Вчення про десять сфірот
Частина друга
Внутрішнє споглядання
Глава 1
Розглядає десять сфірот де-іґулім
Містить шість пунктів: 1. Іґулім - це ҐАР. 2. Серед сфірот де-іґулім кожен більш зовнішній є більш важливим. І протилежне цьому - серед сфірот де-йошер: чим більш внутрішній, то більш важливий. 3. Два види отримання в келім: а) через їхній пніміют; б) через їхній хіцоніют. 4. Неможливе розкриття стадії далет інакше, як завдяки трьом стадіям, які передують їй та спричинюють її розкриття. 5. Чотири стадії подібні до чотирьох оболонок, що нашаровані одна на одну в стінках посудини (івр. «клі»), і вище благо приймається у внутрішню оболонку. 6. Той екран, в якого більший авіют, піднімає відбите світло більш високого рівня. А всього є п’ять рівнів.
Іґулім - це ҐАР
1) Ось про десять сфірот де-іґулім рав говорив дуже небагато, і ці нечисленні речі також, на перший погляд, сповнені протиріч, однак сказати про них більш розширено неможливо, тому що вони є трьома першими сфірот, якими нам заборонено займатися. Разом з тим ті нечисленні речі, які написані равом, слід з’ясувати в будь-якому випадку з роз’ясненням розлогим та ясним, аби цього було достатньо для тієї цілі, якої бажав досягнути рав, тобто, наскільки це є нагально необхідним для взаємозв’язків у цій науці.
Серед сфірот де-іґулім кожен більш зовнішній є більш важливим
2) І спочатку зрозуміємо загальну картину. Бо рав ділить всю загальну реальність на два види: іґулім та йошер; тобто у всіх парцуфах, які є в п’яти світах, - Адам Кадмон та АБЄА, аж до олам а-зе; є в кожному з них і десять сфірот де-іґулім, і десять сфірот де-йошер. І ми бачимо, що в сфірот де-іґулім, той, хто найбільш зовнішній, - найкращий, а той, хто найбільш внутрішній, - найгірший. Тому що вищий іґуль, - найбільш близький до Нескінченності, яка обступає й оточує всю реальність, - є найкращим з усіх і називається кетер. І всередині нього другий іґуль, який називається хохма, і він гірший за кетер, і т.д., - аж до сфери, найбільш внутрішньої з усіх, тобто, до олам а-зе, який є найгіршим з усіх іґулім, бо він є мороком, темрявою без світла та сповнений скверни. Таким чином, кожен іґуль, що є більш внутрішнім, є більш поганим, і кожен іґуль, більш зовнішній, - кращий.
Серед сфірот де-йошер: чим більш внутрішній, то більш важливий
3) І протилежними цьому є сфірот де-йошер, тому що в них кожен більш внутрішній, є важливішим; і десятьма сфірот де-йошер, найперших та найбільш внутрішніх з усіх, є десять сфірот світу Адам Кадмон; і вони називаються кавом, що поширюється від Нескінченності та продовжується майже до олам а-зе, і не торкається його. І на його хіцоніют одягаються десять сфірот де-йошер другого світу, що зветься світом Ацилут, високість якого знижується відносно світу Адам Кадмон. І на хіцоніют світу Ацилут одягаються десять сфірот де-йошер світу Брія, гіршого, ніж Ацилут, і т.д., - до десяти сфірот де-йошер світу Асія, який є гіршим за всіх, і він облачає ззовні всі світи разом. Отже, у сфірот де-йошер маємо, що кожен, який є більш зовнішнім, ніж інший, - він гірший за нього, а якщо він більш внутрішній, ніж інший, то він кращий за нього. Тобто назворот, порівняно з десятьма сфірот де-іґулім. І дійсно, значення велике та глибоке закладено у факті цієї зворотності між сфірот де-іґулім та сфірот де-йошер, і потрібно добре це зрозуміти.
Два види отримання в келім: а) через їхній пніміют; б) через їхній хіцоніют
4) І вже відоме тобі поняття центральної точки, що в Нескінченності, в якій відбулося скорочення, і віддалилося світло навколо тієї точки та утворився порожній простір. (Див. вище, ч.1, гл.1, «Ор пнімі», п.50), і з’ясувалося там, що тому вона й називається центральною точкою, щоб вказати на те, що вона не отримує через свій пніміют і тох, а лише через хіцоніют навколо себе; і тому отримує світло без обмеження міри й кількості, бо той, хто одержує через хіцоніют, не робить обмеження на світло (вивчи там добре). Тобто, у нас є два види отримання в келім: перший вид, - коли отримує через хіцоніют; другий вид, - коли отримує в пніміют. І звичайно, не йдеться тут про місце й площину, щоб уявити собі через них хіцоніют та пніміют, і тому потрібно добре зрозуміти, якими пніміютом і хіцоніютом ми займаємося тут.
Три перші стадії лише сприяють розкриттю четвертої стадії, а їм самим отримання не притаманне. Усе це подібно до оболонок у стінках посудини
5) Отже, суть духовного клі, як відомо тобі, - це феномен «бажання», що є у створінні, отримати вище благо від Нескінченності (див. «Питання й відповіді», ч.1, п.25). Відомо тобі також, що в цьому бажанні є чотири стадії, - одна нижча за іншу; тобто це клі - «бажання отримувати», впроваджено у створінні щоби бути гідним свого призначення, лише коли пройде, поетапно, чотири стадії. І перша стадія - це бажання дуже слабке, друга стадія є більшою за першу, і т.д. до четвертої стадії, яка є «ґадлутом», - великим рівнем бажання, - у мірі, необхідній для повного завершення клі. І сенс цього ми вже з’ясовували вище (ч.1, гл.1, п.50).
І оскільки властивості в цього бажання отримувати є повністю протилежними бажанню віддавати, що існує у світлі Нескінченності, - тому воно здатне розкритися не за один раз, а тільки поступово, починаючи з бажання віддачі, що входить в корінь, званий «кетер», і потім до більш грубого, ніж він, - тобто яке трохи відрізняється від нього, - себто до стадії алеф. Потім до ще грубішого за авіютом, яке називається «стадія бет», і т.п., - до стадії далет, котра кінцево відрізняється за своїми властивостями від світла. Вона є особливо придатною для використання у створінні як клі, у той час, як у трьох попередніх стадіях бажання отримувати не розкривається в мірі, що є бажаною для клі отримання.
І тому тільки четверта стадія вважається основним клі отримання у створінні, і зветься внаслідок цього внутрішнім змістом і суттю створіння. А стадія ґімель, що в бажанні, вважається, що вона ззовні стадії далет, і стадія бет - ззовні стадії ґімель, і стадія алеф - ззовні стадії бет, а стадія кетер - поза ними всіма. У подібності до стінки матеріального клі (посудини), котре зроблено з чотирьох оболонок, - одна на іншій, - і вміст, який потрапляє в це клі, знаходиться, звичайно, тільки в четвертій, внутрішній оболонці, а три зовнішні оболонки, що оточують її, зроблені там лише для посилення четвертої, внутрішньої оболонки. І так само розсуди й тут, що світло приймається тільки в четверту стадію, а три стадії, котрі передують їй, вони зовнішні щодо неї та з’являються лише тому, що неможливо, щоб розкрилася стадія далет інакше, ніж як через поширення, як пояснено вище.
(Див. питання 53, 78, 97, 122-124)
Пніміют та авіют - це одне й те ж, хіцоніют і «закут» (чистість) - це одне й те ж
6) І ось, з’ясовані тобі добре пніміют та хіцоніют, які слід розрізняти в кожному клі. Адже внаслідок того, що обов’язково є чотири стадії в кожному клі, як відомо, - тому остання стадія серед них називається внутрішньою суттю й пніміютом клі, бо є головною в справі отримання у цьому клі. А стадії, які їй передують, аби розкрити останню стадію, - вважаються хіцоніютом клі, і кожен ступінь, більш віддалений від останньої стадії, вважається найбільш зовнішнім.
Відомо тобі також, що бхіна алеф чистіша, ніж бхіна бет, а бхіна далет грубіша за всіх. Виходить, що пніміют та авіют - це одне й те ж. І те, що бхіна далет вважається такою, що отримує вище благо, - це саме тому, що вона є найгрубішою.
Хіцоніют і «закут» - теж є одним і тим же, бо бажання зовнішньої бхіни слабке й «зах» (чисте), і більш близьке до властивостей Створювача, і тому вона найбільш зовнішня, тобто вона найбільш віддалена від того, щоб бути категорією отримання, - від внутрішньої суті й пніміюту.
(Див. питання 28)
Наближення до Створювача чи віддалення від Нього оцінюється щодо отримання, що у створінні
7) І це те, що пише рав про сфірот іґулім: кожен більш зовнішній, - він кращий та ближчий до Створювача, тому що корінь, який називається кетером, - він чистіший за всіх, і є близьким за властивостями до Нескінченності більше за всіх. Це й називається, що ця бхіна близька до Створювача, і це зветься, що вона найбільш зовнішня з усіх, тобто дуже віддалена від внутрішньої суті й пніміюту, тобто від властивості віддачі, як сказано вище. І за нею - бхіна алеф, більш внутрішня, ніж кетер, тобто ближча, ніж він, до властивості отримання. І бхіна бет більш внутрішня, ніж вона, тобто ближча до бхіни далет, яка є категорією отримання. І так – до того, що бхіна далет, саме вона є істинно внутрішньою, тобто вище благо приймається в ній, і тому її властивість є віддаленою від Створювача більше, ніж в інших, як сказано вище.
(Див. питання 96)
У десяти сфірот де-йошер міра величини кожного залежить від відбитого світла, яке піднімається від авіюту, що в екрані: у того, хто з більшим авіютом, і відбите світло є більшим
8) Однак для сфірот де-йошер є поняття «ор хозер» (букв. «світло, що повертається»), - відбитого світла, яке піднімається від зівуґу екрана з вищим світлом (див. ч.1, «Питання й відповіді» п.66), і міра величини цього відбитого світла визначається мірою авіюту, котрий є в екрані, що робить зівуґ з вищим світлом. Де екран з найбільшим авіютом, у бхіні далет, розкриває повну висоту десяти сфірот, тобто до кетера; а якщо все ж міра авіюту в екрані менша на один ступінь і немає там більше, ніж бхіна ґімель, то є розкриття тільки таких десяти сфірот, у кожній з яких - не більше, ніж рівень хохми та бракує кетера. А якщо немає в ньому авіюту більшого, ніж бхіна бет, виходить, що розкриває тільки таких десять сфірот, де в кожній з них - не більше, ніж рівень біни, і бракує кетера та бракує хохми. А якщо немає в екрані авіюту більшого, ніж бхіна алеф, то є розкриття таких десяти сфірот, де в кожній з них - не більше, ніж рівень зеїр анпіна. Якщо ж екран є чистим настільки, що немає в ньому навіть авіюту бхіни алеф, то він не розкриває жодного рівня, а лише - бхіну малхут. І сенс цього ми з’ясуємо в третій частині.
Глава 2
З’ясовує п’ять основних відмінностей між п’ятьма світами АК та АБЄА
Містить шість пунктів: 1. П’ять світів, що звуться АК і АБЄА, розрізняються за чотирма рівнями авіюту в екрані. 2. Вищий передає нижньому лише своєю частиною з найбільшим авіютом, а нижній отримує від вищого тільки в свою найчистішу частину. 3. Пояснення видалення світла з трьох бхінот, що передують бхіні далет, після того як скорочення відбулося тільки на бхіну далет. 4. З’ясування поняття зівуґу де-акаа. 5. Що таке відбите світло, яке піднімається знизу вгору внаслідок зівуґу де-акаа. 6. Відбите світло, що піднімається від зівуґу де-акаа, стає клі отримання для вищого світла замість бхіни далет.
П’ять світів АК і АБЄА розрізняються між собою за авіютом, що в їхніх екранах. В АК він - бхіни далет
9) І знай, що головна відмінність між п’ятьма світами АК та АБЄА де-йошер, - у мірі авіюту, який є в екрані їхніх келім. Бо екран у келім світу Адам Кадмон, - дуже великого авіюту, тобто з авіютом бхіни далет, і немає авіюту більшого, ніж у нього, в усіх світах. І тому десять сфірот його є повними, тобто кожна з них на рівні кетера, дуже близького до Нескінченності. І це перший світ, найважливіший з усіх, який простягнувся від краю до краю, від Нескінченності до олам а-зе. І тому визначається, що він стоїть в пніміюті всіх світів, оскільки вже відомо тобі, що пніміют та авіют - це одне й те ж. І оскільки екран в келім світу Адам Кадмон - це бхіна далет, тобто з авіютом більшим, ніж в усіх, то через це він і є найбільш внутрішнім з усіх.
Світ Ацилут - від екрана бхіни ґімель, і тому він є зовнішнім для АК, який від бхіни далет
10) І екран у келім світу Ацилут не має такого авіюту, як екран в світі АК, тому що авіют екрана в Ацилуті тільки на рівні ґімель, і тому десять сфірот де-йошер в Ацилуті мають рівень у кожній не більше, ніж рівень хохма, і їм бракує кетера. І тому вважаються нижчими порівняно з десятьма сфірот на рівні кетер, що в світі Адам Кадмон. І визначаються як зовнішні (хіцонім) щодо десяти сфірот, що в АК. Бо авіют рівня ґімель є більш зовнішнім щодо авіюту рівня далет, а «чистий» і «зовнішній» тут - це одне, як сказано вище. І тому світ Ацилут став облаченням, тобто зовнішнім, який облачає світ АК, більш внутрішній, ніж він.
Екран де-Брія, він - бхіни бет, і тому він зовнішній щодо Ацилуту
11) І екран у келім десяти сфірот світу Брія ще більш чистий, ніж у світі Ацилут, і немає в ньому більше, ніж авіют бхіни бет, і тому рівень цих десяти сфірот не перевищує рівня біни. І тому світ Брія вважається більш зовнішнім, ніж світ Ацилут, в якому є авіют бхіни ґімель, і тому він більш внутрішній, ніж світ Брія, авіют якого лише рівня бет. І тому світ Брія визначається як зовнішній і є облаченням для світу Ацилут.
Екран в Єцира, він - бхіни алеф, і тому він зовнішній щодо світу Брія
12) А в екрані світу Єцира авіюту не більше, ніж бхіна алеф, найбільш слабка, і тому в десяти сфірот світу Єцира рівень невеликий і досягає не більш, ніж рівень зеїр анпіну; і в них бракує трьох перших сфірот, а саме: кетера, хохми й біни. І тому світ Єцира ще більш зовнішній, ніж світ Брія, оскільки там є авіют на рівні бхіни бет, який є внутрішнім щодо авіюту бхіни алеф, що у світі Єцира, і тому вважається світ Єцира як зовнішній та як облачення для світу Брія.
