вже розглянуто вище в сусідньому тексті, дивись там. І тому руах є вищим за рівень нефеш, бо він є тим, хто дає рівню нефеш.

(Див. питання 65, 92, 95, 111)

Аріх Анпін де-іґулім світить Абі ве-Імі де-іґулім у вигляді халонот з трьох ліній: правої, лівої та середньої, що в ньому. І від них простягнулося світло до всіх іґулім так, що всі деталі, які існують в йошер, є також і в іґулім

5) Також, коли десять сфірот у вигляді іґулім, одна в одній, - є в них усі ті види отримання вищого блага, як і в десяти сфірот кава йошер. А саме: в іґулі кетера, який зветься Аріх Анпін після виправлення, є один некев (отвір) і халон у правій стороні іґуля, і звідти спускається світло Аріха до іґуля Аби та світить йому. І є також другий халон, в лівій частині іґуля Аріха, і виходить світло до лівої сторони іґуля Аби, що всередині нього, і робить в ньому некев і утворюється в ньому халон. І звідти простягається світло до іґуля Іми, який усередині іґуля Аби, та світить в ньому. І виходить, що коли проходить світло в лівій стороні іґуля Аби - це не для самого Аби, і проходить там тільки «аби пройти», а головне світіння його - для Іми. І отже, Аріх Анпін світить для Аби та Іми разом, - буквально так само, як це й у їхньому йошері. І хоч вони - іґулім, один в одному, є в них прямі лінії: права, ліва й середня, - у категорії цих халонот, що в них. І звідти простягається світло в десять сфірот де-іґулім, саме через ці прямі лінії, у всіх їхніх деталях разом, буквально як і в десяти сфірот прямого кава де-руах.

Ор пнімі

40. Також, коли десять сфірот у вигляді іґулім... Тобто, п’ять ступенів КАХАБ ЗОН не простягаються у вигляді йошер, - один нижче за одного, - тобто від чистого до того, що з більшим авіютом (ч.2, гл.1, (слова Арі) п.5), - а п’ять ступенів цих є рівними між собою, і жоден з них не є нижчим за іншого, тобто авіют одного не є більшим, ніж у другого. Звичайно, між ними в будь-якому випадку існують відмінності у вигляді причини й наслідку, - вони ж походять один від одного та продовжують один одного: хохма виходить з кетера, біна - з хохми, зеїр анпін - з біни, і малхут - із зеїр анпіна (див. «Ор пнімі», ч.1, гл.1, п.50). І це відношення у вигляді причини й наслідку виражається в тому, що вони знаходяться один у середині іншого, коли кожна причина оточує свій наслідок, тобто хохма походить від кетера, біна, спричинена хохмою й т.д. так, що «один усередині іншого» означає, що один є наслідком іншого, як пояснено. Однак аж ніяк немає між ними відмінності за типом «верх – низ» (див. ч.1, гл.1, п.100).

(Див. питання 22)

50. ... є в них усі ті види отримання вищого блага... Бо дійсно світло настільки переймається [властивостями] клі, в яке вдягнене, що навіть коли виходить звідти в інше клі, не змінює своїх звичаїв, які були в нього в попередньому клі. І тому тоді, коли світло ще було у формі кава в йошері, воно простягалося й опускалося поетапно вниз, тобто набувало все більшого авіюту в послідовності ступенів внаслідок екрана, що знаходиться там (див. ч.2, гл.1, п.6). Тому навіть коли воно вже вийшло звідти, і прийшло в десять сфірот іґулім, в яких немає екрана, і, безумовно, закруглюється там у форму іґуля, разом з цим, воно не змінює своїх звичаїв при поширенні від ступеня до ступеня.

Це означає, що, наприклад, коли світло кава приходить у сфіру кетер, воно набуває там форми іґуля, тобто форми цього клі, в якому не розрізняються верх і низ. Проте, коли світло поширюється від іґуля кетера до іґуля хохми, воно не закруглюється (див. «Питання й відповіді», ч.1, п.3), а продовжується у формі йошеру, тобто з розрізненням верху й низу. І виходить внаслідок цього, - іґуль сфіри хохма є нижчим, ніж іґуль кетера та має більший авіют, ніж кетер, так, що їх властивості не однакові.

Подібним же чином, коли світло приходить з хохми в біну, воно проходить до неї у формі йошеру. І визначається, що біна є нижчою, ніж хохма, тобто має більший авіют, ніж хохма. І так само - усі сфірот. Таким чином, що хоча десять сфірот де-іґулім мають подібні форми, без розрізнення верху й низу зі сторони келім, все ж існує в них відмінність верху й низу внаслідок того, «що є в них всі ті якості отримання вищого блага, як і в десяти сфірот кава йошер».