Екран в Асія - тільки на рівні авіюту шореш, і тому він найбільш зовнішній з усіх
13) Світ Асія, - екран у його десяти сфірот де-йошер абсолютно чистий, без усілякого авіюту взагалі, і тому немає в нього з вищим світлом зівуґу, який піднімає відбите світло. І оскільки немає в сфірот відбитого світла, немає в них також і вищого світла, оскільки вище світло не приймається в парцуф без світла відбитого. І тому є в цих десяти сфірот лише рівень малхут, та бракує дев’яти перших сфірот, а саме: кетера, хохми, біни й зеїр анпіна (який містить шість сфірот ХАҐАТ НЕГІ). І з тієї причини, що екран у цих сфірот чистіший, ніж в усіх попередніх світах, вони, звичайно, вважаються найбільш зовнішніми за всіх. Оскільки вже відомо, що чисте й зовнішнє - це одне. І тому світ Єцира, у келім якого є, все ж таки екран на бхіні алеф, вважається як світ внутрішній по відношенню до світу Асія, а світ Асія є зовнішнім та облаченням і для світу Єцира, і для всіх світів разом, бо він - найбільш чистий з усіх.
(Див. питання 98)
Зворотне співвідношення між передачею світла й облаченням світла
14) І не слід дивуватися тим, що здоровий глузд каже, що в келім, які є більш чистими, повинно вдягатися світло більш важливе, оскільки в чистого клі властивості є більш близькими до світла, як відомо. То як це тут стверджується, що рівень того, у кого більший авіют, є вищим? Однак слід знати, що облачення світла в келім це одна справа, а те, що дають вище світло в парцуф, справа зовсім інша. І ці речі далекі одна від одної, настільки, що є між ними співвідношення повністю зворотне, з краю в край. Бо є правило, що вищий передає нижньому з найбільш грубої своєї частини, а нижній приймає світло від вищого у свою найбільш чисту частину. І слід зрозуміти це якомога глибше, тому що в цьому - важливий ключ до нашої науки.
Цимцум (скорочення) був тільки на стадію далет
15) І щоб збагнути це, потребуємо додаткового урозуміння щодо скорочення й кава. Бо відомо тобі, що скорочення було тільки на стадію далет, яка називається малхут Нескінченності або центральна точка. І причина є простою: сенс скорочення в тому, що це - перешкода бажанню отримувати, тобто утримує себе від того, щоб одержувати насолоди від світла Нескінченності. І тому скорочення стосується лише клі, що отримує, а оскільки немає там клі отримання іншого, ніж стадія далет, то скорочення діє тільки на стадію далет. І вже з’ясовувалося вище, що три стадії, які передували стадії далет, не вважаються взагалі келім отримання, а лише чинниками, оскільки з причини їхнього поширення проявляється дане клі отримання - стадія далет. І тому скорочення не діє на них взагалі, а тільки на центральну точку, тобто на стадію далет, як пояснено.
Світло видалилося все, бо не було іншого клі для отримання, окрім стадії далет
16) І внаслідок того, що стадія далет зменшила своє бажання, - зникло світло також і з трьох попередніх стадій, бо немає там ще якихось інших келім для отримання, аби втримали в собі світло; і навіть світла, які відносяться до трьох попередніх стадій, зобов’язані також бути отриманими в стадії далет, тому що немає в них келім отримання в їхніх особистих властивостях, як з’ясовано; тому в результаті припинення отримання в стадії далет зникло відразу все світло.
(Див. питання 102, 126)
У світлі кава не було більш, ніж три перших бхіни
17) І ось, після видалення світла через скорочення, знову притягнула світло з Нескінченності у вигляді кава, що означає маленьку міру світла, що має в собі лише три перші бхіни бажання отримувати, і немає там бхіни далет, як пояснено вище (див. ч.1, гл.2, п.2). І як ми з’ясували, немає взагалі келім отримання в трьох перших стадіях бажання. І слід поставити питання: як тут стає можливим отримати світло без келім отримання, адже в цих трьох стадіях все ще немає властивості отримання, а стадія далет, яка лише і являє собою клі отримання в парцуфі, відсутня тут у складі кава?
Пояснення зівуґу де-акаа
18) І справа в тому, що основна суть скорочення походить тільки зі сторони створіння, і ніяк не з боку Створювача, тому вище світло взагалі не дотримується цього скорочення, яке вчинила центральна точка. І тому визначається, що вище світло спускається також і в стадію далет, але стадія далет затримує його в його просуванні, щоби воно не з’являлося всередині неї внаслідок прийнятого раніше скорочення, яке діє на стадію далет до приходу цього світла. І цей феномен називається в книгах «зівуґ де-акаа».
Це подібно до двох предметів, коли один хоче пройти й проникнути всередину огорож і кордонів, встановлених іншим. Однак другий протистоїть йому в повній мірі й перешкоджає йому порушити свої кордони, тоді виходить, що кожен вдаряється об межі іншого. І це подібно до двох твердих предметів, бо природа рідини дозволяє чомусь іншому проникнути й змішатися з нею, і те ж саме - з м’яким предметом, який все ж дозволяє іншому предмету трохи проникнути й втиснути його зовнішню оболонку в якійсь мірі. У той час, як коли це два твердих предмети, не дозволяє один одному потіснити його межі хоч трохи. І тому, коли тверді предмети стикаються один з одним, вони вдаряють один в одного, тобто сама їхня зустріч призводить до удару. Таким же чином уяви поширення вищого світла з Нескінченності, ціль якого - наповнити також і стадію далет, як це й було в світі Нескінченності, і тому світло спускається аби реально вдягтися в бхіну далет, але сила скорочення стадії далет перешкоджає йому й не дозволяє ввійти в неї. І тому ця зустріч вищого світла із силою скорочення розуміється як зівуґ де-акаа, ударне злиття, - тобто кожен з них заважає та стає перешкодою на дорозі іншого й в його спрямуванні. Тому що у спрямуванням вищого світла є заповнити бхіну далет, а закон самої бхіни далет - відштовхнути вище світло, не отримуючи, як пояснено.
(Див. питання 23, 99)
Пояснення відбитого світла
19) І ось, внаслідок зустрічі та зіткнення, яке сталося в бхіні далет, народилося й вийшло нове світло. Подібно до світла сонця, що зустрічає поверхню дзеркала, - тобто скла, пофарбованого фарбою з іншого боку, - і внаслідок того, що променям сонця не вдається пройти крізь дзеркало через фарбу, що нанесена на нього з другої сторони, повертаються промені сонця звідти назад і породжують там сяйво світла.
Так і тут: внаслідок того, що вище світло зустріло в бхіні далет силу скорочення, яка називається «екран», ось, визначається, що цей екран відбив і повернув його до його місця походження. Однак це не є зникненням, навпаки, повернення вищого світла від бхіни далет угору вважається новим, особливим світлом, яке піднімається до вищого світла, облачається на нього та утримує його в собі. І через це воно визначається як клі, яке отримує вище світло.
Відбите світло стає клі отримання замість стадії далет
20) І знай, що в рош кожного парцуфа немає ніяких інших клі отримання, крім цього відбитого світла, як це буде пояснено у відповідному місці. І вся сила отримання, що є в цьому відбитому світлі, - від того, що воно народилося й вийшло від співудару, який стався в стадії далет. І внаслідок того, що воно є породженням стадії далет, воно стає отримувачем, подібно до неї. Ця тема буде з’ясована, розглянута в усій повноті в частині третій, тому що її місце саме там.
Відбите світло стає клі отримання в каві
21) І тепер зрозумій те, що ми запитали вище: як це може бути, щоб вище світло поширилося тільки в трьох стадіях, у той час, як немає ще клі отримання в цих трьох стадіях. І з розглянутого можемо глибше зрозуміти, що властивість отримання щодо того світла й зараз походить тільки від бхіни далет, але вже у вигляді клі отримання у відбите світло, яке піднімається від зівуґу де-акаа в бхіні далет. І це відбите світло, і є тим клі отримання, що є в каві, що простягнувся від Нескінченності всередину простору, буквально, як сама бхіна далет, яка є категорією отримання, що в Нескінченності. Так, що зараз, після скорочення, коли бхіна далет [вже не є клі отримання], цей ор хозер, породжений завдяки екрану, що в ній, діє замість неї, і зрозумій це добре.
(Див. питання 104)
Келім десяти сфірот де-рош є ніщо інше як корені келім
22) І ось, добре з’ясувалося, що хоча і є чотири рівні в бажанні отримувати, але при тому не всі бхінот являють собою клі отримання, а тільки бхіна далет, виключно. Також з’ясувалося, що клі отримання в цьому каві, який простягнувся від Нескінченності всередину простору, після скорочення, - це відбите світло, яке піднімається від екрана, що в бхіни далет. А оскільки воно народилося від бхіни далет, то стало придатним завдяки їй бути клі отримання.
І буде з’ясовано у відповідному місці, що це відбите світло не завершує своєї функції отримання повністю, доки не пошириться також від екрана вниз. І таким чином поширюється знову екран на чотири ступені, до бхіни далет. І це істинні келім даного кава. У той час як чотири попередні бхіни, які утворилися в силу зівуґу де-акаа від екрана й вгору, аж до кореня (кетера), - вони вважаються лише коренями келім. Тому що сила екрана не здатна піднятися разом з цим відбитим світлом вгору від свого місця, і тому є там тільки саме світло, без жодного авіюту екрана. Тому вони не є істинними келім, а тільки коренем для келім.
А ось потім, коли це відбите світло поширюється вниз від місця екрана, він проводить разом з собою також і авіют екрана, і тоді з’являються справжні келім. І нема чого додати до цього.
(Див. питання 2)
Глава 3
З’ясовує сутність і матеріал в келім
Містить два пункти: 1. Три корінних, основних характеристики в келім: а) сутність матеріалу в келім; б) сила скорочення в них; в) екран у них. 2. У самій сутності матеріалу в келім є дві частини: а) малхут вищого, яка стає первинним матеріалом для нижнього; б) світло, яке притягається всередину цього первинного матеріалу, визначається як сам цей нижній.
Розширене пояснення чотирьох стадій бажання
23) Тепер перед нами відкривається можливість зрозуміти те, про що ми запитували вище про порядок сфірот де-йошер, в яких той, у кого більший авіют, є більш високим і важливим. І це протирічить здоровому глузду, тому що розум говорить нам, що в клі більш чисте вдягається світло більш високе й важливе, а у клі більш грубе вдягається світло, що є нижчим і ницим. І зі сказаного зрозумієш це, проте спочатку ми повинні розширити розуміння поняттям чотирьох стадій бажання, тобто келім десяти сфірот, які називаються: хохма, біна, зеїр анпін і малхут та їхнього кореня, званого кетер (а сам зеїр анпін містить шість сфірот: ХАҐАТ НЕГІ), які вимагають детального розгляду.
Три поняття: матеріал клі, сила скорочення в клі, екран у ньому
24) І є тут, у цих келім, три корінних поняття:
1) сутність (ацмут) матеріалу клі;
2) сила скорочення в ньому, що означає відмову від великого бажання отримувати на підставі власного вибору й бажання, а не через владу вищого над ним;
3) екран у ньому, який означає відмову від великого бажання отримувати внаслідок сили влади вищого над ним, тобто відмову вимушену, а не за власним вибором.
І з’ясуємо їх одного за одним.
(Див. питання 127)
Чотири ступені в бажанні отримувати - це матеріал клі
25) Матеріалом кожного клі, як відомо, є чотири ступені, один нижче за іншого, в бажанні отримувати, де вищий - це чинник і причина для появи нижчого за нього:
- корінь є причиною для розкриття бажання в мірі стадії алеф;
- стадія алеф є причиною для розкриття бажання стадії бет;
- стадія бет є причиною для розкриття бажання стадії ґімель;
- стадія ґімель є причиною для розкриття бажання стадії далет.
І цей розвиток у вказаній обов’язковості причини і наслідку, вже розглянуто вище докладно в частині першій (в «Ор пнімі», гл.1, п.50, вивчи там докладно все продовження, бо шкода мені подвоювати всі ці довготи без потреби; однак повтори уважно всі ті речі, що наведені там, бо я спираюся на них, продовжуючи пояснення, які я додаю тут).
(Див. питання 42)
Дві частини в кожній стадії: те, що є в ній від вищої, і те, що є в ній від неї самої
26) Однак слід уточнити, що є дві частини в кожній з цих чотирьох стадій:
1) міра матеріалу, який потрапляє до неї від її причини;
2) міра матеріалу, що є в ній самій, який «переймається» світлом, що облачається в неї.
І відомо, що те бажання, яке є в духовному ступені, називається «малхут» цього ступеня. І навіть там, де неможливо визначити ознаки клі, тобто в Нескінченності, ми все ж називаємо бажання, яке є там, ім’ям малхут Нескінченності, як відомо за сенсом «Він та ім’я Його є одне», що «Ім’я» є назвою сфіри малхут, і «ім’я Його» (івр. «шмо») за гематрією дорівнює слову «бажання» (івр. «рацон»).
Малхут де-кетер спустилася й стала матеріалом у сфірі хохма
27) Тепер з’ясуємо два поняття, які слід розрізняти в кожній із чотирьох стадій. І ось корінь ступеня, тобто певна міра впливу світла Нескінченності на нього, називається кетером даного ступеня. І відомо, що у вищому світлі немає іншого, крім бажання дати добро й благо тому, що зовні, тобто всій тій реальності, котра є у створених світах. Однак немає в ньому від «бажання отримувати» абсолютно нічого, як це докладно описано у «Внутрішньому спогляданні» в першій частині.
І ось, малхут де-кетер є причиною стадії алеф, тому що те, що для вищого є бажанням, стає обов’язковим та неодмінним для того, хто нижчий за нього. І тому бажання давати добро й благо, тобто малхут де-кетер, стає «бажанням отримувати» у стадії алеф, яка називається хохма. І це визначається як таке, що малхут де-кетер сама спустилася й облачилася, й стала бажанням отримувати стадії алеф. Тобто, буквально, її матеріалом, тому що бажання в стадії алеф - це і є матеріал цієї стадії, і вище світло, яке зветься «хая», вдягається в цей матеріал. І тому визначається це так, що малхут де-кетер стала матеріалом сфіри, яка називається хохма. І це перша характеристика, яку слід розрізняти в матеріалі, що в стадії алеф.
(Див. питання 127-129)
Після розкриття світла хохми утворилося клі самої хохми
28) Друга характеристика: це після того, як поширилося вище світло, яке зветься «хая», у середині малхут де-кетер, котра є матеріалом хохми, як сказано, бо тоді отримала малхут де-кетер властивість істинного матеріалу стадії алеф, інакше кажучи, хоча малхут де-кетер, тобто бажання віддачі, що є у вищому світлі, стало бажанням отримувати й первинним матеріалом стадії алеф, як сказано, проте цього вистачило лише для кореня, зародка стадії алеф. Тобто, для того щоби це бажання отримувати притягнуло вище світло всередину себе, так, що можна було б визначити його як первинний матеріал для сфіри хохма, хоча він ще є створювачем і кетером.
А з якого моменту виходить з категорії створювача й кетера в стан створіння й хохми, який називається стадією алеф? Це тільки після того, як це, згадане, бажання отримувати, притягне в себе світло хая, що відноситься до нього. І тоді воно виходить із загальності створювача й називається створінням або хохмою, і зрозумій це добре, і тоді не відхилишся від мети.
Отже, з’ясувалися для тебе дві частини в матеріалі клі, званого хохмою:
– перша називається малхут вищого, тобто до того як притягнула своє світло;
-- друга називається клі самої хохми, тобто малхут де-хохма, тому що клі завжди називається іменем «малхут».
(Див. питання 130)
Малхут де-хохма стала первинним матеріалом для біни, і з появою її світла з’явилося й клі самої біни
29) І так само зрозумій щодо матеріалу стадії бет, що зветься біною, причина якої - це бажання, що існує в стадії алеф, званої хохмою, - тобто тільки малхут де-хохма, тому що бажання на даному ступені називається завжди «клі» або «малхут» цього ступеня. І ця малхут де-хохма облачилася й стала первинним матеріалом у сфірі біна, для того, щоб притягнути світло, яке призначене їй. І це - перше визначення в матеріалі стадії бет, званої біною.
А потім, після того як притягнула світло, що відноситься до неї, яке називається «нешама», то проявився тоді її матеріал від малхут хохми, котра є стадією алеф, і набув власної форми, тобто самої стадії бет, що зветься біна.
Малхут де-біна стала первинним матеріалом для зеїр анпіна, і з появою його світла розкрилося клі самого зеїр анпіна
30) І таким саме чином зрозумій також щодо матеріалу стадії ґімель, званої зеїр анпіном: малхут де-біна - це його причина, і вона ж стала первинним матеріалом для зеїр анпіна, тобто для стадії ґімель, тобто щоб притягнув світло, що відноситься до нього, що зветься «руах». І друга частина: після того, як він притягнув та отримав своє світло, тоді вийшов його матеріал зі стадії малхут де-біна та отримав його в стадію малхут де-зеїр анпін.
Малхут де-зеїр анпін є первинним матеріалом для малхут, і з появою її світла розкрилося клі самої малхут
31) І такі ж дві частини в матеріалі стадії далет: малхут зеїр анпіна - це її причина, що вдяглася й стала первинним матеріалом для стадії далет, малхут, аж поки стало сил їй отримати світло нефеш, що відноситься до неї. І тоді вийшла малхут зеїр анпіна зі стану зеїр анпіна й стала стадією далет, тобто самою малхут де-малхут.
Всі ці згадані келім отримання вони лише для дії притягнення
32) Отже, зрозумій: попри те, що ми з’ясували й визначили властивість отримання для кожної стадії самої по собі, під цим не розуміється нічого іншого, крім поняття притягнення світла. Тобто кожна стадія притягує до себе світло, що призначене для неї, але справжнє клі, гідне того, щоб назвати його ім’ям «клі отримання» у створінні, - це саме стадія далет, а не три стадії, що передують їй, як з’ясовано вище.
Глава 4
З’ясовує точний зміст чотирьох рівнів авіюту через чотири стани, що розглянуті мудрецями (трактат Псахім, 25)
Стан перший: неможливо та не має наміру.
Стан другий: можливо та не має наміру.
Стан третій: неможливо та має намір.
Стан четвертий: можливо та має намір.
З’ясування чотирьох стадій у бажанні згідно з чотирма сполученнями «можливості» та «наміру»
33) І щоби дати пояснення, точне й розширене, поясню тобі це згідно зі словами мудреців (трактат «Псахім», 25:2). Написано: «Насолода, котра приходить до людини мимоволі, Абайє сказав: «Дозволено», - а Раба сказав: «Заборонено». «Можливо та має намір», «неможливо та має намір» - увесь світ не сперечається, що заборонено. «Неможливо й не має наміру» - увесь світ не сперечається, що дозволено. А сперечаються, коли «можливо та не має наміру». І пояснив Раші: «можливо» - можливо для нього відокремитися, «та має намір» - і має намір наблизитися, щоби насолодитися, як, наприклад, до запаху того, що заборонене (див. там).
Стан перший: неможливо та не має наміру
34) Отже, ми маємо в їхніх словах чотири стани щодо отримання насолоди.
Стан перший - «неможливо» для нього відокремитися та «не має наміру» наблизитися й насолодитися. При отриманні забороненої насолоди таким чином, весь світ не сперечається, що дозволено, тому що не є важливими отримання й бажання в разі, коли немає в нього можливості й вибору «не одержати», та немає також у нього прагнення наблизитися до забороненого, щоби насолодитися ним.
Стан другий: можливо та не має наміру
35) Стан другий - «можливо» для нього відокремитися й «не має наміру» наблизитися й насолодитися. І при отриманні забороненої насолоди таким чином сперечаються, тобто розходяться думки в Абайє й Раби. Абайє вважає: незважаючи на те, що «можливо», - тобто є у нього можливість віддалитися та не насолоджуватися забороненим, - все ж дозволено йому наблизитися й насолодитися ним тому, що «не має наміру», тобто, оскільки немає в нього прагнення в серці наблизитися до забороненого, і тому не є важливим отримання, хоча й наближається та насолоджується забороненим. А Раба сказав, що оскільки є можливість не наближатися й не насолоджуватися забороненим, тому заборонено йому наблизитися й насолодитися, хоча й немає в нього прагнення наблизитися та насолодитися забороненим.
Стан третій: неможливо та має намір
36) Стан третій - «неможливо та має намір». Тобто, «неможливо» для нього відокремитися й віддалитися від забороненого, щоб не насолодитися ним, «та має намір», - є в нього прагнення насолодитися забороненим. При отриманні забороненої насолоди таким чином, весь світ не протирічить тому, що це заборонено, оскільки, незважаючи на те, що неможливо для нього, немає ніякої можливості відокремитися від забороненого, щоб не насолодитися ним, але оскільки є в нього в серці прагнення насолодитися й наблизитися, то саме це прагнення вважається як отримання ним задоволення від речі, якою заборонено насолоджуватися, і він чинить гріх. А дехто каже, що й про цей стан вважав Абайє, що дозволено.
Стан четвертий: можливо та має намір
37) Стан четвертий - «можливо та має намір». Тобто, «можливо» для нього відокремитися й віддалитися від забороненого й не насолоджуватися ним, і також «має намір», - є у нього прагнення наблизитися й насолодитися забороненим, і тут весь світ не сперечається з тим, що «заборонено», оскільки це - отримання забороненої насолоди найбільш грубим способом, тому що прагне насолодитися, і є в нього можливість відокремитися, але він не робить цього. І тому це - максимум бажання отримувати в його крайній формі, і це, на думку всіх, заборонено; і навіть з погляду тих, хто, з посиланням на Абайє, вважає, що дозволено в третьому стані, тут згодні з тим, що заборонено.
38) І ось ми знаходимо в словах мудреців точну мову, якою можна визначити кожну з чотирьох стадій «бажання отримувати». Так, що все це влучає точно в ціль і не збиває з бажаної мети, оскільки нам дали чотири ступені, один під іншим, поняття гріха щодо заборони насолоди, який залежить від «бажання отримувати» того, хто грішить. І на трьох перших ступенях, якими є «неможливо й не має наміру», «можливо та не має наміру», «неможливо й має намір», заборона насолоджуватися не є загальною думкою, а є такою виключно щодо четвертої частині, як пояснено.
39) І ми бачимо, що мудреці з’єднали одну з одною дві речі, а саме: «можливість» відокремитися й не отримувати насолоду, та «прагнення» і тягу в серці до бажання цієї насолоди; і поєднання цих двох дає чотири стани. І тепер ми візьмемо їхні міркування та використаємо для наших тем у вищих світах, які є коренями різноманітних бажань, які є в реальності, і з нижнього вивчатимемо вищого.
Коли розкрилося бажання отримувати в малхут де-кетер, вона вийшла з кетера й стала стадією алеф
40) І ось, у першій стадії, яка називається «хохма» або «хая», слід розрізняти дві частини (див. вище, «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.27). Перша частина - це її первинний матеріал. А, як відомо (див. докладно вище, «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.23), це є малхут вищого щодо неї, тобто малхут де-кетер, яка набула властивості бажання отримувати, і цією новою властивістю отримала малхут де-кетер нове ім’я «стадія алеф».
І вже відомо тобі, що коли духовний об’єкт здобуває собі нову властивість, вона відокремлюється в окремішнє володіння. Так і малхут де-кетер, яка є бажанням віддачі, що існує в Створювачі: коли зародилося в Ньому якесь бажання створити, то звичайно, Він не потребує ніякого «інструменту», а саме це Його бажання відразу втілюється в дію. Тобто воно придбало властивість, форму «бажання отримувати», і це стало первинним матеріалом створіння, і він є тим, що називається стадією алеф.
(Див. питання 26)
Перехід малхут де-кетер у стадію алеф є подібним до запалювання свічі від свічі, так, що першої не убуває
41) І тепер згадай, що немає зникнення в духовному, і те, що сказано, що малхут де-кетер дістала властивість стадії алеф, не означає в жодному разі, що малхут де-кетер зникла та відсутня в кетері, - малхут де-кетер залишилася на попередній висоті без змін. Подібно до того, як при запалюванні свічі від свічі, у першій не буде нестачі. Так і ця малхут де-кетер, коли отримала першу стадію, не зменшила при цьому в кетері нічого, а тільки додалася нова категорія; тобто малхут де-кетер залишилася на своєму місці в усій повноті й величі, як і раніше, а лише додалася ще одна властивість малхут де-кетер, тобто «малхут, яка набула також першої стадії» та стала первинним матеріалом у сфірі хохма. І пам’ятай в усьому, що буде далі, і не заплутаєшся.
Після того як первинний матеріал отримав світло, розкрилося клі самої хохми
42) Друга частина - це матеріал самого клі, після того як воно отримало своє світло, бо тепер довершилося клі й називається хохма, тому що до отримання свого світла вона називається тільки ім’ям своєї стадії, тобто «стадія алеф», і не є поки що клі хохми, а являє собою малхут де-кетер. І це можна уподібнити зародку в утробі матері, який не вартий імені, перш ніж народиться та отримає належні йому світло й життя. Так і первинний матеріал, - перш ніж отримає своє світло, не називається поки ім’ям «хохма», а є включеним ще до малхут де-кетер. А ось затим, коли матеріал притягнув своє світло, яке називається «хая», тоді клі набуває імені, що призначене йому, тобто «хохма» (прочитай добре вище, п.27). І ці дві характеристики слід розрізняти в кожній зі сфірот, а саме: клі до того, як отримало світло й називається ще ім’ям вищого, та клі після отримання світла, бо тоді воно вважається окремим явищем.
Зі сторони первинного матеріалу хохма визначається як «неможливо», а зі сторони того, що вона наповнена світлом визначаєтся такою, що «не має наміру»
43) І тепер зрозумій, що стадія алеф, тобто хохма, визначається як «неможливо та не має наміру» тому, що зі сторони її первинного матеріалу, тобто малхут де-кетер, котра набула нової властивості, стадії алеф, - доки сфіра хохма ще не отримала власного імені, - то звичайно, розкриття цього бажання отримувати вважається як «неможливо» щодо сфіри хохма як такої. І також зі сторони малхут де-кетер теж вважається як «неможливо», тому що неможливо для неї утворити хохму без того, щоби було в ній бажання отримувати. Тому що отримання насолоди без бажання отримати її - це примус і тягар, - на противагу намірам Створювача дати добро й насолоду.
І також вважається як «не має наміру», що означає, що немає в неї тяги та прагнення до отримання світла. А вже відомо, що немає завершеності в бажанні, перш ніж розкриється в ньому прагнення й тяга до світла (див. ч.1, гл.1, п.50). Також детально з’ясовується там, що розкривається прагнення лише в момент, коли немає в клі світла й насолоди, тому що тільки тоді стає можливим, щоби клі прагнуло до них. Але це не може розкритися, доки клі наповнене своїм світлом (див. там детальніше). І тому, оскільки клі хохми, про яке йдеться, наповнене своїм світлом, то немає в ньому ще прагнення до насолоди, і тому вважається, що хохма «не має наміру». Що означає, що немає в неї тяги й прагнення до насолоди, як з’ясували.
(Див. питання 132-133)
Посилення бажання, що в біні, визначається як «можливо». А в тому плані, що це приходить до неї від первинного матеріалу, вважається як «не має наміру»
44) Друга стадія, біна, визначається як стан «можливо та не має наміру». Бо зі сторони її первинного матеріалу, (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.29), яким є малхут її вищого; тобто малхут де-хохма, яка прийняла в себе нові властивості стадії бет через те посилення, яке вчинила (див. вище ч.1, гл.1, п.50). І це посилення бажання визначається як «можливо», - тобто можна було їй не пробуджувати цього посилення бажання. І визначається також як така, що «не має наміру», бо вона - малхут де-хохма, і наповнена своїм світлом, і тому не розкривається в ній прагнення.
І зрозумій, що все додаткове розкриття бажання, яке проявилося в стадії бет більш, ніж в стадії алеф, - це тільки стан «можливо», тобто «ітґабрут», посилення бажання, до якого вона вдалася, і це - силами самого створіння (див. вище, ч.1, гл.1, п.50).
Світла хохма достатньо, і не була зобов’язана посилюватись та притягувати хасадим
45) І не утруднися тим, що мовляв і малхут де-кетер, яка стала першою частиною сфіри хохма, була й в неї також ця можливість - не набувати нового «бажання отримувати». Чому ж визначається стадія алеф як «неможливо»? Однак є тут велика відмінність, бо в малхут де-кетер не було можливості утворити створіння без того, щоби було в ньому «бажання отримувати», як сказано вище. У той час, як малхут де-хохма, - тобто саме створіння, - могла би повністю вдовольнитися своїм бажанням отримувати, без збудження до бажання віддачі, яке є стадією бет, і без притягнення світла хасадим. Тому що світла хая повністю достатньо для створіння, і немає необхідності в жодних добавках.