60. ... в іґулі кетера, який зветься Аріх Анпін після виправлення... Пояснення. Після того як були встановлені чотири світи АБЄА (Ацилут, Брія, Єцира, Асія), кожна сфіра стала цілим парцуфом, який має рош, тох і соф, і внаслідок цього вони отримали, інші імена. Парцуф, який був утворений з кетера, зветься «Аріх Анпін». Парцуф, який був утворений з хохми, називається «Аба». Парцуф, утворений з біни, називається «Іма». Парцуф, який був утворений з шести сфірот ХАҐАТ (хесед, ґвура, тіферет) і НЕГІ (нецах, год, єсод), зветься «Зеїр Анпін». І парцуф, утворений з малхут, називається «Нуква». А значення цих імен буде розглянуте у відповідних місцях.

70. ...є один некев і халон... Пояснення. Як ти вже знаєш, через світло десяти сфірот кава, яке отримується в іґулім, неодмінно всі властивості йошер залишають слід також і в іґулім (див. вище п.50). І ось, ця особливість, що існує в каві та називається «екран», який своїм відбитим світлом зв’язує вище світло й келім (див. вище, ч.2, гл.1, п.20), екран цей теж залишає слід в іґулім, але без свого авіюту. Бо авіют не зможе піднятися з нижнього ступеня на вищий за нього, анітрохи, і ступінь тому й називається вищим, що не має того авіюту, як у нижнього, і зрозумій це. І тільки проміжок, який цей екран розкриває в нижньому, тобто в десяти сфірот де-йошер, - тільки він піднімається від екрана кава йошер, залишаючи слід в іґулім. І проміжок, що викликаний цим екраном, називається «халон». Подібно до вікна, яке встановлене в кімнаті, щоби проводило воно світло в цю кімнату, - так і цей екран своєю властивістю розкриває відбите світло, аби зв’язати світло зі створінням. Так, що якби екран зник звідти, то й світло видалилося б зі створіння, та залишилося б воно в темряві, - як наче затулили б вікно в кімнаті. І тому, коли ми бажаємо визначити тільки проміжок з екрана, не беручи до уваги його авіют, ми називаємо це «халон» або «некев».

(Див. питання 85, 87)

80. ...у правій стороні іґуля... Тобто, відбилося також в значеннях правого й лівого, які використовуються в десяти сфірот де-йошер (див. «Питання й відповіді», ч.1, п.23).

90. ...і звідти спускається світло Аріха до іґуля Аби... Іншими словами, як наслідок цього халону стало можливим там визначити притягнення й спуск світла, тобто, що воно набуває все більшого авіюту відповідно до послідовності ступенів, коли нижчий ступінь має більший авіют, ніж попередній. І це те, що написано: «і звідти спускається світло Аріха до іґуля Аби». Іншими словами, внаслідок халону отримало світло авіют та стан «низ» в Абі де-іґулім, тобто в хохмі, яка знизилася на ступінь і не дорівнює тепер кетера де-іґулім, як це було раніше, до того, як було отримане світло йошер за допомогою халону. І так само біна, нижче від хохми.

(Див. питання 88)

100. ... і виходить світло до лівої сторони іґуля Аби, що всередині нього, і робить в ньому некев і утворюється в ньому халон... Каже нам цим, що халон цей утворюється у сфірот разом зі спуском світла до нього з вищого іґуля. Тобто, тоді те світло «вписує» в нього феномен екрана, який є у ньому самому. І тому визначається, що світло робить в ньому некев і утворює в ньому халон.

200. … коли проходить світло в лівій стороні іґуля Аби - це не для самого Аби, і проходить там тільки «аби пройти»… Вище ми вже розглянули це докладно (ч.2, гл.1, п.4 «Ор пнімі» до п.6).

300. І хоча вони - іґулім, один у середині іншого, є в них прямі лінії... Тобто світло спускається від іґуля до іґуля шляхом поширення через йошер, прямими кавім (множ. від «кав»). Але це ще не вважається впровадженням справжніх кавім, які спускаються «від екрана», в яких є світло «захар», щоби були вони здатними віддавати іншим. А в цих кавім, які відносяться до іґулім, немає сили віддачі, тому що вони спускаються як «халонот», яких достатньо лише для отримання світла виключно для власних потреб, а не для віддачі іншим. І це правило: кожен, у кому немає екрана, - немає в нього й світла «захар», чоловічого, а тільки світло «некева», а саме - світло нефеш.

Адам Кадмон простягнувся від Нескінченності до кінця Ацилуту, і в ньому містяться всі світи. І немає нам дозволу займатися ним

6) І цей АК (Адам Кадмон) простягнувся з кінця в кінець, від вищої межі до межі найнижчої, в усьому просторі «Ацилуту» (створіння). І в цьому Адамі містяться всі світи, однак про внутрішні категорії та про сутність цього Адама немає нам дозволу говорити та й взагалі займатися цим.