(Див. питання 134)
Зеїр анпін визначається як «неможливо», оскільки йому бракує світла хохми
46) Стадія ґімель, зеїр анпін, визначається як «неможливо та має намір». «Неможливо», - бо після того, як стадія бет збудилася й притягнула світло хасадим, утворилася в ній перешкода для світла хохми у створінні. Тому що бажання віддачі є протилежним стадії алеф, - тобто бажанню отримувати, де є світло хохма. А оскільки світло хохма є основою життєвості парцуфу, тому називається це світло ім’ям «хая» (жива). І тому малхут де-біна знову притягнула світіння світла хохми всередину свого світла хасадим. І коли малхут де-біна притягнула та утворила ці нові властивості, вона вийшла зі стадії бет і стала стадією ґімель, зеїр анпіном (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.30).
(Див. питання 131)
Зеїр анпін визначається як такий, що «має намір», оскільки було в ньому прагнення до хохми
47) І в цьому притягненні, - тобто в стадії ґімель, - ми повинні розрізняти дві сторони:
- перша, це - «неможливо», - тобто немає в неї іншої можливості, з тієї причини, що створінню бракує світла хохми;
- друга, це - «має намір», тому що є тут прагнення до світіння хохми, котре притягнула, тому що вона притягнула його в момент, коли була порожньою від нього; адже стадія бет приховувала світла хохма, і є в ній лише світло хасадим без хохми. І тому її малхут, яка притягнула світіння хохми, притягнула його в стані прагнення, яке зветься «має намір».
І тому зеїр анпін називається «неможливо та має намір», як з’ясовано.
(Див. питання 135)
Малхут визначається як «можливо», оскільки мала б вона вдовольнитися тією хохмою, що в зеїр анпіні. І як «має намір», бо було в неї прагнення
48) Четверта стадія, малхут, визначається як «можливо та має намір»:
- «можливо», - тому що вже є світіння хохми в зеїр анпіні, - тобто в стадії ґімель, - і малхут зеїр анпіна не зобов’язана посилюватися заново, щоб притягувати світло хохма в мірі більшій, ніж в стадії ґімель;
- а «має намір», - тому що це посилення відносно світла хохма було зроблене в стані прагнення, тобто в момент відсутності в ній світла хохма, коли й розкривається прагнення.
(Див. питання 136)
Відмінність між світлом хохма та світінням хохми
49) І не утруднися тим, що в стадії ґімель є світіння хохми, - і що саме тому й називається стадія далет як стан «можливо». А якщо так, то як же розкривається в стадії далет прагнення до світла хохми? Однак зрозумій, що існує велика відмінність між світінням хохми та світлом хохма. Бо світіння хохми означає, що суть ступеня - це світло хасадим, але отримує також і світіння від світла хохми. У той час, як світло хохма – коли вся цілком суть цього світла це хохма, і зовсім не хасадим.
Для підтримання життєвої сили ступеня досить і світіння хохми, як це є в стадії ґімель, у зеїр анпіні. І тому малхут зеїр анпіна, яка посилилася в своєму бажанні притягнути світло хохма, не була примушеною до цього, проте було в ній прагнення до суті світла хохма, що є рівнем набагато вищим, ніж світіння хохми в стадії ґімель. Оскільки щодо згаданого світла хохма вона вважається порожньою від цього світла, і тому є можливість, щоб розкрилося прагнення до нього, як пояснено.
Тільки стадія далет вважається клі отримання, оскільки вона - у стані «можливо та має намір»
50) І ось, з’ясувалося, що не всі бажання вважаються келім для отримання, а лише стадія далет, тому що бажання вважається категорією отримання лише за двох умов: «можливо» та «має намір», тобто: щоб не було отримання вимушеним, і що розкриється в ньому «прагнення отримувати».
І зовсім інакше в стадії ґімель: хоч і є там прагнення отримувати, тобто «має намір», все ж, оскільки отримувати він, зеїр анпін, вимушений, тому що це необхідна йому життєва сила, то він не визначається як клі отримання. І в протиріч цьому відбувається в стадії бет: незважаючи на те, що не вимушена отримувати, все ж, оскільки немає там прагнення, не вважається вона клі отримання. І годі й говорити про стадію алеф, в якій немає ні того, ані другого, бо вона змушена отримати своє світло - це її життя. І немає також в ній прагнення, а тому, звичайно, це бажання зовсім слабке.
Глава 5
З’ясовує скорочення та екран
Містить чотири пункти: 1. Скорочення було рівномірним з усіх сторін. 2. Поняття екрана. Оскільки все притягання світла було стадією далет, потрібна сила, яка перешкоджає, аби не поширювалося світло і в стадію далет також. І ця сила називається екран. 3. Дві форми малхут: а) яка скорочена, аби не отримувати в себе світло за своїм бажанням; так відбувається в іґулім; б) яка скорочена з причини сили затримання, що діє щодо неї, тобто – екрана; так відбувається в сфірот де-йошер. 4. Вище світло перебуває в абсолютному спокої й не припиняє світити ні на мить. І коли створіння прагне, воно притягує до себе світло.
Різниця між скороченням та екраном
51) І після того, як ми добре дізналися про чотири ступені в бажанні отримувати, - один нижче за інший, - в їхній точній мірі, з’ясуємо тепер скорочення та екран і відмінність між ними. Скорочення (івр. «цимцум») - вже було детально розглянуте в першій частині й тут, в «Ор пнімі», і не слід примножувати слова. Головне, чого ми потребуємо для нашої теми, - це поняття рівності, що була там (див. вище, «Ор пнімі», ч.1, гл.1, п.90).
Чотири стадії отримали в умовах скорочення, тема причини й наслідку
52) І там ми з’ясували, що оскільки світло Нескінченності повністю однорідне, то мусить бути, що й скоротить себе рівномірно в усіх стадіях. Іншими словами, усі чотири стадії після скорочення є рівними, одного достоїнства, без відмінностей чистоти чи авіюту, які роблять чотири ступені одного нижчим за іншого, до стадії далет, що має авіют, більший ніж у інших, та найнижчої з усіх. Навпаки, - вони в повній рівності. І все те, що додалося під час скорочення, щоб розрізнити в них більше, ніж було в Нескінченності, це лише феномен чотирьох стадій, у тому плані, що вони походять одна від одної та поширюються одна за одною у вигляді причини й наслідку. Так, що стадія алеф - це причина й чинник для розкриття стадії бет, стадія бет - причина для стадії ґімель, стадія ґімель - причина для стадії далет. Але вони перебувають у повній рівності щодо чистоти, та достоїнств.
(Див. питання 42, 71)
Причини й наслідку, що в чотирьох стадіях, не було в Нескінченності
53) І справа причини й наслідку того, що так чи інакше поділяє їх на чотири ступені, не була розкрита в Нескінченності до скорочення, тому що там навіть загальне поняття клі не дається взнаки, а все цілком - світло (див. ч.1). Але після того, як зникло світло Нескінченності з цих стадій, - проявилися ці стадії, та розкрилося, що тепер слід розрізняти: світло саме по собі, тобто в тому вигляді, як було воно в них до скорочення, - і чотири стадії самі по собі, що залишилися порожніми від світла. Бо після скорочення розкрилося, що ці стадії не є єдиним цілим зі світлом Нескінченності, як це виглядало до скорочення. І це подібно до прикладу свічі у світлі факела, якої не видно, а коли її відокремили від факела, - стала ясно видимою для всіх. І зрозумій це добре..
(Див. питання 73-74)
54) І на перший погляд слід запитати: оскільки головне скорочення відбулося тільки в стадії далет, тому розкрилося, що ця стадія не є придатною для отримання світла, однак три перші стадії, на які не було скорочення, - виходить, що вони придатні для отримання світла? А якщо так, то з цього, начебто, слідує їхня відмінність у перевагах та ступені важливості одної щодо іншої, - тобто, що стадія далет є нижчою за три перші стадії?
Скорочення відбулося не через низькість стадії далет, а лише як прикрашання
55) Але справа в тому, що скорочення світла в четвертій стадії в жодному разі не сталося через її низькість, бо мова йде про малхут світу Нескінченності, і там четверта стадія була в стані самого світла Нескінченності. Тож як можна навіть помислити, що скорочення було через «незначність» стадії далет, бо сталося скорочення винятково задля «просто прикрашання», бо забажала ця малхут стану злиття: на найбільш можливому високому рівні злитися цілком зі Створювачем, що є станом найбільшої тотожності властивостей зі Створювачем (див. вище, ч.1, гл.1, п.90). І тому не зменшилася перевага стадії далет і після скорочення.
Притягнення світла було спочатку в стадію далет, і тому необхідна була сила стримування щодо стадії далет, щоб не увійшло до неї світло
56) Тепер з’ясуємо феномен екрана, який утворився на стадію далет, яка є малхут. У світі скорочення, тобто в малхут Нескінченності, яка облачилася там, як відомо, кожна стадія починається з малхут стадії, вищої за неї, яка стала первинним матеріалом для неї (див. вище, п.27) - коли ця скорочена малхут знову притягнула вище світло, але тільки в три стадії, то це притягнення було, звичайно, через прагнення стадії далет, що в ній, тому що три перші стадії зовсім не є келім для отримання та притягнення. І тому було обов’язковим, що спочатку вона притягнула вище світло в усі її чотири стадії, тобто навіть у свою четверту стадію, але для того, щоби світло не потрапило в четверту стадію, була змушена додати нову силу, затримати світло, щоб не поширилося в четвертій стадії.
(Див. питання 100)
Сила затримання, яка додалася в стадії далет, називається «екран»
57) І ця нова додана сила називається «екран». І цей екран є кореневим чинником у справі притягнення світла кава в три стадії, тому що скорочення, яке зробила малхут, відокремивши своє бажання від отримання в стадію далет, було достатнім лише для того, щоб вище світло видалилося з неї. Але потім, коли знову притягнула світло, була змушена пробудити знову свою стадію далет, щоб притягнути нове поширення. А тому, якщо б не додала нову силу в справі поширення світла, то світло знову потрапило б у стадію далет. І головною причиною того, що світло кава притягнулося в три стадії, є винятково сила екрана, котра була утворена як нова відносно світла. І зрозумій добре ці два поняття, тобто скорочення й екран, тому що вони є основами для всього, що буде далі в цій науці.
(Див. питання 43, 82-83)
Скорочення відбулося за її бажанням. Екран відштовхує світло владною силою не за її бажанням
58) І зрозумій відмінність між скороченням, яке зробила малхут світу Нескінченності, і яке є відмовою від зрослого бажання отримувати, згідно з її бажанням та вибором найбільшої тотожності властивостей з Творцем - та екраном, тобто силою, яка перешкоджає, пануючи та змушуючи, щоби не потрапило світло в стадію далет.
59) І сенс цього в тому, що хоча й скорочення і екран, утворені самою малхут світу Нескінченності, але, як вже відомо тобі, що коли духовний об’єкт набуває нової властивості додатково до своєї власної, цим він визначається як два духовних об’єкти й два феномени, віддалені один від одного за мірою величини відмінності властивостей, що є між двома цими формами. І на зразок того, як матеріальні об’єкти відокремлюються один від іншого сокирою та віддаляються один від одного місцем і простором, - так і духовні відокремлюються один від одного через появу нових властивостей та віддаляються один від одного за мірою величини відмінностей між їхніми властивостями, - чи то менше, чи більше.
(Див. питання 32)
Екран - породження скороченої малхут. Те, що у вищому є бажанням, у нижнього є силою
60) І тому після того, як малхут притягнула світло кава в три стадії, вважається це притягнення новою формою, яка додалася до реальності скорочення. Так, що є тепер дві реальності в малхут: скорочена малхут - це перша форма, що утворилася в малхут Нескінченності, і стала реальністю «малхут скорочена». А потім, коли ця малхут здійснила притягнення світла трьох стадій, народилася й почала існувати нова реальність, яка називається екраном проти світла, щоб не з’являлося воно в стадії далет. І відомо, що будь-яке бажання, яке є у вищому, стає панівною силою в гілки, котра виходить із нього. І оскільки екран є гілкою й породженням скороченої малхут, то, незважаючи на те, що малхут скоротила себе за власним бажанням та рішенням, без жодного управління зі сторони вищого за неї, - все ж у породженні, яке пішло з неї, тобто в екрані, вже скорочення править там повною владою. І це наступний ступінь після світу скорочення.
(Див. питання 101, 105)
Відмінність між іґулім та йошер - в екрані, який з’явився в десяти сфірот де-йошер
61) Із розглянутого випливає, що є два види малхут: одна - це скорочена малхут і друга - це малхут, в якій є екран. І знай, що в цьому вся різниця між сфірот де-іґулім та сфірот де-йошер, котрі звуться «кав». Бо малхут в десяти сфірот де-іґулім - це малхут скорочена, де немає екрана, а в десяти сфірот де-йошер малхут виправлена екраном, як буде пояснено далі.
Причина того, що світло вдаряє, бажаючи увійти в стадію далет, у тому, що створіння притягує його таким чином
62) І тепер глибше зрозумій поняття відбитого світла, що піднімається завдяки зівуґу де-акаа при зустрічі вищого світла й екрана в стадії далет, який ми почали з’ясовувати вище (п.18). І зрозумій сказане там, що вище світло не зважає на скорочення, яке зроблене створінням, і воно спускається, щоб поширитися й в стадії далет теж. Сенс у тому, що створіння саме неминуче притягує його з самого початку, тому що вже з’ясували ми (див. вище, ч.1, гл.2, «Ор пнімі» п.2), що вище світло знаходиться постійно в стані абсолютного спокою, не припиняючи світити нижнім ні на мить. Бо не піддається, боронь боже, ніяким змінам і поновленням, і весь сенс обговорюваного «поширення» світла в тому, що мовиться про притягнення його зі сторони створіння, яке отримує від вищого світла відповідно до підготовки бажання отримувати, тобто прагнення, що в ньому, як з’ясовували вище («Внутрішнє споглядання», ч.2, п.50).
Притягнення з боку створіння ми називаємо поширенням вищого світла
63) У той момент, коли створіння прагне отримати від вищого світла, негайно тягнеться до нього вище світло. Подібно до запалювання свічі від свічі, коли першої не убуває. Так і в момент, коли створіння притягує до себе вище світло, - не з’являється у вищому світлі нестачі через ту частину, яку притягнуло створіння в себе. І немає в ньому ніякого збудження або поширення через притягнення його створінням. А лише аби «привчити вухо», ми називаємо притягнення з боку створіння поширенням вищого світла. І пам’ятай це всюди, тому що ми користуємося висловом «поширення вищого світла», а означає це - притягнення самим створінням винятково через його власне прагнення.
Частина світла, яка повинна була увійти в стадію далет і була відштовхнута від неї, стала відбитим світлом
64) І тому після скорочення, коли малхут Нескінченності знову притягнула вище світло, - оскільки притягнула його прагненням, що є в її стадії далет, то прийшло вище світло також і в стадію далет. Але в силу екрана, який вона встановила, щоб перешкоджати світлові, аби воно не поширювалося в стадію далет, повернулася ця частина світла назад. Цим реалізувала (малхут) своє початкове бажання – щоби світло увійшло лише в три стадії. Однак та частина світла, яку екран повернув назад до його кореня, тобто частина, що призначена для стадії далет, не зникла з нього, а стала великим світлом, яке вдягнуло три стадії вищого світла, від місця екрана й вище - до кореня. І це відбите світло стало клі отримання для трьох стадій вищого світла замість стадії далет, як сказано вище (див. «Внутрішнє споглядання», п.21).
Глава 6
З’ясовує причину: чому екран стадії далет піднімає відбите світло до кетера, а стадії ґімель - до хохми й т.д. Це тому, що міра величини цього відбитого світла відповідає мірі тієї частини світла, яка могла вдягтися в стадію далет, якби екран не відштовхував її назад. І з’ясовує також, що десять сфірот прямого світла спрямовані згори вниз, тобто той з них, хто чистіший - він кращий. А десять сфірот відбитого світла, вони знизу вгору, тобто грубіший з них - кращий.
Відбите світло ділиться на сфірот відповідно до його облачення на сфірот прямого світла
65) З того, що ми з’ясували, глибше зрозумій міру та величину відбитого світла, яка є не більшою й не меншою, ніж величина світла, котре екран відбив назад. Тобто, та частина, що є придатною для облачення в стадію далет, якби екран не відбив її назад. Воно піднялося нагору та вдягнуло бхінот вищого світла, тобто бхіну ґімель, звану зеїр анпіном, і бхіну бет, що зветься біна, і бхіну алеф, що зветься хохма, а також корінь - кетер. І тому визначається, що стадія далет сама розділилася на ті чотири ступені, які облачило її відбите світло. І з’явилися чотири рівні, - один вище за іншого, - у клі самої стадії далет, тому що світло, яке належало їй, піднялося та вдягнуло ці чотири ступені. І тому вважається стадія далет коренем для них і називається кетером цього відбитого світла.
(Див. питання 125)
Десять сфірот прямого світла - згори вниз, а десять сфірот відбитого світла - знизу вгору
66) І тепер є два види десяти сфірот у створінні: десять сфірот згори вниз та десять сфірот знизу нагору. Бо є десять сфірот у вищому світлі, а саме, - корінь, який називається кетером вищого світла, і чотири бхіни, які виходять із кетера:
- бхіна алеф називається хохма;
- бхіна бет називається біна;
- бхіна ґімель називається зеїр анпін (включає шість сфірот ХАҐАТ НЕГІ);
- бхіна далет - це малхут.
І порядок їхній - згори вниз, - тобто від чистого до грубого. Іншими словами, той, хто є більш чистим, - він кращий, а найчистіший з усіх, тобто корінь, називається кетер. І наступний за ним, - тобто трохи грубіший, ніж кетер, - називається хохма і т.д., - до грубішого за своїм авіютом, ніж усі, до малхут, яка нижча за всіх.
(Див. питання 77)
Знизу вгору означає: хто з більшим авіютом, - той більш важливий
67) І ще є десять інших сфірот у створінні, котрі знаходяться у зворотному відношенні до сфірот вищого світла. Це десять сфірот у відбитому світлі, що піднімається від екрана в бхіні далет, які облачають десять сфірот вищого світла. І послідовність їх - знизу нагору, що означає: від грубого - до тонкого, тобто той, хто з більшим авіютом, - перший по висоті, а кожен, хто більш чистий – він гірший. І цей порядок є зворотним щодо десяти сфірот вищого світла.
Малхут прямого світла є кетером відбитого світла
68) Отже, найбільший авіют має бхіна (властивість, категорія) далет, і вона найважливіша за всіх, тому що вона є коренем усіх цих десяти сфірот відбитого світла. Оскільки все це відбите світло не більше, ніж та частина світла, яка відноситься тільки до неї (бхіни далет) і, яку екран повернув назад. Тому бхіна далет вважається кетером, що означає корінь, як відомо.
Малхут відбитого світла - у кетері прямого світла
69) Бхіна ґімель, що не має такого авіюту, як бхіна далет, визначається як сфіра хохма відбитого світла, - тобто ступінь, другий після кетера. А бхіна бет, котра є чистішою, ніж бхіна ґімель, визначається як ступінь, третій за перевагами від кетера, тобто біна. Бхіна алеф, яка є ще чистішою, ніж бхіна бет, визначається як четвертий за перевагами ступінь від кетера, тобто сфіра зеїр анпін, що містить шість сфірот ХАҐАТ НЕГІ. А бхіна кетер прямого світла, найчистіша з усіх, вважається, за порядком згаданого відбитого світла тільки як бхіна малхут, - тобто найнижча з усіх за перевагами. Тому що кожен, авіют якого більший – той і важливіший, і кожен більш чистий – той більш низький, оскільки ступені поширюються від грубих до чистих, і запам’ятай це добре.
Малхут складається з усіх десяти сфірот відбитого світла
70) І ось, сама бхіна далет, у силу її відбитого світла, що поширюється на десять сфірот, ділиться також сама на десять сфірот, тобто на чотири бхіни й кетер, тому що бхіна далет сама є кетером відбитого світла, тобто коренем. А дев’ять сфірот відбитого світла, які поширюються та піднімаються від неї, - вони є її гілками. І відомо, що всі гілки включаються в корінь і існують у ньому, і тому визначаються в самій бхіні далет п’ять частин, тобто кетер і чотири бхіни, що йдуть знизу вгору.
(Див. питання 30)
Очищення екрана ділить бхіну далет на п’ять бхінот
71) І тепер зрозумій те, що ми навели вище («Внутрішнє споглядання», ч.2, п.8), що міра величини відбитого світла визначається мірою авіюту, що є в екрані. Екран з найбільшим авіютом, тобто екран у бхіні далет розкриває повний рівень, до кетера, а екран в бхіні ґімель - тільки до хохми, екран в бхіні бет - лише до біни, і екран в бхіні алеф - тільки до зеїр анпіна. А екран, в якому немає авіюту навіть на рівні бхіни алеф, - тобто подібний до кореня, - розкриває рівень світла виключно бхіни малхут. І з розглянутого зрозумій очищення екрана п’ятьма етапами, яке відповідає поділу самої бхіни далет на п’ять бхінот, обговорюваних тут, і рух екрана - підніматися та очищатися ступенями, які відповідають рівням авіюту, наявним в бхіні далет, як це буде розглянуто далі в тексті.
Глава 7
З’ясовує поняття очищення екрана та пояснює появу п’яти рівнів КАХАБ (кетер, хохма, біна), зеїр анпіна й малхут, - один нижче за іншого, - внаслідок очищення екрана.
Сила затримки в екрані та міра авіюту в малхут - врівноважені
72) І щоб зрозуміти очищення екрана, слід упередити це поняття двома вступами. Перше: сила затримки в екрані врівноважена з мірою авіюту, яка є прагненням, наявним в бхіні далет, - як дві шальки терезів. І це з простої причини: якщо прагнення отримати є великим, необхідно докласти більше зусиль, щоб утримати себе від отримання, а якщо прагнення невелике, то немає необхідності в завеликих зусиллях аби утримати себе від отримання. Тобто сила затримки в екрані врівноважена з мірою авіюту в бхіні далет, - більша вона чи менша.
Дія навколишнього світла - очистити екран
73) Вступ другий: те навколишнє світло, котре не облачилося у створінні, за своєю природою прагне очистити авіют, що в бхіні далет, - поступово, за порядком чотирьох бхінот, доки не очистить весь авіют, що в ній, повністю. Спочатку стоншує її з рівня далет на рівень ґімель, потім на рівень бет, потім на рівень алеф, а потім вона стає, завдяки йому, повністю чистою, без жодного авіюту взагалі.
Через те, що бажає вдягтися, а екран затримує його
74) І сенс у тому, що навколишнє світло - це те вище світло, котре не змогло вдягтися у створіння через екран, який перешкоджає йому, аби не поширилося більше, ніж міра відповідного рівня. Воно залишилося поза парцуфом та оточує його, тобто світить йому здалеку. А оскільки це навколишнє світло бажає світити й у внутрішній частині парцуфа, як у Нескінченності, де воно світило й у бхіні далет, - то воно вдаряє в екран та очищує його. Тобто анулює його авіют і «кашіют» (твердість), аби мати можливість облачитись.
(Див. питання 17, 109)
Спочатку переборює екран, потім переборює світло
75) І спочатку переборює екран і відштовхує світло назад, а потім перемагає світло та очищає екран. Але воно скасовує лише той рівень авіюту, на який був зівуґ де-акаа. Якщо зівуґ де-акаа був на рівні далет, воно скасовує авіют бхіни далет, котра перешкоджає йому вдягтися в парцуф та залишає авіют на рівні бхіни ґімель, з якою він не має справи. А якщо зівуґ де-акаа був на авіют бхіни ґімель, - він скасовує авіют тільки бхіни ґімель та залишає авіют на рівні бет, і далі - подібним же чином (див. ч.4 «Вчення про десять сфірот», «Ор пнімі», гл.1).
Бхіна далет не зникає, незважаючи на те, що стоншується до бхіни ґімель
76) І як відомо тобі, коли будь-яка нова властивість з’являється в духовному об’єкті, то попередня його властивість не зникає внаслідок цього, тому що немає взагалі зникнення в духовному, а є тут тільки додавання властивості. І відповідно до цього зрозумій, що, коли бхіна далет очистилася до бхіни ґімель, що в ній - це вважається, що вийшла вона з цього створіння в стан нового створіння, яке додалося до першого. А бхіна далет, що в ньому, це не бхіна далет, що в далет, а бхіна ґімель, що в далет. Однак у першому створінні не відбулося внаслідок цього очищення жодних змін взагалі.
Відразу після очищення до бхіни ґімель вище світло здійснює з нею зівуґ, бо не припиняє світити,
77) І раніше вже з’ясувалося, що вище світло не припиняє світити нижнім навіть на мить, і його поширення до створіння залежить лише від готовності клі цього створіння, тобто відповідає величинам бажання отримувати в створінні. І кожен раз, коли створіння збуджується й прагне до вищого світла, воно негайно осягає його, у мірі свого бажання (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.63). І тому, після того, як бхіна далет очистилася до своєї бхіни ґімель та вийшла в стан нового самостійного створіння - притягнула вона до себе вище світло, і тоді з’явилися в ній нові десять сфірот вищого світла згори вниз, а також, - нові десять сфірот відбитого світла знизу вгору. Точно таким же чином, як поширювалося перше створіння. Однак між ними є велика різниця у величині рівня, тому що в новому утворенні бракує рівня кетера, і є в ньому лише рівень хохми.
З якої причини в бхіні ґімель бракує кетера
78) Причина відсутності рівня кетера в цьому другому створінні та, що немає в ньому авіюту рівня далет в бхіні далет, що в понятті відбитого світла означає «кетер бхіни далет». І тому екран відбиває вище світло тільки до рівня хохми й нижче від нього, тобто ту міру, яка була призначена прийти на рівень ґімель в бхіні далет. У той час, як на рівні кетера в бхіні далет не було б поширення навіть якби екран не перешкоджав цьому, оскільки те клі, яке притягнуло вище світло, відразу, із самого початку притягнуло не більше, ніж рівень хохми й нижче; і тому екран повернув назад не світло кетера, а тільки від світла хохми й нижче, і тому в цьому відбитому світлі відсутнє світло кетера. І оскільки немає світла кетера у відбитому світлі, - немає там світла кетера вищого світла, тому що немає жодного світла, яке могло би вдягтися у створіння, без відбитого світла, яке б його облачило, тому що воно - його клі отримання. (Див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.21). І тому немає в ньому більше, ніж рівень хохми.
Усе притягнення робиться бхіною далет, і тому їй потрібен екран, щоби світло не поширювалося в бхіну далет
79) Це закон: будь-яке притягнення світла має здійснюватися тільки бхіною далет у створінні, незважаючи на те, що немає наміру притягувати в неї світло. Сенс у тому, що той авіют, який є вище ніж рівень далет, непридатний для притягнення (див. «Внутрішнє споглядання» ч.2, гл.5, п.56). І навіть рівень алеф в бхіні далет є більш придатним для притягнення, ніж справжня бхіна ґімель, яка є вищою, тобто чистішою, ніж уся бхіна далет цілком. І тому, коли закінчується весь авіют в бхіні далет, - там більше нема кому притягти світло з Нескінченності, і припиняється там світло повністю. І оскільки притягнення повинно здійснюватися бхіною далет, і разом з тим, вона повинна остерігатися, щоби світло не поширилося в ній самій, - з причини скорочення, зробленого на бхіну далет, - то вона сама встановила екран, котрий зберігає цю умову. І в момент, коли світло поширюється й досягає бхіни далет, збуджується екран і повертає цю частину світла назад, до його кореня. І та частина, що повернута назад, не пропадає, а стає відбитим світлом, що означає, що з неї утворюється клі отримання для вищого світла.
(Див. питання 2, 9, 30)
У справі притягнення світла бхіна далет та екран, вони як одне
80) Таким чином, бхіна далет і екран над нею є одне, у справі притягнення світла з Нескінченності, тому що кашіют екрана перебуває на авіюті, що в бхіні далет. І тому здебільшого ми згадуємо тільки екран щодо притягнення світла, але обов’язково маємо на увазі їх обох, як пояснено. Крім того, ми заради стислості висловів, називатимемо притягнення світла з Нескінченності тільки ім’ям екрана. І також вихід ступенів, одного з іншого, будемо також називати «очищення авіюту», попри те, що маємо на увазі кашіют, що в екрані. І пам’ятай, що йдеться про міри авіюту, що в бхіні далет, які утворюють чотири ступені кашіюту в екрані.
Утворення ступеня хохми з бхіни ґімель
81) Отже, вихід ступеня хохми зі ступеня кетера вже був добре з’ясований вище. Те, що перші десять сфірот, які утворилися після скорочення в результаті зустрічі вищого світла з екраном, котрий включає в себе повний авіют бхіни далет (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.64); тому піднято було відбите світло на повний рівень, до самого кореня, званого кетером. І після того, як завершився цей ступінь своїми рош, тох і соф, очистилася частина авіюту екрана з бхіни далет до бхіни ґімель (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.74), А оскільки відбулася в екрані зміна властивостей, то визначається, що він вийшов назовні з рівня кетер. І в результаті зустрічі світла Нескінченності з цим екраном, який очистився до рівня бхіни ґімель, утворилися другі десять сфірот, рівень яких - тільки до хохми й бракує кетера (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.78).