Ор пнімі

400. І цей АК... Не слід дивуватись імені «Адам» (людина), яке тут використовують. Це подібно до написаного («Мідраш Раба», Берешит, 27): «Сказав рабі Юдан, що великою є сила пророків, котрі уподібнюють форму Тому, хто створив її. Як сказано: «І почув я голос людини (адама) між сил... і на подобі трону – як образ людини на ньому, зверху...»». І сенс цього буде з’ясовано у відповідному місці.

1. ...простягнувся з кінця в кінець... Пояснення: від [світу] Нескінченності - найчистішого з усіх світів, і до центральної точки, яка є бхіною з авіютом, найбільшим серед усіх світів. Так, що вся реальність, що перед нами, як вищі, так і нижні, - всі вони є його гілками, котрі спустилися від нього та пов’язані з ним, і облачають його. І тому він поєднує всіх їх.

2. І в цьому Адамі містяться всі світи, однак про внутрішні категорії та про сутність... «Внутрішнє» означає світло Нескінченності, одягнене в нього, а його «сутність» - це ҐАР в ньому. І вже з’ясовано (у «Передмові до Вчення про десять сфірот», п.27), що немає в нас права говорити про всі категорії ҐАР, котрі є в кожному ступені й парцуфі, і навіть ті, що в світі Асія. Однак властивостями ЗАТ нам займатися можна,  і навіть ЗАТ, що належать до ҐАР Адама Кадмона.

Спочатку утворилися іґулім, потім йошер. Ми не займаємося іґулім, а виключно йошер

7) Отже, спочатку утворилися десять сфірот через іґуль, - одні в інших, - і потім усередині іґулім простягнувся через йошер як образ єдиного Адама, упродовж усіх іґулім, згаданих вище. І ми взагалі не займаємося іґулім, а виключно йошер.

Ор пнімі

3. Отже, спочатку утворилися десять сфірот через іґуль... Вище вже з’ясовано, що іґулім проявилися відразу при скороченні та видаленні світла, а потім проявився йошер, так, що іґулім визначаються як причина й чинник щодо світла кава. І тому визначаються, як такі, що передують йому (див. «Питання й відповіді» в цій частині, п.42).

4. ... упродовж усіх іґулім... Тобто, від верхнього краю до нижнього краю. Вдивімося в це у вигляді матеріальному, себто уявному, і завдяки цьому вивчиш духовний корінь явища. Отже, в уявних співвідношеннях зрозуміло нам, згідно з трьома визначеннями, якими є: вищий край, нижній край і відстань між ними. І буквально в той же спосіб визнач духовні співвідношення, де спочатку вирізни найнижчий край ступеня, тобто останню бхіну його, з найбільшим авіютом, нижче якої за авіютом немає. І з цього найнижчого кінця, який пізнаєш, вивчиш разом з цим, відразу ж, також і його найвищий край, бо міра авіюту, що в останній бхіні, - є мірою висоти відбитого світла (див. «Внутрішнє споглядання», п.86).

Адже, наприклад: авіют бхіни далет, що в бхіні далет, досягає рівня кетер де-кетер. А авіют бхіни ґімель, що в бхіні далет, досягає тільки рівня кетер де-хохма, а бхіна бет, що в бхіні далет, досягає тільки рівня кетер де-біна, і т.д. Так, що знаючи нижній край, відразу ж разом з цим з’ясовується й верхній край. А після того, як відомі обидва кінці ступеня, по них з’ясовується, само собою, і відстань між ними.

Адже духовна відстань означає розбіжність властивостей між двома об’єктами, тому що, яка міра відмінності властивостей, така й відстань між ними. Наприклад: якщо нижній край - це бхіна алеф, що в бхіні далет, виходить, що верхня межа - тільки до рівня кетер зеїр анпіна (див. у «Внутрішньому спогляданні», де вказано вище). І відстань - не така вже й значна. Але якщо нижній край це бхіна бет, тоді виходить, що верхній край - це кетер де-біна, і відстань між ними - це два ступені авіюту, тобто бхіна алеф та бхіна бет. А якщо нижній край - це авіют бхіни ґімель, що в бхіні далет, виходить, що верхній край - це кетер де-хохма, отже, тут відстань довжиною в три ступені, і далі – тим же чином, і добре це урозумій.

5. І ми взагалі не займаємося іґулім... І це тому, що іґулім оточують три перших сфіри де-йошер (див. вище, ч.2, гл.1, п.90). І відомо, що в плані їхніх келім вони ще незмірно підіймаються над ҐАР де-йошер. Але вже відомо тобі, що не можна нам говорити про ҐАР і займатися ними, і тому не маємо ми дозволу займатися будь-якими категоріями іґулім.

(Див. питання 118-119)