Утворення ступеня біни з бхіни бет
82) І після того як доповнився цей ступінь хохми своїми рош, тох і соф, навколишнє світло знову очистило ще частину міри авіюту екрана, - тобто з рівня ґімель, що в бхіні далет, на рівень бет, що в бхіні далет. І цей новий екран на рівні бет, що в бхіні далет, вважається, що вийшов назовні з рівня хохми з причини, розглянутої вище на прикладі рівня кетера (див. ВС, ч.2, п.76). І в результаті зустрічі вищого світла з цим новим екраном на рівні бет вийшли нові десять сфірот, лише на рівні біни, і бракує кетера й хохми.
Причина відсутності хохми в екрані рівня бет
83) Причина відсутності хохми на цьому новому ступені - та ж, що обговорювалася вище (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.75,76) щодо відсутності кетера. І внаслідок того, що в цій бхіні далет авіют є лише авіют на рівні бет, що визначається як рівень біни бхіни далет, то притягання, яке вона здійснює, із самого початку було лише на рівні біни й нижче, і тому навіть якщо б екран не перешкоджав вищому світлу, воно все ж не поширювалося б в саму бхіну далет, а лише від біни й нижче. І виходить, що екран не повернув назад кетер і хохму, що призначені для бхіни далет, і тому в цьому відбитому світлі відсутні кетер і хохма. А оскільки немає там відбитого світла, - немає там і вищого світла кетера й хохми, тому що немає в них клі отримання.
Утворення ступеня зеїр анпіна з екрана рівня алеф
84) І ось, після того як довершився цей новий ступінь рівня біни своїми рош, тох і соф, навколишнє світло знову очистило ще одну частину міри авіюту, що в екрані, тобто з рівня бет на рівень алеф. І він також вважається, що вийшов назовні з рівня біни. У результаті зустрічі вищого світла з екраном на рівні алеф, що в бхіні далет, утворилися нові десять сфірот на рівні зеїр анпіну, і бракує тут трьох перших сфірот, а саме: кетера, хохми й біни, з причин, що розглянуті вище.
Утворення ступеня малхут
85) І після того, як довершився ступінь зеїр анпіну своїми рош, тох і соф, очистилася й остання частина авіюту бхіни далет. І визначається також, що й цей екран, який очистився цілком, вийшов назовні з рівня зеїр анпіну, і він називається ступенем малхут, в якій не з’являється жодного нового світла, а тільки отримує світіння від зеїр анпіна, тому що вона вже непридатна для притягнення, і тому є в ній лише світло нефеш; і довершення цієї теми буде пояснено в частині третій.
Глава 8
З’ясовує: 1. Чому в притягненні світла більшим є той, у кого більший авіют, а коли воно облачається в келім, важливішим є найбільш чистий. 2. Причина зворотного зіставлення між світлами й келім: у келім спочатку зростають вищі, а у світлах нижні входять спочатку. 3. Чому іґулім визначаються, як світло нефеш.
Міра величини притягнутого світла залежить від авіюту екрана
86/1) Отже, ми детально з’ясували, як вся міра величини впливу вищого світла на створіння залежить від величини авіюту екрана. Коли більший авіют, тобто такий, що належить бхіні далет, отримує вплив на рівні кетер, менший за неї - тільки на рівні хохма і т.д., - до самого найчистішого екрана, коли вище світло не впливає на нього анітрохи через відсутність авіюту, як вже пояснено.
Міра величини світла, що облачається, залежить від чистоти клі
86/2) Однак все сказане стосується передачі й поширення вищого світла до створіння, бо кожен, хто дає, віддає своєю найгрубішою частиною. Тому що чим більший авіют має його екран, тим вище те світло, що поширюється до нього (див. «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.62). Однак щодо послідовності отримання створінням вищого світла, - це не так. Бо більш важливе світло приймається в клі більш чисте, а більш низьке світло приймається в клі з більшим авіютом.
(Див. питання 55, 57)
В(У) келім - вищі з’являються спочатку, а у світлах - нижні приходять спочатку
87/1) І це те, що сказано вище («Внутрішнє споглядання», п.14), що кожен, хто дає, передає своєю частиною з найбільшим авіютом, але кожний одержувач приймає найбільш чистою стороною. І щоб роз’яснити тобі ці слова, з’ясуємо порядок входження світел у створіння після виправлення, коли отримують світла поступово, у порядку ступенів, тобто спочатку осягає світло нефеш, потім осягає світло руах і т.д., - до світла єхіда. А в келім - навпаки: спочатку осягає кетер, потім - хохму й т.п.
(Див. питання 48)
При осягненні світла нефеш воно одягається в клі де-кетер
87/2) І порядок такий, що спочатку з’являється створіння з десяти келім, а саме: кетер, хохма, біна, і зеїр анпін, який включає ХАҐАТ НЕГІ, - і малхут, тобто більш високі келім з’являються спочатку. І потім, коли приходить до нього світло нефеш, це світло приходить у клі кетера, тобто в клі найчистіше. І причина того, що немає в ньому ще світла руах, у тому, та, що в екрані кетера немає ще жодної авіют, навіть на рівні алеф. А світло руах не передається інакше, як тільки при зустрічі вищого світла з екраном рівня алеф. І оскільки екран - у клі де-кетер, що означає, що екран чистий, взагалі без авіюту, тому є в ньому лише світло нефеш, котре відноситься до малхут.
Коли осягає світло руах, спускається світло нефеш у хохму, і руах одягається в клі де-кетер
88) А коли набуває авіюту рівня бхіни алеф, то, у результаті зустрічі вищого світла з цим екраном бхіни алеф, передається йому світло руах. І місце цього екрана - у клі де-хохма, яка є бхіною алеф. Однак, хоча екран у клі де-хохма притягнув світло руах у парцуф, як сказано, проте світло руах одягається в клі де-кетер, а світло нефеш, яке було раніше в клі де-кетер, спускається в хохму. І сенс, як уже було сказано, у тому, що порядок отримання світел такий, що вдягається найважливіше світло в клі найчистіше, а більш низьке - у клі з ще більшим авіютом. Тобто, назворот від порядку передачі, і тому руах, який важливіший за нефеш, - піднімається та вдягається в кетер, а нефеш спускається й одягається в хохму.
А коли осягає (світло) нешама, воно вдягається в клі де-кетер, а руах спускається в хохму, а нефеш - в біну
89) І після цього, коли його екран набуває авіюту рівня бет, що означає, що екран - в клі де-біна, то в результаті зустрічі вищого світла з цим екраном йому передається світло нешама, - більш значуще, ніж світла руах і нефеш. І так само й тут він приймає світло нешама в частину найчистішу - у клі де-кетер. Тому що світло нефеш, найнижче з усіх, яке знаходилося в клі де-хохма, спускається в клі де-біна, в якому екран - на рівні бет, і це зараз клі, авіют якого більше ніж у всіх. А світло руах спускається з кетера в клі де-хохма, а світло нешама, найважливіше з усіх, вдягається в клі де-кетер, найчистіше з усіх.
А коли осягає світло хая, воно облачається в кетер, а нешама спускається в хохму, руах - у біну й нефеш - у зеїр анпін
90) А коли його екран набуває авіюту рівня ґімель, визначається, що екран тепер в клі зеїр анпіна, який є бхіною ґімель. І тепер, у результаті зустрічі вищого світла з цим екраном на рівні ґімель, йому передається світло хая, ще більш важливе, ніж світло нешама, і тому він повинен отримати його в клі ще чистіше. Тому світло нефеш, найнижче з усіх, спускається з клі біни, у клі, яке тепер має найбільший авіют, - у клі зеїр анпіна, в якому екран бхіни ґімель. А світло руах, що в хохмі, спускається тепер у біну. А світло нешама, що в кетері, спускається в хохму. А світло хая, найважливіше з усіх, одягається в клі де-кетер.
А коли осягає (світло) єхіда, воно вдягається в кетер, хая спускається в хохму, нешама - в біну, руах - в зеїр анпін і нефеш - у малхут
91) А затим, коли екран набуває авіюту бхіни далет, визначається це, що екран тепер - у клі де-малхут, яка є бхіною далет. І тоді, у результаті зустрічі вищого світла з цим екраном бхіни далет, передається йому світло єхіда, найважливіше з усіх, і він приймає його тому в частину найчистішу, тобто в клі де-кетер. І тому світло нефеш, найнижче з усіх, спускається із зеїр анпіна в клі малхут, в якому екран бхіни далет, і він має більший за всіх авіют. А світло руах спускається з біни в клі зеїр анпіна. Світло нешама спускається з хохми в клі де-біна. А світло хая спускається з кетера в клі де-хохма. І світло єхіда, що прийшло зараз, одягається в кетер. І тепер прийшло кожне зі світел НАРАНХАЙ у своє істинне клі, яке призначене для нього.
Відмінність між передачею світла й порядком облачення світел
92) І ось, ти бачиш велику відмінність, яка є між порядком передачі вищого світла в парцуф, і порядком облачення світла в келім. Бо той, хто дає, потребує частини з найбільшим авіютом, тому що світло єхіда може бути дано в парцуф, лише коли є там екран саме в клі бхіни далет, як пояснено. Тому що до цього, коли там не було цього авіюту, а був авіют слабший за нього, - тобто бхіни ґімель, - не було можливим, щоб це цінне світло, що зветься єхіда, було б переданим у парцуф. І разом з цим, коли залучається це важливе світло в парцуф, воно вдягається не в клі бхіни далет, а в найчистіше, - в клі де-кетер.
Кожне світло, що приходить у парцуф, приймається виключно в клі де-кетер
93) І таким же чином, - світло хая, яке посилається саме екрану, що стоїть в клі зеїр анпіна, тобто в бхіні ґімель. Але при цьому, коли облачається у створіння, то вдягається не в клі зеїр анпіна, а вдягається в клі найчистіше, - у клі де-кетер. І таким же чином, - світло нешама, яке посилається саме екрану з авіютом бхіни бет, у клі де-біна, проте коли одягається в нього, то облачається тільки в клі де-кетер. І так само, - світло руах, яке передається тільки екрану бхіни алеф, у клі де-хохма. Але при цьому, коли облачається в нього, то вдягається не в клі де-хохма, а в клі більш чисте, тобто в клі де-кетер, як пояснено. Отже, кожне світло, що приходить у парцуф, приходить у нього спочатку в клі де-кетер, як сказано, що кожен отримувач приймає виключно в клі найтонше, хоча світло й приходить до нього для клі з найбільшим авіютом, і зрозумій це добре.
Іґулім не отримують вище світло тому, що немає в них авіюту
94) І з розглянутого зрозумій також, чому іґулім не отримують нічого від вищого світла, а всі світла, що в них, вони повинні отримувати від світла кава, незважаючи на те, що келім де-іґулім передують келім де-йошер кава. А справа вона проста: оскільки немає в них авіюту взагалі й всі чотири бхінот у них рівні між собою (див. ч.1, гл.1, п.100). І тому лише келім де-йошер кава, в яких є екран та авіют, вони отримують від вищого світла, а іґулім отримують від них.
(Див. питання 3)
Кожен ступінь, який отримує за допомогою іншого, і немає в ньому самому властивості віддачі, називається нефеш
95) І тому називається світло іґулім світлом нефеш, тому що існує правило: кожен ступінь, що не підданий впливу вищого світла, а отримує своє світло завдяки іншому ступеню, - це світло називається світлом нефеш або світлом некеви. І оскільки в іґулім не дається вище світло, а отримують свої світла за допомогою кава, тому вони знаходяться в стані світла некеви або світла нефеш. І також у келім де-йошер, як з’ясували вище («Внутрішнє споглядання», ч.2, п.85), - якщо очистився весь авіют, що в екрані, то немає там більше впливу вищого світла, а є лише світіння від ступеня, що передує йому, яке називається через це «світло нефеш», вивчи там уважно.
(Див. питання 47, 110)
Глава 9
З’ясовує, чому кожна сфіра складається з десяти окремих сфірот, а окрема складається з десяти підсфірот, і так це триває й поширюється нескінченно.
Кожна окрема сфіра в кожному зі світів складається з десяти власних підсфірот, і так далі – нескінченно й незліченно.
Поділ сфірот на окремі сфірот та підсфірот до нескінченності
96) І це дивовижний закон у вищих світах, що в кожній сфірі, яку б ми не взяли для розгляду, ми знаходимо десять окремих її сфірот. А коли знову розглядаємо одну сфіру з числа цих десяти окремих сфірот, ми також знаходимо десять сфірот, які є окремими підсфірот щодо початкової сфіри. І також якщо візьмемо одну сфіру з цих окремих підсфірот, ми знову знайдемо в ній її десять сфірот, і це - підсфірот кожної з окремих підсфірот, і так – до нескінченності.
Кожне світло, що проходить через духовні ступені, залишає свій корінь в кожному зі ступенів, через який проходить
97) І сенс цього зрозумій відповідно до розглянутого, що не існує зникнення в духовному (див. «Ор пнімі», ч.2, гл.1, п.4). Там з’ясували, що неможливо взагалі, щоб знайшлося хоч якесь світло в нижньому, без того, щоб не було це світло введене до складу всіх тих, хто є вищим за нього, - аж до Нескінченності. З тієї причини, що навіть світіння дуже маленьке, що з’являється на ступені, найнижчому серед усіх світів, зобов’язане вийти з Нескінченності та пройти через усі світи й ступені, що передують цьому найнижчому ступеню, перш ніж досягне його. І оскільки не може бути, щоб світіння це, при спуску та проходженні через духовні ступені, зникало з першого ступеня через прихід на другий і зникало б з другого в момент приходу на третій і т.д., аж до приходу на останній ступінь, який отримує його, - подібно до того, як це відбувається з матеріальною річчю, що переміщається з місця на місце. Адже таке є абсолютно неможливим для духовних сутностей, тому що зникнення та зміни не діють в них анітрохи. Навпаки: кожне світіння, неодмінно, коли проходить через будь-який ступінь, навіть коли наче проминає його, разом з цим, вже здобуває там своє місце.
(Див. питання 20)
Кожне світло, яке з’явилося один раз на будь-якому ступені, не відходить звідти повік
98) Прихід світіння й перехід його на наступний рівень не зменшує через це, анітрохи, те світло, яке залишилося та набуло свого місця на пройденому ступені. А подібно це до запалювання однієї свічки від іншої, коли в першій - не зменшується. Так само й тут: у момент, коли світло виходить з одного ступеня та спускається на другий, усе світло перебуває в повноті й на першому місці, і на другому. І в той же спосіб, коли приходить світло на третій ступінь, - не зрушується світло з другого анітрохи, а перебуває в усій його повноті й на другому, і на третьому. Таким же чином, при проході через усі попередні ступені, до того останнього, який і є справжнім отримувачем, тобто до того ступеня, задля якого й спустилося світло з Нескінченності, - воно встановлюється у всіх. І все це тому, що в духовному не існує зникнення, і кожне світло, яке одного разу засяяло в духовному об’єкті, більше не зрушується з цього об’єкта повік і навіть на дрібку з дещиці.
Коли світло хохма проходить на своє місце через кетер, воно залишає свій корінь в(у) кетері
99) І з розглянутого добре зрозумій феномен взаємовключення десяти сфірот, одна в іншу, та - в іншу, і так без кінця. Бо наприклад: коли з’являються дві перші сфіри - кетер і хохма, то світло хохми повинно вийти з Нескінченності, і тому світло хохми має пройти через сфіру кетер, перш ніж прийде в сфіру хохма. І оскільки світло хохми засяяло один раз у сфірі кетер при проходженні через неї, тому неможливо, щоб воно будь-коли зникло звідти. І тому є обов’язковим, що навіть після того, як прибуло світло хохми у сфіру хохма, залишається світло хохми в повноті своїй і в кетері. Таким чином, у сфірі кетер є тепер два світла, - тобто світло кетера й світло хохми.
Коли світло біни проходить через кетер і хохму, воно залишає в них свій корінь. І те ж саме - далі
100) І так само - зі світлом біни. Оскільки воно мусить пройти через дві попередні сфіри, перш ніж прийде у сфіру біна, то є неодмінним те, що світло біни придбаває придбає місце й в кетері, і в хохмі. І тепер є три світла в кетері, тобто світло кетера, світло хохми й світло біни. І є два світла в хохмі, якими є: світло хохми й світло біни. І одне світло - у сфірі біна, тобто її власне світло. І далі - таким же чином, так, що коли з’являється світло малхут, у кетері є вже всі десять сфірот, тому що всі дев’ять нижніх світел, безперечно, пройшли через кетер, через це вони й набули там свої місця. І є дев’ять сфірот у хохмі, тому що всі вісім сфірот, які нижчі за неї, вимушено пройшли через її місце й залишилися там, як описано вище; і, так само вісім сфірот у біні й сім - у хеседі, і шість – у ґвурі, і т.д., - до малхут, в якій є тільки її власне світло, тому що немає ще сфіри під нею, щоби пройшла через неї.
Немає прямого світла в клі малхут, а є лише відбите світло
101) Однак це світло малхут, згадане вище, як і саме світло, що в ній, так і те світло, що введено від неї в дев’ять перших сфірот, - є ніщо інше як відбите світло. Бо вже відомо, що від скорочення й далі з’явився у сфірі малхут екран, і світло Нескінченності там не може бути отримане. А виникає там, внаслідок зустрічі світла Нескінченності з цим екраном, дія зівуґу, і тоді виходить, піднімаючись від екрана, що в малхут, нове світло, яке називається «відбите світло». Воно світить аж до сфіри кетер нагорі, облачає знизу вгору всі повністю десять сфірот, і тільки таким чином відбувається її введення в кожну сфіру з дев’яти перших сфірот (див. вище, «Внутрішнє споглядання», ч.2, п.19).
Малхут визначається як кетер десяти сфірот відбитого світла
102) І оскільки сфіра малхут є джерелом для цього нового світла, а кожне джерело зветься кетером, тому малхут визначається як сфіра кетер цього нового світла. А сфіра, що перед нею, тобто єсод, вважається хохмою нового світла, а та, що перед її лицем, тобто год, визначається як біна. І так - до вищого кетера, який визначається тепер як малхут, тобто як бхіна, яка отримує від цього нового світла.
(Див. питання 106)
Десять сфірот прямого світла, вони - згори вниз
103) Отже ми з’ясували, що нам слід вирізняти в кожному ступені, з десяти сфірот, які існують там, два процеси в десяти сфірот: процес в десяти сфірот, які йдуть від Нескінченності згори вниз, від кетера до малхут, - це ті, що називаються десятьма сфірот прямого світла. Тому що спускаються у вигляді йошер, згори вниз, у послідовності ступенів, тобто від клі чистого до більш грубого, і звідти, до - ще з більшим авіютом. І так - до малхут, котра має авіют більший, ніж у всіх.
Десять сфірот відбитого світла, вони - знизу вгору
І ще є в нас там другий процес у десяти сфірот, що йдуть від сфіри малхут знизу нагору, тобто від сфіри малхут до сфіри кетер, і малхут стає джерелом для цього нового світла. І вони називаються десятьма сфірот відбитого світла. А називаються вони так, оскільки, діставши поштовх, йдуть у напрямку, протилежному послідовності ступенів. Тобто вони виходять та просуваються не від клі чистого до грубого, коли останній, що отримує, має найбільший авіют. А навпаки: просуваються від клі з авіютом найбільшим, до такого, що не такий грубий, і так – до того, що останній одержувач є найчистішим. І тому називається, що світить знизу вгору.
(Див. питання 40-41)
Усі сфірот відбитого світла, що йдуть дев’ятьма сфірот прямого світла, проходять через малхут
104) І ось феномен взаємовключення сфірот, яке ми розглянули вище, у порядку поширення десяти сфірот прямого світла. Де в силу того, що немає зникнення в духовному, кожне світіння, що проходить через якесь місце, залишається там в усій повноті, навіть після того, як перейшло в інше місце. Внаслідок цього виходить, що при утворенні десяти сфірот прямого світла всі десять сфірот присутні в кетері, дев’ять - у хохмі, вісім - у біні і т.д. (див. вище, п.99). І з тієї ж причини подібне спостерігається також і в десяти сфірот відбитого світла. Але оскільки тут сфіра малхут стала джерелом цього відбитого світла, виходить через це, що кожна частина відбитого світла, коли піднімається до сфірот, вищих за неї, повинна пройти через місце малхут, тому що саме від малхут походить це світло в силу її екрана, який здійснює зівуґ зі світлом Нескінченності, котре зустрічається з цим екраном.
(Див. питання 103)
Коли відбите світло єсоду проходить через малхут, воно залишає в ній свій корінь, - і далі так само
105) І тому, коли сфіра єсод отримує своє відбите світло від малхут, то, безумовно, це світло до цього отримала малхут через зівуґ зі світлом Нескінченності, і воно проходить через малхут та приходить у сфіру єсод. І виходить, що світло єсоду існує й в малхут, і в єсоді. І таким же чином, - відбите світло, яке отримує год: воно обов’язково набуває свого місця, на шляху свого переходу, і в малхут, і в єсоді, і тепер є в малхут три світла, а в єсоді - два світла, і в годі – одне світло. І так само - останнє відбите світло, яке отримує кетер: тоді вже в малхут є десять світел десяти сфірот відбитого світла, в єсоді – дев’ять світел, у годі - вісім світел і т.д., у той же спосіб, як це пояснено щодо десяти сфірот прямого світла.
Через введення відбитого світла при проходженні стає по десять сфірот у кожній сфірі. У кетері є дев’ять сфірот прямого світла й одна - відбитого світла
106) І тому виходить у нас, що є по десять сфірот у кожній зі згаданих десяти сфірот, тобто при поєднанні з відбитим світлом. Таким чином, світло малхут, яке отримують у кожній сфірі, доповнює до десяти сфірот, так, що в кетері є дев’ять сфірот прямого світла: КАХАБ ХАҐАТ НЕГІ та одна сфіра відбитого світла, тобто малхут. Бо вона є останнім отримувачем з десяти сфірот відбитого світла, і тому є в ньому тільки одне світло з сукупності відбитого світла.
У хохмі - вісім сфірот прямого світла та дві відбитого світла, а в біні - сім прямого світла й три відбитого світла
107) У хохмі є вісім сфірот прямого світла: ХУБ (хохма й біна), ХАҐАТ НЕГІ та дві сфіри відбитого світла: перша - своя частина, яку отримала від відбитого світла малхут, тобто єсод відбитого світла, і друга - частина кетера, яка пройшла через неї, і більше не зрушила звідти, тобто малхут відбитого світла.
А в біні є сім сфірот прямого світла: біна, ХАҐАТ НЕГІ, а також три сфіри відбитого світла: год, єсод, малхут. Год - її власний, єсод - від частини хохми, яка пройшла через неї, малхут - від частини кетера, яка пройшла через неї, тобто від біни й вище.
У хеседу(хеседі) - шість сфірот прямого світла й чотири відбитого світла. У ґвури – п’ять прямого світла й п’ять відбитого світла. У тіферет - чотири сфіри прямого світла й шість відбитого світла
108) У хеседі є шість сфірот прямого світла, якими є: ХАҐАТ НЕГІ, та чотири сфіри відбитого світла, - від хеседу й вище, - тобто її власна частина, нецах, і частини біни, хохми й кетера, а саме: год, єсод і малхут, які пройшли через неї та встановилися там.
І таким же чином, - ґвура. У ній є п’ять сфірот прямого світла: ґвура, тіферет, нецах, год, єсод. І п’ять сфірот відбитого світла: від ґвури й вище, тобто чотири частини КАХАБХ, а саме: нецах, год, єсод і малхут, які пройшли через неї, та її власна частина - тіферет відбитого світла.
А в тіферет є чотири сфіри прямого світла, від тіферет і нижче. І шість сфірот відбитого світла, від тіферет і вище, тобто п’ять частин: КАХАБ, хесед і ґвура. А саме: ТАНГІМ, які пройшли через неї, та її власна частина - ґвура відбитого світла.
У нецаху - три сфіри прямого світла й сім відбитого світла. У годі - дві прямого світла та вісім відбитого світла. У єсоді – дев’ять відбитого світла й одна прямого світла. І в малхут - десять сфірот відбитого світла
109) У нецаху є три сфіри прямого світла: від нецаху й униз, тобто, нецах, год, єсод прямого світла. І сім сфірот відбитого світла, від нецаху й вище, тобто шість частин: КАХАБ ХАҐАТ, які пройшли через неї, а саме: ґвура, тіферет і НЕГІМ (нецах, год, єсод, малхут) та її власна частина - хесед відбитого світла.
А в годі є дві сфіри прямого світла: год та єсод, і вісім сфірот відбитого світла - від году й вище. Тобто, сім частин: КАХАБ ХАҐАТ і нецах, які пройшли через нього, а саме: ХАҐАТ НЕГІМ відбитого світла, і частина його власна - біна відбитого світла.
У єсоді є одна сфіра прямого світла й дев’ять сфірот відбитого світла - від єсоду й вище, тобто вісім частин: КАХАБ ХАҐАТ, нецах і год, які пройшли через нього, а саме: біна, ХАҐАТ НЕГІМ відбитого світла, і його власна частина - хохма відбитого світла.
Малхут своїм відбитим світлом доповнює кожну сфіру до десяти сфірот
110) Отже, ми докладно розглянули, що кожен раз при розкритті десяти сфірот, де б вони не знаходилися, вони повинні вводитися одна в іншу відразу при виході десяти сфірот прямого світла. Але поки немає ще в кожній з них десяти сфірот, до того як вводиться в них також і світло малхут, тобто десять сфірот світла відбитого, тому що немає в ній іншого світла. Таким чином, це світло малхут доповнює собою те, чого бракує до числа десяти сфірот для кожної з десяти сфірот, доки не стає десять сфірот у кожній з них.
І так само – в найдрібнішому поділі на сфірот, і якщо візьмемо кетер десяти окремих сфірот, що в кетері, у ньому також обов’язково є дев’ять сфірот прямого світла й одна - відбитого світла
111) І якщо, наприклад, ми зараз візьмемо загальну сфіру кетер з цих десяти загальних сфірот, яка сама вже складається з десяти окремих сфірот, тобто після того, як там розкрилося світло малхут, то відразу зможемо визначити в ньому, що перша сфіра цього загального кетера, яка називається зараз кетер де-кетер, тобто її «власний» кетер, складається неодмінно з дев’яти сфірот прямого світла, що знаходяться в ньому нижче від нього, а саме: хохма й біна, й ХАҐАТ НЕГІ прямого світла, що в кетері.
Кетер де-кетер - це його власна частина, а дев’ять нижніх сфірот - це світла, що проходять через нього
112) При цьому тільки кетер, що в них, - це його власна частина, але решта дев’ять окремих сфірот, що в ньому, - ні. Це світла, котрі проходять, тобто нижні світла, які набули там свого місця при проході з Нескінченності до сфірот, що нижчі за кетер. І все ж, оскільки вони знаходяться в кетері, то обов’язково сфіра найвища, тобто окремий кетер, що в них, сам також містить зараз дев’ять окремих сфірот, тих, що знаходяться в ньому нижче від нього. І ці дев’ять сфірот, оскільки знаходяться нижче за нього, мусили пройти через нього, а оскільки пройшли через нього, безсумнівно, придбали в ньому свої місця, тому що немає зникнення в духовному. Точно так, як сказано вище про загальні десять сфірот, таким чином, що знаходяться зараз у самому цьому окремому кетері також десять окремих підсфірот. А саме: дев’ять сфірот прямого світла: КАХАБ ХАҐАТ НЕГІ і одна сфіра відбитого світла, - це світло малхут, - подібно до розглянутого вище, у кетері десяти загальних сфірот.
І так само - у хохмі, що в кетері, є в ній обов’язково вісім сфірот прямого світла й дві - відбитого світла
113) І точно таким же чином, якщо ми візьмемо до розгляду окрему сфіру хохма з числа десяти окремих сфірот загального кетера, яка називається хохма де-кетер, то обов’язково є в ній зараз десять окремих підсфірот так само, як ми вище розглянули в окремому кетері. Тому що всі вісім окремих сфірот загального кетера прямого світла, які містяться нижче за неї, обов’язково повинні пройти через цю окрему хохму, згори вниз. І оскільки пройшли через неї, обов’язково набули в ній своїх місць. Також і дві сфіри відбитого світла від світла окремої малхут, які також пройшли через цю окрему хохму знизу вгору. А саме: частина відбитого світла, яка є її власною частиною й частина, що належить до окремого кетера. Отже, є десять особистих підсфірот і в окремій хохмі з десяти окремих сфірот загального кетера так само, як в загальній хохмі з десяти загальних сфірот.
І так само в біні де-кетер є сім сфірот прямого світла й три - відбитого світла
114) І буквально так само, якщо ми розглянемо окрему сфіру біна з числа десяти окремих сфірот загального кетера, яка називається біна де-кетер, знайдемо також, що неодмінно є в ній зараз десять власних підсфірот, так само, як ми розглянули вище, в окремій сфірі хохма. Тому що всі шість окремих сфірот ХАҐАТ НЕГІ прямого світла загального кетера, які містяться нижче від неї, обов’язково пройшли згори вниз через цю окрему біну й набули в ній своїх місць, і тепер вони разом із самою біною становлять сім сфірот прямого світла. І також - три окремих сфіри відбитого світла пройшли через цю біну від окремої малхут загального кетера знизу нагору, а саме: її власна частина відбитого світла, частина відбитого світла окремої хохми й частина відбитого світла окремого кетера. Отже, є десять сфірот, тобто власних підсфірот, і в окремій біні, що в десяти сфірот загального кетера, так само, як в загальній біні з десяти загальних сфірот.
І так само - у хеседі, що в кетері, є шість сфірот прямого світла й чотири відбитого світла, і далі - тим же чином
115) І буквально так само знаходимо десять власних підсфірот, в окремому хеседі, що в десяти окремих сфірот загального кетера, а саме: шість - прямого світла ХАҐАТ НЕГІ згори вниз, і чотири - відбитого світла, від хеседу й вище, до кетера.
І точно так само знаходимо десять окремих власних підсфірот у ґвурі, і т.д., до окремої малхут, що в цих десяти сфірот, яка називається малхут де-кетер.
116) І не слід утруднятися питанням, що, мовляв, у десяти окремих сфірот загального кетера є з відбитого світла, який піднявся від загальної малхут, тільки лиш категорія нефеш, тобто остання частина відбитого світла, найменша з усіх десяти сфірот відбитого світла (див. вище п.112). Як же можна говорити, що ця найменша частина відбитого світла поширюється зараз сама як цілі десять нових сфірот відбитого світла так, що доповнює в кожній окремій сфірі всі окремі підсфірот, яких бракує їй до числа десяти сфірот?
Нефеш відбитого світла, що в загальному кетері, обов’язково розділяється при облаченні десяти окремих сфірот, що в кетері
117) Однак відповідь така, що кінець кінцем, є обов’язковим, що цій частині окремої нефеш відбитого світла, яка піднялася від малхут до загального кетера, безумовно, вистачить для облачення там всіх дев’яти окремих сфірот, що знаходяться в загальному кетері. І якби це було не так, то ці дев’ять сфірот прямого світла не приймалися б і не світили б взагалі в парцуфі. Оскільки відомо, що немає ніякої іншої можливості зв’язку прямого світла з парцуфом інакше, як за допомогою клі отримання у вигляді відбитого світла. І оскільки це світло нефеш облачило дев’ять окремих сфірот в кетері, то звичайно ж, при проходженні знизу вгору, обов’язково доповнило в кожній з цих окремих сфірот до десяти число власних підсфірот, яких бракувало їй. Так, що хохмі дало два світла, яких бракує їй: одне світло - для облачення її самої, друге світло - при його проходженні, для облачення кетера. І біні дало три, хеседу чотири, як з’ясувалося вище.
І так само - у десяти окремих підсфірот, що в загальній хохмі. Так, що в кетері власних підсфірот хохми, є дев’ять сфірот прямого світла й одна відбитого світла
118) І так само, як з’ясувалися десять окремих підсфірот для десяти окремих сфірот загального кетера, буквально за тією ж схемою з’ясовуються десять окремих підсфірот у кожній з десяти окремих сфірот у загальній сфірі хохма. Тому що в кетері десяти окремих сфірот у загальній хохмі, який зветься кетер де-хохма, знайдеш обов’язково десять власних підсфірот, а саме: окреме світло його самого, і вісім окремих сфірот - біна, ХАҐАТ НЕГІ, які пройшли через нього згори вниз. Разом їх дев’ять і одне відбите світло, яке піднялося в нього від окремої малхут загальної хохми, і в підсумку є десять власних підсфірот у кетері загальної сфіри хохма.
В окремій підсфірі хохма, що в хохмі, вісім сфірот прямого світла й дві - відбитого світла
119) І те ж саме відбувається в окремій хохмі з числа десяти окремих сфірот загальної сфіри хохма, яка називається хохма де-хохма. Є в ній вісім сфірот прямого світла, згори вниз, і дві - відбитого світла, знизу вгору. І так само - в окремій сфірі біна з числа десяти окремих сфірот загальної сфіри хохма, є там сім сфірот прямого світла, згори вниз, і три - відбитого світла, знизу вгору. І так само в хеседі, і таким же чином - у ґвурі і т.д., - до окремої малхут у цих десяти сфірот загальної сфіри хохма, яка називається малхут де-хохма, в якій також є десять окремих підсфірот відбитого світла, у силу того, що вона неодмінно вдягає всі десять окремих сфірот загальної сфіри хохма й посилає їм своє світло. Виходить, таким чином, що всі вони, безумовно, пройшли через неї і придбали своє місце в ній.
120) І точно так само визначаються в окремій сфірі біна її десять власних підсфірот. І також - в окремій сфірі хесед, в окремій сфірі ґвура і т.д., до окремої сфіри малхут, і немає необхідності далі продовжувати це. Розглянемо лише ще одну сфіру з числа окремих підсфірот, щоб показати, як вона одна, сама по собі, ділиться точно за тим же принципом на власні десять сфірот, які тепер вже стають десятьма внутрішніх сфірот окремих підпідсфірот.
121) І якщо ми візьмемось розглядати біну окремих підсфірот, що це, наприклад, одна сфіра з числа десяти окремих підсфірот, які є в окремій сфірі хохма з десяти сфірот загальної сфіри хохма, - котра називається біна, що в хохмі де-хохма, - знаходимо також і в ній самій одній, взятій окремо, десять сфірот за тим же принципом, - тобто сім сфірот прямого світла, що пройшли в ній згори вниз, і три - відбитого світла, що пройшли в ній знизу нагору.
122) І можна так уточнювати й визначати буквально без кінця. Адже завжди, якщо ти береш якусь сфіру, навіть після ділення в тисячний раз, ти береш цю сфіру з послідовності в десяти сфірот. І тому безсумнівно, що частина з цих десяти сфірот пройшла через цю сфіру згори вниз, а частина з них пройшли знизу нагору. Тим самим обов’язково набули ті десять сфірот свої місця в цій сфірі навічно, і тому всі десять сфірот обов’язково є в цій сфірі, і зрозумій це добре.
123) Проте зрозумій: незважаючи на те, що ти продовжуєш ділити десять на десять, і другі десять ще на десять втретє, при всьому тому не слід уявляти, що всі сфірот залишаються рівними. Ні, вони дуже змінюються при діленні, і немає жодної, яка б дорівнювала іншій. Це відбувається тому, що світла прямого світла приходять завжди не на свої місця при діленні всіх сфірот, окрім кетера. Адже, у хохмі є тільки вісім сфірот прямого світла, тобто від хохми й нижче, та дві відбитого світла, - єсод та малхут, і тому приходять вісім світел прямого світла в келім найбільш чисті, - тобто від кетера до году, а дві відбитого світла - в єсод і малхут. Іншими словами, світло хохми приходить у клі де-кетер, світло біни - у клі хохми, і т.д., - до світла єсоду в клі году. Таким чином, світла прямого світла приходять всі не на свої місця, і лише відбите світло постійно приходить на своє місце. Тому що відбите світло єсоду приходить у клі де-єсод і відбите світло малхут приходить у клі малхут де-малхут.
124) І також біна, в якій тільки сім світел прямого світла, котрі приймаються в келім, що є найбільш чистими, як сказано вище, кожен отримувач приймає в частину найбільш чисту, тобто від кетера до нецаху. І виходить: світло біни в клі де-кетер, світло хеседу - у хохмі й т.д., - до світла єсоду в клі де-нецах. І тільки три світла відбитого світла приходять на свої місця: світла году, єсоду, малхут - у келім де-год, єсод, малхут.
125) І відповідно до розглянутого є велика відмінність між окремою біною де-кетер, окремою біною де-хохма й окремою біною де-біна і т.д. Бо тільки в біні де-кетер світло біни знаходиться в своєму клі, у той час як в біні де-хохма - є там тільки світло хеседу в клі де-біна, а в біні де-біна є там тільки світло ґвури в клі де-біна. І так - у всіх інших, і виходить, що одна не схожа на іншу.
126) І навіть світла відбитого світла, які не змінюють своїх місць, при всьому тому слід розрізняти й в них також зміни при діленні. Бо у відбитому світлі, де б воно не знаходилося, поширюється світіння від прямого світла. І тому, наприклад, в єсоді де-хохма поширюється світіння від прямого світла году де-хохма, але в єсоді біни поширюється світіння від нецаху біни, тому що в годі біни немає прямого світла.
127) Однак є виняток з цього правила: якщо ти будеш продовжувати ділити винятково одну загальну сфіру, - я хочу сказати: якщо взяти, наприклад, загальну сфіру біна та розділити її на десять, і ще на десять, тобто, наприклад, розділити окрему підсфіру біна з десяти сфірот окремої біни, що в десяти сфірот загальної біни, і зватиметься вона біна біни де-біна, то всі будуть дорівнювати одна одній, без жодних відмінностей. Тому що в усіх них ти знайдеш сім сфірот прямого світла в семи вищих келім КАХАБ ХАГАТ, нецах, і три відбитого світла в трьох нижніх келім год, єсод, малхут. І точно так само навіть після поділу в тисячний раз, і таким же чином - в інших сфірот.
Глава 10
З’ясовує: поняття зівуґа де-акаа, що включає дві сили: силу, котра притягує, та силу, яка відштовхує, які діють одночасно: одна - в авіюті, а інша - в кашіюті екрана.
Детальне з’ясування сенсу слів «зівуґ де-акаа»
128) Поняття «зівуґ де-акаа» вимагає докладного з’ясування, тому що начебто є тут сенс позитивний і негативний разом: адже є «зівуґ» (злягання, злиття), і «акаа» (ударяння), сенс якого - відштовхування й роз’єднання та велика ненависть. І як ти можеш сказати «злиття відштовхування», що означало б любов ненависті або злиття роз’єднання, або притягнення поштовху, - це на перший погляд дуже дивує.
129) Однак так це насправді, що це дві протилежності під одним управлінням, але це управління складається з двох особливих носіїв. Тобто з двох сил: сили, що притягує, та сили, що відштовхує, де сила притягнення перебуває в авіюті клі, а сила відштовхування перебуває в екрані клі. І вони з’єднані одна з одною й обидві вони панують разом, одночасно, в обох місцях.
130) І щоб добре з’ясувати, як годиться, щоб це було прийнятно для логіки, -(не потрібно тире) не збуджуючи дивування та плутанини, - я трохи подовжу пояснення. І дам тобі з матеріальної дійсності приклад, який є і уявним, і впадає в око. Наприклад, коли ти бачиш камінь або чоловіка, що падає з високого місця на землю, то ясно видно, що чоловік притягується згори вниз із великою силою та швидкістю. При всьому тому, коли він досягає й торкається землі, то земля вдаряє його та відштовхує трохи вгору.
131) І є тут два судження. Перше судження те, що є в земної кулі велика сила тяжіння щодо кожної речі, яка знаходиться в повітрі, якщо немає чогось твердого, що утримувало б її. І тому, коли людина відокремлюється, наприклад, від даху будинку в повітря, відразу діє на неї сила тяжіння земної кулі. І цим пояснюється падіння з великою швидкістю на землю. Однак є тут думка, що відповідно до цього земля повинна була б обійняти її з великою любов’ю, так, що не буде можливості рушити з неї анітрохи, ні на мить. А ми бачимо зворотне, що в перший момент, коли людина торкається її, вона відразу швидко відштовхує її, і людина повертається трохи назад угору.
132) І на противагу цьому, є інша думка, що існує якась сила, котра штовхає зверху, із повітря над землею, і ця сила діє на все, що знаходиться в повітрі, штовхаючи до нашої землі. Також і наша земля має лише силу відштовхнення(відштовхування), при цілковитій відсутності сили притягнення, і тому, коли відривається людина від даху будинку, потрапляючи в повітря, відразу діє на неї ця сила, що штовхає зверху та опускає людину на землю. І тому, коли вона торкається землі, то земля знову штовхає її назад вгору.
133) Однак, якщо ми зіставимо гілку з коренем, що у вищих світах, які в безлічі проявів є близькими один одному, ми знаходимо, що обидві ці думки є невірними. І можна сказати також і тут, що в кожної кулі існує й сила притягання, і сила відштовхування в поєднанні одна з одною. Тобто є там сила авіюту, що є силою притягнення, притягнути всередину все, що зовні від нього. І на противагу цьому є в ній сила кашіюту, яка відштовхує від неї будь-яке зовнішнє тіло, щоб не проникло воно всередину. І відповідно, будь-яке притягання, воно, звичайно, силою центральної точки, що в її пніміюті, тому що там перебуває сила притягнення, що в ній. Тому що центральна точка - вона з авіютом більшим, ніж у всієї кулі, і тому притягує до себе все, що знаходиться в навколишньому просторі, що перебуває під силою її впливу й управління.
134) І при всьому тому вона нічого не притягує до повного поглинання, як це повинно було бути під дією тільки її сили притягання. А в той момент, коли те, що притягується, торкається зовнішньої поверхні, відразу ж збуджується сила відштовхування що міститься в цій поверхні, тобто кашіют, та відштовхує це назад вгору.
135) Знаходимо, що річ, яку вона притягнула до себе, була отримана, але не притяганням, а по-іншому, тому що зупинилася посеред шляху внаслідок сили кашіюту й відштовхування котра затримує її на її шляху, як з’ясовано. Отже, зівуґ і акаа діють тут разом, коли зівуґ - притягує, а кашіют - відштовхує, і завдяки цьому приймає цю річ на себе, а не поглинає її живцем в черево своє. Так, що можна сказати, що головне в клі отримання - це сила відштовхування, що в ньому, яка приймає його (світло) та утримує його належним чином; і якби не сила відштовхування, воно було б поглинуте в нього живцем у прірву.
136) Також подивись, що притягання та відштовхування врівноважені, як дві краплі води, щодо міри їхньої сили: тому що, якби була сила того, що притягує, трохи більшою, ніж сила того, що відштовхує, то не було б ніякої можливості рухатися по кулі, тому що той, хто рухається, був би приклеєний до неї, як залізо до магніту. А якби була сила відштовхування трохи більшою, то весь всесвіт танцював би над нею й не міг би до неї доторкнутися. Отже, вони й є врівноваженими.
137) І так само зрозумій поняття «зівуґ де-акаа», що діє у вищих світах. Що, незважаючи на те, що зівуґ і акаа є двома протилежностями, все одно вони взаємодіють: в єдиному управлінні, разом і одночасно, але в двох місцях, якими є авіют і кашіют. І пам’ятай це впродовж всієї цієї науки.
(Для повторення і закріплення вивченого див. питання 138-172)